Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості перепелів за різних рівнів лізину та метіоніну в комбікормах

Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості перепелів за різних рівнів лізину та метіоніну в комбікормах

Визначення оптимальних рівнів лізину та метіоніну у комбікормах для молодняку перепелів і перепілок-несучок японської породи. Рекомендації щодо ефективного використання поживних речовин повноцінного комбікорму для годівлі перепелів яєчного напряму.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2014
Размер файла 58,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УМАНЕЦЬ ДМИТРО ПЕТРОВИЧ

УДК 636.085.2/.55:598.261.7

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ПЕРЕПЕЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ЛІЗИНУ ТА МЕТІОНІНУ В КОМБІКОРМАХ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів

Провідна установа - Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Міністерство аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Львів

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Продуктивність перепелів та якість їх продукції значною мірою визначаються рівнем та повноцінністю протеїнового живлення. Тому птиця має одержувати не тільки необхідну кількість протеїну, а й амінокислот у певному співвідношенні між собою та іншими поживними речовинами. лізин метіонін комбікорм перепел молодняк

У раціонах птахів найчастіше виникає нестача таких незамінних амінокислот, як лізин, метіонін, цистин та триптофан. На даний час усунути дефіцит основних амінокислот у раціонах птиці тільки за рахунок кормів рослинного і тваринного походження майже неможливо з причини обмеження виробництва природних високобілкових кормів - сої, рибного та м'ясо-кісткового борошна. Тому перспективним шляхом вирішення даної проблеми є поліпшення якості кормового білка за рахунок кращої його збалансованості за амінокислотами. Збалансованість раціонів за амінокислотами, у тому числі за метіоніном і лізином, дозволяє суттєво підвищити рівень засвоєння протеїну за одночасного зниження його вмісту у комбікормах для птиці (Abebe S., Morris T.R.,1990; Barbour G., Latshaw J.D., 1992; Calderon V.M., Jensen L.S., 1990; Colnago G.L., Jensen L.S., 1992). Проте способи оптимізації протеїнового живлення сільськогосподарської птиці за рахунок застосування синтетичних амінокислот вивчені ще недостатньо. З цього питання у літературі наводяться поодинокі та неоднозначні матеріали. За відсутності науково обґрунтованих даних відносно потреби перепелів у протеїні та незамінних амінокислотах господарства, що їх розводять, часто використовують для годівлі комбікорми, призначені для курей-несучок та курчат-бройлерів (Пигарева М.Д., Афанасьев Г.Д., 1989).

У зв'язку з цим дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів протеїну та амінокислот у раціонах перепелів, актуальні і мають важливе наукове й практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою “Розробити способи підвищення ефективності використання кормів і кормових добавок у годівлі тварин” (номер державної реєстрації 0101U001753), які виконувались на базі кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити оптимальні рівні лізину та метіоніну у комбікормах для молодняку перепелів і перепілок-несучок японської породи для підвищення ефективності використання поживних речовин корму та якості продукції.

Для досягнення мети у роботі ставились завдання вивчити:

- живу масу та показники росту молодняку перепелів;

- яєчну продуктивність та живу масу перепілок-несучок;

- витрати корму на виробництво продукції;

- збереженість поголів'я;

- морфологічні і біохімічні показники крові та вміст амінокислот у ній;

- перетравність поживних речовин корму;

- амінокислотний склад грудного м'яза молодняку перепелів;

- морфологічний, хімічний та амінокислотний склад яєць;

- економічну ефективність виробництва продукції перепелівництва.

Об'єкт дослідження. Молодняк та перепілки-несучки японської породи яєчного напряму продуктивності за різного рівня лізину та метіоніну в раціоні.

Предмет дослідження. Продуктивні якості та амінокислотний склад грудного м'яза молодняку перепелів. Перетравність поживних речовин, амінокислотний склад яєць, морфологічні та біохімічні показники крові перепілок-несучок.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувались з використанням зоотехнічних (жива маса та середньодобові прирости, продуктивність, якість яєць, перетравність поживних речовин і баланс азоту), біохімічних (вміст лізину й метіоніну в яйцях, органах і тканинах) та статистичних (обробка даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в удосконаленні амінокислотного живлення перепелів яєчного напряму продуктивності. Одержано нові дані з потреби перепелів у метіоніні та лізині залежно від вмісту протеїну і енергії в раціоні. Доведено залежність живої маси, яєчної продуктивності, якості яєць та використання корму перепілками від рівнів лізину й метіоніну у раціонах. Вперше одержано дані про особливості впливу амінокислотного живлення перепелів на перетравність корму, баланс азоту, збереженість поголів'я, морфологічний, біохімічний та амінокислотний склад їх крові, грудного м'яза молодняку та амінокислотний склад яєць перепілок.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель “Спосіб годівлі молодняку яєчних перепелів” № 5001 МПК7 А23К1/18; №5000 МПК7 А23К1/18; №5045 МПК7 А23К1/18 та №5044 МПК7 А23К1/18.

Практичне значення одержаних результатів. Використання у годівлі молодняку перепелів комбікорму із вмістом 0,75% метіоніну, 1,60% лізину, обмінної енергії - 1,21МДж у 100 г за рівня протеїну 23% сприяє зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 6,47%, підвищенню валового приросту їх живої маси на 10,34% та зменшенню вартості комбікорму на 3,73%. Завдяки цьому рівень рентабельності виробництва м'яса перепелів досягає 4,20%.

Використання у годівлі перепілок-несучок комбікорму із вмістом 0,55% метіоніну, 1,70% лізину та 1,34МДж обмінної енергії у 100 г за рівня протеїну 20% супроводжується зростанням на 5,0% валового збору яєць, на 0,1% - збереженості поголів'я та на 2,16% - маси яєць, що зумовлює на 2,29 кг, або 4,63% зниження витрат комбікорму із розрахунку на 1000 яєць та на 7,43% - його вартості, а також підвищення на 20,9% рівня рентабельності виробництва яєць.

Результати досліджень впроваджено в ООО “Агросоюз Фенікс” (с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних та теоретичних досліджень за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (березень 2005 р.) та на 5-й міжвузівській науково-практичній конференції “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (травень 2005 р., Вінниця).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 3 статті у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи та одержано 4 деклараційні патенти України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 218 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота містить 89 таблиць та 12 додатків. Список літератури включає 242 найменувань, у тому числі 130 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на японських перепелах в умовах експериментальної бази кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного Національного аграрного університету. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - з жовтня 2003р. по квітень 2004р., другий - з листопада 2003р. по вересень 2004р.

Матеріалом для першого досліду слугував молодняк птиці. Дослід проводився за методом груп-аналогів. Він складався з першої та другої частин, у кожній з яких виділяли два етапи (табл. 1).

Таблиця 1 - Схема першого науково-господарського досліду

Група

Перша частина досліду

Друга частина досліду

У 100 г комбікорму

обмінна енергія 1,21 МДж, сирий протеїн 26%

обмінна енергія 1,21 МДж, сирий протеїн 23%

метіонін, %

лізин, %

метіонін, %

лізин, %

Перший етап

1-контрольна

0,45

1,35

0,50

1,40

2

0,35

1,35

0,45

1,40

3

0,40

1,35

0,55

1,40

4

0,50

1,35

0,60

1,40

5

0,55

1,35

0,65

1,40

6

0,60

1,35

0,70

1,40

7

0,65

1,35

0,75

1,40

Другий етап

1-контрольна

0,45

1,35

0,50

1,40

2

0,45

1,30

0,50

1,35

3

0,45

1,40

0,50

1,50

4

0,45

1,45

0,50

1,60

5

0,45

1,50

0,50

1,70

6

0,45

1,55

0,50

1,80

7

0,45

1,60

0,50

1,90

Відповідно до схеми досліду, для кожного етапу відбирали по 700 голів перепелів у добовому віці, з яких за принципом аналогів сформували 7 груп - контрольну і 6 дослідних, по 100 голів у кожній (50 самців і 50 самок). Тривалість основного періоду становила 35 діб.

Піддослідне поголів'я молодняку перепелів утримували в одноярусних кліткових батареях: у кожній клітці розміром 105 х 70 х 30 см розміщували по 100 голів.

Молодняку перепелів у першому науково-господарському досліді згодовували повнораціонні комбікорми за схемою досліду (табл. 1).

Протягом досліду обліковували: збереженість поголів'я і живу масу перепелів та обчислювали абсолютний, середньодобовий і відносний прирости, витрати комбікорму, а у віці 17 та 35 діб визначали морфологічні й біохімічні показники крові та вміст у ній амінокислот. У віці 35 діб забивали трьох самців і трьох самок з кожної групи з наступним відбором у них грудного м'яза та визначенням вмісту в ньому амінокислот.

Матеріалом для другого досліду були перепілки-несучки. Дослід проводили за методом груп-аналогів. Він складався з першої і другої частин, у кожній з яких виділяли два етапи (табл. 2.).

Таблиця 2 - Схема другого науково-господарського досліду

Група

Перша частина досліду

Друга частина досліду

У 100 г комбікорму

обмінна енергія 1,34 МДж, сирий протеїн 23%

обмінна енергія 1,34 МДж, сирий протеїн 20%

метіонін, %

лізин, %

метіонін, %

лізин, %

Перший етап

1-контрольна

0,5

1,4

0,60

1,5

2

0,5

1,1

0,60

1,3

3

0,5

1,2

0,60

1,4

4

0,5

1,3

0,60

1,6

5

0,5

1,5

0,60

1,7

6

0,5

1,6

0,60

1,8

Другий етап

1-контрольна

0,5

1,4

0,60

1,5

2

0,35

1,4

0,45

1,5

3

0,40

1,4

0,50

1,5

4

0,45

1,4

0,55

1,5

5

0,55

1,4

0,65

1,5

6

0,60

1,4

0,70

1,5

Згідно зі схемою досліду, для кожного етапу відбирали 240 перепелів у віці 46 діб, з яких за принципом аналогів сформували 6 груп - контрольну і 5 дослідних, по 40 голів (30 самок і 10 самців) у кожній.

Піддослідне поголів'я утримували у шестиярусній клітковій батареї, де в кожній клітці розміром 60 x 40 х 20 см розміщували по 20 голів (15 самок і 5 самців). Тривалість зрівняльного періоду становила 14 діб, основного - 120 діб.

Перепели усіх груп у другому науково-господарському досліді, як і в першому, одержували повнораціонний комбікорм відповідно до схеми досліду. Рівень лізину та метіоніну у раціонах перепелів дослідних груп у першому та другому науково-господарських дослідах регулювали за рахунок додаткового введення до комбікорму синтетичних метіоніну і лізину.

У дослідах на перепілках-несучках обліковували: несучість, збереженість поголів'я, масу яєць, живу масу перепелів, витрати комбікорму, а також визначали морфологічний, хімічний та амінокислотний склад яєць.

У середині основного періоду на всіх етапах другого науково-господарського досліду (вік птиці-120 діб) провели фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин. Для цього з кожної групи за принципом аналогів відібрали по три перепілки-несучки і розмістили їх в індивідуальні клітки. Підготовчий період тривав 3, обліковий - 6 діб. Перетравність та баланс поживних речовин розраховували за методикою О.И. Маслиевой (1970).

У кінці балансового досліду проводили забій перепілок і відбір зразків крові для досліджень та визначення вмісту у ній амінокислот, а в середині досліду - відбір яєць для визначення їх амінокислотного складу.

Хімічний склад зразків комбікорму, яєць та посліду, одержаних під час проведення фізіологічного досліду, визначали за традиційними методиками зоотехнічного аналізу (Петухова Е.А. и др., 1981).

Амінокислотний склад грудного м'яза та вміст амінокислот у крові та яйцях визначали методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот ААА-339М фірми “Мікротехна-Прага”. Усі лабораторні дослідження проводили у парних визначеннях.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Перша частина досліду

Перший етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепеленят використовували комбікорм із вмістом 26% протеїну, 1,35% лізину та 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г. Хімічний склад комбікормів, які згодовували перепелам контрольної та дослідних груп, був однаковим і різнився лише за вмістом метіоніну.

Жива маса та середньодобові прирости. Згодовування молодняку перепелів комбікормів з вмістом 26% протеїну, 1,35% лізину та 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г за різної кількості метіоніну (0,35-0,65%) неоднаково впливало на інтенсивність росту птахів.

Найвищою живою масою та середньодобовими приростами у віці 7, 14, 21 та 28 діб відзначалася птиця 4-ї групи, молодняк якої одержував комбікорм з вмістом 0,50% метіоніну. За живою масою він переважав (Р<0,001) аналогів контрольної групи відповідно на 9,06; 5,44; 5,27 та 4,21%, а за середньодобовими приростами у періоди вирощування 1-7, 8-14, 15-21, 22-28 діб - на 13,06 (Р<0,001); 3,70 (Р<0,01); 6,10 (Р<0,001) та 1,95% (Р<0,05).

У віці 35 діб найвищу живу масу мали перепели 7-ї групи. За цим показником вони переважали птицю 1, 4, 6 та 2, 3, 5-ї груп відповідно на 3,73; 4,01; 3,99 та 7,61; 7,55; 6,71% (Р<0,05 та Р<0,01). Аналогічна тенденція у період вирощування перепелів від 29 до 35-добового віку спостерігалась за середньодобовими приростами живої маси. Так, молодняк 7-ї групи за цим показником перевищував (Р<0,001) аналогів 1, 2, 3, 4, 5 та 6-ї груп відповідно на 43,71; 44,67; 17,93; 149,93; 58,39 та 27,65%.

Амінокислотний склад грудного м'яза. Різний рівень метіоніну у раціонах перепелів позначився на амінокислотному складі їх м'язів. Зокрема, у грудному м'язі перепеленят 4-ї групи спостерігався найвищий загальний вміст як замінних (16992,5 мг/100 г), так і незамінних (11432,3 мг/100г) амінокислот. Найменший загальний вміст незамінних амінокислот (8856,3 мг/100 г) виявлено у грудному м'язі птиці 2-ї групи, а замінних амінокислот (12393,3 мг/100 г) - у м'язі птиці 7-ї групи.

Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку перепелів за різного вмісту метіоніну в раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Зокрема, у періоди вирощування 1-7, 8-14, 15-21, 22-28 діб спостерігалась тенденція до зниження витрат корму на одиницю продукції у молодняку 4-ї групи, у якого вони були відповідно на 0,41; 0,21; 0,16 та 0,11 кг менші, ніж у контролі.

У період вирощування з 29 до 35-добового віку найнижчі витрати корму на 1 кг приросту (9,57 кг) відзначено у молодняку 7-ї групи, що споживав комбікорм з вмістом 0,65% метіоніну. Порівняно з аналогами контрольної групи цей показник був нижчим на 18,34%.

Другий етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепеленят використовували комбікорм із вмістом 26% протеїну, 0,45% метіоніну та 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г. Хімічний склад комбікормів, які згодовували перепелам контрольної та дослідних груп, був однаковим і різнився лише за вмістом лізину.

Жива маса та середньодобові прирости. Найвищу живу масу у віці 7, 14, 21 та 28 діб мав молодняк 4-ї групи (вміст лізину - 1,45%), який переважав (Р<0,001) аналогів контрольної відповідно на 17,85; 10,28; 8,00 та 8,27%. У 35-добовому віці найвища жива маса спостерігалась у перепелів 2-ї групи. За цим показником вони переважали (Р<0,01) птицю 1 та 3-ї груп відповідно на 3,51 та 3,50%.

Встановлено, що у періоди вирощування 1-7, 8-14, 15-21, 22-28 діб птиця 4-ї групи за середньодобовим приростом переважала молодняк контрольної групи на 26,07 (Р<0,001); 4,89 (Р<0,001); 5,18 (Р<0,05); 8,79% (Р<0,05). У 29-35 добовому віці перепели 2-ї групи за цим показником перевищували (Р<0,001) птицю 1, 3, 4, 5, 6 та 7-ї груп на 15,98; 9,01; 124,78; 27,00; 20,38 та 18,69%.

Амінокислотний склад грудного м'яза. Різний рівень лізину у раціонах перепелів позначився на амінокислотному складі їх м'язів. Так, сума замінних та незамінних амінокислот була найбільшою у грудному м'язі птиці 4-ї групи, найменшою - у молодняку 6-ї групи, якому згодовували комбікорм з вмістом 1,55% лізину.

Витрати корму. Введення до складу комбікорму перепелів 4-ї групи 1,45% лізину за вмісту 26% протеїну, 0,45% метіоніну та 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г корму у періоди вирощування 1-7, 8-14, 15-21, 22-28 діб сприяло зниженню витрат корму на 1кг приросту відповідно на 0,15; 0,17; 0,50 та 0,33 кг порівняно з контролем.

У період вирощування з 29 до 35-добового віку найнижчі витрати корму на 1 кг приросту спостерігалися у молодняку 2-ї групи, що споживав комбікорм з вмістом 1,30% лізину. Порівняно з аналогами контрольної групи цей показник був на 0,36 кг, або на 3,90% нижчим.

Друга частина досліду

Перший етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепеленят використовували комбікорм із вмістом 23% протеїну, 1,40% лізину та 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г. Хімічний склад комбікормів, які давали перепелам контрольної та дослідних груп, був однаковим і різнився лише за вмістом метіоніну.

Жива маса та середньодобові прирости. Дані досліджень свідчать, про залежність величини змін живої маси молодняку у віці 7, 14, 28 та 35 діб від вмісту метіоніну у раціоні (табл. 3).

Таблиця 3 - Жива маса молодняку перепелів, г

Група

Вік перепелів, діб

1

7

14

21

28

35

1

7,160,08

24,350,47

53,590,95

82,370,86

111,421,78

130,841,78

2

7,180,07

23,840,48

51,370,85

79,961,32

110,911,62

129,251,78

3

7,060,08

24,410,44

53,090,76

80,821,11

109,842,03

132,671,59

4

7,070,07

22,980,45*

51,580,86

80,000,86*

107,151,48

124,571,45**

5

7,040,07

24,460,44

53,760,78

82,061,24

110,511,53

123,771,61**

6

7,140,08

23,520,44

53,140,68

80,801,41

107,421,65

124,411,63**

7

7,080,08

27,200,36***

59,860,62***

90,011,02***

121,321,31***

130,481,65

*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.

Так, найвищої живої маси у зазначені вікові періоди досяг молодняк 7-ї дослідної групи, який одержував комбікорм з вмістом 0,75% метіоніну. За цим показником він переважав (Р<0,001) аналогів контрольної групи відповідно на 11,70, 11,69, 9,27 та 8,88%. У віці 35 діб молодняк 4, 5 та 6-ї груп мав живу масу відповідно на 4,80, 5,40 та 4,91% меншу (Р<0,01) порівняно з контролем.

У віці 1-7, 7-14, 14-21, 21-28 діб середньодобові прирости у птиці 7-ї групи порівняно з цим показником у молодняку контрольної групи були відповідно на 16,32, 13,93, 11,71 та 9,38% вищими (Р<0,001), а у віці 28-35 діб - на 1,21 г меншими (Р<0,001) від неї.

Амінокислотний склад грудного м'яза. Виявлено, що різний рівень метіоніну в раціонах перепелів позначився на амінокислотному складі їх м'язів. Так, у грудному м'язі перепеленят 7-ї групи сума замінних та незамінних амінокислот була найвищою порівняно з аналогами інших груп. Водночас у грудних м'язах молодняку 4-ї групи, якому згодовували комбікорм з вмістом 0,60% метіоніну, сума замінних та незамінних амінокислот була найнижчою.

Витрати корму. Як показали результати досліджень, інтенсивність росту молодняку перепелів за різного вмісту метіоніну в раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Зокрема, у віці 1-7, 8-14, 15-21, 22-28 діб витрати корму на 1кг приросту у молодняку 7-ї групи, якому згодовували комбікорм з вмістом 0,75% метіоніну, були відповідно на 0,45; 0,34; 0,51 та 0,71 кг меншими, ніж у контролі.

У період вирощування від 29 до 35-добового віку найнижчі витрати корму на 1 кг приросту виявлено у молодняку 3-ї групи, що споживав комбікорм з вмістом 0,55% метіоніну. Порівняно з контрольною групою цей показник був на 1,86 кг, або на 18,4% нижчим.

Другий етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепеленят використовували комбікорм із вмістом 23% протеїну, 0,50% метіоніну та 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г. Хімічний склад комбікормів, які згодовували перепелам контрольної та дослідних груп, був однаковим і різнився лише за вмістом лізину.

Жива маса та середньодобові прирости. Найвищу живу масу у віці 7, 14, 21 та 28 діб мав молодняк 4-ї групи, який за цим показником переважав (Р<0,001) аналогів контрольної групи відповідно на 11,54, 12,08, 10,90 та 15,89%. У молодняку 3-ї групи у віці 35 діб жива маса була на 8,02% більшою (Р<0,001), ніж у птиці контрольної групи (табл. 4).

Таблиця 4 - Жива маса молодняку перепелів, г

Група

Вік тварин, діб

1

7

14

21

28

35

1

7,150,06

23,390,37

51,810,72

81,491,00

104,681,17

122,271,33

2

7,270,07

23,080,45

51,780,83

81,540,85

106,151,24

122,881,22

3

7,270,07

23,190,47

51,920,77

80,631,00

106,801,26

132,081,27***

4

7,290,08

26,090,32***

58,070,52***

90,200,52***

121,321,12***

129,341,50***

5

7,270,08

23,110,43

51,890,74

81,271,05

106,391,39

118,981,44

6

7,190,07

23,130,41

50,390,70

81,331,01

106,571,22

120,771,19

7

7,290,07

23,130,51

52,220,72

74,770,96***

100,651,55*

121,821,29

*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.

Порівняно з показником контрольної групи середньодобові прирости у птиці 4-ї групи у віці 1-7, 7-14, 14-21, 21-28 діб були вищими (Р<0,001) відповідно на 14,89, 12,59, 8,98 та 35,04%, а у перепелів 3-ї групи у віці 28-35 діб - на 1,08 г або на 44,44%.

Амінокислотний склад грудного м'яза. За результатами проведених досліджень, найвищий вміст амінокислот у грудному м'язі спостерігався у молодняку 4-ї групи, якому згодовували комбікорм за рівня 23% протеїну, 0,50% метіоніну, 1,60% лізину та 1,21МДж обмінної енергії у 100 г. У грудному м'язі перепеленят 1, 2, 3, 5, 6 та 7-ї груп сума незамінних амінокислот була на 11,4-19,2%, замінних - відповідно на 13,1-22,2% нижче, ніж у грудному м'язі птиці 4-ї групи.

Витрати корму. У період вирощування від 1 до 28 діб найнижчі витрати корму на 1 кг приросту живої маси спостерігали у молодняку 4-ї групи, які порівняно з контролем були на 0,33-1,2 кг нижчими. При вирощуванні від 29 до 35-добового віку найменші витрати корму на 1 кг приросту живої маси виявлено у молодняку 3-ї групи, у якого вони були на 1,19 кг, або на 13,37% менші, ніж у контролі.

Другий науково господарський дослід

Перша частина досліду

Перший етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепілок використовували комбікорм із вмістом 23% протеїну, 0,50% метіоніну та 1,34 МДж обмінної енергії у 100 г. Хімічний склад комбікормів, які згодовували перепілкам-несучкам контрольної та дослідних груп, був однаковим та різнився лише вмістом лізину.

Яєчна продуктивність та якість яєць. Встановлено, що у птиці 5-ї групи, яка споживала комбікорм з вмістом 1,50% лізину, валовий збір яєць протягом досліду порівняно з аналогами 1, 4 та 6-ї груп був більшим (P<0,05) відповідно на 12,44; 15,54 та 14,46%.

Слід зазначити, що найвищою продуктивністю на початкову несучку за місяць характеризувались перепілки 2 та 5-ї груп, які переважали (P<0,05) птицю 1, 4, 6-ї груп відповідно на 11,45; 14,48; 13,45% та 12,33; 15,38; 14,35%. Перепілки 3-ї групи за цим показником на 9,25% переважали, а несучки 4 та 6-ї груп - на 2,64 та 1,76% поступались аналогам контрольної групи.

Інтенсивність несучості у птиці 5-ї групи була вищою порівняно з аналогами 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп відповідно на 3,09; 0,36; 2,89; 6,73 та 8,31%. Найнижчу інтенсивність несучості відмічено у перепілок 6-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом 1,60% лізину. Вона була на 7,95 та 8,31% менша (P<0,05), ніж у птиці 2 та 5-ї груп. За аналізом показників інтенсивності несучості перепілок по місяцях яйцекладки, в усієї піддослідної птиці вона зростала протягом трьох місяців, а на четвертому місяці дещо знижувалась.

Найбільшу кількість яєчної маси за період досліду одержано від перепілок 5-ї групи, яким згодовували комбікорм з вмістом 1,50% лізину. У несучок цієї групи порівняно з аналогами 1; 2, 3, 4 та 6-ї груп зазначений показник був на 11,40; 4,19; 2,26; 13,76 та 13,80% вищим.

Згодовування перепілкам комбікорму з вмістом 1,10% лізину (2-а група) зумовило зниження (P<0,01) маси яєць порівняно з аналогами 1, 4 та 6-ї груп відповідно на 4,02; 4,36 та 3,24%. За масою яєць у перепілок контрольної та дослідних груп в окремі вікові періоди вірогідних відмінностей не виявлено.

Найвищий загальний вміст амінокислот спостерігався в яйцях перепілок 5-ї групи. Порівняно з цим показником у перепілок 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп він був вище відповідно на 5,57; 2,47; 8,56; 7,68 та 2,31%. Вміст замінних амінокислот у яйцях перепілок цієї групи перевищував відповідний показник птиці 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп на 5,28; 1,03; 8,16; 9,51 і 1,75%, незамінних - на 5,98; 4,61; 9,14; 5,16 та 3,13%.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що різний вміст лізину у раціонах перепілок-несучок суттєво не впливає на перетравність органічної речовини, жиру, клітковини та БЕР. Разом із тим, зменшення вмісту лізину в комбікормі від 1,40% до 1,10; 1,20; 1,30 та збільшення від 1,40% до 1,50% сприяє підвищенню перетравності протеїну.

Згодовування птиці комбікормів з вмістом 1,50% лізину (5-а група) підвищувало перетравність протеїну порівняно з таким показником у перепілок 1, 4, 6-ї (Р<0,001); 2-ї (Р<0,05) та 3-ї (Р<0,01) груп, де він був відповідно на 14,3; 8,5; 12,7; 3,8 та 6,8% вище, ніж у контролі. Одночасно несучки 2-ї групи, що споживали комбікорми з вмістом 1,10% лізину, за перетравністю протеїну перевершували птицю 1, 6-ї (Р<0,001) та 3-ї (Р<0,05) і 4-ї (Р<0,01) дослідних груп відповідно на 10,5; 8,9 та 3,0 і 4,7%. Годівля перепілок комбікормом з вмістом 1,20% лізину (3-я група), викликало підвищення перетравності протеїну на 7,5 та 5,9% порівняно з птицею 1 та 6-ї груп (Р<0,001 та Р<0,01) відповідно.

Баланс азоту в організмі перепілок. Виявлено, що зниження у комбікормі для перепілок вмісту лізину від 1,40% до 1,10; 1,20; 1,30 та підвищення від 1,40 до 1,50% сприяє зменшенню кількості виділеного азоту з послідом, підвищенню використання азоту на утворення яєць та утримання азоту в тілі перепілок.

Рівень використання азоту на утворення яєць у несучок 2, 5 та 3, 4-ї груп був відповідно на 30,00; 35,00 та 25,00; 20,00% вищий (P<0,01 та P<0,05), ніж у аналогів контрольної групи.

Найбільше середньодобове утримання азоту відмічено у тілі перепілок 5-ї групи, яке порівняно з показником у несучок 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп було відповідно на 14,75; 7,69; 4,48; 9,37 та 18,64% вищим (P<0,05).

Витрати корму. Згодовування перепілкам комбікормів з вмістом 1,50% лізину сприяє зниженню витрат корму на одиницю продукції. Так, у перепілок 5-ї групи середні витрати комбікорму на 10 яєць були на 14,17; 0,46; 5,70 11,70 та 12,78% нижче, ніж у несучок 1 (P<0,05), 2, 3 4 (P<0,05) та 6-ї груп. Аналогічна закономірність спостерігалась і за витратами корму на 1 кг яєчної маси.

Другий етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепілок використовували комбікорм із вмістом 23% протеїну, 1,40% лізину та 1,34 МДж обмінної енергії у 100 г. При цьому хімічний склад комбікормів, які використовувались для годівлі перепелок-несучок контрольної та дослідних груп, був однаковим та різнився лише вмістом метіоніну.

Яєчна продуктивність та якість яєць. Найбільший валовий збір яєць як протягом досліду, так і за місяць виявлено у птиці 4-ї групи, у якої порівняно з аналогами 1, 5 та 6-ї груп він був відповідно на 15,88; 12,97 та 12,55% та на 15,91; 13,00 та 12,66% вищим (P<0,05 та P<0,01).

Слід зазначити, що найвища несучість на початкову несучку як за дослід, так і за місяць спостерігалась також у птиці 4-ї групи. За цим показником вона переважала (P<0,05 та P<0,01) птицю 1, 5 та 6-ї груп відповідно на 15,79; 12,97 та 12,47% та на 15,91; 12,83 та 12,83%. Найнижчою несучістю на середню несучку за місяць характеризувалися перепілки 5-ї групи, у яких цей показник був на 7,75% меншим (P<0,05) порівняно з птицею 4-ї групи.

Відмінності у вмісті метіоніну в комбікормі перепілок по-різному позначилися на інтенсивності несучості перепілок. У птиці 4-ї групи порівняно з аналогами 3, 5 та 6-ї груп вона була відповідно на 7,16; 6,73 та 4,23% вищою (P<0,05).

У середньому за дослід найбільша маса яєць встановлена у перепілок 5-ї групи. Порівняно з аналогами 1 та 2-ї груп цей показник був на 4,54 та 3,32% вищим (P<0,01 та P<0,05). Водночас згодовування перепілкам комбікорму з вмістом 0,45 та 0,60% метіоніну (4 та 6-а групи) сприяло підвищенню (P<0,05) маси яєць відповідно на 3,54 та 3,26% порівняно з аналогами контрольної групи. Зростання несучості та маси яєць у перепілок дослідних груп зумовило відповідне збільшення виходу яєчної маси.

Найбільшу кількість яєчної маси за період досліду з розрахунку на групу одержали від перепілок 4-ї групи. Порівняно з аналогами 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп цей показник був на 19,97; 8,76; 8,84; 12,03 та 12,85% більшим. Загалом кількість яєчної маси, що припадає на середню несучку за 30-дений період досліду, у птиці 4-ї групи порівняно з аналогами 1, 2, 3 та 5-ї груп була відповідно на 10,11; 9,70; 10,11 та 7,29% більшою (P<0,05).

Найвищий вміст амінокислот спостерігався в яйцях перепілок 4-ї групи. Порівняно з аналогічним показником у перепілок 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп він був відповідно на 5,45; 2,79; 0,77; 8,07 та 4,50% вище. Загальний вміст замінних амінокислот у яйцях перепілок цієї групи порівняно з таким показником у птиці 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп був більшим відповідно на 6,32; 4,64; 0,19; 7,80 та 5,50%, а незамінних амінокислот - відповідно на 4,19; 0,21; 1,63; 8,48 та 3,06%.

Таким чином, використання в годівлі перепілок комбікорму з вмістом 0,45% метіоніну сприяє збільшенню маси яєць і кількості яєчної маси та підвищує суму замінних і незамінних амінокислот у складі яєць.

Перетравність поживних речовин раціонів. Згодовування перепілкам-несучкам комбікормів з вмістом 23% протеїну, 1,40% лізину та 1,34 МДж обмінної енергії у 100 г комбікорму та з різним рівнем метіоніну суттєво не впливає на перетравність органічної речовини, жиру, клітковини та БЕР. Разом з тим у перепілок, що споживали комбікорм з вмістом 0,45% метіоніну (4-а група) перетравність протеїну порівняно з аналогами 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп була відповідно на 8,3; 5,7; 4,2; 10,3 та 12,5% більшою (P<0,001; P<0,001; P<0,05; P<0,001 та P<0,01).

Баланс азоту в організмі перепілок. У перепілок, яким згодовували комбікорми з вмістом 0,45% метіоніну менше азоту виділялось з послідом та значно більше використовувалось на утворення яєць, що зумовило істотне підвищення його середньодобового балансу.

Виявлено, що використання азоту на утворення яєць у птиці 4-ї групи порівняно з птицею 2 та 1, 5, 6-ї груп було відповідно на 33,33 та 21,74; 47,37; 47,37% більшим (P<0,05 та P<0,01).

Витрати корму. Згодовування перепілкам комбікорму з вмістом 0,45% метіоніну сприяє зниженню витрат корму на одиницю продукції. У перепілок 4-ї групи витрати комбікорму на 10 яєць порівняно з перепілками 5 та 6-ї груп були відповідно на 12,28 та 11,60% нижче (P<0,05). Аналогічна закономірність спостерігалась і за витратами корму на 1 кг яєчної маси.

Друга частина досліду

Перший етап досліджень

Характеристика годівлі. Для годівлі перепілок-несучок використовувався комбікорм з вмістом 20% протеїну, 0,50% метіоніну та 1,34 МДж обмінної енергії у 100 г. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідної груп зумовлювалась різними рівнями лізину в раціоні, який для птиці кожної групи встановлювали за схемою досліду.

Яєчна продуктивність та якість яєць. Проведеними дослідженнями встановлено, що збільшення вмісту лізину у раціонах перепілок до 1,70% сприяє підвищенню їх яєчної продуктивності. При цьому найбільший валовий збір яєць як за дослід, так і за один місяць спостерігався у птиці 5-ї групи, де він відповідно на 14,03 і 17,15%, та на 13,94 і 17,10% (P<0,001 та P<0,01) перевищував цей показник аналогів 1 і 6-ї груп (табл. 5).

Таблиця 5 - Несучість піддослідних перепілок

Показник

Група

1

2

3

4

5

6

Валовий збір яєць, шт.:

за дослід

2666

3012

2845

2876

3040

2595

за місяць

6677,3

75314,6**

71120,5

71916,0*

7605,7***

64917,8

Несучість на початкову несучку, шт.:

за дослід

88,9

100,4

94,8

95,9

101,3

86,5

за місяць

22,20,24

25,10,49**

23,70,68

24,00,53*

25,30,19***

21,60,59

Несучість на середню несучку, шт.:

за дослід

99,4

102,4

95,2

96,0

103,1

97,8

за місяць

24,90,78

25,60,71

23,80,66

24,00,53

25,80,33

24,50,65

*P<0,05; **P<0,01; ***P<0,001 порівняно з контрольною групою.

Несучість у птиці, якій згодовували комбікорм з вмістом 1,70% лізину порівняно з аналогами 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп була відповідно на 2,79; 0,56; 6,64; 5,91 та 4,14% вище.

Інтенсивність несучості піддослідних перепілок протягом трьох місяців яйцекладки зростала, а на четвертому місяці незначно знижувалась.

У середньому за період досліду яйця перепілок 3, 4, 5 та 6-ї груп характеризувалися на 4,69; 5,05 та 5,24% 5,70% більшою (P<0,05) масою порівняно з цим показником у птиці 1-ї групи.

Підвищення несучості та маси яєць у перепілок дослідних груп сприяло збільшенню виходу яєчної маси. За кількістю її, що припадає з розрахунку на середню несучку за 30-денний період досліду, птиця 5-ї групи переважала аналогів 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп відповідно на 8,45; 2,79; 8,86; 7,27 та 4,24%.

За загальним вмістом амінокислот в яйцях перепілки 5-ї групи переважали ровесниць 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп відповідно на 6,93; 6,35; 2,98; 5,43 та 1,02%, а за сумою замінних амінокислот - на 6,40; 7,62; 4,34; 5,33 та 0,73%, незамінних - на 7,72; 4,55; 1,08; 5,58 та 1,46%.

Таким чином, використання у годівлі перепілок комбікорму з вмістом 1,70% лізину сприяє збільшенню маси яєць, кількості яєчної маси та підвищує суму замінних і незамінних амінокислот у них.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що згодовування перепілкам-несучкам комбікормів з рівнем 20% протеїну, 0,60% метіоніну та 1,34МДж обмінної енергії у 100 г за різного вмісту лізину не викликає суттєвих змін у перетравності органічної речовини, жиру, клітковини та БЕР.

Коефіцієнт перетравності протеїну при згодовуванні птиці комбікорму з вмістом 1,70% лізину (5-а група) був на 8,9; 3,2; 7,3; 6,2; 8,3% вищий, ніж у несучок 1 (Р<0,01); 2 (Р<0,05); 3, 4, 6-ї (Р<0,01) груп. При згодовуванні тваринам комбікормів із вмістом 1,30% лізину (2-а група) перетравність протеїну порівняно з несучками 1 та 3, 4, 6-ї груп (Р<0,05 та Р<0,001) підвищувалась на 5,7 та 4,1; 3,0; 5,1%.

Баланс азоту в організмі перепілок. Рівень використання азоту на утворення яєць у перепілок 5-ї групи, що споживали комбікорми з вмістом 1,70% лізину, був на 28,57; 3,85; 22,73; 12,50 та 35,00% вищий, ніж у несучок 1-ї (P<0,001), 2-ї (P<0,05), 3-ї (P<0,001), 4-ї (P<0,01) та 6-ї (P<0,01) груп.

Витрати корму. Згодовування перепілкам комбікорму з вмістом 1,70% лізину сприяє зниженню витрат корму на одиницю продукції. Так, у перепілок 5-ї групи витрати комбікорму на 10 яєць порівняно з птицею 1, 2, 3, 4 та 6-ї груп були на 13,59 (P<0,001); 4,09; 8,06; 7,87 (P<0,05) та 17,90% (P<0,001) нижче. Аналогічна закономірність спостерігалась і за витратами корму на 1 кг яєчної маси.

Другий етап досліджень

Характеристика годівлі. Комбікорми, які використовували у годівлі піддослідних перепелів на другому етапі досліджень за хімічним складом були такими, як і на першому етапі і різнилися лише за вмістом метіоніну, що вносився згідно зі схемою досліду.

Яєчна продуктивність та якість яєць. Так, найбільший валовий збір яєць як протягом досліду, так і за один місяць одержано від птиці, якій згодовували комбікорм з вмістом 0,55% метіоніну (4-а група). Порівняно з аналогами 1, 2 та 3-ї груп він був відповідно на 11,14; 10,94 і 3,86%, та на 11,17; 11,01 і 3,93% вище (P<0,05) (табл. 6).

Таблиця 6 - Несучість піддослідних перепілок

Показник

Група

1

2

3

4

5

6

Валовий збір яєць, шт.:

за дослід

2756

2761

2949

3063

3011

2698

за місяць

68927,6

69027,5

7379,2

7664,6*

75326,0

67544,9

Несучість на початкову несучку, шт.:

за дослід

91,9

92,0

98,3

102,1

100,4

89,9

за місяць

23,00,92

23,00,92

24,60,31

25,50,15*

25,10,87

22,51,50

Несучість на середню несучку, шт.:

за дослід

97,9

95,8

98,4

104,9

100,4

93,9

за місяць

24,51,17

23,90,79

24,60,30

26,20,26

25,10,87

23,51,72

*P<0,05 порівняно з контрольною групою.

Птиця 4-ї групи за несучістю на середню несучку за один місяць переважала аналогів 2-ї (P<0,05) та 3-ї груп (P<0,01) відповідно на 9,62 та 6,50%.

За загальним вмістом амінокислот в яйцях перепілки 3-ї групи перевершували несучок 1, 2, 4, 5 та 6-ї груп відповідно на 9,33; 4,05; 1,70; 8,00 та 4,06%. За загальним вмістом замінних амінокислот в яйцях перепілки цієї групи переважали птицю 1, 2, 4, 5 і 6-ї груп відповідно на 10,36; 4,96; 4,64; 8,08 і 5,46%. Найвищий загальний вміст незамінних амінокислот виявлено у яйцях перепілок 4-ї групи (5687,3 мг/100 г), які за цим показником переважали птицю 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп відповідно на 537,6 та 281,6; 133,4; 536,7 та 246,3 мг/100 г.

Отже, за вмісту у комбікормі 0,55% метіоніну спостерігається найвищий загальний вміст незамінних амінокислот у яйцях перепілок.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено що згодовування перепілкам комбікорму з вмістом 20% протеїну, 1,50% лізину та 1,34МДж обмінної енергії у 100 г за різного рівня метіоніну не викликає змін у перетравності органічної речовини, жиру, клітковини та БЕР.

Птиця 4-ї групи за перетравністю протеїну перевищувала несучок 1-ї (Р<0,001); 2-ї (Р<0,01); 3, 5-ї (Р<0,05) та 6-ї (Р<0,001) груп відповідно на 9,3; 6,7; 5,3; 3,6 та 12,4%. При згодовуванні комбікорму з вмістом 0,50% метіоніну у птахів 3-ї групи перетравність протеїну була вищою на 4,0% (Р<0,05) та 1,4; 7,1% (Р<0,001; Р<0,05) порівняно з контролем та несучками 2 та 6-ї груп відповідно.

Баланс азоту в організмі перепілок. Рівень використання азоту на утворення яєць у перепілок 4-ї групи був на 28,57; 28,57; 22,73; 17,39 та 35,00% вищий (P<0,001), ніж у несучок 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп відповідно.

Витрати корму. Перепілки 4-ї групи на 10 яєць витрачали комбікорму відповідно на 16,06; 12,72; 11,67; 7,96 та 20,61% менше, ніж перепілки 1, 2, 3, 5 та 6-ї груп. Така ж закономірність спостерігається і за показниками витрат корму на 1 кг яєчної маси.

Встановлено, що за вмісту 0,55% метіоніну у комбікормі яєчна продуктивність у перепілок досягає найвищого рівня, а витрати корму на одиницю продукції стають найнижчими.

Економічна ефективність виробництва продукції перепелівництва. Апробацію одержаних результатів, що характеризують економічну ефективність використання комбікормів з оптимальним рівнем лізину і метіоніну в годівлі молодняку та перепілок-несучок, проводили в умовах ООО “Агросоюз Фенікс” (с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області.)

Для порівняльної оцінки ефективності годівлі молодняку перепелів було сформовано дві групи перепеленят японської породи у добовому віці, по 3000 голів у кожній. У базовому (контрольному) варіанті комбікорм містив 0,45% метіоніну, 1,35% лізину і 1,21 МДж обмінної енергії у 100 г за рівня протеїну - 26%, у новому - метіоніну 0,75%; лізину 1,60%, обмінної енергії 1,21 МДж у 100 г за рівня протеїну - 23%.

Згодовування таких комбікормів під час вирощування молодняку японських перепелів сприяло зниженню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 6,47%, підвищенню валового приросту - на 10,34% та зменшенню собівартості комбікорму - на 3,73% порівняно з базовим варіантом, що забезпечувало рівень рентабельності 4,20%.

Для порівняння ефективності годівлі дорослого поголів'я було сформовано дві групи перепелів японської породи у 45-денному віці, по 2000 голів у кожній. У базовому (контрольному) варіанті комбікорм містив 0,50% метіоніну, 1,40% лізину та 1,34МДж обмінної енергії у 100 г за рівня протеїну - 23%, у новому - метіоніну 0,55%; лізину 1,70%, обмінної енергії 1,34МДж у 100 г за рівня протеїну - 20%.

У разі згодовування перепілкам-несучкам комбікормів з підвищеним вмістом лізину і метіоніну та зниженим рівнем протеїну валовий збір яєць, збереженість поголів'я та маса яєць збільшуються відповідно на 5,0; 0,1 та 2,16%. У результаті витрати комбікорму із розрахунку на 1000 яєць знижуються на 4,63%, вартість комбікорму - на 7,43%, а рівень рентабельності виробництва яєць - підвищується на 20,9% порівняно з базовим варіантом.

ВИСНОВКИ

1. Балансування раціонів перепелів за лізином і метіоніном дозволяє зменшити вміст сирого протеїну у повнораціоних комбікормах для молодняку від 26 до 23% та перепілок-несучок яєчного напряму продуктивності - від 23 до 20%, що забезпечує зниження собівартості і підвищення рентабельності виробництва продукції перепелівництва.

2. Збільшення вмісту метіоніну у комбікормі для молодняку перепелів віком 1-28 діб від 0,35 до 0,50% та зниження його кількості від 0,65 до 0,50% за рівня сирого протеїну 26%, лізину 1,35% та обмінної енергії 1,21МДж в 100 г сприяє підвищенню його живої маси та середньодобових приростів відповідно на 4,21-9,23% та 4,42-9,83%, суми незамінних і замінних амінокислот у грудному м'язі відповідно на 16,1-29,1% і 19,8-37,1% та зниженню витрат корму на одиницю приросту на 1,21-17,54%.

3. Оптимальним для молодняку перепелів віком 1-28 діб є вміст лізину у комбікормі у кількості 1,45% за вмісту 26% протеїну, 0,45% метіоніну та 1,21 МДж обмінної енергії в 100 г, за якого жива маса його зростає на 6,39-9,22%, середньодобові прирости - на 6,95-9,89%, сума незамінних і замінних амінокислот у грудному м'язі - відповідно на 1,47-17,98% і 1,08-19,26%, витрати корму на одиницю приросту знижуються на 5,47-17,00% порівняно з тим, що містив іншу кількість лізину.

4. Із підвищенням рівня метіоніну у комбікормі від 0,45 до 0,75% за вмісту 23% сирого протеїну, 1,40% лізину та 1,21МДж обмінної енергії в 100 г жива маса молодняку перепелів 1-28-добового віку зростає на 8,88-13,22%, середньодобові прирости - на 9,68-13,97%, сума незамінних і замінних амінокислот у грудному м'язі - відповідно на 4,71-16,45% і 3,60-13,99%, витрата корму на одиницю приросту знижується на 2,56-16,23%.

5. Найвищу енергію росту молодняку перепелів 1-28-добового віку забезпечує комбікорм з вмістом 1,60% лізину, 23% протеїну, 0,50% метіоніну та 1,21МДж обмінної енергії в 100 г, у разі згодовування якого підвищуються: жива маса птиці - на 13,59-20,54%, середньодобові прирости - на 14,65-22,20%, сума незамінних і замінних амінокислот у грудному м'язі - відповідно на 11,40-19,20% і 13,10-22,20% та на 13,40-27,21% знижується витрата корму на одиницю приросту порівняно з іншими його рівнями.

6. Годівля перепілок-несучок комбікормом з вмістом 1,50% лізину за 23% протеїну, 0,50% метіоніну та 1,34МДж обмінної енергії в 100 г забезпечує підвищення валового збору яєць на 0,89-15,54%, несучості на середню несучку на 0,28-10,26%, інтенсивності несучості на 0,36-8,31%, виходу яєчної маси на 2,26-13,80%, абсолютної маси жовтка яєць на 0,26-5,28%, загального вмісту амінокислот в яйцях на 2,31-8,56%, у тому числі суми замінних і незамінних відповідно на 1,03-9,51 і 3,13-9,14%, коефіцієнта перетравності протеїну на 3,80-14,30% та знижується витрата корму на 10 яєць і 1 кг яєчної маси відповідно на 0,46-14,17% і 1,61-12,84% порівняно з тим, що містив іншу його кількість.

7. У разі збільшення кількості метіоніну у повнораціонному комбікормі для перепілок-несучок від 0,35 до 0,45% та зниженні його вмісту від 0,60 до 0,45% за рівня сирого протеїну 23%, лізину 1,40% і обмінної енергії 1,34МДж у 100 г валовий збір яєць підвищується на 6,14-15,88%%, несучість на початкову та середню несучку - відповідно на 6,14-15,79 та 5,30-9,20%, інтенсивність несучості - на 4,23-7,16%, вихід яєчної маси - на 8,76-19,97%, загальний вміст амінокислот в яйцях - на 0,77-5,45%, у тому числі сума замінних і незамінних відповідно на 0,19-7,80% і 0,21-8,48%, коефіцієнт перетравності протеїну - на 4,2-12,5%, а також знижуються витрати корму на 10 яєць і 1 кг яєчної маси відповідно на 6,54-12,28 і 8,12-13,28%.

8. Згодовування перепілкам-несучкам комбікорму з 1,70% лізину, за рівня 20% протеїну, 0,60% метіоніну та 1,34МДж обмінної енергії в 100 г порівняно з іншою його кількістю сприяє зростанню валового збору яєць на 0,93-17,15%, несучості на початкову та середню несучку - відповідно на 0,90-17,11 та 0,68-8,30%, інтенсивності несучості - на 0,56-6,64%, маси яйця - на 0,17-5,24%, кількості яєчної маси - на 3,03-20,01%, загального вмісту амінокислот в яйцях - на 1,02-6,93%, у тому числі суми замінних та незамінних відповідно на 0,73-7,62 та 1,08-7,72%, коефіцієнта перетравності протеїну - на 3,20-8,90% та зменшенню витрати корму на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси відповідно на 4,09-17,90 та 6,06-17,90%.

9. У разі зменшення кількості метіоніну у комбікормі для перепелок-несучок від 0,70 до 0,55% та підвищенні його вмісту від 0,45 до 0,55 % за рівня протеїну 20%, лізину 1,50% та обмінної енергії 1,34МДж в 100 г валовий збір яєць збільшується на 1,73-13,53%, несучість на початкову несучку - на 1,69-13,57%, інтенсивність несучості - на 3,80-9,04%, кількість яєчної маси - на 4,54-12,88%, загальний вміст амінокислот у крові - на 2,97-32,08%, коефіцієнт перетравності протеїну - на 3,60-12,40% та знижується витрата корму на 10 яєць і на 1 кг яєчної маси відповідно на 7,96-20,61% і 8,82-21,72%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі результатів досліджень та їх впровадження у виробництво, для годівлі молодняку перепелів яєчного напряму продуктивності віком 1-28 діб рекомендується застосовувати повнораціонний комбікорм з вмістом 23% протеїну, 1,60% лізину, 0,75% метіоніну та 1,21МДж обмінної енергії у 100 г.

У годівлі перепілок-несучок яєчного напряму продуктивності використовувати повнораціонний комбікорм з вмістом 20% протеїну, 0,55% метіоніну, 1,70% лізину та 1,34МДж обмінної енергії у 100 г.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Ібатуллін І.І., Уманець Д.П. Ефективність використання комбікормів з різним рівнем метіоніну у годівлі молодняку перепелів // Наук. вісн. НАУ. К., 2005. Вип. 86. С. 126-139. (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены