Розвиток інтегрованого цукробурякового виробництва в Україні

Ці зв'язки слугують виробничо-конструктивним каркасом регулювання економічних відносин у діяльності сировинних зон, їх виробничих структур із промисловими підприємствами в умовах створення і функціонування інтегрованого цукробурякового виробництва.

До потоків матеріально-ресурсних засобів у напрямі забезпечення розвитку виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств у галузі буряківництва прилучаються потоки грошових коштів як в напрямі їх надходження до виробничо-господарських структур для покриття потреб з державних органів та комерційних формувань, так і в зворотному напрямі - від них до організацій, насамперед банківської і податкової систем за користування кредитними коштами та до бюджетних виплат. В умовах формування, забезпечення та розвитку інтеграційних процесів це стає визначальним напрямом систематичного потоку матеріально-технологічних ресурсів у сферу виробництву цукрової сировини. Регулювання постійного руху потоку натурально-речового складу ресурсів з визначенням виконавців своєчасного їх надходження до сільськогосподарських товаровиробників являє собою одну із важливих складових частин організаційно-економічного механізму забезпечення функціонування інтеграційного процесу в цукробуряковому виробництві.

Вектори здійснення потоків матеріально-ресурсних засобів і грошових коштів сільськогосподарських товаровиробників цукрової сировини відображають сутність створення і діяльності інтегрованого цукробурякового підкомплексу, витоки та основи розвитку інтегрованих процесів, які слугують нині ефективним засобом виходу із глибокої кризової ситуації.

За оцінками експертів встановлено, що цукрові заводи в Україні значно поступаються зарубіжним аналогам за одиничною потужністю, якістю виготовленої продукції, енерго- та матеріаломісткістю, іншими техніко-технологічними параметрами діючого устаткування. Сучасним світовим аналогам відповідає лише 40-50% основних видів вітчизняного технологічного устаткування цукрової промисловості.

Важливою проблемою ефективної діяльності цукрової промисловості є забезпечення оптимальних термінів тривалого виробничого сезону цукрових заводів.

Дослідженнями доведено, що мінімальною тривалістю сезону промислової переробки цукрових буряків є не менше 55 діб, так як менша тривалість виробничого сезону веде до збитковості виробництва цукру.

У відродженні і розвитку цукробурякового виробництва важливого значення набуває поліпшення селекційної роботи та удосконалення організації насінництва. Це комплексна багатовекторна проблема пов'язана із створенням високопродуктивного розвитку генетичного потенціалу районованих в окремих регіонах України сортів і гібридів цукрових буряків. Їх вирішення потребує докорінного поліпшення селекційно-насінницької роботи, відновлення на сучасному науково-технічному рівні діяльності цукробурякових насіннєвих заводів та селекційних центрів. Насамперед необхідно відновити виробництво селекційно-насіннєвої продукції, організувати відродження системи насінництва цукрових буряків в країні, створити умови для виробництва необхідних обсягів високоякісного цукробурякового насіння вітчизняної селекції.

Недоліки в організації насінництва Національна асоціація цукровиків “Укрцукор” передбачає ліквідувати шляхом здійснення концентрації і спеціалізації виробництва насіння цукрових буряків у сприятливих для їх вирощування регіонах, насамперед в зоні Лісостепу, зокрема у центральних та східних регіонах. З цією метою буде виділено тут 70-75 насіннєвих господарств, в яких посадковим способом вирощуватиметься 60-65 тис. центнерів насіння. Крім того, у південних регіонах степової зони проектується виробляти у 30-35 господарських структурах безвисадковим способом із зрошенням 25-30 тис. центнерів насіння. Назріла необхідність у ближчі два-три роки завершити заміну сортів високопродуктивними гібридами. Необхідно забезпечити вирощування, підготовку і реалізацію насіння цукрових буряків тільки насіннєвими господарствами та насіннєвими заводами за ліцензіями Національної асоціації цукровиків “Укрцукор”. Проектується перетворити насіннєві заводи у центри розвитку насінництва у бурякоцукровому виробництві.

Прогнозні розрахунки по окремих господарських структурах регіонів і потужних переробних підприємств з подальшою екстраполяцією їх показників слугували основою для визначення перспектив розвитку цукробурякового підкомплексу.

Багаторічний досвід України та іноземних держав переконливо свідчить про необхідність здійснення виробництва на великих переробних підприємствах, на підвищення добової продуктивності цукрових заводів до 4-5 тис. тонн переробки цукрової сировини. У зв'язку з цим проектується збереження оптимальної кількості базових цукрових заводів з високою ефективністю виробництва. Частина підприємств буде демонтована.

Створення інтегрованих виробництв базується на тісному поєднанні діяльності товаровиробників сировинних зон і переробних підприємств, що забезпечує ряд їх організаційно-економічних переваг.

У перспективі їх розвиток дасть можливість організаційно й економічно об'єднати автономні, але технологічні взаємопов'язані сільськогосподарські, промислові та інші підприємства і організації, в тому числі постачальницькі, збутові, банківські, транспортні та інші з метою застосування ресурсоощадливих технологій виробництва, заготівель, зберігання, переробки і збуту продукції у великих розмірах з виходом на зовнішній ринок.

Відродження і розвиток сировинних зон цукрового виробництва належить до найбільш складних завдань у створенні регіональних цукробурякових об'єднань.

Відновлення сировинних зон як “несучої опори конструкції” моделі створення і розвитку регіональних інтегрованих цукробурякових об'єднань висуває на передній план проблему застосування інтенсивних ресурсоощадливих технологій, як основного пріоритетного завдання виведення агропромислового комплексу з кризового стану та гарантування продовольчої безпеки країни.

В нинішній кризовій ситуації із скороченням посівних площ, низькою урожайністю цукрових буряків, втратою економічної заінтересованості сільськогосподарських товаровиробників у розвитку галузі, сировинні зони бурякопереробних підприємств здебільшого слабо визначені, стійкість складу господарств-постачальників цукрової сировини на заводи, як свідчить практика, залежить не стільки від відстані їх розташування, скільки від можливих обсягів виробництва цукрових буряків і встановлених цін на їх продаж.

В інтегрованому цукробуряковому виробництві інтегратором виступають переробні підприємства, у яких завершується виробничо-технологічний процес і зосереджується виручка від реалізації готової продукції. Функції цих підприємств не завершуються тільки переробкою сировини та реалізацією готових до споживання продуктів. Через підприємств-інтеграторів здійснюється реальна участь галузевих підкомплексів у формуванні продовольчої безпеки країни, вирішення важливого соціального завдання - забезпечення жителів якісними продуктами харчування, доступними для всіх верств населення. Вони об'єктивно впливають на розвиток сировинної зони та підвищення якості цукрових буряків, надання допомоги сільськогосподарським товаровиробникам у підвищенні кваліфікації кадрів масових професій буряківництва, застосування прогресивних ресурсоощадливих технологій у вирощуванні цукрових буряків, в організації їх заготівлі, зберіганні і транспортуванні з урахуванням участі в розвитку галузі фермерських господарств та особистих господарств населення.

Одним з важливих завдань підприємств-інтеграторів у цукробурякових підприємствах-об'єднаннях є формування національного цукрового ринку, регулювання його наповнення протягом року. Багаторічний досвід країн Європейського Союзу свідчить, що тут цукор виробляється в межах інтеграції фермерських господарств з підприємствами по промисловій переробці цукрових буряків. В інтеграційному процесі здійснюється координація поставок цукрової сировини на заводи, діє чітка система регулювання цін, досягається виконання взаємних обов'язків і відповідальності сторін.

Таким чином, в регіональних інтегрованих цукробурякових формуваннях їх другою “несучою опорою” є переробні підприємства із здійсненням належних їм організаційно-технологічно-виробничих функцій, з регулюванням фінансово-економічних відносин. Діяльність цукробурякових об'єднань якраз і вимагає постійного забезпечення необхідних пропорцій у виробництві сировини та її промислової переробки на основі економічної заінтересованості всіх учасників у співробітництві. Основною правовою регулюючою формою діяльності об'єднань, створених на інтегрованій основі, виступають господарські договори. Через договірні відносини формуються і розвиваються постійно діючі організаційно-виробничі та технологічні зв'язки, а також здійснюється регулювання фінансово-економічних відносин учасників інтегрованих структур.

Всі “несучі опори” організаційно-економічної моделі регіонального інтегрованого цукробурякового формування об'єднуються між собою системою організаційно-виробничих, техніко-технологічних та фінансово-економічних постійно діючих зв'язків, завданням яких є забезпечення через функціонування організаційно-економічних механізмів виробничого циклу виготовлення і реалізації готової до споживання продукції.

Отже, виробничо-господарські структури вступають в інтеграційний процес не на адміністративно-командних засадах, а на основі їх економічних інтересів, на взаємовигідній участі в розвитку регіонального цукробурякового об'єднання.

Проте, незважаючи на досить високу соціально-економічну значимість розвитку інтеграції, її синергетичний ефект, ця проблема в наукових дослідженнях залишається недостатньо вивченою і маловисвітленою в літературних джерелах.

Висвітленню значення і ролі синергетичного ефекту присвячена стаття автора “Синергетичний ефект інтеграції в цукробуряковому виробництві” // Економіка АПК. - 2003. - №4. - С.48-51.

ВИСНОВКИ

1. Розвиток інтеграції у виробництві сільськогосподарської продукції та її переробки на промислових підприємствах має як економічне, так і соціальне значення для народногосподарського комплексу країни. В процесі дисертаційного дослідження виявлено особливості розвитку промислової переробки сільськогосподарської продукції як складової породження інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві, обгрунтовуються методологічні положення формування і розвитку інтегрованого цукробурякового виробництва.

2. В Україні буряківництво належить до пріоритетних галузей сільського господарства, що зумовлюється сприятливими грунтово-кліматичними та економічними умовами. Основними напрямами його розвитку були розширення посівних площ цукрових буряків та нарощування їх валових зборів для збільшення випуску цукру, що дало можливість Україні зайняти одне з провідних місць серед Європейських держав у виробництві й експорті бурякового цукру.

3. Розвиток цукрового буряківництва зумовив формування потужної цукрової промисловості, яке забезпечувало виробництво цукру обсягом 5,5-5,9 млн. цукру, експортна частина якого досягала 3,5-3,7 млн. тонн в рік. Внаслідок кризових явищ у цукровій промисловості набули руйнівні тенденції матеріально-технічної бази, що стало причиною різкого зниження завантаження виробничих потужностей цукрових заводів, зменшення випуску цукру до обсягів внутрішньодержавних потреб. Через недосконалість економічних відносин переробних підприємств і сільськогосподарських товаровиробників цукрової сировини був втрачений економічний інтерес останніх щодо нарощування обсягів валових зборів цукрових буряків.

4. Дослідженням встановлено, що основними напрямами відродження галузі є системне відновлення матеріально-ресурсної бази, оптимізація посівних площ цукрових буряків в межах 1 млн. га, підвищення їх урожайності до 330-340 ц/га, удосконалення системи насінництва, впровадження інтенсивних технологій. За цих умов для внутрішнього споживання цукру - квота “А” - необхідно виробляти 1800-2000 тис. тонн цукру, а для експортних поставок - квота “В” - 2100-2300 тис. тонн. Потужність цукрових заводів буде доведена до 4-5 тис. тонн добової переробки цукрових буряків.

5. Обгрунтовано схему побудови організаційно-економічного механізму інтегрованих цукробурякових об'єднань, в основу яких покладено регулювання потоків матеріально-ресурсних і фінансових засобів у сировинних зонах виробництва цукрових буряків і промислових переробних підприємств. Проектується здійснення дворівневої схеми об'єднань. Об'єднання першого рівня передбачається створювати на основі кожного цукрового заводу і господарських структур, у яких зосереджується виробництво цукрових буряків. Регіональні цукробурякові формування проектується створювати з цукрових заводів регіону холдингових компаній, до складу яких будуть входити сировинні зони переробних підприємств.

6. Проведеними дослідженнями доведено одержання синергетичного ефекту від формування і функціонування інтегрованого цукробурякового виробництва, що свідчить про економічну доцільність розвитку інтеграційних процесів у галузі.

7. В дисертації обгрунтовано принципи регулювання економічних відносин суб'єктів інтегрованого виробництва цукру, спрямовані на забезпечення економічної заінтересованості у спільній діяльності. Розподіл кінцевих результатів функціонування цукробурякових об'єднань повинен здійснюватися за принципом “рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Багрій Т.В. Формування матеріально-ресурсного потенціалу інтегрованого цукробурякового виробництва // Економіка АПК. - 2002. - №1. - С.108-110.

2. Багрій Т.В. До розробки моделі організації матеріально-ресурсного забезпечення цукробурякового підкомплексу // Економіка АПК. - 2002. - №9. - С.71-74.

3. Багрій Т.В. Відновлення матеріально-технічної бази цукробурякового виробництва // Економіка АПК. - 2002. - №12. - С.63-66.

4. Багрій Т.В. Розвиток економічних відносин в інтегрованому цукробуряковому виробництві // Економіка АПК. - 2003. - №4. - С.117-119.

5. Багрій Т.В. Синергетичний ефект розвитку інтеграції в цукробуряковому виробництві // Економіка АПК. - 2003. - №10. - С.48-51.

6. Багрій Т.В. Розвиток інтеграції як засобу подолання кризового стану в цукробуряковому виробництві // Економіка АПК. - 2004. - №7. - С.50-53.

7. Багрій Т.В. Напрями відновлення виробництва ринку цукру в Україні // Агроінком. - 2005. - №5-6. - С.85-88.

Размещено на Allbest.ru