Обмін речовин та біохімічний склад молока у корів при згодовуванні насіння ріпаку

Дані літератури щодо впливу згодовування НР на молочну продуктивність корів різні. Відсутність чи негативний вплив згодовування ліпідних добавок на молочну продуктивність автори пояснюють зниженням споживання корму, інгібуванням процесів ферментації в рубці та зниженням перетравності ЖК, чого ми не встановили. Звідси випливає важливість вибору форми і кількості ліпідної добавки.

Згодовування НР також позитивно вплинуло на вміст жиру в молоці, перевага (в середньому за дослідний період) становить при згодовуванні ріпаку сорту Жет-Неф 0,19 %, а сорту Тисменицький - 0,21 %. Щодо впливу згодовування НР на вміст жиру в молоці відомості літератури також суперечливі.

Результати виробничої перевірки підтвердили дані, отримані в дослідах, - за рахунок згодовування ріпакового насіння покращились показники молочної продуктивності: величина середньодобових надоїв - на 12,8 %, продукція молока з базисною масовою часткою жиру - на 15,4 %, продукція молочного жиру - на 13,5 %.

Додавання до раціонів високопродуктивних корів НР, вирощеного в господарствах, є економічно вигідним; економічний ефект становить близько 2700 грн./гол./рік.

Склад жирних кислот ліпідів плазми крові та молока високопродуктивних корів при згодовуванні їм насіння ріпаку. Ліпідний комплекс НР характеризується балансом ПНЖК окремих рядів, зокрема у насінні сорту Дангал співвідношення між вмістом олеїнової, лінолевої, ліноленової кислот становило 2,8:1,5:1. Це має вагоме значення з двох причин - менший інгібувальний вплив на мікрофлору рубця порівняно з іншими рослинними оліями, у яких домінує лінолева (соняшник, соя) або ліноленова кислоти (льон), та потенційним модифікаційним впливом на співвідношення між ПНЖК n-3 і n-6 рядів у складі молочного жиру.

Встановлено, що згодовування НР спричинило істотне зниження в ліпідах плазми крові вмісту насичених ЖК С12-С16 (p<0,01), найбільшою мірою знизилась частка С14:0 (у середньому за дослідний період - на 0,54 %, p<0,001). Це важливо, тому що вказана кислота має найсильнішу атерогенну дію. Виявлено чітку тенденцію до підвищення вмісту С18:0 в ліпідах плазми крові корів, які отримували НР. Стеаринова кислота має значення для рівня синтезу молочного жиру, тому що вона є основним джерелом утворення в тканині молочної залози цис-9 С18:1 (Loor J. J. et al., 2005) - основної ненасиченої жирної кислоти молочного жиру, яка забезпечує його плинність.

Важливо було простежити також зміни складу жирних кислот в динаміці. Через три тижні згодовування НР встановлено вірогідно вищу частку цис-9 С18:1 та нижчу цис-9, цис-12 С18:2 у плазмі крові корів дослідної групи порівняно з контролем, а через шість тижнів - навпаки. Значне зростання в рубці концентрації С18:1, яка домінує в ліпідах ріпакового насіння, інгібує мікрофлору, що її біогідрогенує (Beam T. M. et al., 2000), проте на другому етапі згодовування настає адаптація рубцевої мікрофлори до підвищеної концентрації вказаної кислоти.

Уміст цис-9, цис-12 С18:2 у складі ліпідів плазми крові в середньому за дослідний період у корів дослідної групи був майже таким, як у корів контрольної групи (39,18 проти 39,28 % відповідно), однак у крові корів, які отримували НР, зареєстровано менший вміст її метаболітів - С18:3 n-6 та C20:3 n-6. Щодо С20:3 таке зниження є важливим, оскільки вона спричиняє агрегацію тромбоцитів (Ulbricht T. L. V., Southgate D. A. T., 1991) та інсулінову резистентність (Kusonoki M. et al., 2007).

Уміст С18:3 n-3 ряду був вірогідно вищим у ліпідах крові корів дослідної групи впродовж усього періоду згодовування НР (у середньому за дослідний період - на 0,49 %). Корови дослідної групи споживали жирні кислоти із вищим співвідношенням ПНЖК n-3 і n-6 рядів на 14 %, а перевага щодо вказаного співвідношення у складі ліпідів плазми крові у них становила 35,1 і 27,5 % через три та шість тижнів згодовування НР відповідно. Це пов'язано з тим, що ліноленова кислота при згодовуванні ліпідів НР біогідрогенується менш ефективно, ніж лінолева (Loor J. J. et al., 2002). У ліпідах плазми корів, які отримували НР, підвищилась частка метаболітів С18:3 n-3 - С20:5 і С22:6, натомість уміст С20:4 та С22:5 залишився майже без змін. ріпак корова годівля молочний

Наші результати засвідчили значний вплив згодовування НР на вміст ізомерних форм ЖК у ліпідах плазми крові. Цей вплив проявився у вірогідному зростанні вмісту транс-11 і транс-6 С18:1, тенденції до підвищення вмісту транс-9 С18:1, однак відсутності змін щодо транс-10 С18:1. Загальна кількість транс-ізомерів С18:1 у складі ліпідів плазми крові дослідних корів зросла в 1,5 та 1,44 раза порівняно з контролем на першому та другому етапах згодовування НР відповідно. Це вказує на стабільність ізомеразної активності бактерій в рубці при тривалому згодовуванні НР.

Дослідження шляхів підвищення утворення транс-11 ізомерів ЖК в рубці є важливим науковим завданням. Нами встановлено, що НР серед рослинних джерел ненасичених ЖК може слугувати компромісним варіантом щодо рівня утворення вказаних ізомерів. Це зумовлено композицією ЖК ліпідного комплексу, а саме: помірною кількістю лінолевої кислоти, оскільки підвищена концентрація лінолевої кислоти спричиняє нагромадження транс-10 ізомеру (Loor J. J. et al., 2004); достатньою кількістю ліноленової кислоти, яка продукує преференційно транс-11, цис-15 С18:2, тоді як лінолева кислота продукує обидва ізомери - транс-10, і транс-11 (Loor J. J. et al., 2004); високим рівнем олеїнової кислоти, яку рубцева мікрофлора за сприятливих умов успішно конвертує в транс-11 С18:1 (AbuGhazaleh A. A. et al., 2005). Крім того, НР містить високий вміст токоферолів, що сприятливо впливає на розвиток популяції B. fibrisolvens (Pottier J. et al., 2006), яка є головним продуцентом транс-11 ізомерів. НР ми заміняємо частину крохмалевмісних концентратів, а крохмаль найсильніше впливає на „зсув” шляхів біогідрогенування в напрямі утворення транс-10 ізомерів (Loоr J.J. et al., 2003, 2004), які є причиною явища молочножирової депресії. Утворенню транс-11 ізомеру сприяє також форма ліпідної добавки, що пропонується, - часточки насіння максимального розміру, що забезпечує, з одного боку, повільне вивільнення ЖК з рослинних ТАГ, а з другого - колонізацію фібролітичних бактерій, в тому числі й B. fibrisolvens.

Включення НР до раціонів корів вплинуло на композицію ЖК молока (табл. 2). До головних змін слід віднести істотне зменшення частки ЖК С12-С16 - на 6,7 (р<0,05) та 11,3 % (p<0,001) відповідно на першому та другому етапах згодовування НР, серед них найбільше знижується частка С14:0, що узгоджується зі змінами в складі ліпідів плазми крові. При цьому частка коротколанцюгових ЖК змінюється незначно, тому що вони можуть синтезуватись немалоніловим шляхом, і на них не поширюється пригнічення синтезу ЖК de novo у секреторних клітинах при підвищеному надходженні довголанцюгових ЖК.

Згодовування НР спричинило зростання суми ненасичених ЖК у складі молочних ліпідів (р<0,05). Зареєстровано збільшення вмісту цис-9 С18:1 на 4,42 % у середньому за дослідний період. Щодо частки цис-9, цис-12 С18:2, то через три тижні згодовування НР зареєстровано незначне її зниження, а через шість - незначне підвищення порівняно з контролем. Дані літератури щодо вмісту цієї кислоти у складі молочних ліпідів на тлі згодовування НР суперечливі (Glasser F. et al., 2008). Вміст С18:3 n-3 в молочному жирі був незначно вищим на першому та вірогідно вищим на другому етапі згодовування НР у корів дослідної групи порівняно з контролем. Зростання вмісту ліноленової кислоти в молочних ліпідах супроводжується майже синхронним зниженням вмісту арахідонової кислоти. Це спричинило зміну відношення між ПНЖК n-3 та n-6 рядів, яке через три тижні згодовування НР було на 17,9, а через шість - на 29,4 % (р<0,01) вищим порівняно з контролем.

Згодовування НР викликало зростання загальної кількості транс-ізомерів ЖК в молочному жирі - в 1,6 раза на першому та майже вдвічі на другому етапі згодовування НР. У молочному жирі корів дослідної групи був вищим вміст транс-11 С18:1 порівняно з контролем - 1,92 проти 1,0% (p<0,01) та 2,0 проти 0,80 % (p<0,001) через три та шість тижнів згодовування НР відповідно. Другим за кількістю серед транс- С18:1 ізомерів у молочному жирі корів контрольної групи був транс-10, а в корів дослідної групи - транс-6 С18:1.

Серед транс- ізомерів С18:2 у ліпідах молока виявлено цис-9, транс-11 С18:2, у молочному жирі корів дослідної групи її кількість була майже втричі більшою (р<0,001), ніж у молочному жирі корів контрольної групи, причому на такому рівні вміст вказаного ізомеру втримувався впродовж усього періоду згодовування НР. Щодо транс-10 С18:1 істотних міжгрупових різниць не зареєстровано.

Рівень цис-9, транс-11 С18:2 у молоці залежить від десатурації попередника транс-11 С18:1 у тканині молочної залози. Нашими результатами зареєстровано підвищення десатуразного індексу для транс-11 С18:1 (р<0,05). Щодо індексів десатурації для інших ЖК не встановлено чіткої закономірності.

Ерукової кислоти не виявлено у складі молочного жиру, як і слід було очікувати, через її відсутність у складі ліпідів плазми крові.

Біологічна цінність та властивості масла, виготовленого з молока корів при згодовуванні їм насіння ріпаку. Органолептичні показники масла дослідних і контрольних зразків відповідали вимогам ДСТУ 4399:2005. Масло, виготовлене з молока корів дослідної групи, відзначалось більш насиченим смаком і ароматом, що пояснюється підвищеним вмістом ненасичених ЖК, субстратів для утворення лактонів при пастеризації вершків. Тривалість збиття вершків, отриманих з молока корів дослідної групи, була меншою, що також пов'язано з підвищеним вмістом ненасичених ЖК.

Біологічну цінність жиру нині визначають за індексами, які враховують взаємні впливи ЖК (Ulbricht T. L. V., Southgate D. A. T., 1991). Масло, виготовлене з молока корів, які отримували НР, відзначається нижчими індексами шкідливого впливу на здоров'я людини - в 1,4 раза атерогенного і в 1,3 раза тромбогенного (у середньому за дослідний період), за індексом позитивного впливу на здоров'я (Chen S. et al., 2004) також встановлено істотну перевагу (табл. 3).

Основою технології функціональних харчових продуктів є модифікація традиційних продуктів, що забезпечує підвищення в них умісту корисних інгредієнтів до рівня, який співвідноситься з фізіологічними нормами споживання (10-50 % від добової потреби, Зобкова З. С., 2006).

Таблиця 2 Уміст окремих ЖК у ліпідах молока при згодовуванні коровам НР сорту Дангал, % від загальної кількості ЖК (Мm, n=6)

Таблиця 3 Індекси молочного жиру при згодовуванні коровам НР сорту Дангал (Мm, n=6)

Експериментально підтверджено, що для дорослої людини антиканцерогенною добовою дозою є 620 мг транс-11 С18:1 та 440 мг цис-9, транс-11 С18:2 (Ritzenhaler K. L. et al., 2001). Виходячи із вмісту цих кислот у складі молочного жиру корів, яким згодовували НР, 50 г його містить 980 мг транс-11 С18:1 та 140 мг цис-9, транс-11 С18:2 (це відповідає 60 г масла з масовою часткою жиру 82 %). До 50 % транс-11 С18:1 в організмі людини перетворюється у цис-9, транс-11 С18:2, таким чином вказана кількість масла повністю забезпечує добову потребу людини в антиканцерогенних сполуках. Для досягнення такого ж ефекту необхідно було б спожити у 2,5 раза більше масла, отриманого з молока корів, яким не згодовували НР.

Показники консистенції масла, особливо при низьких плюсових температурах, мають важливе значення для споживчої привабливості продукту. Результати наших досліджень продемонстрували, що включення НР до раціонів дійних корів позитивно впливає на пластичність та м'якість масла при низьких плюсових температурах, при цьому його термостійкість не перевершує межі “задовільної”. У дослідному періоді масло, виготовлене із молока корів, які отримували НР, відзначалось більшою величиною занурення пенетрометра (рис. 2).

Рис. 2. Глибина проникнення конуса пенетрометра у масло за температури +42°С

Масло, виготовлене з молока корів, яким згодовували НР, проявляло вищу стійкість до процесів окиснення при зберіганні його за температури +42°С (рис. 3) та в умовах прискореного окиснення за температури +1022°С (рис. 4).

Ці дані підтверджуються результатами оцінки чутливості пастеризованого молока до окиснення при його індукуванні йонами Купруму. Молоко, отримане від корів дослідної групи, після зберігання впродовж 6-ти діб за температури +42°С відзначалось нижчим ступенем окиснення (на 47 % у середньому за дослідний період, р<0,05)).

Рис. 3. Динаміка чутливості масла до окиснення при зберіганні за температури +42°С (у середньому за дослідний період)

Рис. 4. Динаміка чутливості масла до окиснення в умовах за температури +1022°С (у середньому за дослідний період)

Підвищена стійкість молока і масла до окиснення, на нашу думку, спричинена синергічною дією антиоксидантів і Селену - компонентів, які містяться у високих концентраціях у НР, і які переходять у молоко.

ВИСНОВКИ

Згодовування коровам насіння ріпаку впродовж лактації та сухостійного періоду здійснює позитивний вплив на обмін речовин. Додавання насіння ріпаку до раціонів високопродуктивних корів забезпечує підвищення секреторної активності молочної залози. Ліпідний комплекс насіння ріпаку спричиняє модифікацію складу жирних кислот ліпідів плазми крові корів, що сприятливо впливає на загальний стан організму, а також ліпідів молока, покращуючи його біологічну цінність. Вершкове масло, виготовлене з молока корів, яким згодовували насіння ріпаку, відзначається покращеними фізичними та біохімічними властивостями.

1. Кращою формою для згодовування насіння ріпаку коровам є дерть, отримана в результаті грубого помелу, що забезпечує меншу інтенсивність розщеплення протеїну при інкубації в умовах in vitro (р<0,01) та in situ (р<0,05), а також тенденцію до меншої швидкості ліполізу. Оптимальною кількістю насіння ріпаку в раціонах високопродуктивних дійних корів є та, що відповідає 10 % перетравного протеїну (кількість насіння близько 6 % СР раціону, або біля 2,0 % доданого жиру).

2. Згодовування середньопродуктивним дійним коровам насіння ріпаку в кількості, що відповідає 7-14 % протеїну корму, не здійснює негативного впливу на гематологічні показники і показники обміну сполук Нітрогену та ліпідів, при цьому забезпечує підвищення білкового індексу крові (р<0,05), тенденцію до підвищення вмісту білкового Нітрогену та зниження вмісту сечовини у крові. У корів, які отримували насіння ріпаку в більших кількостях, що відповідає 23 і 31 % протеїну корму, встановлено вірогідне зниження вмісту білкового Нітрогену та підвищення вмісту сечовини (р<0,001) у крові, тенденцію до зниження білкового індексу крові, вірогідне зниження вмісту гемоглобіну та загальних імуноглобулінів (р<0,001). Насіння ріпаку в раціонах середньопродуктивних корів не впливає істотно на величину надоїв та вміст компонентів у молоці.

3. Додавання насіння ріпаку до раціонів корів (1 кг/добу замість частини концентратів, еквівалентної за протеїном) упродовж сухостійного періоду забезпечує позитивний вплив на енергетичний баланс організму у післяродовому періоді, що засвідчено вірогідно нижчим вмістом у крові НЕЖК та кетонових тіл порівняно з контролем. При цьому корови, які отримували насіння ріпаку під час сухостійного періоду, відзначаються тенденцією до підвищення надоїв та покращенням показників репродуктивної функції (р<0,05).

4. Інтенсивність та напрям ферментативних процесів у рубці при включенні насіння ріпаку до раціонів високопродуктивних корів у кількості, що відповідає 10 % протеїну корму (близько 2 % в СР доданого жиру), не зазнають істотних змін, на що вказує відсутність зниження продукції сумарної кількості ЛЖК та збереження ацетатного типу ферментації. Мікрофлора рубця при згодовуванні коровам насіння ріпаку ефективно використовує Нітроген корму, що засвідчено вищим рівнем білкового Нітрогену (р<0,05) та нижчим - амонійного (р<0,05) у рубцевій рідині, а також тенденцією до підвищення концентрації білкового Нітрогену та зниження сечовини (р<0,05) у крові на тлі ізонітрогенності раціонів. Корови, які отримували насіння ріпаку, відзначаються тенденцією до кращого засвоєння Нітрогену корму та більшого його включення у протеїни молока (р<0,05) на тлі зменшеного вмісту сечовини в молоці (р<0,05).

5. Додавання насіння ріпаку до раціонів корів у кількості, що відповідає 10 % протеїну корму, не знижує споживання сухої речовини корму та не спричиняє пригнічення загальної перетравності клітковини і жиру, при цьому збільшується кількість синтезованого молочного жиру - на 52,9 г/добу (р<0,05). Корови, які отримували ріпакове насіння, ефективніше використовують енергію на продуктивні цілі - синтез молока і середньодобові прирости живої маси тіла.

6. Згодовування високопродуктивним дійним коровам насіння ріпаку (у кількості близько 6 % від СР корму) замість еквівалентної за протеїном кількості концентрованих кормів викликає вірогідне зростання концентрації загальних ліпідів і ТАГ, тенденцію до підвищення рівня загального холестеролу, в основному за рахунок фракції ЛПВЩ, зростання НЕЖК на тлі відсутності істотних змін концентрації кетонових тіл, але зниження співвідношення між вмістом -гідрооксимасляної та ацетооцтової кислот.

7. Додавання насіння ріпаку до раціонів високопродуктивних дійних корів в оптимальній кількості сприяє покращенню гематологічних показників - тенденції до підвищення кількості лейкоцитів, еритроцитів, вмісту гемоглобіну, зростанню гематокриту, покращення гістограми тромбоцитів; зростанню природної резистентності - у середньому на 2,5 бали (за інтегральною шкалою); активації антиоксидантної системи організму - підвищенню активності глутатіонпероксидази еритроцитів і плазми крові та зниженню концентрації в крові гідропероксидів ліпідів (у середньому на 11,1 %, р<0,001) і малонового диальдегіду (у середньому на 13,7 %, р<0,001).

8. Насіння ріпаку в раціонах високопродуктивних корів у кількості, що відповідає 10 % протеїну корму, замість еквівалентної за протеїном кількості зернових, сприяє підвищенню надоїв молока в середньому на 15 % і зумовлює тенденцію до підвищення вмісту жиру і білків. Включення до раціонів високопродуктивних корів насіння ріпаку у вказаній кількості істотно покращує ефективність використання СР корму (у середньому на 14,8 %).

9. Згодовування коровам насіння ріпаку спричиняє зміни складу жирних кислот плазми крові: відношення між вмістом ненасичених і насичених кислот зростає у середньому на 10,06 % (р<0,05); вміст середньоланцюгових насичених жирних кислот С12-С16 знижується на 2,38 %(р<0,05), співвідношення між вмістом ПНЖК n-3 і n-6 рядів підвищується в 1,3 раза (р<0,01). У плазмі крові корів, які отримували насіння ріпаку, вдвічі зростає вміст транс-11 С18:1 кислоти (р<0,001).

10. Насіння ріпаку в раціонах корів здійснює модифікаційний вплив на склад жирних кислот молочного жиру, що виражається у підвищенні співвідношення вмісту ненасичених і насичених жирних кислот (у середньому до 0,52 проти 0,40 у молочному жирі корів контрольної групи, р<0,001), зростанні вмісту олеїнової кислоти, підвищенні співвідношення між вмістом ПНЖК n-3 і n-6 рядів (у середньому на 23,6 %, р<0,01), зростанні майже удвічі вмісту транс-11 С18:1 та майже втричі - вмісту цис-9, транс-11 С18:2 кислот.

11. Завдяки додаванню до раціонів корів насіння ріпаку забезпечується значне покращення індексів молочного жиру, які визначають вплив на здоров'я споживачів, - на третину знижується атерогенний (p<0,01) і тромбогенний (p<0,01) індекси, на 50 % зростає індекс покращення здоров'я (p<0,01). Вміст вакценової та рубцевої кислот у маслі, виготовленому з молока корів, яким згодовували насіння ріпаку, забезпечує йому функціональні властивості.

12. Вершкове масло, виготовлене з молока корів, до раціонів яких додавали насіння ріпаку, характеризується насиченим смаком і ароматом, кращими показниками консистенції за низьких плюсових температур та тенденцією до вищої стійкості до процесів окиснення.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення молочної продуктивності корів, покращення біологічної цінності молока та молочних продуктів рекомендується до раціонів високопродуктивних корів включати подрібнене насіння ріпаку. Згодовувати насіння ріпаку пропонується у кількості, що відповідає біля 6 % СР раціону (близько 2,0 % в СР доданого жиру) замість еквівалентної за протеїном кількості зернових у складі концентрованих кормів, двічі на добу. Насіння ріпаку слід подрібнювати з отриманням часточок максимального розміру (близько 1 мм) та зберігати в темному прохолодному місці не більше 10 діб.

2. На заводах, які виробляють комбікорми для дійних корів, насіння ріпаку рекомендується включати до складу комбікормів замість частини зернових компонентів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Біохімія молока [Практикум для студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації] / Кравців Р. Й., Цісарик О. Й., Параняк Р. П., Дроник Г. В., Островський Я. Ю. -- Львів : Терус, 2000. -- 150 с. (Здобувач підготувала теоретичну частину, вибрала і опрацювала методики лабораторних досліджень, написала посібник).

2. Цісарик О. Й. Азотові сполуки крові і гематологічні показники корів при згодовуванні борошна насіння ріпаку / О. Й. Цісарик, І. А. Дубинка, В. М. Корольчук // Наук.-техн. бюл. НДІ фізіол. і біохім. с.-г. тварин. -- 1993. -- Вип. 15(1). -- С. 79-83. (Дисертант брала участь у проведенні досліду, провела лабораторні дослідження, опрацювала цифровий матеріал, підготувала статтю до друку).

3. Дубинка І. А. Вміст азотових сполук молока корів при згодовуванні ріпакового борошна / І. А. Дубинка, О. Й. Цісарик, В. М. Корольчук // Наук.-техн. бюл. НДІ фізіол. і біохім. с.-г. тварин -- 1994. -- Вип. 16 (2). -- С. 5-9. (Здобувач брала участь у проведенні досліду, виконала лабораторні дослідження, проаналізувала одержані дані, підготувала статтю до друку).

4. Дубинка І. А. Вплив згодовування коровам насіння ріпаку на показники білкового та ліпідного обміну та їх продуктивність / І. А. Дубинка, О. Й. Цісарик, В. М. Корольчук // Наук.-техн. бюл. НДІ фізіол. і біохім. с.-г. тварин. -- 1996. -- Вип. 18 (1). -- С. 86-89. (Дисертант брала участь у проведенні досліду, провела лабораторні дослідження, опрацювала і проаналалізувала отримані результати, підготувала статтю до друку).

5. Цісарик О. Й. Ліпіди та жирнокислотний склад молока при згодовуванні високопродуктивним лактуючим коровам борошна з насіння ріпаку безерукових сортів / О. Й. Цісарик, І. А. Дубинка // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин. -- 2004, Вип. 5, № 5. -- С.139-143. (Дисертант обґрунтувала концепцію досліджень, брала участь у проведенні досліду, здійснила лабораторні дослідження, опрацювала та проаналізувала одержані дані, підготувала публікацію).

6. Tsisaryk O. Milk productivity and its technological characteristics under usage of rapeseed in dairy cow diets / O. Tsisaryk // Zeshyty naukove Przegladu hodowlanego. -- Warszawa, 2004. -- Vol. 74. -- P. 193-200.

7. Цісарик О. Й. Властивості масла з частковою заміною молочного жиру рослинними оліями / О. Й. Цісарик // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Ґжицького. -- 2005 -- Т.7, № 4 (27), Ч. 2. -- С. 291-296.

8. Цісарик О. Й. Масло вершкове чи масло комбіноване. Проблема вибору / О. Й. Цісарик // Сільський господар. -- 2005. -- № 11-12. -- С. 18-22.

9. Цісарик О. Й. Гематологічні показники, рівень гормонів щитоподібної залози та відтворна функція корів за включення у раціони під час сухостійного періоду борошна з насіння ріпаку / О. Й. Цісарик // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2007. -- Вип. 8, № 1-2. -- С. 269-274.

10. Цісарик О. Й. Показники метаболізму ліпідів за включення у раціони корів під час сухостійного періоду борошна з насіння ріпаку / О. Й. Цісарик // Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З.Ґжицького. -- 2007. -- Том 9, № 3 (34), Ч. 2. -- С. 212-219.

11. Цісарик О. Й. Показники азотового метаболізму у корів за часткової заміни протеїну корму борошном з насіння ріпаку впродовж сухостійного періоду / О. Й. Цісарик // Сільський господар. -- 2007. -- № 9-10. -- С. 5-10.

12. Цісарик О. Й. Рубцевий метаболізм і молочна продуктивність корів при включенні у їхні раціони дерті з насіння ріпаку / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник, В. А. Чаркін // Біологія тварин. -- 2007. -- Т. 9, № 1-2. -- С. 176-182. (Дисертант теоретично обґрунтувала концепцію, брала участь у проведенні досліду, провела частину лабораторних досліджень, опрацювала та проаналізувала одержані дані, підготувала статтю до друку).

13. Цісарик О. Й. Ефективність використання азоту при включенні ріпакової дерті до раціонів корів / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник, Ю. Я. Корінець // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2007. -- Вип. 9, № 1-2. -- С. 148-156. (Здобувач теоретично обґрунтувала концепцію, брала участь у проведенні досліду та виконанні лабораторних досліджень, опрацювала цифровий матеріал, проаналізувала одержані дані, підготувала статтю до друку).

14. Цісарик О. Й., Дроник Г. В. Ефективність перетравлення поживних речовин корму і молочна продуктивність при включенні ріпакової дерті до раціонів корів / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник // Сільський господар. -- 2007. -- № 11-12. -- С. 18-22. (Особистий внесок дисертанта: організація і участь у здійсненні експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка статті до друку).

15. Цісарик О. Й. Ефективність використання насіння ріпаку різних сортів у раціонах дійних корів / О. Й. Цісарик // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2008. -- Вип. 9, № 3. -- С. 162-171.

16. Цісарик О. Й. Ефективність згодовування ріпакового насіння в різних дозах дійним коровам середнього рівня молочної продуктивності / О. Й. Цісарик // Науковий вісник ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького. -- 2008. -- Т.10, № 2 (37), Ч. 2. -- С. 323-332.

17. Цісарик О. Й. Морфологічні показники крові високопродуктивних дійних корів при включенні до їхніх раціонів насіння ріпаку / О. Й. Цісарик, М. П. Драч // Науковий вісник ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького. -- 2008. -- Т. 10, № 3 (38), Ч. 2. -- С. 245-253. (Здобувач теоретично обґрунтувала концепцію, організувала і провела експериментальні дослідження, опрацювала отримані результати, підготувала статтю до друку).

18. Цісарик О. Й. Жирнокислотний склад молочного жиру корів / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник // Біологія тварин. -- 2008. -- Т. 10, № 1-2. -- С. 84-102. (Особистий внесок здобувача: аналіз і узагальнення літературних даних, аналіз результатів власних досліджень, підготовка статті до друку).

19. Цісарик О. Й. Вплив згодовування подрібненого насіння ріпаку високопродуктивним дійним коровам на вміст ліпідних метаболітів у крові / О. Й. Цісарик // Сільський господар. -- 2008. -- № 11-12. -- С. 16-21.

20. Цісарик О. Й. Оксидантна стабільність масла, виготовленого із молока корів при згодовуванні їм насіння ріпаку / О. Й. Цісарик // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. -- 2009. -- № 1 (41). -- С. 206-211.

21. Цісарик О. Й. Оксидантний стан організму та чутливість молока до окиснення при згодовуванні високопродуктивним коровам насіння ріпаку / О. Й. Цісарик // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2009. -- Вип. 10, № 1-2. -- С. 219-228.

22. Цісарик О. Й. Лактаційна діяльність високопродуктвних корів за включення до їхніх раціонів насіння ріпаку сорту Дангал / О. Й. Цісарик // Сільський господар. -- 2009. -- № 3-4. -- С. 19-24.

23. Цісарик О. Й. Неспецифічна резистентність організму корів за включення до їхніх раціонів ріпакового насіння / О. Й. Цісарик // Збірник наукових праць Подільського аграрно-технічного університету. -- 2009. -- Вип. 17. -- С. 171-176.

24. Цісарик О. Й. Гематологічні показники у високопродуктивних корів при згодовуванні їм насіння ріпаку сорту Дангал / О. Й. Цісарик, М. П. Драч // Науковий вісник ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького. -- 2009. -- Т. 11, № 2 (41), Ч. 2. -- С. 315-321. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обґрунтування концепції, організація і проведення експериментальних досліджень, опрацювання цифрового матеріалу, підготовка статті до друку).

25. Цісарик О. Й. Консистенція масла, виготовленого з молока корів, яким згодовували насіння ріпаку / О. Й. Цісарик // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. -- 2009. -- Вип. 36, Т. 2. -- С. 152-158.

26. Цісарик О. Й. Моделювання складу жирних кислот молочного жиру корів шляхом згодовування насіння ріпаку / О. Й. Цісарик // Наук.-техн. бюл. Інституту тваринництва УААН. -- 2009. -- Вип. 100. -- С. 481-490.

27. Цісарик О. Й. Біохімічні аспекти використання насіння ріпаку в годівлі корів. Рекомендації з науково-практичним обґрунтуванням [Схвалено й рекомендовано до впровадження у виробництво секцією тваринництва НТР Мінагрополітики України 15 грудня 2009 р. (протокол № 5)] / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник, І. А. Дубинка. -- Львів-Чернівці, 2009. -- 90 с. (Дисертант брала участь у розробці програми досліджень та їх реалізації, опрацювала та проаналізувала результати і дані літератури, підготувала до друку).

28. Патент України на корисну модель № u 2009 1056. Спосіб моделювання складу жирних кислот молочного жиру у високопродуктивних корів / Цісарик О. Й.; заявник і власник патенту Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. -- Заявл. 16.10.2009, позитивне рішення 23.02.2010.

29. Цісарик О. Й. Деякі показники білкового обміну у корів різного фізіологічного стану при згодовуванні їм ріпакової дерті / О. Й. Цісарик, І. А. Дубинка // Матер. ХІV з'їзду фізіологів України. -- Львів, 1994. -- С. 62-64. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, опрацювання цифрового матеріалу).

30. Цисарык О. Й. Показатели белкового и липидного обменов у коров при скармливании им дерти из семян безэруковых сортов рапса / О. Й. Цисарык, И. А. Дубинка // Тез. докл. ІІ междунар. конф. „Актуальные проблемы биологии в животноводстве”. -- Боровск, 1995. -- С. 75-76. (Здобувач провела експериментальні дослідження, опрацювала результати).

31. Цісарик О. Й. Склад молока та його технологічні властивості при використанні в годівлі лактуючих корів ріпакового борошна / О. Й. Цісарик, Ю. Я. Корінець, Г. В. Дроник // Тези доп. VІІ Укр. біохім. з'їзду. -- К., 1997. -- Ч. ІІ. -- С. 66-67. (Дисертант брала участь у проведенні експерименту, провела лабораторні дослідження, опрацювала результати).

32. Цісарик О. Й. Показники ліпідного обміну та продуктивність корів при згодовуванні їм ріпакового борошна / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник // Тези доп. міжнар. конф. „Біол. основи живлення с.-г. тварин”. -- Львів, 1998. -- С. 24-25. (Здобувач брала участь у проведенні досліду, провела лабораторні дослідження, проаналізувала результати).

33. Цісарик О. Й. Вміст жиру та жирнокислотний склад ліпідів молока при згодовуванні лактуючим коровам борошна з насіння ріпаку / О. Й. Цісарик, Г. В. Дроник, В. О. Наговська // Укр. біохімічний журнал. -- 2002. -- Т.74. -- С. 111-112. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, підготовка публікації).

34. Tsisaryk O. Effect of feeding rapeseeds on lactation performance in dairy cows and oxidative stability of milk and butter // J. Dairy Sci. -- 2009. -- 92 (Suppl. 1). -- P. 460.

АНОТАЦІЇ

Цісарик О.Й. Обмін речовин та біохімічний склад молока у корів при згодовуванні насіння ріпаку. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. Інститут біології тварин НААН України. -- Львів, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню впливу згодовування коровам насіння ріпаку на обмін речовин у їх організмі та біохімічний склад молока. Головне завдання дисертаційної роботи - здійснити модифікацію складу жирних кислот молочних ліпідів з метою підвищення їх біологічної цінності за дії ліпідного комплексу насіння ріпаку, доданого до раціонів корів.

Експериментально обґрунтовано оптимальну форму для згодовування коровам насіння ріпаку - дерть, отриману в результаті грубого помелу, та оптимальну кількість насіння в раціоні, що відповідає 10 % протеїну раціону (6 % СР корму) замість частини концентрованих кормів. Встановлено, що додавання насіння ріпаку до раціонів високопродуктивних корів сприятливо впливає на обмін речовин, гематологічні показники, неспецифічну резистентність і антиоксидантний статус організму. При цьому підвищується секреторна активність молочної залози. Коровам середнього рівня продуктивності згодовування насіння ріпаку малоефективне. Насіння ріпаку в раціонах корів під час сухостійного періоду сприятливо впливає на їх енергетичний статус після родів та покращує репродуктивну функцію і молочну продуктивність.

Насіння ріпаку в раціонах корів впливає на склад жирних кислот молочного жиру - знижується частка середньоланцюгових насичених жирних кислот та ступінь насиченості, зростає співвідношення ПНЖК n-3 і n-6 рядів, істотно підвищується вміст цис-9, транс-11 кон'югованої лінолевої кислоти. Масло, отримане з молока корів при згодовуванні їм насіння ріпаку, набуває властивостей функціонального продукту, при цьому покращуються його фізичні та біохімічні властивості.

Ключові слова: корови, насіння ріпаку, обмін речовин, молоко, вершкове масло, жирні кислоти, кон'югована лінолева кислота.

Цисарык О.Й. Обмен веществ и биохимический состав молока у коров при скармливании семян рапса. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. Институт биологии животных НААН Украины. -- Львов, 2010.

Диссертация посвящена исследованию обмена веществ в организме, особенностей биохимического состава молока, а также биологических и физико-химических свойств масла при включении в рационы коров семян рапса. До настоящего времени вопрос использования в кормлении коров цельных семян рапса изучен мало, а влияние их скармливания на изомерный состав жирных кислот молочного жира не исследован.

Главная задача диссертационной работы - осуществление модификации состава жирных кислот молочных липидов с целью повышения их биологической ценности с помощью липидного комплекса семян рапса, включенных в рационы коров.

В работе экспериментально установлен оптимальный способ обработки семян рапса для скармливания - механическое измельчение с получением частиц максимального размера (около 1 мм). Оптимальным количеством семян рапса является количество, эквивалентное 10 % протеина рациона (6 % СВ корма) взамен части концентрированных кормов.

Комплексные исследования, проведенные на коровах различного уровня продуктивности, показали, что скармливать семена рапса коровам среднего уровня молочной продуктивности нецелесообразно, поскольку, это не отражается на секреторной активности молочной железы. Однако скармливание семян рапса высокопродуктивным коровам вызывает повышение удоев в среднем на 15 %, а также тенденцию к повышению содержания в молоке жира и белков, главным образом, сывороточных. Введение семян рапса в рационы высокопродуктивных коров содействует повышению эффективности использования корма на продукцию молока.

Включение семян рапса в рационы коров в течение сухостойного периода положительно влияет на энергетический статус организма в период ранней лактации, при этом повышается молочная продуктивность и улучшается репродуктивная функция животных.

Скармливание коровам семян рапса в оптимальном количестве взамен части концентрированных кормов не вызывает ингибирования ферментативных процессов в рубце, при этом повышается использование энергии и Нитрогена корма на продуктивные цели.

Введение семян рапса в рационы высокопродуктивных коров интенсифицирует обмен веществ, положительно отражается на гематологических показателях, уровне неспецифической резистентности и антиоксидантном статусе организма.

Скармливание коровам семян рапса приводит к изменению жирнокислотного состава плазмы крови и молочного жира. При этом уменьшается содержание среднецепочечных насыщенных жирных кислот и степень насыщения, возрастает соотношение ПНЖК n-3 и n-6 рядов. В плазме крови возрастает содержание транс-11 С18:1. В составе молочных липидов возрастает содержание транс-11 С18:1 - в два раза и содержание цис-9, транс-11 конъюгированной линолевой кислоты - в три раза. При этом сливочное масло, изготовленное из молока коров при скармливании им семян рапса, приобретает свойства функциональных продуктов. Масло, полученное из молока коров при скармливании им семян рапса, отличается значительно лучшими индексами влияния на здоровье потребителей, а также показателями консистенции при низких положительных температурах и высшей стойкостью к процессам окисления.

Ключевые слова: коровы, семена рапса, обмен веществ, молоко, сливочное масло, жирные кислоты, конъюгированная линолевая кислота.

Tsisaryk O.Y. Metabolism and biochemical composition of milk in cows fed with rapeseed. - Manuscript.

Thesis for the Degree of Doctor of Agricultural Sciences, speciality 03.00.04 - biochemistry. Institute of Animal Biology NAAS of Ukraine. - Lviv, 2010.

The dissertation studies the substantial impact of feeding cows with rapeseed on their metabolism and the biochemical composition of milk. The main objective of the study is to explore the modification possibilitieses of rapeseed's lipid complex on the fatty acid composition in milk with the aim of enhancing its biological value. We have experimentally found the optimal form of rapeseed for feeding cows and the optimal amount of seeds in the cows' diet (the amount that corresponds to 10% of protein in the diet). The study demonstrates that including rapeseed in the diet of cows has a beneficial effect on their metabolism, haematological parameters, nonspecific resistance, and antioxidant status, as well as improves the cows' milk productivity. It turned out to be inefficient to feed rapeseed to cows with average productivity. Rapeseed in the cows' diet during the dry period improves their energy status after calving and enhances their reproductive function and milk productivity. Rapeseed in the diet of cows modifies the fatty acid composition in milk: it reduces medium-chain saturated fatty acids and the degree of saturation, while increasing the ratio of n-3/n-6 polyunsaturated fatty acids and significantly increasing the content of cis-9, trans-11 conjugated linoleic acid. Butter obtained from the milk of the cows fed with rapeseed becomes a functional product, with improved physical and biochemical properties.

Key words: cows, rapeseed, metabolism, milk, butter, fatty acids, conjugated linoleic acid.

Размещено на Allbest.ru