Організація землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни виходячи з екологічних та економічних умов

Після складання та оформлення розбивочного креслення необхідно намітити порядок виконання польових робіт Щодо перенесення проекту в натуру, виконати розрахунок потреби в інструментах, матеріалах, транспорті, спеціалістах і підсобних робітниках.

Розбивочне креслення є важливим технічним документом і додається до технічного звіту про перенесення проекту в натуру.

Прямолінійні межі полів сівозміни та робочих ділянок на місцевості закріплюються межовими стовпами, лінії між якими проорюються в один прохід. Якщо межа поля поєднана з польовим шляхом, борозна проорюється паралельно межі поля на ширину польової дороги.

У випадку перенесення на місцевість криволінійних меж полів, робочих ділянок та інших елементів проекту криволінійна межа (траса) позначається віхами, а потім по них проводиться проорювання.

На межових стовпах ставляться номери полів та умовні позначення сівозмін:

де V - номер поля, П - польова сівозміна. Стовпи обкопуються курганами діаметром 1,5 м.

Межові стовпи виготовляються з дерева або із залізобетону. Довжина дерев'яних стовпів - 1,2 м, залізобетонних - 1,0 м.

Після виконання польових робіт складається акт про перенесення на місцевість елементів проекту землеустрою та передачу межових стовпів на зберігання представникам сільськогосподарського підприємства.

Межі запроектованих лісових смуг, ділянок суцільного заліснення, трас протиерозійних гідротехнічних споруд переносяться на місцевість після складання та затвердження відповідних робочих проектів із землеустрою.

В моємі курсовому проекті було виконано перенесення проекта в натуру. Перенесення проекту в натуру було виконано способом промірів, тому що в мене відкрита місцевість , точки теодолітного ходу легко розпізнаються на місцевості.

Виконавши перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни, переходжу до виконання восьмого розділу, еколого - економічного обґрунтування проекту

8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

Екологічні показники. Бездефіцитний баланс поживних речовин для забезпечення стабільної (запланованої) врожайності сільськогосподарських культур рекомендовано створювати внесенням необхідної кількості органічних і мінеральних добрив.

Ефективність заходів щодо захисту земель від водної й вітрової ерозій, інших негативних факторів залежить від сумарної захисної дії організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних протиерозійних та інших проектних рішень.

Заходи щодо поліпшення і підвищення родючості ґрунтів передбачають: розробку робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, вапнування, гіпсування, глибоке розпушування ґрунту; захист земель від підтоплення, заболочування, вторинного засолення, висушування, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, зрошення, осушення.

Для підтримання бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті необхідно провести відповідні розрахунки які відображаю в таблиці 8.1. При цьому використовую данні приведенні в додатку 18 методичних вказівок для розробки курсового проекту.

Таблиця 8.1. Розрахунки виносу поживних елементів з ґрунту різними культурами

Економічні показники. По поголів'ю тварин в господарстві визначаю прямі трудові витрати в тваринництві (таблиця 8.2). При цьому використовую данні приведені в додатку 19 методичних вказівок для розробки курсового проекту,а саме нормативи витрат праці в тваринництві, чол..год, буду брати при комплексній механізації. Трудові витрати по рослинництву (таблиця 8.3) визначаю після визначення складу і кількості посівних площ культур. Норми прямих трудових витрат в рослинництві наведені в додатку 20 методичних вказівок для розробки курсового проекту.

Таблиця 8.2. Розрахунок прямих трудових витрат в тваринництві

Таблиця 8.3. Розрахунок прямих трудових витрат в рослинництві

Загальну необхідну кількість працездатних для повноцінного функціонування сільськогосподарського підприємства визначаю за формулою 8.1.:

Т = Тр+Тm (8.1)

Де Т - потреба в працездатному населенні на перспективу,чол..;

Тр і Тm - потреба в працездатному населенні, відповідно, в галузі рослинництва та тваринництва, чол..;

(8.2)

(8.3)

Де ПВр і ПВт - прямі трудові витрати, відповідно, в галузях рослинництва та тваринництва в чоловіко-днях;

Пр і Пт - тривалість робочого періоду в рослинництві і тваринництві (Пр=200-210 днів, Пт = 290 днів);робочий час = 8 годин;

К₁ - коефіцієнт, враховуючий неоднакову трудову діяльність чоловіків і жінок, К₁ = 1,10-1,15;

К₂- коефіцієнт, враховуючий сезонний характер сільськогосподарського виробництва, К₂ = 1,20 - 1,30.

1422.30

Для обґрунтування отриманих результатів і порівняння варіантів проектних рішень необхідно провести ряд розрахунків по тваринництву та рослинництву. Зокрема по тваринництву необхідно провести розрахунки по визначенню об'ємів і вартості продукції тваринництва.

При визначенні об'ємів реалізації м'яса необхідно провести розрахунки по обороту поголів'я тварин.

Якщо в господарстві здійснюється повний цикл вирощування ремонтного молодняку ВРХ (закінчене обернення худоби), тваринництво має молочно-м'ясний або м'ясо-молочний напрямок виробництва можлива така структура: при рівномірних щорічних тільностях; виході приплоду 95 голів на 100 корів і нетелів; 5% технологічного вибракування молодняку в віці до 6 міс.; паруванні ремонтного молодняку (або його продажі) і реалізації відгодівельного поголів'я на м'ясо в віці 18 міс.; 25% вибракуванні корів. При розширеному відтворенні (в залежності від темпів) питома вага корів в структурі поголів'я худоби ВРХ знижується, а питома вага ремонтного молодняку збільшується. Приклад розрахунку записую в таблицю 8.4.

Таблиця 8.4. Оборот поголів'я ВРХ при молочно-м'ясному (м'ясо-молочному) напрямку тваринництва

За допомогою щорічного обороту худоби свиней планую рівень і темпи розширеного відтворення, об'єми виробництва і реалізацію свинини, продаж племінної продукції іншим господарствам (населенню).

Щорічний оборот худоби свиней представляє собою загальну виробничу програму розвитку галузі свинарництва в плановому періоді.

Щорічний оборот худоби складається з двох частин - прихідної і розхідної. Прихідна частина відображає наявність поголів'я на початок року, різноманітні надходження тварин: вихід приплоду (10-13 гол.), надходження з молодшої групи, купівлю. Розхідна частина відображає перехід тварин в старшу групу, реалізацію на м'ясо, реалізацію племінних тварин, продажу поросят в другі господарства (населенню); наявність поголів'я на кінець року. Щорічний оборот стада повинен бути складений на основі балансу чисельності тварин поміж приходною і розхідною частиною. Дані записую в таблицю 8.5.

Таблиця 8.5. Щорічний оборот поголів'я свиней

Отримані данні з таблиці 8.4. і 8.5. зводять в єдину таблицю 8.6.

Таблиця 8.6. Плановий об'єм реалізації м'яса в живій вазі

Таким чином розраховую і інші види продукції, з урахуванням внутрігосподарського споживання, які надійдуть від тваринницької галузі (таблиця 8.7.).

Таблиця 8.7. Плановий вихід продукції тваринництва

Для визначення чистого прибутку по тваринництву необхідно від валової вартості продукції тваринництва відняти всі щорічні витрати на її вирощування, загальна вартість відняти (-) собівартість продукції (таблиця 8.8.).

Таблиця 8.8. Розрахунок собівартості продукції тваринництва

Порівнявши показники по вартості і собівартості продукції тваринництва необхідно зробити висновок щодо чистого прибутку по тваринництву, для цього необхідно додати показники з таблиць 8.6. і 8.7. та відняти собівартість з таблиці 8.8.

Чистий прибуток по тваринництву буде складати = 1068,53+128,16 +172,14 -1221,56 = 147,27 тис.грн.

Чистий прибуток по росслинництву буде складати = 415,11 тис.грн.

Чистий прибуток по господарству буде складати = 147,27 + 415,11 = 562,38 тис. грн.

Приблизно такі ж розрахунки роблять і по рослинництву. Одержані після таких операцій данні записую в таблицю 8.9.

Таблиця 8.9. Економічні показники по рослинництву

Провівши таким чином розрахунки по тваринництву і рослинництву і склавши чистий прибуток по галузям рослинництва і тваринництва отримую прибуток по проекту. Потім провівши розрахунки по декільком варіантам і порівнявши, їх я отримаю кращий варіант проектного рішення.

ВИСНОВОК

В ході виконання курсового проекту на тему „ Проект землеустрою, щодо еколого-економічного обґрунтувань сівозмін та впорядкування угідь сільськогосподарського підприємства «Луч» на території Новотроїцького району, Херсонської області » було розглянуто землевпорядні вишукування, розміщення виробничих будівель і споруд, організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни виходячи з екологічних та економічних умов, проектування сівозмін, проектування полів сівозмін, розроблення плану переходу до прийнятої сівозміни, перенесення проекту в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозмін та останнім розділом було розглянуто еколого-економічне обґрунтування проекту.

Курсовий проект складається із восьми розділів, які взаємозв'язані із собою та виконуються послідовно.

Перший розділ починається з землевпорядного вишукування. В цьому розділі я відобразив загальні відомості про сільськогосподарського підприємство та його природні умови, характеристику господарства, визначив загальну площу та площі агровиробничих групп земель та угідь сільськогосподарського підприємства.

В другому розділі вивчив систему розселення і господарського призначення населеного пункту, виконав організацію виробничих підрозділів і закріпив за ними землі.

В третьому розділі я розміщую поля сівозміни, польових шляхів, полезахисних лісосмуг.

У четвертому розділі розглядаю проектування сівозміни, а також складаю схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

У п'ятому розділі з дотриманням вимог до проектування полів сівозмін виконую проектування меж полів різними способами технічного проектування та зробив характеристику запроектованих полів за складом грунтів, по рівно великості.

В шостому розділі зробив план переходу до прийнятої сівозміни.

В сьомому розділі описую методи перенесення проекту в натуру: промірів, кутомірний, графічний. Виготовив розбивочне креслення перенесення проекту в натуру.

В останньому розділі розкриваю еколого-економічне обґрунтування проекту, тобто виконав розрахунки для екологічного і економічного обґрунтування проекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. «Методичні вказівки для розробки курсового проекту по землевпорядному проектуванню» Т.Ю. Баселіна 2006.

2. «Землевпорядне проектування: Теоретичні основи і територіальний землеустрій» навчальний посібник А М. Третяк - К. Вища освіта. 2006.

3. «Землеустроительное проектирование»' М.А. Гендельман - М: Агропромиздат. 1986

4. «Практикум геодезичних робіт при землеустрої'» В.Б. Балакірський. М.М. Гарбуз. МІ. Малютін. М.В. Червоний . - Харків, 2001.

5. Конституція України. 1996.

6. Земельний кодекс України. 2001.

7. «Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи»Держкомзем України.-К.:Урожай. 1998.-816с.

Размещено на Allbest.ru