Асоціативні інвазії свиней в умовах лісостепу і степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 636.4:619:616-079.4

Асоціативні інвазії свиней в умовах лісостепу і степу України

16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Євстаф'єва Валентина Олександрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант -

доктор ветеринарних наук, професор Галат Владислав Федорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри паразитології та тропічної ветеринарії

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Довгій Юрій Юрійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни

доктор ветеринарних наук, доцент Стибель Володимир Володимирович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри паразитології та іхтіопатології

доктор біологічних наук, професор Корнюшин Вадим Васильович, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу паразитології

Захист відбудеться “26” травня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навч. корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навч. корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “21” квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

інвазійний свиня паразитоз степовий

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світова практика свідчить, що створення м'ясного балансу в країні неможливе без інтенсивного розвитку свинарства. Серед причин, що стримують його розвиток - паразитарні хвороби, які завдають значних економічних збитків і знижують рентабельність галузі. Повідомлення у вітчизняній та зарубіжній літературі вказують на те, що найбільшого поширення з-поміж паразитарних захворювань свиней набули шлунково-кишкові нематодози (аскароз, трихуроз, езофагостомоз), кишкові протозоози (еймеріози, ізоспороз, балантидіоз) та акароз - саркоптоз (О.Ф. Манжос, 1983; K. Martinsson et al., 1986; K.D. Murrell, 1986; А.П. Матусявичюс, 1986; М.В. Якубовский, 1987; А.І. Ятусевич, 1989; Н. Неделчев та ін., 1989; A. Kaarma et al., 1994; S. Gerwert, 1996; В.Ф. Галат, 2002; Ю.О. Приходько, 2002; А.В. Березовський, 2006; С.І. Пономар, 2006; В.В. Стибель, 2007 та ін.).

За даними окремих дослідників, молодняк свиней на дорощуванні й відгодівлі під впливом паразитарної інвазії втрачає від 20% до 60% добового приросту маси тіла. Водночас збільшуються (від 25% до 100%) витрати кормів, а термін відгодівлі подовжується на 1,5-2,5 місяці. Крім того, паразитуючи в організмі тварин, збудники інвазійних хвороб викликають порушення обміну речовин, пригнічення процесів окислення у тканинах, знижують імунологічну реактивність незалежно вид виду паразита і типу його міґрації (В. Шпакаускас, 1981; М.Д. Корнишина, 1983; М.А. Ананчиков, 1985; O. Hale, 1986; В.Ю. Пауликас, 1990; А.А. Антипов, 1998; І.Ф. Богуш та ін., 2001).

Результативність боротьби з паразитозами тварин значною мірою залежить від своєчасного і точного діагностування цих захворювань. Численні літературні дані свідчать, що основними лабораторними методами зажиттєвої діагностики таких хвороб тварин лишаються гельмінтоовоскопічні. Вони мають різну діагностичну ефективність, окремі з них трудомісткі й пов'язані з певною складністю виявлення зародків паразитів (А.И. Вишняускас, 1965; Г.А. Котельников, 1984; J. Hansen et al., 1994; Д.Г. Латиков та ін., 2000; І.С. Дахно та ін., 2001; Р.Т. Сафиуллин, 2001; В.Ф. Микитин, 2001).

У переважній більшості випадків свині уражені кількома видами паразитів, які утворюють певні паразитарні асоціації. Проблема лікування й профілактики асоціативних інвазій свиней досі залишається актуальною. Тому важливою є розробка і впровадження у ветеринарну практику сучасних препаратів вітчизняного виробництва, що дасть змогу вести ефективну боротьбу з паразитозами, одночасно гарантуючи безпеку тварин, людей і навколишнього середовища.

Однак, у доступних літературних джерелах не в повній мірі з'ясовано особливості характеру взаємодії збудників паразитозів та організму свиней залежно від компонентів паразитоценозу. В зв'язку з цим актуальним є дослідження складу збудників асоціативних інвазій свиней у різних зонах України, а також пошук і впровадження науково обґрунтованих способів діагностики, профілактики й лікування тварин, хворих на асоціативні інвазії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертаційної роботи є одним із напрямів науково-дослідної роботи кафедри паразитології, патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії “Вдосконалення методів діагностики та розробка науково обґрунтованих заходів боротьби з паразитоценозами свиней” (номер державної реєстрації 0108U011006).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у вивченні сучасної епізоотичної ситуації та видового складу збудників асоціативних інвазій свиней в умовах господарств Лісостепової та Степової зон України, а також у розробці науково обґрунтованих способів їх діагностики, лікування й профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- провести моніторинг асоціативних інвазійних захворювань свиней Лісостепової і Степової зон України та встановити видовий склад збудників паразитозів;

- з'ясувати залежність екстенсивності інвазії від віку тварин;

- дослідити сезонну динаміку асоціативних інвазій свиней;

- запропонувати ефективні кількісні та якісні способи зажиттєвої діагностики паразитозів свиней;

- визначити особливості патоморфологічної діагностики основних асоціативних інвазій свиней;

- дослідити гематологічні показники свиней за асоціативних інвазій;

- визначити ефективність інсектоакарицидного препарату ектосанутм іn vitro та за спонтанного саркоптозу свиней;

- дослідити вплив ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин;

- встановити терапевтичну ефективність сучасних лікарських препаратів при асоціативних інвазіях свиней;

- визначити зміни морфологічних та біохімічних показників крові за дії антигельмінтиків, протипротозойних препаратів і акарицидів, що застосовуються проти асоціативних інвазій свиней;

- розробити науково обґрунтовану систему заходів боротьби та профілактики асоціативних паразитозів свиней.

Об'єкт дослідження: асоціативні інвазії свиней, інсектоакарицидний препарат ектосантм.

Предмет дослідження: поширення асоціативних інвазій свиней, аскариси, трихуриси, езофагостоми, еймерії, ізоспори, балантидії, саркоптеси, ефективність гельмінтоовоскопічних методів діагностики, кров, гістоморфологічна оцінка патолого-анатомічних змін внутрішніх органів інвазованих свиней, ефективність бровермектину, бровасептолу орального та ін'єкційного, ектосанутм, тримератінвету, бровадезу-плюс, екоциду С.

Методи дослідження: паразитологічні, епізоотологічні, копроскопічні, акарологічні, гематологічні, біохімічні, патоморфологічні, гістологічні, мікроскопічні, токсикологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані щодо поширення гельмінтозів, протозоозів, саркоптозу та їх асоціацій у свиней в господарствах Лісостепової та Степової зон України.

Встановлено вікову та сезонну залежності показників ураженості свиней асоціативними інвазіями.

Запропоновано копроовоскопічний спосіб зажиттєвої діагностики гельмінтозів і протозоозів свиней, який рекомендовано застосовувати для оцінки ефективності антигельмінтиків та протипротозойних препаратів.

Вперше визначена ефективність кількісного копроскопічного методу діагностики інвазійних захворювань свиней із використанням лічильної камери Галат-Євстаф'євої, яка дає змогу встановити кількість яєць, ооцист або цист збудників інвазій в одному грамі фекалій одночасно від чотирьох тварин, а також визначити наближені розміри зародків паразитів.

Досліджено патоморфологічні й гістологічні зміни в органах і тканинах свиней за асоціативних аскарозно-еймеріозно-балантидіозної, аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозної, аскарозно-езофагостомозно-еймеріоз-но-балантидіозної інвазій.

Вивчені й проаналізовані морфологічні та біохімічні показники крові свиней за асоціативних інвазій. Доведено, що такі паразитози мають переважно хронічний перебіг і супроводжуються змінами в паренхіматозних органах у хворих тварин.

Вперше вивчена акарицидна дія інсектоакарицидного препарату вітчизняного виробництва ектосанутм іn vitro та за спонтанного саркоптозу свиней. Встановлені оптимальні дози і кратність обробок тварин. З'ясовано, що цей препарат у концентрації, рекомендованій для терапевтичних цілей, не проявляє токсичних властивостей при одноразовому нашкірному нанесенні лабораторним тваринам.

На підставі проведених порівняльних досліджень ефективності наявних протипаразитарних хіміотерапевтичних препаратів при асоціативних інвазіях (бровермектин, бровасептол оральний та ін'єкційний, ектосантм, тримератінвет) запропоновані схеми лікування свиней за одночасного паразитування в одній тварині аскарисів, трихурисів, езофагостом, еймерій, ізоспор, балантидій та саркоптесів.

Експериментально досліджено дезінвазійний ефект дезінфектантів бровадезу-плюс та екоциду С на неінвазійні яйця Ascaris suum у культурі (концентрація 1,5-2%, експозиція 30-60 хв).

Наукову новизну виконаної роботи підтверджено трьома деклараційними патентами на корисну модель: № 26816, Україна МПК (2006) u 2007 05001, В01L 11/00 “Лічильна камера Галат-Євстаф'євої”. Заявл. 04.05.2007 р. Опубл. 10.10.2007 р. Бюл. № 16; № 26038, Україна МПК (2006) u 2007 05707, G01N 33/487 “Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин”. Заявл. 23.05.2007 р. Опубл. 27.08.2007 р. Бюл. № 13; № 33816, Україна МПК (2006) u 2008 03301, G01N 33/487 “Спосіб кількісної гельмінтокопроскопічної діагностики”. Заявл. 17.03.2008 р. Опубл. 10.07.2008 р. Бюл. № 13.

Практичне значення одержаних результатів. Проведений моніторинг епізоотичного стану щодо асоціативних інвазій свиней дав змогу визначити поширення нематодозів (аскарозу, трихурозу, езофагостомозу), протозоозів (еймеріозів, ізоспорозу, балантидіозу), саркоптозу та їх асоціацій у свиней різних вікових груп у залежності від пори року.

За результатами досліджень запропоновано і впроваджено у практику “Методичні вказівки з діагностики паразитозів свиней”, затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 2 від 25.12.2008 р.).

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі в ході викладання дисципліни “Паразитологія та інвазійні хвороби тварин” студентам і маґістрантам факультетів ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Житомирського національного агроекологічного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Білоцерківського національного аграрного університету та Харківської державної зооветеринарної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено пошук і аналіз даних літератури, виконано експериментальні й лабораторні дослідження; проведено серію дослідів з визначення ефективності методів лабораторної діагностики паразитозів свиней; зроблено статистичну обробку та обґрунтування результатів; сформульовано висновки та практичні пропозиції виробництву.

Патоморфологічні й гістологічні дослідження внутрішніх органів і тканин свиней проведено спільно з доцентом М.А. Волобуєвим (Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава). Консультативну допомогу у процесі визначення видів гельмінтів і найпростіших організмів свиней надали: професор О.Ф. Манжос, доцент А.Б. Бородай (Полтавський університет споживчої кооперації України). Випробування ефективності лікарського засобу ектосанутм, його експериментально-виробничі дослідження на свинях проведено спільно з професором А.В. Березовським (НВФ “Бровафарма”). Результати цих досліджень відображені в спільних публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2003-2009 рр.) та Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2003-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 16-18 травня 2006); науково-практичній конференції “Перспективи розвитку ветеринарної медицини України” (м. Харків, 26-28 вересня 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (м. Житомир, 24-25 жовтня 2007); звітній науково-практичній і навчально-методичній конференції викладачів та аспірантів за 2007-2008 н.р. “Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (м. Харків, квітень 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукове і кадрове забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва”, присвяченій 100-річчю з дня народження професора В.М. Жеденова (м. Одеса, 29-30 травня 2008); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, приуроченій 550-річчю заснування університету (м. Львів, 12-13 червня 2008); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Паразитарні хвороби людини, тварин і рослин” (м. Вітебськ, 21-22 вересня 2008); Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85-річчю з дня заснування ННЦ “ІЕКВМ” (м. Харків, 6-10 жовтня 2008); Поліському міжнародному науково-практичному семінарі “Сучасні проблеми діагностики в паразитології та ветеринарно-санітарній експертизі” (м. Житомир, 19-21 листопада 2008); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю доктора біологічних наук, професора О.І. Кононського (м. Біла Церква, 12-13 березня 2009); навчально-методичній конференції, присвяченій 125-річному ювілею кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії (м. Харків, 20-21 травня 2009); ХІV конференції українського наукового товариства паразитологів (м. Ужгород, 21-24 вересня 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 33 наукові праці, в тому числі: 24 наукові статті - у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України (14 із них - одноосібно), методичних рекомендаціях, трьох патентах на корисну модель, одному зарубіжному виданні та у чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 347 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури і вибір напрямків досліджень, загальна методика та основні методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки, пропозиції виробництву, додатки, список використаних джерел. Робота ілюстрована 56 таблицями та 46 рисунками. У списку літератури наведено 561 джерело, у тому числі - 246 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили упродовж 2003-2009 років на базі наукової лабораторії кафедри паразитології, патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії. Вивчення епізоотичної ситуації з асоціативних інвазій свиней проводили у господарствах Лісостепової та Степової зон України (Олександрійський, Петровський, Новоархангельський райони Кіровоградської області; Володарський, Білоцерківський, Сквирський райони Київської області; Полтавський, Карлівський, Машівський, Диканський, Решетилівській, Котелевський райони Полтавської області).

При епізоотологічному обстеженні свинопоголів'я основними показниками були екстенсивність й інтенсивність ураження (ЕІ та ІІ) тварин гельмінтами, найпростішими організмами та кліщами. Фекалії досліджували стандартизованим методом за Г.А. Котельниковим і В.М. Хреновим (1981). Визначення яєць гельмінтів до виду проводили під мікроскопом при збільшенні х 120 та за допомогою атласу гельмінтів тварин (І.С. Дахно та ін., 2001). Дослідження наявності й кількості трофозоїтів балантидій здійснювали шляхом мікроскопії нативного мазка, виготовленого зі свіжовиділених фекалій та фекалій, зафіксованих у 10% розчині формаліну (І.Г. Карпенко, 1974). Виявлення цист балантидій додатково проводили за методом послідовних промивань фекалій. Належність видів кокцидій свиней встановлювали за визначником Є.М. Хейсіна (1976) та Т.В. Арнастаускене (1985) з урахуванням форми, кольору, довжини та ширини ооцист, наявності чи відсутності мікропіле, полярної ґранули, остаточного тіла в ооцисті й спороцистах, а також терміну споруляції. Біометрію проводили із застосуванням мікроскопу при збільшенні х 400. Розмір ооцист вимірювали за допомогою окуляра мікрометра з попереднім визначенням ціни рисочки.

Всього досліджено 23547 проб фекалій.

Для діагностики саркоптозу свиней відбирали зскрібки з уражених ділянок шкіри площею 1 см2 і досліджували за методом А.В. Алфімової (1951). Досліджено 19321 зскрібок шкіри. Проведено 9 серій досліджень.

У першій серії дослідів щомісяця впродовж року проводили копроскопічні та акарологічні дослідження від 30 підсвинків і 30 свиней старших одного року. Досліджували тварин у трьох господарствах Полтавщини: ТОВ АФ “Джерело” Полтавського району, ТОВ “Батьківщина” - Кобеляцького, СВК “Світанок” Машівського району. Визначали інтенсивність та екстенсивність інвазії.

У другій серії дослідів з метою діагностики паразитозів свиней було проведено порівняння ефективності якісних методів копроовоскопії з різним терміном відстоювання фекальної суспензії: методу Фюллеборна (1998) і методу Котельникова-Хренова (1983) з терміном відстоювання 15, 30 і 45 хвилин. В кожному випадку окремо досліджували осад кожної проби на наявність збудників паразитарних хвороб. Для цих дослідів використовували фекалії, відібрані від свиней різних вікових груп із господарств Полтавської області.

В зв'язку з тим, що ефективність флотаційних копроовоскопічних методів виявилась недостатньою, нами запропонований “Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин”, який базується на використанні в якості флотаційної рідини 40% розчину глюкози (Деклараційний патент на винахід № 26038, Україна МПК, 2006). Всього досліджено 435 проб фекалій різними способами.

У третій серії проводилося випробування створеної нами вітчизняної лічильної камери Галат-Євстаф'євої для визначення кількості яєць гельмінтів, ооцист та цист найпростіших організмів у 1 г фекалій (Деклараційний патент на винахід № 26816 Україна МПК, 2006; № 33816, Україна МПК, 2006). Лічильна камера дає змогу здійснювати дослідження одночасно чотирьох проб і визначати наближені розміри зародків паразитів. У господарстві ТОВ “Батьківщина” була проведена порівняльна характеристика ефективності кількісних методів копроовоскопії. При діагностиці паразитарних захворювань свиней використовували метод Мак-Мастера (1995), метод Столла (1983), кількісний копроскопічний метод із застосуванням лічильної камери Галат-Євстаф'євої. Всього досліджено 135 проб фекалій.

У четвертій серії дослідів проводили патолого-анатомічний розтин 71 трупу свиней віком 2-9 місяців, які загинули від хвороб, спричинених нематодозно-протозойними асоціаціаціями, а саме: аскарозно-еймеріозно-балантидіозною, аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозною та аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозною. Дослідження прово-дили методом повного гельмінтологічного розтину окремих органів за К.І. Скрябіним (2004). Матеріалом для гістологічних досліджень слугували шматочки легень, міокарда, скелетних м'язів, селезінки, нирок, печінки, мезентеріальних лімфовузлів, стінки шлунка та різних відділів кишечника (середньої частини дванадцятипалої, клубової, порожньої, сліпої, ободової і прямої кишок), головного мозку.

Відібрані шматочки фіксували у 10% нейтральному водному розчині формаліну. Технічну обробку матеріалу проводили згідно із загальноприйнятою методикою (Н.А. Юріна та ін., 1995). Зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксиліном Караці та еозином.

Гістоморфологічні дослідження проводили в науковій лабораторії кафедри патологічної анатомії Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Всього виготовлено й проаналізовано 494 зрізи. Мікрофотографування проводили з використанням мікроскопа “Биолам Р-17” та фотоапарата “Canon Power Shot A540”. Загальну структуру, вигляд тканин і специфічні морфологічні зміни досліджували при збільшеннях х 56, х 80, х 120, х 400 та х 600.

У п'ятій серії досліджень на базі ТОВ АФ “Джерело” Полтавського району було сформовано чотири дослідні групи по 5 тварин у кожній (всього 20 голів) із поросят великої білої породи віком 2-4 місяці, спонтанно інвазованих асоціацією паразитів. До першої дослідної групи були віднесені поросята, спонтанно уражені кишковими нематодами (аскариси, трихуриси, езофагостоми), до другої - найпростішими організмами (еймерії, ізоспори, балантидії), до третьої - нематодами, найпростішими організмами та кліщами виду Sarcoptes suis. До четвертої дослідної групи (контрольної) входили клінічно здорові тварини, вільні від збудників інвазії.

Інтенсивність інвазії гельмінтами та найпростішими організмами визначали копроскопічним методом за Мак-Мастером. Ураженість свиней саркоптесами встановлювали вітальним методом дослідження зскрібків шкіри.

Свиней дослідних та контрольної груп утримували в окремих приміщеннях, годували за однаковим раціоном.

Кров для морфологічних і біохімічних досліджень відбирали шляхом пункції орбітального синусу (О. Hugu et al., 1969) тричі з інтервалом 10 діб, вранці перед годівлею.

Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва з використанням клавішного лічильника для підрахунку формених елементів крові (В.В. Меншиков, 1987), дослідження вмісту гемоглобіну проводили фотометрично (В.В. Меншиков, 1987), мазки крові фарбували за Романовським-Гімзою й виводили лейкограму. ШОЕ вимірювали за методом Панченкова (І.П. Кондрахін, 1985).

Біохімічні показники крові визначали за допомогою автоматичного біохімічного аналізатора “Super Z-818” закритого типу (виробництво Японія). Підготовку проб і визначення конкретних показників проводили згідно з інструкцією до приладу та реактивів.

У крові визначали: вміст загального білка, білкових фракцій, сечової кислоти, креатиніну, холестеролу, концентрацію глюкози, рівень білірубіну, активність лужної фосфатази (ЛФ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП), лактатдегідрогенази (ЛДГ).

У шостій серії досліджень проводили апробацію нового інсектоакарицидного препарату ектосанутм (НВФ “Бровафарма”). Він являє собою маслянисту прозору рідину світло-жовтого кольору з легким специфічним запахом і містить комбінацію двох діючих основ: альфаметрину (альфа-циперметрин) і піпероніл-бутоксиду. Досліджувані зразки відрізнялися співвідношенням вмісту діючих компонентів (альфаметрин : піпероніл-бутоксид). Перший зразок мав співвідношення 1 : 2, другий - 1 : 1,2.

На першому етапі проводили визначення акарицидної активності експериментальних варіантів препарату in vitro на живих кліщах Sarcoptes suis, відібраних від спонтанно інвазованих свиней із господарств Полтавської області. Кліщів отримували шляхом зскрібків з уражених ділянок вушних раковин хворих тварин і виділенням із них свербунів вітальним способом. Визначення проводили за методикою П.С. Стринадкіна (1989). Кожне розведення препаратів випробували в трьох повторюваннях, а облік результатів їх акарицидної дії проводили через 30 хв, 1, 3, 24, 48 та 72 години.

На другому етапі визначали вплив ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин (місцеву й шкірно-резорбтивну дії) при одноразовому нашкірному нанесенні та на слизові оболонки їх очей. Для виявлення місцевої дії ектосанутм в експерименті було задіяно вісім кролів білої масті (2-3 кг) та вісім білих щурів (180-200 г). Препарат наносили на шкіру тварин у розведеннях 1 : 750, 1 : 600, 1 : 500. Реакцію реєстрували одразу по закінченню експозиції (4 год), через 1 та 16 годин після одноразової аплікації та оцінювали в балах згідно методики А.І. Заіченко (1979). Шкірно-резорбтивну дію ектосанутм при одноразовому нашкірному застосуванні також вивчали на двох видах тварин (лабораторні щури, кролі). Препарат наносили на шкіру в розведенні 1 : 750. Упродовж двох тижнів вели спостереження за загальним станом і поведінкою тварин. Облік реакції проводили, враховуючи показники летальності або за розвитком клінічних ознак інтоксикації. Вивчення місцевоподразнюючого впливу ектосанутм на слизові оболонки очей проводили на восьми кролях. Кожній тварині у кон'юнктивальний мішок правого ока з піпетки вносили одноразово 2-3 краплі розчину препарату (1 : 750). Ліве око слугувало контролем, у нього вносили 2-3 краплі дистильованої води. Реакцію спостерігали візуально через 30 хв, 1, 5, 24 та 48 годин.

На третьому етапі вивчали лікувальну ефективність ектосанутм за спонтанного саркоптозу свиней на базі свинотоварної ферми ТОВ АФ “Джерело” Полтавського району. Було сформовано 7 груп поросят віком 2-4 місяці великої білої породи, хворих на саркоптоз, по 8 тварин у кожній (всього 56 голів), яких розмістили в окремих станках. Годували їх за звичайним раціоном, напування - вільне.

Відбір зскрібків шкіри здійснювали індивідуально за допомогою скальпеля з поверхні тіла площею 1 см2. Ураженість свиней саркоптесами визначали вітальним методом за А.В. Алфімовою (1951).

Ефективність лікування дослідних тварин визначали через 3 доби, 10, 20, 30 і 60 діб після першої обробки препаратом на підставі акарологічних досліджень зскрібків шкіри і виявленні в них кліщів. Ектосантм застосовували шляхом обприскування поросят кожної дослідної групи у розведеннях: тваринам першої групи 1 : 500 одноразово, другої - 1 : 500 дворазово, третьої - 1 : 750 одноразово, четвертої - 1 : 750 дворазово, п'ятої - 1 : 1000 одноразово, шостої - 1 : 1000 дворазово. Повторні обробки поросят проводили з інтервалом 10 діб. Сьому контрольну групу свиней препаратом не обробляли.

Ефективність акарицидної дії ектосанутм визначали за показниками екстенсивності та інтенсивності інвазії. Упродовж 60 діб після обробки препаратом за тваринами вели спостереження.

У сьомій серії досліджень проводили виробничі випробування інсектоакарицидного препарату ектосанутм у ТОВ “Перемога” Зіньківського району Полтавської області. У виробничих дослідах було використано 322 поросяти із груп дорощування. Ураженість на саркоптоз свиней дослідних і контрольних груп визначали шляхом дослідження зскрібків шкіри вітальним методом. Акарологічні дослідження здійснювали до застосування інсектоакарицидного лікарського засобу та через 10, 20, 30, 60 і 90 діб після останньої обробки тварин. Зразки матеріалу відбирали не менше як від 50% використаних в експерименті тварин.

У восьмій серії досліджень у господарстві ТОВ АФ “Джерело” було сформовано чотири групи поросят віком 4-6 місяців: три дослідних і одна контрольна (по 5 голів у кожній). Вони виявилися спонтанно ураженими асоціацією паразитів (аскариси, трихуриси, езофагостоми, еймерії, ізоспори, балантидії, саркоптеси).

З лікувальною метою хворим тваринам застосовували наступні препарати:

1. Бровермектин (НВФ “Бровафарма”) - 22-,23-дигідроавермектин В1, що є 1% розчином івермектину в спеціальному розчиннику. Відноситься до антибіотиків групи макролідів. Свиням застосовували лікувальний засіб підшкірно в дозі 0,3 см3/10 кг маси тіла дворазово з інтервалом 10 діб.

2. Ектосантм (НВФ “Бровафарма”) - масляниста прозора рідина. Містить комбінацію двох діючих основ: альфаметрину (альфа-циперметрин) і піпероніл-бутоксиду зі співвідношенням вмісту діючих компонентів 1 : 1,2. Препарат застосовували шляхом обприскування в розведенні 1 : 750 дворазово з інтервалом 10 діб із розрахунку 0,5-1 дм3 препарату на одну тварину.

3. Бровасептол ін'єкційний (НВФ “Бровафарма”) - порошок світло-жовтого кольору зі слабким специфічним запахом, розфасований у герметично закупорені флакони, у комплекті з флаконом стерильного розчинника (розчин хлориду натрію 0,9%). В 1 мл препарату (готового ін'єкційного розчину) міститься 100 мг сульфадиметоксину натрієвої солі, 100 мг сульфадіазину натрієвої солі та 40 мг триметоприму. Препарат вводили внутрішньом'язово двічі в дозі 0,8 см3 та 0,6 см3/10 кг маси тіла упродовж першої та другої діб відповідно.

4. Бровасептол оральний (НВФ “Бровафарма”) - кристалічний порошок, у 100 г якого міститься: 8 г норсульфазолу, 7 г сульгіну, 3 г триметоприму, 4,5 г оксітетрацикліну гідрохлориду та 2,5 г тилозину тартрату. Препарат задавали орально у суміші з вологими кормами двічі в дозі 1,5 г та 1 г/10 кг маси тіла на першу та другу добу відповідно.

5. Тримератінвет оральний (ТОВ “Ветсинтез”) - кристалічний порошок, в 1 г якого міститься 100 мг сульфадимезину та 20 мг триметоприму. Лікарський засіб застосовували орально три доби поспіль у дозі 1 г/10 кг маси тіла.

Тваринам дослідних груп застосовували лікарські засоби за наступними схемами:

- поросятам першої групи підшкірно вводили бровермектин і бровасептол ін'єкційний та зовнішньо обробляли ектосаномтм ;

- поросятам другої групи підшкірно вводили бровермектин та орально задавали бровасептол;

- поросятам третьої групи підшкірно вводили бровермектин, орально -тримератінвет та зовнішньо обробляли ектосаномтм.

Свині четвертої групи слугували контролем, препаратів їм не задавали.

Після застосування лікарських засобів спостерігали за клінічними ознаками у тварин. Ефективність лікування визначали через 3, 7, 14 та 30 діб після застосування препаратів на основі дослідження фекалій і зскрібків шкіри й виявлення в них яєць гельмінтів, ооцист і цист найпростіших організмів та кліщів-саркоптесів.

Одночасно на 3-тю, 7-му та 14-ту добу після введення препаратів від дослідних та контрольних тварин відбирали кров для морфологічних і біохімічних досліджень.

У дев'ятій серії провели експериментальне визначення дезінвазійних властивостей препаратів бровадезу-плюс (НВФ “Бровафарма”) та екоциду С (КРКА) на неінвазійні яйця Ascaris suum у культурі.

Яйця Ascaris suum отримували безпосередньо з кінцевих відділів матки кількох самок гельмінтів. Отриману суміш яєць змивали дистильованою водою в окремі чашки Петрі. На кожен дезінфектант було підготовлено по 9 чашок препаратів із різною концентрацією (бровадез-плюс - 1%; 1,5% та 2%; екоцид С - 0,5%; 1% та 1,5%) та з різною експозицією (10, 30, 60 хв). До попередньо підготовленої суміші яєць Ascaris suum додавали такий самий об'єм розчину препарату певної концентрації. Після відповідної експозиції суміш яєць чотириразово відмивали в дистильованій воді. Чашки Петрі із сумішшю яєць гельмінтів поміщали в термостат при температурі 26є С і упродовж 42 діб вели спостереження. Через кожні сім діб культури розглядали під мікроскопом (х 80). Відзначали ступінь розвитку яєць, враховуючи зміни оболонки, деформацію зародків та стан розвитку личинок або їх пошкодження. Було підготовлено одну контрольну та 18 дослідних чашок Петрі. Отриманий цифровий матеріал оброблений статистично (за Є. Марининим, 1983) за допомогою комп'ютерної програми МS Exel 2003. Визначено середнє арифметичне (М), його похибку (m) та рівень достовірності (р) з використанням таблиці Т-критеріїв Стьюдента.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Епізоотична ситуація щодо асоціативних інвазій свиней у господарствах різних зон Лісостепу і Степу України. За результатами моніторинґу епізоотичної ситуації та за наслідками паразитологічних обстежень у свиногосподарствах Лісостепової та Степової зон України встановлено наявність кишкових гельмінтозів (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) та протозоозів (еймеріози, ізоспороз, балантидіоз), а також саркоптозу.

В результаті досліджень зареєстровано три види кишкових гельмінтів свиней: Ascaris suum (Goeze, 1782), Oesophagostomum dentatum (Schrank, 1788), Trichuris suis (Rudolphi, 1803); чотири види кокцидій: Eimeria debliecki (Douwers, 1921), E. perminuta (Henry, 1931), E. scabra (Henry, 1931), Isospora suis (Biester et Murray, 1934); збудника балантидіозу Balantidium suis (Stein, 1863) та кліщів-свербунів Sarcoptes suis (Gerlach, 1857).

Проведені нами копроовоскопічні й акарологічні дослідження виявили, що інвазованість свинопоголів'я у господарствах Лісостепової та Степової зон, в середньому, становила: аскарисами (35,9%), трихурисами (10,7%), езофагостомами (19%), еймеріями та ізоспорами (28,7%), балантидіями (52,8%) і саркоптесами (7,5%) (рис. 1).

Встановлено, що з числа паразитозів свиней більшу частку становили асоціативні інвазії - 62,5% (рис. 2).

Моноінвазії реєстрували у 37,5% обстеженого поголів'я, з них (рис. 3): балантидіозну (27,5%), аскарозну (4%), езофагостомозну (3,9%), трихурозну (0,2%) і саркоптозну (1,9%).

Загалом у досліджуваних господарствах регіону виявлено 26 різних видових комбінацій збудників паразитозів свиней. Найбільший відсоток припадав на асоціації, які складалися з трьох (42,1%) і чотирьох (14,7%) видів паразитів. Рідше діагностували комбінації з двох, шести та п'яти збудників, відповідно 2,7%, 2,4% та 0,6%.

Поліінвазії складалися з таких асоціацій (рис. 4): нематод і найпростіших (23,8%), різних видів найпростіших організмів (21,8%), кишкових нематод (11,7%), найпростіших, нематод і саркоптесів (4,8%), найпростіших організмів та саркоптесів (0,3%), нематод і саркоптесів (0,1%).

З нематодозно-протозойних поліінвазій найчастіше виявляли: аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозну (10,5%), аскарозно-еймеріозно-балантидіозну (6,2%) та аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозну (2,3%) асоціації. Інші різновиди асоціативних інвазій свиней, компонентами яких були кишкові нематоди та найпростіші організми, реєстрували рідше (0,1-1,4%).

Серед протозойних асоціацій зустрічали тільки ізоспорозно-еймеріозно-балантидіозну інвазію (21,8%), а серед нематодозних - аскарозно-трихурозно-езофагостомозну (11,7%).

Встановлено, що ступінь ураженості паразитарними хворобами залежала від віку свиней (рис. 5).

Максимальну екстенсивність аскарозної інвазії реєстрували у 2-4-місячних поросят (ЕІ=35,2%) та відгодівельних підсвинків (45%). Екстенсивність трихурозної інвазії була невисокою й коливалася в межах від 7,2% (поросята-відлучники та свині старші одного року) до 16,2% (поросята групи відгодівлі та ремонтний молодняк). Поросята-сисуни були вільні від трихурисів. Відсоток уражених езофагостомами свиней з їх віком збільшувався з 6% (поросята-сисуни) до 33,9% (свині старші одного року).

Найвищий відсоток уражених тварин при еймеріозах та ізоспорозі констатували у відгодівельних поросят (34,5%). Найбільшу ураженість збудниками балантидіозу реєстрували у поросят-відлучників (ЕІ=63,8%). Далі, з віком тварин, екстенсивність балантидіозної інвазії у свиней знижувалася: у 6-9-місячних підсвинків - до 55,1%, у свиней старших одного року - до 46,2%.

Саркоптесів найчастіше виявляли у поросят віком 2-4 місяці (ЕІ=9%).

У ході дослідження сезонної динаміки були виявлені певні закономірності ураженості свиней збудниками асоціативних інвазій. Встановлено, що пік ураження кишковими нематодами у свиней припадав: при аскарозі та езофагостомозі - з грудня по квітень (до ЕІ=60% та 83,4% відповідно), при трихурозі - з грудня по лютий (до 27,8%). Спад екстенсивності аскарозної, трихурозної та езофагостомозної інвазій у досліджуваних тварин констатували у літній період року (з червня по серпень).

Максимальну ураженість поросят еймеріями й ізоспорами реєстрували з березня по квітень (ЕІ=60%), балантидіями - з листопада по квітень (86,7-100%). Мінімальну ураженість тварин реєстрували влітку. У дорослих тварин протозоози мали перебіг у вигляді носійства з виявленням незначної кількості ооцист та цист найпростіших у фекаліях.

Пік саркоптозної інвазії припадав на зимово-весняний період року (з січня по квітень). Екстенсивність ураження свиней у цей період становила 16,7-33,3%.

З асоціацій паразитозів у досліджуваних вікових груп свиней упродовж року найчастіше виявляли нематодозно-протозойну (ЕІ=28,7-55,4%) та нематодозно-протозойно-саркоптозну (6-11,2%) інвазії. Причому, в сезонному аспекті ураження тварин цими асоціаціями було максимальним у зимово-весняний період (близько 83,4% та 33,3% відповідно) і поступово знижувалось упродовж літнього періоду (близько 5,6% та 4,2% відповідно) року.

Вдосконалення копроскопічних методів діагностики паразитарних хвороб свиней. Експериментально встановлено, що при спонтанних нематодозах свиней (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) та протозоозах (еймеріози, ізоспороз) найбільш ефективним виявився флотаційний метод Котельникова-Хренова з терміном відстоювання досліджуваних проб фекалій 15-30 хвилин. Після цього терміну яйця гельмінтів та ооцисти найпростіших організмів починали поступово осідати з поверхневої плівки флотаційної рідини на дно посудини, й ефективність діагностики паразитозів знижувалася.

Нами було запропоновано копроовоскопічний флотаційний метод лабораторного дослідження фекалій для виявлення яєць гельмінтів та ооцист найпростіших організмів у тварин. В якості флотаційної рідини застосували 40% розчин глюкози.

За результатами досліджень встановлено, що при спонтанних гельмінтозах і протозоозах свиней (аскароз, трихуроз, езофагостомоз, еймеріози, ізоспороз, балантидіоз) удосконалений флотаційний метод копроовоскопічних досліджень (із використанням 40 % розчину глюкози) за ефективністю виявлення яєць гельмінтів, ооцист та цист найпростіших організмів перевищував відомі методи Фюллеборна і Котельникова-Хренова: при аскарозі - на 6,7%, трихурозі - на 6,7-17,8%, езофагостомозі - на 20-22,2%, кокцидіозах (еймеріози, ізоспороз) - на 26,7%, балантидіозі - на 46,7%, нематодозно-протозойній асоціації - на 2,2-24,5%. Така ефективність удосконаленого методу пов'язана з більш високою питомою вагою запропонованої флотаційної рідини.

Нами було створено лічильну камеру Галат-Євстаф'євої для підрахунку кількості яєць гельмінтів, ооцист чи цист найпростіших організмів у одному грамі фекалій, а також запропонований кількісний копроскопічний метод виявлення збудників гельмінтозів і протозоозів свиней. Лічильна камера розрахована на одночасне дослідження чотирьох проб фекалій, і, за рахунок поділу сітки на квадрати з певними розмірами, дозволяє визначати наближені розміри зародків паразитів.

Структурно-функціональні зміни в окремих органах і тканинах свиней за інвазійних хвороб, спричинених різними асоціаціями паразитів. При розтині трупів свиней, які загинули від хвороб, спричинених нематодозно-протозойними асоціаціями, макроскопічно виявляли дорослих аскарисів у тонкому кишечнику. Найбільшу їх кількість знаходили в просвіті порожньої кишки. Основні патолого-анатомічні зміни у загиблих тварин реєстрували в легенях, шлунку, кишечнику, мезентеріальних лімфовузлах, печінці, нирках та селезінці. Виявлені патологічні зміни у свиней при асоціативних паразитозах залежали від компонентів асоціацій і мали певні характерні відмінності.

За результатами досліджень при аскарозно-еймеріозно-балантидіозній інвазії поросята гинули переважно у віці від двох до чотирьох, аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозній - від двох до шести, аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозній - від чотирьох до дев'яти місяців. Причому патоморфологічні зміни вказували на те, що перші дві зазначені асоціації мали переважно гострий перебіг, остання - хронічний.

На розтині тварин, які загинули внаслідок аскарозно-еймеріозно-балантидіозної інвазії, виявляли дорослих нематод не лише у тонкому кишечнику, але й у шлунку (60% загиблих тварин). Патоморфологічно зміни в шлунково-кишковому каналі характеризувалися гострим серозним мезентеріальним лімфаденітом та гострим серозно-катаральним гастроентероколітом, які розвивалися внаслідок безпосередньої дії аскарисів, еймерій та балантидій на слизову оболонку. В паренхіматозних органах інвазованих поросят виявляли вогнищевий некроз, білкову дистрофію печінки та інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит. Патолого-анатомічні зміни в легенях характеризувалися гострим бронхітом.

На розтині поросят, які загинули внаслідок аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозної асоціації, знаходили дорослих аскарисів у тонкому кишечнику, а також у жовчному міхурі та крупних жовчних ходах. Така локалізація гельмінтів призводила до інтерстиціального гепатиту й катарального холангіту з дистрофічними та некротичними явищами в гепатоцитах. У 1,9% випадків на розтині у сліпих кишках знаходили дорослих трихурисів (від двох до восьми екземплярів). Механічна дія нематод та найпростіших організмів на слизову оболонку кишечника свиней викликала катаральний ентероколіт та підгострий серозний мезентеріальний лімфаденіт. У легенях реєстрували ознаки катарального бронхіту. Токсичний вплив паразитів і продуктів запалення на організм інвазованих свиней проявлявся гломерулосклерозом нирок, загальними застійними явищами, порушенням гемодинаміки, виникненням серцево-судинної недостатності, мікроінфарктів міокарду та призводив до загибелі тварин.

На розтині свиней, які загинули внаслідок аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозної асоціації, основні зміни реєстрували в кишечнику. В тонкому відділі знаходили дорослих аскарисів, у товстому - “езофагостомозні вузлики” у слизовій оболонці з розвитком запального процесу. Дорослих езофагостом у незначній кількості (від 2-х до 17-и екземплярів) знаходили у 21,7% випадків. Характерним було те, що такі вузлики були краще помітні з боку серозної оболонки стінки товстого кишечника. Всередині вузликові ураження здебільшого містили личинок чи були заповненні гноєподібною масою. В кишках виявляли катарально-некротичний ентероколіт та гострий серозний мезентеріальний лімфаденіт. При зануренні личинок езофагостом у стінку кишечника в запальний процес втягувалися всі його оболонки. В паренхіматозних органах хворих підсвинків реєстрували застійний цироз печінки, інтракапілярний гломерулонефрит, атрофію селезінки. У легенях переважали явища пневмофіброзу та хронічного катарального бронхіту. Такі зміни виникали внаслідок розвитку загальних застійних явищ при дії продуктів життєдіяльності нематод та найпростіших організмів на органи і тканини хворих свиней.

Отже, патоморфологічні зміни при асоціативних інвазіях свиней, обумовлених наявністю одночасно нематод (аскариси, трихуриси, езофагостоми) та найпростіших (еймерії, балантидії) в одному організмі, характеризувалися домінуванням патогенного впливу аскарисів порівняно з іншими компонентами паразитоценозів.

Вплив асоціативних інвазій на гематологічні показники свиней. Для вивчення особливостей впливу нематодозної, протозойної та нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціацій на гематологічні показники свиней використовували 2-6-місячних поросят, спонтанно уражених певними паразитичними організмами.

За результатами досліджень встановлено, що кількість еритроцитів у крові хворих тварин всіх дослідних груп достовірно знизилась, в середньому, на 30,9% (3,8±0,14 Т/л, р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами (5,5±0,05 Т/л). У крові свиней, уражених збудниками протозойних інвазій, поряд із зниженням кількості еритроцитів, спостерігали зменшення вмісту гемоглобіну на 27,5% (70,6±3,66 г/л, р<0,001) при показнику в здорових тварин - 97,4±0,98 г/л. Такі зміни можливо пояснити пригніченням еритропоезу під дією продуктів життєдіяльності паразитів, які циркулюють в крові хворих тварин.

У крові підсвинків, уражених асоціаціями кишкових нематод (аскариси, трихуриси, езофагостоми) та найпростіших організмів (еймерії, ізоспори, балантидії), реєстрували незначне збільшення кількості лейкоцитів, відповідно на 29% (13,8±1,22 Г/л, р<0,05) та 21,5% (13±0,93 Г/л, р<0,05), а в свиней, інвазованих нематодозно-протозойно-саркоптозною асоціацією, - зниження на 62,6% (4±1,51 Г/л, р<0,01) проти значення у контрольній групі - 10,7±0,3 Г/л. Лейкограма тварин дослідних та контрольної груп також мала суттєві відмінності й характеризувалася нейтрофілопенією та лімфоцитозом. У всіх хворих тварин кількість паличкоядерних та сеґментоядерних форм була нижчою, відповідно на 59,2% та 41,3% (р<0,001), порівняно із показниками клінічно здорових тварин - 4,9±0,45% та 43,1±1,31%. Кількість лімфоцитів (78,4±1,6%) у крові свиней дослідних груп була вищою, в середньому, на 29,7% (р<0,001), тоді як у здорових тварин їх кількість становила 50,5±1,61%.

Отже, морфологічні показники крові свиней за асоціативних інвазій вказують на наявність анемії, запальних процесів та активізацію імунного захисту організму на дію антигенних факторів. Такі зміни були яскравіше виражені у хворих тварин за наявності нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціації.

За спонтанних паразитозів біохімічні показники крові хворих поросят суттєво відрізнялися від крові тварин контрольної групи. Вміст загального білка у сироватці крові свиней дослідних груп був зниженим, в середньому, на 21,1% (р<0,001) проти контролю - 65,4±2,07 г/л. Таке суттєве зменшення вмісту загального білка відбувалося за рахунок альбумінів, вміст яких знизився на 26,6% (р<0,001) проти значення у контрольній групі - 34,2±1,01 г/л. Водночас підвищувався вміст глобулінів у сироватці крові поросят, уражених нематодозно-протозойно-саркоптозною асоціацією на 7,8% (52,8±0,8%, р<0,01), а за наявності лише нематодозної - знижувався на 3,7% (47,2±0,49%, р<0,05) проти 49±0,45% у клінічно здорових тварин. Зміни в білкових фракціях у сироватці крові свиней дослідної (за нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціації) групи, порівняно з контрольною, призвели до різниці А/Г коефіцієнту, який був 1,1 у контролі й став 0,9 (р<0,001) у дослідній.

Слід зауважити, що зменшення вмісту загального білка, особливо вмісту альбумінів, у крові свиней дослідних груп вказувало на значне ураження печінки та порушення її білоксинтезуючої функції. Підвищення вмісту глобулінових фракцій (переважно за рахунок альфа-глобулінів) у сироватці крові інвазованих тварин, на нашу думку, відбувалося за умови впливу паразитів та продуктів розпаду білків на мононуклеарно-фагоцитарну систему і вказувало на наявність запальних процесів у організмі.

Біохімічними дослідженнями сироватки крові свиней, уражених асоціацією нематод, встановлено підвищення концентрації глюкози (5,3±0,32 ммоль/л, р<0,001) та вмісту холестеролу (5±0,4 моль/л, р<0,05), відповідно у 1,4 рази порівняно з клінічно здоровими тваринами. Такі зміни, на нашу думку, вказують на порушення глікогенолізу, спричиненого міграцією личинок аскарисів у печінці. Дослідженнями сироватки крові свиней, уражених збудниками протозойних інвазій, було виявлено зниження вмісту креатиніну (50,5±3,41 мкмоль/л, р<0,01) та підвищення концентрації глюкози (5,9±0,21 ммоль/л, р<0,001), відповідно у 1,4 та 1,6 рази порівняно з клінічно здоровими тваринами. За нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціації у крові підсвинків дослідної групи підвищувався рівень загального білірубіну (15,6±1,47 мкмоль/л, р<0,05) та знижувався вміст холестеролу (2,8±0,17 моль/л, р<0,05), відповідно у 1,3 рази порівняно зі значенням у контрольних тварин. Отже, такі зміни, швидше за все, свідчать про значні порушення глікогенсинтезуючої функції печінки хворих свиней внаслідок токсичного впливу продуктів життєдіяльності гельмінтів, найпростіших організмів та кліщів.

У крові хворих тварин встановлено підвищення активності більшості ферментів: АлАТ - за наявності протозойної (27,8±0,37 Од/л) та нематодозної (31±1,61 Од/л) асоціацій у 1,1-1,3 рази (р<0,01); АсАТ - за нематодозної (30,8±1,02 Од/л) та нематодозно-протозойно-саркоптозної (35,6±3,83 Од/л) у 1,4-1,6 рази (р<0,01, р<0,05); ЛДГ і ГГТП - за нематодозно-протозойно-саркоптозної (386±10,22 і 27,2±0,86 Од/л відповідно) у 1,2 і 1,8 рази (р<0,05) відповідно; лужної фосфатази - за протозойної (323±38,67 Од/л) та нематодозної (319,8±25,73 Од/л) у 1,7 разів (р<0,01) відповідно.

Одержані результати свідчать про пригнічення основних життєво важливих функцій організму і розвиток структурно-функціональних змін у клітинах печінки хворих на паразитарні асоціації тварин.

Визначення акарицидних і токсичних властивостей ектосанутм. Вивчення in vitro акарицидної активності ектосанутм щодо кліщів Sarcoptes suis. Нами було проведено визначення in vitro акарицидної активності двох зразків інсектоакарицидного препарату контактної дії ектосанутм на живих кліщах виду Sarcoptes suis. Кліщів отримували вітальним способом зі зскрібків, які відбирали з уражених ділянок вушних раковин спонтанно інвазованих свиней у господарствах Полтавської області.

Експериментальні зразки ектосанутм відрізнялися один від одного співвідношенням вмісту діючих компонентів (альфаметрин : піпероніл-бутоксид) та розведенням (1 : 500, 1 : 750, 1 : 1000, 1 : 1250).

Акарицидна активність ектосанутм щодо кліщів Sarcoptes suis наведена в табл. 1

Таблиця 1 Акарицидна активність ектосанутм in vitro щодо кліщів Sarcoptes suis (n=10)

Назва експериментального зразку препарату	Розве-дення	Ефективність лікарських засобів, %
		30 хв	1 год	3 год	24 год	48 год	72 год
Ектосантм (альфаметрин : піпероніл-бутоксид - 1 : 2)	1 : 500	-	10	43	60	93	100
	1 : 750	-	3	27	60	90	100
	1 : 1000	-	-	13	47	73	93
	1 : 1250	-	-	-	40	70	73
Ектосантм (альфаметрин : піпероніл-бутоксид - 1 : 1,2)	1 : 500	7	27	57	87	100	100
	1 : 750	-	7	30	77	90	100
	1 : 1000	-	-	17	53	77	93
	1 : 1250	-	-	17	50	73	77

У результаті проведених досліджень встановлено, що під дією першого експериментального зразка (співвідношення діючих речовин 1 : 2) у розведеннях 1 : 500 та 1 : 750 кліщі починали гинути через одну годину (10% та 3% відповідно). Повну загибель саркоптесів (100%) констатували через 72 години після нанесення розчинів акарициду.

Другий експериментальний зразок ектосанутм (співвідношення діючих речовин 1 : 1,2) виявився більш ефективним, ніж перший, оскільки загибель кліщів (7%) починалася через 30 хвилин після нанесення акарициду в розведенні 1 : 500. Усі паразити гинули через 48 годин. Обидва зразки ектосанутм у розведеннях 1 : 1000 та 1 : 1250 були недостатньо ефективні (93% та 75% відповідно) при дії на кліщів Sarcoptes suis.

...