Реконструкція ферми з утриманням різних статево-вікових груп з закінченим виробничим циклом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА В УМОВАХ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ БУДІВЕЛЬ (огляд літератури)

1.1.Технологія виробництва молока - основа інтенсифікації

його виробництва

1.2 Потоко -цехова та інші системи виробництва молока

1.3 Особливості виробництва молока у тваринницьких будівель за технологією розміщення у них всіх статево - вікових груп тварин

1.4 Висновки з огляду літератури

РОЗДІЛ 2.МАТЕРІАЛ, УМОВИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Вихідні дані для виконання роботи

2.2 Методика виконання роботи

РОЗДІЛ 3.РОЗРОБКА ЕНЕРГООЩАДНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА У РЕКОНСТРУЙОВАНІЙ БУДІВЛІ НА ФЕРМІ СВК «МАЯК» С. МЕДІВКА ОРАТІВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Розміщення худоби у будівлі 9*78 м ферми

на 50 корів із закінченим виробничим циклом

3.2 Умови утримання всіх статево-вікових груп худоби

3.3 Механізація трудомістких процесів

3.4 Потреби в кормах

3.5 Ветеринарно-санітарні заходи

3.6 Технологія первинної обробки молока

3.7 Економічна ефективність виробництва та первинної

обробки молока

РОЗДІЛ 4.ЗХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

РОЗДІЛ 5.ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Серед всіх галузей тваринництва скотарство є найбільш складним. Це тому, що молоко виробляють постійно,продукцію від корів - первісток отримують мінімум через 25-28 місяців.

Тільки статево - вікових груп скотарства більше 10 (корови дійні, корови в пологовому відділку, корови новотільні , корови на відгодівлі, телята, ремонтний молодняк , нетелі, відгодівельний молодняк , бички ,бугайці, бугаї та ін.).

Для кожної із цих груп характерні особливості утримання, годівлі та експлуатації, що доцільно враховувати при будівництві , реконструкції та переобладнанню технологічних процесів.

Скотарство має свої переваги: умови утримання худоби не потребують великих енергетичних витрат; годують худобу кормами, які недорогі , не є дефіцитними: гній переробляють у цінне добриво - органічне , яке дешеве і підвищує плодючість землі; велика рогата худоба серед всіх сільськогосподарських тварин найменше хворіє ,тому відходи незначні. Крім того, молоко є важливим продуктом для людей, що забезпечує товаровиробникам постійний ринок збуту.

Реформування аграрного сектору поставило перед нами завдання з використання діючих тваринницьких будівель , особливо при умові , коли в одній будівлі поєднуються утримання і експлуатація всіх статево- вікових груп худоби. Без наукового підходу до створення для тварин нормованої годівлі, раціонального утримання та експлуатації неможливо рухатись сільськогосподарському виробництву до світових стандартів, що в ринкових умовах є законом діяльності товаровиробників.

Тому, в даній роботі запропоновано раціональна реконструкція будівлі з утриманням різних статево-вікових груп з закінченим виробничим циклом.

РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА В УМОВАХ РЕКОНСТРУКЦІЇТВАРИННИЦЬКИХ БУДІВЕЛЬ (огляд літератури)

1.1 Технологія виробництва молока - основа інтенсифікації його виробництва

Про технологію виробництва продуктів тваринництва більшість спеціалістів сходяться в тому, що тваринницькі сільськогосподарські підприємства на даний час - є елементом промислової технології виробництва продукції скотарства з поглибленням використання праці, забезпечення максимальної неперервності та ритмічності випуску продукції при найменших затратах праці на кожну її одиницю.

Особливостями таких підприємств є: єдина система управління підприємством ; прогресивна індустріальна технологія виробництва продукції скотарства; чітка спеціалізація технологічних груп; наявність високопродуктивних сільськогосподарських тварин, пристосованих до промислового утримання; забезпечення тварин якісними кормами у відповідності з потребами згідно з раціонами і необхідними резервами; наявність технологічних поточних ліній.

Як відмічає А.Ф. Галкін (1975) [9], процес індустріалізації тваринництва в Україні проходив чотири етапи: до 30 років 20 століття, від 30 до початку 60 років 20 століття, з початку 60 років до початку 90 років 20 століття, від 90 років 20 століття до нинішнього часу.

До 30 років можливості технічного рівня тваринництва були незмінними , примітивні старі механізми трудомістких процесів у тваринництві змінювались на більш продуктивні ,в основному на кінно-ручні. До 60 років в період створення підприємств по виробництву техніки, обладнання, приладів для тваринництва виникли можливості по якісному поліпшенню трудомістких процесів.

Після 60 років до початку 90 років в тваринництві проводилось не тільки впровадження механізіції основних, але й найбільш трудомістких процесів та зміна ручної праці машинами. В деяких господарствах адміністративного району починають впроваджувати автоматизацію, використовується електроенергія, виробництво тваринницької продукції переходить на промислову основу.

Тваринницькі будівлі повинні бути: теплими, світлими, сухими, зручні для розміщення, догляду, утримання та експлуатації тварин, зручними для експлуатації, роботи в них людей. Такі умови забезпечують худобу в тваринницьких будівлях, оптимальними умовами утримання та експлуатації.

Технологія, як наука про практичне використання законів фізики, хімії, біології та інших наук для організації процесу виробництва матеріальних благ, як самостійної галузі знань, появилась в кінці 18 століття, коли в звязку з розвитком товарного виробництва було поставлено питання про систиматизацію процесів механізації операцій виробництва [12].

Виробництво продуктів тваринництва основане на комплексі наук, що вивчають способи і засоби виробництва.Біологічні науки: зоотехнія, ветеринарія і зоогігієна; інженерні: механізація ,електрифікація і автоматизація виробництва, архітектура і будівництво; наукову організацію праці - управління, психологія, гігієну праці і техніку безпеки. Знання цих особливостей дає можливість управляти біологічними процесом і проектуваання все промислове виробництво на науковій основі [15].

Під технологією виробництва прдуктів тваринництва вважають суму інформації про зв'язок окремих способів розведення тварин і забезпечення їх потреби в кормах, в умовах отримання і догляду за нормальної життєдіяльності, високої продуктивності і досягнення бажаного економічного ефекту використання тварин і механізмів. Крім того, К.Б. Свєчін (1971) продовжує відмічати, що будь-яка технологія повинна відповідати такій умові, яка не стримує можливості тварин до підвищення продуктивності,а допомагає їм. Тому для розробки технології виробництва продуктів тваринництва необхідно знати умови формування продуктивних ознак тварин різного виду і віку , в залежності від їх годівлі і утримання [18].

Головні складові частини виробництва обєднуються технологією в економічну технологічну схему, безпосередній технологічний прогрес виробництва. Виникає потреба в детальності як охарактеризувати найбільш важливі питання , які повинні знайти відображення у будівлі для тварин[5].

У наш час широко впроваджують науково-технічні досягнення,перехід на індустріальні методи ведення тваринництва, що відкриває добрі перспективи підвищення продуктивності тварин, росту продуктивності праці та собівартості продукції.

Спрощення трудомістких процесів у тваринництві приводить до зменшення кількості операцій, які повязані із обслуговуванням худоби. Це потребує перегляду всієї системи ведення скотарства. Зменшення кількості кожний день повторюваності операцій при збережинні нормального поголів?я тварин і їх продуктивності [17].

Завдяки цьому зявляються нові нестандартні технологічні рішення. Розробка та використання нових технологічних рішень на якісно новій основі потребує нових технічних засобів та нового рівня матеріально-технічної бази. Розповсюдження різних проектів реконструкції діючих тваринницьких будівель в умовах відсутності ефективних та надійних в експлуатації засобів механізації, приводить до виготовлення таких простих засобів силами місцевих спеціалістів, які допускають значні відхилення технологічних параметрів , що недопустимо як по техніці безпеки праці індустріальністю сільськьглсподарського виробництва [13].

В ринкових умовах господарювання товаровиробники націлені на розробку нових енергоощадних технологій, і тут чекає його ряд питань в пошуках оптимального варіанта. В результаті розробляється спеціальна програма , яка визначає варіант енергоощадної технології на основі бази даних: завдання для розрахунків , характеристики приміщень (розмір, площа, кубатура, матеріали, з яких виготовлені огороджуючі конструкції:підлога, стіни, стеля, двері, ворота ,вікна ),жива маса тварин і їх кількість. Тоді завдання вирішується , виходячи з можливостей товаровиробника.

Програма визначає енергоощадний варіант де вказується: жива маса тварин, температура повітряного середовища , відносна вологість, атмосферний тиск, необхідність в теплообміннику і його можливості підвищити температуру в приміщенні.

1.2 Потоково-цехова та інші системи виробництва молока

Як відомо, збільшення розмірів ферм приводить до збільшення кількості кормів, що у свою чергу приводить до збільшення віддачі для транспортування кормів, а збільшення віддачі приводить до додаткових витрат, які приводять до погіршення економічних показників виробництва продукції тваринництва. Тут товаровиробники при розміщенні враховують статево вікові особливості тварин. У 80-90 роках 20 століття де було передбачено роздільне утримання худоби,широко впроваджувалась у виробництво потоково - цехова система виробництва молока, появились цехи: роздоювання та осіменяння, виробництво молока, тільних сухостійних корів, отелення, вирощування телят до 15-20- денного віку. Тварини рухаються із цеху в цех за визначеною технологією. Все це використовувалось на потужних спеціалізованих комплексах. Практично кожний цех розміщувався в окремих будівлях або декількох. Переваги такого ведення молочного скотарства були суттєвими над іншими технологіями за рахунок раціонального використання приміщень , кормів , праці тощо [14].

Негативним, у використані потоково-цехової системи було те, що тварини піддавались додотковим стресам при переміщеннях з одного приміщення в інше і зміною обслуговуючого персоналу. Все це привело до різних модифікацій потоково-цехової системи виробництва молока особливо при реконструкції тваринницьких обєктів.

В нинішніх умовах реформованих сільськогосподарських підприємствах в літній період худобу утримують: стаціонарно - вдень тварини знаходяться на пасовищах, чи вигульногодівельних майданчиках, а вночі - у приміщенні; табірно-пасовищне - тварини знаходяться на пасовищах біля таборів; стійлово-табірне - тварин утримують в таборах, корми тваринам доставляють ідо табору ; вігульно- пасовищне - тварин переганяють у приміщення літнього типу на літній сезон, ці види утримання досить часто використовуються при реконструкції тваринницьких приміщень [8].

При реконструкції окремих приміщень необхідно: перевести тварин на табірно-пасовищне утримання, побудувати для цього майданчик напіввідкритого типу, обладнаний годівницями, напувалками і тіньовими навісами. В реконструйованому приміщенні прибирають гній , знімають стару дирив??яну підлогу , на глибину не менше 10 см вивозять землю. Саме приміщення очищають від пилу, гною, ремонтують вікна годівниці, проводять дезинфекцію землі, підлоги, стін, перекриття, внутрішнього обладнання.З тереторії ферми вивозять гній , поможливості територію ферми зорюють і засівають травами. Очищають і ремонтують дощові канави, фермерські дороги і дорожки. Після реконструкції приміщення перед постановкою тварин виконується профілактична дезинфекція, дезинсекція і дератизація [6].

Як відмічають А.О. Германюк, Сидорчук Г.П. та ін.(2001), наявність державного замовлення на тваринницьку продукцію, стимулювання державного господарювання та збільшення виробнництва сільськогосподарськими товаровиробниками протягом 1960-1990 рр., впровадження прогресивних технологій виробництва продукції та утримання

худоби, спеціалізація та концентрація виробництва, проведення якісного поліпшення худоби, ведення розширеного відтворення тваринництва привели до постійного збільшення виробництва тваринницької продукції [7].

Доцільно максимально зберегти прогресивні технологічні напрямки виробництва продуктів скотарства в умовах малих сількогосподарських підприємств, потрібно передбачати не тільки використання прогресивних маловитратних техноогій, але й мати перспективу на майбутнє в нинішніх умовах ведення тваринництва. Тому стандартизація та моделювання у скотарстві повинні бути першочерговими, а для цього необхідні зусилля науковців та практиків по пошуках нових підходів щодо невеликих тваринницьких підприємств [16].

Характерною особливістю розвитку тваринництва - постійне впровадження промислових методі. Це дозволяє не тільки збільшити виробництво тваринницької продукції ,але й випускати її ритмічно протягом року,без сезонних спадів, зниження затрат праці , засобів і кормів [4].

Як нам відомо виробництво продуктів тваринництва малоефективне на малих фермах , з низьким рівнем механізації трудомістких процесів.Тут великі затрати праці, високі витрати кормів і засобів в розрахунку на одиницю продукції. Тому такі ферми повинні наблизитись по технологічному рівню до підприємств промислового типу. Основними фігурами на фермі повинні бути : майстер машиного доїння та оператори різних технологічних операцій [5].

Конкурентноспроможна продукція АПК, може вироблятись лише на основі прогресивних технологій, здатних забезпечити цій продукції відповідні якісні та кількісні параметри, без якої ця галузь не матиме свого сегменту ні на внутрішньому , ні на зовнішньму ринках.

Розробка таких технологій, експериментальне освоєння та запровадження для масового виробництва при переважному сьогодні емпіричному підході до цієї справи неможлива. Виробництво продукції за сучасними технологіями вимагають від працівників всіх категорій гармонійного поєднання глибоких спеціальних теоретичних знань та грунтових професійних вмінь, тобто наукової основи.

Можна сказати, що найбільш прогресивними технологіями виробництва продуктів скотарства повинні бути такі, які дозволять за короткий термін максимально збільшити поголів?я худоби при його підвищенні продуктивності.

Використання діючих тваринницьких будівель у відповідності із нормами технологічного проектування, а це витримати дуже складно без розробки технологічних схем , проектів та покращення генетичного рівня худоби [11]. Таким чином, технологічні особливості виробництва продуктів скотарства повинні бути деталізовані, що дозволить стандартизувати трудомісткі процеси виробництва, утримання , годівлі тощо.

Технології нефіксованого утримання тварин грунтується на роздільно-груповому , потоковому принципах й розділяються: безприв?язно на глибокій довгонезмінюваній підстилці; безприв?язного боксового, комбібоксоваго утримання на решітчастій підлозі; безприв?язного змінно-потокового утримання при фіксованій годівлі у співвідношенні годівниць і поголівя 1:2 чи 1:3; безприв?язно конвеєрного утримання.

1.3 Особливості виробництва молока у тваринницьких будівлях за технологією розміщення у цих всіх статево-вікових груп тварин

Важливим технологічним елементом виробництва продуктів

тваринництва, є годівля тварин післямолочний період. Тому за призначенням та застосуванням фіксації при відпочинку , годівлі розробляють такі технології: фіксованого і нефіксованого утримання . Застосовують такі типи утримання: прив?язного, стійлового типового, удосконаленого індивідуально-групового, роздільно-групового з цехового утримання; експериментальні прив?язно-конвеєрного, конвеєрного і комбінованого утримання із задньою фіксацією тварин [20].

Вирощування молодняку великої рогатої худоби має свої особливості по використанню дешевих і низькокалорійних кормів. Тому вирощування бичків при малозатратній енергозберігаючій технології вирощуваня малоконцентратних раціонах з рівнем обмінної енергії 9,0-9,1 МДЖ на 1 кг

сухої речовини кормів є значним резервом збільшення виробництва яловичини, зниження її собівартості і підвищення рівня рентабильності. Тому пропонується передбачати рівень концентрованих кормів в раціоні 27-28 % при загальних витратах кормів 2800-2900 корм.од. [19].

На фермах і комплексах для підвищення збереження новонароджених телят необхідно будувати пологовий відділ з секційним профілакторієм.

З метою попередження пологових і післяпологових захворювань маточного поголів?я отели необхідно проводити в пологових відділеннях або в спеціально підготовлених для отелів приміщеннях. В пологове відділення переводять здорових маток, без гострих заразних захворювань.

В профілакторіях утримуються телята 15-20 днів. Використовують різні клітки для утримання телят: індивідуальні, переносні клітки для новонароджених телят 1,2 х 1,0 м; завужені клітки КИТ.00.000(призначені для телят до 90 днів); індивідуальні клітки для телят КИТ-Ф-12 (на 12 індивідуальних кліток або можна використовувати їх для вирощування і відгодівлі молодняку від 25 до 600 голів) [1].

Добре зарекомендували клітки для телят розміром 80 х 160 х 110 см, встановлені на ніжках висотою 20-30 см. Їх легко переносити і дезинфікувати . Над кліткою корисно встановити бактерицидну лампу і включити її на 3-5 днів, для зменшення кількості мікроорганізмів в клітці.

В США використовують індивідуальні клітки з вигульними двориками. Більшість дослідників вважають, що при вирощуванні телят перевагу дають масивним дерев?яним станкам з підстилкою.

В індивідуальних станках і клітках для телят роблять щілинну підлогу із дерев?яних або полімерних матеріалів . Такі підлоги легко прибирати від гною. Оптимальним терміном утримання телят в індивідуальних клітках є 30

днів . В подільшому телят рекомендовано утримувати групами безприв?язно в станках з боксами.

Обов?язково приміщення для вирощування телят дезинфікують і готують для прийому нових партій тварин. Групи по 35-40 голів повинні бути однорідними по живій масі, віку, статі. Позитивні результати отримані при утриманні тварин на щілинній підлозі із зілізобетонних решіток і в зоні вілпочинку, дообладнані бокси [10].

Експлуатація транспортера ТСГ в телятниках під щілинною підлогою показали перевагу при видаленні гною в порівнянні з дельта-скреперною.

Порушення в гігієні утримання і годівлі телят приводять до їх загибелі в кількості 60-70% , як правило від диспепсії. Рекомендується з метою збереження слабких телят обігрівати лампочками солюкс і кварцовими лампами. Кожну декаду проводять вітамінізацію телят препаратами вітамінів А, Д та іншими.

Можна сказати, що утриммання телят безприв?язно групами, більш раціональне, ніж в індивідуальних клітках і на прив?язі. В інших проектних рішеннях, де в приміщеннях всі технологічні процеси виконуються вручну , а видалення гною і роздача кормів виконується за допомогою кінного транспорту. З відсутніми вигульними майданчиками витрати праці при

вирощуванні телят достатньо високі. Безприв?язне утримання дозволяє зменшити витрати праці . Організація безприв?язного утримання дозволяє застосувати нову механізацію трудомістких процесів , використати мобільні засоби, продуктивні машини, створити добрі зоогігієнічні умови в приміщеннях, забезпечити вільний рух і прогулянки, що добре впливає на здоров?я, продуктивність і відтворювальні якості тварин.

Для зменшення витрат кормів доцільно годівниці обладнувати решітками. Перевага віддається вертикальним решіткам, які більш простіші при їх виготовленні. Решітки нахилені бажано використовувати для комолих тварин.

На підвищення продуктивності праці впливають: збільшення розмірів ферм, використання роздачі кормів за допомогою кормороздавачів, покращення навантаження кормів в кормороздавачі, використання щілинної підлоги та добре організована праця. Серед факторів, які впливають на трудоємкість виробництва молока, можна виділити дві основні групи .Перша група повязана з технологією виробництва , друга - з рівнем організаціх праці. З технологічної групи більше всього впливають на трудоємкість відгодівлі способи утримання і роздавання кормів, а також продуктивність машин, механізмів і обладнання [14].

Так, енергоощадність виробництва молока складається з багатьох факторів: конструкція будівель, технологічних прцесів в приміщеннях витрати енергії на підтримку оптимального мікроклімату, витрат енергії корму на виробництво молока і підримки життя тварин.

1.4 Висновоки з огляду літератури

За матеріала огляду літератури видно, що доцільно використовувати тваринницькі будывлі при умові ліквідації порушень технологій утримання тварин, підвищення рівня механізації трудомістких процесів та усунення факторів, які призводять до погіршення санітарно-гігієнічних умов ведення скотарства. Більшість дослідників важають, що без інтенсифікації виробничої продукції тваринництва та застосування новітніх технологій неможливо виробляти молоко на рівні стандартів, законодавчих актів України, СНД та Європейського Союзу. Тому, використання тваринницьких будівель , які практично експлуатувались не ефективно, доцільно провести реконструкцію, де передбачити науковий підхід розміщення худоби, її утримання, механізація трудомістких процесів, забезпечення тварин кормами та іншими складовими технології виробництва продукції тваринництва.

Враховуючи те що в СВК «Маяк» є будівля розміром 9 х 78 м, нами було досліджено можливість виробництва молока, та вирощування ремонтного молодняку ферми на 50 корів закінченим виробничим циклом.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРАЛ, УМОВИ І МЕТОДИВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Вихідні дані для виконання роботи

Діючий телятник розміром 9 х 78 м конструкції стоячно-балочної, де розмір ширини приміщення між стінам 9 м (Рис.1). Стеля дерев? яна з глинобетоним наповнювачем. Покритя дерев?яне з азбестошифирними листами. Стіни - кирпічні, вікна, двері, ворота - дерев?яні. Мікроклімат підтримується витяжними шкафами.

Утримання телят та молодняку великої рогатої худоби прив?язне індивідуальне. Годівниці дерев?яні розміром 0,6 м із фронтом годівлі - 1 м на кожну голову. Довжина стійла 1,9 м. підлога у стійлах дерев?яна. Видалення гною транспортерами ТСГ - 160. водонапування із автонапувалок.

Недоліки діючої технології утримання телят та молодняку:

- прив?язне утримання телят та молодняку у різні вікові періоди;

- відсутність вікових технологічних груп тварин.

2.2 Методика виконання роботи

Згідно Відомчих норм технологічного проектування скотарських підприємств (ВНТП-АПК-01.05) визначені розміри технологічних елементів приміщень для утримання 50 корів із закінченим виробничим циклом, годівниці і гнойові технологічні проходи, передбачені у відповідності до норм 7.1, встановлені розміри годівниць та напувалок (без урахування товщини конструкції та габаритів). Використані норми та розміри елементів приміщень для великої рогатої худоби, приміщення виробничого та обслуговуючого призначення: приміщення для обслуговуючого персоналу, приміщення для кормів, приміщення для підстилки та приміщення для реманенту.

Для дослідження використано орендовану фермерами тваринницьку будівлю розмірами 9 х 78 м. СВК «Маяк» с. Медівка Оратівського району. Передбачено утримання дійних корів на прв?язі із доїнням на установці ДАС-2Б, роздачу кормів мобільним транспортом (електрокар), видалення гною ТСГ-160.ОБ, автонапування з напувалок АП-1А, годівниці виготовлені із дерева. Для сухостійних корів виділена окремо секція утримання і нетелей безприв?язно у комбібоксах. Телята, ремонтний та надремонтний молодняк утримують безприв??язно у групових клітках.

Зоогігієнічні дослідження проводились у січні 2008р., де за загальнопринятими метидиками визначили: температуру повітря, відносну вологість, концентрацію СО2 та NH3.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЕНЕРГООЩАДНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА У РЕКОНСТРУЙОВАНІЙ БУДІВЛІ СВК «МАЯК» С. МЕДІВКА ОРАТІВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Розміщення худоби у будівлі 9х78 м ферми на 50 корів закінченим виробничим циклом

Згідно Відомчих норм технологічного проектування скотарських підприємств (ВНТП-АПК-01.05) встановлено знаходження великої рогатої худоби у різних статево-вікових та технологічних групах для ферми на 50 корів натупне середнє поголів? я: 42 скотомісць для дійних корів, 3 скотомісць для відгодівельних корів, 2 денники для отелів, 4 місця для телят профілакторного періоду, групова клітка на 20 телят до 6 місячного віку, групові клітки по 10 голів молодняку до 12 місячного віку (телички і бугайці) і групові клітки для молодняку 18 місячного віку (телички і бугайці) (Рис. 1).

Комплектування станків для корів і групових кліток для телят і молодняку має послідовну технологічну схему. Так, сухостійні корови і нетелі надходять за 2-3 дні у денники для отелів. Корови - первістки і корови старшого віку утримуються у деннику 2 доби разом із телятами. Після нормалізації молочної залози корів переводять у стійла для прив?язного утримання, а телят розміщують у профілакторій з обладнаними місцями для відпочинку телят їх годівлю. У станках монтують комбібокси, які дозволяють кожному теляті визначити місце. У віці 20 днів телят переводять у групову клітку (10), де вони утримуються до 6 місячного віку.

Після оцінки телят у віці 6 місяців за комплексом ознак їх ділять на ремонтні і надремонтні. Бугайці і телички розміщують окремо у групових

клітках №8 і №9, де вони вирощуються безприв?язно з обладнаними комбібоксами до 12 місячного віку. У групових клітках №6 і №7 утримання відповідно бугайців і ремонтних теличок з 12 до 18 місячного віку.

Для обладнання стійл для корів їх розміри встановлені шириною 1,2 м та глибиною 1,9 м. Сухостійним коровам виділено окрему секцію, де на кожну корову є станок , обладнаний комбібоксом (1,5 м шириною і 1,9 м довжиною). Для нетелей станок шириною 1 м і 1,9 м довжиною з комбібоксом довжиною 1,2 м (12). Денники для отелів шириною 3 м і довжиною 1,9 (13). У профілакторний період телят до 20 денного віку утримають в індивідуальних комбібоксах (14) на глибокій підстилці.

Після профілакторного періоду телят переводять у групову клітку, де їх утримують до 6 місячного віку. Утримання телят безприв?язне на теплій дерев?яній підлозі. У подальшому молодняк утримують у віці 6-12 місяців на підлозі для кожної голови - 1,58 м2 12-18 місяців - 1,85 м2.

Ширина будівлі дозволяє розмістити у два ряди та забезпечити технологічний прохід шириною 1,2 м за клітками з телятами із врахуванням гнойового транспортеру, а технологічний прохід за станками корів шириною 1,4 м із врахуванням гнойового транспортеру, що дозволяє доїти корів. По такому проході рекомендується використовувати малогабаритні мобільні роздавачі або електрокари.

При реконструкції будівлі були враховані наступні проектнотехнологічні енергоощадні рішення : стіни утеплені штукатуркою, підлога для відпочинку тварин дерев?яна з підстилкою, двійчасті двері і ворота, подвійні вікна, тамбури, регульовані квартирки для видалення повітря з приміщень, підсобні приміщення, що дозволяє мати запас кормів та сухої підстилки.

3.2 Умвови утримання всіх статево -вікових груп худоби

Під системою утримання тварин розуміють комплекс господарсько-економічних, зоотехнічних, зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних і організаційних заходів, що визначається технологією підприємства і забезпечує одержання найбільшої кількості високоякісної тваринницької продукції при мінімальних витратах матеріальних і трудових ресурсів. Кожна система включає окремі способи утримання різних вікових або продуктивних груп тварин. Їх, як правило, два - прив?язний і безприв?язний.

Незважаючи на економічність і фізіологічну невиправданість, на абсолютній більшості невеликих і середніх ферм продовжують утримувати корів на прив?язі.

Корів утримують у стійлах на автоматичній прив?язі, що робить реальним регулярний вихід тварин на вигульні майданчики або доріжку для активного дозованого моціону. Розпланування стійл у дворядному корівнику гігієнічно виправдане таке, щоб посеридині приміщення був кормовий прохід й два гнойових під стінами. Підлога в стійлі щільна, із низькою теплопровідністю.

Високий рівень лактації можливий тільки при підвищеному рівні обміну речовин. А це в свою чергу потребує належних умов утримання та догляду, регульваним чітким розпорядком дня. Споживання і використання значної кількості кормів не можливе без вироблення певного ритму фізіологічних функцій і відправлень. Такий ритм у корів повинен виробитись в результаті суворого дотримання розпорядку дня: певний час і черговість роздавання кормів, доїння, прогулянок тощо. У корів добре виробляються рефлекси на перераховані технологічні операції. Тому не можна допускати відступів від ритму, виробленого у тварин і встановленого розпорядку дня. В противному разі можуть виникнути порушення фізіологічних функцій, що призведе до зниження продуктивності та виникнення захворювань.

Безприв?язний спосіб утримання худоби поширений у ряді розвинутих країн. Для успішного застосування такого способу необхідно строго дотримуватись відповідних умов: належно обладнувати приміщення з регульваним мікрокліматом; забезпечувати тварин достатньою кількістю кормів і підстилки, правильно підбирати й встановлювати засоби механізації, обладнувати вигульні двори з твердим покриттям і навісами; мати добре підготовлене й виранжероване стадо.

У сучаний період застосовують два варіанти безприв?язного утримання - на глибокій підстилці й у боксах, часто з щілинними підлогами в проходах.

Основні переваги утриманя в комбібоксах порівняно з утриманням тварин на глибокій підстиоці грунтуються на скороченні витрат соломи для

підстилки. Комбібокси забезпечують тваринам спокійний відпочинок без фіксації на місті. Коли корови знаходяться в приміщенні, вони будь-який час можуть заходити в комбібокс і відпочивати. Оскільки в кожному комбібоксі влаштованя перегородки, корова в ньому не може повернутись і при виході з комбібокса їй доводиться відступати назад. За рахунок цьго, а також правильно принятої довжини комбібоксів екскременти потрапляють на прохід, тому в комбібоксі завжди сухо.

Комбібокси призначені лише для відпочинку корів, тут немає годівниць. Дотримання розмірів комбібоксів має важливе значення для організації зручного відпочинку корів і збереження в чистоті їх шкірного покриву.

Підлога в комбібоксах має бути обов?язково піднята над рівнем проходу на 20-25 см. підлогу роблять дерев?яною, цегляною або глинобитоною. Внесеня в комбібокси підстилки, при беть-якій конструкції підлоги, поліпшує зоогігієнічні умови для тварин.

Безприв?язне утримання тварин потребує певної підготовки стада, дотримання ряду умов і строгого виконання зоогігієнічних та ветеринарно - санітарних вимог. При безприв?язному утриманні корів і телят молодняк, який буде використаний для репродукції стада, доцільно вирощувати також безприв?язно.

Придатність тварин до безприв?язного утримання визначають за їх поведінкою у стаді. При появі в групі корів із стійким рефлексом сання (такі тварини систиматично ссуть інших корів або самих себе) їх негайно видаляють з стада. Особливо старанного підбору і підготовки потребують нетелї. Їх привчають до певного розпорядку дня (прогулянки, заходження в доїльний зал, масаж і підмивання вим?я, доїльне обладнання, шум працюючих доїльних апаратів, підгодівля концкормами), а також відпочинок в комбібоксах. Після їх отелення перевіряють швидкість молоковіддачі й рівномірність розвитку пердніх і задніх часток вим?я. Новонароджених телят доцільно утримувати в деннику разом із матір?ю хоч би протягом доби. За цей час теля ссе корову 5-8 разів. Для штучної годівлі (ручного випоювання) використовують чисте свіжовидояне молозиво, перелите в банку соскової напувалки. Його випоюють теляті не пізніше як через 2 години після народження через соску з калібровим отвором. Дуже важливо , щоб теля одержувало чисте, свіже, тепле молозиво не менше як протягом трьох діб. У такому молозиві, крім підвищеного вмісту поживних і мінеральних речовин, вітамінів, висока концентрація імуноглобулінів.

Через 1-2 доби корову переводять у стійла для дійних корів, а телят - у профілакторій. Тривалість профілакторного періоду визначається часом вироблення в організмі теляти гуморального (активного) імунітету, який звичайно становить 14-21 день. При належних умов годівлі та утримання теляти одержаних імуноглобулінів достатньо для підтримання колострального імунітету протягом 15-20 днів, до розвитку активного імунітету.

Для утримання телят в деннику використовують клітки Еверса. Дно у клітках роблять із дощок з щілинами між ними для стікання сечі. Підлогу застиляють сухою, чистою соломою. Клітки встановлюють на ніжках заввишки не менше 30-40 см. Для того, щоб клітки після кожного (20 денного) циклу використання було легко мити, очищати і дезинфікувати, їх роблять розбірними.

З профілакторію телят переводят у групові кліточки, де вони утримуються безприв?язно. Телят продовжують випоювати частково незбираним молоком і поступово замінюють спочатку його частину, а потім повністю збираним або замінником незбираного молока. Потім раціон поповнюють соковитими, грубими і концентрованими кормами. В літній період телятам і молодняку надають загони пасовищ неподалік від ферми.

Спеціалісти ветеринароної медицини господарств зобов?язані постійно контролювати якість кормів, дотримання розпорядку дня, стану напувалок і годівниць, які після кожної годівлі потрібно мити спочатку холодною, а потім гарячою водою. Слід перевіряти температура в напувалках (12?-18? С), якість дезинфекції кліток, інвентаря, виконання профілактичних щеплень і діагностичних досліджень.

З метою перевірки мікроклімату у приміщенні для утримання всіх статево-вікових груп ферми на 50 корів із зікінченим виробничим циклом у будівлі 9х78 м проведено оцінка температури повітря, відносної вологості, концентрацію СО2 і NH3 (Таб. 1).

Оцінка температури повітря у приміщенні для утримання всіх статево-вікових груп худоби показала, що у середньому за три дні досліджень була 16,41?С при мінімальному показнику 14,3?С і максимальний - 18,6?С. Згідно з ВНТП-АПК-01.05 рорахунок повітря повиний бути 10?С (корови, нетелі, і молодняк ст. 1 року) до 17?С (телят у профілакторіях).

Таблиця 1.

Оцінка мікроклімату у приміщенні для утримання всіх статево - вікових груп худоби

Показники повітряного середовища	Згідно ВНТП	У приміщеннях
	корови	телята	молодняк	У середньому	Мах-міn
Температура повітря, ?С	10	17	10	16,41	14,3-18,6
Відносна вологість повітря	40-75	40-75	40-75	68-63	62-74
Концентрація аміаку, мг/м3	20	10	20	11,87	8-15
Концентрація вуглекислого газу, л/м3	2,5	2,0	2,5	1,5	1,2-1,9

Таким чином, система вентиляції у нічний час дозволяє підтримувати температурний захист у реконструйованому приміщенні 9 х 78 м у параметрх 17,92?С-18,36?С.

При нормативах відносної вологості повітря 40-75% отримано у середньму за три дні досліджень у січні відносну вологість у параметрах 68,63% (максимальна 74%, мінімальна 62%).

Концентрація аміаку на протязі трьох днів досліджень була від 8 до 15мг/м3, з деяким підвищенням у нічний час (13,2-14,2мг/м3). Але середні значення аміаку у повітрі приміщень склали 11,87мг/м3 при нормативних 10мг/м3 (телят до 6 міс. віку) і 20мг/м3 для всіх груп худоби.

Концентрація вуглекислого газу у приміщенні для худоби від 1,2 до 1,9л/м3, що менше встановлених нормативних показників.

Отримані показники повітряного середовища у приміщенні, де знаходиться декілька вікових, статевих та різних за напрямком продуктивності худоби свідчить про те, що мікроклімат практично відповідає всім тваринам.

3.3 Механізація трудомістких процесів

Для механізації і автоматизації виробничих процесів (приготування, транспортування та роздавання кормів і підстилки, напуваня і обробка гною, ветеринарна обробка приміщень і тварин) передбачають комплекти обладнання, окремі машини, механізми та устаткування , що, як правило, серійно випускаються вітчизняною промисловістю, або їх виробництво знаходиться в стані освоєння з гарантією випуску підприємствами України.

На малих скотарських фермах в першу чергу повинні бути механізовані найбільш трудомісткі процеси: доїння, роздавання кормів, видалення гною. При виборі засобів механізації необхідно віддавати перевагу тим, які економічнні за витратами палива та електроенергії і надійні в експлуатації.

Передбачено утримання дійних корів на прив?язі із доїнням на установці

ДАС-2Б. дана доїльна установка має вакуумні кососи з електродвигуном, вакумні балони, вакуумметри,вакуумрегулятори, вакуумпроводи з кранами та доїльними апаратами. Для циркуляційної промивки доїльних апаратів є спеціальна установка.

Для видалення гною використовують скребковий гноєтранспортер ТСГ-2,ОБ. Призначений для видалення гною з тваринницьких приміщень з одночасним навантаженням його у транспортні засоби.

Роздачу кормів здійснюють за допомогою мобільного транспортера (електрокар), використовується для транспортування над двома рядами годівниць у приміщенні корівника і роздавання усіх подрібнених кормів на молочних фермах великої рогатої худоби. Загальна потужність провідних електродвигунів 9кВт.

Для напування використовують автонапувалки АП-1А. Призначені для одночасного напування двох голів великої рогатої худоби.

3.4 Потреба у кормах

Потреба молочних корів у поживних речовинах залежить насамперед від кількості енергії, органічних та мінеральних речовин, що виділяються з молоком. Визначено, що корова з продуктивністю 5000 кг за 305 днів лактації виділяє в середньому 15000МДж енергії, 200 кг жиру, 170 - білку, 250 - лактози, 6 - кальцію і 5 кг фосфору. Тому в організм дійної корови з кормами повинні надходити поживні речовини відповідно до річних нормативів. Використання повноцінних, збалансованих за всіма елементами живлення раціонів дає змогу знизити наведені норми перетравленого протеїну на 10%. Основну частину поживних речовин молочна худоба повина отримувати за рахунок об?ємистих кормів. Річна потреба корів у грубих, соковитих та зелених кормах залежить від тривалості стійлового і літньо-табірного утримання, планової продуктивності та живої маси. Для повного і рівномірного забезпечення тварин кормами протягом року необхідно насамперед визначити загальну потребу в них для планової продуктивності дійного стада в конкретному господарстві. Успішне виконання плану заготівлі корму можливе тільки при здійсненні організаційних заходів, серед яких найважливішим є виділення кормовиробництва в окремий цех.

Річна потреба в кормах на 50 голів при надоях 5000 кг складає 3300 ц.кор.од., а на одну корову 66 ц.кор.од. На одну корову в натурі в рік необхідно 31 ц концентрованих кормів, 30 ц сіна, 25 ц сінажу, 30 ц соломи, 63 ц силосу, 33 ц коренеплодів, зелених кормів необхідно 82 ц, в тому числі пасовища складають 16 ц (Таб. 2).

Таблиця 2.

Річні норми заготівлі корміві їх структура для корів

Показники	Надій молока від 1 корови в рік 5000кг (50ц)
	Структура кормів,% за поживністю	Кормових одиниць,ц	У натурі, ц	На 1 корову в натурі, ц
Потреба в кормах на 1 корову	-	66	-	-
Всьго на 50 корів	50	3300	-	-
Структура кормів: концентрати	28	1848	1540	31
Сіно	22	1452	3025	30
Сінаж	13	858	2451	25
Солома	9	594	2970	30
Силос	23	1518	6325	63
Коренеплоди	6	396	3300	33
Зелені	21	1386	8153	82
Пасовища	4	264	1553	16

Одержаня високих надоїв залежить від організації годівлі в різні фізіологічні періоди. В окремі періоди забезпечення тварин поживними речовинами повинно бути вищим за існуючі норми, а в інші - нижче. На невеликих молочних фермах промислового типу при широкому застосуванні сучасної механізації у роздаванні кормів організація індивідуальної нормованої годівлі ускладнюється. В цих умовах повноцінну і збалансовану годівлю можна здійснювати у результаті групуванн корів. Розподіл корів на фермі по групах за фізіологічним станом і продуктивністю є основною вимогою для годівлі.

Річна потреба в кормах для 7 ремонтних теличок з середньо-добовими приростами 700 г складає 170,8 ц комових одиниць, на одну середньорічну голову 24,4 ц. кормових одиниць. В тому числі: концентрованих 4 ц, сіна 6 ц, сінажу 6 ц, соломи 2, силосу 25 ц, коренеплодів 8 ц, зелені корми 37 ц, в тому числі пасовища 19 ц (Таб.3).

Таблиця 3.

Річні норми заготівлі кормів і їх структура для ремонтних теличок

Показники	Середньо-добові прирости теличок 700г
	Структура кормів,% за поживністю	Кормових одиниць, ц	В натурі, ц	На 1 теличку в натурі, ц
Потреба в кормах на 1 теличку	-	24,4	-	-
Потреба на 7 гол.	7	170,8	-	-
Структура кормів: концентровані	18	439,2	366	4
Сіно	11,5	280,6	585	6
Сінаж	9	219,6	627	6
Солома	1,6	46,36	232	2
Силос	25	610	2542	25
Коренеплоди	4	97,6	813	8
Зелені	26	634,4	3732	37
Пасовища	13,5	329,4	1937	19

На ріст молодняку значною мірою впливає рівень протеїнового живлення. Визначено, що в складі приросу живої маси телят міститься 55% протеїну, у старших тварин - близько 25%.

Основу зимових раціонів телиць становлять грубі і соковиті корми, зокрема з розрахунку на 100 кг живої маси їм дають 2 - 3 кг сіна, до 5-6 силосу і 1,5…2,0 сінажу.витрати концентрованих залежать, насамперед, від якості об?ємистих кормів.

У зимовий період доцільна дворазова годівля молодняку. Порядок роздачі кормів установлюється такий же самий, як і для дорослої худоби: спочатку згодовують концентровани, потім соковиті та грубі корми (вранці комбікорм і сінаж або буряки, увечері - сіно й силос).

У літній період основним для телиць є зелений корм, орієнтовна добова даванка якого залежно від віку повинна бути такою: у 7 - 9 міс - 18…22 кг, 10 -12 міс - 22…26, 13 - 15 міс - 26…30, 16 - 18 міс - 30…35, 18 - 24 міс - 35…40 кг.

Річна потреба кормів для 10 голів бичків складє 320 ц кормових одиниць, на одну голову 32 ц кор.од. На одну голову в натурі складає: концентрованих 5 ц, сіна 8 ц, сінажу 8ц, соломи 3 ц, силосу 32 ц, коренеплодів 11 ц, зелениих кормів 49 ц, в тому числі пасовища 25 ц (Таб.4).

виробництво молоко енергоощадний охорона

Таблиця 4.

Річні норми заготівлі кормів і їх структура для бичків

Показники	Середньо-добові прирости бичків 700г
	Структура кормів,% за поживністю	Кормових одиниць, ц	В натурі,ц	На 1 бичка в натурі,ц
Потреба в кормах на 1 бичка	-	32	-	-
Потреба на 10 гол.	10	320	-	4
Структура кормів: концентровані	18	576	480	5
Сіно	11,5	368	767	8
Сінаж	9	288	823	8
Солома	1.6	51,2	256	3
Силос	25	800	3200	32
Коренеплоди	4	128	1066	11
Зелені	26	832	4894	49
Пасовища	13,5	432	2541	25

3.5 Ветеринарно - санітарні заходи

З метою профілактики та ліквідації хвороб тварин, охорони дюдей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних для людей і тварин, на скотарських підприємствах необхідно забезпечити комплекс спеціальних заходів, до яких належить дезинфекція, дегельмінтизація, дезинвазія, дезинсекція, дератизація тощо. Найбільш ефективним і поширеним заходом для знищення збудників інфекційних хвороб у навколишньому середовищі є дезинфекція, що здійснює після ретельного механічного очищення тваринницьких приміщень. Предбачають такі види дезинфекції: профілактична й заключна.

Профілактична - це дезинфекція, яку проводять із метою запобігання нагромадженню і поширенню збудників інфекційного захворювання в приміщеннях для тварин перед введенням їх в експлуатацію або після завершення технологічного циклу ( відлучення, вирощування, відгодівля) й перед розміщенням у приміщенні (секції) нової виробничо-вікової групи.

Залежно від прийнятої технології утримання тварин і типу підприємства застосовують вологу, аерозольну або газову дезинфекцію.

Метод вологої дезинфекції дуже поширений. Знезаражуючий ефект залежить від хімічних засобів і температури навколишнього середовища та розчину дезинфектора.

Заключну дезинфекцію проводять перед ліквідацією карантину. Знезаражуванню підлягають приміщення і територія довкола них, предмети догляду за тваринами , транспорт, спецодяг, стічні води, гній.

Дезинфекцію приміщень рекомендується робити лише тоді, коли після очищення добре видно структуру будівельного матеріалу. При негативній епізоотичній ситуації санацію приміщень здійснюють у міру потреби.

Для розриву езоотичного ланцюга, зменшення нагромадження мікрофлори, що залишилася від попередньої технологічної групи тварин, і надання приміщенням часу для біологічного відпочинку, комплектування єдиних технологічних груп з одного біотопу передбачені профілактичні перерви.

При наявності в приміщенях конструкцій з оцинкованого заліза не слід застосовувати препарати, що призводят до корозії конструкції.

Для знезараження повітря в відділеннях длі отелення, профілакторіях, манежах, молочних, бактерологічних лабораторіях доцільно застосовувати бактерицідні опромінювачі. Бактерицидні лампи повинні знаходитись на відстані 15 - 20 см від знезеражувальної поверхні, час опромінення поверхні - 3хвилини, а посуд,інструментів та обладнання 10 хвилин.

У вхідних тамбурах тваринницьких приміщень перебачають дезкилимки. У підлозі тамбура на всю його ширину передбачають заглиблення довжиною 0,15 - 0,20 м і заповнюють його тирсою або поролоном та насичують дезрозчином Дезинфекційні бар?єри, що обігріваються, заповнюються відповідним дезрозчином, а для запобігання його замерзання в розчин додають 10 - 15% кухонної солі.

Дезинфекцію спецтранспорту (скотовозів, машин для перевезення продуктів забою тощо) здійснюють після попереднього очищення і миття за допомогою дезрозчинів або аерозолей.

Стоки повинні відводитись для подальшого очищення і знезараження.

Спецодяг не обхідно дезинфікувати кипятінням або в парових камерах з відповідними розчинами не менше 90 хвилин.

Інші ветеринарно-санітарні заходи (дегельмінтизація, дезинвазія, дезинсекція, дератизація тощо) здійснюються згідно з діючим Ветеринарним законодавством України.

3.6 Технологія первинної обробки молока

Поліпшення якості товарного молока багато в чому залежить від ефктивності технології його первинної обробки. Причиною досить низьких показників якості молока є недосконалість технологічних ліній і недодержання

режимів його первинної обробки. Щоб мати молоко 1 сорту , треба,

додержуючи правил санітарії і гігієни, створити гарантований спосіб його очищення й охолодження, а також розрив часу між доїнням і первинною

обробкою молока. Ці заходи можна здійснити лише за умови впровадження вдосконаленої потокової технології первинної обробки молока, яка включає відцентрове очищення і глибоке охолодження в потоці на охолоднику з розсільною системою охолодження.

Для одержання молока 1 сорту рекомендується технологічна лінія, яка складається з вакуумної цистерни, насоса, сепаратора-молокоочисника, пластинчастого охолодника продуктивністю 5000л/год і термоізольованого танка.

Молоко надходить у вакуумну цистерну, до закінчення доїння включають у роботу молокоочисник. Молоко з цистерни перекачується насосом на сепаратор-молокоочисник, з якого воно під тиском подається на охолодник, де охолоджується до температури 2? С-8? С, після чого надходить термоізольований танк.

Охолодник має дві секції, одна з яких працює на воді, а друга - на розсолі. При повному завантаженні технологічної лінії для охолодження молока від 35 до 4? С потрібно по 15 м3/год водопровідної води і розсолу з температурою відповідно 20 і -5?.

Місткість термоізольваного танка добирають, виходячи з добового надою на фермі.

Рекомендована технологія потребує наявності холодильного агреату для охолодження до -5? С розсолу, що надходить на пластинчастий охолодник. Продуктивність холодильного агрегату має бути не менше 20 тис.ккал/год. З існуючих холодильних машин добре зарекомендували себе агрегати ХМ-ФВ-201 з автоматичним керуванням.

Вироблення холоду на ХМ-ФВ-201 при автоматичному режимі роботи виключає необхідність чергування машиніста - компресорника. Для цього кнопку вмикання насоса, подає розсіл на охолодник, з приміщення компресорної виносить у молочне відділення. Апаратник , який працює на обробці молока, сам керує подачею розсолу для охолодження молока.

Автоматика холодильної установки гарантує збереження заданої температури в розсільному баку.

Описану технологію перевірино в умовах експериментального технологічного цеху для переробки молока Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся. Перевірка показала, що обладнання технологічної лінії дає змогу протягом години обробити до 5 т молока, зменшити 50% кількість обслуговуючого персоналу молочного відділення і одержати молоко 1 сортом за комплексом показників.

Якщо на фермі протягом доби виробляють 5-10 т молока, доцільно, щоб після первинної обробки його забрали з молочного відділення ферми підприємства молочної промисловості.

3.7 Економічна ефективність виробництва та первинної обробки молока

Дослідження показали, що при реконструкції телятника розміром 9 х 78 м під ферму закінченим виробничим циклом на 50 корів економічно ефективно. В діючій будівлі розміщувалось 128 голів, тоді коли після реконструкції тут розмістилось: 50 корів, 64 голови телят і молодняку, 7 нетелей і 2 денники для отелів. Як бачим з таблиці 5, на даній фермі виробляється 2500 ц молока, 103,7 ц яловичини.

Виручка від реалізованої продукції в діючій будівлі складає 389,2 тис.грн, тоді як, в реконструйованій 693,4 тис.грн, за рахунок реалізації молока

при товарності 88% , 2200 ц, та економія на ремонтному молдняку 96 тис.грн.

Загальні затрати в при використанні діючої будівлі склали 361,7 тис.грн, в реконструйованій 569,2 тис.грн. Прибуток при використанні реконструйованої будівлі перевищує на 96,7 тис.грн за діючу будівлю.

Таким чином, дослідження показали, що економічно вигодно зробити реконструкцію данного телятника, підвищиться рівень рентабильності на 14,22% і окупиться за 2,31 рики.

Таблиця 5.

Економічна ефективність реконструкції телятника під ферму закінченим виробничим циклом на 50 корів

Показники	Діюча будівля	Реконструкція
Скотомість, голів: -телят і молодняк	128	64
-корів	-	50
-денники для отелів	-	2
-нетелі	-	7
Виробництво: -молока, ц	-	2500
-яловичини, ц	324,3	103,7
-вибракування корів, ц	-	55
-вирощування нетелів, голів	-	10
Реалізація : молока при товарності 88%, ц	-	2200
-яловичини, ц	324,3	103,7
-вибракуваних корів, ц	-	55
Виручка від реалізованої продукціії всього, тис.грн	389,2	693,4
в тому числі: молоко	-	407,0
-яловичина	389,3	190,4
-економія на ремонтному молодняку	-	96,0
Загальні затрати,тис.грн	361,7	569.2
в тому числі на реконструкцію	-	287,5
Прибуток, тис.грн	27,5	124,2
Рівень рентабильності, %	7,60	21,82
Окупність затрат на реконструкцію, років	-	2,31

...