Формування м’ясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі (за матеріалами проведеного породовипробування)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.22/28.082.26

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Формування м'ясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі (за матеріалами проведеного породовипробування)

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Мельник Юрій Федорович

Київ - Чубинське - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики УААН.

Наукові консультанти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Буркат Валерій Петрович Інститут розведення і генетики тварин НААНУ;

доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу Інституту розведення і генетики тварин НААНУ.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Пелехатий Микола Сергійович, завідувач кафедри розведення, генетики тварин і біотехнології Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України;

доктор сільськогосподарських наук, професор Шаловило Степан Григорович, завідувач кафедри технології виробництва молока і яловичини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України;

доктор сільськогосподарських наук, професор Бородай Віталій Петрович, завідувач кафедри птахівництва Національного університету біоресурсів та природокористування України Кабінету Міністрів України.

Захист відбудеться 7 травня 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААН України за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААНУ.

Автореферат розісланий 2 квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інтенсифікація галузі скотарства у напрямі вирішення проблеми виробництва яловичини ґрунтується на раціональному використанні вітчизняного і кращого світового генофонду тварин. Важливого значення в аспекті цього питання набувають проблеми в галузі м'ясного скотарства, спрямовані на підвищення його конкурентоспроможності, особливо враховуючи обмежену кількість м'ясної худоби в Україні та недостатнє комплексне вивчення генетичного потенціалу продуктивності наявних породних ресурсів (Н.З. Басовский, 1983).

На сучасному етапі ведення галузі необхідними є знання закономірностей формування якісних параметрів мясної продуктивності тварин у процесі онтогенезу, що дозволить селекціонерам, виробникам і переробникам прогнозувати та моделювати розвиток кількісних і якісних ознак та показників мясної продукції залежно від віку, живої маси та породи (В.П. Буркат, 1995).

Стратегічним напрямом розвитку м'ясного скотарства в Україні у нових економічних умовах ринково-підприємницького господарювання має бути рентабельне виробництво конкурентоспроможної яловичини існуючих та створених в Україні нових породних ресурсів на основі реалізації генетичного потенціалу, визначення якого ґрунтується на комплексній оцінці з використанням екстер'єрних показників (Иванов М.Ф., 1936; М.З. Басовський, В.П. Буркат, Д.Т. Вінничук, 2001; Г.Д. Каци, А.Ю. Медведєв, Ю.В. Вдовиченко, 2003). Проте найактуальнішим із питань, поставлених на вирішення, є вивчення забійних якостей бугайців різних напрямків продуктивності за наближеного до реальних можливостей сільськогосподарських підприємств кормового фону з метою встановлення породних відмінностей у стандартизованих умовах.

Важливе значення в селекції великої рогатої худоби має визначення селекційно-генетичних параметрів успадковуваності та повторюваності ознак, особливо за показниками екстер'єру, оскільки вони зв'язані із спадковими якостями тварин (Е.Я. Борисенко, 1967), використовуються для оцінки відносного впливу генотипу й середовища на їхню мінливість (В.М. Кандиба, 1984; Е.М. Доротюк, М.І. Карташов, В.Г. Прудников, 1997).

Становлення галузі вітчизняного м'ясного скотарства супроводжується активним породотворним процесом. Селекційно-племінна робота в процесі виведення та удосконалення порід на кожному її етапі характеризується відповідними завданнями. Тому поетапне вивчення прижиттєвих властивостей і забійних показників м'ясної продуктивності тварин є актуальним як у науковому, так і в практичному значенні.

Об'єктивним критерієм ефективності вирощування бугайців до різної маси та віку є співвідносне нарощування м'якоті, протеїну і жиру в туші на одиницю живої маси та на одну добу життя тварини від народження до забою.

Головним критерієм оцінки рівня м'ясної продуктивності бугайців є маса їхньої туші. Проте значний науковий і практичний інтерес представляє визначення ступеня закономірної залежності між масою туші бугайців і вмістом у ній м'якоті, білка, жиру, вологи, амінокислот з оцінкою показників ніжності та кольору м'яса (В.М. Александров, 1951). Оцінка хімічного складу та кулінарно-технологічних якостей м'яса бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід залежно від віку також визначає актуальність досліджень.

При різних, досить часто за несприятливих умов паратипових факторах, визначити племінну та господарську цінність бугайців за показниками м'ясної продуктивності на вірогідному рівні проблематично, тоді як використання методу породовипробування дозволяє мінімізувати вплив паратипових факторів і робить оцінку максимально об'єктивною (Е.А. Богданов, 1923).

З огляду на генетично зумовлену значну тривалість періоду одержання і вирощування молодняку великої рогатої худоби від ефективного осіменіння маток до забою одержаного приплоду (21 міс. при забої у 12-місячному віці і 33 міс. - при забої у 2-річному віці) ефективна економіка галузі базується на забезпеченні інтенсивних приростів живої маси та одержанні великовагових туш. Тому вивчення цих параметрів для різних селекціонованих в Україні порід за повністю співставних умов є надзвичайно актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук за № 436/121 від 10 грудня 2003 року та були складовою частиною державної програми науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН “Удосконалити існуючі та вивести нові м'ясні породи і типи великої рогатої худоби з використанням сучасних методів генетики і біотехнології” у 2001-2005 роках (№ державної реєстрації 0101U003120) та “Розробити систему генетико-популяційного аналізу мікроеволюційних процесів при удосконаленні генофонду сільськогосподарських тварин” у 2007-2008 роках (№ державної реєстрації 0107U005148).

Мета і задачі досліджень. Основна мета експериментальних досліджень, проведених в умовах породовипробування, полягала у досконалому вивченні особливостей формування будови тіла та м'ясної продуктивності в процесі росту та розвитку бугайців підконтрольних молочних, молочно-м'ясних і спеціалізованих м'ясних порід та науковому обґрунтуванні вибору тієї чи іншої породи з конкурентоспроможними прижиттєвими властивостями і забійними показниками.

Досягнення мети здійснювалось через вирішення завдань, основними серед яких було вивчити:

- динаміку росту бугайців у процесі відгодівлі за приростами живої маси;

- закономірності росту тварин та доцільність використання математичних моделей і індексів росту для опису динаміки живої маси і прогнозування рівня відгодівельної продуктивності до 24-місячного віку бугайців;

- інтенсивність росту бугайців методом лінійної оцінки основних статей та індексів будови тіла у віковій динаміці;

- частку впливу спадковості породи на розвиток статей тіла тварин у віковій динаміці;

- повторюваність промірів статей тіла бугайців в аспекті максимального визначення частки впливу спадковості на формування екстер'єру в процесі постнатального онтогенезу;

- забійні якості бугайців різних напрямків продуктивності за наближеного до реальних можливостей сільськогосподарських підприємств кормового фону з метою встановлення породних відмінностей у стандартизованих умовах;

- морфологічний склад анатомічних частин півтуш тварин підконтрольних порід у віковій динаміці;

- хімічний склад та кулінарно-технологічні якості м'яса бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід залежно від віку;

- гістологічну структуру шкіри піддослідних тварин за показниками товщини та окремих її шарів, площі потових і сальних залоз, їхньої секреторної поверхні на одиницю площі шкіри та форми потових залоз;

- особливості шкіри бугайців за технологічними якостями;

- економічну оцінку вирощування бугайців молочних, молочно-м'ясних і м'ясних порід.

Об'єкт досліджень: селекційно-генетичні показники, які характеризують особливості росту, за живою масою та екстер'єром в процесі вирощування, забійні, м'ясні якості туш та технологічні властивості шкіри бугайців різних порід і типів у віковій динаміці.

Предмет досліджень: бугайці спеціалізованих м'ясних (абердин-ангуської, волинської м'ясної, герефордської, знам'янської м'ясної, лімузинської, південної м'ясної, поліської м'ясної, симентальської м'ясної, сірої української та української м'ясної), молочних та молочно-м'ясних (айрширської, української бурої молочної, голштинізованого і жирномолочного типів української червоної молочної, голштинської породи європейської селекції, лебединської, симентальської вітчизняної і австрійської селекції, української червоно-рябої молочної) порід.

Методи досліджень: зоотехнічні - жива маса, лінійні проміри статей тіла, індекси будови тіла; морфологічні - забійна маса, маса туші, морфологічний склад туші, гістологічна структура шкіри; біохімічні і хімічні - амінокислотний склад м'яса, хімічний склад м'яса; технологічні - особливості шкіри за технологічними якостями, аромат, смак, ніжність, соковитість та вологоутримуюча здатність м'яса; біометричні - середня, її похибка, показники вірогідності досліджень, частка впливу та коефіцієнти кореляції і їх похибки. бугаєць тварина півтуша

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на загальнодержавному рівні проведено широкомасштабне породовипробування 19 порід великої рогатої худоби, яких розводять в Україні, отримано вичерпні відповіді з питань порівняльної оцінки детальних екстер'єрно-конституційних особливостей, забійних і м'ясних якостей, морфологічного складу півтуш, хімічного складу та кулінарно-технологічних якостей м'яса, амінокислотного складу білків найдовшого м'яза спини, гістологічної структури шкіри та її технологічних якостей. Розкрито вплив комплексу гено- та паратипових факторів на інтенсивне вирощування бугайців для одержання кілограмових і більших середньодобових приростів упродовж всього періоду відгодівлі.

Практичне значення одержаних результатів. У процесі становлення в Україні галузі м'ясного скотарства, яке супроводжується активним породотворним процесом, отримані результати дозволяють науково обґрунтовувати вибір тієї чи іншої породи на основі вивчення конкурентоспроможних прижиттєвих властивостей і забійних показників м'ясної продуктивності та технологічності тварин.

Оскільки в країні яловичину нині отримують в основному від худоби молочно-м'ясних та молочних порід, більшість з яких відносяться до новостворених та тих, що створюються, встановлені результати досліджень дозволяють науковцям та виробничникам зорієнтуватися щодо рівня відгодівельних, забійних та м'ясних якостей бугайців цих порід на даному етапі селекції.

Одержані результати проведених досліджень дозволяють визначити генетичний потенціал порід великої рогатої худоби України, зумовлений спадковістю за ознаками вирощування та м'ясної продуктивності тварин.

Результати досліджень впровадженні в господарствах Сумської області (акт впровадження від 10 грудня 2009 року).

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній розробці наукової концепції досліджень, організації та проведенні експериментів в умовах породовипробування. Автором сформовано комп'ютерну базу даних оціненого поголів'я бугайців за ознаками росту, розвитку, м'ясних якостей, сформульовано висновки та оприлюднено результати експериментів.

Апробація результатів досліджень. Основні результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на:

- засіданнях Вченої ради інституту розведення і генетики тварин УААН (2005-2008 рр.);

- звітних засіданнях координаційно-методичної ради Інституту розведення і генетики тварин УААН (2005-2008 рр.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2006» в Сумському НАУ (25-29 вересня 2006 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні» в Інституті біології тварин УААН ( м. Львів, 4-5 червня 2008 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2008: Новітні технології виробництва та переробки продукції тваринництва» в Сумському НАУ (15-18 жовтня 2008 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та наукові звершення молоді на початку третього тисячоліття» в Луганському НАУ (12-14 листопада 2008 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Новітні технології скотарства у XXI столітті» у Миколаївському ДАУ (4-6 вересня 2008 р.);

- звітних конференціях засновників Державного науково-виробничого концерну «Селекція» (2005-2008 рр.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» у Львівській НАВМ ім. С.З.Гжицького (12-13 червня 2008 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Селекція тварин на сучасному етапі розвитку біологічної науки», присвяченої 100-річчю від дня народження професора М.А.Кравченка (м. Київ, 17-19 грудня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 42 наукові праці, у тому числі 18 монографій і брошур, 23 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 462 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 68 таблицями та 10 рисунками. Вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних літературних джерел. Перелік використаної літератури нараховує 862 джерела, з них 49 - іноземними мовами.

Матеріали та методи досліджень

Дослідження проведені в умовах породовипробування згідно до “Положення про випробування у тваринництві”, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 3 листопада 2003 року за № 388 (держреєстрація у Міністерстві юстиції України від 12 листопада 2003 року за № 1039/8360), з метою визначення економічної ефективності розведення великої рогатої худоби молочних, молочно-м'ясних і м'ясних порід та типів.

Експерименти проведені за розробленою технологією, яка передбачала цикл дорощування і відгодівлі молодняку різних порід. Комплектування груп тварин здійснювали у віці 6-7 місяців з середньою живою масою 200-220 кг. Годівлю піддослідних тварин проводили за раціонами, описаними у довіднику «Норми і раціони годівлі сільськогосподарських тварин» (А.П.Калашников, Н.И.Клейменов, В.Н.Баканов и др., 1985). Затрати кормів на 1 кг приросту складали в середньому 10,3 кормової одиниці.

Технологія утримання тваврин - прив'язна. Місце проведення породовипробування - ПСП «Агрофірма «Дружба» Глухівського району Сумської області. Термін проведення - грудень 2003 - червень 2005 року. Зважування піддослідних тварин проводили в один і той же час доби в такі вікові періоди: 6, 9, 12, 15, 18, 21 та 24 місяці.

Породовипробування за участю м'ясних (абердин-ангуської, волинської м'ясної, герефордської, знам'янського типу, лімузинської, південної м'ясної, поліської м'ясної, симентальської м'ясної, сірої української та української м'ясної), молочних та молочно-м'ясних (айрширської, української бурої молочної, голштинізованого типу червоної молочної, голштинської породи європейської селекції, лебединської, жирномолочного типу червоної молочної, симентальської вітчизняної і австрійської селекції, української червоно-рябої молочної) порід.

Інтенсивність росту бугайців визначали шляхом систематичного вимірювання основних статей тіла у день їхнього зважування з трьохмісячною періодичністю. Проміри статей тіла тварин брали за допомогою мірної палиці (висота в холці, спині та крижах, глибина та ширина грудей за лопатками), мірного циркуля (ширина в маклаках, кульшах та сідничних горбах, бічна довжина заду) і мірної стрічки (коса довжина тулуба, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка).

Індекси будови тіла бугайців підконтрольних порід вираховували за формулами, рекомендованими Ю.Я. Борисенком (1967), Д.І.Старцевим (1961) та Й.З.Сірацьким із співавт. (2001).

Забій піддослідних бугайців проводили в 15-, 18-, 21- і 24-місячному віці по 4-5 голів з кожної групи на м'ясокомбінатах Сумської області за методикою ВНІІМС (1984).

Забійні та м'ясні якості бугайців у віковій динаміці оцінювали за наступними показниками: передзабійна жива маса, маса внутрішнього жиру, вихід туші, вихід внутрішнього жиру, забійна маса, забійний вихід, вихід м'яса та коефіцієнт м'ясності за загальноприйнятими методиками.

Оцінку м'ясності туш визначали на основі їхніх промірів: 1) довжина тулуба - від передньої точки крижової кістки (на розпилі) до середини переднього краю першого ребра; 2) довжина стегна - від найвищої точки скакального суглоба до крайньої передньої точки крижової кістки на розпилі; 3) довжина туші - сума довжини тулуба і довжини стегна; 4) обхват стегна - в площині, відставленій на 60% від лінії вимірювання довжини стегна і перпендикулярній площині до цієї лінії.

Оцінку морфологічного складу туш визначали за показником її маси, лінійних і об'ємних вимірювань: маси напівтуші, довжини тулуба і стегна, обхвату стегна. Для характеристики повном'ясності туш вираховували відомі величини двох коефіцієнтів (К₁ та К₂): К₁ - співвідношення маси півтуші до її довжини; К₂ - співвідношення проміру обхвату стегна, до його довжини.

Для вивчення мясних якостей півтушу розділяли на пять анатомічних частин: шийну - по останньому шийному хребцю; плечелопаткову - по контуру лопатки від ліктьового горба по прямій лінії до верхнього кута лопатки; спинореберну з грудиною - по лінії останнього ребра; поперекову з паховою - по останньому поперековому хребцю; тазостегнову з двома хвостовими хребцями за методиками Г.Т.Шкуріна, О.Г.Тимченка, Ю.В.Вдовиченка (2002).

Для хімічного аналізу м'яса брали пробу найдовшого м'яза спини без поверхневого жиру та сполучнотканинних оболонок. Зразки відбирали завжди з однієї й тієї ж ділянки м'яза (між 11 - 13 ребрами) однієї й тієї ж половини туші через 48 годин після забою піддослідних тварин. Вміст вологи, білка, жиру і золи та фізико-технологічні показники найдовшого м'яза спини визначали за загальноприйнятими методиками (под ред. В.С.Козиря, А.И.Свеженцева, 2002; Г.Т.Шкурін, О.Г.Тимченко, Ю.В.Вдовиченко, 2002).

Хімічний аналіз та якісні показники м'яса визначали у віці тварин 15, 18, 21 і 24 місяці в Українській лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного аграрного університету (атестат акредитації в Укрметртестстандарт № ПТ - 0106/04 від 20.04.04). Кількість жиру в м'ясі визначали методом Сокслета шляхом його екстрагування етиловим ефіром, білку - за методикою К'єльдаля, золи - прискореним методом з використанням азотної кислоти, вологи - шляхом висушування наважки середнього зразка м'яса до постійної маси у сушильній шафі при t=105°С., кислотність (рН) м'яса - фонометричним методом на іонометрі І-130.2 М (Білорусь), амінокислотний склад (аспарагінова кислота, треонін, серин, глютамінова кислота, пролін, аланін, валін, ізолейцин, лейцин, тирозин, фенілаланін, гістидин, лізин, аргінін) - методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот марки ААА-339М фірми “Мікротехна-Прага”. Втрати м'ясного соку при смаженні (висмаженість м'якуша) визначали у зразку м'яса (150-200 г) вирізаного у формі куба, який зважували на технічних вагах з точністю до 0,01 г, смажили у свинячому топленому жирі при t=120°С доти, поки температура всередині шматка не досягла 75-80є С. Смажене м'ясо охолоджували до 25°С в центрі шматка і зважували. Втрату м'ясного соку (Х) визначали за формулою:, де Мс - маса сирого зразка, г; Мо - маса обсмаженого зразка, г.

Втрати м'ясного соку при варінні (вивареність м'якуша) визначали у зразку м'яса, вирізаного із найдовшого м'яза спини цілим шматком (масою 200-300 г) прямокутної форми. Після зважування зразки розміщали в каструлі місткістю 4-5 л і заливали 2-3 л холодної дистильованої води. Воду доводили до кипіння і кип'ятили упродовж 1,5 год. Після варіння й охолодження до 20°С, зразки висушували і зважували. Вивареність м'яса визначали за формулою: , де Нв - наважка вивареного зразка, г; Нс - наважка сирого зразка, г.

Питому вагу м'яса визначали шляхом зважування шматочка м'яса прямокутної форми масою 30-50 г на годинниковому склі з точністю до 0,001 г. Після занурення зразка в циліндр місткістю 500 мл із дистильованою водою, вимірювали кількість витисненої води з точністю до 0,001 мл. Питому вагу м'яса визначали за формулою: , де Нм - наважка м'яса, г; Кв - кількість витисненої води, мл.