Виробництво озимої пшениці

Розміри виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства. Організація основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації. Вдосконалення організації праці та її оплати при виробництві озимої пшениці на підприємстві.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.11.2014
Размер файла 83,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

  • ВСТУП
  • РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІДПРИЄМСТВІ
    • 1.1 Місце розташування, розміри, спеціалізація та організаційна структура підприємства
    • 1.2 Розміри виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства
    • 1.3 Організація основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці
    • 1.4 Організація праці та її оплати при виробництві озимої пшениці
    • 1.5 Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в підприємстві
  • РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІДПРИЄМСТВІ
    • 2.1 Обґрунтування раціональних розмірів виробництва озимої пшениці в плановому періоді
    • 2.2 Впровадження нових сортів та прогресивних технологій виробництва озимої пшениці
    • 2.3 Вдосконалення організації праці та її оплати при виробництві озимої пшениці
    • 2.4 Підвищення економічної ефективності виробництва озимої пшениці в підприємстві
  • ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  • ДОДАТКИ

ВСТУП

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.

Найважливіше завдання на перспективу для будь-якого підприємства зростання врожайності й поліпшення якості зерна на основі інтенсифікації виробництва.

Озима пшениця широко вирощується в Україні із застосуванням сучасної інтенсивної технології, яка полягає в оптимізації умов вирощування пшениці на всіх етапах росту та розвитку рослин. Вона передбачає розміщення культур після кращих попередників, використання інтенсивних сортів і застосування добрив на заплановану врожайність, інтегровану систему захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників. Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування.

В аграрній економічній науці не в повній мірі розглянуть проблему ефективності чи окремі її аспекти. Істотний внесок у розвиток теорії та практики оцінки ефективності виробництва й діяльності на рівнях народного господарства і підприємства зробили С. П. Азізов, П. К. Канівський, В. М. Скупий [1], Д. П. Богиня [2], І. М. Бойчик [3], С. Ю. Вiгуржинська [4], В. Г. Васильков [5], М. П. Володка, І. М. Пасічник [7], Г. П. Жемела, В. І. Шемавньов, О. М. Олекскж [8], О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко [9], Л. І. Нечаюк, Н. О. Телеш [11], А. І. Носатовський [12], О.М. Паламарчук, Г. М. Паламарчук [13], . В. М. Петров [14], В. О. Протопопова, А. Н. Полонський [18].

Метою даного курсового проекту є вдосконалення організації виробництва озимої пшениці.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначення розмірів виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства;

- вдосконалення організації основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці;

- обґрунтувати раціональні розміри виробництва озимої пшениці в плановому періоді;

- вдосконалення організації праці та її оплати при виробництві озимої пшениці;

- оцінка та підвищення економічної ефективності виробництва озимої пшениці на підприємстві.

Об'єктом дослідження є виробництво озимої пшениці державного підприємства ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, Полтавської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти підвищення економічної ефективності, вдосконалення організації та перспективи розвитку виробництва озимої пшениці.

Документальною основою курсового проекту прийнято: бухгалтерсько-статистична звітність, річні звіти ПАФ «ПЕТРІВКА», нормативні та спеціальні довідники з планування та економіки, технологічна документація, експерименти і спостереження автора.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Місце розташування, розміри, спеціалізація та організаційна структура підприємства

Приватна агрофірма «ПЕТРІВКА» є самостійним господарюючим суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку, заснованим рішенням засновника на його власності з правом найняття робочої сили.

Підприємство створений і діє у відповідності до Законів України "Про підприємства» [17], «Про підприємництво» [16], «Земельним кодексом України» [9] та згідно іншого чинного законодавства України.

Засновником підприємства є Новосел Світлана Василівна.

Найменування підприємства: Приватна агрофірма «ПЕТРІВКА», скорочене - ПАФ «ПЕТРІВКА». Юридична адреса агрофірми: 39030, с. Петрівка, Глобинського району, Полтавської області.

ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, Полтавської області, розташоване у східній частині Глобинського району, за 30 км. від райцентру та за 100 км до м. Полтава. Вона знаходиться в лісостеповій зоні. Ґрунти родючі, переважно чорноземи. У лісостеповій зоні переважає підтип типових чорноземів, що мають 6 9 % гумусу, найбільшу потужність (до 1,5 м) і найбільшу родючість. Чорноземна зона найбільш освоєна, у ній вирощуються всі районовані сільськогосподарські культури, особливо ефективно ці ґрунти використовуються під зернові високої якості, соняшник, цукровий буряк.

Клімат в якому розташована агрофірма помірно-континентальний. Характеризується високою амплітудою температури повітря, малою сумою опадів і слабкими вітрами. Клімат - помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою погодою і частими відлигами. Морози звичайно невеликі. Абсолютний мінімум в січні 35 °С. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки жарке і посушливе. Дні, звичайно, з мінливою хмарністю і слабким вітром; ночі ясні, тихі і прохолодні. Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні серпні +37 °С. Середньорічна температура +8 12 °С. Це безпосередньо впливає на урожайність сільськогосподарських культур, а в подальшому на прибуток підприємства.

Метою діяльності підприємства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізація, насичення ринку якісними товарами та послугами, інші види господарської діяльності для отримання прибутку.

Основним предметом діяльності підприємства є: вирощування зернових, технічних та решти культур не віднесених до інших класів рослинництва, розведення свійської птиці, виконання будівельних, монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт, надання послуг населенню та суб'єктам підприємницької діяльності та інша діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації та здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України та Статутом [20].

ПАФ «ПЕТРІВКА» має відокремлене майно, може від свого імені набувати прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді, а також має самостійний баланс, розрахунковий валютний та інші рахунки в банках, фірмову марку і товарний знак, які реєструються в установленому порядку, печатку зі своїм найменуванням.

Управління підприємством здійснює його засновник або уповноважена ним особа. Всі рішення засновника є обов'язковими для виконання працівниками підприємства, крім випадків, якщо це рішення суперечить чинному законодавству.

Майно підприємства формується за рахунок особистих внесків засновника, прибутків, одержаних від виробничої та комерційної діяльності господарства, а також інших надходжень і власності засновника. Фірма може брати в оренду або користування земельні або майнові паї громадян, має право надавати і передавати підприємствам, установам, організаціям і громадянам обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування, належне йому на праві власності, майно. Статутний фонд складає 7081230 грн, який формується за рахунок разової передачі засновником майна і коштів, що є його власністю.

Підприємство в процесі своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства використовує земельні угіддя, передані йому засновником та власниками земельних паїв або набуті.

Проаналізуємо більш детально склад земельних угідь на основі таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Динаміка складу земельних угідь ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр.

Вид земельних угідь

Роки

2013 р. до 2011 р.

2011

2012

2013

абсолютне відхилення, (+;-)

відносне відхилення, %

Усього сільськогосподарських угідь, га

2546

2469

2470

-76

-3

у т.ч. рілля

2517

2436

2436

-81

-3,2

Інші сільськогосподарські угіддя, га

29

33

34

5

0,2

Аналіз даних таблиці 1.1 свідчать, що протягом аналізованого періоду динаміка складу сільськогосподарських угідь зменшилися на 76 га (3 %). Це зумовлено тим, що частина пайовиків забрали свої паї та перейшли до фірми-конкурента. Рілля зменшилася на 81 га (3,2 %), а інші сільськогосподарські угіддя навпаки збільшилися на 5 га (0,2 %).

Трудові ресурси це всі працюючи на підприємстві громадяни, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей. Роль трудових ресурсів суттєво підвищується в період ринкових відносин.

Уміло підібраний трудовий колектив одне з головних завдань підприємця. Це повинна бути команда однодумців і партнерів, здатних усвідомлювати, розуміти і реалізовувати задуми керівництва підприємства. Тільки вона с запорукою успіху підприємницької діяльності і процвітання підприємства [18, с. 58].

Серед показників, які характеризують ефективність використання наявних трудових ресурсів є продуктивність праці - це здатність кожного конкретного працівника виробити за одиницю часу певну кількість продукції (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Середньорічна чисельність працівників ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр., осіб

Показники

Роки

2013 р. до 2011 р.

2011

2012

2013

Абсолютне відхилення (+;-)

Відносне відхилення%

Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві

105

102

82

-23

-21,9

у т. ч в рослинництві

99

96

76

-23

-23,2

у т. ч в тваринництві

6

6

6

Аналіз даних таблиці 1.2 свідчить, що в ПАФ «ПЕТРІВКА» чисельність працівників на підприємстві у 2013 році порівняно з 2011 роком зменшилася на 23 особи (21,9 %)

Для того, щоб визначити розмір господарства потрібно розрахувати динаміку наявного потенціалу підприємства (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Динаміка наявного потенціалу ПАФ «ПЕТРІВКА», 2011-2013 рр.

Показники

Роки

2011р. до 2013р.

2011

2012

2013

Абсолютне відхилення (+,-)

Відносне відхилення (%)

Фондозабезпеченість, тис. грн.

3,77

4,93

6,09

2,32

0,61

Фондоозброєність праці, тис. грн.

91,47

119,25

183,46

92

1,01

Фондомісткість, тис. грн.

0,61

1,01

1,01

0,39

0,64

Фондовіддача, тис. грн.

1,63

0,99

0,99

-0,63

-0,39

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

9604

12163,5

15043,5

5439,5

56,6

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.

11975

14590,5

12683,5

708,5

5,9

Власний капітал, тис. грн.

17105

20557

15834

-1271

-7,4

Аналіз даних таблиці 1.3 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. динаміка наявного потенціалу ПАФ «ПЕРТІВКА» в цілому збільшилися. Зокрема за 2011-2013 рр. фондозабезпеченість підприємства збільшилася на 2,32 тис. грн. (0,61 %) фондоозброєність праці зросла на 92 тис. грн. (1,01 %). Показник фондовіддачі за аналізований період зменшився на 0,63 тис. грн. (0,39 %), а фондомісткість відповідно зросла на 0,39 тис. грн. (0,64 %). Також зростання відбулося по середньорічній вартості основних і оборотних засобів відповідно на 5439,5 тис. грн. (56,6 %) та 708,5 тис. грн. (5,9 %). Але негативним для підприємства виявилося зменшення власного капіталу на 1271 тис. грн. (7,4 %).

Організаційна структура управління уособлює побудову та устрій суб'єкта управління, спосіб його внутрішнього підпорядкування, зв'язки структурних елементів управління між собою (порядок розміщення, специфічність окремих ланок управлінського апарату), які дозволяють виконувати необхідні управлінські функції [11, с. 78].

На приватній агрофірмі «ПЕТРІВКА» застосовують лінійну структуру управління (додаток А).

Лінійна структура будується за ієрархічним принципом підпорядкованості, усі комунікації відбуваються через вищестоящого керівника, контролінгові функції може виконувати сам керівник або один із його заступників [13].

До переваг лінійної організаційної структури відносяться:

- одноосібність щодо відповідальності й зобов'язань;

- чіткий розподіл обов'язків та повноважень;

- оперативний процес прийняття рішень;

- можливість підтримання високого рівня дисципліни.

Цей вид організаційної структури є сприятливим для стабільної та міцної організації, тому що кожен управлінець підпорядковується лише одному керівникові.

До недоліків лінійної організаційної структури відносять:

- непристосованість до подальшого розширення підприємства;

- негнучкість;

- надто високі вимоги до компетентності керівника з усіх питань [11, с. 80].

Отже, ПАФ «ПЕТРІВКА» віддає перевагу лінійному типу управління, де кожна ланка і кожен підлеглий мають одного керівника, через який по одному каналу проходять усі команди управління. У цьому випадку управлінські ланки несуть відповідальність за результати всієї діяльності керованих ними об'єктів.

1.2 Розміри виробництва озимої пшениці та її значення в економіці підприємства

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування [10, с. 124].

Сорти озимої пшениці селекції ПДАА за способом використання можна поділити на дві групи - сорти інтенсивного та напівінтенсивного типу вирощування. До першої групи, по даним морфобіологічної характеристики, дослідних та виробничих випробувань, відносяться сорти - Левада, Манжелія, Коломак 3, Фора, Лорд, Сидор Ковпак. До сортів другої грипи слід віднести сорти: Українка полтавська, Диканька, Коломак 5, Вільшана, Сагайдак [21].

За даними А. І. Носатовського [12], коренева система озимої пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6 7,5).

За виносом поживних речовин з ґрунту озима пшениця є азото-фільною рослиною, тому ПАФ «ПЕТРІВКА» на 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту 3,75, фосфору 1,3, калію 2,3 кг. На початку вегетації особливо цінними для пшениці є фосфорно-калійні добрива, які сприяють кращому розвитку її кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукру, підвищенню їх морозостійкості. Азотні добрива більш цінні для рослин навесні і влітку для підсилення росту, формування зерна і збільшення в ньому вмісту білка.

Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її, залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240-260 до 320 днів. Для пшениці має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає [10, с. 125].

Кращими попередниками для пшениці при зрошенні вважають агрономи підприємства є люцерна, зернові бобові культури, кукурудза на зелений корм, силос і зерно. Не рекомендують вони також висівати озиму пшеницю повторно після озимої пшениці, бо це може стати причиною масового ураження рослин іржею, кореневими гнилями та іншими хворобами.

У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражуються хворобами сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічуються однорічними бур'янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення їх продуктивності.

Збирають озиму пшеницю на ПАФ «ПЕТРІВКА» у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32 %. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1,8 м. при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см., високорослих і густих 25-30 см. Роздільне збирання проводять протягом 2-4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 18-20 %. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, неполеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

Суть технології вирощування озимої пшениці полягає в оптимізації умов вирощування пшениці на всіх етапах росту й розвитку рослин. Вона передбачає: використання інтенсивних сортів, застосування добрив на заплановану врожайність, роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за даними ґрунтової і рослинної діагностики, інтегровану систему захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників, за потребою застосування регуляторів росту (ретардантів), сівбу із залишенням постійних технологічних колій (по можливості), організацію біологічного контролю за станом росту і розвитку рослин на основних етапах органогенезу.

Головною метою інтенсивної технології є максимальна реалізація потенційної продуктивності сортів озимої пшениці шляхом раціональної мобілізації природних та техногенних факторів урожайності [21].

Озима пшениця - цінна продовольча культура. Серед сільськогосподарських культур по площі посіву і валовому збору перше місце у світі і нашій країні займає пшениця, яка багато віків є основною продовольчою культурою, вирощування і продаж пшениці основне заняття більшості аграріїв.

Зерно озимої пшениці має велику поживну цінність і краще, ніж зерно інших культур, відповідає вимогам харчування. Пшеничне борошно використовують для випікання хліба, виготовлення макаронів, печива і інших виробів. Якість її білків дуже висока, і вони добре засвоюються. Пшеничні висівки є цінним концентрованим кормом для усіх видів тварин, а солома і полова використовуються як грубий корм і на підстилку.

Цінність пшениці в її зерні, яке містить 11-15 % білка і 70-75 % вуглеводів.

В Україні площа посіву пшениці складає близько 6765,5 тис. га (6 7 млн. га), що складає близько 43 % посівів усіх зернових. Країна за посівами пшениці входить до 10 провідних країн світу, а продаж пшениці складав значну частину експорту.

Розглянемо склад і структуру товарної продукції ПАФ «ПЕТРІВКА» на прикладі таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Склад і структура товарної продукції ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району, 2011-2013 рр.

Галузі і

види продукції

Товарна продукція, ц

Постійна ціна 2010р., грн./ц

Товарна продукція у постійних цінах 2010 р. тис. грн.

Структура товарної продукції, %

Спеціалізація підприємства

2011 р.

2012 р.

2013 р.

в серед-ньому за 3 роки

Пшениця озима

1276,5

7009

11783

6689,50

102,75

687,35

7,22

3

Кукурудза на зерно

56392

60894

71818

63034,67

107,27

6761,73

68,03

1

Ячмінь озимий

3542

2991

4627

3720,00

95,4

354,89

4,01

5

Ячмінь ярий

1421

245

555,33

95,4

52,98

0,60

6

Соняшник

7225

17032

9681

11312,67

284,21

3215,17

12,21

2

Соя

9102

5706

3973

6260,33

236,29

1479,25

6,76

4

Картопля

48

162

70,00

100,76

7,05

0,08

12

Овочі відкритого грунту

41

239

93,33

166,61

15,55

0,10

11

Жито

909

303,00

91,19

27,63

0,33

7

Гречка

715

238,33

357,69

85,25

0,26

9

Просо

741

247,00

100,48

24,82

0,27

8

Інша продукція рослин-ництва.

371,2

123,73

0,13

10

Птиці

35

5

1

13,67

890,13

12,17

0,01

13

Всього продукції

79453,7

93882

104649

92661,57

х

12723,84

100,00

х

Аналіз таблиці 1.4 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. ПАФ «ПЕТРІВКА» спеціалізується на вирощуванні кукурудзи на зерно 68,03 % від загальної продукції рослинництва. Найменше на підприємстві вирощується птиці, лише 0,01 %. Хоча озима пшениця не займає першого місця в структурі товарної продукції, але вона є найважливішою серед зернових культур за посівними площами в Україні. На ПАФ «ПЕТРІВКА» за спеціалізацією озима пшениця посідає третє місце від загальної продукції рослинництва, а саме 7,22% .

Проаналізуємо динаміку урожайності сільськогосподарських культур у ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району за період 2011-1013 рр.

Таблиця 1.5

Динаміка урожайності сільськогосподарських культур у ПАФ «ПЕТРІВКА», 2011-2013 рр.

Культура

Роки

2013 р. до 2011 р.

2011

2012

2013

абсолютне відхилення,(+; -)

відносне відхилення, %

Пшениця озима

34,4

27,8

40,8

6,4

18,6

Ячмінь ярий

24,6

9,9

Ячмінь озимий

23,6

21,1

25,5

1,9

8,05

Кукурудза на зерно

88,5

69,3

62,3

-26,2

-29,6

Соя

24,3

9,2

15,6

-8,7

-35,8

Овочі відкритого ґрунту

39,3

102,3

63

160,3

Картопля

126

146

209

83

65,9

Гречка

13,2

35,9

Соняшник

45,1

26,8

41,4

-3,7

-8,2

Аналізуючи дані таблиці 1.5 можна зробити висновок про динаміку урожайності сільськогосподарських культур, які вирощувалися у ПАФ «ПЕТРІВКА» протягом 2011-2013 рр. Зростання урожайності спостерігається у виробництві таких культур як: озима пшениця 6,4 ц/га (18,6 %), озимого ячменю - 1,9 ц/га (8,5 %), овочі відкритого ґрунту 63 ц/га (160,3 %) та картоплі 83 ц/га (65,9 %). Врожайність інших сільськогосподарських культур в порівнянні з 2013 роком знизилася. Зокрема кукурудзи на зерно знизилася на 26,2 ц/га (29,6 %), сої 8,7 ц/га (35,8 %) та соняшнику 3,7 ц/га (8,2 %). Виробництво гречки і ярого ячменю станом на 2013 р. взагалі припинилося. Зменшення урожайності більшості культур відбувається через недотриманням підприємством технологій виробництва.

Проаналізуємо склад і структура посівних площ в ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, Полтавської області за період 2011-2013 роки (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Склад і структура посівних площ в ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району, 2011-2013р.

Культури

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2011 р., у %

Площа, га

Структура, %

Площа, га

Структура, %

Площа, га

Структура, %

Пшениця озима

407

16,17

275

11,29

300

12,32

76,16

Кукурудза на зерно

904

35,92

832

34,15

1005

41,26

114,87

Гречка

53

2,11

20

0,82

Озимий ячмінь

165

6,56

200

8,21

150

6,16

93,93

Ярий ячмінь

72

2,86

139

5,71

Всього по зерновим культурам

1601

63,61

1466

60,18

1455

59,73

93,90

Соняшник

250

9,93

465

19,09

430

17,65

177,72

Соя

410

16,29

357

14,66

400

16,42

100,80

Картопля

1

0,04

1

0,04

1

0,04

103,33

Овочі відкритого грунту

3

0,12

3

0,12

103,33

Всього по технічним культурам

664

26,38

823

33,78

834

34,24

129,78

Під пар

252

10,01

147

6,03

147

6,03

60,27

Всього

2517

100

2436

100

2436

100

x

Отже, за даними таблиці 1.6 можна зробити висновок, що підприємство зосереджує свою питому вагу на вирощуванні культури кукурудзи на зерно, а озима пшениця знаходиться на другому місці по зерновим культурам. Площа, зайнята під озиму пшеницю зменшилася в 2012 році, в порівнянні з 2011 та 2013 роками. У 2013 р. вона становила 300 га, що на 25 га більше ніж у 2012 р. і на 107 га (14,9 %) менше у порівнянні з 2011 роком. Зменшення посівної площі озимої пшениці в 2013 році відбулося за рахунок збільшення посівних площ інших культур, які вирощуються господарством, а саме соняшнику, кукурудзи на зерно, сої та озимого ячменю.

Динаміку виробництва валової продукції сільського господарства у ПАФ «ПЕТРІВКА» ми можемо проаналізувати за даними таблиці 1.7.

Таблиця 1.7

Склад і структура валової продукції в постійних цінах 2010р. ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району, 2011-2013 рр.

Види продукції

Роки

Відношення 2013 р. до 2011 р., у %

2011

2012

2013

вартість,

тис. грн

% до підсумку

вартість,

тис. грн

% до підсумку

вартість,

тис. грн

% до підсумку

Пшениця озима

1437,2

9,19

785,8

6,50

1258,7

8,42

91,5

Кукурудза на зерно

8582,6

54,90

6181,1

51,12

6711,6

44,87

81,73

Ячмінь озимий

371,4

2,38

402,8

3,33

365,1

2,44

102,74

Ячмінь ярий

169,2

1,08

131,46

1,09

Гречка

250,7

1,60

256,5

2,12

Соняшник

3207,3

20,52

3536,4

29,25

5064

33,86

165,02

Соя

1578,7

10,10

778,1

6,44

1473,5

9,85

97,55

Овочі

19,65

0,13

51,1

0,34

271,79

Картопля

12,7

0,08

14,7

0,12

21,1

0,14

173,64

Приріст птиці

2,7

0,02

4,5

0,04

11,6

0,08

449,03

Разом по господарству

15632,15

100,00

12091,36

100,00

14956,7

100,00

х

Аналіз даних таблиці 1.7 свідчить, що протягом 2011-2013 рр. виробництво валової продукції має тенденцію до зростання. Виробництво валової продукції озимої пшениці в 2013 р. порівняно з 2011 р. зменшилося на 178,5 тис. грн. (8,5 %).

1.3 Організація основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці

Трудовий процес це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, це процес перетворення наявних ресурсів у потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною [2, с. 246].

Підвищення ефективності трудового процесу передбачає вдосконалення всіх його елементів, що може бути забезпечене удосконаленням технічної бази праці та її раціональною організацією. Разом з тим надзвичайна розмаїтість трудових процесів вимагає диференційованого підходу до завдань і методів їх раціоналізації.

ПАФ «ПЕТРІВКА» для вирощування озимої пшениці застосовує новітню технологію обробітку ґрунту No-Till. Завдяки цій технологій підприємство має ряд переваг:

- заощадження ресурсів;

- підвищення рентабельності сільського господарства, за рахунок скорочення витрат на обробку ґрунту і зниженнях собівартості вирощуваних культур;

- збереження і відновлення родючого шару ґрунту, у зв'язку з відмовою від руйнування ґрунтових агрегатів;

- екологічне управління бур'янами;

- підвищення зволоженості ґрунту за рахунок управління пожнивними залишками;

- зниження залежності урожаю від погодних умов, за рахунок збереження вологи;

- збільшення врожайності культур, за рахунок збільшення родючості ґрунтів;

- покращення якості зерна.

На підприємстві було оновлено техніку і на даний момент машинно-тракторний парк налічує такі марки автомобілів: МТЗ-Білорусь, Т-150, Case, New Holland, CLAAS та інші.

До цього часу найбільш розповсюдженим способом сівби озимої пшениці є рядковий з міжряддям 9 см. Глибина сівби озимої пшениці становить 3-5 см. Пізні строки сівби вимагають мілкішого загортання, ніж ранні.

На яку б глибину не загорталось насіння, вузол кущіння буде формуватись на глибині 2-3 см. При глибокому загортанні на ріст підземної частини стебла від насінини до вузла кущіння витрачається основна частина ендосперму, проросток виходить на поверхню ослаблений. Така рослина слабше кущиться, внаслідок розтягування вузла кущіння формується слабша коренева система, рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.

Норма висіву безпосередньо пов'язана із строками сівби. При сівбі в ранні строки рослини добре кущаться і формують нормальний стеблостій при менших нормах висіву. На пізніх посівах для створення оптимального числа продуктивних стебел на одиниці площі норму висіву необхідно збільшувати на 10-15 %.

Зберігається зерно пшениці на току, де є спеціально відведені для цього зерносховища. Місткість окремих зерносховищ для зберігання насінного зерна становить не менш як 25 т при гранично допустимій висоті завантаження 3 м. Місткість засік для зберігання продовольчого і фуражного зерна не обмежується. Засіки розмішують у 2-4 ряди з поздовжніми і поперечними проходами між ними. Ширина поздовжніх проходів не менше 2, а поперечних 1,2 м при відстані між ними не більше 18 м. У сховищах для продовольчого і фуражного зерна крайні поздовжні ряди засік розмішують біля зовнішніх стін, а при зберіганні насіння між засіками і зовнішньою стіною залишають порожнє місце завширшки до 0,5 м.

До сховищ насінного зерна прибудовують навіси для повітряного сушіння і провітрювання або відкриті майданчики для повітряно-сонячного сушіння і теплового обігрівання насіння. Зерносховища як правило, без вікон. Освітлюються вони через відчинені ворота, які роблять подвійними, або електролампами.

Технологічний процес у зерносховищах супроводжується виділенням пилу та утворенням відходів. Тому підприємство передбачало у них аспіраційні установки і спеціальні бункери для накопичення відходів. Зерносховище є стійким, протистоїть тиску зерна та вітру, руйнівній дії повітря навколишнього середовища.

Зерносховища мають добрі під'їзні шляхи, є оптимально економічними й відповідають вимогам охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії.

ПАФ «ПЕТРІВКА» має млин, але його використовують тільки для переробки зерна пшениці на борошно пайовикам і людям, які проживають на місцевості. Також борошно мелють для кухні, де готують їжу для працівників.

Пшеницю озиму в умовах господарства використовують на насіння і для реалізації. У зв'язку з вкрай низькими закупівельними цінами на зерно пшениці в період масового збирання, найкращим рішенням є утримання від реалізації зерна пшениці озимої відразу з току і зберігання, як насінного, так і продовольчого зерна.

1.4 Організація праці та її оплати при виробництві озимої пшениці

Організація праці важлива складова організації виробництва. Її сутність полягає у створенні оптимальної взаємодії працюючих людей, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем з урахуванням продуктивності і потреб людини. Організація праці спрямована на створення найсприятливіших умов праці, збереження та підтримку на високому рівні працездатності працівників, підвищення ступеня привабливості їх праці та досягнення повного використання засобів виробництва.

Іншими словами, організація праці сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.

Об'єктами організації праці є робочі системи (робочі місця) або системи праці різної величини, ієрархічного рівня і складності [5, с. 106].

Мета організації праці складається з двох взаємопов'язаних частин: підвищити дохідність підприємства або коефіцієнт корисної дії робочої системи, тобто виробляти більшу кількість продукції належної якості при низьких витратах.

Організація праці передбачає комплекс заходів, який охоплює:

- організацію трудових процесів, робочих місць і засобів виробництва з орієнтацією на критерії: кількісний результат, якість, витрати, навантаження на працюючих, безпека;

- організацію процесу праці в межах кількох робочих місць з орієнтацією на критерії: час проходження матеріалу, використання засобів праці;

- проектування виробу за критеріями: функція, продуктивність, форма.

На підприємствах України незалежно від форм власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством Генеральною і галузевими угодами та колективними договорами. Одним з основних законодавчих актів є Закон України «Про оплату праці» [15]. Цей закон визначає економічні правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.

Оплата праці (заробітна плата) грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Виділяють основну і додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій [3, с. 352].

На ПАФ «ПЕТРІВКА» використовують дві форми оплати праці: тарифну і пряму відрядну систему оплати праці.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна ставка це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Вона визначає рівень оплати праці, оскільки заробіток працівника залежить насамперед від розміру тарифної ставки 1-го розряду, яка розраховується з установленого мінімального розміру оплати праці і тривалості робочого часу.

Пряма відрядна система оплати праці. За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.

Розглянемо динаміку оплати праці на приватній агрофірмі «ПЕТРІВКА» (табл. 1.8).

Таблиці 1.8

Динаміка оплати праці ПАФ «ПЕРТІВКА, 2011-2013 рр.

Культура

Роки

2013 р. до 2011 р.

2011

2012

2013

абсолютне відхилення,(+; -)

відносне відхилення, %

Пшениця озима

112,6

154

128,2

15,6

13,9

Ячмінь

103,2

78

67,3

-35,9

-34,79

Кукурудза на зерно

186

245

336,1

150,1

80,70

Соя

64,7

68

84,4

19,7

30,45

Соняшник

55,3

104

123,2

67,9

122,78

Птиці

56,3

2,7

2,7

-53,6

-95,20

Аналіз даних таблиці 1.9 свідчить, що динаміка оплати праці протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. по озимій пшениці збільшилася на 15,6 тис. грн. (13,9 %). Цьому було зумовлене збільшення урожайності і валової продукції озимої пшениці і відповідно виручки від її реалізації, що дало змогу підприємству виплатити робітникам більшу заробітну плату.

1.5 Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в підприємстві

Ефективність виробництва категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

Ефективність виробництва сьогодні є однією з головних характеристик господарської діяльності людини. Вона має багатоаспектний та багаторівневий характер.

Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою від власників приватного підприємства до керівників держави. Фактично визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів

Завдання визначення ефективності виникає в різних ситуаціях, і його раціональне вирішення в конкретних умовах передбачає застосування тих або інших підходів чи методик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначається ефективність.

1. Оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективність використання ресурсів підприємства.

2. Оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об'єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством, потенційним інвестором або ж для забезпечення об'єктивності незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.

3. Оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. Не слід вважати, що цей напрямок стосується виключно радянських часів, хоча об'єктивно в ті часи спостерігався розквіт діяльності в цьому напрямку. Але і в умовах ринку завдання такого плану вирішуються, хоча, звичайно, в інших масштабах [4, с 127].

Сільське господарство має свої відмінності. Так, наприклад, в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе місце відводиться землі - головному засобу виробництва. Отже, оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві, а саме в рослинництві завжди стосується і співвідноситься до земельної площі, а в тваринництві - до продуктивності худоби. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним з найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються [1, с. 257].

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності (табл. 1.9 )

Таблиця 1.9

Досягнутий рівень економічної ефективності виробництва озимої пшениці у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр.

Показники

Роки

2013 р. до 2011 р.

2011

2012

2013

абсолютне відхилення, (+,-)

відносне відхилення, %

Вироблено озимої пшениці, ц

13987

7648

12250

-1737,00

-12,42

у т.ч. на 100 га ріллі

549,37

309,76

495,95

-53,42

-9,72

на 1 грн. виробничих витрат

0,011

0,006

0,009

-0,003

-23,54

Витрати на 1 га посіву озимої пшениці: витрати виробництва, грн.

3048,89

5054,55

4738,00

1689,11

55,40

Витрати на 1 ц озимої пшениці: витрат виробництва, грн.

88,72

181,75

116,03

27,31

30,79

Рівень товарності озимої пшениці, %

96,68

91,64

96,19

-0,49

-0,51

Ціна реалізації 1 ц озимої пшениці, грн.

132,93

142,67

134,25

1,32

1,00

Одержано прибутку, тис. грн.

204000,0

-183000

-22600,0

?

?

у т.ч. на 1 га посіву

501,23

-665,45

-75,33

?

?

Рівень рентабельності, %

12,80

-15,47

-1,41

?

?

Виходячи з даних таблиці 1.9 можна сказати, що динаміка виробництва озимої пшениці у ПАФ «ПЕТРІВКА» має тенденцію до спадання, зокрема в 2013 р. порівняно з 2011 р. виробництво озимої пшениці зменшилося на 1737 ц (12,42 %). Ціна реалізації 1 ц озимої пшениці у 2013 р. порівняно з 2011 р. зросла на 1,32 грн. (1 %) за рахунок росту темпу інфляції. Рівень рентабельності у 2013 році порівняно з 2011 зменшився, що дає нам зробити висновок, що підприємство не приділяє достатньої уваги виробництву озимої пшениці і більше спеціалізується на вирощуванню інших сільськогосподарських культур.

Ми рекомендуємо запровадити такий ряд пропозицій які б вивили рентабельність підприємства «ПЕТРІВКА» на більш вищий рівень:

- впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- використання нового сорту озимої пшениці;

- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

- зменшення затрат на виробництво продукції шляхом ведення нових тракторів, які виконують кілька функцій одночасно;

- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів.

РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Обґрунтування раціональних розмірів виробництва озимої пшениці в плановому періоді

Головний напрям розвитку рослинництва підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Проектування врожайності найбільш складна і відповідальна частина виробничої програми з рослинництва, так як поки немає загальноприйнятих нормативів, що дозволяють з математичною точністю встановити ступінь впливу визначальних її факторів. У той же час від правильного визначення рівня врожайності залежить реальність планів. У прямій залежності від урожайності перебувають показники ефективності рослинництва.

При плануванні врожайності на сільськогосподарському підприємстві необхідно враховувати поставлені завдання, досягнутий рівень врожайності за останні три-п'ять років, темпи її приросту, дані наукових установ, сортодільниць і передового досвіду, систему агротехнічних і організаційно-економічних заходів, що сприяють її підвищення, наявність ресурсів, які можуть бути використані в плановому році, досягнення минулих років на підприємстві, його підрозділах та інших організаціях, що перебувають в аналогічних умовах. Всі ці заходи або фактори зростання повинні отримати кількісну оцінку для конкретних умов виробництва у відповідності з наявними нормативами або рекомендаціями наукових установ, даними держсортоділянки і досвідом передових сільськогосподарських підприємств.

Отже, розрахуємо планову урожайність озимої пшениці шляхом збільшення досягнутого рівня за попередні три роки на 10-15%.

Визначемо планування обсягів виробництва озимої пшенеиці на ПАФ «ПЕТРІВКА» в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Планування обсягів виробництва продукції озимого ячменю в ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району

...

Культура

В середньому за 2011-2013рр.

Проект на 2015 р.

Проект на 2015 р. до середнього за 2011-2013 рр.,%

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Площа, га


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.