Вивчення сортів та схем посадки смородини червоної в умовах східної частини лісостепу України
Біологічні та морфологічні особливості смородини червоної. Ґрунтово-кліматичні умови та методика проведення досліджень, їх місце та результати. Вплив досліджуваних факторів на строки проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин, економічна оцінка.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.11.2014 |
| Размер файла | 10,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство аграрної політики та продовольства України
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.В. Докучаєва
Агрономічний факультет
Кафедра плодоовочівництва та виноградарства
Пояснювальна записка
до дипломної роботи «Магістр»
на тему: Вивчення сортів та схем посадки смородини червоної в умовах східної частини лісостепу України
Виконав: слухач магістратури,
Живолуп Р.В.
Керівник: Івакін О.В
Рецензент: Поташова
Харків - 2014 року
Зміст
Вступ
1. Біологічні особливості смородини червоної
1.1 Походження та господарське значення смородини червоної
1.2 Біологічні та морфологічні особливості смородини червоної
1.3 Прийоми і елементи технології вирощування смородини червоної
2. Умови та методика проведення досліджень
2.1 Місце проведення дослідів
2.2 Грунтово-кліматичні умови
2.3 Методика проведення дослідження
3. Результати досліджень
3.1 Технологічні прийоми вирощування
3.2 Вплив досліджуваних факторів на строки проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин
3.3 Продуктивність та урожайність червоної смородини залежно від досліджуваних факторів
4. Економічна та біоенергетична оцінка вирощування смородини червоної
4.1 Економічна оцінка вирощування смородини червоної
4.2 Біоенергетична оцінка вирощування смородини червоної
5. Заходи з техніки безпеки ( охорона праці )
6. Заходи з охорони природи
Вступ
Підвищення попиту населення України плодово-ягідну продукцію,зумовлює необхідність збільшення виробництва ягід та розширення сортименту смородини.
Червона смородина вирощується менше ніж чорна. Культурні сорти червоної і білої смородини самоплодні. Спочатку вона була відома як лікарська рослина, та промислового розвитку не получила, так як розмножується пагонами. Ягоди червоної смородини за біологічним складом вступають чорній. Вони містять 26-83 мг вітаміна С, цукру у різних сортах коливається від 5.3 до 10,9 °о. кислотність складає 9-4,2 %. В ягодах знаходиться багато кислоти, тому їх рідко використовують у свіжому вигляді і наварення. Вона може замінити клюкву. Із її ягід готують морс, із сока мармелад, желе і кісіль.
Червона смородина дає більший урожай ніж чорна. Вона довголітня, менш вимоглива до умов вирощування, стійка до шкідників і хвороб. Червона смородина формує менше пагонів нульового порядку, тому кущі не так загущені і більш довговічні: на одному місці кущ може рости 15-20 років.Поширені не занадто широко. Являють собою багаторічні чагарники. Коренева система проникає в грунт так само, як у чорної смородини. Щорічно від прикореневої частини виростають пагони, з яких найбільш сильні залишають для формування куща.Закладена в пазусі листа однорічного пагона плодова брунька навесні розпускається і дає квіткову кисть. З неї в подальшому розвивається плодоносна кільчатка - з більш тривалим періодом життя, ніж у чорної смородини. У вегетацію червона та біла смородина вступають раніше чорної. Плоди у червоної смородини темно-червоні, світло-червоні або рожеві, а у білої - білуваті або жовтуваті. Плодоносять на 2-3-й рік після посадки. Урожайність у червоної і білої смородини вище, ніж у чорної. Дуже вимогливі до рихлих, багатих поживними речовинами грунтів.
Ягоди червоної смородини містять 9%-12 % сухих речовин, 5-9 % цукрів, 1,2-3,9 % органічних кислот; 0.2 -- 1.5 % пектинів і 0.11 -- 0.48 % дубильних речовин. 21 -- 120 мг % вітамінус; 250 -- 340 мг %. Реактивних речовин також Вітаміну А, В,РР, мінеральні мікро- і макроелементи та органічні барвники, що адсорбують з шлунково-клітинного тракту людини радіонукліди в п'ять-десять разів сильніше, ніж чорна смородина. Червону смородину розмножують насінням, здеревілими і зеленими живцями, відводками та діленням куща. Розмноження насінням практикується тільки при виведенні нових сортів, а кущі ділять у випадках гострої нестачі посадкового матеріалу, так як цей спосіб неефективний. Найбільш широко поширене розмноження червоної смородини здеревілими, зеленими, комбінованими живцями і відведеннями. Здеревілі черешки висаджують ранньою осінню. Пагони червоної смородини закінчують своє зростання значно раніше чорної. До кінця серпня їх верхівки бувають вже цілком визріли, нирки нормально розвиненими. При раннеосен-ній посадці черешків відбувається утворення каллюса, а У окремих сортів - і коренів. Нирки в цей час перебувають у стані спокою. Живці, посаджені навесні або пізно восени, не встигають вкоренитися до розпускання листя, підсихають і гинуть. На кафедрі плодівництва ЛСХІ встановлено, що найкращі строки заготівлі і посадки здерев'янілих живців червоної смородини - з 15 серпня по 5 вересня.
Ягода червоної смородини придатні для споживання свіжими, виготовлення соків, вина, желе, мармеладу, джему.
1. Біологічні особливості смородини червоної
1.1 Походження та господарське значення смородини червоної
Червона смородина (порічки) - ягідна та декоративна культура, яка також зустрічається в дикорослому вигляді.
Її ягоди містять цукри, органічні кислоти, мінеральні солі, аскорбінову кислоту, вітамін Р, пектинові і дубильні речовини.
Ягоди порічок можуть споживатися в свіжому вигляді, а також використовуватися для приготування десертних страв: киселів, компотів, мусів, морсів. Широко використовують ягоди порічок в кондитерській промисловості для приготування мармеладу, пастили, желе, варення та джемів. Ягоди смородини також використовуються для виробництва вина, різних настоянок та соків.
Застосовують ягоди червоної смородини також з лікувально-дієтичною метою. Пектинові речовини, які містяться в ягоді порічок, потрапляючи в шлунково-кишковий тракт виконують роль сорбентів кишкових токсинів, а дубильні речовини - володіють в'язкою властивістю, тому сік смородини застосовують при спастичних колітах і ентероколітах. Крім того, пектинові речовини мають здатність зв'язувати і виводити з організму холестерин, тому ягоди смородини показані при атеросклерозі. Застосування їх при геморагічному васкуліті обумовлено високим вмістом вітаміну Р.
Сік смородини застосовують також і для виведення з організму сечокислих солей, так як органічні кислоти, розчеплюючись в організмі, утворюють вугільну кислоту і воду, підлужуючи сечу.
У традиційній медицині ягоди смородини та їх похідні застосовують при застудних захворюваннях як жарознижуючий і потогінний засіб.
Основні особливості. Смородина - багаторічний чагарник. У період плодоношення кущ складається з 12-20 різновікових гілок. Залежно від сортових особливостей кущі можуть бути розлогими або компактними.
Червона та біла смородина краще росте та плодоносить на сонячних ділянках, на слабокислих суглинках з pH 5,5. У тіні або напівтіні, на занадто кислих і ущільнених грунтах, при близькому заляганні грунтових вод смородина росте погано. Тому, якщо глибина залягання грунтових вод 50-60 см, червону і білу смородину садять на невеликих гребенях. Відстань між кущами має бути близько 1,5 м, оскільки вони достатньо великі. Червона та біла смородина добре росте поблизу агрусу незважаючи на те, що у них є спільні шкідники, але не любить сусідства чорної смородини. До всіх інших рослин вона ставиться нормально, насамперед тому, що її коренева система займає проміжне положення по глибині залягання сисних коренів - між деревами, у яких глибина залягання коренів нижче, і тими рослинами, у яких коренева система поверхнева. Тому перед кущами червоної смородини з південної сторони можна розміщувати суницю, овочі та зелень з неглибокою кореневою системою, цибулинні однорічні та багаторічні квіти.
Для білої і червоної смородини, як і для чорної, типовими є ростові і змішані бруньки. Найбільше у куща змішаних (квіткових) бруньок, які мають зачатки ростових пагонів та органів плодоношення. Ростові бруньки менш численні. Вони, як правило, розташовуються в нижній або в самій верхній частині пагона, з яких розвиваються вегетативні пагони (мал. 1). Причому типово ростовими у смородини можна вважати лише прикореневі однорічні пагони, які можуть досягати довжини 100 см і більше.
смородина кліматичний фенологічний рослина
Рис. 1. Закінчення гілки червоної смородини: а - межа однорічного приросту; б - межа двохрічного приросту
Змішані пагони мають довжину від 10 до 35 см. Верхівкові і бічні бруньки таких пагонів можуть бути як квітковими, так і ростовими.
Букетні гілочки - короткі утворення до 5-7 см завдовжки, на яких розташовані квіткові бруньки. Верхівкова брунька може бути ростова і дати пагін продовження. Цей тип плодоношення найбільш характерний для червоної смородини.
Найкоротші плодові утворення - кільчатки. При довжині 3-4 см на них формується 2-3 бруньки. Кільчатки плодоносять до 6-8 років.
У червоної і білої смородини листя трипале, більш товсте і шкірясте, ніж у чорної смородини. Листя порічки не має запаху, тому за цією ознакою завжди безпомилково можна відрізнити червону смородину від чорної.
Ягоди мають набагато більшу різноманітність відтінків, ніж у чорної, - білі, рожеві, червоні або темно-червоні.
Для смородини характерне поверхневе розташування кореневої системи. Залежно від грунтово-кліматичних умов і підготовки грунту основна маса всмоктуючих коренів розміщується у верхніх шарах грунту на глибині від 0 до 40 см, хоча іноді може поширюватися і до 60-100 см.
У дорослого плодоносного куща смородини коренева система сильно розвинена і насиченість коренів дуже висока у одиниці об'єму грунту. Скелетні, більш товсті коріння сильно розгалужуються, ростуть спочатку похило, майже горизонтально, а на відстані, приблизно рівній діаметру куща - повертають і ростуть майже вертикально вниз і глибоко йдуть в підгрунтові горизонти (до 1,5 м і більше).
З настанням плодоношення змішані квіткові бруньки червоної смородини утворюють кисть і 1-2 пагони заміщення, на яких знову закладаються квіткові бруньки. На 7-8-му році прикоренева гілка все ще плодоносить, але вже має дуже слабкий річний приріст - до 3-5 см. З сповільненням зростання на відгалуженнях вищих порядків скелетних гілок утворюються багаторічні плодові гілочки (плодушки і кільчатки) з укороченими пагонами заміщення, на яких формуються хоча і численні, але дуже слабкі короткі кисті з дрібними ягодами.
Найврожайнішими є 5 -, 6-річні і навіть 7-річні гілки.
За вмістом вітамінів ягоди червоної смородини поступаються чорній, проте вітаміну С в них більше, ніж в апельсинах, лимонах і суниці садовій. В червоній смородині міститься рідкісна речовина оксикумарин, яка сприяє нормальному рівні згортання крові, що відіграє важливу роль у профілактиці інфарктів.
Господарське використання червоної смородини
Смородина червона - цінна харчова та медоносна рослина. В її ягодах трохи менше Сахаров (4-11%), ніж у чорної смородини, але більше кислот - до 4,2%. Містяться також пектинові і дубильні речовини, мінеральні солі. За вмістом аскорбінової кислоти сорти цього виду істотно поступаються смородині чорної, але проте ягоди смородини червоної і білої - хороше джерело вітамінів С і Р. Плоди їдять свіжими, переробляють на варення, джем, мармелад, пастилу, напої. З них виходить смачний кисіль. Морс з ягід червоної смородини - чудовий прохолодний напіток.Смородіна високо цінується бджолярами, оскільки забезпечує бджолам рясний весняний хабарів нектару і пилку.
1.2 Біологічні та морфологічні особливості смородини червоної
Будова куща. Залежно від сорту кущі смородини можуть мати різну форму крони - стислу, компактну або розлогу. Якщо збір механізований, то краще використовувати сорти з пряморослою формою куща. Висота кущів у межах кожного виду смородини дуже відрізняється. Так, в насадженнях, де здійснюється періодична вирізка гілок, кущі червоної та золотистої смородини не перевищують у висоту 2 м.
Природна заміна скелетних гілок, відбувається в різні терміни: швидше у чорної смородини та повільніше у золотистої і червоної, все залежить від віку кущів. Пагони заміщення у смородини з'являються з бруньок основи (нижньої частини) гілок. Кількість прикореневих пагонів варіюється залежно від сорту і віку куща, - молоді кущі майже не утворюють прикореневих пагонів на відміну від старих. Прикореневі пагони з'являються з 4-5-річного віку, коли починається процес старіння скелетних гілок.
Пагони і плодоношення. Смородина інтенсивно росте в перший рік життя, у другий рік ріст злегка сповільнюється, а з кожним наступним роком зростання сповільнюється більш суттєво. Сорти чорної, червоної, білої та золотистої смородини на однорічних прикореневих пагонах не плодоносять. Дворічні гілки хоча і плодоносять, але не дають повноцінного врожаю.
Червона і золотиста смородина довше плодоносить на скелетних гілках, на відміну від чорної смородини. Сорти чорної, червоної і золотистої смородини розрізняються не стільки типом пагонів, скільки довговічністю плодових утворень. Усім видам смородини властиві 4 типи плодових пагонів: змішані (мають довжину від 15 до 35 см), плодові (мають довжину від 10 до 15 см), букетні гілочки і кільчатки. Верхівкова і бічні бруньки можуть бути як квітковими, так і вегетативними. Зазвичай, всі бічні бруньки квіткові, а верхівкова брунька може бути і квітковою, і вегетативною.
В червоної і білої смородини (порічок) букетні гілочки являють собою короткі плодові утворення до 5 см завдовжки, на яких зближено розташовані квіткові бруньки, а верхівкова брунька може бути вегетативна і утворювати пагін від 0,5 до 20 см завдовжки.
Коренева система. Смородина, не має головного кореня, тому розмножується вегетативно. Основна маса коренів знаходиться на глибині від 0 до 60 см.
для такої кореневої системи доцільний глибокий передпосадковий обробіток грунту, а також необхідне розпушування грунту і внесення великої кількості добрив. При обробці грунту може пошкоджуватися коренева система, але вона відновлюється досить швидко. Найбільш енергійно коріння відновлюються восени і навесні в умовах оптимальної вологості і температури. У весняний період ріст коренів у смородини відбувається завжди, - і влітку, і восени - залежно від погоди. При цьому випадку коріння росте хвилеподібно.
Коренева система розташована в шарі грунту глибиною до 50-60 см. Коріння вертикального напрямку проникають в глиб грунту головним чином по ходах дощових черв'яків і тріщинах грунту до 2 м, при цьому найбільш глибоко проникають у грунт коріння, що знаходяться ближче до центру куща. Загальна довжина коренів куща чорної смородини значно збільшується за сприятливих грунтово-кліматичних умов з достатнім зволоженням і менша за несприятливих посушливих умов.
Будова листя. Зазвичай у червоної смородини листя розташоване в середній частині однорічного пагону. Листя на деревині після першого року життя розташовується більш-менш рівномірно.
Листя смородини може бути великим, середнім або дрібним. Вони можуть мати різне забарвлення: світло-зелене, зелене, темно-зелене, зелене з блакитним відтінком, зелене з сіруватим відтінком.
Поверхня листя може бути блискучою і матовою, дещо зморшкуватою. Листя може бути м'яким і жорстким з різним ступенем опушення. Основна маса листя червоної смородини має 5 лопастей, з яких 3 верхні розвинуті сильніше ніж 2 нижніх, а також може бути без виїмки і з виїмкою. Листя може бути симетричним або несиметричним.
Зимостійкість. Більш зимостійкі молоді, ще не плодоносні насадження. Погану стійкість до морозних зим має смородина, яка росте на піщаних, суглинних і карбонатних грунтах.
Пагони вважаються здоровими, якщо кора і деревина не має видимих ознак пошкоджень. Пошкоджені гілки мають незначне потемніння камбію. При середньому ступені ураження кора має світло-коричневе забарвлення, камбій коричневий, а деревина сірого забарвлення.
При сильному ступені пошкодження пагони мають темне забарвлення кори, камбію і темно-сірий колір деревини при поздовжньому і поперечному зрізах.
Основи гілок від поверхні грунту до висоти 7-14 см зазвичай не пошкоджуються. Часто ушкоджуються основи скелетних гілок, які розташовані на висоті від 14 до 50 см від поверхні грунту.
Коренева система зазвичай не пошкоджується. Важливе значення має просторове розташування кущів. Найбільша кількість пагонів чорної смородини вимерзає зі східної, північно-східної і південно-східної сторін кущів.
Частою, причиною пошкоджень стають сонячні опіки, що викликають відмирання кори, камбію і частини деревини з сонячної сторони, через різкі добові коливання температури повітря. Особливо сильно пошкоджуються основи і пагони скелетних гілок.
Для посадки смородини необхідно використовувати морозостійкі сорти, застосовувати стрічковий спосіб посадки культури з обрізкою з куща після плодоношення 4-5-річних гілок. Ряди смородини в насадженні рекомендується розміщувати з півночі на південь.
Для захисту від підмерзання і сонячних опіків можна підгортати кущі снігом або обприскувати їх вапняним молоком.
Червона смородина по зимостійкості стійкіша за чорну смородину, агрус і суницю садову; кущі її не підмерзають навіть у суворі зими. Найбільш зимостійкими є, як правило, сорти, отримані на основі різних видів скелястої і червоної смородини, а найменш зимостійкі сорти звичайної смородини.
Сучасні сорти чорної, червоної, білої та золотистої смородини мають хорошу стійкість до морозів і легко витримують навіть самі холодні зими.
Стійкість до шкідників та хвороб. З шкідників і хвороб, що вражають смородину, найбільш поширеними є бруньковий кліщ, махровість і антракноз.
Бруньковий кліщ більшою чи меншою мірою пошкоджує всі сорти чорної смородини.
Удобрення. Смородина добре плодоносить, за умови її оптимального удобрення. Червона смородина споживає з грунту вельку кількість поживних речовин: азот, калій, фосфор, тому вимагає внесення відносно високих норм добрив. Вносять їх одноразово на весь період життя рослини.
Азотні добрива вносять щорічно навесні уздовж рядів рослин на глибину до 10-12 см. Для молодих рослин норма їх внесення зазвичай становить 60 г на 10 мІ , а в період повного плодоношення - до 120 г.
При високій кислотності грунту проводять вапнування (бажано за 2-3 роки до посадки).
Норму внесення вапна розраховують за гідролітичною кислотністю, в середньому вносять 4 кг на 10 мІ.
Відношення до тепла. Червона смородина - зимостійка ягідна культура. Стійкість до морозів залежить від сорту, району вирощування і грунту.
У період цвітіння смородина дуже вразлива до низьких температур. Її вегетація починається при 6°C, у деяких сортів - при 2°C, оптимальна температура для росту смородини 18...20°C. У більш спекотну погоду ріст смородини сповільнюється.
Смородина любить рясний полив і страждає від спеки і сухості повітря, у неї зменшується кількість м'якоті в ягодах, шкірка стає твердою. Через сильну спеку в чорної смородині може статися передчасна дефоліація (опадання листя).
Відношення до світла. Смородина добре росте і плодоносить при достатньому освітленні. Якщо смородина росте між плодовими деревами, врожайність її значно знижується. Розлога форма куща і швидке оголення нижніх частин гілок говорять про те, що рослині не вистачає світла. В тіні чорна смородина дає поганий урожай і більше пошкоджується хворобами та шкідниками.
1.3 Прийоми і елементи технології вирощування смородини червоної
Біла і червона смородина трохи відрізняються від чорної деякими особливостями в зростанні і плодоношенні. Нирки цих видів смородини зібрані у віночки й існують на гілках довше, а урожай по всьому кущу розташовується рівномірно. Також помітно меншу кількість голих гілок, за рахунок цього збільшується термін життя кожного куща - в середньому смородина приносить плоди протягом сімнадцяти років. Між червоною та білою смородиною нема відмінностей, крім як у забарвленні плодів. З ягід смородини виробляють сік, мармелад, дієтичне морозиво і величезну кількість інших солодощів, а також створюють чудові смородинові вина і лікери, які користуються попитом у всьому світі. З червоної смородини виходять відмінні компоти, але з неї не варять варення із-за наявності великого насіння.
Формування кущів.
Перший рік
У кінці першої вегетації після садіння (пізно восени або на початку зими до випадання снігу) в кожному кущі вирізують при землі недорозвинені, пошкоджені та уражені однорічні гілочки.
Для формування куща залишають 3-4 найсильніші гілки.
Рекомендації по вирощуванню смородини червоної.
Другий рік
Пізно восени або на початку зими слабі недорозвинені, сухі, пошкоджені та уражені однорічні прикореневі пагони вирізують низько при землі. Для створення нових скелетних гілок молодшого віку наступного порядку залишають 2-3 найсильніших прикореневих пагони.
Третій рік
Після закінчення вегетації слабі недорозвинені, пошкоджені та уражені однорічні прикореневі прирости вирізують низько при землі. Сильнорослі й рівномірно розміщені в кущі пагони проріджують, залишають 3-4 для створення нових скелетних гілок. При слабкому бічному галуженні допускається вкорочування минулорічного приросту на ј його довжини. Восени кущ складається з розгалужених 2-4 трирічних гілок, 2-3 (і більше) дворічних з плодовими утвореннями та 3-4 (і більше) однорічних прикореневих пагонів.
Четвертий рік
Поламані гілки вирізують низько при землі впродовж вегетаційного періоду чи в період спокою незалежно від їх віку. У кінці четвертого року кущ має дво-, три- та чотирирічні плодоносні гілки, а також однорічні прикореневі, слабі з яких (як і в попередні роки) вирізують низько при землі, а з 3-4 сильнорослих формують молоді скелетні гілки.
П'ятий рік
Восени п'ятого року кущ смородини має в середньому 12-15, порічок та агрусу -- 15-18, плодоносних гілок дво-п'ятирічного віку та 3-4 однорічних прикореневих пагонів. В окремих сортів пагони, що не плодоносять, вирізають низько при землі.
Формування молодих рослин смородини чорної:
а) вирізування слабких однорічних пагонів;
б) видалення скривлених та загущуючих пагонів;
в) вкорочування минулорічного приросту для стимулювання
бічного гілкування.
Обрізування кущів
Обрізку дорослих кущів проводять восени після листопаду і на початку зими до випадання снігу або рано навесні, як зійде сніг. Кущі не обрізують навесні, тому що бруньки (особливо смородини) рано починають розвиватися і легко обламуються.
Гілки смородини старше чотири, п'ятирічного віку, які характеризуються слабим приростом (менше 20 см) і зав'язуванням дрібних ягід, вирізають, а замість них залишають таку ж кількість добре розвинених прикореневих пагонів.
У порічок та аґрусу урожай знижується на гілках шести, семирічного віку, їх також у рівнозначній кількості замінюють однорічними пагонами.
Рекомендації по вирощуванню смородини червоної.
Подальше формування й обрізування кущів смородини й порічок полягає в заміні малопродуктивних гілок на більш цінні і молоді, систематичному проріджуванні кущів, видаленні пошкоджених склівкою, златкою чи галицею, поламаних, недорозвинених гілок.
Усі вирізані гілки відразу видаляють із плантації та обов'язково спалюють.
Формувати кущ червоної та білої смородини (порічок) починають відразу після посадки: верхівки пагонів обрізають, залишаючи знизу по 3-4 бруньки. Надалі однорічні прирости на гілках не вкорочують, оскільки плодові бруньки в червоної смородини закладаються в основному на верхівках. Сформований кущ червоної смородини повинен мати 15-20 гілок різного віку. З добре сформованого куща урожай можна отримувати до 6-8 років, а іноді і більше.
Червону і білу смородину можна формувати і як шпалерну культуру, фіксуючи її пагони на двох-трьох рядах дроту (рис. 1). Таку ж форму надають кущу, розміщеному уздовж стіни будинку. Щоправда, при такій посадці доводиться регулярно обрізати всі пагони, що порушують плоску форму.
Рис. 1. Формування смородини на дротяній шпалері
Іноді червону смородину формують у штамбової формі (рис. 2), тоді вона має вигляд карликової яблуні правильної округлої форми. При формуванні куща таким способом у молодої смородини обирають один вертикально зростаючий, добре розвинений пагін, а всі інші вирізають безпосередньо біля землі. У залишеного пагона видаляють всі бічні гілки, розташовані нижче рівня 25-50 см від землі, створюють штамб, а гілки, розташовані вище, дещо вкорочують, викликаючи у них утворення нових розгалужень. Надалі обрізку проводять за наступним принципом: видаляють загущуючі пагони, а також ті, що ростуть вниз, всі пошкоджені пагони, а також пагони старше 7-8 років. Щорічно біля основи куща з'являються нові пагони, які потрібно видаляти відразу, не допускаючи їх росту. Коли вони ще зелені і дуже маленькі, їх можна просто виламувати, а при частковому здерев'янінні потрібно вирізати якнайнижче.
Рис. 2. Формування штамбової червоної і білої смородини: а - перший рік; б - другий рік; в - третій рік; г - доросла рослина.
Обрізка червоної і білої смородини має деякі відмінності від обрізки чорної смородини. Це пов'язано з певними відмінностями біології їх розвитку і плодоношення. Плодові бруньки у червоної і білої смородини в основному утворюються біля основи річних пагонів, а також на кільчатках - багаторічних плодових гілках. Тому в них і більш старі гілки також є плодоносними, тобто кущ червоної смородини не вимагає настільки частого виконання омолоджуючих обрізок, як чорна смородина. У дорослих рослин видаляють лише обламані, всихаючі і старі маловрожайні пагони, а для проріджування і освітлювання вирізають пагони, що виросли від основи куща.
2. Умови та методика проведення досліджень
2.1 Місце проведення дослідів
Дослід було закладемо на території дослідного поля ХНАУ ім. В.В Докучаєва. Поле має південний схил, грунт важко суглинковий тобто вміст фізичної глини (часток менше 0,1 мм)в ньому складає 50%. За вмістом легкорозчинних солей 0,07-0,08 % тобто грунт не засолений, хімізм солей гідрокарбонатно-кальцеві. Вміст гумусу в ґрунті складає 3.9-4.3 грунт поля характеризується високим вмістом рухомого азоту, фосфору і калію.
Сучасні агрокліматичні умови програмування врожайності, математичне моделювання продуктивності сільськогосподарських рослин базується передусім на врахуванні кліматичного потенціалу певної території і особливостей агрометеорологічних умов конкретного року.
Період спостережень на метеорологічній станції ХНАУ відповідає міжнародним нормам.
Термічний режим. Всі явища, процеси в органічному і не в органічному світі безпосередньо пов'язані з термічними умовами навколишнього середовища. Температуру повітря визначають характеру і режиму погоди.
Відомості про термічний режим території необхідно для вирішення різноманітних питань сільськогосподарського виробництва. Річний хід температури повітря на МСХНАУ с типовим для помірно континентального клімату. Найвища температура повітря спостерігається в січні, березні, температура підвищується майже на 5°С. Найінтенсивніше підвищення температури спостерігається в березні, квітні (9°С); а травні, квітні (7,3°С). Найвища середньодобова температура припадає на червень 20,5°С, з липня спостерігається поступове зниження температури.
Інтенсивне зниження температури у вересні до жовтня температура знижується на 6,8°С, а в жовтні -- листопаді 6-10°С. У грудні середньомісячна температура приймає від'ємне значення і становить 3,4°С.
У кліматології сезони року виділяють за термічними ознаками податок переходу середньодобової температури через певні значення. За даними метеорологічних даних ХНАУ зимою вважають період обмежений датами переходу з середньодобової температури 0°С в осені на весні. Згідно даних метеорологічної станції ХНАУ зима триває у середньому з 12 листопада до 20 березня і триває приблизно 122 доби. Весна обмежується середньодобовими переходами температури через 0°С і 15°С. Літо це період обмежений датами переходу температури через 15°С. Літо починається в середньому 13 травня і закінчується 12 вересня. Початок осені пов'язаний з переходом середньодобової температури через 15°С, а квітень з переходом 0°С. З позиції кліматології вегетаційний період із середньодобової температури повітря вище 5°С. Період активної вентиляції, коли температура повітря вище 10°С триває 163 доби -- з 22 квітня і до 2 жовтня. Основними агрокліматичними показниками термічних ресурсів території Шукається сума активних температур, ресурс тепла дослідного поля становить 2831°С.
Режим зволоження, вологість повітря є одним з показниками вологості і належить до найважливіших показників клімату і погоди. Вона визначає кількість атмосферних опадів, обумовлює дальність, видимість затримує сонячну радіацію. Вологість повітря здійснює вплив на рослині організми обумовлюючи величину транспірацію тварин, а також роботи з ямами. Відносна вологість має завжди добовий і річний хід, зворотні її ходи температура повітря, тобто при зниженій температурі повітря відносна вологість змінюється, а при підвищенні зменшується. За кількість опадів територія дослідного поля відноситься до зони недостатнього зволоження. За рік випадає 529 мм опадів. Більша частина опадів (345 мм) випадає квітень, жовтень складає 65 % річної норми. У період листопад -- березень випадає в середині (184 мм), або 35 % від річної норми. В вересні місяці сума опадів складає 111 мм, кількість опадів в березні і мінімального за рік -- 27 мм. На липень припадає максимум опадів, але в середньому 117 мм опадів діапазон коливань місячних сум опадів також значний.
2.2 Грунтово-кліматичні умови
Погодні умови 2012 року.
В першій декаді березня температура повітря була на 3,60С нижче від середньо багаторічної. Опадів випало 8,9 % від норми (табл.2.1).
Таблиця 2.1 Метеодані за вегетаційний період вирощування смордини червоної, 2012 р.
|
Місяці |
Температура, 0 С |
Опади, мм |
|||||||
|
Декади |
Середнє за місяць |
Декади |
Сума за місяць |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||||
|
Березень |
-7,4 |
-1,6 |
3,3 |
-1,9 |
0,8 |
1,4 |
16,0 |
18,2 |
|
|
Квітень |
8,7 |
12,8 |
18,6 |
13,4 |
1,1 |
- |
- |
1,1 |
|
|
Травень |
20,8 |
22,2 |
18,4 |
20,5 |
0,3 |
14,9 |
12,0 |
27,2 |
|
|
Червень |
20,6 |
24,7 |
21,5 |
22,3 |
20,4 |
6,2 |
21,7 |
48,3 |
|
|
Липень |
24,2 |
23,0 |
20,6 |
22,6 |
2,9 |
12,7 |
4,7 |
20,3 |
|
|
Серпень |
27,3 |
19,1 |
18,8 |
21,7 |
22,8 |
71,0 |
15,2 |
109 |
В другій декаді березня спостерігалась помірно тепла суха погода. Середня декадна температура повітря була на 0,30С вище кліматичної норми. Опади - 18% від норми.
В третій декаді березня температура повітря була на 10С вище від середньо багаторічної. Опадів випало на 60 % більше від норми.
В першій декаді квітня спостерігалася тепла погода. Середня декадна температура повітря була на 2,70С вище кліматичної норми. Опади - 11% від норми.
В другій декаді квітня спостерігалась тепла погода. Середня декадна температура повітря на 4,80С вище кліматичної норми. Опадів не було.
В третій декаді квітня спостерігалась тепла і суха погода. Середня декадна температура повітря була на 7,70С вище кліматичної норми. Опадів не випало.
В першій декаді травня спостерігалась дуже тепла, суха погода. Середня декадна температура повітря була на 6,9 0С вище кліматичної норми. Опади - 0,3 мм при нормі 15мм.
В другій декаді травня спостерігалась тепла погода. Середня декадна температура повітря була на 6,40С вище кліматичної норми. Опадів випало на 15% більше від норми.
В третій декаді травня спостерігалась мінлива погода. Середня декадна температура повітря була на 2,00С вище кліматичної норми. Опади - 57% від норми.
В першій декаді червня спостерігалась тепла і суха погода. Середня декадна температура повітря була на 1,90С вище кліматичної норми. Опадів випало на 36% більше за норму.
В другій декаді червня спостерігалась спекотна погода погода. Середня декадна температура повітря на 5,80С вище кліматичної норми. Опади - 28% від норми.
В третій декаді червня спостерігалась тепла погода. Середня декадна температура повітря на 1,60С вище кліматичної норми. Опади - у кліматичній нормі.
В першій декаді липня спостерігалась спекотна погода. Середня декадна температура повітря на 4,00С вище кліматичної норми. Опади - 17% від норми.
В другій декаді липня спостерігалась мінлива погода. Середня декадна температура повітря на 2,10С вище кліматичної норми. Опади - 44 % від норми.
В третій декаді липня спостерігалась тепла погода. Середня декадна температура повітря була близька до середньо багаторічної. Опади - 19% від норми.
В першій декаді серпня спостерігалась спекотна погода. Середня декадна температура повітря на 6,80С вище кліматичної норми. Опади -144% від норми.
В другій декаді серпня спостерігалась прохолодна погода. Середня декадна температура повітря на 1,30С нижче кліматичної норми. Опади - 72% від норми.
В третій декаді серпня спостерігалась мінлива погода. Середня декадна температура повітря була вище кліматичної норми на 0,80С. Опади - 374% від норми.
Погодні умови 2013 року
В першій декаді березня температура повітря була на 2,90С вище від середньо багаторічної. Опадів випало 32 % від норми (табл.2.2).
Таблиця 2.2 Метеодані за вегетаційний період вирощування смордини червоної, 2013 р.
|
Місяці |
Температура, 0 С |
Опади, мм |
|||||||
|
Декади |
Середнє за місяць |
Декади |
Сума за місяць |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||||
|
Березень |
-0,9 |
-0,3 |
-0,6 |
-0,6 |
2,9 |
29,8 |
36,9 |
69,6 |
|
|
Квітень |
8,3 |
13,1 |
14,4 |
11,9 |
6,6 |
0,3 |
0,0 |
6,9 |
|
|
Травень |
19,8 |
21,8 |
21,4 |
21,0 |
0,0 |
10,6 |
34,2 |
44,8 |
|
|
Червень |
21,1 |
24,3 |
23,5 |
23,0 |
5,1 |
21,8 |
25,4 |
52,3 |
|
|
Липень |
23,9 |
22,0 |
18,4 |
21,4 |
6,5 |
25,0 |
35,1 |
66,6 |
|
|
Серпень |
21,8 |
24,3 |
19,9 |
22,0 |
23,5 |
0,0 |
32,4 |
55,9 |
В другій декаді березня спостерігалась помірно тепла суха погода. Середня декадна температура повітря була на 1,60С вище кліматичної норми. Опади - в 3,7 рази більше від норми.
В третій декаді березня температура повітря була на 1,60С нище від середньо багаторічної. Опадів випало в 2,7 разів більше від норми.
В першій декаді квітня спостерігалася тепла погода. Середня декадна температура повітря була на 2,30С вище кліматичної норми.
В другій декаді квітня спостерігалась дуже тепла, суха погода. Середня декадна температура повітря на 5,10С вище кліматичної норми. Опади - 3% .
В третій декаді квітня спостерігалась тепла, суха, з перепадами температури погода. Середня декадна температура повітря була на 3,50С вище кліматичної норми. Опадів не випало.
В першій декаді травня спостерігалась жарка, суха погода. Середня декадна температура повітря була на 5,9 0С вище кліматичної норми. Опадів не випадало.
В другій декаді травня спостерігалась жарка погода. Середня декадна температура повітря була на 60С вище кліматичної норми. Опадів випало на 81% більше від норми.
В третій декаді травня середня декадна температура повітря була на 5,00С вище кліматичної норми. Опади - 63% від норми.
В першій декаді червня спостерігалась тепла і суха погода. Середня декадна температура повітря була на 2,40С вище кліматичної норми. Опадів випало на 34% від норми.
В другій декаді червня середня декадна температура повітря на 5,40С вище кліматичної норми. Опади - 99% від норми.
В третій декаді червня спостерігалась жарка погода. Середня декадна температура повітря на 3,60С вище кліматичної норми. Опади - 115 % від кліматичної норми.
В першій декаді липня спостерігалась спекотна погода. Середня декадна температура повітря на 3,70С вище кліматичної норми. Опади - 39% від норми.
В другій декаді липня спостерігалась тепла погода. Середня декадна температура повітря на 1,10С вище кліматичної норми.
В третій декаді липня спостерігалась прохолодна погода. Середня декадна температура повітря була на 2,10С нижче від середньо багаторічної. Опади - 140% від норми.
В першій декаді серпня середня декадна температура повітря на 1,30С вище кліматичної норми. Опадів випало на 47% більше від норми.
В другій декаді серпня середня декадна температура повітря на 4,20С вище від кліматичної норми. Опадів не випало.
В третій декаді серпня середня декадна температура повітря була вище кліматичної норми на 1,60С. Опади - в 1,7 рази більше від норми.
Погодні умови 2014 року.
В першій декаді березня температура повітря була на 7,1 0С вище від середньої багаторічної. Середня декадна кількість опадів була лише 7 % від норми(табл.2.3).
Таблиця 2.3 Метеодані за вегетаційний період вирощування смордини червоної, 2014 р.
|
Місяці |
Температура, t0 С |
Опади, мм |
|||||||
|
Декади |
Середнє за місяць |
Декади |
Сума за місяць |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||||
|
Березень |
3,3 |
5,3 |
9,0 |
5,9 |
0,6 |
8,9 |
0,3 |
9,8 |
|
|
Квітень |
5,0 |
10,8 |
13,9 |
9,9 |
27,8 |
7,7 |
11,5 |
47,0 |
|
|
Травень |
13,7 |
21,9 |
23,2 |
19,6 |
25,6 |
12,5 |
32,2 |
70,3 |
|
|
Червень |
23,1 |
17,8 |
17,3 |
19,4 |
75,8 |
14,7 |
65,5 |
156,0 |
|
|
Липень |
20,6 |
23,5 |
23,4 |
22,5 |
23,3 |
9,2 |
16,4 |
48,9 |
|
|
Серпень |
26,8 |
25,0 |
19,7 |
23,8 |
2,0 |
13,5 |
28,5 |
44,0 |
В другій декаді березня середня декадна температура повітря була на 7,2 0С вище кліматичної норми. Опадів випало на 0,9 мм більше за норму.
В третій декаді березня температура повітря була на 7,1 0С більшою від середньо багаторічної. Опадів випало всього 3 % від норми.
В першій декаді квітня середня декадна температура повітря була на 1 0С вище кліматичної норми. Опадів випало в 2,8 рази більше за норму.
В другій декаді квітня спостерігалась нестійка погода. Середня декадна температура повітря була на 2,8 0С вище кліматичної норми. Опади - 70 % від норми.
В третій декаді квітня середня декадна температура повітря була на 3,0 0С вище кліматичної норми. Опадів випало на 2,5 мм менше за норму.
В першій декаді травня спостерігалась нестійка погода. Середня декадна температура повітря була на 0,2 0С нижче кліматичної норми. Опадів випало 171 % від норми.
В другій декаді травня середня декадна температура повітря була на 6,1 0С вище кліматичної норми. Опадів випала норма.
В третій декаді травня середня декадна температура повітря була на 6,8 0С вище кліматичної норми. Опади - на 11,2 мм більше від норми.
В першій декаді червня середня декадна температура повітря була на 4,4 0С вище кліматичної норми. Опадів випало в 5 разів більше від норми.
В другій декаді червня спостерігалась прохолодна погода. Середня декадна температура повітря на 1,1 0С нижче кліматичної норми. Опади - 67 % від норми.
В третій декаді червня спостерігалась прохолодна погода. Середня декадна температура повітря на 2,6 0С нижче кліматичної норми. Опади - 296 % від кліматичної норми.
В першій декаді липня спостерігалась помірно тепла погода. Середня декадна температура повітря на 0,4 0С вище кліматичної норми. Опади - 137 % від норми.
В другій декаді липня спостерігалась тепла погода. Середня декадна температура повітря на 2,4 0С вище кліматичної норми. Опади - 32 % від норми.
В третій декаді липня середня декадна температура повітря була на 2,9 0С вище від середньої багаторічної. Опади - в 1,9 рази менше від норми.
В першій декаді серпня середня декадна температура повітря на 6,30С вище кліматичної норми. Опадів випало в 8 разів менше від норми.
В другій декаді серпня спостерігалпсь жарка погода. Середня декадна температура повітря на 4,90С вище від кліматичної норми. Опади - 64 % від норми.
В третій декаді серпня спостерігалась помірно тепла погода. Середня декадна температура повітря була на 1,4 0С вище норми. Опади - 150 % від норми.
В цілому погодні умови 2014 року були сприятливими для вирощування ярої пшениці
Нижче наведені метеорологічні дані за період вегетації ярої пшениці за 2012-2014 рр. ( рис. 2. 1 - 2.2).
Рис. 2.1 Середньодобова температура повітря за період вегетації ярої пшениці, 0 С, 2012-2014 рр.
Рис. 2.2 Сума опадів за період вегетації ярої пшениці, мм, 2012-2014 рр.
2.3 Методика проведення дослідження
Об'єктом досліджень у нашому досліді є сорти червоної смородини: Йонкер Ван Тетс, Голландська червона та Рондом висадженні весною 2006 року по різним схемам: 3 х 0,5 (контроль); 3 х 0,75; 3 х 0,25; 3 х 1 м, повторність в досліді чотирикратна, облікова ділянка.
Довжина -- 5 м, ширина -- 1м, площа -- 5мІ. Загальна площа під дослідом 60 м2.
Схема розміщення досліду сорту Йонкер Ван Тетс
|
1 |
4 |
3 |
||||||
|
І |
2 |
ІІ |
1 |
ІІІ |
4 |
|||
|
3 |
2 |
1 |
||||||
|
4 |
3 |
2 |
Аналогічно висаджені сорти червоної смородини: Голландська червона,Рондом.
Елементи обліку і спостереження
1.Відмічатифенологічні фази розвитку червоної смородини: цвітіння, зав'язь, початок і кінець плодоношення, листопад.
2.Щорічновесною виміряти висоту куща, визначити окружність куща, підраховувати кількість пагонів кущів.
3.Облік врожаю проводити збиранням і зважуванням плодів з кожної повторності досліду, з визначенням маси одного плода.
4.Визначити діаметр різновікових стебел кущів червоної смородини по повторенні і варіантів.
Розрахунок економічної ефективності, досліду будемо проводити по методиці досліду ІСУААН (Шестопаль А.Н., 2004).
Основні цифрові дані будуть оброблені методом дисперсійного аналізу по методиці приведені (Доспехов Б.П., 1989).
Характеристика сортів
Голландська червона. Сорт середньопізнього строку достигання. Кущі середньо рослі, висотою 1,7-1,9 м, густі, слабо розлогі або навіть компактні. Грона довгі, понад 10-15 см містять до 20 ягід. Середня маса плодів 0,7-0,8 г, вони світло-червоні, досить кислі. Урожай до 8-10 кг з куща. Зимостійкість доволі висока, відносно посухостійкий сорт. Уражується антракнозом і борошнистою росою.
Характерною особливістю сорту є стиснутий кущ з темно-зеленими видовженими листками. Основа пластинки листка майже рівна. Черешки з червоно-бурим загаром. Походження західноєвропейська.
Йонкер Ван Тетс.Сорт средньоранього терміну дозрівання, отриманий в Голландії від схрещування сортів Файя Родюча і Ринок Лондона в 1941 р Отримав широке поширення в країнах Західної Європи. З 1992 р включений в Держреєстр селекційних досягнень.Кущ сильнорослий, прямостоячий, густий. Зростаючі пагони товсті, рожеві майже по всьому побіжу, неопушені. Здерев'янілі пагони прямі, неломкі, світло-рожеві. Нирки дрібні, яйцевидні, на короткій ніжці, відхилені від пагона. Слід черешка листа вузький, округло-клиновидний.
Лист пятилопасний, з добре розвиненими базальними лопатями, крупний, округлий, шкірястий, темно-зелений. Лопаті трикутні, загострені, широкі, рівні за довжиною. Середня лопать має ледь помітні виступи. Листова пластинка злегка увігнута по основних жилкам, в середньому ступені зморшкувата, з прямим, злегка піднятим краєм. Зубці по краю великі, двоякогородчатого типу. Підстава сердцевидна, з неглибокою виямкою. Черешок листа середньої довжини, досить товстий, слабо опушений по всій довжині.
Квітки блюдцевидной, великі. Забарвлення чашелистиков зеленувата з рідкісними антоціанові штрихами. Чашелистики стикаються один з одним. Пелюстки обратнотреугольні, великі. Околопестічний валик зеленуватий, високий, п'ятикутного обриси. Кисті середні і довгі (до 10 см), містять до 10 ягід, середньої щільності. Черешок кисті зелений, довгий, середньої товщини, опушений, ламкий.
Ягоди великі (0,7 г), округлі або слабогрушевідні, яскраво-червоні, з щільною шкіркою, містять 4-5 великих насіння, приємного смаку, придатні для вживання в свіжому вигляді та для переробки. Залишки оцвітини на неправильному п'ятикутний підставі. Хімічний склад: сухі речовини - 13,3%, сума цукрів - 6,2%, титрована кислотність - 2,7%, аскорбінова кислота - 31,3 мг / 100 г.
Сорт урожайний 16,0 т / га (6,5 кг / кущ), скороплодний, самоплодность середня, відрізняється високою зимостійкістю. Стійкий до борошнистої роси, слабо уражається антракнозом, середньо почковим кліщем.
Гідності сорти: висока якість ягід, раннє дозрівання, стійкість до хвороб.
Недоліки сорти: раннє цвітіння, через що можливо опадання зав'язі після весняних заморозків.
Рондом. Сорт походить з Нідерландів, пізнього строку достигання ягід. Кущі сильнорослі, слабо розлогі, прямостоячі. Листки темно-зелені, грона завдовжки 9-11 см, містять від 21 до 26 щільно розміщених ягід. Плоди середнього і вище середнього розмірів, доволі одномірні, середньою масою 0,8-0,9 г, яскраво-червоні, соковиті, добрі на смак, без вираженої кислотності. Урожай з куща 8-10 кг.
Сорт досить стійкий проти антракнозу та борошнистою росою. Листки пошкоджуються червоною листковою попелицею.
3. Результати досліджень
3.1 Технологічні прийоми вирощування
Посадка смородини
Для початку потрібно підготувати грунт для посадки. Взагалі, смородина може чудово рости на будь-якому грунті, якщо перед посадкою її добре удобрити. Необхідно простежити, щоб грунтові води не були занадто близько до поверхні грунту, після чого збільшується кількість шару перегною грунту, вносяться добрива, відбувається вапнування. Кількість органічних і мінеральних добрив таке ж, яке необхідно для посадки малини. Смородина не виносить кислий грунт, тому для неї більше підходить грунт з лужною реакцією з pH 7-8. Місце, куди ви зібралися садити смородину, повинно бути цілком очищене від бур'янів. Зверніть особливу увагу на те, щоб поблизу куща не ріс пирій, бур'ян потрібно повністю видалити з кореневищем.
Отже, тепер настав час приступити до посадки смородини. Кущі потрібно розташовувати на відстані півтора метра між рядами і 1.25 метра між кущами в ряду. Також можна спробувати посадити кущі «трикутником» на відстані 30 сантиметрів один від одного. При такому способі посадки помітно збільшення врожаю в кілька разів.
Навесні смородина починає розвиватися рано, тому найкраще садити її восени за два тижні перед морозами. Але якщо ви все-таки вирішили посадити смородину навесні, почніть це якомога раніше, відразу після сходу снігу.
Урожай смородини безпосередньо залежить від якості саджанців, тому при їх покупці зверніть увагу на коріння, які повинні бути довжиною не менше 15 сантиметрів. Пагони ж повинні за розміром перевищувати півметра. Перед самою посадкою секатором потрібно обрізати пошкоджені коріння. Якщо вони підсохли при зберіганні, їх слід опустити у воду на 12 годин.
При посадці необхідно ретельно розправити коріння, уникаючи їх деформації, а вже потім міцно ущільнити землею. Кущі смородини необхідно зволожувати шістьма літрами води при будь-якому рівні вологості грунту, щоб земля добре прилягала до коріння, а коріння не пересихали.
Після посадки слід обрізати надземну частину куща: восени - втеча довжиною 20 сантиметрів, навесні - ще менше так, щоб залишалося не більше чотирьох нирок. Завдяки такому обрізанні смородина росте швидше.
Догляд за смородиною
Першим етапом у догляді за смородиною є весняне розпушування грунту. Додатково рихлити грунт необхідно тільки при появі бур'янів і сухої кірки. В цілому, за весь сезон виробляється близько шести-семи розпушувань. Але особливу увагу потрібно приділяти не цьому, а режиму поливу, що особливо актуально для південних територій. Полив смородини ідентичний поливу малини і за термінами, і за способом.
Щоб зменшити випаровування вологи з ґрунту, навесні грядки посипають листям, гноєм або торфом, шаром близько семи сантиметрів. Всі бур'яни після цього слід виполювати. Помічено, що завдяки мільчуванні урожайність зростає в два рази. Але також необхідно пам'ятати про внесення підгодівлі, тому що саме вони відповідають за розмір врожаю.
Підгодівлю слід здійснювати за три тижні до моменту дозрівання плодів, попередньо зволоживши грунт. Але якщо в минулому році ви не проводили цю операцію, то почати слід ранньої весни, як можна раніше. Для цих цілей можна використовувати гній, пташиний послід і мінеральні добрива, попередньо розбавивши речовини водою.
В середньому, на один кущ виходить: гною - два літри, посліду - 250 грам, аміачної селітри - 20 грам, калійної солі - 15 грамів, суперфосфату - 40 грам. Зверніть увагу, що якщо ви використовуєте гнойову рідину, то разом з нею кущ необхідно присипати деревною золою, 150 грам на один кущ.
Не можна дозволяти кущам смородини сильно заростати. Буквально через п'ять років на ньому утворюються нульові пагони, які сильно загущають стовбур і затінюють один одного. Щоб уникнути цього зайві пагони необхідно обрізати, також ті гілки, які на ваш погляд, виглядають слабкими, старими та хворими.
3.2 Вплив досліджуваних факторів на строки проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин рослин
Початок вегетації . Дослідженнями встановлено, що для початку вегетації сортів смородини в умовах Лісостепу України необхідна сума позитивних температур в межах 43-84°C.Початок розпускання бруньок визначався погодними умовами та біологічними особливостями сорту. У даній місцевості початок вегетації смородини,в середньому за роки досліджень,відмічається наприкінці другої -- початок третьої декади березня. Різниця між ранніми та пізніми сортами у строках початку вегетації становить близько восьми днів.
Цвітіння сортів червоної смородини настає в середньому через 25-37 днів після початку вегетації. Найпершими починають фазу цвітіння сорти ранньостиглої групи. Приблизно через сім днів зацвітають пізньостиглі сорти. Цей інтервал між сортами потрібно враховувати при закладанні насаджень смородини, особливо в умовах, де існує загроза весняних заморозків. Тривалість цвітіння за роки досліджень становить 6-12 діб і залежить від погодних умов та біологічних особливостей сорту.
Фаза цвітіння в усіх сортів припадає на другу половину квітня -- початок травня.
Достигання ягід наступає, залежно від умов року, через 43-60 днів після початку цвітіння при досягненні суми позитивних температур 948-1175 С.
При закладанні насаджень смородини потрібно звернути увагу на строки достигання ягід. Адже, підібравши певні сорти, можна продовжити період споживання та реалізації ягід, а також полегшити роботи під час збирання врожаю.
Таблиця 3.1 Строки проходження фенофази цвітіння рослин порічок, дослідне поле ХНАУ ім.В.В.Докучаєва, 20012-2014 рр.
|
Сорти (форми) |
Роки та дати проходження фенофази |
Середнє |
|||||||||||
|
2012 р. |
2013 р. |
2014 р. |
|||||||||||
|
Поча ток |
кінець |
тривалість, діб |
початок |
кінець |
тривалість, діб |
початок |
кінець |
тривалість, діб |
Поча ток |
кінець |
тривалість, діб |
||
|
Голандська червона(котроль) |
1.05 |
12.05 |
12 |
30.04 |
9.05 |
10 |
1.05 |
13.05 ... |
Подобные документы
Морфологічні і біологічні особливості, основні елементи технології вирощування смородини. Характеристика сортів чорної смородини для промислового й аматорського ягідництва. Опис найбільш поширених хвороб та шкідників на території Волинської області.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 17.08.2014Народногосподарське значення, морфологічні і біологічні особливості чорної смородини. Основні елементи технології вирощування, вибір ділянки, садіння, зрошення, формування й обрізування кущів. Характеристика сортів чорної смородини, хвороби та шкідники.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 02.07.2011Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Грунтово-кліматичні умови, що відповідають біологічним вимогам рослин ріпаку; сприятливі для нормального росту та розвитку озимого і ярого сортів. Економічна ефективність виробництва ріпаку на півдні України. Темпи зростання собівартості продукції.
статья [245,3 K], добавлен 18.09.2012Морфологічні й біологічні особливості рису. Фази розвитку та етапи органогенезу. Морфофізіологічна модель сортів і селекція на продуктивність. Ґрунтовий покрив і кліматичні умови. Технологія вирощування рису сортів Україна 96 та Віконт. Підготовка ґрунту.
дипломная работа [21,5 M], добавлен 11.11.2014Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014Аналіз природних, економічних умов ведення господарства лісового фонду: місце розташування і кліматичні умови досліджуваного господарства. Вивчення факторів, що впливають на поширення ареалу розселення кабанів. Особливості їх живлення, росту та розвитку.
аттестационная работа [71,2 K], добавлен 01.05.2010Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування кукурудзи. Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи. Оцінка їх ураженості інфекційними хворобами. Економічна ефективність вирощування нових гібридів.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 13.02.2012Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця. Місце, умови, програма та методика проведення досліджень. Розрахунок екологічної, енергетичної та економічної ефективності культури. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 30.03.2011Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної. Вирощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність зелених живців. Дорощування саджанців.
дипломная работа [113,2 K], добавлен 18.01.2008Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009
