Інтенсифікація виробництва зерна і шляхи підвищення її економічної ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Навчально - науковий інститут бізнесу

Факультет аграрного менкджменту

Кафедра аграрної економіки ім. проф.І.Н. Романенка

Курсовий проект

«Інтенсифікація виробництва зерна і шляхи підвищення її економічної ефективності»

Студентка Г. В. Гуцал

2 групи 3 курсу (підпис)

Керівник

к.е.н., доцент (підпис) О. В. Величко

Київ-2012

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Наукові основи інтенсифікації виробництва зерна

1.1 Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

1.2 Основні положення методики вивчення інтенсифікації виробництва зерна

Розділ 2. Розвиток виробництва зерна на основі інтенсифікації та її економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

2.2 Динаміка рівня інтенсифікації і продуктивності виробництва зерна

2.3 Економічна ефективність інтенсифікації зернового господарства

Розділ 3. Перспективні напрямки і рівень інтенсифікації зернового господарства та її економічна ефективність

3.1 Обгрунтування перспективного рівння інтенсифікації та економічна ефективність виробництва зерна

3.2 Упровадження прогресивних технологій вирощування зернових культур

3.3 Поліпшення якості зернової продукції

Висновки і пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

ВСТУП

Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва України в сучасних умовах являється його всебічна інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій, ринковій мотивації до праці.

Інтенсивний тип розширеного відтворення в умовах становлення і розвитку ринкових відносин має принципові особливості. Основним критерієм економічного розвитку стає не кількісне збільшення факторів виробництва, а суттєве зростання ефективності виробництва на основі максимальної економії не тільки живої, а і уречевленої праці. Визначальним показником інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі стає не просте збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а випереджаючі темпи зростання кінцевих результатів в порівнянні з витратами. Ринкова економіка вимагає становлення соціально орієнтованого агробізнесового підприємництва. Саме ці відмінності зумовлюють вияв нових тенденцій і закономірностей інтенсивного типу розширеного відтворення, вимагають обгрунтування протизатратної (на одиницю вироблюваної продукції) концепції інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Зерновиробництво є однією з ключових галузей агропромислового комплексу України, оскільки продукти його переробки - це життєво необхідні види продукції, від яких в значній мірі залежить могутність країни і добробут населення.

Досліджувана тема роботи та вивчення її на рівні сільськогосподарського підприємства є надзвичайно актуальною, адже відродження зерновиробництва на загальнодержавному рівні залежить від його відродження на рівні первинної ланки економічної системи - підприємства. Лише забезпечивши високу інтенсифікацію виробництва зерна в кожному сільськогосподарському підприємстві, можна розраховувати на потужне, високоефективне зернове господарство країни в цілому.

Завданням даного курсового проекту є аналіз інтенсифікації і економічної ефективності виробництва зерна в СВК «Нива » Вінницької бласті. Гайсинського р-н, с. Гранів та обґрунтування шляхів її підвищення. Водночас метою дослідження є вивчення стану виробництва зерна в сільськогосподарському підприємстві.

Для проведення аналізу діяльності будуть використані бухгалтерські та фінансові звіти СВК «Нива»за 2009р., 2010р., 2011р., а також аналіз виробничо - фінансової діяльності за відповідні роки.

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

1.1 Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції можна здійснити двома способами - екстенсивним та інтенсивним. Розвиток сільського господарства відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі екстенсивним шляхом, коли розширюється тільки поле діяльності, та інтенсивним, коли застосовуються більш ефективні засоби виробництва.

Екстенсивний розвиток сільського господарства передбачає збільшення виробництва продукції за незмінного рівня техніки і технології. У рослинництві зростання виробництва продукції відбувається за рахунок розширення посівних площ, а в тваринництві - збільшення поголів'я худоби і птиці.

За інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва збільшення виходу продукції здійснюється за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на впровадження досягнень науки, передової техніки і прогресивної технології, які зумовлюють зростання врожайності культур та продуктивності поголів'я худоби [1, с. 320]

В історичному розвитку збільшення виробництва продукції сільського господарства протягом тривалого періоду відбувалось при використанні екстенсивних чинників -- розширення посівних площ за рахунок розорювання вільних земель. Екстенсивний розвиток сільського господарства обмежується значною мірою наявністю земельних ресурсів, придатних для використання в сільськогосподарському виробництві.

Оскільки екстенсивні чинники збільшення виробництва сільськогосподарської продукції обмежені, інтенсифікація сільського господарства в умовах науково-технічного прогресу набуває виняткового значення і є основним напрямом його розвитку. Процес інтенсифікації- об'єктивний і закономірний шлях розвитку сільського господарства, притаманний усім цивілізованим країнам. Проте це не означає, що в умовах інтенсивного ведення сільського господарства немає необхідності збільшувати поголів'я продуктивної худоби.

Основними передумовами переходу до інтенсивного сільського господарства є, по-перше, необхідність дальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, по-друге, обмеженість орнопридатних земель і, по-третє, нагромадження матеріальних засобів і коштів у підприємствах для інтенсивного розвитку виробництва.

Як форма розширеного відтворення інтенсифікація сільського господарства відбувається на основі додаткових вкладень на одиницю земельної площі, що мають на меті якісне вдосконалення всіх чинників виробництва шляхом інноваційної діяльності. У зв'язку з цим в економічному значенні під інтенсифікацією сільського господарства слід розуміти не що інше, як концентрацію виробничих ресурсів на одній і тій самій земельній площі замість розподілу їх між різними земельними ділянками. При цьому інтенсивний розвиток сільського господарства передбачає якісне удосконалення засобів виробництва та використання прогресивних технологій.

Особливість інтенсифікації сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що ефективність технічних вдосконалень засобів і предметів праці виявляється не прямо, а через функціонування землі. Інтенсифікація землеробства базується на тій особливості землі як засобу виробництва, що її родючість при правильному використанні підвищується, забезпечуючи зростання врожайності сільськогосподарських культур [20, c. 272].

Характеризуючи процес інтенсифікації, зазначимо, що сільське господарство розвивається при цьому не шляхом збільшення кількості оброблюваної землі, а через поліпшення якості обробітку, збільшення розмірів засобів виробництва, що їх вкладають у ту саму кількість землі.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва базується на додаткових вкладеннях, але не можна пов'язувати її лише з абсолютним зростанням додаткових витрат. У процесі інтенсифікації додаткові вкладення повинні відображати якісне вдосконалення виробництва. Тому додаткові вкладення передбачають широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів'я худоби.

У процесі інтенсифікації додаткові вкладення треба розглядати в органічній єдності з результатами виробництва. Отже, інтенсифікація сільського господарства - це концентрація засобів праці на одиницю земельної площі з метою збільшення виходу сільськогосподарської продукції і поліпшення її якості.

Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення і раціонального використання всіх його чинників зазвичай забезпечує високі кінцеві результати. При цьому темпи зростання виробництва продукції можуть перевищувати темпи збільшення додаткових витрат. Інтенсифікація всебічно впливає на розвиток сільського господарства, створює нові можливості підвищення економічної ефективності виробництва.

Процес інтенсифікації передбачає створення високопродуктивного сільського господарства на основі підвищення його технічного рівня, широкого використання більш досконалих засобів виробництва і кваліфікованої праці.

Інтенсифікація сільського господарства - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі (а в тваринництві - на голову худоби) для збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Як економічний процес, інтенсифікація сільського господарства відображає одну з важливих закономірностей його розвитку, що супроводжується науковими, технічними й організаційно-економічними заходами вдосконалення виробництва.

З розвитком науково-технічного прогресу у сільськогосподарському виробництві змінюється співвідношення між затратами уречевленої і живої праці - частка першої зростає, а другої, відповідно, зменшується. Тому інтенсивний розвиток сільського господарства насамперед базується на широкому впровадженні в усіх його галузях комплексної механізації і автоматизації виробництва, що є основою підвищення його економічної ефективності [2, c. 67-72].

Інтенсифікація сільського господарства вивчається не тільки як єдиний і цілісний процес, а також відносно до галузей - рослинництва і тваринництва. За характером об'єкта інтенсифікація тваринництва суттєво відрізняється від інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в цілому, а також від інтенсифікації рослинництва. В рослинництві об'єктом інтенсифікації є земля, яка в процесі розширеного відтворення підвищує родючість, а тому є вічним засобом сільськогосподарського виробництва і невід'ємною його умовою.

Специфічні особливості об'єктів інтенсифікації виробництва у рослинництві і тваринництві зумовлюють відмінності в організації розширеного відтворення в цих галузях. Збільшення виробництва тваринницької продукції здійснюють за рахунок як зростання поголів'я худоби, так і підвищення її продуктивності. При раціональному поєднанні інтенсивного і екстенсивного шляхів забезпечують високі темпи розвитку тваринництва і підвищення його ефективності.

Інтенсифікація сільського господарства тісно пов'язана з інтенсивним розвитком інших галузей агропромислового комплексу, об'єднаних спільною кінцевою метою. Процес інтенсифікації здійснюють в умовах оптимізування основних пропорцій між аграрним сектором і промисловістю, яка забезпечує його засобами виробництва, а також між галузями, які здійснюють переробку сільськогосподарської продукції і виробниче обслуговування сільського господарства. Це сприяє підвищенню ефективності інтенсифікації сільського господарства на основі економії в3иробничих ресурсів, а також соціально-економічному розвитку села [11, c. 131-134].

1.2 Основні положення методики вивчення інтенсифікації виробництва зерна

Інтенсифікація, як об'єктивний процес розвитку сільського господарства має багатогранний і комплексний характер. Вона включає всі напрямки розвитку економіки сільськогосподарських підприємств на основі широкого використання досягнень науково - технічного процесу і безпосередньо впливає на кінцеві результати виробництва.

Мета інтенсифікації сільського господарства - збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на 1 га земельної площі, а також підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Засобом розв'язання цієї проблеми є додаткові вкладення, що зумовлюють концентрацію уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі. У такому понятті інтенсифікація сільського господарства відображений її причинно - наслідковий зв'язок. Виходячи з цього вивчення інтенсифікації сільського господарства здійснюють у три етапи на основі систем показників. Залежно від економічного змісту це показники рівня інтенсивності, результату і економічної ефективності інтенсифікації зернового виробництва.

У процесі інтенсифікації до землі прикладаються різноманітні засоби виробництва і жива праця сільських трудівників. У зв'язку з цим для вивчення рівня інтенсивності зернового виробництва використовується система економічних показників.

Рівень інтенсивності розраховують як у цілому по сільському господарству, так і в розрізі окремих галузей рослинництва і тваринництва. Він характеризує рівень витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації (1 га сільськогосподарських угідь, 1га посіву, 1 гол. тварин). Розрізняють загальні та часткові, вартісні й натуральні показники рівня інтенсивності.

Узагальнюючою характеристикою рівня інтенсивності є сума виробничих витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації. Вона включає основні виробничі засоби в тій частині, в якій вони пішли на виробництво даної продукції, вартість оборотних засобів та оплату праці.

До показників рівня інтенсивності належить сума вартості основних засобів та поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Ця характеристика відображує повні затрати живої та уречевленої праці на одиницю земельної площі й розраховується тільки в цілому по сільському господарству. В розрізі окремих галузей даний показник не визначається, оскільки продукція створюється не всією кількістю основних засобів, а лише в тій частині, в якій вони споживаються і переходять на вартість створеної продукції у вигляді амортизації [23, c. 56].

Система показників рівня інтенсивності включає й вартість основних засобів виробництва з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації. Цей показник характеризує суму уречевленої праці й розраховується як у цілому по господарству, так і по комплексу галузей -- рослинництву і тваринництву. При цьому в кожному випадку до розрахунку беруться, засоби відповідних галузей.

Затрати живої праці з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації також характеризують рівень інтенсивності сільського господарства або його галузі. Однак, на відміну від інших показників, збільшення затрат живої праці на 1 га або 1 гол. тварин не характерне для процесу інтенсифікації. З підвищенням рівня інтенсивності затрати праці повинні скорочуватися, оскільки дедалі більший обсяг робіт повинен виконуватися за допомогою машин і механізмів. Впровадження прогресивних технологій, спеціалізація та концентрація виробництва також сприяють зниженню затрат живої праці [12, c. 448].

Щоб визначити рівень інтенсивності виробництва зерна необхідно обчислити суму річних виробничих витрат на 1 га посіву відповідної культури. Показник річних витрат розраховують не лише при визначенні рівня інтенсивності сільського господарства і його галузей, а й при вивченні економічної ефективності інтенсифікації виробництва зерна, зіставляючи його з вартістю валової продукції.

Для характеристики рівня інтенсивності використовують такі натуральні показники:

кількість мінеральних та органічних добрив з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, кг;

кількість спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, кВт. год.;

питома вага в структурі посівних площ високо інтенсивних культур (цукрових буряків, картоплі, овочів та ін.),%;

щільність поголів'я худоби на 100 га земельних угідь, гол.;

структура стада, %;

затрати праці з розрахунку на 1 га земельної площі або на 1 голову худоби, люд.-днів, люд.-год.;

площа меліоративних земель;

обсяг виконаних тракторних робіт в умовних еталонних гектарах на 1 га ріллі.

Результативні показники інтенсифікації сільського господарства це:

врожайність сільськогосподарських культур;

продуктивність окремих видів тварин;

-- вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь.

Ці результативні показники підвищуються в міру зростання рівня інтенсивності.

Процес інтенсифікації передбачає не тільки сукупні додаткові вкладення в сільське господарство, а й підвищення його ефективності.

Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники:

продуктивність праці;

фондовіддача;

собівартість продукції;

окупність виробничих витрат;

розмір валового, чистого доходу, прибутку на 1 га земельної площі;

рівень рентабельності виробництва;

окупність додаткових витрат.

В умовах підвищення економічної ефективності інтенсифікації передбачається зниження фондо -; матеріало -; і енергомісткості виробництва.

У сільськогосподарській практиці можливі три варіанти ефективності інтенсифікації сільського господарства:

· окупність додаткових витрат не змінюється, на одиницю земельної площі вони дають стільки ж продукції, як і попередні рівновеликі витрати;

· додаткові витрати забезпечують більший обсяг продукції порівняно з попередніми витратами;

· додатковий вихід продукції менший за додаткові витрати.

В останньому випадку інтенсифікація здійснюється на основі незмінних технічного рівня і агротехніки, без урахування досягнень науково - технічного прогресу.

Проте для характеристики процесу інтенсифікації зернового виробництва використовують такі показники:

-рівень інтенсивності - (визначається з розрахунку на одиницю посівної площі зернових культур) - вартість тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки;

витрат добрив і засобів захисту рослин (кг, ц, т, грн.);

витрат праці (за умов вирівняного рівня механізації основних виробничих процесів).

- економічна ефективність характеризується наступним показником - якість

зерна сильних і твердих сортів пшениці [27, c. 256].

Важлива задача інтенсифікації - усунення різких коливань у врожайності зернових культур. Тому для визначення економічної ефективності інтенсифікації необхідно використовувати показник стійкості зернового виробництва. Під стійким розвитком зернової галузі розуміється забезпечення зростаючих об'ємів виробництв зерна певної якості. Її показник - досягнута урожайність зернових з урахуванням якості зерна в середньому за п'ять років, щоб врахувати чергування сприятливих і несприятливих умов.

Стійке виробництво - виробництво при якому деяке зниження урожайності в особливо посушливі роки не призводить. до великого впливу на середню урожайність за п'ятиліття, яка при цьому повинна мати тенденцію до підвищення.

Показник стійкості зернового виробництва повинен відображати і якість одержуваного зерна, яке значно змінюється по роках.

Критерій ефективності інтенсифікації виробництва зерна в посушливих умовах - максимум продукції(особливо грубі і тверді сорти пшениці) з одиниці земельної площі при мінімумі витрат праці і засобів на одиницю продукції.

Отже, послідовне підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільського господарства досягають комплексним використанням земельних, матеріально - технічних і трудових ресурсів на основі впровадження досягнень науково - технічного прогрессу [7, c. 624]

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА НА ОСНОВІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

зерно виробництво інтенсифікація ефективність

Зернове господарство для України має виняткове значення, так як майже вся її територія вважається хліборобською землею.

Темпи росту і розвитку рослин, урожай і якість сільськогосподарських культур в значній мірі залежать від метереологічних умов.

СВК «Нива » знаходиться у центральній частині України, в лісостеповій зоні. Клімат помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня -4°С - -6°С; липня +18,6°С, +20,5°С. Період температури понад +10°С становить 155-180 днів, вегетаційний період - близько 200 днів. Річна кількість опадів 440-590 мм. Максимум опадів припадає на травень - липень (130-170 мм). Найменш вологими є зимові місяці.

В грудні - лютому випадає від 65 до 80 мм.

Ґрунти переважно опідзолені. На північний схід переважають чорноземи, є лучні ґрунти. Це дозволяє вести підприємницьку діяльність.

На підприємстві добре налагоджені зв'язки із споживачами їхньої продукції, яка перевозиться на різні відстані від підприємства:до Немирова - 40 км, до Іллінців - 65 км, до Вінниці - 100 км, до Бершаді - 120 км.

Підприємство засновано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування.

За роки функціонування господарство повністю погасило колгоспні борги, відремонтувало наявну стару техніку та сільгоспінвентар, здійснило реконструкцію корівників, впровадило елітні сорти насіння [10]

СВК «Нива» вчасно виплачує заробітну плату, закуповується нова техніка, проводяться відрахування у державний бюджет.

Земля - це основний засіб виробництва і предмет праці в сільському господарстві. Це основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одна з найважливіших складових ресурсного потенціалу аграрного формування. Кількість і якість сільськогосподарських угідь визначає формування інших ресурсів. У. Петі зазначав, що земля є єдиним джерелом багатства. Це незамінний засіб виробництва, який не є результатом людської діяльності. В структурі земельних ресурсів господарства визначальним є частка сільськогосподарських угідь. Найбільш продуктивною частиною сільськогосподарських угідь є рілля, частка якої свідчить про рівень їх розораності та інтенсивність використання.

При визначенні співвідношення земельних угідь вивчають склад усього земельного фонду господарства, а потім окремо встановлюють співвідношення лише сільськогосподарських угідь. У першому випадку за 100% беруть загальну площу господарства, а в другому - площу сільськогосподарських угідь. При цьому слід пам'ятати, що до сільськогосподарських угідь належать: рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, сади, виноградники, ягідники, тутові насадження і плодові розсадники. Часто виділяють ще один вид угіддя - орну землю, яка включає і перелоги.

Таблиця 2.1

Склад і структура сільскогосподарськихугідь СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н с. Гранів

Угіддя	2009	2011	2011 р. у % до 2009
	га	%	га	%
Всього с.-г. угідь,га	2979	100	2980	100	100,03
У тому числі:	2979	100	2980	100	100,03
рілля	2979	100	2980	100	100,03

Аналізуючи структуру земельних угідь господарства слід відзначити що особливих змін за досліджуваних 3 роки не відбулось. У 2009 році площа сільськогосподарських угідь становила 2979 га, при чому усі сільськогосподарські угіддя у господарстві займає рілля. До 2010 року у господарстві кількість сільськогосподарських угідь зросла на 1га. тому у 2010 та 2011 роках угіддя займали 2980га при чому 100% угідь займає рілля.

В господарстві відсутні пасовища, сіножаті, землі водного і лісового фонду. Освоєння земельних угідь є дуже високим більше 99%. Розораність сільськогосподарських угідь за три роки не змінилась і становить 100%. Характеристику земельних ресурсів продовжимо в таблиці 2.1, де розглянемо землезабезпеченість господарства.

Надзвичайно важливою частиною продуктивних сил є людина, яка є головним носієм виробничих відносин. Трудові ресурси сільського господарства - це частина сільського населення, яка володіє здатністю працювати і є членом виробничого сільськогосподарського формування. Джерелом формування трудових ресурсів є відтворення і чисельність сільського населення, але факти свідчать про погіршення демографічної ситуації на селі. Розглянемо, яка ж ситуація у досліджуваному районі.

За даними табл. 2.2 можна прослідкувати такі тенденції: середньорічна чисельність працівників господарства зменшилась на 22,5 % (з 133 осіб у 2009. до 103 осіб у 2011.).

В результаті цього кількість відпрацьованих людино-годин в цілому по господарству також зменшилася на 13,1% (з 198 до 172 людино-годин).

В розрахунку на одного працівника кількість відпрацьованих людино-годин незначно збільшилась в цілому по господарству - на 12,2 % (з 1488,7 до 1669,9 людино-годин.

Таким чином, за досліджуваний період коефіцієнт використання трудових ресурсів в цілому по господарству незначно збільшився на 12,1 %

(у 2009р. він становив 0,83, а в 2011р. - 0,93).

Таблиця 2.2

Трудові ресурси господарства та їх використання у СВК «Нива» Вінницької обл. Гайсинського р-н с. Гранів

Показники	2009	2010	2011	Співвідношення 2011 р. до 2009р., %
Середньорічна чисельність працівників, осіб. В тому числі	133	122	103	77,5
- в рослинництві	79	62	57	72,2
- в тваринництві	54	50	48	88,9
Відпрацьовано, тис. Люд.-год. Всього	198	189	172	86,9
в тому числі: - в рослинництві	144	122	110	96,5
- в тваринництві	54	67	62	114,8
Відпрацьовано одним працівником, люд.-год. Всього	1488,7	1549,2	1669,9	112,2
в тому числі: - в рослинництві	1822,8	1967,7	1929,8	105,9
- в тваринництві	1000	1340	1291,7	129,2
Коефіцієнт використання трудових ресурсів, %	0,83	0,86	0,93	х
в тому числі: -в рослинництві	1,01	1,09	1,07	х
-в тваринництві	0,56	0,74	6,77	х

Перехід сільськогосподарських підприємств до ринкових умов господарювання зумовив загострення ряду виробничо-економічних проблем, серед яких чи не найперше місце займає різке скорочення основних засобів. Їх нестача негативно відбивається на результатах діяльності і вимагає активізації інвестування в основний капітал.

До показників ефективності використання основних засобів відносять: капіталовіддачу, капіталомісткість, норму прибутку.

Капіталовіддача - це вартість валової продукції, що припадає на одну гривню вартості основного капіталу.

Капіталомісткість - це вартість основного капіталу, що припадає на одну гривню вартості валової продукції. Це показник, обернений до капітвловіддачі. За нормальних умов капіталомісткість, на відміну від капіталовіддачі, повинна мати тенденцію до зниження; капіталовіддача ж - тенденцію до зростання Загальним показником ефективності як основних, так і оборотних засобів є норма прибутку. Норма прибутку - це відношення прибутку до суми основного і оборотного капіталу підприємства, виражена у %:

НП= (Прибуток/ У основних і оборотних засобів) • 100%

Таблиця 2.3

Динаміка забезпечення підприємства основним капіталом і його використання СВК «Нива» Вінницької обл. Гайсинський р-н с. Гранів

Показник	2009р.	2010 р.	2011 р.	2011р. у % до 2009 р.
Вартість основного капіталу, тис. грн	3413	4308	4461,5	130,7
на 1 га с.-г. угідь	1,2	1,5	1,6	138,3
на 1 середньорічного працівника	25,7	38,5	43,3	168,8
Капіталовіддача, грн	0,9	0,7	0,7	77,8
Капіталомісткість продукції, грн.	1,1	1,3	1,5	136,4
Норма прибутку, %	26,9	30	35,8	х

Аналіз забезпеченості господарства основними виробничими засобами свідчить про те, що стан матеріально-технічної бази підприємства порівняно стабільний. Спостерігається підвищення рівня забезпеченості господарства основними виробничими засобами. Так, капіталовіддача СВК «Нива» зменшилась на 22,2% (0,7 грн), а капіталомісткість продукції зросла на 36,4% (1,5 грн). Це відбулося через збільшення вартості основного капіталу 1048,5 тис.грн (або на 30,7%), при цьому ж норма прибутку порівняно з базисним роком зросла до 35,8% .

Наведені дані свідчать в цілому про порівняну стабільність забезпеченості СВК «Нива» виробничими ресурсами протягом аналізованого періоду.

При плануванні посівних площ та їх структури враховують, що вона повинна задовольняти потреби господарства в товарній продукції, забезпечувати кормами тваринництво, сприяти підвищенню ефективності рослинництва, відповідати особливостям ґрунту та забезпеченості трудовими ресурсами і технікою. Необхідно підбирати такі культури, щоб отримати з 1 га максимум продукції при мінімальних затратах праці і коштів на її одиницю.

Виробництво різних видів продукції здійснюється в різних галузях народного господарства і це є виразом суспільного поділу праці. Він має велике економічне значення в розвитку продуктивних сил суспільства. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва є формою суспільного поділу праці.

Суть спеціалізації сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, регіонах. Економічне значення спеціалізації полягає в тому, що для підвищення продуктивності праці потрібна спеціалізація виробництва певного продукту.

Спеціалізація аграрного підприємства визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. В структурі грошових надходжень відображається економічне значення різних галузей. За економічним значенням галузі сільськогосподарського виробництва поділяються на головні, додаткові і підсобні. Головні галузі в структурі грошових надходжень від реалізації продукції повинні становити понад 20 %. Вони визначають спеціалізацію підприємства. Додаткові галузі займають меншу частку в структурі грошових надходжень. Підсобні галузі створюються для виробничого обслуговування головних і додаткових галузей [2, c. 415].

Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації продукції в СВК «Нива» за період з 2009р. по 2011 р. та визначимо його спеціалізацію за допомогою даних наступної таблиці.

Таблиця 2.4

Структура грошових надходжень від реалізації продукції СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н с. Гранів

Показники	2009р.	2011р.	2011 р. У % до
Продукція	тис. грн	%	тис. грн	%	2009 р.
Пшениця озима	836,3	20,3	1124,1	19,1	134,4
Жито	14,4	0,4	70,8	2,2	491,7
Ячмінь ярий	609,3	14,8	253,4	4,3	41,6
Овес	10,8	0,3	-	-	-
Соняшник	654,6	16,6	1991,5	33,9	290,9
Кукурудза на зерно	37,8	0,9	1051,4	17,9	278,2
Ячмінь озимий	-	-	507,7	8,6	-
Ріпак ярий	472,8	11,5	-	-	-
Ін. продукція рослинництва	18,8	0,5	51,8	0,9	275,5
Всього по рослинництву	2684,8	65,1	5050,7	85,9	188,1
ВРХ	753,6	18,3	221,1	3,8	29,3
Свині	42,9	1	65,4	1,1	152,5
Молоко	400,7	9,7	533,8	9,2	133,2
Мед	4,2	0,1	-	-	-
Ін. продукція тваринництва	238,6	5,8	9,7	0,2	4,1
Всього по тваринництву	1440	34,9	830	14,1	142,6
Всього по господарству	4124,8	100	5880,7	100	142,6

Аналізуючи структуру грошових надходжень від реалізації продукції за 2009 рік господарство СВК «Нива» спеціалізувалося на виробництві зернових. Всього від продукції рослинництва надійшло 2684,8 тис. грн а саме 65,1%. Всього від продукції тваринництва було одержано 1440 тис.грн, а саме 34,9% грошових надходжень, з них найбільше займає м'ясо ВРХ 753,6 тис. грн - 52,3%, та молоко 400,7тис.грн , тобто 9,7%. Значне місце у структурі продукції займає інша продукція тваринництва, а саме 238,6тис.грн тобто 5,8%. Всього за аналізований 2009 рік до підприємства надійшло 4124,8 тис. грн.

За 2011 рік до господарства від реалізації готової продукції надійшло 5880,7 тис. грн, відзначимо знову зниження надходжень від продукції тваринництва до 14,1% , при чому збільшення структури грошових надходжень від молока до 9,2%. Збільшення частки продукції рослинництва до 85,9%.

Таким чином, за досліджуваний період господарство спеціалізується на виробництві зернових та молока.

Результати господарської діяльності характеризує вартість валової продукції на 1 га с.-г. угідь, на 1 середньорічного працівника та на 1 грн виробничих витрат, а також валовий прибуток на 1 га с.-г. угідь та на 1 середньорічного працівника і рівень рентабельності.

Далі проаналізуємо економічну ефективність сільськогосподарського виробництва на даному підприємстві. Вартість валової продукції СТОВ «Нива» по всіх видах продукції наведено в додатку 1, 2, 3.

Проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2.5 можемо сказати, що вартість валової продукції у 2011 році збільшилась на 13,83 % порівняно з 2009 роком: на 1 га с.-г. угідь - на 13,86%, на 1 середньорічного працівника - вна 11,27 %, а на 1 грн витрат - на 36,2%.

Валовий прибуток збільшився у 3 рази у 2011 році порівняно з 2009 роком і на 1 га с.-г. угідь збільшився у 3 рази, а на 1 середньорічного працівника - у 3 рази. .При таких змінах рівень рентабельності збільшився на 15,8%.

Таблиця 2.5

Результати господарської діяльності підприємства СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

Показник	2009 р.	2010р.	2011р.	2011р. %до 2009
Вартість валової продукції, тис. грн.	3372,4	3196	2906	86,17
на 1 га с.-г. угідь	1,13	1,07	0,98	86,14
на 1 середньорічного працівника	25,36	28,54	28,21	111,27
на 1 грн. виробничих витрат	1,08	0,72	0,69	63,80
Валовий прибуток. тис грн.	477,5	976	1426,5	у 3 р.
на 1 га с.-г. угідь	0,16	0,33	0,48	у 3 р.
на 1 середньорічного працівника	3,59	8,71	13,85	у 3 р.
Рівень рентабельності підприємства,%	13,06	19,11	28,86	х

2.2 Динаміка рівня інтенсивності і продуктивності виробництва зерна

Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку сільського господарства, всіх його галузей. Рівень розвитку виробництва зерна - це один з найважливіших показників розвитку економіки країни, який має безпосередній вплив на підвищення матеріального добробуту населення. Зерно необхідне і використовується в багатьох напрямках: це цінний і незамінний продукт харчування, основа продовольчого фонду країни; зерно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, воно є важливим джерелом виробництва молока, м'яса, яєць та іншої продукції тваринництва; зернове господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості ( борошномельна, спиртова та ін. ); зерно необхідне для створення і поповнення державних запасів та резервів і є важливим експортним продуктом [3].

Виробництво зернових культур традиційно займає лідируючі позиції в структурі виробництва продукції рослинництва та й загалом всього сільськогосподарського виробництва України. В середньому протягом останніх трьох років в структурі валової продукції сільського господарства зернові культури сформували 18% загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Основними товаровиробниками зернових культур в Україні є сільськогосподарські підприємства. Щорічно три чверті

врожаю зернових виробляється у відповідній категорії господарств. Частка населення у виробництві зернових культур залишається досить низькою, враховуючи той факт, що в землекористуванні населення знаходиться майже 35% від загальної площі ріллі України. Однак, здебільшого, в землекористуванні населення знаходяться невеликі земельні наділи -- до 5 га, що є замало для ведення ефективного виробництва. За оцінками більшості експертів, ефективне виробництво зернових культур, в умовах стрімкого зростання вартості матеріально-технічних ресурсів, що використовуються при виробництві продукції, можливе на площах від 500 га. Крім того, технічне оснащення і фінансові можливості для виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах на порядок краще, ніж в господарствах населення. Зараз, коли в Україні економічні реформи поширюються або поглиблюються, традиційні шляхи забезпечення продовольством через значне державне регулювання та втручання призводять до подальшого створення сектора та стають менш ефективними. Усвідомлюючи, що забезпечення продовольством традиційними способами є надзвичайно дорогим та багато в чому несумісним з положенням ринкової економіки, уряд України відійшов від старої системи та почав закладати основу зернового сектора, зорієнтованого на ринкові відносини. Зараз зерновий сектор перебуває у перехідному стані з елементами, як старої командної, так і ринкової системи [4].

Україна тривалий час була одним із постачальників зерна на Європейський ринок. Так ось уже майже чверть століття зерна не вистачало навіть для забезпечення власних потреб. Щорічно його закупляли близько 5 млн т.

Для зміни ситуації потрібні нові підходи до використання землі, які мають зайняти центральне місце в аграрній реформі на базі НТП з урахуванням політичних, соціальних, енергетичних, матеріальнотехнічних і екологічних умов. В умовах нових виробничих відносин на селі для підвищення конкурентноздатності виробництва зерна значно зростає роль технології. Теоретичною основою інтенсивних технологій вирощування зернових культур на тривалий час залишається забезпечення збільшення виходу потрібної людині продукції (зерна, білка) із загального врожаю, скорочення розриву між потенціальною і реальною продуктивності рослин [5].

Практичною основою інтенсивних технологій є управління продукційним процесом посівів за допомогою відомих нам агротехнічних заходів, що застосовують виходячи з результатів морфо-фізіологічного аналізу розвитку елементів продуктивності рослин. Головними складовими формування врожаю за інтенсивних технологій є сорт, добрива, нейтралізація ґрунтового розчину, хімічні засоби захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, фактор часу і якості.

В аграрному секторі Україна робитиме ставку на виробництво зерна. Цьому має сприяти аграрна політика, що її проводить держава. Зернова тема не полишає сторінок газет, навіть таких, що, як правило, не приділяють особливої уваги аграрним питанням.

Природні умови України є сприятливими для вирощування пшениці. Ґрунти України дають можливість за відповідного рівня агротехніки без труднощів одержувати по 50 ц з гектара пшениці. Рівень розораності ґрунтів країни - один з найвищих у Європі й перебуває на межі екологічної катастрофи, проте він не тільки сприяє отриманню великих валових зборів зернових. Усе це з багатими сировинними ресурсами для виробництва міндобрив у перспективі має зробити Україну "житницею" Європи. За однієї "маленької" умови - слід підняти сільськогосподарське виробництво на світовий ринок.

Однак, упродовж перших 5 років незалежності України не лише скорочувалися обсяги експорту до інших країн, але й до того виникли проблеми із власним забезпеченням продовольчим зерном. На думку Н. Валькованого , головними факторами, які спричинили таке значне зменшення виробництва зерна в країні, стали скорочення поставок сільгоспвиробникам міндобрив та пестицидів, як через зниження їх виробництва, так і через відсутність коштів на їх придбання; брак та незадовільний стан сільськогосподарської техніки. внаслідок якого збільшились втрати врожаю під час збирання й транспортування.

Недостатність внесення мінеральних та органічних добрив сприяло, також, тому, що рослини виявилися менш стійкими до суворих кліматичних умов, а несправність техніки, відсутність добрив, засобів захисту рослин тощо призвела до недотримання інтенсивних технологій вирощування зернових. Окрім того, рослинам завдавали шкоди шкідники через брак інсектицидів для боротьби з останніми. Загальна економічна криза боляче вдарила по сільському господарству, яке в умовах державних дотацій виявилося абсолютно не готовим до ринкових перетворень, Н. Валькований стверджує, що тільки радикальна реформа цього аграрного сектора України здатна допомогти їй стати житницею Європи [6, c. 304].

Сільське господарство за останні роки одержало від селекціонерів України нові високопродуктивні сорти і гібриди зернових культур. Це дає змогу добирати з числа районованих найкращі, які за належної технології забезпечують високі і сталі врожаї. Проблем у хліборобів багато І їх потрібно вирішувати найближчим часом. Не слід послаблювати контроль за станом озимих культур, треба завчасно подбати про придбання і завезення в господарства міндобрив і засобів захисту рослин, запчастин, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, своєчасно відремонтувати сільськогосподарську техніку і провести її технологічне налагодження, повністю забезпечити потребу у високоякісному насінні.

На думку Мацибори, надійним шляхом підвищення врожайності та валових зборів навіть у несприятливі за погодними умовами роки є впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування, що базуються на ефективному використанні в господарствах наявних матеріально-технічних ресурсів і широке застосування новітніх досягнень науки та передового досвіду [14, c. 228].

У структурі агропромислового комплексу зерно-промисловий посідає особливе місце. Його функціональну структуру спрямовано на забезпечення населення хлібом і хлібопродуктами, промисловості сировиною, тваринництва - концентрованими кормами, зовнішньої торгівлі - експортними товарами, а територіальну -- на максимальне використання раціональних природних умов і економічних ресурсів для розвитку зернового господарства.

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками:

* динаміка посівних площ та їх структура;

* динаміка урожайності зернових;

* зміна валового збору зерна.

Розглянемо динаміку розвитку зерновиробництва в СВК «Нива» за досліджуваний період.

Таблиця 2.6

Динаміка розвитку виробництва зерна в СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. в % до 2009 р.
Площа посіву, га	1490	1715	1352	90,7
Урожайність, ц/га	27,5	16,9	28,8	104,7
Валовий збір, ц	40915	28987	38880	95,0
Реалізовано зерна, ц	7352	13360	7190	97,8
Рівень товарності, %	17,97	46,09	18,49	х

Аналіз даних таблиці 2,6 свідчить, що за період з 2009 р. по 2011 р. в галузі виробництва зерна відбулися такі зміни: площа посіву зменшилась з 1490 га до 1352 га, або на 9,3 %. Щодо урожайності, то вона збільшилась на 1,315,3 ц/га, або на 4,7 % . При цьому слід відзначити, що урожайність зернових культур в господарстві у досліджувані роки була значно вищою, ніж в середньому по Україні. Відповідно зменшився валовий збір зерна із 40915 ц до 38880 ц, або на 5 %. Обсяги реалізації зерна за період, що досліджується зменштлись: відповідно з 7352 ц до 7190ц, або на 2,2 %. Рівень товарності зріс на 0,52%.

Динаміку рівня інтенсивності зерновиробництва можна дослідити на основі таких показників: річні виробничі витрати, затрати праці, вартість основних і виробничих фондів, площа посіву, щільність поголів'я на 100 га земельних угідь.

Рівень інтенсивності виробництва зерна необхідно вивчати в динаміці за 3-5 років за такими показниками, як річні виробничі витрати, затрати праці, внесення органічних і мінеральних добрив з розрахунку на 1 га посіву зернових культур. Крім того, рівень інтенсивності зернового господарства характери

зують: частка посівів високоврожайних сортів і гібридів, рівень комплексної механізації виробничих процесів, питома вага посівів зернових культур.

Таблиця 2.7

Розрахунок показників рівня інтенсивності СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

Показники	Роки	Темп зростання, %
	2009	2010	2011
Площа с- г угідь, га	2979	2980	2980	100
Річні витрати виробництва, тис.грн..	4585,3	4849	6651,4	145,06
Вартість основних засобів, тис. грн.	3413	4308	4461,5	130,7
Затрати праці тис. люд.-год.	125,42	222,23	234,03	186,59
Припадає на 1 га с-г угідь:
Річних витрат виробництва, тис.грн.	1,54	1,63	2,23	145,01
Вартості основних виробничих фондів, тис. грн.	1,15	1,45	1,50	130,68
Затрат праці, тис. люд.-год.	0,04	0,07	0,08	200

Проаналізувавши дані таблиці 2. 7 можна сказати, що площа с-г угідь за 2009-2011 роки змін не зазнала, річні виробничі витрати на 1 га с-г угідь збільшились на 45,01 %, за рахунок збільшення річних витрат виробництва, вартість основних засобів на 1 гас-г угідь, підвищився на 30,68%, за рахунок підвищення загальної вартості основних засобів, затрати праці на 1 га с-г угідь також підвищились на 100%.

2.3 Економічна ефективність інтенсифікації зернового господарства

Щоб показати економічну ефективність інтенсифікації виробництва зерна розглянемо поступово всі показники, що впливають на ефективність інтенсифікації та безпосередньо відображають її.

Аналіз економічної ефективності виробництва зернових культур.

Найважливішим якісним показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є рентабельність. Цей показник характеризує доходність (прибутковість) підприємства, окремих його галузей або видів продукції. Виробництво є рентабельним, коли вартість виробленої продукції і надходження коштів від її реалізації перевищують витрати виробництва цієї продукції, що забезпечує одержання прибутку. Чим вищий рівень рентабельності, тим ефективніше виробництво [16, c. 320].

На собівартість всієї сільськогосподарської продукції в цілому та зерна зокрема впливає комплекс взаємопов'язаних природноекономічних умов виробництва: родючість ґрунтів; рівень спеціалізації, концентрації та агропромислової інтеграції; ступінь забезпеченості господарства виробничими ресурсами та їх використання; ціни на засоби виробництва і тарифи на послуги, продуктивність праці та рівень її оплати; якість виробленої продукції; організаційно - економічний рівень у господарстві.

Підвищення рівня інтенсивності забезпечує збільшення виробництва с/г продукції, а також сприяє його зростанню його ефективності. Запровадження науково-технічних досягнень необхідне для підвищення ефективності виробництва, а також зростання конкурентоспроможності сільського сподар

ських підприємств. Для цього необхідно здійснити розрахунок таких показників, які характеризують економічну ефективність інтенсифікації с/г виробництва:

Ш повна собівартість виробництва 1 ц основних видів продукції

Ш затрати праці на 1 ц зерна, люд-год

Ш ціна реалізації 1 ц зерна

Ш прибуток з 1 ц зерна

Ш рівень рентабельності

Ш окупність додаткових витрат (вартість додаткової валової продукції в розрахунку на 1 грн. додаткових виробничих витрат.

Таблиця 2.8

Економічна ефективність інтенсифікації виробництва зерна СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	2011р. у% до 2009р.
Вихідні дані
Площа посіву,га	1490	1715	1325	90,74
Валовий збір зерна, ц	40915	28987	38880	95,03
Витрати виробництва, тис. грн	1748,2	1525,9	2791,8	159,69
Затрати праці, тис. люд.-год.	250	198	232	92,8
Реалізовано зерна, ц	17679	36330	29344	165,98
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн	866,8	1940,7	2476,8	у 2,9 рази
Виручено, тис. грн	1508,6	2432,1	3007,4	199,35
Розрахункові дані
Рівень інтенсивності
Витрати виробництва на 1 га посіву,грн	1173,29	889,74	2107,02	179,58
Затрати праці на 1 ц посіву, люд-год	167,78	115,45	175,09	104,36
Результат інтенсивності
Урожайність з 1 га,ц	27,46	16,9	29,34	106,85
Економічна ефективність інтенсифікації
Затрати праці на 1 ц зерна, люд. - год	6,11	6,83	5,97	97,7
Повна собівартість 1 ц зерна, грн	49,03	84,4	53,24	108,59
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн	85,53	66,94	102,49	120,11
Прибуток на 1ц зерна, грн	36,3	13,53	18,08	49,81
Рівень рентабельності, %	74,04	16,03	33,95	х
Окупність додаткових витрат, грн	х	х	0,22	х

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ І РІВЕНЬІНТЕНСИВНОСТІ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЇЇ НКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

3.1 Обгрунтування перспективного рівння інтенсифікації та економічна ефективність виробництва зерна

Інтенсифікація - це процес, який ґрунтується на впровадженні оптимального комплексу заходів з метою одержання максимальної кількості екологічно чистої, високоякісної продукції та прибутку шляхом підвищення ефективності її виробництва [17, c.952].

...