Зв'язок кількості жіночих квіток та врожайності огірка показав сильну кореляційну залежність (r = 0,80-0,95) у всіх варіантах із сидератами і живленням 1,5N+РК + гумат натрію. У контролі та в інших варіантах із сидератами і одинарним живленням NPK кореляційна залежність була на рівні середніх значень (r = 0,32-0,59).

Плоди на ділянках із зеленими добривами характеризувалися кращою якістю. Так, на вико-вівсяній суміші, гірчиці листковій і перко з одинарним NPK вміст нітратів зменшувався на 21 і 9% відповідно. За цими ж варіантами, але з полуторним внесенням азоту й одинарним РК, кількість нітратів коливалася в межах 4-8% (55,5-57,7 мг/кг), коли у контролі вона була 53,2 мг/кг плодів.

Заорювання сидерату вико-вівсяної суміші під огірок з додаванням перегною 13,4 т/тис. м2 (при доведенні органічної речовини в ґрунті до 15%) збільшувало врожайність на 2,3 кг/м2, заощаджувало 4,7 т/тис. м2 перегною, 28,8 кг ПММ на 1 тис. м2, знижувало витрати праці на 100 кг продукції на 1 люд.-год. Заорювання сидерату гірчиці листкової з наступним мінеральним живленням огірка NPK і 1,5N+РК + гумат натрію 8 кг/тис. м2 збільшувало урожайність огірка на 0,4-0,7 кг/м2, заощаджувало 18,1 т/тис. м2 перегною, в 2,2 раза знижувало витрати праці на механізованих роботах при зменшенні їх на 100 кг продукції на 0,4-0,6 люд.-год.

Вплив мінерального живлення на врожайність рослин томата. Сидерати значною мірою змінювали спрямованість й інтенсивність біологічних процесів, що відбуваються в ґрунті. При розкладанні клітковини виявили таку закономірність: темп її розпаду в зелених добривах - перко і гірчиці листковій - зростав від початку до кінця вегетаційного періоду томата і знижувався в різних шарах ґрунту. У фазі масового цвітіння томата (першої-третьої китиць) концентрація діоксиду вуглецю у варіантах із сидератами і мінеральним живленням 1,5N+РК + гумат натрію (8 кг/тис. м2) перевищувала контроль без сидератів в 3,7-4,8 раза.

Органічна речовина сидератів вплинула на ріст і розвиток рослин томата. На початку плодоношення більшу кількість листків та їх площу, квіток і бутонів мали рослини на сидераті перко і після вико-вівсяної суміші. У період плодоношення рослини томата у варіанті з сидератом перко (1,5N+РК + гумат натрію) мали більшу кількість плодів.

У плівкових теплицях при внесенні перегною 21,6 т/тис. м2 (контроль) витрачається 139 кг ПММ (при міжгосподарському перевезенні), витрат праці: механізованої 131,6 і 780,6 люд.-год. кінно-ручних робіт, тобто 8,8 люд.-год. на 100 кг продукції (табл. 10).

Таблиця 10 - Витрати добрив, ПММ і праці на вирощування томата при сидерації ґрунту в плівкових теплицях (1982-1984 рр.)

х) У мг/кг ґрунту: N - 225, Р2О5 - 50, К2О - 150.

Фотосинтетичний потенціал (334,7 м2 ·дн./м2) і приріст урожайності (51,2 г/м2 ·добу) після сидерації перко з 1,5N+РК + гумат натрію на 17% перевищував контроль за найбільшою врожайністю (12,3 кг/м2) і ККД ФАР, рівному 1,48%. Хімічний аналіз плодів показав, що рослини томата після сидерата перко з 1,5N+РК + гумат натрію містили на 2% більше сухої речовини, на 5% більше кислот і на 21% менше нітратів, ніж у контролі (без сидератів). При застосуванні сидерата перко з живленням томата 1,5N+PK + гумат натрію (тобто на ділянці з найбільшою врожайністю) витрачається в 2,3 раза менше ПММ на 1 тис. м2, знижуються витрати праці на механізовані роботи в 2 рази і на 100 кг продукції в 1,2 раза.

Ефективність передпосадкового захисту розсади антитранспірантами при вирощуванні баклажана у відкритому ґрунті

Добір латексів, доз і способів їх застосування при вирощуванні розсади баклажана. Після висаджування розсади висока температура повітря у полуденні години в червні підсилювала транспірацію води з

листків, через що припинявся ріст, вони передчасно опадали, особливо в контролі (обробка листків водою і коренів у земляній бовтанці). Латекси БК (обробка листків в 11%-их розчинах і коренів у земляній бовтанці) і ДММА-65 (повне умочування розсади в 11%-ий розчин) зменшували опадання листків на 2-9%. На 4% краще, ніж у контролі, укорінювалася розсада з обробкою всієї рослини 8 і 11%-им препаратом ДММА-65.

Водний дефіцит у листків на період приживання розсади знижувався істотніше (до 15%) при вмочуванні листків розсади в 11%-ий розчин препарату ДММА-65; у фазі бутонізації - 28%.

На початку плодоношення краще розвивалися рослини з обробкою коренів у земляній бовтанці і листків в 8 і 11%-их розчинах препаратів БК і ДММА-65, а також при обробці всієї рослини в 11%-му препараті ДММА-65. Рослини перевищували контроль за висотою, кількістю листків на 4-7 шт. і площею на 16-28%. Бічні пагони утворювалися швидше, а їх кількість була найбільшою (до 4,6-5,1 шт./1 рослину).

При вмочуванні всієї рослини (листків і коренів) між різними латексами і концентраціями були істотні розходження. Обробка розсади в 11%-их латексах ДММА-65 і БК забезпечувала достовірне збільшення врожайності. Порівняно з контролем повністю оброблені в 11%-му препараті ДММА-65 рослини забезпечили збільшення врожайності на 4,4 т/га, а частково оброблені - тільки листки, а корені у земляній бовтанці в 11%-их препаратах ДММА-65 і БК - на 3,8-4,0 т/га (табл. 11). Якість плодів баклажана при обробці розсади (листків і коренів) в 11%-му латексі ДММА-65 незначно перевищувала контроль (вода) за вмістом сухої розчинної речовини (до 4%) і за сумою цукрів (до 9%) при деякому зменшенні вітаміну С.

Зменшення водного дефіциту у листках та збільшення кількості квіток і бутонів на рослинах викликало негативну кореляцію факторів, при середній у контролі (r = 0,40). При обробці листків у латексі БК і коренів у земляній бовтанці зі збільшенням концентрації від 5 до 11% зв'язок факторів зростав від слабкого до сильного: від r = -0,32 до r = -0,89. Подібна тенденція спостерігалася й для препарату ДММА-65, де при 11%-ій концентрації зв'язок був прямий, функціональний і дорівнював r = 1.

Таблиця 11 - Урожайність баклажана у відкритому ґрунті залежно від обробки розсади антитранспірантами перед висаджуванням

Ступінь зв'язуваності факторів у мінливості ознак кількості квіток і бутонів та водного дефіциту листків, при вмочуванні листків розсади і коренів в 8%-ні латекси препаратів ДММА-65 і БК, оцінювався як сильний (r = -0,72 і -0,99), однак 11%-ва концентрація вказувала на середню кореляцію факторів (r = -0,64 і -0,42).

Економічна ефективність та біоенергетична оцінка нових технологічних прийомів і елементів виробництва овочів

Розроблені нові технологічні прийоми й елементи виробництва овочів повинні бути економічно вигідними та забезпечувати економію енергії ресурсного фактора, що не відновлюється. Виробництво капусти білоголової ранньої у весняних плівкових теплицях, що не обігріваються, більш ефективно при висаджуванні розсади 15-20 березня. Найбільша врожайність 6,1 кг/м2 при витратах 5,11 грн./м2 забезпечила прибуток 5,26 грн./м2 і рівень рентабельності 103%. Виробництво капусти цвітної в плівкових теплицях без обігріву при висаджуванні розсади 15-20 березня рентабельно 41% при витратах 4,04 грн./м2 і найменшій собівартості досягло продукції 2,12 грн./кг.

На півдні України замість дорогого обігріву ґрунту в теплицях актуальна розробка технологічних прийомів виробництва огірка на різних відходах рослинництва, що застосовують як біопаливо. Одержання врожайності огірка 20,2 кг/м2 (на 10 червня) при витратах 35,66 грн./м2 у зимових теплицях на тюках рисових без насипного ґрунту забезпечує 1,48 грн./м2 додаткового прибутку, а в місцях вирощування рису (Красноперекопський район), наближених до тепличного комбінату, вона, через виключення перевезень, може ще збільшитися на 5-8%. Дослідження показали, що при виробництві огірка вигідно також застосовувати стрижні кукурудзяні і лозу виноградну з насипним ґрунтом як у зимових, так і в плівкових теплицях, де додатковий прибуток відповідно становить 3,05-3,62 і 4,34-4,40 грн./м2. Нижча собівартість продукції складається в плівкових теплицях (0,76 грн./кг).

Поліпшення в теплицях біологічного горіння традиційного виду біопалива - тюків пшеничних - одна з найважливіших проблем при виробництві огірків на півдні України. Найбільше виділення тепла було при внесенні препарату агрофіла. Одержання врожайності огірка 15,3 кг/м2 (у скороченому зимово-весняному обороті) при суцільному внесенні на тюки агрофілу після удобрення їх NPK забезпечує 100%-ву рентабельність і додатковий прибуток 4,35 грн./м2.

Сучасна технологія виробництва огірків у захищеному ґрунті є енерговитратною. Проведені дослідження свідчать, що обробка насіння і розсади огірка біоактиватором вермикомпостом забезпечує додатковий прибуток 2,47 грн./м2 при зниженні собівартості продукції на 4% (порівняно з обробкою насіння і розсади мікроелементами).

Застосування сидератів у плівкових теплицях дозволяє підвищити економічні показники виробництва огірків і томатів. Найбільша врожайність огірка отримана при поєднанні сидерата вико-вівсяної суміші з перегноєм 13,4 т/тис. м2 та з одинарним підживленням NРК при 15%-му рівні органічної речовини або гірчиці листкової з підживленням 1,5N+РК + гумат натрію 8 кг/тис. м2 (основне внесення) і томата після сидерата перко з підживленням 1,5N+РК + гумат натрію 8 кг/тис. м2, що забезпечує додатковий прибуток відповідно на огірку 6,22 і 1,15 і томаті - 7,4 грн./м2. Собівартість продукції у них становить 0,49 і 0,55 грн./м2, що на 11 і 12% нижче, ніж при застосуванні існуючої технології.

Нині технологічні елементи, спрямовані на економію енергії виробництва овочів, є важливими, у тому числі й для забезпечення приживлюваності розсади баклажана в полі, яка вирощується в захищеному ґрунті з істотними енергетичними витратами. Спосіб підготовки розсади баклажана з застосуванням 11%-их водних розчинів латексів-антитранспірантів ДММА-65 і БК забезпечує прибуток 3,6 і 4,0 тис. грн./тис. м2 при зниженні собівартості продукції на 16-18%. У структурі собівартості продукції 23% витрат припадає на вирощування розсади, а на обробку її в 11%-му латексі ДММА-65 - усього 5,5% при збільшенні врожайності на 31%.

Вирощування капусти білоголової ранньої та цвітної у плівкових теплицях без обігрівання, з використанням оптимального строку висаджування розсади 15-20 березня, за густотою розміщення рослин 5,5 см і 6,6 шт./м2 виявило найбільший коефіцієнт біоенергетичної ефективності (Кбе): 0,6 у капусти білоголової ранньої при енергії від урожаю 4,66 МДж/м2 і те ж для капусти цвітної 1,68 МДж/м2 і сукупній енергії, витраченій на виробництво продукції, відповідно 51,9 і 45 МДж/м2 (табл. 12).

Таблиця 12 - Структура енерговитрат у виробництві капусти білоголової ранньої залежно від строку висаджування розсади і способу обігріву плівкових теплиць, МДж/м2 (1978-1981 рр.)

Різниця в додаткових енерговитратах при збиранні врожаю, його навантаженні, розвантаженні й транспортуванні, подрібнюванні субстратів визначила найбільший Кбе у способі з насипним ґрунтом - для стрижнів кукурудзяних 6,1 і лози виноградної 8,2; перевезення тюків рисових знижує Кбе вирощування огірка без насипного ґрунту в 3,9 раза, але все-таки він залишається високим - 2,8.

Використання в плівкових теплицях без обігрівання стрижнів кукурудзяних і лози виноградної, доставка їх з пунктів очищення качанів кукурудзи і місць обрізування лози виноградної виключає енерговитрати, проведені за сучасною технологією, заощаджують 3,76 і 5,7 МДж/м2 (табл. 13). Розходження в додаткових енерговитратах на збирання урожаю, його навантаження, розвантаження і транспортування, подрібнювання субстратів визначили найбільший Кбе - для стрижнів кукурудзяних - 4,75 і лози виноградної - 6,4.

На півдні України в теплицях практично відсутній підґрунтовий обігрів, тому поліпшення біологічного горіння традиційного виду біопалива - тюків пшеничних для виробництва огірків є однією з актуальних проблем. Суцільне внесення біоактиватора агрофілу на тюки пшеничні на 22% збільшувало їх біологічне горіння (виділення тепла) і до 1 кг/м2 підвищувало врожайність огірка, що й визначило найбільший Кбе, рівний 1,6, додаткове внесення біоактиваторів - вермикомпосту й агрофілу в лунки в 2 і 5,3 раза знижувало Кбе.

Таблиця 13 - Витрати енергії при вирощуванні огірка на різних видах біопалива в плівкових теплицях без обігрівання, МДж/м2 (1986-1988 рр.)

* Транспортування рисових тюків на 100 км із рисосіючих господарств Красноперекопського району АР Крим.

Біоенергетична оцінка різних технологій виробництва огірків і томатів у плівкових теплицях із застосуванням сидеральних добрив показала, що найбільші витрати енергії припадають в існуючих технологіях на основні засоби, відповідно 1,47 і 1,6 МДж/м2. Із застосуванням сидератів частка зниження витрат енергії на основні засоби зменшувалась у виробництві огірків і томатів - на вико-вівсяній суміші в 1,1 і 1,4 раза та на гірчиці листковій і перко в 2,6 і 3,1 раза відповідно. В цілому сукупні витрати на сидератах знижувалися в 1,2-1,4 раза, тобто до 37,6-46 МДж/м2 порівняно з контролем - без застосування сидератів (рис. 1).

В існуючих технологіях виробництва огірків і томатів у теплицях із застосуванням органічних і мінеральних добрив витрачається значна частка оборотних коштів - 15,4 і 18,8 МДж/м2, у тому числі ПММ 6,24 і 7,34 МДж/м2, що відповідно перевищує технології із застосуванням сидератів з вико-вівсяної суміші в 1,2 і 1,5 раза, у тому числі за ПММ на 24 і 41% і те ж на гірчиці листковій і перко: в 2,4-2,9 і 2,7-3,2 раза відповідно, у тому числі по ПММ на 57 і 51-56%.

При виробництві огірків із живленням одинарною дозою NPK і використанням вико-вівсяної суміші + перегній 13,4 т/тис. м2 та гірчиці листкової з живленням 1,5N+РК + 8 кг/тис. м2 гумату натрію найбільший Кбе становив 0,79 і 0,94, при виробництві томатів Кбе на всіх сидератах перевищував одиницю, але найбільше його значення відповідало істотному збільшенню врожаю із застосуванням сидерату перко з живленням N1,5РК + 8 кг/тис. м2 гумата натрію - 1,4 (табл. 14).

Забезпечення доброї приживлюваності й адаптація розсади у весняно-літній період у польових умовах півдня України - важливі прийоми з економії енерговитрат. Спосіб обробки розсади баклажана

Таблиця 14 - Біоенергетична ефективність виробництва томатів з використанням сидератів у плівкових теплицях (1982-1984 рр.)

* Коефіцієнт Кбе з урахуванням харчової цінності томата 7,7.

перед висаджуванням - умочування листків і коренів в 8 і 11%-ий латекс ДММА-65 - завдяки кращій приживлюваності розсади в полі виявив порівняно з існуючою технологією (контролем) 24 і 35%-ву економію енерговитрат на вирощування розсади (рис. 2).

Якщо для підсаджування рослин, що загинули, у відкритому ґрунті за існуючою технологією затрачається 1841 МДж/га розсади, вирощеної в теплиці, то при застосуванні нового способу - умочування листків і коренів розсади в 8 і 11%-ий латекс ДММА-65 - тільки 1404 і 1196 МДж/га відповідно.

Найбільша економія енерговитрат досягається застосуванням 11%-го латексу ДММА-65 при Кбе, що дорівнює 1,1 і збільшує урожайність на 4,4 т/га.

Висновки

Теоретичним обгрунтуванням стратегії енергозбереження при вирощуванні овочевих рослин у захищеному ґрунті півдня України є: адаптивність капустяних рослин до способів обігріву та технологічних заходів; теплофізичні аспекти добору нових місцевих видів біопалива і розробка способу підвищення теплоємкості традиційного біопалива - тюкованої соломи; сидерати, що поліпшують ґрунт та є джерелом ресурсозбереження; спосіб зниження енерговитрат на вирощування розсади при використанні антитранспірантів.

1. Виявлені зв'язки суми ефективних температур, тривалості сонячного освітлення та врожайності капусти білоголової ранньої і цвітної в плівкових теплицях без обігрівання, а також фактична та теоретична врожайність і маса головки капусти білоголової ранньої з інтервалом часу. Збільшення сум ефективних температур на 1С зменшувало врожайність капусти білоголової ранньої на 6,3 г/м2 та збільшувало врожайність капусти цвітної на 2,1 г/м2; із збільшенням тривалості сонячного освітлення на 1 годину урожайність зростала: капусти білоголової ранньої на 22 г/м2, а цвітної на 6,7 г/м2.

2. Застосування стратегії енергозберігаючої технології виробництва овочів дало можливість стабільно одержувати в плівкових теплицях без обігріву високоякісну продукцію при врожайності, кг/м2: капусти білоголової ранньої до 6,1, що вище на 52% порівняно з обігріванням; капусти цвітної - 1,9 на 12%; огірка на різних видах біопалива: на стрижнях кукурудзяних - 18,1, що вище контролю (тюків пшеничних) у середному на 10%; тюках рисових - 18 на 13% і лозі виноградній - 17,8 на 13%; огірка на сидератах: гірчиці листковій - 11,8 і вико-вівсяній суміші з додаванням перегною, що відповідно вище контролю (без сидератів) на 6 і 21%; томата на сидераті перко - 12,3 на 17%. У зимових теплицях на різних видах біопалива (з насипним ґрунтом) на першу декаду червня досягається врожайність огірка порівняно з контролем (тюків пшеничних), кг/м2: на стрижнях кукурудзяних - 20, на лозі виноградній - 20,5, на тюках рисових без ґрунту - до 21,9; огірка при підвищенні теплоємкості тюків пшеничних агрофілом до 15,3 кг/м2 (на третю декаду травня) і 27,6 кг/м2, що вище, ніж у контрольному варіанті на 15% (на третю декаду червня).

3. У південному регіоні України відповідно до стратегії енергозбереження економія енерговитрат визначається пониженим або природнім температурним оптимумом для росту чи розвитку капусти білокачанної ранньої і цвітної, тобто не отриманням максимального урожаю, а мінімальними затратами теплової енергії. Висаджування розсади капусти білокачанної ранньої в другій декаді березня в плівчасті теплиці без обігрівання забезпечує найбільшу відповідність, прибуток 5,26 і 1,66 грн./м2 та рівень рентабельності 103 і 41% при витратах 5,11 і 4,04 грн./м2. Основний елемент технології вирощування - строк висаджування у другій декаді березня в теплиці без обігрівання при густоті рослин 5,5 і 6,6 шт./м2 -визначив енергію від урожаю 4,66 і 1,68 МДж/ м2 відповідно. При цьому має місце економія енергоресурсів 1103 і 1095 МДж/ м2, за умови зменшення витрат енергії на 1 кг продукції в 34 і 28 раз і її надходження з третьої та першої декади травня порівняно з теплицями, які обігріваються (грунт і повітря при висаджуванні в другій декаді лютого).

4. Згідно з стратегією економії витрат, як показали наші досліди, у теплицях замість дорогого технічного обігріву ґрунту доцільне вирощування огірка на відходах рослинництва і виноградарства, застосовуваних як біопаливо. У зимових теплицях різні види біопалива з насипним ґрунтом покривали загальні витрати на паливо (тюки рисові на 42%, стрижні кукурудзяні на 35% і лоза виноградна на 12%) і без насипного ґрунту відповідно на 28, 22 і 16%. У плівкових теплицях різні види біопалива (тюки рисові, стрижні кукурудзяні та лоза виноградна) замість тюків пшеничних забезпечують збільшення чистого доходу відповідно 4,2-4,4 грн./м2.

5. Практичні дослідження підтвердили теорію економії: при вирощуванні огірка найбільшу теплотворну здатність у біологічному “горінні” має утилізований субстрат - тюки рисові в зимових і плівкових теплицях (до 1,8 і 1,0 млн. кДж/м2), стрижні кукурудзяні і лоза виноградна мають майже рівнозначні показники з тюками пшеничними в зимових теплицях і в 1,2 раза меншу теплотворну здатність у плівкових теплицях, порівняно з контролем (тюками пшеничними).

6. Практичні дослідження підтвердили теорію економії в тому, що оптимальний тепловий режим визначав кращу біологічну активність різних видів біопалива, не вкритих ґрунтом - стрижні кукурудзяні в зимових теплицях (виділення діоксиду вуглецю до 2194 мг/м2 ·год.), тюки пшеничні та лозу виноградну в плівкових теплицях (виділення діоксиду вуглецю до 1283 мг/м2 ·год.). Розкладання органічної речовини субстратів змінювало водно-фізичні властивості і концентрацію ґрунтового розчину насипного ґрунту: до кінця вегетаційного періоду вміст у ньому загальних солей знижувався на 29-37% - на тюках пшеничних і стрижнях кукурудзяних, але істотніше (на 50-54%) на тюках рисових і лозі виноградній. Тюки рисові, стрижні кукурудзяні та лоза виноградна на 6-12% поліпшували показники об'ємної і питомої ваги насипного ґрунту. При цьому зменшувалася частина об'єму ґрунту, занята твердою фазою, збільшувалася загальна шпаруватість і була найменшою вологоємність щодо насипного ґрунту на тюках пшеничних.

7. Енергетичні ресурси вирощування огірка в зимово-весняному обороті зимових теплиць на різних видах біопалива - тюках рисових, стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній через різну вагу їх застосування (від 10 до 15 кг/м2) виявили розходження в енерговитратах на технологічні заходи порівняно з контролем. При застосуванні стрижнів кукурудзяних і лози виноградної відсутність таких видів витрат, як виготовлення тюків і подача їх на скирту з укладанням, зниження витрат на транспортування відповідно заощадила від 3,76 до 7,88 МДж/м2, тобто 23-37% залежно від укриття субстратів ґрунтом або без нього, що підтвердило теоретичні підходи.

8. Найбільше зниження енерговитрат у виробництві огірків в теплицях, які обігрівали або не обігрівали, припадало на вирощування рослин на біопаливі - стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній (з насипним ґрунтом), що відповідно знижувало енерговитрати в 1,4-1,8 і 1,5-2 рази з коефіцієнтом біоенергетичної ефективності 6 і 8,2, та 4,8 і 6,4.

9. Використання відходів рослинництва і виноградарства при вирощуванні огірка в плівкових теплицях, що не обігріваються, стрижнів кукурудзяних і лози виноградної (з пунктів очищення качанів кукурудзи і місць обрізування лози виноградної) виключало енерговитрати, проведені за існуючою технологією, та заощаджувало 3,76 і 5,48 МДж/м2. Розходження в додаткових енерговитратах на збирання урожаю, його навантаження, розвантаження і транспортування, подрібнювання субстратів визначили найбільший коефіцієнт біоенергетичної ефективності - для стрижнів кукурудзяних 4,75 і лози виноградної 6,4. При транспортуванні тюків рисових з поля до 100 км коефіцієнт біоенергетичної ефективності дорівнював 1,16.

10. Внесення біоактиватора агрофілу на тюки пшеничні після удобрення їх NРК** На 100 кг соломи, г д.в.: N_0,35, P_0,07, K_0,3. на 22-38% збільшувало виділення тепла (до 255-279 тис. кДж/м2), що в перерахуванні на спалювання умовного палива на 1,4-1,8 кг/м2 вище існуючої технології. Питома витрата умовного палива на 1 кг плодів огірка становить 2,12 і природного газу 1,25 кг, що на 6% менше, ніж за існуючою технологією. Внесення агрофілу на тюки поспіль перед висаджуванням розсади забезпечувало найбільший коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 1,6.

11. Обробка насіння і розсади огірка суспензією вермикомпосту збільшувала врожайність плодів на 0,5-0,7 кг/м2 і, незважаючи на додаткові витрати (на збірання продукції, навантаження, розвантаження і транспортування), підвищувала коефіцієнт біоенергетичної ефективності до 2,4.

12. В умовах півдня України в літньо-осінній період при наявності понад 1350°С суми активних температур (вище +5°), близько 700 год. сонячного освітлення, 82 доби вегетаційного періоду достатньо для вирощування таких проміжних сидеральних рослин, як вико-вівсяна суміш, гірчиця листкова і перко. На поживних ґрунтах плівкових теплиць вихід біомаси сидератів становив: на вико-вівсяній суміші - сирої 7,4, сухої - 1,3 кг/м2; гірчиці листковій - відповідно 22,8 і 2,4; перко - 21,7 і 2,3 кг/м2, що збільшувало вміст органічної речовини ґрунту відповідно на 16%, 49 і 44%.

13. Використання на зелене добриво вищевказаних рослин поліпшує біологічну активність ґрунту, активізує розкладання целюлози і виділення діоксиду вуглецю, збільшує сумарну чисельність грибів, що беруть участь у мінералізації органічної речовини; для огірка - гірчиця листкова і для томата - перко. Ці сидерати в момент висаджування рослин огірка і томата сприяли зниженню концентрації загальних солей у ґрунті в 1,8-2 рази, збільшували накопичення в ґрунті Р2О5 в 1,3-2,2 раза і К2О в 2,1-2,4 раза.

14. Заорювання вико-вівсяної суміші під огірок з додаванням перегною 13,4 т/тис. м2 (при доведенні органічної речовини в ґрунті до 15%) і мінеральним живленням, мг/кг ґрунту: N - 150, P2O5 - 50, K2O - 150 збільшило врожайність плодів на 2,3 кг/м2, заощадило 4,7 т перегною і 22,8 кг ПММ на 1 тис. м2, порівняно з існуючою технологією. Заорювання сидерату гірчиці листкової з наступним мінеральним живленням, мг/100 г ґрунту: N - 225; Р2О5 - 50, К2О - 150 + гумат натрію 8 кг/тис. м2 (під основне внесення) - підвищило врожайність огірка на 0,7 кг/м2, заощадило 18,1 т/тис. м2 перегною і 59,2 кг ПММ на 1 тис. м2. Енергетичні сукупні витрати у відповідних технологіях становили 50,8 і 39 МДж/м2 при енергії, накопиченій у врожаї, 9,4 і 8,6 МДж/м2 і коефіцієнті біоенергетичної ефективності - 0,79 і 0,94. Заорювання перко з наступним підживленням, мг/кг ґрунту: N - 225; P2O5 - 50, К2О - 150 + гумат натрію 8 кг/тис. м2 (основне внесення) забезпечує збільшення врожайності томата на 1,8 кг/м2, економію перегною 21,6 т/тис. м2 і ПММ 77,8 кг/тис. м2. Енергетичні сукупні витрати становлять 39,4, в той час як енергія, накопичена у врожаї, - 7,2 МДж/м2, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності дорівнює 1,4.

15. Розроблений спосіб обробки розсади баклажана - обмочування листків і коренів в 8 і 11%-му латексі ДММА-65 (перед висаджуванням) завдяки кращій приживлюваності її у відкритому ґрунті - виявив порівняно з контролем економію енерговитрат на вирощуванні розсади 24 і 35%. Якщо для підсаджування рослин за існуючою технологією вирощування розсади затрачалося 1841 МДж/га, то при застосуванні нового способу - тільки 1404 і 1196 МДж/га. Найбільша економія енерговитрат досягалася при застосуванні 11%-го латексу ДММА-65 і коефіцієнті біоенергетичної ефективності 1,1.

Рекомендації виробництву

У зимових теплицях огірок доцільно вирощувати на відходах рослинництва і виноградарства з високою теплоємністю - на тюках рисових і насипному ґрунті поверх біопалива та на стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній. У плівкових теплицях висаджувати розсаду на насипному ґрунті - тюках рисових, стрижнях кукурудзяних і лозі виноградній. Дози різних видів біопалива повинні становити, т/тис. м2: лози виноградної - 10, стрижнів кукурудзяних - 13,5 і тюків рисових - 15. Для поліпшення теплоємності і мікробіологічної діяльності на тюки пшеничні після збагачення їх мінеральними добривами, перед висаджуванням розсади, вносити біоактиватор агрофіл на торф'яній або гелевій основі по 50 г препарату на 0,5 м2 тюка, заливши його 3 л води.

У плівкових теплицях застосовувати комплекс технологічних заходів із сидератами: для огірка - вико-вівсяну суміш із перегноєм 13,4 т/тис. м2 і живленням на 15%-му рівні органічної речовини, мг/кг ґрунту: N - 150, P2O5 - 50, К2О - 150 або гірчицю листкову з мінеральним живленням N - 225, P2O5 - 50, К2О - 150 + гумат натрію 8 кг/тис. м2 (основне внесення) для томата - перко: N - 225, P2O5 - 50, К2О - 150 + гумат натрію 8 кг/тис. м2. Замочувати насіння огірка в суспензії вермикомпоста (5 г на 1 л води протягом 15 год.) і поливати розсаду у фазі двох справжніх листків також суспензією вермикомпоста (100 г на 10 л води). Розсаду баклажана перед висаджуванням захищати 11%-им латексом-антитранспірантом ДММА-65 із застосуванням для прилипання ОП-10 у кількості 0,2% (від маси розчину) шляхом змочування листків і коренів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія

1. Немтинов В. И. Пути снижения энергозатрат при производстве товарных овощей и рассады в защищенном грунте. - Симферополь: Таврия, 2004. - 104 с.

Статті в наукових виданнях

2. Борисова Р. Л., Немтинов В. И., Осипова Т. А. Пути расширения ассортимента овоще-бахчевых культур в пленочных теплицах // Повышение продуктивности овощеводства в Крыму: Сб. науч. тр. УСХА. - К., 1982. - С. 14-21. (проведення досліджень та аналіз матеріалів).

3. Немтинов В. И., Осипова Т. А., Долгошей В. М. Ранняя капуста в тоннелях // Картофель и овощи. - 1982. - № 10. - С. 32-33 (розробка технології та публікація матеріалів).

4. Борисова Р. Л., Огинская А. А., Немтинов В. И., Аверина Т. Н. Цветная капуста в пленочных теплицах Крыма // Картофель и овощи. - 1983. - № 4. - С. 34-35 (проведення досліджень та аналіз матеріалів).

5. Борисова Р. Л., Огінська А. А., Немтінов В. І., Здерчук І. С. Вирощування ранньої білоголової капусти // Вісник с.-г. науки. - К.: Урожай, 1983. - № 7. - С. 27-29 (представлення результатів досліджень).

6. Борисова Р. Л., Осипова Т. А., Немтинов В. И. Снижение трудоемкости выращивания рассады // Картофель и овощи. - 1984. - № 4. - С. 25 (участь у проведенні досліджень).

7. Борисова Р. Л., Огінська А. А., Немтінов В. І., Здерчук І. С. Кращий сорт цвітної капусти для плівкових теплиць // Вісник с.-г. науки. - К.: Урожай, 1984. - № 1. - С. 54-55 (проведення досліджень та аналіз матеріалів).

8. Борисова Р. Л., Немтинов В. И. Площадь питания ранней и цветной капусты // Картофель и овощи. - 1984. - № 4. - С. 24 (проведення досліджень та аналіз матеріалів).

9. Борисова Р. Л., Немтінов В. І., Здерчук І. С. Зниження витрат палива на обігрів плівкових теплиць при вирощуванні ранньої білоголової і цвітної капусти в Криму // Вісник с.-г. науки. - К.: Урожай, 1985. - Вип. 5. - С. 22-25 (участь у проведенні досліджень та аналіз матеріалів).

10. Борисова Р. Л., Здерчук И. С., Немтинов В. И., Осипова Т. А. Увеличить производство ранних овощей в Крыму // Картофель и овощи. - 1986. - № 2. - С. 10-11 (аналіз матеріалів досліджень та формулювання висновків).

11. Немтинов В. И., Лучинина Е. Г. Повышение плодородия грунта в теплицах Крыма // Пути интенсификации в овощеводстве: Науч. тр. УСХА. - К., 1987. - С. 36-40 (участь у проведенні польових дослідів, аналіз результатів).

12. Немтинов В. И. Как уменьшить засоление почвы теплиц // Агропром Украины. - К., 1989. - № 4. - С. 65-66.

13. Немтинов В. И., Макаревич К. И. Выращивайте сидераты в теплицах // Картофель и овощи. - 1990. - № 5. - С. 34-35 (участь у проведенні досліджень та аналіз результатів).

14. Немтінов В. І., Здерчук І. С. Вплив некомпостованої органіки на продуктивність і накопичення нітратів у плодах тепличного огірка // Овочівництво і баштанництво. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 36. - С. 60-63 (участь у проведенні польових досліджень, оцінка різних видів біопалива).

15. Немтинов В. И., Силич Е. А. Новые виды биотоплива // Картофель и овощи. - 1991. - № 5. - С. 17 (проведення досліджень та аналіз матеріалів).

16. Борисова Р. Л., Немтінов В. І. Захист розсади баклажан латексами перед садінням // Овочівництво і баштанництво. - К.: Урожай, 1994. - №39. - С. 98-100 (участь у підготовці програми і проведенні досліджень).

17. Немтинов В. И., Макаревич К. И., Григорьянц И. К. Влияние дозированной порции минеральных удобрений и биогумуса на урожайность и качество плодов огурца в теплицах // Овощеводство и бахчеводство. - К.: Аграрна наука, 1997. - № 42. - С. 182-191 (участь у підготовці програми і проведенні досліджень).

18. Немтинов В. И. Оценка продуктивности овощных культур // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2002. - Вип. 46. - С. 387-394.

19. Немтинов В. И. Биологические активаторы как способ повышения биологизации культуры огурца // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2002. - Вип. 47. - С. 397-402.

20. Немтинов В. И. Продуктивность огурца и томата и затраты энергии при сидерации грунта в пленочных теплицах // Овощеводство. Состояние, проблемы, перспективы: Науч. тр. ВНИИО. - М., 2002. - Т.2. - С.246-250.

21. Немтинов В. И. Биоэнергетическая оценка приемов и технологий в овощеводстве // Селекция, семеноводство и биотехнология овощных и бахчевых культур. - М.: ВННИО, 2003. - С. 352-357.

22. Немтінов В. І. Біоенергетична оцінка виробництва овочів і розсади в захищеному ґрунті // Вісник аграрної науки. - К.: Урожай, 2005. - Вип. 8. - С. 13-16.

23. Немтінов В. І. Раціональне використання вермикомпосту при вирощуванні огірка в захищеному ґрунті // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2005. - Вип. 39. - Ч. 2. - С. 147-151.

24. Немтинов В. И. Экономическая эффективность приемов и технологий в овощеводстве защищенного грунта Крыма // Сельскохозяйственные науки: Науч. тр. КГАУ. - Симферополь, 2005. - Вып. 90. - С. 99-106.

Авторські свідоцтва

25. Субстрат для выращивания растений: А. с. 1135463 СССР, МКИ А01 G 31/00 / Г. П. Барков, В. А. Стужук, В. И. Немтинов (СССР). - № 3560168; Заявлено 14.01.83; Опубл. 23.01.85, Бюл. № 3. - С. 12 (розроблено технологічний прийом вирощування огірка і томата на субстраті).

26. Способ выращивания растений в теплице: А. с. 1426508 СССР, МКИ А01 G 31/00 / Р. Л. Борисова, И. С. Здерчук, В. И. Немтинов (СССР). - № 4106871; Заявлено 27.05.86; Опубл. 30.09.88, Бюл. № 36. - С. 8 (розроблено технологічний засіб вирощування огірка на подрібненій лозі виноградній, аналіз результатів).

27. Состав для подготовки рассады к посадке: А. с. 1692401 СССР, МКИ А01 G 31/00; А 01 G 97/06 / Р. Л. Борисова, В. И. Немтинов (СССР). - № 4700329; Заявлено 01.07.89; Опубл. 22.07.91, Бюл. № 43. - С. 6 (розроблено технологічний прийом захисту розсади, забезпечення найбільшої її приживлюваності в полі).

Матеріали конференції, рекомендації

28. Рекомендации по расширению ассортимента овоще-бахчевых культур в защищенном грунте / Р.Л. Борисова, Т.А. Осипова, А. А. Огинская, В.И. Немтинов, В.Г. Белик. - Симферополь, 1983. - 25 с. (представлення результатів досліджень).

29. Немтинов В. И., Лучинина Е. Г., Макаревич К. И. Применение зеленых удобрений в пленочных теплицах. - Симферополь: Крымский ЦНТИ, 1985. - 4 с. (участь у проведенні польових досліджень).

30. Борисова Р. Л., Немтинов В. И., Осипова Т. А. Витамины во внесезонный период // Хлебороб Украины. - 1985. - № 11. - С. 26-27 (представлення результатів досліджень).

31. Барков Г. П., Стужук В. А., Немтинов В. И. Субстрат для выращивания растений // Перечень рационализаторских предложений и прогрессивных технологических предложений, рекомендованных для внедрения в сельскохозяйственное производство. - К.: Информкомплекс, 1987. - Вып. 1. - С. 10-11 (проведення досліджень та аналіз матеріалів).

32. Борисова Р. Л., Немтинов В. И. Сидераты в пленочных теплицах // Перечень рационализаторских предложений и прогрессивных технологических решений, рекомендованных для внедрения в сельскохозяйственное производство. - К.: Информкомплекс, 1987. - Вып. 1. - С. 8-9 (участь у проведенні досліджень та аналіз матеріалів).

33. Немтинов В. И., Макаревич К. И. Снижение нитратов в овощах из теплиц. - Симферополь: Крымский МТЦНТИ, 1988. - 4 с. (участь у дослідженні та визначенні оптимальних сидератів під овочі).

34. Немтинов В. И. Новые виды биотоплива в теплицах // Научно обоснованная система ведения сельского хозяйства в Крыму: Мат. докл. науч.-практ. конф. - Симферополь, 1990. - С. 81.

35. Борисова Р. Л., Немтинов В. И. Утилизация различных видов органики в теплицах // Сельскохозяйственное производство и экология Крыма: Мат. докл. 2-й республ. конф. - Симферополь, 1992. - Ч. 2. - С. 34-35 (участь у проведенні досліджень).

36. Немтинов В. И. Энергетическая эффективность агроприемов некоторых овощных культур // Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье: Мат. докл. ІХ междунар. симпозиума [Алушта, 2000]. - Симферополь, 2000. - С. 479-480.

37. Немтинов В. И. Фотосинтетический потенциал и продуктивность овощных культур // Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье: Мат. докл. X междунар. симпозиума [Алушта, 2001]. - Симферополь, 2001. - С. 516-517.

38. Немтинов В. И. Пути повышения биоэнергетических показателей производства овощей и рассады в защищенном грунте // Современное состояние и перспективы развития селекции и семеноводства овощных культур: Мат. докл. междунар. конф. - М.: ВНИИССОК. - 2005. - Т. 1. -
С. 307-310.

Немтінов В.І. Теоретичне обґрунтування стратегії енергозбереження при вирощуванні овочевих рослин у захищеному ґрунті півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці енергозберігаючих прийомів та елементів технології виробництва капусти білоголової ранньої і цвітної, огірків, томатів і розсади баклажана в плівкових і зимових теплицях. Визначено основні напрямки раціонального використання і підвищення врожайності овочевих рослин при зниженні енерговитрат у захищеному ґрунті. Виявлено енергоємність продукції, визначені економічна ефективність і біоенергетична оцінка технологічних заходів, установлена теплоємність різних видів біопалива, досліджено способи обробки насіння і розсади, шляхи збільшення теплоємності і біологічної активності традиційного виду біопалива - пакованої соломи.

Підібрано сидерати, установлена їх роль у підвищенні родючості ґрунту і зниженні енерговитрат при вирощуванні огірка і томата в плівкових теплицях. Розроблено передвисадковий захист розсади баклажана від високої температури і суховію у відкритому ґрунті, підібрані дози і способи обробки розсади антитранспірантами.

Ключові слова: плівкові і зимові теплиці, енерговитрати, теплоємність біопалива, сидерати, антитранспіранти, капуста білоголова рання, капуста цвітна, огірки, томати, розсада баклажана.

Немтинов В. И. Теоретическое обоснование стратегии энергосбережения при выращивании овощных растений в защищенном грунте юга Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

В диссертации представлены современные теоретические подходы использования биологического потенциала капусты белокочанной ранней и цветной. Выявлена энергоемкость продукции, параметры адаптивности растений, их реакция на изменчивость хозяйственно-ценных признаков в зависимости от температурного фактора и продолжительности солнечного сияния в защищенном грунте. Разработано прогнозирование урожайности. Освоение элементов технологии дало возможность повысить урожайность не обогреваемых пленочных теплицах на 12-52% капусты цветной и белокочанной ранней по сравнению с обогреваемыми теплицами.

Изучено использование отходов растениеводства и виноградарства на юге Украины в качестве биотоплива для обогревания теплиц, и их влияние на стратегию энергосбережения при выращивании овощей. Теоретически и практически степень минерализации субстратов, их теплоемкость зависела от соотношения в них элементов углерода и азота. Рациональный подбор биотоплива дает возможность повысить урожайность огурца на 10-13% в пленочных и получить равный в зимних теплицах по сравнению с традиционным биотопливом - тюками пшеничной соломы. При этом затраты топлива пополнялись на 12-42 и 16-28% соответственно при выращивании на насыпном грунте (поверх биотоплива) и без него.

Теоретически определено, что биоактиватор агрофил в экосистеме влияет на перемещение энергии, улучшает ферментацию биотоплива (тюков пшеничных), увеличивает выделение тепла на 33-39% и урожайность огурца 12%, что на 6% снижает затраты топлива на 1 кг продукции. Обработка семян и рассады вермикомпостом увеличивает урожайность и коэффициент биоэнергетической эффективности.

Основой стратегии снижения энергозатрат, пополнения органических удобрений в защищенном грунте является подбор грунтоулучшающих сидератов. Сидерация грунта в планочных теплицах под огурец, горчицей листовой и викоовсяной смесью с дополнением перегноя, а также оптимальный уровень минерального питания позволяют повысить урожайность огурца на 6 и 21%, для томата с использованием перко - на 17%. Экономия перегноя при этом составляла от 71 до 100% и ГСМ - в 1,3-2 раза.

Разработанный способ обработки рассады баклажана антитранспирантами позволил уменьшить энергозатраты на 35%, что подтвердило практически стратегию энергосбережения.

Изучено влияние разработанных элементов, приемов и технологии на водно-физические свойства и биологическую активность грунта, теплоемкость субстратов на рост и развитие растений, фотосинтетический потенциал посевов и КПД ФАР и на урожайность. Проведены биоэнергетическая и экономические оценки технологических приемов.

Ключевые слова: пленочные и зимние теплицы, энергозатраты, теплоемкость биотоплива, сидераты, антитранспиранты, капуста белокочанная ранняя и цветная, огурец, томат, рассада баклажана.

Nemtinov V. I. Theoretical justification of the strategies of energy saving on vegetable crops growing in the greenhouses on the south of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of the Doctor of agricultural Sciences on specialty 06.01.06 - Vegetable growing. - National Agricultural University, Kyiv, 2006.

The thesis is devoted to the development of energy saving technology of the growing cabbage, cauliflower, cucumber, tomato and sprouts of the eggplant in film and winter greenhouses. The basic directions of the rational use and yield increase of vegetable plants at reduction in power inputs are determined.

Power consumption of the production is revealed, economic efficiency and biopower estimation of the technological receptions and thermal capacity of various kinds of biofuel are determined. The way of processing of seeds and sprout is revealed, ways of increase in the thermal capacity and biological activity of the traditional kind of biofuel - baled straw - for cucumber cultivation are discavered.

Siderites are sorted aut, their role in fertility increase of ground and reduction in power inputs are established at cucumber and tomato cultivation in film greenhouses.

Pre-planting protection of sprout of eggplant against high temperature and dry wind on field is developed; different ways of processing of sprout by antitranspirants are determined.

Key words: film and winter greenhouses, power inputs, thermal capacity of biofuel, siderites, antitranspirants, early cabbage, cauliflower, cucumber, tomato and sporouts.

Размещено на Allbest.ru