Обмін речовин та біохімічний склад молока у корів при згодовуванні насіння ріпаку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН НААН УКРАЇНИ

03.00.04 - біохімія

УДК 636.2.084:577.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

ОБМІН РЕЧОВИН ТА БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД МОЛОКА У КОРІВ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ НАСІННЯ РІПАКУ

Цісарик Орися

Йосифівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин НААН України і Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

Науковий консультант - доктор біологічних наук, професор, академік НААН України

Дроник Григорій Васильович,

Буковинський інститут агропромислового виробництва НААН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Стапай Петро Васильович, Інститут біології тварин НААН України, завідувач лабораторії живлення овець і вовноутворення;

доктор сільськогосподарських наук, професор Цехмістренко Світлана Іванівна, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії;

доктор сільськогосподарських наук, професор Данчук В'ячеслав Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри біохімії, фармакології та радіобіології.

Захист відбудеться 29 червня 2010 р. о 10оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин НААН України за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин НААН України за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Автореферат розісланий 28 травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ___________________ Віщур О.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація концепції здорового харчування населення вимагає зростання виробництва та розширення асортименту продуктів з оздоровчими властивостями. Саме до категорії біологічно цінних сьогодні повертаються незбиране молоко та молочні продукти з високим вмістом жиру, насамперед - вершкове масло. Цьому сприяло відкриття унікальних різносторонніх властивостей окремих мінорних сполук ліпідів молока, в першу чергу, цис-9, транс-11 кон'югованої лінолевої кислоти (Pariza M. W., 1997; Ip C., 1997, 1999; Parodi P. W., 1999) та компонентів оболонок жирових кульок (Mather I. H., 2000; Spitsberg V. L., 2005). Значна увага дослідників нині концентрується на способах підвищення вмісту цис-9, транс-11 С18:2 у складі молочного жиру (AbuGhazaleh A. A. et al., 2002-2007; Chilliard Y. et al., 2003- 2007; Loor J. J. et al., 2002-2005; Cruz-Hernandez C. et al., 2007), з'ясуванні механізмів її утворення (Lee M. R. F. et al., 2005; Shingfield K. J. et al., 2003, 2006) та біологічного впливу, передовсім - антиканцерогенного, імуномодуляторного, антиатерогенного (Banni S. et al., 2006; Pariza M. W., 2006; Sugano M. et al., 2006; Amaru D. L., Field C. J., 2009). Однак у складі молочного жиру викликає тривогу високий вміст середньоланцюгових насичених жирних кислот (ЖК), які проявляють атерогенну і тромбогенну дію (Ulbricht T. L. V., Southgate D. A. T., 1991), тому значні зусилля спрямовуються на зниження їх частки, бажаним також є підвищення співвідношення між вмістом поліненасичених ЖК (ПНЖК) n-3 і n-6 рядів (Chichlowski M. W. et al., 2005; Palmquist D. L., 2006). Встановлено, що для модифікації складу ЖК молока найуспішнішими є годівельні впливи, зокрема згодовування коровам рослинних олій, насіння олійних, риб'ячої олії та їх поєднання (Вудмаска І. В., 2008; Chilliard Y. et al., 2007; Glasser F. et al., 2008). Однак маловивченим під цим кутом зору залишається насіння ріпаку (НР). В Україні ж модифікаційний вплив згодовування НР на ізомерний склад ЖК молочного жиру не вивчений.

Склад ЖК молочних ліпідів залежить, з одного боку, від інтенсивності та напряму рубцевого метаболізму, а з другого - від метаболізму ліпідів в організмі. На це безпосередньо впливає вид та кількість ліпідної добавки. НР вирізняється не тільки цінними властивостями (збалансований склад ЖК, високий вміст протеїну і збалансований для потреб лактації склад амінокислот, високий вміст вітамінів і антиоксидантів), а й наявністю токсичних сполук: глюкозинолатів та ерукової кислоти. Через це, а також через високий вміст жиру в НР, додавання його до раціонів корів потребує детального вивчення. Однак комплексні дослідження впливу на організм корів згодовування НР, на відміну від інших олійних культур, відсутні. У США та країнах Євросоюзу в годівлі корів здебільшого використовують продукти перероблення НР як джерело протеїну (Piepenbrink M. S., Schingoethe D. J., 1998; Brito A. F., Broderick G. A., 2004), тому що олію застосовують для харчових цілей і біопалива. В Україні більша увага приділяється ріпаковій олії, шроту та макусі (Стапай П. В. зі співавт., 2003; Вовк С. О. зі співавт., 2005; Вудмаска І. В., 2008). Натомість використання НР, що має відмінності, порівняно зі згаданими кормами, в годівлі корів залишається здебільшого поза увагою.

Враховуючи цінні властивості НР, сприятливі умови для його вирощування в багатьох областях України, особливо західних (Мельничук Т. В., 1996), та вітчизняні високоврожайні сорти з низьким вмістом антипоживних сполук, маємо підстави для використання його в годівлі корів. Додавання НР до раціонів корів сприятиме підвищенню молочної продуктивності та допоможе у розв'язанні проблем вітчизняного молочного тваринництва та молочної промисловості щодо забезпечення сировиною, а модифікація складу молока в бажаному напрямі впливатиме на забезпечення населення біологічно цінними молочними продуктами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлені в дисертації результати є частиною досліджень, проведених у лабораторії фізіології лактації Інституту біології тварин НААН України (тоді Інститут фізіології і біохімії тварин УААН) за НТП „Вивчити вплив згодовування насіння безерукових сортів ріпаку і продуктів його переробки на рівень і напрямок обмінних процесів, секрецію молока у високопродуктивних корів”, № держреєстрації UA01002226Р (1991-1995); на кафедрі технології молока та молочних продуктів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за НТП „Розробка технології молочних продуктів підвищеної біологічної цінності”, № держреєстрації 0102U001330 (2001-2005) і „Оптимізація технологічних процесів та вивчення властивостей молочних продуктів функціонального та лікувально-профілактичного призначення”, № держреєстрації 0106U002403 (2006-2011), де автор вивчала вплив згодовування насіння ріпаку на обмін речовин, молочну продуктивність у корів, склад і властивості їх молока та виготовленого з нього масла.

Мета і завдання досліджень. Встановити вплив згодовування НР коровам різного рівня молочної продуктивності та фізіологічного стану (під час лактації та сухостійного періоду) на обмін речовин в їх організмі та секреторну активність молочної залози. Визначити ступінь модифікаційного впливу ліпідного комплексу НР на склад ЖК молока корів, біологічну цінність молочного жиру і властивості готового продукту - вершкового масла.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

· встановити оптимальну форму НР (залежно від ступеня його механічного подрібнення) для згодовування коровам, виходячи з результатів досліджень швидкості протеолізу та ліполізу в рубці;

· визначити оптимальну кількість НР в раціонах корів (замість частини концентрованих кормів) на основі результатів досліджень показників обміну речовин;

· встановити ефективність впливу згодовування НР на обмін речовин і секреторну активність молочної залози у корів середнього та високого рівня молочної продуктивності;

· дослідити вплив згодовування НР коровам під час сухостійного періоду на їх обмін речовин, майбутню молочну продуктивність і репродуктивну функцію;

· вивчити метаболізм у рубці, ефективність перетравлення і засвоєння поживних речовин корму при згодовуванні НР високопродуктивним дійним коровам;

· дослідити вплив згодовування високопродуктивним коровам НР на рівень неспецифічної резистентності та антиоксидантний стан організму;

· проаналізувати склад ЖК ліпідів плазми крові та молока у корів при згодовуванні їм НР;

· визначити біологічну цінність, фізичні та біохімічні властивості масла, виготовленого з молока корів при включенні до їх раціонів НР.

Об'єкт дослідження: обмін речовин в організмі корів, склад молока, біологічна цінність, фізичні та біохімічні властивості молочних продуктів (масла).

Предмет дослідження: вплив згодовування коровам НР на деякі ланки обміну речовин, секреторну активність молочної залози, особливості складу молока, біологічну цінність, фізичні та біохімічні властивості вершкового масла.

Методи дослідження: біохімічні (аналітичні, хроматографічні, електрофоретичні), імунологічні, реологічні, органолептичні, статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше внаслідок комплексних досліджень визначено вплив згодовування НР на деякі ланки обміну речовин та секреторну активність молочної залози у корів різного рівня продуктивності та фізіологічного стану. Експериментально встановлено оптимальний спосіб підготовки НР та його кількість у раціонах корів.

Отримали подальший розвиток дослідження ефективності перетравлення і засвоєння нутрієнтів, обміну речовин у корів при згодовуванні їм НР в кількості, що її визначили як оптимальну. Встановлено, що рівень ферментативних процесів у рубці, споживання корму та перетравлення його компонентів не зазнають істотних змін, водночас при цьому інтенсифікується обмін речовин в організмі тварин. Додавання до раціонів корів НР у певних кількостях позитивно впливає на гематологічні показники, неспецифічну резистентність, антиоксидантний стан організму. Доведено, що в раціонах високопродуктивних корів НР сприяє підвищенню секреторної активності молочної залози.

Уперше встановлено модифікаційний вплив згодовування НР на ізомерні форми ЖК в ліпідах крові та молока. Встановлено, що в плазмі крові зростає вміст транс-11 С18:1, а в складі молочних ліпідів - вміст транс-11 С18:1 та цис-9, транс-11 С18:2. При цьому знижується ступінь насиченості і частка середньоланцюгових насичених ЖК та зростає співвідношення між вмістом ПНЖК n-3 і n-6 рядів у складі ліпідів плазми крові та молока. Вперше досліджено властивості масла, виготовленого з молока корів при згодовуванні їм насіння ріпаку і доведено, що воно характеризується вищою біологічною цінністю, кращими показниками консистенції при низьких плюсових температурах та тенденцією до вищої стійкості до процесів окиснення.

Таким чином, вперше з'ясовано позитивну роль НР у всьому природно-технологічному ланцюгу: корми - тварина - молоко - готовий продукт.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано доцільність згодовування НР (у кількості близько 6 % від сухої речовини (СР) раціону замість частини зернових, еквівалентної за перетравним протеїном, у складі концентрованих кормів) високопродуктивним коровам. Згодовування високопродуктивним дійним коровам НР зумовлює підвищення молочної продуктивності в середньому в межах 15 % (молока з базисною масовою часткою жиру) та збільшення вмісту жиру в молоці - на 0,2 %. Додавання НР до раціонів корів з високою продуктивністю є економічно вигідним. Згодовування НР коровам з середньою продуктивністю істотно не впливає на секреторну активність молочної залози. Розроблено рекомендації з науково-практичним обґрунтуванням „Біохімічні аспекти використання насіння ріпаку в годівлі корів”, схвалені й рекомендовані до впровадження у виробництво секцією тваринництва НТР Мініагрополітики України. Результати досліджень впроваджені в господарствах Чернівецької області.

Згодовування коровам НР забезпечує підвищення біологічної цінності молока, а молочним продуктам з високою концентрацією молочного жиру, зокрема маслу, надає функціональних властивостей (Патент на корисну модель). Масло при цьому має вищу м'якість та більшу пластичність при низьких плюсових температурах, що сприяє його споживчій привабливості.

Теоретичні й практичні результати дисертаційної роботи використано в навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького при підготовці студентів за спеціальністю „Технологія зберігання, консервування та переробки молока” в курсах дисциплін „Хімія сировини для молочної промисловості” і „Технологія молока та молочних продуктів”.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення та прикладні результати, що містяться в дисертації, отримані здобувачем самостійно. Автор обґрунтувала концепцію дисертаційної роботи, опрацювала літературу за темою дисертації, організувала і провела експерименти, виконала лабораторні дослідження, провела статистичну обробку й аналіз одержаних результатів. В опублікованих у співавторстві наукових працях задекларована частка автора.

Апробація роботи. Результати роботи доповідались на: XІV з'їзді фізіологів України (Львів, 1994); Всеукраїнській конференції з фізіології і біохімії тварин (Львів, 1994); ІІ Міжнародній конференції “Актуальные проблемы биологии в животноводстве” (Боровск, 1995); I Симпозіумі Україна-Австрія “Сільське господарство: наука і практика” (Львів, 1996); VІІ і VІІІ Українських біохімічних з'їздах (Київ, 1997; Чернівці, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продукції тваринництва” (Львів, 1997); Міжнародній конференції ”Біологічні основи живлення с.-г. тварин” (Львів, 1998); Міжнародній науковій конференції „Продукція молока у фермерських господарствах Польщі і України - сучасний стан і майбутнє” (Люблін - Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин”, присвяченій 80-річчю П. З. Лагодюка (Львів, 2004); Міжнародних науково-практичних конференціях „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (Чернівці, 2007, Львів-Оброшино, 2008, Берегово, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2008); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини” (Донецьк, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті Євроінтеграції” (Кам'янець-Подільський, 2009); V Міжнародній науково-практичній конференції „Харчові технології - 2009” (Одеса, 2009).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи автор виклала у 38 друкованих працях: 22 статтях у фахових виданнях (9 - у науково-технічних бюлетенях, 5 - у наукових вісниках, 1 - у збірниках наукових праць, 7 - у журналах, з них 12 без співавторів); 10 публікаціях у матеріалах конференцій, 1 практикумі для студентів, 1 науково-практичних рекомендаціях та 1 патенті України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури (710 найменувань, в тому числі 603 латиницею) і додатків (3). Дисертація викладена на 398 сторінках комп'ютерного тексту, її обсяг становить 281 сторінку, робота містить 79 таблиць і 11 рисунків, які займають 24 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В Огляді літератури спершу аналізуються сучасні відомості про метаболізм ліпідів у жуйних: ліполіз триацилгліцеролів (ТАГ) і біогідрогенування ненасичених ЖК в рубці, утворення транс-ізомерів ЖК, механізми інгібування ненасиченими ЖК ферментації в рубці, шляхи регулювання потоку ненасичених ЖК до дуоденуму та перетравлення і засвоєння ЖК у організмі. У другому параграфі розглядається література щодо регулювання синтезу молочного жиру та модифікації складу жирних кислот, в тому числі й за дії ліпідних добавок. Окремий параграф присвячений аналізу нових досліджень компонентів ліпідів молока з функціональними властивостями та способів підвищення їх умісту. Проаналізовано також дані наукових робіт про використання в годівлі корів НР, зокрема дослідження процесів ферментації в рубці та засвоєння корму, а також про його (НР) вплив на молочну продуктивність і вміст компонентів у молоці.

Загальна методика та основні методи досліджень. Проведено сім дослідів та одну виробничу перевірку на базі селянських спілок „Дністер” Миколаївського району, „Дружба” і „Нива” Стрийського району Львівської області, дослідного господарства „Чишки” Інституту біології тварин НААН України та агроторгової фірми „Оршівська” Кіцманського району Чернівецької області. Схема досліджень подана на рисунку 1.

Досліди провели методом груп-аналогів і періодів за аналогічною схемою. У підготовчому (зрівняльному) періоді усі тварини утримувались на однаковому раціоні, збалансованому за нормами ВІТа (2003). У дослідному періоді тваринам дослідних груп до раціону додавали НР замість частини концентрованих кормів, у заключному періоді тварин усіх груп знову переводили на однаковий раціон. Використовували НР сортів Жет-Неф (вміст ерукової кислоти 1,78-2,0 % і глюкозинолатів - 22,2-44,4 мкмоль/г), Тисменицький (3,34 % і 3,3 мкмоль/г відповідно), Дангал (1,18 % і 16,7 мкмоль/г відповідно). Утримання корів було прив'язним, доїння - машинне, апаратами ДА-2 „Майга”.

Експериментальні дослідження були проведені в три етапи. На першому етапі здійснювали вибір способу підготовки (залежно від ступеня подрібнення) та оптимальної кількості НР у раціонах корів, його вплив на обмін речовин і молочну продуктивність середньопродуктивних корів (до 4000 кг молока за лактацію). На другому - вивчали вплив згодовування НР високопродуктивним коровам (близько 5000 кг молока за лактацію) різного фізіологічного стану (під час лактації та сухостійного періоду) на обмінні процеси в їх організмі, секреторну активність молочної залози та біохімічний склад молока. Третій етап був присвячений дослідженню властивостей вершкового масла, виготовленого з молока корів при згодовуванні їм НР.

У першому досліді з метою встановлення оптимальної для згодовування форми НР визначили ступінь розщеплення протеїну та жиру за різного ступеня помелу (дрібного з отриманням часточок близько 0,3 мм та грубого - близько 1 мм) при інкубації в умовах in vitro та in situ. Дослідження in situ провели на 3-ох бичках з рубцевими фістулами. Наступна частина досліду полягала у визначенні оптимальної кількості НР у складі раціонів, яку провели на трьох групах середньопродуктивних помісних (симентал х голштино-фризи) корів 2-3-ої лактації, по 5 тварин у групі. Упродовж дослідного періоду (тривалістю 40 днів) тваринам 1- і 2-ої дослідної груп частину концентрованих кормів, еквівалентну 7 і 14 % перетравного протеїну корму, замінили подрібненим НР сорту Жет-Неф, що становило 0,5 і 1,0 кг/добу. Вміст жиру в раціонах 1- і 2-ої дослідної груп зріс від 2,9 % в СР до 4,0 і 5,1 % відповідно, а концентрація енергії - від 8,5 Мдж/кг СР до 8,8 і 9,1 Мдж/кг СР.

Другий дослід провели на трьох групах корів-аналогів (2-3-ої лактації), чорно-рябої породи, по 5 тварин у групі (середнього рівня продуктивності). Упродовж дослідного періоду (тривалістю 60 днів) тваринам 1- і 2-ої дослідних груп до раціонів додавали НР у кількості 1,5 та 2 кг/добу замість частини концентрованих кормів. Вказана кількість НР відповідала 23 і 31 % протеїну корму, раціони контрольних і дослідних груп були ізонітрогенними. Використовували НР сорту Жет-Неф. У контрольному раціоні концентрація енергії становила 9,0 МДж/кг СР, вміст жиру - 3,1 % в СР, у раціоні 1- та 2-ої дослідних груп - 9,65 МДж/кг СР, 6,6 % в СР та 9,85 МДж/кг СР і 7,9 % в СР відповідно.

Третій дослід провели на двох групах корів (по 6 тварин) під час сухостійного та післяродового періоду. У дослідному періоді (сухостійний період) тривалістю 50 днів коровам дослідної групи 18 % протеїну в раціоні замінили НР сорту Жет-Неф (1 кг/добу), внаслідок чого концентрація енергії зросла від 9,2 до 9,76 МДж/кг СР, вміст жиру - від 3,2 до 5,7 % в СР. Післяродовий період (лактопоез) співпадав із заключним періодом досліду.

Четвертий дослід провели на двох групах дійних корів (3-ої лактації) чорно-рябої породи (по 3 тварини в групі). Під час дослідного періоду (тривалістю 60 днів) коровам дослідної групи 11 % протеїну в раціоні замінили НР (1,1 кг/добу) сорту Тисменицький. У контрольному раціоні концентрація енергії становила 9,90 МДж/кг СР, вміст жиру - 2,3 %, у дослідному - 10,37 МДж/кг СР і 4,5 % в СР відповідно. У дослідному періоді провели балансовий дослід (5 діб).

П'ятий дослід провели на двох групах помісних (симентал х голштино-фризи) корів (3-4-ої лактації), по 6 тварин у групі. Впродовж дослідного періоду (тривалістю 150 днів) коровам дослідної групи 11 % протеїну в раціоні замінили НР сорту Жет-Неф (1 кг/добу). Концентрація енергії в контрольному раціоні становила 9,89 МДж/кг СР, вміст жиру - 3,5 % в СР, у дослідному - 10,25 МДж/кг СР і 5,2 % в СР відповідно.

У шостому досліді використовували НР сорту Тисменицький. Під час дослідного періоду (тривалістю 120 днів) коровам дослідної групи 10 % протеїну в раціоні замінили НР (1,2 кг/добу). Концентрація енергії в контрольному раціоні становила 9,49 МДж/кг СР, вміст сирого жиру - 3,2 % в СР, а в дослідному - 9,89 МДж/кг СР, вміст жиру - 4,9 % в СР.

Сьомий дослід провели з використанням НР сорту Дангал на двох групах корів української червоно-рябої молочної породи (3-4-ої лактації), по 6 тварин у групі. Під час дослідного періоду (тривалістю 60 днів) коровам дослідної групи 12 % протеїну корму було замінено НР. У контрольному раціоні концентрація енергії та вміст жиру становили 9,64 МДж/кг СР та 3,2 %, в дослідному - 10,10 МДж/кг СР та 5,8 % в СР відповідно. Одночасно із відбором зразків молока виробляли масло, яке пакували в полістиролові ємності і зберігали в холодильнику за температури +4±2°С упродовж 35 діб.

Виробничу перевірку провели в селянській спілці „Нива” Стрийського району Львівської області на 50 помісних (симентали з червоно-рябими голштино-фризами) коровах.

Матеріалом для досліджень слугували зразки крові, молока, вершкового масла, вмісту рубця, калу, сечі, кормів, у тому числі - НР.

Основні методи досліджень. Вміст Нітрогену загального, залишкового (у молоці також казеїнів і альбумінів) визначали за К'єльдалем, концентрацію амонійного Нітрогену - за Е. Конвеєем, Нітрогену амінокислот - за Д. Мютінгом і Е. Кайзером, сечовини - реакцією з диацетилмонооксимом, співвідношення білкових фракцій - електрофоретично в гелі агар-агару, амінокислотний склад білків молока і кормів - на амінокислотному аналізаторі АА-339, активність аспартат- (АсАТ) (КФ 2.6.1.1) і аланінамінотрансферази (АлАТ) (КФ 2.6.1.2) - за С. Райтманом і С. Френкелем. Концентрацію глюкози визначали реакцією з о-толуїдином, молочної кислоти - з п-оксидифенілом. Уміст загальних ліпідів визначали методом з фосфованіліновим реактивом, триацилгліцеролів (ТАГ) - за вмістом формальдегіду, неестерифікованих ЖК (НЕЖК) - мікрометодом реакцією з 1,5-дифенілкарбазидом, описаним В. Й. Скороходом і М. Б. Стефаник (1983). Визначення умісту загального холестеролу, ліпопротеїнів високої щільності-холестеролу (ЛПВЩ) та ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ)-холестеролу проводили ензиматичним колориметричним методом із застосуванням системи COBAS INTEGRA (фірми Roche Diagnostic, Гамбург). Концентрацію кетонових тіл визначали йодометричним методом. Визначення вмісту ТБК-активних продуктів проводили модифікованим методом (Коробейникова С.Н., 1989); гідропероксидів ліпідів - спектрофотометрично реакцією з тіоціанатом амонію і сіллю Мора; сульфгідрильних груп - за методом П. Н. Узбекова (1963); активності глутатіонпероксидази (ГПО) (КФ 1.11.1.9) - за ступенем окиснення відновленого глутатіону пероксидом третинного бутилу (Моин В. М., 1986). Концентрацію гормонів щитоподібної залози визначали радіоімунологічно, фенолів - кольоровою реакцією з реактивом Фоліна. Гематологічні показники визначали на автоматичному гематологічному аналізаторі D-Cell 60. Визначення фагоцитарної активності нейтрофілів крові проводили за методикою, описаною В.С. Гостєвим (1950). Лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) визначали нефелометричним методом (Дорофейчук В. Г., 1968), бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) - фотоколориметричним методом з мікробною тест-культурою E.Coli (Марков Ю. М., 1968).

Ліпіди з плазми крові, молока і НР екстрагували за методами Е. Блайя і В. Дайєра (Bligh E. G., Dyer W. J., 1959) та Д. Фолча (Folch J. et al., 1957). Хроматографію ЖК плазми крові та молока проводили на газовому хроматографі Hewlett Packard HP-6890 з капілярною колонкою SP-2560 (100 % biscyanopropylpolysiloxane, Supelco) довжиною 100 м, обладнаному полум'яно-йонізаційним детектором (ISO 15885:2002F, IDF 184:2002E). Газ-носій - гелій. Жирнокислотний склад ліпідів НР досліджували методом газорідинної хроматографії на хроматографі Chrom-4 з набивною колонкою довжиною 2,4 м, заповненою 10 % полідиетиленглікольсукцинатом, нанесеним на Chromosorb W (Немировський В. І. зі співавт., 1989).

У нативній рідині рубця концентрацію летких ЖК визначали в апараті Маркгама, їх співвідношення - методом газорідинної хроматографії на хроматографі Chrom-4 з набивною колонкою Carbowax 20M TPA (Supelco) довжиною 1 м, температура термостата 100°C, газ-носій - азот (Немировський В. І. зі співавт., 1989).

Уміст жиру в молоці визначали бутирометрично. Визначення схильності пастеризованого молока до окиснення проводили після внесення йонів Купруму (Smith G. J., 1962) реакцією з 2-ТБК.

Чутливість масла до процесів окиснення досліджували в динаміці: на 1-, 5-, 10-, 15-, 25- та 35-ій добах зберігання за температури +4±2°С та через 24, 48 та 72 години в умовах прискореного окиснення - +102±2°С, визначаючи пероксидне число і ступінь окиснення реакцією з 2-ТБК, як описано Г. С. Ініховим і Н. П. Бріо (1971). Твердість та пластичність масла визначали методом, запропонованим Міжнародною молочною федерацією (Wright A. J., Marangoni A. G., 2006), за допомогою сконструйованого автором пенетрометра.

Уміст загальних глюкозинолатів у насінні ріпаку визначали методом ферментативного звільнення глюкози (Smith C. A., Dacombe C., 1987). Уміст загального Нітрогену в кормах визначали за К'єльдалем, білкового - за Барнштейном, жиру - в апараті Соксклета.

Цифрові дані обробляли статистично з використанням критерію Стьюдента (t), який визначали за допомогою стандартних комп'ютерних програм. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично вірогідною при р<0,05 - 0,001.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вибір оптимальної форми та кількості насіння ріпаку в раціонах корів. Обмін речовин, склад молока і молочна продуктивність при згодовуванні насіння ріпаку дійним коровам середнього рівня продуктивності. НР має жорстку насіннєву оболонку, яка забезпечує ефективний бар'єр для дії ферментів, тому перед згодовуванням необхідне його оброблення, найдоступнішим способом якого є подрібнення. Однак, після руйнування оболонок, білковий та ліпідний комплекс насіння піддається швидкому розщепленню (Madsen J., 1985; Brito A. F., Broderick G. A., 2007), тому ступінь ефективності використання кормового Нітрогену (Ерсков Э. Р., 1985) та інтенсивність інгібувального впливу вільних ПНЖК на мікрофлору рубця (Beam T. M. et al., 2000; Enjalbert F. et al., 2003) залежить від швидкості протеолізу і ліполізу. Інтенсивність гідролізу протеїну НР при грубому (дерть) та дрібному (борошно) його помелі в умовах in vitro була меншою при інкубації дерті за рН 6,5 і 7,0 (р<0,01). В умовах in situ зменшення вмісту білкового Нітрогену відбувалося інтенсивніше при інкубації ріпакового борошна, ніж дерті, різниця становила 6,3 і 7,3 % за 4 і 6 годин відповідно (р<0,05). Середнє значення ступеня розщеплення жиру за всіх значень рН для насіння грубого помелу становило 17,8 та 21,8 % за 4 та 6 годин інкубації, натомість для дрібного - 18,7 та 25,4 % відповідно. В умовах in situ також зареєстрували тенденцію до повільнішого ліполізу при інкубації НР грубого помелу. Отримані результати засвідчили, що кращим варіантом підготовки НР для згодовування коровам є грубий помел.

Щодо оптимальної кількості НР в раціонах дійних корів у наукових повідомленнях немає одностайності (Murphy M., 1987; Murphy J. J. et al., 1990; Aldrich C. G. et al., 1997; Chichlowski M. W. et al., 2005). Оскільки ріпакове насіння ми розглядали як альтернативне джерело протеїну, то його кількість виражали у відсотках від вмісту перетравного протеїну в раціоні. При цьому раціони годівлі тварин контрольних і дослідних груп були ізонітрогенними, а НР було замінено частину зернових у складі концентрованих кормів. Відсоток заміни перетравного протеїну НР в раціонах корів дослідних груп лінійно зростав і становив 7, 14, 23 і 31 %, що складало 0,5, 1,0, 1,5 і 2,0 кг/добу.

У крові тварин, які отримували 1,5 і 2,0 кг/добу НР, встановлено зниження вмісту гемоглобіну порівняно до контролю на 4,8 % (p<0,05) i 5,6 % (p<0,001) відповідно; вміст гемоглобіну знизився також порівняно з підготовчим періодом У крові тварин, які отримували 1,0 кг/добу НР зросла кількість лейкоцитів - на 23,2 % порівняно з тваринами контрольної групи та на 69,9% порівняно з підготовчим періодом (р<0,05), у тварин, які отримували 0,5 кг/добу НР, щодо кількості лейкоцитів зареєстровано лише тенденцію до підвищення, однак у них вірогідно зріс гематокритний показник. Вказані показники перебували у фізіологічних межах.

Аналіз вмісту сполук Нітрогену у крові показав, що у корів, які отримували 1,5 і 2,0 кг/добу НР, зареєстровано вірогідне зменшення вмісту загального і білкового Нітрогену в плазмі крові. У корів, які отримували 0,5 і 1,0 кг/добу НР, істотних відмінностей не встановлено, однак у корів, які отримували найменшу його кількість, спостерігалось вірогідне зниження вмісту сечовини в сироватці крові. Зростання вмісту сечовини у крові корів, яким згодовували НР в найбільших кількостях, є наслідком підвищеного надходження легкорозщеплюваного протеїну.

Завдяки зростанню відносного вмісту альбумінової фракції у крові корів дослідних груп, до раціону яких входило 1,5 і 2,0 кг/добу НР, у них вірогідно зріс білковий індекс, натомість у корів, які отримували насіння у найбільшій кількості, він дещо погіршився, сягнувши нижче нижньої фізіологічної межі, що свідчить про пригнічення альбумінсинтезувальної функції печінки.

У молоці корів, які отримували 2,0 кг/добу НР, зареєстровано чітку тенденцію до зменшення вмісту казеїнів та вірогідне збільшення вмісту залишкового Нітрогену. У цих тварин також встановлено менший вміст суми -лактоглобулінів і -лактальбумінів, білків, які слугують маркерами функціональної активності молочної залози. Тому можна зробити висновок про пригнічення синтезу молочних білків. Натомість у молоці корів, які отримували НР в кількості 0,5 і 1,0 кг/добу, встановлено підвищення вмісту суми -лактоглобулінів і -лактальбумінів.

У крові тварин усіх дослідних груп спостерігалось збільшення вмісту загальних ліпідів і ТАГ. Концентрація НЕЖК та кетонових тіл у крові корів, які отримували 0,5 і 1,0 кг/добу НР, істотно не змінилась. У крові тварин, які отримували НР в більших кількостях, вміст НЕЖК зріс (у корів, що отримували 2,0 кг/добу - вірогідно), у них також підвищився рівень кетонових тіл порівняно з таким у тварин контрольної групи та з підготовчим періодом.

Включення НР до раціонів корів з середньою продуктивністю істотно не вплинуло на величину надоїв. Однак для корів, які отримували 0,5 і 1,0 кг/добу НР, на відміну від корів інших груп, виявилось характерним підтримання середньодобових надоїв у заключному періоді (після припинення згодовування насіння) на рівні дослідного періоду. Щодо вмісту жиру в молоці, то встановлено, що згодовування 0,5 і 1,0 кг/добу НР зумовило тенденцію до його підвищення, однак у кількості 1,5 і 2,0 кг/добу - навпаки до зниження, що засвідчує факт молочножирової депресії.

Комплексний аналіз залежності гематологічних параметрів, показників метаболізму сполук Нітрогену і ліпідів, а також молочної продуктивності від кількості НР в раціонах корів дав змогу обґрунтувати її оптимальне значення на рівні середніх кількостей заміни ним (НР) протеїну в раціоні (14 %).

Обмін речовин, молочна продуктивність і репродуктивна функція корів при включенні насіння ріпаку до раціонів упродовж сухостійного періоду. У корів після родів, крім фізіологічно виправданого негативного енергетичного балансу, спостерігаються й інші істотні зміни метаболізму, викликані лактопоезом: перехід жирової тканини на катаболічний тип, задоволення підвищених енергетичних потреб за рахунок інтенсивного окиснення ЖК (Drackley J. K. et al., 2001), зростання потоку ЖК до печінки, що загрожує її жировим переродженням, кетозом та іншими метаболічними патологіями (Goff J. P., Horst R. L., 1997). Для їх попередження важливо звести до мінімуму тривалість і глибину негативного енергетичного балансу під час післяродового періоду, фундамент якого закладається в другій половині сухостійного періоду.

Установлено, що в корів, які отримували НР під час сухостійного періоду, покращився енергетичний статус організму в післяродовому періоді. Зокрема концентрація НЕЖК у плазмі крові цих тварин під час ранньої лактації (заключний період досліду після припинення згодовування НР) була вірогідно нижчою (на 12,5 %) порівняно з тваринами контрольної групи, у яких ТАГ активніше мобілізувались із жирових депо. У корів дослідної групи рівень в-гідрооксимасляної кислоти був вірогідно нижчим під час дослідного періоду, ця ж закономірність залишалась і в післяродовому періоді (p<0,05), відповідно нижчим було співвідношення між вмістом в-гідрооксимасляної та ацетооцтової кислоти, що вказує на вищу інтенсивність окисно-відновних процесів (Тимочко М. Ф. зі співавт., 1998). Рівень загальних ліпідів у крові корів дослідної групи був вірогідно вищим. При цьому не встановлено істотних міжгрупових відмінностей вмісту SH-груп у сироватці крові, що може свідчити про відсутність загрози виникнення оксидативного стресу. Наші результати узгоджуються із дослідженнями, які вказують, що додавання ліпідних добавок до раціонів корів у сухостійному періоді значно знижує метаболічне та гормональне напруження і сприяє покращенню енергетичного балансу під час ранньої лактації (Artunduaga M. A. et al., 2009).

У корів дослідної групи під час післяродового періоду встановлено тенденцію до покращення гематологічних показників, зокрема підвищення вмісту гемоглобіну на фоні зниження його у контрольних тварин. За результатами наших досліджень рівень гормонів щитоподібної залози у крові не відрізнявся у корів контрольної і дослідної групи та перебував у межах референтних величин.

У корів, які отримували впродовж сухостійного періоду НР, зменшився на 16 днів сервіс-період (p<0,05) та на 0,4 індекс осіменіння (p<0,05). Такий вплив, на нашу думку, спричинений не тільки покращенням енергетичного балансу тварин, а й впливом компонентів НР, зокрема високим вмістом токоферолів і складом ЖК - балансом між вмістом ПНЖК n-3 і n-6 рядів. Після розтелення корови дослідної групи продукували на 9,8 % більше молока; за вмістом основних компонентів у молоці значних відмінностей не встановлено. Наші результати щодо зростання молочної продуктивності узгоджуються з результатами експериментів, у яких вивчався вплив збільшення енергетичної цінності раціонів корів упродовж сухостійного періоду (Камбур М. Д., Замазій А. А., 2009; Doepel L. et al., 2002).

Метаболізм у рубці та трансформація поживних речовин корму при згодовуванні насіння ріпаку дійним коровам високого рівня молочної продуктивності. Для подальших досліджень на високопродуктивних коровах при визначенні кількості ріпакового насіння в складі раціонів необхідно було врахувати такі чинники: збільшення кількості протеїну відповідно до підвищення рівня молочної продуктивності, граничний вміст жиру в раціонах (до 7 % в СР); кількість насіння, визначену нами як оптимальну. Розрахунки показали, що кількість насіння, яка відповідає заміні близько 10 % перетравного протеїну в раціоні, враховує вказані чинники. У цих дослідженнях ми використали НР сорту Тисменицький, яким було замінено частину пшенично-ячмінної та екструдованої бобової дерті.

У балансових дослідах не встановлено зниження споживання корму тваринами дослідної групи, що важливо, оскільки підвищене надходження ненасичених ЖК може його спричинити. Медіаторами зниження споживання корму, крім холецистокініну і кишкових пептидів, можуть бути й транс-10 ізомери ЖК, утворені в рубці (Bradford B. J. et al., 2008). Відзначаємо узгодження наших результатів з результатами інших дослідників (Khorasani G. R., Kennelly J. J., 1998; Chen P. et al., 2008), отриманими при згодовуванні співмірної кількості НР. Однак зниження споживання корму зареєстровано при згодовуванні хімічно обробленого насіння, ріпакової олії та її кальцієвих солей (Aldrich C. G. et al., 1997; Loоr J. J. et al., 2002). Підтвердився також відомий з літератури факт, що НР поїдається коровами краще, ніж насіння соняшнику і льону (Beauchemin K. A., 2009).

Для жуйних тварин важливим фактором впливу на ефективність використання корму є його адекватність потребам симбіонтної мікрофлори рубця, яка вносить вагомий вклад у забезпечення тварини протеїном та ліпідами. Підвищене надходження ненасичених ЖК може спричинити негативний вплив на мікрофлору рубця. Дослідження метаболізму в рубці показали, що загальна концентрація ЛЖК у рубцевій рідині корів дослідної групи не знижувалась. Однак частка оцтової кислоти в рубцевій рідині корів, які отримували НР, дещо знизилась, завдяки чому знизилось і співвідношення ацетат/пропіонат (до 4,0 проти 4,6 у тварин контрольної групи), проте воно не вийшло за межі ацетатного типу ферментації (Янович В. Г., Сологуб Л. І., 2000). Отримані результати метаболізму в рубці узгоджуються з даними досліджень, в яких використовувалось НР (Khorasani G. R., Kennelly J. J., 1998) та інші ліпідні добавки у співмірних з нашою кількостях (Chen P. et al., 2008).

Уміст молочної кислоти в рідині рубця корів при згодовуванні НР був більший, порівняно з контролем (p<0,05), не сягаючи верхньої межі. Лактат утворюється двома шляхами: як кінцева сполука бродіння або перетворенням інших кислот. Бактерії рубця виду М. elshdenii, активність яких спричиняє „зсув” основних шляхів біогідрогенування, перетворюють пропіонат і валер'ят у лактат, при цьому у вмісті рубця корів дослідної групи не зареєстровано зниження концентрації вказаних метаболітів, це свідчить про те, що підвищений вміст лактату пов'язаний саме із розвитком молочнокислої мікрофлори. Підвищена концентрація лактату зумовила тенденцію до зниження рН рідини рубця до 6,60 проти 6,73 у тварин контрольної групи. Збільшення рівня лактату у вмісті рубця корів дослідної групи супроводжувалось тенденцією до підвищення його вмісту в крові, а це може сприяти перетворенню лактату в печінці в глюкозу. За рівнем глюкози в крові істотних міжгрупових відмінностей не встановлено.

Другою проблемою, пов'язаною з використанням НР у годівлі корів, є високий вміст у ньому легкорозщеплюваних протеїнів. За рахунок часткової заміни пшенично-ячмінної та екструдованої бобової дерті частка легкорозщеплюваного протеїну в раціонах корів дослідної групи зросла від 6,7 до 7,0 % в СР корму. Проте наші результати доводять, що у корів, які отримували ріпакове насіння, не відзначено інтенсивнішого розщеплення протеїну корму в рубці, про що свідчить вища концентрація білкового Нітрогену (на 3,9 %, р<0,05) і нижча - амоніаку (на 22,8 %, р<0,01) в рубцевій рідині. Причина може полягати у зниженні інтенсивності дезамінування амінокислот за дії ПНЖК чи більшому їх використанню мікроорганізмами рубця для синтезу протеїну в корів дослідної групи. На нашу думку, незначне підвищення частки розщеплюваного в рубці протеїну за рахунок НР, яке відзначається збалансованим амінокислотним складом, створює умови для ефективного синтезу мікробного білка. Цьому сприяє також достатній рівень енергії для мікроорганізмів, що засвідчується рівнем ЛЖК у рідині рубця. Наші результати узгоджуються з результатами інших авторів, отриманими в експериментах при згодовуванні ріпакового шроту (Brito A. F., Broderick G. A., 2004), НР (Hussein H. S. et al., 1996; Beauchemin K. A. et al., 2009), натомість згодовування ріпакової олії в формі каноламіду знижує швидкість синтезу мікробного білка (Loor J. J. et al., 2002).

Раціональне використання протеїну корму тваринами, яким згодовували НР, може засвідчити дещо вищий вміст білкового Нітрогену в крові (на 4,3 %), вищий - у молоці (на 21,9 %, р<0,05) та нижчий вміст сечовини в крові (на 15,0 %, p<0,05) і молоці (на 29,9 %, р<0,05).

Нітрогензберігаючу дію згодовуваного НР підтверджують також результати балансових дослідів. Зокрема встановлено тенденцію до зменшення, порівняно з тваринами контрольної групи, кількості Нітрогену, виділеного з калом, у відсотках від спожитого (13,4 проти 15,0) та сечею (13,4 проти 17,6), натомість більшу його кількість, виділену з молоком (p<0,05).

Збільшення вмісту жиру в раціоні корів, передусім, може негативно відобразитись на розщепленні і перетравленні клітковини, проте у наших експериментах такого впливу не виявлено. Незважаючи на вищий вміст жиру в раціонах корів дослідної групи, рівень його перетравлення є високим - 91,5 %, у тварин контрольної групи - 88,7 %. У корів, які отримували НР, зареєстровано вищий вміст жиру в калі порівняно з контролем (на 63,2 %, p<0,01), проте вони продукували й більшу кількість молочного жиру - на 12,8 % (p<0,05).

Отримані результати аналізу балансу обмінної енергії вказують, що згодовування НР сприяє її ефективнішій конверсії в енергію молокоутворення, яка становить 37,3 %, а у корів контрольної групи - 36,0 %. Крім того, величина середньодобових приростів у корів, які отримували НР, була більшою - в 1,3 раза (р<0,05).

Обмін речовин, склад молока та молочна продуктивність при згодовуванні високопродуктивним коровам насіння ріпаку. Включення НР до раціонів високопродуктивних корів зумовило низку позитивних ефектів. Зокрема, у різних експериментах у тварин дослідних груп зареєстровано кращі, порівняно з контролем, показники червоної частини крові та тромбоцитограми - зменшення середнього об'єму тромбоцитів та ширини їх розподілу за об'ємом. Ці результати вказують на нижчу агрегаційну здатність тромбоцитів (Шилов А. М., 2009), що, на нашу думку, спричинено підвищеним споживанням ПНЖК n-3 ряду (Гичев Ю., 2001; Schmitz P., 2002). Згодовування НР зумовило чітку тенденцію до зростання загальної кількості лейкоцитів у крові, що узгоджується з даними інших дослідників, отриманими в експериментах при підвищенні енергетичної цінності раціону (Meglia G., 2004).

Вплив дієтичних ЖК на імунну систему організму корів вивчений дуже мало, дані літератури стосуються здебільшого корів у післяродовий період (Lessard M. et al., 2003, 2004). Нами встановлено, що у тварин, які отримували НР, зросла фагоцитарна активність нейтрофілів крові (у середньому на 5 %, р<0,05), а також БАСК (на 7,7 %, р<0,05) і ЛАСК (на 2,8 %, р<0,05). Позитивний вплив згодовування НР на обидві ланки неспецифічного захисту спричинений, на нашу думку, помірними дозами ПНЖК, особливо балансом у їх складі кислот n-3 і n-6 родин, а також транс-11 ізомерами, утвореними під час рубцевого біогідрогенування (Tricon S., 2004; Sugano M. et al., 2006). Рівень природної резистентності, визначений за інтегральною шкалою, запропонованою В. Ю. Чумаченком (Чумаченко В. Е. и соавт., 1990), у корів дослідної групи був вищим порівняно з тваринами контрольної групи на 2,5 бали (у середньому за період згодовування НР).

Відзначено підвищення (в рамках фізіологічних величин) активності АсАТ в сироватці крові корів, які отримували НР, при цьому активність АлАТ не змінилась. Це може бути свідченням залучення швидшого варіанту циклу Кребса (Кондрашова М. Н., 1989).

Вміст загального та білкового Нітрогену в крові корів дослідних груп проявив чітку тенденцію до підвищення, що корелює із показниками в молоці. Більшою мірою реагував вміст сироваткових білків молока, який у досліді із насінням сорту Жет-Неф був вірогідно вищим у корів дослідної групи в більшості періодів досліджень. У складі білків молока корів при згодовуванні НР встановлено вищий вміст метіоніну порівняно з контролем - 2,79 проти 2,33 % (p<0,05). Сірковмісні амінокислоти є лімітуючими в казеїнах коров'ячого молока (Кравченко Э. Ф. и соавт., 2005), тому це сприяє підвищенню біологічної цінності молочних протеїнів. У молоці, отриманому від корів при згодовуванні їм НР, не виявлено вад смаку і запаху, його органолептичні показники відповідали вимогам ДСТУ 3662-97.

Згодовування НР спричинило зміни концентрації ліпідних компонентів у крові, зокрема вірогідне зростання вмісту загальних ліпідів і ТАГ, тенденцію до підвищення вмісту НЕЖК (в межах норми). Рівень кетонових тіл у крові корів дослідних груп істотно не змінився, однак відношення вмісту -гідрооксимасляної кислоти до ацетооцтової у них було нижчим. Встановлено тенденцію до підвищення вмісту загального холестеролу в плазмі крові корів, які отримували НР, яке відбувалось, в основному, за рахунок ЛПВЩ-холестеролу. Зміни щодо вмісту ліпідних метаболітів при згодовуванні НР узгоджуються з результатами літератури, отриманими в експериментах, в яких вивчався вплив згодовування ліпідних добавок (Bauchart D. et al., 1996), в тому числі й НР (Chichlowski M. W. et al., 2005; Delbecchi L. et al., 2001).

Зростання рівня НЕЖК у крові може спричинити акумуляцію ТАГ в гепатоцитах і порушення їх функції, однак аналіз дезінтокискаційної (вміст фенолів), альбумінсинтезувальної функції печінки та активність ферментів переамінування дозволяє ствердити відсутність порушень. Це зумовлено як кількістю ліпідної добавки, так і її природою, тому що зростання ступеня ненасиченості С18 ЖК сприяє зниженню рівня акумуляції ТАГ в гепатоцитах (Pires J. A. A. et al., 2004).

Підвищене надходження ПНЖК може спровокувати загрозу оксидативного стресу. Наші дослідження доводять відсутність відмінностей за рівнем SH-груп у крові корів, які отримували НР, і тварин контрольних груп у різних дослідах. Активність ГПО еритроцитів та плазми крові у корів, до складу раціону яких входило НР (табл. 1), в усі періоди досліду була вірогідно вищою, що засвідчує інтенсифікацію антиоксидантної системи (АОС). Помірна прооксидантна ситуація, як відповідь на підвищене надходження ненасичених ЖК, очевидно, викликала активацію АОС організму, що, в свою чергу, зумовило ефективну утилізацію проміжних і кінцевих продуктів пероксидації, на що вказують вірогідно нижчі концентрації гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) і малонового диальдегіду (МДА) в крові корів упродовж згодовування НР порівняно з контролем. У крові корів дослідної групи встановлено також нижчий, ніж у контролі, рівень циркулюючих імунних комплексів, що також свідчить про активацію АОС (Зенков Н. К. и соавт., 2001). Результати наших досліджень про стан АОС узгоджуються з результатами експериментів, у яких вивчався вплив згодовування свіжого тваринного жиру (Vazquez-Anon M. et al., 2008), а також соняшникового і лляного насіння (Schislowski V. et al., 2005).

Таблиця 1 Уміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів та активність ГПО в крові корів при згодовуванні НР сорту Дангал (M±m, n = 6)

Примітка: в цій та наступних таблицях * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001

Вплив екзогенних ЖК і продуктів їх метаболізму великою мірою залежить від дози (Тимочко М. Ф. зі співавт., 1998) та структури ЖК (Гула Н. М., Маргітич В. М., 2009). Вважаємо, що кількість і склад ЖК, які додатково отримували корови в складі НР, спричинили помірну стимуляцію ПОЛ та, як результат, адекватну відповідь організму -- зростання інтенсивності окисно-відновних процесів для підтримання високої буферної ємності АОС, що, в свою чергу, забезпечило високу активність антиоксидантних ферментів і баланс: пероксидне окиснення ліпідів-антиоксидантна активність. НР, крім того, відзначається високим вмістом Селену, токоферолів, інших антиоксидантів, зокрема синапіну та інших фенольних сполук (Amarowich R. R. et al., 2001). Позитивний вплив НР на стан АОС, очевидно, зумовлений і підвищеною концентрацією транс-11 ізомерів, утворених у рубці, які сприяють продукуванню антиоксидантних сполук (Eulitz K. et al., 2006).

Інтегральним виразом впливу чинника є продуктивність тварин. Наші результати засвідчують, що згодовування НР різних сортів - Жет-Неф, Тисменицький та Дангал - високопродуктивним коровам позитивно вплинуло на величину надоїв (у межах 14-17 % молока з базисною масовою часткою жиру). При цьому встановлено вищу стабільність лактаційної кривої: у корів контрольних груп виявлено зниження молочної продуктивності на 11 та 5,5 % після 100 днів лактаційного періоду, натомість у корів дослідних груп - на 2 та 4,4 % при згодовуванні насіння сортів Жет-Неф і Тисменицький відповідно. При згодовуванні високопродуктивним коровам НР встановлено вищу ефективність використання СР корму на продукцію молока - в середньому на 14,8 %.