Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Продуктивність пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України

Продуктивність пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України

Заходи з реалізації біологічного потенціалу пшениці твердої ярої. Формування продуктивності сортів пшениці в залежності від удобрення. Аналіз врожайності і якості зерна. Економічна і енергетична ефективність вирощування сортів пшениці твердої ярої.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 347,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АНТАЛ ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 633.11 «321».003.13:631.58 (477.41)

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ТВЕРДОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник

- доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент НААН України

КАЛЕНСЬКА Світлана Михайлівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри рослинництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

САБЛУК Василь Трохимович,

Інститут цукрових буряків НААН України, завідувач лабораторії захисту рослин від шкідників та хвороб

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

ЮЛА Володимир Михайлович,

Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН України», в. о. завідувача лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи

Захист дисертації відбудеться “17” грудня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “16” листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво зерна є пріоритетним, стратегічним і ефективним напрямом галузі рослинництва України, забезпечуючи базу стабільного розвитку інших галузей АПК та промислової індустрії. Незважаючи на значний ґрунтово-кліматичний потенціал нашої держави в контексті одержання сталих врожаїв зернових культур, проблема виробництва зерна з високими показниками якості залишається актуальною, у вирішенні якої пшениця яра відіграє важливу роль.

Створення та впровадження у виробництво сортів пшениці твердої з високим рівнем генетичного потенціалу продуктивності, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов розширює перспективи виробництва зерна пшениці твердої ярої, особливо враховуючи суттєві зміни клімату, які сприяють отриманню високоякісного зерна даної культури не лише в Степу й Лісостепу, а навіть і в зоні Полісся. Завдяки роботам вітчизняних вчених В.М. Ремесла, В.Ф. Сайка, В.А. Власенка, В.В. Лихочвора, А.М. Ізотова, І.М. Свидинюка, Д.М. Алімова, В.М. Юли, В.С. Голіка, А.П. Білітюка та багатьох інших, досягнуті значні успіхи і у вирішенні ряду технологічних проблем. З огляду на те, що більша частина продукції, яка виробляється з зерна пшениці твердої в Україні імпортується, надзвичайно актуальним є збільшення виробництва зерна, розширення частки виду в структурі зернових та створення свого власного ринку. Проте низька врожайність культури у виробництві свідчить про низький рівень реалізації біологічного потенціалу, що пов'язано з технологічним супроводом в цілому і зокрема підбором сортів, системою удобрення, особливо в регіонах, в яких посіви цього виду пшениці лише набувають поширення. У зв'язку з цим розробка нових та удосконалення існуючих елементів адаптивних технологій вирощування пшениці твердої ярої є надзвичайно актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематик Національного університету біоресурсів і природокористування України на 2003-2007 рр. «Наукове обґрунтування та розробка технологій виробництва високоякісного насіння зернових культур в Лісостепу України та методика діагностики посівних якостей насіннєвого матеріалу» (№ держреєстрації 0103U005376) та на 2008-2010 рр. «Наукове обґрунтування формування та накопичення цінних промислових компонентів у сільськогосподарських культур придатних для різного цільового використання» (№ держреєстрації 0108U001976).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні та оптимізації технології вирощування сортів пшениці твердої ярої в Правобережному Лісостепу України. Для вирішення поставленої мети були сформульовані і вирішувались наступні завдання:

- науково обґрунтувати особливості росту й розвитку рослин сортів пшениці твердої ярої та встановити тривалість міжфазних періодів залежно від факторів, що вивчалися;

- встановити потребу культури в основних елементах живлення;

- визначити вплив доз мінеральних добрив на формування елементів структури врожаю;

- встановити оптимальні показники фотосинтетичної діяльності посівів;

- встановити особливості динаміки накопичення сухої речовини посівами пшениці твердої ярої;

- виявити частку участі елементів технології вирощування - системи удобрення, погодних умов та сорту у формуванні продуктивності пшениці ярої;

- визначити рівні продуктивності та показники якості зерна;

- провести визначення економічної та енергетичної ефективності елементів технології вирощування пшениці твердої ярої залежно від класу якості зерна.

Об'єкт дослідження - процес формування урожайності сортів пшениці твердої ярої залежно від сорту, доз мінеральних добрив та особливості їх взаємодії у ґрунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет дослідження - сорти пшениці твердої ярої Ізольда та Букурія, добрива, урожайність та якість зерна, економічна та енергетична ефективність технології вирощування.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи: польовий - вивчення взаємозв'язку об'єкта з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; лабораторні: хімічний - визначення хімічного складу зерна; морфофізіологічний - визначення біометричних параметрів рослини; площі листкової поверхні; фотосинтетичного потенціалу; фізичний - визначення показників фізичної якості зерна; статистичні: дисперсійний, порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та енергетичної ефективності технології вирощування пшениці твердої ярої.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше в умовах Правобережного Лісостепу України в системі трифакторного досліду науково обґрунтовано вплив доз мінерального удобрення на ріст і розвиток рослин, елементи структури врожаю, урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої;

- встановлено особливості продуційного процесу сортів пшениці твердої ярої, тривалість вегетаційного періоду, фаз росту та розвитку залежно від комплексного впливу системи удобрення та погодних умов в Правобережному Лісостепу України;

- виявлено залежність формування асиміляційного апарату та динаміку накопичення сухої речовини під впливом елементів живлення;

- обґрунтовано формування врожайності та рівні реалізації біологічного потенціалу сортів залежно від впливу досліджуваних елементів технології вирощування;

- ідентифіковано особливості формування якості зерна та насіння пшениці твердої ярої залежно від рівня забезпечення елементами живлення, вологою та сумами активних температур за етапами органогенезу;

- встановлено економічну та енергетичну ефективність технології вирощування пшениці твердої ярої в Правобережному Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів. На основі польових досліджень, одержаних результатів та їх виробничої перевірки розроблено та науково обґрунтовано елементи технології вирощування пшениці твердої ярої, які включають підбір нових сортів, оптимальні дози мінерального живлення, що дає можливість отримати врожай зерна на рівні 5,5-6,0 т/га, підвищення валового збору зерна, зниження енергетичних витрат.

Особистий внесок здобувача. Автором опрацьовано та узагальнено наукову літературу за темою дисертації, самостійно підібрані та обґрунтовані методики досліджень, проведено польові та лабораторні дослідження, проведено аналіз експериментального матеріалу та узагальнено одержані результати, зроблені висновки та пропозиції виробництву, підготовлені до видання та опубліковані наукові статті, підготовлена дисертаційна робота.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені та обговорені на Міжнародному науково-практичному семінарі «Фітоенергетика: сьогодення та майбутнє» (Київ, 19-20 вересня 2007 р.); ІІ Вавіловській Міжнародній конференції «Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы» (Санкт-Петербург, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 100-річчя з дня народження проф. М.Г. Городнього (Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату» (Біла Церква, 26-28 лютого 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні" (Київ, 9-10 квітня 2009 р.); науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників та аспірантів НДІ агротехнології та якості продукції рослинництва (Київ, 16-17 лютого 2010 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні і практичні питання підвищення біологічних властивостей насіння та садивного матеріалу в умовах інтеграції національного насінництва у світовий ринок» (Київ, 31 березня - 2 квітня 2010 р.); засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва НУБіП України (2006-2010 рр.), проблемній вченій раді НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва НУБіП України (2006- 2010 рр.).

Публікації. За результатами польових та лабораторних досліджень опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 - у фахових виданнях за переліком ВАК України і 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках комп'ютерного тексту, вона складається зі вступу, 6 розділів, які містять 25 таблиць, 13 рисунків; висновків та пропозицій виробництву, 16 додатків та списку використаної літератури, який включає 208 найменувань, в тому числі 24 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Технологічні заходи у реалізації біологічного потенціалу пшениці твердої ярої

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, статистичних даних щодо стану зернової галузі України в цілому та виробництва зерна пшениці твердої ярої зокрема. Висвітлено біологічні особливості культури, складові елементи структури врожаю, якість зерна та посівні якості насіння, технологічну забезпеченість сортів. Проаналізовано основні наукові дослідження щодо формування врожайності і якості зерна пшениці ярої залежно від агротехнічних заходів вирощування.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальна частина досліджень виконувалась впродовж 2006-2008 рр. у стаціонарному досліді кафедри рослинництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне Васильківського району Київської області) та в аналітичній лабораторії кафедри. Грунт - чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним складом крупнопилувато середньосуглинковий. Глибина залягання ґрунтових вод - 2,0-4,0 м. Питома маса твердої фази ґрунту - 2,68 г/см3. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним) - 4,39-4,53 %; pH сольової витяжки - 6,8-7,3; ємність поглинання - 30,7-32,0 мг-екв на 100 г грунту. Вміст загального азоту (за Кьєльдалем) - 0,27-0,31 %, загального фосфору - 0,15-0,25 %, калію - 2,3-2,5 %. Вміст рухомого фосфору (за Мачигіним) - 4,5-5,5 мг / 100 г ґрунту, обмінного калію (за Чіріковим) - 9,8-10,3 мг / 100 г ґрунту, легкогідролізованого азоту - 10,6-11,4 мг / 100 г ґрунту.

Клімат регіону проведення досліджень - помірноконтинентальний. Середня температура повітря становить 6,5-7,0оС з відносною вологістю 79 %. Середня багаторічна кількість опадів - 354-562 мм. Розподіляються вони протягом року нерівномірно: навесні випадає 126 мм (22,4 % річної кількості), влітку - 204 (36,3 %), восени - 106 (18,9 %) і взимку - 126 мм (22,4 %).

Погодні умови вегетаційних років в цілому забезпечували умови росту та розвитку рослин пшениці твердої ярої, проте вони досить суттєво різнилися між собою та з багаторічними показниками про що свідчать коефіцієнти суттєвості відхилень (Кс) суми опадів та середніх температур вегетаційних років від середніх багаторічних даних. Сума опадів за вегетаційний період та в усі місяці суттєво різнилася від середніх багаторічних даних і в значній мірі обумовлювала особливості росту та розвитку рослин і становила: у 2006 р. - 193,5; 2007 р. - 207,5 та 2008 р. - 267,1 мм 2007 рік (Kc = -2,89) та 2008 рік (Kc = -3,98) роки належали до IІІ категорії (наближені до рідкісних), а 2006 рік (Kc = -1,8) - до ІІ категорії років (сильно відрізнявся від середніх багаторічних). За кількістю опадів, квітень 2006 і 2007 років належав до ІІІ категорії (Кс = - 2,8 у 2006 р. та -5,8 у 2007 р.), а 2008 року - до ІІ категорії (Кс = 1,0). Травень 2006 і 2008 років належав до ІІІ категорії (Кс = 4,0 у 2006 р. та 5,0 у 2008р.), а 2007 рік до - ІІ категорії (Кс = 1,2). Червень 2006 і 2008 років належав до ІІІ категорії, а червень 2007 р. - до ІІ категорії. Липень у всі роки належав до ІІІ категорії: Кс = - -2,7 у 2006 р.; -7,1 у 2007 р.; -6,9 у 2008 р. Серпень 2006 і 2008 (Кс = -4,9 і -4,4 відповідно) років належав до ІІІ категорії, а 2007 р. - до ІІ категорії (Кс = -1,4). З 15 місяців досліджуваних вегетаційних років по забезпеченості їх опадами до І категорії (Кс = 0,1-1,0) належало лише 2 місяці (13,3 %); до ІІ категорії (Кс = 1,1-1,9) - 2 місяці (13,3 %) і до ІІІ категорії (Кс = 2-6,0) - 11 (73,3 %).

Температурний режим досліджуваних вегетаційних років також різнився від середніх багаторічних даних, проте в меншій мірі, ніж за кількістю опадів. При цьому квітень всіх років відповідав І категорії (з коефіцієнтом відповідно 0,5; 0,3; 0,3). Травень 2006 і 2007 рр. належав до ІІ категорії (Кс = 0,9), а у 2008 р. - до І категорії (Кс = 0,7). Червень 2006 і 2008 рр. (Кс = 0,4) відповідав І категорії. Липень 2006 та 2008 рр. - до І категорії (Kc = 0,05); 2007 р. - до ІІ категорії (Кс = 1,2). Серпень 2006 р. (Kc = 0,6) належав до I категорії; а 2007 (Kc = 2,2) та 2008 (Kc = 1,1) років - до ІІ категорії.

З метою реалізації програми наукового обґрунтування технології вирощування пшениці твердої ярої були закладені дослідження в стаціонарному досліді, який розміщувався у 10-пільній сівозміні. Схемою стаціонарного досліду передбачалося вивчення впливу системи удобрення на продуктивність сортів пшениці твердої ярої (табл.1).

Фактор А. Сорти: 1. Ізольда, 2. Букурія

Фактор В. Основне удобрення

Фактор С. Підживлення

Таблиця 1. Cхема внесення мінеральних добрив під пшеницю тверду яру, кг/га д.р.

Варіант

Фактор В

Фактор С

основне удобрення

підживлення N

P2O5

K2O

N перед сівбою

етап органогенезу

II

IV

Х

1

-

-

-

-

-

-

2

60

60

-

-

-

-

3

-

-

-

30

30

-

4

30

30

30

-

-

-

5

30

30

30

-

30

-

6

60

60

-

30

-

30

7

60

60

-

30

30

-

8

60

60

60

-

-

-

9

60

60

60

-

30

-

10

90

90

90

-

-

-

11

90

90

90

-

30

-

12

120

120

120

-

-

-

13

120

120

120

-

30

-

Мінеральні добрива у вигляді гранульованого суперфосфату та калійної солі вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні (аміачна селітра) навесні під передпосівну культивацію та у підживлення на різних етапах органогенезу. Попередник - ріпак ярий. Розмір посівної ділянки - 80 м2, облікової - 50 м2, повторність досліду чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Сівбу пшениці твердої ярої проводили сівалкою «Клен-1,6», облік урожайності - методом суцільного збирання прямим комбайнуванням SAMPO-250 поділянково. Норма висіву досліджуваної культури становила 5,5 млн. насінин на гектар. Перед сівбою насіння протруювали протруювачем інсектицидної дії Віта-класік (2,0 л/т).

Польові досліди закладались і виконувались згідно з методикою проведення польових досліджень (Б.М. Доспєхов, 1995). Для вирішення поставлених завдань проводився комплекс досліджень та спостережень: фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посівів, продуктивність кущення, польова схожість насіння, виживання рослин протягом вегетації. Наростання вегетативної маси та накопичення сухої речовини за основними етапами органогенезу визначали шляхом відбору рослинних проб в двох несуміжних повтореннях з 0,33 погонного метра, в яких визначали масу сирої проби, вміст сухої речовини; морфологічні і структурні показники будови рослин за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (В.В. Волкодав, 2003). Площу листкової поверхні визначали методом «висічок» за методикою А.А. Ничипоровича (1968); лабораторну схожість насіння - за ДСТУ 4138-2002. Структуру врожаю визначали методом відбору пробних снопів з двох несуміжних повторень (М.С. Савицький, 1973). Розрахунок врожайності основної продукції проводили поділянково, методом суцільного обмолоту прямим комбайнуванням. З кожної ділянки досліду відбирали зразки зерна для визначення засмічення та показників якості. Бункерна маса зерна перераховувалась на урожай з 1 гектару з урахуванням засміченості та вологості [ГОСТ 12041-82]. Показники фізичної якості зерна визначали за офіційними методиками: масу 1000 зерен - за ДСТУ 4138-2002, натуру зерна - за ГОСТ 10840-64, скловидність зерна - за ДСТУ 10987-76. Варіаційно-статистичну обробку даних проводили за допомогою дисперсійного аналізу (Б.М. Доспєхов, 1985), а також методами з використанням комп'ютерних програм (STATISTIKA-6). Економічну та енергетичну ефективність елементів технології вирощування розраховували, керуючись типовими технологічними картами вирощування зернових культур та „Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” (1999).

Особливості формування продуктивності сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення

Польова схожість насіння. Доведено, що польова схожість насіння визначається погодними умовами та вмістом вологи в період сівби та появи сходів, сортовими хімічними та морфологічними особливостями насіння та дозами добрив, які внесені до сівби в грунт. Польова схожість насіння сорту Букурія (77,0; 72,5; 78,9 % у 2006, 2007, 2008 роках) була дещо нижчою порівняно із сортом Ізольда (80,2; 74,7; 82,6 % у 2006, 2007, 2008 роках). Найвища польова схожість насіння була у 2008 році завдяки поєднанню оптимальних водного і теплового режимів ґрунту на момент сівби та проростання насіння - вміст доступної вологи в горизонті 0-10 см склав 10,8 мм; в 2006 році - 8,4 і 5,2 мм в 2007 році. У варіантах із внесенням фосфорних та калійних добрив польова схожість насіння була на 4-5 % вищою порівняно з варіантами без внесення добрив.

Вплив погодних умов на проходження та тривалість фенологічних фаз. Настання фенологічних фаз та їх тривалість значною мірою залежали від погодних умов року та особливостей сорту. Найкоротший вегетаційний період пшениці твердої ярої був у 2008 році, що обумовлювалося нижчою сумою активних температур - 1845 оС і становив - 112 днів у сорту Ізольда та 120 днів у сорту Букурія. Вегетаційний період 2006 року тривав 114 та 121 день відповідно до сортів, при цьому сума активних температур становила 2011,5 оС. Найдовший вегетаційний період відмічався у 2007 році 119 (сорт Ізольда) та 123 (сорт Букурія) дні. Подовження тривалості вегетаційного періоду можна пояснити не лише більшою сумою активних температур (2137,8 оС), а й більшою кількістю опадів - 179,8 мм проти середніх багаторічних 103,7 мм. Тривалість фаз росту суттєво залежала від температурного режиму - максимальних добових температур, суми опадів та гідротермічного коефіцієнта впродовж кожної фази. Високі максимальні температури обумовлювали значне скорочення тривалості фаз, що в першу чергу негативно впливало на диференціацію генеративних органів, редукцію вже закладених і в кінцевому результаті на рівень урожайності.

Площа листкової поверхні та фотосинтетична діяльність посівів пшениці твердої ярої. Найбільшу площу листкової поверхні посіви пшениці формували до фази колосіння включно - 47,2 та 45,7 тис.м2/га у сорту Ізольда і Букурія відповідно (рис.1).

Рис. 1. Площа листкової поверхні сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення та фази росту й розвитку, тис.м2/га (середнє за 2006-2008 рр.)

1? контроль; 2 ? P60K60; 3 ? N30II + N30IV; 4 ? N30P30K30; 5 ? N30P30K30+N30IV; 6 ? P60K60+N30II +N30IV; 7? P60K60+N30IV+N30x; 8 ? N60P60K60; 9 ? N60P60K60 + N30IV; 10 ? N90P90K90; 11? N90P90K90+N30IV; 12 ? N120P120K120; 13 ? N120P120K120+N30IV.

Система удобрення суттєво впливала на інтенсивність формування листкової поверхні посівів. У сорту Ізольда в контрольному варіанті вона складала 20,4 тис.м2/га, а за внесення N30P30K30 зростала на 42,4 % і становила 35,6 тис.м2/га. У варіанті з внесенням N60P60K60 вона становила 37,9 тис.м2/га, а внесення лише P60K60 призводило до зменшення листкової поверхні - 25,9 тис.м2/га. Підживлення азотом у дозах N30II+N30IV на фоні P60K60 обумовило збільшення площі листкової поверхні на 39,3 %. За внесення N90P90K90+N301V площа збільшувалася до 42,6 тис.м2/га; N120P120K120+N301V - 47,2 тис.м2/га, що на 132 % більше порівняно з контрольним варіантом. Площа листкової поверхні посівів сорту Букурія в контрольному варіанті становила 19,2; за внесення P60K60 - 25,9; N30P30K30+N301V-34,8; N90P90K90+N301V - 36,5; N120P120K120+N301V - 45,7 тис.м2/га.

Зі збільшенням норм удобрення спостерігалося зростання показника фотосинтетичного потенціалу: від 1,3 (контрольний варіант) до 3,2 (N120P120K120+N301V) млн.м2/га х діб у сорту Ізольда; від 1,1 до 2,9 млн.м2/га х діб у сорту Букурія.

Чиста продуктивність фотосинтезу більшою мірою визначалася нормами удобрення, ніж сортовими особливостями і була значно вищою на ІІІ-ІV етапах органогенезу порівняно з V-VІІ етапами. У сорту Ізольда в середньому за три роки досліджень у період кущення-початок виходу в трубку даний показник змінювався від 2,2 (контрольний варіант) до 4,9 г/м2 за добу (за внесення N120P120K120+N30IV), а у сорту Букурія 2,1-3,6 г/м2 за добу відповідно. Внесення азоту у вигляді підживлень на II, IV та X етапах органогенезу сприяло подовженню функціонування асиміляційного апарату та підвищувало його ефективність.

Накопичення сухої речовини рослинами пшениці залежало від рівня удобрення та погодних умов і варіювало у сорту Ізольда від 31,4 у варіанті без застосування добрив до 71,7 г/м2 за внесення N120P120K120+N30IV; у сорту Букурія 29,3 та 69,6 г/м2 відповідно (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Накопичення сухої речовини рослинами сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення, г/м2 (середнє за 2006-2008 рр.)

1? контроль; 2 ? P60K60; 3 ? N30II + N30IV; 4 ? N30P30K30; 5 ? N30P30K30+N30IV; 6 ? P60K60+N30II +N30IV; 7? P60K60+N30IV+N30x; 8 ? N60P60K60; 9 ? N60P60K60 + N30IV; 10 ? N90P90K90; 11? N90P90K90+N30IV; 12 ? N120P120K120; 13 ? N120P120K120+N30IV.

Найбільш інтенсивно накопичення сухої речовини в рослинах відбувалося на початку виходу в трубку. До фази колосіння в середньому за роки досліджень накопичувалося залежно від мінеральних добрив рослинами сорту Ізольда 59,6 - 73,3 %, Букурія - 58,8-73,3 % сухої речовини від її максимальної кількості. Максимальний вихід сухої речовини у фазі колосіння було отримано за внесення N120P120K120+N30IV і він змінювався від 594,4 г/м2 до 605,1 г/м2 залежно від умов року.

Врожайність сортів пшениці твердої ярої

Формування продуктивного стеблостою посівів пшениці твердої ярої суттєво залежало від рівня мінерального живлення та погодних умов років досліджень. Кількість стебел становила для сорту Ізольда: в 2006 році 408-635, 2007 - 365-518 та у 2008 році - 399-685 шт./м2; для сорту Букурія - 400-622; 367-537 і 390 до 647 шт./м2 відповідно до років (табл. 2).

Структура врожаю сортів пшениці твердої ярої. Найвища продуктивність колосу пшениці ярої отримана при комплексному застосуванні добрив у дозі N120P120K120 + N30IV. При вирощуванні пшениці ярої кількість зерен у колосі зростала залежно від варіанта удобрення за сортами: Ізольда - до 28,8 шт.; Букурія - до 25,6 шт. Маса зерна з колосу у сорту Ізольда становила в контрольному варіанті 0,45 г, внесення добрив обумовило зростання маси до 1,10 г. Аналогічні показники були у сорту Букурія - 0,42 г і 1,00 г. Маса 1000 насінин також збільшувалась і становила - 37,5 г у сорту Ізольда та 37,2 г у сорту Букурія. Висота рослин - найбільш поширений показник, що дозволяє порівняти посіви за різних рівнів мінерального живлення. На контролі в середньому за роки досліджень сорт Ізольда формував рослини зі стеблом довжиною 104,6 см та колос 5,57 см, сорт Букурія - 85,2 та 5,53 см відповідно.

Таблиця 2. Густота продуктивного стеблостою посівів пшениці твердої ярої залежно від удобрення

Варіант

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Кількість продуктивних стебел, шт./м2

Коефіцієнт продуктивного кущення

Кількість продуктивних стебел, шт./м2

Коефіцієнт продуктивного кущення

Кількість продуктивних стебел, шт./м2

Коефіцієнт продуктивного кущення

Ізольда

Контроль

408

1,14

365

1,08

399

1,10

P60 K60

423

1,16

385

1,11

430

1,14

N30II + N30IV

410

1,14

372

1,09

398

1,10

N30 P30 K30

574

1,55

487

1,49

528

1,38

N30 P30 K30 + N30IV

595

1,57

488

1,40

580

1,54

P60 K60 + N30II + N30IV

472

1,17

410

1,14

430

1,10

P60 K60 + N30IV + N30x

456

1,23

429

1,20

460

1,20

N60 P60 K60

720

1,89

518

1,79

679

1,69

N60 P60 K60 + N30IV

718

1,91

517

1,60

676

1,69

N90 P90 K90

635

1,69

489

1,52

584

1,51

N90 P90 K90 + N30IV

635

1,70

511

1,60

585

1,52

N120 P120 K120

513

1,84

496

1,77

643

1,68

N120 P120 K120 + N30 IV

561

1,85

509

1,78

662

1,72

Букурія

Контроль

400

1,17

367

1,11

390

1,13

P60 K60

404

1,14

379

1,13

430

1,15

N30II + N30IV

401

1,17

376

1,13

399

1,14

N30 P30 K30

533

1,45

357

1,44

521

1,38

N30 P30 K30 + N30IV

568

1,57

479

1,39

591

1,56

P60 K60 + N30 II +N30 IV

431

1,19

402

1,16

435

1,17

P60 K60 + N 30 IV + N30x

440

1,22

401

1,17

441

1,18

N60 P60 K60

622

1,70

537

1,55

647

1,77

N60 P60 K60 + N30IV

615

1,69

530

1,55

638

1,75

N90 P90 K90

606

1,69

494

1,45

557

1,54

N90 P90 K90 + N30IV

596

1,69

532

1,59

561

1,55

N120 P120 K120

584

1,70

487

1,49

606

1,70

N120 P120 K120 + N30 IV

598

1,70

495

1,51

628

1,75

Підвищення дози добрив до N120P120K120 + N30IV забезпечило ріст стебла до 114,7 см і колоса до - 6,46 см у сорту Ізольда та 97,4 і 6,32 см відповідно у сорту Букурія. Під час проведення досліджень нами було визначено масу зерна з колосу стебел різного порядку та масу зерна з рослини (рис. 3). Встановлено, що в середньому за роки досліджень маса зерна з головного стебла та із стебла першого порядку суттєвої різниці не мала. Цей показник був у межах від 2,58 до 2,72 г. Маса зерна із стебла другого порядку становила 0,43-1,64 г. Загалом, середня маса зерна з рослини за три роки становила від 3,27 (контрольний варіант) до 6,90 г за внесення N120P120K120+ N30IV. Середня маса зерна з стебла коливалася від 1,08 до 2,29 г.

Рис. 3. Маса зерна з рослини сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення, г (середнє за 2006-2008 рр.)

1? контроль; 2 ? P60K60; 3 ? N30II+ N30IV; 4 ? N30P30K30; 5 ? N30P30K30+N30IV; 6 ? P60K60+N30II +N30IV; 7? P60K60+N30IV+N30x; 8 ? N60P60K60; 9 ? N60P60K60 + N30IV; 10 ? N90P90K90; 11? N90P90K90+N30IV; 12 ? N120P120K120; 13 ? N120P120K120+N30IV.

Вплив добрив та погодних умов на врожайність пшениці твердої ярої. Продуктивність пшениці твердої ярої залежала від всіх досліджуваних факторів. Найбільший вплив на рівень реалізації біологічного потенціалу продуктивності мав фактор «удобрення» ? частка участі якого в формуванні продуктивності склала 52 %; частка участі фактору «погодні умови» ? 12 %, а фактору «сорт» ? 8 % (табл. 3). Найвищий рівень урожайності у обох сортів формувався за внесення N120P120K120 та N120P120K120+N30IV і складав у середньому за 2006-2008 рр. у сорту Ізольда - 5,57 і 5,65, а у сорту Букурія - 5,10 і 5,19 т/га відповідно.

Система удобрення посівів сорту Ізольда, що передбачала внесення добрив у дозі N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; N120P120K120 (варіанти 4, 8, 10, 12) обумовила закономірне, пропорційне зростання врожайності. Врожайність на цих варіантах дорівнювала 3,33; 4,68; 5,18; 5,57 т/га, а приріст врожаю зерна склав 1,51; 2,86; 3,36; 3,75 т/га відповідно. Урожайність зерна пшениці твердої ярої Ізольда у контрольному варіанті складала 1,82 т/га, при внесенні лише фосфорних і калійних добрив (варіант 2) врожайність дещо збільшилась і становила 2,72 т/га.

Застосування зростаючих доз добрив під посіви сорту Букурія: N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; N120P120K120 дозволило отримати врожайність на рівні 3,08; 4,34; 4,84 та 5,10 т/га, а приріст врожаю при цьому становив - 1,30; 2,56; 3,06 та 3,32 т/га відповідно, за урожайності в контрольному варіанті 1,78 т/га. Внесення лише P60K60 обумовило незначне зростання урожайності - 2,62 т/га.

вирощування пшениця тверда яра

Таблиця 3. Урожайність сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення, т/га

Варіант

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Середнє за 2006-2008 рр.

11

22

1

2

1

2

1

2

Ізольда

Контроль

1,83

-

1,71

-

1,91

-

1,82

-

P60 K60

2,60

0,77

2,57

0,86

2,98

1,07

2,72

0,90

N30II+ N30IV

3,03

1,20

2,90

1,19

3,14

1,23

3,02

1,20

N30 P30 K30

3,23

1,40

3,13

1,42

3,64

1,73

3,33

1,51

N30 P30 K30 + N30IV

3,26

1,43

3,19

1,48

3,96

2,05

3,47

1,65

P60 K60 + N30II + N30IV

3,92

2,09

3,56

1,85

4,15

2,24

3,88

2,06

P60 K60 + N30IV + N30x

3,84

2,01

3,43

1,72

4,07

2,16

3,78

1,96

N60 P60 K60

4,80

2,97

4,20

2,49

5,05

3,14

4,68

2,86

N60 P60 K60 + N30IV

4,91

3,08

4,66

2,95

5,29

3,38

4,95

3,13

N90 P90 K90

5,10

3,27

4,80

3,09

5,63

3,72

5,18

3,36

N90 P90 K90 + N30IV

5,35

3,52

5,21

3,50

5,91

4,00

5,49

3,67

N120 P120 K120

5,47

3,64

5,29

3,58

5,96

4,05

5,57

3,75

N120 P120 K120 + N30 IV

5,61

3,78

5,34

3,63

6,01

4,10

5,65

3,83

Букурія

Контроль

1,83

-

1,68

-

1,84

-

1,78

-

P60 K60

2,60

0,77

2,38

0,70

2,89

1,05

2,62

0,84

N30II+ N30IV

3,00

1,17

2,65

0,97

3,11

1,27

2,92

1,14

N30 P30 K30

3,21

1,38

2,82

1,14

3,22

1,38

3,08

1,30

N30 P30 K30 + N30IV

3,41

1,58

3,27

1,59

3,82

1,98

3,50

1,72

P60 K60 + N30II + N30IV

3,66

1,83

3,49

1,81

4,05

2,21

3,73

1,95

P60 K60 + N30IV + N30x

3,62

1,79

3,40

1,72

3,85

2,01

3,62

1,84

N60 P60 K60

4,34

2,51

4,00

2,32

4,68

2,84

4,34

2,56

N60 P60 K60 + N30IV

4,51

2,68

4,19

2,51

4,92

3,08

4,54

2,76

N90 P90 K90

4,89

3,06

4,57

2,89

5,05

3,21

4,84

3,06

N90 P90 K90 + N30IV

5,04

3,21

4,96

3,28

5,25

3,41

5,08

3,30

N120 P120 K120

5,18

3,35

4,80

3,12

5,31

3,47

5,10

3,32

N120 P120 K120 + N30IV

5,28

3,45

4,95

3,27

5,34

3,50

5,19

3,41

«Сорт»

«Добрива»

НІР 0,05 т/га

Частка впливу, %

НІР 0,05 т/га

Частка впливу, %

0,06

8

0,15

52

«Погодні умови»

0,09

12

Примітка1. 1 - урожайність, т/га; 2 - приріст від добрив, т/га

Сорти пшениці ярої, незважаючи на досить короткий період вегетації, позитивно реагують на мінеральні добрива та диференційне внесення азотних добрив за етапами органогенезу, що виявляється у формуванні асиміляційної поверхні посівів, накопиченні вегетативної маси, синтезі сухої речовини та підвищенні рівня урожайності.

Якість зерна і насіння пшениці твердої ярої

За комплексною оцінкою якості зерна, залежно від сортових особливостей, системи удобрення, погодних умов вегетаційних років встановлено, що управління процесом формування продуктивності агроценозу обумовлює отримання зерна високої якості, яка визначає конкурентоздатність продукції, економічну, енергетичну та господарську ефективність виробництва (табл. 4).

Таблиця 4. Якість зерна пшениці твердої ярої (середнє за 2006-2008 рр.)1

Варіант

Білок,%

Скловидність, %

Натура зерна, г/л

Число падіння, с

Клас якості

1

2

1

2

1

2

1

2

Ізольда

Контроль

10,4

5

51

3

730

3

98

5

5

P60K60

11,2

4

53

3

715

4

104

4

4

N30II+ N30IV

11,2

4

56

3

710

4

102

4

4

N30P30K30

12,1

3

60

2

710

4

138

4

4

N30P30K30 + N30IV

10,9

5

58

3

740

3

101

4

5

P60 K60 + N30II + N30 IV

15,1

1

66

2

757

1-2

200

1-2

2

P60K60 + N30IV + N30x

14,1

2

64

2

738

3

154

3

3

N60P60K60

13,8

3

62

2

732

3

188

3

3

N60P60K60 + N30IV

14,0

2

68

2

731

3

202

1-2

3

N90P90K90

14,1

2

71

1

750

1-2

208

1-2

2

N90P90K90 + N30IV

15,2

1

76

1

752

1

216

1

1

N120P120K120

14,6

2

76

1

751

1-2

214

1-2

2

N120P120K120 + N30 IV

15,2

1

78

1

758

1

218

1

1

Букурія

Контроль

10,1

5

50

3

722

4

88

5

5

P60K60

11,1

4

52

3

724

4

101

4

4

N30II+ N30IV

11,1

4

52

3

728

4

100

4

4

N30P30K30

11,9

4

54

3

718

4

124

4

4

N30P30K30 + N30IV

10,6

5

57

3

732

3

98

5

5

P60 K60 + N30II + N30 IV

14,8

2

72

1

736

3

201

1-2

3

P60K60 + N30IV + N30x

14,2

2

65

2

734

3

158

3

3

N60P60K60

13,2

3

60

2

731

3

174

3

3

N60P60K60 + N30IV

13,9

3

69

2

730

3

188

3

3

N90P90K90

14,0

2

70

1

750

1-2

202

1

2

N90P90K90 + N30IV

15,0

1

71

1

752

1

211

1

1

N120P120K120

 ...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас