Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби

Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби

Вплив метеорологічних умов середовища на гематологічні показники та ріст новонароджених телят м’ясних та молочних порід в природно-кліматичних умовах Західного Лісостепу України. Розробка екологічних основ переходу до органічного виробництва яловичини.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.07.2015
Размер файла 1,2 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут агроекології

УДК636.22/.28.033:631.95

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м'ясної продуктивності великої рогатої худоби

03.00.16 - екологія

Жукорський Остап Мирославович

Київ 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останнім часом у країнах з розвинутим тваринництвом спостерігається тенденція до біодиверсифікації промислового виробництва на органічне виробництво продукції скотарства. Таке виробництво продукції тваринництва здійснюються на фермах, які функціонують за принципом "закритої системи" і більшою мірою залежать від кліматичних умов, ніж традиційні форми ведення скотарства. За такого підходу до ведення скотарства - погодно-кліматичні умови є важливою складовою правильної організації розведення худоби і облаштування тваринницьких ферм та потребують певного розуміння механізмів впливу метеорологічних умов на тварин та вміння управляти цими механізмами в практичному тваринництві.

Для запровадження органічного виробництва яловичини, з урахуванням змін клімату актуального значення набувають дослідження спрямовані на розроблення гармонізованих із довкіллям технологій та способів утримання худоби, які б дозволили реалізувати генетичний потенціал її продуктивності з тим, щоб отримати якісну м'ясну продукцію. Сучасні організаційні форми виробництва яловичини обмежуються регуляторними механізмами антропогенного характеру, або спрощено застосовують окремі алгоритми функціонування агроекосистеми, що порушує цілісне розуміння місця і ролі кожного її компонента. Особливо це стосується несприятливих кліматичних умов, що унеможливлює врахування прямої фізіологічної реактивності тварин. Важливе значення результати таких досліджень мають в нашій країні: по-перше, не вивчається вплив на сільськогосподарських тварин прогресуючих змін клімату; по-друге, слід враховувати активний процес створення нових та удосконалення вітчизняних порід, зростаюче використання імпортних порід і недостатня інформативність про їх продуктивні та біологічні особливості; по-третє необхідність створення передумов органічного виробництва продукції скотарства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана за завданнями «Створення стад худоби в м'ясному скотарстві в напрямку підвищення ефективності використання кормів і покращення м'ясності в умовах західного регіону» (№ ДР 01981U05240), «Розробити нові і вдосконалити існуючі елементи ресурсозберігаючої технології виробництва молока і м'яса для господарств західного регіону різних форм власності» (№ ДР 0198U009011), «Розробити методи підвищення резистентності і імунологічної реактивності молодняку молочних і м'ясних порід в ранньому онтогенезі» (№ ДР 0101U005366), «Вивчити механізми і розробити методи адаптації організму молодняку ВРХ і коней до умов інтенсивного вирощування при взаємодії генетично-екологічних факторів» (№ ДР 0106U003520), «Вдосконалити методи оцінки худоби молочних і м'ясних порід на різних етапах створення високопродуктивних стад» (№ ДР 0101U005367), «Збереження генофонду червоної польської породи» (№ ДР 0105U002068), «Розробити технологію годівлі і утримання м'ясної худоби в племінних і товарних стадах та вивчити якісні показники м'яса» (№ ДР 0101U005365) науково-технічних програм УААН.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - виявити механізми реалізації генетичного потенціалу м'ясної продуктивності молодняку м'ясних і молочних порід та їх помісей за впливу кліматичних чинників західного Лісостепу України та розробити екологічні основи переходу до органічного виробництва яловичини

В рамках загальної мети вирішувалися наступні завдання:

- вивчити вплив метеорологічних умов середовища на індикатори термального стресу - гематологічні показники та ріст новонароджених телят м'ясних порід в природно-кліматичних умовах Західного Лісостепу України;

- дослідити вплив зимових температур в останній триместр вагітності корів-первісток на формування живої ваги, важкість отелень, якісний склад молозива, живу вагу та становлення гомеостазу і формування імунітету у новонародженого молодняку;

- вивчити вплив сезону розтелення корів м'ясних порід на якість молозива і організм телят в ранній період розвитку, в частині відповіді ендокринної системи на умови середовища, імунний статус, показники вуглеводневого і білкового обміну від народження до піврічного віку, формування м'ясної продуктивності та якісні показники м'яса, визначити оптимальний сезон розтелення для даного регіону;

- дослідити вплив умов навколишнього природного середовища на клініко-фізіологічний стан і резистентність та параметри стресреалізуючої системи (перикисного окислення ліпідів, малоновий діальдегід, моноамінооксидаза), активність локальних стрес-лімітуючих систем (церулоплазміну, супероксидисмутази, каталази, глутатіонредуктази) телят української чорно-рябої молочної, волинської м'ясної і ангуської порід в зимово-стійловий період;

- вивчити вікову динаміку активності основних регуляторних ланок метаболізму та їхній взаємозв'язок з гормонами у молодняку різник вікових груп та порід стосовно умов навколишнього середовища;

- визначити вплив тривалості періоду утримання телят на підсисі на формування морфологічного складу туш бичків, а також якісні показники і хімічний склад м'яса та найбільш оптимальні періоди утримання телят на підсисі;

- розробити новий технологічний прийом підвищення стресостійкості у молодняка ;

- встановити ріст, розвиток і забійні показники бугайців м'ясних порід у зв'язку із умовами утримання, в залежності від дії чинників навколишнього природного середовища;

- виявити найбільш ефективні варіанти схрещування молочних і м'ясних порід для органічного виробництва яловичини в умовах західного Лісостепу України;

Об'єкт дослідження - фізіолого-біохімічні процеси в організмі молодняку м'ясних та молочних порід в різні вікові періоди, за умови дії екологічних чинників.

Предмет дослідження - наукове обґрунтування методів усунення або мінімізації дії стресорів на продуктивні, фізіологічні, біохімічні, морфологічні, етологічні та клінічні показники реакції організму молодняку на системному та тканинному рівнях за впливу еколого-технологічних умов вирощування.

Методи дослідження - метеорологічні, зоотехнічні, фізіологічні, етологічні, біохімічні, клінічні, біометричні, аналітичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблені наукові підходи щодо використання нових вітчизнах м'ясних порід та їх помісей з місцевими молочними породами для органічного виробництва яловичини в зоні Лісостепу України, яке враховує фізіологічні індикатори біотичного, абіотичного та антропогенного тиску на організм тварини, та забезпечує виробництво якісної продукції.

Уперше, на основі результатів експериментальних досліджень, обґрунтовано концептуальну схему потенційно можливої послідовності фізіологічної реактивності та формування продуктивного стану організму молодняку великої рогатої худоби з урахуванням впливу метеорологічних умов середовища. Постульовано й на підставі власних досліджень теоретично обґрунтовано механізм дії чинників метеорологічного середовища в гомеостатичному регулюванні і формуванні імунітету у молодняку великої рогатої худоби новостворених волинської м'ясної породи та знам'янського типу південної м'ясної породи від народження до реалізації. Уперше за показниками вікової динаміки й абсолютних величин активності ферментів та метаболітів доведено, що синтетичні процеси в організмі починаються з першого дня життя теляти, а висока активність ряду вивчених ферментів уже в цьому віковому періоді свідчить про її вплив на процеси, що відбуваються в інших тканинах, включаючи залози внутрішньої секреції. У свою чергу гормональний статус організму, що формується робить активний вплив на ферментативні процеси в організмі та становлення імунітету. Доведено, що сказане справедливо для всіх досліджуваних схем утримання. Це дозволило дати у віковому аспекті об'єктивну характеристику взаємозв'язку досліджуваних ферментів з гормонами і їхнім багатофакторним впливом на продуктивність, якість продукції.

Уперше обґрунтовано наукові основи нових технологічних прийомів пасовищного утримання молодняку великої рогатої худоби які дозволяють зменшити дію технологічних і кліматичних стресових чинників. Проведено комплексне вивчення вікових особливостей росту, м'ясної продуктивності, інтер'єрних показників і етологічних особливостей бугайців м'ясних і молочних порід та їх помісей при органічній технології вирощування.

Розширено знання про вплив факторів середовища на інтенсифікацію перекисного окислення ліпідів і на характер зміни концентрації основного антиоксиданту плазми - церулоплазміну. Вивчено ступінь вираженості стрес-лімітуючих систем організму і характер їх взаємодії, які сприяють стимуляції антиоксидантних механізмів захисту для обмеження вільнорадикального окислення при температурному стресі. Вперше показано, що низька температура пригнічує перекисне окислення ліпідів і активує антиоксидантну систему захисту організму.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в результаті ґрунтовних досліджень розроблено системи організації утримання великої рогатої худоби м'ясних порід наближені до природних умов утримання тварин у зоні західного Лісостепу України, які передбачають:

- цілорічне утримання худоби без використання приміщень;

- часткове використання тимчасових приміщень у зимовий період;

- подовжений випас з використанням посівів однорічних кормових культур;

- після відлучення та формування технологічних груп тварин, не змінюючи умов утримання.

Застосування розроблених систем на практиці дозволяє оптимізувати технології утримання та підвищити продуктивність молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід, знизити собівартість виробництва яловичини та підвищити рентабельність галузі.

Запропоновані системи утримання великої рогатої худоби м'ясних порід впроваджені в господарствах Тернопільської і Хмельницької областей.

Розроблено і впроваджено науково-практичні рекомендації щодо застосування екологічних умов утримання худоби при виробництві яловичини, затверджені Міністерством аграрної політики України.

Наукові результати роботи рекомендується використовувати при написанні навчальних посібників, підручників і практичних рекомендацій з агроекології, фізіології сільськогосподарських тварин, технології виробництва продукції тваринництва для студентів і фахівців з агробіологічних спеціальностей.

Одержаний експериментальний матеріал використовується при вивченні дисциплін «Екологія», «Етологія великої рогатої худоби», «Фізіологія сільськогосподарських тварин», «Годівля сільськогосподарських тварин», «Скотарство та технологія виробництва молока і яловичини», «Технологія м'ясного скотарства», «Виробництво екологічно чистої продукції» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівня акредитації аграрного профілю, що підтверджується відповідними документами.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. Здобувачем особисто обґрунтовано наукову концепцію, тематику і схему досліджень, сформульовано мету та визначено основні етапи досліджень, проведено експериментальну роботу і статистичну обробку результатів. При спільному виконанні дослідів із співробітниками Тернопільського інституту агропромислового виробництва прізвища співвиконавців наводяться як співавтори відповідних публікацій.

Усі матеріали досліджень опрацьовані дисертантом самостійно, систематизовані і оформлені у вигляді дисертаційної роботи; він є автором викладених у дисертації ідей, гіпотез, положень та наукових висновків.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертаційній роботі, апробовано на: координаційно-методичних радах Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 2000-2006рр.), Інституту розведення і генетики тварин УААН (с. Чубинське, 1996-2006рр.), Інституту тваринництва УААН (м. Харків, 1995-2005 рр.), Інституту м'ясного скотарства УААН (м. Київ, 2003-2004рр.); науково-практичних конференціях „Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м'ясному скотарстві” (м.Київ, 1995), «Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв'язання» (м.Тернопіль, 2005), «Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища» (м. Бережани, 2006);науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців у Подільській державній аграрно-технічній академії(м. Кам'янець-Подільський, 1998);міжнародній конференції, присвяченій 40-річчю з дня заснування Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 2000); міжнародних симпозіумах «V симпозіум Україна - Австрія. Сільське господарство: наука і практика» (м. Київ, 2004), „2-d Simposium The Impactof Enviromental Conditionsonanimal Welfare”, (Kраків/Баліце, Польща, 2004), „Conservation of animal recourcesin Polandandin Europe - archievementsanddilemms” (Kраків/Баліце, Польща, 2007); XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства (м. Чернівці, 2006); міжнародних науково-практичних конференціях «Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві» (м. Тернопіль, 2006), «Розвиток сільського господарства карпатського регіону» (м. Львів, 2008), „Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва”(м. Київ, 2009, 2010); секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України(м. Київ,2009); міжнародному науково-практичному форумі «Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів» (м. Львів, 2010)

Публікації: за результатами досліджень опубліковано 47 праць, у тому числі 22 статті у фахових виданнях України, 4 тези конференцій та одна науково-методична рекомендація.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури (1 розділ), методики і методів досліджень (1 розділ), експериментальної частини (4 розділів) та висновків. Робота викладена на 392- сторінках машинописного тексту, у тому числі основний текст на - 287 сторінках, ілюстрована 27 рисунками, 112 таблицями, список використаної літератури налічує 512 джерел, в тому числі 326 латиницею.

Матеріали і методика дослідження

Робота виконана в лабораторії технології виробництва яловичини та селекції м'ясної худоби Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН протягом 1995-2006 років.

В основу біометеорологічних досліджень покладені результати спостережень метеопункту Подільської дослідної станції Тернопільського інституту АПВ за 1987-2007 років, а також показники температури повітря, вологості повітря та швидкості вітру в місцях проведення досліджень, як то було передбачено програмою досліджень. Температуру повітря і відносну вологість визначали протягом доби із використанням відповідного обладнання, розміщеного в місці утримання худоби.

Усі науково-господарські дослідження проводили методом груп-аналогів [Овсянников А.И.,1976] на молодняку абердин-ангуської (АА), волинської м'ясної (ВМ), знам'янського типу південної м'ясної (Зт), червоної польської (ЧП), чорно-рябої (ЧР) порід, а також помісях з українською м'ясною (УМ), герефордською (Г), голштино-фризькою (ГФ) від народження до забою відповідно до схеми (рис.1).

Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень

За максимальними температурними показниками було визначено кількість літніх днів (максимальна температура вище 250С) і тропічних (максимальна температура вище 300С) днів [Soch M.,2003]. За метеопоказниками літнього періоду були розраховані біокліматичні індекси теплового стресу ТНІ1 [Armstrong D.V., 1994], ТНІ2 [Nienaber J.A. et al., 1999], ТНІ3 [Thom E.C, 1959], ТНІ4 [CCOHS, 2004], еквівалент температурного індексу - ЕТІ [Baeta et al., 1987], індекс теплостійкості - ІТ [Раушенбах Ю.О., 1967].

Морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові, кількісні та якісні показники м'ясної продуктивність тварин вивчали відповідно до стандартних методів досліджень.

Біометричне опрацювання результатів досліджень проводили методом варіаційної статистики [Плохинский Н.А., 1969].Статистично результати оброблено загальноприйнятими методами за стандартними комп'ютерними програмами Windows Excel 2010, а вірогідне розходження між середніми арифметичними величинами визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Розходження між порівнюваними групами вважали вірогідними при * - р<0,05;**р<0,01;***р<0,001.

Результати дослідження

Біометеорологічна оцінка умов утримання тварин

Оцінка зимово-стійлового періоду утримання свідчить, що температурні умови середовища знаходяться в межах допустимих норм для великої рогатої худоби різних статево-вікових і технологічних категорій.

Амплітуда коливань середньої температури зимово-стійлового періоду та середньої температури зими практично відповідає амплітуді середньої температури в січні. Розбіжності становили від -20,00С у 1987 році до +10,00С у 2007, загалом коливання середніх показників січневої температури знаходяться в межах -3,00С - +2,40С.

Період отелення триває з лютого по травень, в залежності від виробничого циклу господарства та породи. Тому погодні умови цього періоду року мають найбільший вплив на виробничі показники галузі м'ясного скотарства. Середня температура повітря цього періоду дорівнювала +5,2 0С, з коливаннями від +19,6 0С до -8,2 0С. Амплітуда коливань температури періоду отелення відповідає аплітуді температури березня (рис. 2.). Середні показники температури у досліджувані періоди, як правило, були позитивними.

Рис. 2. Динаміка температури періоду отелення

Відносна вологість повітря зимово-стійлового періоду утримання, в середньому, за проаналізоване двадцятиріччя становила 77%, із коливаннями від 44 до 95% .У досліджувані зимово-стійлові періоди показники вологості були вищими 70% і тільки в квітні і травні вони були нижчими. Вологість повітря вище 80 % фіксували при мінусових температурах у січні, лютому та березні, а найвищі показники вологості зафіксовані у грудні - 99% при - 8,30С.

Оцінка літньо-пасовищного періоду утримання дозволяє констатувати, що умови погоди в регіоні протягом всіх років, наближаються до оптимальних (рис. 3.). Проте, в останні роки спостерігається тенденція до підвищення температури повітря і як наслідок зростає кількість тропічних днів та знижується кількість літніх днів. За двадцятирічний період достовірність відхилення - середньої максимальної температури = 0,1054, літніх днів = 0,0048, тропічних днів = 0,254. Максимальна температура за цей період зросла в середньому на 1,30. Тренд лінії тропічних днів відповідає лінії максимальної температури.

Рис. 3. Середня максимальна температура, кількість літніх і тропічних днів та лінійний тренд цих показників

Розраховані індекси температурного стресу вказують не на характер зміни погоди, а на ступінь її дії на організм і є математичним показником з різних метеорологічних величин (температура повітря, відносна вологість та ін.). Отримані значення ТНІ1, дозволяють припустити, що провідну роль у формуванні біокліматичних умов у найспекотніший місяць року відіграє метеорологічний стан досліджуваної території. Якщо порівняти направленість ліній максимальної температури та тропічних днів (рис. 3.) і середнього стресу (рис. 4.) то видно, що за досліджуваний період іде зростання максимальної липневої температури, кількості тропічних днів і кількості днів із середнім рівнем стресу. Отже, зростання параметрів показника ТНІ1 до рівня середнього стресу зв'язано із підвищенням температури повітря.

Рис. 4. Динаміка та лінійний тренд ТНІ1

Досліджуваний місяць року на досліджуваній території більшою мірою відрізняється комфортними або близькими до них біокліматичними умовами для повновікової великої рогатої худоби. Кількість днів з ТНІ3 які характеризують комфортний і безпечний стан тварин переважають кількість днів які є загрозливими і небезпечними для стану тварин.

Показник ТНІ2, який розроблений для молодняку великої рогатої худоби, більше 70 визначається як термальний стрес, а показник більше 78 визначається як гіпертермальний стрес. Отримані результати показують, що в липні місяці переважають дні з рівнем ТНІ2 більше 75 та 78. Протягом всього досліджуваного періоду, окрім трьох років переважали дні з рівнем ТНІ2 які характеризуються як стан термального і гіпертермального стресу. Із двадцяти проаналізованих років у дванадцяти кількість днів в липні з гіпертермальним стресом для молодняку складали 2/3 і більше. Таким чином, отримані показники ТНІ2 вказують на те, що телята народжені в цей період або утримуються протягом дня на відкритому просторі піддавалися тепловому стресу.

Оцінка зони комфорту, яка характеризується суб'єктивно фізіологічним станом тварин та оптимальною продуктивністю і знаходиться в межах показника ЕТІ до 30,вказує на те, що в досліджуваній природно-кліматичній зоні співвідношення комфортних і дискомфортних днів в середньому за досліджуваний період приблизно складає 50:50.

Визначені біокліматичні індекси тісно корелюють із температурою тіла тварин (табл. 1) яка є індикатором фізіологічного стану організму, який піддається впливу чинників метеорологічного середовища. При цьому оцінку біокліматичних умов західного Лісостепу для молодняку м'ясної худоби доцільно робити за допомогою ТНІ1, ТНІ3, ТНІ4.

Таблиця 1. Коефіцієнти кореляції температури тіла з біокліматичними індексами

Вік

Порода

ТНІ1

ТНІ2

ТНІ3

ТНІ4

ЕТІ

3 дні

АА

0,51

0,13

0,37

0,63

0,19

ВМ

0,46

0,22

0,33

0,59

0,19

1 місяць

АА

0,51

0,22

0,48

0,58

0,14

ВМ

0,59

0,21

0,47

0,58

0,14

6 місяців

АА

0,82

0,10

0,74

0,49

0,24

ВМ

0,76

0,10

0,67

0,47

0,21

16 місяців

АА

0,71

-0,14

0,67

0,59

0,15

ВМ

0,46

-0,10

0,44

0,56

0,13

Вимірювання ректальної температури за три періоди досліджень показало, що в ангуських бичків середні показники у 3- денному віці були на 0,29оС вищими ніж у волинських (p< 0,05), у місячному віці - на 0,2оС (p< 0,05), у піврічному віці - на 0,050С (p>0,05) у 16 місяців на 0,120С. У I період дослідження ректальна температура була нижчою у тварин обох порід у всі вікові періоди порівняно з III періодом на 13-15% (p<0,05). Показники ректальної температури у II періоді були незначно вищими ніж у I серії.

Отримані показники ректальної температури (табл. 2) корелюють із показниками температури повітря та концентрацією пролактину у I періоді. Спостерігається вікова залежність коефіцієнта кореляції ректальної температури і температури повітря. У ранньому віці коефіцієнт нижчий, тоді як у піврічному віці та в 16 місяців він є вищим. Показники концентрації пролактину вказують на те, що концентрація його у всі вікові періоди в різних серіях дослідження по різному корелює із ректальною температурою і температурою повітря. У I періоді дослідження, коли теплове навантаження на організм не було тривалим, а температура повітря мала значні межі коливання, як вдень так і вночі, такими ж були коливання коефіцієнта кореляції цих показників.

Результати дослідження показали, що високе теплове навантаження протягом десяти днів викликає стан теплового стресу у бугайців обох досліджуваних порід у всі вікові періоди. При цьому спостерігався високий рівень кореляції ректальної температури і температури повітря, ректальної температури і пролактину та температури повітря і пролактину.

Концентрація пролактину була найвищою у триденному віці у телят ангуської породи. Встановлено, що вміст пролактину у сироватці крові з віком знижується у обох порід незалежно від впливу температури навколишнього середовища. При цьому вищими є показники пролактину у ангуських телят (p<0,05). За цим показником можна судити про те, що тварини ангуської породи є чутливішими до дії теплового стресу на організм у всі вікові періоди. Показник пролактину у них був вищим і достовірним (p<0,05) у порівнянні із волинськими бугайцями.

Таблиця 2. Кореляція температури повітря, ректальної температури та вмісту пролактину

Показник

Вікові періоди та породи

3 дні

1 місяць

6 місяців

16 місяців

АА

ВМ

АА

ВМ

АА

ВМ

АА

ВМ

Температура повітря 0С + 18 - +310С (I період)

Пролактин,r

0,87

0,84

0,67

0,77

0,74

0,72

0,85

0,77

Т ректальна,r

-0,31

-0,18

-0,26

0,06

0,07

0,14

0,09

0,05

Температура повітря 0С + 24,8 - +31,30С (II період)

Пролактин ,r

0,92

0,87

0,83

0,73

0,68

0,67

0,35

0,02

Т ректальна,r

0,79

0,79

0,61

0,51

0,46

0,32

0,12

-0,31

Температура повітря 0С + 28,7 - +34,80С (III період)

Пролактин,r

0,95

0,96

0,96

0,96

0,91

0,87

0,95

0,96

Т ректальна,r

0,71

0,56

0,66

0,60

0,63

0,53

0,69

0,58

Вплив пори року на формування адаптаційної здатності та м'ясної продуктивності

У м'ясному скотарстві вага телят при народженні є головним показником важкості отелень і залежить на 45% від генетики і на 55% від умов навколишнього середовища [Young B. A. et al.,1989].

В табл. 3 показані середні зимові температури протягом трьох місяців кожного сезону які розділені по ротаціях плідників. У перший ротаційний цикл середня зимова температура за 4 роки склала - 3,00С, другий був найтеплішим - 2,030С, найхолоднішим був третій ротаційний цикл - 4,970С. Нормальна середня зимова температура, для цієї місцевості - 4,270С. Найнижчі температури були у 2 зимовий сезон, а найтепліший був 4 сезон з різницею - 7,270С. Холоднішими за визначену температурну норму були 2, 9 і 12 сезони. В інші сезони температура була близькою до норми або вищою.

Передродова жива вага первісток була приблизно однаковою у всі сезони. Це пояснюється однаковою системою вирощування і годівлі телиць в господарстві, а також підбором бугаїв з подібними селекційними показниками. Можна відзначити деяке збільшення живої ваги первісток із зниженням температури, однак ці відмінності не є достовірними.

Протягом досліджуваних років були отримані значні відхилення в живій вазі телят (бугайців) при народженні - вага падала як тільки підвищувалась температура. Після найхолоднішої зими в I ротацію вага при народженні була на 4,99 кг вищою ніж після найтеплішої зими 1997-1998 рр. (р<0,05). Різниця в -3,570С між найхолоднішою і найтеплішою зимою III ротації вплинула на різницю ваги при народженні у 2,2 кг (р<0,05). Процентне співвідношення важких отелень іде в такій самій залежності як вага телят при народженні. Важких отелень було більше (р<0,05) весною 1996, 2003 і 2006 років ніж весною 1995, 1998, 2001 років. Максимальна різниця складала 21,71% в I ротацію, коли вага телят при народженні була більшою на 4,99кг, а зимова температура знизилась на - 7,270С.

екологічний основа виробництво яловичина

Таблиця 3. Жива вага тварин і важкість отелень

Сезон

Середня

зимова

t0С

Передродова жива

вага корів, кг

Жива вага телят

при народжені, кг

Важкість

отелення

№

рік

n

M

n

M

с.бал

%

1

1994-1995

-0,93

34

391,91

34

28,79*

1,71

32,35*

2

1995-1996

-7,70

32

399,31

32

33,38

2,19аа

53,13

3

1996-1997

-2,93

32

394,97

32

30,19*

1,88

43,75

4

1997-1998

-0,43

35

392,29

35

28,39*

1,63

31,42*

5

1998-1999

-3,30

15

396,47

15

30,33

1,93

46,66

6

1999-2000

-1,83

19

394,7

19

29,40

1,84

42,1

7

2000-2001

-1,30

16

393,75

16

29,05

1,75

37,5*

8

2001-2002

-1,67

18

394,44

18

29,28

1,86

40,0

9

2002-2003

-7,20

17

398,0

17

33,0

2,11

49,0

10

2003-2004

-4,20

17

397,18

17

31,06*

1,94

47,06

11

2004-2005

-3,63

16

396,25

16

30,80*

1,94

46,88*

12

2005-2006

-4,83

18

397,94

18

31,83

2,09а

48,57

Таким чином, зростання важких отелень в цей період на 2,98% викликав збільшення ваги при народженні на 0,686 кг при зниженні на 10С зимової температури. В III, найхолоднішу, ротацію на 10С зниження температури давало збільшення ваги на 0,616 кг, а в II, найтеплішу 0,640 кг. Ці показники демонструють негативну лінійну залежність між зимовими температурами, вагою телят при народженні та важкістю отелень корів первісток.

Склад молозива суттєво мінявся під впливом температурного режиму в якому знаходились тварини в передродовий період. Істотна різниця спостерігається за вмістом жиру і імуноглобулінів. Молозиво корів які отелилися в холодніші сезони мало вищі показники жиру (р<0,05) і імуноглобулінів (р<0,05).Ці показники мали високу ступінь кореляції із рівнем температур r1 = - 073; r2 = - 0,95 і r1 = - 0,85; r2 = - 0,88 відповідно.

На склад молозива впливає не тільки температурний режим довкілля, але й пора отелення корів. Вміст жиру був вищим у молозиві корів зимового отелення. У корів літнього отелення показник жиру був на 0,5% нижчим ніж у зимового (р<0,05). Молозиво цих корів у своєму складі мало і значно нижчий рівень імуноглобулінів (р<0,05), але дещо вищий рівень лактози. За вмістом імуноглобулінів молозиво корів весняного отелення також поступалось (Р<0,05) зимовим. Молозиво зимового періоду за всіма досліджуваними показниками переважало молозиво літнього періоду, окрім лактози.

Жива вага телят при народжені залежала від сезону народження і пов'язаних із цим змінами в годівлі і погодно-кліматичними умовами утримання корів. Телята народжені зимою мали живу вагу 34,3+3,5 кг, що на 4,0 кг більше ніж у телят літнього отелення (р<0,05). Весняні телята мали меншу вагу ніж зимові на 2,8 кг і вищу на 1,2 кг ніж літні.

Біохімічні показники крові змінювались у залежності від пори року. Насиченість крові загальним білком у новонароджених телят літом була вищою порівнянню з однолітками зимового і весняного отелень.

Рівень сечовини, яка є кінцевим продуктом обміну азоту, в крові новонароджених телят весняного і літнього отелень був вищим на 5-6% порівняно із зимовими телятами. У інші вікові періоди простежується закономірність до підвищеного рівня сечовини у цих тварин, що може свідчити про підвищений рівень синтетичних процесів у їх організмі. Починаючи із 3-денного віку рівень сечовини знижується у всіх тварин незалежно від сезону народження.

Іншими метаболітами які характеризують інтенсивність білок синтезуючих процесів в організмі є показники вмісту нуклеїнових кислот - РНК і ДНК, а також їх співвідношення. Абсолютні величини концентрації РНК у крові зимових телят у всі вікові періоди були вищими ніж у їх ровесників весняного і літнього отелень. З віком спостерігається зниження рівня РНК і ДНК у всіх тварин. Проте співвідношення РНК: ДНК з віком зростає. У зимових телят з 2,87 в одноденному віці до 5,3 у піврічному, у весняних відповідно з 2,79 до 6,37 і у літніх з 2,88 до 5,93. У період з 3 до 30 денного віку у зимових телят співвідношення РНК: ДНК було вищим ніж у тварин інших груп. Різниця за вмістом в крові РНК і ДНК в окремі вікові періоди між групами тварин була достовірною.

Аналіз динаміки вмісту глюкози в крові новонароджених телят і до шестимісячного віку, свідчить про однаковий характер її змін. При народженні зимові телята мали перевагу в концентрації глюкози над весняними телятами на - 8% (р<0,05), і над літніми на - 13,8% (р<0,05). Молозивний період істотно стимулював енергетичний потенціал організму за рахунок збільшення концентрації глюкози в крові новонароджених тварин на 20-26% у всіх досліджуваних групах. У 15-ти денному віці значення цього показника були найвищими і зросли на 24%, 28% і 30% у зимових, весняних і літніх телят відповідно. У наступні два місяці життя концентрація глюкози зменшувалася у всіх телят, причому реєструвалися показники нижче значень, отриманих у перший день дослідження. Шостий місяць життя зимових телят визначає стабілізацію концентрації глюкози на рівні значень, характерних для дорослих тварин, що свідчить про оптимальний рівень обміну вуглеводів на всіх його етапах.

У весняних і літніх телят, навпаки, у цьому віці отримані нижчі значення концентрації глюкози, що свідчить про зниження енергетичного потенціалу організму у зв'язку з наростанням анаеробного процесу окислювання глюкози.

Концентрація піровиноградної кислоти(ПВК) у крові новонароджених телят у всі сезони, перевищувала аналогічний показник в інші вікові періоди. При цьому у зимових тварин в перші три дні життя вміст ПВК зменшився на 26%, з наступною стабілізацією показника у шестимісячному віці. У тварин двох інших груп зменшення концентрації ПВК мало подібний характер з найменшими значеннями у триденному віці. Починаючи із 15-денного віку спостерігається зростання даного показника у всіх досліджуваних тварин, проте у зимових телят рівень ПВК нижчий у цьому віці ніж в одноденному на 15%, при цьому максимальні значення концентрації ПВК у них отримані у місячному віці. Тоді як у телят двох інших груп максимальні значення ПВК отримані у 15-денному віці. У шестимісячному віці показник ПВК у всіх тварин знаходився на одному рівні.

Вміст молочної кислоти мав іншу вікову динаміку. У крові новонароджених зимових телят вміст лактату було в межах 1,41±0,08 мм/л, у весняних однолітків - 1,53±0,09 мм/л, літніх - 1,63±0,07 мм/л. У наступні вікові періоди концентрація лактату в крові зимових телят зменшилася до 1,36±0,03 мм/л у шестимісячному віці, тоді як у тварин з інших сезонів народження метаболіт мав виражену тенденцію до наростання, перевищуючи показник зимового періоду на 24-33%.

Співвідношення лактат : піруват у новонародженого зимового молодняку було в межах 5,22, тоді як у весняних і літніх 7,65 і 9,05 відповідно. У інші вікові періоди це співвідношення було у зимових телят 7,15 - 4,8 тоді як у весняних 10,13 - 5,01, літніх 11,0 - 5,86. На фоні зниження вмісту глюкози у весняних і літніх телят на 9 - 14,6% і пірувату й одночасного збільшення концентрації лактату і показнику співвідношення лактат: піруват можна припустити, що відбувається наростання анаеробного процесу окислювання глюкози.

Гормональний профіль плазми крові телят має як сезонні так і вікові коливання. Концентрація інсуліну різко зростає на 3 день життя тварин і сягає піку на 15 день у всі сезони отелення корів. У місячному віці у всіх груп тварин відбувається зниження концентрації інсуліну, однак в наступні вікові періоди іде його зростання. У телят, народжених зимою у всі вікові періоди концентрація інсуліну є вищою (р < 0,05). Висока концентрація інсуліну у зимових телят очевидно проявляється внаслідок вищого рівня жиру у молозиві. Збільшення рівня інсуліну на 3 день у всіх групах зростає через значне поступлення жиру із молозивом в організм новонароджених тварин, а різниця між групами пов'язана із сезонними змінами складу молозива, причому ця різниця є достовірною (р<0,05). Така потужна і пролонгована секреція інсуліну є відповіддю на споживання тваринами молозива.

У новонароджених телят очевидно існує зв'язок між інсуліном і глюкагоном, який характеризується високими рівнями інсуліну і глюкагону в плазмі якщо іде інтенсивне споживання молозива. Отримані результати вказують на таке припущення, вікова динаміка зміни концентрації глюкагону має подібну конфігурацію як і динаміка зміни інсуліну. Проте, у літніх телят на 3 день життя концентрація глюкагону різко підвищується у порівнянні з іншими групами (р<0,05), очевидно це викликане більшим вмістом лактози в молозиві даної групи.

Імунний статус телят є важливим джерелом інформації про стан адаптаційних резервів організму, а її функція зводиться до захисту генетично детермінованого внутрішнього середовища організму. У зв'язку з чим, початкові ознаки порушення структури і функції цієї системи може слугувати індикатором функціонального стану організму.

В перші три тижні життя телят кількість Т-лімфоцитів зростає постійно, подвоюючись за 3 місяці, кількість В-лімфоцитів не змінюється протягом першого місяця, а в наступні 2 місяці зростає в 4 рази (табл.4). В основі реакції імунної системи, на термальний стрес лежать молекулярні механізми, які визначаються генетично [Collier R. J.et al.,2006].

Розглядаючи віковий розвиток Т- і В-лімфоцитів, можна зазначити, що до двомісячного віку відбувається активний розвиток та становлення специфічного клітинного і гуморального імунітету. Т- і В-системи імунітету до 2-місячного віку у телят обох порід в кількісному відношенні ще не сформовані, у функціональному - продовжували активно розвиватися.

Таблиця 4. Динаміка показників імунітету телят, n=5

Показник

Сезон народження

Зима

Весна

Літо

АА

ВМ

АА

ВМ

АА

ВМ

Вік 15 днів

В-заг.,%

26,40,97

24,40,8а

24,40,95

23,20,63

23,80,77

22,50,65

Т-заг.,%

32,40,88

29,00,69

30,10,62

28,80,70

28,50,56

28,00,65

Т-х., %

23,80,79

22,70,33

21,00,5с

19,80,5с

22,10,39

19,90,7а

Т-с., %

13,10,62

13,90,75

13,00,62

13,10,69

12,50,15

12,70,39

ЦІК, ммоль/л

43,53,4

42,32,8

35,62,2с

34,33,2с

32,42,2с

31,82,5с

Вік 30 днів

В-заг.,%

40,31,93

38,00,68

41,00,86

38,40,6а

39,60,49

38,30,68

Т-заг.,%

43,21,3

39,90,6а

42,81,04

40,30,47

42,81,04

40,10,5а

Т-х., %

26,50,89

25,10,81

26,70,96

25,20,79

28,10,9а

25,70,6а

Т-с., %

16,70,49

16,00,45

16,20,52

16,00,45

16,30,47

16,60,49

ЦІК, ммоль/л

48,53,3

47,72,5

42,33,2с

41,81,7с

40,82,1

41,22,2

ар<0,05 - між породами; ср<0,05 - між сезонами народження

Показники крові ангуських телят, які народилися в зимовий період, у 15-ти денному віці переважали за загальною кількістю Т- та В-лімфоцитів телят всіх інших періодів народження. Одночасно визначена перевага телят обох порід, які народилися зимою, за кількістю ЦІК на 18 % та Т-хелперів - на 15-17 % (р<0,05). Такий рівень показників механізмів імунного захисту (Т- і В-систем), очевидно, пов'язаний з особливостями пристосування організму до несприятливої дії низької температури. У місячному віці спостерігалась деяка перевага за кількістю ЦІК у телят народжених взимку (р<0,05).

Аналіз даних показав, що формування низки показників імунного статусу у телят як ангуської так і волинської порід мало тенденцію, до зниження із підвищенням температури повітря.

При цьому показники клітинного та гуморального імунітету у волинських телят дещо нижчі, ніж у ангуських, за винятком Т-х., у 2-місячному віці. У ангуських телят вищі показники гуморального імунітету, що, очевидно, є їх генотиповою особливістю.

Проведеними дослідженнями на телятах АА і ВМ порід народжених в різні періоду літньої пори року встановлено, що протягом помірний температурний період (ПТ 1 з 21 квітня по 8 червня ) було 16 днів з рівнем ТНІ2 більше 70,0 і 10 днів вище ніж 78,0. В спекотний температурний період (СТ з 9 червня до 31 серпня) із 84 днів тільки 20 днів тепловий індекс був нижчим 70. В інші дні показник більше 70 фіксували 44 рази, а більше 78 фіксували 20 разів. Помірний температурний період (ПТ 2) тривав з 1 вересня по 30 вересня і характеризувався оптимальними біометеорологічними умовами для цієї пори року.

Показники ТНІ2 записані протягом спекотного періоду показали що телята народжені влітку протягом дня піддавалися тепловому стресу. Потрібно зазначити що виміри ТНІ2 взяті протягом ночі були нижчі 70. Можна припустити що протягом літнього періоду рівень відхилення нічного ТНІ2 дає деяке полегшення стресу від денної спеки і вологості.

Встановлено, що є тенденція до зростання абсолютних показників гемоглобіну та еритроцитів у крові новонароджених телят по температурних періодах, від нижчого в ПТ1 до вищого в ПТ2 незалежно від породи (табл. 5). При цьому абсолютні величини вказаних показників є нижчими у телят волинської породи. Відносне збільшення показників червоної крові можливо пов'язане із дегідратацією організму, внаслідок дії високих температур і вологості на організм корів.

Відмічено вплив температурного періоду на збільшення числа лейкоцитів в обох породних групах у межах фізіологічної норми для новонароджених телят. Причому різниця між ПТ1 і СТ, ПТ1 і ПТ2 сягала 10% (p<0,05). Відомо, що кількість лейкоцитів, які циркулюють в периферичній крові, зв'язана з рівнем резистентності організму. Лейкоцитарна реакція організму протікає як оперативний захист його від негативних чинників довкілля і відображає ступінь адаптивних проявів на дію умов зовнішнього середовища. Тому результат збільшення числа лейкоцитів у крові телят СТ і ПТ2 періодів можна розцінювати як реакцію відповіді на термальний стрес, оскільки в даній ситуації таке підвищення не може мати метаболічного характеру тому що кров брали до годівлі молозивом.

Таблиця 5. Гематологічні показники новонароджених телят

Показник

Порода

Період народження

ПТ1

СТ

ПТ2

Гемоглобін, ммоль/Л

АА

10,47+0,99

10,57+0,55

10,77+0,52

ВМ

10,28+0,63

10,38+0,41

10,46+0,48

Еритроцити,

1012/л

АА

6,08+0,38

6,50+0,19

6,61+0,18

ВМ

5,88+0,28

6,35+0,24

6,38+0,18

Лейкоцити,

109/л

АА

7,59+0,26

8,31+0,27b

8,42+0,16b

ВМ

7,43+0,24

8,19+0,29b

8,25+0,24b

Гематокрит, %

АА

39,79+1,31

37,93+1,16с

37,67+1,0с

ВМ

38,75+1,54

38,71+1,33а

38,63+1,92а

ap<0,05 між породами; bp<0,05 між породами і періодами;cp< 0,05 між періодами

В проведених дослідженнях спостерігалися деякі прояви по збільшенню загального об'єму крові на що вказує зниження показника гематокриту. Встановлені достовірні (p<0,05) відмінності показника гематокриту між породами та між періодами у групі ангуських телят. Можна припустити, що зниження показника гематокриту викликане перегрівом корів і збільшеним споживанням води.

Більшість показників лейкограми характеризують стан організму як напружений, тобто іде інтенсивний процес адаптації організму до умов довкілля, особливо в СТ і ПТ2 періоди, про що свідчить достовірна різниця (p<0,05) вмісту лімфоцитів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів.

Вага та ріст телят, народжених в літню пору, залежали від умов середовища (табл.6.). Телята народжені протягом СТ періоду мали найменшу вагу тіла, проте різниця між ПТ2 була незначною. Встановлено достовірну різницю(p<0,05) між породними групами тварин при народженні та місячному віці, у піврічному віці достовірна різна встановлена між породними групами телят які народилися в ПТ1 період. Між телятами ангуської породи народженими в СТ період і ПТ1 і ПТ2 встановлена достовірна різниця у живій вазі у досліджувані вікові періоди, причому у тварин СТ періоду вага була меншою. У телят волинської м'ясної породи встановлені такі ж закономірності проте вони не є достовірними.

Телята народжені влітку продемонстрували зниження середньодобового приросту. Найбільший середньодобовий приріст був відмічений у телят які народилися в ПТ1: у ангуських телят протягом всього періоду від народження до відлучення у 6 місяців - 810 г; у волинських - 775 г (p<0,05). У телят народжених СТ період приріст був відповідно по групах - 767 г і 713 г. Незалежно від віку і періоду народження телята волинської м'ясної породи поступались ангуським ровесникам за показниками приросту живої ваги та живій вазі.

Таблиця 6. Жива вага телят літнього періоду народження

Період народження

Порода

Кількість тварин

Жива вага, кг

при народженні

1 міс.

6 міс.

ПТ1

АА

14

29,93+4,39

54,21+2,46

186,57+4,65

ВМ

12

27,83+0,94

51,08+2,31

176,92+6,93

СТ

АА

15

28,0+1,20

51,0+2,07

168,8+5,58

ВМ

15

26,53+0,99

47,93+2,28

165,07+4,77

ПТ2

АА

9

28,44+1,13

52,0+1,73

171,0+6,80

ВМ

8

26,13+1,11

48,50+2,39

167,50+5,24

Між зменшенням середньодобового приросту і проявом клінічних ознак термального стресу у тварин взаємозв'язку не існує. Проте, тварини народжені влітку показали нижчу продуктивність, а народжені навесні були більш продуктивні. Це пояснюється тим, що спека є шкідливою для продуктивності телят, оскільки найвища межа зони термонейтральності для них знаходиться при ефективній температурі середовища близько 260С. По мірі того як температура середовища піднімається вище цієї поділки визначеної як межа гіпертермального підйому або вищої критичної температури тварина повинна знайти енергію щоб позбутися з організму надлишкової температури (тепла) зі свого тіла. Внаслідок чого енергія організму спрямовується не на ріст маси тіла, а на підтримання температурної рівноваги в ньому.

Агробіоценотичні чинники формування м'ясної продуктивності

Екологічне виробництво продукції скотарства потребує технологій утримання і годівлі, які б максимально наблизили тварин до природних умов та мінімізували антропогенний тиск на них. Вибір технології для досліджуваного регіону ускладнюється специфічними природно-кліматичними умовами - в зимову пору різкі перепади температур та висока вологість, в літні пору значна кількість спекотних днів з високою вологістю які чергуються із тривалими періодами значних опадів.

В м'ясному скотарстві регіону використовують дві системи утримання за технологією «корова-теля»:стійлова система утримання корів з телятами на підсисі в приміщеннях на глибокій підстилці, а з травня місяця по вересень утримання тварин на вигульно-кормовому майданчику (I група) та стійлово - пасовищна система утримання корів з телятами на підсисі в приміщеннях на глибокій підстилці, а в літній періодна природному пасовищі (IIгрупа). Ці дві системи порівнювали із вигульно-пасовищною системою постійного утримання поза приміщеннями - в зимово-стійловий період на вигульно-кормових майданчиках з навісами, в літній період на природних пасовищах, в осінній період після відлучення бугайців у7-місячному віці (вересень) на посівах однорічних кормових культур(IIIгрупа).

Поведінка телят при різних технологіях утримання їх матерів свідчить, що при стійловому утриманні їх матерів вони довше ссуть і менше рухаються за своїх ровесників, менше споживають кормів (на 2,6% і 3,4%). Вони менше відпочивали (на 2,3% і 3,4%) (р<0,001), майже у півтора рази довше пережовували жуйку і більше часу витрачали на різні рухи.

В умовах стійлового утримання телята на 28 хв. (50,9%) довше ссали матерів, для чого вони використовували в 1,2-1,6 рази більше підходів, проте середня тривалість одного періоду підсосу була на 2,5 і 4,1 хв. (23,8 і 33,9%) коротшою, ніж при стійлово-пасовищній і вигульно-пасовищній системі утримання корів. В той же час телята в умовах стійлово-пасовищній і вигульно-пасовищній системі утримання телят робили на 9,4 і 17,5 (10,3 і 15,9%) сисного руху більше, що, мабуть, зумовлює кращу віддачу молока матерями і більш високою швидкістю висисання його телятами.

В умовах вигульно-пасовищної системи та стійлово-пасовищної системи утримання зростає інтенсивність ссання при вірогідно меншій тривалості підсису (р<0,01) і кількості підходів для підсису (р<0,01). При цьому молодняк, очевидно, встигав виссати таку кількість молока, як і при стійловій системі утримання, оскільки різниця в живій масі і середньодобових приростах виявилась на користь утримання телят з матерями на пасовищах.

Відтворна здатність корів при стійлово-пасовищній системі утримання характеризувалась коротшими на 4,7% тривалістю періоду від отелення до першої тічки та на 5,2% періодом від першої тічки до плодотворного запліднення, у корів при вигульно-пасовищній системі утримання відповідно на 7,0% і 26,3% (р<0,01). В зв'язку з цим тривалість сервіс-періоду при стійлово-пасовищній системі була на 4,3 дні, а при вигульно-пасовищній на 10,4 дні (р<0,01), коротшою, ніж у групі корів при стійловій системі утримання.

Ваговий ріст піддослідних тварин в залежності від способів їх утримання в різні вікові періоди свідчить, що вирощування молодняку великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності при різних технологія утримання до відлучення та відгодівля на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 15-місячному віці одержувати бугайців високою живою вагою (табл.7.)

Тварини II та III груп протягом всього періоду вирощування переважали за живою вагою бугайців I групи при відлученні відповідно на 13,8 кг (6,7%; р<0,05) і на 19,9 кг (9,7%; р<0,05), а при знятті з відгодівлі в 15-місячному віці ця перевага залишилась на тому ж рівні.

Якість молозива мала відмінності між групами корів, які пов'язані із умовами утримання, зокрема температурним режимом в якому знаходились тварини в передродовий період. Різниця між групами спостерігалась за вмістом жиру і імуноглобулінів. Молозиво корів яких утримували в приміщенні на глибокій підстилці мало нижчі показники жиру, протеїну та імуноглобулінів, тоді як у корів двох інших груп показники протеїну, жиру (р<0,05) і імуноглобулінів (р<0,05) були вищими.

М'ясна продуктивність і забійні показники при однакових умовах годівлі були кращими у бичків дослідних груп, вони за всіма показниками забою перевершували ровесників із контрольної групи (табл. 7).

Таблиця 7.Забійні показники (п=3)

Показники

Групи

І

II

III

Жива маса, кг:

452,3+1,78

453,3+3,25

479,0+1,87

<...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены