Адаптація корів до умов утримання і доїння та її корекція біологічно активними речовинами і фармакологічними препаратами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

АДАПТАЦІЯ КОРІВ ДО УМОВ УТРИМАННЯ І ДОЇННЯ

ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ

І ФАРМАКОЛОГІЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ

Спеціальність: Фізіологія тварин

Федорук Ростислав Степанович

Львів, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз стану виробництва молока в розвинутих країнах показує, що промислові технології у молочному скотарстві широко використовують фермери Європи, США, Канади. Вони мають значні переваги у використанні сучасного технологічного обладнання та техніки, що підвищує ефективність ведення галузі. За оцінками фахівців основним напрямом підвищення ефективності ведення галузі молочного скотарства в Україні є перехід на еколого-адаптивні технології з використанням елементів удосконаленої потоково-цехової системи виробництва молока. Передбачається поетапне переоснащення новою технікою діючих молочних ферм і переведення їх на прогресивні технології виробництва з безприв'язним утриманням та доїнням корів у молокопроводи (Бузун І.А., 1989, Зубець М.В. та інші, 1994, Бондар А., 1997, Адмін Є.І. та інші, 1999, Демчук М.В., 2002).

Проте утримання та доїння корів на комплексах і високомеханізованих фермах вимагає врахування адаптаційних можливостей і фізіологічних особливостей лактуючого організму. В умовах інтенсивного тваринництва суттєво зростає навантаження на еволюційно вироблені адаптаційні реакції організму тварин за дії еколого-технологічних чинників, що супроводжується підвищенням його реактивності, напруженням обмінних процесів, змінами функцій на клітинному, органному та системному рівнях (Третевич В. І. та інші, 1985, 1994, Acves et al., 1987, Зубец М.В. и др., 1996, Богданов Г.О., 2002, Кравців Р.Й., 2002, Стояновський В.Г. та інші, 2002).

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що функціональні порушення окремих органів та систем організму корів за умов неадекватної дії екологічних і технологічних факторів приводять до спаду надоїв, збільшення тривалості сервіс-періоду, зниження показників запліднюваності, прискореного обороту стада (Демчук М.В., 1975, 2002, Голиков А.Н., 1985, Фурдуй Ф.И. и др., 1992, Zalewski et al., 1988, Stelwagen K. et al. 2000, Косенко М.В., 2003, Кравців Р.Й., Буцяк В.І., 2003, Jorritsma R. et al., 2003, Замазій М.Д., 2004). Наявні повідомлення про особливості адаптаційних реакцій у молодняку тварин за стресової дії технологічних і фармакологічних чинників (Стояновський В.Г. та інші, 1987, Мазуркевич А.Й. та інші, 1996, 1997, Гуфрій Д.Ф., 1997). У цьому напрямку проводяться дослідження препаратів, адаптогенів, кормових добавок, які підвищують імунобіологічну реактивність молодняку тварин у період дії неадекватних чинників середовища (Кравців Р.Й. та інші, 2000, 2003, Стояновський В.Г., 2000, Косенко М.В. та інші, 2004, Головач П.І., 2004). Проте, комплексних системних досліджень адаптаційних процесів у корів різного віку і продуктивності залежно від дії екологічних, фармакологічних і технологічних чинників у літературі нами не відзначено.

Цим зумовлена науково-практична актуальність досліджень, спрямованих на вивчення адаптаційних реакцій у корів за умов промислової технології виробництва молока із розробленням способів корекції метаболічної і лактогенної функції організму. Отримані результати можуть бути теоретичною основою для прийняття нових інженерних і технологічних рішень, а також мати практичне значення для удосконалення базових технологій з виробництва молока.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах основної тематики лабораторії фізіології лактації Українського НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин (з 2000 р. - Інститут біології тварин УААН), що розроблялась за наступними темами і завданнями:

- з 1981 по 1985 рр. виконувалась тема О.СХ.77.05.01.Н2 №ДР0182.3.012910 „Вивчити фізіологічні і біохімічні основи стимуляції молочної продуктивності, реактивності корів в умовах потоково-цехової системи виробництва”, дисертант був відповідальним виконавцем розділів: 04.03.02. „Вивчити вплив різних способів доїння корів на секрецію, виведення молока і становлення адаптаційних властивостей” (1981-1983 рр.) та 04.03.03. „Вивчити оптимальні умови виявлення продуктивних і адаптаційних можливостей корів при різних способах утримання в умовах потоково-цехової системи виробництва молока” (1984-1985 рр.);

- з 1986 по 1990 рр. проведені автором дисертаційної роботи дослідження були включені у тему 01.03 №ДР 01.880073889 „Вивчити фізіолого-біохімічні закономірності секреції молока залежно від рівня годівлі і застосування біологічно-активних речовин з метою підвищення молочної продуктивності корів”, що виконувалась у лабораторії фізіології лактації. Тематика досліджень цього періоду входила у державну програму, що координувалася Південним відділенням ВАСГНІЛ;

- з 1996 по 2000 рр. дисертаційні дослідження виконувалися в межах завдання 01.07 №ДР0198U009007 „Вивчити вплив зон техногенного забруднення в західному регіоні України на організм продуктивних тварин у системі ґрунт-рослина-тварина і розробити способи одержання екологічно чистої продукції”. Дана тематика розроблялася в лабораторії екологічної фізіології і біохімії Інституту біології тварин УААН і входила у науково-технічну програму УААН „Біологічні основи високої продуктивності тварин”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - з'ясувати фізіолого-біохімічні механізми адаптації корів до екологічних і технологічних умов промислового виробництва молока залежно від віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та розробити способи корекції імунобіологічної і метаболічної активності їх організму за дії різних факторів середовища.

Для реалізації мети були визначені наступні задачі:

- дослідити фізіолого-біохімічні механізми адаптаційних процесів в організмі корів різного віку за умов підвищеного техногенного навантаження на основі вивчення гематологічних показників, вмісту в крові метаболітів білкового, ліпідного і мінерального обміну;

- вивчити адаптаційну здатність корів різного віку високої і середньої продуктивності за міжгрупового технологічного переведення у період лактогенезу та роздою залежно від умов доїння і способів утримання в сухостійний період;

- розробити склад і апробувати біологічну та продуктивну дію мінерально-вітамінної добавки у корів, які утримуються в умовах техногенного забруднення довкілля;

- встановити особливості адаптації корів до міжгрупового переміщення і переведення на пасовищне та стійлове утримання за умов ентерального введення кватерину і суміші целотерину та кватерину;

- з'ясувати фізіологічні механізми формування адаптаційних реакцій у корів-первісток за різних умов і режимів доїння та утримання в період роздою на основі вивчення змін метаболічних і етологічних показників, імунобіологічної реактивності організму;

- вивчити вплив тривалості роздоювання корів з використанням доїльної установки УДЕ-8 „ялинка” на адаптаційно-репродуктивну і продуктивну здатність організму в період лактопоезу;

- дослідити фізіолого-біохімічні особливості впливу аміназину і феназепаму на адаптаційну здатність організму корів за умов промислової технології виробництва молока на основі вивчення вмісту в артеріальній і венозній крові окремих метаболітів основного обміну, їх А-В різниці у молочній залозі та процесів молоко утворення;

- дослідити адаптаційні реакції організму корів-первісток при зміні умов утримання і доїння та застосування з кормом аміназину і феназепаму у період роздою;

- з'ясувати фізіолого-біохімічні механізми впливу кватерину на адаптаційну здатність корів і функціональну активність молочної залози за різних технологічних умов утримання, годівлі та доїння;

- вивчити динаміку поглинання окремих метаболітів з крові молочною залозою лактуючих корів з використанням методу А-В різниці у період адаптації до перевезення автотранспортом і застосування інтрааортально аміназину;

- дати фізіолого-біохімічне та економічне обґрунтування способів корекції адаптаційної здатності організму корів до екологічних та технологічних чинників за умов промислового виробництва молока.

Об'єкт дослідження: адаптаційні процеси в організмі корів за умов дії екологічних, технологічних і фармакологічних чинників.

Предмет дослідження: фізіолого-біохімічні, етологічні, продуктивні та клінічні показники реакції організму корів на тканинному, органному і системному рівні в окремі періоди адаптації до еколого-технологічних умов промислового виробництва молока.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, фізичні, клінічні, екологічні, етологічні, зоотехнічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системні дослідження адаптаційних процесів у корів різного віку, рівня продуктивності, фізіологічного стану залежно від умов утримання, режиму доїння та годівлі. На основі вивчення показників імунобіологічної реактивності організму і основного обміну, функціонального стану адренало-тиреоїдної системи та молочної залози корів з'ясовано фізіолого-біохімічні механізми адаптивних метаболічних реакцій за умов дії екологічних, технологічних і фармакологічних чинників.

Відзначено, що імунобіологічна реактивність і дезінтоксикаційна здатність організму в умовах інтенсивного техногенного навантаження виявляються на вищому рівні у корів 2-3 лактацій та більше виражені у пасовищний період утримання, ніж у стійловий.

Встановлено сезонні відмінності впливу інтенсивного техногенного навантаження на жирнокислотний склад крові і молока корів, що супроводжувалися підвищенням у 2-5 разів вмісту в крові ненасичених - пальмітоолеїнової, олеїнової та насичених - бегенової і стеаринової жирних кислот у пасовищний період. Розроблено мінерально-вітамінну добавку, що корегує обмінні процеси і продуктивність у корів, у якій вперше використано мінерал глауконіт.

Вперше з'ясовано стимулюючий вплив феназепаму та аміназину на процеси молокоутворення, репродуктивну функцію та адаптацію організму корів-первісток до машинного доїння і міжгрупового переведення. Розроблено схему і дози застосування аміназину для корів 3-6 лактацій у перші дні після отелення, а також на 2-4 доби адаптації до міжгрупового переведення зі зміною режиму доїння. Вивчено вплив вказаних препаратів на імунобіологічну реактивність організму лактуючих корів різного віку і продуктивності, процеси молокоутворення та хімічний склад молока в умовах потоково-цехової системи виробництва.

Удосконалено метод визначення А-В різниці у молочній залозі корів, яким вперше досліджено вплив аміназину і феназепаму на вміст окремих метаболітів білкового і ліпідного обміну та гормонів у крові, інтенсивність сорбції та реабсорбції їх у молочній залозі. З'ясовано фізіолого-біохімічні механізми лактогенної дії аміназину і феназепаму в окремі адаптаційно-лактаційні періоди у корів середньої та високої продуктивності з використанням вказаного методу, встановлено корегуючу роль цих препаратів у процесах молокоутворення.

Вперше розроблено схеми та дози згодовування препарату кватерину коровам у окремі фізіологічні та еколого-технологічні періоди адаптації: після родів, при зміні умов та режиму утримання і доїння, типу годівлі. З'ясовано окремі механізми адаптивної дії цього препарату в корів за умов переведення на пасовищне і стійлове утримання, а також у перші дві декади після отелення.

Вперше отримано експериментальні дані щодо з'ясування механізмів біологічної та продуктивної дії кватерину в суміші із целотерином у корів у період адаптації до нових технологічних режимів утримання і годівлі за умов тривалого та періодичного введення цих препаратів до раціону.

Практичне значення одержаних результатів. Апробовані і рекомендовані схеми і дози застосування аміназину та феназепаму в корів-первісток у перші дні після родів та привчання їх до машинного доїння, а також аміназину і кватерину в повновікових корів з метою стимуляції процесів молокоутворення у період лактогенезу, лактопоезу та адаптації до нових технологічних умов утримання і доїння. Розроблено рекомендації для науковців і фахівців тваринництва „Адаптація корів до промислової технології виробництва молока”.

Схеми і дози використання аміназину (А.С. №1754356 від 1.10.1988 р.) та феназепаму (А.С. №1827776 від 13.10.1992 р.) апробовані у господарствах з вирощування первісток і товарних господарствах Львівської та Тернопільської областей з елементами потоково-цехової системи виробництва молока.

Розроблені дози і схеми застосування кватерину для лактуючих корів у період адаптації до нових умов утримання, режиму годівлі і способу доїння (А.С. №1759379 від 8.05.1992 р.) апробовані в господарствах Львівської області і рекомендовані до освоєння у виробництві.

Розроблено склад кормової мінерально-вітамінної добавки для лактуючих корів, які утримуються в зоні техногенного навантаження, і запатентовано спосіб підвищення продуктивності та репродуктивної здатності корів (патент України (11) 4165 від 17.01.2005 р.).

Результати з фізіологічного обґрунтування окремих технологічних параметрів машинного доїння, утримання і годівлі корів, практичні аспекти яких викладені в рекомендаціях та інформаційних листках, також апробовані в господарствах і впроваджені у виробництво.

Окремі результати фізіологічних досліджень можуть бути використані для теоретичного обґрунтування і удосконалення технологічних елементів промислової системи виробництва молока з питань оптимізації способів доїння й утримання корів.

Результати досліджень з формування адаптаційної і репродуктивної здатності у корів за умов дії аміназину, феназепаму і кватерину, їх впливу на імунобіологічну реактивність організму та продуктивність можуть використовуватися у науковій роботі для розробки нових напрямів фундаментальних і прикладних досліджень. Вони мають навчально-прикладне значення, їх можна рекомендувати для введення у навчальні програми таких дисциплін, як фізіологія, біохімія, фармакологія, екологія, молочне скотарство, загальна технологія молока. Удосконалений метод отримання артеріальної і венозної крові у корів включений у довідник „Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині” (2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом самостійно. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію дисертаційної роботи, сформулював мету і визначив основні етапи досліджень, здійснив аналіз літератури і провів експериментальні дослідження. Автором особисто визначено науковий напрям досліджень, методично організовано і проведено наукові досліди, виробничі перевірки та впровадження отриманих результатів у виробництво. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, формулювання висновків і пропозицій проведено автором під методичним керівництвом наукового консультанта доктора біологічних наук, професора, академіка УААН Кравціва Р.Й. Із спільних з співавторами експериментальних досліджень і публікацій дисертантом використано, за їх згодою, лише ті результати досліджень, що виконані автором особисто. Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві, визначений у списку друкованих праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на: Всесоюзних симпозіумах з фізіології і біохімії лактації та конференціях (Львів, 1982, Алма-Ата, 1986, Київ, 1989, Тарту, 1989, Баку, 1990, Львів, 1994), VI Всесоюзному симпозіумі з машинного доїння (Таллін, 1983), V Українському біохімічному з'їзді (Київ, 1987), Українських фізіологічних з'їздах (Київ, 1998, Вінниця, 2002), Міжнародних наукових конференціях: Биологические основы высокой продуктивности с.-х. животных (Россия, Боровск, 1990, 1995), Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва (Львів, 1997, 2000, 2002), С. З. Гжицький і сучасна аграрна наука (Львів, 2000), Біологічні основи підвищення продуктивності тварин (Львів, 2001), І-й Польсько-Українській науковій конференції „Nauki o zwierzetach w XXI wieku” (Краків, 2001), ІІ-й Люблінсько-Львівській конференції з експериментальної та клінічної біохімії (Люблін, 2002), Міжнародних науково-практичних семінарах „Перспективність екологічних (органічних) технологій виробництва продукції землеробства і тваринництва” (Львів, 2002, 2003), Актуальні проблеми розвитку тваринництва (Львів, 2003).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 62 наукових працях, із яких 39 статей у фахових журналах, 3 в інших виданнях, 14 статей і тез у матеріалах конференцій, 3 авторські свідоцтва, 1 деклараційний патент, 1 методична рекомендація, 1 інформаційний листок.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 395 сторінках комп'ютерного тексту і складається із таких розділів: „Вступ”, „Огляд літератури”, „Загальна методика й основні методи досліджень”, „Результати експериментальних досліджень”, „Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, „Висновки”, „Пропозиції виробництву”, „Список використаних джерел”, „Додатки”. Робота ілюстрована 82 таблицями, 6 рисунками і 12 додатками. Список використаної літератури включає 628 джерел, у тому числі українською та російською мовами - 388, іншими мовами - 240.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна методика й основні методи досліджень.

Експериментальна частина роботи виконана в лабораторії фізіології лактації Українського НДІ фізіології та біохімії с.-г. тварин (1980-1990 рр.), а також у лабораторії екологічної фізіології і біохімії Інституту біології тварин УААН (1996-2000 рр.). Дослідження виконані на клінічно здорових коровах чорно-рябої, української чорно-рябої молочної, червоно-польської і симентальської порід. Тварини утримувалися в умовах промислової технології з елементами потоково-цехової системи виробництва молока з доїнням на установках різного типу. За умов прив'язного утримання і доїння у стійлах: ДАС-2Б - у доїльні відра, АДМ-8 „молокопровід” та „Імпульс” - у молокопровід. За умов безприв'язного утримання і доїння в залі - УДЕ-8 „ялинка”. Годівля тварин за періодами досліджень забезпечувалась згідно рекомендованих норм (А.П. Калашников, 1978, 1985). Наукові досліди проведені у дослідних господарствах „Радехівське” і „Магерівське”, а також у племінних та товарних господарствах Львівської і Тернопільської областей. Дослідження проведені на 413 коровах-аналогах з продуктивністю від 2,8-3,0 до 4,5-5,0 тис. кг. молока за лактацію, з яких 103 - первістки. Апробацію і впровадження отриманих результатів досліджень проведено у 12 господарствах Львівської, Закарпатської і Тернопільської областей на поголів'ї 3,5 тис. корів.

Основними методичними підходами при дослідженні адаптаційної здатності корів до умов утримання та доїння були: визначення окремих фізіолого-біохімічних показників у крові, молоці та тканинах у тварин контрольних і дослідних груп на різних етапах проведення дослідів, що характеризують імунобіологічну реактивність та інтенсивність обмінних процесів в організмі. На окремих етапах досліджень у крові визначали вміст гормонів, які характеризують стан адренотиреоїдної системи, показники репродуктивної здатності та функціональної активності молочної залози.

Експериментальна частина роботи виконувалася у п'яти етапах. Метою першого етапу досліджень, що включав чотири досліди, було вивчити адаптаційні процеси в організмі корів різного віку у стійловий і пасовищний періоди утримання та розробити способи їх корекції за дії техногенного навантаження різної інтенсивності. Дослідження проведені на 52 лактуючих коровах чорно-рябої породи, продуктивністю 2,8-3,0 тис. кг. молока за лактацію. Перший дослід, що передбачав вивчити адаптаційні можливості організму корів різного віку до умов підвищеного техногенного навантаження, виконано на 16 коровах-аналогах у перші 5 місяців лактації, розділених на контрольну і дослідну групи та чотири підгрупи (І і ІІІ підгрупи - корови 2-3 лактацій, ІІ і ІV - корови 5-6 лактацій), по 4 тварини у кожній підгрупі. Корови контрольної групи (І і ІІ підгрупи) утримувалися в умовах екологічно „чистої” зони, дослідної (ІІІ та ІV підгрупи) - в умовах території з підвищеним техногенним навантаженням на довкілля викидами збагачувальної фабрики, теплової електростанції та відвалами вугільних шахт. Досліджували зразки крові і молока у стійловий та пасовищний періоди. Контролювали репродуктивну функцію організму корів за показниками індексу осіменіння та сервіс-періоду.

Другий дослід передбачав вивчення метаболічної адаптивної реакції організму корів 4-6 лактацій на тривалий вплив техногенного навантаження різної інтенсивності, виконаний на 10 коровах, розділених на дві групи, по 5 у кожній. Тварини І (контрольної) групи утримувалися в умовах господарства, що знаходилося у центрі 10-кілометрової зони діяльності вказаних у попередньому досліді підприємств, ІІ (дослідної) групи - у господарстві, що віддалене на 30 км від цих джерел екологічного забруднення. Досліджували зразки крові та молока у стійловий і пасовищний періоди утримання.

Третій дослід проведений з метою фізіолого-біохімічного обґрунтування корегуючого впливу мінерально-вітамінної добавки (МВД) в годівлі корів, які утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження на довкілля. Дослід виконаний на 20 коровах, які перебували в екологічних умовах попереднього досліду (2) і були розділені на три групи - контрольну (І) і дві дослідні (ІІ і ІІІ). Коровам ІІ і ІІІ-ї дослідних груп щоденно, впродовж 6 місяців згодовували з комбікормом, відповідно 70 і 100 г. добавки на корову, до складу якої входили мінерал глауконіт, гумат натрію, вітамін D2, карбонат кальцію. Фізіологічні та біохімічні показники визначали у зразках крові та молока один раз у підготовчий період і двічі у дослідний. У цьому ж господарстві проведена виробнича перевірка ефективності застосування МВД. Четвертий дослід виконаний на 6-и лактуючих коровах, віком 9-10 років, які утримувалися в екологічно „чистій” зоні (контрольна група) та в умовах господарства з підвищеним техногенним навантаженням (дослідна група).

Досліджували механізми метаболічних адаптивних реакцій організму корів до впливу підвищеного техногенного навантаження.

Забій корів і відбір зразків тканин печінки, нирок, легенів, м'язів та шкіри здійснено в умовах м'ясокомбінату.

На другому етапі (7 дослідів), виконаному на 140 тваринах, досліджували фізіолого-біохімічні механізми адаптації корів до умов утримання, доїння та годівлі за введення в раціон кватерину і целотерину.

Перший дослід проведений на 24 коровах, розділених порівно на три групи: контрольну та дві дослідні. Кватерин згодовували впродовж 3 діб до та 15 діб після переведення з цеху отелення в групу роздою.

Корови І дослідної групи отримували з комбікормом одноразово 20 мг/кг маси тіла (надалі м. т.) кватерину, а ІІ дослідної - 50 мг/кг м. т. Контролювали молочну продуктивність та інтенсивність виведення молока у підготовчий період, а також на 2-3 і 9-10 доби після переведення в групу роздою, а потім 2 рази на місяць.

Другий дослід проведений у перехідний стійлово-пасовищний період на 18 коровах 1-2 міс. лактації, поділених порівно на три групи: контрольну та дві дослідні. Коровам дослідних груп згодовували кватерин, в дозі 40 мг/кг м. т. (дослідна І) і кватерин у цій же дозі з мелясою (дослідна ІІ). Проби крові та молока досліджували за 5 діб до згодовування препарату (підготовчий період), а також на 2-, 10-, 30-у доби після переведення на пасовищне утримання (дослідний).

У третьому досліді вивчали вплив кватерину на імунобіологічну реактивність корів у післяродовий період та їх адаптаційну здатність при міжгруповому переведенні. Дослідження проведені на двох групах корів (І - контрольна, ІІ - дослідна), по 7 тварин у кожній. Корови дослідної групи отримували кватерин 10 діб до і стільки ж після отелення у дозі 40 мг/кг м. т. Кров досліджували на 10-у добу підготовчого періоду, а також кров і молоко у дослідний - на 10-у та 30-у доби після отелення.

Четвертий дослід з вивчення оптимальної дози ферменту целотерину проведений на трьох групах корів (контрольна і дві дослідні) 1-2 місяця лактації з добовим надоєм 16-17 кг. молока, по 6 тварин у кожній. Корови І дослідної групи отримували целотерин у дозі 15 од. акт. /корм. од. раціону, ІІ дослідної - в дозі 30 од. акт. /корм. од. одноразово на добу протягом 20 діб. Контролювали рівень надоїв на 10-, 25- і 45-у доби від початку згодовування, а потім 2 рази на місяць до 90 доби.

П'ятий дослід проведений на 18 коровах, з надоєм 16-18 кг. молока на добу, розділених порівно на контрольну і дві дослідні групи. Корови І дослідної групи отримували одноразово на добу кватерин у дозі 35 мг/кг м. т. 5 діб до і 15 - після початку випасання, а ІІ дослідної - кватерин у цій же дозі разом з целотерином, у кількості 30 од. акт. /корм. од. Біохімічні дослідження крові та молока проводили один раз у підготовчий період, а також у дослідний на 2-, 15- і 30-у доби випасання.

Шостий дослід проведений на трьох групах корів - контрольній і двох дослідних, по 7 тварин у кожній, продуктивністю 3,2-3,6 тис. кг. молока за лактацію. Корови І дослідної групи отримували целотерин в кількості 50 од. акт. /корм. од., ІІ - кватерин у дозі 30 мг/кг м. т. разом з целотерином у кількості 50 од. акт. /корм. од.

Препарати згодовували один раз на добу впродовж 3 діб до і 16 після переведення із пасовищного на стійлове утримання. Кров і молоко досліджували за 3 доби до згодовування препаратів, а також на 2-, 10- і 25-у доби після переведення на стійлове утримання.

Сьомий дослід проведений на 27 коровах з продуктивністю 3,7-4,0 тис. кг. молока за лактацію, поділених на контрольну та І і ІІ дослідні групи, по 9 тварин у кожній. Коровам І дослідної групи згодовували кватерин з третьої доби після родів до 10-12-ї доби після переведення в цех роздою у дозі 40 мг/кг м. т. У наступні декади препарат згодовували періодично з інтервалом 10 діб, впродовж 2 місяців роздою. Корови ІІ дослідної групи отримували кватерин у такій же дозі в суміші з целотерином (30 од. акт. /корм. од.) за схемою І групи до 10 доби після переведення в групу роздою.

У наступні декади дослідного періоду тварини отримували лише целотерин. Кров і молозиво досліджували на 3 добу після родів (підготовчий період), а кров і молоко на 2-, 30- та 60-у доби після переведення корів у групу роздою (дослідний період).

Третій етап досліджень ставив за мету вивчити адаптаційні процеси в організмі корів різного віку і продуктивності за впливу умов утримання та доїння. Досліди проведені на 130 коровах-аналогах червоно-польської (1 і 10 досліди) та чорно-рябої (2-9-й досліди) порід, продуктивністю 2,8-4,5 тис. кг. молока за лактацію.

На четвертому етапі досліджень вивчали фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів у період адаптації до умов утримання і доїння та застосування фармакологічних препаратів аміназину і феназепаму. Проведені 5 науково-виробничих дослідів на 71 коровах-аналогах, чорно-рябої породи різного віку і продуктивності. Результати досліджень апробовані у трьох виробничих перевірках на 130 коровах.

У першому досліді вивчали вплив різних доз аміназину на адаптаційні реакції корів-первісток у перші дві декади після родів і привчання до машинного доїння. Дослідження проведені на трьох групах корів-первісток (І - контрольна, ІІ - ІІІ дослідні), по 4 тварини у кожній. Корови дослідних груп отримували за 2 години перед доїнням аміназин, у дозі 3 мг/кг м. т. (ІІ група) та 5 мг/кг м. т. (ІІІ група) у перші 3 доби після родів, а також 2 доби до і після переведення в цех роздою та осіменіння.

Для біохімічних досліджень відбирали проби крові до згодовування аміназину, а також на 2- і 10-у доби після переведення первісток у групу роздою. Молочну продуктивність контролювали у дні взяття зразків крові, а потім 2 рази на місяць протягом 60 діб лактації.

У другому досліді вивчали вплив аміназину на адаптаційні процеси в організмі корів 4-6 лактацій у період після родів та переведення в групу роздою зі зміною доїльної установки ДАС-2Б у родильному відділенні на АДМ-8 у цеху роздою та осіменіння. Дослідження проведені на двох групах корів (контрольна і дослідна) продуктивністю 2,8-3,2 тис. кг. молока за лактацію, по 6 тварин у кожній. Коровам дослідної групи згодовували аміназин у дозі 5 мг/кг м. т. за схемою першого досліду. Досліджували зразки крові і молозива на першу добу після родів (підготовчий період), а також крові і молока на 2-у та 12-у доби після переведення корів у групу роздою.

У третьому досліді вивчали адаптаційно-лактогенний вплив аміназину у корів при застосуванні його в перші 4 доби після родів. Дослід проведений на 14 коровах 4-6 лактацій з добовим надоєм 14-17 кг., розділених порівно на контрольну і дослідну групи. Коровам дослідної групи у перші 4 доби після родів, зранку та ввечері, за 2 год. до доїння згодовували з комбікормом аміназин у дозі 5 мг/кг м. т. Доїння в родильному відділенні проводили на установці ДАС-2Б, у цеху роздою - на АДМ-8. Враховували молочну продуктивність, інтенсивність і повноту видоювання на 12-у добу після отелення, а також на 10-у і 30-у доби в цеху роздоювання. Репродуктивну функцію контролювали за тривалістю сервіс-періоду.

У четвертому досліді вивчали вплив різних доз феназепаму на фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів-первісток за адаптації їх до машинного доїння та міжгрупового переведення. Дослід проведено на 15 коровах-первістках з добовим надоєм 11-14 кг. молока, розділених на три групи - контрольну (І) і дослідні (ІІ, ІІІ), по 5 тварин у кожній. Коровам дослідних груп згодовували феназепам у дозі 0,3 мг/кг м. т. (ІІ група) та 0,5 мг/кг м. т. (ІІІ група). Згодовування феназепаму, взяття проб крові та контроль молочної продуктивності проводили за схемою першого досліду цього етапу.

У п'ятому досліді вивчали фізіологічні механізми адаптації корів-первісток, продуктивністю 4,0-4,2 тис. кг. молока за лактацію, в період привчання їх до машинного доїння і міжгрупового переведення та ентерального введення аміназину і феназепаму. Дослідження проведені на 18 первістках, розділених на контрольну і дослідні (І та ІІ) групи, по 6 тварин у кожній. Коровам І дослідної групи згодовували з комбікормом аміназин у дозі 5 мг/кг м. т., а ІІ дослідної - феназепам у дозі 0,3 мг/кг м. т. Препарати згодовували за схемою: 4 доби після отелення, а також 2 доби до і після переведення в цех роздою та осіменіння. Відбір зразків крові проводили у підготовчий період (до згодовування препаратів), на 4 добу після родів (дослідний період), а також крові та молока на 2- і 10-у доби після переведення в групу роздою. У перші дві декади після отелення та привчання первісток до машинного доїння визначали окремі етологічні показники - кількість переміщень тварин, число скидань доїльного апарата з вимені та додаткових ручних фіксацій за одне доїння.

На п'ятому етапі досліджень (два досліди, 20 корів) вивчали динаміку вмісту окремих метаболітів у крові та їх артеріовенозної різниці в молочній залозі корів у період після доїння та ентерального застосування аміназину і феназепаму, а також внутрішньоаортально - аміназину за умов адаптації до перевезення.

Перший дослід проведено на трьох групах (контрольна і дві дослідні) корів-аналогів чорно-рябої породи з продуктивністю 3,0-3,5 тис. кг. молока за лактацію, по 5 тварин у кожній. Корови І дослідної групи отримували з комбікормом одноразово після ранкового доїння аміназин у дозі 5 мг/кг м. т., ІІ дослідної - феназепам, у дозі 0,3 мг/кг м. т.

Кров для досліджень отримували з черевної аорти і молочної вени у підготовчий період (на 2-у годину після доїння), а також на 2-у, 3-ю і 4-у години після згодовування препаратів.

Другий дослід виконано на 5-ти лактуючих коровах симентальської породи з продуктивністю 3,0-3,2 тис. кг. молока за лактацію. Коровам у період адаптації до перевезення автотранспортом вводили інтрааортально аміназин у дозі 0,5 мг/кг м. т. у формі 2,5% розчину. Артеріальну і венозну кров відбирали до введення аміназину, а також через 0,5, 2, 3 і 4 години після введення препарату. У періоди проведення дослідів контролювали клінічний стан тварин.

Фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів різного віку за адаптації до умов підвищеного техногенного навантаження на довкілля.

Встановлено, що у корів різного віку спостерігається аналогічність адаптаційних реакцій у початковий період їх формування до умов техногенного навантаження з певними віковими відмінностями перебігу метаболічних процесів при збільшенні тривалості дії адаптора на організм. У корів 5-6 лактацій, порівняно з коровами 2-3 лактацій та контрольної групи, відзначено підвищення кількості лейкоцитів на 19 і 37% у стійловий та пасовищний періоди, зниження активності каталази, вмісту SH-груп у крові. У корів 2-3 і 5-6 лактацій, які утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження, встановлена вища концентрація в крові кон'югованих та загальних фенолів, особливо в пасовищний період (Р < 0,05), порівняно до тварин контрольних груп. Це свідчить про високу активність функціонування адаптивної і дезінтоксикаційної систем як у молодших, так і старших корів за умов однотипної дії чинників техногенного навантаження. Адаптивні метаболічні процеси в організмі корів у цих умовах супроводжувалися зниженням у крові відносного вмісту арахідонової (Р < 0,05) та у молоці капронової, лінолевої і ліноленової жирних кислот (Р < 0,05) у стійловий та пасовищний періоди. У пасовищний період зростав відносний вміст у молоці корів ненасичених ВЖК - пальмітоолеїнової, олеїнової, лінолевої та ліноленової. У корів дослідних груп цей приріст менш інтенсивний, що свідчить про негативний вплив техногенних чинників середовища утримання на рівень основних фізіологічно активних жирних кислот, які визначають біологічну цінність молока.

На інгібування метаболічної та дезінтоксикаційної функцій організму корів, які утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження, вказує також нижча концентрація розчинного білка на 12% у печінці, активність каталази, МДГ і рівень SH-груп у тканинах печінки та нирок (Р < 0,05). Напруження обмінних процесів і дезінтоксикаційної здатності організму зумовлювало підвищення вільних та загальних фенолів у тканинах цих органів (Р < 0,05) при тенденції до зростання кон'югованих фракцій.

Суттєві відмінності встановлено щодо концентрації етерифікованої і неетерифікованої форм лінолевої та арахідонової жирних кислот у тканинах печінки, шкіри і м'язів корів. Вміст у цих тканинах етерифікованої форми вказаних ВЖК переважав їх концентрацію у аналогічних тканинах корів контрольної групи на фоні зниження неетерифікованої форми (Р < 0,01-0,001). Підвищення концентрації етерифікованої лінолевої кислоти в печінці у 5,2 рази, у шкірі та яснах на 12 і 19% (Р < 0,01), а також арахідоної на 30, 19 і 29% відповідно може свідчити про зростання проникності клітинних мембран тканин цих органів та активацію енергетичного обміну. На інтенсифікацію метаболізму жирних кислот в організмі корів вказує також суттєве зниження вмісту неетерифікованої форми лінолевої і арахідонової ВЖК у цих тканинах.

Отже, отримані результати вказують на неоднотипність метаболічних процесів у організмі тварин, що визначають адаптивні реакції за дії техногенних чинників різної інтенсивності.

Вплив мінерально-вітамінної добавки на обмін речовин і дезінтоксикаційно-адаптаційну здатність організму корів в умовах підвищеного техногенного навантаження на довкілля.

На першому місяці згодовування мінерально-вітамінної добавки (МВД) число еритроцитів і лейкоцитів та вміст гемоглобіну зростали на 10-47%, концентрація загальних фенолів знижувалася на 17 і 14%, в т. ч.: фенолсульфатів на 22 і 16% (Р < 0,05), фенолглюкуронідів на 40 і 9% у крові корів, які отримували 70 і 100 г. добавки на тварину. Згодовування МВД протягом п'яти місяців обумовлювало активацію гомеостазу і загальної резистентності організму з вищим рівнем у крові корів дослідних груп еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів на 8-33% та SH-груп (Р < 0,05), а також активності МДГ і каталази (Р < 0,05). Концентрація фенольних сполук у крові корів у цей період зростала за рахунок фенолглюкуронідів, але у тварин дослідних груп вона була нижчою від їх вмісту у контролі (Р < 0,05). На вищий рівень дезінтоксикаційної функції організму корів І і ІІ-ї дослідних груп вказує нижчий вміст вільних (на 15 і 20%) та загальних (на 12 і 18%) фенолів у крові порівняно з контролем.

Згодовування МВД підвищувало відносний вміст арахідонової ВЖК у крові, а також основних насичених і ненасичених лінолевої та ліноленової кислот у молоці корів обох дослідних груп (Р < 0,05 - 0,01) на 1 місяці. Застосування МВД протягом п'яти місяців підвищувало ненасиченість ліпідів крові корів дослідних груп (індекс насиченості ліпідів - ІНЛ) складав 0,459 і 0,493 проти 0,645 у контролі), зберігало міжгрупові вірогідні різниці стійлового періоду для вмісту насичених жирних кислот, крім міристинової та пентадеканової у молоці. У співвідношенні ненасичених ВЖК молока корів дослідних груп у пасовищний період встановлено підвищення вмісту пальмітоолеїнової та олеїнової кислот (Р < 0,05), а також лінолевої для ІІ дослідної групи, що свідчить про вищу біологічну цінність молока корів, які отримували 100 г/добу добавки.

Отже, згодовування корегуючої МВД лактуючим коровам посилює адаптаційну і метаболічну активність організму та секреторну функцію молочної залози. Біологічна і продуктивна дія МВД посилюється у пасовищний період при згодовуванні її 70 г. на корову щоденно.

Адаптація корів до технологічних умов утримання у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди при застосуванні кватерину та кватерину з целотерином.

Введення в раціон корів кватерину в дозі 40 мг/кг маси тіла, кватерину з мелясою за три доби до і 15 діб після переведення на пасовищне утримання викликало істотні зміни показників імунобіологічного стану організму - вірогідного зниження концентрації катехоламінів та підвищення ЙЗБ (Р < 0,01), загального і білкового азоту (Р < 0,05 - 0,01), активності пероксидази (Р < 0,05) у крові корів дослідних груп. У перші 3 декади адаптації до пасовищного утримання в крові та молоці корів під впливом кватерину істотно зменшувався вміст залишкового азоту і сечовини (Р < 0,05 - 0,01).

Згодовування кватерину і кватерину з мелясою сприяло активації процесів молокоутворення з підвищенням добових надоїв на 15,3-16,8% на другу добу переведення на пасовище. За 14 діб пасовищного періоду продуктивність корів дослідних груп переважала контрольну на 17,6 і 20,4%. Інтенсивність роздою корів І і ІІ дослідних та контрольної груп за перших 50 діб випасання складала 121,7, 120,3 і 114,5%, що свідчить про тривалу продуктивну післядію кватерину.

Відносний рівень г-глобулінів, концентрація сіалових кислот, гексозамінів, ЙЗБ у крові, білкового і загального азоту в крові та молоці корів дослідних груп підвищувалися (Р < 0,05, Р < 0,02) на 2- і 10-у доби адаптації до пасовищного утримання. Введення в раціон корів кватерину (І група) в дозі 35 мг/кг м. т. і стільки ж кватерину з целотерином - 30 од. акт. /корм. од. (ІІ група) у період переведення на пасовищне утримання у наступному досліді супроводжувалося вірогідним підвищенням на 2-, 15-, 30-у доби вмісту в крові тварин ІІ групи сіалових кислот, г-глобулінової фракції, гексозамінів у крові та молоці. Кількість еозинофілів і пероксидазна активність у крові, концентрація азоту залишкового і сечовини в крові та молоці корів обох дослідних груп у цей період були нижчими порівняно з контролем (Р < 0,05 - 0,01), що вказує на виражену адаптивну дію препаратів. Висока метаболічна активність кватерину і кватерину з целотерином виявлялася їх стимулюючим впливом на процеси молокоутворення з підвищенням добових надоїв на 6,6 і 6,1% та інтенсивності виведення молока на 8,6 і 10,5% на 30-й день пасовищного утримання.

Згодовування кватерину і кватерину з целотерином коровам у період переведення їх з пасовищного на стійлове утримання підвищувало концентрацію в крові білкового та загального азоту (Р < 0,02, Р < 0,01), гексозамінів, імунних глобулінів (ІІ група, (Р < 0,02) при зменшенні вмісту азоту залишкового та сечовини (Р < 0,05-0,01). Більше виражений метаболічний вплив препаратів встановлено у корів, які отримували суміш кватерину з целотерином, що підтверджується вищими показниками функціональної активності молочної залози. Добові надої у корів І і ІІ дослідних груп за період дослідження складали 103 і 107%, вміст жиру в молоці 3,62 і 3,94%, швидкість доїння - 106 і 108% порівняно до контролю. Таким чином, введення кватерину або кватерину з целотерином до раціону корів посилює метаболічні процеси в організмі в період їх адаптації до пасовищного та стійлового утримання. Біологічна і продуктивна дія препаратів більше виражена при комплексному їх застосуванні на 10- та 25-у доби адаптації до умов утримання і годівлі стійлового періоду.

Адаптація повновікових корів до міжгрупового технологічного переведення і режиму доїння залежно від рівня продуктивності та тривалості роздоювання.

Встановлено, що міжгрупове переведення корів з продуктивністю 4,5-5,0 тис. кг. за лактацію з доїння на установці ДАС-2Б на АДМ-8 супроводжувалося вищим (Р < 0,05 - 0,01) вмістом ЙЗБ, сіалових кислот, глутатіону окисненого, альбумінової фракції й активності пероксидази у крові на третю добу адаптації, порівняно до контрольної групи. Концентрація катехоламінів зростала в цей період у крові корів обох груп. У корів з продуктивністю 2,8-3,0 тис. кг. молока за лактацію встановлені протилежні міжгрупові різниці для ЙЗБ, альбумінової фракції (Р < 0,05) і глутатіону окисненого. Концентрація ЙЗБ в крові цих корів знижувалася на 3-10-у доби після переведення (Р < 0,02), що вказує на переважання анаболічних процесів у організмі в період адаптації до умов доїння. Відмінності в метаболічних реакціях у корів різної продуктивності на зміну технологічних умов виявлялися різною величиною зниження їх молочної продуктивності. У високопродуктивних корів різниця в надоях зростала з 6% у підготовчий період до 16% на 3- і 10-у доби адаптації (17,6 та 17,9 кг. проти 21,0 і 21,3 кг. у контрольній групі). У корів середньої продуктивності вказані різниці зменшувалися з 6% до 3% на 10-у добу адаптації. Вміст жиру в молоці у високопродуктивних корів на третю добу знижувався на 0,50%, інтенсивність видоювання на 8%, а кількість залишкового молока зростала на 75,2% порівняно до контролю. У середньо-продуктивних вміст жиру зменшувався на 0,30%, кількість залишкового молока - в 1,5-2 рази, а швидкість доїння була вищою на 7%.

Отже, у корів високої продуктивності адаптаційні реакції на зміну типу доїльної установки проходять з більшим напруженням обмінних процесів, ніж у середньо-продуктивних, що обумовлює депресивний вплив адаптаційних реакцій на функцію молочної залози зі зниженням продуктивності. Враховуючи підвищену реактивність організму високопродуктивних корів, переведення їх на доїння з використанням установок типу АДМ-8 „молокопровід” доцільно проводити в перші декади після отелення.

Дослідженнями адаптаційних процесів у корів при міжгруповому переведенні після різних періодів роздою на установці УДЕ-8 встановлено підвищення концентрації відновленого (на 17%) і загального (на 15%) глутатіону та пероксидазної активності (Р < 0,05) у крові, б-лактальбуміну і загального азоту у молоці (Р < 0,02, Р < 0,05) корів, яких переводили в цех виробництва молока після 45-ти діб роздою. У корів, переведених у цех виробництва молока після 60-ти діб роздою, встановлено підвищення концентрації катехоламінів, ЙЗБ (Р < 0,05 - 0,02) у крові та сіалових кислот і відносного вмісту альбумінової фракції у молоці (Р < 0,05 - 0,01). Міжгрупове технологічне переведення корів після 90 діб роздоювання супроводжувалося підвищенням концентрації в крові ЙЗБ (Р < 0,02), катехоламінів (на 16%), глутатіону відновленого (на 10%), окисненого (на 17%) і загального (на 12%), при зниженні пероксидазної активності у підготовчий період. Встановлені відмінності метаболічних процесів в організмі у період адаптації корів до умов міжгрупового технологічного переведення вказують на існування взаємозв'язку між тривалістю утримання корів у групі роздою та вираженістю адаптативної реакції - відповіді на зміну технологічних умов, що виявлялася зниженням функціональної активності молочної залози. Переведення корів дослідних груп після 45- і 60-ти діб роздоювання обумовлювало зниження добових надоїв на 8,3 і 5,4% у перші дні адаптації, але не змінювало їх у корів, яких переводили після 90 днів. Проте, моторна функція вимені корів знижувалася зі зменшенням швидкості молоковіддачі на 25% та збільшенням кількості залишкового молока на 27%, що свідчить про гальмування процесів виведення молока під впливом екзогенних технологічних факторів.

Отже, проведений аналіз змін фізіолого-біохімічних та функціональних показників свідчить, що переведення корів з групи роздою в іншу технологічну групу в умовах безприв'язного утримання і доїння на установках типу „ялинка” можна проводити не раніше, як після 60-ти діб.

Роздоювання корів протягом 90 діб за умов безприв'язного утримання і групового доїння забезпечує підвищення продуктивності до 70-80 діб зі збереженням її на найвищому рівні протягом усього періоду роздоювання. Вищий рівень реалізації потенціалу продуктивності з досягненням максимального надою відзначено у корів, які перебували у цеху роздою і осіменіння 90 діб.

Вплив аміназину і феназепаму на адаптацію корів-первісток різної продуктивності до машинного доїння і міжгрупового технологічного переведення.

Встановлено, що ентеральне введення феназепаму коровам-первісткам середньої продуктивності характеризувалось нижчою концентрацією сіалових кислот у крові тварин дослідних груп (Р < 0,05), порівняно з контрольною на другу добу адаптації. У крові дослідних корів у цей період зменшувалася також концентрація азоту залишкової фракції (Р < 0,02) за тенденції до підвищення вмісту ЙЗБ. Встановлені відмінності вмісту окремих біохімічних показників у крові корів, яким вводили феназепам, вказують на менше виражений вплив цього препарату на адреналову систему порівняно з аміназином. Проте, виявлялася реакція тиреоїдної системи з суттєвим зростанням концентрації ЙЗБ у крові корів І і ІІ дослідних груп на другу добу (73 і 13%). На восьму добу адаптації міжгрупові різниці вказаних показників зростали до 79 і 46% (Р < 0,05 - 0,02). Концентрація гексозамінів і залишкового азоту була нижчою (Р < 0,05 - 0,02), а відновленого глутатіону перевищувала контрольну групу на 19 і 8% (Р < 0,02), що свідчить про переважання окиснювальних процесів в організмі корів, яким вводили феназепам. Міжгрупові різниці досліджуваних показників більше виражені у корів, яким вводили 0,3 мг/кг м. т. феназепаму, що вказує на певні фізіологічні особливості післядії застосованих доз препарату на рівні ЦНС та ендокринних механізмів регуляції адаптаційних реакцій організму.

Продуктивна дія феназепаму суттєво не відрізнялася від встановленої в попередніх дослідах для аміназину. Дозозалежний продуктивний вплив виявлявся у корів І дослідної групи (0,3 мг/кг.) з підвищенням середньодобових надоїв у цеху отелення на 8,5% (10,6 і 11,6 кг.) та цеху роздою на 13,7% (11,7 і 13,3 кг., Р < 0,05) порівняно до контролю. Фізіологічні показники функціональної активності молочної залози, що характеризують процеси молокоутворення і доїння, а також вміст жиру в молоці корів дослідних груп перевищували їх у тварин контрольної групи в цеху отелення з нівелюванням різниць у цеху роздою.

Отже, ентеральне введення феназепаму коровам - первісткам у перші доби після родів, а також у період міжгрупового переведення в цех роздою сприяє активації обмінних процесів в організмі і молочній залозі, прискоренню формування і завершення адаптаційних реакцій до машинного доїння та нових технологічних умов утримання.

Встановлені зміни досліджуваних фізіолого-біохімічних і продуктивних показників у корів-первісток на другу та восьму доби адаптації зберігали подібний характер, що свідчить про тривалу післядію препарату.

Вища біологічна і продуктивна ефективність феназепаму встановлена в дозі 0,3 мг/кг м. т.

Дослідження впливу аміназину і феназепаму на адаптаційні процеси корів-первісток високої продуктивності в період лактогенезу та міжгрупового переведення в цех роздою показали подібний їх корегуючий вплив на імунобіологічну реактивність організму до первісток середньої продуктивності. У корів дослідних груп у перші 5 діб після родів і застосування препаратів зменшувалася концентрація катехоламінів (Р < 0,05) та підвищувався вміст ЙЗБ, глутатіону загального, активності пероксидази (Р < 0,05) з вираженою тенденцією до зростання вмісту відновленого глутатіону (на 4,4 і 41,5%) та імунних глобулінів (на 9,4 і 13,2%). Після переведення в цех роздою вказані міжгрупові різниці показників зберігалися, за винятком зменшення активності пероксидази, вмісту відновленого глутатіону і сечовини у крові корів дослідних груп.

Аналіз гормонального фону організму корів-первісток у період лактогенезу і міжгрупового переведення показав, що концентрація катехоламінів і пролактину в крові суттєво зменшувалися у період формування адаптаційних реакцій на привчання до машинного доїння та міжгрупового переведення.

Особливості дії аміназину і феназепаму за ентерального введення на вміст окремих метаболітів у крові, їх артеріовенозну різницю у молочній залозі корів у період між доїннями.

Дослідженнями механізмів лактогенної й адаптивної дії аміназину та феназепаму при ентеральному їх введенні встановлено істотне зниження концентрації катехоламінів (Р < 0,05 - 0,01) у артеріальній і венозній крові корів дослідних груп в інтервалі 4-х годин.

Зниження рівня катехоламінів у крові відзначено порівняно як до контрольної групи, так і вихідного періоду. Надходження нейролептиків у кров'яне русло інгібує в організмі інкрецію і виділення катехоламінів у відтікаючу від вимені кров. Про це свідчить істотне зменшення від'ємної А-В різниці їх у молочній залозі корів дослідних груп на другу і четверту години при зростанні її у контролі (Р < 0,05). У корів дослідних груп встановлено зміни концентрації ЙЗБ і активності пероксидази в крові, протилежні за характером, ніж для катехоламінів: вірогідно вищі активність пероксидази та вміст ЙЗБ у крові корів дослідних груп протягом 4-годинного проміжку і зменшення від'ємної А-В різниці для вказаних показників.