Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Організація землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни виходячи з екологічних та економічних умов

Організація землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни виходячи з екологічних та економічних умов

Землевпорядні вишукування та розміщення виробничих будівель і споруд. Вивчення системи розселення і господарського призначення населених пунктів. Розміщення виробничих центрів та складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2015
Размер файла 244,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Потребу в грубих кормах: сіно - на 70% покриваємо посівами багаторічних трав і на 30% за рахунок посіву однолітніх трав; потребу в сінажі - на 50% покриваємо посівами багаторічних трав і на 50% за рахунок посіву однорічних трав. Потребу в силосі - за рахунок кукурудзи на силос. Потребу в кормових коренеплодах за рахунок посіву кормових коренеплодів. Дані записую в таблицю 4.2.2.4.

Таблиця 4.2.2.4 Розрахунок площі культур покриваючих потребу в кормі

Назва культур

Об'єм кормів

Врожайність, ц/га

Площа посіву, га

Відходи зернових

1761,42

Озима пшениця

762,64

48

15,89

Ячмінь

2377,92

33

72,06

Горох

1585,28

28

56,62

Кукурудза зерно

9511,7

55

172,94

Багаторічні трави на зелений корм

756

380

1,99

Багаторічні трави на сіно

774,76

60

12,91

Багаторічні трави на сінаж

352,1

50

7,04

Однорічні трави на зелений корм

378

210

1,8

Однорічні трави на сіно

105,63

50

2,11

Однорічні трави на сінаж

352,1

60

5,87

Кукурудза на зелений корм

252

400

0,06

Кукурудза на силос

733

380

1,93

Кормові коренеплоди

209,9

550

0,38

Озима на зел. корм

50,4

200

0,25

Всього:

19962,85

2504

351,85

4.1.3 Проектування польових сівозмін

На іншій площі орних земель, як правило кращий за умовами рельєфу і ґрунтів, проектую польові сівозміни, у яких розміщаються технічні культури, зернові, зернобобові, кукурудза на зерно і силос, круп'яні, а також кормові культури, що не розміщені в кормових сівозмінах, наприклад трави на сіно, озимі на зелений корм, силосні, коренеплоди й інші.

Склад і площі сільськогосподарських культур у сівозмінах визначаю як різницю між плановими площами і площами цих культур, розміщених в кормових, овочевих та інших сівозмінах.

Характеристику запроектованих сівозмін в ТОВ «Луч» наводжу в таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1 Характеристика запроектованих сівозмін

Назва сівозмін, чергування с/г культур

Загальна площа, га

Кількість полів

Середній розмір поля, га

Овочева сівозміна

295,15

6

49,19

1. Горох

(49,2)

2. Огірки

3. Томати

4. Капуста

5. Цибуля

6. Картопля

Кормова сівозміна

324,62

6

54,10

1. Люцерна

(58,87)

2. Люцерна

3. Однорічні трави на з/к

4. Кормові буряки (4,19га)+ Кукурудза на зерно(45 га)

5. Кукурудза на з/к

6. Озима пшениця на з/к

Польова сівозміна

914,91

8

114,36

1. Чистий пар

(114,39)

2. Гречка

3. Овес

4. Кукурудза на зерно

5. Кукурудза на силос

6. Озима пшениця

7. Ячмінь

8. Соняшник

4.2 Складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах

Схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах складаються відповідно до Методичних рекомендацій щодо оптимального співвідношення сільськогосподарський культур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 18 липня 2008 року № 440/71.

Користуючись додатком 16 методичних вказівок для розробки курсового проекту та Методичними рекомендаціями щодо оптимального співвідношення сільськогосподарський культур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України складаю схеми сівозмін та уточнюють структуру посівних площ (таблиця 4.3.1).

В ТОВ «Луч» вирішую запроектувати шестипільну овочеву сівозміну загальною площею 301,04 га, з врахуваням польових шляхів і лісосмуг. Чиста площа овочевої сівозміни складе 295,15 га.

Схеми чергування сільськогосподарських культур в овочевій сівозміні:

1.Горох

2. Огірки

3. Томати

4. Капуста

5. Цибуля

6. Картопля

В ТОВ «Луч» вирішую запроектувати шестипільну кормову сівозміну загальною площею 330,83 га, з врахуваням польових шляхів і лісосмуг. Чиста площа кормової сівозміни складе 324,62 га.

Схеми чергування сільськогосподарських культур в кормовій сівозміні:

1. Люцерна

2. Люцерна

3. Однорічні трави

4. Кукурудза на зерно (45га) + Кормові коренеплоди (4,19га)

5. Кукурудза на з/к

6. Озима пшениця на з/к

В ТОВ «Луч» вирішую запроектувати восьмипільну польову сівозміну загальною площею 924,63 га, з врахуваням польових шляхів і лісосмуг. Чиста площа кормової сівозміни складе 914,75 га.

Схеми чергування сільськогосподарських культур в польовій сівозміні:

1. Чистий пар

2. Гречка

3. Овес

4. Кукурудза на зерно

5. Кукурудза на силос

6. Озима пшениця

7. Ячмінь

8. Соняшник

Таблиця 4.3.1 Структура посівних площ

Назва культури

Врожайність, ц/га

Площа посіву, га

%

1

2

3

4

Зернові - всього

257

785,3

50,81

Озима пшениця

48

114,39

7,40

Гречка

13

114,36

7,40

Овес

29

114,36

7,40

Кукурудза на зерно

55

159,36

10.31

Ячмінь

44

114,36

7,40

Соняшник

40

114,36

7,40

Горох

28

54,11

3,50

Овочеві всього

995

270,35

17,49

Огірки

125

54,07

3,50

Томати

250

54,07

3,50

Капуста

260

54,07

3,50

Цибуля

260

54,07

3,50

Картопля

100

54,07

3,50

Кормові всього

1648

250,16

16,18

Багаторічні трави на сіно

60

49,21

3,18

Однорічні трави на з/к

210

49,19

3,18

Кормові коренеплоди

550

4,19

0,27

Кукурудза на з/к

400

49,19

3,18

Озима пшениці на з/к

48

49,19

3,18

Кукурудза на силос

380

49,19

3,18

Всього посівів

1305,81

84,49

Чистий пар

239,74

15,51

Всього в обробітку

1545,55

100

Виконавши проектування сівозмін, переходжу до виконання п'ятого розділу, проектування полів сівозмін.

5. ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІВ СІВОЗМІН

Поля сівозміни - це рівновеликі частини сівозмінного масиву, призначені для почергового вирощування на них сільськогосподарських культур і виконання робіт, які необхідні для цієї мети. В окремих випадках проводять також внутрішньо польову організацію території: поля ділять на робочі ділянки, посівні смуги. Поля також можуть складатися з орних контурів, які обмежені іншими угіддями.

Кількість і розміри полів сівозміни встановлюються залежно від природної зони розміщення підприємства, схеми чергування культур, кількості та розміру контурів ріллі, особливостей ґрунтового покриву, рельєфу, умов зволоження тощо.

Вимоги до проектування полів сівозміни та робочих ділянок:

Розміри сторін і форма полів. Рекомендована оптимальна довжина полів сівозміни у степових рівнинних районах складає 2000 - 2500 м, у лісостепових - 1500 - 2000 м, у районах Полісся - 800 - 1000 м. Ширина полів встановлюється виходячи з їх площі та довжини.

Форма полів сівозміни у вигляді правильних прямокутників або прямокутних трапецій з довгими паралельними сторонами вважається найкращою. Кути полів при скошених сторонах трапеції можуть мати відхилення від прямих не більше 20 - 30°. У спеціальних сівозмінах, насичених високо інтенсивними культурами, форма полів може бути квадратною.

Для полів площею 400 га оптимальною є квадратна форма (2x2 км). Для полів площею 100 га найкращою є прямокутна форма із співвідношенням сторін 1:2,5 - 1:4.

Проектування полів з урахуванням рельєфу. Поля розміщують довшою стороною поперек схилу. Для забезпечення паралельності довгих сторін допускається відхилення від напрямку горизонталей з ухилом до 1 - 1,5°. В окремих випадках за умови складного рельєфу довгі сторони полів проектують паралельно до горизонталей місцевості (контурне проектування).

Кожне поле рекомендується розміщати на схилі однієї експозиції. У випадку неможливості досягти однорідної експозиції на кожній з експозицій проектують однорідні робочі ділянки.

У районах з вітровою ерозією поля сівозміни розміщають довгими сторонами поперек пануючих вітрів.

Проектування полів з урахуванням ґрунтового покриву. Поля сівозміни мають бути рівно якісними за ґрунтовим покривом. Найкращим проектним рішенням слід вважати таке, коли поле повністю складається з агротехнічно однорідної ділянки, тобто в нього повинно бути включено ґрунти однієї якості та механічного складу.

Рівновеликість полів Поля сівозміни мають бути рівновеликі. Величина відхилень у площах окремих полів сівозміни залежить від розмірів окремих сівозмінних масивів, на яких проектуються поля.

Допустима нерівновеликість полів залежить від спеціалізації сівозміни, кількості полів, зайнятих провідною культурою: у польових сівозмінах - до 10 відсотків, а в складних умовах - до 12 - 15 відсотків; у кормових сівозмінах - до 15 відсотків; у ґрунтозахисних сівозмінах - до 20 відсотків; у спеціальних сівозмінах - до 5 відсотків.

Проектування полів з урахуванням існуючої організації території. Існуючі в натурі елементи організації території необхідно, якщо це можливо, зберегти.

Межі існуючих полів сівозміни, що збігаються з полезахисними лісосмугами, польовими шляхами, лінійними протиерозійними гідроспорудами, елементами контурно- меліоративної організації території, слід максимально зберегти.

Межі полів сівозміни повинні збігатися з межами земельних часток (паїв) відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Межі полів сівозміни не повинні збігатися з осьовими трасами підземних інженерних комунікацій: газопроводів, нафтопродуктопроводів, водогонів, кабельних ліній зв'язку, повітряних ліній зв'язку та ліній електропередачі, а проходити по межі їх охоронної зони.

Проектування полів спочатку виконують в ескізному вигляді, а потім більш точно одним із технічних способів проектування або їх комбінацією на проектному плані.

В залежності від виробничих вимог до точності площ і положення меж тих чи інших ділянок, їх конфігурації і наявності геодезичних даних по межам масиву, в якому проектуються ділянки, застосовують тіж самі способи складання проектів землеустрою, які застосовують при вирахуванні площ, а саме:

1. механічний спосіб - за допомогою планіметра;

2. графічний - за лінійними і кутовими величинами, у тому числі координатами, виміряними на плані;

3. аналітичний - за лінійними і кутовими величинами, виміряними у натурі, заданими (взятими з плану), або ж за їх функціями (координатами).

Ці способи часто застосовують у комбінації:механічний з графічним (графомеханічний), графічний з аналітичним (графоаналітичний).

Проектування ділянок - один з працеємних геодезичних процесів, які потребують великої уваги до обчислювальних операцій, акуратності і порядку ведення записів розрахунків.

Технічне проектування ділянок являється дією, зворотною вирахуванню площ. Якщо при вирахуванні площ визначають площі фігур на плані, то при проектуванні визначають положення лінії, яка обмежує фігуру на плані у відповідності до заданої площі. У зв'язку з цим точність проектування з деяким ступенем наближення може бути прирівняна до точності вирахування площ.

Проектування, так як і вирахування площ, виконують по відомому правилу - від загального до часткового, тобто групами ділянок, після чого в кожній групі проектують окремі ділянки.

В межах полів сівозмін та інших ділянок, крім використовуємо площі для посіву,є шляхи, лісосмуги та інше. В зв'язку з цим перед складанням проекту потрібно виконати розрахунок чистих і валових площ проектуючих ділянок, включаючи площі шляхів, лісосмуг та інших ділянок.

Технічною основою для складання проекту є план землеволодіння (його копія), матеріали вирахування площ, креслення контурів і експлікація земель за угіддями. Проектування виконують шляхом послідовного наближення від загального до часткового, з внесенням різних уточнень, поправок і змін. Перші начерки (ескізи) проектних рішень роблять наближено, по можливості, більш простими технічними способами, щоб у загальних рисах графічно оформити ідею проектування, тобто складають попередній проект.

На основі розміщення меж ділянок, лісових смуг, польових шляхів на попередньому проекті виконують розрахунок чистих і валових площ. Чисті площі з заокругленням до 0,1 га виписують на креслення проекту, валові використовують при складанні остаточного (технічного) проекту. Розрахунок чистих і валових площ виконую в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Розрахунок чистих і валових площ

Група контурів, в межах яких виконується проектування

Номери полів

Валова площа, га

У тому числі

Чиста площа, га

№ контуру

Назва угіддя

Площа, га

Л/с

Пол.шлях

Інші

проектна

існуюча

проектна

існуюча

проектна

існуюча

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Овочева сівозміна

5

Рілля

298,52

1

49,84

0,65

49,19

6

Л/с

2,52

2

50,36

0,78

0,39

49,19

Всього:

301,04

3

49,89

0,7

49,19

4

50,38

0,8

0,39

49,19

5

49,96

0,77

49,19

6

50,61

0,94

0,47

49,2

Всього:

301,04

2,12

2,52

1,25

295,15

Кормова сівозміна

1

Рілля

326,94

1

54,51

0,4

54,10

2

Магістральний шлях

2,61

2

54,77

0,43

0,25

54,10

3

Л/с

1,28

3

54,49

0,4

54,10

Всього:

330,83

4

54,92

0,55

0,27

54,10

5

56,51

0,61

1,8

54,10

6

55,63

0,30

0,40

0,81

54,12

Всього:

330,83

1,41

1,28

0,92

2,61

324,62

Польова сівозміна

7

Рілля

456,4

1

114,78

1,08

0,63

113,07

8

Маг. шлях

4,54

2

113,75

0,68

113,07

Всього:

460,94

3

116,42

0,98

0,16

2,21

113,07

4

115,99

0,56

2,33

113,1

Всього:

460,94

2,06

2,03

4,54

452,31

9

Рілля

463,69

5

116,86

1,26

115,6

Всього:

463,69

6

115,6

115,6

7

115,6

115,6

8

115,63

115,63

Всього:

463,69

1,26

462,43

Проектування аналітичним способом може виконуватися трапецією або трикутником. При проектуванні трапецією розрахунками забезпечується паралельність сторін ділянок, тому в більшості випадків рекомендується виконувати проектування аналітичним способом - “трапецією”.

Для виконання проектування аналітичним способом необхідна підготовка геодезичних даних. Земельний масив поділяють на елементарні фігури (трапеції і трикутники) лініями, паралельними заданому напряму. Ці лінії проводять через всі вершини даного многокутника.

Після цього визначають основи, висоти, бокові сторони і площі одержаних трапецій і трикутників за допомогою формул:

(5.1)

(5.2)

(5.3)

(5.4)

Де MN- напрям лінії,

d - довжина лінії, м,

б - дирекцій ний кут лінії,

x і y - координати точок, м.

Значення дирекційного кута за румбом визначають залежно від приростів координат.

Обчислення решти геодезичних даних, необхідних для проектування, може бути виконано у відомості (таблиця 5.2), в яку записують номери трапецій (трикутників), довжину вихідної лінії (а) - основу першої трапеції, паралельно якій виконано поділ масиву на елементарні фігури, відому бокову сторону (с) першої трапеції та кути б і в при її основі. Кути б і в визначають як різницю дирекційних кутів відповідних напрямів. Далі визначають висоту (h) і другу бокову сторону (d) першої трапеції за формулами:

h=c*sinб (5.5)

(5.6)

Другу основу першої трапеції (b) визначають як різницю першої основи даної трапеції (а) і добутку висоти (h) на суму котангенсів кутів б і в.

b= a-h (ctgб-ctgв) =a+h*k(5.7)

Визначивши площу першої трапеції за формулою 5.12 завершують підготовку даних по цій трапеції.

(5.8)

Аналогічно виконують розрахунки у другій і наступних трапеціях. За вихідну основу другої трапеції (а) приймається друга основа першої трапеції (b). Закінчивши розрахунки по всіх елементарних фігурах, порівнюють їхню сумарну площу з загальною площею масиву. Розрахунки підготовки данних при проектуванні аналітичним способом наведені в таблицях 5.2.; 5.4.;5.6.

Проектування аналітичним способом ("трапецією") полягає у визначенні довжин сторін проектних ділянок за заданою площею і геодезичними даними, отриманими в процесі підготовки.

Другу основу проектної ділянки визначаємо за формулою:

(5.9)

Знаючи основи трапеції (а) і (b) та площу проектної ділянки (Р), знаходимо її висоту (h), бокові сторони с і d за формулами:

(5.10)

(5.11)

(5.12)

Проектування у многокутних фігурах ведеться з урахуванням площ елементарних фігур і полягає у відрізуванні надлишкової або дорізуванні площі, якої не вистачає до заданої.

Контроль проектування здійснюється за окремими елементарними фігурами шляхом порівняння їх висот і бокових сторін з сумою відповідних значень, одержаних при поділі елементарних фігур на частини.

Проектування аналітичним способом виконується у таблицях 5.3.;5.5.;5.7. . Розрахунки супроводжуються схематичними кресленнями, на яких дається інформація, необхідна для оформлення технічного проекту і креслення перенесення проекту в натуру (мал.5.1-5.5 ).

Таблиця 5.2 Підготовка геодезичних даних для проектування аналітичним способом

№ фігури

а

с

б

h

в

d

ctgб

ctgв

k

b

2P

1

1144,92

1265,72

165°56'

307,63

102°40'

315,30

-3,991

-0,2247

-4,2157

2441,81

55,17

2

2441,81

691,0

102°40'

674,18

62°45'

758,35

-0,2247

0,5150

0,2903

2246,07

158,02

3

2246,07

1111,01

90°03'

1111,01

62°45'

1249,7

-0,0009

0,5150

0,5141

1674,87

217,81

4

1674,87

1079,15

11°43'

218,84

62°45'

246,16

4,8288

0,5150

5,3438

505,43

23,85

5Д

505,43

263,03

62°45'

5,9+0,19

?пр=460,75

?т.=460,94

f=-0.19

Таблиця 5.3 Проектування аналітичним способом

№ поля (фігури)

Площа поля (ділянки)

Р фігури

а

а2

2Р*К

b

a+b

h

c

d

А(1)

229,74

55,17

1144,92

1310841,8

-4651603,4

2441,81

3586,73

307,63

1265,72

315,30

А(2)

174,57

158,02

2441,81

5962436,1

917464,12

2246,07

4687,88

674,18

691,0

758,35

А(3)

16,55

217,81

2246,07

5044830,4

170167,1

2207,86

4453,93

74,32

74,32

83,82

В(3)

231,2

201,26

2207,86

4874645,78

2069355,32

1674,87

3882,73

1036,70

1036,70

1165,88

?=1111,01

?=1111,01

?=1249,7

В(4)

29,94

23,85

1674,87

2805189,5

2548992,6

505,43

2180,3

218,84

1079,15

246,16

В(5)

6,09

6,09

505,43

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

Малюнок 5.1. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

- номер проектної ділянки;

- межа проектної ділянки.

Малюнок 5.2. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом

Таблиця 5.4 Підготовка геодезичних даних для проектування аналітичним способом

№ фігури

а

с

б

h

в

d

ctgб

ctgв

k

b

2P

Фігура А

1

842,17

1265,72

76°49'

1232,31

117°15'

1386,15

0,2342

-0,515

-0,2808

1188,24

125,10

2

1188,24

821,71

117°15'

730,51

62°45'

821,71

-0,515

0,515

0

1188,24

86,80

3

1188,24

74,32

89°57'

74,32

62°45'

83,6

0,0009

0,515

0,5159

1149,9

8,69

4

1149,9

239,61

62°45'

9,15

?=229,74

Фігура В

1

1036,7

1079,15

101°39'

1056,81

90°03'

1056,91

-0,2013

-0,0005

-0,2018

1249,96

120,83

2

1249,96

451,25

121°04'

386,63

90°03'

386,67

-0,6024

-0,0005

-0,6029

1483,06

52,83

3Д

1483,06

764,28

90°03'

57,54

?=231,2

Таблиця 5.5 Проектування аналітичним способом

№ поля (фігури)

Площа поля (ділянки)

Р фігури

а

а2

2Р*К

b

a+b

h

c

d

Фігура А

ІV(1)

115,99

125,10

842,17

709250,3

-651399,84

1170

2012,7

1152,88

1184,14

1296,83

II(1)

113,75

9,11

1170

1368900

-51161,76

1188,24

2358,24

77,26

79,35

86,91

?=1232,31

?=1265,72

?=1386,15

II(2)

104,64

86,80

1188,24

1411914,3

0

1188,24

2376,48

730,5

730,5

821,71

II(3)

17,84

8,69

1188,24

1411914,3

89663,42

1149,9

2338,14

74,33

77,13

83,61

II(4)

9,15

9,15

1179,9

Фігура В

І(1)

114,78

120,83

1036,7

1074746,8

-463252,08

1240

2276,7

1008,3

1029,61

1008,3

ІІІ(1)

116,42

6,05

1240

1537600

-24417,8

1249,96

2489,96

48,6

49,63

48,6

?=1056,81

?=1079,15

?=1056,91

ІІІ(2)

110,37

52,83

1249,96

1562400

-637024,14

1483,06

2733,02

386,61

451,38

386,61

ІІІ(3)

57,54

57,54

1483,06

2199466,9

764,28

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

- номер проектної ділянки;

- межа проектної ділянки;

- номер поля;

- межа поля.

Малюнок 5.3. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

- номер проектної ділянки;

- межа проектної ділянки;

- номер поля;

- межа поля.

Малюнок 5.4. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом

Таблиця 5.6 Підготовка геодезичних даних для проектування аналітичним способом

№ фігури

а

с

б

h

в

d

ctgб

ctgв

k

b

2P

Фігура А

1

2119,74

517,88

99°50'

510,27

67°52'

550,86

-0,1733

0,4067

0,2334

2000,62

105,25

2

200,62

1054,88

67°52'

977,14

84°56'

980,98

0,4067

0,0887

0,4954

1516,58

171,97

3

1516,58

869,92

64°27'

784,85

84°56'

787,93

0,4780

0,0887

0,5667

1071,8

101,57

4

1071,8

748,33

84°56'

745,4

74°50'

772,30

0,0887

0,2711

0,3598

803,61

69,90

5Д

803,61

386,96

74°50'

15,00

?пр=463,43

?т.=463,69

f=+0,26

Таблиця 5.7 Проектування аналітичним способом

№ поля (фігури)

Площа поля (ділянки)

Р фігури

а

а2

2Р*К

b

a+b

h

c

d

V(1)

116,86

105,12

2119,74

4493297,67

245350,08

2000,62

4120,36

510,27

517,41

552,24

V(2)

11,74

171,84

2000,62

4002480,38

116319,92

1971,33

3971,95

59,12

63,98

59,39

VI(2)

115,6

160,1

1974,33

2300014,9

1145364,8

1655,53

3626,86

637,45

689,88

640,40

VII(2)

115,6

44,5

1655,53

2300014,9

440906

1516,58

3172,11

280,57

303,65

281,87

?=977,14

?=1057,51

?=981,66

VII(3)

71,1

101,57

1516,58

2300014,9

805847,4

1222,36

2738,94

519,20

575,48

521,28

VIII(3)

115,63

30,47

1222,36

1494164

345346,98

1071,8

2294,16

265,65

294,44

266,71

?=784,85

?=869,92

?=787,99

VIII(4)

85,16

69,9

1071,8

1148755,2

503000,4

803,61

1875,41

745,43

748,42

772,38

VIII(5Д)

15,26

15,26

803,61

386,96

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

- номер проектної ділянки;

- межа проектної ділянки;

- номер поля;

- межа поля.

Малюнок 5.5. Схематичне креслення підготовки даних для проектування аналітичним способом

Проектування графічним способом може бути виконано трапецією, якщо межа повинна проходити паралельно заданому напряму або трикутником, якщо межа проектної Ділянки проводиться через задану точку. Проектування трапецією зводиться до визначення висоти ділянки заданої площі, яка має форму трапеції. Висота може бути визначена за однією з формул:

(5.14)

(5.15)

де Р - площа проектної ділянки (трапеції), м2;

a і b - основи( паралельні сторони) трапеції, м;

S - середня лінія трапеції, м.

При проектуванні за сумою паралельних сторін робота виконується шляхом декількох наближень у такій послідовності. Межі проектних ділянок переносять із попереднього проекту на технічний. Якщо відоме значення першої основи трапеції, графічно за допомогою вимірювача і масштабної лінійки визначають наближене значення другої основи трапеції (bгр).

За формулою:

(5.16)

визначають перше (наближене) значення висоти проектної трапеції. Відклавши на плані цю висоту, уточнюють положення другої основи трапеції і визначають графічно на плані точніше її значення (b'гр). За уточненим значенням другої основи трапеції визначають більш точне значення висоти (h''). Якщо різниця між (h') і ( h”) перевищує величину ( h - висота трапеції,м; S - середня лінія трапеції,м), роблять ще одне уточнення другої основи і висоти трапеції. Відклавши останнє значення висоти на плані, проводять межу між першою і другою ділянками і в такій же послідовності проектують наступні ділянки.

Проектування завершують визначенням бокових сторін запроектованих полів (ділянок), що буде необхідно при оформленні технічного проекту і перенесенні його в натуру. Бокові сторони можна було б визначити графічно на плані, але це неминуче призведе до порушення паралельності довгих сторін. Щоб уникнути цього, бокові сторони необхідно визначати через ув'язані значення висот (h") запроектованих ділянок. Якщо відомі кути при основі трапеції б і в, її бокові сторони с і d визначають за формулами:

(5.17)

(5.18)

Якщо значення кутів б і в невідомі, бокові сторони запроектованих ділянок (трапецій) можна обчислити із подібності трикутників. У цьому випадку визначають графічно на плані значення бокових сторін C і D , висоту H трапеції, в межах якої велося проектування, а бокові сторони проектних ділянок с і d знаходять за формулами:

(5.19)

(5.20)

Контроль проектування графічним способом проводиться шляхом порівняння сум висот ділянок з висотою трапеції, в межах якої виконувалося проектування. Розходження не повинно перевищувати величину, яка визначається за формулою:

(5.21)

де fn - допустиме відхилення суми висот запроектованих ділянок від загальної висоти елементарної фігури, м;

М - знаменник числового масштабу плану;

N - середнє значення витягнутості проектних ділянок, тобто відношення середньої лінії до висоти;

n - кількість проектних ділянок.

Цей спосіб дозволяє при проектуванні знаходити значення паралельних сторін ділянок, а також дані, які необхідні для оформлення технічного проекту і перенесення його в натуру. Точність проектування графічним способом за сумою паралельних сторін дещо вища, ніж проектування за середньою лінією трапеції.

Якщо проектування виконується у многокутних фігурах, їх спочатку ділять на елементарні фігури лініями, які проходять через всі поворотні точки, паралельні напряму довгих сторін проектних ділянок. Визначають графічно на плані або за координатами поворотних точок всі необхідні для проектування геодезичні дані елементарних фігур (трапецій і трикутників): основи, висоти, бокові сторони, площі.

Проектування графічним способом у многокутних фігурах здійснюється у межах кожної елементарної фігури. Особливістю вирахування бокових сторін проектних ділянок є те, що вони можуть складатися із декількох відрізків - частин сторін різних трапецій, які визначають через ув'язані значення відповідних висот.

Підготовку даних для проектування графічним способом.виконується у таблицях 5.8.;5.10.;5.12;5.14.

Проектування графічним способом.виконується у таблицях 5.9.;5.11;5,13; 5.15.

Таблиця 5.8 Підготовка даних для проектування графічним способом

Номери фігур

Основи трапецій

a+b

Висота трапецій (h), м

2Р вирахуване

Поправка, га

2Р ув

a

b

Кормова сівзміна (І секція)

1

1415,06

1565,0

2980,06

910

135,59

+1,65

137,24

2

1565,0

1511

3076

520

79,98

+0,85

80,83

3

1511

1132

2643

215

28,41

+0,35

28,76

4

1132

1140

2272

175

19,88

+0,3

20,18

5

1140

1093

2233

510

56,94

+0,65

57,59

6Д

1093

1093

112

6,12

+0,11

6,23

?пр=326,92

?т.=330,83

f=-3,91

Таблиця 5.9 Проектування графічним способом за сумою паралельних сторін трапеції

Номери

2Р, м2

а,м

b гр.,м

Попередні

b'гр., м

a+b'гр..

h''

Бокові

Полів і ділянок

Трапецій

a+bгр.

h'

c

d

Полів і ділянок

Трапецій

А

1

165,51

137,24

1415,06

1565,0

2980,06

910

1565,0

2980,06

910

942,37

925,1

А

2

28,27

80,83

1565,0

1550

3115

181,51

1550

3115

181,51

190,0

183,2

В

2

165,32

52,56

1550

1511

3061

338,49

1511

3061

338,49

340,0

349,88

?= 520

?=1458,18

В

3

112,76

28,76

1511

1132

2643

215

1132

2643

215

210

417,31

В

4

84,0

20,18

1132

1140

2272

175

1140

2272

175

174,22

180

В

5

63,82

57,59

1140

1093

2233

510

1093

2233

510

537,4

532,45

В

6Д

6,23

6,23

1093

1093

112

1093

112

121,23

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

Малюнок 5.6. Схематичне креслення підготовки даних для проектування графічним способом

Умовні позначення

- номер елементарної фігури;

- межа елементарної фігури;

- номер проектної ділянки;

- межа проектної...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены