Агробіологічне обґрунтування технологічних прийомів підвищення продуктивності однорічних агрофітоценозів

Кукурудза + боби кормові

у = -1228,7-7,69Х₁ + 1,54Х₂+846,09Х₃; R=0,60, R² = 0. 36.

у =- 144,2 - 0,87Х₁ +0,20Х₂ + 92,27 Х₃; R=0,53, R² = 0,28.

у = -14,3-0,09Х₁ + 0,02Х₂ + 9,78 Х₃; R=0,49, R² = 0,24

Кукурудза + соя

у = 2,00 +0,40Х₂ ; R=0,46, R² = 0,21.

у =-23,25 +0,082Х₂; R=0,68, R² = 0,46.

у = -2,35-0,02Х₁ + 0,01Х₂ - 2,20 Х₃; R=0,66, R² = 0,43.

При пізньолітній сівбі житньо-гірчична сумішка забезпечила вихід кормових одиниць - на 33,5 %, а перетравного протеїну на 50 % більше порівняно з ранньовесняною сівбою. Вміст перетравного протеїну в одній кормовій одиниці в середньому становив 161 г, що пояснюється великою часткою в урожаї гірчиці білої, яка знаходилась на початку фази цвітіння (табл. 9).

Формування урожаю листостеблової маси житньо-гірчичної сумішки в пізньолітній і осінній періоди забезпечує високий коефіцієнт використання ФАР 1,90 % з варіюванням від 1,06 (1991 р.) до 3,42 % (1988 р.). Кореляційно-регресійний аналіз результатів досліджень свідчить, що формування кормової продуктивності цієї сумішки при ранньовесняній сівбі в незначній мірі залежить від кількості опадів за вегетацію r = + 0,130, а при літній виявлена пряма залежність від суми позитивних температур r = + 0,986.

Таблиця 9. Урожайність листостеблової маси та вихід поживних речовин житньо-гірчичної сумішки при літній сівбі після кукурудзяно-бобових сумішок

Порівняння кормової продуктивності житньо-гірчичної сумішки в проміжних посівах в системі конвеєрного виробництва кормів свідчить про високу стабільність цих показників. При весняній сівбі житньо-гірчична сумішка за період з 25. 05 до 10. 06 акумулює за добу 92 кг/га кормових одиниць і 12,9 кг/га перетравного протеїну, а в пізньолітній період з 20. 09 до 10-15. 10 відповідно 85 і 13,7 кг/га.

Створені математичні моделі прогнозування кормової продуктивності житньо-гірчичної сумішки при пізньолітній сівбі після кукурудзяно-бобових сумішок залежно від абіотичних факторів забезпечують наближення фактичних і розрахункових даних за високого рівня множинної кореляції R = 0,9- 0,99.

Одержані результати переконливо доводять про біологічну і практичну ефективність використання орних земель при вирощуванні двох урожаїв сумішок за вегетаційний період, в порівнянні з вирощуванням одного урожаю ярих культур та озимих проміжних на зелений корм. Озимі культури в рік сівби протягом літньо-осіннього вегетаційного періоду 70-80 днів з надходженням ФАР 5000 МДж/га не формують господарсько цінного врожаю і тільки на наступний рік за 40-50 днів весняного періоду акумулюють 4,0-5,0 т/га сухої речовини при загальному надходженні ФАР за літньо-осінній і весняний періоди 9-10 тис. ГДж/га. При такому використанні орних земель для конвеєрного виробництва зелених кормів коефіцієнт використання ФАР становитиме не більше 1,0%. Для підвищення коефіцієнта використання ФАР до 1,9% необхідно одержувати 9,0-10,0 т/га сухої речовини, що практично неможливо в умовах Лісостепу.

Встановлено, що при вирощуванні сумішки кукурудзи з бобами кормовими та післяукісної житньо-гірчичної сумішки на зелений корм за два урожаї у середньому за 5 років одержано 76,4 т/га листостеблової маси з виходом 12,08 т/га кормових одиниць і 1,53 т/га перетравного протеїну.

При вирощуванні двох урожаїв ярих культур з чергуванням першого урожаю пізніх і другого ранніх агрофітоценозів коефіцієнт використання ФАР становить 1,50 %. При цьому досліджувані сумішки практично вегетували 125 днів, решту вегетаційного періоду було втрачено на допосівний період кукурудзи з бобами 30 днів, на період від сівби до сходів двох сумішок 20 днів, на підготовку ґрунту під другий урожай - 8 днів. Якщо врахувати тільки період вегетації двох сумішок (сходи-збирання) то надходження ФАР буде становитиме 10600 ГДж/га, а коефіцієнт використання ФАР дорівнюватиме 2,21 %. При сівбі озимих культур на зелений корм після кукурудзяно-бобових сумішок, коефіцієнт використання ФАР становить 0,86 %, що свідчить про неефективність використання орних земель при вирощуванні озимих на зелений корм.

При конвеєрному виробництві кормів, вирощування двох урожаїв ярих кормових культур, а саме кукурудзяно-бобових сумішок першого та житньо-гірчичної - другого сприяють збільшенню виробництва кормових одиниць на 71,1 %, перетравного протеїну і енергопротеїнових одиниць у 2,1 рази, в порівнянні з вирощуванням кукурудзи із зернобобовими культурами, як попередником для озимих на зелений корм. При цьому ефективно використовується кліматичний потенціал лісостепової зони, що дає можливість підвищити коефіцієнт використання ФАР з 0,87 до 1,50 % та забезпечити годівлю тварин повноцінним зеленим кормом у пізньо-осінній період з 20 вересня до 15 жовтня.

До початку наших досліджень пайза при конвеєрному виробництві зелених кормів в умовах Лісостепу України практично не застосовувалась. Тому ця культура викликала інтерес в зв'язку з низьким енергетичним еквівалентом норми висіву та показником урожайності листостеблової маси і двохукісного використання. Встановлено, що ріст і розвиток пайзи в початковий період протягом 10-15 днів проходить повільно. Найбільший середньодобовий приріст висоти 1,70 см/добу встановлений за 65 днів вегетації при ранньому строку сівби. При сівбі через 10 днів після першого за 50 днів вегетації приріст висоти становив 2,22 см/добу, а через 20 і 40 днів відповідно 2,55 і 2,84 см/добу.

Найбільший вміст сухої речовини в урожаї акумулюється при першому і другому строках сівби, де він збільшується відповідно з 20,82 до 36,73 % та з 16,99 до 36,38 %. При третьому і четвертому строкові сівби вміст сухої речовини у листостеблової маси від фази виходу в трубку до викидання волоті збільшується відповідно з 16,83 до 34,20 % та з 15,27 до 30,71 %. Найвища урожайність листостеблової маси пайзи формується за умов другого і третього строків сівби відповідно 39,7 і 41,6 т/га при третьому строкові збирання (29. 07) при періоду вегетації 61 і 51 день. За 51 день вегетації, тобто через 20 днів після раннього строку, середньодобовий приріст листостеблової маси був найбільшим і становив 815 кг/га/добу.

Встановлено, що істотно більшу кількість сухої речовини акумульовано також при другому і третьому строкові сівби пайзи, яка становила 14,44 і 14,23 т/га за 51- 61 день вегетації. Середньодобовий приріст сухої речовини на кінцеву дату збирання 29. 07 становив 237,7 і 279,0 кг/га/добу.

Середньодобові прирости протеїну були найбільшими при сівбі через 20 днів після раннього строку, які становили за 40 днів вегетації 25,36 кг/га/добу, а за 51 день - 25,85 кг/га/добу. Максимальний вихід протеїну одержано при сівбі в другій декаді травня, де він становив 1,37 т/га, при вмісті в 1 кг сухої речовини 96 г. За цього строку сівби - на 25 днів скорочується період вегетації порівняно з раннім, але збільшуються середньодобові прирости сухої речовини і протеїну.

Встановлено, що на період викидання волоті варіабельність висоти рослин пайзи зменшувалась при обох способах сівби і становила при широкорядній 116±6 см, а при звичайній рядковій - 115±6 см при нормі висіву 2,0 млн./га насінин. Пайза при ранніх строках скошування здатна відростати і утворювати другий урожай листостеблової маси. Вміст поживних речовин у листостебловій масі пайзи в період початку викидання волоті знаходився в залежності від способів сівби. Вміст сухої речовини при звужуванні міжряддя з 45 см до 15 см і збільшенням норми висіву підвищувався, а вміст протеїну зменшувався. Вміст клітковини підвищується із загущенням травостою, а вміст БЕР навпаки зменшувався (табл. 10).

Таблиця 10. Вміст поживних речовин у листостебловій масі пайзи залежно від способу сівби і норми висіву (у середньому за 1990-1991 рр.)

Встановлено, що найбільш раціональний спосіб двохукісного використання пайзи у конвеєрному виробництві зелених кормів, тобто скошування першого і другого укосу проводити у фазі початку викидання волоті, що забезпечує найбільший вихід сирого протеїну 1,02 т/га при широкорядній сівбі з нормою висіву 2,0 млн./га схожих насінин, що на 27,5 % більше порівняно із скошуванням у фазі виходу в трубку через 40-45 днів вегетації. Така технологія вирощування пайзи забезпечує при внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ 7,92 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 73 г перетравного протеїну.

Для підвищення протеїнової поживності корму пайзу доцільно висівати в сумішці з викою ярою з нормою висіву 1,0 млн./га схожих насінин, або соєю з нормою 400 тис. /га, що забезпечує вихід кормових одиниць із листостеблової маси 3,91-4,02 т/га з вмістом в кожній 115-117 г перетравного протеїну. Ці сумішки використовують в конвеєрному виробництві зелених кормів з першої декади серпня протягом 12-15 днів.

Агробіологічна ефективність використання орних земель для виробництва зелених кормів базується на підборі різночасно достигаючих сумішок однорічних ранніх і пізніх культур. Ці сумішки використовуються, як правило, в міжукісні періоди багаторічних трав та в пізньоосінній період. На відміну від декількох строків сівби з інтервалом 8-10 днів традиційної вико-вівсяної сумішки, розроблені моделі агрофітоценозів однорічних культур при одночасній сівбі забезпечили вищу урожайність листостеблової маси на 11,8 т/га, або на 65,5 % та вихід кормових одиниць на 35,0 %.

До початку наших досліджень після кукурудзяно-бобових сумішок рекомендували висівати озимі проміжні посіви жита, пшениці, тритикале із викою озимою, які забезпечували надходження зеленого корму у травні наступного року, в цьому випадку орні землі використовували менш ефективно, тому що за один рік одержують один урожай листостеблової маси.

При конвеєрному виробництві кормів передбачається більш ефективне використання орних земель за рахунок одержання двох урожаїв листостеблової маси пізніх і ранніх ярих сумішок. У цьому варіанті ефективно поєднується використання пізніх ярих сумішок, як основного посіву, та ранніх при післяукісній сівбі для пізньоосіннього надходження зелених кормів, як проміжного посіву. Розроблені моделі конвеєрного виробництва зелених кормів із різночасно достигаючих сумішок забезпечили в середньому вихід з гектара 9,98 т/га кормових одиниць, 12,17 т/га енергопротеїнових одиниць, що відповідно на 21,7 та 25,6 % більше від базової моделі (табл. 11).

Таблиця 11. Агробіологічна ефективність використання орних земель різночасно достигаючими сумішками однорічних культур при конвеєрному виробництві кормів

Різночасно достигаючі сумішки однорічних культур досліджуваного варіанта акумулювали в урожаї листостеблової маси 199,1 ГДж/га валової енергії, проти 165,0 ГДж/га в базовому варіанті, або на 20,7% більше. За 180 днів вегетаційного періоду (з 15. 04 по 30. 10) надходить 16040 ГДж/га енергії. Однорічними агрофітоценозами забезпечується використання ФАР на 1,24%, проти 1,03 % при базовому варіанті. Розроблені моделі забезпечили середньодобовий приріст кормових одиниць 54,5 кг/га, а перетравного протеїну - 6,99 кг/га, проти 44,8 і 5,45 кг/га в базовому варіанті, або відповідно на 21,6 і 28,2 % більше.

При конвеєрному виробництві зелених кормів за рахунок можливого отримання двох урожаїв листостеблової маси за вегетаційний період, що досягається одночасною сівбою різночасно достигаючих ранніх ярих сумішок в проміжних посівах та післяукісній сівбі пізніх ярих сумішок, а також весняній сівбі пізніх ярих сумішок в поєднанні з післяукісними ранніми ярими сумішками, що неможливо при застосуванні озимих проміжних посівів, які в рік сівби не формують господарсько-цінного урожаю укісного використання. Одержання двох урожаїв листостеблової маси різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів за кормовою продуктивністю перевищують багаторічні агрофітоценози.

У ранньо достигаючих сумішок жита ярого з гірчицею білою, вівса з бобовими та редькою олійною та вівса кормового з люпином білим енергетичний коефіцієнт становив 3,81-5,48, коефіцієнт енергетичної ефективності 2,06-2,99. Умовно чистий прибуток з гектара сумісних посівів складав 630-1302 грн., при рівні рентабельності 59,8-95,2 %, що більше ніж при використанні традиційної вико-вівсяної сумішки відповідно 505 грн. та 43,7 %.

У пізньо достигаючих сумішок кукурудзи із зернобобовими культурами енергетичний коефіцієнт становив 4,14-5,51 та коефіцієнт енергетичної ефективності 2,26-3,03. Умовно чистий прибуток з гектара складав 1445-1657 грн., при рівні рентабельності 126,4-134,0 %, у пайзи в одновидових і сумісних посівах був нижчим і становив відповідно 657-858 грн. та 59,6-82,0 %.

При вирощуванні різностиглих гібридів кукурудзи в післяукісних посівах після житньо-гірчичної сумішки енергетичний коефіцієнт був високим при полицевому обробітку ґрунту 8,76-10,43 та поверхневому - 9,25-10,22, коефіцієнт енергетичної ефективності становив відповідно 4,84-5,77 та 5,10-5,64. У сумісних посівах кукурудзи, сорго-суданкового гібрида та пайзи з високобілковими культурами енергетичний коефіцієнт складав 9,06-21,54, коефіцієнт енергетичної ефективності 4,60-10,29. При пізньолітній сівбі жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок на зелений корм ці показники становили відповідно 14,13 і 8,01.

При формуванні високопродуктивних різночасно достигаючих агрофітоценозів при конвеєрному виробництві кормів шляхом одержання двох урожаїв ранніх ярих та пізніх культур енергетичний коефіцієнт становив 6,62-9,52, коефіцієнт енергетичної ефективності 3,58-4,91, а при вирощуванні кукурудзяно-бобових сумішок та житньо-гірчичної сумішки після їх збирання відповідно 6,71 та 3,71. Найбільший прибуток одержали при вирощуванні сорго-суданкового гібрида з соєю після житньо-гірчичної сумішки, де він становив 3178 грн. /га, при рівні рентабельності 244,7 %. При використанні кукурудзи з соєю умовно чистий прибуток становив 2276 грн. /га, при рівні рентабельності 171,2 %. У вівса з викою ярою та редькою олійною з післяукісним посівом цих сумішок прибуток відповідно становив 1334 і 1271 грн. /га, при рівні рентабельності 101,0 і 92,4 %, у базовому варіанті (вико - овес) - 1020-1083 грн. /га та 72,6-80,2 %.

При вирощуванні кукурудзяно-бобових та житньо-гірчичної сумішей умовно чистий прибуток становив 3691 грн. /га, при рівні рентабельності 252,5 %.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі сформульовано агробіологічне обґрунтування і нове вирішення проблеми сталого конвеєрного виробництва зелених кормів для великотоварних агроформувань на основі створення оптимізованих різночасно достигаючих агрофітоценозів ранніх і пізніх однорічних культур адаптованих до агрокліматичних умов правобережного Лісостепу.

1. Серед ранніх ярих злакових культур, як домінуючих в агрофітоценозах, найбільш швидкорослим є жито яре сорту Веснянка, у якого фаза укісної стиглості наставала на 5-6 днів раніш від ячменю, на 10-12 днів від вівса зернових сортів та на 20-22 днів раніше від вівса кормових сортів при одночасній ранньовесняній сівбі, що забезпечувало надходження зеленого корму на 10 днів раніше традиційної вико-вівсяної сумішки. Фаза виколошування жита ярого сорту Веснянка співпадала з пшеницею озимою.

2. Встановлено, що сумішка жита ярого (3,0 млн./га) з гірчицею білою (1,5 млн./га) у фазі виходу в трубку при синтезі сухої речовини 298 г/м² перевищувала сумішку ячменю (2,5 млн./га) з горохом (0,35 млн./га) і редькою олійною (1,5 млн./га) на 62 %, а вівса (2,5 млн./га) з викою ярою (0,5 млн./га) з редькою олійною (1,5 млн./га) в 2,4 рази. У фазі виколошування житньо-гірчична сумішка синтезувала 640 г/м² сухої речовини і перевищувала ячмінно-горохову з редькою олійною на 78,8 %, а вико-вівсяну з редькою олійною в 2,5 рази. Висота жита ярого становила 104,8 см, що відповідно на 37,9 та 51,6 см більше від ячменю і вівса.

Чиста продуктивність фотосинтезу житньо-гірчичної сумішки від фази виходу в трубку до початку виколошування складала 7,46 г/м² на добу.

3. Житньо-гірчична сумішка при ранньовесняній сівбі забезпечувала надходження зеленого корму у середньому з 1 по 10. 06 при урожайності листостеблової маси 22,4 т/га, виході 3,74 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 132 г перетравного протеїну. За період вегетації середньодобовий приріст кормових одиниць складав 94 кг/га, перетравного протеїну 12,4 кг/га при коефіцієнті використання ФАР 2,27 %.

4. Сумішка ячменю з горохом і редькою олійною за 45 днів вегетації забезпечувала урожайність листостеблової маси 25,5 т/га, вихід 3,36 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 142 г перетравного протеїну та використанням її в період з 12 по 18. 06. За період вегетації в урожаї акумулювалось 83,6 ГДж/га ВЕ з коефіцієнтом використання ФАР 1,70 %. Середньодобовий приріст кормових одиниць і перетравного протеїну за період вегетації складав відповідно 75 і 10,6 кг/га/добу.

5. Відмічено, що сумішка вівса зернових сортів з викою ярою і редькою олійною забезпечувала надходження зеленого корму з 11 по 22 червня при формуванні урожайності листостеблової маси 29,1 т/га, виході кормових одиниць 4,18 т/га з вмістом в кожній 133 г перетравного протеїну і середньодобовому прирості кормових одиниць 85 кг/га, перетравного протеїну 11,1 кг/га/добу. В урожаї акумулювалось 80,7 ГДж/га ВЕ при коефіцієнті використання ФАР 1,44 %.

6. Сумішка кормового вівса (2,5 млн./га) з люпином білим (0,400 млн./га) забезпечувала надходження зеленого корму з 21. 06 по 10. 07 при урожайності листостеблової маси 34,9 т/га, виході кормових одиниць 5,26 т/га і 0,884 т/га перетравного протеїну. За 70 днів вегетації в урожаї акумулювалось 117,3 ГДж/га ВЕ при використанні ФАР 1,76 %. Середньодобовий приріст кормових одиниць становив 75 кг/га, перетравного протеїну 12,6 кг/га/добу.

7. Обґрунтовано доцільність одночасної сівби ранньовесняних сумішок, що забезпечували безперебійне надходження зеленого корму протягом 40 днів в період між першим і другим укосами багаторічних трав з виходом в середньому 4,39 т/га кормових одиниць і 0,644 т/га перетравного протеїну, що відповідно на 38,0 і 8,0 % більше в порівнянні з трьома строками сівби вико-вівсяної сумішки.

Коефіцієнт використання ФАР ранніми сумішками в середньому становив 1,66 %, проти 1,07 % при сівбі вико-вівсяної сумішки в три строки.

8. Ранньо достигаючі сумішки ярих культур класифікуються, як проміжні посіви, після яких вирощується кукурудза на силос та кукурудза і сорго-суданковий гібрид з соєю на зелений корм.

Після збирання житньо-гірчичної сумішки вирощування ранньостиглих гібридів кукурудзи на силос при внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ отримували в другий декаді вересня урожайність 42,7 т/га з часткою качанів в молочно-воскової стиглості 40-42 %, вихід кормових одиниць 9,89 т/га з вмістом перетравного протеїну 50 г в кожній. Середньодобовий приріст кормових одиниць складав 117 кг/га, перетравного протеїну 6,0 кг/га. Коефіцієнт використання ФАР за період вегетації становив 2,5 %.

При вирощуванні середньоранніх гібридів кукурудзи одержували вихід з урожаю 9,98 т/га кормових одиниць з вмістом 67 г перетравного протеїну в кожній.

Сумішка сорго-суданкового гібрида з соєю синтезувала 6,21 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 79 г перетравного протеїну. Кукурудзяно-соєва сумішка за виходом кормових одиниць і перетравного протеїну поступалася сумішці сорго-суданкового гібрида з соєю відповідно на 50,0 і 41,3 %.

При сівбі кукурудзяно-соєвої сумішки після збирання вівса з викою ярою та редькою олійною одержували вихід 1,7 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 82 г перетравного протеїну.

9. Вирощування двох урожаїв листостеблової маси із ранніх ярих агрофітоценозів в проміжних посівах і пізніх злаково-бобових, як основних, при конвеєрному виробництві зелених кормів сприяло збільшенню виробництва кормів, ефективному використанню агрокліматичних ресурсів, запобіганню деградації ґрунтового покриву, значному покращенню рециклінгу органічної речовини і біогенних елементів та збереженню родючості ґрунту.

Житньо-гірчична сумішка ранньовесняної сівби і післяукісний посів ранньостиглих гібридів кукурудзи на силос при внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ в сумі за два урожаї забезпечували вихід кормових одиниць 13,65 т/га, з вмістом перетравного протеїну 0,986 т/га, кукурудзяно-соєва сумішка на зелений корм 9,59 т/га кормових одиниць і 106 г перетравного протеїну в кожній, а сорго-суданковий гібрид з соєю відповідно 11,53 т/га і 101 г. За два урожаї в листостебловій масі акумулювалось 221,1 ГДж/га ВЕ при коефіцієнті використання ФАР 1,63 %.

При сівбі вико-вівсяної сумішки з редькою олійною і сорго-суданкового гібрида вихід кормових одиниць становив 7,22 т/га, перетравного протеїну 0,78 т/га, або був меншим відповідно на 37,4 і 33,4 %. В урожаї акумулювалось 159,3 ГДж/га ВЕ при використанні ФАР 1,15 %.

10. В період між другим і третім укосами багаторічних трав упродовж 40-45 днів з 10. 07 по 30. 08 надходженню зеленого корму збалансованого за вмістом протеїну сприяла одночасна сівба в оптимальні строки ранньостиглих гібридів кукурудзи з редькою олійною, горохом кормовим і бобами кормовими та середньоранніх гібридів кукурудзи з соєю, люпином білим, викою озимою.

Сумішки ранньостиглих гібридів кукурудзи з густотою рослин 350 тис. /га із ранніми зернобобовими: горохом кормовим (700 тис. /га), бобами кормовими (300 тис. /га) продукували у середньому урожайність листостеблової маси 39,6 т/га з виходом кормових одиниць 6,16 т/га з вмістом в кожній 106 г перетравного протеїну. В урожаї акумулювалось 126,2 ГДж/га ВЕ і 68,3 ГДж/га ОЕ, при коефіцієнті використання ФАР 1,82 %. Зелений корм використовується з 20. 07 по 5. 08.

Сумішки середньоранніх гібридів кукурудзи з пізніми зернобобовими: люпином білим (300 тис. /га), соєю (300 тис. /га) забезпечували надходження зеленого корму в період з 5 по 30. 08, з урожайністю листостеблової маси 41,8 т/га, виходом кормових одиниць 6,56 т/га з вмістом в кожній 98 г перетравного протеїну. В урожаї акумулювалось 131,0 ГДж/га ВЕ, при коефіцієнті використання ФАР 1,63 %.

При конвеєрному виробництві зелених кормів із кукурудзяно-бобових сумішок середньодобовий приріст кормових одиниць в середньому становив 84 і 9,2 кг/га/добу перетравного протеїну.

11. Обґрунтовано доцільність ефективного використання вегетаційного періоду після збирання кукурудзяно-бобових сумішок на зелений корм. Жито яре з гірчицею білою в післяукісних посівах після кукурудзяно-бобових сумішок забезпечує урожайність листостеблової маси 29,7 т/га при виході сухої речовини 5,43 т/га, кормових одиниць - 4,88 т/га, перетравного протеїну 0,688 т/га з використанням зеленого корму з 25. 09 по 25. 10. В урожаї листостеблової маси акумулюється 99,3 ГДж/га ВЕ при використанні ФАР 1,89 %.

В сумі за два урожаї листостеблової маси кукурудзяно-бобової сумішки і житньо-гірчичної при післяукісній сівбі одержали 12,08 т/га кормових одиниць і 1,53 т/га перетравного протеїну. В урожаї двох сумішок акумулюється 235,1 ГДж/га ВЕ при коефіцієнті використання ФАР 1,57 %.

В сумішці озимої пшениці з викою озимою акумулювалось в урожаї листостеблової маси 68,4 ГДж/га ВЕ, при коефіцієнті використання ФАР за осінній і весняний період 0,94 %.

12. Встановлено, що модель конвеєрного виробництва зелених кормів, внаслідок збільшення різноманіття кормових культур з різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів забезпечує стале підвищення виробництва їх при більш ефективному використанні агрокліматичних ресурсів. У середньому з гектара орних земель однорічних сумішок одержали вихід кормових одиниць - 9,98 т/га, перетравного протеїну - 1,28 т/га, що відповідно на 21,7 та 28,2 % більше в порівняні із базовою моделлю. В урожаї листостеблової маси в запропонованій моделі акумулювалось в середньому 198,0 ГДж/га ВЕ в порівнянні з 164,2 ГДж/га в базовій. Коефіцієнт використання ФАР досліджуваними сумішками складав в середньому 1,32 %, проти 1,09 % в базовій.

13. Розроблена модель конвеєрного виробництва зелених кормів на основі створення різночасно достигаючих агрофітоценозів ранніх і пізніх однорічних культур забезпечила надходження збалансованих за вмістом протеїну зелених кормів в міжукісні періоди багаторічних трав та в пізньоосінній період є суттєвим фактором інтенсифікації польового кормовиробництва.

14. Енергетичний коефіцієнт і коефіцієнт енергетичної ефективності у житньо-гірчичної сумішки з післяукісним посівом сорго-суданкового гібрида з соєю становив відповідно 8,54 і 4,30, у кукурудзяно-бобових сумішок з післяукісним посівом жита ярого з гірчицею білою - 6,71 і 3,71. Умовно-чистий прибуток при вирощуванні двох урожаїв із цих сумішок був найвищим і становив відповідно 3178 і 3691 грн. /га, при рівні рентабельності 77,0 і 252,5 %.

В умовах правобережного Лісостепу України впровадження різночасно достигаючих ранніх і пізніх агрофітоценозів однорічних культур при одночасній сівбі в оптимальні строки гарантує стале конвеєрне виробництво збалансованих за вмістом протеїну зелених кормів і є основним фактором інтенсифікації польового кормовиробництва.

1. Для конвеєрного виробництва між першим і другим укосами багаторічних трав протягом 35-40 днів застосовувати одночасну сівбу сумішок в оптимальні строки: жито яре з нормою висіву 3,0 млн./га з гірчицею білою 1,5 млн./га; овес зернових сортів з нормою висіву 2,5 і редькою олійною 1,5, вики ярої, або гороху кормового 0,5, або 0,350 млн./га; вівса кормових сортів 2,5, люпину білого, або вики озимої 0,4 і 0,5 млн./га.

Застосовувати внесення мінеральних добрив у дозі N₉₀Р₉₀К₉₀. Після їх використання на зелений корм висівати ранньостиглі гібриди кукурудзи в одновидових, або в змішаних посівах з соєю, а також сорго-суданковий гібрид з соєю.

2. Між другим і третім укосами багаторічних трав протягом 40-45 днів використовувати послідовно сумішки кукурудзи із різночасно достигаючими зернобобовими культурами з густотою (тис. /га): кукурудзи 350, кормових бобів - 300, або гороху кормового - 700, люпину білого-300, або вики озимої - 1,0, сої - 300.

Під кукурудзяно-бобові сумішки вносити мінеральні добрива N₉₀Р₉₀К₉₀. Після їх використання на зелений корм висівати сумішки жита ярого з гірчицею білою. Зелений корм з цих сумішок використовувати в пізньоосінній період.

CПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мережко М.М., Пшеничний А.С., Гетман Н.Я. Фотосинтетична продуктивність кукурудзи на силос при запрограмованих урожаях // Вісник с. -г. науки. - 1977. - № 9. - С. 55-56 (Проведення досліджень, обробка одержаних даних).

2. Квітко Г.П, Панасюк Я.Я., Гетман Н.Я. та ін. Хімічний склад надземної маси кормових культур та її поживна цінність залежно від удобрення // Корми і кормовиробництво. - К.:Урожай,1979. - Вип. 8. - С. 11-15 (Проведення досліджень, обробка одержаних даних).

3. Бабич А.А., Квитко Г.П., Гетман Н.Я. Эффективнее использовать семенной материал // Кормопроизводство. - 1987. - №3. - С. 40-42 (Проведение исследований, анализ полученных данных).

4. Бабич А.А., Квитко Г.П., Беличенко Д.П., Гетман Н.Я. Продуктивность кормового овса Зеленый в смеси с бобовыми в системе зеленого конвейера // Корма и кормопроизводство. - К.:Урожай,1987. - Вып. 23. - С. 36-42 (Проведение исследований, анализ полученных данных).

5. Гетман Н.Я. Формирование урожая зеленой массы кукурузы в поукосных посевах после яровой ржи // Корма и кормопроизводство. - К.:Урожай,1988. - Вып. 25. - С. 10-13.

6. Квитко Г.П., Гетман Н.Я. Кукурузно-бобовые смеси в зеленом конвейере Лесостепи Украинской ССР // Корма и кормопроизводство. - К.: Урожай,1988. - Вып. 26. - С. 11-14 (Проведение исследований, анализ полученных данных, написание статьи).

7. Гетман Н.Я. Продуктивность поукосных посевов // Кукуруза и сорго. - 1991. - №4. - С. 20-21.

8. Гетман Н.Я. Пайза у зеленому конвеєрі // Тваринництво України. - 1992. - №4. - С. 21

9. Гетман Н.Я. Особливості росту і розвитку жита ярого в сумісних посівах // Корми і кормовиробництво. - К.:Урожай,1992. - Вип. 34. - С. 21-23.

10. Беліченко Д.П., Квітко Г.П., Гетман Н.Я., Гуцаленко В.Д., Пачевський А.М. Однорічні культури в багатокомпонентних сумішках // Тваринництво України. - 1992. - №6. - С. 24-25 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

11. Гетман Н.Я. Ефективність використання сумішок однорічних культур у системі зеленого конвеєра // Корми і кормовиробництво. - К.: Урожай, - 1994. - Вип. 37. - С. 8-11.

12. Гетман Н.Я. Норми висіву, способи посіву та продуктивність пайзи в центральному Лісостепу України // Вісник аграрної науки. - 1995. - №2. - С. 68-7 0.

13. Квітко Г.П., Бугайов В.Д., Гетман Н.Я. Резерв кормового білка // Тваринництво України. - 2001. - №1. - С. 27-28 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

14. Гетман Н.Я. Продуктивність пізньодозріваючих сумішок ярих культур у системі зеленого конвеєра // Вінницького ДАУ. - Вінниця,2001. - Вип. 9. - С. 83-88.

15. Квітко Г.П., Гетман Н.Я. Ефективність вирощування багатокомпонентних сумішок однорічних культур в системі зеленого конвеєра центрального Лісостепу //Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука,. 2001. - Вип. 47. - С. 155-156 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

16. Гетман Н.Я. Ефективність використання агрометеорологічних ресурсів сумішками ранніх ярих культур в системі зеленого конвеєра // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука,2002. - Вип. 48. - С. 35-39.

17. Квітко Г.П., Гетман Н.Я. Агробіологічне обґрунтування ефективного використання ріллі при виробництві кормів в системі зеленого конвеєра правобережного Лісостепу // Вінницького ДАУ. - Вінниця. - 2002. - Вип. 12. - С. 68-71 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

18. Гетман Н.Я. Комплексна оцінка змішаних агроценозів однорічних культур при конвеєрному виробництві кормів у центральному Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2003. - Вип. 50. - С. 21-27.

19. Прокопенко Л.С., Палац О.Ю., Гетман Н.Я. Особливості динаміки хімічного складу при силосуванні сумішок злакових, бобових і капустяних культур // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2003. - Вип. 50. - С. 149-154 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

20. Гетман Н.Я. Наукове обґрунтування і розробка технологічних заходів підвищення продуктивності та кормової цінності сумішок однорічних культур у системі зеленого конвеєра центрального Лісостепу // Вісник аграрної науки. - 2003. - Спецвипуск. - С. 27-29.

21. Гетман Н.Я. Ефективність використання ФАР сумішками однорічних кормових культур в зеленому конвеєрі Лісостепу // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2003. - Вип. 51. - С. 81-84.

22. Квітко Г.П., Гетман Н.Я. Азотфіксуюча спроможність та збагачення ґрунту азотом залежно від років життя люцерни посівної в умовах Лісостепу // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2003. - Вип. 51. - С. 54-57

23. Квітко Г.П., Гетман Н.Я. Агробіологічна ефективність житньо-гірчичної сумішки в проміжних посівах сировинного конвеєра центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2004. - Вип. 52. - С. 38-44 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

24. Петриченко В.Ф., Гетман Н.Я. Ефективність використання агрометео-рологічних ресурсів різночасно достигаючими сумішками ранніх ярих культур при конвеєрному виробництві зелених кормів в Лісостепу // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2006. - Вип. 56. - С. 3-7 (Проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних, написання статті).

25. Гетман Н.Я. Кормова продуктивність пізніх ярих культур в конвеєрному виробництві кормів // Корми і кормовиробництво. - Вінниця:Тезис,2006. - Вип. 57. - С. 105-111.

Размещено на Allbest.ru