Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ САПОНІТУ, СЕЛЕНУ ТА

КОМПЛЕКСНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК НА ЇХ ОСНОВІ

В РАЦІОНАХ МОЛОЧНИХ КОРІВ І БИЧКІВ НА ВІДГОДІВЛІ

ХІМІЧ Олександр Володимирович

Харків - 2005

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Максимальна спадкова продуктивність, здоров'я і висока відтворювальна здатність тварин забезпечується лише при їх повноцінній годівлі, коли задовольняється потреба в енергії, білку, мінеральних та біологічно-активних речовинах.

В останні десятиріччя як джерело макро-, мікро- і ультрамікроелементів для тварин вивчаються природні кремнеземи, зокрема, бентоніти, цеоліти, глауконіт, сапоніт та інші. Встановлено, що введення їх у раціони позитивно впливає на обмінні процеси в організмі, перетравність та продуктивність тварин. Ці мінерали мають високі катіонно- і аніонообмінні та сорбційні властивості, здатні сорбувати на своїй поверхні токсичні речовини, важкі метали, радіонукліди, з послідуючим виведенням їх із організму та проявляють лікувальні властивості (П.С. Пулатов та ін., 1983; І.Й. Грабовенський та ін., 1984; С. А. Лапшин та ін., 1988; Г.І. Калачнюк, 1990; В.Н. Ніколаєв, 1990; М.Ф. Кулик та ін., 1994, 1995; Ю.І. Савченко та ін., 1994).

Проте, на даний час проведено недостатньо досліджень по вивченню впливу сапоніту та різних добавок на його основі на стан репродуктивних органів, відтворювальну здатність, морфологічні і структурні зміни органів травлення та залоз внутрішньої секреції, а також на продуктивність корів і молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Тому подальше вивчення використання в тваринництві нових мінералів, а саме сапоніту, селену і комплексних мінеральних та вітамінно-мінеральних добавок, виготовлених на його основі, є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до науково-технічної програми “Кормовиробництво”, 1996-2000 рр., завдання 03.16. “Розробити і впровадити комплексні мінеральні добавки на основі сапоніту, біологічно-активних речовин для балансування раціонів великої рогатої худоби”. Номер держреєстрації 0196 U 0181 32.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - вивчити вплив сапоніту, селену і комплексних мінеральних добавок на продуктивність, відтворювальну здатність корів, структурно-функціональний стан органів травної та ендокринної систем бичків. Для досягнення поставленої мети в задачі роботи входили:

- вивчити вплив згодовування сапоніту і селену сухостійним та дійним коровам на відтворювальну здатність, деякі гематологічні і біохімічні показники крові, а також молочну продуктивність корів;

- розробити комплексні мінеральні (КМД) і вітамінно-мінеральні (КВМД) добавки для корів і молодняку великої рогатої худоби та вивчити ефективність використання їх для балансування раціонів в стійловий та пасовищний періоди за необхідними елементами живлення;

- вивчити вплив сапоніту та комплексної мінеральної добавки на продуктивність, перетравність та баланс поживних речовин, гематологічні показники, забійні якості та структурно-функціональний стан внутрішніх органів, а також на жирнокислотний склад ліпідів м'яса і жиру молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі;

- дати зоотехнічну та економічну оцінку ефективності використання сапоніту, КМД і КВМД в годівлі дійних корів і молодняку великої рогатої худоби.

Об'єкт досліджень. Сапоніт, селен, тільні та дійні корови, молодняк великої рогатої худоби, кров, органи травлення, продукти забою.

Предмет досліджень. Дослідження впливу розроблених і виготовлених комплексних мінеральних та вітамінно-мінеральних добавок на продуктивність корів та їх відтворювальну здатність, а також продуктивність, забійні якості та морфолого-функціональний стан органів травлення і залоз внутрішньої секреції у бичків на відгодівлі.

Методи досліджень. В роботі при проведенні досліджень використані загальноприйняті зоотехнічні та хімічні методи, проведення дослідів на тваринах, оцінки кормів і продуктів тварин, спектрофотометричні, потенціометричні, хроматографічні при визначенні фізико-хімічних показників кормів, крові, продуктів забою, гістологічні - внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції; статистичні - при математичній обробці результатів досліджень.

Наукова новизна. Вперше вивчено вплив сапоніту і сапоніту з селеном на продуктивність та відтворювальну здатність корів. Розроблено комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки на основі сапоніту для балансування раціонів корів в стійловий та пасовищний періоди, вивчено їх вплив на обмінні процеси в організмі та продуктивність, а також вплив сапоніту і розробленої комплексної мінеральної добавки на адаптивні зміни, що відбуваються в структурі та функціях рубця, сітки, книжки, сичуга, печінки та наднирників у бичків на відгодівлі.

Встановлено, що згодовування коровам сапонітових добавок у кількості 17-20 г на 1 к. од. раціону сприяє підвищенню середньодобових надоїв на 7-17% та відтворювальної здатності корів. Згодовування сапоніту і КМД-2 бичкам на відгодівлі підвищує їх середньодобові прирости на 7,3-18,8%, не впливає суттєво на морфологічні та біохімічні показники крові та посилює функціональну активність деяких структур органів травної системи тварин.

Практичне значення роботи. Проведені експериментальні дослідження дозволили обґрунтувати доцільність введення в раціон корів та молодняку великої рогатої худоби сапоніту і селену, їх вплив на відтворювальну здатність, а також на морфолого-функціональний стан органів травлення, що дозволило розробити комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки для балансування зимових і літніх раціонів великої рогатої худоби з метою підвищення їх продуктивності. Використання комплексної вітамінно-мінеральної добавки в раціонах сухостійних і дійних корів у кількості 17-20 г на 1 к. од. у виробничих умовах сприяє покращенню відтворювальної здатності корів, молочної продуктивності - на 17%, а також підвищенню збереженню телят на 11,8%, що забезпечує одержання додатково 131 грн. прибутку на 1 голову.

Особистий внесок здобувача в обсязі виконаної роботи полягає в самостійному проведенні науково-виробничих дослідів на тільних і дійних коровах, молодняку великої рогатої худоби по вивченню ефективності згодовування сапоніту і селену, розробці комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок для корів і молодняка великої рогатої худоби та вивченні ефективності балансування раціонів у стійловий та пасовищний періоди за елементами мінерального та вітамінного живлення; дослідженню впливу сапоніту і мінеральних добавок на перетравність та баланс поживних речовин в організмі тварин, забійних якостей, жирнокислотного складу м'язової тканини, внутрішнього жиру, сироватки крові та морфолого-функціонального стану органів травлення тварин.

Весь обсяг експериментальних досліджень, добір та аналіз літературних джерел з теми дисертаційної роботи, статистична обробка та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз виконані автором. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Інституту кормів УААН 1997-2001 рр., Міжнародній конференції “Годівля високопродуктивних тварин та перспективні технології виробництва кормів” (м. Вінниця, 11-12 жовтня 2002 р.), І Міжнародний науково-практичній конференції „Україна-Комбікорми 2003 (м. Київ, 3-5 березня 2003 р.). ІІІ Міжнародній конференції „Корми і кормовий білок” (м. Вінниця, 12-13 жовтня 2004 р.). Розробки пройшли апробацію у Вінницькій державній с.-г. дослідній станції, результати досліджень якої передано у Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Вінницької області для впровадження (Протокол № 2 від 24.04.2000 р.). Комплексна вітамінно-мінеральна добавка впроваджується в господарствах Вінницької області з 1999 року.

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації відображені в 11 наукових працях, в тому числі в 2 одноосібних, які опубліковані в спеціалізованих фахових журналах та наукових збірниках.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 120 сторінках комп'ютерного тексту, містить 48 таблиць, 7 рисунків та 7 додатків. Список літератури включає 212 джерел, із них 48 іноземних.

Дисертаційна робота складається із вступу, методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, узагальнених висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ\

сапоніт селен корова мінеральний

Досліди по вивченню ефективності використання сапоніту, селену і комплексних мінеральних добавок проводили на дійних і тільних коровах та молодняку великої рогатої худоби у племзаводах “Україна” Вінницького району та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Вінницької області (табл. 1).

Зоотехнічні досліди на тваринах проводили методом груп (Овсяніков А.І., 1976). При формуванні груп враховували: живу масу, вік, породу, породність, а для корів, додатково - лактацію, удій за 305 днів останньої лактації та у зрівняльний період.

Таблиця 1. Схема науково-господарських дослідів

Група	Кількість тварин, гол.	Тривалість періодів, дні	Умови годівлі
		зрівняльного	основного
Перший дослід (сухостійні і дійні корови)
1-контрольна	10	-	93	Основний раціон (ОР)
2-дослідна	10	-	93	ОР + 15 г сапоніту на 1 к. од. раціону
3-дослідна	10	-	93	ОР + 15 г сапоніту на 1 к. од. + селен 0,1 мг/кг СР* раціону
Другий дослід (сухостійні і дійні корови)
1-контрольна	15	-	125	Те ж що у І досліді
2-дослідна	14	-	125	-“-
3-дослідна	15	-	125	-“-
Третій дослід (дійні корови)
1-контрольна	7	30	69	ОР
2-дослідна	7	30	69	ОР + 20 г КМД на 1 к. од. раціону
Четвертий дослід (корови на роздоюванні)
1-контрольна	11	30	105	ОР
2-дослідна	11	30	105	ОР + 20 г КВМД на 1 к. од. раціону
П'ятий дослід (бички на відгодівлі)
1-контрольна	9	30	247	ОР
2-дослідна	9	30	247	ОР + 15 г сапоніту на 1 к. од. раціону
3-дослідна	9	30	247	ОР + 30 г КМД - 2 на 1 к. од. раціону
Виробнича апробація (сухостійні і дійні корови)
1-контрольна	18	-	77	ОР
2-дослідна	18	-	77	ОР + 20 г КВМД на 1 к. од. раціону

*СР - суха речовина

Тварини контрольної групи отримували основний раціон (ОР), а дослідної - ОР + досліджувані добавки. В усіх дослідах вивчалась ефективність введення в раціони сапоніту, сапоніту та селеніту натрію і комплексних мінеральних добавок (КМД, КВМД, КМД-2) в кількостях, показаних в таблиці 1.

Перетравність та баланс поживних речовин вивчали у балансовому досліді на баранах, який проводили за методом періодів. У першому головному періоді згодовували в ОР сапоніт 15 г/к. од., а другому головному - КМД-2 - 30 г/к. од. раціону. Тварин годували згідно норм ВАСГНІЛ (Калашніков А.П. та ін., 1985).

Кров для досліджень відбирали із яремної вени від 4 тварин з групи вранці до годівлі, а контрольний забій бичків проводили по 4 голови з групи в кінці дослідного періоду.

Під час забою відбирали зразки передшлунків, сичуга, печінки, наднирників, найдовшого м'яза спини та внутрішнього жиру.

Проводили хімічний аналіз у відібраних зразків кормів, крові, м'яса, калу і сечі за ГОСТ 13496. (3, 16, 15, 2, 4), а також за загальноприйнятими у зоотехнії та ветеринарії методиками.

Морфологічні дослідження передшлунків, сичуга. печінки та наднирників проводили за методиками Г. Г. Автанділова ( 1973), В. Г. Єлісєєва (1977).

Жирнокислотний склад ліпідів сироватки крові, м'язів і внутрішнього жиру проводили за методиками Б. В. Столярова та ін. (1988) та С. М. Синяк та ін. (1976).

Основні показники досліджень обробляли біометрично (Плохинский Н. А., 1969). Різницю з контролем вважали вірогідною і позначали (*) при *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості годівлі піддослідних корів

Сухостійних корів утримували у першому досліді на трав'яному раціоні, в якому трава злаково-бобових становила 90% і концентрати - 10%, а у другому - на силосно-сінажному, в якому сіно становило 16,8%, силос - 25,2, сінаж - 39,5 і концентрати - 18,5% за енергетичною поживністю.

В третьому досліді дійні корови у літній період отримували траву пасовища і кукурудзи, які становили 54% і концентровані корми - 46%, а в четвертому - траву злаково-бобових - 52% і концентрати - 48% за поживністю раціонів.

Раціони сухостійних і дійних корів в усіх дослідах були збалансовані за основними поживними речовинами (табл. 2). Концентрація енергії і основних поживних речовин у сухій речовині раціонів була на рівні існуючих норм за виключенням концентрації протеїну у другому і третьому дослідах, яка була дещо нижчою рекомендованої.

Таблиця 2. Концентрація енергії і поживних речовин у сухій речовині раціонів

№ досліду	Спожито СР на голову за добу, кг	Міститься в 1 кг сухої речовини	Вміст перетравного протеїну на 1 к. од., г	Відношення кальцію до фосфору
		кормових одиниць	обмінної енергії, МДж	сирого протеїну, г	сирої клітковини, г	сирого жиру, г
Сухостійні корови
1	12,8	0,93	10,2	150	255	34,5	109	2,3
2	12,5	0,88	10,5	136	281	38	85	2,1
Дійні корови
3	16,5	0,92	10,7	127	260	23	100	1,25
4	14,8	0,95	10,9	165	260	34	126	1,71

Вивчення ефективності згодовування великій рогаті худобі сапоніту Варварівського родовища показало, що мінерал має високі іонообмінні і адсорбційні властивості. За сумарною ємністю обмінних іонів і хімічним складом сапоніт є природним джерелом ряду макро- і мікроелементів, зокрема магнію, калію, заліза, марганцю, міді, цинку і кобальту, а також ряду ультрамікроелементів.

Крім сапоніту, в дослідах вивчали ефективність згодовуванням коровам селеніту натрію, а також комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, які були розроблені нами разом з співробітниками лабораторії комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН (табл. 3.). Комплексні мінеральні добавки виготовляли на Корделівському заводі преміксів Вінницької області.

Таблиця 3. Рецепти та хімічний склад сапоніту та комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, %

Компонент	Мінеральні добавки
	сапоніт	КМД	КВМД	КМД-2
Сапоніт	100	45	36	50
Монокальційфосфат	-	25	20	15
Сіль кухонна	-	10	10	10
Сірка елементна	-	2	2	-
Вітамінно-мінеральний премікс*	-	-	12	-
Цинк сірчанокислий	-	0,220	-	0,120
Мідь сірчанокисла	-	0,023	-	0,013
Калій йодистий	-	0,003	-	0,0003
Селеніт натрію	-	0,001	-	-
Висівки пшеничні до 100
В 1 кг добавки міститься:
кормових одиниць, кг	-	0,13	0,23	0,19
обмінної енергії, МДж	-	1,53	2,83	2,30
сухої речовини, кг	0,95	0,89	0,90	0,91
сирого протеїну, г	-	27,0	48,0	37,8
кальцію, г	15,7	49,3	40,0	33,0
фосфору, г	1,8	59,0	50,0	34,1
магнію, г	55,2	31,5	26,0	35,0
калію, г	99,0	46,5	39,4	52,2
сірки, г	0,04	20,3	20,3	0,5
марганцю, мг	1189	484	397	629
заліза, мг	44394	23260	22238	24419
міді, мг	115	83,9	69,0	71,3
цинку, мг	125	530,5	310	340
кобальту, мг	12	18	20	20
йоду, мг	-	22,9	22	3,0
селену, мг	-	4,6	4,6	-
вітаміну А, тис. МО	-	-	300	-
вітаміну Д3, тис. МО	-	-	32	-
вітаміну Е, мг	-	-	130	-

* В 1 тонні преміксу містилось вітамінів: А - 2500 млн. МО, Д3 - 270 млн. МО, Е - 1000 г, цинку - 2000 г, міді - 30 г, кобальту - 50 г, йоду - 176 г, селену - 39,7г.

Вплив сапоніту і селену на відтворювальну здатність та молочну продуктивність корів

Згодовування тільним коровам сапоніту і сапоніту з селеном в стійловий і пасовищний періоди не впливало суттєво на перебіг родів у корів та живу масу телят при народженні, проте вони позитивно впливали на відтворювальну здатність корів (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив сапоніту і сапоніту з селеном на відтворювальну здатність корів

Показник	І - дослід	ІІ - дослід	Всього
	групи
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
Кількість голів	8	8	8	13	13	14	21	21	22
Строк 1-го осіменіння після отелення, днів	60± 5,7	59,3± 10,7	40,1± 6,1	70± 6,6	56,7± 5,7	51,5± 6,0*	65± 4,6	58± 5,2	45,8±4,1*
Кількість тільних корів до 90-го дня після отелення, %	55,0	62,5	62,5	30,8	61,5	71,4	38,1	61,9	68,2
Кількість корів з довготривалою безплідністю (180 і більше днів), %	12,5	12,5	12,5	23,0	7,7	7,1	19,0	9,5	9,1
Сервіс-період, днів	104,0±8,6	85,0 ±10,7	77,5 ±11,9	124 ±14,0	95 ±10,8	85,8±10,5*	114 ±8,6	90± 7,6*	82,7± 10,6*

* Р < 0,05

Строк першого осіменіння корів контрольної групи у стійловий період становив 70 днів. При згодовуванні сапоніту він скоротився на 13 днів, а сапоніту з селеном - на 18,5 днів. Сервіс-період при цьому у корів дослідних груп був відповідно меншим на 29 і 38 днів, а відсоток тільних корів до 90 дня після отелення - вищим на 31 і 40%, порівняно до тварин контрольної групи.

У пасовищний період добавки, що досліджувались, сприяли зменшенню сервіс-періоду відповідно, на 19 і 26,5 днів та збільшили відсоток тільних корів на 7%.

Як показали дослідження, покращенню відтворювальної здатності передував позитивний вплив згодовування сухостійним коровам сапоніту і сапоніту з селеном на затримання посліду та захворювання на ендометрит. Так, в середньому за два досліди при підгодівлі сапонітом відсоток корів, у яких відмічено затримання посліду зменшився з 24% (контроль) до 4,2%, а сапоніту з селеном - до 4,0% від поголів'я в групі. Відповідно зменшилась кількість захворювань корів на ендометрит з 44% до 29,0 і 20,0%.

Згодовування коровам сапоніту (другий дослід) не вплинуло суттєво на їх молочну продуктивність. Добовий надій корів контрольної групи становив 22,2 кг при вмісті 3,63% жиру, а при згодовуванні сапоніту - 22,8 кг і жиру - 3,69%. Сапоніт з селеном сприяли підвищенню добових надоїв молока на 10%, порівняно до тварин контрольної групи.

Комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки для балансування раціонів у стійловий та пасовищний періоди

Аналіз трав'яних раціонів тільних і дійних корів, до складу яких входила трава пасовища, сіяних злакових та бобових трав, а також кукурудзи показав, що вони є дефіцитними за вмістом макро- і мікроелементів, зокрема, фосфору, магнію, сірки, міді, цинку, кобальту, йоду і селену.

Силосно-сінажно-концентратні раціони не збалансовані за вмістом фосфору, магнію, міді, цинку, йоду і селену.

Як показали дослідження, у весняний період у зимових кормах відбувається значна деструкція ліпідів і жиророзчинних вітамінів з утворенням різноманітних продуктів окислення. Так, вміст каротину у сіні та силосованих кормах знижувався до 10-14 мг /кг, а кислотне число жиру зросло до 20-22 мг КОН/кг і перекисне у концентрованих кормах становило 0,91% J, сіні - 1,11, сінажі - 1,09 і силосі - 0,99% J.

Для балансування трав'яних і силосних раціонів тільних і дійних корів за елементами мінерального та вітамінного живлення, а також для збагачення їх природними антиоксидантами нами були розроблені на основі сапоніту та кормових фосфатів комплексні мінеральні (КМД) і вітамінно-мінеральні добавки (КВМД), а також мінеральний та вітамінний премікси (табл. 3).

Молочна продуктивність та відтворювальна здатність корів

Як показали дослідження, згодовування коровам на роздоюванні у пасовищний період комплексної мінеральної добавки з розрахунку 20 г/к. од. раціону сприяло підвищенню молочної продуктивності на 7,6% порівняно до тварин контрольної групи (табл. 5). Витрати кормів на одиницю продукції при цьому були нижчими на 7 %. На 1 кг згодованої КМД було додатково одержано 3,81 кг молока 4%-ної жирності.

Введення в силосно-концентратний раціон корів КВМД (20 г/ к. од.) дало можливість збалансувати його за елементами мінерального і вітамінного живлення, що сприяло підвищенню надою на 16,2% (Р<0,05), а по молоку 4%-ної жирності - на 11,8%, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 5). Витрати кормів на 1 кг молока при цьому були нижчими на 10,5%. За рахунок КВМД було за 105 днів роздоювання додатково одержано 254 кг молока на корову. Виробнича апробація показала, що введення в раціон КВМД тільним коровам у зимово-весняний період на протязі 25-30 днів до отелу не впливало суттєво на перебіг родів, але скорочувало час виділення посліду на 1,5 год., порівняно до тварин контрольної групи.

У корів дослідної групи не відмічено випадків затримання посліду і захворювань на ендометрит, тоді як у контрольній відмічено по одному випадку.

Таблиця 5. Молочна продуктивність корів та затрати кормів на 1 кг молока

Дослід	Група	Молочна продуктивність	Витрачено кормів на 1 кг молока, 4%-ної жирності, корм. од.
		середньодобовий надій, кг	вміст жиру, %	молоко 4%-ної жирності, кг
3-тій	І	17,3 ± 1,02	3,48 ± 0,04	15,05 ± 0,93	1,0
	ІІ	18,2 ± 0,52	3,58 ± 0,04	16,2 ± 0,39	0,93
4-тий	І	14,8 ± 0,86	3,20 ± 0,07	11,8 ± 0,70	1,24
	ІІ	17,2 ± 0,89*	3,07 ± 0,07	13,2 ± 0,75	1,11
Виробнича апробація досліджень	І	19,0 ± 1,2	3,57 ± 0,11	17,0 ± 1,1	0,87
	ІІ	21,9 ± 0,5*	3,64± 0,08	19,9 ± 0,6*	0,76

* Р < 0,05

КВМД не вплинула суттєво на живу масу телят при народженні, проте вони менше хворіли і краще росли. Збереження їх до двохмісячного віку було кращим на 11,8%, а середньодобові прирости вищими на 10,1%, ніж у телят, одержаних від корів контрольної групи (табл. 6).

Таблиця 6. Вплив згодовування тільним коровам КВМД на живу масу та збереження телят

Показник	Групи
	1-контрольна	2-дослідна
Одержано телят, гол.	17	17
Середня жива маса теляти при народженні, кг	34,3 ± 0,5	34,8 ± 0,6
Кількість телят у 2-місячному віці, гол	14	16
Процент збереження	82,3	94,1
Жива маса у 2-місячному віці, кг	59,0 ± 2,3	62,0 ± 1,1
Приріст живої маси, кг	24,7 ± 2,1	27,9 ± 1,2

Молочна продуктивність корів, які одержували КВМД була вищою на 17,0% (Р 0,05), а витрати корму на 1 кг молока були меншими на 12,6%, ніж тварин контрольної групи. (табл. 5).

КВМД при згодовуванні дійним коровам впливала на їх відтворювальну здатність. Так, строк першого осіменіння був меншим на 9 днів, а сервіс-період - на 21 день, порівняно до корів контрольної групи. Відсоток тільних корів до 90-го дня після отелення був вищим у корів дослідної групи на 29,4%, ніж у тварин контрольної групи.

Продуктивність бичків, перетравність та обмін поживних речовин раціону при згодовуванні сапоніту і КМД-2

Згодовування бичкам у силосно-сінажно-концентратних та трав'янисто-концентратних раціонах сапоніту (15 г/к. од.) і - КМД-2 (30 г/к. од.), сприяло підвищенню середньодобових приростів на 7,3 і 18,8% та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту, відповідно, на 6,8 і 15,8%, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 7).

Таблиця 7. Показники продуктивності піддослідних бичків

Показник	Групи
	І	ІІ	ІІІ
Жива маса, кг: на початку досліду на кінець досліду	246,1 ± 8,02 428 ± 8,65	246,1 ± 8,34 442,2 ± 6,46	245,6 ± 6,20 462,7 ± 8,54
Приріст, кг	182,8 ± 8,97	196,1 ± 9,34	217,2 ± 4,34
Середньодобовий приріст, г	740 ± 36	794 ± 37	879 ± 17,6
Витрачено кормів на 1 кг приросту, к. од.	9,40	8,76	7,91

Згодовування сапоніту та КМД-2 впливало на перетравність протеїну і жиру (табл. 8).

Перетравність протеїну при згодовуванні сапоніту була вищою на 3,9% і КМД-2 - на 3,1%, порівняно з такою у попередній період. Аналогічно відмічено збільшення перетравності жиру на 5,5 і 5,0%, порівняно з такою у попередні і та заключний періоди.

Баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі тварин був позитивним в усі періоди досліду. При згодовування тваринам сапоніту в їх тілі утримувалось азоту більше на 5,5% і КМД-2 - на 3,9% від спожитого, ніж у попередній і заключний періоди. Сапоніт і КМД-2 підвищувала засвоєння кальцію, фосфору, заліза і марганцю в організмі тварин (табл. 8).

Таблиця 8. Перетравність поживних речовин та баланс азоту і мінеральних елементів

Показник	Періоди
	попередній	головний 1	головний 2	заключний
1	2	3	4	5
Коефіцієнти перетравності, %
Суха речовина	70,1±1,2	71,5±1,0	70,1±0,9	70,6±0,5
Органічна речовина	72,2±1,0	73,8±1,0	72,8±0,8	73,6±0,5
Протеїн	71,8±0,89	74,7±0,96 *	74,9±0,94 *	75,3±0,5
Жир	62,7±0,9	67,0±0,4 **	66,5±1,1*	60,2±2,1
Клітковина	57,0±1,03	60,7±1,3	59,6±1,5	61,4±1,1
БЕР	80,9±1,2	79,8±1,7	78,8±0,79	77,8±0,76
Засвоєння азоту і мінеральних речовин (грам/відсотків від спожитого)
Азоту, г %	13,14±0,16 40,0	14,90±0,48* 45,3	14,5±0,5* 43,7	13,05±0,33 39,6
Кальцію, г %	1,41±0,25 15,96	1,93±0,4 21,32	2,71±0,11* 27,98	1,81±0,22 20,50
Фосфору, г %	1,77±0,12 34,5	2,12±0,05* 41,0	2,18±0,12* 35,7	1,49±0,11 28,9
Заліза, мг %	2,4±1,8 1,2	56,5±23,0* 6,9	65,8±2,5* 7,5	-7,6±1,5 -3,6
Цинку, мг %	4,6±1,1 7,8	6,4±1,2 10,5	6,2±1,1 9,1	5,1±1,5 8,6
Міді, мг %	1,75±0,4 14,4	1,4±0,5 10,0	1,7±0,4 12,0	1,27±0,3 10,5
Марганцю, мг %	7,2±0,3 14,6	24,8±1,35* 38,0	19,8±2,7* 29,9	14,2±0,7 28,9

* Р < 0,05, ** Р < 0,01

Морфологічні і біохімічні показники крові бичків

Гематологічні дослідження показали, що добавки не вплинули негативно на основні показники крові (табл. 9).

Таблиця 9. Морфологічний склад і біохімічні показники крові бичків

Показник	Групи
	І	ІІ	ІІІ
Еритроцити, 1012/л	6,405 ± 0,42	6,54 ± 0,18	5,860 ± 0,26
Лейкоцити, 1012/л	7,5 ± 0,59	6,25 ± 0,61	8,05 ± 0,73
Еозинофіли, %	4,5 ± 0,48	5,75 ± 0,63	6,00 ± 0,51
Нейтрофіли, %: юні	1,0 ± 0,29	1,0 ± 0,57	0,75 ± 0,14
паличкоядерні	1,3 ± 0,24	3,75 ± 1,02	3,25 ± 0,74**
сегментоядерні	28,0 ± 3,74	18,0 ± 3,34*	18,5 ± 1,26*
Лімфоцити, %	65,0 ± 4,51	69,75 ± 4,98	70,0 ± 3,92
Моноцити, %	0,5 ± 0,20	1,75 ± 0,37	1,5 ± 0,24**
Гемоглобін, г/л	107,4	100,5	105,5
Кольоровий показник	1,0	0,92	1,08
В сироватці крові
Білок, г/л	75 ± 2	72,5 ± 1,4	74 ± 1,8
Глюкоза, ммоль/л	2,3 ± 0,15	2,45 ± 0,35	2,20 ± 0,11
Кальцій, ммоль/л	2,81 ± 0,07	2,67 ± 0,05	2,73 ± 0,1
Фосфор, ммоль/л	0,70 ± 0,03	0,97 ± 0,05*	1,40 ± 0,07***
Резервна лужність, мг /л	4350 ± 151	4150 ± 50	4130 ± 67
Каротин, мг %	0,12 ± 0,02	0,14 ± 0,03	0,16 ± 0,03

* Р < 0,05, ** Р < 0,01, *** Р < 0,001

У крові бичків дослідних груп відмічено збільшення в межах фізіологічної норми кількості паличкоядерних і тенденція до зменшення сегментоядерних нейтрофілів, а також збільшення моноцитів. У сироватці крові тварин контрольної групи відмічено зниження вмісту фосфору до 0,70 ммоль/л. Згодовування сапоніту сприяло підвищенню вмісту фосфору в сироватці крові до 0,97 ммоль/л, а КМД-2 - до 1,40 ммоль/л.

Морфо-функціональний стан внутрішніх органів бичків при використанні в їх раціонах сапоніту і КМД-2

Тривале згодовування бичкам сапоніту і КМД-2 не впливало на забійний вихід та масу внутрішніх органів.

Вивчення морфолого-функціонального стану органів травлення бичків показало, що добавки, які досліджувались не впливали суттєво на морфологічні показники рубця, сітки, книжки і сичуга та їх масу.

При згодовуванні тваринам сапоніту і КМД-2, спостерігалось незначне збільшення каріометричних показників печінки (табл. 10). При відсутності різниці за її масою, в другій групі спостерігалась тенденція до збільшення діаметру і об'єму ядер відповідно на 6,6 і 20,7%, а в третій - суттєве збільшення цих показників на 17 і 60% (Р0,01), порівняно до контролю. Кількість каріоплазми на 1 мм² при згодовуванні сапоніту була вищою на 24,6 тис. мкм³ і КМД-2 - на 110,7 тис. мкм³, порівняно до тварин контрольної групи.

Згодовування бичкам сапоніту і КМД не впливало суттєво на масу наднирників. Сапоніт не впливав на їх діаметр, а також розміри коркової і мозкової речовин, а КМД - зменшувала діаметр залози на 9% (Р0,05) за рахунок потоншення коркової речовини на 17%, порівняно до тварин контрольної групи.

Таблиця 10. Морфологічна характеристика стану печінки

Показник	Групи
	І	ІІ	ІІІ
Маса, кг	4,69 ± 0,26	5,33 ± 0,21	4,73 ± 0,24
Кількість ядер на 1 мм2, шт.	3608 ± 81	3546 ± 155	4122,5 ± 81**
Розміри ядер:
діаметр, мкм	4,12 ± 0,13	4,39 ± 0,13	4,83 ± 0,12***
об'єм, мкм3	36,6	44,2	58,9
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	132,1	156,7	242,8

** Р < 0,01, *** Р < 0,001

В мікроструктурі клубочкової зони наднирників відбулись такі зміни: кількість ядер на 1 мм² під впливом добавок не змінилась, проте збільшився їх діаметр та об'єм, а також кількість каріоплазми. В пучковій зоні наднирників суттєвих структурних змін не виявлено. Всі вони знаходились на рівні контрольної групи.

При згодовуванні сапоніту кількість ядер у сітчастій зоні була на контрольному рівні, але розміри ядер і кількість каріоплазми були, відповідно, більшими на 12,2 і 38,8% (Р0,05). КМД-2 не впливала суттєво на кількість ядер, але відмічена тенденція до збільшення їх розмірів.

Досліджувані добавки не впливали суттєво на кількість ядер мозкової речовини, проте збільшився діаметр і об'єм ядер, що сприяло збільшенню кількості каріоплазми на 1 мм².

Хімічний склад та якість м'ясаСапонітові добавки не впливали суттєво на хімічний склад м'яса, проте за технологічними показниками воно дещо різнилось (табл. 11).

Таблиця 11. Показники якості парного м'яса піддослідних бичків

Показник	Г р у п и
	І	ІІ	ІІІ
Загальна волога, %	78,20 ± 0,59	78,6 ± 0,33	77,8 ± 0,64
в т. ч. зв'язана, %	50,5 ± 0,48	49,8 ± 0,74	53,8 ± 1,10
вільна, %	27,7 ± 0,79	28,85 ± 0,80	24,0 ± 1,17
рН	6,78 ± 0,21	6,73 ± 0,12	6,74 ± 0,13
Ніжність, см2/г загального азоту	266,2 ± 3,0	265 ± 5,6	264 ± 9,4
Показник мармуровості, од.	8,25 ± 0,5	9,56 ± 0,26	7,42 ± 0,20
Суха речовина, %	21,8 ± 0,37	21,4 ± 0,33	22,2 ± 0,6
Зола, %	1,04 ± 0,08	0,93 ± 0,04	0,93 ± 0,04
Органічна речовина, %	20,76 ± 0,38	20,47 ± 0,29	21,27 ± 0,61
Білок, %	18,5 ± 0,50	17,9 ± 0,24	19,4 ± 0,31
Жир, %	2,17 ± 0,17	2,40 ± 0,16	1,97 ± 0,09
Калорійність, МДж	5293	5241	5430

* Р < 0,05

Так, м'ясо тварин, яким згодовували сапоніт, мало вищі показники мармуровості. При згодовуванні КМД-2 у м'ясі збільшився вміст зв'язаної води на 3,3% (Р0,05) і зменшився вміст вільної - на 3,7% (Р0,05), що свідчить про покращання його технологічних властивостей.

Дослідження жирнокислотного складу ліпідів м'язової тканини бичків показали, що згодовування сапонітових добавок сприяло зменшенню вмісту миристинової, миристолеїнової і пентадецилової кислот і підвищувало вміст лінолевої кислоти на 0,64-2,25% (Р0,05), порівняно до тварин контрольної групи (табл. 12).

Проте, коефіцієнт насиченості жирних кислот ліпідів м'яса тварин всіх груп практично був на одному рівні.

Таблиця 12. Жирнокислотний склад ліпідів найдовшого м'яза спини бичків при згодовуванні сапоніту і КМД-2, % від суми кислот

Показник	Код	Г р у п и
		1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна
Капронова	С10 0	0,08 ± 0,01	0,05 ± 0,01	0,06 ± 0,02
Лаурінова	С12 0	0,06 ± 0,01	0,05 ± 0,02	0,05 ± 0,01
Миристинова	С14 0	1,78 ± 0,04	1,44 ± 0,04*	1,25 ± 0,03*
Миристолеїнова	С14 1	0,47 ± 0,02	0,35 ± 0,02** ...

Подобные документы

• Використання преміксів та балансуючих кормових добавок при організації повноцінної годівлі корів протягом виробничого циклу

  Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
  
  реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014
  

• Характеристика і властивості кальцієво-фосфорних добавок у раціонах тварин

  Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013
  

• Організація нормованої годівлі тільних корів

  Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
  
  курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014
  

• Теоретичні та практичні аспекти використання білково-вітамінних мінеральних добавок у свинарстві

  Загальна характеристика та принципи розробки рецептів кормових добавок, особливості їх використання в годівлі свиней. Оцінка впливу згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят, їх наступну продуктивність.
  
  дипломная работа [90,4 K], добавлен 24.02.2012
  

• Визначення параметрів процесу утворення композитів з сульфату амонію в присутності сапоніту та гуматів

  Використання комплексних добрив, зокрема застосування сульфату амонію, гуматів та сапоніту. Фізична та математична модель нагріву композитної гранули з сульфату амонію в присутності сапоніту та гуматів. Використання стимулятора росту, поліпшувача ґрунту.
  
  статья [289,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Продуктивні та відтворні якості чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи корів

  Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
  
  курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013
  

• Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів

  Система підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на основі застосування найбільш врожайних кормових культур, економії енергії і кошт на прикладі молочного комплексу "Кутузівка".
  
  автореферат [281,8 K], добавлен 11.04.2009
  

• Господарсько-корисні ознаки корів української чорно-рябої молочної породи в ПСП "Правда" Млинівського району Рівненської області

  Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
  
  дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010
  

• Технологія виробництва молока

  Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.
  
  курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015
  

• Вміст жирних кислот в еритроцитах та відтворна здатність корів різної молочної продуктивності за впливу екстракту алое

  Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
  
  статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013
  

• Роль добрив у системі землеробства

  Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.
  
  курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010
  

• Молочна продуктивність голштинських корів залежно від типу формування їх організму

  Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
  
  статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017
  

• Основи наукових досліджень у молочному виробництві

  Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
  
  реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011
  

• Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва

  Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
  
  учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011
  

• Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток троянд в закритому ґрунті

  Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
  
  курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011
  

• Лікування корів з ендометритами в умовах господарства ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень"

  Характеристика ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень". Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів. Розробка та впровадження способу лікування корів з післяродовими ендометритами, його терапевтична та економічна ефективність.
  
  дипломная работа [496,1 K], добавлен 22.06.2012
  

• Статистичне вивчення продуктивності корів

  Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
  
  курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014
  

• Удосконалення технології роздоювання корів за умов прив’язного утримання

  Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.
  
  курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014
  

• Вплив різних доз мінеральних добрив і краплинного зрошення на урожайність сої на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

  Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
  
  дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013
  

• Економічна ефективність виробництва молока і шляхи її підвищення (по матеріалах СТОВ а./фірма "Маяк" м. Полонного, Полонського району, Хмельницької області)

  Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Перспективи розвитку молочного скотарства.
  
  курсовая работа [71,3 K], добавлен 22.04.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам