Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 635.63/64:635.34/35:635.646:631.54

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Теоретичне обґрунтування стратегії енергозбереження при вирощуванні овочевих рослин у захищеному ґрунті півдня України

06.01.06 - Овочівництво

Немтінов Віктор Ілларіонович

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на Кримській дослідній станції овочівництва Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України Болотських Олександр Степанович, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання технологічний ґрунт біоактиватор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член кор УААН КРАВЧЕНКО Владислав Андрійович, директор Науково-дослідного і навчального центру закритого ґрунту АК "Пуща Водиця"

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВІТАНОВ Олександр Дмитрович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії землеробства

доктор сільськогосподарських наук, професор ЧЕРНЕЦЬКИЙ Василь Михайлович, Вінницький державний аграрний університет, професор кафедри плодівництва, овочівництва, технології збирання і переробки сільськогосподарської продукції

Провідна установа - Уманський державний аграрний університет, кафедра овочівництва, Міністерство аграрної політики України, м. Умань.

Захист відбудеться "13" жовтня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімн. 28

Автореферат розісланий "11" вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Присташ І.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Теоретичне обґрунтування стратегії енергозбереження при вирощуванні овочевих рослин у захищеному ґрунті з реформуванням сільськогосподарського виробництва в Україні не розроблялося. Нині в країні побудовано понад 3 тис. га теплиць. Типові проекти розроблялися переважно у 70-80-х роках минулого століття без урахування ощадливого використання енергоносіїв. З підвищенням цін на енергоносії витрати їх майже вдвічі перевищують аналогічні показники в інших країнах. При цьому на обігрівання теплиць вони становлять понад 50%, тобто сумарні витрати теплоти на 1 га теплиць у південних районах дорівнюють 4,04 Гкал/год. Умовного палива витрачається на 1тонну продукції - 12-30 т, металу - 18-30 т, добрив - 1,5-2,5 кг/м2. Затрати праці на 1 т продукції становлять 85-200 люд.-год. Витрата енергоресурсів на одиницю продукції збільшилась в аграрному секторі до 90% і стала в 2-3 рази вищою, ніж в європейських країнах. Коефіцієнт еластичності становить 0,3-0,32, тоді як у розвинених країнах він дорівнює 0,95-0,97.

Серед багатьох причин цього негативного явища однією з головних є відсутність науково обґрунтованих зональних технологій вирощування капусти білоголової ранньої і цвітної, огірка, томата і розсади з урахуванням особливостей реформування сільськогосподарського виробництва. В даному разі важливе значення має актуальна проблема теоретичного обґрунтування стратегії енергозбереження, її спрямованість на реалізацію біологічного потенціалу рослин, теплоємних видів біопалива, сидеральних добрив і антитранспірантів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на Кримській дослідній станції овочівництва Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН по проблемі 02: “Розширити асортимент овочево-баштанних культур у плівкових теплицях” (номер державної реєстрації 01828031787); темі 12, шифру РН 051.18.04: “Розробити високоефективні технології виробництва овочів в умовах захищеного ґрунту для різних зон УРСР” (номер державної реєстрації 01860135563); темі 12: “Розробити ресурсоощадні технології вирощування овочевих культур в умовах захищеного ґрунту для різних зон України” (номер державної реєстрації А 0100169Р); тем 12 і 15, шифрів РН 51.04.05 і 15: “Розробити високоефективні технології виробництва овочів для різних зон УРСР в умовах захищеного ґрунту і передати в Мінплодоовочгосп УРСР” (номери державної реєстрації 01828031787 і 01860135563). Дана проблема і теми входили в загальну тематику Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Мета й завдання досліджень. Теоретично обґрунтувати і визначити ефективні та раціональні технологічні прийоми й елементи вирощування капусти білоголової ранньої і цвітної, огірка, томата і розсади баклажана в захищеному ґрунті півдня України при зниженні енерговитрат.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення таких завдань: виявити реакцію рослин капусти білоголової ранньої і цвітної на строки висаджування розсади і способи обігріву; визначити енергоємність продукції; вивчити теплоємність різних видів біопалива - соломи рисової, стрижнів кукурудзяних (подрібнених) і лози виноградної (подрібненої) при вирощуванні огірка в зимових і плівкових теплицях; визначити водно-фізичні властивості, біологічну активність різних видів біопалива та визначити їх вплив на вміст загальних солей у ґрунті теплиць; розробити способи застосування біоактиваторів - агрофілу, вермикомпосту й оксигумату, що підвищують теплоємність і біологічну активність традиційного виду біопалива - соломи пшеничної пакованої - та поліпшують якість продукції огірка; вивчити вплив обробки насіння і розсади біоактиваторами на врожайність огірка; підібрати сидерати, вивчити їх вплив на родючість ґрунту, урожайність та якість продукції огірка і томата в плівкових теплицях; розробити передвисадковий захист розсади баклажана від високої температури і суховію у відкритому ґрунті, підібрати дози і способи обробки розсади антитранспірантами; дати біоенергетичну оцінку, визначити економічну ефективність нових прийомів і елементів у цілому технологій; запропонувати практичні рекомендації з освоєння технологій, що знижують енерговитрати.

Обєкт досліджень - біохімічні та фізіологічні процеси, які відбувалися в рослинах капусти білоголової ранньої і цвітної, огірка, томата та розсади баклажана за різних технологій, направлених на зниження енерговитрат та звязки між абіотичними факторами і рівнем реалізації біологічного потенціалу рослин.

Предмет досліджень - біометричні та продукційні параметри рослин залежно від біологічних особливостей у процесі розробки енергозберігаючої технології їх вирощування, агрофізичні, теплофізичні та біологічні показники грунту, технологічні, біохімічні показники якості продукції.

Методи досліджень. У дисертаційній роботі використовували лабораторні та польові методи (фізіологічні, хімічні, фізичні, біологічні), економічні, біоенергетичні і статистичні за загальноприйнятими методиками.

Наукова новизна отриманих результатів. Теоретичні й експериментальні дослідження дозволили вперше визначити основні напрямки раціонального використання захищеного ґрунту та підвищення урожайності капусти білоголової ранньої і цвітної, огірка і томата при зниженні енерговитрат. В умовах регіону виявлена енергоємність продукції, подана біоенергетична оцінка, визначена економічна ефективність елементів, прийомів і в цілому технологій вирощування, визначена теплоємність різних видів біопалива, виявлені способи обробки насіння і розсади та резерви збільшення теплоємності і біологічної активності традиційного виду біопалива - соломи пшеничної.

Уперше в регіоні підібрані сидерати, встановлена їх роль у підвищенні родючості ґрунту та зниженні енерговитрат при вирощуванні огірка і томата в плівкових теплицях. Розроблено прийом передвисадкового захисту розсади баклажана від високої температури і суховію у відкритому ґрунті, підібрані дози і способи обробки розсади антитранспірантами.

Практична цінність роботи. Розроблено й освоєно в господарствах Криму науково-обґрунтовані елементи, заходи й енергозберігаючі технології, що знижують енерговитрати в овочівництві захищеного ґрунту - капусти білоголової ранньої і цвітної до 1,1 тис.МДж/м2, огірка на різних видах біопалива до 7,9 МДж/м2, огірка і томата на сидератах до 15 МДж/м2 і розсади баклажана на 600 МДж/га для відкритого ґрунту. Рекомендовані прийоми й елементи енергозберігаючої технології сприяли підвищенню врожайності в плівкових теплицях - капусти білоголової ранньої і цвітної на 2,1 і 0,2 кг/м2, огірка на різних видах біопалива: в зимових теплицях - 0,4-0,8 кг/м2 і плівкових - 0,8-2,9 кг/м2, огірка і томата на сидератах у плівкових теплицях - 0,7-2,3 і 1,8 кг/м2, а також баклажана у відкритому ґрунті на 4,4 т/га. При цьому собівартість одиниці продукції зменшилась: капусти білоголової ранньої і цвітної на 88 і 87%, огірків на різних видах біопалива в зимових теплицях - 5 і плівкових теплицях - 12%, огірків і томатів на сидератах - 7-11 і 11% і баклажана - 18%. Освоєння результатів досліджень здійснено в 10 господарствах Криму на площі 5,85 га захищеного і 140 га відкритого ґрунту. Результати досліджень використовуються Міністерством АПК у Криму, сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності.

Основні положення дисертації освоюються в навчальному процесі за курсом “Овочівництво” для студентів Південної філії “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету і при підготовці дипломних робіт студентами Агропромислового коледжу (с. Маленьке, АР Крим).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення дисертаційної роботи обґрунтовані та розроблені особисто автором. Частина досліджень проведена разом з науковими співробітниками Кримської дослідної станції овочівництва ІПОБ УААН: Р.Л. Борисовою, А.А. Огінською, О.Г. Лучиніною, К.І. Макаревичем, І.С. Здерчуком.

Частина авторства здобувача в експериментальних дослідженнях, узагальненні результатів, спільних публікаціях, освоєнні в виробництві, пропаганді складає 80% загального обсягу дисертаційної роботи. Автор висловлює особливу подяку науковому консультанту доктору сільськогосподарських наук, професору, академіку АН ВШ України Олександру Сткпановичу Болотських за постійну кваліфіковану допомогу і підтримку на всіх етапах оформлення і захисту дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень повідомлені на міжнародних, республіканських, обласних і міжрегіональних конференціях (Ленінград, 1987; Пущино, 1989; Сімферополь, 1990, 1992; Каховка, 2002; Московська область: ВНИИО, 2002, 2003; ВНИИССОК, 2005); науково-виробничих нарадах у зонах товарного овочівництва Криму (Красногвардійське, 1984; Джанкой, 1985; Саки, 1988; Радянське, 1989; Укромне, 2002-2005); на засіданнях вченої ради Кримської дослідної станції овочівництва (Укромне, 1981-2005) та Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Мерефа, 1982-1994).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 38 наукових працях, серед яких 1 монографія, 23 фахових виданнях (з них 9 без співавторства), 2 статті опубліковані у зарубіжних видання, одержано 3 авторських свідоцтва на технологічні засоби вирощування огірка і томата та розчин для захисту розсади баклажана.

Структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, містить 320 сторінок комп'ютерного тексту і складається з 8 розділів, у тому числі даних з виробничої перевірки й освоєння результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел з 395 найменувань, з них 97 іноземних, 32 додатків. Дисертація містить 42 рисунка і 91 таблицю.

Основний зміст роботи

Стратегія енергозбереження та технологія вирощування
овочевих рослин у захищеному ґрунті (огляд літератури)

В розділі охарактеризовані шляхи зниження енерговитрат, у т.ч. з використанням кліматичних факторів, при вирощуванні тепловимогливих і холодостійких рослин у захищеному ґрунті.

Виявлена реакція огірка, томата, баклажана, капусти білоголової ранньої і цвітної на температуру повітря, ґрунту та технологічні прийоми вирощування. Проведено детальний аналіз використання низькопотенційного джерела тепла - різних видів біопалива і субстратів, які знижують енерговитрати та поліпшують якість продукції. В результаті аналізу літератури вітчизняних та зарубіжних авторів теоретично обґрунтовано вплив сидерації на покращення родючості ґрунту, зниження енерговитрат, ріст і розвиток рослин, формування врожаю.

На підставі здійсненого біоенергетичного аналізу обґрунтована необхідність комплексного вивчення шляхів зменшення енерговитрат при виробництві овочів в умовах захищеного ґрунту півдня України, що сформувало напрямок досліджень, їх теоретичне обґрунтування.

Методика й умови проведення досліджень

Експериментальну роботу й освоєння результатів досліджень проводили в ґрунтово-кліматичних умовах передгірного та степового Криму в захищеному і відкритому ґрунті (1978-2006 рр.).

На початок вегетаційного періоду рослин у ґрунті зимових теплиць містилось: органічної речовини - 22-25%, азоту (N) - 110-130 мг/кг, фосфору (Р2О5) - 60-70, калію (К2О) - 210-230 мг/кг ґрунту і відповідно в плівкових теплицях відповідно - 11-12,5%, N - 140-160 мг/кг, Р2О5 - 50-60, К2О - 275-290 мг/кг ґрунту. У відкритому ґрунті карбонатних чорноземів вміст гумусу в орному шарі - 2,8-3,0%, N- 20-34 мг/кг, Р2О5 - 20-30, К2О - 280-300 мг/кг ґрунту.

Польові, лабораторні і виробничі дослідження проводили відповідно до “Методики опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве” (під ред. В.Ф. Белика, 1979, 1992), “Методики полевого опыта” (Б.А. Доспехов, 1985), за методикою “Опытного дела в полеводстве” (під ред. Г.Ф. Никитенко, 1982), “Методическими рекомендациями по проведению опытов с овощными культурами в сооружениях защищенного грунта” (під ред. С.Ф. Ващенко, Т.А. Набатовой, 1976; під ред. Л.М. Шульгиной, 1977). Застосовані сучасні пакети прикладних, статистичних і графічних комп'ютерних програм “Ttest”.

Виявлення енергоємності витрат палива на вирощування холодостійких рослин - капусти білоголової ранньої і цвітної (сорти Іюнська і Мовир74) - проводили в плівкових теплицях конструкції ЦІМЕТ. Випробовували п'ять строків висаджування розсади - з 25 січня до 20 березня з інтервалом в одну декаду. Висаджували в теплицях: з обігрівом повітря та ґрунту, тільки з обігрівом повітря і без обігріву. У ранній строк висаджування (тобто з обігрівом ґрунту і повітря) при густоті рослин від 4,1 до 6,6 шт./м2 випробовували капусту білоголову ранню, а відповідно цвітну при висаджуванні в другій декаді березня (з обігрівом повітря) при густоті від 5,5 до 11,1 шт./м2.

У зимових блокових і плівкових теплицях зимово-весняного і весняного оборотів при вирощуванні огірка (гібриди Стела, ТСХА 211, ТСХА 98) вивчали теплоємність різних видів біопалива, відходів рослинництва і виноградарства - соломи рисової, стрижнів кукурудзяних і лози виноградної. Крім того, з метою підвищення теплоємності тюків пшеничних застосовували біоактиватори - агрофіл, вермикомпост і оксигумат. Агрофіл - це культура бактерій роду агробактеріум. В 1 г препарату - 10 млрд клітин бактерій. Вермикомпост містить біологічно активні речовини та ферменти. Відношення вуглецю до азоту в ньому (С : N) складало 14-17:1. Оксигумат екстрагований з торфу, містить гумінові кислоти.

За технології вирощування огірка і томата (сорти ВІР 517 і Перемога 165) на сидеральних добривах при біомасі 7,4-22,8 т/тис.м2 у плівкових теплицях проводили облік енергетичних витрат. Насіння вико-вівсяної суміші, гірчиці листкової і перко на сидерати висівали в теплицю з відкритою покрівлею в першій декаді серпня і заорювали наприкінці жовтня. Потім ділянки за вмістом органічної речовини вирівнювали до 15%-го рівня перегноєм (після вико-вівсяної суміші 12,1-13,4 т/тис.м2), у тому числі в контролі (без сидератів 18,1-21,6 т/тис.м2).

При вирощування розсади баклажана (сорт Симферопольський 105) у захищеному ґрунті були значні енерговитрати, їх скорочення пов'язане з забезпеченням найбільшої приживлюваності рослин у відкритому ґрунті. З цією метою підбирали дози латексів-антитранспірантів і способи обробки розсади перед висаджуванням у ґрунт.

Для вимірювання факторів мікроклімату керувалися вказівками В.И. Виткевича (1962) і М.Д. Павловой (1968). У розрахунках теплоємності різних субстратів у теплиці використовували методику В.І. Горези (1982). Водно-фізичні властивості ґрунту визначали за А.А. Роде (1969). При обліку водопроникності ґрунту, запасу продуктивної вологи, норм зрошення використовували рекомендації ЦІНАО (1984). Біологічну активність і дихання ґрунту визначали за Е.Н. Мишустиним (1970) та В.И. Штатновим (1979). Визначення фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу проводили за методичними вказівками А.А. Ничипоровича та ін. (1961). Водний дефіцит у листках визначали за методикою Л.А. Незгородова й А.К. Соловьева (1965).

Агрохімічний аналіз ґрунту проводили за загальноприйнятими методиками: органічну речовину - озолюванням (спалюванням), гумус - за І.В. Тюриним, рН - потенціометрично, азот аміачний - з реактивом Несслера, нітратний - за Грандваль-Ляжу, фосфор рухомий - за Б.П. Мачигиним фотокалориметрично, обмінний калій - на полум'яновому фотометрі (ГОСТ 26205-91), загальну суму солей - ваговим методом.

Якість овочевої продукції визначали: суху речовину - висушуванням (ГОСТ 24556-89), суху розчинну речовину - рефрактометрично, суму цукрів - ціанатним методом, аскорбінову кислоту - за І.К. Мурри (ГОСТ 24556-89), загальну кислотність - титруванням лугом у перерахунку на яблучну кислоту, нітрати - потенціометрично йоноселективним методом.

Статистичну обробку дослідних даних проводили методами дисперсійного і кореляційного аналізів, викладених у книгах Б.А.Доспехова (1985), А.В. Кільчевського і Л.В. Хотильової (1985). Коефіцієнт еластичності (Е) визначали за Г.Л. Громико (1981) як величину відносної зміни однієї ознаки щодо іншої.

Економічну ефективність технології та прийомів розраховували шляхом порівняння виробничих витрат і отриманих результатів за И.Т. Дудоровим (1992). Біоенергетичну оцінку прийомів визначали на основі енергетичних еквівалентів, зведених до єдиного показника - Джоуля (В.П. Мартьянов, 1996; О.С. Болотських, М.М. Довгаль, 1999).

Теплозапезпеченість та технологічні прийоми вирощування капустяних рослин у плівкових теплицях

Способи обігріву і строки висаджування капусти білоголової ранньої. Існуюча технологія вирощування капусти білоголової ранньої в плівкових теплицях вимагає більших витрат енергії. Ріст і розвиток рослин змінювалися залежно від строків висаджування. Висаджування розсади в теплиці, що обігріваються, з третьої декади січня до другої декади лютого дозволило на 35-38 діб раніше приступити до збирання врожаю (друга декада квітня - перша декада травня) порівняно з теплицями, що не обігріваються. При висаджуванні в пізній строк (15-20 березня) спостерігалося скорочення міжфазного періоду “висаджування - перший збір” на 6-7 діб. До початку формування головки в теплицях, що обігріваються повністю, площа листків збільшувалася на 2200-2675 см2, у теплицях без обігрівання й із частковим обігріванням - на 3637- 4900 см2, що відповідно в 1,7-2 і 3,6-4,3 раза більше. Аналогічні дані отримані також щодо розвитку розетки листків.

У перші три строки висаджування (при повному обігріванні) кореляція між площею листків і врожайністю була слабкою (12-20%). З початком весни і кращою освітленістю в березневих строках, тобто в теплицях із частковим обігріванням і без нього, ця залежність проявлялася сильніше, від 52 до 77% (r = 0,86 і 0,72).

Зі збільшенням ФАР прискорювалося настання фенофаз і збільшувалася чиста продуктивність фотосинтезу. Величина його ККД залежала від інтенсивності ФАР, урожайності та накопичення сухої речовини в продукції. Чиста продуктивність фотосинтезу капусти в теплицях без обігрівання в 1,4-2,2 раза перевищувала цей показник за інших строків вирощування.

Найбільш раннє надходження продукції починалося при висаджуванні в третій декаді січня у плівкові теплиці, що повністю обігріваються, де за першу декаду збирання врожайність становила 0,8 кг/м2. При висаджуванні в першій і другій декаді березня врожай отримували пізніше, проте врожайність за першу декаду збору становила 5,8-6,1 кг/м2. Строк висаджування розсади 15-20 березня щорічно істотно перевищував на 2,1 кг/м2 контроль - 15-20 лютого з обігрівом ґрунту і повітря (табл. 1).

Різні способи обігрівання та строки висаджування розсади вплинули на витрат палива. При висаджуванні розсади 5-10 березня в теплиці з частковим обігріванням, тобто без інтенсивного обігріву теплиць протягом третьої декади січня й усього лютого, витрати пічного палива на 1 м2 площі скорочувалися в 1,8-2 рази. Висаджування розсади 15-20 березня, тобто в теплиці без обігрівання, дозволило вирощувати рослини за рахунок природного тепла. Енергоємність 1 кг продукції становила в теплицях з повним обігрівом 4,8-5,4 кг порівняно з теплицями з частковим обігрівом - 2,4 кг. За пізніших строків фактична енергоємність рослин була меншою (при роботі ТГ-150), що заощаджувало до 2,9 кг пічного палива на 1 кг продукції.

Таблиця 1 - Урожайність капусти білоголової ранньої залежно від строків висаджування розсади і способів обігрівання плівкових теплиць (1978-1981 рр., сорт Іюнськая)

Строк висаджування	Урожайність товарних головок, кг/м2	Різниця врожайності, кг/м2
	1978 р.	1979 р.	1980 р.	1981 р.	середня	1978 р.	1979 р.	1980 р.	1981 р.	середня
Обігрівання ґрунту та повітря
15-20.02 (контроль)	3,4	3,0	4,6	5,0	4,0	0	0	0	0	0
5-10.02	4,2	4,3	4,2	5,8	4,6	+0,8	+1,3	-0,4	+0,8	+0,6
25-30.01	4,5	5,1	5,0	5,8	5,1	+1,1	+2,1	+0,6	+0,8	+1,2
Обігрівання повітря
5-10.03	5,6	6,7	4,8	5,9	5,8	+2,2	+3,7	+0,2	+0,9	+1,8
Без обігрівання
15-20.03	5,0	5,8	6,5	7,1	6,1	+1,6	+2,8	+1,9	+2,1	+2,1
НІР05, кг/м2						0,4	0,9	1,0	1,3

Способи обігрівання та строки висаджування капусти цвітної в плівкових теплицях. Рослини при висаджуванні в третій декаді січня потягом перших трьох тижнів інтенсивно збільшували висоту - в 1,5 раза, кількість листків в - 1,4 раза і площу листків в - 6,4 раза. Через місяць площа листків збільшувалася меншими темпами, лише в 3,3 раза порівняно з 4,3-4,8 раза за інших строків, тобто в теплицях з обігрівом повітря і без нього.

Аналіз кореляції між площею листків і врожайністю капусти цвітної показав, що при ранніх строках висаджування рослин (кінець січня - початок лютого) кореляція була слабкою (1-9%). Наприкінці зими - початку весни, при кращій освітленості і вищих показниках ФАР, у теплицях з обігрівом ґрунту і повітря та тільки повітря ця залежність проявлялася сильніше і відповідала впливу площі листків на врожайність від 64 до 83% (r = 0,91 і 0,8). При відсутності обігріву подібної залежності не виявлено.

Оцінка фотосинтетичних показників рослин показала, що при незначних витратах на повітряний обігрів теплиць при висаджуванні 5-10 березня можна одержати майже однаковий ККД ФАР порівняно з ранніми строками, з 25 січня до 10 лютого (при повному обігріві теплиць), і на 30% більше, ніж при з вирощувані рослин без обігріву. При чистій продуктивності фотосинтезу 11,9 г/м2 за добу рослини без обігріву показали значний приріст урожайності - 14,8 г/м2.

Розходження в розвитку рослин різних строків висаджування відбилися на їхній урожайності. Рослини, висаджені 5-10 березня в теплиці з обігрівом повітря і 15-20 березня без обігріву, протягом двох-трьох років мали достовірне збільшення врожайності порівняно з контролем (строк висаджування 15-20 лютого з обігрівом ґрунту і повітря). У середньому за 4 роки врожайність збільшувалася на 0,9 і 0,2 кг/м2 (табл. 2).

У теплицях із частковим обігрівом і без обігріву надходження продукції за першу декаду зборів становило 0,4-1,0 кг/м2; надалі врожайність збільшувалася від 1,9 до 2,6 кг/м2. Найбільша маса головки формувалася в теплицях із частковим обігрівом - 0,48 кг.

Таблиця 2 Урожайність капусти цвітної залежно від строків висаджування розсади і способів обігріву плівкових теплиць (1978-1981рр.,сорт МОВІР 74)

Строк висаджування	Урожайність товарних голівок, кг/м2	Різниця в урожайності, кг/м2
	1978 р.	1979 р.	1980 р.	1981 р.	середня	1978 р.	1979 р.	1980 р.	1981 р.	середня
Обігрівання ґрунту та повітря
15-20.02 (контроль)	2,0	1,4	2,2	1,3	1,7	0	0	0	0	0
5-10.02	2,3	1,8	2,1	1,8	2,0	+0,3	+0,4	-0,1	+0,5	+0,3
25-30.01	2,0	1,8	1,8	1,9	1,9	0	+0,4	-0,4	+0,6	+0,2
Обігрівання повітря
5-10.03	2,3	2,5	2,8	2,7	2,6	+0,3	+1,1	+0,6	+1,4	+0,7
Без обігрівання
15-20.03	1,9	1,3	2,5	2,0	1,9	-0,1	-0,1	+0,3	+0,7	+0,2
НІР05, кг/м2						0,4	0,3	0,3	0,3

Способи обігріву та строки висаджування розсади впливали на витрати палива. При висаджуванні 5-10 березня в теплиці з обігрівом повітря, тобто при виключенні інтенсивного обігріву в теплицях протягом третьої декади січня й усього лютого, витрати пічного палива на 1 м2 площі скорочувалися в 1,4-2,1 раза. При висаджуванні в середині березня, тобто в теплиці без обігріву, витрати палива виключалися, рослини вирощувалися за рахунок природного тепла. Енергоємність (витрати пічного палива на 1 кг продукції) в теплицях з повним обігрівом була 11,3-14,7 кг порівняно з 5,1 кг в теплицях з обігрівом повітря. Пізні строки вирощування зменшували фактичну енергоємність продукції (при роботі ТГ-150) за рахунок природного тепла, прихід якого заощаджує до 11,7 кг пічного палива на 1 кг продукції.

Енергоємність урожаю капусти білоголової ранньої і цвітної за різної густоти рослин. Установлення густоти капустяних рослин на одиниці площі в певних межах сприяє підвищенню врожайності і зниженню енергоємності продукції. Виявлено, що зі зменшенням густоти рослин з 6,6 до 4,7 шт./м2 капусти білоголової ранньої досягнуто найбільшого ККД ФАР (1,37%) і середньодобового проросту величини врожаю, що перевищує контроль (густота рослин 5,5 шт./м2) на 14%. Загальна врожайність товарних головок становила 5,6 кг/м2. У цвітної капусти найбільшу чисту продуктивність фотосинтезу 11,2 г/м2 забезпечувала густота рослин 6,6 шт./м2 з ККД ФАР 1,66%. Подальше збільшення густоти рослин на одиниці площі знижувало ЧПФ і призводило до збільшення витрат посадкового матеріалу в 1,5-1,7 раза при тих же значеннях ККД ФАР. За густоти рослин 6,6 шт./1 м2 спостерігалося інтенсивніше надходження врожаю. Урожайність товарних головок була 2,4 кг/м2, що на 9% перевищувало контроль (густота 5,5 шт./м2).

За сучасної оцінки виробництва істотне значення має енергоємність продукції. Так, при густоті рослин капусти білоголової ранньої 4,7 шт/м2 і капусти цвітної 6,6 шт./м2 знижувались витрати пічного палива відповідно на 10 і 11% при найбільшому виході продукції. Подальше збільшення числа рослин на одиниці площі підвищувало витрати палива й енергоємність продукції.

За дослідженнями Ф.А.Ткаченка (1978), В.В. Лізгунової (1984), О.Я. Жук (1988), В.В. Хареби (2004), капуста білоголова під час проходження основних етапів органогенезу досить чутлива до факторів зовнішнього середовища. Виявити зв'язок між абіотичними факторами та рівнем реалізації біологічного потенціалу дозволяють існуючі статистично-імовірні моделі ботаніко-географічного методу.

Найбільша урожайність й економія полива була в теплицях без обігрівання. Результати багаторічного освоєння строку висаджування за таких умов в агрофірмі СПМ Сімферопольського району підтвердило обґрунтованість.

За даними наших досліджень, в передгірній зоні Криму сума ефективних температур повітря (х) в теплицях без обігрівання коливалася від 1505 до 1700С для капусти білоголової та від 1477 до 1862С для капусти цвітної. При цьому сума тривалості сонячного освітлення також змінювалася відповідно від 768 до 848 годин та від 673 до 814 годин. Урожайність капусти білоголової ранньої змінилася від 5,0 до 7,1 кг/м2 та від 1,3 до 2,5 кг/м2 у капусти цвітної. Різниця врожайності у капусти білоголової ранньої в 2,1 кг/м2 і у капусти цвітної 1,2 кг/м2 дала можливість виявити критерій рівня врожайності на кожен 1С суми ефективних температур та на 1 годину тривалості сонячного освітлення. Ці показники можна використовувати для прогнозування врожайності.

Відношення розмаху варіювання суми ефективних температур і суми тривалості сонячного освітлення капусти білоголової ранньої і цвітної (205 та 385С і 143 та 141 год.) до різниці в урожайності (2,1 та 1,2 кг/м2) становить 98 та 321 і 68 та 118. Рівнянням регресії:

,

де а1 - коефіцієнт регресії, який показує, на скільки одиниць змінюється результативність ознаки. Визначено, що із збільшенням суми ефективних температур (х) на 1С урожайність у капусти білоголової ранньої зменшувалась на 6,3 г/м2, а капусти цвітної збільшувалася на 2,1 г/м2. Із збільшенням суми тривалості сонячного освітлення на 1 годину урожайність капусти білоголової ранньої зросла на 22 г/м2 і капусти цвітної на 6,7 г/м2. Коефіцієнт еластичності незначно коливався у капусти білоголової ранньої і цвітної. Коефіцієнт варіювання (V, %) урожайністі і суми ефективних температур у капустяних рослин відрізнявся. Для капусти білоголової ранньої він був вищим в 5,7 раза, а цвітної - нижчим в 1,2 раза, коли значення варіювання були 14,9 і 17,4% (табл. 3).

Таблиця 3 - Статистична характеристика суми ефективних температур, тривалості сонячного освітлення та урожайності капустяних рослин у теплицях без обігрівання (в середньому за 1978-1981 рр.)

Показник	Сума, х		Sx	S2	S	V, %	НОМ
Капуста білоголова рання
Урожайність, кг/м2	24,4	6,1	0,46	0,83	0,91	14,9	0,41
Сума ефективних температур, С	6351	1587,8	40,7	6628	81,4	5,1	311,3
Сума тривалості сонячного освітлення, годин	3306	826,5	21,6	1867	43,2	5,2	158,9
Капуста цвітна
Урожайність, кг/м2	7,7	1,9	0,16	0,11	0,33	17,4	0,11
Сума ефективних температур, С	6459	1614,8	84,8	28711,7	169,4	10,5	153,8
Сума тривалості сонячного освітлення, годин	2914	728,5	32,4	4194	64,8	8,9	81,8

Коефіцієнт кореляції між урожайністю та сумою ефективних температур для капусти білоголової ранньої і цвітної був відповідно r =-0,53 і 0,74, а кореляція між урожайністю і тривалістю сонячного освітлення 0,69 і 0,18.

Гомеостатичність урожайності, суми ефективних температур і тривалості сонячного освітлення капусти білоголової ранньої була відповідно в 3,7; 2,0 і 1,9 раза більше капусти цвітної. Таким чином, урожайність капусти білоголової ранньої і цвітної мала позитивний зв'язок з сумою ефективних температур та тривалістю сонячного освітлення.

За даними впровадженнями технології в 1998-2006 рр. в агрофірмі СПМ (с. Первомайське, АР Крим) середня урожайність капусти білоголової ранньої в плівкових теплицях без обігрівання (гібрид Голден Кросс) становила 4,1 кг/м2, у той час як теоретично розрахована мінімальна - 3,2 кг/м2, а максимальна - 6,2 кг/м2 з масою головки відповідно 800 і 1631 г. (табл. 4).

Таблиця 4 Фактична і теоретична врожайність і маса головки капусти білоголової ранньої в теплицях без обігрівання (середня за 1998-2006 рр., агрофірма СПМ, с.Первомайське, АР Крим).

Показник	Урожайність, кг/м2	Екологіч- ний коефіцієнт варіації
	середня	мінімальна	максимальна
		фактична	теоретична	фактична	теоретична
	Xy+Sx		-S	-2S	-3S		-S	-2S	-3S
Урожайність, кг/м2	4,1+0,46	3,2	2,7	2,3	1,8	4,8	5,3	5,7	6,2	11,3
Маса головки, г	1044+147	800	653	506	359	1250	1397	1544	1631	14,0

На основі використання існуючої статистично-імовірної моделі ботаніко-географічного методу показані зв'язки суми ефективних температур, тривалості сонячного освітлення та врожайності капусти білоголової ранньої і цвітної в плівкових теплицях без обігрівання, а також фактична і теоретична врожайність і маса головки капусти білоголової ранньої з інтервалом часу.

Теплоємність органічних субстратів у зимових і плівкових теплицях. Добір теплоємних видів біопалива

Використання відходів рослинництва і виноградарства на півдні України як біопалива може зменшити витрати палива для обігрівання теплиць, вплинути на стратегію енергозбереження при вирощуванні овочів.

Ступінь мінералізації субстратів, їхня теплоємність залежали від співвідношення в них елементів вуглецю (С) і азоту (N). Оптимальним вважається рівняння С : N = 20 : 1, коли азот швидко мінералізується мікроорганізмами ґрунту і стає доступнішим для рослин (К.Рауе, 1969; Л.Нечаєв та ін., 2002). Найближчим співвідношення С : N було в разі розпаду тюків рисових (20 : 1) та лози виноградної (13 : 1) і значно ширшим у стрижнів кукурудзяних та соломи пшеничної (26 : 1) з початковою (13-33 і 8) і кінцевою зольністю відповідно 50-54% і 32-37%.

Водно-фізичні властивості і теплоємність субстратів у зимових теплицях. Біохімічні процеси, що відбуваються при розігріванні біопалива, вплинули на розпад органічної речовини субстратів і ґрунту насипного шару. Вміст органічної речовини в субстратах - тюках пшеничних і рисових, стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній - впливало на їхні водно-фізичні властивості. Між об'ємною і питомою вагою субстратів і вмістом органічної речовини спостерігалася зворотна залежність. Від початку до кінця вегетаційного періоду рослин підвищувалася об'ємна і питома вага субстрату при зниженні рівня органічної речовини і шпаруватості ґрунту.

У насипному шарі ґрунту на різних видах біопалива пористість була високою - до 80%. У кінці плодоношення огірка вона знижувалася на
9-14%. У субстратах, невкритих ґрунтом, пористість досягала 90-94%, тобто перебувала на рівні торф'яних ґрунтів.

Укриття біопалива ґрунтом у зимових теплицях знижувало аерацію субстратів і виділення діоксиду вуглецю в тюках пшеничних на 13%, тюках рисових - 29% і стрижнях кукурудзяних - 66%. Подібне спостерігалось й щодо розпаду клітковини. Укриття ґрунтом лози виноградної не змінювало виділення діоксиду вуглецю, але зменшувало розкладання клітковини. Кількість виділеного тепла субстратом - важливий показник його “біологічного горіння”, що визначав ріст і розвиток рослин огірка. У зимових теплицях у січні перше місце з виділення тепла займали тюки рисові, як укриті, так і невкриті ґрунтом (825-997 тис. кДж/м2), потім стрижні кукурудзяні (778-846 тис. кДж/м2) і тюки пшеничні (707-823 тис. кДж/м2).

Ріст і розвиток рослин огірка на різних видах біопалива в зимових теплицях. Після висаджування розсади огірка температура субстратів та їхня біологічна активність визначала ріст і розвиток рослин. У фазі масового цвітіння більшу площу листків мали рослини на тюках рисових і стрижнях кукурудзяних. Від початку до кінця плодоношення за висотою, кількістю листків та площею випереджали рослини, висаджені безпосередньо на біопаливі - тюках рисових, лозі виноградній і стрижнях кукурудзяних, але найбільший темп росту був у рослин на тюках рисових і лозі виноградній, де довжина і маса кореня в 1,2-1,7 раза перевищувала контроль (рослини на тюках пшеничних).

У період плодоношення за кількістю жіночих квіток майже на всіх субстратах рослини на 5-28% випереджали контроль. За кількістю плодів перевага залишалася за тюками рисовими і лозою виноградною: більше ніж у контрольному варіанті, на насипному ґрунті на 54 і 18% та без нього - на 24 і 12% відповідно.

Аналіз кореляційної залежності між кількістю плодів і врожайністю за перший місяць плодоношення огірка, що вирощували на насипному ґрунті (поверх біопалива), показав пряму залежність: середню на тюках пшеничних і рисових (r = 0,3-0,5), сильну на стрижнях кукурудзяних (r = 0,9) і пряму функціональну на січці виноградній (r = 1).

Насипний ґрунт на двох видах біопалива - стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній - був визначальним як за врожайністю (20,1-20,5 кг/м2), так і за продуктивністю фотосинтезу (99,6-100,4 г/м2 ·доба), а також за ККД ФАР (3,16-3,2%). Найбільшу врожайність (20,2 кг/м2) і ККД ФАР (3,1%) мали тюки рисові без ґрунту.

Об'єктивну оцінку різних видів біопалива можна дати тільки на основі даних урожайності огірка (табл. 5).

Таблиця 5 Урожайність огірка в зимових теплицях на різних видах
біопалива з насипним ґрунтом

Субстрат	Урожайність товарних плодів, кг/м2	Маса плоду, кг
	за 1-й місяць плодоношення	на 10.06*)
	1986 р.	1987 р.	1988 р.	середня	1986 р.	1987 р.	1988 р.	середня
Тюки пшеничні (контроль)	4,8	2,2	3,0	3,3	20,9	18,2	19,9	19,7	0,28
Тюки рисові	5,2	2,5	3,0	4,5	20,9	18,6	19,3	19,6	0,29
Стрижні кукурудзяні	5,0	2,5	3,5	3,6	21,0	19,2	20,1	20,1	0,29
Лоза виноградна	4,6	1,8	3,3	3,2	22,1	18,5	20,9	20,5	0,28
НІР05, кг/м2	0,3	0,3	0,4		1,2	0,5	0,3

*) - останній облік урожаю.

У середньому за перший місяць плодоношення на 36% більше контролю надходило плодів огірка, вирощених на тюках рисових з насипним ґрунтом, а без нього - на 9-11% (табл. 6).

У середньому за загальною врожайністю товарних плодів на 0,4 кг/м2 перевищували контроль субстрати з стрижнями кукурудзяними з насипним ґрунтом і тюки рисові без ґрунту, але найбільш істотне збільшення врожайності дали рослини, висаджені на лозі виноградній з насипним ґрунтом (на 0,8 кг/м2).

Таблиця 6 Урожайність огірка в зимових теплицях за різних видів біопалива

Субстрат	Урожайність товарних плодів, кг/м2	Різниця в урожайності, кг/м2
	за перший місяць плодоношення	на 10.06*)	за перший місяць плодоношення	на 10.06
	1987 р.	1988 р.	1987 р.	1988 р.	1987 р.	1988 р.	1987 р.	1988 р.
Тюки пшеничні (контроль)	2,7	3,4	17,9	21,8	0	0	0	0
Тюки рисові	3,0	3,7	18,4	21,9	+0,3	+0,3	+0,5	+0,1
Стрижні кукурудзяні	2,4	3,1	18,0	20,9	-0,3	-0,3	+0,1	-0,9
Лоза виноградна	2,1	3,3	16,8	20,0	-0,6	-0,1	-1,1	-0,8
НІР05, кг/м2					0,3	0,3	0,4	0,3

*) - останній облік урожаю.

Хімічний аналіз продукції показав, що плоди за сумою цукрів, вітаміном С, сухою речовиною практично не відрізнялися, за винятком субстратів з насипним ґрунтом поверх тюків рисових, де в плодах було більше сухої речовини на 0,32%. У плодах, вирощених на насипному ґрунті, трохи підвищувався вміст клітковини (на 0,1-0,16%) порівняно з біопаливом. Подібне відзначалось і за вмістом нітратів.

Водно-фізичні властивості і теплоємність субстратів у плівкових теплицях. Від початку до кінця вегетаційного періоду рослин огірка зменшувалася частина об'єму ґрунту, зайнята твердою фазою (на 2-5%), збільшувалася шпаруватість (на 2-6%) і була найменшою вологоємність. Рівень органічної речовини знижувався не істотно (на 0,5-1,4%).

У плівкових теплицях субстрати розрізнялися за теплотворною здатністю. Найбільша кількість тепла виділялась у квітні тюками рисовими і пшеничними (508-581 тис. кДж/м2) і найменше - стрижнями кукурудзяними і лозою виноградною (425-489 тис. кДж/м2). У травні тенденція виділення тепла субстратами зберігалася, але в уповільненому темпі. У цілому теплотворна здатність за весь період “горіння” була найбільшою у тюків рисових і пшеничних (959-1039 тис. кДж/м2) і найменшою - в лози виноградної та стрижнів кукурудзяних (742-861 тис. кДж/м2).

Субстрати з різною теплотворною здатністю по-різному розкладалися і виділяли діоксид вуглецю. До моменту плодоношення огірка найбільш подрібнені матеріали - солома пшенична і лоза виноградна - виділяли найбільшу кількість діоксиду вуглецю (до 1283 мг/м2-год.). Тюки рисові займали проміжне положення.

Вплив різних видів біопалива на врожайність і вміст нітратів у плодах огірка в плівкових теплицях. Різна теплотворна здатність субстратів уплинула на ріст і розвиток рослин. Краще розвивалися рослини (за довжиною стебла, кількістю листків та їх площею) на тюках рисових, лозі виноградній і стрижнях кукурудзяних, але перевага залишалася за останнім видом біопалива. У період масового цвітіння на 30% більше жіночих квіток мали рослини (гібрид ТСХА-98), вирощувані на тюках рисових. На початку плодоношення рослини на всіх субстратах, порівняно з контролем (тюки пшеничні), в 1,9-2,2 рази мали більше плодів, але перевага була в лози виноградної. На трьох видах біопалива, крім тюків пшеничних, найбільший фотосинтетичний потенціал (1595-1812 м2 ·дн./м2) і ККД ФАР (1,74-1,78%) визначили формування найвищого врожаю. Вирощування рослин на стрижнях кукурудзяних подрібнених і лозі виноградній виявило найбільші можливості субстратів з урожайності (від 16,3 до 18,1 кг/м2), що вище за контроль на 0,6-3,2 кг/м2 (табл. 7). Достовірне збільшення врожаю отримано за трьома субстратами.

Таблиця 7 - Урожайність огірка на різних видах біопалива в плівкових
теплицях (гібрид F1 ТСХА-98)

Субстрат	Урожайність, кг/м2	Різниця в урожайності, кг/м2
	за перший місяць	усього на 10.08	за перший місяць	усього на 10.08
	1986 р.	1987 р.	1986 р.	1987 р.	1986 р.	1987 р.	1986 р.	1987 р.
Тюки пшеничні (контроль)	7,6	3,5	14,1	17,2	0	0	0	0
Тюки рисові	7,1	4,5	16,3	18,1	-0,5	+1,0	+2,2	+0,9
Стрижні кукурудзяні	8,3	4,4	17,3	18,0	+0,7	+0,9	+3,2	+0,8
Лоза виноградна	8,3	4,5	17,3	17,8	+0,7	+1,0	+3,2	+0,6
НІР05, кг/м2					0,5	0,7	1,4	0,2

Вміст нітратів у плодах огірка ТСХА-98 був нижче допустимого рівня (400 мг/кг) на тюках пшеничних в 3,2 раза, тюках рисових, стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній в 2,6-2,8 раза, тобто знаходився на рівні 125-151 мг/кг.

Вплив біологічних активаторів на ферментацію соломи і урожайність огірка. Відомо, що біоактиватори сприяють переміщенню енергії і біогенних елементів від одного біокомпонента екосистеми до іншого, що багато в чому визначає розпад клітковини (сполуки вуглецю) й інтенсивність засвоєння азоту, а відтак і біологічного горіння субстрату (В.Волобуєв, 1974; В. Патика, 1993). Біологічні активатори - агрофіл, вермикомпост і оксигумат - впливали на ферментацію соломи. Найбільша кількість тепла виділялася при суцільному внесенні оксигумату й агрофілу та при суцільному і локальному внесенні агрофілу в лунки (після удобрення тюків NРКх^х) на 100 кг соломи, кг д.в. - N_0,35 P_0,07 K_0,3) і перед висаджуванням розсади). За два місяці виділилося тепла 186-279 тис. кДж/м2, що вище за контроль на 33-39%.

Перевірка біологічної активності субстратів на виділення діоксиду вуглецю показала, що додавання препаратів у лунки перед висаджуванням розсади при попередньо їх суцільному внесенні після заправлення добривами, збільшило вихід діоксиду вуглецю проти контролю - за агрофілом на 62, вермикомпосту на 36 і оксигумату на 54%.

Рослини, що вирощували на тюках із внесенням біологічних активаторів, до періоду плодоношення мали неоднакові показники довжини стебла, кількості листків та їх площі. Додавання в лунки вермикомпосту (150 г) збільшувало площу листків рослин на 12% у гібрида ТСХА-211 і на 38% у гібрида ТСХА-98. За кількістю жіночих квіток і плодів перевагу мали рослини з обробкою субстрату агрофілом і вермикомпостом при суцільному з локальним внесенням. У гібрида ТСХА-98 при застосуванні всіх біоактиваторів кількість плодів в 3-6,2 раза перевищувала контроль.

Застосування біоактиваторів на гібриді ТСХА-98 істотно підвищувало врожайність: агрофіл на 1, вермикомпост на 1,3 і оксигумат на 1,8 кг/м2; на гібриді ТСХА-211 при суцільному внесенні агрофіла на тюки врожайність збільшувалася на 0,9-1,1 кг/м2 порівняно з контролем (табл. 8).

Застосування препарату агрофіл на соломяних тюках (50 г/тюк) у тепличних комбінатах Сімферопольського району СК “Дюльбер” і агрофірми “Пригородне” у 2002-2003 рр. збільшувало урожайність огірка сорту Корольок на 1,3 та 2,0 кг/м2, тоді як без внесення агрофілу урожайність огірка була 21 і 24 кг/м2.

Біоактиватори при суцільному з локальним внесенням знижували вміст нітратів у плодах: агрофіл у гібридів ТСХА-211 і ТСХА-98 на 23 і 34% і вермикомпост у гібрида ТСХА-98 на 37%.

Таблиця 8 - Урожайність огірка залежно від застосування біологічних активаторів у зимових теплицях (гібрид ТСХА-211, кг/м2)

Біоактиватор	За перший місяць плодоношення	Урожайність на 31.05х)	Різниця в урожайності
	1992 р.	1993 р.	1992 р.	1993 р.	за перший місяць плодоношення	на 31.05
					1992 р.	1993 р.	1992 р.	1993 р.
Тюки, заправлення NPKх)) - за технологією - фон (контроль)	1,4	4,3	15,2	13,4	0	0	0	0
Суцільне внесення активаторів після удобрення тюків NPK
Фон + агрофіл (А - 50 г тюк)	1,6	4,2	16,1	14,5	+0,2	-0,1	+0,9	+1,1
Фон + вермикомпост (В- 150 г/тюк)	1,3	3,9	14,0	13,1	-0,1	-0,4	-1,2	-0,3
Фон + оксигумат (О-0,1%, 3 л/тюк)	1,3	4,3	14,5	13,8	-0,1	0	-0,7	+0,4
Суцільне внесення активаторів після удобрення тюків NPK + локальне в лунки перед висаджуванням розсади
Фон + А (50 г/тюк +2% по 1 л/лунку)	1,6	3,9	15,3	13,5	+0,2	-0,4	+0,1	+0,1
Фон + В (150 г/тюк + 150 г/лунку)	1,3	4,1	15,3	14,2	-0,1	-0,2	+0,1	+0,8
Фон + О (0,1%, 3 л/тюк + 0,1% по 0,5 л/лунку)	1,3	3,8	14,3	14,3	-0,1	-0,5	-0,9	+0,9
НІР05, кг/м2					0,2	0,2	0,5	0,7

х) - останній облік урожаю; х)) - на 100 кг соломи. кг д.в. - N0,35 P0,07 K0,3

При аналізі вмісту важких металів у продукції на всіх ділянках виявлена незначна їх кількість порівняно з ГДК*х*^х)) мг/кг - Сd - 0,03, Pb - <0,5, Cu - <0,5, Zn - <10, Cr - 0,2)). Спостерігалося деяке зниження рівня цинку в плодах огірка при суцільному внесенні агрофілу й оксигумату, а також свинцю при застосуванні агрофілу суцільним способом і вермикомпосту при суцільному з локальним внесенням.

Біологічні активатори та їх вплив на ріст і розвиток розсади, врожайність і вміст нітратів у плодах огірка. Насіння, оброблене біоактиваторами, мало енергію проростання: мікроелементами - 83%, агрофілом - 87% і суспензією вермикомпосту - 83%. Після висаджування, порівняно з контролем (обробка мікроелементами), розсада гібрида ТСХА-211 з обробкою агрофілом і вермикомпостом (насіння і розсада) мала деяку перевагу в розвитку за висотою і площею листків. На початку плодоношення більше зав'язей і плодів мали ті ж варіанти на субстраті і без обробки агрофілом. Урожайність огірка залежала від застосування біоактиваторів (табл. 9).

Достовірне збільшення врожайності огірка на третю декаду травня отримано при обробці насіння і розсади вермикомпостом без додавання в тюки агрофілу. Урожайність в цьому варіанті перевищувала контроль на 0,5-0,7 кг/м2.

Таблиця 9 - Урожайність огірка залежно від застосування біоактиваторів на насінні і розсаді в зимові теплиці (гібрид ТСХА 211, кг/м2)

Спосіб (фактор А)	Обробка насіння та розсади препаратами (фактор В)	За перший місяць плодоношення	На 31.051)	Різниця в урожайності
				за перший місяць плодоношення	на 31.051)
		1992 р.	1993 р.	1992 р.	1993 р.	1992 р.	1993 р.	1992 р.	199...

Подобные документы

• Машини, які використовуються у закритому ґрунті

  Етапи та перелік робіт при вирощуванні овочів і розсади у закритому ґрунті. Організація робочого процесу та принцип дії ґрунтообробних машин. Конструкція, підготовка до роботи та використання в теплицях сівалки ручної однорядної, електрообприскувача.
  
  реферат [66,8 K], добавлен 11.10.2011
  

• Створення сортів білоголової капусти, стійких до кили

  Класифікація походження і біологічні особливості капусти. Сучасний стан і досягнення селекції в Україні і за кордоном. Характер ураження капусти білоголової килою та біологія збудника. Завдання і методи селекції. Оцінювання і добір гібридних популяцій.
  
  курсовая работа [54,4 K], добавлен 16.01.2008
  

• Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток троянд в закритому ґрунті

  Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
  
  курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011
  

• Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області

  Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
  
  дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015
  

• Агротехнічні прийоми вирощування овочевих культур

  Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.
  
  контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011
  

• Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України

  Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
  

• Вплив строків сівби на урожайність та якість зерна озимої м’якої пшениці в умовах Півдня України

  Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
  
  дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014
  

• Проблеми енергетики в АПК і основні фактори енергозбереження

  Короткий аналіз та оцінка забезпечення України енергоресурсами. Характеристика споживання енергії в аграрному виробництві. Прямі питомі енерговитрати на вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Сутність та основні фактори енергозбереження.
  
  реферат [22,0 K], добавлен 23.09.2010
  

• Меліорація земель

  Водне господарство України і його значення, стан зрошення півдня країни. Обґрунтування шляхів вирішення поставлених завдань по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції. Визначення очікуваного доходу і окупності капітальних вкладень.
  
  курсовая работа [139,1 K], добавлен 08.11.2014
  

• Ринок картоплі та овочів

  Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.
  
  контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010
  

• Шляхи енергозбереження в сільському господарстві

  Структура енергопостачання. Шляхи енергозбереження. Енергозберігаюча політика країни. Енергозбереження визначено одним із пріоритетних напрямків державної політики України і має реалізуватися як довгострокова та чітко спланована програма дій.
  
  контрольная работа [17,5 K], добавлен 05.04.2006
  

• Розробка елементів технології вирощування культури в господарстві

  Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів. Агробіологічний контроль за посівами. виробництво баштанної продукції в Україні. Аналіз еколого-гігієнічних вимог до сучасної технології вирощування гарбуза в умовах півдня країни.
  
  курсовая работа [90,6 K], добавлен 06.12.2014
  

• Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі

  Значення вирощування картоплі в економіці підприємства на прикладі агрофірми "Київська". Організація основних трудових процесів на вирощуванні картоплі. Розрахунок та обґрунтування нормативів і норм праці. Оплата праці в сільському господарстві.
  
  курсовая работа [41,9 K], добавлен 15.07.2009
  

• Розробка системи застосування добрив у зерно-просапній сівозміні у Центральному Степу України

  Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
  
  курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015
  

• Вирощування сіянців у закритому ґрунті

  Переваги та недоліки вирощування контейнерних культур. Класифікація садивного матеріалу, його ознаки. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі. Садивний матеріал із закритою кореневою системою.
  
  реферат [21,6 K], добавлен 07.12.2013
  

• Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів

  Організація праці на вирощуванні кормів. Трудовий колектив та існуючі в ньому форми поділу і кооперації праці. Розрахунок та обґрунтування нормативів праці, визначення норм витрат палива. Обґрунтування раціональних режимів праці та відпочинку робітників.
  
  курсовая работа [387,6 K], добавлен 15.07.2009
  

• Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

  Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.
  
  курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011
  

• Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні зернових культур

  Значення зернових культур в економіці підприємства на прикладі ЗАО "Зернопродукт МХП". Визначення та обґрунтування способів руху техніки під час виконання операцій при вирощуванні зернових культур. Організація праці на вирощуванні зернових культур.
  
  курсовая работа [120,4 K], добавлен 14.07.2009
  

• Розробка і обґрунтування заходів щодо підвищення економічної ефективності вирощування і реалізації ріпаку ярого

  Система показників ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Фактори впливу на підвищення ефективності вирощування і реалізації ріпаку. Посівна площа, технологічні вимоги до вирощування та рівень урожайності ріпаку в господарстві.
  
  курсовая работа [158,9 K], добавлен 01.10.2011
  

• Розробка комплексу технологічних заходів і елементів виробництва овочів

  Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
  
  курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам