Формування м’ясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі (за матеріалами проведеного породовипробування)

Дослідження динаміки росту бугайців у процесі відгодівлі за приростами живої маси. Визначення частки впливу спадковості породи на розвиток статей тіла тварин у віковій динаміці. Характеристика морфологічного складу анатомічних частин півтуш тварин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 118,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

18

283,8±5,51

288,9±1,78

300,9±12,22

21

318,4±0,81

315,0±3,55

313,1±5,88

24

334,5±21,41

309,6±2,92

334,6±2,74

Забійний вихід, %

15

55,72±1,92

58,14±1,69

57,40±0,88

18

57,53±1,01

58,36±0,98

58,23±1,11

21

58,78±0,12

59,98±0,11

58,84±0,55

24

59,94±0,38

60,00±0,10

59,17±0,20

За масою парної туші кращими у всі вікові періоди виявилися бугайці лімузинської породи. Цей показник у віці 15 місяців становив 266,5, 24 місяці - 370,8 кг, що вище порівняно з рештою порід у ці ж періоди відповідно на 19,1-66,3 та 21,8-75,3 кг. За відносним показником, який характеризує вихід парної туші, міжпородна мінливість у межах м'ясних порід істотно зменшилася і становила у віці 15 місяців 56,77-53,63, 18 місяців - 59,2-55,14, 21 місяць - 58,45-56,44 та 24 місяці - 58,27-56,41%.

У віці 18 місяців забійний вихід вище за 60,0% спостерігався у таких м'ясних порід: абердин-ангуська (60,06%), лімузинська (62,42%), волинська (61,42%), поліська (60,1%), знам'янський тип (61,25%). Дані показники переконливо свідчать, що бугайців цих порід можна знімати з відгодівлі та проводити ефективний забій уже у цьому віці. У 24-місячному віці найвищий забійний вихід виявлено у тварин волинської (60,75%), знам'янського типу (60,55 %) та лімузинської (61,2%) порід.

Оцінка морфологічного складу півтуш. Аналізуючи показники, які характеризують морфологічний склад півтуш бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід, нами встановлено істотну мінливість за виходом м'якоті залежно від породи та віку тварин. У бугайців молочних порід у 15-місячному віці цей показник знаходився в межах 76,1-79,9%. З віком він зростав і у 24-місячному віці залежно від породи складав 79,1%-81,2 %. Найвищим виходом м'якоті характеризувалися туші тварин української червоно-рябої молочної породи (76,1-81,7%).

Результати контрольного забою бугайців м'ясних порід

Показник

Вік, міс.

Порода, тип

симентальська м'ясна

сіра українська

абердинангуська

герефордська

лімузинська

волинська м'ясна

українська м'ясна

Поліська м'ясна

знам'янський тип

південна м'ясна

Передзабійна жива маса, кг

15

418,3

373,3

421,7

422,7

471,7

409,0

439,0

395,0

420,0

426,7

18

486,7

500,0

483,3

438,3

514,2

490,0

615,7

476,7

518,3

536,7

21

531,0

535,5

505,0

569,3

556,0

591,0

601,8

575,0

592,5

546,0

24

603,0

521,5

569,2

584,0

636,3

602,1

590,0

557,5

598,0

614,8

Маса парної туші, кг

15

234,1

200,2

239,4

229,3

266,5

228,0

247,4

221,7

237,8

237,7

18

276,5

280,3

275,0

241,7

304,4

284,3

297,3

274,7

304,3

298,3

21

303,2

306,5

285,0

327,7

325,0

342,3

347,5

330,3

344,4

318,0

24

346,0

295,5

324,7

337,0

370,8

349,0

336,0

319,0

347,5

346,8

Вихід парної туші, %

15

55,96

53,63

56,77

54,25

56,50

55,75

56,35

56,13

56,62

55,71

18

56,81

56,06

56,90

55,14

59,20

58,02

57,53

57,63

58,71

55,58

21

57,10

57,24

56,44

57,56

58,45

57,92

57,74

57,44

58,12

58,24

24

57,38

56,66

57,04

57,71

58,27

57,96

56,95

57,22

58,11

56,41

Забійна маса, кг

15

240,81

214,31

246,20

237,12

281,45

237,23

255,96

234,02

247,37

248,86

18

285,45

294,90

271,29

252,07

320,97

300,98

308,47

286,48

317,47

313,97

21

316,01

321,54

299,94

340,54

336,22

360,03

360,62

344,55

357,79

329,43

24

361,23

308,89

340,48

348,99

389,43

365,75

348,60

333,44

362,25

363,53

Забійний вихід, %

15

57,57

57,41

58,38

56,10

59,67

58,01

58,30

59,25

58,90

58,32

18

58,65

58,98

60,06

57,51

62,42

61,42

59,70

60,10

61,25

58,50

У бугайців комбінованих порід вихід м'якоті у півтушах був дещо вищим, порівняно з ровесниками молочних порід і у 15-місячному віці він складав в середньому 79,2%, що на 3,1% більше, ніж у тварин молочного напрямку продуктивності. У 24-місячному віці ця різниця становила 1,2% при середньому виході м'якоті у бугайців комбінованих порід 81,3%. Серед тварин комбінованих порід кращими за цим показником виявилися бугайці симентальської породи австрійської селекції (80,2-82,4%).

Тварини м'ясних порід характеризувалися більш повними та округлими стегнами, розвиненими м'язами спини та попереку. Вихід м'якоті у них у 15-місячному віці в становив середньому 80,0%, що більше, ніж у ровесників молочних порід на 3,5 та комбінованих - на 1,7%. З віком цей показник збільшився до 82,4%. Найвищим виходом м'якоті характеризувалися бугайці української м'ясної та лімузинської порід.

Найбільшою площею "м'язового вічка" у всі вікові періоди серед молочних порід відрізнялися бугайці української червоно-рябої молочної породи: від 86,5 см2 у 15 місяців до 102,4 см2 - у 24 місяці, тоді як мінімальні значення становили 80,0 см2 (жирномолочний тип української червоної молочної) у 15-місячному віці та 98,3 см2 - у 24-місячному.

Серед комбінованих порід кращими за вищеназваним показником виявилися бугайці симентальської породи австрійської селекції, у яких він становив у віці 15 місяців 94,8 та у 24 місяці - 112,4 см2, що вище за аналогічний показник у ровесників решти порід відповідно на 4,3-10,6 та 1,6-9,6 см2.

Мінливість площі "м'язового вічка" у бугайців м'ясних порід, забитих у віці 15 місяців, достатньо висока і коливалася від 82,1 (сіра українська) до 94,9 см2 (знам'янський тип). За даним показником у періоди забою від 18 до 24-х місяців виявлена істотна перевага тварин української м'ясної породи над ровесниками інших м'ясних порід. Площа "м'язового вічка" у бугайців цієї породи у віці 18 місяців становила 106,4 см2, що вище, ніж у тварин решти порід на 4,3 (знам'янський тип) - 16,6 см2 (сіра українська). У бугайців української м'ясної породи вищеназваний показник у 21- та 24- місячному віці становив відповідно 112,6 і 118,2 см2, що більше порівняно з ровесниками інших порід на 4,0 (знам'янський тип) - 17,8 (сіра українська) та 1,6 (симентальська м'ясна) - 20,0 см2 (сіра українська).

Оцінка морфологічного складу анатомічних частин півтуш. Співвідношення у півтушах окремих анатомічних частин характеризує кількісні та якісні особливості мясної продуктивності і залежить від віку та породи тварин. У бугайців молочних порід найвищий відсоток від маси півтуші складала найцінніша тазостегнова частина - 34,93-36,77%. Вихід мякоті у цій частині становив 79,4-80,7, кісток - 16,9-17,8 та сухожилок - 2,2-3,1%. За виходом м'якоті у всіх анатомічних частинах півтуш бугайці 24-місячного віку переважали тварин 15-місячного віку: на шийній частині - на 2,3-4,9, плечелопатковій - на 0,2-4,3, спинореберній - на 4,8-5,0, поперековій - на 1,8-8,9 і тазостегновій - 0,5-2,3%.

Найбільш повном'ясні півтуші серед бугайців комбінованих порід, забитих у 15 місяців, виявлені у тварин симентальської породи австрійської селекції, у яких вихід м'якоті з поперекової частини складав 83,1, а з тазостегнової - 82,6%, вихід кісток - відповідно 14,1 та 14,9%. У 24-місячному віці бугайці молочно-м'ясних порід мали більш високі показники виходу м'якоті і менші - кісток і сухожилок. У шийній частині у тварин симентальської породи української та австрійської селекції вихід м'якоті становив 83,5-84,8, кісток - 13,3-14,5, та сухожилок - 1,9-2,0%, у поперековій частині - відповідно 83,8-84,1, 14,0-14,1 та 1,9-2,1% і у тазостегновій - 83,5-83,6, 14,0 та 2,4-2,5%.

Бугайці м'ясних порід відрізнялися між собою як за формуванням м'ясної продуктивності, так і за якістю м'яса та морфологічним складом анатомічних частин півтуш. Шийна частина у тварин м'ясних порід у 15-місячному віці складала 8,36 (поліська м'ясна) - 12,10% (українська м'ясна) від маси півтуші. Найвищий вихід м'якоті у ній спостерігався у бугайців волинської м'ясної породи (88,1%), а найменший - у тварин сірої української породи (82,6%). Вихід кісток знаходився в межах 9,9 (волинська м'ясна) - 15,1% (герефордська), вихід сухожилок - в межах 1,5 (герефордська) - 2,3% (сіра українська). Плечелопаткова та спинореберна з грудиною частини разом становили 45-50% від маси півтуш. Вихід м'язової тканини у них складав 74,6-83,6, кісток - 14,2-22,2 і сухожилок - 1,3-3,2%. У 15-місячному віці найкращі показники півтуш були у бугайців волинської м'ясної породи (вихід м'якоті - 86,9, кісток - 10,8, сухожилок - 2,3%), знам'янського типу (85,3; 12,3 і 2,4% відповідно) та лімузинської породи (84,9; 13,0 і 2,1%). Тазостегнова частина складала 31,4 (герефордська порода) - 34,6% (симентальська м'ясна порода) від маси півтуші. Вихід м'якоті у ній у бугайців усіх м'ясних порід становив 80,7-84,9, кісток - 13,0-16,4 та сухожилок - 1,7-2,9%. До найкращих порід цієї групи можна віднести лімузинську і волинську мясну породи та знам'янський тип.

У 24-місячному віці вихід шийної частини у тварин м'ясних порід складав залежно від породи 10,92- 13,54%. У бугайців української м'ясної породи вихід м'якоті у цій частині становив 89,3, кісток - 9,5 і сухожилок - 1,2%; знам'янського типу - відповідно 88,4; 9,6 і 2,0%; волинської м'ясної породи - 87,5; 10,7 і 1,8% та лімузинської - 86,1; 12,2 і 1,7%. Маса плечелопаткової та спинореберної частини складала відповідно 16,55-18,40 та 27,04-33,73% від маси півтуш. Високі показники виходу м'якоті виявлені у поперековій та тазостегновій частинах півтуш. Так, у поперековій частині бугайців вихід м'якоті був у межах 83,8 (сіра українська) - 86,1% (волинська), кісток - у межах 11,8 (волинська) - 13,8% (сіра українська) та сухожилок - у межах 1,7 (українська м'ясна) - 13,8% (сіра українська). Найвищий вихід м'якоті в тазостегновій частині спостерігався у тварин симентальської м'ясної породи (85,6%), а найнижчий - у ровесників волинської м'ясної породи (83,1%). Вихід кісток і сухожилок знаходився в межах 12,2-14,4 та 1,9-2,8% відповідно.

Хімічний склад та кулінарно-технологічні якості м'яса. У бугайців підконтрольних порід у 18- і 24-місячному віці виявлена істотна різниця за сортовим виходом м'яса залежно від віку та породної належності молодняку. У тварин молочних порід у 18-місячному віці вихід м'яса вищого сорту складав 18,5, першого - 45,9 та другого сорту - 35,6%. Найвищий вихід м'яса вищого сорту одержано від бугайців української червоно-рябої молочної породи (18,8%), а найнижчий -від ровесників айрширської породи (18,1%). У віці 24-місячному віці тварин картина дещо змінилася: найбільшою масою м'якоті характеризувалися бугайці айрширської породи (126,9 кг), найменшою - ровесники голштинської породи (119,3 кг), а бугайці двох типів української червоної молочної породи займали проміжне місце ( 112,5 та 122,1 кг). У 18- і 24-місячному віці за виходом м'яса вищого (19,5 і 51,9 % відповідно) та особливо першого сорту (28,6 і 65,3 %) кращими були бугайці української червоно-рябої молочної породи.

У бугайців комбінованого напрямку продуктивності вихід м'яса вищого сорту у 18 місяців становив в середньому 19,3, першого - 47,5 і другого - 33,2%. Найбільший вихід м'яса вищого сорту виявлено у тварин симентальської породи австрійської селекції (22,1%). Разом з тим у них спостерігався найменший вихід м'яса другого сорту (29,1%). Аналогічна закономірність збереглася і у 24-місячному віці: у австрійських сименталів вихід вищого сорту становив 24,6, другого - 24,4%.

Кращі показники за виходом м'яса різних сортів отримано від бугайців спеціалізованих м'ясних порід. Загалом вони переважали тварин молочних порід за виходом м'яса вищого сорту в середньому на 2,6, а ровесників комбінованого напрямку продуктивності - на 1,8%. Найбільший вихід м'яса вищого сорту у 18-місячному віці одержано від бугайців волинської м'ясної (23,4%), української м'ясної (22,7%) та лімузинської (22,0%) порід. До порід, тварини яких мали вихід м'яса вищого сорту понад 20%, відносяться симентальська м'ясна (21,1%), абердин-ангуська (20,6%), поліська м'ясна (21,1%), знам'янський м'ясний тип (20,7%) та південна м'ясна (21,2%).

У 24-місячному віці у бугайців усіх досліджуваних порід вихід м'яса вищого сорту істотно збільшився, а другого - зменшився. Перевага за виходом м'яса кращих сортів (вищий + перший) була на боці тварин м'ясних порід і становила 77,9%, що на 9,3% більше порівняно з бугайцями молочних і на 4,7% - комбінованих порід.

Кращими за відносним виходом м'яса виявилися тварини герефордської спеціалізованої м'ясної породи, у яких у віці 18 місяців загальний вихід м'якоті був найнижчим серед м'ясних порід і становив 99,3 кг, тоді як у віці 24 місяці він досяг 138,7 кг, тобто збільшився на 39,7%.

Наступною породою, яка характеризується довгорослістю в аспекті інтенсивністю приросту живої маси є симентальська м'ясна. За три місяці у бугайців цієї породи вихід м'яса зріс на 30,3%, збільшившись від 107,6 кг у віці 18 місяців до 140,2 кг у 24 місяці. Із усіх досліджуваних порід м'ясного напрямку продуктивності найменший приріст виходу м'яса (6,4%) у віковий період 18-24 місяці отримано від тварин сірої української породи.

Встановлено вікову та породну особливість хімічного складу м'яса, яка характеризує його якість. За оцінкою хімічного складу найдовшого м'яза спини встановлено, що з віком у бугайців зменшувалася кількість вологи і збільшувалася частка сухої речовини. Так, у 18-місячних тварин молочних порід вміст вологи становив у середньому 76,28, а у 24-місячних - 74,74%. У бугайців комбінованих порід цей показник складав відповідно 75,98 і 74,65%, м'ясних - 76,07 і 74,99%.

У бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід за рівнем накопичення в найдовшому м'язі спини білка та мінеральних речовин різниця була несуттєвою. Так, у 18-місячному віці тварин кількість білка у м'ясі становила 20,66-20,45, мінеральних речовин - 0,92-0,98%; у 24-місячному віці - відповідно 21,38-21,16 і 0,96-1,00%.

У 18-місячних бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід калорійність найдовшого м'яза спини становила 1045,2, 1065,6 і 1069,7 ккал/кг, у 24-місячних - 1140,8, 1147,2 і 1132,3 ккал/кг відповідно. Ніжність м'яса у бугайців молочних порід у 18-місячному віці становила в середньому 0,531, у комбінованих - 0,489 і м'ясних - 0,458 кг/см2-с, а у тварин 24-місячного віку -0,578; 0,522 і 0,512 кг/см2-с відповідно.

Поживна цінність м'яса за “білково-якісним” показником, який характеризується через співвідношення повноцінних білків м'язової тканини (триптофану) до показника неповноцінних сполучнотканинних білків (оксипроліну), у бугайців 18-місячного віку молочних порід становила 4,07, комбінованих - 4,25 та м'ясних - 4,32. У 24-місячному віці цей показник складав - 4,29, 4,29 і 4,35 відповідно.

За оцінкою найцінніших компонентів м'яса - білків, які містять у достатній кількості всі амінокислоти, встановлено, що кількість окремих груп амінокислот залежить від напрямку продуктивності тварин. Найбільша кількість замінних та незамінних амінокислот виявлена у м'ясі бугайців м'ясних порід як у 18-місячному віці (?=11093 та 8009 мг/100 г), так і в 24-місячному (?=12117 та 9008 мг/100 г). У тварин молочних порід цей показник становив відповідно 10485 і 6847 та 10953 і 7459 мг/100 г, комбінованих - 10983 і 7662 та 11713 і 8207 мг/100 г.

У 18-місячному віці показники з оцінки кулінарних якостей м'яса (аромат, смак, ніжність, соковитість, колір) бугайців усіх порід знаходилися в межах 4,13-4,32 бала, в т.ч. за бульйон - 4,27-4,45 бала, у 24-місячному віці - відповідно 3,83-4,11 та 3,37-3,73 бала. Найвищу оцінку отримало смажене м'ясо тварин. Вона становила у бугайців молочних порід 4,60 (українська червоно-ряба молочна), комбінованих - 4,40 (симентальська) та м'ясних - 4,60 бала (симентальська). Оцінка за варене м'ясо складала відповідно 4,50 (голштинізований тип червоної молочної), 4,67 (симентальська) та 4,80 бала (знам'янський тип), за бульйон - 4,43 (голштинська), 4,77 (лебединська) та 4,80 бала (сіра українська). У 24-місячному віці оцінка за дегустацію м'яса та бульйону бугайців виявилася дещо нижчою, ніж у 18-місячному. Загалом, м'ясо бугайців молочних, комбінованих та м'ясних порід при забої у 18- і 24-місячному віці мало високі фізико-технологічні якості та було придатним як для кулінарного використання, так і для тривалого зберігання.

Технологічні якості шкіри бугайців. За прижиттєвою оцінкою товщини шкіри встановлено залежність цього показника від породи та віку. На усіх точках виміру (на шиї, середині ребра, попереку, ліктьовому горбі та животі) у бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід товщина шкіри з віком зростала, проте вікова різниця істотно залежала від породи. Так, у тварин молочних порід різниця за цим показником складала 9,3 (поперек) - 20,1 (шия); у комбінованих - 8,9 (поперек) - 14,6 (ліктьовий горбі) та у м'ясних - 10,6 (поперек) - 14,4% (живіт).

У бугайців молочних порід у 24-місячному віці найтонша шкіра була на животі (5,36 мм), найтовща - на шиї (6,44 мм), у ровесників комбінованих порід - відповідно на ліктьовому горбі (5,73 мм) та шиї (7,45 мм) і м'ясних - на животі (6,10 мм) та шиї (7,58 мм).

При визначенні розмірів шкіри піддослідних тварин, які в остаточному підсумку впливають на вихід готової продукції, встановлено перевагу бугайців м'ясних порід за її промірами (довжина і ширина) та площею. Так, довжина шкіри у бугайців м'ясних порід у 15-місячному віці складала 208,7 см, що на 4,2 см більше, ніж у ровесників комбінованих порід та на 15,5 см - молочних порід. У 24-місячному віці ця різниця становила відповідно 5,0 і 11,7 см. Ширина шкіри у бугайців м'ясних порід була також більшою, порівняно з тваринами комбінованих та молочних порід. Різниця за цим показником у 15-місячному віці складала 3,1-8,2, у 24-місячному - 4,0-15,1 см. За площею шкіри були отримані наступні дані: у 15-місячних бугайців м'ясних порід - 360,5, комбінованих - 347,1 і молочних - 318,1 дм2 та у 24-місячних - 440,0; 421,0 та 385,4 дм2 відповідно.

Серед молочних порід найбільша площа шкіри в 15-місячному віці характеризувалися бугайці айрширської породи, серед комбінованих -лебединської та серед м'ясних - симентальської м'ясної породи. У 24-місячному віці найвищим цей показник був у тварин голштинізованого типу української червоної молочної породи (422,7 дм2), лебединської (431,1 дм2) та поліської м'ясної (455,6 дм2) порід. Відносний приріст промірів довжини і ширини шкіри у бугайців усіх порід за віковий період 15-24 місяці знаходився в межах 2,8-12,7 і 7,66-19,7% відповідно. Кратність збільшення площі шкіри залежно від породи складала 1,14-1,32 раза.

Середня маса шкіри бугайців молочних порід у 15-місячному віці становила 27,0, комбінованих - 34,7 та м'ясних - 36,3 кг. З віком тварин цей показник збільшився і у 24-місячному віці складав відповідно 37,7, 43,0 та 44,7 кг. У бугайців м'ясних порід вихід шкіри залежно від живої маси в 15-місячному віці виявився найвищим і дорівнював в середньому по всіх породах 8,7%. У бугайців комбінованих порід цей показник становив в середньому 8,1%.

Вихід площі шкіри на 100 кг живої маси у 15-місячному віці виявився найвищим у бугайців м'ясних порід - 86,1 дм2 (з кращими показниками у симентальської м'ясної - 90,9 дм2 і сірої української - 93,4 дм2). У тварин комбінованих порід він становив 81,5 дм2 (краща - симентальська - 86,5 дм2) та у молочних - 80,2 дм2 (краща - айрширська - 87,5 дм2). У 24-місячному віці вищеназваний показник знизився і складав відповідно 70,5, 75,8 та 75,1 дм2. Найвищі показники виходу площі шкіри на 100 кг живої маси серед тварин досліджуваних порід мали бугайці голштинізованого типу української червоної молочної породи (76,6 дм2), симентальської породи австрійської селекції (81,4 дм2) та сірої української породи (82,3 дм2).

Після технологічної обробки шкіряної сировини були отримані у різному співвідношенні частини чепрака, воротка та поли. Великий відсоток найбільш цінної чепрачної частини шкіри був одержаний від бугайців молочних порід - 37,9 %. У тварин комбінованих порід він становив 36,6 та м'ясних - 35,6 %. Вихід частини шкіри, яка віднесена до воротка, знаходився в межах 32,2-35,4 %. Найменш цінна частина шкіри - поли складала 31,1 % у тварин м'ясних порід, 29,3 % - комбінованих та 28,7 % - у бугайців молочних порід. Найбільший вихід чепрачної частини шкіри виявлено у тварин сірої української породи (39,4 %), а найменший - у ровесників поліської м'ясної породи (32,9 %).

Особливості гістологічної структури шкіри. Встановлено, що загальна товщина шкіри у піддослідних тварин різних напрямів продуктивності у 15-місячному віці істотно відрізнялася і залежно від породи знаходилася в межах 6975-11524 мкм. Серед молочних порід найтовщою виявилася шкіра у бугайців голштинської породи європейської селекції (8866 мкм), але достовірна різниця за цим показником (1698 мкм при Р<0,05) була встановлена лише у порівнянні з ровесниками айрширської породи, у яких вищеназваний показник був найменшим - в середньому 7168 мкм.

Серед комбінованих порід найтовщою шкіра була у бугайців північно-східного молочного типу бурої худоби (10428 мкм), а серед м'ясних - у південної м'ясної (11524 мкм).

Мінливість товщини складових шарів шкіри у тварин підконтрольних порід у 15-місячному віці варіювала залежно від породи. Так, серед молочних і комбінованих порід найтовщий епідерміс спостерігався у бугайців голштинської породи (61,4 мкм), що достовірно однаково вище (на 5,4 мкм при Р<0,01) порівняно з ровесниками української червоно-рябої молочної та жирномолочного типу української червоної молочної порід. Цей показник істотно варіювала у 15-місячних бугайців м'ясних порід знаходився в межах 54,1 (сіра українська) - 75,7 мкм (південна м'ясна).

Найтовщий у цьому ж віці сосочковий шар шкіри виявлено у тварин айрширської породи (2143 мкм). За цим показником вони достовірно (Р<0,001) переважали ровесників голштинської (на 387 мкм), української червоно-рябої молочної (на 688 мкм) та жирномолочного типу української червоної молочної (на 465 мкм) порід. Серед м'ясних порід сосочковий шар виявився найтовщим у шкірі бугайців знам'янської типу (2364 мкм), а найтоншим - у ровесників сірої української породи (1853 мкм).

Мінливість сітчастого шалу у бугайців молочних порід коливалася у межах 6182-7048 мкм, комбінованих порід - 6092-8172 мкм та м'ясних - 4857 (волинська м'ясна) - 9259 мкм (південна м'ясна).

Щільність залоз шкіри (волосся) найбільшою була у сименталів австрійської селекції (18,5 шт./мм2), а найменшою - у ровесників молочних порід (13,3 шт./мм2). Тварини м'ясних порід за цим показником займали провідне становище (15,6 шт./мм2). Найбільшою площею потових залоз характеризувалися бугайці поліської м'ясної породи (0,473 мм2). Тварини інших порід за цим показником вирізнялися незначно. Найбільшою площею сальних залоз відзначалися симентали австрійської селекції (0,094 мм2), тоді як у бугайців інших порід вона була меншою майже удвічі.

Функціонально активна структура шкіри бугайців (потові та сальні залози) свідчить про широкий діапазон їхньої реакції на технологічні, аліментарні й кліматичні фактори.

Висновки

1. Проведено комплексне порівняльне вивчення закономірностей формування м'ясної продуктивності в однакових умовах утримання бугайців дев'ятнадцяти молочних, молочно-м'ясних та м'ясних порід.

2. Ріст бугайців у період вирощування та відгодівлі проходив нерівномірно. Підвищення інтенсивності росту бугайців переважної більшості досліджуваних порід спостерігалося у віці 12-18 місяців, за винятком пізньостиглих м'ясних (сіра українська) та спеціалізованих молочних (айрширська, українська червоно-ряба молочна).

3. Загальний рівень приростів живої маси та абсолютних приростів, отриманих на достатньо збалансованому рівні годівлі, підтверджує наявність значного резерву виробництва яловичини з використанням тварин усіх порід, яких розводять в Україні.

4. Тварини оцінених порід характеризувалися генетично зумовленими специфічними показниками інтенсивності росту. Використання запропонованих індексів з визначенням енергії росту сприятиме більш точній оцінці породних особливостей вирощування та відгодівлі молодняку у віковій динаміці. Встановлено високу кореляційну залежність між індексом рівномірності росту (r=0,64), індексом напруги росту (r=0,68) та живою масою тварин у 18-місячному віці,що дає можливість проводити відбір молодняку на підвищення енергії росту.

5. В умовах породовипробування вивчено динаміку породних особливостей формування екстер'єру тварин молочних, молочно-м'ясних та м'ясних порід і типів у постнатальному онтогенезі. Встановлено рівень мінливості основних лінійних промірів та індексів будови тіла бугайців підконтрольних порід. Будова тіла тварин усіх порід і типів змінювалася непропорційно в межах кожної оцінюваної екстер'єрної ознаки. Частка впливу породи на розвиток статей тіла у 18-місячних бугайців молочних і молочно-м'ясних порід знаходилася в межах 0,192-0,862, а м'ясних порід - в межах 0,315-0,356.

6. Виявлені ступінь та мінливість повторюваності ознак екстер'єру бугайців різних порід свідчать про їхню істотну спадкову зумовленість. Ступінь повторюваності промірів статей тіла для 9- -21-місячних бугайців молочних та молочно-м'ясних порід знаходилася в межах 0,234-0,815, а м'ясних порід - в межах 0,204-0,853.

7. М'ясна продуктивність бугайців в значній мірі залежала від породи та віку тварин. У бугайців молочних порід маса парної туші в 15-місячному віці складала 203,7-218,0, в 24-місячному - 291,8-318,7, молочно-м'ясних порід - відповідно 217,1-246,4 і 296,4-339,5 кг та м'ясних порід - 200,2-266,5 і 295,5-370,8 кг. Вихід туші у тварин молочних порід у 15-місячному віці становив 49,70-54,19, у 24-місячному - 55,60-56,28 %, комбінованих - відповідно 54,00-56,80 і 56,80-57,44 % і м'ясних - 55,71-56,71 та 56,41-58,27 %, а забійний вихід бугайців молочних порід - 51,52-56,36 і 57,84-59,54 %, комбінованих - 55,72-58,23 і 59,17-6,00 % та м'ясних - 56,10-59,25 та 59,08-61,20 %. За показником забійного виходу міжпородна різниця у бугайців молочних порід з віком знижувалася і у 15-місячному віці складала в середньому 4,84 , у 18-місячному - 3,55 , у 21-місячному - 1,38 та у 24-місячному віці - 1,33 %, комбінованих порід - відповідно 2,42, 0,83, 1,20 і 0,83 % та м'ясних порід - 2,26, 4,91, 3,08 та 2,12 %.

8. За морфологічним складом півтуш бугайців молочних, комбінованих та м'ясних порід спостерігається істотна різниця. У 15-місячному віці вихід м'якоті у тварин молочних порід складав 76,1-79,9, комбінованих - 78,2-80,2 та м'ясних - 78,2-82,0 %, у 18-місячному - відповідно 78,1-81,7, 81,6-82,4 і 81,3-84,6; у 21-місячному - 78,7-81,1, 80,1-82,3 і 77,9-84,3 та у 24-місячному - 79,1-81,2, 80,5-81,6 і 80,1-84,0 %. Вихід кісток у бугайців молочних порід становив 16,1-21,1, комбінованих - 15,2-18,7 і м'ясних - 13,8-18,9 %. З віком у тварин молочних порід цей показник зменшився з 19,8 % (у 15-місячних) до 17,5 % (у 24-місячних), комбінованих - з 17,9 до 16,6 % та м'ясних - з 16,4 до 15,3 %. Серед молочних порід найменший вихід кісток спостерігався у бугайців української червоно-рябої молочної породи (16,1 %), серед комбінованих - у сименталів (15,9 %) та серед м'ясних - у абердин-ангусів (13,7 %). Вміст хрящів і сухожилок у тварин молочних порід складав 1,7-3,2, комбінованих - 1,2-3,2 та м'ясних - 1,4-3,6 %. З віком вихід сухожилок у бугайців молочних порід знизився з 2,7 до 2,4 з, комбінованих - з 3,0 до 2,0 з та м'ясних - з 2,6 до 2,0 %.

9. Індекс м'ясності у тварин молочних порід знаходився в межах 2,0-4,17, комбінованих - в межах 2,71-4,21 і м'ясних - в межах 3,12-4,50. Індекс м'язової тканини у бугайців молочних порід складав 1,93-3,05, комбінованих - 2,48-3,98 і м'ясних - 2,74-4,15.

10. Тварини спеціалізованих м'ясних порід порівняно з худобою молочного і комбінованого напрямків продуктивності значно переважали їх за показниками продуктивності, пропорціями тіла, розвитком м'язової тканини в цілому і, особливо, на найцінніших анатомічних частинах тіла (попереку, тазостегні та шиї). У поперековій частині вихід м'якоті у м'ясних тварин був у межах 83,8 (сіра українська) - 86,1 (волинська), кісток - в межах 11,8 (волинська) - 13,8 (сіра українська), сухожилок - в межах 1,7 (українська м'ясна) - 13,8 % (сіра українська). У тазостегновій частині зазначений показник найвищим був у бугайців симентальської породи (85,6 %), а найнижчим - у тварин волинської м'ясної породи (83,1 %), вихід кісток і сухожилок знаходився в межах 12,3-14,4 та 1,9-2,8 % відповідно. За морфологічним складом анатомічних частин напівтуш між тваринами молочних, молочно-м'ясних та м'ясних порід встановлена різниця як у 18-місячному віці, так і у 24-місячному. Найвищий вихід м'якоті у бугайців усіх порід спостерігався у шийній, поперековій та тазостегновій частинах. Перевага за всіма морфологічними складовими напівтуш була за тваринами м'ясних порід.

11. У 18-місячному віці вихід м'яса вищого сорту у бугайців молочних порід складав в середньому 18,5, першого - 45,9 і другого - 35,6 %, комбінованих - відповідно 19,3, 47,5 і 33,2 та м'ясних - 21,1, 49,2 і 29,7 %. У 24-місячному віці вихід м'яса вищого сорту збільшився, а другого - зменшився у тварин всіх дослідних порід. Перевага за виходом м'яса кращих сортів (вищий + перший) була на боці бугайців м'ясних порід і становила 77,9 %, що вище на 9,3 % порівняно з ровесниками молочних порід і на 4,7 % - комбінованих.

12. За масою парної туші кращі показники у всі вікові періоди забою виявилися у бугайців лімузинської породи: у 15-місячному віці цей показник у них складав 266,5, а у 24-місячному - 370,8 кг. Це більше порівняно з тваринами решти порід у ці періоди відповідно на 19,1-66,3 та 21,8-75,3 кг. З віком бугайців вихід парної туші зрістав і у 24-місячному віці тварин знаходився в межах 55,60-56,64 %.

13. За забійним виходом міжпородна різниця з віком тварин знижувалася: у 15-місячному віці вона складала 4,84 , у 18-місячному - 3,55, у 21-місячному - 1,38 і у 24-місячному - 1,33 %. У 18-місячному віці забійний вихід вище за 60,0 % був у бугайців таких м'ясних порід: абердин-ангуська (60,06 %), лімузинська (62,42 %), волинська (61,42 %), поліська (60,1 %) та знам'янський тип (61,25 %). У віці 24 місяці найвищий забійний вихід виявлено у тварин волинської (60,75 %), знам'янського типу (60,55 %) та лімузинської (61,2 %) порід.

14. За площею „м'язового вічка” між тваринами молочних, комбінованих і м'ясних порід встановлена значна різниця. Інтенсивність приросту площі „м'язового вічка” відбувалася нерівномірно. Серед молочних порід у всі вікові періоди найбільшою площею „м'язового вічка” характеризувалися бугайці української червоно-рябої молочної породи: від 86,5 см2 у 15 місяців до 102,4 см2 - у 24 місяці. У комбінованих порід кращими за цим показником були бугайці симентальської породи австрійської селекції, у яких він становив у віці 15 місяців 94,8 та 24 місяці - 112,4 см2. За період з 15- до 24-місячного віку площа „м'язового вічка” у тварин молочних порід збільшилася на 20,7, комбінованих - на 19,7 та м'ясних - на 21,8 %.

15. Аналіз хімічного складу м'яса свідчить, що з віком бугайців у найдовшому м'язі спини зменшувалася кількість вологи і збільшувався вміст сухої речовини. Вміст вологи у 18- і 24-місячному віці відповідно становив: у бугайців молочних порід - 76,28 і 74,74 , комбінованих - 75-98 і 74,65 та м'ясних - 76,97 і 74,99 %. Калорійність найдовшого м'яза спини у тварин молочних, комбінованих і м'ясних порід у віці 18 та 24 місяці складала відповідно 1045,2 і 1140,0, 1065,6 і 1147,2 та 1069,7 і 1132,3 ккал/кг.

16. За амінокислотним складом м'яса бугайці досліджуваних порід відрізнялися між собою. Сума замінних амінокислот у м'ясі тварин молочних порід у 18-місячному віці становила 10485, у 24-місячному - 10953 мг/100г, комбінованих - відповідно 10983 і 11713 та м'ясних - 11093 і 12117 мг/100г, а незамінних - відповідно 6847 і 7459; 7662 і 8207; 8009 і 9088 мг/100г. М'ясо бугайців м'ясних порід відрізнялося вищими показниками повноцінності за співвідношенням замінних і незамінних амінокислот у 18- і 24-місячному віці (0,722 і 0,750), тоді як у тварин молочних і комбінованих порід цей індекс становив відповідно 0,633 і 0,681 та 0,698 і 0,701.

17. Встановлена значна різниця у бугайців досліджуваних порід за розвитком шкіри у 15- і 24-місячному віці. Середня маса шкіри у тварин молочних порід у 15-місячному віці становила 27,0, комбінованих - 34,7 і м'ясних - 36,3 кг. З віком бугайців вона збільшувалася і у 24-місячному віці складала відповідно 37,7; 43,0 і 44,7 кг. За масою шкіри тварини молочних порід у 15-місячному віці поступалися ровесникам комбінованих і м'ясних порід відповідно на 28,7 і 34,7 %, у 24-місячному - на 14,1 і 18,3 %. Вихід шкіри у 15-місячному віці бугайців становив 6,78 (молочні породи) і 8,75 % (м'ясні породи), у 24-місячному віці - 6,92 і 7,62 % відповідно. Тварини м'ясних порід за промірами шкіри (довжина та ширина) і її площею переважали ровесників молочних та комбінованих порід. Довжина шкіри у 15-місячних тварин м'ясних порід порівняно з бугайцям комбінованих порід була більшою на 4,2, молочних - на 15,5 см, а 24-місячних - відповідно на 5,0 і 11,7 см. За ширина шкіри тварини м'ясних порід переважали ровесників комбінованих та молочних порід у 15-місячному віці відповідно на 3,1 і 8,8, а у 24-місячному - на 4,0 і 15,1 см. Площа шкіри у бугайців м'ясних порід у 15-місячному віці складала 360,5, комбінованих - 347,1 і молочних - 318,3 дм2, а у 24-місячному - відповідно 440,0; 421,0 та 385,4 дм2.

18. Загальна товщина шкіри у піддослідних тварин різних напрямів продуктивності у 15-місячному віці істотно відрізнялася і залежно від породи знаходилася в межах 6975-11524 мкм. Найвищі показники міжпородної мінливості щодо товщини загального шару шкіри та його складових встановлено у 15-місячних бугайців м'ясних порід. Найтовща шкіра була у тварин південної м'ясної породи (11524 мкм), які переважали за цим показником ровесників інших порід на 1809 (сіра українська, Р<0,05) - 4549 мкм (волинська м'ясна, Р<0,001). Гістологічна оцінка шкіри бугайців різних порід свідчить про широкий діапазон їхньої реакції на умови годівлі, технології утримання та адаптації.

Пропозиції виробництву

1. Для забою на м'ясо найефективніше вирощувати бугайців на рівні 1000 і більше грамів середньодобових приростів до 18-місячного віку при живій масі 550-570 кг.

2. Дані про якість м'яса та забійний вихід, одержані в процесі породовипробування, необхідно використати для розробки державних стандартів на яловичину.

3. Результати проведеного породовипробування широко використовувати при розробці розмірів доплати до ціни за живу масу важковагового молодняку великої рогатої худоби, призначеної для забою на м'ясо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії та брошури

1. Екстер'єр молочних корів: перспективи оцінки і селекції: монографія / Й.З. Сірацький, Я.Н. Данилків, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ : Науковий світ, 2001. - 146 с.

2. Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві / А.М. Литовченко, Д.М. Микитюк, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ, 2004. - 75 с.

3. Методи селекції української червоно-рябої молочної породи: монографія / М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - К., 2005. - 436 с.

4. Методологічні аспекти збереження генофонду сільськогосподарських тварин: монографія / М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ : Аграрна наука, 2007. - 119 с.

5. Програма селекції бурої молочної породи на 2003-2012 роки / Д.М. Микитюк, А.М. Литовченко, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ, 2003. - 51 с.

6. Програма селекції великої рогатої худоби породи абердин-ангус на 2003-2012 року / В.О. Пабат, А.М. Литовченко, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ, 2005. - 344 с.

7. Програма селекції симентальської породи великої рогатої худоби на 2004-2012 роки / Д.М. Микитюк, А.М. Литовченко, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ, 2004. - 94 с.

8. Програма селекції української червоної молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / Д.М. Микитюк, А.М. Литовченко, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ, 2004. - 216 с.

9. Програма селекції української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / Ю.Ф. Мельник, А.М. Литовченко, О.В. Білоус [та ін.]. - Київ, 2003. - 77 с.

10. Програма селекції української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / Ю.Ф. Мельник, Д.М. Микитюк, В.А. Пищолка [та ін.]. - Київ, 2003. - 83 с.

11. Програма селекції худоби південної м'ясної породи на період 2002-2010 роки / В.П. Буркат, Ю.В. Вдовиченко, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - К. : Аграрна наука, 2003. - 48 с.

12. Програма селекції худоби поліської м'ясної породи на період 2002-2010 роки / В.М. Білошицький, Ю.Ф. Мельник, В.А. Пищолка [та ін.]. - К.: Аграрна наука, 2003. - 42 с.

13. Програма селекції худоби української м'ясної породи на період 2002-2010 роки / А.М. Угнівенко, Ю.Ф. Мельник, Л.А. Коропець [та ін.]. - К.: Аграрна наука, 2003. - 42 с.

14. Програма удосконалення селекції бурої худоби в регіонах України на 2004-2015 роки / Д.М. Микитюк, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник [та ін.]. - Київ, 2004. - 74 с.

15. Селекція сільськогосподарських тварин / Ю.Ф. Мельник, В.П. Коваленко, А.М. Угнівенко [та ін.].- К.: “Інтас”, 2008. - 445 с.

16. Стратегія розвитку м'ясного скотарства в Україні / М.В. Зубець, В.П. Буркат, І.В. Гузєв, Г.О. Богданов, Ю.Ф. Мельник [та ін.] / за наук. ред. М.В. Зубця, І.В. Гузєва. - К.: Аграрна наука, 2005. - 176 с.

17. Мельник Ю. Ф. Селекционный процесс и состояние генетических ресурсов животноводства в Украине: матер. к докл. по проблеме состояния миров. генет. ресурсов животноводства / Ю.Ф. Мельник, В.П. Буркат, И. В. Гузев. - К. : Аграрна наука, 2002. - 67 с.

18. Мельник Ю. Ф. Каталог генеалогічних схем ліній бугаїв голштинської породи в Україні / Ю.Ф. Мельник, К.А. Найденко, М.В. Зубець [та ін.]. - К.: Арістей, 2009. - 92 с.

Статті у наукових виданнях

19. Мельник Ю. Поради щодо розведення м'ясної худоби / Ю. Мельник, В. Лукаш, В. Шевченко // Пропозиція. - 2001. - № 5. - С. 72-73.

20. Буркат В. П. Українська червоно-ряба молочна порода: генезис та шляхи удосконалення / В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, А.П. Кругляк // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. «Тваринництво». - Суми, 2002. - Вип. 6. - С. 13-18.

21. Мельник Ю. Організація відтворення стада м'ясної худоби / Ю. Мельник, В. Лукаш, В. Шевченко // Тваринництво України. - 2002. - № 4. - С. 19-20.

22. Мельник Ю. Методичні та організаційні засади генетичного моніторингу в м'ясному скотарстві України / Ю. Мельник, І. Гузєв, А. Шельов // Тваринництво України. - 2003. - № 3. - С. 2-4.

23. Програми селекції порід / В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, М.Я. Єфіменко, Ю.П. Полупан, А.П. Кругляк // Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. - К. : Аграрна наука, 2003. - Вип. 37. - С. 3-22.

24. Шляхи розвитку генетичної служби у тваринництві України / Ю.Ф. Мельник, Б.Є. Подоба, І.В. Гузєв, І.С. Бородай // Розведення і генетика тварин: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ: Аграрна наука, 2005. - Вип. 39. - С. 31-38.

25. Мельник Ю.Ф. Відгодівельні властивості худоби планових порід України / Ю.Ф. Мельник // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. - Суми, 2006. - Вип. 10 (11). - С. 4-8.

26. Мельник Ю.Ф. Методичні аспекти ефективності селекції від інновацій у тваринництві / Ю.Ф. Мельник, В.П. Буркат, П.І. Шаран // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 10. - С. 47-51.

27. Мельник Ю.Ф. Дослідження гістологічної структури шкіри бичків / Ю.Ф. Мельник // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 10. - С. 38-44.

28. Мельник Ю.Ф. Оцінка бугайців молочних та молочно-м'ясних порід України за віковою динамікою формування будови тіла в умовах породовипробування / Ю. Ф. Мельник // Тваринництво України. - 2007. - № 12. - С. 13-17.

29. Мельник Ю. Ф. Оцінка забійних якостей бугайців молочних, комбінованих та м'ясних порід України / Ю.Ф. Мельник // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2007. - Вип. 54. - С. 93-99.

30. Новий заводський тип на Буковині / А. Кругляк, Ю. Мельник, О. Бірюкова [та ін.] // Тваринництво України. - 2007. - № 2. - С. 23-27.

31. Мельник Ю.Ф. Вікові зміни морфологічного складу напівтуші різнопорідних бугайців / Ю.Ф. Мельник // Тваринництво України. - 2008. - № 6. - С. 7-15.

32. Мельник Ю.Ф. Вплив спадковості на розвиток лінійних ознак екстер'єру бугайців м'ясних, м'ясо-молочних та молочних порід / Ю.Ф. Мельник // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2008. - Вип. 57. - С. 91-93.

33. Мельник Ю.Ф. Моделювання росту молодняку м'ясних порід великої рогатої худоби при вітчизняному породовипробуванні / Ю.Ф. Мельник // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2008. - Вип. 9. № 1, 2. - С. 240-250.

34. Мельник Ю.Ф. Морфологічний склад анатомічних частин напівтуші бугайців молочних, молочно-м'ясних та м'ясних порід України / Ю.Ф. Мельник // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. - Суми, 2008. - Вип. 6 (14). - С. 65-76.

35. Мельник Ю.Ф. Особливості екстер'єру бугайців м'ясних порід / Ю.Ф. Мельник // Розведення і генетика тварин: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К. : Аграрна наука, 2008. - Вип. 42. - С. 164-186.

36. Мельник Ю.Ф. Оцінка бугайців молочних та молочно-м'ясних порід України за віковою динамікою формування будови тіла в умовах породовипробування / Ю. Ф. Мельник // Тваринництво України. - 2008. - № 1. - С. 24-28.

37. Мельник Ю.Ф. Повторюваність промірів екстер'єру бугайців м'ясних, м'ясо-молочних та молочних порід / Ю.Ф. Мельник // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ: «Елтон-2», 2008. - Вип. 86. - С. 375-380.

38. Мельник Ю.Ф. Характеристика шкіри бугайців планових порід України за технологічними якостями / Ю.Ф. Мельник // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З. Гжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 2 (37). Ч. 3. - С. 74-82.

39. Зубець М. В. Південна м'ясна порода - визначне селекційне досягнення в теорії та практиці аграрної науки / М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, Ю.В. Вдовиченко [та ін.] // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 3. - С. 45-51.

40. Мельник Ю.Ф. Розвиток творчої спадщини професора М.А.Кравченка його науковою школою на межі тисячоліть / Ю.Ф.Мельник, М.В.Зубець, В.П.Буркат [та ін.] // Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. - К. - 2009. - Вип. 138. - С. 13-33.

Матеріали і тези конференцій

41. Мельник Ю.Ф. Економічні важелі прискорення розвитку тваринництва / Ю. Ф. Мельник // Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах : матер. наук.-вироб. конф. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 9-10.

42. Мельник Ю.Ф. Хімічний склад та кулінарно-технологічні якості м'яса бугайців молочних, комбінованих і м'ясних порід у різному віці / Ю.Ф. Мельник // Новітні технології скотарства : мат. Міжнар. наук.-практ. конф. (4-6 вересня, 2008 року). - Миколаїв, 2008. - С. 4-20.

Анотації

Мельник Ю.Ф. Формування м'ясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі (за матеріалами проведеного породовипробування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин НААНУ. - Київ-Чубинське, 2010.

Дисертація присвячена вивченню особливостей формування будови тіла в процесі росту та м'ясної продуктивності бугайців молочних, молочно-м'ясних і спеціалізованих м'ясних порід, яких розводять в Україні, в умовах породовипробування. Встановлені особливості інтенсивності росту та розвитку тварин за показниками приросту живої маси та лінійної оцінки екстер'єру від народження до 24-місячного віку. Поглиблене вивчення генетичних можливостей м'ясної продуктивності та забійних якостей бугайців цих порід дозволить на науково обґрунтованому рівні провести вибір тієї чи іншої породи з конкурентоспроможними прижиттєвими властивостями і забійними показниками тварин.

Використано математичні закономірності для моделювання росту молодняку м'ясних порід, що дозволить на високому рівні достовірності визначати племінну цінність молодняку в максимально ранньому віці, забезпечивши точний прогноз інтенсивності приросту живої маси в процесі вирощування. За лінійними промірами статей тіла вивчено динаміку породних особливостей формування екстер'єру бугайців молочних, молочно-м'ясних та м'ясних порід і типів в постнатальному онтогенезі, встановлено рівень мінливості основних статей та індексів будови тіла, використання яких дозволить ефективно вести подальшу селекцію в аспекті удосконалення порід за екстер'єрно-конституційними ознаками.

Вивчено особливості морфологічного складу напівтуш бугайців за виходом м'якоті, кісток та сухожилок у віковій динаміці у межах окремих порід. Найбільші коефіцієнти повном'ясності напівтуш серед молочних порід виявлено у бугайців української червоно-рябої молочної та голштинської порід, серед комбінованих - у тварин симентальської породи австрійської селекції та серед м'ясних - у бугайців лімузинської, української м'ясної, симентальської та поліської м'ясних порід. Встановлено, що у бугайців з віком у найдовшому м'язі спини зменшувалася кількість вологи і збільшувався вміст сухої речовини. За амінокислотним індексом виявлено, що м'ясо тварин м'ясних порід у віці 18 і 24 місяці характеризувалося вищими показниками повноцінності за складом і співвідношенням замінних і незамінних амінокислот порівняно з тваринами молочних і комбінованих порід. Поглиблено вивчені фізіологічні та технологічні якості шкіри бугайців, відносні прирости товщини шкіри та кратність їх збільшення за період вирощування від 15-ти до 24-х місячного віку.

Ключові слова: порода, бугайці, приріст живої маси, екстер'єр, лінійні проміри, м'ясна продуктивність, забійні якості.

Мельник Ю.Ф. Формирование мясной продуктивности животных разных пород крупного рогатого скота в онтогенезе (по материалам проведенного породоиспытания). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельськохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных НААНУ. - Киев-Чубинское, 2010.

Диссертация посвящена изучению особенностей формирования телосложения в процессе роста и мясной продуктивности бычков молочных, молочно-мясных и специализированных мясных пород, которых разводят в Украине, в условиях породоиспытания. Установлены особенности интенсивности роста бычков по показателям прироста живой массы и линейной оценки экстерьера от рождения до 24-месячного возраста. Умеренно высокий уровень кормления позволил получить бычков подконтрольных пород с живой массой в возрасте 18 месяцев 477-565 кг, а возрасте 24 месяца - 550-651 кг. Наращивание живой массы животных до тяжеловесных кондиций подтверждает наличие значительного резерва производства говядины.

Углубленное изучение генетических возможностей мясной продуктивности и убойных качеств бычков исследуемых пород позволит на научно обоснованном уровне провести выбор той или иной породы с конкурентоспособными прижизненными свойствами и убойными показателями животных. Использованы математические закономерности для моделирования роста молодняка мясных пород, что позволит на высоком уровне достоверности определять племенную ценность молодняка в максимально раннем возрасте, обеспечив точный прогноз интенсивности прироста живой массы в процессе выращивания.

При использовании линейных промеров статей тела изучена динамика породных особенностей формирования экстерьера бычков молочных, молочно-мясных и мясных пород и типов в постнатальном онтогенезе, установлен уровень изменчивости основных статей и индексов телосложения. Установленный уровень генетической изменчивости промеров телосложения бычков в общей фенотипической изменчивости в динамике 9-18 месяцев составил по длине головы - 0,478-0,785, длине лба - 0,417-820, ширине лба - 0,167-695, высоте в холке - 0,370-0,726, высоте в крестце - 0,347-0,768, глубине груди - 0,359-0,784, ширине груди - 0,347-0,809, косой длине туловища - 0,426-0,815, косой длине зада - 0,237-0,856, ширине в маклаках - 0,328-0,646, ширине в тазобедренных сочленениях - 0,192-0,619, ширине в седалищных буграх - 0,250-0,624, обхвате груди за лопатками - 0,508-0,838, обхвате пясти - 0,345-0,666, полуобхвате зада - 0,384-0,848 позволит эффективно вести последующую селекцию в аспекте усовершенствования пород по экстерьерно-конституциональным признакам.

Изучены особенности морфологического состава полутуш бычков по выходу мякоти, костей и сухожилий в возрастной динамике в пределах отдельных пород. Лучшие показатели по выходу мяса разных сортов получены от бычков специализированных мясных пород. В целом они превышали по выходу мяса высшего сорта бычков молочных пород на 2,6, комбинированных - на 1,8%. Наибольший выход мяса высшего сорта в возрасте 18 месяцев получен от животных волынской мясной (23,4 %), украинской мясной (22,7 %) и лимузинской (22,0 %) пород. К породам, в которых выход мяса высшего сорта составлял свыше 20%, относятся симентальська мясная (21,1%), абердин-ангуская (20,6%), полесская мясная (21,1%), знамянской мясной тип (20,7%) и южная мясная (21,2%).

В 24-х месячном возрасте бычков выход мяса высшего сорта существенно увеличился, а второго - уменьшился в пределах всех исследуемых пород. Преимущество за выходом мяса лучших сортов (высший + первый) было на пользу бычков мясных пород, которое составляло 77,9%, что выше на 9,3% в сравнении из бычками молочных пород и на 4,7% - комбинированных.

При оценке химического состава мяса установлено, что с возрастом бычков в длиннейшей мышцы спины уменьшалось количество влаги и увеличивалось содержание сухого вещества. Так, содержание влаги в 18- и 24-месячном возрасте соответственно составило: у бычков молочных пород - 76,28 и 74,74; комбинированных - 75,98 и 74,65 и мясных - от 76,07 и 74,99%. Калорийность мяса у бычков молочных, комбинированных и мясных пород в 18- и 24-месячном возрасте соответственно составила 1045,2 и 1140,8; 1065,6 и 1147,2, 1069,7 и 1132,3 ккал/кг.

По аминокислотному индексу установлено, что мясо животных мясных пород в возрасте 18 и 24 месяцев отличалось высшими показателями полноценности по составу и соотношению заменимых и незаменимых аминокислот в сравнении с животными молочных и комбинированных пород. Углублено изучены физиологические и технологические качества кожи бычков, относительные приросты толщины кожи и кратность их увеличения за период выращивания от 15- до 24-месячного возраста.

Ключевые слова: порода, бычки, прирост живой массы, экстерьер, линейные промеры, мясная продуктивность, убойные качества.

...

Подобные документы

  • Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості. Характеристика Української чорно-рябої молочної породи. Обґрунтування годівлі тварин, розрахунок потреби в кормах та формування посівних площ. Видалення, зберігання та утилізація гною.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.

    презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013

  • Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008

  • Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.

    курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011

  • Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку. Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі. Організація первинного обліку по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин. Особливості

    курсовая работа [104,2 K], добавлен 17.11.2005

  • Кози — представники дрібної рогатої худоби. Одна з найважливіших особливостей цих тварин, що є їхньою головною перевагою, — це невимогливість щодо раціону та умов утримання. Біологічні та продуктивні особливості тварин. Молочні, пухові, вовняні породи.

    реферат [1,9 M], добавлен 09.07.2008

  • Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств. Виробничо-економічна та природно-економічна характеристика. Облік тварин на вирощіванні та відгодівлі. Сінтетичний та аналітичний облік. Порядок проведення інвентарізації та переоцінки тварин.

    курсовая работа [31,9 K], добавлен 03.01.2009

  • Сутність ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби в Україні. Ототожнювання тварини шляхом присвоєння їй унікального ідентифікаційного номера із використанням візуальних та електронних засобів ідентифікації. Облік ідентифікованих тварин.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 07.01.2024

  • Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014

  • Гемоспоридіоз - смертельно небезпечне захворювання, яке переносить іксодовий кліщ. Характеристика бабезіозу великої та дрібної рогатої худоби, свиней. Основи профілактики та лікування тварин. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса при гемоспоридіозі.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.07.2015

  • Аналіз розповсюдження, перебігу, симптоматики, патоморфологічних і гістоморфологічних змін урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби. Удосконалення методів лікування хворих тварин та розробка науково обґрунтованої системи профілактичних заходів.

    дипломная работа [156,6 K], добавлен 12.10.2011

  • Характеристика навчального стада за селекційними ознаками. Шляхи і методи удосконалення м'ясної та молочної продуктивності стада худоби симентальської породи. Вибір оптимального способу утримання корів. Розрахунок потоково-цехового виробництва молока.

    курсовая работа [90,0 K], добавлен 01.04.2014

  • Історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи. Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку. Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку.

    дипломная работа [169,2 K], добавлен 06.01.2015

  • Вирощування племінного молодняку та формування виробничих типів великої рогатої худоби. Утримання, годівля тварин та забезпеченість кормами. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва. Економічна ефективність виробництва молока.

    курсовая работа [53,8 K], добавлен 24.04.2016

  • Збудник лептоспірозу, етіологія, сприйнятливість різних видів сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Заходи щодо охорони людей від зараження лептоспірозом. Акт епізоотичного обстеження господарства, план щодо ліквідації хвороби.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 10.05.2015

  • Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.

    курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011

  • Лейкоз великої рогатої худоби як хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи. Серологічний моніторинг та особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в природно-екологічних умовах Сумщини. Характеристика господарства та аналіз дослідження.

    магистерская работа [203,3 K], добавлен 12.10.2011

  • Серологічний моніторинг лейкозу великої рогатої худоби в Україні і Полтавській області. Розповсюдження ВЛВРХ з урахуванням вікових характеристик поголів'я. Показники крові тварин на різних стадіях перебігу хвороби, профілактичні і протилейкозні заходи.

    дипломная работа [162,8 K], добавлен 12.10.2011

  • Норми природної плодючості великої рогатої худоби. Поняття про неплідність та яловість, форми і причини неплідності, економічні збитки від неї. Методика гінекологічного дослідження тварин. Уроджена, стареча, кліматична та експлуатаційна неплідність.

    презентация [814,7 K], добавлен 29.10.2013

  • Характеристика лейкозу великої рогатої худоби, її збудники та джерело інфекції. Організація ветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ "Надія". Профілактична вакцинація великої рогатої худоби. Методи прижиттєвої діагностики лейкозу.

    курсовая работа [47,1 K], добавлен 03.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.