Механізація вирощування озимої пшениці на прикладі ТОВ "Синівське"

Gзуп - годинна витрата палива на зупинках, Gзуп =1,2 кг/год;

Тзуп - затрати часу на зупинки.

Тх = Тзуп= (2.32)

Тх = Тзуп = =0,63 год;

Goд==3,02 кг/га

Визнаємо ширину загінки, яку виконує агрегат за заміну Gзм, м по формулі:

Gзм = (2.33)

де L - довжина гону, L =1000м.

Gзм = =203 м

Визначаємо кількість кругів, шт. по формулі:

nк= (2.34)

nк==28,2 шт.

Приймаємо nк =28 шт.

Визначаємо ширина загінки Ср, м, по формулі:

Ср= nк·2Вр (2.35)

Ср=28·2·3,6=201,6м

Визначаємо ширину поворотної смуги

Е=ЗR+1 (2.36)

де R -радіус повороту трактора, визначається по формулі:

R=1,6·Вк (2.37)

R=1,6·3,6=5,76 м.

l - довжина виїзду агрегату визначається по формулі:

l=0,5 lа (2.38)

де lа - довжина виїзду агрегату кінематична, визначаємо по формулі:

lа=lmр+lс/г (2.39)

де lmр - кінематична довжина трактора, lmр = 1,2м;

lс/г - кінематична довжина сівалки, lс/г =3,2 м.

lа=1,2+3,2=4,4м

l =0,5·4,4=2,2 м

Е=3·5,76+2,2=19,48м.

Визначаємо число ходів агрегату на поворотні смузі nх, шт. по формулі

nх ==5,4 шт. (2.40)

Приймаємо nх =5 шт.

Визначаємо робочу ширину поворотної смуги Ер, м по формулі.

Ер= nх ·Вр=3,6·5=18 м (2.41)

Обґрунтування вибраного способу руху агрегату який зводиться до визнання коефіцієнта використання робочих ходів.

ц= (2.42)

де Lр - довжина робочого ходу агрегату м:

Lр=L-2·Ер (2.43)

Lр= 1000-2·18=964 м

Lх - довжина холостого ходу агрегату.

Lх=6R+21 (2.44)

Lх=6·5,76+2·2,2=38,96 м

ц ==0,96

Спосіб руху агрегату вибраний добре.

3. КОНСТРУКТОРСКА ЧАСТИНА

ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ҐРУНТУ НА ДНІ БОРОЗНИ, УТВОРЕНОЇ СОШНИКОМ

При посіві насіння створюються необхідні умови для їхнього проростання і подальшого розвитку рослин. Одне з важливих умов проростання насіння - щільність ґрунту на дні борозни. При ущільненні ґрунту під впливом зовнішніх сил відбувається зближення структурних агрегатів і зменшення загальної шпаруватості ґрунту, тому ущільнення супроводжується збільшенням її відносної вологості без додавання води ззовні [1]. Це відбувається в результаті того, що збільшується капілярність ґрунту і вода по капілярах підтягується з нижніх, більш вологих шарів до верхніх, менш вологим.

Для забезпечення необхідної щільності ґрунту на дні борозни пропонуємо робочий орган - сошник, що має бороздоутворюючий орган у виді диска, що по периферії має клинчасту форму (рис. 1). Така форма дозволяє дискові легко входити в ґрунт і ущільнювати дно борозни. Диск має циліндричну частину радіусом r1 і шириною b1 і конічну частину з кутом а конусності, висотою hk і шириною Ьо. При коченні по ґрунті диск діє подібно ковзанці, утворити борозну глибиною hо завдяки зминанню ґрунту, що при цьому випробує деформацію стиску.

Рис.1. Схема бороздоутворючого диска

Тиск, що робиться диском на дно борозни [ 1 ] (рис, 2),

p = (3.1)

де R1 - реакція ґрунту на обід диска, Н; l0 - довжина площадки зминання, м.

Рис. 2. Схема взаємодії диска з ґрунтом

Як видно з рис. 2,

l0=2r1 *sinд, (3.2)

де д - кут відхилення реакції R1 від вертикалі.

Реакції [2]

(3.3)

R1x= (3.4)

де q - коефіцієнт об'ємного зминання ґрунту, Н/м3.

Перетворивши вираження (1) з використанням (2)-(4), одержимо

P= (3.5)

Щільність ґрунту на дні борозни [3]

р =, (3.6)

де г - питома вага твердої фази ґрунту, кг/м3, е- коефіцієнт пористості.

Коефіцієнт пористості [4]

е = (3.7)

де е0 - коефіцієнт пористості при навантаженні 9,8-104 Па (для звичайного чорнозему 0,7...0,85); В1 - ступінь зміни коефіцієнта пористості при навантаженні (5...10); р- тиск, що робиться диском на дно борозни, Па.

Підставивши (3.5) у (3.7), а (3.7) у (3.6), одержимо

(3.8)

Щільність р дна борозни змінюється з глибиною h0 борозни, що виходить з (3.8), і має вигляд

(3.9)

Оптимальна щільність дна борозни для чорнозему складає близько 1,3 г/см3 [5, 6]. Тоді, знаючи питому вагу г твердої фази ґрунту і коефіцієнт q об'ємного зминання ґрунту, по вираженню (3.9) визначимо необхідну для закладення насіння глибину дна борозни.

4. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Для сучасного сільськогосподарського виробництва характерним є вплив організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів. Це спричиняється застосуванням машин і механізмів, енергетики, матеріалів і речовин (пестицидів, мінеральних добрив, фарб тощо), інфрачервоного, ультрафіолетового, іонізуючого опроміненням, а також забруднення повітря робочої зони.

4.1 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права й повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці, наведені в правилах внутрішнього розпорядку підприємств і організацій.

Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності відображено в Законі України „ Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, у якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації

У в ТОВ ”Синівське” існує чітка нормативно-правова база охорона праці. Вона підкріплена Законом України „ Про охорону праці", та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „ від 21 листопаду 1994року за № 9, а також Галузевою угодою на 2005-2007 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „ Типове положення про службу охорони праці" . Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на керівника господарства. Крім того, наказом по господарству обов'язки інженера з охорони праці покладені на головного інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені в колективному договорі.

4.2 Аналіз стану охорони праці в ТОВ ”Синівське”

У ТОВ ”Синівське” , що розташоване в Л-Долинського районі, охороні праці на виробництві також приділяють велика увагу. У господарстві керівники виробничих ланок слідкують за справністю тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських механізмів. До роботи не допускаються особи, що не мають на це дозволу, не пройшли інструктажу з техніки безпеки по проведенню шкідливих для організму людини робіт, головні спеціалісти виробничих ділянок контролюють дотримання правильності виконання технологічних процесів.

Інженер з охорони праці координує роботи по техніці безпеки в процесі виробництва. Перед ним стоять такі завдання як проведення аналізу та оцінки всіх підрозділів, проводити контроль та планування охоронних заходів, забезпечувати правову основу поліпшення умов праці.

У господарстві охороні праці приділяється велика увага, але фінансування дуже слабке. Рівень механізації праці в рослинництві складає -87%, а у тваринництві-76%, рівень санітарно-побутових забезпечень-67%.

Коефіцієнт частоти травматизму (Кч) показує число травмованих на 1000 робітників за певний проміжок часу і визначається за формулою:

Кч = (4.1)

де : Т-кількість нещасних випадків ;

р-середня облікова кількість працюючих .

Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кт) показує кількість днів непрацездатності на один нещасний випадок і визначається за формулою:

Кт = (4.2)

де : Дн - кількість днів непрацездатності;

Т-Тсн - кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком.

Показники витрат робочого часу показує кількість робочих днів загублено в перерахунку на 1000 робітників.

Його визначають за формулою:

Кп =

Показники стану охорони праці в ТОВ ”Синівське” Л-Долинського району за 2005-2007 р.

Таблиця 4.1

Назва показників	Одиниці Виміру	По роках
		2005	2006	2007
1	2	3	4	5
1. Середньо облікова чисельність працюючих, (р)	Чол.	230	218	203
2. Кількість нещасних випадків, (Т)	вип.	1	1	1
3. Кількість днів непрацездатності, (Д)	Днів	112	128	120
4. Коефіцієнт частоти, (Кч)		13,01	23,0	19,7
5. Коефіцієнт тяжкості, (Кт)		112	128	120
6. Коефіцієнт втрат робочого часу, (Кп)		486,9	587,7	591,1
7. Асигновано коштів на охорону праці		9300	10100	10400
8. Витрачено коштів	грн.
9. Кількість пожеж		-	1	1
10. Матеріальний збиток від пожеж	грн.	-	600	1100

З таблиці 4.1 видно, що проблема охорони праці в господарстві стоїть дуже гостро й для її вирішення потрібно докласти багато зусиль і уваги. Спец одяг, засоби захисту органів дихання, зору та слуху надаються в недостатній кількості за браком коштів.

Причинами нещасних випадків являються порушення технологічних процесів, недодержання техніки безпеки тощо.

Проаналізувавши технологічну карту вирощування озимої пшениці ми складаємо логічну схему небезпек.

Таблиця 4.2 Логічна схема небезпек при вирощуванні озимої пшениці

Найменування операції і машин	Виробничі небезпеки	Можливі варіанти травматизму
	Небезпечні Умови	Небезпечні Дії	Можлива небезпечна ситуація
1.Лущення Т-150К+ЛДГ-15	Підняття положення батарей на гідроциліндр	Підвищення кріплення батарей робочих органів	Самовільне опускання	Поріз, ушиб
2.Навантаження добрив МТЗ-80+ПФ-0.5	Піднятий на гідроциліндрі ківш	Огляд у піднятому положенні робочого органу	Самовільне опускання обрив гідро трубок	Ушиб, смертельний наслідок
3.Внесення добрив МТЗ-80+РУН-5	Самовільне включення ВВП	Огляд розкидача	Захоплення обертальними частинами	Ушиб,перелом, смертельний наслідок
4.Оранка Т-150К+ПЛН-5-35	Піднятий плуг на гідроциліндрі	Огляд, заміна лемеша	Самовільне опускання обрив гідро трубок	Перелом, смертельний наслідок
1 2 3 4 5
	Відмова фіксатора авто чіпки	Знаходження 4зоні зчіпки трактора з плугом	Наїзд	смертельний наслідок, перелом
5.Снігозатримання	Низька температура	Робота без теплого	Робота на відкритому	Обмороження м'яких тканин
ДТ-75+СВУ-2,6	повітря	спецодягу	Повітрі
6.Культивація Т-150+КПС-4	Зчіпка культиватора з трактором	Знаходження у зоні зчіпки з трактором культиватора	Наїзд	Перелом, смертельний наслідок
	Підняті робочі культиватора на гідроциліндрі	Заміна лап культиватора	Самовільне опускання	Поріз, ушиб
	Забруднення робочих органів	Очистка робочих органів	Самовільне опускання обрив гідро трубок	Поріз, ушиб
7.Протруювання насіння ПС-10	При роботі протруювача	Робота без заземлення	Електричний струм на машині	смертельний наслідок
	Заправка ядохімікатами	Регулювання і очищення	Робота без індивідуального захисту	Отруєння, опіки
8.Заправка сівалок СЗ-3.6	Заправка сівалок в ручну	Розрівнювання насіння	Без ЗІЗ і без лопатки	Отруєння, травма рук
9.Посів МТЗ-80+СЗ-3.6	Рух агрегату	Сидіти триматися за поручі	Падіння на диски сівалки, під борони	Ушиб, перелом, смертельний наслідок
	Рух агрегату	Очистка висіваючи апаратів	Без засобів ЗІЗ	Поріз, перелом
10. Обприскування ЮМЗ-6Л+ ОВТ-2000	Підвищена концентрація шкідливих речовин	Робота без СИЗ	Улучення шкідливих речовин в органи подиху	Отруєння
11.Збирання СК-5М	Регулювання й обслуговування комбайна	Регулювання в робочому стані	Влучення оператора під комбайн	Травма. Смертельний результат
12. Транспортування зерна ГАЗ-5312	Перевантаження причепа, його транспортування	Перевищення припустимої швидкості	Перекидання причепа. Розрив з'єднання	Травма. Смертельний результат
13. Транспортування соломи МТЗ-80+ПТС-4-887	Від'єднання причепа	Не застопорений причіп, не встановлений страховий трос	Наїзд на перехожого	Травма. Смертельний результат

4.3 Розробка заходів праці при механізованому вирощуванню зернових культур

Вимога до персоналу.

4.3.1. На механізованих сільськогосподарських роботах (на тракторах і інших машинах) допускається застосування праці підлітків у віці не менше 17 років при наявності посвідчення на право водіння трактора, виданого спеціальною комісією.

4.3.2. Допуск осіб до роботи з пестицидами регламентується вимогами діючих Санітарних правил по збереженню, транспортуванню і застосуванню пестицидів у сільському господарстві.

4.3.3. Робітники, зайняті на транспортуванні і посіві протравлених насіння, а також на роботах з пестицидами, повинні проходити попередні медичні огляди відповідно до діючих Санітарних правил по збереженню, транспортуванню і застосуванню пестицидів у сільському господарстві й зобов'язані знати:

призначення і зміст виконуваних операцій і їхній зв'язок з іншими операціями;

пристрій машин, що обслуговуються, призначення захисних огороджень і запобіжних пристосувань, що забезпечують безпеку при експлуатації техніки;

можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори, характерні для виконуваної роботи;

правила користування засобами індивідуального захисту;

способи і прийоми безпечного виконання операцій;

правила користування протипожежним інвентарем;

способи надання першої долікарняної допомоги потерпілим при нещасних випадках.

4.3.4. Технічне й технологічне обслуговування машин варто проводити тільки після повної зупинки їхніх робочих органів.

4.3.5. Обслуговуючому персоналові під час роботи агрегатів забороняється:

знаходитися між машиною і трактором при їхньому агрегатуванні;

підніматися на підніжну дошку сівалок і сходити з неї;

проводити технічне обслуговування машин і знарядь, а також завантаження насінних і тукових шухляд сівалок;

очищати робочі органи;

знаходитися на підніжній дошці сівалок при її транспортуванні;

проводити ремонт машини або знаряддя, піднятих гідросистемою трактора, без страхувальних пристроїв.

4.3.6. Персонал, що бере участь у процесах обробки ґрунту і посіву зернових культур, повинний пройти інструктаж з техніки.

4.3.7 До виконання збиральних робіт допускають осіб, що пройшли інструктаж з техніки безпеки, пожежній безпеці і наданню долікарняної допомоги потерпілому.

4.3.9. Особи, що допускаються до роботи в якості скиртоправів, повинні пройти медичний огляд і мати дозвіл від лікаря для роботи на висоті.

4.3.10. Особи, що беруть участь у збиранні, повинні проходити попередній і періодичний медичний огляд

4.4 Вимоги до технічного стану машин

4.4.1. Технічний стан машин, що беруть участь у збиранні, повинне відповідати вимогам заводських посібників з їх експлуатації, Правил дорожнього руху. Типових правил пожежної безпеки для об'єктів сільськогосподарського виробництва.

4.4.2. Машини, що мають технічні несправності, до збиральних робіт не допускаються.

4.4.2.1. Перелік несправностей на зернозбиральних комбайнах:

а) гальма:

мінімальна довжина гальмового шляху не відповідає вимогам інструкцій заводів-виготовлювачів;

робоче гальмо не забезпечує одночасності гальмування коліс; стояночна гальмова система не утримує комбайн на ухилі 36 % (20°);

б)рульове керування:

величина зусиль і люфтів на кермовому колесі не відповідає значенням, установленим заводом-виготовлювачем;

утруднено обертання кермового колеса (переміщення важелів керування) по всьому робочому ході;

в)двигун:

підтікає паливо, вода, олія;

несправні або відсутній іскрогасник, глушитель шуму, дистанційний запуск;

г)трансмісія й ходова частина:

не включається або мимовільно виключається передача;

пробуксовують муфта зчеплення або ремені варіатора;

довільно міняється положення блоку варіатора, відсутні обмежувальні упори;

шина має наскрізне ушкодження або розривши ниток корду; на маточині відсутній хоча б одна гайка кріплення колеса;

д)кабіна й додаткове устаткування:

несправні замки дверей, контрольно-вимірювальні прилади, вентиляція; ушкоджені стекла;

відсутні універсальна аптечка медичної допомоги, термос або питний бачок;

порушено ущільнювачі;

незабезпечено безпечний вихід комбайнера у випадку самозаймання двигуна;

е) електроустаткування:

несправні ізоляція на проводах і клемах, звуковий сигнал, сигнал поворотів і гальмування, габаритні вогні, акумуляторні батареї, фари;

ж)молотарка:

мимовільно виключаються або включаються робочі органи;

несправні вибропобудитель і механізм вивантаження зерна з бункера;

відсутні або несправні захисні огородження контурів ланцюгів і ременів;

захаращено проходи, площадки і сходинки сходів;

відсутні чистики робітників органів (ріжучого апарата, барабанів, шнеків, решіт)

відсутні вогнегасник, штикова лопата, мітла, шухляда з піском, ємність (10 л) для води, повстина або брезент розміром 2x2 м, дерев'яна лопата;

стикаються робочі органи, що рухаються, з панелями комбайна.

4.4.2.2. Перелік несправностей на машинах для збирання соломи і полови:

а) волокуші:

кінці канатів тягових тросів ненадійно забиті й не обшиті брезентом або іншим щільним матеріалом;

використовуються троси або голки менших розмірів;

б) скирторізи:

викрошени сегменти ножів;

ненадійно закріплені ножі до пильного ланцюга;

в) трактори зі стогокладами, коповозами і начіпними волокушами не урівноважені вантажами;

г) карданний вал і маховик прес-підбирача не захищені кожухами

4.5 Вимоги до технологічних процесів

4.5.1 Проектування, організація і проведення технологічних процесів повинні передбачати:

усунення прямого контакту працюючих із протравленими насінням при їхньому завантаженні в транспортні засоби, доставці на полі, завантаженні в сівалки і під час посіву;

заміну технологічних процесів і операцій, зв'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами й операціями, при яких зазначені в пункті 1.3. небезпечні і шкідливі фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

комплексну механізацію, автоматизацію, застосування пристроїв для усунення зривів технологічного процесу посіву з робочого місця тракториста;

ущільнення насінних і тукових шухляд посівних агрегатів;

систему контролю (дистанційного зв'язку) і керування технологічним процесом з кабіни трактора;

забезпечення трактористові вільного огляду з кабіни робочих органів начіпних і причіпних сільськогосподарських машин;

автоматичне приєднання трактора до сільськогосподарських знарядь для обробки ґрунту, зчепам сівальних агрегатів, не потребуючих перебування в зоні приєднання зчіплювачів.

4.5.1.2. У період експлуатації стан системи керування начіпними сільськогосподарськими знаряддями, надійність їхнього з'єднання з трактором, справність запобіжних пристроїв, шлангів і з'єднань повинні забезпечувати безпечне виконання технологічного процесу і технологічного обслуговування.

4.3.1.3 Кришки насінних і тукових шухляд сівалок повинні щільно закриватися і надійно фіксуватися за допомогою запірного пристрою, а при необхідності вільно відкриватися.

4.5.1.4 Машини, знаряддя й устаткування без захисних огороджень, що обертаються вузлів, що рухаються, і механізмів експлуатувати забороняється.

4.5.1.5 Агрегати, до складу яких входять причіпні машини, обладнані робочим місцем, повинні мати справні пристосування дистанційного зв'язку, підніжні дошки й огородження.

4.5.1.6 Зчіпний пристрій агрегатів, до складу яких входять причіпні машини, повинне обладнатися страховальним ланцюгом і тросом.

4.5.1.7. Режими технологічних процесів обробки ґрунту й посіву повинні забезпечувати погодженість роботи машинно-тракторних агрегатів, що виключає виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

широкогабаритні сівалки й устаткування повинні мати можливість транспортування по дорогах загального призначення з габаритом ширини не більш 2,5 м і бути обладнані світло відбивними;

захисні кожуха ґрунтообробних і посівних машин повинні бути пофарбовані в червоний або жовтий колір, що відрізняється від кольору машин;

при виїзді агрегату (трактора з начіпною або причіпною машиною) необхідно перевірити надійність причіпного або начіпного пристрою;

при груповому методі використання агрегатів починати роботу випливає тільки по встановленому сигналі, попередньо переконавши в тім, що їхній рух не загрожує небезпекою для навколишніх;

загрузку посівних агрегатів варто здійснювати в полі;

перегін посівних агрегатів із завантаженими насінними або туковими шухлядами забороняється;

поворот начіпних або напівначіпних машин варто здійснювати в піднятому стані, а причіпних з витягнутими з ґрунту робочими органами;

перед початком маневрування (поворот, розворот) посівний агрегат варто зупинити, дати можливість відійти сівачеві на безпечну відстань і тільки після цього на швидкості не більш 3,4 км/год продовжити маневр.

4.5.1.8. Внесення пестицидів з використанням наземної апаратури і мінеральних добрив варто проводити при швидкості вітру не більш 4 м/с, мілкокапельне авіаобприскування не більш 3 м/с.

4.5.1.9. При хімічній обробці ґрунту, рослин і дезактивації технічних засобів, тари, приміщень і спецодягу від пестицидів повинна бути забезпечена безпека праці обслуговуючого персоналу відповідно до вимог діючих Санітарних правил по збереженню, транспортуванню і застосуванню пестицидів у сільському господарстві.

4.5.1.10. Організація технологічних процесів і застосовувані в них машини повинні відповідати природно-кліматичним умовам і рельєфові місцевості.

4.5.1.11. Розбивку на загони, обкоси і прокоси полів проводять тільки у світлий час доби.

4.5.1.12. Способи руху машин на поле повинні виключати випадки їхнього зіткнення. У темний час доби працюють з усіма справними джерелами світла, передбаченими конструкцією машини.

4.5.1.13. Візуальна і звукова сигналізація повинна забезпечувати надійний і зрозумілий зв'язок для безпечних спільних дій агрегатів, машин і працюючих на них, у тому числі й у темний час доби.

4.5.1.14. При проведенні збиральних робіт в умовах підвищеної вологості (більш 20%), засміченості, полеглості хлібної маси застосовують:

дерев'яну лопату для проштовхування вологого зерна до вивантажувального шнека;

запобіжні пристрої на горловинах бункерів, що перешкоджають проштовхуванню ногами і руками вологого зерна до вивантажувального шнека бункера.

додаткові пристрої, спеціальні пристосування для збирання полеглих хлібів.

4.5.1.15. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:

погодженість роботи машин, що виключає виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

завантаження машин, що відповідає їхньої продуктивності.

4.5.1.16. Режими технологічних процесів не повинні бути джерелами небезпечних і шкідливих факторів.

4.5.1.17. При поворотах і розворотах швидкість руху не повинна перевищувати 3-4 км/год, а на схилах 2-3 км/ч.

4.5.1.18. Солому і полову забирають з полів тільки у світлий час доби.

4.5.1.19. Персонал, що працює на скиртуванні, повинний бути забезпечений справним інструментом, приставними або мотузковими сходами, рукавицями, захисними окулярами і засобами сигналізації (свистком або прапорцем).

4.5.1.20. При укладанні скирт у гірських умовах площадку для маневрування транспортних засобів розташовують по схилі вище скирти. Кут нахилу площадки не більш 60

4.5.2. Вимоги до поля.

4.5.2.1. Поле для роботи машин повинне бути підготовлено (прибрана солома, камені, зарівнені ями й т.д.). При підготовці полючи варто позначати місце для відпочинку добре видимими вішками.

4.5.2.2. Для запобігання перекидання машин при роботі поблизу великих каменів, небезпечних схилів, розмитих ділянок, ярів і інших перешкод варто проводити обмежувальну розмітку полючи шляхом установки добре помітних вішок висотою 2,53 м, попереджувальних знаків і проведення плугом обмежувальних борозен на відстані не менш ширини поворотної смуги агрегату від краю перешкоди.

4.5.2.3. Робота машин загального призначення припустима на полях з ухилом не більш 14-16%.

4.5.2.4. Працювати на непідготовлених полях, що не відповідають вимогам безпеки праці, не допускається.

4.5.2.5. Поля повинні бути перевірені на відповідність їхнього стану характеристикам Відомості паспортизації полів. При наявності перешкод на полях їх варто позначити попереджувальними знаками або добре помітними вішками.

4.5.2.6. Границі поля чи з боку яру й обриву закінчують контрольною борозною, проведеної плугом на відстані не менш 10 м від краю.

4.5.2.7. Поля (чеки) повинні мати: обкошені кути, смуги для розвороту транспортних засобів, протипожежні обкоси і позначені місця для відпочинку.

4.5.3. Вимога до завантаження і перевезення протравленого насіння і мінеральних добрив.

4.5.3.1. Завантаження протравленого насіння у мішки і сівалки, а також завантаження мінеральних добрив у транспортні засоби повинні бути механізовані.

4.5.3.2.. Перевозити протравлені насіння до місця сівби дозволяється тільки в мішках із щільного матеріалу разового користування або на автомобільних завантажниках сівалок. На мішках повинна бути напис "Протравлене" або "Отруйно". Перевезення людей одночасно з протравленими насінням забороняються.

4.5.4. Вимога до застосування засобів захисту працюючих.

4.5.4.1. Адміністрація зобов'язана видавати й забезпечувати застосування індивідуальних засобів захисту відповідно до діючих Норм безкоштовної видачі спецодягу, спец. взуття і запобіжних пристосувань.

4.5.4.2. Спецодяг, захисні окуляри і запобіжні пристосування повинні відповідати вимогам ДСТУ й технічних умов, бути придатного й зручними для використання.

4.5.4.3 Адміністрація зобов'язана замінити або відремонтувати засобу захисту, що прийшли в непридатність до витікання встановленого терміну користування з причин, що не залежать від працівника.

4.5.4.4 Адміністрація господарства зобов'язана організувати збереження, прання і знешкодження засобів індивідуального захисту.

4.6 Розрахунок трактора на стійкість ЮМЗ-6ЛМ+ПТС-4

Вихідні дані :

ширина колії. В=1,4м

маса трактора , GT=3760кг

радіус повороту, R=4, 2 м

Рис 1

Рис 2

Схема сил, що діє на трактор:

а- при повороті;

б- на схили.

Початок перекидання відповідає рівності моментів сил, що діють на трактор відносно точки перекидання 1 :

(4.3)

У цей момент відцентрову силу визначаємо 30 формулою :

(4.4)

тоді швидкість руху трактора на повороті, при яких починається перекидання, можна визначити за формулою:

м/с (4.5)

У сучасних автомобілях і тракторах (за винятком просапних), спочатку відбувається (занос) бокове ковзання коліс, а потім уже перекидання.

Боковому ковзанню коліс при цьому буде протидіяти сила бокового зчеплення коліс з дорогою РД, який визначають за формулою:

(4.6)

З умови рівноваги між відцентровою й силою бокового зчеплення з дорогою:

(4.7)

визначимо швидкість руху на повороті V3, при якій виникає початок (зносу) ковзання:

м/с (4.8)

де hц- висота центра ваги трактора, м hц= 1,22м

В - ширина колії. В=1,8м

g - прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с

GT- маса трактора , GT=3960кг

Gпр- маса причепа, Gпр=4000кг

R-радіус повороту, R=4,2м

V-швидкість руху

г-коефіцієнт поперечного зчеплення коліс з дорогою, г=0,7

якщо трактор рухається по дорозі з поперечним нахилом (рисунок 1,б), то з умови рівноваги сил, які діють на нього відносно осі, що проходить через точки опори правих коліс, можна запасти:

(4.9)

де R- сума нормальних реакцій на лівих колесах , кг

В-ширина колії трактора, м

GT-повна маса трактора, кг

На початку перекидання нормальні реакції на лівих колесах дорівнюють нулю (R=0).

(4.10)

або:

(4.11)

Тангенс кута нахилу дороги характеризує статистичну стійкість транспортного засобу і залежить від ширини колії висоти розміщення центра ваги трактора.

Стійкість характеризується коефіцієнтом статистичну стійкість:

(4.12)

6. Розрахунок потреби в спецодягу, спецвзуття і в індивідуальних засобах захисту.

Необхідна кількість захисних засобів для пожежної професії визначається за формулою

Сз = 12/НхР-Ф,

де: Р- середня кількість робітників даної професії,

Н - строк виконання засобів захисту в місцях,

12- кількість місяців в році,

Ф- фактично є в господарстві.

Дані розрахунку заносимо до таблиці 4.3

Таблиця 4.3 Необхідна кількість засобів захисту

Професія і шкідливі види Робіт	Кількість робітників	Найменування засобів захисту	Марка або ГОСТ	Строк використання, М	Необхідна кількість на 1 рік
Комбайнери	12	комбінезон	12.4.100-80	12	12
		Окуляри	12.4.013-85	--	18
		рукавиці	12.4.010-80	Сезон	18 пар
Трактористи	24	комбинезон	12.4.100-80	12	24
Водії	18	рукавиці	12.4.010-80	12	18 пар
Заправник	2	костюм х.б.	12.4.086-80	6	4
		рукавиці	12.4.010-80	6	4 пари
Електрозварювальник	2	костюм х.б. 12.4.086-80	12	2
		рукавиці	12.4.010-80	2	12 пар
		Взуття	12.4.065-79	12	2 пари
Майстер-регулювальник	1	костюм х.б.	12.4.086-80	12	1
		рукавиці	12.4.010-80	6	2 пари
Робітники ядохімікатами	6	распіратор	РУ-60	до зносу	6
		Окуляри	12.4.013-85	-	6
		комбінезон	12.4.100-80	12	6
		рукавиці	12.4.010-80	12	6

Висновок. На основі проведеного аналізу в ТОВ ”Синівське” можна зробити висновки, що охорона праці в господарстві знаходиться не на високому рівні. Потрібно більше детально дотримуватись правил техніки безпеки при ремонті техніки та шкідливими речовинами. Потрібно додатково фінансувати й краще підготовка спеціалістів з охорони праці.

5. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Екологічна безпека в цивілізованих країнах розглядається як один з невід'ємних елементів національної безпеки. Нинішній стан довкілля України набув того, що воно стало, одним із безпосередніх джерел загрози життю і здоров'ю громадян держави.

Господарство знаходиться в Л-Долинському районі.

В 2006 році екологічна ситуація в районі набула деякої стабільності і спостерігалася тенденція до зростання виробництва порівняно з попередніми роками. Зростання обсягів виробництва відбувалося в переважній частині галузей. Але певне покращення ситуацій в економіці мало місце, це суттєво не вплинуло на систему екологічних відношень.

Стан та динаміка основних екологічних показників свідчать про досить хибку економічну ситуацію. Незважаючи на постійну тенденцію до покращення, у будь-який час можуть виникнути фактори, що виключають погіршення якості середовища.

При контролі забруднення ґрунтів пестицидами в 2007 році проведені аналізи по пробах ґрунтів. Результати показали що, у ґрунті перевищення пестицидів відносно ГДК в 2,6 % більше ніж це передбачено. Позитивний ефект у захисті земель від забруднення дають агротехнічні та біологічні методи захисту рослин від хвороб, шкідників та бур'янів.

В останні 10 років у районі скорочувались заходи по відтворенню родючості ґрунтів. Різко скоротилося внесення органічних та мінеральних добрів. З початку проведення земельної реформи, з 1991 року, проводиться переділ земель; Це призвело до порушення меж сівозмін та чергування в них сільськогосподарських культур. У новостворених сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах сівозміни в загалі відсутні.

Внесення органічних добрив за останні 7 років зменшилося в 3 рази, а мінеральних добрив - в 5 раз. Схилові землі потребують проведення протиерозійних агротехнічних заходів, але, як показують перевірки, не скрізь ці заходи виконуються. А з 1994 року навіть відмінили статичну звітність по агротехнічним заходам.

У порівнянні з 2006 роком в 2007 році, на охорону земель було виділено більше коштів, але їх недостатньо для проведення навіть найнеобхідніших заходів.

Виробничий напрямок господарства визначається як зерновий у рослинництві. Також у господарстві вирощують овес, гречку, кукурудзу на силос, цукровий буряк, багаторічні трави.

Рельєф землекористування простий. Рельєф ділянки рівнинний і слабо хвилястий із численними зниженнями. грунтоутворюючи породи на території господарства досить різноманітні. Найбільш розповсюдженими породами є лісові суглинки, що залягають на одно-лісовій терасі. Меншу площу займають ліси розташовані на двухлісовій терасі.

Велике значення у формуванні ґрунту мають ґрунтові води які в межах господарства залягають на різних глибинах. На гривоподібних підвищеннях і в прирусловій частині заплави вони залягають на глибину 1,5 - 2,0 м. На однолісовій терасі ґрунтові води залягають на глибину 8 - 9 м. ґрунтові води на буровій терасі знаходяться на глибині 4 - 5 м. Одним з найважливіших складових ланцюгів системи землекористування є правильні сівозміни, які визначають-напрямок і поєднання галузей сільськогосподарського виробництва. Правильне введення й освоєння сівозмін є одним із методів підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Основними добривами, які використовуються господарством при вирощуванні зернових культур, є органічні добрива. Тому що вони сприяють поліпшенню гумусного складу ґрунтів і його стабілізації. А це у свою чергу можливе тільки за умов максимального використаний усіх видів органічних добрив, а також за рахунок збільшення в структурі грунтових площ посівів багаторічних трав. Також господарством використовуються і мінеральні добрива, тому що вони безсумнівно найсильніше впливають на кругообіг живильних речовин у землеробстві. При правильному науково обґрунтованому застосуванні добрив поліпшуються грунтово-екологічні умови вирощування рослин.

Однак із ростом темпів виробництва, коли частка мінеральних добрив у формуванні врожаю істотно збільшується, господарство не в змозі їх придбати за рахунок їх дорожнечі.

Поряд із добривами господарством застосовуються препарати гербіцидів, засобів захисту рослин. Але, головну шкоду посівам у господарстві завдають бур'яни. Не вибачливі до умов зростання, вони випереджають культурні рослини в рості і розвитку. Поглинаючи вологу, живильні речовини, сонячне світло, бур'яни різко знижують врожай. Вони сприяють розмноженню шкідників і поширенню хвороб сільськогосподарських рослин.

З бур'янами важко боротися, тому що від культурних рослин вони відрізняються дуже високою родючістю, тривалим зберіганням схожості насіння, різноманітністю способів поширення, здатністю до вегетативного розмноження.

За цих факторів господарством використовуються таки методи боротьби з ними:

ретельне очищення посівного матеріалу;

скошування (до осіменіння) бур'янів на межах, пришляхових смугах, пустирях, краях доріг і узбіччях канав, присадибних ділянках і інших необроблюваних землях;

попередження засмічення полів через гній. гній вивозять на поля після попереднього компостування і розігрівання в буртах, де більшість насіння бур'янів втрачають здатність до проростання;

у посівах бур'яни, що проростають, знищують боронуванням до і після появи сходів зернових, картоплі, й інших культур. Ефективний прийом боротьби з бур'янами в посадках просапних культур і в широкорядних посівах проса і гречки - обробка міжрядь. Застосовуються й інші способи: вичісування, виморожування, висушування.

обробка пестицидами (отрутохімікатами).

контроль карантинними інспекціями насіння карантинних бур'янів. До них належать різні види амброзії, гірчак рожевий, повитиця і деякі інші бур'яни.

Всі ці речовини, як органічні та мінеральні добрива так і хімічні засоби захисту рослин, можуть вноситися як у твердому так і рідкому стані, безпосередньо в ґрунт (підживлення органічними та мінеральними добривами) так і поверхневим обробітком (засобами хімічного захисту рослин пестицидами, фунгіцидами та ін.).

Одним з основних чинників екологічної проблеми під час обробки землі є механізація робіт. Однак ріст її рівня разом із позитивним ефектом приводить і до негативних наслідків. Трактори, комбайни й інші сільськогосподарські машини ущільнюють ґрунт, забруднюють навколишнє середовище відпрацьованими газами, високий рівень вібрації і забруднення згубно впливають на здоров'я людей, що обслуговують машини. Для нормального росту і розвитку культурних рослин щільність ґрунту повинна бути від 1,1 до 1,3 г/см3. На щільність ґрунту впливає вага трактора, яка розподіляється на опорні колеса, на кількість проходів машин. При одноразовому проході машин ущільнюється 20 % поля, а при шестиразовому 74 %. Напруги, що ущільнюють, від трактора з вагою на вісь 4 т можуть досягати глибини 1 мі більше. По сліду трактора ДТ - 75 ущільнення ґрунту досягає глибини 37 - 40 см, Т - 150 К - 42 - 50 см.

При підвищенні ущільнення ґрунту знижується аерація, зменшується надходження вологи для рослин, зменшується її рихлість.

Зміна повітряно-водяного режиму фунту при ущільненні негативно впливає на її біологічну активність, зменшує кількість надходження елементів харчування для рослин. Це впливає на врожайність сільськогосподарських культур, при ущільненні ґрунту тракторами К - 701, Т - 150 К, ДТ - 75, МТЗ - 80 врожайність зменшується від 0,5 до 7,6 ц/га .

Джерелами забруднення повітря в ТОВ ”Синівське” є пересувні трактори, автомобілі, комбайни. Забруднюючи речовини поділяються на таки типи: аерозолі, гази, сажа, тверді частки й інші. Аерозолі потрапляють у повітря під час обробітку сільськогосподарських культур пестицидами та добривами шляхом їх розпилення в рідкому стані. Особливо недоцільно використовувати такій спосіб обробітку у вітряну погоду, тому що виникають великі витрати цих речовин, при цьому рослини і ґрунт не достатньо оброблені. Гази забруднюють навколишнє середовище при роботі двигунів внутрішнього згорання, при роботі котелень. Також під час роботи котелень разом з газами в повітря потрапляє й сажа. При використанні сільськогосподарської техніки виділяються відпрацьовані гази, а також присутнє підтікання паливно-мастильних матеріалів з двигунів і складових вузлів машин. Щоб зменшити вплив цих чинників потрібно вчасно проводити технічний огляд і ремонт машин. Так, при підвищеному вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах потрібно ремонтувати двигун. При наявності підтікань паливно-мастильних матеріалів потрібно їх усунути шляхом заміни пошкоджених вузлів чи деталей.

Для зменшення забруднення повітря в господарстві проводяться такі заходи: покращують обслуговування сільськогосподарської техніки й автомобілів, виконують комплексні механізовані операції по обробітку ґрунту і догляду за посівами.

6. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

діяльність господарський підприємство пшениця

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає виконання всіх технологічних операцій за допомогою системи машин. У проектуюмій технології виконуючі операції повинні бути максимально механізовані, а ручна праця повинна бути зведена до мінімуму. У зв'язку з результатами розрахунків технологічної карти вирощування озимої пшениці заповнюється таблиця 6.1.

Таблиця 6.1 Техніко-економічні показники технологій вирощування озимої пшениці

Показники	Задана	Існуюча
Площа, га	200	200
Урожайність, ц/га	50,0	37,7
Витрата палива, кг	7900	8194
Затрати праці, чол·год	1120	1369
Капітальні вкладення в механізацію, грн.	820440	770350
Валовий збір зерна, ц	10000	7540

Розрахунок виробництва праці

Витрати праці на одиницю продукції.

ЗП=; ЗС= (6.1)

де: РС - РП - витрата праці на виробництво культури, при заданій і існуючій технології

ВС і ВП- валовий збір продукції при заданій і існуючій технології, ц.

ЗП=

ЗС=

Ріст виробництва праці

КП= (6.2)

КП=рази

Визначення собівартості продукції.

СВП=СОП+ССП+СТП+СУП+САП+СРП+СПП+СНП

де: СВП - витрати на виробництво продукції, грн.;

СОП - оплата праці, грн.;

ССП - вартість насіння, грн.;

СТП - вартість палива, грн.;

САП - відрахування на амортизацію;

СРП - витрати на ремонт і техогляди, грн.;

СПП - інші прямі витрати, грн.;

СНП - накладні витрати, грн.

Витрати на зарплату праці, грн.

СОП =РП·ЦО 6.3)

де: РП - витрати праці, чол.г

ЦО - середня годинна зарплата, грн.

СОП =1120·5,85=6552 грн.

Ціна насіння, грн.

ССП =НС·ЦС·Sn (6.4)

де: НС - норма висіву насіння,

ЦС - ціна 1 ц насіння, грн.

Sn - площа ділянки по плану, га

ССП =2,1·220·200=92400 грн.

Загальна вартість палива, грн.

СТП =GТП·ЦТ (6.5)

де: GТП - витрати палива на вирощування озимої пшениці, кг

ЦТ - ціна палива грн./кг

СТП =7900·5,0=39500 грн.

Ціна добрив, грн.

СУП=СНАВ+СМУ (6.6)

де: СНАВ - ціна гною, грн.

СМУ - ціна мінеральних добрив, грн.

СНАВ =NНАВ·ЦК·Fn

де: ЦК - ціна гною, грн.

Fn - висіваюча площа

СНАВ =30·25·200=150000 грн.

СМУ1=0,15·3000·200=90000 грн.

СМУ2=0,15·2100·200=63000 грн.

СМУ=90000+63000=153000 грн.

СУП= 150000+153000=303000 грн.

Відрахування на амортизацію, грн.

Сап=Кп·а (6.7)

де: Кп - сумарна ціна агрегату по операціям, грн.

а - середня норма відрахувань на амортизацію, а=0,15

Сап=820440·0,15=123066 грн.

Витрати на ремонт і техогляди, грн.

Срп=Кп·р (6.8)

де: р - середня норма витрат на поточний ремонт і техогляди.

Р=0,06

Срп=820440·0,06=49226,4 грн.

Інші витрати

СПП=(СОП+ССП+СТП+СУП+САП+СРП+CЗЗР)·Кп

де: Кп - коефіцієнт інших витрат (Кп=0,06)

СПП=26170,70грн.

Накладні витрати, грн.

СНП=(СОП+ССП+СТП+СУП+САП+СРП+СПП+CЗЗР)·КН

де: КН - коефіцієнт накладних витрат (КН=0,05...0,06)

СНП= 31995,76 грн.

Ціна побічної продукції, грн.

С6=у·n·Цб·F (6.9)

де: у - урожайність, ц/га

n - норма виходу побічної продукції, n=1,0

Цб - ціна побічної продукції, грн.

Сб=50·1,0·7·200=70000 грн.

Ціна від продажу продукції, грн.

для існуючого СВС=ВС·ЦС=7540·60=452400 грн.

для заданої СВП=ВП·ЦП=10000·100=1000000 грн.

Собівартість одного центнеру продукції, грн./ц

для існуючого =51 грн/ц;

для заданої=62,09 грн/ц.

Висновки виробництва і собівартість вирощування озимої пшениці на площі 200 га

Таблиця 6.2

Витрати	Задана	Існуюча
1	2	3
Виплата праці, грн.	6552	5745
Насіння, грн.	92400	45300
Паливо, грн.	39500	35720
Добрива, грн.	303000	180000
Амортизація, грн.	123066	81360
Ремонт і техогляд, грн.	49226	48730
Інші витрати, грн.	26170,7	27910
Продовження таблиці 6.2
Накладні, грн.	31995,76	21000
Усього, грн.	690910,86	445765
Побічна продукція, грн.	70000	57300
Всього витрат крім побічної продукції, грн.	620910,86	388465
Валовий збір зерна, ц	10000	7540
Собівартість 1 ц, грн.	62,09	51

Чистий прибуток

для існуючої технології, грн.

ДС=СВС-(УССС-СПП) (6.10)

ДС=452400-388465=63935 грн.

для заданої технології, грн.

ДЗ=СВС-(УССП-СПП) (6.11)

ДЗ=1000000-620910,86=379098,14 грн.

Рентабельність, %

РС= (6.12)

РС==16 %

РЗ==61 %

Річний економічний ефект від ведення проектної технології озимої пшениці

е=ДЗ-ДС (6.13)

е=379098,14-63935=315163,14 грн.

Таблиця 6.3 Техніко-економічні показники технології вирощування озимої пшениці

Показники	Технології	Різниця, %
	Задана	Існуюча
Площа, га	200	200	-
Урожайність, ц/га	50,0	37,7	24,6
Валовий збір зерна, ц	10000	7540	24,6
Капітальні вкладення в механізацію, грн.	820440	770350	6,5
Затрати праці люд·г/ц	0,11	0,18	33,3
Вартість валової продукції, грн.	1070000	503065	53
Собівартість 1 ц, грн.	62,09	51	17,9
Чистий дохід, грн.	379098,95	63935	83,1
Рентабельність, %	61	16	73,8
Річний економічний ефект, грн.	315163,14	-	-

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті дипломного проектування на основі аналізу господарської діяльності в ТОВ”Синівське ” Л-Долинського району розроблена технологія підготовки ґрунту для вирощування озимої культури, складена технологічна карта з використанням ефективних енергозберігаючих агрегатів.

На основі аналізу господарської діяльності розкриті недоліки і резерви підвищення ролі механізованих робіт в задачах підвищення ефективності виробництва продукції рослин.

З метою якісного та ефективного виконання посівних робіт удосконалено сошник зернової сівалки.

В дипломному проекті також висвітлені заходи по охороні праці при вирощуванні озимої пшениці.

Річний економічний ефект від впровадження технології становить 315163,14грн.

Площа посіву становить 200 га.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Агулов І.І., Вознюк Л.Ф., Ловчій О.В. Довідник по технічному обслуговуванню сільськогосподарських машин. - К.: Урожай, 1989. - 256 с.

Алехин Н. В. Справочник " Регулировка сельскохозяйственных машин ". - М. : Колос. 1978 .

Аллилуев В.А., Ананьин А.Д., Михлик В.М. Техническая эксплуатация машинно-тракторного парка. - М.: Агропромиздат, 1991. - 367 с.

Антонишин Р. З. и др. Оценка качества механизированных работ в полеводстве. - М: Россельхозиздат, 1976. - 110 с.

Астанин Л. П., Благосклонов К. Н. Охорона природы. - М.: Колос, 1984. - 255 с.

Беляков Г.І. Охорона праці -М.: Агропромвидавництво, 1990 р.

Богданов В., Малежик І.Ф., Довідкове керівництво по кресленню. - М.: Машинобудівництво, 1989 р.

Боголюбов К. С., Волнов А. В. Черчение. - М.: Машиностроение, 1981. - 303 с.

Боголюбов С.А., Беленков Е.М., Геталова М.А. и др. Экология. Учебное пособие М.: Знание, 1997. 288 с.

Боголюбов С.Н., Воїнов А.В. Креслення. -М.: Машинобудівництво,

1982р.

Бондаренко М. Г., Демещук В. А. Комплектування і використання машинно - тракторного парку в рослинництві. - К.: Вища школа, 1995. - 226 с.

Бондаренко М.Г., Денещук В.А. Комплектування і використання машинно-тракторного парку в рослинництві: Підручник. К.: Вища шк., 1995. 237 с.

Бондаренко Н. Г. Организация и технология механизированных работ в полеводстве. - Киев, : Высшая школа , 1981 .

Босой Е. С. и др. Теория, конструкция и расчет сельскохозяйственных машин. - М.: Машиностроение, 1977. - 568 с.

Бубнов В. З. Эксплуатация МТП. - М. : 1980 .

Веденянин Г. В. Эксплуатация МТП. - М. : Издательство сельхоз. литература , 1963.

Волков П. С. Каталог сельськохозяйственных машин для растениеводства. - М.: Колос, 1980. - 671 с.

ГОСТ 12.3. 002- 75 (СТС СЄВ 1728-79 ССБТ) Процессы производственные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.37. 009- 76 ССБТ Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности.

ГОСТ 46.0.126-82 ССБТ Организация обучения охраны труда в сельском хозяйстве.Общие положения.

ГОСТ 12.0.003.- 74- ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы: Классификация.- Введ. 01.01.76.

ГОСТ- 12.1.017.78.- ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. Введ 01.01.80.

ГОСТ.- 12.1.018- 86- ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введ. с 01.01.87.

Градиль В. П. и др. Справочник по единой системе конструкторской документации. - К.: Прапор, 1988. - 255 с.

Гречкосій В.Д., Погорілець О.Н., Ревенко І.І. та ін./За ред. Гречкосія В.Д. Довідник сільського інженера. К.: Урожай, 1988.358с.

Гряник Г. М. і ін. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - 269 с.

Грянін Г.Н. Охорона праці та пожежна безпека. - Київ.: "Вища школа", 1981 р.

Гузенков П.Г. Детали машин: Учеб. Пособие для студентов вузов. 3-е издание, пераб. и доп. М.: Высш. школа, 1982. 351 с.

Діденко М. А. Експлуатація МТП. Київ, : Вища школа . 1984 .

Діденко М. К. Експлуатація МТП. - Київ, : Урожай, 1983 .

Довідник з механізації / О.О.Проценко, В.І.Паламарчук, А.М.Козачук та ін.; За ред. О.О.Процента. - 2-е вид., перероблене і доповнене - К.: Урожай, 1987. - 250 с.

Довідник сільського інженера / В.Д.Гречкосій, О.М.Погорілець, І.І.Евенко та ін.; За ред. В.Д.Гречкосія. - К.: Урожай, 1991. - 400 с.

Домин П. А. Справочник по технике безопасности. - М.: Енергоатомиздат, 1984, 86 с.

Дрогайцев В. М. Определение потребности колхозов и совхозов с/х техники. - М. : Россельхозиздат. 1974, с.167 .

Евсюков Т.П. Курсовое и дипломное проектирование по эксплуатации МТП. - М.: Агропромиздат, 1985. - 143 с.

Єльченко В. Ю. Та інші Машинно-використання в землеробстві. - Киев.: Урожай, 1996, 2 Аторіна...