Ринок молока і молокопродуктів: стан, тенденції та перспективи розвитку (на прикладі Київської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.439.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РИНОК МОЛОКА І МОЛОКОПРОДУКТІВ: СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

(на прикладі Київської області)

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Кудлай Віра Григорівна

Київ-2004

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Дем'яненко Сергій Іванович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри економіки агропромислових формувань

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Крисанов Дмитро Федосович,

Об'єднаний інститут економіки НАН України, головний науковий співробітник відділу соціально-економічних аспектів розвитку АПК

кандидат економічних наук

Сеперович Наталія Володимирівна,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки УААН”,

старший науковий співробітник відділення ціноутворення та інфраструктури ринку

Провідна установа: аціональний аграрний університет, кафедра організації агробізнесу, м. Київ

Захист відбудеться 17 червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд.203. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд.201. Автореферат розісланий 17 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор Федонін О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

молочний попит регіональний інтеграційний

Актуальність теми дослідження. Серед основних шляхів виходу України з економічної кризи є інтенсивний розвиток регіональних аграрних ринків. Складовою частиною аграрного ринку виступає ринок молока і молокопродуктів. За науково обґрунтованими нормами харчування молочні продукти повинні складати третину харчового раціону людини. Тому погіршення стану ринку молока і молочних продуктів негативно впливає на харчування населення, а отже, і на здоров'я нації.

Внаслідок впливу чинників загальноекономічного та внутрігалузевого характеру в молочній галузі протягом останнього десятиріччя спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва, скорочення поголів'я та зниження продуктивності корів, товарності, зростання збитковості. Як наслідок, зменшились обсяги виробництва молочних продуктів, зросла різниця між закупівельними і роздрібними цінами та регіональна варіація роздрібних цін на продукцію, стала очевидною нерозвиненість ринкової інфраструктури та відносин між виробниками молока, переробниками й іншими агентами ринку. Вищезазначені явища позначились на катастрофічному зниженні рівня споживання молока і молочних продуктів. Так, у 2002 році споживання молока і молочних продуктів у розрахунку на одну особу в рік становило 225 кг, або всього лише 58 % від науково обґрунтованої норми і 60 % від рівня 1990 року.

З огляду на вищевикладене виникає необхідність наукової оцінки сучасного стану розвитку ринку молока і молочних продуктів, особливо на регіональному рівні з метою обґрунтування перспективних напрямків розвитку молочнопродуктової галузі. Цим визначається актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її мета і завдання, наукове та практичне значення.

Теоретичним і практичним аспектам становлення та функціонування аграрного ринку, проблемам удосконалення розвитку ринку молока і молочних продуктів, формування сучасної ринкової інфраструктури присвячено багато наукових досліджень. Важливими серед них є наукові розробки Березівського П., Бойка В., Бойка Р., Вінничука Д., Дем'яненка С., Зимовця В., Ільчука М., Камілової С., Коваленка Ю., Крисанова Д., Мостенської Т., Нелепа В., Пабата В., Пархомця М., Саблука П., Сеперович Н., Хорунжого М., Шкільова О. , Шпичака О. та інших дослідників. Водночас варто зазначити, що соціально-економічні чинники, від яких залежить розвиток ринку молока, знаходяться у динамічному стані й потребують комплексного дослідження. Недостатньо висвітлені також теоретико-методологічні та практичні аспекти регіональних особливостей ринку молока і молочних продуктів. Саме цим й обумовлюється актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету на 2001-2006 роки “Удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності функціонування приватних підприємств АПК”, державний реєстраційний номер наукової роботи - РК 0101U007343. Автором особисто проведено аналіз ринку молока і молочних продуктів України, досліджено особливості регіонального ринку молока і молочних продуктів Київської області (включно з містом Києвом).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження основних проблем, які гальмують формування і функціонування регіонального ринку молока і молочних продуктів та розробка й обґрунтування перспективних напрямів його розвитку, а також удосконалення діяльності суб'єктів ринку в регіоні.

Відповідно до визначеної мети основними завданнями дисертаційної роботи є:

уточнення поняття “аграрний ринок” як економічної категорії;

розкриття сутності й основних особливостей ринку молока і молочних продуктів, дослідження особливостей його побудови на регіональному рівні;

обґрунтування системи та складових маркетингу молока і молочних продуктів;

аналіз динаміки попиту та пропозиції молока і молочних продуктів в Україні;

проведення комплексної оцінки розвитку ринку молока і молочних продуктів Київської області;

вивчення стану і обґрунтування основних положень щодо удосконалення інтеграційних процесів у виробництві та реалізації молока;

узагальнення світового досвіду щодо впливу держави на ринок молока і молочних продуктів та обґрунтування напрямків його регулювання в Україні;

розробка рекомендацій щодо розвитку регіонального ринку молока і молочних продуктів та елементів його інфраструктури.

Об'єктом дослідження виступають сучасні процеси становлення та розвитку вітчизняного аграрного ринку.

Предметом дослідження є особливості формування і функціонування ринку молока і молочних продуктів Київської області, основні тенденції його розвитку та взаємовідносини між його суб'єктами.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційної роботи є теоретичні та прикладні основи ринкової економіки; праці та наукові розробки провідних вчених-економістів з питань ринкових відносин та формування інфраструктури ринку молока і молочних продуктів. В роботі застосовані такі методи: монографічний - для дослідження стану ринку молока і молочних продуктів в Україні і Київській області; економіко-статистичний - при оцінці показників діяльності суб'єктів ринку; анкетування - з метою виявлення споживчих переваг та чинників, які впливають на поведінку споживачів молочних продуктів; абстрактно-логічний - за яким визначено фактори, що впливають на попит і пропозицію; розрахунково-конструктивний - як базу для визначення еластичності попиту за доходом, а також для оцінки коливання роздрібних цін та прогнозу попиту і пропозиції на регіональному ринку молока і молочних продуктів; балансовий - при аналізі попиту і пропозиції на національному і регіональному ринках та інші методи.

При підготовці дисертації використані: законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, Укази Президента України з питань розвитку аграрного ринку, матеріали Державного комітету статистики України, Управління статистики Київської області та міста Києва, Міністерства аграрної політики України, дані маркетингових досліджень, звіти сільськогосподарських і переробних підприємств регіону, літературні та електронні носії статистичних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

уточнено сутність й зміст аграрного ринку, опрацьовано і доповнено теоретичні і методологічні основи ринку молока і молочних продуктів. Під аграрним ринком ми розуміємо сукупність обмінних операцій, які регулюють економіко-технологічні зв'язки при здійсненні виробництва і купівлі-продажу сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки. Ринок молока і молочних продуктів може бути визначений як сфера товарного обміну, що об'єднує товаровиробників і споживачів, а також сам процес обміну, тобто сферу транспортування, зберігання, торгівлі, сервісу;

комплексно проаналізовано ринок молока і молочних продуктів Київської області в ланцюзі “виробництво-переробка-реалізація”; розкрито основні тенденції розвитку ринку молока і молочних продуктів в Україні і Київській області та визначено їх місце у споживчому балансі населення; розраховано еластичність споживання за ціною і доходами, які за останні 5 років зросли більше, ніж в 1,5 рази. Це свідчить, з одного боку, що зростання доходів населення сприяє збільшенню споживання молока і молокопродуктів, а з іншого - ця тенденція характеризує зниження купівельної спроможності населення;

вперше досліджено найбільш характерні риси маркетингу, які пов'язані з особливостями молокосировини і молочних продуктів, попиту і пропозиції, виробниками й споживачами; особливості формування й функціонування ринку молока і молочних продуктів у Київській області, здійснено його сегментацію та обґрунтовано стратегію розвитку;

запропоновано основні напрямки та методи державного регулювання ринку молока і молочних продуктів, які базуються на створенні конкурентного середовища та економічних умов, спрямованих на формування платоспроможного попиту й соціального захисту малозабезпечених верств населення, а також спрогнозовано обсяги попиту і пропозиції на цьому ринку в Київській області на період до 2007 року на основі системи технологічних, організаційно-технічних та економічних заходів, які сприяють зростанню поголів'я та продуктивності корів, підвищенню якості молокосировини і молочної продукції;

розроблено різні моделі інтеграційних взаємовідносин виробників, переробників молока і закладів торгівлі молочною продукцією, які базуються на комплексному підході і передбачають, зокрема, вертикально інтегровані холдингові об'єднання та галузеві регіональні асоціації.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності сільськогосподарських і молокопереробних підприємств, підприємств торгівлі молочною продукцією, а також науково-дослідними установами та органами державного управління при формуванні та прогнозуванні розвитку ринку молока і молочних продуктів Київської області.

Прикладне значення результатів дисертації підтверджується довідками про їх використання при розробці та обґрунтуванні регіональної програми розвитку молокопродуктового підкомплексу Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації (довідка №03-133 від 02.02.04р.), Головним управлінням споживчого ринку та торгівлі Київської міської державної адміністрації (довідка №041/11-18 від 09.01.04р.), а також молокопереробним заводом “Галактон” (довідка №1650 від 31.12.03р.), агрофірмою “Матюші” Білоцерківського району Київської області (довідка №129 від 18.12.03р.). Окремі результати дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрі економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету (довідка від 26.09.03р.) і на кафедрі менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка №1/25-111 від 18.02.04р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Наукових праць, які опубліковані за темою дисертації у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, доповідались на Міжрегіональній науково-практичній конференції “Реформування земельних відносин як процес відродження українського села” (м. Тернопіль, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Державна регіональна політика та місцеве самоврядування” (м. Київ, 2000 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 4,01д.а. (особисто автором), з яких 2 - у колективній монографії та книзі, 11 - у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 3,06 д.а.), 3 - в інших виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація написана українською мовою і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 186 сторінках комп'ютерного тексту, містить 30 таблиць на 29 сторінках, 14 рисунків на 14 сторінках, 18 додатків на 41 сторінці, список використаних джерел налічує 205 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення роботи, наведено інформацію про апробацію результатів.

У розділі 1 - “Ринок молока і молочних продуктів, його складові та особливості формування” - проведено аналіз існуючих визначень аграрного ринку та ринку молока і молокопродуктів, систематизовано основні особливості його формування й функціонування на національному і регіональному рівнях, досліджено систему маркетингу на цьому ринку в Україні та в зарубіжних країнах.

Сучасний стан аграрного ринку в Україні характеризується такими негативними явищами: скороченням обсягів виробництва сільськогосподарської сировини і продукції; збільшенням кількості і частки дрібних і низькотоварних суб'єктів ринку; існуванням бартерних операцій; продажем сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці та видачею сільськогосподарським працівникам заробітної плати у формі натуральної оплати; низькою платоспроможністю споживачів; звуженням контингенту споживачів внаслідок самозабезпечення сільських жителів; нарощуванням виробництва продукції сільськими переробними цехами; зниженням рівня споживання продуктів харчування; недосконалістю сучасної ринкової інфраструктури; локалізацією регіональних ринків у зв'язку з контролем місцевих органів влади товаропотоків сільськогосподарської сировини та готової продукції, що проявляється в значному коливанні цін на продукти харчування у різних регіонах країни; значною різницею між роздрібними та закупівельними цінами на сільськогосподарську продукцію; регіональним і місцевим монополізмом переробників сільськогосподарської продукції.

Створення цивілізованого аграрного ринку тісно пов'язане із запровадженням прозорих відносин у цій сфері через продаж сільськогосподарської продукції на біржах, аукціонах, конкурсах, недопущення обмежень міжрегіонального руху сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки. Зазначені елементи інфраструктури аграрного ринку мають велике значення, оскільки є важливими при формуванні рівня цін та ефективними формами купівлі-продажу продукції.

У роботі систематизовано світовий досвід регулювання аграрного ринку та ринку молока й молочних продуктів і обґрунтовано необхідність здійснення державного впливу на нього в умовах України. При цьому основна увага повинна бути спрямована на формування державою чітких правових засад і сприятливого інвестиційного клімату, прискорення розвитку ринкової інфраструктури, а також посилення захисту інтересів споживачів і вітчизняного товаровиробника.

На основі критичного аналізу існуючих підходів до трактування поняття “ринок молока і молочних продуктів”, а також врахування сучасного стану його розвитку в Україні запропоновано визначати ринок молока і молокопродуктів як сферу товарного обміну, що об'єднує товаровиробників і споживачів, а також сам процес обміну, тобто сферу транспортування, зберігання, торгівлі, сервісу. Сутність ринку молока і молокопродуктів як економічної категорії у роботі розкрито через аналіз його основних характеристик: соціально - економічну специфіку товару; оцінку попиту і пропозиції; аналіз конкурентного середовища тощо. Особливістю ринку молока і молокопродуктів є те, що виробники не можуть мобільно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури. Так, при підвищенні цін на молочну продукцію не відбувається миттєве зростання пропозиції, оскільки потрібен певний час, щоб збільшити поголів'я худоби та її продуктивність. При зниженні цін на молочну продукцію товаровиробники змушені досить тривалий час виробляти той же обсяг продукції.

Ринок молока і молокопродуктів має специфічні особливості, пов'язані з властивістю продукції. Це - широкий асортимент продукції (різні види цільномолочної і кисломолочної продукції, сири, сметана, масло); універсальний характер використання (молочна сировина, молочні продукти первинної переробки, молочні продукти глибокої переробки); малотранспортабельність і непридатність для тривалого зберігання багатьох видів продукції; сезонні коливання надходження сировини, що впливають на нерівномірність завантаження виробничих потужностей молокопереробних заводів, зниження продуктивності праці, додаткові витрати на зберігання запасів сировини та готової продукції; наявність відходів при переробці молока, що потребує комплексної його переробки. Специфіка ринку молока і молокопродуктів пов'язана також з великою часткою ринкових агентів на первинному ринку (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті господарства населення), необхідністю забезпечення стабільного ринку збуту для товаровиробників протягом всього року та гарантованого надходження сировини на переробні підприємства і безперебійного забезпечення населення молочними продуктами щоденного попиту.

Встановлено, що для ринку молока і молочних продуктів характерним є посилення концентрації та спеціалізації молокопереробних заводів. Так, майже 50 % ринку молока і молочних продуктів України контролюють 8 найпотужніших переробних заводів. Дрібні підприємства не витримують конкуренції з великими виробниками за такими показниками, як глибина переробки сировини, якість продукції і упаковки, рівень співробітництва з постачальниками. В дисертації проведено сегментацію національного ринку молока і молочних продуктів між переробними заводами та його характеристику на основі СВОТ - аналізу.

Узагальнення літературних джерел, що стосується теорії та сутності маркетингу молока і молочних продуктів, дозволяє визначити його як комплексну систему заходів виробничо-збутової діяльності, що складається з управління, планування, ціноутворення, розподілу, інформації і рекламного забезпечення. Автором запропоновані різні варіанти маркетингової стратегії для молокопереробних підприємств. Підприємство може використовувати один із видів сегментації: орієнтуватись на певну групу споживачів із специфічним набором потреб чи на два або більше сегменти ринку, кожний з яких має особливості, що вимагають індивідуального підходу. Новоствореним молокопереробним підприємствам краще всього використовувати концентрований маркетинг і зосереджуватись на одному з можливих сегментів ринку. Тим же підприємствам, які займають стабільні позиції на ринку, доцільно поєднувати масовий та сегментований маркетинг.

У роботі проаналізовано чинники та їх вплив на обсяг попиту на молоко і молочні продукти в Україні і Київській області. Особливу увагу звернуто на зменшення чисельності населення України і Київської області, високий рівень урбанізації, переважання у статевій структурі частки жінок, підвищення частки населення старше працездатного віку, низьку платоспроможність і розширення самозайнятості сільського населення. Розрахунки потенціалу ринку показали, що найбільш ємними в Україні є регіональні ринки Донецької області та міста Києва, а найменш ємними - Кіровоградської, Тернопільської та Чернівецької областей.

При аналізі сегментації ринку молока і молочних продуктів Київської області за територіально-адміністративним поділом з урахуванням структури каналів реалізації молока визначено, що його продаж заготівельним організаціям є ефективним каналом майже для всіх сільськогосподарських підприємств. Реалізація молока працівникам у рахунок оплати праці залишається неефективною формою. Реалізація на ринку та за бартером належить до відносно ефективних каналів. При розрахунку інтегрального показника було встановлено, що найбільший попит на молочні продукти зафіксовано у Білоцерківському, Васильківському і Вишгородському районах. У цих районах і найширший ринок збуту цієї продукції. Найменшим був попит на молочні продукти у Поліському, Ставищанському, Таращанському і Тетіївському районах, які мають вузький ринок збуту молочної продукції.

У розділі 2 - “Аналіз функціонування ринку молока і молочних продуктів” - досліджено кон'юнктуру національного та регіонального ринку молока і молочних продуктів, динаміку попиту і пропозиції, проаналізовано діяльність виробників, переробників молока, інших суб'єктів ринку.

З'ясовано, що при загальній тенденції зменшення споживання молока і молочних продуктів існують регіональні особливості формування рівня споживання цих продуктів (табл. 1).

Таблиця 1

Групування областей України за середньодушовим споживанням молока і молочних продуктів у 2002 році

Встановлено, що зростання споживання відбувається із збільшенням виробництва молока на душу населення, а також частки сільського населення в області і особистих господарств населення у виробництві молока. В областях з найвищим рівнем заробітної плати спостерігається найнижче споживання молока і молочних продуктів. Така особливість пов'язана з більшою часткою міських жителів у зазначених областях.

Значні відмінності у регіональному споживанні молока пов'язані також із специфікою молочної продукції. Зокрема, транспортабельні молочні продукти (масло вершкове, тверді сири, сухе та згущене молоко) мають широкий ринок збуту, малотранспортабельні молочні продукти не можна зберігати тривалий час (молоко незбиране, сметана, кефір, вершки), а тому вони мають територіально обмежену зону збуту.

Розрахунки показали, що в Україні співвідношення максимального розміру споживання до мінімального за 1990-2002 рр. склало 1,38-2,04, що майже удвічі перевищує рівень цього показника у розвинутих країнах. При цьому дане співвідношення в Україні має тенденцію до зростання. З'ясовано, що грошові витрати найбагатшого прошарку населення у 5 разів вищі, ніж найбіднішого, а ціновий діапазон складає менше, ніж 2 рази. Витрати на молоко і молокопродукти в міських сім'ях у 2 рази вищі, ніж у сільських, проте споживання у них в 1,2 рази нижче.

Споживання молочних продуктів у групі домогосподарств з найвищими витратами у 8,4 рази більше, ніж у групі з найнижчими витратами. Однак навіть у цій групі споживання не досягає раціональних норм. Таким чином, в умовах значного зниження життєвого рівня населення молоко та молочні продукти перетворилися у товари елітної групи: їх споживання збільшується із зростанням середньодушового доходу. Протягом 1998-2002 рр. еластичність споживання за доходами зросла з 0,78 до 1,39. Це свідчить, що незначні зміни у доходах споживачів сприяють збільшенню обсягів споживання молока і молочних продуктів. Цінова еластичність протягом 1992-2002 рр. зросла з 0,1 до 0,42. Ця тенденція характеризує зменшення купівельної спроможності населення. Для країн з ринковою економікою, навпаки, характерним є зниження цінової еластичності, що свідчить про високий життєвий рівень населення.

Протягом досліджуваного періоду в структурі виробництва молокосировини постійно зростала частка господарств населення як в Україні в цілому, так і в Київській області. У 2002 році порівняно з 1990 роком в Україні частка валового виробництва молока особистими господарствами населення зросла з 24% до 75% (на 4,8 млн.т). Отже, господарства населення стали основними виробниками молока у всіх регіонах України. Водночас виробництво молокосировини протягом 1990-2002 рр. скоротилось на 42 %, а закупівля його переробними підприємствами - на 78 %, при цьому товарність зменшилась на 46 процентних пункти.

Спад виробництва і закупок молокосировини, низька купівельна спроможність населення зумовили зменшення виробництва молочних продуктів. При цьому виробництво молокопродуктів протягом досліджуваного періоду зменшувалось більш стрімкими темпами, ніж виробництво молокосировини. В цілому по країні виробництво цільномолочної продукції, масла і сиру зменшилось на 83, 71 і 31 % відповідно. Відбулося катастрофічне скорочення коефіцієнту використання переробних потужностей. У 2002 році він становив: масла тваринного - 30,9%; сирів жирних - 39,1; молочних консервів - 29,9 і продукції з незбираного молока - 20 %.

Дослідженнями встановлено, що ситуація, яка склалася на ринку молока і молочних продуктів Київської області, має регіональні особливості, які пов'язані з особливостями формування сукупного попиту і пропозиції в регіоні. Порівняння показників розвитку молочної галузі Київської області та України свідчить, що абсолютні показники продуктивності корів та виробництва молока на 100 га сільськогосподарських угідь у Київській області вищі порівняно з середніми даними по Україні. Проте абсолютні показники виробництва молока на душу населення в Київській області нижчі, що пов'язано з високою концентрацією населення в області. Поголів'я корів на 100 га сільськогосподарських угідь в Київській області протягом 1990 - 2002 рр. стабільно вище, ніж в цілому по Україні. Для задоволення попиту власного виробництва молокосировини в області недостатньо, оскільки попит перевищує пропозицію (табл.2).

Таблиця 2

Виробництво та споживання молока і молочних продуктів на одну особу за рік у Київській області

В Київській області протягом 1990-2000 рр. відбулось скорочення валового виробництва молока - на 912,7 тис.т, або на 57,3%. При цьому виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах зменшилось на 1005,5 тис.т (на 78 %), а в господарствах населення зросло на 92,8 тис.т (на 31,3 %). У загальному обсязі виробленого молока за 2002 р. частка господарств населення зросла до 56 % ( у 1990 році було 18,6 %). У 2002 р. у всіх категоріях господарств порівняно з 1990 р. залишилось 43,5 % поголів'я корів, тому числі у сільськогосподарських підприємствах - 26,7 %, в той час як у господарствах населення поголів'я корів збільшилось на 12,6 %.

Аналіз групування сільськогосподарських підприємств всіх форм власності за поголів'ям корів протягом 1998-2000 рр. свідчить, що найбільшу частку займали господарства з поголів'ям 200-300 корів, а найвища продуктивність корів та найнижчі затрати праці на 1 корову і на виробництво 1ц молока спостерігались у господарствах, які утримували більше 600 корів. Групування за продуктивністю корів показує, що найбільшу частку склали господарства з найнижчою продуктивністю корів. Однак протягом 1998-2000 рр. зросла частка господарств, які мають продуктивність більше 3600 кг, що є свідченням позитивних зрушень у молочному скотарстві. Групування районів області за продуктивністю корів свідчить, що кількість районів, в яких продуктивність вище 2310 кг, зменшилась на 47 %; а число районів з продуктивністю від 1621 до 2310 кг збільшилась на 30 %; райони з продуктивністю до 1620 кг залишились без змін. Найвища продуктивність корів зафіксована в Білоцерківському, Васильківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському і Ставищанському районах.

Зменшення виробництва молока в Київській області зумовило скорочення поставок сировини молокопереробній промисловості і, відповідно, виробництва молочних продуктів, зниження рівня використання потужностей молокопереробною промисловістю. Змінилась асортиментна структура виробництва молочних продуктів як в Україні, так і в Київській області: зросло виробництво продуктів з подовженим терміном зберігання (пастеризованого, Т-молока, твердих сирів, кисломолочних продуктів, сиркових десертів, масла з рослинними жирами).

Молокопереробна промисловість Київської області має ті ж недоліки, що і по Україні в цілому: висока концентрація дрібних молочних заводів; труднощі із забезпеченням сировиною, яка завозиться не тільки з інших областей, а й інших заводів, недостатній рівень заготівлі молока у господарствах населення; недовикористання виробничих потужностей заводів; недостатній рівень інтеграційних процесів з постачальниками сировини; відсутність глибокої переробки.

Протягом 1990-2002 рр. темпи зниження реалізації були вищими від темпів зниження виробництва: виробництво молока скоротилось на 52 %, а реалізація - на 73 %. Частка сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі реалізації молока у 2002 році становила 69 %, на господарства населення припадало 31%. Товарність виробництва молока у всіх категоріях господарств знизилась на 35,7 процентних пункти. Моніторинг закупівельних цін по районах області свідчить, що максимальна ціна перевищила мінімальну майже у 2 рази. Коливання закупівельних і роздрібних цін має сезонний характер і залежить від обсягів реалізації молока. Найнижчі ціни фіксуються у літні місяці, коли виробляється найбільше молока, а найвищі - в осінньо-зимовий період, коли обсяги виробництва молока найменші.

Особливістю регіонального ринку молока Київської області є диференціація районів за рівнем роздрібних цін. Є райони із стабільно високими і стабільно низькими роздрібними цінами. Протягом 1998-2002 рр. міра стабільності роздрібних цін на молочні продукти склала 5-12 % (норматив до 3%). Значне відхилення цін характеризує низьку територіальну мобільність молочних продуктів та відмінності у рівнях доходів населення різних районів.

З метою вдосконалення регіонального ринку молока і молочних продуктів доцільно підвищити ступінь інфраструктурного освоєння ринку, тобто сформувати мережу оптових ринків у великих містах; збільшити обсяг продукції, яка реалізується за прямими зв'язками та цінами, які визначає попит і пропозиція; заборонити адміністративні перепони на перевезення продукції між районами та областями; розвивати транспортування і систему зберігання продукції, що покращить територіальну мобільність молокопродукції.

Для стабілізації ринку молока і молочних продуктів Київської області необхідно розробити виважену регіональну політику відповідно до ринкових методів господарювання. Реалізація цієї політики потребує розробки Програми розвитку регіонального продовольчого ринку, складовою якого є ринок молока і молочних продуктів.

У розділі 3 - “Розробка і обґрунтування стратегії розвитку ринку молока і молочних продуктів” - визначено напрямки розвитку регіонального ринку молока і молочних продуктів, окреслено шляхи державної політики його регулювання, обґрунтовано необхідність розширення та поглиблення міжгалузевих зв'язків і запропоновано різні моделі агропромислової інтеграції, сформульовано низку завдань, які потрібно вирішити для вдосконалення функціонування ринку молока й молочних продуктів.

Вдосконалення регіонального ринку молока і молочних продуктів має включати: забезпечення відповідності рівня виробництва молока і молочних продуктів споживчому попиту; формування ефективної інфраструктури, запровадження екологічних обмежень на всіх стадіях виробництва; зняття адміністративних обмежень на переміщення продукції між регіонами; концентрацію виробництва у найбільш сприятливих за природно-географічними та соціально-економічними умовами районах.

В результаті маркетингового дослідження встановлено, що на вибір споживача найбільше впливає ціна продукції, її якість, упаковка і строк зберігання. В дисертації проаналізовано отриману особисто автором інформацію про обізнаність і смаки споживачів, а також імідж виробників молокопродукції. Аналіз місць купівлі переконує, що головними в сучасних умовах є дрібнооптові ринки та ярмарки (48%). Переважна частина споживачів купує вітчизняну молочну продукцію (90%), найбільшим попитом користується молочна продукція (майже 60% ринку) з середнім рівнем жирності 2,5-3,5%. Ранжування за пріоритетами дало можливість запропонувати широкий спектр заходів по просуванню продукції на ринок (реклама у ЗМІ, участь у виставках, ярмарках, конкурсах, спонсорство різних акцій, використання супроводжуючої товар рекламної продукції, перетворення упаковки у засіб реклами, поштова реклама, дегустація).

Аналіз тенденцій та перспектив розвитку ринку молока і молочних продуктів Київської області свідчить, що ця ринкова ніша є однією з найперспективніших, динамічних та рентабельних. Серед вирішальних факторів перевагу слід надавати концентрації та спеціалізації молокопродуктового підкомплексу. Потужні молокопереробні підприємства мають стабільні господарські зв'язки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і споживачами продукції, пропонують продукцію високої якості та намагаються задовольняти потреби різних прошарків населення. Деякі малі та середні молочні заводи, які переробляють до 50 тонн молока на добу, починають працювати як збірні пункти для великих молокозаводів, здійснюючи первинну обробку молокосировини (збирання та охолодження).

Концентрація виробництва молока на великих спеціалізованих фермах сприяє збільшенню обсягів завозу молока на переробні підприємства, забезпечує ефективне використання транспорту, дозволяє здійснювати комплексну та глибоку переробку сировини. Це знижує питомі капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, підвищує рівень механізації, сприяє збільшенню обсягів виробництва, скорочує виробництво нерентабельних видів продукції на дрібних заводах.

Визначено основні заходи, реалізація яких буде сприяти підвищенню економічної ефективності виробництва на молокопереробних заводах у Київській області: концентрація виробництва та ліквідація дрібних заводів і цехів, що знаходяться у зоні великого заводу на відстані 20-50 км; оснащення молокопереробних підприємств високоефективним обладнанням і технологіями; впровадження комплексної переробки молока (використання всіх компонентів молока забезпечить зростання обсягу продукції, яка виробляється з одиниці сировини) та безвідходного виробництва; застосування енергозберігаючих технологій; збільшення обсягів виробництва продукції з подовженим терміном зберігання, що дозволить розширити зону збуту.

В зв'язку з прагненнями України інтегруватися в СОТ з'ясовано шляхи підвищення конкурентоспроможності молочної продукції (розробка програми розміщення та розвитку сировинних зон з метою отримання екологічно чистої молокосировини, а також системи контролю та управління якістю молока і молочних продуктів на всіх етапах технологічного процесу “поле-молочна ферма-молокопереробний завод-споживач”); удосконалення системи стандартизації та сертифікації молочної продукції, адаптування її до світових вимог; забезпечення якості молочної продукції, сировини, обладнання, дотримання вимог технологій, поліпшення санітарно-гігієнічних умов виробництва. Поряд з цим запропоновано комплекс заходів по вдосконаленню роботи підприємств молокопереробної галузі регіону, а саме: підвищення спеціалізації виробництва; розширення мережі збуту продукції; вихід на національний ринок; виготовлення продукції на заводах інших областей під брендами відомих заводів Київської області; впровадження нових нетрадиційних видів і створення екологічно чистої продукції; розробка комплексу маркетингу. Сегментація ринку та диференціація портфеля продукції на товарні групи показали доцільність виробництва продукції з високим рівнем рентабельності: Т-молоко, сири, сиркові маси і біо-йогурти.

Аналіз сучасної ринкової інфраструктури дав можливість запропонувати шляхи її вдосконалення. Так на рівні області доцільним є функціонування виставок, аукціонів, ярмарок і торгових бірж; на рівні району слід забезпечити функціонування мережі банківських, кредитних, страхових і консультативних організацій. Важливо сформувати оптовий регіональний продовольчий ринок молока і молочних продуктів, обґрунтувати та апробувати альтернативні канали просування продукції від виробника до споживача. У перспективі можна запровадити такий ринок на базі агропромислової виставки у селі Чубинському Бориспільського району, де щорічно проводиться виставка-ярмарок.

Особливості сільського господарства взагалі та молочного виробництва, зокрема, диктують необхідність державного регулювання ринку молока і молочних продуктів. До основних напрямків державного регулювання належать: створення конкурентного середовища, захист від недобросовісної конкуренції і стимулювання попиту на молочну продукцію. Державне регулювання ринку повинно ґрунтуватися на розширенні економічних і звуженні адміністративних методів управління. Тому держава повинна проводити цілеспрямовану фінансову, кредитну, цінову та податкову політику щодо розвитку ринку молока і молочних продуктів з метою стимулювання зростання рівня їх виробництва. Допомога держави може мати і опосередкований характер шляхом законотворчої діяльності, яка регулює відносини конкуренції на ринку, встановлює вимоги до якості продукції та контролю за їх виконанням.

В роботі обґрунтовано напрямки стимулювання платоспроможного попиту на молочну продукцію (за рахунок цінового фактору; непрямого стимулювання попиту; запровадження адресних субсидій для соціально незахищених і малозабезпечених верств населення). Запропоновано прогнозні показники попиту та пропозиції молока в Київський області до 2007 року. Для визначення перспективних обсягів пропозиції молока розраховано поголів'я корів та їх продуктивність для основних виробників: сільськогосподарських підприємств та особистих господарств населення. Прогнозована продуктивність корів в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення має становити 2,6 і 4,3 тис.т. за рік на 1 голову відповідно. Для досягнення прогнозних показників продуктивності рекомендується організувати продаж населенню високопродуктивних порід корів і частково профінансувати за рахунок регіонального бюджету їх купівлю, розширити мережу підприємств, які надають послуги з штучного осіменіння, посилити роботу з генетичного поліпшення поголів'я корів, які знаходяться в особистих господарствах населення, запроваджувати науково обґрунтовані раціони годівлі худоби. Воднораз запропоновано заходи, що можуть вплинути на підвищення якості молочної продукції та недопущення на ринок низькоякісної продукції (створення нормативної бази, ліцензування торговельних закладів), а також схему впливу органів влади на підвищення попиту на молочну продукцію шляхом надання цільових виплат населенню для придбання соціально необхідної продукції.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо вирішення комплексу проблемних питань у сфері формування і функціонування регіонального ринку молока і молокопродуктів. За результатами проведених досліджень зроблено наступні наукові і практичні висновки:

1.Аграрний ринок - це сукупність обмінних операцій, які регулюють економіко-технологічні зв'язки при здійсненні виробництва і купівлі-продажу сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки. За своєю суттю і призначенням він об'єднує такі компоненти: матеріально-технічне постачання; сільськогосподарське виробництво; переробку сільськогосподарської сировини та випуск харчових продуктів; збут сільськогосподарської сировини і продукції; кредитно-фінансові установи, що обслуговують АПК; споживання кінцевого продукту; систему маркетингу.

2.Ринок молока і молочних продуктів - це система економічних, фінансових і обмінно-торгових відносин між виробниками та споживачами молока, яка покликана збалансувати попит і пропозицію та забезпечити споживання молока і молокопродуктів на рівні, що відповідає життєвим потребам, смакам і платоспроможному попиту населення.

3.Молочна сировина в Україні має низькі показники якості і не відповідає вимогам міжнародних стандартів, що, насамперед, пов'язано з невикористанням генетичного потенціалу молочної худоби, її захворюваннями, низьким забезпеченням повноцінними кормами, застарілою технікою і технологіями, що використовують сільськогосподарські та молокопереробні підприємства. У 2002 році сільськогосподарські підприємства продали на переробку лише 17% молока, яке відповідало стандарту ДСТУ 3662-97, при цьому лише 14 % було вищого ґатунку, а 78 % зараховано першим ґатунком. У 2002 році вміст білка в молоці рідко відповідав базисному нормативу і в переважній більшості був на рівні 2,6-2,8%. Лише 10-15% молока, виробленого в Україні, в зв'язку з невисокою якістю можна використовувати для виробництва сирів. Тому для збільшення обсягів виробництва та покращання якості сировини потрібно інвестувати кошти у селекційно-племінну справу, запроваджувати науково обґрунтовану систему годівлі та енергоощадливі технології, сприяти підвищенню загальної культури виробництва. Сучасний ціновий механізм стимулює підвищення якості молока, оскільки передбачає співвідношення вартості жиру та білка у структурі ціни у пропорції 40:60 відсотків.

4.У 2002 р. споживання молока і молочних продуктів в розрахунку на одну особу становило 225 кг, або 58 % від науково обґрунтованої норми і 60 % від рівня 1990 р. У Київській області споживання молока і молочних продуктів в розрахунку на одну особу протягом 1990-2002 рр. знизилось удвічі. В Україні споживання молока і молочних продуктів, на відміну від розвинутих країн, еластичне як за доходом, так і ціною. Протягом 1998-2002 рр. еластичність споживання за доходом зросла з 0,78 до 1,39, а цінова - з 0,1 до 0,42. Зростання рівня доходів впливає на збільшення споживання як в міських, так і в сільських сім'ях, а підвищення рівня цін на молоко зумовлює зменшення попиту. Найменше споживають молока у тих областях України, які мають найнижчі рівень виробництва, частку сільського населення та особистих господарств, а також, відповідно, найвищі частку міського населення і рівень заробітної плати працівників.

5.Ринок Київської області належить до найбільш ємних в Україні. Для Київської області характерним є відносно високий рівень життя населення. Максимальна вартість споживчого кошика склалась у м. Києві, де спостерігається найвище співвідношення між його вартістю та рівнем заробітної плати і де досягнуто найвищого рівня споживання харчових продуктів, у тому числі молока і молочних продуктів.

6.Сучасні умови та тенденції функціонування регіонального ринку молока і молочних продуктів Київської області створюють передумови для підвищення рівня концентрації і спеціалізації виробництва в галузі. Потужні молокопереробні підприємства мають сталі, міцні господарські зв'язки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і споживачами продукції; пропонують продукцію високої якості та намагаються задовольняти потреби різних прошарків населення. Окремі малі та середні молочні заводи, які переробляють до 50 тонн молока на добу, починають працювати як збірні пункти для великих молокозаводів, здійснюючи первинну обробку сирого молока (збирання та охолодження).

7.Заходи, реалізація яких сприятиме підвищенню конкурентноздатності молочної продукції, є наступні: розширення асортименту молочної продукції, яка має лікувально - профілактичне значення та задовольняє потреби споживачів регіону в екологічно чистій продукції; дотримання високого рівня виробничої та санітарної культури, впровадження сучасних технологій переробки і систем якості продукції; розширення асортименту продуктів із молока (по кожному традиційному молочному продукту випускати якомога більше найменувань, що дозволить розширити ринок збуту продукції); запровадження широкого асортименту напівфабрикатів; використання високоякісної молокосировини без консервантів; застосування соєвого молока при виробництві кисломолочних продуктів; випуск широкого асортименту продукції на немолочній основі з використанням рослинних компонентів; формування асортименту продукції залежно від потреб споживачів різних груп; збільшення обсягів виробництва продукції з подовженими термінами зберігання, зниженим рівнем калорійності та холестерину.

8.Для вдосконалення інтеграційних процесів на регіональному ринку молока і молочних продуктів Київської області доцільно створити асоціацію “Молоко”, яка б об'єднала спілки виробників молока, молокопереробних підприємств та селекційно-племінних господарств. Завдяки інтеграції переробні підприємства створять стабільну сировинну зону, а товаровиробники будуть мати стабільний канал збуту молокосировини і гарантований прибуток.

9.Державне регулювання виробництва та збуту молока і молочної продукції повинно ґрунтуватися на цільових програмах, які розробляються на різних рівнях (національному, обласному, районному). Держава може впливати на розвиток ринку молока і молочних продуктів шляхом: запровадження адресних субсидій на продовольство для соціально незахищених і малозабезпечених верств населення; встановлення граничних розмірів націнок на той асортимент молочної продукції, який є соціально значущим для населення області; зменшення ставки податку з прибутку підприємств, що виробляють продукцію дитячого харчування; застосування диференційованих ставок ПДВ на різні види молочної продукції; сприяння в отримані підприємствами галузі пільгових інвестиційних кредитів; опрацювання програми розвитку сировинних зон з метою отримання екологічно чистої молокосировини, впровадження сучасної системи контролю та управління якістю молока і молочних продуктів на всіх етапах технологічного ланцюжка “поле - молочна ферма - молокопереробний завод - споживач”; розвитку інфраструктури ринку; передбачення у Державному та регіональному бюджетах коштів на стимулювання підвищення генетичної якості корів; відкриття незалежних лабораторій з визначення параметрів якості молока; надання допомоги в отриманні науково - технічних знань і сприяння розвитку наукових розробок; сприяння формуванню об'єднань особистих господарств населення, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, створення та підтримки системи інформаційного забезпечення виробників молока і молочної продукції; гармонізації національних стандартів на молокопродукцію до міжнародних; недопущення адміністративного втручання в процеси ціноутворення на молоко і молочну продукцію та усунення бар'єрів на шляху її реалізації; підтримки конкуренції на ринку, запровадження санкцій до підприємств, які використовують методи недобросовісної конкуренції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія, книга:

1.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Шляхи вдосконалення функціонування молокопродуктового підкомплексу // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол.монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, - 2001.- С.147-149. (0,13 д.а.)

2.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Підприємства молокопродуктового підкомплексу в умовах ринкової трансформації економіки України // Організаційно - економічні проблеми розвитку АПК: Наукове видання в 4 частинах / За ред. П.Т.Саблука. Частина 4: Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. - К.: ІАЕ, - 2001.- С. 189 - 193. (0,23 д.а.)

В наукових фахових виданнях:

3.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Основні засади маркетингу молочних продуктів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №5.-Львів: Львів. держагроуніверситет, 1999. - С.54-60. ( 0,43 д.а.)

4.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Основні аспекти маркетингу молочних продуктів // Економіка та підприємництво: Зб. Наук. Праць молодих учених та аспірантів. - Вип.3./ Відп. ред. С.І.Дем'яненко. -К.: КНЕУ, 1999.-С.110-115. (0,31д.а.)

5.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Маркетингові особливості виробництва і реалізації молочної продукції // Економіка АПК.-1999.- №3. - С.76-78. (0,17 д.а.)

6.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Молоко і молокопродукти у споживчому балансі населення України // Економіка АПК.-1999.- №12.- С. 39-44. (0,38 д.а.)

7.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Маркетинг у формуванні ринку молока і молочних продуктів // Економіка АПК.-2000.- №12.- С.75-76. (0,16 д.а.)

8.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Спеціалізація на виробництві молока - шлях підвищення ефективності господарювання реформованих аграрних підприємств // Проблеми формування ринкової економіки. Міжвідомчий науковий збірник. Спеціальний випуск. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 225-227. (0,1 д.а.)

9.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Соціально - економічна суть та умови формування ринку сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК.- 2001.- №1.- С.80-84. (0,33 д.а.)

10.Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Актуальні проблеми розвитку ринку молока і молочних продуктів // Економіка АПК.-2002.-№11.- С.102-106. ( 0,33 д.а.)

11.Кудлай В.Г. Організація реклами молока і молочних продуктів // Економіка та підприємництво: Зб.наук.праць молодих учених та аспірантів.-Вип.8./ Відп. ред. С.І.Дем'яненко. -К.: КНЕУ, 2002.- С.184-186. (0,17 д.а.)

12.Кудлай В.Г. Розвиток ринку молока і молочних продуктів в Україні // Економіка АПК.- 2003.-№9.- С.97-102. (0,5 д.а.)

13.Кудлай В.Г. Економічні чинники підвищення ефективності молочної галузі аграрних підприємств // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць.-Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. - К.: КНЕУ, 2003.- С.176-179. (0,18 д.а.)