Перетравність корму, обмін речовин і продуктивність курей-несучок за різного рівня та співвідношення сірки і селену в комбікормі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 636.52/.58.087.72:612.015

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ, ОБМІН РЕЧОВИН І ПРОДУКТИВНІСТЬ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ СІРКИ І СЕЛЕНУ В КОМБІКОРМІ

Осіпенко Олег Павлович

Київ-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Сивик Тетяна Леонідівна

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України Савченко Юрій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся НААН України, директор

- кандидат сільськогосподарських наук Дармограй Любомир Мирославович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів

Захист відбудеться "28" жовтня 2010 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий "24" вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин

Анотації

Осіпенко О.П. Перетравність корму, обмін речовин і продуктивність курей-несучок за різного рівня та співвідношення сірки і селену в комбікормі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо використання в годівлі курей-несучок повнораціонних комбікормів з різними рівнями та співвідношенням сірки і селену. Вивчено продуктивні якості курей, морфологічний, хімічний та амінокислотний склад яєць. Виявлено певні зміни в перетравності поживних речовин, балансі азоту, кальцію, фосфору, сірки і селену в організмі курей залежно від дози сульфату і селеніту натрію як джерел сірки і селену в комбікормі. Вивчено забійні якості птиці, хімічний та амінокислотний склад великого грудного м'яза під впливом досліджуваних факторів. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу крові курей-несучок.

З'ясовано вплив різних рівнів сірки і селену в комбікормі курей-несучок на кількість еритроцитів, активність глутатіонпероксидази, вміст вітаміну Е і ТБК-активних речовин у крові, що сприяє посиленню антиоксидантного статусу організму та підвищенню продуктивності.

Доведена ефективність, біологічна і економічна доцільність використання оптимального сірко-селенового відношення в комбікормах для яєчних курей.

Для підвищення ефективності виробництва і біологічної цінності харчових яєць рекомендовано використовувати в годівлі курей-несучок комбікорми з вмістом сірки 2,3 г/кг та селену - 0,3 мг/кг СР комбікорму за рахунок введення сульфату і селеніту натрію.

Ключові слова: селен, сірка, комбікорм, кури-несучки, перетравність, продуктивність, яйця, хімічний склад.

Осипенко О.П. Переваримость корма, обмен веществ и продуктивность кур-несушек при различном уровне и соотношении серы и селена в комбикорме. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал относительно использования в кормлении кур-несушек полнорационных комбикормов с различными уровнями и соотношением серы и селена. Изучены продуктивные качества кур, морфологический, химический и аминокислотный состав яиц. Выявлены определенные изменения в переваримости питательных веществ, балансе азота, кальция, фосфора, серы и селена в организме кур в зависимости от дозы сульфата и селенита натрия как источников серы и селена в комбикорме. Изучены убойные качества птицы, химический и аминокислотный состав большой грудной мышцы под воздействием исследуемых факторов. Проведена оценка морфологического и биохимического состава крови кур-несушек.

Применение в составе комбикорма кур-несушек 2, 3, 4 и 5-й опытных групп дозы селена соответственно 0,2; 0,3; 0,4 и 0,5 мг/кг СВ и уровня серы 2,3 г/кг обусловило увеличение живой массы, соответственно, на 4,0; 4,4; 4,1 и 1,0 % (P<0,05) по сравнению с контролем.

В среднем за опыт у кур-несушек 2, 3, 4 и 5-й опытных групп интенсивность яйценоскости составляла, соответственно, 70,0; 71,6; 71,1 и 69,3 % против 65,3 % в контроле.

В расчете на среднюю несушку выход яиц за период опыта в контрольной группе составил 90,7 штук, а в 2?5-й опытных группах - 96,7?99,9 яиц, или на 6,6?10,1 % больше. Наивысшие показатели продуктивности отмечены у кур 3-й опытной группы, в комбикорм которых вводили сульфат и селенит натрия для доведения уровня серы и селена, соответственно, до 2,3 г/кг и 0,3 мг/кг СВ корма.

В яйцах кур-несушек 2, 3, 4 и 5-й опытных групп увеличивалось содержание сухого вещества на 0,36?1,36 % (Р<0,05-0,01); органического вещества ? на 0,3?1,23 % (Р<0,05?0,01); "сырого" протеина ? на 0,27?0,89 % (Р<0,05?0,01), по сравнению с контрольной группой.

Исследуемые факторы также повлияли на содержание минеральных элементов в яйцах. Так, содержание кальция в яйцах несушек 2, 3, 4 и 5-й опытных групп было больше, чем в контроле, на 3,1 (Р<0,05); 3,9 (Р<0,01); 2,3 (Р<0,05) и 0,4 %, серы ? на 11,2; 15,1; 12,6 и 12,1 % (Р<0,05?0,01), селена ? 11,8; 24,2; 32,3 и 37,3 % (Р<0,05?0,001).

При дополнительном введении серы и селена, в яйцах кур 2?5-й опытных групп увеличивалось содержание лизина на 3,9?13,4 % (Р<0,05?0,001), метионина ? на 29,0?33,0 % (Р<0,05?0,001), цистина ? на 16,1?62,5 % (Р<0,01).

Анализ результатов исследований свидетельствует, что в контрольной группе затраты корма в расчете на 10 яиц составляли 1,78 кг, а в 2, 3, 4 и 5-й опытных группах соответственно на 5,7; 8,2; 7,9 и 5,5 % меньше.

Повышение продуктивности у кур-несушек 2?5-й опытных групп было предопределено улучшением переваримости питательных веществ и усвояемостью минеральных элементов. В частности, переваримость сырого протеина у птицы контрольной группы была на уровне 72,3 %; а 2?5-й опытных групп - на 1,9?4,5 % (Р<0,05?0,01) выше. Переваримость жира у кур 2, 3, 4 и 5-й опытных групп была выше чем в контроле, соответственно на 3,2 (Р<0,05); 3,3 (Р<0,01); 3,0 и 2,8 % (Р<0,01).

Удержание азота в организме кур-несушек 2?5-й опытных групп составляло 1,26?1,32 г против 1,22 г в контроле.

Относительные показатели депонирования кальция в организме кур контрольной группы составили 22,5 %, а у кур 2-5-й опытных групп - 25,6-26,6 %.

Усвоение фосфора в организме кур контрольной группы составляло 0,434 г, а 2, 3, 4 и 5-й опытных групп ? на 8,1 (Р<0,05); 9,0 (Р<0,05); 2,8 і 6,5 %, больше.

Следует заметить, что количество усвоенной серы в организме несушек 2, 3, 4 и 5-й опытных групп составляло 0,059?0,067 г против 0,076 г в контроле.

Если у кур контрольной группы усваивалось в организме 0,26 мкг селена, то во 2, 3, 4 и 5-й опытных группах - соответственно 7,58; 13,59; 17,52 и 23,00 мкг. По отношению к потребленному количеству уровень усвоения селена в организме кур 2-5-й опытных группах составил 36,6-44,4 % против 2,5 % в контроле, или на 34,1-41,9 % (Р<0,001) больше.

В образцах большой грудной мышцы кур-несушек 2-й опытной группы наблюдали тенденцию увеличения удельной массы сырого протеина на 0,35 %, 3-й ? на 0,49 % (Р<0,05), 4-й ? на 0,21 % и 5-й опытных групп ? на 0,14 %, против контрольной группы, где содержание протеина составляло 21,42 %.

Содержание серы в грудной мышце в контрольной группе было на уровне 1,33 г/кг натуральной влажности, а во 2-й опытной группе - на 8,3 % (Р<0,01); в 3-й ? на 10,5 % (Р<0,001) и 4-й ? на 6,8 % больше, тогда как в 5-й опытной группе - на 2,2 % меньше, чем в контроле. Концентрация селена в большой грудной мышце кур 2, 3, 4 и 5-й опытных групп была на 38; 72; 88 и 80 % выше, чем в образцах контрольной группы.

Кроме того, исследуемый фактор повлиял на содержание аминокислот в мясе. В частности, в образцах мяса кур 2?5-й опытных групп содержание метионина повысилось на 7,4?18,9 %, лизина ? на 5,3?12,8 %, цистина ? 11,3?16,9 %, аргинина и треонина, соответственно, на 3,6?8,3 и 5,1?7,8 %, однако у кур 5-й опытной группы содержание аргинина и треонина было на уровне контроля.

Количество эритроцитов в крови кур-несушек 2, 3, 4 и 5-й опытных групп было выше, чем в контрольной группе, соответственно на 6,6; 10,2; 8,2 и 4,1 % (Р<0,01?0,001), а содержание гемоглобина - на 1,8? 9,9 %.

По данным результатов исследований, содержание общего белка в сыворотке крови кур-несушек контрольной группы составляло 55,97 г/л, а во 2, 3, 4 и 5-й опытных группах - соответственно на 3,4; 5,7; 4,3 и 1,6 % (Р<0,05-0,01) больше.

В крови кур-несушек 2?5-й опытных групп выросла активность глутатионпероксидазы по сравнению с контролем на 10,6?29,7 %. При этом, количество восстановленного глутатиона в крови 2, 3, 4 и 5-й опытных групп снизилось на 4,4; 16,6; 15,8 и 19,1 % соответственно, а содержание ТБК-активных веществ ? на 20,6; 30,9; 33,6 и 35,1 % по сравнению с контролем.

Исследуемые факторы способствовали усилению минерального обмена. В частности, в крови опытных кур-несушек повысился уровень кальция на 0,5?14,6 %, фосфора ? на 2,1?14,6 %, серы ? на 2,9?5,5 %, а селена ? на 29?62 %.

В соответствии с заданиями научных исследований в течение второго научно-хозяйственного эксперимента было установлено, что среди различных уровней селена (0,1; 0,2; 0,3; 0,4 и 0,5 мг/кг СВ комбикорма), которые вводили на фоне оптимальной дозы серы 2,3 г/кг, наиболее эффективной по комплексной оценке была доза 0,3 мг/кг СВ корма.

Добавление отмеченных выше добавок серы и селена обусловило снижение себестоимости производства 10 яиц на 4,8 % и увеличение прибыли на 20,1 %.

Таким образом, введение в полнорационный комбикорм кур-несушек добавки сульфата натрия и селенита натрия с целью обеспечения уровня серы 2,3 г/кг и селена 0,3 мг/кг СВ корма способствует повышению рентабельности производства яиц на 6,6 %. Рекомендовано для промышленного производства яиц вводить в состав полнорационного комбикорма сульфат и селенит натрия для доведения уровня серы до 2,3 г/кг и селена - до 0,3 мг/кг СВ комбикорма и обеспечения оптимального серо-селенового соотношения в рационе 7667:1.

Ключевые слова: селен, сера, комбикорм, куры-несушки, переваримость, продуктивность, яйца, химический состав.

Osipenko O.P. Digestibility of forages, metabolism and productivity of layers with different levels and ratios between sulfur and selenium in their mixed fodder. ? Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences on speciality 06.02.02 - feeding of animals and fodder's technology. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The dissertation presents theoretical and experimental data of using mixed fodders with various doses and ratios of sulphur and selenium. The productive hens' qualities, morphological, chemical and amino acid eggs composition are studied. Some changes are discovered in digestibility of nutritive matters, balance of nitrogen, calcium, phosphorus, sulphur and selenium in the organism of layers, depending on the dose of sodium sulfate and selenite as the sources of sulphur and selenium. Slaughter qualities, chemical and amino acid composition of large pectoral muscle under act of the explored factor are studied.

Influencing of different levels of sulphur and selenium in the mixed fodder of laying hens is found out on the amount of red blood cells; maintenances of vitamin Е, of glutathione peroxidise activity and maintenance of MDA-active matters in blood, which leads to strengthen of the organism antioxidant status and increase of productivity.

The efficiency, biological and financial viability of the use of optimum sulphur-selenium ratios in the mixed fodders for layers have been proved.

For the increase of efficiency of production and biological value of food eggs it is recommended to use the mixed fodders for feeding of layers with maintenance of sulphur 2,3 g/kg and selenium - 0,3 mg/kg dry matter due to introduction of sodium sulfate and sodium selenite.

Key words: selenium, sulphur, mixed fodder, layers, digestibility, productivity, eggs, chemical composition.

Загальна характеристика

Актуальність теми. В останній час зростає кількість досліджень, спрямованих на підвищення ефективності застосування нових джерел мікроелементів у годівлі сільськогосподарських тварин, в тому числі, на розробку нових і уточнення існуючих доз згодовування сірки та селену.

Дослідженнями Я.І. Кириліва, 1981; П.З. Лагодюка, 1987; І.Б. Ратича, 1994 та ін. доведена доцільність використання в якості джерела сірки сульфату натрію, оптимальна кількість якого в комбікормах для курчат-бройлерів та ремонтного молодняку курей становить 0,3 % від маси корму, для каченят і гусенят ? 1,0 %, а для курей-несучок ? 0,5 % від маси комбікорму.

За даними інших авторів (Дурст Л., Виттман М., 2003; Погібельна Ю.О., 2005; Голубкина Н.А., 2006; Surai P.F., 2007; Фисинин В.И., Папазян Т.Т., 2008 та ін.), вміст селену в комбікормах для курей-несучок має бути на рівні 0,1-0,3 мг/кг у вигляді неорганічних та органічних джерел, хоча щодо форм селену, то єдиної думки серед дослідників не існує.

Однак незважаючи на важливе значення сірки та селену в організмі, до цього часу відсутні широкі відомості про їх вплив на продуктивні якості курей, до кінця не з'ясована потреба птиці у цих елементах та не встановлено їх оптимальне співвідношення в комбікормах, а у зв'язку з цим не розроблені дози згодовування сірки та селену залежно від виду, віку, напряму і рівня продуктивності птиці.

Тому дослідження з вивчення впливу різних рівнів та співвідношення сірки і селену в комбікормі на продуктивність, обмін речовин та якість продукції курей-несучок є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексних досліджень за темою "Розробка та уточнення норм і способів введення мінеральних елементів в раціони, комбікорми і кормові добавки для сільськогосподарських тварин" (номер державної реєстрації - 0106U004427), яка виконується на кафедрі технології переробки продукції тваринництва і виробництва комбікормів біолого-технологічного факультету Білоцерківського національного аграрного університету.

Мета і завдання дослідження ? встановити оптимальні рівні та співвідношення сірки і селену у складі повнораціонних комбікормів та вивчити їх вплив на перетравність, обмін речовин і продуктивність курей-несучок.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- дослідити вміст сірки і селену в комбікормах для птиці;

- встановити оптимальні рівні введення сірки та селену до складу комбікормів курей-несучок;

- вивчити вплив різних доз та співвідношення сірки й селену в комбікормі на продуктивність курей-несучок;

- вивчити перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену в організмі курей-несучок за різних доз сірки і селену в комбікормі;

- дослідити морфологічні та біохімічні показники крові курей-несучок;

- вивчити показники забою та якість великого грудного м'яза піддослідної птиці;

- визначити хімічний склад та вміст амінокислот в яйцях і великому грудному м'язі курей;

- розрахувати економічну ефективність застосування комбікормів з різним вмістом сірки і селену в годівлі курей-несучок.

Об'єкт дослідження - кури-несучки яєчного напряму продуктивності кросу Хайсекс коричневий за різного сірко-селенового живлення.

Предмет дослідження - перетравність корму, баланс азоту і мінеральних елементів, продуктивні якості та біохімічні показники курей-несучок за різних доз сірки і селену в комбікормі.

Методи дослідження. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену), біохімічних (показники крові), хімічних (хімічний склад яєць та великого грудного м'яза), морфологічних (забійні якості та маса внутрішніх органів) та статистичних (біометрична обробка матеріалів) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено потребу курей-несучок кросу Хайсекс коричневий яєчного напряму продуктивності в сірці, селені за їх оптимального співвідношення в комбікормі.

Отримано нові дані щодо впливу різних рівнів сірки і селену в комбікормі на перетравність і засвоєння поживних речовин корму, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену в комбікормі, накопичення сірковмісних амінокислот у яйцях і великому грудному м'язі курей-несучок, що поглиблює положення про виробництво продуктів харчування з функціональними властивостями.

З'ясовано вплив різних рівнів сірки і селену в комбікормі курей-несучок на кількість еритроцитів, активність глутатіонпероксидази, вміст вітаміну Е і ТБК-активних речовин у крові, що сприяє посиленню антиоксидантного статусу організму та підвищенню продуктивності птиці.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель "Спосіб підвищення яєчної продуктивності курей-несучок" № 39460 МПК 7 А 23К 1/00 (25.02.2009, Бюл. № 4).

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень експериментально обґрунтовані оптимальні рівні і співвідношення сірки та селену у повнораціонному комбікормі для курей-несучок.

Введення до складу комбікорму для курей-несучок селеніту натрію і сульфату натрію з доведенням рівня селену до 0,3 мг/кг СР і сірки - до 2,3 г/кг комбікорму підвищує живу масу курей на 4,4 %, інтенсивність несучості - на 6,3 %, знижує витрати корму на 10 яєць на 8,2 %, що забезпечує підвищення рентабельності виробництва харчових яєць з 34,9 до 41,5 %.

Виробничу перевірку результатів досліджень та їх впровадження здійснено у ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" Білоцерківського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень, аналізі отриманих результатів, підготовці матеріалів для опублікування та написанні дисертаційної роботи. Основні напрями та методики досліджень були розроблені разом із науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідались на чотирьох науково-практичних конференціях Білоцерківського НАУ (2006-2008 рр.) та чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: "Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті" (Біла Церква, Білоцерківський НАУ, 2008); "ІV Міжнародній науково-практичній конференції по птахівництву" (Судак, 2008); "Аграрний форум ?2008" (Суми, 2008); "Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів" (Київ, 2008).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 5 статей у фахових виданнях України, 5 матеріалів доповідей конференцій та отримано патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 191 сторінці комп'ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву, списку літератури та додатків. Робота містить 46 таблиць, 6 рисунків та 4 додатки. Список літератури включає 318 літературних джерел, у тому числі 92 - іноземними мовами.

Матеріал та методика дослідження

Згідно з планом наукових досліджень на базі птахофабрики ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області в 2006?2008 рр. було проведено два науково-господарські досліди за схемою (табл. 1).

Таблиця 1 ? Схема науково-господарських дослідів

Номер досліду	Групи	Умови проведення досліду
		підготовчий період (15 діб)	основний період (140 діб)
І	1 контрольна	Повнораціонний комбікорм (ПК)	ПК (фактичний вміст S ? 2,0 г/кг i Se ? 0,089 мг/кг)
	2 дослідна	ПК	ПК + сірка до 2,2 г/кг	+ селен до 0,2 мг/кг *
	3 дослідна	ПК	ПК + сірка до 2,3 г/кг
	4 дослідна	ПК	ПК + сірка до 2,4 г/кг
	5 дослідна	ПК	ПК + сірка до 2,5 г/кг
ІІ	1 контрольна	ПК	ПК + селен до 0,1 мг/кг *	+ сірка до 2,3 г/кг
	2 дослідна	ПК	ПК + селен до 0,2 мг/кг *
	3 дослідна	ПК	ПК + селен до 0,3 мг/кг *
	4 дослідна	ПК	ПК + селен до 0,4 мг/кг *
	5 дослідна	ПК	ПК + селен до 0,5 мг/кг *
Примітка. * Вміст в 1 кг сухої речовини комбікорму.

Для проведення першого і другого науково-господарських дослідів було відібрано за принципом аналогів по 300 курей-несучок кросу Хайсекс коричневий яєчного напряму продуктивності у віці 25 тижнів, які були розділені у кожному досліді на п'ять груп по 60 голів у кожній. При підборі аналогів враховувались: крос, вік, жива маса, продуктивність.

Птиця утримувалась в кліткових батареях БКН-3-18.00033 по п'ять голів у клітці. Параметри мікроклімату у пташнику відповідали встановленим нормативам. Тривалість світлового дня змінювали залежно від віку курей в інтервалі 11,5?16 годин відповідно до рекомендацій виробника кросу.

Кури всіх груп впродовж першого і другого досліду отримували повнораціонний комбікорм ПК 1-18 двічі на добу, склад якого був однаковий: кукурудза - 29,7 %; ячмінь - 18; пшениця - 21; шрот соняшниковий - 11; трав'яне борошно - 5; дріжджі кормові - 6; фосфат знефторений - 2; черепашка - 6; сіль кухонна - 0,3; премікс - 1 %. Поживність комбікорму наведено у табл. 2.

Таблиця 2 - Поживність 100 г повнораціонного комбікорму для курей-несучок

Показники	Досліди
	І	ІІ
Обмінна енергія, МДж	1,112	1,112
Суха речовина, г	87,85	88,10
Сирий протеїн, г	16,72	16,99
Сирий жир, г	3,71	3,95
Сира клітковина, г	5,40	5,37
БЕР, г	51,05	50,68
Кальцій, г	3,15	3,22
Фосфор, г	0,74	0,74
Сірка, г	0,200	0,202
Марганець, мг	11,82	11,90
Цинк, мг	9,98	10,05
Залізо, мг	11,78	11,84
Мідь, мг	0,88	0,92
Кобальт, мкг	111,5	110,4
Йод, мкг	70,0	67,2
Селен, мг	0,0089	0,0081
Енерго-протеїнове відношення, МДж	0,0665	0,0655
Відношення кальцію та фосфору	4,25:1	4,35:1

Відмінність у годівлі курей у першому досліді полягала в тому, що птиця контрольної групи отримувала комбікорм з фоновим вмістом сірки і селену, а до складу повнораціонного комбікорму для несучок 2, 3, 4, 5-ї дослідних груп додатково вводили сульфат натрію і селеніт натрію для доведення вмісту сірки і селену відповідно до схеми досліду.

Впродовж другого науково-господарського досліду кури контрольної групи отримували комбікорм із вмістом селену 0,1 мг/кг СР, а до складу повнораціонного комбікорму для несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп додатково вводили селеніт і сульфат натрію з доведенням рівня селену відповідно до 0,2; 0,3; 0,4 і 0,5 мг/кг СР і сірки - 2,3 г/кг комбікорму.

Під час науково-господарських дослідів досліджувались: хімічний склад і поживність комбікорму, збереженість поголів'я, загальний приріст живої маси, споживання кормів, несучість, маса яєць, морфологічний і хімічний склад яєць, показники забою дослідної птиці, витрати кормів на одиницю продукції, економічна ефективність.

Для вивчення перетравності поживних речовин і балансу азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену в кінці основного періоду першого і другого науково-господарських дослідів були проведені два фізіологічні експерименти. Для досліджень з кожної дослідної групи за принципом аналогів було відібрано по 3 голови, яких розміщували індивідуально у спеціально обладнані клітки. При проведенні балансових дослідів кури всіх дослідних груп споживали комбікорми з добавками сірки та селену, відповідно до схеми науково-господарських дослідів. Показники мікроклімату були однаковими для несучок всіх груп. Підготовчий період тривав 3, а обліковий ? 5 діб (Егоров И.А. и др., 2000; Козырь В.С. и др., 2002).

Для вивчення забійних якостей курей-несучок наприкінці першого і другого науково-господарських дослідів було проведено контрольний забій трьох несучок з кожної групи (Фисинин В.И. и др., 1998; Фисинин В.И. и др., 2000; Козырь В.С. и др., 2002). Після забою відбирали зразки великого грудного м'яза ? для визначення хімічного, амінокислотного та мінерального складу.

Дослідження морфологічних та фізичних показників якості яєць, отриманих від піддослідних курей-несучок, проводили згідно з методиками Л. Дядичкина (1993), А.М. Сергеева и др. (1976), В.И. Фисинин и др. (2000). Для аналізу відбирали яйця в кінці кожного періоду яйцекладки, за масою наближені до середнього значення по групі. При оцінці морфологічних показників якості яєць враховували: масу білка, жовтка і шкаралупи шляхом їх окремого зважування; відносну масу цих компонентів за відношенням до загальної маси яйця, виражену у відсотках; фізичних ? товщину шкаралупи, яку визначали за допомогою мікрометра з точністю до 0,01 мм на трьох ділянках (екваторіальній частині, тупому та гострому кінцях) та пружну деформацію шкаралупи - за допомогою приладу ПУД-3.

Хімічний аналіз зразків комбікорму, яєць, великого грудного м'яза і посліду проводили в умовах проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграрного університету за традиційними методиками (Петухова Е.А. и др., 1989; Лебедев П.Т. и др., 1976).

Гематологічні показники визначали в науково-дослідній лабораторії діагностики хвороб тварин Білоцерківського державного аграрного університету за стандартними методиками (Левченко В.І. та ін., 2004; Левченко В.І. та ін., 2002).

Вітамінний склад (каротиноїди, вітамін Е) яєць вивчали за методиками А.Р. Вальдман и др. (1993); Т.В. Кукленко и др. (1996); П.Ф. Сурай и др. (1990). Амінокислотний склад яєць і великого грудного м'яза визначали методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т 339 з використанням катіоннообмінної смоли LG ANB з активною групою SO3 в лабораторії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна (Козаренко Т.Д., 1975).

Вміст сірки та селену в кормах, посліді, яйцях, крові та великому грудному м'язі курей-несучок визначали рентгено-флуорисцентним методом на енерго-дисперсійному РФ спектрометрі "ElvaX" в науково-технічному центрі "Вириа-ltd".

Біометрична обробка отриманих результатів здійснювалась на ПЕОМ з використанням програми "Statistica" для Windows.

Результати досліджень

Перший науково-господарський дослід

Споживання кормів піддослідною птицею. Результати досліджень свідчать, що у середньому за дослід добове споживання комбікорму несучками контрольної групи становило 117,4 г/гол, а птицею 2-5-ї дослідних груп ? 117,4?117,8 г/гол.

Суттєвих відмінностей у споживанні корму між птицею контрольної і дослідних груп не виявлено.

Збереженість і жива маса курей-несучок. Одержані результати свідчать, що збереженість птиці у всіх піддослідних групах становила 98,3 %. Жива маса несучок контрольної групи у 47-тижневому віці становила 1,715 кг, а у птиці 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп ? відповідно на 5,4 (P<0,01); 7,2 (P<0,001); 7,8 (P<0,001) та 5,2 % (P<0,01) більше.

Продуктивність піддослідних курей-несучок. Застосування у годівлі птиці дослідних груп добавок сірки і селену позитивно вплинуло на її несучість.

Зокрема, за період досліду у курок 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп інтенсивність несучості порівняно з контрольними аналогами (62,0 %) була вищою відповідно на 6,3; 7,4; 5,3 та 6,3 %.

Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що несучість на початкову несучку за весь обліковий період у курей 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп була вищою ніж у контрольних аналогів, відповідно на 9,9; 11,9; 7,7 і 9,7 %. Аналогічну картину спостерігали і з несучістю на середню несучку. Якщо в контрольній групі цей показник становив 86,8 яєць, то у 2?5-й дослідних груп ? на 10,3; 11,9; 8,5 і 10,0 % більше.

Таким чином, найефективнішою дозою сірки виявилася 2,3 г/кг і селену ? 0,2 мг/кг СР корму, які отримували кури-несучки 3-ї дослідної групи.

Маса яєць та кількість яєчної маси. У середньому за дослід у несучок 2, 3 та 4-ї дослідних груп спостерігалась тенденція до збільшення маси яєць на 0,5; 2,1 та 0,6 % відповідно, а у несучок 5-ї дослідної групи ? навпаки, до зниження на 1,1 % порівняно з контролем.

Досліджувані фактори зумовили підвищення виходу кількості яєчної маси у розрахунку на середню несучку. Так, кури контрольної групи за цим показником поступалися перед несучками 2-ї дослідної групи на 0,58 кг, або 10,9 %, 3-ї ? на 0,76, або 14,2; 4-ї ? на 0,50 кг, або 9,3 і 5-ї дослідних груп ? на 0,47 кг, або 8,7 %.

Морфологічний склад яєць. Введення до складу раціону курок 2?5-ї дослідних груп різних рівнів сірки на фоні однієї дози селену викликало збільшення відносної маси білка яєць на 0,9?1,5 %, та, навпаки, зменшення відносної маси жовтка і шкаралупи - відповідно на 0,1?0,8 % і 0,2?0,8 % порівняно з несучками контрольної групи. Крім цього, у курей дослідних груп спостерігалась тенденція до зменшення міцності та товщини шкаралупи. Зокрема, пружна деформація шкаралупи яєць у несучок контрольної групи становила 24,1 мкм, а у 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп ? відповідно на 1,7; 2,1; 7,5 (Р0,05) і 5,8 % (Р0,05) більше. Щодо товщини шкаралупи, то величина цього показника у 2?5-й дослідних групах становила 0,363?0,374 мм проти 0,375 мм у контролі.

Хімічний та амінокислотний склад яєць. Як свідчать результати досліджень, вміст сухої речовини в яйцях курей контрольної групи становив 21,79 %, а у птиці 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 0,75 %; 1,43 (Р0,05); 1,05 і 0,05 % більше.

Вміст протеїну в яйцях курей 2?5-ї дослідних груп коливався в межах 10,96?11,73 %, проти 10,66 % у контролі.

Вміст сірки в яйцях курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп становив 61,5; 66,6; 67,1 і 68,9 мг, що на 14,7; 24,3; 25,2 і 28,5 % (Р0,001) більше ніж у контрольній групі.

Концентрація селену у яйцях курей-несучок контрольної групи становила 13,91 мкг/100 г, тоді як у 2 і 3-й дослідних групах - на 12,7 (Р0,05) і 30,6 % (Р0,001) більше. Вміст селену в яйцях птиці 4 і 5-ї дослідних груп становив, відповідно, 17,49 та 16,71 мкг/100 г, що перевищувало показник контрольної групи на 26,7 і 20,1 % (Р0,01?0,001), але було меншим ніж в 3-й групі, відповідно на 3,7 і 8,0 %.

Досліджувані рівні сірки та фоновий рівень селену сприяли більшому накопиченню вітаміну Е і каротиноїдів у жовтках яєць, одержаних від курей 2?5-ї дослідних груп, відповідно на 6,9?11,3 % (Р0,01) та 10,7?14,9 % порівняно з контрольними аналогами.

У зразках яєць, одержаних від курей 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп, підвищився вміст метіоніну, відповідно, на 14,7 (Р0,01); 24,6 (Р0,001); 26,0 та 27,5 %, цистину ? на 5,0; 58,6; 63,6 і 61,6 % (Р0,01?0,001), лізину ? на 7,7; 15,3; 8,7 і 6,1 % (Р0,05?0,01) порівняно із вмістом у яйцях, одержаних від контрольних аналогів. Позитивний вплив добавок сірки та селену виявлено щодо вмісту глутамінової та аспарагінової кислот, гістидину, гліцину, що сприяє підвищенню поживної цінності яєць.

Витрати кормів на одиницю продукції. Як свідчать результати досліджень, у птиці контрольної групи витрати корму на 10 яєць становили 1,91 кг, а в курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп вони були відповідно на 8,6; 10,2; 6,5 і 9,0 % нижчими. Щодо витрат корму на 1 кг яєчної маси, то у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп були меншими на 8,9; 12,0; 7,1 і 7,9 % порівняно з несучками контрольної групи.

Перетравність поживних речовин корму. Відмічено, що досліджувані рівні сірки та фоновий рівень селену в комбікормі курей дослідних груп справляли позитивний вплив на перетравність поживних речовин (табл. 3).

Зокрема, коефіцієнти перетравності сухої речовини у курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп були вищими ніж у контрольних аналогів, відповідно на 1,0; 3,1 (Р<0,01); 2,8 (Р<0,05) і 2,0 %.

Слід відмітити, що досліджувані фактори зумовили у курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп підвищення перетравності органічної речовини на 1,2 %; 3,4 (Р<0,01); 2,6 (Р<0,05) і 2,1 % порівняно з контрольною групою.

Таблиця 3 ? Перетравність поживних речовин раціонів, %

Показники	Групи
	контрольна	дослідні
	1	2	3	4	5
Суха речовина	64,2±0,27	65,2±0,19	67,3±0,15**	67,0±0,56*	66,2±1,10
Органічна речовина	65,1±0,26	66,3±0,31	68,5±0,36**	67,7±0,81*	67,2±1,27
Сирий протеїн	71,8±0,71	73,7±0,72	76,4±0,52**	75,4±0,67*	73,9±0,61
Сирий жир	76,5±1,51	79,5±0,53	78,9±1,01	79,6±0,99	79,0±1,25
Сира клітковина	15,4±0,84	16,1±0,50	19,3±0,83*	19,2±0,94*	17,5±2,35
БЕР	67,4±0,63	68,6±0,66	70,3±0,49*	69,4±1,15	69,5±1,46
Примітки: *Р<0,05, **Р<0,01 порівняно з контрольною групою.

Коефіцієнти перетравності сирого протеїну у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 1,9 %; 4,6 (Р<0,01); 3,6 (Р<0,05) і 2,1 %.

У несучок 2, 4 і 5-ї дослідних груп перетравність клітковини збільшилась порівняно з контролем на 0,7?3,8 %, а у курок 3-ї групи ? на 3,9 % (Р<0,05).

Аналогічна тенденція спостерігалась і з перетравністю БЕР, яка у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп перевищувала показники контролю відповідно на 1,2 %; 2,9 (Р<0,05); 2,0 і 2,1 %.

Баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену. В організмі курей контрольної групи середньодобові витрати азоту для синтезу яєчної маси становили 1,02 г, а у 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп - відповідно на 2,0; 13,7; 2,9 і 3,9 % більше.

Кількість відкладеного в організмі азоту відносно до спожитого з кормом у курей-несучок контрольної групи становила 38,8 %, а у 2-5-ї дослідних груп ? 38,8?41,4 %.

Як свідчать результати досліджень, кури-несучки 2?5-ї дослідних груп виділяли кальцію з яйцями більше на 3,6?10,8 %, а з послідом, навпаки ? на 13,0?25,0 % менше порівняно з контрольними аналогами. За відносними показниками відкладання кальцію в організмі до спожитої його кількості, кури контрольної групи поступалися перед дослідними на 1,7?3,2 %.

В організмі курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп рівень засвоєння фосфору відносно спожитої його кількості перевищував показник контрольної групи відповідно на 1,0; 2,8; 2,6 і 0,9 %.

Як показали результати досліджень, несучки контрольної групи виділяли з яйцями 0,113 г сірки, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 10,6; 15,9; 16,8 і 19,5 % більше. Рівень засвоєння сірки відносно до спожитої кількості в організмі курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп становив відповідно 20,2; 22,1; 21,0 і 19,7 % проти 14,9 % у контрольній групі.

Дослідні кури порівняно з контрольними відрізнялись кращим засвоєнням селену. Рівень засвоєння його відносно до спожитої кількості у курей контрольної групи становив 10,1 %, а у несучок дослідних груп - 37,0-40,6 %, що на 26,9-30,5 % більше.

Слід зауважити, що у птиці 4 і 5-ї дослідних груп, у комбікормі яких вміст сірки становив відповідно 2,4 і 2,5 г/кг комбікорму і селену - 0,2 мг/кг СР корму, спостерігали зниження рівня засвоєння селену на 3,6 і 3,4 % порівняно з курками 3-ї групи.

Забійні якості піддослідних курей-несучок. У результаті проведених досліджень відмічено, що передзабійна жива маса птиці контрольної групи становила 1752 г, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - була вірогідно більшою відповідно на 4,4, 5,8, 6,3 і 2,6 % (Р<0,05?0,01). У птиці контрольної групи вихід патраної тушки становив 59,1 %, тоді як у курок 3, 4 і 5-ї дослідних груп він був вищим відповідно на 2,5; 2,2 та 2,2 % (Р<0,05-0,001), а несучки 2-ї дослідної групи мали меншу різницю на 0,2 %.

Хімічний та амінокислотний склад великого грудного м'яза. Слід відмітити, що у зразках великого грудного м'яза курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп спостерігалось збільшення частки сухої речовини відповідно на 0,68; 1,03 (Р<0,05); 0,99 (Р<0,05) і 0,68 %; органічної речовини - на 0,63; 0,96 (Р<0,05); 0,91 (Р<0,05) і 0,71 % та протеїну - на 0,64 (Р<0,05); 1,16 (Р<0,01); 1,08 (Р<0,05) і 0,58 %.

Як свідчать результати досліджень (рис. 1), досліджувані фактори зумовили підвищення вмісту сірки у великому грудному м'язі несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп відповідно на 7,8; 14,0; 17,2 та 19,5 % (Р<0,05?0,001) порівняно з контролем.

Рис. 1. Вміст сірки у великому грудному м'язі курей-несучок.

Слід відмітити, що вміст селену у великому грудному м'язі курей контрольної групи становив 78 мкг/кг натуральної вологості, а у великому грудному м'язі 2?5-ї дослідних груп ? 122?132 мкг/кг, або на 56,4 ? 69,2% більше (рис. 2).

Необхідно зазначити, що із збільшенням рівня сірки до 2,4?2,5 г/кг комбікорму вміст селену у великому грудному м'язі курей 4 і 5-ї дослідних груп, порівняно з 3-ю дослідної групою, зменшився відповідно на 3,8 і 7,6 %.

Поживна цінність м'яса визначається не лише його хімічним складом, а й вмістом амінокислот. Як свідчать результати проведених досліджень, у зразках великого грудного м'яза курей 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп збільшився вміст метіоніну на 3,7; 12,2; 13,4 і 14,6 % (Р<0,05?0,001); цистину ? на 7,4; 14,8; 19,3 та 32,6 % (Р<0,05?0,001); лізину ? на 10,4; 13,4; 12,9 та 3,3 % (Р<0,05?0,001) порівняно з аналогами контрольної групи.



Рис. 2. Вміст селену у великому грудному м'язі курей-несучок.

Необхідно відзначити, що введення до складу комбікормів зазначених вище рівнів сірки та селену зумовили підвищення вмісту у великому грудному м'язі курей-несучок 2?5-ї дослідних груп лейцину на 2,7?16,5 %, глутамінової кислоти ? на 9,0?23,9 %, аспарагінової кислоти ? на 1,0?9,1 % порівняно з цими показниками у курей контрольної групи.

Морфологічні та біохімічні показники крові. У крові несучок 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп збільшилась кількість еритроцитів відповідно на 5,9; 9,7 (Р<0,01); 5,0 та 2,1 %, концентрація гемоглобіну ? на 3,3; 3,7; 3,1 (Р<0,05?0,01) та 0,5 % порівняно з контролем.

Вміст загального білка в сироватці крові курей контрольної групи становив 55,51 г/л, а у птиці 2-ї дослідної групи ? на 3,2 % (Р<0,01), 3-ї ? на 4,3 % (Р<0,01) і 4-ї ? на 5,2 % (Р<0,01) більше, а 5-ї ? на 1,4 % менше. Як свідчать результати досліджень, у крові несучок 2-5-ї дослідних груп кількість альбумінів та б-глобулінів порівняно з контрольними аналогами зросла відповідно на 1,1?9,5 % та 9,4?13,3 %. Щодо в- і г-глобулінів, то спостерігалася тенденція до зниження їх вмісту у крові дослідних курей-несучок.

У сироватці крові курей 2-5-ї дослідних груп порівняно з контрольними аналогами вірогідно підвищилась активність аспартатамінотрансферази (АсАт) на 1,2?3,1 % (Р<0,05?0,01), а також аланінамінотрансферази (АлАт) ? на 2,7?10,7 % (Р<0,01?0,001).

При введенні до складу комбікорму курок 2, 3 і 4-ї дослідних груп різних рівнів сірки на фоні однієї дози селену активність селензалежної глутатіонпероксидази в крові була вищою відповідно на 13,0 (Р<0,05); 12,9 (Р<0,001) та 7,5 (Р<0,05), а в 5-й групі ? лише на 1,0 % порівняно з контролем. Проте із збільшенням дози введення сірки до комбікорму активність глутатіонпероксидази зменшувалась, що свідчить про антагонізм сірки та селену.

За даними результатів досліджень, кількість проміжного продукту перекисного окиснення ліпідів ? ТБК-активних речовин - у сироватці крові несучок 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп була меншою на 20,0; 34,8 (Р<0,05); 31,5 (Р<0,05) і 20,0 %, а кількість відновленого глутатіону - збільшилась відповідно на 40,7 (Р<0,01); 40,7 (Р<0,05); 27,1 (Р<0,05) та 44,1 % порівняно з контрольною групою. Ці дані свідчать про підвищення активності антиоксидантної системи та зменшення продуктів перекисного окиснення ліпідів. курка комбікорм селен сірка

У сироватці крові курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем збільшився вміст кальцію - відповідно на 3,1; 4,8; 4,0 (Р<0,05) і 3,2 %, а фосфору? на 13,9; 15,0; 6,9 % й 2,9 % (Р<0,05?0,01).

Концентрація сірки у крові несучок 2?5-ї дослідних груп підвищилась порівняно з контрольними аналогами відповідно на 14,8?18,4 %, а селену ? на 0,69?2,18 мкмоль/л, або в 1,16?1,51 раза. Проте із збільшенням рівня сірки у комбікормах дослідних груп концентрація селену в крові зменшувалася, що свідчить про наявність антагонізму між цими елементами.

Отже, за результатами першого науково-господарського досліду оптимальною дозою сірки в повнораціонних комбікормах для яєчних курей-несучок встановлено 2,3 г/кг комбікорму на фоні рекомендованого рівня селену 0,2 мг/кг СР корму.

Другий науково-господарський дослід

Споживання кормів піддослідною птицею. У другому науково-господарському досліді відмінність у годівлі була обумовлена різними рівнями селену на фоні встановленого в першому науково-господарському досліді рівня сірки. Добове споживання комбікорму курками всіх груп протягом досліду коливалось в межах 111,9?117,5 г, а в середньому за дослід становило 114,9?115,3 г.

Збереженість і жива маса курей-несучок. За період другого-науково-господарського досліду збереженість курей контрольної і дослідних груп становила 100 %. У кінці досліду жива маса птиці контрольної групи знаходилась на рівні 1,814 кг, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 73 г (P<0,05), 79 (P<0,05), 74 (P<0,05) і 17 г більше.

Продуктивність піддослідних курей-несучок. У середньому за дослід у курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп інтенсивність несучості становила відповідно 70,0; 71,6; 71,1 і 69,3 % проти 65,3 % у контрольній групі, що перевищувало її показник на 4,7; 6,3; 5,8 і 4,0 %.

Щодо фактичного виробництва яєць по кожній піддослідній групі, то необхідно відмітити, що від курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп за період досліду отримано, відповідно, на 418; 552; 513 і 357 штук більше порівняно з контрольною. Слід відмітити, що в розрахунку на середню несучку вихід яєць за період науково-господарського досліду в контрольній групі становив 90,7 штук, а в 2?5-й дослідних групах - 96,7?99,9 яєць, що на 6,6?10,1 % більше.

Маса яєць та кількість яєчної маси. За обліковий період середня маса яєць у курей контрольної групи становила 61,5 г, а у птиці 2?4-ї дослідних груп спостерігалася тенденція до збільшення даного показника відповідно на 1,0; 1,3 і 0,7 %. Щодо птиці 5-ї дослідної групи, то середня маса яєць у неї була на рівні контрольної групи ? 61,5 г.

За період науково-господарського досліду від несучок контрольної групи було одержано 334,81 кг яєчної маси, 2-ї дослідної групи ? 364,03; 3-ї ?373,55 кг; 4-ї ? 368,74 кг і 5-ї дослідних груп ?356,76 кг, що на 8,7; 11,6; 10,1 і 6,6 % більше ніж у контролі.

Кури-несучки дослідних груп мали перевагу над контрольними аналогами за виходом яєчної маси на середню несучку на 0,49; 0,65; 0,57 і 0,37 кг.

Морфологічний склад яєць. Згідно з даними експерименту, досліджувані рівні селену на фоні введення оптимальної дози сірки не справили істотного впливу на абсолютну масу білка і жовтка. Проте у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп спостерігалась тенденція до підвищення абсолютної маси шкаралупи на 1,4; 2,9 (Р0,05); 4,3 (Р0,01) і 1,4 %. Необхідно відмітити, що у несучок дослідних груп збільшилась товщина шкаралупи на 3,5?3,8 % та зменшилась пружна деформація на 7,8?11,8 % порівняно з контрольними аналогами, що свідчить про підвищення міцності шкаралупи під впливом досліджуваних факторів.

Хімічний та амінокислотний склад яєць. Як свідчать результати досліджень, яйця курей дослідних груп за хімічним складом дещо відрізнялись від контролю. Зокрема, вміст сухої речовини у яйцях курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп був більший на 0,96 (Р0,05); 1,36 (Р0,01); 0,93 (Р0,05) і 0,36 % і органічної речовини - на 0,87 (Р0,05); 1,23 (Р0,01); 0,83 (Р0,05) і 0,30 % порівняно з контрольними аналогами.

Необхідно відзначити, що у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп збільшився вміст сирого протеїну в яйцях на 0,57 (Р0,05); 0,89 (Р0,01); 0,69 (Р0,01) і 0,27 % порівняно з контрольною групою.

Досліджуваний фактор також вплинув на вміст мінеральних елементів у яйцях. Так, концентрація кальцію в яйцях несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп була більшою ніж у контрольних аналогів, на 3,1; 3,9 (Р0,05); 2,3 і 0,4 %, сірки ? на 11,2; 15,1; 12,6 і 12,1 % (Р<0,05?0,01), селену ? на 11,8; 24,2; 32,3 і 37,3 % (Р<0,05?0,001).

Результати досліджень свідчать, що вміст вітаміну Е та каротиноїдів у жовтку яєць дослідних курей-несучок порівняно з контролем був більший відповідно на 11,8?16,5 % і 9,5?10,2 % (Р<0,05?0,001).

Аналіз амінокислотного складу яєць свідчить, що збагачення комбікормів 2?5-ї дослідних груп зазначеними вище рівнями селену і сірки, справляло стимулюючий вплив на накопичення в яйцях амінокислот. Так, вміст лізину в яйцях курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп був, відповідно, на 6,7; 13,4; 9,9 і 3,9 % (Р0,05?0,001) більше ніж у контролі. Концентрація метіоніну у яйцях птиці дослідних груп змінювалась в межах від 285 до 294 мг/100 г проти 221 мг/100 г у контрольних аналогів. Під впливом різних рівнів селену перебував також цистин, рівень якого в яйцях контрольної групи становив 112 мг/100 г, тоді як у 2, 3, 4 і 5-й дослідних групах курей - відповідно на 47,3 (Р0,01); 62,5 (Р0,01); 54,5 (Р0,01) і 16,1 % більше.

Витрати кормів на одиницю продукції. Аналіз результатів досліджень свідчить, що у контрольній групі витрати корму у розрахунку на 10 яєць становили 1,78 кг, а в 2, 3, 4 і 5-й дослідних групах - відповідно на 5,6; 8,2; 7,9 і 5,6 % менше. Щодо витрат корму на 1 кг яєчної маси, то у курей-несучок 2?5-ї дослідних вони зменшувались на 6,9; 9,6; 8,6; 5,8 % порівняно з контролем.

Перетравність поживних речовин корму. За даними результатів досліджень, перетравність сухої і органічної речовини у курей 2-ї дослідної групи становила 66,7 і 67,7 % проти 64,8 і 65,7 % у контролі, або відповідно на 1,9 і 2,0 % більше. У несучок 3-ї дослідної групи коефіцієнти перетравності згаданих вище речовин були найвищими серед аналогів дослідних груп: сухої речовини ? 68,1 % і органічної речовини ? 69,1 %, що перевищувало показники контрольної групи відповідно на 3,3 і 3,4 % (Р<0,01).

Щодо курей 4 і 5-ї дослідних груп, то рівень перетравності даних речовин становив 66,8; 67,6 % і 66,4; 67,4 %, що було на 2,0; 1,9 (Р<0,05) і 1,6; 1,7 % вище ніж у контрольній групі.

Коефіцієнт перетравності сирого протеїну в птиці контрольної групи був на рівні 72,3 %; а в 2?5-й дослідних групах - 74,2?76,8 %, або на 1,9?4,5 % (Р<0,05?0,01) більше. Коефіцієнти перетравності жиру у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп були вищими ніж у контролі, відповідно на 3,2 (Р<0,05); 3,3 (Р<0,01); 3,0 і 2,8 % (Р<0,01). Слід відзначити, що найвищі коефіцієнти перетравності поживних речовин відміченні при дозі селену 0,3 мг/кг СР і сірки - 2,3 г/кг, які вводили в комбікорми несучок 3-ї дослідної групи.

Баланс азоту та мінеральних елементів. Результати експериментальних досліджень, що наведено в табл. 4, свідчать про позитивний баланс азоту в організмі курей всіх дослідних груп.

Таблиця 4 ? Баланс азоту в організмі курей-несучок, г

Показники	Групи
	контрольна	дослідні
	1	2	3	4	5
Спожито з кормами	3,13±0,003	3,14±0,006	3,14±0,003	3,15±0,003	3,15±0,003
Виділено з послідом	0,87±0,03	0,76±0,009*	0,73±0,006*	0,76±0,024*	0,81±0,02
Виділено з яйцями	1,04±0,017	1,06±0,04	1,10±0,06	1,07±0,017	1,08±0,07
Утримано в організмі	1,22±0,037	1,32±0,04	1,31±0,06	1,32±0,01	1,26±0,04
У % від спожитого	39,0±2,09	42,0±1,43	41,7±0,38	41,9±0,32	40,0±1,38

Так, у несучок контрольної групи середньодобові витрати азоту на утворення яєць становили 1,04 г, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 1,9; 5,8; 2,9 і 3,8 % більше. Щодо утримання азоту в організмі, то його кількість у курей-несучок 2-5-ї дослідних груп коливалась в межах 1,26?1,32 проти 1,22 г у контрольній, частка якого від спожитої кількості становила 40,0?42,0 % проти 39,0 %.

За даними досліджень, кількість кальцію, відкладеного в організмі курей 2?5-ї дослідних груп, становила 0,95-1,00 г проти 0,83 г у контрольній групі, що на 14,5?20,0 % (Р<0,05) більше.

Відносні показники депонування кальцію в організмі курей контрольної групи становили 22,5 %, а в дослідних аналогів - коливались в межах 25,6?26,6 %.

За даними результатів досліджень, в організмі курей контрольної групи утримувалось 0,434 г, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 8,1 (Р<0,05); 9,0 (Р<0,05); 2,8 і 6,5 % більше. Слід відмітити, що найвищим рівнем засвоєння в організмі фосфору (54,8 і 55,0 % від спожитої кількості) відзначалися кури 2 і 3-ї дослідних груп.

Про вплив селену на обмін сірки в організмі піддослідної птиці можна судити за показниками її засвоєння в організмі. З яйцями кури-несучки контрольної групи виділяли 0,111 г сірки, а несучки 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 9,9; 18,9; 13,5 і 8,1 % більше (Р<0,05?0,001). За даними досліджень, у несучок 2?5-ї дослідних груп утримувалося в організмі 0,059?0,067 г сірки проти 0,076 г у контролі.

Таким чином, із збільшенням дози селену у комбікормі курей 2-5-ї дослідних груп, зменшується кількість засвоєної в організмі сірки, що свідчить про наявність антагонізму при порушенні оптимального співвідношення між цими хімічними елементами.

...