Біологічні й агротехнічні основи вирощування люцерни на корм і насіння в південному Степу України

Без прийомів захисту та за спалювання стерньових решток найбільші енергетичні витрати припадають на трактори й сільськогосподарську техніку (49,1-49,9%), зрошення - 23,3-24,5 та паливно-мастильні матеріали - 17,8-21,3%. При застосуванні хімічної й інтегрованої системи захисту витрати сукупної енергії на інсектициди збільшуються на 11,9-12,4% до суми загальних витрат і досягають 2650 МДж проти 683 МДж без прийомів захисту (контроль).

В існуючих технологіях вирощування люцерни на насіння, поряд з агротехнічними способами боротьби з бур'янами, значною мірою використовуються і хімічні методи, що дозволяє за весняних безпокривних і літніх строків сівби підтримувати посіви у чистому стані. В умовах південного Степу України на зрошуваних землях за літніх (серпневих) строків сівби основними бур'янами на люцерні першого року життя в осінній період є однорічні ранні та пізні ярі дводольні бур'яни (лобода біла, щириця загнута) і злакові (куряче просо, мишій сизий). На другому році життя в ранньовесняний період вегетації на широкорядкових посівах люцерни відростають і зимуючі дводольні (кучерявець Софії, грицики звичайні, ромашка непахуча). Із багаторічних бур'янів на насіннєвих посівах люцерни в південному Степу України проростають осот польовий, гірчак рожевий, молочай звичайний, берізка польова.

Урожайність насіння люцерни при внесенні перед літньою сівбою під культивацію ґрунтових гербіцидів та системного гербіциду весною на другому році її життя (першого року плодоношення) 48% в.р. базаграну в середньому за 1984- 1986 рр. становила 4,53 ц/га проти 2,95 ц/га на контролі 1 (без ручного просапування) та 4,83 ц/га на контролі 2 (з ручним просапуванням). Витрати сукупної енергії при внесенні перед сівбою люцерни під культивацію ептаму та по вегетуючій люцерні другого року життя весною системного гербіциду базаграну досягають на першому році плодоношення люцерни 18955 МДж/га. Без проведення ручних просапувань і застосування гербіцидів (контроль 1) витрати енергії на вирощування врожаю насіння люцерни на першому році плодоношення досягали 18269 МДж/га та 18513 МДж/га - на контролі 2 (ручне просапування). При застосуванні базаграну витрати енергії на 1 ц насіння виявилися невисокими - 4184 МДж проти 6193 МДж на контролі 1 і 3833 МДж на контролі 2.

Собівартість 1 ц насіння на контролі 1 становила 336,6 грн., умовно чистий прибуток 1072,1 грн./га, проти 230,9 грн. і 1017,6 грн./га - при внесенні базаграну.

Застосування на посівах насіннєвої люцерни другого року плодоношення гербіциду на основі симетричного триазину (зенкор), що зумовлено тривалим терміном і широким спектром дії, також виявилося ефективним заходом боротьби з бур'янами. Витрати енергії на 1 ц насіння при його внесенні склали 5113 МДж проти 6408 МДж на контролі 1. Собівартість 1 ц насіння при застосуванні гербіциду з тривалим терміном дії становила 429,2 грн. проти 538,4 грн. на контролі 1 (без ручних просапувань).

Економічна й енергетична ефективність вирощування насіння люцерни

Енергозберігаюча технологія вирощування люцерни на насіння включає: використання високоврожайних, найбільш адаптованих до місцевих умов зони сортів, широкорядковий спосіб сівби, інтегровану систему захисту посівів від шкідників, збільшення видового складу та чисельності диких запилювачів, своєчасну боротьбу з бур'янами, застосування оптимізованого режиму зрошення, року плодоношення культури, вибору укосу, системи удобрення, своєчасне та якісне збирання врожаю.

Вирощування насіння люцерни за неудосконаленою звичайною технологією, у якій визначення найменш енергоємних технологічних робіт не враховувалося, забезпечувало одержання врожайності кондиційного насіння на першому році плодоношення культури 3,81 ц/га у першому і 3,59 ц/га - у другому укосі. На другому році використання насіннєвих посівів урожай насіння, збирання якого проводився з першого укосу за звичайною технологією, порівняно з першим роком, знижувався на 26,5% і на 29,0% - у другому укосі.

Визначення оптимізованих і найменш енергоємних технологічних робіт, які включали вибір способу сівби найбільш врожайного за насіннєвою продуктивністю сорту та догляду за посівами, показало, що при вирощуванні культури за енергозберігаючою технологією врожайність насіння першого року використання у першому укосі становила 5,84 ц/га, і 5,22 ц/га - у другому. Урожай насіння люцерни, який вирощувався за енергозберігаючою технологією, на першому році плодоношення у першому укосі, порівняно зі неудосконаленою звичайною технологією, був вищим на 53,3% і на 83,9% - на другому році.

Собівартість 1 ц насіння, вирощеного за енергозберігаючою технологією, склала 269,3-318,9 грн. проти 301,4-573,2 грн., отриманого за звичайною технологією. У перший рік використання собівартість 1 ц насіння, отриманого з першого укосу за енергозберігаючою технологією, порівняно зі звичайною, виявилася нижчою на 10,7% і на 22,7% - у другому укосі. Відповідно на другому році плодоношення культури собівартість 1 ц насіння, отриманого з першого укосу за енергозберігаючою технологією, виявилася нижчою, ніж вирощеного за звичайною технологією, на 30,7% і в другому укосі - на 27%.

Умовно чистий прибуток, отриманий при збиранні врожаю насіння культури, вирощеного за енергозберігаючою технологією, в першому укосі на першому році плодоношення люцерни склав 2515,3 грн./га і 1962,7 грн./га - на другому році. У другому укосі, незважаючи на додаткові витрати енергії і матеріально-технічних ресурсів, пов'язаних зі скошуванням і транспортуванням зеленої маси першого укосу та проведенням вегетаційних поливів на відростання травостою, умовно чистий прибуток, отриманий при вирощуванні насіння люцерни за енергозберігаючою технологією, на першому році плодоношення склав 2043,1 грн./га і 1133,4 грн./га - у другому. При збиранні насіння люцерни, вирощеного за неудосконаленою звичайною технологією в першому укосі першого року використання насіннєвих посівів, порівняно з другим роком плодоношення, урожай був вищим на 36,1% і на 40,4% - при збиранні насіння з другого укосу.

Рівень рентабельності насіння люцерни, вирощеного за енергозберігаючою технологією, порівняно зі неудосконаленою звичайною, на першому році використання насіннєвих посівів у першому укосі був вищим на 20,9% і на 68,2% - у другому. На другому році плодоношення культури рівень рентабельності насіння, вирощеного за енергозберігаючою технологією, у першому укосі досягав 119,5% й у другому - 67,2%, що пов'язано з додатковими енергетичними та фінансовими витратами на догляд за посівами (табл. 12).

Умовно чистий прибуток від вирощеного за неудосконаленою звичайною технологією насіння другого року плодоношення культури у першому укосі досягав 671,5 і, відповідно, 1518,5 грн./га першого року використання і 323,4 -1080,1 грн./га у другому і, порівняно з енергозберігаючою технологією, був нижчим на 39,6-65,8%.

Таблиця 12 Економічна ефективність вирощування насіння люцерни за неудосконаленою звичайною й енергозберігаючою технологією залежно від року плодоношення та укосу

Технологія	Укіс	Урожайність, ц/га	Вартість урожаю, грн./га	Витрати на 1 га	Собівартість 1 ц насіння, грн./га	Умовно чистий прибуток, грн./га	Рівень рентабельності, %	Продуктивність праці, кг насіння на 1 люд.-год
				грн.	люд.-год.
Перший рік плодоношення (у середньому за 1985-1987 рр.)
Неудосконалена звичайна	I	3,81	2667	1148,5	68,64	301,4	1518,5	132,2	5,55
	II	3,58	2513	1432,9	81,52	399,1	1080,1	75,4	4,40
Енергозберігаюча	I	5,84	4088	1572,7	75,80	269,3	2515,3	159,9	7,70
	II	5,22	3654	1610,9	96,28	308,6	2043,1	126,8	5,42
Другий рік плодоношення (у середньому за 1986-1988 рр.)
Неудосконалена звичайна	I	2,80	1960	1228,5	69,28	460,2	671,5	52,1	4,04
	II	2,55	1785	1461,6	82,40	573,2	323,4	22,1	3,09
Енергозберігаюча	I	5,15	3605	1642,3	84,16	318,9	1962,7	119,5	6,12
	II	4,03	2821	1687,6	115,30	418,7	1133,4	67,2	3,49

І рік - НІР₀₅ - 1,57 ц/га; ІІ рік - 0,96 ц/га

Рівень рентабельності при вирощуванні люцерни за неудосконаленою звичайною технологією залежав від року плодоношення культури й укосу та становив 22,1-132,2%.

Продуктивність праці при збиранні врожаю насіння люцерни за енергозберігаючою технологією в першому укосі першого року використання насіннєвих посівів досягала 7,70 кг насіння на 1 люд.-год. проти 5,55 кг/люд.-год., вирощеного за неудосконаленою звичайною технологією, і виявилася вищою у першому укосі на 38,7% і у другому - на 23,2%. На другому році плодоношення культури рівень продуктивності праці при вирощуванні насіння люцерни за енергозберігаючою технологією в першому укосі, порівняно зі неудосконаленою звичайною, виявився вищим на 51,5% і на 12,9 % - при зборі урожаю з другого укосу.

Витрати сукупної енергії при вирощуванні люцерни на насіння як за енергозберігаючою технологією, так і за неудосконаленою звичайною у першому укосі на першому році плодоношення культури становили 16860-18021 МДж/га. На виробництво 1 ц насіння на люцерні першого року плодоношення витрати енергії в першому укосі за енергозберігаючою технологією становили 3086-4318 МДж і 5123-7564 МДж - у другому укосі, або були нижчими, порівняно зі неудосконаленою звичайною технологією, на 26,3-30,3% . Собівартість 1 ц насіння люцерни сорту Надєжда, вирощеного за енергозберігаючою технологією, в першому укосі склала 307,2 грн. і 371,2 грн. - у другому проти 356,6 і 607,9 грн./ц люцерни сорту Херсонська 7. Умовно чистий прибуток залежав від суми прямих витрат на вирощування насіння люцерни та величини отриманого врожаю і на першому році використання широкорядкових посівів у першому укосі сорту Надєжда становив 2011,3 грн. і 1427,1 грн./га - у другому проти 1514,3 і 244,1 грн./га люцерни сорту Херсонська 7.

висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з'ясуванні біологічних особливостей і реалізації продуктивного потенціалу районованих і перспективних сортів люцерни залежно від біологічних особливостей культури й агротехнічних факторів, а також у розробці комплексних енергозберігаючих технологій її вирощування на корм і насіння шляхом експериментальної розробки й удосконалення елементів існуючих технологій з метою отримання за найменших енергетичних витрат і матеріальних ресурсів високих урожаїв рослинницької продукції, що забезпечує збільшення валових зборів насіння люцерни й високобілкових кормів у господарствах південного Степу України.

1. На малородючих дернових меліорованих пісках південного Степу України при зрошенні продуктивний потенціал районованих сортів люцерни різний і реалізація його істотно залежить від складу травосумішок. За участі у складі травосумішок кореневищного злакового компоненту стоколосу безостого, порівняно з канарником очеретяним, істотний приріст урожаю абсолютно сухої речовини забезпечує використання районованого сорту Херсонська 7 - 22,5 ц/га і перспективних сортів люцерни селекції Херсонського селекційного центру: Б 3526 - 22,4 ц/га, Б 480 - 18,6 і Б 426 - 17,9 ц/га. Приріст кормових одиниць, відповідно, склав - 15,3 ц/га; 9,6; 14,0 і 10,8 ц/га, перетравного протеїну - 2,7 ц/га; 3,1; 2,9 і 2,9 ц/га і обмінної енергії - 24,1 ГДж/га; 12,6; 20,6 і 17,8 ГДж/га.

2. Азотні добрива у формі аміачної селітри й сечовини дозою N₁₂₀ і N₂₄₀ при роздрібному їх внесенні під люцерну на меліорованих пісках Лівобережного Нижньодніпров'я збільшують чисельність несимбіотичних азотфіксаторів, підвищують активність тих, що вільно живуть, і симбіотичних азотфіксуючих бактерій, що сприяє суттєвому підвищенню врожаю фуражної люцерни. При цьому азотні добрива в обох формах не пригнічують розвиток азотфіксуючих мікроорганізмів і не знижують азотфіксуючої активності ґрунтів.

3. Середньодобові прирости абсолютно сухої речовини та перетравного протеїну люцерни сорту Херсонська 7 при зрошенні залежать від тривалості світлового дня, і при 13,83 годинах у першому укосі становлять 63,4 кг/га і 10,25 кг/га перетравного протеїну; у другому укосі при 15,43 годинах, відповідно, - 74,0 і 12,14 і третьому, при 14,80 годинах - 65,9 і 10,42 кг/га. У четвертому укосі при тривалості світлового дня 12,38 годин середньодобовий приріст сухої речовини знижується до 39,6 кг/га і 6,42 кг/га - перетравного протеїну.

Індекс продуктивності люцерни на корм сорту Херсонська 7 у першому укосі досягає 4,58 кг абсолютно сухої речовини на 1 годину світлового дня і 0,74 кг перетравного протеїну; у другому укосі - 4,79 і 0,78; третьому - 4,45 і 0,70 і четвертому - 3,20 і 0,51 кг на 1 годину світлового дня.

Середньодобовий приріст насіння люцерни сорту Херсонська 7 у першому укосі становить 3,08 кг/га і 2,52 кг/га - у другому, проти - 3,58 і 4,12 кг/га сорту Надєжда. Індекс продуктивності люцерни сорту Херсонська 7 на насіння у першому укосі досягає 0,21 кг насіння на 1 годину світлового дня і 0,17 кг у другому, сорту Надєжда - 0,25 кг насіння у першому укосі і 0,27 кг у другому.

4. Витрати сукупної енергії при вирощуванні люцерни на корм на неполивних землях південного Степу України складають 8458-8588 МДж/га, із яких 16,52-16,77% припадають на трактори й сільськогосподарські машини; 45,41-46,10 - на паливно-мастильні матеріали; 8,80-14,90 - добрива; 17,03-24,15 - насіння і 5,12-5,20% - працю людей. При вирощуванні люцерни на корм в умовах природного зволоження (без зрошення) у вологі (5%) і середньовологі (25%) за забезпеченістю опадами роки забезпечується отримання двох укосів, а у середні (50%), середньосухі (75%) і сухі (95%) роки - лише одного.

5. При вирощуванні в умовах зрошення люцерни на насіння сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, на першому році плодоношення забезпечується отримання приросту врожайності насіння 1,24 ц/га, що вище стандарту (сорт Херсонська 7) на 34,5%, другому - 0,90 (21,1%) і третьому році використання насіннєвих посівів - на 0,87 ц/га, або 34,1%.

Витрати енергії на виробництво 1 ц насіння люцерни сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, на першому році використання посівів зменшуються на 25,7%, на другому - на 17,4 і третьому - на 25,4%. У насінні люцерни сорту Надєжда, зібраному з травостоїв різного року плодоношення, при цьому не знижуються посівні якості й насіннєва продуктивність рослин у потомстві.

6. Застосування широкорядкового способу сівби люцерни сорту Надєжда з міжряддям 70 см, порівняно зі звичайним рядковим (15 см), за насіннєвою продуктивністю перевищує врожайність кондиційного насіння на першому році плодоношення культури на 1,85 ц/га (56,2%), другому - на 0,60 (13,6) і третьому - на 0,23 ц/га (8,0%). При цьому витрати сукупної енергії на виробництво 1 ц насіння широкорядкового способу сівби на першому році плодоношення культури зменшуються на 31,5%, другому - 7,0 і третьому - на 2,5%.

7. При вирощуванні насіння люцерни у першому укосі, порівняно з другим, забезпечується приріст урожайності кондиційного насіння сорту Херсонська 7 на 1,76 ц/га, або 39,9%, сорту Надєжда - на 0,78 ц/га (15,2%). Енергоємність 1 ц насіння люцерни сорту Херсонська 7, вирощеного у другому укосі, зростає проти першого на 147,0% (6005 МДж), сорту Надєжда - на 75,1% (2642 МДж). Використання люцерни сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, забезпечує зниження енергоємності 1 ц насіння у першому укосі на 13,8% (566 МДж) і на 38,9% (3929 МДж) - у другому.

8. Урожайність кондиційного насіння люцерни, вирощеного на чорноземі супіщаному без зрошення, досягає лише 0,55-0,65 ц/га і при високих витратах енергії на виробництво 1 ц насіння - 16151-20262 МДж, сума збитку складає 269,5-367,5 грн./га.

Проведення у міжфазний період "початок відростання-початок бутонізації" на насіннєвій люцерні одного вегетаційного поливу нормою 600 м³/га дозволяє підтримувати оптимальну вологість ґрунту лише до фази цвітіння, а в критичний період розвитку рослин (масове цвітіння) рівень передполивної вологості шару ґрунту 0-100 см на чорноземі супіщаному знижується до 40% НВ, що забезпечує отримання врожайності насіння люцерни сорту Херсонська 7 - 2,81 ц/га, а сорту Надєжда - 3,55 ц/га.

9. Два вегетаційних поливи, проведені в міжфазні періоди "початок відростання-початок бутонізації" і "початок бутонізації-початок цвітіння" тією ж нормою, сприяють суттєвому збільшенню врожайності кондиційного насіння люцерни сорту Херсонська 7 до 4,57 ц/га і сорту Надєжда до 6,52 ц/га. При проведенні трьох вегетаційних поливів, які призначались у міжфазні періоди "початок відростання-початок бутонізації", "початок бутонізації-початок цвітіння" і "початок цвітіння-масове цвітіння" нормою 600 м³/га, урожайність насіння люцерни сорту Херсонська 7 підвищується до 4,91 ц/га і сорту Надєжда -7,46 ц/га.

Сумарне водоспоживання насіннєвої люцерни в південному Степу України залежить від температурного режиму, відносної вологості повітря, кількості атмосферних опадів і за проведення одного вегетаційного поливу складає 3287-3295 м³/га, двох - 3860-3873 і трьох - 4401-4500 м³/га, проти 2643-2659 м³/га без вегетаційних поливів.

10. Застосування фосфорно-калійних добрив на чорноземі супіщаному (Р₁₂₀К₁₈₀) за широкорядкового способу сівби забезпечує отримання врожайності кондиційного насіння люцерни сорту Надєжда першого року плодоношення на рівні 6,46 ц/га, другого - 4,82 і третього - 3,55 ц/га, що вище, порівняно з неудобреним фоном, на 61,1%; 47,8 і 59,9%. Внесення повного мінерального добрива (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₈₀), порівняно з фосфорно-калійними (Р₁₂₀К₁₈₀), призводить до підвищення собівартості насіння на 26,7% й збільшення витрат енергії на виробництво 1 ц насіння, залежно від року плодоношення культури, на 1825-1865 МДж, або 35,4-55,7%.

11. Рослини люцерни сорту Надєжда накопичують в листях 15,7% азоту, міченого за амонійною формою (¹⁵NH₄); 22,1% - за нітратною (¹⁵NО₃), відповідно у стеблах - 22,9 і 32,5, насінні - 10,7 і 11,8 і корінні - 50,7 і 33,6% до загального виносу азоту добрив. При застосуванні азотних добрив, мічених ¹⁵N за амонійною і нітратною формами на чорноземі супіщаному, як і на забезпечених органічною речовиною ґрунтах, рослини люцерни додатково використовують 14,58% азоту ґрунту, у тому числі 9,27% при внесенні ¹⁵NH₄NО₃ і 5,31% - при NH₄¹⁵NО₃. Коефіцієнт використання рослинами азоту добрив, розрахований за ізотопним методом, складає 23,46%, у тому числі 10,13% при внесенні ¹⁵NH₄NО₃ і 13,33% - при NH₄¹⁵NО₃, проти, відповідно, 23,97% і 21,37%, встановлених за різницевим методом за винесенням азоту порівняно з неудобреним фоном.

12. На насіннєвих посівах люцерни, вирощуваної на зрошуваних землях південного Степу України, виявлено 157 видів шкідників, які належать до 8 загонів, 14 родин і 70 родів, із яких вузькоспеціалізованими та найбільш шкідливими виявилися 47 видів. Інтегрована система захисту насіннєвої люцерни від шкідників з використанням організаційно-господарських, агротехнічних заходів і хімічного захисту сприяє отриманню 5,85-6,24 ц/га кондиційного насіння, що перевищує варіанти без захисту рослин на 27,4-35,9%. Енергоємність 1 ц насіння з використанням інтегрованої системи захисту складає -3578-3813 МДж, або нижче, порівняно з абсолютним контролем (без захисту), на 71,7-73,5%.

13. На насіннєвій люцерні різних років плодоношення виявлено 36 видів диких однорічних запилювачів, однак ефективними виявилися лише 24 види, у тому числі: рофіт сивий, мелітта витончена, мелітурга, андрена оватула і андрена флавіпес, які відкривають за 1 хвилину 13-15 квіток. Розміщення поряд з посівами люцерни однорічного білого буркуну, який характеризується більш тривалим вегетаційним періодом й періодом цвітіння, порівняно з люцерною, сприяє збільшенню чисельності диких запилювачів у наступні роки в 1,2-1,5 рази, істотному підвищенню рівня запилення, плодоутворення та зростання врожаю насіння люцерни.

14. Використання на насіннєвих посівах люцерни першого року плодоношення системного гербіциду 48% в.р. базаграну сприяє збільшенню урожайності насіння люцерни на 1,58 ц/га, або на 53,5%, порівняно з посівами без застосування гербіцидів (контроль 1). На люцерні другого року плодоношення внесення до початку її вегетації гербіциду тривалого строку дії (70% з.п. зенкор) підвищує врожайність насіння, порівняно з варіантом без гербіцидів, на 0,80 ц/га (28,1%). Енергоємність 1 ц насіння при внесенні на люцерні першого року плодоношення системного гербіциду знижується на 2009 МДж, або на 32,4%, на люцерні другого року плодоношення, відповідно, на 1295 МДж, або на 20,2%.

15. Втрати насіння люцерни під час збирання врожаю прямим комбайнувань-ням комбайном "Сампо -500", порівняно з ручним обмолотом снопів, досягають 19,3% (1,13 ц/га); відповідно комбайном СК-5 "Нива" з пристроєм ПСТ-54-108 для витирання насіння в бобах - 32,2 (1,88) і СК-5 "Нива" без пристрою ПСТ-54-108 - 35,1% (2,05 ц/га).

За розподільного способу збирання врожаю підбір валків через 5 днів після дозрівання насіння в бобах, порівняно з оптимальним строком (100% дозрівання насіння в бобах), втрати врожаю збільшуються на 23,1% (1,03 ц/га), через 10 днів - на 31,7 (1,41), 15 днів - 44,7 (1,99) і через 20 днів - на 55,3%, або 2,46 ц/га. Енергоємність 1 ц насіння при розподільному способі збирання урожаю насіння, порівняно з прямим комбайнуванням, підвищується на 49,7% (239 МДж/ц).

16. Вирощування за енергозберігаючою технологією люцерни першого року плодоношення в першому укосі забезпечує отримання врожайності 5,84 ц/га і 5,22 ц/га кондиційного насіння - у другому; другого року, відповідно, 5,15 і 3,76 ц/га. Енергоємність 1 ц насіння першого року плодоношення, отриманого у першому укосі, порівняно зі звичайною технологією, знижується на 30,3% і у другому укосі - на 26,3%. На другому році плодоношення витрати енергії на 1 ц насіння нижчі, ніж при вирощуванні за звичайною технологією, відповідно, в першому укосі на 28,5% і на 32,3% - у другому.

17. Вирощування люцерни на насіння за енергозберігаючими технологіями підвищує економічну ефективність виробництва насіння культури. Урожайність її насіння в першому укосі на першому році плодоношення зростає на 2,03 ц/га і в другому - на 1,64 ц/га. Умовно чистий прибуток з 1 га у першому укосі складає 2315,3 грн., проти 1518,5 грн. за звичайною технологією, відповідно, у другому - 2043,1 грн./га і 1080,1 грн./га, рівень рентабельності підвищується зі 132,2% до 159,9% і з 75,4 до 126,8%. На другому році плодоношення врожайність культури у першому укосі зростає на 2,35 ц/га і в другому - на 1,48 ц/га, умовно чистий прибуток збільшується з 671,5 грн./га до 1962,7 грн./га у першому укосі і з 323,4 грн./га до 1133,4 грн./га - у другому, а рівень рентабельності з 52,1% до 119,5% у першому і з 22,1% до 67,2% - у другому укосі.

Пропозиції виробництву

1. На малородючих дернових меліорованих пісках на зрошенні в одновидових посівах і складі травосумішок із стоколосом безостим при вирощуванні люцерни на кормові цілі необхідно використовувати сорт Херсонська 7, який забезпечує отримувати з 1 га: абсолютно сухої речовини - 133,2 ц/га, кормових одиниць - 71,9, перетравного протеїну - 22,0 ц/га, обмінної енергії - 135,6 ГДж/га. Норма висіву насіння у чистих посівах 24 кг/га, у складі травосумішок - 12 кг/га. Насіння перед сівбою необхідно обробляти ризоторфіном. Основне удобрення - вносити по Р₁₂₀К₁₈₀, і за період вегетації проводити чотири укоси.

2. На неполивних лучно-чорноземних ґрунтах високопродуктивним є сорт люцерни Унітро, який у вологі і середньовологі роки в одновидових посівах забезпечує отримання двох укосів продуктивністю 34,8 ц/га корм. од. і 9,0 ц/га перетравного протеїну, а у середні, середньосухі і сухі - одного укосу.

3. Для збільшення виробництва насіння люцерни в південному Степу України рекомендується впроваджувати енергозберігаючі технології, які забезпечують отримання врожайності кондиційного насіння 5,15-5,72 ц/га і зниження енерговитрат на виробництво 1 ц насіння на 26,3-36,5%.

Вирощувати люцерну на насіння необхідно широкорядковим способом з міжряддями 70 см за літніх, серпневих строків сівби нормою висіву насіння 5,0 кг/га. Сівбу проводити сортом Надєжда й використовувати насіння протягом перших двох років плодоношення. Перед сівбою насіння обробляти ризоторфіном.

4. При отриманні насіння із травостоїв першого року плодоношення необхідно відводити до 100% посівної площі з першого укосу, а з другого року - 70% з першого укосу і 30% з другого, що визначається погодними умовами року, кількістю шкідників та їх видовим складом.

5. Для створення оптимальних умов проростання насіннєвої люцерни першого року плодоношення літнього строку сівби на чорноземах супіщаних необхідно проводити вологозарядковий і два вегетаційних поливи нормою 600 м³/га. На люцерні другого року використання на насіння слід проводити два вегетаційні поливи. Рівень передполивної вологості шару ґрунту 0-100 см до початку цвітіння люцерни необхідно підтримувати в межах 65% НВ, а у міжфазний період "масове цвітіння-дозрівання насіння" - 35-40% НВ.

6. При сівбі насіннєвих посівів люцерни широкорядковим способом (70 см) на чорноземі супіщаному як основне добриво необхідно застосовувати фосфорно-калійні добрива (Р₁₂₀К₁₈₀), що забезпечує отримання врожайності 4,80-6,50 ц/га кондиційного насіння і зниження витрат енергії на виробництво 1 ц насіння на 35,4-55,7%, порівняно з внесенням повного мінерального добрива (N₁₂₀ Р₁₂₀ К₁₈₀).

7. Захист насіннєвої люцерни від шкідників рекомендується проводити із застосовуванням інтегрованої системи, яка включає комплекс господарсько-організаційних, агротехнічних й хімічних заходів з використанням хімічних інсектицидів та інсектицидів групи синтетичних піретроїдів, дозволених для використання в сільськогосподарському виробництві України. З появою у фазу масового цвітіння гусениць лускокрилих обприскувати насіннєві посіви люцерни слід мікробними інсектицидами (бітоксибацилін -2,0 кг/га або лепідоцид - 2,0 кг/га).

8. Для захисту насіннєвих посівів люцерни від злакових бур'янів перед сівбою у літній період необхідно вносити ґрунтові гербіциди, а ранньою весною по вегетуючій люцерні першого року плодоношення - 2,0 л/га 48% к.е. базаграну. На люцерні другого року плодоношення до початку її вегетації необхідно застосовувати гербіцид тривалого строку дії - 0,5 кг/га 70% з.п. зенкору.

9. Незасмічені насіннєві посіви необхідно збирати прямим комбайнуванням з попередньою десикацією посівів 20% в.р. реглону - 5,0 л/га, що знижує витрати енергії на 1 ц насіння, порівняно з розподільним способом на 33,2%. Підбір валків при розподільному збиранні урожаю слід проводити в стислі строки, після їх висихання і досягнення 100% дозрівання насіння в бобах. Затримка підбору валків на 5, 10, 15 і 20 днів після оптимального строку призводить до втрат урожаю на 23,1-55,3%.

ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, статті в книгах

1. Барыльник В.Т., Голобородько С.П., Гусев Н.Г. Высокобелковые кормовые культуры. - Симферополь: Таврия, 1985. -128 с. (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

2. Демідієнко О.Я., Голобородько С.П., Коробов І.А. і ін. Освоєння мало-продуктивних піщаних грунтів. - К. : Урожай, 1986. - 128 с. (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

3. Голобородько С.П. Особенности выращивания люцерны на семена // Орошаемое земледелие /Под ред. В.И.Остапова.- К.: Урожай, 1987.- С.188-196 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

4. Величко М.Г., Голобородько С.П., Свиридов А.В. Организация промыш-ленного семеноводства // Научно обоснованная система орошаемого земледелия / Под ред. В.И.Остапова.- К.: Урожай, 1987.- С.83-88 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

5. Голобородько С.П., Боднарчук Л.И. Семеноводство люцерны.- К.: Фито-социоцентр,1998.-170с (доля автора 90% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

6. Голобородько С.П. Интенсивное кормопроизводство на орошаемых землях (составитель). - К.: Урожай, 1989.-222 с.

7. Голобородько С.П. Семеноводство люцерны.- Херсон: Айлант, 2001.- 221 с (отримання експериментальних даних та їх трактування).

8. Снеговой В.С., Голобородько С.П., Гомоюнов А.Ф. Статистико-экономи-ческий анализ результатов лабораторных и полевых исследований в земледелии. - Херсон: Айлант, 2002. - 86 с (доля автора 90% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

Статті у наукових виданнях

9. Голобородько С.П. Корми з Нижньодніпровських пісків // Тваринництво України. - 1981. - № 5. - С. 24-25 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

10. Голобородько С.П., Ілічко Н.В. Вирощування кормових культур на пісках Лівобережного Нижньодніпров'я // Вісник сільськогосподарської науки. - 1981.- № 7. - С. 63-66 (доля автора 50%, отримання експериментальних даних та їх трактування).

11. Голобородько С.П. Багатокомпонентні кормові сумішки для зрошуваних пасовищ // Вісник сільськогосподарської науки. - 1981. - № 8. - С. 34-37 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

12. Голобородько С.П., Кормовые резервы Нижнеднепровья // Гидротехника и мелиорация. - 1982. - № 3. - С. 58-59.

13. Голобородько С.П., Петин В.Н. Режим орошения и водопотребления семенной люцерны на песчаных землях Нижнего Днепра //Доклады ВАСХНИЛ. - 1983.- № 7.- С.24-26 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

14. Голобородько С.П., Ковтун Н.Н. Видовой состав энтомофауны семенной люцерны и основные приемы защиты посевов от вредителей // Сельскохозяйственная биология.- 1984.- № 5.- С.49-53 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

15. Голобородько С.П., Иличко М.В., Зубко В.Я. Орошаемое кормопроизводство на мелиорированных землях // Кормопроизводство. - 1985.- № 5. - С. 19-20 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

16. Голобородько С.П., Ковтун Н.Н. Защита семенных посевов от вредителей и сохранность опылителей //Селекция и семеноводство.- 1986. - №4.- С.41-43 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

17. Голобородько С.П., Ковтун Н.Н., Влащук А.Н., Ковтун В.А., Лазер М.В. Совершенствовать семеноводство люцерны // Селекция и семеноводство.- 1987.- №3.- С.38-42 (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

18. Голобородько С.П., Ковтун Н.Н., Ковтун В.А., Хлудов А.Д. Комплексная защита семенников люцерны //Защита растений. - 1989. - N6. - С.24-25 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

19. Голобородько С.П., Ковтун Н.Н. Совершенствование технологии выра-щивания люцерны - важный фактор интенсификации промышленного производства // Орошаемое земледелие. Сб. научных работ Института орошаемого земледелия.- К.:Урожай, 1989.- Вып.34.- С.34-38 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

20. Голобородько С.П., Ковтун Н.Н. Экологическая среда и семенная про-дуктивность люцерны // Кормовые культуры.- 1990.- № 1.- С.33-35 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

21. Голобородько С.П., Иличко Н.В., Зубко В.Я. Продуктивность фуражной люцерны на мелиорированных песках при орошении // Орошаемое земледелие: Сб. научн. раб. Института орошаемого земледелия.-К.: Урожай, 1990.- Вып. 35. - С.51-56 (доля автора 34% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

22. Голобородько С.П. О некоторых приемах повышения семенной про-дуктивности люцерны // Селекция и семеноводство. - 1991.- № 1.-С.53-56 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

23. Голобородько С.П. Семеноводство люцерны.- часть I.- Кодыма: 1991.- 98 с. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

24. Голобородько С.П. Семеноводство люцерны.- часть II.- Кодыма: 1991.- 114 с. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

25. Голобородько С.П., Голобородько Є.І. Варіаційна мінливість насіннєвого матеріалу, одержаного із травостоїв першого, другого і третього років плодоношення, та її зв'язок з урожаєм і посівною якістю насіння в поколіннях // Зрошуване землеробство. Зб. наук. пр. Інституту зрошуваного землеробства.- К.: Урожай, 1994. - Вып. 39. - С.34-39 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

26. Смутченко Л.Г., Голобородько С.П. Шляхи зниження енергетичних витрат в кормовиробництві на зрошуваних землях // Економіка АПК України. - 1996. - № 6. - С.51-59 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

27. Голобородько С.П. Невикористані резерви виробництва кормів та кор-мового протеїну в Україні // Вісник аграрної науки. - 1996 - № 11. - С. 15-19 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

28. Сніговий В.С., Голобородько С.П., Гусєв М.Г. Енергоресурси при виро-щуванні кормових культур // Вісник аграрної науки.- 2001.-№1.- С. 37-41 (доля автора 80% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

29. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Шляхи зниження енерговитрат при вирощуванні кормових культур в степовій зоні України при зрошенні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2002.- Вип. 24.- С. 186-191 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

30. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Оптимізація енергетичних витрат під час вирощування люцерни на насіння в південному степу України // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету.- Херсон: Айлант, 2003. - Вип. 25. - С. 78-88 (доля автора 70% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

31. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Проблеми кормовиробництва та вико-ристання кормових ресурсів у південному регіоні України // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2003.- Вип. 27.- С. 63-71 (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

32. Голобородько С.П. Оптимізація енергетичних витрат у виборі сорту, способу сівби та тривалості використання посівів люцерни на насіння в південному Степу України // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2003.- Вип. 28.- С. 101-104 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

33. Голобородько С.П., Влащук А. М. Оптимізація енергетичних витрат при використанні інтегрованого захисту насіннєвої люцерни від бур'янів в південному Степу України при зрошенні // Корми і кормовиробництво: Зб. наук. пр. Інституту кормів УААН. - 2003.- №51.- С.62-63 (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

34. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Оптимизация энергетических затрат водного и питательного режимов семенной люцерны в южной Степи Украины // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Зб. наук. пр. Миколаївського державного аграрного університету. - 2003. - Вип.3 (23). - Том I. - С.19-24 (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

35. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Оптимизация энергетических затрат при использовании интегрированной системы защиты орошаемой семенной люцерны от вредителей в южной Степи Украины // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Зб. наук. пр. Миколаївського державного аграрного університету. - 2003. - Вип.3 (23). - Том II. - С.19-24 (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

36. Голобородько С.П. Оптимізація енергетичних витрат при вирощуванні люцерни на насіння в південному степу України залежно від укосу // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2004.-Вип.30.- С. 31-34 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

37. Голобородько С.П., Димов О.М. Економічна ефективність вирощування насіння люцерни в південному Степу України при зрошенні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2004.- Вип. 33.- С. 234-238 (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

38. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Економічна й енергетична ефективність інтегрованої системи захисту насіннєвої люцерни від шкідників в південному Степу України // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип. 38. - С. 191-201 (доля автора 70% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

39. Сніговий В.С., Голобородько С.П., Сахно Г.В. Добір багаторічних трав і травосумішок при залуженні чорноземно-лучних грунтів південного Степу // Вісник сільськогосподарської науки. - 2005. - № 10. - С. 19-23 (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

40. Голобородько С.П. Використання азоту добрив і ґрунту при вирощуванні насіннєвої люцерни на чорноземі супіщаному при зрошенні // Зрошуване землеробство. Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 45. - С. 80-85 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

41. Ковтун В.А., Голобородько С.П., Сахно Г.В. Основні напрямки підвищення ефективності кормовиробництва в південному регіоні України // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 43.- С.85-92 (частка автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

42. Голобородько С.П., Сахно Г.В. Продуктивність люцерни і еспарцету залежно від віку травостоїв і року забезпеченості опадами на неполивних землях південного Степу України // Зрошуване землеробство. - 2006. - № 46. - С. 96-100 (частка автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

43. Сніговий В.С., Голобородько С.П. Насіннєва продуктивність люцерни // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 11. - С. 34-35.

Авторські свідоцтва

44. А.С. №9540031 Способ мелиоративного освоения почв / С.П.Голобородько, Н.В.Иличко /СССР/.- № 2902816 / 30-15; Заявлено 25.02.80; Опубл. 30.08.82, Бюл. № 32.- С. 9 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

45. А.С. № 1067026.- Способ мелиорации песчаных почв / А.Я. Демидиенко, С.П. Голобородько, А.Д., Ивашина, В.В. Романюха, В.И. Остапов, В.Г. Ковтун.- Официальный бюллетень Государственного комитета СССР по делам изобретений и открытий.- М.: 1984.- Бюл. № 2.- С. 98 (доля автора 15% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

46. Патент №1833130 Способ распознавания нетипичных семян люцерны и повилики / С.П.Голобородько, Н.Н.Ковтун /СССР/.- № 4919820 / 13; Заявлено 18.03.91; Опубл. 07.08.93, Бюл. № 29.-С. 97 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

47. Деклараційний патент №43195А Спосіб опилення насіннєвої люцерни / С.П.Голобородько.- А011379/02 Україна. - Заявлено 03.04.2001; Опубл. 15.11.2001, Бюл. № 10.-С. 46 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

Методичні рекомендації

48. Возделывание семенной люцерны на орошаемых землях юга Украины / Остапов В.И., Лактионов Б.И., Писаренко В.А., Андрусенко И.И., Гасаненко А.Я., Гасаненко Л.С., Гладков С.Н., Голобородько С.П., Григораш Н.Н. - К.: Наукова думка,1984.- 49 с (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

49. Методические рекомендации по интенсивным технологиям выращивания сельскохозяйственных культур на орошаемых землях Скадовского района Херсонской области (Многолетние травы на семена) / Остапов В.И., Филипьев И.Д., Писаренко В.А., Голобородько С.П., Гусев Н.Г. - Скадовск, 1986. - 52 с (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

50. Методические рекомендации по интенсивным технологиям выращивания многолетних трав на семена на орошаемых землях Новотроицкого района Херсонской области / Писаренко В.А., Лактионов Б.Н., Влащук А.Н., Голобородько С.П., Гусев Н.Г., Ковтун В.А. - Новотроицк, 1988. - 46 с (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

51. Гладков С.А., Голобородько С.П., Панюкова О.А. Люцерна // Справочник по орошаемому земледелию/ под ред. В.И.Остапова.- К.:Урожай, 1984.- С.140-145 (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

52. Голобородько С.П., Панюкова О.А., Гасаненко Л.С. Люцерна // Справочник по орошаемому земледелию/ под ред. В.И.Остапова.- К.:Урожай, 1989.-С.202-205 (доля автора 35% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

Тези доповідей

53. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Влияние способов посева и удобрений на семенную продуктивность люцерны в орошаемых условиях Левобережного Нижнеднепровья / Учёные Херсонщины - народному хозяйству области в условиях перестройки / Материалы научно-практической конференции. - Херсон, 1988. - С. 27 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

54. Голобородько С.П., Голобородько Є.І. Ефективність застосування комп-лексних суспензійованих добрив (лактофолу) при позакореневому підживленні насіннєвої люцерни / Україна у світових, земельних, продовольчих і кормових ресурсах й економічних відносинах // Матеріали міжнародної конференції. - Вінниця, 1995. - С. 76 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

55. Голобородько С.П. Чому проблемне насінництво люцерни в Україні / Насінництво кормових культур у сучасних умовах господарювання // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. - К.: Нора Прінт, 1999. - С. 23-24 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

56. Голобородько С.П. Фактори, які визначають насіннєву продуктивність люцерни та основні шляхи їх регулювання / Насінництво кормових культур у сучасних умовах господарювання // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. - К.: Нора Прінт, 1999. - С. 26-28 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

57. Голобородько С.П., Ковтун В.А. Оптимізація продукційних процесів при вирощуванні люцерни на насіння в південному Степу України / „Наука і освіта - 2003” // Матеріали VІ міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2003. - Сільське господарство. - т. 15.-С.21-24.

анотація

Голобородько С.П. Біологічні й агротехнічні основи вирощування люцерни на корм і насіння в південному Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2007.

Багаторічними дослідженнями (1979-2005 рр.) з розробки енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння в умовах південного Степу України при зрошенні встановлено, що гарантоване щорічне отримання високих урожаїв культури можливе при використанні сортів інтенсивного типу, широкорядкового способу сівби, використанні для збирання врожаю насіннєвих посівів першого та другого років плодоношення, виборі оптимізованого укосу, оптимізації режиму зрошення, застосуванні інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, збільшенні чисельності диких запилювачів, проведенні боротьби з бур'янами, енергозберігаючої системи удобрення, своєчасному збиранні врожаю.

Ключові слова: люцерна, технологія, насіння, енерговитрати, плодоношення, режим зрошення, укіс, добрива, запилювачі, шкідники, ентомофаги, захист посівів, інсектициди, гербіциди, збір урожаю.

аннотация

Голобородько С.П. Биологические и агротехнические основы выращивания люцерны на корм и семена в южной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2007.

Научная работа содержит результаты многолетних исследований (1979- 2005 гг.), на основе которых разработаны энергосберегающие технологии выращивания люцерны на корм и семена в южной Степи Украины при орошении и на неполивных землях.

Выявлены биологические особенности районированных в южной Степи Украины сортов люцерны и сортообразцов коллекции ВИР, формирующих по годам плодоношения высокую биологическую и фактическую урожайность семян культуры. В зависимости от года плодоношения культуры выявлены энергетические затраты на выращивание семян люцерны в первом и втором укосах. Изучено влияние факторов, определяющих величину урожая семян культуры по укосам, и основные пути их регулирования.

Впервые установлено влияние продолжительности использования посевов люцерны на семена (года плодоношения), изучено влияние возраста семенных посевов, с которых получены семена, на их посевные качества, что позволяет в условиях производства гарантированно получать высокие урожаи семян культуры при низких энергетических затратах на ее выращивание.

Выявлен оптимизированный энергосберегающий режим орошения семенной люцерны, обеспечивающий получение высоких урожаев семян культуры при низких энергетических затратах на 1 га и единицу урожая.

Изучен видовой состав и динамика численности вредителей, опылителей и энтомофагов семенной люцерны, что позволило разработать энергосберегающую интегрированную систему защиты, включающую организационно-хозяйственные, агротехнические и химические меры защиты, обеспечивающие снижение затрат энергии на производство 1 ц семян на 73,5 %.

Доказано, что внесение на черноземе супесчаном под семенную люцерну азотных удобрений, в сравнении с фосфорно-калийными, на семенном травостое первого и второго года плодоношения не обеспечивает получения существенной прибавки урожая семян культуры, а на третьем году использования люцерны на семена вызывает снижение ее урожая. Применение на семенной люцерне первого и второго года плодоношения фосфорных и калийных удобрений обеспечивает получение урожая семян, равного 6,46 ц/га, условно-чистого дохода с 1 га - 2949,3 грн./га при себестоимости 1 ц семян 243,4 грн. Затраты энергии на производство 1 ц семян на люцерне первого года плодоношения составили 3276 МДж, второго - 5266 и третьего - 7514 МДж.

Применение перед летней закладкой широкорядных семенных посевов люцерны 72% к.э. эптама и системных гербицидов по вегетирующей люцерне на втором году ее жизни оказывает существенное влияние на семенную продуктивность люцерны первого года плодоношения. Наименьшие затраты энергии на производство 1 ц семян на семенной люцерне первого года плодоношения выявлены при внесении 48% к.э. базаграна, которые составляют 4184 МДж против 6193 МДж на контроле. По результатам экспериментальных данных разработаны и рекомендованы производству энергосберегающие технологии выращивания семян люцерны за счет оптимизации технологических прийомов: использование сортов, сочетающих высокую семенную и фуражную продуктивность; широкорядный способ посева; режим орошения; интегрированной системы защиты посевов от вредителей; увеличения численности диких опылителей; проведение борьбы с сорняками; использование семенных посевов первого и второго годов плодоношения; выбор укоса; системы удобрения; своевременная уборка урожая.

Ключевые слова: люцерна, технология, семена, энергозатраты, плодоношение, режим орошения, укос, удобрения, опылители, вредители, энтомофаги, инсектициды, гербициды, сбор урожая.

ANNOTATION

Goloborodko S.P. Biological and agrotechnical bases of growing of alfalfa for fodder and seeds in the southern Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of Agricultural Sciences in speciality 06.01.09. - Plant growing. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2007.

Long years researches (1979-2005) on elaboration of power-sawing technology and growing of alfalfa for fodder and seeds in conditions of the Southern Steppe of Ukraine under irrigation show that guaranteed yearly receiving of crop high yields is possible in wide-row method of sowing, keeping up the optimal power-saving regime of crop irrigation, using varieties of intensive type, applying of integrated system of protection of plants from pests increasing of number of wild pollinators, control of weeds, using seed sowings of the first and second year of fruit-bearing, choice of right moving, applying of power-saving system of fertilizers, harvesting in time.

Key words: alfalfa, technology, seeds, energetic losses, fruit-bearing, regime of irrigation, mowing, fertilizers, pollinators, pests, entomophags, protection of sowings, insecticides, herbicides, harvesting.

Размещено на Allbest.ru

...