Розробка способів деконтамінації інкубаційних яєць качок

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

16.00.06 -- гігієна тварин та ветеринарна санітарія

УДК 619:614.48:636.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

РОЗРОБКА СПОСОБІВ ДЕКОНТАМІНАЦІЇ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ КАЧОК

ДунаЄв Юрій

Костянтинович

Харків -- 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” та Інституті птахівництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Стегній Борис Тимофійович, Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, директор

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Малинін Олег Олексійович, Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, головний науковий співробітник відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції кандидат ветеринарних наук, доцент Михальська Віта Михайлівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри гігієни тварин ім. А. К. СкороходькаЗахист відбудеться “ 11 ” березня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.01 у Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, Харківська обл., Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1, головний корпус, ауд. 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, Харківська обл., Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1.

Автореферат розісланий 05.02. 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент М. М. Кущ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Технологія інкубації качиних яєць в Україні та в ряді інших країн передбачає їх дезінфекцію формаліном. Незважаючи на високі бактерицидні та бактеріостатичні властивості, а також відносно низьку собівартість формаліну, він є токсичною речовиною та офіційно визнаний канцерогеном для людини (Whistler P. E., 1989; Бреславець В. О., 2008). Сучасні і менш токсичні препарати для дезінфекції качиних яєць практично не застосовуються через відсутність даних щодо їх дії на патогенну мікрофлору. При цьому недостатньо вивчений їх вплив на ембріогенез, ріст та розвиток виведеного молодняку, рівень його імунної резистентності та збереженості в період вирощування. Відсутні дані про вплив повітропроникності шкаралупи яєць у другу половину інкубації на виводимість, якість молодняку та імунну резистентність організму качок в онтогенезі. У зв'язку з цим є актуальним підбір менш токсичного у порівняні з формаліном, але ефективного дезінфектанту, а також препарату, що підвищує повітропроникність шкаралупи качиних яєць у другу половину інкубації та не викликає корозію металевого обладнання інкубаторів. Рішення цієї проблеми дозволить підвищити виводимість яєць і якість виведеного молодняку качок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у 1999-2009 рр. згідно планів науково-дослідних робіт в Інституті птахівництва УААН (ІП УААН) за темою “Розробити засоби зниження смертності ембріонів та бактеріальної забрудненості яєць у пренатальний період розвитку птиці, удосконалити технологію інкубації яєць та визначити особливості ембріональних аномалій нових кросів сільськогосподарської птиці” (№ державної реєстрації 0104U004295) та Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” (ННЦ “ІЕКВМ”) за темою “Вивчити принципи та методологічні підходи вирощування ВСП птиці і отримання ВСП яєць для біотехнології” в рамках виконання завдання “Вивчити зв'язок біологічних властивостей збудників особливо небезпечних вірусних та бактеріальних інфекцій птиці з рушійними силами епізоотичного процесу” (№ державної реєстрації 0107U003192).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягає у підвищенні ембріональної життєздатності качок шляхом застосування препаратів, що зменшують бактеріальну контамінацію шкаралупи та покращують її повітропроникність.

Виходячи з поставленої мети, були визначені наступні завдання:

1. Провести дослідження контамінації качиних яєць та інкубаторів на предмет виділення та ідентифікації присутньої мікрофлори.

2. Вивчити на тест-об'єктах, контамінованих Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Salmonella sp., вірусом пташиного грипу H5N1 та Mycoplasma gallisepticum, бактерицидні властивості сучасних дезінфікуючих препаратів.

3. Провести порівняльний аналіз впливу дезінфектантів на виводимість, якість виведеного молодняку та показники крові в процесі вирощування каченят; перевірити в умовах виробництва ефективність кращого варіанту доінкубаційної обробки яєць.

4. Надати оцінку якості яєць за фізико-хімічними та морфологічними властивостями з урахуванням генетичних особливостей та строків яйцекладки качок.

5. Встановити рівень дії хімічних препаратів (гіпохлориту натрію, оцтової та соляної кислот) на повітропроникність шкаралупи яєць; визначити оптимальні строки обробки яєць цими препаратами з урахуванням ступеня розвитку ембріонів, генетичних особливостей та віку качок батьківського стада.

6. Провести виробничу перевірку вдосконаленої технології інкубації яєць качок та визначити її економічну ефективність.

Об'єкт дослідження -- контамінація інкубаційних яєць качок патогенними збудниками бактеріальних захворювань.

Предмет дослідження -- бактерицидна дія дезінфікуючих препаратів, морфологічні та фізико-хімічні властивості інкубаційних яєць качок різних порід з метою розробки способів їх деконтамінації.

Методи дослідження: бактеріологічні, вірусологічні та мікробіологічні методи при вивченні бактеріальної забрудненості інкубаторів та поверхні шкаралупи яєць, перевірці бактерицидної та віруліцидної дії дезінфікуючих препаратів; біохімічні -- при визначенні дії різних хімічних препаратів на біохімічні показники крові качок в онтогенезі; фізико-хімічні -- при оцінці інкубаційних якостей яєць, їх внутрішніх компонентів та повітропроникності шкаралупи; патологоанатомічні та біометричні -- при дослідженні стану ембріонального розвитку качок; світлова мікроскопія -- при вивченні структури шкаралупи яєць та клітин крові у мазках за Романовським-Гімза; варіаційної статистики -- при визначенні вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для дезінфекції інкубаційних яєць качок випробувано сім препаратів (“Полідез”, “Ектерицид”, “Бактерицид”, “ВВ_1”, “Віросид”, “Віркон_С”, формалін), вивчено їх бактерицидні властивості та відібрано найбільш ефективний і менш токсичний дезінфектант, що підтверджується біохімічними дослідженнями. Уперше вивчено знезаражуючу дію чотирьох дезінфектантів (“Септамін”, “Делаксон”, “ДЗПТ_1”, “Полідез”) відносно вірусів пташиного грипу H5N1 та Mycoplasma gallisepticum як окремо, так і в асоціації.

Вперше вивчено вплив газо- та паропроникності шкаралупи яєць на біохімічні та гематологічні показники в процесі онтогенезу качок, запропоновано найбільш ефективні хімічні речовини, які збільшують проникність шкаралупи яєць без порушення процесів ембріонального розвитку зародків, мають дезінфікуючі властивості, не викликають корозію металу та псування обладнання інкубатору.

Вперше в Україні розроблено технологію хімічної обробки поверхні шкаралупи для підвищення її повітропроникності (газо- та паропроникності). Установлено зв'язок проникності шкаралупи яєць качок на початку, у середині та наприкінці сезону яйцекладки з інкубаційною якістю яєць, ембріональним розвитком птиці, виводимістю яєць та періодами підвищеної смертності зародків.

Наукова новизна розроблених технічних рішень підтверджена двома деклараційними патентами України на корисну модель: “Спосіб обробки поверхні шкаралупи яєць водоплавної птиці” (№ 7440 від 15.06.2005 р.), “Спосіб дезінфекції інкубаційних яєць” (№ 26881 від 10.10.2007 р.).

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів порівняльної оцінки семи сучасних деззасобів вітчизняного та закордонного виробництва, які використовуються для доінкубаційної обробки яєць (“Полідез”, “Ектерицид”, “Бактерицид”, “ВВ_1”, “Віросид”, “Віркон_С”, формалін), виробництву запропонований ефективний дезінфектант “Полідез”, який зберігає високі бактерицидні властивості протягом усього інкубаційного періоду та не поступається формаліну. Доказано ефективність “Полідезу” відносно збудників вірусу грипу та Mycoplasma gallisepticum, а також можливість його використання у протиепізоотичній роботі для дезінфекції пташників, інкубаторіїв та поверхні шкаралупи качиних яєць.

Розроблено ДСТУ “Санація інкубаторію. Технологічний процес. Основні параметри” (2006 р.) та ДСТУ “Яйця інкубаційні сільськогосподарської птиці. Методи мікробіологічного контролювання” (2006 р.). Отримані результати використано при написанні методичного посібника “Інкубація яєць сільськогосподарської птиці” (2006 р.).

Для підвищення газо- і паропроникності шкаралупи визначено терміни проведення обробки розчинами хімічних речовин поверхні качиних яєць з урахуванням породних особливостей ембріонального розвитку качок. Удосконалено технологію інкубації качиних яєць, яка передбачає використання в першій половині інкубації ефективного дезінфектанту “Полідез” та в другій -- гіпохлориту натрію, який знезаражує поверхню шкаралупи та збільшує її повітропроникність, що дозволяє підвищити виводимість качиних яєць на 2,9 %. Ця технологія впроваджена та успішно використовується у ДГ “Борки” ІП УААН (Зміївський район Харківської обл.)

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчено джерела наукової літератури, організовано та проведено експериментальні дослідження, виконано статистичну обробку даних, проведено аналіз одержаних результатів, обґрунтовано висновки та пропозиції виробництву.

Дисертант висловлює щиру подяку за надану консультативну та науково-практичну допомогу з питань технології інкубації яєць, біологічного контролю, патології ембріонального розвитку доктору с._г. наук, проф. Бреславцю В. О.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено та обговорено на: звітних сесіях вченої ради ННЦ “ІЕКВМ” (2004-2009 рр.), засіданнях вченої ради та ради молодих учених ІП УААН (2000-2003 рр.), III_й і IV_й Українських конференціях по птахівництву з міжнародною участю (Алушта, 2001, 2003 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції: “Високопатогенний грип птиці: актуальні аспекти епізоотології, епідеміології, діагностики та профілактики” (Новий Світ, 2006 р.); Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85_річчю з дня заснування ННЦ “ІЕКВМ” (Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Моніторинг, прогнозування, діагностика та профілактика інфекційних хвороб тварин з використанням сучасних методів епізоотології, молекулярної біології та біотехнології” (Феодосія, 2009 р.).

Публікації результатів дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано 1 методичний посібник і 6 наукових статей, з них 3 -- у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 2 деклараційні патенти.

Структура і обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 137 сторінках комп'ютерного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота ілюстрована 38 таблицями та 15 рисунками. Список використаних джерел складається з 220 найменувань, у тому числі 40 -- закордонних авторів.

2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась у період з 1999 по 2009 р. у лабораторії вивчення хвороб птиці ННЦ “ІЕКВМ”, лабораторії репродукції с._г. птиці, лабораторії профілактики хвороб птиці та дослідному господарстві “Борки” ІП УААН. Виробничі перевірки проводились у ЗАТ “Агротон” (м. Куп'янськ Харківської обл.), ДГ “Борки” ІП УААН (Зміївський район Харківської обл.) і СТОВ “Птиця” (Донецька обл.).

Загальна схема проведення досліджень наведена на рисунку.

Дослідження з виділення й ідентифікації мікрофлори качиних яєць та інкубаторів проведені з урахуванням вимог РСТ УРСР 1969_86 “Яйця качині інкубаційні. Технічні умови”, ДСТУ “Яйця інкубаційні сільськогосподарської птиці. Методи мікробіологічного контролю” (2006 р.).

Бактеріологічний контроль якості дезінфекції інкубаційної шафи та поверхні яєць проводили на 13-15 доби інкубації. Для визначення ступеня мікробної забрудненості поверхонь робили змиви (10Ч10 см) стерильним тампоном з фізіологічним розчином із внутрішніх частин інкубаційних шаф (двері, верхня, нижня, права та ліва стінки).

Змиви з поверхні шкаралупи качиних яєць, що перебували у лотках кожної зони шафи (верх, середина, низ, визначали середній показник з 5 проб), брали на тупому, гострому кінцях і боковій частині за діаметром. Проби висівали на поживні й елективні середовища з метою визначення кількості колоній та видового складу мікрофлори.

Видовий склад мікрофлори, виділеної на рідких та щільних поживних середовищах, визначали за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями згідно з визначником бактерій Берджі (1997).

Бактерицидні властивості препаратів “Віросид”, “Віркон_С”, “Полідез”, “Бактерицид”, “Ектерицид”, “ВВ_1”, формалін вивчали відносно тест-культур Staphylococcus aureus (штам № 209), Escherichia coli (виробничий штам № 866_11, виділений в УНДІЕВ у 1974 р. з патологічного матеріалу курей, патогенний для білих мишей) і Salmonella (штам № 381) відповідно до методичних вказівок “Про порядок випробування нових дезінфікуючих засобів для ветеринарної практики”, затверджених Держагропромом СРСР у 1987 р. Для контамінації батистових тест-об'єктів використовували добову культуру Staphylococcus aureus, Escherichia coli і Salmonella sp. у концентрації 2 млрд. м. т./см3 ізотонічного розчину, виготовленого з використанням стандарту мутності. Батистові тест-об'єкти в кількості 50 штук, що перебували у чашках Петрі, заливали 20 см3 бактеріальної суспензії, рівномірно змочуючи всю їх поверхню.

У другій серії дослідів встановлювали дезінфікуючу дію препаратів “Септамін”, “Делаксон”, “ДЗПТ_1”, “Полідез” у концентраціях за діючою речовиною (ДР) щодо збудників вірусу грипу птиці H5N1 і Mycoplasma gallisepticum як окремо, так і в асоціації. В якості тест-об'єктів використовували шкаралупу качиного яйця, скляну та порцелянову поверхні.

У дослідах використовували вірус високопатогенного пташиного грипу (ВППГ), штам А/курка/Сиваш/02/05 (H5N1), депонованого за № 383 до ДНКІБШМ, у формі екстраембріональної рідини (ЕЕР); інфекційна активність ЕЕР у ВПФ_КЗ = 7,5-8,5 lg ELD50 (за Рідом-Менчем, 1959).

Бактерії Mycoplasma gallisepticum (штам S6) інкубували на рідкому поживному повнокомпонентному середовищі для культивування та ізоляції мікоплазм (середовище ІЕКВМ) за температури 38 °С протягом 5 діб. Мікоплазми осаджували дворазовим центрифугуванням при 15 тис. об./хв. протягом 15 хвилин. Вірус-мікоплазма-асоціація: 10 см3 ЕЕР вірусу ВППГ з активністю 8,5 lg ELD50 розбавляли у співвідношенні 1:3 забуференим (0,15 М) фізіологічним розчином (ЗФР) з рН 7,2 і додавали рівний об'єм суспензії мікоплазм з концентрацією 300 млрд. м. т./см3 на ЗФР.

Бактерицидні властивості препаратів визначали методами суспензіювання та занурення (DEFRA, Великобританія, 1994 р.).

Оцінка впливу дезінфікуючих засобів на виводимість і якість молодняку. Виведений молодняк оцінювали згідно з вимогами ДСТУ 2021_91 “Молодняк сільськогосподарської птиці добовий. Технічні умови”. Яйця для закладки збирали п'ять діб поспіль. З відібраних яєць формували сім груп: шість дослідних і одну контрольну (по 200 штук у кожній). Режим інкубації яєць стандартний. Після закладки яєць в інкубатор проводили обробку яєць та інкубаційних шаф усіх дослідних груп випробуваними дезінфектантами (відповідно до інструкції по застосуванню) і контрольну групу -- формаліном (шляхом його сублімації з перманганатом калію).

Після виводу молодняку аналізували відходи інкубації та враховували наступні показники: кількість запліднених яєць, “тумаків”, кров'яних кілець, завмерлих ембріонів, задохликів, калік, яєць з ушкодженою шкаралупою (бій та насічка), виведеного кондиційного та некондиційного молодняку.

При встановленні причин загибелі ембріонів звертали увагу на прояви асфіксії і гіпоксії, а також ознаки інтоксикації.

Виробничі випробування ефективності дезінфікуючого засобу “Полідез” у порівнянні з розчином формаліну проводили у дослідному господарстві “Борки”. На інкубацію було закладено 2000 яєць, які розділили нарівно на дві групи. Яйця першої групи перед закладкою на інкубацію обробляли препаратом “Полідез”, другої групи -- формаліном (методом сублімації). У процесі інкубації враховували кількість незапліднених яєць, кров'яних кілець, завмерлих, задохликів, “тумаків”, яєць з ушкодженою шкаралупою (бій і насічка), калік. Визначали причини загибелі зародків (асфіксію, гіпоксію), виводимість яєць, кількість виведеного кондиційного та некондиційного молодняку.

Визначення впливу “Полідезу” та формаліну на біохімічні показники крові каченят проводили через 1, 14 і 60 діб вирощування методом випадкової вибірки. За загальноприйнятими методиками визначали: швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), вміст гемоглобіну, загального білка, альбуміну, глобуліну, сечової кислоти, активність трансаміназ (АлАТ, АсАТ), лейкоформулу. Евтаназію качок в усіх дослідженнях проводили згідно з нормами біоетики.

Оцінка якості качиних яєць за морфологічними і фізико-хімічними властивостями. Середню пробу з 10 яєць відбирали репрезентативним методом на початку, в середині та наприкінці сезону яйцекладки качок української білої, української сірої порід і кросу “Благоварський” з урахуванням породних відмінностей, віку, інтенсивності яйцекладки, живої маси, умов утримання птиці. Досліди проводили на клінічно здоровій птиці за однакових умов утримання та стандартних раціонів годівлі з урахуванням породних відмінностей качок. Морфологічні та фізико-хімічні властивості яєць визначали відповідно до загальноприйнятих методик через добу після знесення. Враховували наступні показники: масу яєць, шкаралупи, білка та жовтка; вміст шкаралупи, білка та жовтка в яйці; індекс форми яйця, жовтка та білка; одиниці Хау, щільність яєць, пружну деформацію, міцність і товщину шкаралупи.

Для аналізу розвитку качиних ембріонів в останню декаду інкубації (19, 20 і 21 доби розвитку) від кожної групи качок (на початку, у середині та наприкінці яйцекладки птиці) відбирали по 10 яєць відповідно до вимог РСТ УРСР 1969_86. Ураховували: масу яйця, шкаралупи, ембріона, аллантоіса; довжину зародка, ступінь використання білка та поживних речовин жовточного мішка. За кількістю залишкового білка враховували час переходу ембріонів на використання поживних речовин з жовточного мішка для встановлення строків обробки яєць препаратами, що підвищують повітропроникність шкаралупи яєць у другу половину інкубації. У процесі інкубації методом овоскопії ураховували кількість вибракуваних яєць.

Оцінка газо- і паропроникності шкаралупи до та після обробки яєць качок хімічними препаратами. Для зняття кутикули в другу половину інкубації і підвищення повітропроникності шкаралупи яєць були випробувані наступні препарати: гіпохлорит натрію (0,6 %), оцтова (2,5 %) та соляна (5 %) кислоти. Від кожної породи та кросу на початку, у середині та наприкінці сезону яйцекладки птиці відбирали по 10 яєць. Ураховували наступні показники: кількість пор на 1 см2 поверхні шкаралупи, її газо- і паропроникність. Повітропроникність шкаралупи визначали за методикою В. О. Бреславця, В. А. Захаренка і Ю. Р. Князєва (1993).

З метою вивчення впливу розчинів соляної, оцтової кислот і гіпохлориту натрію на кутикулу яйця було проведено її імпрегнацію сріблом за методикою Пердро_Да Фано (Ліллі Р., 1969).

Обробка яєць хімічними розчинами в другу половину інкубації. Дослідження проводили на яйцях качок на підприємстві СТОВ “Птиця” Донецької області. Перед початком інкубації яйця зважували та закладали на інкубацію згідно з вимогами РСТ УРСР 1969_86 “Яйця качині інкубаційні. Технічні умови”. Інкубацію яєць проводили у промислових інкубаторах типу “Універсал_55”. Режим інкубації яєць -- стандартний, згідно з методичним посібником “Інкубація яєць сільськогосподарської птиці” (2006). Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли формаліном згідно ДСТУ 2006 “Яйця інкубаційні. Технологія передінкубаційної обробки. Основні параметри”.

На 19-21 доби інкубації, у момент повного використання зародками білка, з яєць із добре розвиненими ембріонами формували чотири групи. Яйця трьох груп обробляли відповідно розчинами гіпохлориту натрію (0,6 %), гіпохлориту натрію (0,3 %), оцтовою кислотою (2,5%) методом зрошення з використанням обприскувача типу “Росинка”, четверта група -- контроль (без обробки). Досліди проводили в трьох повтореннях. Враховували кількість вибракуваних яєць за такими категоріями: завмерлі, “задохлики”, вивід молодняку та виводимість яєць, додатково проводили розтин “задохликів” з метою встановлення причин загибелі зародків та виявлення ознак асфіксії, гіпоксії та інтоксикації.

Виробничу перевірку методу підвищення повітропроникності шкаралупи яєць проводили в ЗАТ “Агротон” (м. Куп'янськ Харківської області) на яйцях качок кросу “Благоварський”. Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли формаліном згідно з ДСТУ 2006 “Яйця інкубаційні. Технологія передінкубаційної обробки. Основні параметри”.

На 22_гу добу інкубації з яєць із добре розвинутими ембріонами формували дві групи -- дослідну та контрольну. Яйця дослідної групи (5385 шт.) обробляли 0,6 %_м розчином гіпохлориту натрію аерозольним методом, яйця контрольної групи (5538 шт.) не обробляли. Обробку дослідної групи проводили під час планового охолодження ембріонів, тому обидві групи перебували в однакових умовах. Після завершення інкубаційного періоду в кожній групі враховували показники виводимості яєць і виводу молодняку, а також проводили розтин відходів інкубації.

Природну резистентність та імунну реактивність організму каченят визначали за біохімічними показниками крові, аналогічно попереднім дослідженням.

Виробнича перевірка вдосконаленої технології дезінфекції інкубаційних яєць проведена в дослідному господарстві “Борки”. Перед початком інкубації яйця зважували і закладали на інкубацію відповідно до вимог РСТ УРСР 1969_86. Інкубацію яєць проводили в промислових інкубаторах типу “Універсал_55” за стандартним режимом згідно з методичним посібником “Інкубація яєць сільськогосподарської птиці” (2006). Формували дві групи яєць. Першу групу (дослід) перед закладкою на інкубацію обробляли препаратом “Полідез” (згідно з інструкцією по застосуванню). Другу групу (контроль) -- формаліном, методом газації згідно ДСТУ “Яйця інкубаційні. Технологія передінкубаційної обробки. Основні параметри” (2006 р.).

На 22 добу інкубації для підвищення газо- та паропроникності шкаралупи яйця першої групи обробили 0,6 %_м розчином гіпохлориту натрію. Яйця контрольної групи не обробляли. Після завершення інкубаційного періоду в кожній групі провели розтин усіх вибракуваних яєць, при цьому враховували показники виводимості яєць і виводу молодняку та аналізували причини загибелі зародків і акцентували увагу на ознаках асфіксії, гіпоксії та інтоксикації.

Природну резистентність та імунну реактивність організму каченят визначали за біохімічними показниками крові, аналогічно попереднім дослідженням.

На підставі результатів виробничої перевірки були проведені розрахунки економічної ефективності застосування вдосконаленої технології інкубації яєць качок.

Дані експериментів обробляли методами варіаційної статистики. Обробку результатів здійснювали з використанням персонального комп'ютера за допомогою програми Microsoft Excel 2007.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Мікробіологічними дослідженнями рівня контамінації інкубаторів і поверхні шкаралупи качиних яєць встановлено, що на візуально чистій поверхні шкаралупи качиного яйця перебуває від 1 до 13 тис. мікробних тіл, на середньозабрудненій -- від 300 до 950 тис., за сильного забруднення -- від 3,5 до 24 млн. Через 1 годину після знесення кількість мікробних тіл на візуально чистій поверхні шкаралупи яєць збільшувалась до 10 тис., а через 2 години -- до 450 тис.

У процесі аналізу на поверхні яєць встановлено наявність бактерій, дріжджів, пліснявих грибів, у тому числі й гнильних мікроорганізмів. Виявлено та ідентифіковано наступну мікрофлору: Psevdomonas auruginosa, Micrococcus halobius, Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Salmonella pullorum, Proteus vulgaris, Aeromonas sp., Bacilius sp.

Залежно від ступеня забруднення, мікробна контамінація поверхні яєць коливалась у межах від 2 до 5 млн. мікробних тіл у розрахунку на одне яйце. Найменше забруднення яєць в інкубаційній і вивідній шафах спостерігали на рівні верхнього ярусу лотків, найбільше -- нижнього.

Бактеріальна забрудненість поверхні шкаралупи качиних яєць склала: загальне мікробне число -- 1,3Ч105±0,2Ч105 м. т./см2; зокрема Escherichia coli -- 0,1Ч105±0,1Ч105 м. т./см2; Salmonella sp. -- 0,3Ч104±0,4Ч103 м. т./см2; Staphylococcus aureus -- 0,2Ч105±0,2Ч105 м. т./см2.

Мікробіологічні дослідження інкубаторів показали, що найменше бактеріальне забруднення має стеля шафи -- 0,3 КУО; найбільше -- підлога й двері -- (5,3 КУО); середнє -- стінки (2,7 КУО). Внутрішня поверхня інкубатора, в основному, контамінована такими мікроорганізмами: Escherichia coli -- 26 %, Staphylococcus aureus -- 20 %, Salmonella pullorum, Salmonella typhimurium -- 18 %, Proteus vulgaris -- 20 %, дріжджі та цвілеві грибки (Аspergillus fumigatus) -- 16 % випадків.

Оцінка бактерицидних властивостей потенційних дезінфектантів на тест-об'єктах для доінкубаційної обробки яєць качок. Дезінфікуючий засіб “Бактерицид” виявляв свої бактерицидні властивості до всіх випробуваних тест-культур за експозиції 30 хвилин у концентрації 0,2 % і за експозиції 60 хвилин у концентрації 0,1 %.

“Віросид” знезаражував тест-об'єкти, оброблені Staphylococcus аureus і Salmonella sp., у концентрації 0,2 % за експозиції 30 хвилин. Бактерії кишкової групи (Escherichia coli) були більш стійкі до даного препарату та гинули при тій же експозиції тільки за концентрації 0,5 %. Аналогічну залежність при даних концентраціях (0,1 і 0,2 %) спостерігали у разі збільшення експозиції до 60 хвилин.

Максимальний дезінфікуючий ефект 0,1 % розчину “Ектерициду” до всіх трьох збудників проявлявся за 60_хвилинної експозиції.

Препарат “ВВ_1” за експозиції 30 хвилин знезаражував тест-об'єкти Staphylococcus aureus і Salmonella sp. у концентрації 0,2 %, а Escherichia coli -- у концентрації 0,25 %. Стосовно всіх трьох збудників препарат “ВВ_1” проявляв свої бактерицидні властивості в концентрації 0,2 % за експозиції 60 хвилин.

Обробка тест-об'єктів, контамінованих Staphylococcus aureus і Salmonella sp., за допомогою “Полідезу” забезпечувала їх повну деконтамінацію вже за 0,1 %_ї концентрації. Щодо такої тест-культури, як Escherichia coli, повне знезаражування тест-об'єктів спостерігалося за 0,2 %_ї концентрації та експозиції 30 хвилин. Збільшення експозиції до 60 хвилин зі зниженням концентрації до 0,1 % призводило до 100 % прояву його бактерицидних властивостей на моделі всіх трьох тест-об'єктів.

Дезінфікуючий засіб “Віркон_С” за експозиції 30 хвилин знезаражував Staphylococcus aureus і Salmonella sp. у концентрації 1 %, а Escherichia coli -- тільки за 2 %_ї концентрації. Збільшення експозиції до 60 хвилин підвищувало його бактерицидні властивості стосовно Staphylococcus aureus і Salmonella sp. вже при концентрації 0,5 %, до Escherichia coli -- при 1 %. Отримані дані свідчать про високу бактерицидну активність формаліну та “Полідезу”, які в концентрації 0,1 % інактивували всі тест-культури протягом 1 години.

Результати досліджень активності дезінфікуючих препаратів “Септамін”, “Делаксон”, “ДЗПТ_1” і “Полідез” щодо збудників вірусу грипу птиці H5N1 і Mycoplasma gallisepticum показали, що 0,05-0,8 %_й розчин “Септаміну” знешкоджував навіть на холоді максимально можливі в експериментальних умовах концентрації збудника високопатогенного грипу H5N1 (8,0-8,3 lg ELD50) за експозиції 40 хвилин. В аналогічних умовах “Делаксон” діяв у концентраціях 0,04-0,4 % (за ДР), “ДЗПТ_1” у концентраціях 1, 3-5 % (ДР) -- за кімнатної температури знищував вірус за 40 хвилин. “Полідез” у суспензійному стані був малоефективним через невідповідність цього методу умовам використання дезінфектанту.

При вивченні дії перелічених препаратів на вірус високопатогенного грипу птиці, адсорбованого на тест-об'єктах методом занурення яєць, ефективність знешкодження збудника підвищувалась. У концентраціях за діючою речовиною 0,05 % “Септамін”, як і 0,07 % “Делаксон” та 1,3 % “ДЗПТ_1” були неефективними для знезаражування шкаралупи за холодних умов упродовж 40 хвилин.

“Полідез” при вивченні його ефективності методом занурення був малоефективним. Однак використання його відповідно до інструкції щодо застосування з 15_хвилинним зануренням і вилученням тест-об'єктів для формування біоцидної плівки шляхом підсушування показало, що він знезаражував навіть на холоді всі тест-об'єкти протягом 12 годин у концентраціях за ДР 1,0 % і вище.

Адсорбована на шкаралупі качиного яйця асоціація вірусу грипу з Mycoplasma gallisepticum була більш стійкою до дії “Септаміну” і “Делаксону” при короткочасному експонуванні (40 хвилин), ніж ці збудники окремо. “Полідез” у формі біоцидної плівки за 40 хвилин експонування ще не проявляв дезінфікуючого ефекту, однак через добу всі збудники були знезаражені.

“ДЗПТ_1” у концентрації 3 % (за ДР) і експонуванні в умовах кімнатної температури протягом 40 хвилин надійно знезаражував шкаралупу методом її занурення в розчин.

Результати впливу дезінфектантів на виводимість яєць і якість виведеного молодняку показали, що майже у всіх 7 групах (по 200 яєць у кожній) спостерігали відхід яєць через ураження їх патогенними мікроорганізмами. Менша кількість “тумаків” зафіксована в групах, оброблених такими препаратами, як “Полідез” (2,1 %) і формалін (2,2 %). Максимальний відхід яєць (2,5-3 %) зафіксовано у групах, де використовували “Бактерицид”, “Віросид”, “ВВ_1” (2,5 %), “Ектерицид”, “Віркон_С” (3 %).

Кількість незапліднених, з кров'яними кільцями та битих яєць у всіх групах була майже однаковою. Високий відсоток виведеного кондиційного молодняку спостерігали у групах, оброблених “Полідезом” і формаліном --80,1 і 79,2 % відповідно.

Результати виробничої перевірки (табл. 1) показали, що дезінфікуючий препарат “Полідез” у порівнянні з формаліном дозволив знизити ембріональну смертність від ураження мікроорганізмами та підвищити виводимість яєць на 1,2 %.

Таблиця 1 Результати інкубації качиних яєць, оброблених “Полідезом” і формаліном

Дезінфектант

Кількість яєць, шт.

Відхід яєць у процесі інкубації, шт./%

Виведено

незапліднені

кров'яні кільця

би-те

тумаки

завмерлі та за- дохлики

загиблі

каліки

каченят, гол.

% від закла- дених

% від заплід- нених

Формалін

1000

24/2,4

27/2,7

16/1,6

22/2,2

31/3,1

100/10

12/1,2

768

76,7

78,6

“Полідез”

1000

23/2,3

25/2,5

15/1,5

20/2,0

29/2,9

95/9,5

13/1,3

780

78,0

79,8

Природна резистентність та імунна реактивність організму качок у період 60_добового вирощування. У крові добових каченят з групи яєць, які перед початком інкубації обробляли формаліном (контроль), у порівнянні з групою, яку обробляли “Полідезом” (дослід), вміст загального білка був вірогідно (р?0,01) нижчим на 8,4 %, а білкових фракцій -- на 10-11 %. Спостерігали вірогідне підвищення концентрації сечової кислоти на 46 % (р?0,01) і активності гепатоспецифічних трансаміназ на 23-36 %. На 60_ту добу активність ферментів АлАТ і АсАТ була в межах норми.

Клінічний аналіз крові добових каченят контрольної групи показав, що вміст гемоглобіну та еритроцитів був нижчим на 13 та 8,3 % відповідно, але на 14_ту і 60_ту доби експерименту достовірних змін показників у крові птиці обох груп не виявлено. Кількість лейкоцитів на першу добу досліду була у межах норми. У наступні досліджувані періоди кількість лейкоцитів зростала на 13-14 % (р?0,05) на тлі підвищення значення ШОЕ у крові каченят контрольної групи. Вміст юних і паличкоядерних нейтрофілів у лейкоформулі крові не мав вірогідних відхилень. Кількість сегментоядерних нейтрофілів у контрольній групі качок була вірогідно на 10-12 % нижчою, еозинофілів -- на 0,2-1,4 % вищою, порівняно з дослідом.

Біохімічні дослідження показали, що формалін викликав незначні порушення регуляторних фізіологічних механізмів як на виводі, так і протягом усього онтогенезу, частково пригнічував процеси біосинтезу білка, проявляв більшу ембріотоксичність на відміну від “Полідезу”.

Установлено, що морфологічні та фізико-хімічні властивості яєць качок мали міжпородні та вікові відмінності. Так, маса яєць качок кроса “Благоварський” була вище, ніж у качок породи українська біла на 0,4-5 г та на 1,4 г, ніж у качок породи українська сіра. Маса яєць качок породи українська біла та кроса “Благоварський” у середині сезону яйцекладки збільшувалась до 2 г і знижувалась до кінця періоду яйцекладки (у середньому на 1 г) в усіх групах.

У середині яйцекладки яйця качок мали більш округлу форму, ніж на початку та наприкінці сезону. Щільність яєць у середині періоду яйцекладки качок породи українська біла була в середньому на 0,011 г/см3 вище, ніж на початку, та на 0,019 г/см3 -- ніж в кінці.

Зі збільшенням віку птиці спостерігалось підвищення щільності яєць при одночасному зниженні товщини шкаралупи у качок кроса “Благоварський” та української сірої породи. У качок породи українська біла були низькі показники щільності яєць, тому наприкінці періоду яйцекладки спостерігався великий відхід яєць внаслідок бою, насічок та неправильної форми. У зв'язку з цим кращі показники виводу молодняку в качок цієї породи слід очікувати в середині продуктивного періоду.

В усіх групах у процесі яйцекладки в яйцях спостерігалось зменшення вмісту білка і збільшення частки жовтка, що призводило до зниження величини одиниць ХАУ та якості білка. Високі показники маси білка спостерігали у качок кроса “Благоварський” -- 43,3, 40,5 та 39,3 г відповідно на початку, у середині та наприкінці періоду яйцекладки.

Газопроникність шкаралупи яєць залежала від ділянки яйця, породи та періоду яйцекладки качок. Тупий кінець шкаралупи яйця качок мав найвищу проникність у порівнянні з середньою частиною та гострим кінцем. Дослідження міжпородних розбіжностей проникності шкаралупи показали, що найбільша величина цього показника (р?0,01) характерна для яєць качок породи українська біла (2,4-3,3Ч10-4 м3/м2с), а найменша -- для яєць качок кросу “Благоварський” (0,7-1,7Ч10-4 м3/м2с). Паропроникність шкаралупи змінювалась аналогічно газопроникності.

Обробка поверхні шкаралупи 5 %_м розчином соляної кислоти, 2,5 %_м розчином оцтової кислоти та 0,6 %_м розчином гіпохлориту натрію змінювала її проникність у залежності від складу, концентрації розчину та експозиції. Так, обробка 5 %_м розчином соляної кислоти з експозицією 1, 5, 10 та 20 хвилин значно підвищувала газопроникність шкаралупи в усіх трьох групах та на всіх ділянках яйця. У яєць качок української білої породи після обробки соляною кислотою газопроникність на тупому кінці яйця склала 5,2-12,2Ч10-4 м3/м2с, що вірогідно вище (p<0,01) у 1,1-2,7 рази за експозиції від 1 до 20 хвилин порівняно з контролем (4,6Ч10-4 м3/м2с). Тенденція до збільшення газопроникності шкаралупи після обробки змінювалась так само, як і без обробки яєць, тобто від гострого кінця до тупого. Знайдені породні відмінності у яйцях качок, так газопроникність шкаралупи яєць качок української білої породи після обробки соляною кислотою в середньому вища (10,4Ч10-4 м3/м2с), ніж у української сірої породи (7,5Ч10-4 м3/м2с) і кроса “Благоварський” (5,0Ч10-4 м3/м2с). Відсоток збільшення газопроникності після обробки також залежав від породних особливостей у структурі шкаралупи: газопроникність шкаралупи яєць качок української білої породи у 2 рази більша, ніж у кроса “Благоварський”, у порівнянні з контролем (необроблена шкаралупа яєць відповідних порід качок).

Обробка поверхні шкаралупи 2,5 %_м розчином оцтової кислоти підвищувала газопроникність аналогічно дії соляної кислоти. Після 20 хвилин обробки газопроникність шкаралупи качиних яєць української білої породи вірогідно збільшувалась (p<0,01) у середньому у 2,5 рази (з 3,3 до 8,3Ч10_4 м3/м2с), української сірої породи -- у 3 рази (з 2,0 до 6,1Ч10-4 м3/м2с), кроса “Благоварський” -- у 2 рази (з 1,7 до 3,3Ч10-4 м3/м2с).

Після обробки шкаралупи качиних яєць розчином гіпохлориту натрію через 1-5 хвилин газопроникність у всіх трьох груп качок і в усі періоди яйцекладки зменшувалась. Через 10 хвилин газопроникність шкаралупи яєць починала підвищуватися, а після 20 хвилин обробки досягала таких самих показників, як після 1-5 хвилин обробки соляною та оцтовою кислотами. Після 20 хвилин обробки розчином гіпохлориту натрію газопроникність шкаралупи качиних яєць української білої та української сірої порід збільшувалась у 1,5 разу, кросу “Благоварський” -- у 1,4 разу, порівняно з необробленою шкаралупою, що в 2-2,5 разу менше, ніж після обробки соляною кислотою, і в 1,2-2 рази менше, ніж оцтовою кислотою.

При обробці шкаралупи яєць, відібраних у середині та наприкінці яйцекладки, спостерігали аналогічну закономірність, як і в результатах, отриманих на початку періоду яйцекладки. Так, 20_хвилинна обробка розчином соляної кислоти підвищувала газопроникність шкаралупи качиних яєць української білої породи, відібраних у середині яйцекладки в 2,5 разу (7,9Ч10_4 м3/м2с) порівняно з контролем (3,1Ч10-4 м3/м2с), але в 1,3 разу менше, ніж на початку яйцекладки (10,4Ч10-4 м3/м2с).

Наприкінці періоду яйцекладки газопроникність шкаралупи качиних яєць зменшувалась, але була вище у 1,3-3 разу після обробки розчинами кислот і гіпохлориту натрію у порівнянні з необробленою шкаралупою. Проникність тупого кінця яйця, у порівнянні з середньою частиною та гострим кінцем, після обробки кислотами збільшувалась більш інтенсивно, а розчин гіпохлориту натрію підвищував проникність рівномірно на всіх ділянках яйця.

Отже, зі збільшенням часу експозиції від 1 до 20 хвилин розчини кислот істотно підвищували газопроникність. Розчин гіпохлориту натрію в перші десять хвилин знижував газо- і паропроникність шкаралупи внаслідок набухання верхнього шару кутикули, через 10-20 хвилин експозиції повітропроникність підвищувалась внаслідок розпушення кутикули, що підтвердили наші дослідження з мікроскопії шкаралупи яєць.

Результати досліджень показали, що паропроникність змінювалась прямопропорційно газопроникності. Розчин соляної кислоти швидше й ефективніше всього підвищував повітропроникність, розчин оцтової кислоти повільніше, але з не менш вираженим ступенем руйнування кутикули.

Розчин гіпохлориту натрію не руйнував кутикулу, але змінював її структуру. Унаслідок чого повітропроникність шкаралупи яєць на початку експозиції зменшувалась, а з 10_ї хвилини збільшувалась у порівнянні з необробленою. яйце інкубатор дезінфектант молодняк

При мікроскопії зразків пофарбованої шкаралупи качиних яєць виявлено значні відмінності в її структурі. З огляду на те, що шкаралупа качиних яєць дуже гладка на відміну від інших видів птиці, мікроскопічні дослідження показали, що при фарбуванні надшкаралупної плівки солями срібла її товстий зовнішній шар набував зернистого вигляду, особливо біля пор. Ділянки кутикули в поглибленнях над отворами пор зафарбовувались темним кольором.

Мікроскопічними дослідженнями встановлено, що волокна кутикули сплітались між собою, утворюючи сітку, яка повністю вкривала всю поверхню яйця.

Розчин соляної кислоти практично повністю з перших хвилин впливу руйнував поверхневий шар надшкаралупної плівки, що призводило до значного збільшення її газопроникності.

При обробці поверхні шкаралупи качиних яєць розчином оцтової кислоти кутикула відшаровувалась менш інтенсивно, довше відбувався процес її розпушення, внаслідок чого відмічали часткове відкриття каналів пор. Однак стоншення шкаралупи, як при обробці розчином соляної кислоти не спостерігали. Через гладкість і меншу пористість губчатого шару шкаралупи кутикула на окремих ділянках сповзала, відкриваючи пори, що призводило до збільшення її проникності.

Для підвищення повітропроникності шкаралупи необхідно механічним або хімічним шляхом видалити кутикулу. У зв'язку з тим, що на поверхні шкаралупи качиних яєць перебуває велика кількість патогенних мікроорганізмів, доцільно щоб препарат мав подвійну дію -- знижував контамінацію яєць і збільшував газо- і паропроникність шкаралупи.

Цими властивостями володів гіпохлорит натрію, який не руйнував кутикулу як органічні кислоти, а змінював її структуру, тим самим підвищуючи проникність шкаралупи та зберігаючи захисні властивості кутикули від проникнення мікроорганізмів. За іншими нашими дослідженнями, гіпохлорит натрію проявляв бактерицидні властивості, особливо стосовно кишкової палички та знижував рівень мікробної контамінації шкаралупи яєць. Особливо важливо це у другу половину інкубації -- у період підготовки молодняку до виводу, коли мікробна контамінація інкубаційних шаф і яєць різко зростає.

Незважаючи на те, що розчин соляної кислоти значно збільшував паропроникність шкаралупи, застосовувати його для обробки поверхні яєць не доцільно через високу корозійну активність по відношенню до обладнання інкубатору.

Ступінь розвитку ембріонів залежно від породних особливостей качок. Дослідження ембріонального розвитку показали, що на 21_шу добу інкубації у качок породи українська біла кількість залишкового білка становила 0,9 г, української сірої породи -- 1,5 г, кросу “Благоварський” -- 2,7 г. На підставі цього, обробку хімічними розчинами яєць порід качок українські білі та українські сірі варто починати на 21_шу добу інкубації або наприкінці 20_ї доби, а яєць кроса “Благоварський” -- бажано на 22-23_тю доби, тобто після остаточного використання білка.

Вплив обробки поверхні шкаралупи в другу половину інкубації хімічними розчинами на виводимість яєць. При обробці поверхні качиних яєць 2,5 %_м розчином оцтової кислоти отримані високі результати виводимості. У контролі виводимість склала 82,9 %, у дослідній групі, де для обробки використовували оцтову кислоту, -- 87,4 %, що вище результатів контролю на 4,5 %. Показники виводимості при обробці яєць 0,6 %_м розчином гіпохлориту натрію склали 84,5 %, що на 1,6 % більше, ніж у контрольній групі.

Використання вищезазначених розчинів не мало негативного впливу на тривалість інкубаційного періоду та вивід молодняку каченят. Отримані дані узгоджуються з результатами розтину відходів інкубації, під час якого не відмічали патологоанатомічних змін внутрішніх органів ембріонів (нирок, печінки, кишечнику, серця, жовточного мішка, ембріональних оболонок тощо).

Після обробки розчином оцтової кислоти виводимість була вищою на 2,9 %, ніж після обробки розчином гіпохлориту натрію. Однак подальше використання оцтової кислоти у виробничих умовах недоцільне, тому що вона при взаємодії з металом викликає його корозію, що призводить до псування обладнання шаф. У зв'язку з цим у подальших дослідах нами було використано розчин гіпохлориту натрію в найбільш ефективній 0,6 %_й концентрації.

Результати виробничої перевірки підвищення газо- і паропроникності качиних яєць показали, що у дослідній групі, яйця якої були оброблені 0,6 %_м розчином гіпохлориту натрію, виводимість була вище на 2,8 %, ніж у контрольній (табл. 2).

Таблиця 2 Результати інкубації яєць, оброблених у період інкубації гіпохлоритом натрію та формаліном

Препарат для обробки яєць	Кількість яєць, шт.	Відхід яєць у процесі інкубації, шт./%	Виведено
		незапліднені	кров'яні кільця	тумаки	завмерлі та за дохлики	заги-блі	каліки	кондиційний молодняк, гол.	% від закладених	% від запліднених
Гіпохлорит натрію	5385	150/2,7	142/2,6	119/2,2	666/12,3	14/0,3	63/1,2	4231	78,5	80,8
Без обробки	5538	138/2,5	142/2,5	147/2,6	763/13,7	9/0,2	1011,8	4238	76,5	78,0

Встановлено, що у дослідній групі такої категорії відходів як “тумаки” було менше на 0,4 %, завмерлих і задохликів -- на 1,4 %, калік -- на 0,6 %, порівняно з контролем.

У контрольній групі спостерігався великий відсоток задохликів з ознаками загибелі внаслідок низької проникності шкаралупи для води і газів, про що свідчать фіолетовий колір шкіряного покрову та підшкірна набряклість з явними ознаками асфіксії.

Результати біохімічних та гематологічних досліджень після обробки яєць розчинами формаліну та гіпохлориту натрію у другу половину інкубації свідчать про незначне порушення в контрольній групі обмінних процесів внаслідок зниження біосинтезу білка, змін білкових фракцій, збільшення активності маркерних трансаміназ. У добових каченят дослідної групи рівень загального білка був вірогідно (р?0,01) вище на 5,2 %. В обох групах відмічали зрушення протеїнограми з кількісним перерозподілом білкових фракцій. Кількість альбумінів у сироватці крові добових каченят контрольної групи була нижча на 8,6 % у порівнянні з дослідною групою. Зі збільшенням віку качок ця різниця залишалася.

Вміст загальних глобулінів знаходився у межах фізіологічних норм і вірогідної різниці між досліджуваними групами не виявлено. З віком качок зменшувався рівень сечової кислоти на 33,6-47,7 % у порівнянні з добовими каченятами. Порівняно з дослідною групою у контролі спостерігали вірогідне збільшення цього показника з 8,3 до 16,4 %. Показники АлАТ у дослідній групі були нижче на 8-33 %, ніж у контрольній.

Результати клінічного аналізу крові каченят показали, що рівень гемоглобіну та еритроцитів в усіх досліджуваних періодах онтогенезу контрольної групи качок був вірогідно (р?0,05) нижче на 18,3-19,6 та 14,8-22,7 % відповідно. Кількість сегментоядерних нейтрофілів в усі вікові періоди була на 24,9-31,7 % (р?0,01) нижчою в контрольній групі, ніж в дослідній, а еозинофілів у периферичній крові дослідної групи -- на 29,7-55 % в усі вікові періоди вирощування каченят. Вірогідних розбіжностей між порівнюваними групами за кількістю лімфоцитів не спостерігали. Відзначали невеликий лімфоцитоз в обох групах, з перевагою в контролі.

Отже, підвищення повітропроникності у другу половину інкубації позитивно впливає на біохімічні показники сироватки крові, підвищує резистентність організму, зменшує вміст кінцевих продуктів метаболізму і токсичний вплив формаліну, що використовується для доінкубаційної обробки яєць.

Виробнича перевірка вдосконаленої технології інкубації качок. Виходячи з проведених раніше досліджень, створена нова технологічна схема інкубації яєць качок, що передбачає обробку яєць перед закладкою на інкубацію розчином препарату “Полідез”, а в другу половину інкубації -- розчином гіпохлориту натрію.

Примітки: Дослід - обробка яєць перед закладкою на інкубацію 0,1 %_м розчином “Полідез” + обробка яєць на 22_гу добу інкубації 0,6 %_м розчином гіпохлориту натрію; контроль -- доінкубаційна обробка яєць формаліном (методом сублімації).

Із представленого матеріалу видно, що кількість незапліднених яєць і кров'яних кілець була майже рівною і складала 5,4-5,8 %. Кількість зародків, загиблих від ураження яєць мікроорганізмами (“тумаки”), у контрольній групі перевищувала дослідну на 0,7 %. Збільшення повітропроникності шкаралупи у дослідній групі підвищувало життєздатність ембріонів на 1,4 % та знижувало кількість виродків та калік на 0,4 %.

Кількість кондиційного молодняку (від числа запліднених яєць) у дослідній групі склала 81,1 %, що перевищує контрольну групу на 2,9 %.

Біохімічні показники в процесі вирощування каченят свідчать про порушення обмінних процесів, зниження біосинтезу білка та зміни білкових фракцій у контрольній групі, обробленій формаліном. У добових каченят цієї групи рівень загального білка був вірогідно (р?0,01) нижчим на 7,6 %, альбуміну -- на 10,5 %, але до 60_ї доби дані практично вирівнювались, порівняно з дослідною групою. Крім того, відзначали підвищення концентрації сечової кислоти в контрольній групі на 8,3-18,6 % (р?0,05) і активності печінкових трансаміназ: АлАТ на 9,8-30,4 % та АсАТ на 9-25 %. До 60_ї доби в обох групах показники активності ферментів АлАТ практично вирівнювались.

Клінічний аналіз крові показав, що кількість еритроцитів на 2,5-13,4 % нижча у качок контрольної групи, але вірогідних змін у вмісті еритроцитів в обох групах не виявлено. Вміст гемоглобіну в усі досліджувані періоди онтогенезу каченят контрольної групи вірогідно (р?0,01) нижче на 17,3-21,7 %. Вміст лейкоцитів був на 9-24 % вище (р?0,05) на тлі підвищеної ШОЕ крові в контролі. У лейкоформулі добових каченят спостерігалось різнонаправлене зрушення ядра у нейтрофільних гранулоцитів. У наступні досліджувані періоди встановлено, що вміст юних і паличкоядерних нейтрофілів не мав вірогідних міжгрупових розбіжностей. Однак рівень сегментоядерних нейтрофілів у контрольній групі був на 28-38 % нижче (р?0,01). Рівень еозинофілів у периферичній крові був нижче у дослідній групі на 32-55 %, порівняно з контролем. Лімфоцитоз спостерігали в групі, обробленій формаліном, з вірогідною різницею (р?0,01-0,05) відносно дослідної групи. Тобто, обробка яєць “Полідезом” та гіпохлоритом натрію знижувала негативний вплив формаліну.

Проведені біохімічні та гематологічні дослідження за розроблених технологічних прийомів інкубації качиних яєць свідчать про негативний вплив формаліну на ембріональний розвиток каченят і доводять доцільність використання не менш ефективного препарату “Полідезу” у сполученні з розчином гіпохлориту натрію, який позитивно впливає на ембріогенез.

...