Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби

Рис. 5. Динаміка концентрації інсуліну у телят за різних умов утримання

Особливості формування м'ясної продуктивності молодняку за різних умов утримання ангуських корів з підсисними телятами на пасовищах

Технологія виробництва яловичини в м'ясному скотарстві, що отримала назву «корова-теля», складається із ряду послідовних етапів. Зміна одного етапу на інший викликає у тварин стресовий стан. Чинниками які спричиняють його є відлучення телят від матерів та формування груп після відлучення, зміна оточення (нові тварини та нові умови утримання), зміна кормів і режиму годівлі, а також сезон та погода. В результаті чого протягом першого місяця інтенсивність росту телят може знижуватися на 30% [Arthington J.et al.,2005],однак, поступовий перехід від одного етапу до іншого зменшує стресовий тиск на тварину [Haley D.et al.,2005].

Фізіологічна реактивність та стресостійкість ангуських бичків кожної із груп, після відлучення від матерів та формування груп, на дію стресорів була тривалою в часі, але різною за силою. Якщо до формування груп гематологічні показники у всіх бичків були на одному рівні то через добу істотно змінився морфологічний і біохімічний склад крові. Вміст еритроцитів у крові бичків I групи збільшився в порівнянні з вихідним рівнем на 17% (р<0,001), гемоглобіну - на 5,5% (р<0,001), лейкоцитів - на 13,14% (р<0,05), загального білку - на 9,35% (р<0,001), гематокриту 3,2% (р<0,001), глюкози - на 28,32% (р<0,05) і ліпідів - на 9,84%. У бичків II групи різниця за показниками еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та ліпідів була не значною, однак вміст загального білку зріс на 5,2% (р<0,01) і глюкози на 9,5% (р<0,01). Різниця між групами була достовірною за вмістом еритроцитів, гемоглобіну, білку, ліпідів (р<0,05), гематокриту та глюкози (р<0,001). На третю та сьому доби виявлені зміни збереглися як у порівнянні із початковим рівнем так і між групами. При цьому у тварин I групи показники морфологічного й біохімічного складу крові приходили в норму більше повільними темпами. Так, через сім діб після відлучення та формування груп у крові бичків цієї групи в порівнянні з бичками II групи вміст еритроцитів було вище на майже на 3%, лейкоцитів на 3,398%, загального білку на 2,8 , глюкози на 8,6% (р<0,01), ліпідів на 1,84%.

У подальші вікові періоди встановлена закономірність зберігалася. Так, якщо у віці 9 місяців перевага бичків над своїми однолітками в контролі склала 6,14% (р<0,05), то до 12-місячного віку це перевищення з високим ступенем достовірності вже складало 9,60% (р<0,01). До 18-місячного віку, коли бички першої групи мали вищу живу масу, їх кров була більше насичена еритроцитами, і різниця склала 7,32% (р<0,05).

Цей факт підтверджує висновок про активізацію окислювально-відновних процесів в організмі бичків, яких утримували на подовженому випасі, і є позитивним моментом, оскільки основною функцією еритроцитів є перенесення дихальних газів. Аналогічна закономірність спостерігалася і при визначенні рівня стресостійкості за показниками концентрації пролактину і кортизолу в сироватці крові (рис. 6.).

Рис. 6. Динаміка концентрації кортизолу і пролактину

Внаслідок стресу відбувається значне збільшення концентрації пролактину в крові бугайців I групи (р<0,001). Підвищення секреції пролактину під час стресу, спрямоване щоб частково протидіяти негативним або стримуючим впливам на імунну систему збільшенням секреції глюкокортикоїдів внаслідок стресу [Salak-JohnsonJ.L.et al, 2007], зростаючий рівень пролактину у відповідь на стрес протидіє підвищеній секреції кортизолу на той самий стрес. Максимальні показники досліджуваних гормонів в I групі були через добу після дії стрес-факторів: пролактин - в 2,47 рази(р<0,001), кортизол - 1,6 рази (р<0,001); у II групі відповідно кортизол на 12,2%(р<0,01), а пролактин - на 22,73% ( р<0,001) на третю добу.

Етологічна реактивність ангуських бугайців, яких перевели на утримання у загони була вищою у відповідь на такі стресори, як відлучення та формування груп. На момент відлучення та формування груп добовий життєвий ритм (споживання кормів і води, відпочинок та рух) у молодняка всіх груп був приблизно однаковий.

Відлучення телят від корів та формування груп, якому передували перегін і зважування тварин, їх відбір, а також зміна місця утримання, істотно вплинув на поведінку тварин обох груп. У тваринI групи тривалість прийому кормів і води скоротилась в середньому на 4,1, відпочинку - на 8,9% (р<0,05), але підвищилася рухова активність - на 13% (р<0,05). Менш чутливими до дії цих стресорів були бугайці, яких залишили на випасі, у них порівняно з початковим рівнем відбулося зниження тривалості прийому кормів і води - на 1,7%, відпочинку - на 5% і підвищення рухової активності - на 6,7%. Число бійок в I групі збільшилося в 3,5 рази, в II групі в 2,5 рази. Помітно змінюється і спосіб відпочинку тварин - до формування груп бички II групи відпочивали лежачи 76,8% від загального часу відпочинку, а стоячи - 23,2%, в першу добу після даного технологічного прийому - відповідно 68,2 і 31,8%, у I групі цей показник складав 76,4 і 23,6%; 63,18 і 36,82%.

Через тиждень після проведення технологічних прийомів поведінка тварин стала наближеною до початкового рівня.

Ваговий ріст бичків після проведення планових технологічних заходів по групах змінювалася нерівномірно. Більшими показниками живої маси відзначалися бугайці II групи яких продовжували випасати (табл. 9). У перший тиждень після відлучення і формування груп вони перевершували аналогів з I групи по живій масі відповідно на 5,75 кг і на 6,75 кг (р<0,05) через місяць, через два місяці ця різниця склала 6,33 кг (р < 0,05).

Таблиця 9. Жива маса та приріст піддослідних бичків (n = 12)

Показник	I	II
Жива вага, кг:
при відлученні	227,7+2,43	226,0+2,71
після відлучення через 30 днів	245,0+2,23	251,75+2,23*
після відлучення через 60 днів	273,0+1,91	279,0+2,08*
Середньодобовий приріст, г:
30 днів	578+30	858+20***
60 днів	755+30	883+10**

За перший місяць після відлучення середньодобовий приріст живої маси у бугайців на випасі був вищий на 280 г (р < 0,001) ніж у I групі, у наступний місяць на 133 г або 17,6% (р < 0,001).

За однакових умов годівлі і утримання в період відгодівлі молодняк обох груп проявив різні показники приросту живої маси в цей період. У віці 15 місяців бугайці першої групи мали живу масу 479 кг, що вище на 19 кг в порівнянні з бичками другої групи, а середньодобовий приріст живої маси у бичків першої групи склав 1111 г, що на 7% вище, ніж у бичків другої групи.

Протягом періоду відгодівлі середньодобовий приріст живої маси був вищим у бугайців II групи на 30 г або на 4%. Відповідно у них була вищою жива маса в кінці відгодівлі на 14 кг. На 1 кг приросту живої маси бугайці І групи затратили 10,4 корм. од., ІІ групи - 9,8 корм. од.

Контрольний забій бугайців показав, що за показниками, які характеризують м'ясну продуктивність після забою, тварини І групи переважають своїх ровесників ІІ групи (табл. 10.). У них була більша маса туші на 17 кг, або на 5,9%, маса жиру сирцю більша на 2,1 кг (p<0,05) або на 15%, що зумовило більший забійний вихід.

Таблиця 10. Забійні показники піддослідних тварин

Показник	Група
	І	ІІ
Передзабійна жива маса, кг	451±8,3	454±6,5
Маса туші, кг	260±4,2	263,6±5,3
Вихід туші, %	57,6	58,06
Маса жиру-сирцю, кг	15,4±0,3*	13,3±0,5
Вихід жиру, %	3,4	2,9
Забійний вихід, %	61	61

М'ясо бугайців обох груп характеризувалось високою поживністю (табл. 8). У м'ясі піддослідних бугайців не спостерігалось значної різниці за вмістом сухої речовини та протеїну, але середня проба м'яса у тварин І групи була дещо жирнішою, а тому і калорійність його вища (табл. 11.). За рахунок більшого виходу туші від бугайців І групи одержано більше поживних речовин.

Таблиця 11. Хімічний склад середньої проби м'яса

Показник	Група
	І	ІІ
Суха речовина, %	29,7±0,3	30,8±0,1
Протеїн, %	16,4±0,1	16,2±0,2
Жир, %	12,4±0,3	13,7±0,1*
Калорійність 1 кг м'яса, МДж	7,6+0,3	8,1+0,2*

Різниця за виходом м'якушу півтуш між групами склала 6,1 кг на користь бугайців. У півтушах ІІ групи маса кісткової тканини становила 19,4 кг (15,4 %) проти 14,9% у бугайців І групи. Із зменшенням маси кісток у тілі тварини, збільшується вихід м'яса, а співвідношення окремих частин туш стає кращим. Про це свідчить більш високий вихід м'якушу на 1 кг кісток (І група - 5,5 кг, ІІ - 5,3 кг).

Спосіб утримання в післявідлучний період вплинув на біологічну цінність м'яса. У бугайців І групи вміст триптофану був на 8,8% (p<0,05) вищим ніж у ІІ групі при практично рівних показниках оксипроліну. Відповідно білково-якісний показник також був вищими у І групі - 4,7 проти 4,3 у ІІ групі.

Механізми формування м'ясної продуктивності у молодняку молочних і м'ясних порід та їх помісей

Як показує зарубіжний досвід перехід на екологічне та органічне виробництво яловичини можливий за наявності добре пристосованих до місцевих умов аборигенних порід худоби [Martyniuk E., Laing R.,2007]. У західному Лісостепу і Поліссі України аборигенною породою є червона польська, яка збереглась поряд із найбільш поширеною чорно-рябою, яку давно використовують для виробництва яловичини в цьому регіоні. Аналіз генетичної структури червоної польської породи показав, що в породі функціонує три породні групи: червоної данської (ЧПД), червоної естонської (ЧПЕ) і англерської порід (ЧПА). У дослідженнях з вивчення м'ясної продуктивності бугайців цих породних груп виявлені внутрішньопородні генетичні відмінності за м'ясною продуктивністю і якістю м'яса. Ці відмінності проявляються у вищій на 7% вазі ЧПД телят при народженні. Увіці 18 місяціввони досягали ваги 466 кг, що на 13 кг більше ніж у ніж у ЧПЕ (P>0,5) і на 24 кг (P<0,05) ніж у ЧПА.

Проведене схрещування ЧП з ГФ в напрямку підвищення молочної продуктивності підвищило енергію росту бугайців першого покоління в межах 5%, віднародження до 21 місячного віку.

Дослідженнями забійних показників встановлено, що вихід туші був у межах 53,7% у ЧПА до 55,7% у ЧПД, у голштинських помісей із підвищенням кровності від 54,7% до 54,1%. Забійний вихід був у межах 57 - 57,4% у голштинських помісей і 58,2% у ЧПА до 58,7% у ЧПД.

Як показали проведені дослідження худоба червоної польської породи різних генотипів має посередню м'ясну продуктивність покращати яку можна шляхом схрещування із плідниками спеціалізованих м'ясних порід. З метою виявлення ефективних варіантів схрещування проведено парування корів червоної польської породи із плідниками різних м'ясних порід.

Поєднання порід при схрещуванні вплинуло на живу вагу при народженні. В різних дослідах було встановлено, що схрещування ЧП із Зт підвищує вагу новонароджених телят на 8,0-11,4% (p<0,05), схрещування із ВМ до 7%, а з АА навпаки знижує. Схрещування ЧП із Г і Зт давало найвищу вагу при народженні - більше 30 кг. За енергією росту та кінцевою живою вагою також була перевага у помісей ЧП із Зт, Г та ВМ. В умовах характерного для регіону кормовиробництва, з використанням виключно натуральних кормів вироблених в господарствах середньодобовий приріст був вищим у ЗТ помісей від народження до 18 місяців на 12% (p<0,05).

Позитивна результативність схрещування відобразилась на забійних показниках м'ясної продуктивності - у всіх помісей із м'ясними породами зросли показники виходу туші в середньому на 2,5%, з 54,1% до 56,7%.Вихід туші у 21-місячному віці був у волинських помісей 56,1% і знам'янських 56,7% різниця з червоною польською була достовірною(p<0,05). Найвищим був забійний вихід у віці 21 місяць у герефордських помісей - 60,6%. Схрещування вплинуло на вміст внутрішнього жиру у помісного молодняку. Встановлено вплив генотипу на пропорції частин туші - на 1 кг кісток у волинських помісей припадало 5,2 - 5,3 кг м'яса, у знам'янських і герефордських помісей у межах 5 кг. У генотипів з часткою крові м'ясних порід зростає відношення м'яса до кісток, що є об'єктивним показником поліпшення м'ясної продуктивності молодняку червоної польської породи.

Генетичне поліпшення червоної польської породи м'ясними породами викликало підвищення біологічної повноцінності м'яса. Білково-якісний показник у помісних бугайців знаходився у межах 5,6 - 6,8. Високий рівень якого забезпечив підвищений вміст триптофану.

Результати досліджень свідчать, що формування м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби в онтогенезі залежить від особливостей становлення і розвитку гормонального статусу організму, який має вікові та генотипові особливості. Так, вміст інсуліну в крові бичків досліджуваних генотипів зростає з 348 нмоль/л в 6-місячному до 414 нмоль/л в 21 місяців. Вікова динаміка вмісту трийодтироніну характеризується зворотною тенденцією: підвищення від 10нмоль/л в 6 місяців до 17нмоль/л в 12 місяців, а починаючи з 15 місяців відбувається зниження до рівня показника у шість місяців. Вікова динаміка вмісту тироксину в крові бичків суттєво не відрізняється від динаміки трийодтироніну.

Очевидно вікові особливості рівня гормонів в крові бичків пов'язані з різною інтенсивністю і співвідношенням процесів ліпогенезу і синтезу м'язових білків в різні періоди онтогенезу. В період інтенсивного росту і формування м'язової тканини (6-І2міс.) спостерігається підвищений вміст трийодтироніну і тироксину у 12 місячному віці, які, як відомо, є стимуляторами синтезу білка м'язових тканин. При збільшенні віку від 12 до 18 місяців, коли у бичків інтенсивно відкладається жир, значно підвищується вміст інсуліну в крові, а трийодтироніну та тироксину зменшується. Встановлено вірогідну різницю(p<0,05) між генотипами за трийодтироніном і тироксином у віці 6, 12 і 15 місяців, коли найбільш інтенсивно відбуваються процеси формування м'язових тканин тіла. У бугайців червоної польської породи у віці 12-21 місяць відбувається зниження рівнів трийодтироніну і тироксину та підвищення вмісту інсуліну, що свідчить про гальмування процесів синтезу білка і зростання інтенсивності жировідкладення. Одночасно встановлено більш високий рівень трийодтироніну і тироксину у помісних бичків червоної польської із знам'янським типом та герефордською породою в 15-21-місячному віці, що свідчить про пізнішу зрілість цих помісей і наступання у них більш інтенсивного ліпогенезу на 3-4 місяці пізніше. Бички цих генотипів здатні до інтенсивного вирощування до високих забійних кондицій в 18-21-місячному віці без надмірного жировідкладення в тушах що забезпечує отримання високобілкової, пісної, яловичини, що й було підтверджено результатами контрольного забою.

Отже, вікові особливості рівня гормонів у бичків 6 генотипів при вирощуванні до 21-місячного віку характеризуються: зростанням вмісту трийодтироніну і тироксину в період інтенсивного росту і формування м'язової тканини і синтезу білка (6-12 міс); підвищенням рівня інсуліну та зниження трийодтироніну і тироксину в більш зрілому віці (15-18 міс.), що пов'язано з інтенсифікацією процесів ліпогенезу. Відмічено зниження вмісту трийодтироніну та тироксину,підвищення рівня інсуліну у бичків червоної польської породи 15-18-місячного віку та перевагу помісних бичків за менш інтенсивним ліпогенезом.

Схрещування чорно-рябої породи та її голштинізованих помісей із плідниками української м'ясної, поліської, волинської м'ясної, абердин-ангуської порід та знам'янського типу дозволило одержати тварин які забезпечують в умовах органічного виробництва високу м'ясну продуктивність. Кількісні і якісні показники м'ясної продуктивності одержаних помісей формувались за тими ж закономірностями як і в червоних польських помісей.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено результати вивчення механізмів реалізації генетичного потенціалу м'ясної продуктивності з урахуванням екологічних та природно-кліматичних умов західного Лісостепу України, запропоновано нові підходи до вирішення науково-практичних проблем переходу до органічного виробництва яловичини. В результаті дослідження функціонального стану організму тварин, морфо-біохімічних, імунологічних показників крові, показників росту та м'ясної продуктивності ряду м'ясних і комбінованих порід та їх помісей встановлена значна мінливість фізіологічної реактивності тварин, яка має сезонний, погодно-кліматичний, породний та віковий характер.

1. Сезонні зміни погодно-кліматичних умов, характерні для західного Лісостепу, впливають на фізіологічний стан і як наслідок - на живу вагу при народженні та енергію росту у молодняку великої рогатої худоби м'ясного напряму продуктивності. Найбільшу фізіологічну реактивність мають тварини у зимову і особливо в спекотну літню пору.

2. Обрахунок індексів термального стресу для оцінки біокліматичних умови західного Лісостепу у найспекотнішому місяці року - липні засвідчив, що:

- для повновікової великої рогатої худоби переважають дні із середнім рівнем термального стресу;

- для молодняку переважають дні термального і гіпертермального стресу.

3. Зниження зимової температури на 10С викликає збільшення ваги телят народженних від корів-первісток м'ясних порід у середньому на 0,6кг. Встановлено негативну лінійну залежність між зимовими температурами, вагою новонароджених телят та важкістю отелень корів первісток.

4. Сезон отелення корів м'ясних порід впливає на склад молозива. Молозиво корів зимового отелення за вмістом жиру та імуноглобулінів відповідно на 0,5% на 0,66% (p<0,05) переважає молозиво корів літнього отелення.

Зміна середньозимової температури повітря та середньої температури повітря в останній триместр тільності та в період отелення зумовлює зміни у співвідношенні компонентів молозива ангуських корів - первісток. Встановлено корелятивні зв'язки між вмістом жиру, імуноглобулінів та зимовими температурами ( r = - 0,73 і r = - 0,85).

5. Сезон народження телят впливає на рівень концентрації глюкози, піровиноградної кислоти, молочної кислоти, сечовини, ДНК і РНК.

Телята різних вікових груп народжені за низьких температур довкілля, вирізняються підвищеними показниками крові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін і загальний білок), мають оптимальну концентрацію метаболітів вуглеводневого, ліпідного і білкового обміну в сироватці крові у період від народження до шести місяців, що пов'язано з підвищеною інтенсивністю росту.

Встановлено, що в холодну пору року існує кореляційна залежність між температурою довкілля та вмістом піровиноградної кислоти (r = - 0,82), білку (r = - 0,64), кортизолу, пролактину та тироксину (r = - 0,82), сечовини (r = 0,47), глюкози (r = 0,49), трийодтироніну (r = 0,75).

6. У телят ангуської і волинської порід народжених при низьких температурах спостерігається посилення імунологічної реактивності організму про що свідчить зростання кількості Т-загальних і В-загальних лімфоцитів на 8%, циркулюючих імунних комплексів на 18%, зростає вміст імуноглобулінів, підвищується рівень бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові. У телят ангуської породи вищі показники імунітету, що очевидно, є їх генотиповою особливістю.

7. За низьких температур знижується вміст гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду в плазмі крові, підвищується активність ферментів антиоксидантної системи у телят м'ясних порід та помісей у ранньому онтогенезі. При сезонних змінах метеорологічних умов низька температура пригнічує перекисне окислення ліпідів і активує антиоксидантну систему захисту організму, тоді як висока температура, навпаки, активує перекисне окислення ліпідів і пригнічує дію цієї системи.

8. Показники гормонального стану плазми крові телят у ранньому онтогенезі мають сезонні та вікові коливання: у телят, народжених взимку, достовірно вищим (p<0,05) є рівень концентрації інсуліну, кортизолу та пролактину. У новонароджених телят незалежно від сезону народження спостерігається підвищений рівень секреції кортизолу, тироксину, трийодтироніну. Ріст молодняку супроводжується підвищенням концентрації тиреотропіну, інсуліну та глюкагону в 1,2 - 3 рази від народження до піврічного віку.

9. Скорочення тривалості підсисного періоду із 6-7 до 4 місяців викликає у ангуських бугайців:

- середньодобовий приріст живої маси тварин після відлучення до 18 місяців зростає на 19,5 % (Р<0,001);

- зміни пропорцій частин пів туш: зростає маса кісток (р<0,05) і відповідно їх вихід, збільшується вихід інших неїстівних складових півтуш - хрящів і сухожилок (р<0,05), знижується вихід м'яса на 1кг кісток на 4,5%.

10. Вирощування бугайців волинської м'ясної породи від народження до 15-місячного віку без використання приміщень: взимку - на вигульно-кормових майданчиках, влітку - на пасовищах, восени - на посівах однорічних кормових культур, сприяє підвищенню живої ваги на 10% (р<0,05), маси туші на 13% (р<0,05) у порівнянні із вирощуванням взимку в приміщеннях, а влітку на вигульно-кормових майданчиках.

11. Адаптивна реакція ендокринної системи телят різних м'ясних порід на термальний стрес різна.

При спекотній температурі температура тіла тварин м'ясних порід худоби підвищується, зростає концентрація кортизолу на 4-5%, пролактину 11-18%(p<0,05) і глюкагону 15-19%(p<0,01), знижується концентрація тироїдних гормонів на 15-31%(p<0,01).

12. Показники температурних змін організму тварин, визначені одночасно з визначеним вмістом пролактину, можна використовувати для оцінки толерантності та чутливості худоби до тривалого впливу високої температури. Ці показники є достовірно нижчими у бугайців волинської м'ясної худоби, що вказує на їх толерантність до впливу спеки, а їх величина у бугайців ангуської породи свідчить про їх чутливість до тривалого впливу спеки.

13. За сукупністю виявлених міжпородних особливостей обміну речовин у тварин різних генотипів встановлено, що для тварин м'ясного напряму продуктивності характерні нижчі рівні концентрації глюкози в крові і підвищений рівень інсуліну. Завдяки цьому бугайці м'ясних порід та їх помісі мають вищу стресостійкість, про що свідчить зміна концентрації кортизолу у відповідь на стресові чинники довкілля.

14. Після відлучення телят від корів та формування технологічних груп, тварин доцільно утримувати не змінюючи умов. Це дозволить послабити вплив стрес-факторів і нормалізувати фізіологічний стан тварин, а також уникнути зниження середньодобового приросту живої маси бичків у перший місяць після відлучення на 48%.

15. Висока м'ясна продуктивність та широка варіабельність у пристосувальній пластичності до мінливих кліматичних умов західного Лісостепу дозволяють використовувати для органічного виробництва яловичини помісних тварин червоної польської і чорно-рябої порід із вітчизняними м'ясними породами.

Пропозиції виробництву. На етапі переходу до органічного виробництва яловичини у зоні західного Лісостепу України, необхідно організувати цілорічне утримання молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід без використання приміщень: взимку - на вигульно-кормових майданчиках, влітку - на пасовищах, восени - на посівах однорічних кормових культур,

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Жукорський О.М. Відгодівля молодняку червоної польської породи та її голштинізованих помісей / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // Тваринництво України. - 1998. - № 1. - С.25-26. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).

2. Жукорський О.М. Ефективність використання бугаїв м'ясних порід української селекції у промисловому схрещуванні / О.М. Жукорський, Б.Є. Тихонова, Н.В. Гець, Н.М. Демчук // Розведення і генетика тварин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник - Київ, 2001. - Вип.34. - С.227-229. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).

3. Жукорський О.М. Гістоструктура м'язового волокна найдовшого м'яза спини помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2001. - Вип. - С.30-32.

4. Жукорський О.М. Системи годівлі і утримання ангуських корів з підсисними телятами у літній період / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.І. Штангрет // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2003. - Вип. 51. - С.302-319. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).

5. Жукорський О.М. Ефективність утримання худоби на пасовищах різного типу / О.М. Жукорський, Л.І. Рак, Г.П. Дутка, Я.І. Романовський // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2004. - Вип. 52. - С.302-307. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).

6. Жукорський О.М. Розвиток і формування екстер'єру бугайців м'ясних порід під впливом температурних умов середовища / О.М. Жукорський // Розведення і генетика тварин: міжв. тем. наук. зб. - Київ, 2007. - Вип. 41. - С.76-83.

7. Жукорський О.М. Поведінкові реакції і природна резистентність телят різних порід у зв'язку з погодою та місяцем народження / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. - Львів, 2007 - Вип.8, № 1-2. - С. 232-237.

8. Жукорський О.М. Обмін речовин і формування м'ясної продуктивності у помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. - Львів, 2008 - Вип.9, № 1-2. - С.25-30.

9. Жукорський О.М. Вікові зміни біохімічних показників крові телят ангуської породи народжених в різні сезони року / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. - Львів, 2008 - Вип.9, № 3. - С.44-48.

10. Жукорський О.М. Вплив сезону розтелення корів на імунний статус молодняку м'ясних порід / О.М. Жукорський// Науково-технічний бюлетень Ін-т тваринництва. - Харків, 2008. - № 97. - С.87-90.

11. Жукорський О.М. Вплив зимової температури на вагу телят при народженні та важкість отелень у ангуських корів-первісток / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал. - 2008. - червень. - С.116-119.

12. Жукорський О.М. Вплив сезону отелення корів ангуської породи на склад молозива та гормональний профіль крові телят / О.М. Жукорський // Розведення і генетика тварин: міжв. тем. наук. зб. - Київ, 2009. - Вип. 43. - С.76-83.

13. Жукорський О.М. М'ясна продуктивність ангуськихбугайців в залежності від віку відлучення / О.М. Жукорський// Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» - 2009. - Вип.2. - С.54-59.

14. Жукорський О.М. Раціональний випас і м'ясна продуктивність, інгуських бугайців / О.М. Жукорський // Тваринництво України - 2009. - №7. - С.26-29.

15. Жукорський О.М Вплив зимової температури на склад молозива корів-первісток, морфологічні та біохімічні показники крові ангуських телят при народженні / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал - 2009. - №3. - С.87-92.

16. Жукорський О.М. Вплив термального стресу на гематологічні показники та ріст телят м'ясних порід весняно-літнього періоду народження / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал - 2009. - №4. - С.72-77.

17. Жукорський О.М. Характеристика ангусів за різних умов утримання / О.М. Жукорський // Тваринництво України - 2009. - №11. - С.34-37.

18. Жукорський О.М. Етологічна реактивність та стресостійкість ангуських бичків за різних умов утримання / О.М. Жукорський // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2009. - Вип. 65. - С.103-110.

19. Жукорський О.М. Вплив температурних умов середовища на гормоний статус телят м'ясних порід народжених в пасовищний період / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки - 2010. - № 2. - С.37-40.

20. Жукорський О.М. Напрями біометеорологічних досліджень в тваринництві / О.М. Жукорський// Агроекологічний журнал - 2009. - №2. - С.87-94.

21. Жукорський О.М.Вплив температурних умов середовища на гормональний статус телят м'ясних порід / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки -2010. - № 7. - С. 39-42.

22. Жукорський О.М. Фізіологічні та гормональні індикатори чутливості й толерантності бичків м'ясних порід до впливу спеки / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки - 2010. - № 8. - С. 40-43.

23. Жукорський О.М. Вплив схрещування деяких порід із голштино-фризькою породою на м'ясну продуктивність помісей різної кровності / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // В зб. “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м'ясному скотарстві”. Мат Конференції, Київ, 1995 р. - С.95-98.

24. Жукорський О.М Лінійний ріст і розвиток помісного молодняку червона польська х м'ясна худоба / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // В зб. “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м'ясному скотарстві”. Мат Конференції, Київ, 1995. - С.111-113.

25. Жукорський О.М М'ясна продуктивність голштинізованихпомісей різної кровності при відгодівлі на бразі і жомі / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // “Теорія і практика підвищення сільськогосподарського виробництва”. Зб. наук. праць, Тернопіль, 1996. - С. 32-33.

26. Жукорський О.М Відгодівельні властивості молодняку червоної польської породи і її голштинізованихпомісей / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // “Теорія і практика підвищення сільськогосподарського виробництва”. Зб. наук. праць, Тернопіль, 1996. - С. 34-35.

27. Жукорський О.М.Білковий обмін і м'ясна продуктивність помісних бугайців / О.М. Жукорський // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства, Львів, 1997, кн.3, - С.122-123.

28. Жукорський О.М. Гістоструктура м'язового волокна бугайців різних порід / О.М. Жукорський // Мат. Міжнародної наук. вироб. конф. Використання трансплантації ембріонів в селекції і відтворенні с.-г. тварин., Асканія Нова, 1997р. - С.106-108.

29. Жукорський О.М.Формування структури м'язової тканини і білковий обмін у зв'язку із м'ясною продуктивністю помісних бугайців / О.М. Жукорський // Екологічна фізіологія, №1, 1998, - С.23-26.

30. Жукорський О.М. Вплив тривалості підсисного періоду на м'ясну продуктивність і якість м'яса помісних бугайцівангуської породи / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.Ф. Дем'янчук // Аграрна наука -- селу, №7. -Кам'янець-Подільський, 1999.

31. Програма розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства в Тернопільсь-кій області на 2000-2010 рр. [Жукорський О.М., Підлипний В.Т., Цуп В.І., Русенко В.І. та ін.]. - Тернопіль, 2000. - 46с.

32. Жукорський О.М. Програма розвитку тваринництва Тернопільської області [Підлипний В.Т., Цуп В.І., Маховський І.І., Хома А.І. та ін.]. - Тернопіль, 2004. - 53с.

33. Жукорський О.М. Гістоструктура м'язового волокна найдовшого м'яза спини помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2001. - Вип. 3(1.2). - С. 30-32.

34. Жукорський О.М.Системи годівлі і утримання ангуських корів з підсисними телятами у літній період / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.І. Штангрет // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2003. - Вип. 51. - С. 302-319.

35. Zhukorskiy O. Weather influence and maintenance of beef cows on colosfrum quality calving data in winter / O. Zhukorskiy, V. Cup // In Book of Abstracts international Simposium. The impact of Environwental Conditions on animal Welfare Krakow / Balice, 21-23 june 2004. - С.93.

36. Zhukorskiy O. Weather influence and maintenance of beef cows on colosfrum quality calving data in winter / O. Zhukorskiy, V. Cup // An. Anim. Sci., Suppl., №1, 2004301-305.

37. Жукорський О.М. Система виробництва яловичини / О.М. Жукорський // В кн. „Система ведення сільського господарства Тернопільської області”, Тернопіль, 2004197-223.

38. Zhukorskiy O. The environmental influence on the effectiveness of beef cattle / Zhukorskiy O. // Symposium: Ukraine - Awstria„Agriculture: science and practice”, Kyiv, 2004 - С.56.

39. Жукорський О.М. Вплив системи використання пасовищ на продуктивність м'ясних корів з підсисними телятами/ О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв'язання. Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф., Тернопіль, 2005 - С.85-87.

40. Жукорський О.М. Вплив сезонних факторів і умов утримання на природну резистентність організму телят м'ясних порід / О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв'язання. Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф., Тернопіль, 2005 -С.90-95.

41. Жукорський О.М. Вплив сезону розтелення корів на імунний статус молодняку м'ясних порід / О.М. Жукорський // Екологічні аспекти охорони та родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. Матеріали міжнарод. конф., Бережани, 2006 - С.48 - 53.

42. Жукорський О.М. Ефективність випасання молодняку м'ясної худоби на однорічних сумішках кормових культур в пізньоосінній період./ О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнарод.конф., Тернопіль, 2006 -С.110-115.

43. Жукорський О.М. Ефективність технологій утримання м'ясної худоби в літній період. / О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнарод. конф., Тернопіль, 2006 - С.116-120.

44. Жукорський О.М. Фізіологічно-поведінкові показники стану тварин як характеристика якості умов утримання м'ясної худоби / О.М. Жукорський // Матеріали 17 з'їзду Українського фізіологічного товариства, Чернівці, 2006, - С.124.

45. Zhukorskiy O. Dairy and meat productivity of geneticaly similar groups of Polish Red cattle of the Ukrainian population / O. Zhukorskiy // Annals of animal science, Supplement, №1 - 2007 - С.203-207.

46. Жукорський О.М. Екологічні параметри утримання худоби при виробництві яловичини (Методичні рекомендації) / Тернопіль, - 2010. -30 с.

47. Жукорський О.М. Вплив температурних умов середовища на формування імунітету у телят м'ясних порід в ранньому онтоґенезі / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал - 2009. - вересень - С. 95-97.

Анотація

Жукорський О.М. Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м'ясної продуктивності великої рогатої худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології УААН, Київ. - 2010.

В дисертації досліджено і обговорено особливості формування м'ясної продуктивності у молодняку великої рогатої худоби молочних і м'ясних порід та їх помісей різного віку за впливу екологічних чинників природно-кліматичних умов західного Лісостепу України.

Обґрунтовані передумови переходу до органічноговиробництва яловичини у досліджуваному регіоні, які грунтуються на використанні аборигенних комбінованих та новостворених вітчизняних м'ясних порід, а такожнових технологічних прийомів пасовищного утримання молодняку великої рогатої худоби які дозволяють зменшити дію технологічних і кліматичних стресових чинників. З'ясовано механізми реалізації генетичного потенціалу м'ясної продуктивності цих порід та їх _омі сей на основі вивчення функціонального стану організму тварин, морфо-біохімічних, імунологічних показників крові, показників росту та м'ясної продуктивності, встановлена значна мінливість фізіологічної реактивності, яка носить сезонний, погодно-кліматичний, породний та віковий характер.

Встановлено послідовність фізіологічної реактивності та формування продуктивного стану організму молодняку великої рогатої худоби за впливу метеорологічних умов середовища. Показано роль температури довкілля в регуляції антиоксидантної систему захисту організму.

Встановлено вікові особливості росту, м'ясної продуктивності, інтер'єрних показників і етологічних особливостей бугайців м'ясних і молочних порід та їх помісей при органічній технології вирощування.

Ключові слова: органічне виробництво, молодняк великої рогатої худоби, кліматичні зміни, ріст, фізіологічна реактивність.

Аннотация

Жукорский О.М. Экологические основы производства говядины и механизмы формирования мясной продуктивности крупного рогатого скота. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. Институт агроэкологии УААН, Киев. - 2010.

В диссертации исследованы и обсуждаются особенности формирования мясной продуктивности молодняка крупного рогатого скота молочных и мясных пород, а также их помесей разного возраста при влиянии экологических факторов природно-климатических условий западной Лесостепи Украины.

Обоснованы условия перехода к органическому производству говядины в регионе, которые базируются на использовании аборигенных комбинированных и новых отечественных мясных пород, а также новых технологических приёмов пастбищного содержания которое позволяют уменьшить влияние технологических и экологических стрессовых факторов. Выяснены механизмы реализации генетического потенциала мясной продуктивности этих пород и их помесей на основе изучения функционального состояния организма животных, морфо-биохимических, иммунологических показателей крови, показателей роста и мясной продуктивности, установлена значительная изменчивость физиологической реактивности, которая имеет сезонный, погодно-климатический, породный и возрастной характер.

Показаны последовательность физиологической реактивности и формирование продуктивности молодняка крупного рогатого скота при влиянии метеорологических условий среды, а также роль температуры окружающей среды в регуляции антиоксидантной системы защиты организма. При низких температурах снижается содержание гидроперекисей липидов и малонового диальдегида в плазме крови, повышается активность ферментов антиоксидантной системы у телят мясных пород и помесей в раннем онтогенезе.

Снижение зимней температуры окружающей среды на 10С влияет на увеличение живого веса телят рожденных от коров-первотелок мясных пород в среднем на 0,6 кг. Установлено негативную линейную зависимость между зимними температурами, весом новорожденных телят и трудными отелами первотелок.

Сезон отела коров мясных пород влияет на состав молозива. В молозиве коров зимнего отела содержание жира и иммуноглобулинов соответственно на 0,5% и на 0,66% (p<0,05) выше чем у коров летнего отела.

Рекомендовано использовать для органического производства говядины помесных животных полученных от скрещивания красного польского и черно-пестрого скота с мясными породами украинской селекции.

Ключевые слова: органическое производство, молодняк крупного рогатого скота, климатические изменения, рост, физиологическая реактивность.

Summary

Zhukorskiy O.M. Ecological fundamentals of beef production and mechanisms of beef productivity forming in cattle. - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in agricultural, speciality 03.00.16 - ecology. - Institute agroecology UAAN, Kyiv, 2010.

The dissertation features peculiarities of forming beef productivity in beef young stock of dairy cattle, beef breeds and their crossbreeds of various age under the influence of ecological factors of natural climatic conditions in Ukraine's West Forest - steppe.

The paper defines preconditions of transition to organic production of beef in the experimental region. These preconditions are based on the use of aboriginal combined and home newbred beef breeds as well as on new technological methods of pasture maintenance of cattle young stock, which help to reduce the effects of technological and stressful factors.

The mechanisms of genetic potential manifestation in these breeds' beef productivity and their crossbreeds have been studied on the ground of the animal's functional state of the organism, morpho-biochemical, immune blood indexes, growth indexes and beef productivity. Considerable variability of physiological reactivity which is of seasonal, weather-climatic, breed and age character has been defined.

The succession of physiological reactivity and the forming of the productive state of the cattle young stock under the influence of meteorological environmental conditions has been studied.

Age growth peculiarities of beef productivity, interior indexes and behavioral peculiarities of young bulls of beef and dairy breeds and their crossbreeds on organic breeding technology have been defined.

Кey words: organic production, beef young stock ,climatic changes, growth, physiological reactivity.

Размещено на Allbest.ru

...