Механізація вирощування озимої пшениці на прикладі ТОВ "Синівське"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МАШИНО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ

3. КОНСТРУКТОРСКА ЧАСТИНА. ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ҐРУНТУ НА ДНІ БОРОЗНИ, УТВОРЕНОЇ СОШНИКОМ

4. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

5. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

6. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ЛІТЕРАТУРА

РЕФЕРАТ

Дипломний проект складається з 7 аркушів креслення формату А1 і пояснювальної записки в обсязі 92 сторінок .

Пояснювальна записка містить в собі 6 розділів, 3 ілюстрації, 19 таблиць і додатків.

Ключові слова: комплексна механізація, ОЗИМА ПШЕНИЦЯ, аналіз, мета, технологічна карта, склад, агрегат, операція, ефективність, потужність.

Дипломний проект розроблений на тему: „Механізація вирощування озимої пшениці на прикладі ТОВ”Синівське ” Л-Долинського району”.

В дипломному проекті виконаний аналіз виробничої діяльності господарства за останні три роки.

Запропонована і розроблена технологічна карта на виробництво озимої пшениці з розрахунком оптимального складу МТП для виконання всього комплексу робіт, розроблена технологія та організація проведення основних механізованих операцій.

Розглянутий стан охорони праці в господарстві і запропоновані заходи по його покращенню.

Проведена екологічна експертиза проекту.

Розробки дипломного проекту підтверджені інженерно ? технічними та економічними розрахунками.

ВСТУП

Важливими умовами підвищення економічної ефективності виробництва продукції являється введення нових технологій і технічних засобів в зв'язку з елементами машин, після з'єднання технологічного процесу і економічного механізму господарства, подолання технічних, організаційних і економічних перешкод.

Потрібно широко вводити в сільськогосподарське виробництво технологію поточно-індустріальних методів прогресивних технологій. Вирощування зерна, виробництво м'яса, молока залежить від температур, якості ґрунту і якості його обробки, від організації сільсько-господарської праці і її технології. Прискорення і стійкість зерна залишається головною проблемою в сільському господарстві. Задача полягає в тому, щоб в найкоротший період забезпечити потреби держави в якісному виробництві зерна, мати необхідні державні резерви зерна і ресурси для експорту.

Сільськогосподарська техніка постійно вдосконалюється, так як це потрібно для того, щоб краще оброблялася земля, і це дає відчутний результат у виробництві сільськогосподарської продукції. В цих умовах розвиток і прискорення соціально-економічного перетворення держави підвищується роль інженерно-технічної служби в роботі більш повного і ефективного використання сільськогосподарської техніки. В задачу інженерної служби повинно входити введення в сільськогосподарське виробництво високоефективних машин і механізмів для підвищення продуктивності праці.

Задачею даного проекту являється розробка заходів, які направлені на зменшення собівартості, підвищенню валового збору, збільшенню рентабельності виробництва озимої пшениці - найважливіша задача продуктивності культури.

Рішення цих задач залежить від переходу всіх сільськогосподарських ланок на прогресивну технологію, застосування нової більш високопродуктивної техніки, точне дотримання агротехнічних строків, і умовам по механізованих роботах по вирощуванню озимої пшениці.

1. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА І ЗАДАЧІ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

1.1 Природні умови господарства

ТОВ”Синівське” Л-Долинського району Сумської області відноситься до помірно теплого і достатньо вологого агрокліматичного району.

Середня кількість опадів складає 580 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Найбільша їх кількість випадає влітку, найменше взимку. Середня річна температура повітря +7,9 °С, гідротермічний коефіцієнт складає 1,0 - 1,2. Період вегетації при середньодобовій температурі +5 °С становить 210-220 днів, а з температурою більшою +10 °С 170-180 днів. Сума активних температур в умовах району складає 2750 °С. без морозний період триває 240 днів, середня глибина промерзання ґрунту 48 см. Швидкість вітру в середньому за рік не перевищує 3,6 м/с, але бувають дні, коли швидкість вітру досягає 15 м/с і більше.

Рельєф території господарства відрізняється хвилястістю і відноситься до вузького-хвилястого водно ерозійного типу.

Глибина залягання ґрунтових вод до 10 - 15 м, а поблизу водосховища рівень їх знижується до 2 - 5 м.

1.2 Землекористування та структура посівних площ

ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району використовується досить інтенсивно про що свідчать високі врожаї основних сільськогосподарських культур, висока продуктивність тваринництва, успішне функціонування підприємств по переробці врожаю, успішне впровадження інтенсивних технологій зернових, технічних та олійних культур примушують керівництво формувати оптимальну структуру посівних площ та раціонально використовувати кожний гектар землі.

Структура земельних ресурсів ТОВ ”Синівське” представлена в таблиці 1.1. В господарстві впроваджений новий внутрішньо -господарський розрахунок між підрозділами, що виступають як самостійні госпрозрахункові одиниці. Кожному підрозділу встановлюються виробничі завдання по виходу продукції, розміри трудових, матеріальних витрат.

У практичній роботі керівники підрозділів керують виробничою діяльністю колективів. Бригадири відповідають за своєчасне й точне виконання госпрозрахункових на всіх показниках, забезпечують раціональну організацію праці механізаторів та працівників, дотримання правил внутрішнього розпорядку трудової та технологічної дисципліни, правильного ведення первинного обліку і звітності.

1.3 Структура земельних ресурсів

Таблиця 1.1.

Найменування та вид використання землі	Площа, га	В % до заг. площі
Загальна площа	2410	100
Сільськогосподарські угіддя, у тому числі	2410	100
Рілля	1765	73,2
Пасовища	166	6,9
Сіножаті	453	18,8
Багаторічні насадження	26	1,1

Структуру посівних площ і врожайність основних с-г культур за три останні роки приведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Структура посівних площ і врожайність основних с-г культур

Обробляємі культури	2004 рік	2005 рік	2006 рік
	Площа, га	Урожайність, ц/га	Площа, Га	Урожайність, ц/га	Площа, Га	Урожайність, ц/га
1. Зернові культури а) пшениця озима б)пшениця яра в) жито озиме г) ячмінь ярий д) овес е) горох є)кукурудза на зерно ж) гречка	------------------------------------------------------------
			1017	17,3	994	14,5
	350	27,7	340	24,6	200	37,7
	-	-	20	18,8	164	18,8
	85	14,3	32	9,5	20	23,2
	196	17,1	257	12,5	115	9,5
	90	23,9	104	18,4	172	11,0
	90	18,7	85	14,0	113	13,3
	60	20,1	60	30,4	160	16,9
	25	8,1	94	1,8	50	0,2
2. Технічні культури а) соняшник на зерно	------------------------------------------------------------
	110	4,6	88	10,3	74	4,0
3. Кормові культури а) кукурудза на силос	-------------------------------------------------------------
	170	149	75	120	50	206
4. Зелена маса а) багаторічні трави б) однорічні трави	-------------------------------------------------------------
	30	216	85	196	48	200
	100	179	92	101	98	105
5. Сінокоси а) багаторічні трави б) однорічні трави	-------------------------------------------------------------
	70	33,6	50	19,1	120	20,2
	200	16,9	10	10	20	14,3

Основою для планування й організації робіт у відділах є технологічні карти виробництва сільськогосподарських культур та кормів.

ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району згідно ґрунтово-кліматичних умов має зерновий напрямок з розвиненим тваринництвом (табл. 1.2.; 1.3).

1.4 Характеристика тваринництва в господарстві

Основою для планування й організації робіт у відділах є технологічні карти виробництва сільськогосподарських культур та кормів.

ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району згідно ґрунтово-кліматичних умов має зерновий напрямок з розвиненим тваринництвом.

Найбільшу питому вагу в структурі посівних площ займає озима пшениця (22,3%). Слід відмітити, господарство вирощує всі основні і городні культури в тому числі картоплю. Показники врожайності для 2006 року отримані достатньо високі для несприятливого клімату, особливо пшениця і цукровий буряк, кормові і силосні культури, кукурудза. Виняток - гречка і горох - урожайність низька.

У господарстві налічується шість молочно-тваринні ферми й одна по вирощуванню свиней.

Наявність поголів'я, яке знаходиться в господарстві приведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Наявність поголів'я і його щільність на 100 га с/г угідь та ріллі

Усього голів ВРХ на кінець 2006 р.	ВРХ у 2006 р. у відсот- ках до 2005 р.	На 100 га сіль- госп угідь, голів	У тому числі корів усього голів	2006 р. у від- сотках до 2005 р.	На 100 га сіль- госп угідь, голів	Всьо- го голів свиней 200 6р.	Сви- ней у 2006 р. у відсох- ках до 2005 р.	Свиней на 100 га ріллі
248	62,0	10,3	98	46,2	4,1	60	139,5	2.5

Інформація по виробництву молока молочнотоварними фермами на даний час у господарстві приведена в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Інформація по виробництву молока в 2006 р.

№ ферми	Закріплено корів,голів (середньорічне поголів'я)	Валовий надій Молока, л.	Надій на Корову,кг.
1.	161	4250	2640

Річне виробництво молока й валовий надій молока за два роки приведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 Виробництво молока, л.

2006 р.	2005 р.	2006 р. до 2005 р. у %	Надоєно мо-лока на 100 га. угідь в л.
4250	5288	80,4	176,3

Продуктивність худоби й показники відтворення стада в господарстві приведені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 Продуктивність худоби й показники відтворення стада за 2006 р.

Середній надій моло- ка від 1 ко- рови,кг.	Середньодо- бові прирости на вирощу- ванні та від- годівлі ВРХ	Середньодо- бові прирости на вирощуванні та відгодівлі свиней	Одержа- но телят на 100 корів, гол.	Одержано поросят на 100 основ- них свино- маток	Введено нетелей на 100 ко- рів
2640	394	183	70	983	10

Зрівнявши показники за два роки можна сказати, продуктивність в 2006 р. значно знизилась порівняно з 2005 р. причина полягає в тому, що продукція тваринництва і поголів'я стали основою бартеру у придбанні пального, мастила та запчастин до техніки. Проте поряд із зовнішніми негараздами є чимало причин, які ведуть до занепаду виробництва та зниження продуктивності худоби. Останніми роками не забезпечується в достатній кількості кормами худоба. Таким чином, дефіцит кормів та безгосподарність підганяють чисельність поголів'я під кормову базу. Поряд із цим зростає яловість корів, вихід приплоду телят з розрахунку на 100 корів становить лише 73 голови. Це підриває основи ведення тваринницької галузі. Для того, щоб зупинити подальший занепад тваринництва необхідно рішучі й енергійні дії керівників та спеціалістів всіх ланок виробництва.

З ціллю успішного виконання планового завдання по виробництву тваринницької продукції передбачено повне забезпечення тваринництва кормами власного виготовлення. У групі концентрованих кормів основне місце займають: кукурудза, ячмінь, пшениця. У групі січних кормів посідають силос кукурудзи і жом. З урахуванням потрібності тваринництва в кормах існує зелений конвеєр, де основне місце займають однолітні і багатолітні трави, кукурудза, зелена маса з власних кормових угідь.

На фермах всі технологічні процеси механізовані й автоматизовані. Корма тваринам роздають в основному за допомогою кормороздавача мобільного,універсального.

Таблиця 1.7 Обладнання для виробничих процесів у тваринництві у ТОВ ”Синівське”

Назва обладнання	Марка машини	Кількість, шт.
1	2	3
Автонапувалка	АП-1	200
Транспортер гною	ТСН-160	6

Наявність даного обладнання, що застосовується в технологічних процесах тваринництва, дозволяє в повній мірі виконувати поставлені задачі.

1.5 Склад і використання МТП господарства

Виробнича діяльність ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району

ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району повністю забезпечена мобільними енергетичними засобами: тракторами та автомобілями;

сільськогосподарськими машинами і машинами для механізації

робіт у тваринництві;

стаціонарними енергетичними засобами (двигуном внутрішнього

згорання й електродвигунами).

Структура машинно-тракторного парку приведена в таблиці 1.4. сільськогосподарські машини для рослинництва в таблиці 1.5. машини для механізації виробничих процесів у тваринництві в таблиці 1.6. наявність автомашин приведена в таблиці 1.8

Таблиця 1.8 Склад тракторного парку

Марка тракторів	Ефективна потужність, кВт	Кількість, щт.	Сумарна ефективна потужність, кВт
Колісні: Т-150К	165	3	1980
МТЗ - 80/82	75	13	1350
ЮМЗ - 6АЛ	60	3	240
Т-40М	50	1	150
Т-25М	25	1	75
Гусеничні: Т -150	150	1	1050
ДТ-75М	90	3	900
Т-70С	70	2	490
Шасі Т -16	20	2	40
Усього	705	29	6275

Таким чином, господарство в цілому в достатній мірі забезпечене тракторами різного тягового класу і типу. Це дозволяє виконувати комплектування всіх необхідних МТА.

Таблиця 1.9 Наявність комбайнів, сільськогосподарських машин та тракторів

Назва	Марка	Кількість
1	2	3
Зернозбиральні комбайни	ДОН-1500	4
	СК-5"Нива"	1
Кормозбиральні комбайни	КСК-100	1
	Марал-281	1
Бурякозбиральні комбайни	МКК-6	1
Плуги	ПЛН-5-35	2
	ПН-3-35	5
Борони	БДТ-3	1
	БЗСС-1,0	30
Зчіпки	С-11У	7
Культиватор - Рослинопідживлювач	КРН-5,6	2
Культиватори просапні	КПС-4	5
	2	3
	УСМК-5,4	2
Розкидачі мінеральних добрив	1РМГ-4	1
	МВУ-8	1
Підживлювачі-оприскувачі	ПОМ-630	1
	ОП-2000	1
Сівалки	СЗ-3,6	4
	СТВ-12 ”Мультікор”	1
	СУПН-8	1
Жатки	ЖБП-6	2
Жатка	ЖРБ-4,2	1
Косарки	КС-2,1	1
	КРН-2,1	1
Стогомет	ПФ-0,5	1
Фуражир	ФН-1,2	1
Котки	ЗКВГ-1,4	2
	ЗККШ-6	2
Граблі	ГВК-6,0Г	1
Бульдозери	ДЗ-42	1
Волокуші	ВН-3	1
Причепи автомобільні	ГКБ-8350	3
Причепи тракторні	2ПТС-4	5

Таким чином, з таблиці 1.5. видно, що для ефективної і безперервної роботи господарство забезпечено усією необхідною технікою і обладнанням, що допомагає збирати продукцію відповідно до запланованих агротехнічних строків.

Таблиця 1.10 Наявність автомашин в ТОВ ”Синівське” Л-Долинського районі

Марка	Потужність	Кількість	Сумарна
Автомашин	двигуна, кВт	автомашин, шт.	потужність в кВт
1	2	3	4
ГАЗ-САЗ-53Б ГАЗ-САЗ-53А	115 115	1 5	1380 1380
ЗИЛ-130(а/кран)	150	1	450
КаМАЗ-55102	210	1	420
1	2	3	4
Бензовоз АЦ-3,3-53	115	1	115
Автобус	115	1	460
УАЗ-459	70	1	280
УАЗ-452Б	70	1	280
ВАЗ-21061	59	1	118
Усього	1019	13	4883

Таким чином, господарство в цілому в досконалій мірі забезпечене: автомобілями, обладнанням для механізації виробничих процесів ув тваринництві та сільськогосподарськими машинами. Це дозволяє виконувати комплектування всіх необхідних МТА.

1.6 Матеріальна база технічного обслуговування машинно-тракторного парку у ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району

Для механічного обслуговування, поточного або аварійного ремонтів, до збирання, регулювання і зберігання сільськогосподарських машин функціонує ремонтна майстерня, що складається зі спеціально обладнаної території, капітальних та тимчасових будівель, необхідного обладнання, пристроїв, інструменту і т.д.

Виробнича база для механічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки в розділені на наступні сектори:

1)сектор механічного обслуговування і ремонту техніки;

сектор для зберігання техніки (машинний двір);

склад нафтопродуктів з постами заправки.

Сектор механічного обслуговування і ремонту включає:

вода від водонапірних башт;

майданчики з твердим покриттям для регулювання;

сільськогосподарських машин;

склади для зберігання запасних частин і матеріалів;

центральна ремонтна майстерня.

Пости мийки, майданчики для регулювання сільськогосподарських машин, склади для зберігання запасних частин І матеріалів, обладнані на кожному з трьох відділень

Центральна ремонтна майстерні розмішена на території інженерного комплексу, що включає пожежні депо, гараж, котельню, центральний склад запчастин, вузлів та агрегатів, склад металопрокату різного профілю і сортаменту.

Центральна ремонтна майстерня має відділення: ковальське, зварювальне, регулювання гідронасосів та гідроприводів, механічне, слюсарне, ремонту електрообладнання.

Річна програма центральної ремонтної - 60 тракторів. В останні роки цей показник не виконується. через відсутність запасних частин і вузлів, які необхідні для своєчасної заміни.

Кваліфікація працівників майстерні дозволяє проводити поточні ремонти сучасних сільськогосподарських машин та тракторів.

Перелік основного обладнання центральної ремонтної майстерні приведено в табл. 1.11.

Таблиця 1.11 Перелік основного обладнання ЦРМ

Назва обладнання	Марка	Кількість
1	2	3
Токарно-гвинторізний верстат	1А625	2
Свердлильний верстат	2Н118	2
Настільно-свердлильний верстат	НС-12А	2
ліфувальний верстат	ЗБ-63А	1
Прес гідравлічний	2469	1
Електрозварювальний апарат	ПСД-300М	2
Компресорна установка	М-155-2	2

Таким чином з цієї таблиці видно що обладнання центральної ремонтної майстерні цілком задовольняє потреби господарства.

На машинних дворах кожного з трьох відділків є навіс для зберігання складної сільськогосподарської техніки, асфальтовані майданчики для зберігання ґрунтообробної техніки, сівалок, машин для догляду за рослинами, косарок та іншої техніки. На цих же майданчиках проводяться роботи з приймання, збирання, обкатки та роботи по попередньому регулюванню нових машин, закуплених, а також ремонти й технічне обслуговування сільськогосподарської техніки окрім тракторів.

Для проведення окремих ремонтів є мінімальний запас запчастин на складі відділків, відділення збирання та кузня.

Окрім цього на машинних дворах відділків є майданчики для технічного регулювання ґрунтообробних машин, сівалок та культиваторів з пристроями

Енергоозброєність (станом на 1.01.2006р.) приведена в таблиці 1.9.

для установки робочих органів, установки глибини їх ходу та інших регулювань.

Для зберігання паливних мастильних матеріалів кожне відділення має своєї нафтове господарство, розміщене на території машинного двору. Склад нафтопродуктів включає цистерни різних місткостей, заправні пости. Заправка тракторів проводиться закритим способом, за допомогою заправних колонок КЭР-40. Для заправки тракторів у польових умовах використовується пересувний паливнозаправний агрегат МЗ-3904. Доставка нафтопродуктів у господарстві здійснюється централізовано автоцистернами.

Таблиця 1.12 Енергоозброєність господарства

Показники	Загальна потужність, кВт
Двигуни тракторів	2530
Двигуни комбайнів	1655
Двигуни автомобілів	3897
Інші механічні двигуни	180
Електродвигуни й електроустановки	1100
Робочі тварини в перерахунку на механічні сили	23
Усього	9385

Таким чином, наглядно видно, що господарство в цілому в достатній мірі енергоозброєне по двигунах всіх модифікацій.

1.7 Аналіз стану технічного обслуговування МТП

У даному господарстві проведенням обслуговування займається технічна служба на чолі з головним інженером. Всі відділення господарства виконують обслуговування МТП своїми силами.

Технічне обслуговування, усунення несправностей машин, постановка їх на зберігання проводиться бригадою слюсарів, спільно з майстром наладчиком.

У цій роботі активну участь приймає й механізатор, який працював на машині, що становиться на зберігання. На жаль, в останні роки, як і в інших господарствах рівень технічного обслуговування дещо знизився і проводиться на неналежній висоті. Часто порушується графік проведення ТО або й зовсім не виконується, особливо в літній період, коли машини часто працюють без проведення ТО.

У цілому на фоні передового досвіду технічне обслуговування нагромадженого в різних районних, обласних і республіканських об'єднаннях, рівень технічного обслуговування МТП підприємства необхідно підвищити.

У зв'язку із цим, в 2003 році інженерною службою господарства розроблені заходи для покращення технічного обслуговування МТП.

1.8 Висновки і задачі дипломного проектування

Аналізуючи показники господарчої діяльності і стан механізації вирощування

Кукурудзи на силос можна зробити висновок,що вирощування цієї культури в господарстві придбало інтенсивний характер,що привело до збільшення посівних площ при значному зменшеності урожайності.

Головною причиною цього є погіршення якості обробітку ґрунту,а також якість внесення добрив,як мінеральних,так і органічних. Також у господарстві погано організована підготовка техніки до польових робіт і системи догляду за посівами. Причина полягає в тому,що гостро не вистачало коштів на запасні запчастини і на паливно-мастильні матеріали.

У господарстві строки збирання вирощених сільськогосподарських культур було затягнуто майже до кінця осені, а це призвело до великих

економічних збитків,значного недобору врожаю зернових культур.

Порівнявши показники продуктивності тваринництва потрібно сказати,що продуктивність за останній рік дуже знизилась порівняно з попередніми роками.

Причина полягає в тому, що продукція тваринництва і поголів'я стали основою бартеру у придбанні пального,мастил та запчастин для техніки. Таким чином, дефіцит коштів,кормів, безгосподарність підганяють чисельність поголів'я під кормову базу.

Основною метою дипломного проектування по даному господарству є розробка механізації технологічних процесів інтенсивного вирощування кукурудзи на силос з урахуванням досягнень науки і техніки при одночасному забезпеченні безпеки життєдіяльності при виробництві. Це дасть можливість зменшити відсотки ручної праці при виробництві продукції, підвищити якість обробітку ґрунту, зменшити агротехнічні строки і домогтися значно кращих результатів.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

2.1 Технологія виробництва озимої пшениці

Озиму пшеницю вирощують переважно в країнах з м'яким кліматом. У країнах із суворим кліматом поширені ярі форми її. В Україні озима пшениця займає 6-9,5 млн. га.

Біологічні особливості. Насіння пшениці починає проростати при температурі 1-2?С, але дружні сходи з'являються при температурі 14-17?С.

Фаза проростання насіння, сходи і частково кущіння озимої пшениці відбуваються восени, решта фаз - навесні і влітку наступного року. Фаза кущіння переривається зимовим періодом вимушеного спокою. Взимку при достатньому загартуванні пшениця витримує зниження температури ґрунту на глибині вузла кущіння до мінус 16-18?С, високо морозостійкі сорти - до мінус 20?С.

Озима пшениця вимоглива до вологи. При проростанні насіння вбирає води 50-55 % власної маси. На формування одиниці маси сухої речовини вона витрачає 300-450 одиниць води (транспіраційний коефіцієнт, ТК). Протягом вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-80 % НВ. Великої шкоди посівам завдає дефіцит вологи в ґрунті під час проростання насіння і з'явлення сходів.

Озима пшениця вимоглива до світла. За недостатнього освітлення вузол кущіння формується близько до поверхні ґрунту, рослини погано загартовуються і тому мають низьку зимостійкість. Недостатнє освітлення навесні є причиною витягування нижніх міжвузлів і вилягання рослин. При недостатньому освітленні. під час наливання і достигання зерна погіршується його якість, зокрема зменшується вміст у ньому білка і клейковини.

Технологія вирощування. Попередники. У різних зонах кращими попередниками для пшениці, як і для інших озимих культур, є культури, які рано звільняють поле, не виснажують грунт на поживні елементи і вологу, залишають після себе чисті від бур'янів поля, не мають спільних шкідників і хвороб. Цим вимогам найбільше відповідають чисті пари, які економічно вигідні лише в посушливих степових районах України. В усіх зонах пшеницю висівають по зайнятих парах, після зернобобових культур ранніх строків збирання (в основному гороху), кукурудзи на зелений корм і ранній силос. У Лісостепу і на Поліссі її вирощують також після багаторічних бобових трав і ранньої картоплі, гречки, на Поліссі - після люпину на зелений корм і силосу, льону-довгунця, а на піщаних ґрунтах - після сидеральних люпинових парів. Не слід вирощувати пшеницю та інші озимі зернові після суданської трави, сорго, кукурудзи на зерно, соняшнику, які пізно збираються висушують грунт на значну глибину.

Підготовка ґрунту. Готуючи грунт під озиму пшеницю, як і інші озимі зернові культури, посівний шар треба довести до дрібногрудочкуватого стану, щоб забезпечити максимальне збереження вологи, створити сприятливі умови для якісної сівби, проростання насіння і розвитку рослин на початку вегетації. Посівний шар повинен складатися в основному з агрегатом розміром до 10 мм, а кількість грудочок розміром 3-10 см в ньому не повинна перевищувати10 % маси посівного шару.

Основним завданням обробітку ґрунту є зберігання вологи, боротьба з бур'янами та підвищення ефективної родючості ґрунту. Площі, відведені під чорний пар, після збирання попередника лущать на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-20, ЛДГ-15А, ЛДГ-10А, ЛДГ-5Л, а після проростання бур'янів проводять друге лущення лемішними лущильниками ППЛ-10-25, ППЛ-5-25 на глибину 10-12 см. Це - ефективний захід боротьби з багаторічними бур'янами та поліпшення умови для оранки.

Коли після другого лущення почнуть проростати бур'яни, проводять оранку плугами ПТК-9-35, ПНЛ-8-40, ПЛП.6-30, ПЛН-5-35, ПЛ-5-З5, ПЛН-4-35, ПЛН-3-35 або розпушують грунт плоскорізом ПГ -3-1ОО на глибину 27-30 см. Глибокий обробіток під чорний пар поліпшує структуру орного шару, посилює діяльність корисних мікроорганізмів, сприяє знищенню бур'янів, шкідників і хвороб, прониканню в глибші шари вологи опадів, розвитку кореневої системи. Після культур, які пізно звільняють поле, проводять лущення дисковими лущильниками у двох напрямах на глибину 6-8 см і вслід за ним - глибоку оранку.

Навесні обробіток чорного пару починають із закриття вологи важкими боронами Б3СС-1,О; Б3ТС-1,О в 1-2 сліди. Протягом весни й літа, проводять різноглибинний обробіток ґрунту, який забезпечував би максимальне зберігання вологи і знищення бур'янів. Через 5-7 днів після закриття вологи проводять культивацію культиваторами КШП-8, К3Б-21, КП3-9,7 на глибину 10~12 см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять у міру з'явлення бур'янів з поступовим зменшенням глибини на 1-2 см. На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, першу культивацію проводять на глибину 12-14 см.

Щоб зменшити випаровування вологи, доцільно зменшувати кількість культивацій і боронувань, обробляючи чорні пари гербіцидами. Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. За сухої погоди та на незабур'янених полях культивації недоцільні.

Парозаймальні культури потрібно збирати своєчасно і відразу обробляти ґрунт. Якщо між збиранням попередника і сівбою пшениці (чи іншої зернової озимої культури) досить тривалий проміжок, часу, а в шарі - 0-20 см не менше 20 мм вологи, урожайність пшениці мало залежить від способу обробітку ґрунту, якщо останнім створюється ущільнений підпосівний шар із щільністю 1,1-1,3 г/смі та дрібногрудочкуватий посівний шар з агрегатами діаметром до 3 см.

За умов достатнього зволоження після культур, які рано збирають,

після лущення стерні проводять оранку плугами з передплужниками в агрегаті з кільчастими котками, а на незабур'янених полях - безвідвальний обробіток ґрунту. Глибина оранки становить 20-22 см, після багаторічних трав і кукурудзи - 25-27, на дерново-підзолистих ґрунтах - 16-18 см. Якщо кукурудзу збирають не раніше як за 20 днів до сівби пшениці, проводять поверхневий обробіток ґрунту. Поверхневий обробіток ґрунту на глибину 8-12 см дисковими, голчастими або плоскорізними знаряддями після всіх попередників ефективний у роки з посушливою погодою під час підготовки ґрунту і сівби на чистих від багаторічних бур'янів полях та при пізньому збиранні попередника. Після гороху такий обробіток ґрунту ефективний завжди.

Значну увагу слід приділяти передпосівному обробітку ґрунту. Проводити його треба старанно відрегульованими на глибину обробітку культиваторами КПС-4, УСМК-5,4 з боронами або комбінованими агрегатами РБК-7,2; РБК-5,4; БІП-5,6. Нерівномірний обробіток посівного шару є причиною нерівномірної глибини загортання насіння, що, в свою чергу, призводить до зниження польової схожості насіння, неодночасної появи сходів, нерівномірного розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння.

Удобрення. При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією треба застосовувати підвищені дози органічних і мінеральних добрив, які при неправильному використанні можуть спричинити вилягання та опіки рослин. Виняткове значення при цьому має рівномірність розподілу їх по площі розкидним, рядковим (локальним) чи стрічковим способом.

Органічні добрива з розрахунку 20-25 га в Степу, 25-30 т/га в Лісостепу і 30-35 т/га на Поліссі вносять під основний обробіток ґрунту або попередню культуру (машини МТТ-Ф-19, ПРТ-16М, ПРТ-10-1, РОУ-6 або МЖТ-19, МЖТ-16, МЖТ-10,МЖТ-6, РЖТ-4М, ЗЖВ-ф.3,2 при внесенні рідких органічних добрив, дози яких у 1,5-2 рази вищі). Система використання мінеральних добрив передбачає основне, рядкове удобрення та підживлення. В основному удобренні використовують калійні та 80-90 % фосфорних добрив від загальної Їх кількості на весь період вегетації. Вносять добрива під найглибший обробіток ґрунту машинаРУП-14. РУП-10, МВУ-16, МВУ-8Б, МВУ-5, ІРМГ-5, ІРМГ-4Б, ССТ-10, НРУ-О,5, РУМ-8, КСА-3. Решту фосфорних добрив (Plo-15) вносять у рядки під час сівби, використовуючи для цього гранульований суперфосфат або комплексне гранульоване добриво.

Азотні добрива вносять у кілька строків. На бідних ґрунтах частину аміачних азотних добрив (до 30 кг д. р.) треба вносити під передпосівну культивацію або в основному удобренні разом з фосфорними і калійними. Це прискорює розвиток і підвищує зимостійкість рослин на бідних ґрунтах. Надмірна кількість азоту в осінній період знижує зимостійкість рослин, тому основну частину азотних добрив вносять у вигляді підживлень у весняно-літній період вегетації. Внесення високих доз азотних добрив за один прийом, крім вилягання посівів, спричинює підвищення втрат азоту (через вивітрювання і вимивання з ґрунтовими водами) та забруднення водоймищ нітратами. Ефективність підживлення залежить від стану посівів, основного удобрення, рівномірності розподілу добрив по полю. Нерівномірне внесення азотних добрив спричинює надмірну інтенсивність росту і кущіння рослин у місцях їх більшої концентрації, що, в свою чергу, призводить до раннього вилягання та погіршення якості продукції через підвищення вмісту шкідливих нітратів і нітритів. Через це машини, якими вносять азотні добрива, треба ретельно перевіряти на рівномірність розподілу добрив по площі. Відхилення від норми внесених у різних місцях поля добрив не повинно перевищувати 10 %.

Підживлення азотними добривами рекомендується проводити в три строки: на ІІ-ІІІ, IV та VІІ-ІХ етапах органогенезу. При ранньовесняному підживленні на ІІ, а на добре розвинених посівах на ІІІ етапі органогенезу вносять 20-30 % річної норми добрив. Це підживлення стимулює кущіння рослин. Ефективність добрив

вища, якщо для підживлення використовують дискові сівалки або спеціальні дискові рослинопідживлювачі і вносять їх прикореневим способом на глибину 5-6 см. Найбільшу дозу (близько50 % річної норми), але не більше NBO-90 вносять на IV етапі органогенезу. Це підживлення підвищує продуктивну кущистість, збільшує кількість колосків у колосі та квіток у колосках. Третє підживлення проводять у період від викидання флагового листка до цвітіння, і воно збільшує озерненість колоса та виповненість зерна. його ефективність вища в районах достатнього зволоження та в роки з вологою погодою у цей період. Строки підживлень, кількість та дози азотних добрив залежать від стану посівів, погодних умов і результатів ґрунтової і рослинної діагностики. У зонах вирощування сильних пшениць іноді виникає потреба в проведенні додаткового, так званого якісного, підживлення розчином сечовини або плаву для підвищення якості зерна. Обприскування проводять під час наливання зерна з розрахунку 30-45 кг азоту на1 га.

Сівба. Основою високої ефективності інтенсивної технології є сівба високоякісним насінням. Воно повинно бути кондиційним, відповідати вимогам категорій ЕН або РН - 1-3 і мати чистоту не нижче 98 %, схожість не нижче 92 %, силу росту не нижче 80 %, масу 1000 насінин понад 40 г. Насіння знезаражують від хвороб на протруювачах ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5 або інкрустують на машинах «Мобітокс-Супер», КПС-ІО, КПС-40 з використанням плівкоутворювачів ПВС (полівініловий спирт), NаКМЦ (натрієва сіль карбоксиметилцелюлози), РКД (рідкі комплексні добрива), ПВА з одним із системних препаратів (ТМТД, байтаном, вітаваксом, фундазолом) з розрахунку 2-3 кг препарату на І т насіння.

Висівають пшеницю з таким розрахунком, щоб до зими на рослинах утворилося по 3-5 пагонів. На ранніх посівах рослини до зими переростають, старіють, сильно пошкоджуються шкідниками. Пізні посіви погано зимують, рослини відстають у рості, мають низьку продуктивну кущистість, їх треба додатково удобрювати.

Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий сівалками С3-3,6А, С3Т-3,6А, СЗП-8, С3П-І2, С3П-І6, а в посушливих районах, де можлива вітрова ерозія,- стерньовими 3СС-12, С3С-6 після поверхневого або плоскорізного обробітку ґрунту.

Як уже зазначалося, інтенсивна технологія вирощування передбачає створення постійної технологічної колії з двома незасіяними смугами шириною 300-450 мм (відключають відповідно 8-й і 17-йабо 6, 7 і 18 та 19-й висівні апарати середньої сівалки трисівалкового агрегату). Ширина колії, незасіяних смуг та міжколійних відстаней залежать від наявності в господарстві комплексу машин для догляду за посівами.

Особливу увагу слід приділяти регулюванню норм висіву та глибині загортання насіння. Надмірне загущення в одних рядках та розрідження в інших знижує врожайність посівів. Оптимальна норма висіву на Поліссі становить 5-5,5 млн, у Лісостепу - 4,55, у Степу 4-4,5 млн схожих насінин на 1 га.

Глибина загортання насіння на структурних ґрунтах середнього механічного складу при достатньому забезпеченні вологою має дорівнювати глибині залягання вузла кущіння (близько 3 см з урахуванням осідання ґрунту). При пересиханні верхнього шару ґрунту глибину збільшують до 5-6, а в посушливих регіонах - до 8 см.

На важких ґрунтах та в умовах перезволоження глибину загортання зменшують до 2-3 см.

Догляд за посівами. Максимальну врожайність посівів мають тоді, коли на час збирання на 1 м2 посіву формується по 500-700 продуктивних пагонів. З цією метою на посівах проводять боротьбу з шкідниками, хворобами і бур'янами, підживлюють рослини, застосовують ретарданти. Щоб правильно передбачити і розробити ці заходи, до сівби треба обстежити грунт на, наявність хвороб, шкідників, бур'янів і вміст вологи в ньому. Якщо в ґрунті шкідників більше економічного порога шкідливості, сівбу треба провести з внесенням у грунт інсектицидів: 2 % гамма-ізомеру ГХЦГ (50кг/га), 5 % базудину (50 кг/га), 5 % волатону (50-75 кг/га), 2% фосфаміду (100 кг/га).

Якщо продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-10 см менше 10 мм, то після сівби посіви коткують кільчасто-шпоровими котками. Це сприяє дружному з'явленню сходів. Ґрунтову кірку знищують боронуванням зубовими або ротаційними боронами до або після появи сходів. За допомогою боронування знищують також бур'яни, які на період обробітку перебувають у стані «білої ниточки».

Щоб запобігти пошкодженню пшениці шведською і гессенською мухами, опомізою та іншими шкідниками, у фазі сходів посіви обприскують розчинами препаратів БІ-58 або рогору, антіо (1-2 л/га), 50 % гамма-ізомеру ГХЦГ, 50 % волатону (2 кг/га) або іншими інсектицидами, у тому числі й піретроїдами. Обприскування слід проводити при температурі вище 12 ?С, коли шкідники ведуть активний спосіб життя. При наявності мишоподібних гризунів у передзимовий період в нори розкладають отруєні принади.

Взимку за посівами спостерігають, відрощуючи рослини у монолітах. Це дає змогу завчасно спланувати запобіжні заходи або усунути причини загибелі рослин, прогнозувати пересівання або підсівання. Пересівають повністю загиблі та зріджені на 50 % і більше нерозкущені посіви, коли на час відростання посівів на 1 мІ є в середньому не більше 700 живих пагонів усіх порядків. Посіви, на яких загинуло не більше 25 % рослин, не пересівають і не підсівають, а густо ту майбутнього продуктивного сте6лостою коригують посиленням азотного живлення залежно від зрідженості посіву і розкущеності рослин. Щоб не зменшити об'єму виробництва зерна, посіви доцільно підсівати однаковими за скоростиглістю з пшеницею сортами ячменю. Норми висіву ячменю змінюють залежно від ступеня зрідженості пшениці.

Навесні, коли грунт досягне фізичної спілості і добре кришиться, а рослини почнуть відростати і вкорінятися, посіви боронують. Боронуванням знищують слабкоукорінені бур'яни, вичісують відмерлі і хворі листки і рослини, зменшують випаровування вологи з ґрунту. Не можна боронувати слабкорозкущені посіви, особливо на легких ґрунтах, а також посіви, на яких спостерігається випирання рослин. Дуже загущені посіви доцільно боронувати у два сліди. Розрідження таких посівів запобігає ранньому виляганню. Якщо посіви підживлюють за допомогою дискових сівалок, то додаткових розпушувань не проводять.

Весняний догляд за посівами включає також обробіток посівів інсектицидами проти хлібної жужелиці, шкідливої черепашки та інших видів хлібних хлопів, п'явиці, хлібних бліх, цикад та інших шкідників. Для цього використовують інсектициди антіо, 130латон, вофатокс, рогор (Б 1-58) по 1-2 кг/га, а також децис, карате та ін. з розрахунку 0,2-0,4 л/га.

Для боротьби з бур'янами застосовують гербіциди у фазі кущіння: амінну сіль 2,4-Д (2-2,5 кг/га), 2М-4Х (2 кг/га), 2М-4ХМ (5 кг/га), базагран, діален, актрил-М (2-3 кг/га), лонтрел (0,3 кг/га), арелон, ілоксан (1-2 кг/га) або ін. В цей час, а також наприкінці кущіння - на початку трубкування та в період викидання флагового листка і колосіння посіви обприскують проти борошнистої роси, корепевих гпилей, бурої листкової іржі та інших хвороб байлетоном, тилтом, фундазолом та ін.

На початку виходу рослин у трубку (lV етап органогенезу), якщо прогнозується вилягання рослин, посіви обробляють розчином препарату тур (3-4 кг/га д.р.). Під час цвітіння, наливання зерна і в стані молочної стиглості для боротьби з шкідливою черепашкою та іншими хлібними клопами, п'явицею, попелицями посіви обприскують одним з вищезгаданих інсектицидів.

Для боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами потрібно максимально використовувати запобіжні та знищувальні агротехнічні і біологічні заходи. Хімічні заходи слід використовувати лише тоді, коли застосування інших заходів зменшує шкідливість патогенів нижче економічних порогів шкідливості. Обробляти посіви пестицидами треба не пізніше як за 20 днів до настання повної стиглості. Якщо потреба в застосуванні гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів збігається в часі, то потрібно готувати бакові суміші, але обов'язково при цьому користуватись таблицями змішуваності препаратів. Для захисту рослин застосовують обприскувачі ОП-3200-1, ОП-2000-2-01, ОМ-630-2, ОМ-320-2, ОПШ-15-01; ПОМ-630.

Розглянуті вимоги інтенсивних технологій вирощування озимої пшениці аналогічні вимогам інших озимих зернових культур (розрізняються лише дози, види і строки застосування препаратів).

Збирання врожаю. Озиму пшеницю треба збирати в стислі строки. Запізнення із збиранням призводить до осипання зерна, погіршення його якості. Застосовують два способи збирання: роздільний (двофазний) і пряме комбайнування (однофазний) . Виробничу перевірку проходять різні варіанти двофазного збирання зернових з обмолотом на стаціонарі.

Збирання врожаю починають роздільним способом, коли пшениця досягне середини воскової стиглості і зерно має вологість33-35 %, а закінчують прямим комбайнуванням під час повної стиглості, коли вологість зерна на Поліссі не перевищує 20, а в степових районах - 14-17 %.

При роздільному збиранні пшеницю спочатку скошують у валки жаткою ЖВП-6 а в агрегаті з МТЗ-80, жатками :ЖВР-І0,

ЖНС-6-12, ЖН-6, ЖРБ-4,2А, ЖСК-4А, які начіплюють на зерно збиральні комбайни, або самохідною косаркою КПС-5Г. Для збирання полеглих посівів мотовило встановлюють перед різальним апаратом, а не полеглих - вал мотовила і різальний апарат розміщують в одній вертикальній площині. Скошують рослини із залишенням стерні висотою 15 см, щоб валок був підвішений на стерні і добре провітрювався. Через 3-4 дні, коли зерно матиме вологість не вищу 18 %, валки підбирають і обмолочують комбайнами CK-5Al «Нива», СК-6 «Колос», СКД-5 «Сибіряк»,' Дон-1200, Дон-1500 з пристроями ПУН-5, ПУН-6 і обладнаними підбирачами ППТ-2,4Б, ППТ-3А, 54-02А та ін.

Для роздільного збирання придатні високорослі посіви з густотою продуктивного стеблостою не менше 300 стебел на 1 мІ.

При прямому комбайнуванні обмолочують рослини одночасно із скошуванням. Обидві операції проводять зерновими комбайнами, обладнаними жатками. Цим способом збирають чисті від бур'янів посіви і ті, які на час збирання досягли повної стиглості, а також низькорослі посіви.

Застосування роздільного збирання дає змогу на 5-7 днів раніше почати збирання врожаю, на 20-25 % підвищує продуктивність комбайнів, зменшує втрати зерна від осипання, особливо нерівномірно дозріваючих культур (горох, просо, гречка). Якщо в господарстві є сушильні агрегати і достатня кількість комбайнів, збирання доцільно проводити прямим комбайнуванням, починаю чи його наприкінці воскової стиглості. Солому при цьому слід розстилати у валки, потім підбирати прес-підбирачами або рулоноутворювачами (ППЛ-Ф- 1,6, К-454, ПК:Т-Ф-2,0; ПР-Ф-750; ПРП-,б).

З організаційно-економічного погляду кращим є потоковий метод збирання, при якому одночасно з обмолочуванням зерна солома подрібнюється подрібнювачем

ИСМ-З або ін., завантажується в спеціальні причепи ПТС-4-887Б і вивозиться з поля.

Під час збирання треба запобігати втратам зерна від скошування посівів у валки до перевезення на тік або у зерносховища. За агротехнічними вимогами втрати урожаю при скошуванні не повинні перевищувати 0,5 % на не полеглих і 1,5 % на полеглих посівах. При прямому комбайнуванні загальні втрати не повинні перевищувати 1 %, засміченість зерна в бункері - З %, битого зерна при збиранні насінницьких посівів має бути не більше 1, а продовольчих - 2 %.

Відразу після збирання врожаю проводять лущення стерні. На площах, де пшеницю вирощували із залишенням технологічної колії, перед лущенням стерні її розпушують.

Післязбиральна доробка зерна. Зерно, яке привозять з поля на тік, доробляють до продовольчих або посівних кондицій. Для цього його очищають від механічних домішок, насіння бур'янів, решток полови, соломи, від комах. Домішки, як правило, вологіші і є центрами швидкого самозігрівання і пліснявіння. Якщо вологість зерна вища допустимої, його пропускають через сушильні агрегати.

Вимогам потоковості і комплексності виконання основних і допоміжних технологічних операцій після збиральної доробки зерна найбільше відповідають зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-50, КЗС-25 і КЗС-25Б продуктивністю на очищенні зерна відповідно 50, 25 і 25 т/год. Найбільш поширеними в господарствах є зерноочисні агрегати ЗАВ-40 і 3ЛВ-20. Ефективні також і потокові лінії фірми «Петкус» (Німеччина).

2.1 Розробка операцій технологічного процесу. Розрахунок по комплектуванню агрегату при оранці

Приймаємо енергетичний засіб з його короткою технічною характеристикою:

Трактор	Т-150
вага трактора	Gтр=71,1 кН
номінальна потужність двигуна	Ne = 110,4 кВт
номінальна частота обертання колінчатого вала	nn=2000 об/хв.
радіус ведучого колеса	rо=0,382 м

Приймаємо діапазон швидкості для виконання сільськогосподарських операції. Оранка проводиться за допомогою с/г машини - плуга ПЛН - 5 - 35 при швидкості руху 4-7,5 км/год.

Приймаємо роботу трактора на III і IV передачі.

Визначаємо робоче тягове зусилля трактора Рrак(р)*кН, по формулі.

Рrак(р)=Рдр-Gmр(f+і) (2.1)

де Рдр - рушійна сила трактора, кН;

f - коефіцієнт опору кочення f =0,10;0,12;

і - кут нахилу, і=2%.

Визначаємо дотичну силу трактора на прийнятих передачах Рд, кН по формулі:

Рд= (2.2)

де зmp - ККД трансмісії, зmp=0,92,

і mp - передаточне число трансмісії,

і mp (ІІІ) = 29,7,

і mp (ІV) = 27,0.

Дотична сила тяги

РдІІІ= =39,48 кН

РдІV= =35,89 кН

Приймаємо рушійну силу трактора рівну дотичні сили тяги трактора

РдрІІІ=РдІІІ=39,48 кН

РдрІV=РдІV=35,89 кН

Визначаємо силу зчеплення трактора з ґрунтом Рзч, кн. По формулі

Рзч=Gзч*µ (2.3)

де Gзч - зчіпна вага трактора рівна вазі трактора, Gзч = Gзч =71,1 кН,

µ - коефіцієнт зчеплення, µ =0,6...0,7

Рзч=0,65*71,1=46,22 кН

Визначаємо рушійну силу трактора на даних передачах. Рушійна сила повинна бути меншою із двох визначених сил: дотичної сили та сили зчеплення.

У даному випадку всі дотичні сили є меншими сили зчеплення. Отже, робоче зусилля трактора визначають на прийнятих передачах.

Рrак(Р)ІІІ= 39,4...