Оцінка екстер’єру тварин в системі селекції великої рогатої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

інститут розведення і генетики тварин

УДК 636.22/28.081.14

оцінка екстер'єру тварин в системі селекції великої рогатої худоби

06.02.01 - розведення та селекція тварин

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

хмельничий леонтій михайлович

Чубинське - 2005



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському інституті агропромислового виробництва УААН.

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Бащенко Михайло Іванович, директор Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Петренко Іван Петрович, головний науковий співробітник Інституту розведення і генетики тварин УААН;

доктор сільськогосподарських наук, професор Пелехатий Микола Сергійович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Державного агроекологічного університету;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Пешук Людмила Василівна, завідувач кафедри технології м'яса, м'ясних та олієжирових продуктів Національного університету харчових технологій.

Провідна установа - Херсонський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра генетики та розведення сільськогосподарських тварин.

Захист відбудеться “26” квітня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “25”березня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко



Хмельничий Л.М. Оцінка екстер'єру тварин в системі селекції великої рогатої худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН. - Чубинське, 2005. генотиповий екстер'єр корова успадковуваність

Дисертація присвячена вивченню екстер'єру тварин українських червоно- та чорно-рябої молочних і симентальської порід з використанням традиційних (інструментальних) способів оцінки та сучасних (окомірних) методів лінійної класифікації. Установлено рівень мінливості та успадковуваності статей екстер'єру, які характеризують будову тіла в абсолютних величинах промірів та у відносних показниках оцінки бальної шкали, вплив паратипових та генотипових факторів на їхній розвиток з вивченням рівня і спрямованості кореляційних зв'язків між ознаками екстер'єру та молочною продуктивністю. Розроблено параметри розвитку лінійних ознак і промірів, які характеризують бажаний тип корів українських червоно- та чорно-рябої молочних і симентальської порід. У системі лінійної класифікації розроблено порівнювальні параметри описових ознак, виражених в абсолютних величинах промірів, використання яких дозволить мінімізувати вплив суб'єктивного фактора на точність оцінки тварин цих порід за типом. Проведена оцінка бугаїв-плідників за типом їхніх дочок з побудовою графіків екстер'єрного профілю, за якими на об'єктивному рівні виявлено поліпшувачів екстер'єрного типу. У досліджуваних тварин української червоно-рябої молочної породи виявлено позитивний достовірний вплив розвитку статей будови тіла матерів на аналогічні параметри у новонароджених від них телят. Встановлено позитивний зв'язок між тривалістю ембріогенезу та живою масою новонароджених і від'ємний - з інтенсивністю росту в постнатальному онтогенезі. Розроблено вікові параметри лінійного росту та приросту живої маси для ремонтних телиць. Визначено ступінь фенотипової консолідації генеалогічних формувань за лінійними ознаками екстер'єру та встановлено поліпшуючий ефект спадковості голштинської породи на фенотипову консолідацію екстер'єрного типу, яка найкраще проявилась у тварин з умовною cпадковістю голштинської породи 87,5 % і вище.

Ключові слова: екстер'єр, лінійна оцінка, статі будови тіла, телиці, корови, бугаї-плідники, порода, ріст, жива маса, лактація, бажаний тип.



Хмельничий Л.М. Оценка экстерьера животных в системе селекции крупного рогатого скота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН. - Чубинское, 2005.

Диссертация посвящена изучению экстерьера животных в системе селекции крупного рогатого скота с использованием традиционных (инструментальных) способов оценки и современных (глазомерных) методов линейной классификации, которые отвечают требованиям мировых стандартов. Теоретически обоснована и доказана на практике эффективность использования предложенных методов линейной классификации коров молочных и симментальской пород по типу.

Установлено, что первотелки украинской красно- и черно-пестрой молочных пород по промерам в среднем отвечают требованиям желательного молочного типа и отличаются соответственно высоким ростом (130,6-134,2 и 131,2-132,5 см высоты в холке), хорошим развитием грудной клетки в глубину (70,3-72,6 и 70,8-72,1 см), ширину (42,9-43,9 и 41,0-44,2 см) и в обхвате (180,5-192,3 и 183,9-190,2 см), характеризуются широкими маклоками (50,2-52,3 и 48,9-50,9 см), длинным задом (51,3-53,7 и 50,8-52,7 см) и туловищем (157,0-161,4 и 160,5-164,6 см). Вымя у животных этих пород преимущественно желательной формы - ваннообразная составляет 73,6-86,2 %. Уровень надоя первотелок положительно связан с промерами высоты в холке (r = 0,189-0,400), глубины груди (r = 0,242-0,358), косой длины туловища (r = 0,189-0,313), ширины в маклоках (r = 0,340-0,381), обхвата груди (r = 0,263-0,380), высоты в крестце (r = 0,330-0,441), ширины в седалищных буграх (r = 0,343-0,357), длины (r = 0,153-0,443), ширины (r = 0,240-0,408) и условного объема вымени (r = 0,374-0,532).

Промеры вымени молочного скота в процессе трехкратного доения изменяются непропорционально. По отношению к первоначальному состоянию после утреннего, дневного и вечернего доений существенно уменьшается обхват, соответственно - на 19,7; 16,5 и 9,4 %, длина передней части - на 21,0; 16,7 и 12,8 %; длина - на 24,4; 15,4 и 11,0 % и ширина вымени - на 20,6; 12,6 и 10,9 %. Для оценки железистости вымени первотелок установлен уровень градаций по индексу спадаемости его объема: 38 % и выше - железистое; 28-37 - среднее и 27 % и ниже - жировое.

Установлено влияние особенностей экстерьера матери на развитие основных промеров новорожденных телят с положительными коэффициентами корреляций “матери - бычки” - 0,033-0,700 и “матери - телки” - 0,146-0,472.

Телки с коротким периодом эмбриогенеза (до 278 дн.) превысили ровесниц со средним (279-287 дн.) и наибольшим (выше 288 дн.) периодами по живой массе соответственно на 8,9 и 14,2 кг к 12-месячному возрасту. Продолжительность эмбрионального развития находится в положительной связи с живой массой новорожденных телят (r = 0,308-0,562) и отрицательной - с интенсивностью роста телок в постэмбриональном онтогенезе (r = -0,219-0,381).

У телок украинской красно-пестрой молочной породы в процессе развития определены закономерности соотношения изменений живой массы и линейного роста с разработкой для них возрастных стандартов этих признаков.

Установлено, что животные эйрисомного типа независимо от породы отличались широкотелостью, достоверно превышая ровесниц лептосомного по ширине груди на 9,4-13,1 %, ширине в маклоках - на 2,3-3,4 %, обхвату груди - на 1,7-6,1 % и живой массе - на 5,9-15,1 %. Животные украинской черно-пестрой молочной и симментальской пород лептосомного типа по надою достоверно превышали ровесниц эйрисомного соответственно на 385-720 кг молока.

По результатам линейной классификации молочного скота лучшими по экстерьеру были животные голштинской породы с общей оценкой за тип 81,5-83,0 балла. У первотелок украинских красно- и черно-пестрой молочных пород выявлена достоверная положительная корреляционная связь между удоем и групповыми признаками, которые характеризуют молочный тип (r = 0,172-0,527), туловище (r = 0,237-0,420), вымя (r = 0,158-0,399), с общей оценкой типа (r = 0,198-0,455) и отдельными описательными признаками высоты (r = 0,192-0,352), глубины туловища (r = 0,166-0,296), ширины зада (r = 0,183-0,281) и выраженности молочных признаков (r = 0,185-0,742).

Оценка симментальского скота по типу выявила достоверное преимущество коров немецкой селекции по высоте (+2,2 балла), глубине туловища (+2,9 балла), ширине в маклоках (+2,1 балла), длине зада (+1,8 балла), мускулистости (+0,8 балла) и наследуемости признаков экстерьера (h² = 0,518-0,806) по сравнению с ровесницами отечественного симментала, у которых вместе с низкой оценкой, коэффициенты наследуемости статей экстерьера варьировали в пределах 0,081-0,555.

Используя метод линейной классификации проведена оценка быков-производителей по типу их дочерей. Потомство, полученное от быков улучшателей типа - Ламбады 664733, Муската 401805 и Шефа 3843250, отличалось удачным сочетанием отлично выраженных показателей экстерьера с высокой молочной продуктивностью, уровень которой составил по первой лактации соответственно 5110 кг, 5219 и 5034 кг молока с содержанием в нем жира 3,91 %, 3,68 и 3,94 %.

Коэффициенты наследуемости линейных признаков у животных украинских красно- и черно-пестрой молочных пород составляют соответственно по групповым признакам, которые характеризуют молочный тип (h² = 0,188 и 0,282), туловище (h² = 0,239 и 0,417), конечности (h² = 0,235 и 0,423) и вымя (h² = 0,241 и 0,373) и общей оценки типа (h² = 0,267 и 0,471). Установлено достоверное влияние условий хозяйства на развитие групповых признаков молочного типа (0,026 и 0,074), туловища (0,100 и 0,103), конечностей (0,038 и 0,088), вымени (0,030 и 0,085) и общей оценки (0,029 и 0,106).

В процессе усовершенствования методики линейной оценки разработаны целевые параметры оцениваемых признаков в абсолютных величинах промеров с градацией отклонений от среднего уровня развития в пределах 9-бальной шкалы. Разработаны параметры развития линейных признаков и промеров, которые характеризуют желательный тип коров-первотелок украинских красно- и черно-пестрой молочных и симментальской пород.

Определена степень фенотипической консолидации скота украинской красно-пестрой молочной породы по линейным признакам экстерьера в пределах генеалогических формирований и селекционных групп различного генотипа. Достоверно установлен улучшающий эффект наследственности голштинской породы на уровень фенотипической консолидации экстерьерного типа, который наиболее проявился у животных с условной кровностью голштинской породы 87,5 % и выше.

Ключевые слова: экстерьер, линейная оценка, стати телосложения, телки, коровы, быки-производители, порода, рост, живая масса, лактация, желательный тип.



Khmelnychy L.M. Estimation of exterior of animals in the system of selection of cattle. - Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of the doctor of agricultural sciences by the specialty 06.02.01. - breeding and selection of animals. - The Institute of Animal Breeding and Genetics UAAN. - Chubinsky, 2005.

Dissertation is devoted to the study of exterior of animals of the Ukrainian red- and black-and-white dairy and Simmental breeds with the use of traditional (instrumental) methods of estimation and modern (visual) methods of linear classification. The level of variability and heritability points of exterior, that characterize building in the absolute values of measuring and in the relative of datum of estimation of mark scale, influence of paratypic and genotypic factors on their development with the study of level and orientation of correlation linked between the points of exterior and milk-yield. The parameters of development of linear points and measuring are developed, that characterize the desired type of cows of Ukrainian red- and black-and-white dairy and Simmental breeds. In the system of linear classification the comparing parameters of the descriptive points, shown in the absolute values of body measurement the use of which will allow to minimize influence of subjective factor on exactness of estimation of animals of these breeds after a type, are developed. The conducted estimation of breeding bulls after the type of their daughters with construction of the graphs of exterior type, after which at an objective level it is exposed double plus bulls. In researches of animals of the Ukrainian red-and-white dairy breed positive reliable influence of development of the conformations traits mothers is exposed on similar parameters at new-born from them calf's. Positive linking between duration of embriogeny and living mass of newborn and negative - with intensity of growth in postnatal ontogeny. The age-old parameters of linear growth and increase of live weight are developed for repair heifers. The degree of phenotypic consolidation of genealogical forming after the linear points of exterior and the effect of heredity of Holstein breed on phenotypic consolidation making better is set exterior type, which the best showed up at animals with conditional heredity Holstein breed of 87,5 % and higher.

Keywords: exterior, linear estimation, conformation traits, heifer, cows, breeding bulls, breed, growth, live weight, lactation, the desired type.



загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У селекційно-племінній роботі з великою рогатою худобою чільне місце займає оцінка і добір тварин за зовнішніми формами і пропорціями будови тіла. Це зумовлено встановленим у практичній селекції та багатьох дослідженнях зв'язком між особливостями екстер'єру тварин та їхніми господарськи корисними ознаками, міцністю, технологічністю і тривалістю продуктивного використання.

Поряд з традиційною (інструментальною) методикою оцінки екстер'єру великої рогатої худоби за останнє десятиріччя в Україні було запропоновано ряд методичних рекомендацій з сучасної (окомірної) класифікації корів за будовою тіла (С.Ю. Рубан, А.Н. Шеховцов, 1990; В.І. Власов, М.В. Зубець, Л.В. Вишневський, 1991; В.П. Буркат, Г.П. Котенджі, В.І. Ладика та ін., 1993; А.М. Дубін, І.А. Рудик, М.З. Басовський, 1996; В.І. Антоненко, 1998; Ю.П. Полупан, 2000), які суттєво різняться за методологією і не набули поширеного використання у практичній селекції для оцінки типу великої рогатої худоби. Тому основною проблемою лінійної оцінки є методологічний аспект, який полягає в запровадженні єдиної уніфікованої методики.

Актуальність досліджень зумовлена також обов'язковою умовою для племінного скотарства і відповідно для новостворених українських червоно- та чорно-рябої молочних порід - це досконале знання характеристик тварин на всіх етапах їхнього поліпшення і консолідації за селекційно-генетичними параметрами продуктивних та екстер'єрно-конституціональних ознак.

Перспективним шляхом інтенсифікації селекційного процесу є розвиток концепції бажаного типу як мети селекції з новоствореними породами (М.В. Зубець, В.П. Буркат, 1987; Ю.Д. Рубан, 1993; В.П. Буркат, 1994; М.В. Зубець, Б.О. Агафонов, 1994), методика обґрунтування та розрахунку якої потребує методологічного вирішення (М.В. Зубець, 1992; 2003). Уявлення про бажаний (модельний) тип корови лежить в основі багатьох методів лінійної класифікації худоби за екстер'єрним типом. Враховуючи це, наші дослідження були спрямовані на розробку методів визначення критеріїв бажаного типу в системі лінійної оцінки, які завершуються створенням зображення модельних корів досліджуваних порід.

У процесі практичної класифікації тварин за екстер'єрним типом особливої актуальності набуває проблема зведення до мінімуму впливу систематичного суб'єктивного фактора на її точність, вирішення якої полягає в розробці цільових параметрів описових статей будови тіла у межах оцінюваної породи та для корів молочних порід в системі уніфікованої методики лінійної оцінки зокрема.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з дисертаційної роботи виконувались згідно з державними програмами науково-дослідних робіт Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН за період з 1997 по 2004 р. з теми “Консолідувати та удосконалити існуючі та створювані породи і типи молочної та м'ясної худоби на основі оптимізації селекційного процесу і годівлі з використанням автоматизованої інформаційної системи селекції у скотарстві Черкаського регіону” (№ держреєстрації 0101U006619).

Мета і задачі досліджень. Основна мета даної роботи - методологічно обґрунтувати, розробити і впровадити в практику селекції уніфіковану методику лінійної класифікації корів за будовою тіла. В аспекті концепції бажаного типу розробити методичний підхід щодо визначення критеріїв добору тварин бажаного екстер'єрного типу, оцінити тварин новостворених українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід за продуктивністю з визначенням селекційно-генетичних параметрів ознак екстер'єру на сучасному етапі селекції із застосуванням традиційно відомих і розроблених нових методів лінійної оцінки з вирішенням у процесі їхнього використання проблем методологічного характеру.

Досягнення мети здійснювалось через вирішення завдань, основними серед яких були: оцінка особливостей корів досліджуваних порід за селекційно-генетичними показниками будови тіла, морфологічними властивостями вимені та молочною продуктивністю; мінливість лінійних показників вимені, його об'єму та закономірностей виведення молока в процесі доїння; оцінка росту і розвитку молодняку української червоно-рябої молочної породи у ранньому віці та на різних етапах постнатального онтогенезу у зв'язку із впливом тривалості ембріогенезу та особливостей екстер'єру матері; розробка вікових ростових стандартів для ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи; оцінка ємності вимені українських червоно- і чорно-рябої молочних порід; визначення продуктивних і екстер'єрних особливостей корів різних екстер'єрно-конституціональних типів; визначення в системі лінійної класифікації особливостей типу та ступеня мінливості селекційно-генетичних параметрів статей екстер'єру корів українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід; оцінка бугаїв-плідників молочних порід за екстер'єрним типом їхніх дочок; визначення параметрів лінійних ознак, які характеризують бажаний екстер'єрний тип корів із розробкою для кожної з досліджуваних порід зображення модельної корови; розробка цільових параметрів описових ознак екстер'єру в абсолютних величинах із градацією у межах 9-бальної шкали для запропонованих систем лінійної оцінки худоби; встановлення рівня фенотипової консолідації селекційних формувань тварин за ознаками екстер'єру в системі лінійної класифікації.

Об'єкт досліджень: методологічний аспект лінійної класифікації в загальній системі оцінки екстер'єру великої рогатої худоби.

Предмет дослідження: селекційно-генетичні показники ознак будови тіла тварин українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід, які оцінені інструментальним та окомірним способами, ознаки бажаного типу, цільові порівняльні параметри лінійних ознак в абсолютних і відносних одиницях у межах 9-бальної шкали.

Методи досліджень: інструментальний, окомірний, зоотехнічний, морфологічний, функціональний, порівняльний, статистичний, кореляційний, дисперсійний, моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні розроблено, апробовано та рекомендовано для широкого використання у селекційній практиці нові методи лінійної оцінки корів за типом будови тіла, які відповідають вимогам світових стандартів. У методичному аспекті розроблено комплекс селекційних заходів, використання яких дозволяє суттєво підвищити рівень вірогідності та об'єктивності лінійної класифікації у визначенні племінної цінності бугаїв-плідників за екстер'єрним типом їхніх дочок.

У межах методик лінійної класифікації визначено рівень середніх та оптимальних показників оцінюваних статей, їхні біологічно граничні відхилення, мінливість під впливом генотипових і паратипових факторів, успадковуваність, ступінь та спрямованість кореляцій між ознаками екстер'єру і продуктивністю, визначені параметри бажаного розвитку лінійних ознак для тварин досліджуваних порід та розроблено зображення модельних корів.

На сучасному етапі селекції з консолідації новостворених українських червоно- і чорно-рябої молочних порід за використання комплексного підходу встановлено особливості формування екстер'єру тварин у зв'язку з продуктивністю, віком, спадковістю, співвідносним розвитком ознак з визначенням селекційно-генетичних параметрів. Вперше розроблено стандарти живої маси та лінійного росту для ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи у щомісячній динаміці від народження до 18-місячного віку.

Практичне значення одержаних результатів. Виробництву запропоновані нові, доступні для користування фахівцями експерт-бонітерської служби, ефективні та об'єктивні методи лінійної класифікації корів молочних і симентальської порід за екстер'єрним типом, використання яких є обов'язковим елементом у визначенні комплексної племінної цінності великої рогатої худоби згідно з Законом України “Про племінну справу у тваринництві”.

Метод лінійної класифікації корів використовується в практичній селекції Черкаського ВАТ “Науково-виробниче об'єднання по племінній справі і прогресивних технологіях в тваринництві “Прогрес” і суб'єктів з племінної справи інших областей України для оцінки бугаїв-плідників молочних порід за будовою тіла їхніх дочок і корів провідної селекційної групи. Розроблена інструкція з оцінки корів за екстер'єрним типом, яка схвалена і рекомендована у виробництво на засіданні секції виробництва і переробки продукції тваринництва та птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (протокол № 5 від 4 червня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній розробці наукової концепції досліджень, організації та проведенні експериментів. Автором сформовано комп'ютерну базу селекційної інформації на оцінене поголів'я, розроблено алгоритм побудови графіка екстер'єрного профілю дочок оцінюваних бугаїв-плідників. Запропоновано нові елементи методології лінійної оцінки з розробкою цільових показників промірів лінійних ознак екстер'єру для корів-первісток української червоно-рябої молочної породи (патент на винахід № 2003010633; Україна 62199 А; 7 А01К67/027. - Опубл. 15.12.2003. - Бюл. № 12), симентальської породи (патент на винахід № 20031213353; Україна 70898А; 7 А01К67/027. - Опубл. 15.10.2004 - Бюл. № 10) та вимірювального пристрою - фіксованої лінійки (патент на корисну модель № 2003032272; Україна 2311; 7 G01В3/08; А01К29/100. Опубл. 16.02.2004. - Бюл. № 2).

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на: засіданнях вченої ради Черкаського інституту АПВ УААН (1997-2004 рр.); звітних засіданнях координаційно-методичної ради Інституту розведення і генетики тварин УААН (1997-2004 рр.); науково-практичних міжнародних конференціях: “Методи створення порід і використання сільськогосподарських тварин” (Харків, 1998); “Селекційно-генетичні та біотехнологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин” (Київ, 1999); „Сучасний стан і перспективи розвитку селекції сільськогосподарських тварин” (Київ, 1999); “Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті” (Суми, 2001); “Генетика і селекція вищих організмів” (Полтава, 2001); “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 2002); “Перспективи розвитку тваринництва і зооінженерної спеціальності” (Харків, 2002); “Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2003); “Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (Львів, 2003); “Фактори експериментальної еволюції організмів” (Київ, 2003); „Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (Львів, 2004) та республіканських: “Науково обґрунтовані напрямки нарощування генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах (Черкаси, 2000); “Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (Київ, 2002);

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в журналах „Вісник аграрної науки”, „Тваринництво України”, міжвідомчих наукових тематичних збірниках, матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Всього за темою дисертації опубліковано 56 наукових праць, в т.ч. три методичні рекомендації з лінійної оцінки корів і 23 самостійні праці у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, експериментальну частину, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 430 сторінок, містить 93 таблиці, 22 рисунки та 8 додатків. Список літературних джерел - 723, в т.ч. 170 - іноземною мовою.

Науково-виробничі дослідження виконані в Черкаському інституті агропромислового виробництва УААН в 1997-2004 рр. відповідно до наведеної схеми (рис. 1). Експериментальна частина досліджень проведена в стадах базових господарств з розведення українських червоно- і чорно-рябої молочних, голштинської та симентальської порід „Маяк” (n = 1633), „Золотоніське” (n = 217), „Христинівське” (n = 218), „Промінь” (n = 714), „Велика Бурімка” (n = 199), „Матусівський” (n = 85); „Старий Коврай” (n = 394), „Нива” (n = 737), „Біле Озеро” (n = 129), „Кавунівка” (n = 146) Черкаської та „Агро-Регіон” (n = 123) - Київської областей.

Динаміку живої маси і лінійний ріст телиць української червоно-рябої молочної породи визначали шляхом щомісячного зважування та взяття промірів. Абсолютний приріст живої маси (D) за окремі вікові періоди дослідження визначали за формулою:

де Wt і Wo - кінцева і початкова жива маса на відповідний період, кг. Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою:

де Wt і Wo - жива маса в кінці і на початку періоду, кг; t₂ і t₁ - вік в кінці і на початку періодів, днів. Відносну інтенсивність росту (К) визначали за формулою С.Броді:

.



За тривалістю ембріогенезу ремонтних телиць було розділено на три групи: І - з коротким (до 278 днів, < M - 0,5 у); ІІ - з середнім (від 279 до 287 днів, M ± 0,5 у) та ІІІ - з подовженим ембріональним розвитком (понад 288 днів, > M + 0,5 у).

Оцінку корів за молочною продуктивністю проводили за матеріалами племінного обліку (форма № 2-мол). Добовий надій визначали під час оцінки морфофункціональних властивостей вимені.

Екстер'єр у досліджуваних тварин вивчали за розвитком основних статей будови тіла, проміри яких брали упродовж 2-5 місяців після отелення за допомогою: мірної палиці - висоту в холці, спині та крижах, глибину та ширину грудей; мірного циркуля - ширину в маклаках, кульшах і в сідничних горбах, навскісну довжину заду; мірної стрічки - навскісну довжину тулуба, обхват грудей та п'ястка.

Індекси будови тіла тварин обчислювали через співвідношення відповідних промірів (Д.И. Старцев, 1960; Е.Я. Борисенко, 1967; В.Ф. Красота и др., 1983).

Морфологічні та функціональні властивості вимені корів досліджували за методиками Д.Т. Вінничука (1970) і Ф.Л. Гарькавого (1974). Оцінку вимені корів проводили на 2-3 місяцях після отелення за 1-1,5 год. до вранішнього доїння візуально і за допомогою мірних стрічки, циркуля, штангенциркуля і лінійки.

Індекс спадання об'єму вимені (ІСОВ) визначали за формулою З.М. Айсанова (1997):

,

де V₁ - умовний об'єм вимені до доїння, см³;

V₂ - умовний об'єм вимені після доїння, см³.

Фізіологічну ємність вимені визначали за максимальним разовим надоєм (Г.И. Азимов, 1961). Ступінь наповнення ємності вимені визначали за формулою Ф.Л. Гарькавого (1974):

.

Індекс ейрисомії вираховували за формулою Н.М. Замятина (1946):

.

Відповідно до середнього показника індексу ейрисомії та величини середньоквадратичного відхилення корів підконтрольних порід і стад розділяли на три типи: ейрисомний (<М - 0,5 у), проміжний (М ± 0,5 у) і лептосомний (>М + 0,5 у).

Коефіцієнти фенотипової консолідації (К) досліджуваних селекційних груп тварин визначали за формулами Ю.П. Полупана (1996):

і ,

де: у_г і Сv_г - середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт мінливості оцінюваної групи тварин за конкретною ознакою; у₃ і Сv₃ - ті ж показники генеральної сукупності.

Лінійну класифікацію корів молочних порід проводили за двома системами: А - 9-бальною системою лінійного опису 14 ознак екстер'єру; Б - 100-бальною системою класифікації з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, кожен із яких оцінюється незалежно, має свій ваговий коефіцієнт у загальній оцінці (ЗО) тварини і характеризує: молочний тип (МТ) - 15 %, тулуб (Т) - 20 %, кінцівки (К) - 25 % та вим'я (В) - 40 % (М. Бащенко, Л. Хмельничий, 1998).

Загальну оцінку типу визначали за формулою:

.

Оцінку бугаїв-плідників (n = 16) за екстер'єрним типом їх дочок (n = 735) з побудовою графіка екстер'єрного профілю проводили за методикою М.В. Зубця, М.І. Бащенка, Л.М. Хмельничого та ін. (2000).

Лінійну оцінку симентальської худоби проводили за методикою М.І. Бащенка і Л.М. Хмельничого (2001), яка включає взяття промірів і описування 18 екстер'єрних ознак за 9-бальною шкалою.

Для визначення загальної оцінки, яка характеризує тулуб оцінених симентальських корів (ЗОТ) у цілому, використовували формулу, де враховано абсолютну середню величину проміру висоти в крижах (ВК) і кількість балів, котрі відповідають величинам промірів довжини заду (ДЗ), ширини в маклаках (ШМ) і глибини тулуба (ГТ):

.

Цільові параметри лінійних промірів оцінюваних ознак, передбачених методиками лінійної класифікації, з градацією у межах 9-бальної шкали для корів українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід визначали експериментальним вимірюванням водночас з окомірною оцінкою. Вимірювали статі екстер'єру за допомогою традиційних пристроїв: мірних - палиці, стрічки, циркуля і приладів власної конструкції - кутоміра і фіксованої лінійки (Л.М. Хмельничий, 2004).

Біометричне опрацювання експериментальних даних - статистичний, кореляційний та дисперсійний аналізи проводили за методиками Н.А. Плохинского (1964, 1969), Е.К. Меркурьевой (1970) на ЕОМ типу ІВМ РС/АТ з використанням програмного забезпечення.

Молочна продуктивність корів. Результати досліджень показують, що серед чорно-рябої худоби найвищими надоями відрізнялися голштинські корови канадської селекції ПЗ „Золотоніське” (І - 5036; ІІІ - 6276 та краща - 6949 кг), перевищуючи одновікових тварин української чорно-рябої молочної породи з достовірною різницею (P < 0,001) відповідно на 300 і 767 кг молока за першу, 885 і 1564 кг за третю і на 1129 і 1643 кг - за кращу лактації.

Найвищою продуктивністю за надоєм серед стад української червоно-рябої молочної породи характеризувалися тварини племзаводу „Маяк” (І - 4691; ІІІ - 5451 та краща - 6100 кг) з достовірним (P < 0,001) перевищенням корів племзаводів „Христинівське” та „Промінь” відповідно на 533 і 653 кг молока за першу, 427 і 913 кг за третю та на 657 і 1122 кг - за кращу лактації.

Найконсолідованішими за молочною продуктивністю серед стад з розведення української червоно-рябої молочної породи є племзаводи „Маяк” та „Промінь”, у яких із наявного поголів'я відібрано по 73 та 54 % корів бажаного типу за цією ознакою з надоєм відповідно 5143 і 4621 кг молока жирністю 3,75 і 3,74 % за першу та 6224 і 5278 кг жирністю 3,76 і 3,68 % - за кращу лактації.

Молочна продуктивність тварин бажаного типу української чорно-рябої молочної породи стада „Маяк” (64,4 %) та голштинської стада „Золотоніське” (65,4 %) відповідно становила 5650 і 5264 кг молока із вмістом жиру 3,79 і 3,89 % за першу та 7209 і 5860 кг жирністю 3,80 і 3,89 % - за кращу лактації.

Особливості екстер'єру корів молочної худоби. Середні показники промірів екстер'єрних статей будови тіла корів-первісток підконтрольних стад на фоні міжпородної та міжстадної мінливості свідчать про сформований на рівні цільових параметрів тип тварин новостворених українських червоно- та чорно-рябої молочних порід. Найвищі показники розвитку статей в масиві первісток української червоно-рябої молочної породи мають тварини стада „Маяк”, а в масиві чорно-рябої молочної - тварини голштинської породи ПЗ „Золотоніське”.

Визначені показники індексів будови тіла корів-первісток українських червоно- і чорно-рябої молочних порід характерні для тварин молочного типу.

У корів-первісток української червоно-рябої молочної породи племзаводів „Маяк” і „Промінь” виявлено позитивний достовірний (P < 0,1-0,001) зв'язок між величиною надою за першу лактацію і розвитком соматометричних показників екстер'єру за промірами висоти в холці (r = 0,400 і 0,189), глибини грудей (r = 0,358 і 0,242), навскісної довжини тулуба (r = 0,313 і 0,189), ширини в маклаках (r = 0,381 і 0,340), обхвату грудей (r = 0,380 і 0,263), висоти в крижах (r = 0,441 і 0,330) і ширини в сідничних горбах (r = 0,343 і 0,357).

Первістки молочної худоби підконтрольних стад характеризуються переважно бажаними формами будови вимені: ванноподібною - 73,6-86,2 % та чашоподібною - 13,8-26,4 % від оціненого поголів'я. За величиною, яка визначена абсолютними промірами обхвату, довжини і ширини, спостерігається певна міжстадна різниця. Найкращими за розвитком перерахованих ознак вимені відрізняються тварини обох порід ПЗ „Маяк”. Показники промірів, які характеризують розміщення дна вимені від землі, довжину, діаметр дійок та відстань між ними відповідають вимогам машинного доїння.

Встановлено, що більшість морфологічних ознак вимені позитивно корелює із величиною надою за лактацію (r = 0,196-0,532 при P < 0,1-0,001).

Розвиток заду корів впливає на рівень формування молочної залози, про що свідчить позитивний зв'язок між відповідними промірами. Промір навскісної довжини заду достовірно корелює з обхватом (r = 0,405-0,529), довжиною (r = 0,309-0,584), шириною (r = 0,237-0,594), довжиною передньої чверті (r = 0,231-0,410) та умовним об'ємом (r = 0,338-0,427) вимені. Позитивний зв'язок виявлено між шириною в маклаках та обхватом (r = 0,388-0,531), довжиною (r = 0,367-0,759), шириною вимені (r = 0,290-0,486) і довжиною передньої чверті (r = 0,203-0,373).

За результатами дисперсійного аналізу, проведеного на поголів'ї тварин української червоно-рябої молочної породи племзаводів „Маяк” і „Промінь”, встановлено рівень успадковуваності промірів основних статей будови тіла (h²) та силу впливу умовної частки спадковості поліпшуючої (голштинської) породи на їх розвиток (). Визначені коефіцієнти відповідно становили за висотою в холці (h² = 0,221 і 0,185; = 0,251 і 0,249) та крижах (h² = 0,160 і 0,327; = 0,283 і 0,225), глибиною (h² = 0,230 і 0,344; = 0,320 і 0,252) та шириною (h² = 0,203 і 0,113; = 0,434 і 0,180) грудей, шириною в маклаках (h² = 0,223 і 0,396; = 0,279 і 0,217), кульшах (h² = 0,168 і 0,383; = 0,356 і 0,238) та сідничних горбах (h² = 0,173 і 0,301; = 0,373 і 0,268), навскісною довжиною заду (h² = 0,249 і 0,413; = 0,426 і 0,204) та тулуба (h² = 0,161 і 0,085; = 0,379 і 0,131), обхватом грудей (h² = 0,306 і 0,303; = 0,263 і 0,278) та п'ястка (h² = 0,167 і 0,438; = 0,269 і 0,278).

Мінливість морфофункціональних властивостей вимені корів у процесі доїння. Ознаки вимені корів української червоно-рябої молочної породи в процесі триразового доїння зазнають непропорційних змін. Після вранішнього, денного і вечірнього доїнь спостерігається відповідне зменшення промірів вимені: обхвату на 19,7; 16,5 і 9,4 %; глибини передньої чверті - 15,9; 9,5 і 6,9 %; відстані дна вимені від підлоги - 7,3; 7,6 і 5,8 %; довжини передньої частини - 21,0; 16,7 і 12,8 %; довжини - 24,4; 15,4 і 11 % та ширини вимені - 20,6; 12,6 і 10,9 %; відстані між передніми - 20,8; 16,2 і 8,5 %, задніми 36,4; 21,9 і 12,5 % та передніми і задніми дійками - 22,8; 21,2 і 11,2 %. Тривалість доїння та інтенсивність молоковіддачі корів вранці, вдень, ввечері та разом за добу в середньому відповідно становили 4,3; 3,1; 2,7 і 10,1 хв. та 2,0; 2,0; 1,6 і 1,90 кг/хв.

Між інтенсивністю молоковіддачі та тривалістю доїння корів-первісток встановлений високодостовірний зворотній зв'язок за даними ранкового (r = -0,847), денного (r = -0,762) та вечірнього (r = -0,632) доїнь (P < 0,001). За середніми показниками доби кореляція становить -0,712. Для оцінки залозистості вимені молочної худоби встановлено рівень градацій за індексом спадання об'єму вимені: 38 % і більше - залозисте; 28-37 - середнє та 27 % і менше - жирове.

Ємність вимені. За ємністю вимені корови-первістки української чорно-рябої молочної породи перевищують ровесниць української червоно-рябої молочної на 1,5 кг (P<0,001), а за ступенем його наповнення - на 5,8 % (P<0,001) (табл. 4).

Встановлена залежність молочної продуктивності корів-первісток молочних порід від ємності вимені, про що свідчить достовірне зростання показників надою за добу (P < 0,05-0,001) і за 305 днів першої лактації відповідно із збільшенням у них ємності вимені. Виявлені тісні зв'язки у червоно- і чорно-рябих первісток між ємністю і надоєм за добу (r = 0,858 і 0,994) і лактацію (r = 0,553 і 0,682) свідчать про те, що ємність вимені є визначальним чинником молочної продуктивності корів.

Характеристика екстер'єру новонароджених телят. Середні показники промірів новонароджених бугайців і теличок української червоно-рябої молочної породи становили за висотою в холці 77,8 і 77,1 та крижах - 83,9 і 83,4 см, глибиною - 31,2 і 30,2 та шириною грудей - 15,8 і 15,8 см, шириною в маклаках - 17,7 і 17,4, кульшах - 22,3 і 21,6 та сідничних горбах - 12,0 і 11,8 см, навскісною довжиною заду - 24,3 і 23,7 та тулуба - 76,2 і 75,2 см, обхватом грудей - 80,5 і 79,5 та п'ястка - 11,7 і 11,1 см. На нашу думку, проміри є достатніми, оскільки вони забезпечили високі показники живої маси - 44,1 кг у бугайців та 42,4 кг - у теличок. Достовірна кореляція між тривалістю ембріогенезу та живою масою позитивна і становила у бугайців 0,562 (P < 0,001) та у теличок - 0,308 (P < 0,05).

Встановлено вплив матерів на розвиток основних статей будови тіла у їхніх нащадків, про що свідчать отримані нами позитивні коефіцієнти кореляцій між промірами екстер'єру корів і новонароджених від них бугайців і теличок.

Доведено, що тривалість ембріогенезу впливає на ріст молодняку в постнатальному онтогенезі. Телички з коротким періодом ембріонального розвитку перевищили ровесниць із середньою і найдовшою тривалістю за живою масою відповідно на 8,9 та 14,2 кг у річному віці. Достовірність цього висновку підтверджується отриманими від'ємними коефіцієнтами кореляцій між тривалістю ембріогенезу і живою масою, які за щомісячними визначеннями впродовж 12-місячного періоду вирощування становили -0,219...-0,381.

Ріст і розвиток ремонтних телиць. Дослідження вікового розвиту телиць української червоно-рябої молочної породи дозволили визначити закономірності співвідносної зміни приросту живої маси та лінійного росту в процесі вирощування від народження до 18-місячного віку. Відносний приріст живої маси у період від народження до 3 міс. становив 90,3 %, а в наступні періоди: 3-6 міс. - 49,6 %; 6-9 міс. - 29,4 %; 9-12 міс. - 23,8 %; 12-15 міс. - 15,7 % та 15-18 міс. - 12,7 %. Згідно з показниками промірів ріст різних статей тіла в процесі постнатального онтогенезу є нерівномірним. Відношення показників промірів висоти в холці, спині та крижах від народження до таких у 18-місячному віці становить 60,2-60,8 % і свідчить про те, що найінтенсивніше у цей період молодняк росте у висоту. З такою ж інтенсивністю збільшувалась товщина кісток п'ястка (60,8 %). Відносний ріст за промірами глибини грудей становив 44,2 %, за шириною в маклаках - 37,1 %, в кульшах - 50,6 % та в сідничних горбах - 36,9 %, за навкісною довжиною тулуба - 50 % та заду - 49,0 %, за обхватом грудей - 44,2 %.

Розвиток молодняку в межах отриманих параметрів живої маси забезпечив її величину на час парувального віку на рівні 422 кг, що становить 77-80 % від цільових стандартів для корів-первісток цієї породи (530-550 кг).

На підставі досліджень розроблені вікові стандарти лінійного росту і приросту живої маси для ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи у щомісячній динаміці від народження до 18-місячного віку.

Екстер'єрно-конституційні особливості будови тіла корів. Використовуючи комплексний індекс Н.М. Замятина, корів підконтрольних стад було розділено на ейрисомний, проміжний та лептосомний екстер'єрно-конституціональні типи. Тварини симентальської породи лептосомного типу незалежно від походження за статистично достовірної різниці перевищували за надоєм ровесниць ейрисомного у стаді ПР „Біле Озеро” на 489 кг та ПР „Кавунівка” - на 720 кг. Первістки української чорно-рябої молочної породи ПЗ „Маяк”, які віднесені до лептосомного типу, мали достовірно вищий надій на 385 кг, ніж ровесниці ейрисомного.

У стадах племзаводів „Маяк” і „Промінь” з розведення української червоно-рябої молочної породи кращими за надоєм виявились первістки проміжного типу, гіршими - ровесниці лептосомного, а середнім надоєм характеризувались тварини ейрисомного типу, хоча різниця між ними, яка становила відповідно 190 і 354 кг та 147 і 338 кг молока, була недостовірною. Тварини ейрисомного типу українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід характеризувались широкотілістю, перевищуючи ровесниць лептосомного типу за шириною грудей на 9,4-13,1 %, шириною в маклаках - на 2,3-3,4 %, обхватом грудей - на 1,7-6,1 % та живою масою - на 5,9-15,1 %. Достовірно вищі індекси будови тіла - тазогрудний (на 8,8 і 8,5), грудний (на 7,8 і 7,1), збитості (на 8,7 і 6,9 %), масивності (на 11,4 і 6,9), широкогрудості (на 5,1 і 4,5) - у корів ейрисомного типу симентальської породи свідчать про їхню належність до м'ясо-молочного напрямку продуктивності.

Лінійна класифікація корів молочних порід за екстер'єрним типом. Лінійна класифікація молочної худоби, методика якої ґрунтується на визначені якості розвитку групових і окремих ознак екстер'єру відносно конкретного встановленого модельного типу тварин, дозволила диференціювати корів досліджуваних порід і стад за типом будови тіла (табл. 10).

У межах порід найкращими за типом є тварини голштинської породи племзаводів „Агро-Регіон” і „Золотоніське”, які за загальною оцінкою за тип достовірно перевищували ровесниць української чорно-рябої молочної породи на 0,7-2,5 бала. У корів голштинської породи помітно краще розвинуті та виражені в гармонійному співвідношенні ознаки екстер'єру, які в комплексі характеризують тулуб і вим'я. Серед оціненої худоби української червоно-рябої молочної породи найвищу оцінку за тип отримали тварини племзаводу „Маяк” з перевагою ровесниць інших господарств на 0,3-3,5 бала.

Спостерігається суттєва внутріпородна, міжстадна та внутрістадна мінливість за показниками середніх оцінок описових ознак (3,6-7,0 балів) екстер'єру. Низький рівень оцінок за розвиток таких статей як ратиці (4,4-4,9 бала), висота прикріплення задньої частини вимені (4,0-4,8 бала), розміщення дійок (3,6-4,8 бала), свідчить про необхідність їхнього селекційного поліпшення.

Враховуючи важливість кореляції між показниками будови тіла і продуктивністю у селекції молочної худоби, нами досліджено зв'язки у первісток українських червоно- і чорно-рябої молочних порід, які в позитивному прояві з достовірністю при P < 0,1-0,001 існують відповідно між величиною надою і груповими ознаками молочного типу (0,172-0,527 і 0,377), тулуба (0,237-0,390 і 0,420), вимені (0,158-0,324 і 0,399), загальною оцінкою за екстер'єрний тип (0,198-0,394 і 0,455) та окремими описовими ознаками висоти (0,192-0,352 і 0,267), глибини тулуба (0,166-0,236 і 0,296), ширини заду (0,183-0,227 і 0,281), молочного характеру (0,185-0,742 і 0,366).

Градація оцінених за типом корів-первісток української червоно-рябої молочної породи на класи згідно з класифікаційною шкалою.наочно свідчить про рівень їх племінної цінності, який за відсотковим співвідношенням кращий у стаді ПЗ „Маяк”. Первістки з оцінкою „добре з плюсом” у племзаводах „Маяк” і „Промінь” з високодостовірною різницею перевищують за надоєм тварин з оцінкою „добре” відповідно на 790 та 554 кг молока (P < 0,001).

У процесі лінійної класифікації корів української чорно-рябої молочної породи стада „Маяк” встановлено вплив умовної частки спадковості поліпшуючої породи на ступінь розвитку оцінюваних ознак. Група первісток, оцінених за 100-бальною системою, з умовною часткою крові голштинської породи 87,5 % перевищує ровесниць попереднього покоління з 75,0 % спадковості з високодостовірною різницею оцінок на 2,2-3,1 бала за всіма екстер'єрними комплексами та загальною оцінкою (P < 0,001). Так само наступна група висококровних тварин (умовна спадковість 93,8 %) переважає попереднє покоління первісток вищими якостями екстер'єрного типу з достовірною різницею на 0,8-1,2 бала (P < 0,05-0,01). Група корів з умовною спадковістю голштинської породи 93,8 % суттєво відрізняється вищими оцінками за розвиток найважливіших у селекційному відношенні описових ознак - висоти, глибини тулуба, ширини заду, прикріплення передньої частини вимені, центральної зв'язки та молочним характером, особливо у порівнянні з групою тричвертькровних первісток.

Первістки вітчизняної селекції ПР „Кавунівка” відрізняються дещо кращим розвитком морфологічних ознак вимені - довжиною передніх та задніх часток (+0,5 бала), висотою прикріплення задньої частини (+0,3 бала) та вираженістю центральної зв'язки (+0,4 бала) вимені.

Ознаки, які характеризують екстер'єр тварин симентальської породи ПР „Біле Озеро”, відрізняються високою успадковуваністю з коливаннями коефіцієнтів у межах 0,518-0,806. Значно нижчу успадковуваність лінійних ознак встановлено у стаді ПР „Кавунівка”, серед яких достовірну величину мають ознаки глибини тулуба, ширини в маклаках, довжини та положення заду, глибини вимені (P < 0,05-0,001).

Між розвитком статей екстер'єру та величиною надою виявлена позитивна достовірна кореляція у тварин обох стад, яка становить у сименталів племрепродукторів „Біле Озеро” та „Кавунівка” відповідно за висотою 0,208 і 0,379, глибиною тулуба - 0,254 і 0,458, довжиною передніх - 0,483 і 0,429 та задніх часток вимені - 0,243 і 0,344, центральною зв'язкою - 0,409 і 0,357, висотою прикріплення задньої частини вимені - 0,170 і 0,282 (P < 0,1-0,001). Достовірна від'ємна кореляція виявлена між обмускуленістю та надоєм, яка відповідно становить -0,628 і -0,357 (P < 0,001 і P < 0,01).

Лінійна оцінка бугаїв-плідників за екстер'єрним типом їх дочок. Використання нової методики лінійної класифікації дозволило на високому рівні вірогідності та об'єктивності диференціювати оцінених бугаїв-плідників молочних порід за екстер'єрним типом їхніх дочок з побудовою графіків екстер'єрного профілю, виявити серед них поліпшувачів і погіршувачів будови тіла у потомства.

Серед бугаїв української червоно-рябої молочної породи кращими за типом будови тіла виявились плідники Май 5573 та Старт 5151, дочки яких характеризувалися переважно бажаним розвитком ознак, високою оцінкою за екстер'єрний тип (відповідно 81,2 і 80,8 бала) та кращими надоями (відповідно 4607 та 4856 кг молока жирністю 3,72 та 3,66 % за першу лактацію).

Високу оцінку за типом дочок (82,5 бала) серед голштинських плідників червоно-рябої масті одержав бугай німецької селекції Фіце 910993. Побудований за результатами нашої оцінки графік екстер'єрного профілю узгоджується з результатами оцінки, отриманої експерт-бонітерською службою Німеччини, що свідчить про стійке успадкування потомством цього плідника екстер'єрного типу.

Серед бугаїв голштинської породи чорно-рябої масті кращими за екстер'єрним типом дочок визначено плідників Ламбаду 664733, Муската 401805 та Шефа 3843250, у нащадків яких добре виражені ознаки екстер'єру, з середньою оцінкою за тип відповідно 81,2; 81,7 та 80,8 бала, вдало поєднуються з високою молочною продуктивністю, показники якої за надоєм за першу лактацію становили відповідно 5110; 5219 та 5034 кг і жирністю 3,91; 3,68 та 3,94 %.

Визначені коефіцієнти успадковуваності лінійних ознак екстер'єру у тварин українських червоно- і чорно-рябої молочних порід характеризуються суттєвою внутріпородною та міжпородною мінливістю. Достовірним рівнем коефіцієнтів успадковуваності характеризуються групові ознаки та тип екстер'єру тварин в цілому з дещо вищими показниками в українській чорно-рябій молочній породі (h² = 0,282-0,471). Успадковуваність описових ознак у корів української червоно-рябої молочної породи недостатньо висока, особливо за ознаками положення заду, ратиць і центральної зв'язки.

Внесення в алгоритм побудови графіка екстер'єрного профілю дочок бугаїв поправки на вплив господарства обґрунтоване існуванням виявленого нами достовірного його впливу на розвиток оцінюваних статей. Суттєве значення впливу в межах досліджуваних порід встановлене за груповими ознаками, які характеризують тулуб, кінцівки та в цілому екстер'єрний тип. Частка мінливості описових ознак екстер'єру, що зумовлена впливом господарства, коливається в досить широких межах (від 0,180 до 0,004).

Параметри бажаного екстер'єрного типу корів. Враховуючи рівень розвитку конкретної лінійної статі екстер'єру в абсолютній величині виміру на фоні гармонії будови тіла та модельного виразу, характерного для відповідної породи, селекційну значимість у її кореляційному зв'язку з величиною надою, одержаного на відповідному рівні бальної оцінки, розроблено бажану вираженість описових ознак екстер'єру в межах 9-бальної шкали для корів українських червоно- і чорно-рябої молочних порід.

Відмінний та добрий розвиток з максимальною оцінкою 8 і 9 балів є бажаним для ознак висоти, глибини тулуба, ширини заду, ратиць, прикріплення передньої та задньої частин вимені, центральної зв'язки, міцності та молочного характеру будови тіла. Для решти ознак бажаним є середній або проміжний рівень їх розвитку.

...