Методологія управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах

Площа В - дисконтована вартість екологічних функцій лісової екосистеми без здійснення рубання.

Рис. 3. Графічна інтерпретація моделі вибору оптимального віку рубання деревостану з урахуванням екологічних функцій лісової екосистеми

Якщо вартість екологічних функцій лісової екосистеми представлена MBW1, то бажано не здійснювати рубання лісу зовсім, тому що MBW1 перевищує дохід від реалізації деревини, що отримується в результаті вирубування деревостану (MCW). Якщо вартість екологічних функцій лісової екосистеми представлена MBW2, то на ділянці можливе здійснення рубання. Рішення буде залежати від вартості вигід, які можна отримати від невирубування ділянки лісу. Рубання варто здійснювати у віці Т*, якщо дисконтована вартість втрачених вигід (площа А) перевищує дисконтовану вартість екологічних функцій лісу без здійснення рубання (площа В). Однак, якщо дисконтована вартість екологічних функцій лісової екосистеми є більшою за втрачені вигоди (площа В є більшою за площу А), то ліс вирубувати недоцільно.

Узагальнено модель вибору оптимального обороту рубання із урахуванням корисних властивостей довкілля може бути представити у такому вигляді:

, (4)

де: Т - вік, років;

F(t) - вартість екологічних функцій лісової екосистеми;

PV(t) - вартість деревини у період рубання;

e^-уT - дисконтний множник;

р(T) - вартість на час Т.

Зважаючи на те, що успішні реформи у лісовому господарстві можливі за умови їх підтримки більшістю учасників відносин у сфері лісового господарства, у межах наукового дослідження вивчено соціально-економічні аспекти реформування системи управління лісовим господарством за результатами опитування респондентів (фахівців та інших осіб, чия діяльність пов'язана з лісовим сектором економіки) у високолісистих районах Львівської області.

Модель впливу досліджуваних факторів на схильність до реформування лісового господарства фахівців цієї галузі побудована методом покрокового регресійного аналізу. Спочатку здійснено аналіз із урахуванням усіх незалежних змінних:

у=1,54+0,19х₁-0,15х₂-0,06х₃+0,02х₄-0,02х₅ (5)

де у - "прихильність громади до участі у прийнятті рішень щодо використання лісів";

х₁ - "достатня поінформованість про стан лісів і лісового господарства";

х₂ - "стать"; х₃ - "вік"; х₄ - "освіта"; х₅ - "місце роботи".

Після виведення незначущих факторів отримано таку модель:

у=1,22+0,168х₁ (6)

Отриману модель можна трактувати таким чином: зростання поінформованості респондентів про стан лісів та лісового господарства на один рівень (діапазон зміни значень від 1 - достатня поінформованість до 2 - недостатня поінформованість) сприятиме підвищенню схильності респондентів до участі у прийнятті рішень щодо використання лісів на 16,8%.

Виходячи з результатів вивчення соціально-економічних аспектів реформування лісового господарства автором наголошується на доцільності впровадження на практиці концепції модельних лісів, яка об'єднує учасників відносин у сфері лісового господарства, що підтримують принципи сталого, екологічно-збалансованого і соціально-узгодженого, партнерського управління лісами. Метою функціонування модельних лісів є стале управління лісовим господарством. Проекти щодо модельних лісів охоплюють економічну, екологічну та соціальну сфери.

Основним завданням економічної сфери є забезпечення економічної стійкості лісового комплексу, вдосконалення системи лісових платежів, аналіз переваг і недоліків різних видів лісокористування, поліпшення збуту лісопродукції, створення механізмів узгодження взаємних економічних інтересів лісгоспів, лісозаготівельників, органів державної влади і місцевого самоврядування, розроблення методів ведення лісового господарства і лісокористування, заснованих на прогнозі динаміки лісового фонду при оптимальному поєднанні економічних вимог і екологічних обмежень, впровадження і демонстрація передової техніки і технологій.

Екологічна сфера охоплює підтримку екологічних функцій лісів, дослідження результатів впливу різних видів лісогосподарських робіт на стан лісів, визначення системи лісогосподарських заходів для підтримки біорізноманіття і стійкості лісових екосистем, визначення критеріїв та індикаторів біологічного різноманіття, розроблення і застосування еколого-економічного планування у практику лісового господарства.

Соціальна сфера передбачає залучення місцевого населення у процес ухвалення лісогосподарських рішень, інформування про принципи управління лісами, підтримку їх участі у вирішенні проблем лісового господарства.

В п'ятому розділі “Методологія формування стратегії розвитку лісового господарства на еколого-економічних засадах” автором сформульовано методологічні підходи до побудови стратегії екологічно-збалансованого розвитку лісового господарства, шляхи вдосконалення національної лісової політики, запропоновані сценарії реформування системи управління лісовим господарством України та структуру інституційної системи державних органів управління лісовим господарством для умов ринкової економіки.

В роботі доведено, що стратегічне управління лісовим сектором охоплює три стани, які циклічно повторюються з певним інтервалом часу, а саме--аналіз ситуації, визначення мети і завдань розвитку та діяльність щодо їх реалізації. Аналіз передбачає вивчення ситуації та напрацювання можливих варіантів дій. Вибір завдань має базуватися на врахуванні ймовірних наслідків реалізації певних варіантів та сприяти прийняттю рішень щодо напрямків стратегічного розвитку. Послідовність дій має забезпечувати досягнення цілей стратегічного управління лісовим сектором. Стратегія повинна містити засадничі принципи та стимулювати розвиток лісового сектора, визначати напрям його розвитку, бути базою для прийняття управлінських рішень. У дисертації автором запропоновано методику формування стратегії розвитку лісового господарства ( табл. 2).

Таблиця 2

Процес формування стратегії розвитку лісового господарства

Цикли	Стадії	Діяльність
Аналіз	Огляд функціонування сектору	Оцінка ресурсів (природних, фінансових, людських)
		Аналіз видів діяльності
		Оцінка ефективності виробництва
		Огляд організацій сектору
		Інституційне оцінювання
		Регіональні та місцеві особливості і їх вплив на стратегію
		Аналіз зовнішньоекономічних відносин (торгівля, інвестиції, міжнародна фінансова і технічна допомога)
		Внесок у ВВП
	Трансформаційні процеси і моделювання	Прогнозування балансу попиту та пропозицій
	SWOT аналіз	Сильні і слабкі сторони, можливості і загрози (їх ідентифікація та експертиза)
	Учасники та їх роль	Роль учасників та їх інтереси, консультування
		Секторальні зв'язки (зустрічі, семінари для їх укладання)
		Визначення керівної ролі
		Спрямування та контроль за секторальними відносинами
Визначення цілей	Імперативи	Ідентифікація та інтерпретація імперативів
	Сценарій	Створення, оцінювання і презентація
		Консультаційні заходи
	Формулювання стратегії	Критичний перегляд сценаріїв та їх модифікація
		Вибір стратегічних завдань та сфер діяльності
		Регіональні, районні, місцеві стратегії
	Підготовка національної лісової програми	Матриця сфер діяльності
		Визначення змісту програми і тактики
		Ідентифікація проектів
	Лісова політика	Розроблення і ухвалення закону про національну лісову політику
		Визначення політичних інструментів реалізації стратегії і національної лісової програми
Заходи	Розроблення програм	Проекти в рамках програм: визначення учасників, консультаційний процес, джерела фінансування, механізми впровадження
	Моніторинг	Фіксування та оцінювання прогресу проекту
	Оцінювання	Критичний огляд і оцінка проектів та національної лісової програми в цілому

У контексті процесу формування стратегії розвитку лісового господарства доречним є використання SWOT-аналізу (Analysis of Strengths, Weakness, Opportunities and Threats - методології аналізу сильних і слабких сторін, можливостей і загроз), щодо лісового сектору України, виходячи із нинішнього інституційного середовища та його здатності до розвитку (табл. 3).

Таблиця 3

SWOT-аналіз лісового сектора України

Сильні сторони	Слабкі сторони
- Україна має тривалі історичні традиції ведення лісового господарства, лісотехнічної освіти і наукових досліджень. - На законодавчому рівні ухвалено нормативно правову базу лісових відносин в умовах функціонування незалежної держави (Лісовий кодекс, програми розвитку лісового господарства). - Ліси України є різноманітними за видовим складом у зв'язку із різноманітністю природних зон і високопродуктивних лісових земель в певних лісорослинних умовах. - У лісовому секторі працюють кваліфіковані фахівці, що мають високий рівень підготовки. - Нагромаджено значний досвід захисного і полезахисного лісорозведення, лісокультур-ної, лісонасінневої і лісоселекційної справи, охорони і захисту лісів, лісовпорядкування.	- Відсутні досвід ведення господарства в умовах ринкової економіки та довготривалі зв'язки на міжнародних ринках лісопродукції. - Відсутня законодавчо затверджена лісова національна політика та довгострокова стратегія реформування сектору. - Лісистість території є низькою і зростає повільно, існує дефіцит лісових ресурсів. - Організаційні структури та інституційне забезпечення не достатньо відповідає вимогам ринкової економіки та інформаційного суспільства. - Недостатній рівень технічного забез-печення, висока зношеність обладнання в лісозаготівельному та деревообробному виробництві. - Недостатня інтегрованість у міжнародну господарську систему. - Недостатній рівень інвестицій у лісовий сектор.
Можливості	Загрози
- Ухвалити закон про Національну лісову політику, який би базувався на принципах, критеріях та індикаторах сталого управління лісами. - Розробити і схвалити стратегію розвитку лісового сектора економіки, узгоджену із Європейською лісовою стратегією. - Розширити заліснення сільськогосподар-ських земель, створивши систему економічного стимулювання землевласників. - Покращити добробут і здоров'я населення, розширивши можливості для рекреації та туризму. - Посилити водоохоронну та водо-регулюючу роль лісових насаджень, особливо у зв'язку із повенями. - Підвищити роль місцевих громад у прийнятті рішень щодо планування лісового господарства та лісокористування. - Використовувати сучасні інформаційні технології для інформування та освіти населення щодо багатоцільової ролі лісів. - Розробити і ухвалити національний кадастр викидів та поглинання парникових газів.	- Загострення конфліктів між різними формами лісокористування (експлуатаційне, природоохоронне, рекреаційне і т.д.). - Неконтрольоване розширення рекреації та туризму у лісах, що може зумовити деградацію лісового середовища. - Організаційна та інституційна реструктуризація може не досягти поставлених цілей ринкового реформування. - Невиконання програм заліснення у зв'язку із недофінансуванням державних програм, відсутність мотивації у землевласників. - Зменшення площі лісових земель внаслідок неконтрольованої забудови, розширення транспортних мереж тощо. - Законодавство не достатньо гармонізоване із вимогами сталого управління лісовим господарством.

З метою відпрацювання ефективної концепції реформування лісового господарства у дисертаційному дослідженні розроблено шість сценаріїв реформування лісового господарства України. Кожен сценарій передбачає інституційні трансформації в сфері управління лісовим господарством, реформування системи оподаткування і фінансування лісового господарства (табл. 4).

Таблиця 4

Оподаткування лісового господарства України за різними сценаріями економічної реформи

Сценарії реформування лісового господарства України	Види лісових податків	Об'єкти оподаткування	Методика визначення суми податкових платежів	Способи справляння лісових податків
1.Північно-Американ-ський	1.1. Податок на продані лісоматеріали	1.1. Обсяг лісозаготівель	1.1.Відсоток від ціни заготовлених лісоматеріалів (валового доходу)	1.1.За терміном лісозаготівлі лісоматеріалів
	1.2. Податок на деревину, продану на корені	1.2.Сума кореневої плати за деревину на корені	1.2. Відсоток від суми кореневих платежів	1.2. За терміном лісозаготівлі лісоматеріалів
	1.3.Податковий збір за ліцензію на заготівлю деревини	1.3. Право на лісозаготівлю	1.3. Одноразовий збір за отриману ліцензію	1.3. Під час отримання ліцензії
2.Німецький	2.1. Земельний податок	2.1. Лісові землі	2.1. Відсоток від ціни лісових земель	2.1. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
3.Польський	3.1. Лісовий податок	3.1. Умовна площа лісів (в перевідних гектарах)	3.1. Шляхом множення умовної площі лісів на погектарну ставку податку	3.1. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
4.Фінський	4.1. Податок на лісовий доход	4.1. Лісовий доход	4.1. Відсоток від лісового доходу	4.1.По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
	4.2.Податок на майно	4.2. Майно	4.3. Відсоток від ціни майна	4.2. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
	4.3. Податок на деревину, продану на корені	4.3.Сума кореневої плати	4.3. Відсоток від суми кореневих платежів	4.3. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
5. Український офіційний	5.1. Податок на прибуток	5.1. Прибуток лісокористувачів	5.1. Відсоток від оподатковуваного прибутку	5.1. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
	5.2. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів	5.2. Лісові ресурси, що відведені для спеціального використання	5.2. Нараховується за спеціальними нормативами	5.1. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)
6.НЛТУ України	6.1. Податок на лісовий доход	6.1. Лісовий доход	6.1. Відсоток від лісового доходу	6.1. По закінченні звітного періоду (щоквартальні платежі)

Північно-Американський сценарій реформування лісового господарства. Він передбачає покладання на Центральний орган державної виконавчої влади з питань лісового господарства функцій творення лісової політики і управління лісами. Ухвалення національного лісового законодавства щодо управління державними лісами покладається на Верховну Раду України, а щодо управління комунальними і приватними лісами - на Верховну Раду Автономної Республіки Крим та обласні ради. Державні лісогосподарські підприємства державної і комунальної форм власності разом з лісами передаються в оренду трудовим колективам.

Держава стимулює створення приватних компаній та інших підприємницьких структур у лісогосподарському та лісозаготівельному виробництвах. Формується мережа державних інституцій, на які покладається економічне оцінювання лісових земель, лісових ресурсів та розроблення нормативів орендної плати за ліси та лісові землі.

В основу цього сценарію покладені загальні підходи до управління державними лісами і лісовим господарством, які знайшли застосовування на практиці в розвинених країнах Північно-американського континенту - США та Канаді. Відмінності у балансі розподілу повноважень органів влади у цих двох країнах мають значний вплив на розвиток лісового сектора у кожній із країн.

Німецький сценарій реформування лісового господарства. За цим сценарієм передбачається покладання на Центральний орган державної виконовчої влади з питань лісового господарства функції управління лісами та творення лісової політики. Лісовий менеджмент у державних лісах здійснює державна компанія „Ліси України”, а в комунальних лісах - мережа обласних комунальних компаній. В рамках державної компанії „Ліси України” та мережі обласних комунальних компаній залишаються чинні лісництва, управління якими здійснюють державні менеджери.

Державою стимулюється формування приватного сектору економіки в лісогосподарському і лісозаготівельному виробництвах.

Ухвалення національного лісового законодавства покладається на Верховну Раду України, а регіонального - на Верховну Раду Автономної Республіки Крим та обласні ради. Регіональне лісове законодавство не порушує правові норми національного лісового законодавства.

Цей сценарій не передбачає формування ринку лісу на корені, а спрямований на розвиток ринків послуг у лісогосподарському виробництві та продукції лісозаготівлі..

Польський сценарій реформування лісового господарства. Передбачає покладення на Центральний орган державної виконавчої влади з питань лісового господарства функцій управління лісами і творення лісової політики.

Для організації ефективного лісового менеджменту в державних лісах створюється державна компанія „Ліси України”. З метою підтримки державних лісогосподарських підприємств, що неспроможні за рахунок власних коштів вести ефективне лісове господарство, створюється „Державний фонд охорони і відтворення лісових ресурсів” (формується за рахунок коштів державного бюджету, внесків рентабельних державних лісогосподарських підприємств та інших джерел).

В рамках державної компанії „Ліси України” залишаються нині чинні державні лісогосподарські підприємства, якими управляють державні менеджери. Держава стимулює розвиток приватного сектора економіки в сфері лісогосподарського і лісозаготівельного виробництв. Разом з цим, не передбачається формування ринків продажу лісу на корені і передача державних лісів в оренду.

Фінський сценарій реформування лісового господарства передбачає. За цим сценарієм управління лісами здійснюється Центральним органом державної виконавчої влади з питань лісового господарства, в структурі якого функціонують два незалежні управління: національне управління лісовим господарством та національне управління лісами. Національна лісова політика твориться Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за участю Держкомлісгоспу України, Міністерства промислової політики України, Міністерства торгівлі України та Міністерства аграрної політики України.

Український офіційний сценарій реформування лісового господарства. В основу цього сценарію покладені „Концепція реформування та розвитку лісового господарства”, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.04.06 р. № 208-р, та положення чинного Лісового кодексу України. Він не передбачає інституційних змін у сфері управління лісами і лісовим господарством. Цей сценарій проголошує сталий розвиток лісового господарства, підпорядкування всіх державних лісів Державному комітету лісового господарства України, оптимізацію структури та кількісного складу лісогосподарських підприємств, збереження чинного порядку справляння кореневих платежів. Він не передбачає продажу деревини на корені. Оскільки кореневі платежі за цим сценарієм виконують фіскальну функцію, вони повинні встановлюватися таким же чином, як і податки на природний ресурс.

Цей сценарій передбачає створення державних деревообробних підприємств на основі деревообробних виробництв, відокремлених від лісогосподарських підприємств.

Сценарій Національного лісотехнічного університету України. Цей сценарій передбачає впровадження еколого-економічних засад у практику управління і ведення лісового господарства, прийняття нового Лісового кодексу України та Закону України „Національна лісова політика”.

Згідно з цим сценарієм, управління лісами здійснюється спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади в галузі лісового господарства. Функції затвердження національної лісової політики покладаються на Верховну Раду України, а регіональної - на Верховну Раду АР Крим та обласні ради. Для фінансування видатків, пов'язаних з охороною, захистом і відтворенням лісів створюється спеціальний Державний фонд охорони і відтворення лісових ресурсів. Оподаткування в лісовому господарстві за цим сценарієм пропонується здійснювати шляхом введення податку на лісовий доход.

Експертне заключення щодо сценаріїв реформування лісового господарства України робилося на основі бальної оцінки відповідей групи з десяти експертів, в яку були включені провідні фахівці з економіки лісового господарства, лісового менеджменту та лісової політики свідчить, що на сьогодні найвищий пріоритет мають польський сценарій, сценарій НЛТУ України та український офіційний сценарій, який реалізується в даний час. При цьому перші два сценарії активно підтримані більшістю експертів, а офіційний сценарій - представниками групи експертів, залучених в управлінські структури лісового господарства.

Автором запропоновано проект організаційної структури управління лісовим господарством України (рис. 6). На сучасному етапі розвитку лісових відносин в Україні розбудова інституційних рамок управління лісовим господарством повинна проходити на трьох адміністративних рівнях: національному, регіональному (обласному), місцевому. Зважаючи на важливу роль лісів для суспільства та потребу збільшення лісистості України, необхідно не тільки зберегти центральний орган державної виконавчої влади у галузі управління лісами, але і суттєво підвищити його статус шляхом прямого підпорядкування Кабінету Міністрів України та надати йому статус розпорядника коштами Державного бюджету першого рівня. З метою покращення якості робіт з проектування організації і розвитку лісового господарства доцільно створити і стимулювати розвиток ринку лісовпорядних робіт і послуг для підприємств лісового господарства всіх форм власності. Функції ведення державного лісового кадастру, державного обліку лісів, моніторингу стану лісів закріплюються за державною установою "Укрдержліспроект”.

Для ефективного управління лісовим господарством на регіональному рівні необхідно розширити сферу повноважень територіальних органів центрального органу державної виконавчої влади з питань лісового господарства на ліси всіх форм власності.

На основі вивчення світового досвіду ведення лісового господарства, аналізу наукових праць з проблем економіки лісокористування, екологічної і лісової політики та екологічної економіки, власних досліджень автором сформульовані такі засади економічної реформи лісового господарства України:

- врахування світового досвіду організації лісового господарства, лісового менеджменту та управління лісовим господарством;

- врахування українських традицій лісокористування та ментальності українських громадян;

- реформування лісового господарства повинно здійснюватися на основі сценарію, який має глибоке еколого-економічне обгрунтування і оцінку кваліфікованих експертів, яка б враховувала політичні, правові, екологічні, соціальні та духовні аспекти розвитку лісового господарства;

- реформа лісового господарства повинна бути тривалою, еволюційною, комплексною, системною, поетапною і враховувати еколого-економічні та регіональні особливості ведення лісового господарства;

- реформа лісового господарства України повинна сприяти зміцненню глобальної еколого-економічної безпеки і забезпеченню сталого розвитку лісового господарства на еколого-економічних засадах.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обгрунтування методології управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах, спрямоване на розв'язання важливої науково-прикладної проблеми реформування системи управління лісовим господарством України.

Наукове і практичне значення мають наступні аспекти вирішення проблеми.

Теоретико-методологічний аспект включає формулювання еколого-економічних засад управління лісовим господарством на основі ключових положень еколого-економічної теорії у контексті формування принципово нової екологічної (“зеленої”) ринкової економіки в Україні.

Методичний аспект відображає розробка методики процесу побудови стратегії розвитку лісового господарства, методики експертної оцінки альтернативних сценаріїв реформування лісового господарства України та методики врахування соціально-економічних аспектів реформування системи управління лісовим господарством.

Прикладний аспект дослідження включає розробку сценаріїв реформування лісового господарства України, визначення напрямків розвитку інституційної структури управління лісовим господарством, напрямків удосконалення чинної правової і нормативної бази лісового господарства.

У результаті дослідження комплексу актуальних проблем розвитку лісового господарства одержані такі висновки:

1. На підставі аналізу теоретичних моделей управління лісовим господарством обгрунтовано необхідність переходу системи управління лісовим господарством на еколого-економічні засади, сутність яких полягає у інтеграції економічних та екологічних імперативів з метою максимізації інтегрального екологічного, економічного та соціального ефекту від використання лісів. Автором сформульовано принципи побудови сучасної системи управління лісовим господарством та обгрунтовані методологічні засади її реформування в Україні.

2. На основі аналізу і систематизації наукових напрацювань з розвитку сучасної еколого-економічної теорії автором доведено її важливе значення в контексті вирішення актуальних проблем суспільного розвитку загалом і лісового господарства зокрема. Теоретичним підґрунтям реформування системи управління лісовим господарством визначена еколого-економічна доктрина. Згідно з цією доктриною в дисертації розроблено концепцію екологізації лісової політики і розвитку лісового господарства, яка полягає у формуванні нових інструментів лісової політики та переході виробничої діяльності на еколого-економічні засади. Це сприятиме посиленню екологічних, економічних та соціальних функцій лісів. Автором теоретично обгрунтовано застосування екологічної сертифікації лісів як інструменту екологізації лісового господарства, що дозволяє оцінити відповідність виробничо-господарської діяльності лісових підприємств еколого-економічним критеріям управління лісовим господарством.

3. Автором проаналізовано структуру лісового сектора економіки, визначено екзогенні та ендогенні чинники впливу на лісовий сектор і механізми взаємодії з іншими секторами економіки та його впливом на природне довкілля. Дослідженням доведено, що лісове господарство є специфічним сектором національної економіки, який виконує, поруч із притаманними кожній галузі економічними і соціальними функціями, також необхідні для життєдіяльності людини функції екологічного характеру. Специфіка лісового господарства полягає у можливостях лісового сектору бути моделлю формування принципово нової екологізованої ринкової економіки України.

4. Здійснене автором дослідження систем управління і ведення лісового господарства у країнах Центральної і Східної Європи на основі вивчення тенденцій лісокористування, ринків лісопродукції і ринків праці та трансформаційних процесів в інституційній сфері, механізмів впровадження інновацій у лісовому господарстві може слугувати базою для розробки ефективної моделі управління лісовим господарством України та стратегії його розвитку на еколого-економічних засадах.

5. В роботі автором обгрунтовано зростання ролі лісів у підтриманні оптимальних кліматичних умов, протидії стихійним лихам, регулюванні вуглецево-кисневого балансу, економічної життєздатності громад у гірських і віддалених сільських районах, що зумовлює розгляд лісів як важливого чинника інтегральної еколого-економічної безпеки на глобальному, національному та локальному рівнях. Усвідомлення суспільством ролі лісів як чинника глобальної еколого-економічної безпеки вимагає врахування можливих ризиків для лісових екосистем. Виявлено спектр потенційних ризиків та обгрунтовано залежність прийняття рішень у сфері управління ризиками від даних щодо частоти та масштабу імовірного негативного впливу на ліси, визначено економічні інструменти управління екологічними ризиками у лісовому господарстві, запропоновано теоретичну модель визначення маси фотосинтетично зв'язаного атмосферного вуглекислого газу та депонованого деревостаном вуглецю (патент № 45794 від 25 листопада 2009 року). Це дозволило запропонувати відповідні адаптивні підходи щодо запобігання та нейтралізації загроз, пов'язаних зі змінами клімату та виявити додаткові економічні можливості розвитку лісового господарства в умовах зміни клімату.

6. На основі дослідження трансформаційних процесів у інституційній сфері на різних рівнях управління лісовим господарством теоретично обгрунтовано необхідність децентралізації управління лісовим господарством та розмежування управлінських, контролюючих і виробничих функції, що є важливим для врахування при розробці стратегії розвитку лісового господарства.

7. В дисертації доведено, що одним із ефективних інструментів прийняття еколого-економічних збалансованих рішень у сфері управління лісовим господарством є моделювання процесів і сценаріїв розвитку та запропоновано модель оптимізації обороту рубання з врахуванням значущості екологічних функцій лісових екосистем на основі формули Фаустмана, що важливо при визначенні оптимальних стратегій лісовпорядкування для різних за функціональним призначенням лісів.

8. Обгрунтовано важливість врахування соціально-економічних аспектів реформування системи управління лісовим господарством. За результатами анкетування фахівців та інших осіб, чия діяльність пов'язана з лісовим сектором економіки, автором сформульовано модель залучення учасників відносин у сфері лісового господарства до участі у прийнятті рішень щодо використання лісів та реформування системи управління лісовим господарством. В роботі запропоновано концепцію модельних лісів як новий інструмент впровадження еколого-економічних засад у практику управління лісовим господарством шляхом залучення до процесів управління широкого кола учасників відносин у сфері лісового господарства.

9. Автором розроблено методологічні підходи до побудови стратегії розвитку лісового господарства на еколого-економічних засадах, що включає цикли, стадії та види діяльності щодо реалізації цієї стратегії, яка визначає напрями розвитку лісового сектора економіки, містить засадничі принципи, є базою прийняття управлінських рішень щодо реформування системи управління лісовим господарством.

10. З метою визначення найбільш ефективної системи управління лісовим господарством у дисертації запроновано сценарії реформування лісового господарства України, сформульовані методика експертної оцінки сценаріїв та методика порівняльного аналізу альтернативних сценаріїв, запропоновані принципи економічної реформи лісового господарства.

11. Проведене автором дослідження систем державних органів управління лісовим господарством високорозвинутих держав світу дозволило виявити інституційну структуру та організаційні форми управління лісовим господарством. На цій основі, з врахуванням сучасного стану розвитку лісового господарства в Україні, автором розроблено проект нової структури управління лісовим господарством та запропоновано подальші кроки з удосконалення чинної правової і нормативної бази лісового господарства.

12. На підставі результатів завершеного дисертаційного дослідження доведено, що оскільки лісове господарство виконує життєво важливі екологічні, економічні та соціальні функції, інтегруючи біологічні процеси і виробничу діяльність, то його роль у суспільному розвитку неодмінно буде зростати. Автором обгрунтовано, що для підтримки цієї важливої загальносуспільної ролі, особливо в умовах загострення багатоаспектних проблем, лісове господарство необхідно розвивати на еколого-економічних засадах з метою максимізації інтегрального екологічного, економічного та соціального ефекту. Питання місця і ролі лісового господарства в умовах загострення еколого-економічних суперечностей та необхідності забезпечення сталого розвитку суспільства вимагає подальшого наукового опрацювання. Продовжувати такі дослідження особливо важливо у зв'язку з відсутністю офіційно схваленої до цього часу стратегії розвитку лісового господарства України та національної лісової політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Дейнека А. М. Лісове господарство: еколого - економічні засади розвитку: [монографія] / Анатолій Дейнека. - К.: Знання, 2009. - 350 с.

2. Лісова політика: теорія і практика: монографія / [Синякевич І.М., Соловій І.П., Врублевська О.В., Дейнека А.М. та ін.]; під ред. І.М. Синякевича. - Львів: ЛА «Піраміда», 2008. - 612с. Особистий внесок здобувача: - розділи 10, 11; підрозділ 17.1.

Статті в наукових фахових виданнях

3. Дейнека А.М. Лісове господарство Львівщини: динаміка основних показників, тенденції і перспективи /А.М. Дейнека // Науковий вісник: Менеджмент природних ресурсів, екологічна і лісова політика. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. -Вип. 14.2. - С.167-171.

4. Дейнека А.М. Екологізація лісокористування як основа сталого розвитку лісового сектора економіки / А.М. Дейнека // Науковий вісник: Збірних науково-технічних праць. Львів: НЛТУ України. - 2005. - Вип. 15.7. - С.93-100.

5. Дейнека А.М. Еколого-економічні умови відтворення лісових ресурсів в Україні /Анатолій Дейнека, Володимир Холявка // Науковий вісник: Збірних науково-технічних праць. Львів: НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16.2. - С. 143-149. Особистий внесок: здійснено аналіз умов відтворення лісових ресурсів.

6. Дейнека А.М. Еколого-економічні умови використання лісових ресурсів в Україні / Анатолій Дейнека, Володимир Холявка // Науковий вісник: Збірних науково-технічних праць. - Львів: НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16.5. - С. 144-148. Особистий внесок: проаналізовано стан використання лісових ресурсів.

7. Дейнека А.М. Сталий розвиток лісового господарства Карпат і добробут місцевих громад / А. М. Дейнека // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій. (Збірник наукових праць). - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України. - 2006. - Вип. 6 (62). - С.153-164.

8. Дейнека А.М. Місце і роль лісового господарства в регіональній еколого-соціально-економічній системі / А. М. Дейнека // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідом. наук.-техн. зб. - Львів: НЛТУ України. - 2006. - Вип. 30 - С.29-35.

9. Дейнека А.М. Еколого-економічні передумови сталого розвитку лісового господарства в гірських лісах Львівської області / А. М. Дейнека// Економіка: проблеми теорії та практики; Збірник наукових праць. - Випуск 233; В 5 т. Дніпропетровськ: - ДНУ.- 2007. -Т.4. - С.855-864.

10. Синякевич І.М. Лісове господарство України в двадцять першому столітті: стан, сценарії і проблеми сталого розвитку /І.М. Синякевич, І.П. Соловій, А.М. Дейнека // Економіка України. -2007. - № 9. - С. 72-81. Особистий внесок: запропоновані сценарії, проведено експертне оцінювання.

11. Дейнека А.М. Європейські тенденції лісокористування та розвиток ринків продукції лісового сектора економіки / А.М. Дейнека // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. // Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: НЛТУ України. - 2007. - Вип. 33. - С. 139-145.

12. Дейнека А.М. Еволюція концепції сталого розвитку лісового господарства та її економіко-правове забезпечення на міжнародному і регіональному рівні /А.М. Дейнека // Регіональна економіка. Наук.-практ. журнал. ІРД НАН України. -2008. - №1. - С. 99-105.

13. Дейнека А.М. Управління еколого-економічними ризиками у контексті переходу лісового господарства на засади сталого розвитку / А.М. Дейнека // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість // Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: НЛТУ України. - 2008. - Вип. 34. - С. 168-173.

14. Дейнека А.М. Соціально-економічні передумови реформування системи управління лісовим господарством /А.М. Дейнека// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 252: В 6 т. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2009. - Т.VI. - С. 1517-1525.

15. Дейнека А.М. Аналіз процесів трансформації економічних, екологічних та соціальних функцій лісового господарства /А.М. Дейнека // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.8. - С.101-109.

16. Дейнека А.М. Моделювання ставлення учасників лісових відносин до реформування системи управління лісовим господарством / А.М. Дейнека // Економічні інновації: Організаційно-управлінські інновації у природокористуванні та ресурсозбереженні. Збірник наукових праць. - Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - 2009. - Випуск 37. - С.111-120.

17. Дейнека А.М. Фінансове стимулювання інновацій у лісовому господарстві: аналіз досвіду країн Центральної Європи / А.М. Дейнека // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Випуск 254. в 6 т. - Т. IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 861-869.

18. Дейнека А.М. Лісовий сектор: аналіз структури, взаємодії з іншими секторами економіки та довкіллям / А. М. Дейнека // Регіональна економіка. Наук.-прак. журнал. - Львів: ІРД НАН України. - 2009. - №3. - С. 144-151.

19. Дейнека А.М. Стратегічні напрямки адаптації лісового сектора економіки України до наслідків впливу світової фінансово-економічної кризи /А.М. Дейнека// Економіка промисловості. Науково-практичний журнал. - Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. - 2009. - №3, - С. 216-222.

20. Дейнека А.М. Екологічна економіка та її значення в контексті актуальних проблем суспільного розвитку / А. М. Дейнека // Економічна теорія. Науковий журнал. - Київ: Інститут економіки та прогнозування НАН України. - 2009. - №3., - С. 28-39.

21. Дейнека А.М. Методологічні особливості удосконалення стратегічного управління лісовим сектором [Електронний ресурс] / А.М.Дейнека // Ефективна економіка. - 2009. - №2. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua

22. Дейнека А.М. Застосування SWOT - аналізу для розробки сценаріїв розвитку лісового сектора економіки [Електронний ресурс] / А.М.Дейнека // Ефективна економіка. - 2009. - №3. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua

23. Дейнека А. М. Концепція модельних лісів як інструмент управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах / А. М. Дейнека // Наукові праці Лісівничої академії наук України: Збірник наукових праць - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009. - Вип. 7. - С. 18-21.

24. Deyneka A. Implementing sustainable forest management from policy to landsсape and back again / M.Eldakidze, P. Angelstam, A. Deyneka, I. Soloviy // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: НЛТУ України. - 2009. - Вип. 35. - С. 115-132. Особистий внесок: досліджено екологічні, економічні та соціокультурні особливості Сколівського району Львівської області, обґрунтовано шляхи впровадження принципів сталого розвитку у практику ведення лісового господарства.

Патенти

25. Пат. 45794 Україна, МПК (2009) А01G 23/00 А01G 17/00. Спосіб визначення маси фотосинтетично зв'язаного атмосферного вуглекислого газу та депонованого деревостаном вуглецю / Вайданич В.І., Дейнека А.М., Миклуш С.І., Вайданич Т.В.; заявник і власник Національний лісотехнічний університет України - № 45794; заявл. 15.06.09; опубл. 25.11.09, Бюл. № 22.

Тези доповідей

26. Дейнека А.М. Стан і перспективи розвитку мережі заповідних територій у держлісфонді Львівщини / А. М. Дейнека // Біосферний резерват як модель сталого розвитку територій та об'єктів природно-заповідного фонду: міжнар. наук.-практ. конф., лип. 2003 р.: тези допов. - С. 39-43.

27. Дейнека А.М. Напрямки реформування лісового господарства / А. М. Дейнека // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: міжнар. наук.-практ. конф., 28-30 верес. 2005 р.: тези допов. - С. 22-25.

28. Deyneka Anatoliy. Sustainable forest management in mountain areas and well-being of local communites / A. Deyneka // Ekological Sustainability and Human Well-being: the ninth biennial conference of The International Soсiety for Ecological Economics., Elektronik Edition., December 16-18, 2006, New Delhi, India. - http://www.isee2006.com

29. Дейнека А. М. Розвиток рентних концепцій та їх прикладне значення у контексті прав власності на природні ресурси / І. П. Соловій, А. М. Дейнека, В.О. Мандрик // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: наук. - практ. конф., 16 - 17 трав. 2007 р.: тези допов. - С. 43-53.

30. Deineka A. Policy towards SFM and well-being of local communities in the Ukrainian Carpathians / A. Deyneka // Building insights of managerial economics and accounting towards sustainable forest management: Proceedings of the IUFRO unit 4.05.00 international symposium. May 17-19, 2007.- p. 109 -114/

31. Дейнека А. М. Лісові біоценози: проблеми їх збереження та сталого розвитку / А. М. Дейнека // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій: міжнар. наук. - практ. конф., 16-17 жовт. 2008 р.: тези допов. - С. 6.

32. Дейнека А.М. Проблемы управления эколого-экономическими рисками в лесном хозяйстве / А.М. Дейнека // Экономическая эффективность природоохранной деятельности: теория и практика: 10-я междунар. конф. Росийского общества экологической экономики, нац. парк «Куршская коса», Калининградская область, Россия, 6-12 сент. 2009 г.: тезисы выст. - С. 43-44.

Публікації в інших наукових виданнях

33. Дейнека А.М. Лісові насадження округ санітарної охорони гірських курортів Львівщини / А. М. Дейнека // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Том XII. Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. Львів. - 2003. - С. 335-345.

34. Дейнека А.М. Впорядкування постійної лісонасінної бази Львівської області / А.М. Дейнека, Р.М. Яцик, Я.П. Целень, В.І. Ступар, Ю.І. Гайда, М.Є. Гайдукевич, Г.М. Сав'як, І.Я. Нагнибіда // Матеріали доповідей міжнародної науково - практичної конференції “Наукові основи ведення сталого лісового господарства“. - Івано-Франківськ: Екор., 2005. - Том 2. - С. 30-37. Особистий внесок: з метою переходу лісового господарства на еколого-економічні засади розвитку розроблено рекомендації по проведенню заходів з покращення постійної лісонасінневої бази.

35. Мисливськогосподарське законодавство України: посібник до практичних занять для студентів спеціальності "Мисливське господарство", "Лісове господарство"/ [ В.Д Бондаренко, А.М. Дейнека, В.Р. Бурмас та ін.]. - Львів., Сполом, 2005. - 336 с. Особистий внесок: здійснено аналіз динаміки основних показників ведення мисливського господарства.

36. Дейнека А.М. Ліси національного природного парку “Сколівські Бескиди”: [монографія] / А.М. Дейнека, Л.І. Мілкіна, В.П. Приндак -Львів: Сполом, 2006. - 176с. Особистий внесок: досліджено природно-екологічні умови Сколівських Бескид, типи лісу НПП "Сколівські Бескиди".

37. Дейнека А.М. Рідкісні види рослин і тварин / А. М. Дейнека, В. Я. Бандерич // - Львів: Сполом, 2007. - 192 с. Особистий внесок: обґрунтована важливість охорони рідкісних та зникаючих рослин і тварин для збереження біологічного різноманіття.

38. Challenges and potential policy responses towards sustainable mountain development and nature conservation in the Ukrainian Carpathians // Nature conservation management: from idea to practical results. Edited by Tadeusz J. Chmielewski/ M. Nijnik, I. Soloviy, A. Deyneka [ and others] // - Lublin - Јуdџ - Helsinki - Aarhus: ALTER-Net. - 2007.- P.133-149. Особистий внесок: виявлено проблеми та особливості управління природно-заповідними об'єктами на території лісового фонду.

39. Національний природній парк "Сколівські Бескиди": тваринний світ: [монографія] /[ А.М. Дейнека, В.Я. Бандерич, А.Т.-В. Башта та ін.] - Львів: Сполом, - 2008. - 184 с. Особистий внесок: здійснено природничий та еколого-фауністичний аналіз природних комплексів НПП "Сколівські Бескиди".

40. Perspectives of a Sustainable Forestry from Ecological Points of View. Transformation processes in the Western Ukraine. Concepts for a sustainable land use./ Bitter A.W., P.A.Schmidt, A.M.Deineka [ and others ] // Berlin: Weibensee Verlag, 2008. - р.355-370. Особистий внесок: вивчено передумови та розроблено пропозиції по веденню лісового господарства на еколого-економічних засадах.

41. Дейнека А. М. Виклики і можливості запровадження екологічно-безпечних форм лісозаготівлі в Українських Карпатах / Б. Магура, Ю. Бігун, А. Дейнека // Екологічна економіка та менеджмент сталого лісового господарства: розвиток трансдисциплінарного підходу до Карпатських гір. - Львів: РВВ НЛТУ України., Ліга-Прес. - 2009. - С. 229-240. Особистий внесок: проаналізовано умови впровадження еколого-безпечних технологій лісозаготівель.

42. Deyneka A. Forest Sector of Ukraine in the 21^st Century: State of Art, Scenarios, and Policy for Sustainable Development/ I. M. Synyakevych, I. P. Soloviy, А. М. Deyneka // Eсological economics and Sustainable Forest Management: Developing a trans-disciplinary approach for the Carpathian Mountains. Edited by I. P. Soloviy, W. S. Keeton. - Lviv: UNFU Press, Liga-Pres, 2009. - 432 p., p. 127-150. Особистий внесок: здійснено аналіз еколого-економічних проблем управління лісовим господарство, запропоновані сценарії розвитку лісового господарства.

АНОТАЦІЇ

Дейнека А.М. Методологія управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06. - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2010.

Дисертація присвячена теоретико-методологічним і прикладним аспектам управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах в період трансформації соціально-економічних відносин в Україні. В роботі обґрунтовано сутність поняття сталого лісового менеджменту в контексті основних парадигм розвитку лісового господарств. Проаналізовано еволюційний шлях та плюралістичний характер еколого-економічної доктрини як теоретичного підґрунтя модернізації лісового сектора економіки. Виходячи з системних позицій здійснено аналіз взаємодії лісового сектору з іншими секторами економіки та його впливом на природне довкілля. Здійснено порівняння та прогнозування потенціалу лісових ресурсів, розвитку ринків лісової продукції та ринків праці в лісовому секторі країн Центральної та Східної Європи. Досліджено проблеми реструктуризації лісового сектора та зміни форми власності на ліси, характерні для періоду реформування державного управління лісовим господарством. Здійснено дослідження соціально-економічних аспектів реформування системи управління лісовим господарством на прикладі високолісистих районів Львівської області. Запропоновано сценарії реформування лісового господарства і здійснено їх експертну оцінку. Запропоновано структуру інституційної системи державних органів управління лісовим господарством для умов ринкової економіки.

Ключові слова: лісове господарство, еколого-економічні засади, реформування, ризики, трансформаційні процеси, системи управління, стратегія, сталий розвиток.

Дейнека А.М. Методология управления лесным хозяйством на эколого-экономических началах. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.06. - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный лесотехнический университет Украины, Львов, 2010.

Диссертационная работа посвящена теоретико-методологическим и прикладным аспектам управления лесным хозяйством на эколого-экономических началах, исходя из общепризнанной концепции устойчивого развития. В работе сформулирована методика научных исследований, обоснована методология построения современной системы управления лесным хозяйством на эколого-экономических началах, сущность которой заключается в интеграции экологических и экономических императивов с целью максимизации интегрального экологического, экономического и социального эффекта от использования лесов. Проанализирован эволюционный путь и плюралистический характер эколого-экономической доктрины как теоретической основы модернизации лесного сектора экономики. Осуществлен анализ основных теоретических моделей управления лесным хозяйством. Исходя из системных позиций, проанализировано взаимодействие лесного сектора с другими секторами экономики и его влиянием на окружающую среду. Осуществлена оценка эффективности реформирования систем управления лесным хозяйством в странах Центральной и Восточной Европы на основании сравнения и прогнозирования потенциала лесных ресурсов, развития рынков лесопродукции и рынков труда в лесном секторе. Исследовано проблемы реструктуризации лесного сектора и изменения формы собственности на леса, характерные для периода реформирования государственного управления лесным хозяйством в странах Центральной и Восточной Европы. Раскрыты особенности трансформационных процессов, касающихся экологических, экономических и социальных функций лесного хозяйства. Лесные ресурсы рассматриваются в контексте экономической и экологической безопасности на глобальном, национальном и региональном уровнях. На основании классификации и анализа эколого-экономических рисков, характерных для лесного хозяйства, предлагаются механизмы принятия решений относительно применения экономических инструментов управления рисками в лесном хозяйстве. Исходя из особо важной роли лесов в предотвращении изменений климата теоретически обоснована модель определения массы фотосинтетически связаного атмосферного углекислого газа и депонированного древостоем углерода.

Автором исследованы трансформационные процессы в институционной сфере на разных уровнях управления лесным хозяйством. Рассматриваются методологические проблемы моделирования процессов использования, воспроизводства и охраны лесных ресурсов на основе эколого-экономических критериев. На основе осуществленного исследования социально-экономических аспектов реформирования системы управления лесным хозяйством на примере многолесных районов Львовской области предложена теоретическая модель привлечения к процессам управления участников отношений в сфере лесного хозяйства. В качестве нового инструмента управления лесным хозяйством на эколого-экономических началах предложена концепция модельных лесов.

В диссертации обоснованы принципы построения стратегии развития лесного хозяйства на эколого-экономических началах, предложены сценарии реформирования лесного хозяйства Украины, осуществлена их экспертная оценка. Исходя из результатов проведенного исследования, предложена организационная структура институционной системы государственных органов управления лесным хозяйством для условий рыночной экономики, определены пути совершенствования нормативно-правовой базы лесного хозяйства и принципы экономических реформ в лесном хозяйстве Украины.

...