Перетравність корму, обмін речовин і продуктивність курей-несучок за різного рівня та співвідношення сірки і селену в комбікормі

Якщо у курей контрольної групи засвоювалося в організмі 0,26 мкг селену, то у птиці 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно 7,58; 13,59; 17,52 і 23,00 мкг. Відносно до спожитої кількості рівень засвоєння селену в організмі курей 2-5-ї дослідних групах становив 36,6-44,4 % проти 2,5 % у контролі, або на 34,1?41,9 % (Р<0,001) більше.

Таким чином, рівень засвоєння хімічних елементів був найвищий в організмі курей-несучок 2 і 3-ї дослідних груп, комбікорми для яких містили селену 0,2 і 0,3 мг/кг СР корму і сірки - 2,3 г/кг. Причому із підвищенням дози селену до 0,4?0,5 мг/кг СР корму із аналогічною добавкою сірки засвоєння азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену знижувалось.

Забійні якості піддослідних курей-несучок. Як свідчать результати анатомо-морфологічної розробки тушок, досліджувані фактори сприяли збільшенню передзабійної живої маси курей 2-ї дослідної групи на 2,7 % (Р<0,01), 3-ї ? на 3,4 % (Р<0,01); 4-ї ? на 3,0 % (Р<0,01) і 5-ї дослідної групи ? на 1,3 %. Проте за виходом непатраної, напівпатраної і патраної тушки вірогідної різниці між контролем і дослідними групами не встановлено.

Хімічний та амінокислотний склад великого грудного м'яза. Окрім підвищення продуктивності, кури дослідних груп відрізнялись кращими показниками якості м'яса. Зокрема, у зразках великого грудного м'яза курей-несучок 2-ї дослідної групи кількість "сирого" протеїну підвищилась на 0,35 %, 3-ї ? на 0,49 % (Р<0,05), 4-ї ? на 0,21 % і 5-ї дослідних груп ? на 0,14 % проти контрольної групи, де частка протеїну становила 21,42 %. Інші показники ? вміст жиру та БЕР майже не відрізнялися від контролю.

Кращий обмін сірки і селену сприяв більшому їх накопиченню у великому грудному м'язі курей дослідних груп. Так, вміст сірки у великому грудному м'язі несучок контрольної групи становив 1,33 г/кг натуральної вологості, 2-ї дослідної групи - на 8,3 % (Р<0,01); 3-ї ? на 10,5 % (Р<0,001) і 4-ї ? на 6,8 % більше, тоді як 5-ї дослідної групи - на 2,2 % менше ніж у контролі. Концентрація селену у великому грудному м'язі курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп була на 38; 72; 88 і 80 % більше ніж у зразках великого грудного м'яза контрольної групи.

Крім того, досліджувані фактори вплинули на вміст амінокислот у великому грудному м'язі. Так, у зразках великого грудного м'яза курей 2?5-ї дослідних груп вміст метіоніну підвищився на 7,4?18,9 % (Р<0,05?0,001), лізину ? на 5,3?12,8 % (Р<0,01?0,001), цистину ? 11,3?16,9 % (Р<0,01), аргініну і треоніну, відповідно, на 3,6?8,3 і 5,1?7,8 % (Р<0,05?0,01), проте у птиці 5-ї дослідної групи вміст аргініну і треоніну був на рівні контролю.

Концентрація аспарагінової кислоти у великому грудному м'язі курей-несучок 2?5-ї дослідних груп збільшилась відносно до показника контрольної групи на 2,0?5,4 %; гістидину ? на 4,8?11,7 %; гліцину ? на 0,9?5,5 %.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Кури-несучки 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп переважали контрольних аналогів за кількістю еритроцитів на 6,6; 10,2; 8,2 і 4,1 % (Р<0,01?0,001). Аналогічна картина характерна і для концентрації в крові гемоглобіну ? на 1,8?9,9 % більше.

Вміст загального білка у сироватці крові курей-несучок 2-ї дослідної групи становив 57,87 г/л, 3-ї ? 59,17; 4 ? 58,37 і 5-ї дослідної груп ? 56,87 г/л проти 55,97 г/л у контролі, що на 3,4; 5,7; 4,3 і 1,6 % (Р<0,05?0,001) більше. Результати досліджень свідчать, що у курей 2-5-ї дослідних груп спостерігалось підвищення активності АсАт на 8,9?13,5 % та АлАт ? на 7,4?14,8 % (Р<0,05?0,001) порівняно з контрольними аналогами.

Під впливом досліджуваних факторів активність глутатіонпероксидази у крові курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем зросла на 10,6?29,7 % (Р<0,001). При цьому кількість відновленого глутатіону становила відповідно 23,27; 20,30; 20,50 і 19,70 мкмоль/мл проти 24,35 мкмоль/мл у контролі, або на 4,4; 16,6; 15,8 і 19,1 % (Р<0,01?0,001) менше. Необхідно відмітити, що вміст ТБК-активних речовин у сироватці крові курей-несучок дослідних груп порівняно з контролем зменшився на 20,6; 30,9; 33,6 і 35,1 % (Р<0,01?0,001). Таким чином, із збільшенням рівня селену в раціоні посилювався антиоксидантний статус організму.

Досліджувані фактори сприяли посиленню мінерального обміну. Так, у крові дослідних курок підвищився рівень кальцію - на 0,5?14,6 % (Р<0,05?0,01), фосфору ? на 2,1?14,6 % (Р<0,05?0,001), сірки ? на 2,9?5,5 %, а селену ? на 29?62 % (Р<0,001) порівняно з контролем.

Найвищі показники відмічені при дозі селену 0,3?0,4 мг/кг і сірки 2,3 г/кг СР корму.

Економічна ефективність результатів досліджень. Апробацію одержаних результатів проводили в умовах ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" Білоцерківського району Київської області. Для цього було відібрано дві групи курей-несучок (контрольну і дослідну) по 2000 голів у кожній, аналогів за походженням (крос Хайсекс коричневий), віком (8-9 місяців), живою масою, несучістю і масою яєць. Різниця в годівлі полягала в тому, що птиця контрольної групи одержувала повнораціонний комбікорм із фоновим вмістом сірки і селену, а до складу комбікорму дослідної групи ? вводили селеніт і сульфат натрію для доведення рівня селену 0,3 мг/кг СР і сірки 2,3 г/кг комбікорму.

Результати досліджень показали, що жива маса курей дослідної групи порівняно з контролем зросла на 1,3 %; маса яєць - на 1,0 %. На середню несучку в дослідній групі отримали на 6,2 % більше яєць ніж у контрольній. Інтенсивність несучості курей дослідної групи за 180 днів експерименту була на 4,3 % вищою.

Як свідчать дані розрахунків економічної ефективності, додавання зазначених вище добавок сірки та селену зумовило зниження собівартості виробництва 10 яєць на 4,8 % та збільшення прибутку на 20,1 %.

Таким чином, введення до повнораціонного комбікорму курей-несучок добавки сульфату натрію та селеніту натрію з метою забезпечення рівня сірки 2,3 г/кг і селену - 0,3 мг/кг СР корму сприяє підвищенню рівня рентабельності виробництва яєць на 6,6 %.

Висновки

1. На основі проведених дослідів встановлені оптимальні рівні сірки (2,3 г/кг корму) і селену (0,3 мг/кг СР корму) та їх співвідношення 7667:1 для курей-несучок кросу Хайсекс коричневий яєчного напряму продуктивності.

2. Доведення вмісту сірки до 2,3 г/кг і селену - до 0,3 мг/кг СР корму сприяє підвищенню живої маси курей-несучок на 4,4 %; інтенсивності несучості ? на 6,3; кількості яєць на середню несучку ? 10,1; яєчної маси ? на 11,6 і зменшенню витрат корму на 10 яєць та 1 кг яєчної маси ? на 8,2 і 9,6 %.

3. Збагачення повнораціонного комбікорму сіркою та селеном у кількості 2,3 г/кг і 0,3 мг/кг СР зумовлює тенденцію до підвищення товщини і міцності шкаралупи курячих яєць, збільшує вміст сухої і органічної речовини на 1,32 і 1,23 %, протеїну - на 0,89 %; кальцію - на 3,9 %; сірки і селену - відповідно на 15,1 і 24,2 %; вітаміну Е і каротиноїдів - на 16,5 і 10,2 %, а також метіоніну, цистину, лізину, аргініну і гістидину.

4. Згодовування курям-несучкам комбікормів з вмістом сірки 2,3 г/кг і селену 0,3 мг/кг СР поліпшує перетравність сухої і органічної речовини - на 3,3 і 3,4 %, сирого протеїну - на 4,5 %, жиру - на 3,3 %, клітковини і БЕР - на 5,5 і 2,8 %. Підвищення дози селену до 0,4 і 0,5 мг/кг СР корму на фоні оптимального рівня сірки не впливає на перетравність сухої і органічної речовини, сирого протеїну, жиру, клітковини та БЕР порівняно з дозою селену 0,3 мг/кг СР корму.

5. Забезпечення оптимальних рівнів селену і сірки в раціоні курей-несучок сприяє збільшенню їх передзабійної маси на 3,4 %, а також підвищенню вмісту у великому грудному м'язі протеїну - на 0,49 %, золи - на 0,14 %, сірки - на 10,5 % і селену - на 72,0 %.

6. Введення в комбікорм оптимальних доз сірки і селену сприяє збільшенню вмісту у великому грудному м'язі метіоніну на 13,0 %, лізину - на 12,8 %, цистину - на 16,9 %, аргініну - на 5,3 %, треоніну - на 7,8 %, гістидину - на 11,7 %, гліцину - на 5,5 %.

7. Доведення в комбікормі курей-несучок вмісту сірки і селену до оптимального рівня відповідно 2,3 г/кг і 0,3 мг/кг СР корму поліпшує гематологічні показники, зокрема підвищує кількість еритроцитів на 10,2 %, гемоглобіну - на 9,9 %, загального білка - на 5,7 %, кальцію - на 14,6 %, неорганічного фосфору - 14,6 %, сірки - на 5,5 %, селену - на 39,6 %, вітаміну Е - на 13,8 %, каротину - на 13,9 % і посилює активність глутатіонпероксидази на 18,0 % та знижує вміст ТБК-активних речовин на 30,9 %.

8. Балансування раціонів курей-несучок кросу Хайсекс коричневий за встановленими дозами сірки і селену знижує собівартість виробництва 10 яєць на 8,7 %, збільшує прибуток на 61,9 % і рентабельність виробництва - на 11,2 %.

Пропозиції виробництву:

Для підвищення ефективності виробництва і біологічної цінності харчових яєць рекомендується використовувати в годівлі курей-несучок комбікорми із вмістом сірки 2,3 г/кг корму та селену - 0,3 мг/кг СР корму за рахунок введення сульфату натрію і селеніту натрію.

Список опублікованих праць, за темою дисертації

1. Осіпенко О.П. Вплив різних рівнів селену та оптимального рівня сірки на продуктивність курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Аграрні вісті. ?2008. ? № 4. ? С. 18-21.

2. Осіпенко О.П. Якість яєць за різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні курей-несучок/ О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Вісник Білоцерківського ДАУ: зб. наук. праць. - 2008. ? Вип. 58. ? С. 33?38.

3. Осіпенко О.П. Ефективність використання добавок сірки та селену в комбікормах для курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - 2009. ? Вип. 1(67). ? С. 38?42.

4. Сивик Т.Л. Продуктивність курей-несучок за різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко // Вісник Білоцерківського ДАУ: зб. наук. праць. - 2008. ? Вип.53. ? С. 18?22.

5. Сивик Т.Л. Перетравність поживних речовин і обмін азоту в яєчних курей-несучок за різного рівня сірки та фонового рівня селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко // Вісник Сумського НАУ. ? 2008. ? Вип.6(14). ? С. 110?115.

6. Патент України на корисну модель 39460, МПК 51 А 23К 1/00. Спосіб підвищення яєчної продуктивності курей-несучок / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко. ? № и 200812036; заявл. 10.10.2008; опубл. 25.02.2009, Бюл. №4.

7. Сивик Т.Л. Якість продукції яєчних курей-несучок за різного рівня сірки та фонового рівня селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. ІПУААН. ? 2008. ? Вип.62, Ч.2. ? С. 216?224.

8. Осіпенко О.П. Деякі гематологічні показники яєчних курей-несучок за різного рівня сірки та фонового рівня селену в раціоні / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції. молодих вчених, аспірантів, докторантів ["Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті"], (Біла Церква, 15?16 трав. 2008 р.). ? Біла Церква, 2008. ? С. 20?22.

9. Осіпенко О.П. Вплив різного рівня сірки та фонового рівня селену на продуктивність, обмін речовин та якість продукції курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції ["Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів"], (Київ, 16-17 жовт. 2008 р.). ? Київ. ? 2008. ? С. 106?109.

10. Осіпенко О.П. Вплив різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні на яєчну продуктивність курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Матеріали VI державної наук.-практ. конференції ["Аграрна наука ? виробництву"], (Біла Церква, 14?15 лист. 2007 р.) ? Біла Церква, 2007. ? Ч.1. ? С. 36.

11. Осіпенко О.П. Продуктивність курей-несучок за різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті: матеріали VI державної наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів, докторантів, 16?17 трав. 2007 р.: тези доп. ? Біла Церква, 2007. ? С. 78.

Размещено на Allbest.ru