Адаптація корів до умов утримання і доїння та її корекція біологічно активними речовинами і фармакологічними препаратами

Встановлено підвищений вміст Т3, Т4, ЙЗБ (Р < 0,05 - 0,01) у артеріальній і венозній крові корів дослідних груп порівняно як до контрольної групи, так і вихідного періоду.

Найвища концентрація в крові цих компонентів та їх А-В різниця (4-12%) відзначені на четверту годину після введення препаратів.

Характерно, що підвищення вивільнення тироксину у відтікаючу від молочної залози кров з -0,9 до -4,4 нг/мл спостерігалося у корів І дослідної групи протягом всього періоду, а ІІ - до третьої години досліджень (з -1,0 до -2,5 нг/мл) при наростанні додатної А-В різниці у тварин контрольної групи з 0 до +6,0 нг/мл.

Встановлені міжгрупові та періодичні відмінності концентрації в крові кортизолу з вираженою тенденцією їх зниження на 3-4-у години (Р < 0,05). У корів контрольної групи вміст кортизолу в крові істотно зменшувався на 2-у годину (на 40-60%). Аміназин і феназепам змінювали процеси сорбції і реабсорбції молочною залозою корів кортизолу на поглинання його у дослідний період проти виділення у вихідний. Не відзначено вірогідних статистичних міжгрупових різниць у динаміці концентрації СТГ у крові. Однак, на другу годину переважала від'ємна А-В різниця цього гормону в молочній залозі, що свідчить про можливість підвищення вивільнення його у відтікаючу кров з тканин молочної залози під дією аміназину. Інтенсивне вивільнення ЙЗБ молочною залозою у відтікаючу кров відзначено у корів дослідних груп на другу годину після введення препаратів.

Концентрація імунних глобулінів, сіалових кислот і гексозамінів у крові та їх А-В різниця у молочній залозі корів дослідних груп змінювалася менше на другу і третю години після введення препаратів, порівняно до вихідного періоду, при тенденції до зменшення відносно контролю. Додатна А-В різниця у молочній залозі корів дослідних груп для сіалових кислот на другу і третю години після введення препаратів свідчить про незначні відмінності механізму дії аміназину і феназепаму на динаміку вмісту та інтенсивність сорбції цих речовин тканинами молочної залози. Концентрація загального, білкового і залишкового азоту та сечовини не лінійно змінювалася за періодами досліджень у корів всіх груп без статистично вірогідних різниць. Проте, у корів дослідних груп переважала додатна А-В різниця у молочній залозі для білкового і загального азоту на 3-4-у години після введення препаратів на фоні виділення їх у відтікаючу кров у корів контрольної групи. Встановлено суттєві відмінності щодо динаміки А-В різниці для цих показників на другу годину після введення препаратів: підвищення від'ємного значення для ЙЗБ (-1,19 і -1,31 мкг/%) при зменшенні його для активності пероксидази (-12,57 і -2,14 од. ак., Р < 0,05 - 0,001), порівняно до їх значень у корів контрольної групи (+0,32 мкг/% і -17,71 од. ак.). Отже, введення аміназину і феназепаму лактуючим коровам виявлялось корегуючим впливом на вміст окремих метаболітів і гормонів у артеріальній та венозній крові, їх А-В різницю у молочній залозі.

Більше виражений вплив транквілізаторів на вміст у крові і процеси сорбції та реабсорбції встановлено для катехоламінів, ЙЗБ, Т3, Т4 і кортизолу та менше - для СТГ у молочній залозі корів.

Отже, встановлені відмінності динаміки вмісту окремих метаболітів у крові та їх артеріовенозної різниці в молочній залозі корів у період адаптації до дії транспортного чинника підтверджують дані попередніх дослідів щодо корегуючого впливу аміназину на метаболічні та адаптивні реакції в організмі корів. Особливості механізму дії аміназину в період формування адаптаційного синдрому виявлялися зниженням активності тиреоїдної та імунної систем, зміною інтенсивності використання та вивільнення окремих імунобіологічних компонентів тканинами молочної залози.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено результати експериментальних досліджень механізмів адаптації корів до дії технологічних і екологічних факторів, впливу їх на обмін речовин в організмі залежно від віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності. Вивчено механізми адаптивної та лактогенної дії кватерину, аміназину і феназепаму та розроблено рекомендації щодо застосування цих препаратів і кормових добавок до раціонів корів з метою зменшення негативного впливу технологічних та екологічних чинників на метаболічні процеси в організмі та їх продуктивність у різні періоди лактогенезу і лактопоезу:

1. Адаптація корів різного віку до еколого-технологічних умов середовища у період лактогенезу і лактопоезу, які утримувалися в сухостійний період безприв'язно, характеризується меншими змінами метаболічного профілю крові та вищою молочною продуктивністю, ніж адаптація корів, які утримувалися прив'язним способом. Адаптаційні процеси у корів-первісток, які утримувалися перед отеленням безприв'язно, характеризуються інтенсивнішим обміном речовин і вищою молочною продуктивністю (на 6,4% у період роздою і на 11,4% на п'яту добу після переведення в цех виробництва молока, порівняно до контролю), ніж у корів третьої-п'ятої лактацій;

2. Фізіологічний стан організму корів, які утримувались у сухостійному періоді безприв'язним способом, після переведення їх на прив'язне утримання і доїння на установці ДАС-2Б характеризується підвищенням вмісту катехоламінів і ЙЗБ у крові, однак суттєвого впливу на хімічний склад молока і молочну продуктивність не відзначено;

3. Адаптаційні реакції організму корів-первісток за умов переведення в перші 15 діб після отелення з прив'язного на безприв'язно-комбібоксове утримання і доїння на установці УДЕ-8 „ялинка” виявляються у стимуляції метаболічних процесів у молочній залозі - збільшення вмісту в молоці азоту загального на 11%, НЕЖК на 18%, ЕЖК на 33%, в-лактоглобулінів на 6,2% (P < 0,05 - 0,01) та підвищення інтенсивності молокоутворення за показниками добових надоїв на 7-9%;

4. Адаптація корів-первісток до безприв'язно-комбібоксового утримання і доїння на установці УДЕ-8 „ялинка” після 60-ти діб роздою на установці ДАС-2Б у стійлах характеризується зниженням рівня окисно-відновних процесів у їх організмі зі зменшенням вмісту в крові глутатіону загального (на 12,3% (P < 0,05), відновленого (на 13,7%) та окисненого (на 14,8%), гальмуванням секреції і виведення молока та збільшенням його залишкової кількості (на 80%), що виявляється зменшенням надоїв (на 16,7%) у першу декаду після переведення в нові технологічні умови;

5. Адаптаційні реакції корів до міжгрупового технологічного переведення після різних періодів роздоювання на установці УДЕ-8 „ялинка”, за умов комбібоксового утримання, характеризуються посиленням інтенсивності обмінних процесів у їх організмі і підвищенням вмісту в крові катехоламінів, окисненого та загального глутатіону, ЙЗБ (P < 0,05) на 60 і 90 доби роздоювання. Метаболічна і репродуктивна здатність організму та функціональна активність молочної залози корів за умов безприв'язного утримання і доїння на установці УДЕ-8 в доїльному залі є найвищими впродовж лактації після 90 днів роздоювання;

6. Період фізіологічної адаптації у корів різної продуктивності (4,5-5,0 і 2,8-3,0 тис. кг. молока за лактацію) при переведенні їх з доїння в стійлах на установці ДАС-2Б на доїння з використанням установки АДМ-8 „молокопровід” у перші дві декади після отелення, становить 10-12 діб. Доїння на установці АДМ-8 „молокопровід” у період лактопоезу забезпечує адекватні подразнення екстерорецепторів молочної залози та повноту видоювання на рівні 92-99% у корів як середньої, так і високої продуктивності;

7. Введення до раціону коровам-первісткам аміназину в дозі 5 мг/кг і феназепаму в дозі 0,3 мг/кг м. т. у перші 2 доби після отелення та протягом 4 діб у період міжгрупового переміщення підвищує їх адаптаційну здатність до дії технологічних факторів. У крові корів у цьому періоді збільшується концентрація пролактину, соматотропного гормону, тироксину і трийодотироніну, зростає артеріовенозна різниця та поглинання білків і глікопротеїдів у молочній залозі, підвищується молочна продуктивність відповідно на 10,5 та 8,5% у першій декаді після отелення і на 23,7 та 13,7% у цеху роздою. Період привчання первісток до машинного доїння та адаптації до міжгрупового переведення скорочується на три доби, зменшується їх рухова активність, виключається травматизм людей і тварин;

8. Додавання до раціону повновікових корів аміназину в дозі 5 мг/кг маси тіла в перші 3 доби після отелення та протягом 2 діб у період міжгрупового переміщення виявляється збільшенням концентрації в крові ЙЗБ, НЕЖК, білків (P < 0,05-0,01). Аміназин посилює секреторну функцію молочної залози з тривалим періодом післядії і підвищує молочну продуктивність корів протягом 70 діб роздою. Середньодобові надої у корів зростають на 7,1% у перші дві декади після отелення і на 9,1% у період роздою, вміст жиру підвищується відповідно на 0,21 та 0,32%;

9. Пероральне введення коровам аміназину в дозі 5 мг/кг і феназепаму в дозі 0,3 мг/кг м. т. обумовлює зниження концентрації катехоламінів, Т3, Т4, кортизолу, СТГ (P < 0,05-0,01) та інших метаболітів у крові на 2, 3 і 4 години та підвищення сорбції молочною залозою вуглеводних і білкових компонентів, порівняно до їх вмісту у вихідний період та корів контрольної групи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

протезування інвалід стегно

1. Третевич В.И., Федорук Р.С., Слободяник К.Ф. Физиологическая оценка отдельных технологических приемов доения коров в условиях промышленного производства молока // Физиолого-биохимические основы повышения продуктивности с.-х. животных. - К., 1986. - С.18-23.

2. Поради сільському господарю / Ратич І.Б. (відповідальний редактор), Гадзало Я.М., Комар П.П., Котляров А.І., Мащак Я.І., Мельник М.В., Скварук В.С., Федорук Р.С. - Львів-Оброшино: Інститут землеробства і біології тварин, 1999. - 98 с. репродуктивний корова сільськогосподарський

3. „Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині” (видання третє, перероблене і доповнене). Довідник / Влізло В.В., Федорук Р.С., Ратич І.Б., Сологуб Л.І., Янович В.Г. - Львів: Інститут біології тварин, 2004. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru