Асоціативні інвазії свиней в умовах лісостепу і степу України

Отже, найефективнішим акарицидом in vitro щодо кліщів Sarcoptes suis виявився зразок ектосанутм зі співвідношенням діючих речовин 1 : 1,2 у розведеннях 1 : 500 та 1 : 750.

Влив ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин. Наступним етапом роботи було вивчення впливу ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин (місцева й шкірно-резорбтивна дії) при одноразовому нашкірному нанесенні та на слизові оболонки їх очей.

У першому досліді кролям та білим щурам на шкіру наносили ектосантм у таких розведеннях: 1 : 750, 1 : 600, 1 : 500. Реакцію шкіри перевіряли одразу по закінченню експозиції (4 год), через 1 та 16 годин після одноразової аплікації. Звертали увагу на виникнення еритеми різного ступеня вираженості, набряку, тріщин, виразок, змін температури.

Результати ступеню подразнення шкіряного покриву лабораторних тварин при дії водних розчинів ектосанутм наведені в табл. 2.

Таблиця 2 Ступінь подразнення шкіряного покриву лабораторних тварин при дії водних розчинів ектосанутм (n=8)

Встановлено, що водні розчини ектосанутм в розведеннях 1 : 600 і 1 : 750 не мали подразнюючої дії на шкіру лабораторних тварин обох видів (кролі, щури) протягом усього експерименту і були віднесені до нульового класу за ступенем вираженості подразнюючої дії на шкіру. Препарат у розведенні 1 : 500 мав слабкоподразнюючу дію при одноразовому його нанесенні на шкіру лабораторних тварин та був віднесений до першого класу.

У другому досліді кролям і білим щурам наносили на шкіру спини водний розчин ектосанутм в розведенні 1 : 750. Протягом двох тижнів вели спостереження за дослідними тваринами. Облік реакції проводили за появою й розвитком клінічних ознак інтоксикації після одноразової аплікації лікарського засобу.

Експериментально встановлено, що ектосантм у терапевтичній дозі (розведення 1 : 750) не виявляв резорбтивної дії при одноразовому його нанесенні на шкіру кролів та щурів. При вивчені видової сприйнятливості встановлено, що у 12,5% щурів реєстрували ознаки інтоксикації (свербіж, слабка еритема шкіри), які тривали 30 хв після обробки тварин лікарським засобом.

У третьому досліді кролям вводили одноразово у кон'юнктивальний мішок водний розчин ектосанутм у розведенні 1 : 750. Оцінку місцевоподразнюючої дії проводили за бальною шкалою через 30 хвилин, 1, 5, 24 та 48 годин. Протягом експерименту не виявлено помітної реакції з боку слизової оболонки ока кролів, що вказувало на відсутність місцевоподразнюючої дії препарату.

Таким чином, ектосантм у терапевтичній концентрації (розведення 1 : 750) не проявляв токсичних властивостей при одноразовому нашкірному нанесенні на двох видах лабораторних тварин (кролі, щури).

Акарицидна ефективність ектосанутм при саркоптозі свиней. Наступним етапом роботи стало випробування акарицидної ефективності ектосанутм (співвідношення діючих речовин 1 : 1,2) на уражених саркоптесами свинях. Упродовж терміну спостереження після застосування ектосанутм алергічних проявів у тварин не виявляли.

Терапевтична ефективність препарату наведена в табл. 3.

Таблиця 3 Ефективність ектосанутм (альфаметрин : піпероніл-бутоксид - 1 : 1,2) за спонтанного саркоптозу свиней (n=8)

Встановлено, що найбільш ефективним ектосантм (ЕЕ, ІЕ=100%) за саркоптозу свиней виявився у розведеннях 1 : 500 та 1 : 750 при дворазовій обробці хворих тварин. При одноразовому застосуванні препарату в розведенні 1 : 500 кліщів у зскрібках шкіри дослідних свиней виявляли тільки на 60-ту добу експерименту (ЕЕ=85,7%, ІЕ=89,3%). В дослідній групі тварин, яких одноразово обробляли водним розчином ектосанутм в розведенні 1 : 750, саркоптесів у зскрібках шкіри виявляли упродовж експерименту, що вплинуло на показник ЕЕ та ІЕ - 71,4% та 80,7% відповідно. При застосуванні акарициду хворим тваринам у розведенні 1 : 1000 як при одно-, так і при дворазовій обробці, свині не звільнялися від кліщів, ЕЕ склала 12,5 і 57,2%, ІЕ - 39,4 і 75,7% відповідно.

Отже, ектосантм із співвідношенням діючих речовин 1 : 1,2 за умов дворазового (інтервал між обробками 10 діб) обприскування в розведеннях 1 : 500 та 1 : 750 виявив 100% ефективність при лікуванні свиней, хворих на саркоптоз.

Виробничі випробування ектосанутм при саркоптозі свиней. У господарстві ТОВ “Перемога” Зінківського району Полтавської області оцінювали акарицидну ефективність ектосанутм на 322 поросятах групи дорощування, спонтанно уражених саркоптесами.

У результаті проведених досліджень було встановлено, що зовнішня обробка поросят ектосаномтм не впливала на їх загальний стан. При клінічному огляді дослідних тварин порушень їх функціонального стану не виявили, температура, пульс та дихання знаходилися в межах норми. Побічних явищ у поросят упродовж експерименту не зареєстрували.

Ектосантм у розведенні 1 : 750 при дворазовій обробці хворих тварин (інтервал 10 діб) мав високу (100%) акарицидну ефективність. Так, уже на 10-ту добу після другої обробки всі дослідні тварини були вільні від саркоптесів.

Визначення терапевтичної ефективності лікарських засобів при асоціативних інвазіях свиней. Визначення ефективності препаратів проводили на 15 поросятах 2-6-місячного віку, спонтанно уражених асоціацією паразитів, що складалася з аскарисів, трихурисів, езофагостом, еймерій, ізоспор, балантидій, саркоптесів. До лікування тварин ЕІ аскарисами становила 100%, трихурисами - 60%, езофагостомами, кокцидіями (еймеріями, ізоспорами) - 75%, саркоптесами - 65%, балантидіями - 95% .

Лікарські засоби застосовували хворим свиням за наступними схемами: поросятам першої групи застосовували бровермектин, ектосантм, бровасептол ін'єкційний; другої - бровермектин, бровасептол оральний; третьої - бровермектин, ектосантм, тримератінвет. Поросят четвертої групи не лікували, вони виступали в якості контролю.

Встановлено, що всі застосовані лікарські препарати побічних явищ у тварин не викликали і мали виражену протипаразитарну дію.

Проведеними дослідженнями встановлено 100% ЕЕ та ІЕ бровермектину з ектосаномтм у ході лікування свиней, уражених саркоптесами. Така комбінація препаратів призводила до звільнення організму хворих тварин від свербунів упродовж експерименту. В разі застосування свиням, ураженим саркоптесами, лише бровермектину, його ЕЕ та ІЕ становила 75% та 94,2% відповідно. Разом з тим, ЕЕ бровермектину при аскарозі свиней коливалася в межах від 80% до 100%, ІЕ - від 96,4% до 100%. За трихурозу та езофагостомозу підсвинків цей препарат забезпечував 100% ефективність.

За кокцидіозів (еймеріози, ізоспороз) та балантидіозу поросят найефективнішими виявилися бровасептол оральний (ЕЕ=81,3%, ІЕ=95,8% та ЕЕ, ІЕ=100% відповідно) і тримератінвет (ЕЕ=81,3%, ІЕ=93,5% та ЕЕ=75%, ІЕ=97,2% відповідно).

Найменш ефективним при лікуванні тварин, уражених збудниками протозойних інвазій (еймеріози, ізоспороз, балантидіоз), виявився бровасептол ін'єкційний (ЕЕ=20-62,5%, ІЕ=76,4%-79%).

У крові хворих на асоціативні інвазії (нематодози, протозоози, саркоптоз) поросят до лікування була знижена кількість еритроцитів (4,5±0,23 Т/л) та лейкоцитів (6,6±0,27 Г/л), а вміст гемоглобіну знаходився на нижньому рівні норми (93,4±1,65 г/л). У лейкограмі констатували зсув нейтрофільного ядра вліво, моноцитопенію (2,1±0,27%) і лімфоцитоз (74,3±0,8%).

При застосуванні бровермектину, ектосанутм, тримератінвету, бровасептолу орального та ін'єкційного у терапевтичних дозах у крові хворих підсвинків упродовж чотирнадцяти діб досліду зареєстровано вірогідне зростання вмісту гемоглобіну, в середньому, на 7% (р<0,05, р<0,001), кількості еритроцитів - на 30,2% (р<0,001), кількості лейкоцитів - на 45,7% (р<0,001). У лейкограмі крові оброблених лікарськими засобами тварин встановлено зростання кількості сеґментоядерних нейтрофілів, в середньому, у 1,8 рази (р<0,001) і моноцитів - у 1,6 рази (р<0,01), а також зниження кількості лімфоцитів у 1,3 рази (р<0,001) порівняно з контролем.

Дослідженнями сироватки крові хворих на паразитози свиней встановлено зниження вмісту загального білка (45,4±1,72 г/л), альбумінів (20±0,79 г/л) та зростання відсотка гамма-глобулінів (20,2±1,16%). Констатували збільшення концентрації глюкози (4,5±1,36 ммоль/л) і рівня загального білірубіну (14±0,8 мкмоль/л). Одночасно реєстрували підвищення активності більшості ферментів: АлАТ (47,2±1,27 Од/л), АсАТ (45,5±2,36 Од/л), ГГТП (51,1±2,3 Од/л), лужної фосфатази (167,9±3,01 Од/л).

Вже з 14-ої доби після початку лікування хворих на асоціативні інвазії свиней в їх крові достовірно підвищувалися до норми вміст загального білка (56,8±2,47 - 68,8±1,01 г/л, р<0,05-р<0,001) та альбумінів (28,4±0,68 - 34,8±1,0,2 г/л, р<0,001). У сироватці крові дослідних тварин порівняно з контрольними (21,8±0,37%) знижувався вміст гамма-глобулінів на 5,5-17,4% (р<0,05-р<0,01). Концентрація глюкози та рівень білірубіну на 3-тю добу після застосування препаратів зменшилися в крові дослідних свиней на 26,1% (р<0,01) та 21,4% (р<0,05) при показниках у контролі - 4,6±0,19 ммоль/л та 5,6±0,75 мкмоль/л відповідно. Активність ферментів у сироватці крові свиней дослідних груп знижувалася протягом експерименту, в середньому: АлАт - у 2 рази (р<0,001), АсАт - у 1,9 рази (р<0,001), лужної фосфатази - у 1,2 рази (р<0,001) порівняно з контролем.

Отже, отримані дані свідчать про те, що бровермектин, ектосантм, тримератінвет, бровасептол оральний та ін'єкційний у терапевтичних дозах проявляють виражену протипаразитарну дію, не впливають негативно на показники крові хворих тварин, нормалізуючи гомеостаз їх організму.

Порівняльна ефективність бровадезу-плюс та екоциду С для профілактики аскарозної інвазії. Враховуючи досить високу стійкість яєць Ascaris suum до дії різних фізичних і хімічних факторів, в умовах експерименту було проведено порівняльну оцінку ефективності дії дезінфектантів бровадезу-плюс (НВФ “Бровафарма”) та екоциду С (КРКА). Досліджували різні концентрації та експозиції дезінфікуючих засобів, визначали їх овоцидну та овостатичну дії.

Дезінфектант бровадез-плюс у 2% концентрації при експозиції 60 хв проявив високі дезінвазійні властивості стосовно неінвазійних яєць Ascaris suum у культурі. Зокрема, найбільший вміст деформованих яєць (100%) виявляли на 21-у добу експерименту. Екоцид С у 1,5% концентрації з тією ж експозицією також мав досить виражену овоцидну дію та призводив до 92% деформації яєць аскарисів на 21-у добу інкубації.

Експериментально встановлено, що бровадез-плюс здебільшого проникав усередину яєць аскарисів і руйнував зародкові клітини личинок, практично не пошкоджуючи зовнішню оболонку. Разом з тим, екоцид С призводив до деформації зовнішнього шару оболонки яєць, незначно проникаючи всередину, внаслідок чого частина личинок набувала подальшого розвитку.

Аналізуючи отримані результати, можна зазначити, що препарати бровадез-плюс та екоцид С показали в експерименті добре виражені дезінвазійні властивості проти яєць аскарисів. Бровадез-плюс виявився ефективнішим у 2% концентрації та експозиції 60 хвилин (96-100%), тоді як екоцид С при тій же експозиції у концентрації 1,5% викликав 90-92% деформацію яєць аскарисів упродовж всього періоду інкубації.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні узагальнено результати моніторингу асоціативних інвазій свиней у господарствах Лісостепу й Степу України з визначенням особливостей проявів паразитарних хвороб у залежності від сезонних факторів та віку тварин. Досліджено вплив різних асоціацій паразитів на гематологічні показники та характер патоморфологічних і гістологічних змін при змішаних інвазіях свиней. Удосконалено зажиттєві якісні й кількісні методи діагностики паразитозів і способи виявлення яєць гельмінтів, ооцист та цист найпростіших у фекаліях хворих тварин. Розроблено сучасні науково обґрунтовані заходи профілактики й лікування хворих на асоціативні інвазії свиней.

2. Встановлено, що найбільш розповсюдженими інвазіями свиней у господарствах Лісостепової та Степової зон України є аскароз, трихуроз, езофагостомоз, еймеріози, ізоспороз, балантидіоз, саркоптоз та їх асоціації. Середня інвазованість свинопоголів'я у зонах Лісостепу і Степу України становила: аскарозом - 35,9%, трихурозом - 10,7%, езофагостомозом - 19%, кокцидіозами (еймеріозами, ізоспорозом) - 28,7%, балантидіозом - 52,8% і саркоптозом - 7,5%. Серед уражених тварин найбільший відсоток становили асоціативні інвазії (62,5%).

3. Максимальна екстенсивність ураження тварин аскарисами, трихурисами, кокцидіями (еймеріями, ізоспорами) виявлена у відгодівельних підсвинків віком 6-9 місяців (45%, 16,2%, 34,5% відповідно), балантидіями і саркоптесами - поросят-відлучників віком 2-4 місяці (63,8% і 9% відповідно), езофагостомами - свиней старших одного року (33,9%).

4. У досліджуваних вікових груп свиней упродовж року найчастіше виявляли нематодозно-протозойну (ЕІ=28,7-55,4%) та нематодозно-протозойно-саркоптозну (ЕІ=6-11,2%) інвазії. В сезонному аспекті ураження тварин даними асоціаціями паразитів було максимальним у зимово-весняний період (близько 83,4% та 33,3% відповідно) й поступово знижувалось (близько 5,6% та 4,2% відповідно) упродовж літнього періоду.

5. Удосконалений спосіб зажиттєвої діагностики гельмінтозів (аскарозу, трихурозу, езофагостомозу) та протозоозів (еймеріозів, ізоспорозу) свиней за ефективністю перевищував результати відомих методів Фюллеборна і Котельникова-Хренова.

6. Визначено, що кількісна гельмінтокопроскопія із застосуванням запропонованої лічильної камери Галат-Євстаф'євої дає змогу встановити кількість яєць гельмінтів, ооцист або цист найпростіших організмів у одному грамі фекалій тварин одночасно у чотирьох пробах, а також визначити наближені розміри зародків паразитів.

7. Патоморфологічні зміни при нематодозно-протозойних асоціаціях свиней характеризуються запальними, дистрофічними і деструктивними процесами в кишечнику тварин, а також наявністю дорослих аскарисів у дванадцятипалій кишці, шлунку та жовчних ходах (71,4-100%). У печінці реєструються дистрофічні, запальні, некробіотичні й склеротичні зміни, в нирках мають місце гломерулонефрит та гломерулосклероз.

8. З'ясовано, що під дією гельмінтів, найпростіших організмів та саркоптесів у хворих на паразитози тварин відбуваються зміни гематологічних і біохімічних показників крові; розвиваються еритроцитопенія, лейкоцитопенія, лімфоцитоз, нейтрофілопенія; знижується вміст альбумінів (на 19,6-35,5%, р<0,001); підвищується активність амінотрансфераз (на 14,9-61,8%), лактатдегідрогенази (на 17-39,4%, р<0,001) та лужної фосфатази (на 51,2-74,4%, р<0,001).

9. Експериментальними дослідженнями доведено 100% ефективність ектосанутм у 0,2% і 0,13% концентраціях при дворазовому його застосуванні з інтервалом 10 діб щодо кліщів виду Sarcoptes suis in vitro та за спонтанного саркоптозу свиней. У терапевтичній концентрації (0,13% розчин) ектосантм не має подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей лабораторних тварин.

10. Встановлено, що за саркоптозу свиней ЕЕ та ІЕ бровермектину й ектосанутм за період досліджень становлять 100%. У разі введення хворим тваринам тільки бровермектину, його ефективність була нижчою й становила 80-94,2%.

Ефективність (ЕЕ та ІЕ) бровермектину при трихурозі та езофагостомозі свиней становила 100%, аскарозі - 93,3% та 98,8% відповідно.

За кокцидіозних (еймеріозних, ізоспорозної) та балантидіозної інвазій тварин високоефективними препаратами виявилися бровасептол оральний (ЕЕ=81,3%, ІЕ=95,8% та ЕЕ, ІЕ=100% відповідно) та тримератінвет (ЕЕ=81,3%, ІЕ=93,5% та ЕЕ=75%, ІЕ=97,2% відповідно).

11. Застосування бровермектину, ектосанутм, бровасептолу орального та тримератінвету при лікуванні свиней, хворих на нематодозно-протозойно-саркоптозні асоціації, вже на 3-7-му добу сприяло вірогідній (р<0,01-р<0,001), тривалій і швидкій нормалізації морфологічних та біохімічних показників крові тварин, що підтверджується даними щодо кількості еритроцитів, лейкоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів, концентрації гемоглобіну, вмісту альбумінів, активністю амінотрансфераз.

12. Доведено дезінвазійну властивість препаратів бровадезу-плюс та екоциду С на неінвазійні яйця Ascaris suum. Бровадез-плюс виявився ефективнішим у 2% концентрації та експозиції 60 хв (викликав 96-100% загибель яєць аскарисів), а екоцид С - при тій же експозиції у концентрації 1,5% (90-92%). Це дозволяє рекомендувати їх для профілактики аскарозу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для діагностики, профілактики і терапії асоціативних інвазій свиней було розроблено і пропонується використовувати:

1. “Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин”. Деклараційний патент на корисну модель № 26038, Україна МПК (2006) u 2007 05707, G01N 33/487.

2. “Лічильна камера Галат-Євстаф'євої”. Деклараційний патент на корисну модель № 26816, Україна МПК (2006) u 2007 05001, В01L 11/00.

3. “Спосіб кількісної гельмінтокопроскопічної діагностики”. Деклара-ційний патент на корисну модель № 33816, Україна МПК (2006) u 2008 03301, G01N 33/487.

4. “Методичні вказівки з діагностики паразитозів свиней”, затверджені Державним комітетом ветеринарної медицини України (протокол № 2 від 25.12.2008 р.).

5. Запропоновано використовувати водний розчин ектосанутм за саркоптозу свиней у розведенні 1 : 750 (0,13%), дворазово з інтервалом 10 діб.

6. Основні положення дисертації та розроблені методичні вказівки можуть бути використані у процесі вивчення дисципліни “Паразитологія та інвазійні хвороби тварин” студентами вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації за спеціальністю 7. 130501 “Ветеринарна медицина”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у збірниках наукових праць та журналах

1. Галат В. Гістологічні зміни в шкірі свиней при саркоптозі / В. Галат, В. Євстаф'єва, В. Клемазов // Ветеринарна медицина України. - 2004. - № 12. - С. 12-13. (Дисертант провів відбір проб шкіри від свиней та брав участь у дослідженнях із визначення гістологічних змін).

2. Євстаф'єва В.О. Порівняльна ефективність копроскопічних методів діагностики паразитозів тварин / В.О. Євстаф'єва // Вісник ПДАА. - № 1. - 2007. - С. 110-111.

3. Євстаф'єва В.О. Застосування нової методики діагностики паразитозів свиней / В.О. Євстаф'єва // Вісник ПДАА. - 2007. - № 2. - С. 123-124.

4. Галат В.Ф. Застосування лічильної камери для зажиттєвої діагностики інвазійних хвороб / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва, М.В. Галат // Вісник Житомирського ДАУ. - 2007. - № 2 (19). - Т. 1. - С. 260-265. (Дисертант проводив копроскопічні дослідження із застосуванням лічильної камери та брав участь у порівнянні кількісних методів діагностики паразитозів свиней).

5. Галат В.Ф. Розповсюдження асоціативних інвазій свиней в умовах лісостепової та степової зон України / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва, М.В. Галат / Вісник ПДАА. - 2007. - № 3. - С. 22-24. (Дисертант відбирав проби фекалій та зскрібки шкіри від свиней, проводив визначення екстенсивності та інтенсивності інвазій).

6. Березовський А.В. Вивчення in vitro акарицидної активності препарату “Ектосантм” відносно кліщів Sarcoptes / А.В. Березовський, В.О. Євстаф'єва // Науковий вісник Львів. націон. ун-ту вет. мед. та біотехн. ім. С.З. Гжицького. - 2008. - № 2 (37). - Т. 10, Ч. 1. - С. 84-87. (Дисертант проводив виділення кліщів з матеріалу, визначав ефективність лікарського засобу).

7. Євстаф'єва В.О. Динаміка морфологічних показників крові при асоціативних паразитарних захворюваннях свиней / В.О. Євстаф'єва // Вісник ПДАА. - 2008. - № 2. - С. 146-149.

8. Євстаф'єва В.О. Вплив різних асоціацій паразитів на біохімічні показники сироватки крові хворих свиней / В.О. Євстаф'єва // Вісник ПДАА. - 2008. - № 3. - С. 108-111.

9. Євстаф'єва В.О. Особливості терапії асоціативних інвазій свиней / В.О. Євстаф'єва // Вісник ПДАА. - 2008. - № 4. - С. 131-134.

10. Галат В.Ф. Патоморфологічні зміни в організмі свиней, хворих на асоціацію аскарисів, кокцидій та балантидій [Електронний ресурс] / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Наукові доповіді НАУ. - К., 2008. - № 4 (12). - 8 с. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2008-4/08gvfcab.pdf. (Дисертант провів розтин трупів свиней, відбирав матеріал від уражених органів та брав участь у визначенні патогістологічних змін).

11. Галат В.Ф. Порівняльна характеристика патолого-анатомічних змін у кишечнику поросят за паразитарних асоціацій / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Ветеринарна медицина України. - 2009. - № 2. - С. 18-20. (Дисертант провів патолого-анатомічний розтин трупів свиней та відбір матеріалу для гістологічних досліджень).

12. Євстаф'єва В.О. Акарицидна ефективність препарату Ектосантм за виникнення саркоптозу свиней / В.О. Євстаф'єва // Вісник Білоцерківського ДАУ. - 2009. - Вип. 60, Ч. 1. - С. 51-54.

13. Євстаф'єва В.О. Випробування дезінфектантів за аскарозної інвазії свиней / В.О. Євстаф'єва // Вісник ПДАА. - 2009. - № 1. - С. 101-103.

14. Галат В.Ф. Терапевтична ефективність бровермектину, ектосанутм та тримератінвету при лікуванні паразитоценозу свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 132. - С. 219-224. (Дисертант провів відбір проб фекалій та зскрібків шкіри від свиней, визначив екстенсивність та інтенсивність паразитарної інвазії).

15. Євстаф'єва В.О. Зміни в гематологічних показниках інвазованих свиней за застосування бровермектину та бровасептолу орального / В.О. Євстаф'єва, Т.Г. Федоренко // Вісник ПДАА. - 2009. - № 3. - С. 108-110. (Дисертант відбирав проби крові, проводив статистичну обробку отриманих даних).

16. Євстаф'єва В.О. Гельмінтозні асоціації при саркоптозі свиней / В.О. Євстаф'єва // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - 2004. - Вип. 83. - С. 73-75.

17. Євстаф'єва В.О. Епізоотична ситуація щодо паразитарних захворювань в свинарських господарствах Київської області / В.О. Євстаф'єва // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. пр. - 2007. - Вип. 39. - С. 88-92.

18. Євстаф'єва В.О. Основні паразитози свиней в господарствах Кіровоградської області / В.О. Євстаф'єва // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць - 2008. - Вип. 16 (41). - Т. 1, Ч. 2. - С. 154-157.

19. Галат В.Ф. Інвазованість свиней різних вікових груп паразитозами / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць - 2008. - Вип. 42 (2). - С. 103-106. (Дисертант проводив відбір зскрібків шкіри, визначав ступінь ураженості свиней саркоптесами).

20. Євстаф'єва В.О. Поширення паразитозів свиней у господарствах Полтавської області / В.О. Євстаф'єва // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - 2008. - Вип. 89. - С. 171-174.

21. Євстаф'єва В.О. Вивчення сезонно-вікової динаміки асоціативних паразитарних хвороб свиней в умовах лісостепової зони України / В.О. Євстаф'єва // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - 2008. - Вип. 91. - С. 198-201.

22. Євстаф'єва В.О. Зміни активності ферментів у сироватці крові свиней, хворих на паразитози / В.О. Євстаф'єва // Проблеми зооінженерії та вет. мед.: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 18 (43). - Т. 2, Ч. 2. - С. 72-76.

23. Євстаф'єва В.О. Вплив бровермектину, ектосанутм та бровасептолу ін'єкційного на морфологічні показники крові свиней, спонтанно уражених нематодами, найпростішими та кліщами / В.О. Євстаф'єва // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць - 2009. - Вип. 19. - Т. 1, Ч. 2. - С. 185-189.

24. Евстафьева В.А. Патоморфологические изменения кожи свиней при поражении зудневыми клещами (Sarcoptes) и эффективность лечебно-профилактических мероприятий / В.А. Евстафьева, Н.А. Волобуев // Сельскохозяйственная биология. - 2009. - № 4. - С. 99-102. (Дисертант відбирав проби шкіри свиней, проводив фіксацію матеріалу).

Деклараційні патенти на корисну модель

25. Пат. на корисну модель № 26816, Україна МПК (2006) u 2007 05001, В01L 11/00. Лічильна камера Галат-Євстаф'євої / М.В. Галат, В.О. Євстаф'єва; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Заявл. 04.05.2007.; опубл. 10.10.2007, Бюл. № 16. (Дисертант брав участь у створенні сітки лічильної камери та поділу її на квадрати).

26. Пат. на корисну модель № 26038, Україна МПК (2006) u 2007 05707, G01N 33/487. Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин / В.О. Євстаф'єва; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Заявл. 23.05.2007; опубл. 27.08.2007, Бюл. № 13.

27. Пат. на корисну модель № 33816, Україна МПК (2006) u 2008 03301, G01N 33/487. Спосіб кількісної гельмінтокопроскопічної діагностики / В.О. Євстаф'єва, М.В. Галат; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Заявл. 17.03.2008; опубл. 10.07.2008, Бюл. № 13. (Дисертант брав участь у створенні формули розрахунку кількості яєць гельмінтів у одному грамі фекалій).

Матеріали і тези конференцій

28. Галат В.Ф. Випробування копроскопічних методів діагностики паразитозів свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Сучасні проблеми діагностики в паразитології та вет.-сан. експертизі: Поліський міжнар. наук.-практич. семінар, 2008 р.: тези доповідей. - Житомир, 2008. - С. 25-27. (Дисертант брав участь у порівнянні копроовоскопічних флотаційних методів діагностики паразитозів тварин).

29. Галат В.Ф. Паразитоценозы свиней в хозяйствах лесостепной и степной зон Украины / В.Ф. Галат, В.А. Евстафьева // Паразитарные болезни человека, животных и растений: VI междунар. научн.-практич. конф., 2008 г.: тезисы докл. - Витебск, 2008. - С. 333-336. (Дисертант провів відбір проб фекалій, визначав екстенсивність та інтенсивність паразитарної інвазії).

30. Галат В.Ф. Заходи боротьби з паразитоценозами свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів, 12-13 березня, 2009 г.: тези допов. - К., 2009. - С. 39-40. (Дисертант провів відбір проб фекалій та обробку тварин лікарськими засобами).

31. Галат В.Ф. Порівняльна ефективність якісних методів копроовоскопії при діагностиці паразитозів свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // Підсумки науково-дослідної роботи за 2008 рік: наук.-практич. конф. професорсько-викладацького складу, 22-23 квітня, 2009 р.: тези допов. - Полтава, 2009. - С. 118-120. (Дисертант провів копроовоскопічні дослідження та визначив екстенсивність та інтенсивність паразитарної інвазії).

32. Галат В.Ф. Випробування копроскопічних методів зажиттєвої діагностики асоціативних хвороб свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф'єва // ХІV конф. Українського наукового товариства паразитологів, 21-24 вересня, 2009 р.: тези допов. - Ужгород, 2009. - с. 22. (Дисертант провів відбір проб фекалій та визначив інтенсивність нематодозних та протозойних інвазій).

Методичні рекомендації

33. Галат В.Ф. Методичні вказівки з діагностики паразитозів свиней / В.Ф Галат, В.О. Євстаф'єва. - Київ: ННЦ “Інститут аграрної економіки”, 2008. - 22 с. (Дисертант брав участь у створенні лічильної камери та методу кількісної копроовоскопії).

Размещено на Allbest.ru