Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

ГОЛОБОРОДЬКО Станіслав Петрович

УДК: 581.4 : 633.203 : 631.03 (833)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Біологічні й агротехнічні основи ВИРОЩУВАННя ЛЮЦЕРНИ на корм і насіння в ПІВДЕННОму СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Херсон - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук протягом І979-2006 рр.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Сніговий Володимир Семенович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря Відділення землеробства і рослинництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Салатенко Володимир Никифорович, Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва;

доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко Олександр Іванович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва;

доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН Черенков Анатолій Васильович, Інститут зернового господарства УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділом технології вирощування високоякісного зерна озимих культур.

Провідна установа: ННЦ "Інститут землеробства УААН", лабораторія луківництва.

Захист відбудеться "14" червня 2007 р. о “10.00” годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 у Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ауд. 92.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23.

Автореферат розісланий "14" травня 2007 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент А.В. Шепель.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реформування земельних відносин, з передачею землі в приватну власність, в Україні гостро виникла потреба у збільшенні виробництва рослинницької продукції, передусім перетравного протеїну, яка у продовольчій безпеці нашої держави, за своєю значущістю, в даний час займає одне з перших місць.

Тому основним завданням наукових закладів, працюючих у даній галузі, є удосконалення існуючих і розробка нових високопродуктивних систем кормо-виробництва, спрямованих на більш повну мобілізацію і використання біологіч-ного потенціалу багаторічних бобових трав, передусім люцерни, яка в умовах недостатнього забезпечення матеріально-технічними ресурсами сприяє ліквідації дефіциту білка в кормах, підвищенню родючості ґрунтів і зниженню антропо-генного навантаження на сільськогосподарські угіддя, через що цьому питанню в усіх ґрунтово-кліматичних зонах повинно приділятися найбільше уваги.

Розробці прийомів збільшення виробництва рослинної сировини, у тому числі кормових ресурсів, і передусім перетравного протеїну, при вирощуванні люцерни на корм та насіння у різні роки в Україні багато уваги приділяли: Ф.Л. Познохірін, 1961; В.М. Рабинович, 1965; С.О. Гладков, 1981; Л.С. Гасаненко, 1981; М.М. Терещенко, 1981; В.С. Клюй, 1981; А.Ф. Бобер, 1983; А.О. Бабич, 1987; В.Д. Бугайов, 2001; А.І. Лівенський, 1988; В.С. Сніговий, 1989; В.І. Жарінов, 1997; А.О. Лимар, 1992; Г.П. Квітко, 1999; А.В. Черенков, 1999; І.В. Шевель, 2002 та ін.

Проте, в умовах зрошення південного Степу України дослідження з розробки енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння носили фрагментарний характер, а на малородючих ґрунтах вони не проводилися зовсім. Відсутність експериментальних даних з оцінки продуктивності сортового асортименту люцерни, її чутливості до агротехнічних прийомів, як і розробка способів і нормативних критеріїв окультурення дернових піщаних ґрунтів, режимів зрошення, системи удобрення, способів сівби та тривалості використання культури на насіння, методів підвищення плодоутворення і, як наслідок, урожаю насіння шляхом збільшення чисельності та видового складу диких запилювачів у природних умовах зони тривалі роки не дозволяло ефективно використовувати енергозберігаючі технології її вирощування у вищезазначених природно-кліматичних умовах південного Степу України, через що господарства регіону несли великі економічні збитки.

Необхідність вирішення цих питань, які в умовах обмеженої забезпеченості енергоносіями сприяють ліквідації дефіциту перетравного протеїну в кормах і збільшенню виробництва насіння, при зниженні його собівартості та енергоємності, й зумовили вибір пріоритетного напряму досліджень і актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною тематичних планів Інституту землеробства південного регіону УААН (до 2000 р. Інститут зрошуваного землеробства) і виконана відповідно до науково-технічних програм (НТП): СМ УССР на 1979-1985 рр. РН 51.02.16 Т1 і Т2 “Разработать основные приемы освоения песчаных земель Нижнего Днепра, обеспечивающих на орошении высокую продуктивность кормовых культур и люцерны на семена." Номер державної реєстрації 01819013724; НТП ЮО ВАСХНИЛ "Кормопроизводство" на 1986-1990 рр. 05.02.Т Задание Т1а "Усовершенствовать технологию возделывания семенной люцерны на орошаемых землях юга Украины". Номер державної реєстрації 01870047775; НТП УААН "Продовольство-95" на 1991-1995 рр. Задание 03: "Создание научных основ оптимизации технологических процессов производства сельскохозяйственной продукции с целью унификации и экономии энергетических и материальных ресурсов". Номер державної реєстрації UА 01001261 Р; НТП УААН "Кормопроизводство" на 1996-2000 рр. Задание "Пути снижения затрат энергии при выращивании люцерны на семена". Номер державної реєстрації 0197 015755; НТП УААН "Кормовиробництво" на 2001-2005 рр. Завдання 08.03. "Удосконалити енергозберігаючу технологію вирощування кормових культур на основі використання високопродуктивних сортів люцерни і злакових багаторічних трав при створенні культурних пасовищ і сіножатей та насінництво лукопасовищних трав". Номер державної реєстрації 0101 U 003003.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - встановити закономірності формування кормової і насіннєвої продуктивності люцерни залежно від її біологічних особливостей та основних факторів інтенсифікації виробництва рослинницької продукції і на їх основі удосконалити існуючі та розробити енергозберігаючі технології вирощування люцерни на корм і насіння на зрошуваних і неполивних землях півдня України.

Для досягнення мети досліджень передбачалося вирішити такі завдання:

- встановити особливості формування врожаю й основних показників якості рослинницької продукції при вирощуванні різних сортів люцерни на корм і насіння залежно від біологічних особливостей культури й агротехнічних прийомів її вирощування на зрошуваних і неполивних землях зони;

- оптимізувати витрати енергії при вирощуванні люцерни на насіння залежно від режиму зрошення та системи удобрення за використання різних сортів і способів сівби культури;

- визначити видовий склад фітофагів, оптимізувати енергетичні витрати інтегрованої системи захисту насіннєвих посівів люцерни від шкідників;

- визначити видовий склад запилювачів і ентомофагів насіннєвої люцерни та розробити прийоми збільшення їх чисельності в умовах зрошення;

- встановити видовий склад та розробити способи боротьби з бур'янами, що забезпечують зменшення витрат енергії при виробництві насіння люцерни різних років плодоношення;

- визначити способи та строки збирання люцерни на насіння при мінімальних витратах енергії на виробництво одиниці врожаю;

- провести економічну й енергетичну оцінку енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння.

Об'єкт дослідження: процес формування врожаю і його якості при вирощуванні люцерни на корм і насіння на чорноземах супіщаних, дернових пісках, темно-каштанових і лучно-чорноземних ґрунтах при зрошенні та на неполивних землях південного Степу України залежно від біологічних особливостей сорту, складу травосумішок, способу сівби, укосу, року використання, зрошення, системи удобрення, захисту від шкідників і бур'янів, чисельності і видового складу запилювачів, способу і строку збирання врожаю.

Предмет дослідження: встановлення біологічних й агротехнічних основ для розробки енергозберігаючих технологій; сорти синьої (посівної) і мінливої люцерни; люцерно-злакові травосумішки; зрошення, добрива, інсектициди, гербіциди; енергетична й економічна ефективність енергозберігаючих технологій вирощування люцерни.

Методи досліджень: польовий - для визначення взаємодії об'єкта досліджень з агротехнічними факторами і погодними умовами; вимірювально-ваговий - для обліку кормової продуктивності та врожаю насіння; морфологічний - для аналізу вертикальної структури надземної маси різних сортів люцерни при визначенні їх господарсько-цінних ознаків; лабораторний - для визначення ботанічного та хімічного складу травостою; розрахунково-порівняльний - для економічної й енергетичної оцінки технологій вирощування люцерни на корм і насіння; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в умовах південного Степу України на техногенно трансформованих дернових пісках при зрошенні визначено продуктивний потенціал нових районованих сортів люцерни, особливостей їх росту й розвитку залежно від агротехнічних умов вирощування та розроблено комплексні енергозберігаючі технології отримання стабільно високих урожаїв насіння люцерни й абсолютно сухої речовини культури в одновидових посівах і люцерно-злакових травосумішках.

Уперше встановлено співвідношення торфу та природного піщаного ґрунту при формуванні нижнього "акумулюючого" (22-25 см) і верхнього родючого "мульчуючого" шару як фактора зниження втрат елементів мінерального живлення, підвищення вологоємності та загальної родючості ґрунту, в цілому життєвих умов для формування врожаю рослинами.

Удосконалено агротехнічні прийоми при вирощуванні люцерни на кормові та насіннєві цілі з урахуванням біологічних особливостей сорту, що використовується і основних факторів впливу, які визначають рівень продуктивності культури при оптимізованих витратах енергії на 1 га посівної площі й одиницю врожаю, що дозволяє прогнозувати величину енергоємності отримуваної рослинницької продукції.

На відміну від існуючих методів штучного розмноження диких запилювачів люцерни (Megaсhile rotundata) у Канаді, США, Росії та ін. країнах світу, уперше розроблено найменш енергоємний спосіб розмноження запилювачів у природних умовах південного Степу України. Поряд із підвищенням чисельності диких запилювачів, що розкривають квітки люцерни даний метод дозволяє додатково отримувати до 5,0-8,0 ц/га насіння однорічного білого буркуну як складового елемента способу шляхом збільшення тривалості живлення існуючих у природних умовах зони диких запилювачів і запобігання дострокової їх загибелі в періоди відсутності цвітіння і нектаровиділення у люцерни.

Найшов подальший розвиток оптимізації режиму зрошення насіннєвої люцерни, який забезпечує збільшення плодоутворення та зниження витрат енергії на одиницю врожаю насіння культури.

Виявлено чутливість насіннєвої люцерни до дії мінеральних добрив. Встановлено, що внесення азотних добрив під дану культуру, навіть за низького вмісту цього елемента в ґрунті, викликає значне зростання енергетичних витрат на її вирощування. Визначено умови мінімізації енергетичних витрат на формування 1 ц насіння люцерни при внесенні фосфорно-калійних добрив.

Вивчено видовий склад шкідників, запилювачів і ентомофагів насіннєвої люцерни за фазами її розвитку та розроблено енергозберігаючу інтегровану систему захисту люцерни від шкідників.

Визначено економічну й енергетичну ефективність способів внесення гербіцидів і доцільність їх застосування на посівах різних років використання насіннєвої люцерни. Показано економічну й енергетичну ефективність вирощування люцерни на насіння за енергозберігаючими технологіями залежно від основних факторів, що визначають її насіннєву продуктивність: сорту, способу сівби, боротьби з бур'янами, інтегрованого захисту посівів від шкідників, збільшення чисельності диких запилювачів, року плодоношення, укосу, режиму зрошення, системи удобрення, строків і способів збирання врожаю.

Практичне значення отриманих результатів досліджень полягає в розробці комплексних енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння, які забезпечують підвищення валового збору високобілкового корму та насіння культури при зниженні енергетичних витрат на 1 ц продукції. Розроблені енергозберігаючі технології вирощування насіння люцерни дозволяють отримувати до 5,0-6,0 ц/га кондиційного насіння з мінімальними витратами енергії на 1 ц насіння.

Наукові розробки автора прийняті за основу в рекомендаціях щодо вирощування насіння люцерни в умовах зрошення південного Степу України (Херсон, 1984); вирощування насіннєвої люцерни на зрошуваних землях півдня України (Київ, 1984); методичних рекомендаціях з інтенсивних технологій вирощування багаторічних трав на насіння на зрошуваних землях Скадовського району Херсонської області (Скадовськ, 1986); методичних рекомендаціях з інтенсивних технологій вирощування багаторічних трав на зрошуваних землях Новотроїцького району, Херсонської області (Новотроїцьк, 1988).

Основні результати досліджень упроваджені в зоні південного Степу України при зрошенні протягом 1988-1992 рр. у господарствах Новотроїцького і Генічеського районів на площі 2674 га, у колишньому КСП "Таврійський" (1982-1995 рр.) і радгоспі-заводі "Цюрупинський" Цюрупинського району на площі 166 і 210 га відповідно (1980-1995 рр.), ДП ДГ "Копані" Білозерського району Херсонської області (1996-2005 рр.) на площі 72 га і АГ ОП "Запорізька АЕС" на площі 100 га.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором опрацьовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, визначено напрям досліджень, розроблено робочі гіпотези та програми досліджень, проведено закладку польових дво - і три - факторних дослідів і лабораторні дослідження з визначення структури та біологічного врожаю, оброблено й проаналізовано отримані експериментальні дані за період 1979-2006 рр., узагальнено й підготовлено до друку матеріали дисертації, сформульовано висновки та пропозиції виробництву. Впровадження енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння здійснювалося на основі рекомендацій, розроблених здобувачем. Частка участі автора у проведенні польових дослідів у 1979-1986 рр. складає 60-70%, 1987-2005 рр. - 80, економічного й енергетичного аналізу - 90, розробленні й упровадженні у сільськогосподарське виробництво енергозберігаючих технологій - 90%.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, які винесено на публічний захист, щорічно доповідались і обговорювались на республіканських координаційно-методичних нарадах зі зрошення (Херсон, 1980-1995 рр.); всеукраїнській конференції "Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої" (Вінниця, 1993); науково-практичній конференції "Вчені Херсонщини - народному господарству області в умовах перебудови" (Херсон, 1988); науково-практичній конференції "Ефективність наукових досліджень у промисловому і сільськогосподарському виробництві" (Херсон, 1993); міжнародній науково-практичній конференції "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах" (Вінниця, 1995); Всеукраїнській нараді "Насінництво кормових культур у сучасних умовах господарювання" (Київ-Чабани, 1999); міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта - 2003" (Дніпропетровськ, 2003); вченій раді Інституту зрошуваного землеробства УААН і Інституту землеробства південного регіону УААН (1979-2005 рр.).

Результати наукових досліджень пропагувалися шляхом публікацій у періодичній пресі, читання лекцій та участі в науково-практичних конференціях.

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 57 наукових працях, з них монографій - 5, у тому числі 2 видання книги "Насінництво люцерни"; статей у фахових виданнях і книгах - 38; методичних рекомендацій - 5; тез доповідей на науково-практичних конференціях і семінарах - 5; одержано 2 авторських свідоцтва і 2 патенти.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 9 розділів, висновків і пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 336 сторінках комп'ютерного тексту і містить 112 таблиць, 15 рисунків і 7 додатків. Список використаної літератури включає 638 джерел, в тому числі 59 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступній частині обґрунтовано тему дисертаційної роботи, визначено актуальність, наукову новизну, мету й основні завдання, задекларовано особистий внесок здобувача та наведено структуру й обсяг дисертації

Біологічні й агротехнічні основи вирощування люцерни (огляд літератури)

Проаналізовано огляд літературних джерел з питань виявлення факторів впливу на продуктивність люцерни. Наведено дані з вирощування люцерни на корм і насіння в різних країнах світу і безпосередньо в південному Степу України. Визначено основні фактори, що визначають сучасний рівень кормової насіннєвої продуктивності культури в розвинутих країнах світу та в Україні. Наведено дані про існуючі технології вирощування культури, на основі яких визначено мету і завдання досліджень.

Умови та методика проведення досліджень

Кліматичні умови південного Степу України характеризуються високою річною температурою повітря і недостатньою кількістю атмосферних опадів. При сумі температури повітря вище + 5° С, що дорівнює 3500-3900°С, за рік випадає лише 350-399 мм опадів, у тому числі за вегетаційний період - 170-204 мм. Ґрунти південного Степу - чорноземи південні, чорноземи супіщані, темно-каштанові та лучно-чорноземні.

Польові досліди проводили на чорноземі супіщаному Чалбаської та дернових піщаних ґрунтах Олешківської арени (колишній КСП "Таврійський" і радгосп - завод “Цюрупинський” Цюрупинського району), на темно-каштанових та лучно-чорноземних ґрунтах ДП ДГ “Копані” Білозерського району Херсонської області.

Вміст гумусу в орному шарі чорнозему супіщаного становив 1,01-1,87%, рухомого фосфору (за Мачигіним) - 3,13-3,71, обмінного калію - 9,1-18,5 мг/100 г ґрунту. Найменша вологоємність (НВ) 0-100 см шару чорнозему супіщаного - 9,3%, вологість в'янення (ВВ) - 2,9% до маси абсолютно сухого ґрунту.

Більша частина атмосферних опадів за роки проведення дослідів випадала в зимовий період, а весняні та літні опади за високої температури та низької відносної вологості повітря були недостатньо ефективними. Лише в 1982, 1985 і 1997 роках у критичний період "масове цвітіння-дозрівання насіння люцерни" опадів випало більше норми: відповідно 174,8 мм, 214,4 та 246,4 мм. Сума ефективних температур вище 5⁰С за роки досліджень у період вегетації насіннєвої люцерни для першого укосу становила 1445,4⁰С і 1805,8⁰С - для другого укосу. насіння люцерна степ запилювач

Польові дослідження проводили в одно -, дво - і трифакторних дослідах при чотирикратній повторності. Площа посівних ділянок - 120 м², облікових - 100 м².

Вегетаційні поливи проводили дощувальною машиною ДДА-100 МА, ДМ ДФ-120 "Днепр".

Динаміку чисельності шкідників і корисних комах здійснювали регулярними ентомологічними обліками шляхом відбору й аналізу ґрунтових і рослинних проб, застосування стандартних сачків.

Статистичну обробку експериментальних даних польових дослідів проводили за методиками польового досліду Б.А.Доспєхова (1989), Інституту землеробства південного регіону УААН (2002), Херсонського державного аграрного університету (1978). Енергетична ефективність технології вирощування люцерни на насіння визначалася за О.К.Медведовським, П.І.Іваненком (І988).

Біологічні особливості та продуктивність люцерни

Тривалість вегетаційного періоду люцерни на кормові цілі за укосами при зрошенні складала: перший укіс - 65 днів, другий - 42, третій - 47 і четвертий - 52 дні. На неполивних землях тривалість вегетаційного періоду залежала від забезпеченості опадами і досягала для вологого 2004 року 62 дні у першому укосі і 48 днів - у другому. Для сухого року (2002 р.) отримували лише один укіс, тривалість вегетаційного періоду якого не перевищувала 62-65 днів.

Сума ефективних температур повітря більше 5⁰С для насіннєвої люцерни першого і другого років використання (другого і третього вегетації) у першому укосі досягала 1622 ⁰С і у другому - 1633 ⁰С.

Середньодобовий приріст абсолютно сухої речовини люцерни сорту Херсонська 7 у першому укосі, за середньої тривалості світлового дня 13,83 годин досягав 73,6 кг/га і перетравного протеїну - 11,89 кг/га, у другому укосі, відповідно, - 74,0 і 12,14 і третьому - 65,9 і 10,42 кг/га.

У четвертому укосі за тривалості світлового дня 12,38 годин середньодобовий приріст сухої речовини знижується до 39,6 кг/га і 6,42 кг/га - перетравного протеїну. Індекс продуктивності люцерни на кормові цілі у першому укосі складає 4,58 кг/га сухої речовини на 1 годину світлового дня і 0,74 кг/га - перетравного протеїну, у другому укосі, відповідно, - 4,79 і 0,78; третьому - 4,45 і 0,70 і четвертому - знижується до 3,20 і 0,51 кг/га на 1 годину світлового дня.

Для насіннєвої люцерни сорту Надєжда індекс продуктивності у першому укосі досягає 0,25 кг/га насіння на 1 годину світлового дня і 0,27 - у другому, сорту Херсонська 7 - 0,21 насіння у першому укосі і 0,17 кг/га насіння - у другому.

Вертикальна структура надземної маси цілої рослини люцерни сорту Надєжда, на початку фази цвітіння містить: листя - 29,20, стебел - 54,65 і китиць - 16,15% (табл. 1).

Таблиця 1 Вертикальна структура надземної маси сортів люцерни Надєжда і Херсонська 7 (у середньому за 2003-2005 рр.)

Сорт люцерни	Структура надземної маси рослин, %	У тому числі на висоті 40- 80 см від поверхні ґрунту, %
	листя	стебла	китиці	усього	із них
					листя	стебла	китиці
Надєжда (St)	29,20	54,65	16,15	56,30	24,30	23,20	8,80
Херсонська 7	38,40	48,80	12,80	61,50	31,40	17,30	12,80

Проте основна маса генеративних органів (китиць) формується на висоті 40- 80 см від поверхні ґрунту у тому числі: листя - 24,30, стебел - 23,20 і китиць - 8,80%.

Сорт Херсонська 7 у структурі врожаю усієї рослини у фазу "початок цвітіння" містить: листя - 38,40%, стебел - 48,80 і китиць - 12,80%. На висоті 40-80 см у даного сорту формується 61,50% надземної маси, у якій міститься: листя - 31,40%, стебел - 17,30 і китиць - 12,80%.

Вирощування люцерни на кормові цілі

Вирощування люцерни сорту Херсонська 7 на меліорованих дернових пісках за удосконаленою технологією (А.с. № 954031) при зрошенні та внесенні Р₁₂₀К₁₈₀ забезпечило отримання врожайності абсолютно сухої речовини 80,3-82,3 ц/га. Збір кормових одиниць досягав 43,4-43,6 ц/га, перетравного протеїну - 12,5-13,7 ц/га, обмінної енергії - 84,1-84,3 ГДж/га.

Застосування азотних добрив у формі аміачної селітри нормою 120 кг/га д.р. на фоні Р₁₂₀К₁₈₀ збільшувало вихід сухої речовини до 92,3-99,3 ц/га. Азотні добрива у формі сечовини на фоні Р₁₂₀К₁₈₀ , порівняно з аміачною селітрою в різних нормах, підвищували вихід абсолютно сухої речовини з 1 га на 4,6-7,5%; кормових одиниць - 4,7-7,5; перетравного протеїну з обробкою насіння перед сівбою ризоторфіном -10,0 і обмінної енергії - на 4,4-4,5%.

Азотфіксуюча здатність бульбочкових бактерій протягом вегетаційного періоду (180 днів) при бактеризації насіння люцерни ризоторфіном досягала 116 кг азоту на 1 га, проти 22 кг/га без застосування ризоторфіну.

Включення до складу люцерни злакових видів багаторічних трав з кореневищною кореневою системою сприяло зростанню врожайності абсолютно-сухої речовини при використанні стоколосу безостого до 128,9-139,7 ц/га і 116,9-123,6 ц/га канарника очеретяного. Збір кормових одиниць у вказаних травосумішках збільшувався до 87,6-93,9 ц/га, перетравного протеїну - 19,9-20,3 ц/га і обмінної енергії - 135,6-146,3 ГДж/га.

На неполивних землях урожайність абсолютно сухої речовини люцерни сорту Унітро залежала від року використання й у середньому за три роки досліджень на першому (2001, 2002, 2004 ) складала 47,5 ц/га, другому (2002, 2003, 2005) - 50,5 і третьому (2003, 2004, 2006) - 41,6 ц/га.

Коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) при вирощуванні люцерни на неполивних землях першого та другого років використання досягав 6,09-6,22 і знижувався до 4,56 на третьому.

Вплив сорту, способу сівби, укосу та тривалості використання посівів люцерни на урожай насіння

Строки та способи сівби мають суттєвий вплив на насіннєву продуктивність люцерни. Урожай насіння люцерни сорту Надєжда у перший рік плодоношення за широкорядкового способу сівби, порівняно зі звичайним рядковим, був вищим на 56,2%, у другий - на 13,6 і у третій - на 8,0%. Витрати енергії на 1 ц насіння при цьому були низькими на першому і другому роках використання люцерни на насіння і складали 3506-4430 МДж проти 7592-7786 МДж на третьому році плодоношення культури. За насіннєвою продуктивністю широкорядковий спосіб сівби істотно перевищував звичайний рядковий у перший рік використання люцерни на насіння на 1,85 ц/га, у другий - на 0,60 і в третій рік - на 0,23 ц/га. Урожайність насіння за широкорядкового способу сівби на люцерні першого року плодоношення досягала 5,14 ц/га і другого - 5,02 ц/га. На третьому році використання люцерни на насіння врожайність широкорядкового способу сівби знижувалася до 3,10 ц/га, а звичайного рядкового - до 2,87 ц/га (табл. 2).

За різних років плодоношення сорт люцерни Надєжда виявився більш урожайним, ніж сорт Херсонська 7, за насіннєвою продуктивністю в усі роки їх вирощування. Приріст урожаю насіння люцерни сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, на першому році плодоношення становив 1,24 ц/га, або вищим на 34,5%, другому - 0,90 (21,1) і на третьому році - 0,87 ц/га (34,1%) Максимальну врожайність кондиційного насіння люцерни вказаного сорту - 5,17 ц/га - отримано на другому році плодоношення культури.

Таблиця 2 Витрати енергії на вирощування і збирання урожаю насіння люцерни залежно від способу сівби і року плодоношення культури (у середньому за І986-1988 рр.)

Спосіб сівби	Рік плодоношення
	перший	другий	третій
	урожайність, ц/га	витрати енергії	урожайність, ц/га	витрати енергії	урожайність, ц/га	витрати енергії
		МДж /га	МДж /ц		МДж /га	МДж /ц		МДж/га	МДж/ц
Звичайний рядковий (15 см)	3,29	16831	5116	4,42	21050	4762	2,87	22345	7786
Широкорядковий (70 см)	5,14	18021	3506	5,02	22240	4430	3,10	23535	7592

НІР₀₅ спосіб сівби - 0,41 ц/га; НІР₀₅ рік плодоношення - 0,15 ц/га.

Витрати енергії на виробництво 1 ц насіння люцерни сорту Надєжда на першому році плодоношення становили 3731 МДж проти 5020 МДж сорту Херсонська 7. На другому і третьому роках використання посівів люцерни на насіння енергоємність 1 ц насіння люцерни сорту Надєжда зростала до 4302- 688І МДж, а сорту Херсонська 7 - до 5208-9229 МДж (табл. 3).

Таблиця 3 Витрати енергії на вирощування і збирання урожаю насіння люцерни сортів Херсонська 7 і Надєжда залежно від року плодоношення культури (у середньому за І986-1988 рр.)

Рік плодоношення	Сорт люцерни
	Херсонська 7	Надєжда
	Урожайність, ц/га	витрати енергії	урожайність, ц/га	витрати енергії
		МДж/га	МДж/ц		МДж/га	МДж/ц
Перший	3,59	18021	5020	4,83	18021	3731
Другий	4,27	22240	5208	5,17	22240	4302
Третій	2,55	23535	9229	3,42	23535	6881

НІР₀₅ сорт - 0,39 ц/га; НІР₀₅ рік плодоношення - 0,21 ц/га.

Сівба насінням люцерни сорту Надєжда, одержаного з травостоїв різних років життя, суттєво не впливала на ріст, розвиток і насіннєву продуктивність люцерни. Урожайність кондиційного насіння з травостоїв різних років плодоношення становила 2,76-3,22 ц/га і за величини граничної помилки вибіркової середньої (НІР₀₅), рівної 1,12 ц/га, була не істотною (табл. 4).

Таблиця 4 Урожайність і посівні якості насіння люцерни сорту Надєжда залежно від року використання рослин, з яких отримано насіння в поколінні

Рік рослин, з яких одержано насіння в поколінні	Урожайність, ц/га	Середнє за 1989-1991 рр.	Енергія проростання, %	Схожість, %	Маса 1000 насінин, г
	1989 р.	1990 р.	1991 р.
Перший	2,25	3,35	3,33	2,93	77,6	81,1	2,16
Другий	2,46	4,00	3,21	3,22	79,1	84,2	2,15
Третій	2,15	3,04	3,10	2,76	78,1	80,6	2,13
НІР05, ц/га	0,37	1,69	0,86	1,12

У насінні люцерни сорту Надєжда, зібраного з посівів різного року плодоношення, в поколінні не знижувались і посівні якості. За схожістю та енергією проростання насіння було кондиційним і відповідало Держстандарту 2240-93.

Коефіцієнт варіації як відносний показник мінливості вказаних ознак був невисоким і становив: продуктивних стебел на 1 рослину - 3,69%; квіток у 1 китиці -6,17; бобів в 1 китиці - 2,24 та кількість насінин в 1 бобі - 6,34%. Середню мінливість виявлено у таких показників, як кількість китиць на 1 стеблі - 14,54% та маса 1000 насінин -12,60% (табл. 5).

Таблиця 5 Варіаційна мінливість елементів структури врожаю насіннєвої люцерни сорту Надєжда залежно від року використання рослин, з яких отримано насіння (у середньому за І989-1991 рр.)

Рік рослин, з яких одержано насіння в поколінні	Кількість, шт. шчество , шт.	Зав'язуваність, %	Маса 1000 насінин, г
	рослин на 1 м2	продуктивних стебел на 1 рослині	китиць на 1 стеблі	квіток в 1 китиці	бобів у 1 китиці	насінин у 1 бобі
Перший	14,0	6,6	15,2	12,0	7,7	4,5	64,2	2,12
Другий	13,7	6,3	12,5	11,5	7,5	4,9	65,2	2,13
Третій	13,5	6,6	14,8	11,0	7,5	4,8	68,2	1,94
V, %	1,82	3,69	14,54	6,17	2,24	6,34	4,33	12,60
, %	3,35	2,15	8,40	3,56	1,32	3,59	2,58	4,30

Формування врожаю в першому укосі проходило при поступовому наростанні температури і більшій кількості опадів, через що врожай насіння люцерни за всі роки проведення дослідів був вищим у першому укосі, ніж у другому: по сорту Херсонська 7 - на 66,4% і по сорту Надєжда - на 18,0%. Витрати сукупної енергії при вирощуванні люцерни на насіння в першому укосі першого року плодоношення культури становлять 1802І МДж/га і 26742 МДж/га - у другому.

Енергоємність 1 ц насіння у другому укосі, порівняно з першим, по сорту Херсонська 7 зростає на 6005 МДж (147,0%), а по сорту Надєжда - на 2642 МДж, або 75,0% (табл. 6).

Таблиця 6 Витрати енергії на вирощування і збирання урожаю насіння люцерни сортів Херсонська 7 і Надєжда залежно від укосу (у середньому за І980-1983 рр.)

Укіс	Сорт люцерни
	Херсонська 7	Надєжда
	урожай-ність, ц/га	витрати енергії	урожайність, ц/га	витрати енергії
		МДж /га	МДж /ц		МДж /га	МДж /ц
Перший	4,41	18021	4086	5,12	18021	3520
Другий	2,65	26742	10091	4,34	26742	6162

НІР₀₅ укіс - 0,81 ц/га; НІР₀₅ сорт - 0,22 ц/га

Водоспоживання і режим зрошення насіннєвої люцерни

Вивчення впливу різних режимів зрошення на формування врожаю та динаміку сумарного водоспоживання насіннєвої люцерни проводили шляхом визначення запасів вологи в ґрунті за міжфазними періодами її розвитку.

Сумарне випаровування люцерни сорту Херсонська 7 в першому міжфазному періоді "початок відростання-початок бутонізації" у контрольному варіанті (без зрошення) складало 1518 м³/га і 1586 м³/га сорту Надєжда, що становило 57,4-59,6 % сумарного водоспоживання за увесь вегетаційний період.

У другому міжфазному періоді "початок бутонізації-початок цвітіння" при тривалості його 16 днів сумарне випаровування вказаних сортів досягало 353- 375 м³/га, відповідно, у третьому "початок цвітіння-масове цвітіння" - 296-318 м³/га і у четвертому "масове цвітіння-дозрівання насіння" - 402-454 м³/га. В цілому сумарне водоспоживання насіннєвої люцерни у варіанті без зрошення не залежало від сорту і становило 2643 м³/га для сорту Херсонська 7 і 2659 м³/га для сорту Надєжда.

Проведення одного вегетаційного поливу у першому міжфазному періоді люцерни нормою 600 м³/га збільшувало сумарне водоспоживання до 3287- 3259 м³/га, у другому - 3860-3873 і у третьому - 4401-4500 м³/га.

Вегетаційні поливи, які проводилися в різні міжфазні періоди, чинили суттєвий вплив на формування врожаю обох сортів насіння люцерни.

На контролі (без вегетаційних поливів) зниження рівня передполивної вологості в шарі ґрунту 0-100 см до 55% НВ відбувалося вже на початку фази бутонізації (ПБ), а на початку фази цвітіння (ПЦ) знижувалося до вологості в'янення (40% НВ), що викликало значне опадіння генеративних органів у обох сортів люцерни і зниження їх урожайності до 0,55-0,69 ц/га.

Один вегетаційний полив проведений в міжфазний період "початок відростання-початок бутонізації" (ПВ-ПБ) дозволяв підтримувати оптимальну вологість ґрунту лише до фази "початок цвітіння" (ПЦ), а в критичний період "масове цвітіння" (МЦ) рівень передполивної вологості шару ґрунту 0-100 см знижувався до 40% НВ, що забезпечувало отримання врожайності насіння люцерни сорту Херсонська 7 на рівні 2,81 ц/га і 3,55 ц/га - сорту Надєжда.

При двох вегетаційних поливах рівень передполивної вологості в шарі ґрунту 0-100 см у міжфазний період "початок бутонізації-початок цвітіння"(ПБ-ПЦ) підтримувався в межах 57-60% НВ, що забезпечувало формування врожайності насіння люцерни сорту Херсонська 7 - 4,57 ц/га і 6,52 ц/га - сорту Надєжда.

Проведення третього вегетаційного поливу у міжфазний період "початок цвітіння-масове цвітіння" (ПЦ-МЦ) сприяло суттєвому зростанню врожайності кондиційного насіння люцерни лише сорту Надєжда, яка становила 7,46 ц/га проти 4,91 ц/га сорту Херсонська 7.

Освіжаючі поливи, які проводилися у фазу масового цвітіння широкозахватним обприскувачем ОП-1600-2, порівняно з ДДА-І00 МА, забезпечували отримання суттєвого приросту врожайності насіння люцерни в межах 0,49 ц/га і 0,57 ц/га, порівняно з контролем. При цьому суттєвої різниці у прирості врожаю між сортами люцерни Херсонська 7 і Надєжда не встановлено.

Витрати енергії на вирощування та збирання врожаю насіння люцерни першого року плодоношення у варіанті без зрошення становили 11144 МДж/га, відповідно, на 1 ц насіння сорту Херсонська 7 - 20262 МДж і 16151 МДж - сорту Надєжда.

Один вегетаційний полив, проведений у міжфазний період "початок відростання-початок бутонізації" (ПВ-ПБ), незважаючи на збільшення витрат енергії на 1 га посіву на 2255 МДж, призводив до зниження енергоємності 1 ц насіння сорту Херсонська 7 до 4768 МДж і до 3774 МДж - сорту Надєжда.

Два вегетаційних поливи, які призначалися в міжфазні періоди "початок відростання-початок бутонізації" (ПВ-ПБ) і "початок бутонізації-початок цвітіння" (ПБ-ПЦ), при витратах сукупної енергії 15986 МДж/га, сприяли зниженню витрат енергії на 1 ц насіння сорту Херсонська 7 до 3498 МДж і до 2452 МДж - сорту Надєжда. Собівартість 1 ц насіння при одному вегетаційному поливі досягала 264,8-334,6 грн., двох - 186,2-265,6 і трьох - 177,5-269,7 грн. проти 1090,6-1368,2 грн. на контролі (без вегетаційних поливів) (табл. 7).

Таблиця 7 Економічна й енергетична ефективність вирощування люцерни на насіння сортів Херсонська 7 і Надєжда залежно від режимів зрошення (у середньому за 1980-1982 рр.)

Кількість поливів за міжфазними періодами	Урожайність, ц/га	Витрати на 1 га	Собівартість 1 ц насіння, грн.	Умовно чистий прибуток з 1 га, грн.	Витрати енергії на 1 ц насіння, МДж
ПВ-ПБ	ПБ-ПЦ	ПЦ-МЦ	МЦ-ДН		МДж	грн.
Херсонська 7
Без поливів	0,55	11144	752,5	1368,2	-367,5	20262
1	0	0	0	2,81	13399	940,2	334,6	788,8	4768
1	1	0	0	4,57	15986	1214,0	265,6	1453,0	3498
1	1	1	0	4,91	18574	1324,4	269,7	1629,6	3783
Надєжда
Без поливів	0,69	11144	752,5	1090,6	-269,5	16151
1	0	0	0	3,55	13399	940,2	264,8	1208,8	3774
1	1	0	0	6,52	15986	1214,0	186,2	2845,4	2452
1	1	1	0	7,46	18574	1324,4	177,5	3596,6	2490

НІР₀₅ сорт - 1,68 ц/га; НІР₀₅ зрошення - 0,93 ц/га.

Система удобрення насіннєвої люцерни

Основний запас рухомого фосфору на чорноземі супіщаному в дослідних ділянках знаходився в шарі ґрунту 0-20 см і досягав 3,53-4,23 мг/100 грамів ґрунту у фазу стеблування та 3,44-4,49 мг/100 грамів - у період формування врожаю насіння люцерни. З шару ґрунту 0-40 см і 0-60 см вміст рухомого фосфору знижувався до 0,78-1,25 мг/100 г й істотно не відхилявся від цієї величини в шарі 0-100 см. Вміст обмінного калію в шарі ґрунту 0-20 см був невисоким (11,0-25,0 мг/І00 г) і суттєво залежав від фази розвитку люцерни та доз калійних добрив, які вносили. Кількість мінерального азоту (N-NO₃ + N-NH₄) у фази стеблування та цвітіння в шарі ґрунту 0-10 см становив 20,9-30,5 мг/кг ґрунту і в шарі 10-20 см - 18,0-33,7 мг/кг.

Вивчення використання рослинами люцерни сорту Надєжда азоту з добрив і ґрунту проводили в мікропольовому досліді у металічних посудинах без дна розміром 33 х 33 х 50 (площа 0,1 м²) із застосуванням 1,8 г солей, мічених по ¹⁵NН₄NO₃ і NH₄¹⁵NО₃ по фону РК (1,2 і 1,8 г Р₂О₅ і К₂О на посудину).

За результатами проведених досліджень розрахована кількість азоту добрив, що використовувався насіннєвою люцерною, а також N, який утримувався в ґрунті у вигляді мінеральних сполук, і зв'язаний N органічною речовиною ґрунту. Величину останнього розраховано за різницею між загальним вмістом азоту добрив і кількістю мінерального азоту в ґрунті. Коефіцієнти використання азоту добрив розраховані різницевим методом за винесенням поживного елементу у варіанті, що вивчався, і контролем та ізотопним методом. Використання азоту добрив, міченого за амонійною формою (¹⁵NН₄), листями склало 15,7% проти 22,1% азоту добрив, міченого за нітратною формою (¹⁵NО₃), відповідно стеблами - 22,9 і 32,5, насінням - 10,7 і 11,8 і корінням - 50,7 і 33,6% до винесення азоту з добрив. Розподіл азоту, отриманого в різних органах люцерни за фоном РК, в % до загального його винесення, склався так: листя - 16,7%, стебла - 25,0, насіння - 6,1 і коріння - 52,2% (табл. 8).

Таблиця 8 Використання азоту з добрив і ґрунту на формування різних органів насіннєвої люцерни (у середньому за 1980-1982 рр.)

Варіант	Використання азоту	Органи рослин
		листя	стебла	насіння	коріння
		в г на посудину	%	в г на посудину	%	в г на посудину	%	в г на посудину	%
РК-фон	Усього	44,77	16,7	67,32	25,0	16,43	6,1	140,20	52,2
Ф+15NН4NO3	Добрив	2,87	15,7	4,17	22,9	1,96	10,7	9,24	50,7
	Ґрунту	48,83	16,6	76,74	26,1	19,75	6,7	148,31	50,6
	Усього	51,70	16,6	80,91	25,9	21,71	6,9	157,55	50,6
Ф+NH415NО3	Добрив	5,30	22,1	7,79	32,5	2,84	11,8	8,06	33,6
	Ґрунту	42,33	14,9	73,55	26,0	17,66	6,2	149,66	52,9
	Усього	47,63	15,5	81,34	26,4	20,50	6,7	157,72	51,4

Засвоєння різними органами насіннєвої люцерни азоту з ґрунту, міченого за амонійною і нітратною формами, не мало між собою суттєвих відхилень, і досягало: листя - 14,9-16,6%, стебла - 26,0-26,1, насіння -6,2-6,7 і коріння - 50,6-52,9%. При цьому істотних відмінностей за використанням загального азоту з добрив і ґрунту різними органами рослин, у відсотках до сумарного його винесення, між амонійною і нітратною формами не виявлено.

Застосування азотних добрив, мічених ¹⁵N, дозволило встановити, що на низькому за родючістю чорноземі супіщаному має місце, як і на високозабезпечених органічною речовиною ґрунтах, додаткове використання рослинами насіннєвої люцерни азоту ґрунту - 9,3% при внесенні азоту, міченого за ¹⁵NН₄NO₃ і 5,3% - за NH₄¹⁵NО_3.

Коефіцієнт використання азоту з добрив рослинами насіннєвої люцерни, розрахований за ізотопним методом, склав 23,46%, у тому числі амонійного - 10,13% і нітратного - 13,33%. Використання азоту з добрив, розраховане за різницевим методом, значно перевищувало ізотопний метод і досягало 45,34%, із них - 23,97% амонійного і 21,37% - нітратного (табл. 9).

Таблиця 9 Використання люцерною азоту з добрив і ґрунту (у середньому за 1980-1982 рр.)

Варіант	Використання рослинами, в г на посудину	Коефіцієнт використання азоту добрив,%
	Загальний винос азоту	у тому числі	додатковий N ґрунту	за різницевим методом	за ізотопним методом
		з добрив	з ґрунту	в г на посудину	в % до контролю
РК-фон	268,72	-	268,72	-	-	-	-
ф+15NН4NO3	311,87	18,24	293,63	24,91	9,27	23,97	10,13
Ф+NH415NО3	307,19	23,99	283,20	14,28	5,31	21,37	13,33

Решта внесеного азоту закріплювалась у ґрунті в органічних сполуках. Визначення азоту добрив, який залишився після збору врожаю насіння люцерни, дозволив у системі "ґрунт-рослина" розрахувати баланс азоту добрив. При цьому поглинутого азоту у вигляді мінерального і фіксованого амонію не виявлено, що зумовлено легким механічним складом чорнозему супіщаного. Фіксуюча здатність амонійного азоту в органічній речовині виявилася нижчою, ніж нітратного, і склала 69,20% від внесеної дози азоту, проти 80,00% при використанні NH₄¹⁵NО₃. Розмір втрат азоту, внесеного поверхнево, досягав 27,34%, у тому числі 20,67% в амонійній формі й у нітратній - 6,67% (табл. 10).

Таблиця 10 Баланс міченого (¹⁵N) азоту добрив, у % до внесеного

Варіант	Доза азоту, кг/га	Використано рослинами	Залишилось у ґрунті	Втрати
			в органічній формі	в мінеральній формі
РК-фон	-	-	-	-	-
ф+15NН4NO3	180	10,13	69,20	-	20,67
Ф+NH415NО3	180	13,33	80,00	-	6,67

Урожай насіння, який отримано у мікропольовому досліді з внесенням міченого азоту ¹⁵N в обох формах на фоні РК, як і дані польових дослідів, свідчить про відсутність впливу азотних добрив на насіннєву продуктивність люцерни.

При внесенні фосфорно-калійних добрив урожайність насіння люцерни в середньому за 3 роки досліджень склала 3,58 г на посудину, а із застосуванням азотних добрив, у тому числі й мічених за нітратною та за амонійною формами, - 4,27-4,84 г на посудину і за розміру граничної помилки вибіркової середньої (НІР₀₅), рівній 1,87 г на посудину, була неістотною (табл. 11).

Таблиця 11 Урожайність кондиційного насіння люцерни сорту Надєжда залежно від азотних добрив

Варіант	Урожайність, в г на посудину	Середнє за 1980-1982 рр.
	1980 р.	1981 р.	1982 р.
РК-фон	4,43	1,36	4,94	3,58
ф+NН4NO3	5,74	3,06	5,72	4,84
ф+15NН4NO3	5,15	2,85	5,33	4,44
Ф+NH415NО3	5,03	2,88	4,90	4,27

НІР₀₅, г на посудину 2,16 1,18 1,96 1,87

Ефективність застосування мінеральних добрив залежала від способу сівби люцерни. Сівба люцерни сорту Надєжда за широкорядкового способу при внесенні Р₁₂₀К₁₈₀ в перший рік використання люцерни на насіння забезпечувала отримання врожайності кондиційного насіння 6,46 ц/га, в другий - 4,82 і в третій - 3,55 ц/га. За звичайного рядкового способу сівби (15 см) фосфорні й калійні добрива на люцерні сорту Херсонська 7 у перший рік плодоношення забезпечували отримання приросту врожайності насіння культури 1,14 ц/га, а за широкорядкового - 1,57 ц/га, для сорту Надєжда - відповідно 1,63 і 2,45 ц/га.

Урожайність кондиційного насіння люцерни у варіанті без добрив на першому році плодоношення культури досягала 4,01 ц/га, другому - 3,26 і третьому - 2,22 ц/га. При сумі прямих витрат на 1 га, яка залежно від року використання люцерни на насіння у варіанті без добрив становила 1137,2-1315,8 грн., вартість насіння, отриманого на контролі, перевищувала витрати на його вирощування. Собівартість 1 ц насіння при цьому склала 283,6-592,7 грн., умовно чистий прибуток - 238,2-1669,8 грн./га.

Витрати сукупної енергії на 1 га посівів у варіанті без добрив на першому, другому та третьому році плодоношення складали 18021-23535 МДж/га, а енергоємність виробництва 1 ц насіння на посівах люцерни першого та другого років використання становила 4494-6822 МДж і 10601 МДж - третього року.

Сумісне застосування азотних і фосфорних мінеральних добрив (N₁₂₀ Р₁₂₀), а також азотних і калійних (N₁₂₀К₁₈₀), сприяло істотному приросту врожайності насіння люцерни на першому році до 1,99-2,05 ц/га, другому -1,11-1,29 і третьому -1,03-1,73 ц/га, зростанню величини умовно чистого прибутку до 2658,7- 2797,1 грн./га та зниженню собівартості 1 ц насіння відповідно до 233,8- 261,3 грн., 340,4-343,4 і 386,8-516,4 грн.

У варіанті, де вносили N₁₂₀Р_{120 ,} через високий енергетичний еквівалент азоту (1кг д.р. - 86,8 МДж) витрати сукупної енергії на першому, другому та третьому роках плодоношення зростали до 30083-35598 МДж/га. При урожайності кондиційного насіння, отриманій в цьому варіанті (3,25-6,06 ц/га), енергоємність виробництва 1 ц насіння складала 4964-7073 МДж на першому і другому та 10953 Мдж - на третьому році використання культури на насіння.

Витрати сукупної енергії на 1 га посівів у варіанті з внесенням N₁₂₀К_I80 також були високими (30066 - 35579 МДж/га) і при врожайності кондиційного насіння, залежно від року плодоношення люцерни (3,95-6,00 ц/га), досягали на виробництво 1 ц насіння 5011-9007 МДж.

Застосування фосфорно-калійних добрив (P₁₂₀ К₁₈₀) при вирощуванні люцерни на насіння сприяло отриманню найвищої врожайності культури - 6,19-6,46 ц/га, умовно чистого прибутку - 1731,7-2949,3 і найнижчих витрат енергії на виробництво 1 ц насіння - 3276-7514 МДж і при високій чутливості культури до фосфорно-калійного живлення та низьких енергетичних еквівалентах (1 кг д.р. фосфору - 12,6 МДж і калію - 8,3 МДж) приводило до значного зниження витрат енергії на виробництво 1 ц насіння, які на люцерні першого року плодоношення досягали 3276 МДж, другого - 5266 і тр...