Оптимізація процесів обробляння і зберігання насіння кукурудзи та методи поліпшення його якостей

Способи сушіння і обробки кукурудзи з підвищеною вологістю зерна. Дослідження показали, що у разі збирання насіння з підвищеною вологістю перш за все необхідно враховувати його знижену термостійкість і механічну міцність. Виходячи з цих передумов, нами розроблені оптимальні температурні режими сушіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи, які належали до різних ботанічних груп (табл. 6). Залежно від конструкції сушарки та способу сушіння режими можуть бути постійними або в стадії підвищення. Останні збільшують інтенсивність вологовипаровування і скорочують енерговитрати на 8 - 17 %.

Таблиця 6

Температурні режими сушіння насіння різних форм кукурудзи з підвищеною вологістю (для камерних сушарок), дані 2001-2004 рр.

Вологість зерна, %	Самозапилені лінії	Гібриди
	зубовидні	кременисті	зубовидні	кременисті
	температура теплоносія, ъ С
	постійна	режим підвищення	постійна	режим підвищення	постійна	режим підвищення	постійна	режим підвищення
25-30	42	40 - 45	41	40 - 44	43	42 - 46	42	40 - 45
31-35	41	39 - 44	40	38 - 42	42	40 - 45	40	40 - 44
36-40	39	38 - 42	37	36 - 40	40	39 - 42	38	37 - 41
41-45	37	36 - 40	35	34 - 38	39	37 - 41	37	36 - 40

В процесі сушіння зерна з підвищеною вологістю необхідно також забезпечувати оптимальний об'єм теплоносія, в наших дослідах він складав 800 - 1100 м3 / год на 1 т качанів. При таких об'ємах в сушарці складались умови для інтенсивного тепло-масообміну та не виникало запарювання качанів. Не бажано також підтримувати температуру теплоносія нижче ніж 35оС - це може створити передумови для розвитку мікроорганізмів і проростання насіння, особливо при недостатніх об'ємах вентиляції.

Способи та режими сепарування насіння кукурудзи

В системі обробляння насіння кукурудзи важливе місце займає комплекс операцій із сепарування, до яких належить очищення, сортування і калібрування зерна. Проводячи їх оптимізацію необхідно перш за все враховувати значну різноманітність насіннєвого матеріалу як об'єкта сепарування, застосувати для цього ефективні способи, режими і технологічні схеми обробляння, нові машини і обладнання.

Ознаки і особливості очищення-сортування різноякісного насіння. Різноякісність насіння кукурудзи, яку доводиться враховувати в технологіях сепарування, обумовлюється, в основному, особливостями гібридів, сортів і самозапилених ліній, а також агрокліматичними умовами їх вирощування. У більшості випадків зерно самозапилених ліній було дрібнішим і легшим порівняно з гібридами, його розміри зменшувались на 8,6 - 22,7 %, маса 1000 зерен на 17,7-31,7 %, аеродинамічність на 11,8-33,3 %. На склад та характеристику посівної групи насіннєвого матеріалу впливали також агрокліматичні умови вирощування (табл. 7). У роки, сприятливі для формування і дозрівання зерна (1996-1997 рр., 1999 р.), отримували насіння з більшою масою 1000 зерен і шириною зернівки.

У процесі очищення основне зерно гібридів і ліній кукурудзи відокремлювали від домішок на решетах з круглими отворами діаметром 5-9 мм. При цьому найбільша частка зерна залишалась на решеті типорозміром 7 мм, за винятком як надто крупнозерних (гібрид Кадр 443 СВ), так і дрібнозерних (лінія П 502 М) форм.

У процесі сортування до основного типорозміру належали решета з круглими отворами діаметром 5,5-8 мм. Виявлена корелятивна залежність між масою 1000 зерен і його шириною, яка дозволяє відбирати на решетах з круглими отворами насіння різної крупності і якості. Найбільш високоякісним було насіння крупного та середнього розмірів, його польова схожість перевищувала дрібне на 9,3-10 %, а врожайність на 0,13-0,45 т/га. Дрібне насіння гібридів та самозапилених ліній кукурудзи одержували з решет 5-5,5 мм, його вміст складав в межах 8-15 %.

Іншими ефективними ознаками сепарування насіння кукурудзи були питома маса і геометрія зернівки. Застосовуючи ці ознаки, в дослідах виділяли додатково ще 4-6% господарсько придатного насіння, підвищували його чистоту.

Таблиця 7

Склад і характеристика посівної групи насіння кукурудзи залежно від агрокліматичних умов вирощування (1993-2001 рр.)

Гібрид, лінія	Рік	Маса 1000 зерен, г	Вихід насіння (%) на решетах з діаметром отворів, мм
			9,0	8,0	7,0	6,0	5,5	<5,5
Дніпровський 310 МВ	1993	173	0,9	5,1	43,6	28,6	20,2	1,6
	1994	174	-	4,2	37,2	27,1	27,8	3,7
	1995	182	0,2	5,7	40,9	26,3	24,6	2,3
	1996	205	-	3,0	45,4	31,5	19,5	0,6
	1997	218	-	4,0	44,7	29,4	20,6	1,3
	1998	183	0,2	5,4	46,9	23,6	19,9	4,0
	1999	228	0,7	13,5	56,8	15,2	13,3	0,5
	2000	167	-	3,0	40,2	27,6	25,2	4,0
	2001	190	-	5,0	46,0	26,8	19,7	2,5
П 502 М	1994	165	-	0,2	20,2	28,4	47,4	3,8
	1995	175	-	0,3	18,8	30,0	46,8	4,1
	1996	177	-	-	16,5	26,8	55,2	1,5
	1997	184	-	0,7	24,9	30,2	42,2	2,0
	1998	152	-	-	7,8	18,0	64,3	9,9
	1999	181	-	0,4	20,2	30,2	47,2	2,0
	2000	139	-	0,3	8,6	16,2	65,6	9,3
	2001	175		0,2	20,1	32,0	43,4	4,3

Способи сепарування та калібрування насіння. Способи сепарування насіння кукурудзи та число посівних фракцій залежало від їх вирівняності, крупності, чистоти. Вирівняним слід вважати насіння, при сепаруванні якого на двох суміжних решетах залишається не менше 75-80 % зерна. Як показують досліди, таке насіння калібрувати недоцільно, або ж варто скоротити кількість фракцій до 2-4-х. При сепаруванні невирівняного зерна, а також із домішками, кількість фракцій збільшують, які потім обробляють додатково на спеціальних машинах (аспіраторах, трієрах, гравітаційних столах тощо). Але дрібні фракції мають, як правило, низьку якість, що проявляється, насамперед, в польових умовах - схожість насіння знижувалась на 9-13 %, врожайність на 0,41-0,80 т/га порівняно з крупними фракціями та не сепарованим насінням (табл. 8).

Процес калібрування насіння виконували за різними технологічними способами, в тому числі із застосуванням універсальних зерносепараторів відцентрової дії (Р 8-УЦС). Дослідженнями встановлені оптимальні схеми зерносепарації на трьох модулях вібросепараторів, де перший забезпечував режим очищення, другий і третій - режим калібрування з урахуванням індивідуальних особливостей і крупності насіннєвого матеріалу. Виробнича перевірка схем зерносепарації була проведена на Новомосковському кукурудзообробному заводі (Дніпропетровська обл.), де продуктивність технологічного процесу підвищувалась в 1,8-2,3 рази порівняно з типовою схемою калібрування на плоскорешітних машинних, а чистота і вирівняність насіння суттєво покращувалась.

Таблиця 8

Схожість і врожайність насіння гібрида Дніпровський 310 МВ залежно від способів його сепарування та числа посівних фракцій (2000-2003 рр.)

Сепарування насіння	Схожість насіння, %	Врожайність зерна, т/га
спосіб	фракція	лабораторна	польова
Насіння не сепароване	96	78	4,59
Калібрування	1	97	82	4,92
	2	98	82	4,98
	3	96	81	4,70
	4	95	72	4,18
Обробляння на пневмостолах	1	98	83	4,95
	2	98	85	5,01
	3	96	82	4,98
	4	95	78	4,50
НІР05 3,2-3,7 0,24-0,28

Зберігання насіння кукурудзи та його господарська довговічність

Кукурудза відноситься до мезобіотиків, тобто до тих культур, що мають середній рівень біологічної довговічності. Але її господарська довговічність коливається значним чином під впливом біотичних і абіотичних факторів у процесі вирощування, збирання, обробки і зберігання врожаю. Шляхом оптимізації цих факторів, можна підвищити господарську довговічність, забезпечити надійне тривале зберігання генетичного і селекційного матеріалу, страхових і перехідних фондів насіння.

Вплив факторів збирання і обробки на довговічність насіння. Серед абіотичних факторів на довговічність впливали насамперед умови вирощування рослин, головним чином, температурний режим і кількість опадів під час вегетації і дозрівання кукурудзи. В роки, коли гідротермічний коефіцієнт не перевищував 0,8, а сума активних температур становила понад 2800оС, формувалось насіння з підвищеною біологічною стійкістю до тривалого зберігання.

На стадіях збирання і обробки фактор довговічності посилювався за рахунок режимів сушіння, очищення, калібрування, сортування. Для одержання стійкого насіння слід було застосовувати сушіння в режимі вентилювання, або ж термічне при температурі теплоносія 36-46оС для гібридів і 34-43оС - для самозапилених ліній. Після таких режимів насіння мало високий ступінь господарської придатності і не знижувало її протягом 3-х років зберігання. Так, польова схожість гібриду Дніпровський 310 МВ становила 85-87 %, врожайність - 6,01-6,27 т/га, а лінії П 502 М, відповідно, 69-73 % і 1,81-2,08 т/га. Ефективність термічного сушіння особливо зростала у тому випадку, коли насіння вирощували в умовах дефіциту активних температур, збирали і обробляли із підвищеною вологістю. Також стійкість насіння посилювалась коли від нього відбирали зерно самообрушене, травмоване, уражене мікрофлорою, тобто таке, що характеризувалось високою кислотністю і інтенсивністю дихання при зберіганні.

Оптимальні режими сепарування помітно підвищували господарську довговічність насіння. До них належало калібрування зерна за розміром (крупністю) на решетних сепараторах, сортування за ознакою питомої маси на гравітаційних столах. Більшість гібридів і самозапилених ліній кукурудзи, що мали ширину зернівки не менше 7-8 мм і питому масу не нижче 1,25 г/см3, зберігались впродовж 3-5 років без суттєвого погіршення посівних якостей і врожайних властивостей. У дрібніших та легковагових фракцій протягом цього ж періоду підвищувалось кислотне число (на 1,23-2,87 мг КОН на 1 г жиру), зменшувався вміст вільних цукрів (на 0,3-0,5 % до сухої речовини), знижувалась польова схожість (на 3-18 %) та врожайність (на 0,39-0,82 т/га). Зниження схожості в дослідах супроводжувалось аномаліями проростання насіння, часто не з'являвсь головний зародковий корінець, паростки були слаборозвиненими.

Способи та режими тривалого зберігання. Відомо, що тривалість зберігання насіння сільськогосподарських культур значно залежить від вологості зерна, температури зовнішнього середовища та доступу кисню, але не встановлений поєднаний вплив цих факторів на господарську довговічність кукурудзи, мінливість посівних якостей і врожайних властивостей насіннєвого матеріалу.

Поєднання вологості та способу пакування, як такого, що забезпечувало різний доступ кисню, в найбільшій мірі впливало на схожість насіння (табл. 9). Насіння, яке знаходилось в герметичних умовах (поліетилен) та при низькій вологості, зберігало схожість на господарсько придатному рівні впродовж 6-ти років, а при звичайних умовах (папір) це тривало лише 3 роки.

Ефект герметичного пакування досягався за рахунок стабільного стану насіння, призупинення в ньому процесів сорбції і десорбції водяних парів. Максимальне підвищення вологості насіння у різні пори року складало у поліетиленовій упаковці 0,7-0,8 %, у паперовій - 5,4-6,1 %. У зимово-весняний періоди вологість у паперовій упаковці досягала 16-16,5 %, тобто перевищувала критично допустимий рівень та призводила до посиленого розвитку мікроорганізмів, старіння насіння, втрати ним схожості.

Таблиця 9

Вплив пакування та вихідної вологості зерна на схожість насіння кукурудзи впродовж 6-ти річного зберігання (2001-2006 рр.)

Пакування	Вологість, %	Лабораторна, %, роки	Польова, %, роки
		2	3	4	5	6	2	3	4	5	6
Папір (стандарт)	9	95	92	73	60	40	88	80	68	43	17
	13	92	92	70	51	28	85	81	63	40	15
	15	90	84	63	30	12	81	63	32	8	-
Поліетилен	9	98	98	96	95	95	93	90	90	85	86
	13	96	95	92	85	70	90	86	85	70	65
	15	85	61	33	0	0	60	34	5	-	-

Ефективним було також поєднання вологості з низькою температурою зерна при зберіганні. При температурі 3-10оС насіння залишалось господарсько придатним протягом 5-6 років, його польова схожість була вищою на 7-15 %, врожайність - на 0,6-1,3 т/га порівняно із зберіганням при температурі насіннєсховища. В межах вказаного температурного режиму найкращі посівні якості і врожайні властивості насіння кукурудзи забезпечила температура 3-5оС, особливо, якщо вона поєднувалась з вологістю зерна 9-10 %.

Вплив хімічної обробки на посівні і врожайні властивості насіння. Хімічна обробка є ефективним заходом, який, залежно від свого виконання і препаратів, надійно захищає насіння від хвороб і шкідників, посилює або регулює ростові процеси, однак його дія у процесі зберігання вивчена недостатньо.

Дослідженнями встановлений неадекватний вплив хімічної обробки залежно від режимів і строків її проведення та тривалості зберігання насіння. Протруєння і зберігання насіння гібрида Дніпровський 337 МВ впродовж 6-ти років у обробленому стані підвищувало польову схожість на 6-8 %, врожайність на 0,21-0,63 т/га порівняно з тим, що зберігалось і висівалось необробленим. Але лабораторна схожість протруєного насіння знижувалась, починаючи з 2-3 років зберігання. Різні додаткові операції з обробленим насінням (змив протруйника, повторна обробка свіжим препаратом) користі не приносили, насіння все ж знижувало схожість і врожайність. Тому найбільший ефект від хімічної обробки отримували тоді, коли її виконували безпосередньо перед сівбою, а насіння до цього зберігали в необробленому стані. При такому підході залишалась високою лабораторна схожість, польова ж підвищувалась на 12-17 %, врожайність зростала на 0,52-0,95 т/га порівняно з необробленим насінням.

На якість насіння крім протруйників впливали також інші речовини-мікроелементи (цинк, марганець, залізо), стимулятори і регулятори росту (тріман, марс, фумаран), бактеріальні препарати, які можуть застосовуватись окремо та у комплексі. Дослідження показали, що їх дія залежить від ряду факторів, таких як фізіологічний стан і крупність насіння, його життєздатність, умови періоду сівба-сходи. Найбільшу позитивну дію одержували при обробці насіння дрібних фракцій, травмованого із ушкодженням ендосперму чи мікротравмами зародку - його лабораторна схожість підвищувалась на 2-4 %, польова - на 4-15 %. Насіння зібране після заморозків і ушкоджене критичними температурами та з надто низькою схожістю, макротравмами зародку на обробку різними речовинами, практично, не реагувало. Найбільшу користь від мікроелементів і рістрегулюючих речовин отримували в польових умовах тоді, коли їх поєднували із протруйниками (табл. 10).

Таблиця 10

Вплив хімічної обробки на польову схожість, передзбиральну густоту та врожайність гібридів кукурудзи (2003-2005 рр.)

Гібрид	Варіант*	Схожість, %	Число рослин, тис/га	Врожайність зерна
				т/га	± до контролю
Кадр 267 МВ	Контроль	81	43,1	4,86	-
	Обробка 1	85	44,6	5,24	+0,38
	Обробка 2	87	44,2	5,18	+0,32
	Обробка 3	80	43,4	5,06	+0,20
	НІР05 2,1-2,7 0,8-1,1 0,25-0,28
Дніпровський 337 МВ	Контроль	68	35,9	5,17	-
	Обробка 1	83	40,1	6,63	+1,46
	Обробка 2	81	40,7	6,46	+1,29
	Обробка 3	74	37,6	5,77	+0,60
	НІР05 2,7-3,3 1,7-2,3 0,31-0,34
Кадр 443 СВ	Контроль	75	33,4	7,10	-
	Обробка 1	84	34,6	7,58	+0,48
	Обробка 2	82	35,1	7,59	+0,49
	Обробка 3	77	33,4	7,26	+0,16
	НІР05 2,0-2,3 0,9-1,3 0,41-0,46

* Контроль - без обробки, обробка 1 - вітавакс 200 ФФ в дозі 3 л/т + тріман + міком, 2 - те ж, доза протруйника 2,25 л/т, 3 - доза протруйника 1,5 л/т

Комплекс різних речовин у цьому разі забезпечував кращий захист насіння, посилював ріст і розвиток рослин, врожайність зерна гібридів кукурудзи підвищувалась на 1,38-1,46 т/га порівняно із сівбою необробленим насінням. При комплексному застосуванні речовин можливе зменшення дози протруйника на 20-25 % від рекомендованої норми. Виявлена також особлива сортова реакції окремих гібридів на хімічну обробку насіння, зокрема, вона була найбільш позитивною у гібрида Дніпровський 337 МВ.

Таким чином, за рахунок оптимізації різних факторів в період збирання-обробки можна підвищувати господарську довговічність насіння кукурудзи з 2-3 років до 5-6 і більше років залежно від початкової життєздатності насіннєвого матеріалу. Застосування оптимальних режимів зберігання та хімічної передпосівної обробки комплексом речовин (протруйник, мікроелементи, стимулятори) подовжувало довговічність і посівну придатність насіння.

Методи контролю якості насіння в технологіях післязбиральної обробки кукурудзи

Якість насіння кукурудзи, підготовленого до сівби, контролюється за чинними методами ДСТУ 4138, розробленими і за нашої участі. Але на стадіях збирання і обробки їх необхідно доповнювати іншими методами, пов'язаними із біологічними і фізіологічними особливостями зерна цієї культури та регламентами технологічних процесів.

Визначення вологості зерна. Дослідження показали, що чинні методи малопридатні для визначення вологості зерна із качанів. За їх умовами важко провести обмолот і відділити зернівки від стрижня, а також повністю відібрати вологу у процесі сушіння. Результативність і точність методів особливо погіршувалась, коли аналізували качани з підвищеною вологістю та зерном кременистого типу.

Новий метод визначення вологості полягав у тому, що зерно для аналізу відбирали з середньої частини качанів, а час попереднього підсушування збільшували до 40-60 хвилин залежно від стану і типу зернівки. Зразки для аналізу (качани, зерно) у разі необхідності зберігали в поліетиленовій упаковці при температурі 2-3оС, допустимий термін складав 8-10 діб. Удосконалений таким чином метод забезпечував найбільш точне визначення вологості зерна, скорочував тривалість аналізу в 1,5-2 рази, дозволяв зберігати деякий час вологі зразки, порівняно із чинними методами. Метод одержав позитивну оцінку і застосовується у системі дослідних станцій ІЗГ УААН, в господарствах і насіннєвих інспекціях у процесі збирання і сушіння вологої кукурудзи.

Визначення теплової тріщинуватості насіння. Тріщинуватість, яка нерідко з'являється у зернівці кукурудзи, є наслідком її швидкої вологовіддачі, різкого нагріву чи охолодження. У зв'язку з цим вона може певною мірою характеризувати температурний режим сушіння та слугувати важливим додатковим показником якості насіння.

Дослідженнями виявлено здебільшого негативний вплив тріщинуватості на якість насіння. У діапазоні тріщинуватості 28-70 % погіршувались фізико-механічні властивості - знижувалась міцність зернівки на 4-26 %, травмованість складала 34-82 %, кількість битого зерна зростала до 1,2-7,5 %. У діапазоні 50-80 % зазнавали змін посівні якості і врожайні властивості - польова схожість насіння знижувалась на 10-28 %, врожайність - на 0,29-1,3 т/га порівняно з цілим неушкодженим насінням

Дослідження показали, що більшість партій насіння кукурудзи, призначеного для сівби, має теплову тріщинуватість в межах 20-60 %, при цьому менший її рівень був у зубовидних гібридів та ліній кукурудзи, більший - у кременистих. Залежно від шкодочинності і схожості визначені такі градації тріщинуватості: до 28-30 % - допустимі в технологіях обробки насіння; 32-45 % - призводять до зниження схожості; 50-60 % - до її істотного погіршення; 70-80 % - майже повної втрати схожості.

Градації теплової тріщинуватості застосовано для оцінки якості більш як 1200 різних сортозразків гібридів і самозапилених ліній кукурудзи. За рахунок цього одержана повна характеристика технологій їх обробки, скоректовані і оптимізовані температурні режими сушіння вологого зерна.

Визначення схожості та посівної придатності насіння. Дослідженнями встановлена різна схожість насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи залежно від методів її визначення. За чинними методами (ДСТУ 4138-2002) схожість становила 92-98 %, при визначенні сили росту - 84-95 %, холодному пророщуванні - 63-88 %. Польова схожість у найбільшій мірі наближалась до показників холодного пророщування, рівень кореляції між ними складав r=0,81 для гібридів і r=0,72 - для самозапилених ліній.

Зв'язок схожості і врожайності насіння був більш складним і залежав від погодно-кліматичних умов впродовж всього періоду вегетації, сортових ознак і якості насіння. Врожайність гібрида Дніпровський 337 МВ від одного й того ж насіння коливалась в межах 3,0-6,92 т/га при вирощуванні в 2001-2003 рр. В умовах одного року кореляція була чіткішою, врожайність збільшувалась при висіві насіння з кращою схожістю - на 7,2-12,0 % в 2001 році, 24,4-26,8 % - в 2002 р., 13,2-17,1 % - в 2003 р. Найбільшою вона була тоді, коли схожість насіння перевищувала 96 %, а його енергія проростання - 92 %. Із врахуванням отриманих результатів розроблена методика оцінки посівної придатності насіння за комплексом таких показників: схожість насіння, у тому числі при холодному пророщуванні; енергія проростання; кількість сильних ростків; травмування зародку і тріщинуватість зернівки.

Економічна ефективність оптимізованих технологій обробляння і зберігання насіння кукурудзи в насінництві та створенні нових гібридів

На основі проведених досліджень розроблені заходи оптимізації технологій післязбиральної обробки і зберігання насіння кукурудзи в промисловому насінництві та створенні нових гібридів. Здійснена порівняльна оцінка ефективності різних рекомендованих і типових техніко-технологічних процесів обробляння і зберігання насіння та методів контролю його якості, виявлені резерви економного використання енергетичних, матеріальних і трудових ресурсів. При типовій технології післязбиральної обробки і зберігання насіння кукурудзи основні витрати припадають на процес сушіння вологих качанів (90,4 % палива, 52,8 % електроенергії, 16,7 % праці). З усіх техніко-економічних показників, пов'язаних із сушінням, найважливішими були вихід кондиційного насіння та витрата палива.

Ефективність оптимізації у промисловому насінництві. Як свідчать розрахунки, найбільший ефект у промисловому насінництві кукурудзи забезпечувала рекомендована технологія, яка включала оптимізовані процеси обробляння і зберігання насіння та методи контролю за його якістю. При цьому дещо підвищувались виробничі витрати і споживання сукупної енергії, але це компенсувалось одержанням насіння із високими посівними якостями і врожайними властивостями, зростанням врожаю. Завдяки випереджаючому росту урожайності, чистий прибуток від обробленого за технологією насіння становив 308,0-416,3 грн/га, рентабельність виробництва товарного зерна кукурудзи зростала на 16,5-19,5 %. Ефективними були також прийоми енергозаощадження, які знижували витрату палива на 18-25 % при повному збереженні посівних і врожайних властивостей насіння. Вони базуються на рекомендованих техніко-технологічних елементах (двостадійне сушіння, інтенсивні ступінчаті режими, повторне використання тепла, альтернативні види палива). Економія енергії від них складала в перерахунку на 1 тонно-процент вологи - 23,36 МДж, на 1 т насіння - 1460 МДж.

Створення та оцінка гібридів кукурудзи на придатність до їх обробляння. Концепція оптимізації процесів обробляння і зберігання насіння кукурудзи реалізована у селекційній роботі на стадіях створення нових гібридів шляхом їх технологічної оцінки. Придатність до обробляння і зберігання насіння характеризували такі показники, як форма і структура качанів, маса 1000 зерен, швидкість вологовіддачі зерном, вирівняність і вихід кондиційного насіння, його травмованість, схожість, сила росту. Виходячи з них були скореговані регламенти сушіння, очищення, калібрування і зберігання насіння таких нових гібридів кукурудзи, створених за нашою участю: Почаївський 190 МВ, Яровець 243 МВ, Подільський 274 СВ, Шполянський 347 СВ, Орільський 357 СВ та МТІ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми в галузях насінництва кукурудзи, яка характеризується необхідністю поліпшення якості насіння та раціонального використання енергоресурсів, що вирішена на критеріях оптимізації технологічних процесів обробляння і зберігання з урахуванням мінливості посівних якостей і врожайних властивостей гібридів кукурудзи та їх батьківських форм, науково-обґрунтованих витрат енергії та способів визначення якості посівного матеріалу і в результаті чого створені нові оптимізовані технології, методи, стандарти, гібриди, що мають високий ступінь впровадження у зерновиробництво, насінництво, стандартизацію і сертифікацію кукурудзи.

1. Визначені і теоретично обґрунтовані техніко-технологічні, агрокліматичні та антропогенні чинники якості насіння кукурудзи, а також фактори енергоспоживання в різних системах обробляння. Найбільш оптимальним з точки зору збереження якості і зниження енерговитрат виявився період обробляння, який розпочинався при вологості зерна 34-36 %, тривав 30 діб для пізньостиглих форм і 40-48 діб - для середньо- і ранньостиглих, обмежувався настанням критично низьких температур, наприклад, другою декадою жовтня у Придніпровському регіоні. Обробка кукурудзи в цей період забезпечувала вихід кондиційного насіння на рівні 96-100 % та з високими показниками сили росту і схожості.

2. Встановлено, що у процесі обробляння і зберігання насіння кукурудзи споживається 45-51 % сукупної енергії, з неї теплової на сушіння припадає 82-90 %. Питома витрата енергії на випаровування 1 кг вологи з качанів становила 5,58-12,49 МДж, її можна зменшувати за рахунок обробляння при вищій температурі повітря або сушіння при оптимально допустимій температурі теплоносія, а також скорочення на 19 % непродуктивних витрат палива у тепловому балансі камерних кукурудзосушарок. При зміненні температури теплоносія або ж повітря на 1оС витрата енергії адекватно змінювалась в ту чи іншу сторону на 0,284 МДж.

3. Ефективність різних систем обробляння насіння залежала від його категорії та ланки насінництва. У первинному насінництві при оброблянні батьківських форм гібридів кукурудзи високу техніко-технологічну ефективність досягнуто при використанні механізованих ліній з сушарками конструкції Інституту зернового господарства, на яких застосовували індивідуальний режим обробки і отримували насіння з високою сортовою чистотою, кращими посівними якостями і врожайними властивостями. У промисловому насінництві при оброблянні гібридів більш ефективними були спеціалізовані заводи потужністю 500(1000) т з повним циклом обробки насіння.

4. Виявлені нові методи поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння кукурудзи в процесі його обробляння. До них належали відбір самообрушеного зерна на стадії підготовки качанів, оптимізовані режими сушіння, зниження травмування насіння на стадіях обмолоту і очищення. Особливу увагу слід звертати на травмованість, яка в ході промислової обробки досягала 75,8-86,7 %. Найбільш шкодочинними були макротравми зародку та ендосперму, що спричиняли зниження польової схожості на 15-20 %, врожайності - на 1,47-1,61 т/га порівняно із насінням цілим, неушкодженим.

5. Термічне (теплове) сушіння має проводитися при режимах, диференційованих за показниками теплостійкості насіння різних форм кукурудзи. Зубовидні гібриди, як більш теплостійкі, витримували вищу температуру і могли висушуватись до нижчої вологості порівняно з кременистими гібридами і самозапиленими лініями. З числа різних температурних режимів перевагу мали ступінчаті з поступовим підвищенням нагріву зерна, оскільки вони зберігали високу якість насіння і знижували енерговитрати на 8-17 %.

6. У разі підвищеної збиральної вологості та наступного сушіння посівні якості і врожайні властивості насіння можна повністю зберегти за рахунок особливих режимів - нагрів зерна зменшувати до 35-38оС, а об'єм теплоносія збільшувати до 800-1100 м3/год на 1 т качанів. Таким чином вдається зберігати умови посиленого тепло-масообміну в сушарці та виключати будь-яке ураження вологого зерна термофільною мікрофлорою.

7. Вологовіддача зерна різних за ботанічними типами гібридів кукурудзи має різноплановий характер як на стадіях їх дозрівання, так і в процесі термічного сушіння. При дозріванні темпи вологовіддачі зубовидних гібридів перевищували кременисті при досягненні ними фізіологічної стиглості і вологості зерна 20-25 %. У процесі сушіння качанів вологовіддача зубовидних гібридів була вищою на 10,5-15,5 %, зерна - на 15,1-34,5 % порівняно із кременистими. Посилення вологовіддачі спричинювалось рядом фізико-механічних і фізіологічних показників - виповненістю, твердістю, розміром, формою зернівки та біометрією качанів.

8. Визначальний вплив на енергетику сушіння, як найбільш енергоємної операції, мали такі техніко-технологічні прийоми: двостадійна обробка кукурудзи в качанах і зерні; інтенсифікація процесу сушіння у режимі максимально допустимих температур; повторне використання тепла; застосування альтернативних видів палива і нових сушарок. Вибір конкретного прийому бажано проводити з урахуванням сортової (генетичної) теплостійкості насіння, його стиглості і вологості та конструкції зерносушарки.

9. Застосування відмічених прийомів енергозбереження знижувало витрату сумарної енергії на 18-29 %, підвищувало швидкість сушіння і продуктивність камерних кукурудзосушарок, позитивно впливало на посівні якості і врожайні властивості насіння. Крім того одержували додатковий ефект у вигляді термічного знезараження зерна під впливом інтенсивного режиму сушіння, подовження періоду експлуатації і збалансованого навантаження різних сушарок внаслідок двостадійної технології обробляння кукурудзи, скорочення споживання традиційного палива і переходу на органічне.

10. Основною технологічною ознакою в процесі сепарування насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи слугував показник “ширина зернівки”. Виходячи з неї при очищенні слід застосовувати решета типорозміром ? 5-9 мм, при сортуванні - ? 5,5-8 мм. Насіння, що виділяється на решетах ? 5-5,5 мм, відноситься, як правило, до неповноцінного, з низькими посівними якостями і врожайними властивостями.

11. Калібрування кукурудзи може мати гнучку технологічну схему в залежності від вирівняності, крупності і якості насіння. При вирівняності 75-80% і вище (сума сходів зерна з двох суміжних решет) значимість калібрування втрачається, або ж число фракцій скорочується до 2. При нижчій вирівняності число фракцій збільшують і обробляють їх додатково з метою покращання однорідності насіннєвого матеріалу.

12. Господарська довговічність насіння кукурудзи спричинювалась комплексом біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, що складаються на стадіях збирання, обробляння і зберігання. Зокрема при оброблянні довговічність посилювалась внаслідок сушіння в режимах вентилювання, або помірних температур, відбирання від насіння травмованого самообрушеного зерна та дрібних легковагових фракцій. При зберіганні довговічність підвищувалась при більш низькій вологості зерна і температурі середовища, застосуванні герметичного пакування. При поєднанні всіх чинників довговічності, насіння залишається придатним до сівби впродовж 5-6 років, а окремих гібридів до 12 років.

13. Хімічна обробка неадекватно впливає на схожість насіння кукурудзи у процесі його тривалого зберігання. З метою максимального збереження схожості, протруєння слід виконувати безпосередньо перед сівбою, від цього польова схожість підвищувалась на 12-17 %, врожайність - на 0,52-0,95 т/га порівняно з необробленим насінням. Для посилення захисної дії і стимуляції ростових процесів до препаратів слід додавати мікроелементи і рістрегулюючі речовини.

14. Налагодження оперативного і заключного контролю за якістю насіння включає чинні (стандартизовані) та додаткові методи визначення різних показників. Визначення додатково за новими методиками вологості, теплової тріщинуватості, механічної травмованості, сили росту і схожості при холодному пророщуванні підвищувало об'єктивність і точність оцінки якості насіння, забезпечувало відбір партій з кращими посівними якостями і врожайними властивостями.

15. Підвищення рівня насінництва кукурудзи, зокрема в системах обробляння і зберігання насіннєвого матеріалу, неможливе без подальшого удосконалення і розробки нової матеріально-технічної бази. До засобів із високими техніко-експлуатаційними і технологічними показниками відносились механізована лінія і сушарка конструкції ІЗГ, молотарка зі змінним м'яким режимом обмолоту, універсальний вібросепаратор, система енергозбереження для камерних сушарок, комплект реєстрації температури теплоносія. Застосування відміченого обладнання знижувало травмованість насіння і підвищувало його вихід на 5-6 %, зменшувало енерговитрати, забезпечувало контроль за технологічними процесами.

16. Оптимізовані процеси та методи поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння кукурудзи підвищували рентабельність виробництва товарного зерна на 16,5-19,5 %. Енергозберігаючі прийоми знижували витрату теплової енергії в середньому на 1460 МДж на кожній тонні обробленого насіння. Створені стандарти ДСТУ забезпечували сертифікацію насіннєвого матеріалу, сприяли підвищенню та стабілізації виробництва зерна кукурудзи в різних регіонах України. Технологічна оцінка нових гібридів кукурудзи вже у процесі їх створення за оптимізованими показниками підвищувала придатність насіння до промислового виробництва на стадіях вирощування, обробляння і зберігання.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ УСТАНОВ ТА ВИРОБНИЦТВА

1. Науково-дослідним установам:

- при проведенні науково-дослідних робіт і розробці нових проектів з насінництва та селекції кукурудзи враховувати мінливість посівних якостей і врожайних властивостей насіння у процесі його збирання, обробляння і зберігання, брати до уваги, що окремі форми (генотипи) можуть мати різну теплостійкість, травмованість, тріщинуватість, лінійну характеристику зернівки, що в кінцевому підсумку впливає на їх посівну придатність, господарську довговічність і конкурентоспроможність;

- при вивченні нових прийомів енергозбереження та сушіння кукурудзи опиратись на розрахований нами тепловий баланс камерних кукурудзосушарок, а також методику визначення витрат палива залежно від вологовипаровування і вмісту сухої речовини в зерні.

2. Проектним і дослідно-конструкторським установам:

- вихідні дані та техніко-технологічні схеми лінії механізованої для обробки батьківських форм гібридів кукурудзи потужністю 200 т насіння, робочий проект двокамерної кукурудзосушарки місткістю 120 т качанів;

- вихідні дані та техніко-технологічні схеми модернізації спеціалізованого заводу для обробки гібридів кукурудзи потужністю 500(1000) т насіння;

- результати експериментальних випробовувань нового обладнання - молотарки, зерносепаратора, системи енергозбереження для сушарок, приладів для реєстрації температурного режиму.

3. Господарствам і кукурудзообробних заводам:

- збирання насіннєвої кукурудзи розпочинати з допустимою вологістю зерна 34-36 %;

- технологію обробляння насіння, яка включає: сушіння при диференційованих температурах 37-50оС залежно від вологості зерна зі зниженням на 2-4оС для кременистих форм і самозапилених ліній; очищення від дрібного неповноцінного насіння вмістом 8-15 %; сортування і калібрування на 2-4 фракції залежно від вирівняності зерна; передпосівну хімічну обробку комплексом речовин із інсектофунгіцидів, мікроелементів, рістрегулюючих препаратів;

- технологію тривалого зберігання селекційних фондів при низькій вологості зерна 9-12 %, температурі 5-10оС, у герметичному стані. Страхові і перехідні фонди зберігати при поєднанні низької вологості насіння з його герметичним пакуванням;

- методи оперативного і заключного контролю за якістю насіння. Якість визначати за показниками чинного ДСТУ та додатковими - тепловою тріщинуватістю, механічною травмованістю, вирівняністю, силою росту і кількістю сильних ростків, схожістю при холодному пророщуванні. До найбільш якісного відносити насіння гібридів із схожістю при звичайному пророщуванні не нижче 96 %, при холодному - 85 %, для самозапилених ліній, відповідно - 92 і 75 %.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / Редкол.: М.В. Зубець (голова редакційної колегії) та ін. - К.: Аграрна наука, 2004. - 844 с. (80 % авторства у розділах “Зберіганння та переробка зернової продукції”, “Сушіння і зберігання насіння”).

2. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області / Редкол.: О.А. Любович, Є.М. Лебідь, В.І. Шемавньов та ін. - Дніпропетровськ, 2005. - 432 с. (80 % авторства в розділі “Прогресивні технології збереження і переробки зернової продукції”).

3. Кирпа Н.Я. Двухстадийная сушка семян кукурузы // Селекция и семеноводство кукурузы: Сборник научных трудов Всесоюзного н.-и. института кукурузы. - Днепропетровск, 1986. - С. 174-181.

4. Кирпа М.Я. Ефективність різних технологій післязбиральної обробки зерна кукурудзи // Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур у Степу України: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Пороги. - 1995. - С. 22-27.

5. Кирпа М.Я. Стан та способи підвищення якості насіння кукурудзи // Збірник наукових праць УААН. - К.: Аграрна наука, 1999. - С. 117-118.

6. Кирпа М.Я. Допосівна хімічна обробка насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. - № 12-13. - С. 50-53.

7. Кирпа М.Я. Теоретичні аспекти формування якості насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. - № 14. - С. 51-56.

8. Кирпа Н.Я. Хранение семенного зерна // Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 7(13). - С. 37-39.

9. Кирпа М.Я. Нові технології та техніка для обробки кукурудзи в господарствах // Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 9(15). - С. 32-34.

10. Кирпа М.Я. Зберігання насіння кукурудзи та його якість // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. - 2000. - № 5. - С. 5-7.

11. Кирпа М.Я. Використання енергії в процесах зберігання і обробки зерна // Хранение и переработка зерна. - 2001. - № 8 (26). - С. 38-41.

12. Кирпа Н.Я. Состояние и особенности технологий послеуборочной обработки кукурузы // Хранение и переработка зерна. - 2001. - № 9 (27). - С. 24-26.

13. Кирпа Н.Я. Качество семян и энергосбережение в семеноводстве кукурузы // Хранение и переработка зерна. - 2001. - № 11 (29). С. 39-41.

14. Кирпа М.Я. Нормування витрат палива при сушінні насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2001. - № 15-16. - С. 37-41.

15. Кирпа М.Я. Післязбиральна обробка і якість насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2001. - №17. - С. 31-35.

16. Кирпа М.Я. Нове в підготовці насіння кукурудзи // Вісник аграрної науки . - 2001. - № 6. - С. 37-40.

17. Кирпа Н.Я. Малоэнергозатратные технологии и новое оборудование для первичной обработки, сушки и хранения зерна в хозяйствах АПК // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. - Одеса, 2001. - Вип. 21. - С. 13-16.

18. Кирпа М.Я. Обгрунтування та вдосконалення прийомів очищення-сортування насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2002. - № 18-19. - С. 83-87.

19. Кирпа Н.Я. Послеуборочная обработка и хранение зерна в АПК Украины // Механизация и электрификация сельского хозяйства. - 2002. - № 6. - С. 35-38.

20. Кирпа Н.Я. Технологии - энергосбережение - качество в процесах обработки и хранения зерна в аргопромышленном комплексе // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. - Одеса, 2002. - Вип. 24. - С. 43-46.

21. Кирпа М.Я. Теплоутворення і оптимізація енерговитрат в процесі сушіння насіння кукурудзи // Хранение и переработка зерна. - 2002. - № 9 (39). - С. 36-38.

22. Кирпа Н.Я. Качество семян зерновых культур и методология их оценки в технологиях хранения и подготовки к посеву // Хранение и переработка зерна. - 2003. - № 4 (46). - С. 28-29.

23. Кирпа Н.Я. Особенности первичной обработки и хранение зерна // Хранение и переработка зерна. - 2003. - № 7 (49). - С. 38-40.

24. Кирпа М.Я. Стійкість та якість насіння кукурудзи в процесі зберігання // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2003. - № 21-22. - С. 45-49.

25. Кирпа Н.Я. Методы оценки качества и посевной пригодности семян // Хранение и переработка зерна. - 2004. - № 2 (56). - С. 21-22.

26. Кирпа М.Я. Вплив способів хімічної обробки та зберігання на якість насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2005. - № 23-24. - С. 150-154.

27. Кирпа Н.Я. Послеуборочная обработка и хранение зерна кукурузы // Хранение и переработка зерна. - 2005. - № 7 (73). - С 32-34.

28. Кирпа М.Я. Оберіть собі найбільш ощадну технологію первинної обробки вологого зерна // Зерно і хліб. - 2006. - № 3 (43). - С. 26-27.

29. Кирпа Н.Я. Анализ и развитие технологий послеуборочной обработки и хранения зерна кукурузы // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. - Одеса, 2006. - Вип. 29. - С. 43-46.

30. Кирпа М. Ми знаємо, як обрати правильну стратегію доробки та зберігання зерна кукурудзи // Зерно і хліб. - 2006. - № 4 (44). - С. 28-30.

31. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Физико-механические свойства и посевные качества семян кукурузы при разных сроках уборки // Селекция и семеноводство. - 1982. - № 8. - С. 44-46. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

32. Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Золотов В.И., Пономаренко А.К. Влажность и качество семян гибридов кукурузы различной скороспелости // Сельскохозяйственная биология. - 1983. - № 10. - С.40-43. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

33. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Особенности определения влажности и хранения семян кукурузы при ранней уборке // Селекция и семеноводство. - 1983. - № 11. - С. 41-42. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

34. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Исследование приёмов послеуборочной обработки и сушки семян гибридов и линий кукурузы с повышенной влажностью // Совершенствование приёмов возделывания кукурузы: Сборник научных трудов Всесоюзного н.-и. института кукурузы. - Днепропетровск, 1983. - С. 138-148. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

35. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Влажность и влагоотдача зерна кукурузы в процессе подсыхания его на корню и при термической сушке // Сельскохозяйственная биология. - 1985. - № 9. - С. 59-62. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

36. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Исследование особенностей влагоотдачи зерна гибридов кукурузы при термической сушке // Вестник сельськохозяйственной науки. - 1985. - № 10 - С. 138-142. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

37. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Жизнеспособность разнокачественных семян гибридов кукурузы при хранении // Селекция и семеноводство. - 1986. - № 6. - С. 37-39. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

38. Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Алейников В.И. Новый способ сушки семян кукурузы // Доклады ВАСХНИЛ. - 1986. - № 11. - С.43-45. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

39. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Сушка и хранение семян кукурузы в системе семеноводства // Бюллетень Всесоюзного н.-и. института кукурузы. - 1990. - № 72-73. - С. 29-31. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

40. Кирпа Н.Я., Куприянов К.В. Влияние травмирования на качество семян кукурузы при хранении // Бюллетень Института кукурузы. - 1993. - № 76. - С. 82-87. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

41. Кирпа М.Я., Панчик Л.І., Карпенко О.І. До вивчення мікрофлори в процесі післязбиральної обробки кукурудзи на заводах // Бюлетень Інституту зернового господарства . - 1997. - № 2 (4). - С.70-77. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

42. Лебідь Є.М., Кирпа М.Я. Науково-практичні особливості підготовки насіння кукурудзи до посіву // Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 3. - С. 16-17. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

43. Шемавньов В.І., Кирпа М.Я. Стан і перспективи галузі переробки і зберігання сільськогосподарської продукції // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2001. - № 2. - С. 7-10. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

44. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Методи визначення схожості різноякісного насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2003. - № 20. - С. 60-62. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

45. Шемавньов В.І., Кирпа М.Я. Концепція розвитку технологій та енергозбереження в процесах післязбиральної обробки і зберігання зерна // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2003. - № 3. - С. 52-57. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

46. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Методологія нормування схожості різноякісного насіння кукурудзи // Селекція і насінництво. - 2004. - № 89. - С. 138-146. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

47. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Зберігання насіння кукурудзи та його господарча довговічність // Селекція і насінництво. - 2006. - № 92. - С. 173-184. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

48. Шемавньов В.І., Кирпа М.Я. Сучасні норми і технології зберігання та обробки зерна в Україні // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2006. - № 3. - С. 11-18. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

49. Кирпа М.Я., Скотар С.О., Остапенко Л.І. Способи передпосівної обробки насіння та його якість на прикладі гібрида кукурудзи Дніпровський 337 МВ // Бюлетень Інституту зернового господарства . - 2006. - № 28-29. - С. 20-25. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

50. Кирпа М.Я., Скотар С.О. Особливості сепарування зерна кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства . - 2007. - № 30. - С. 127-132. (70 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

51. Кирпа Н.Я. Особенности влагоотдачи зерна гибридов кукурузы в процессе их созревания и сушки // Материалы Всесоюзной научно-технической конференции молодых учёных по проблемам кукурузы. - Часть 1. - Днепропетровск. - 1985. - С. 91-92.

52. Кирпа Н.Я. Развитие и перспективы обработки и хранения зерна в связи с реформированием агропромышленного комплекса Украины // Сборник тезисов докладов 1-й международной конференции “Зерновая индустрия в ХХІ веке” (Москва, 13-16 ноября 2000 г.). - М.: МПА, 2000. - С.40-43.

53. Кирпа Н.Я. Методология энергосбережения при сушке высоковлажных зернопродуктов // Труды конференции “Современные энергосберегающие тепловые технологии” (Москва, 28-31 мая, 2002 г.). - М.: МГАУ, 2002. - С. 83-86.

54. Кирпа Н.Я. Развитие научных технико-технических програм по хранению и обработке зерна на Украине // Материалы второй Международной конференции “Хранение зерна” (Москва, 19-22 мая 2003 г.). - М.: Пищепромиздат, 2003. - С. 78.

55. Кирпа Н.Я. Научное обеспечение и развитие новых технологий обработки и хранения зерна в Украине // Материалы третьей Международной конференции “Зерновая индустрия - 2004” (Киев, НК “Экспоцентр Украины”, 13-14 мая 2004 р.). - Днепропетровск: НА “АПК - Информ”, 2004. - С. 84-87.

56. Кирпа Н.Я. Проблемы развития и научного обеспечения отрасли первичной обработки и хранения зерна // Тези доповідей \/ Міжнародної науково-практичної конференції “Хлібопродукти - 2005” (14-15 вересня 2005 р.). - Одеса, 2005. - С. 7.

57. Кирпа М.Я. Довголіття насіння кукурудзи та прийоми його збереження // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, збереження, використання” (Оброшино, 29 червня - 1 липня 2005 р.). - Оброшино, 2005. - С. 263-264.

58. Кирпа М.Я. Напрямки розвитку технологій первинної обробки та зберігання зернової продукції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Стан і перспективи розвитку переробної галузі АПК” (Мелітополь-Кирилівка, 16-17 червня 2005 р.). - Мелітополь: ТДАТА, 2006. - Вип. 44. - С. 42-48.

59. Рекомендации по организации пунктов обработки семян родительских форм гибридов кукурузы и требования к выполнению технологических процессов / Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Анискин В.И. и др. - М.: Госагропром, 1986. - 38 с. (40 % авторства, розробка та впровадження).

60. Рекомендации по обработке и хранению семян родительских форм гибридов кукурузы / Науменко А.И., Кирпа Н.Я. - М.: Госагропром, 1987. - 24 с. (50 % авторства, розробка та впровадження).

61. Методические рекомендации по сокращению потерь зерна кукурузы / Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Тудель Н.В. та ін. - К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1988. - 35 с. (30 % авторства, розробка та впровадження).

62. Методические рекомендации по обработке, сушке и хранению семян родительских форм гибридов кукурузы при промышленном семеноводстве / Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Волощук А.Т., К.В. Куприянов. - М.: ВАСХНИЛ, 1990. - 36 с. (50% авторства, розробка та впровадження).

63. Ресурсосберегающие технологии хранения семян кукурузы / Кирпа Н.Я., Волощук А.Т., Куприянов К.В. - Запорожье: Запорожский МТЦНТИ, 1990. - 3 с. (70 % авторства, розробка та впровадження).

64. Кирпа М.Я. Механізована лінія для обробки зерна кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН “Аграрна наука - виробництву”. - К., 1998. - № 1. - С. 27.

65. Кирпа М.Я. Технологія підготовки насіння кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН “Аграрна наука - виробництву”. - К., 2000. - № 2. - С. 14.

66. Кирпа М.Я. Енергозберігаюча технологія сушіння насіння кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН “Аграрна наука - виробництву”. - К., 2001. - № 4. - С. 11.

67. Кирпа М.Я. Технологія тривалого зберігання насіння кукурудзи (рек...