Теоретичне обґрунтування та методологія системи оцінювання курей яєчних кросів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія аграрних наук України

Інститут розведення і генетики тварин

УДК 636.5.082:001.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Теоретичне обґрунтування та методологія системи оцінювання курей яєчних кросів

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Пономаренко Наталія Павлівна

Чубинське 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збільшення виробництва продукції птахівництва значною мірою зумовлене вдосконаленням організації селекційно-племінної роботи та технологічного процесу для підвищення племінних і продуктивних якостей птиці. Досягнення високого рівня продуктивності сучасних спеціалізованих яєчних кросів вимагає розробки нових, більш досконалих прийомів підвищення ефективності селекційної роботи зі стадами птиці та вдосконалення шляхів реалізації їх високого генетичного потенціалу продуктивності (І.А. Степаненко, 2001; И. Гальперн, 2002; В.И. Фисинин, 2006, 2008; Д. Флок, 2008; J.F. Ort, 1994).

Удосконалення прийомів роботи полягає у розробці методів максимально точної оцінки племінних і продуктивних якостей птиці, аналізу і контролю генетико-популяційних процесів з огляду на їх безпосередній вплив на рівень прояву основних ознак (В.П. Коваленко, 2001; І.П. Петренко, М.В. Зубець та ін., 2005).

Однак для оцінки птиці недостатньо застосовуються генетико-популяційні характеристики стад, новітні методики їх узагальнюючої оцінки, еколого-генетичні параметри популяцій, методи визначення адаптаційної здатності за умов взаємодії „генотипсередовище”, методики оцінювання онтогенетичних закономірностей процесів росту птиці та формування рівня прояву основних ознак продуктивності, зокрема, математичне моделювання і прогнозування їх прояву (В.П. Бородай, 1998; И. Гальперн, 2002; В.П. Коваленко, Т.І. Нежлукченко та ін., 2008), за використання яких можна встановити механізми формування основних ознак птиці. Важливим моментом при цьому є вибір параметрів, які мають високий кореляційний зв'язок з основними ознаками, що надасть можливість проведення максимально точної оцінки.

Необхідними елементами роботи зі стадами птиці є оцінювання генотипової різноманітності популяцій, визначення ступеня спорідненості кросів, надання характеристики існуючому генофонду зі застосуванням надійних і ефективних методів генетичної ідентифікації, зокрема, молекулярно-генетичних методів досліджень (А.П. Подстрешный, 2005; L.A. Cogburn et al., 2007; J.E. Fulton, 2008).

Тільки за поєднання різних методичних підходів можливе проведення об'єктивної комплексної оцінки відтворювальних і продуктивних якостей курей яєчних кросів, адаптованих до сучасних високоінтенсивних технологій виробництва продукції, необхідної для обґрунтування доцільності їх використання. Тому доцільним і актуальним є теоретичне обґрунтування і розробка методології системи оцінювання курей яєчних кросів за комплексом кількісних і якісних ознак відтворювальної здатності, яєчної продуктивності з урахуванням проведення їх ідентифікації за генетичними маркерами та її практичне застосування для підвищення ефективності галузі яєчного птахівництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри птахівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України за темами: „Обґрунтувати та розробити методи підвищення реалізації генетичного потенціалу курей яєчних кросів” (номер державної реєстрації 0106U004244, 2005-2008 р.), „Дослідити показники якості і безпеки продукції, отриманої від курей різного напряму продуктивності, і встановити їх відповідність стандартам ЄС” (номер державної реєстрації 0104U004361, 2004-2006 р.), „Розробити систему комплексної оцінки технологій виробництва і контролю якості продукції птахівництва” (номер державної реєстрації 0107U004586, 2007-2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розробити систему інтегрального оцінювання потенціалу продуктивності курей яєчних кросів на основі комплексного аналізу їх кількісних і якісних ознак із застосуванням сучасних методів оцінки реалізації генетичного потенціалу продуктивності.

Завдання:

- оцінити рівень генетичного потенціалу сучасних кросів яєчних курей за основними господарськи корисними ознаками продуктивності;

- визначити компоненти факторіальної мінливості та еколого-генетичні параметри основних показників яєчної продуктивності курей за взаємодії „генотипЧсередовище”;

- визначити прояв ефекту гетерозису в родинних форм і фінальних гібридів;

- розробити методи оцінки змін продуктивності курей в онтогенезі за комплексом господарськи корисних ознак;

- встановити особливості росту молодняку і яєчної продуктивності курей різних кросів в умовах взаємодії „генотипЧсередовище” та визначити оптимальні критерії їх оцінки і прогнозування;

- встановити рівень генотипової диференціації кросів курей за онтогенетичною та генетичною мінливістю морфологічних показників яєць;

- оцінити генетичну структуру популяцій курей яєчних кросів за поліморфними системами білків яєць та використати їх для диференціації сучасних кросів;

- провести молекулярно-генетичний аналіз кросів і популяцій курей за ДНК-маркерами;

- встановити ефективність стабілізуючого добору за використання курей порід резервного генофонду в підприємствах різного типу.

Об'єкт дослідження. Система оцінювання основних господарськи корисних ознак курей яєчних кросів.

Предмет дослідження. Методи оцінки і рівень реалізації генетичного потенціалу продуктивності курей яєчного типу в умовах взаємодії “генотипсередовище” залежно від генерації та віку птиці. Онтогенетичні зміни продуктивності різних генотипових груп птиці при її використанні. Генетична структура курей яєчних кросів за маркерними ознаками.

Методи дослідження - сучасні зоотехнічні з оцінки племінних і продуктивних якостей птиці, біометричні (кореляційний, регресійний, дисперсійний аналізи), біохімічні (визначення показників якості і безпеки продукції), молекулярно-генетичні, кластерний, ентропійний аналізи, методи математичного моделювання, ретроспективний аналіз продуктивності, емпіричні узагальнення, системний підхід, теоретичний аналіз і синтез.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично і експериментально обґрунтована методологія системи оцінювання яєчних курей для добору і використання кросів з високим генетичним потенціалом продуктивності, що дає змогу оптимізувати оцінку на всіх рівнях кросу.

Дістало подальший розвиток положення щодо впливу спадкових і паратипових факторів на рівень яєчної продуктивності курей; встановлено ступінь їх впливу на загальний рівень несучості, її компоненти, живу масу, масу яєць, показники збереженості поголів'я.

Розширено дані про зміни прояву гетерозису на різних структурних рівнях кросу, встановлено зниження його прояву в фінальних гібридів порівняно з батьківськими формами кросу. Отримало подальший розвиток положення про зниження прояву гетерозису з віком за рівнем несучості та визначено, що ефект гетерозису за ознаками „маса яєць” і „вивід курчат” з віком зменшується.

Дістало подальший розвиток положення щодо доцільності оцінки і добору кросів за інтегральним індексом з врахуванням важливості ознаки. Встановлено, що оцінка рівня несучості з 24-тижневого віку порівняно з оцінкою з 20-тижневого, є доцільною, оскільки визначає її загальний рівень за весь період використання птиці.

Визначено загальний рівень несучості за параметрами математичних моделей і показниками змін інтенсивності формування несучості, встановлено оптимальні для досягнення високого рівня продуктивності поєднання параметрів моделей.

Доведено, що комплекс морфологічних ознак яєць відображає генетичну диференціацію птиці яєчних кросів за розподілу „білих” і „коричневих” кросів на окремі кластери.

Дістало подальший розвиток положення, що ентропія генетичних систем характеризує міру організованості та впорядкованості морфологічних ознак яєць курей; встановлено найвищий рівень детермінованості системи ознаки „маса яєць”, високий - „товщина шкаралупи”, нижчий - „індекс форми”, що визначає їх інформативність для вибору методів селекції.

Встановлено, що співвідношення алелів А і В локусу G3 і G2 протеїнів овобілків відображає генетичну диференціацію яєчних кросів за їх походженням. Доведено відмінності між популяціями курей кросу різної селекції за поліморфізмом овобілкових локусів G3 і G2 та рівнем гетерозиготності. Доповнено дані про зв'язок морфологічних ознак яєць курей з рівнем біохімічного поліморфізму протеїнів овобілків. Одержано нові дані щодо молекулярно-генетичної структури курей кросів „Ломанн ЛСЛ”, „Ломанн коричневий”, „Хайсекс білий”, „Хай-Лайн W-98” за використання мікросателітних маркерів ADL0268, MCW216, LEI0094, ADL0278, MCW248. Доведено, що генетична оцінка курей яєчних кросів за поліморфними системами овобілків та мікросателітними маркерами забезпечує ефективне оцінювання генезису популяцій кросів.

Встановлено, що стабілізуючий добір за живою масою ремонтного молодняку курей порід резервного генофонду сприяє підвищенню рівня несучості та відтворювальних якостей.

Практичне значення одержаних результатів. За використання єдиної методології проведена оцінка 12 спеціалізованих кросів яєчних курей за комплексним проявом ознак в онтогенезі та встановлено ступінь реалізації їх потенціалу продуктивності Доведена доцільність використання кластерного аналізу, пробіт-методу та критерію інтегрального оцінювання фенотипу, методу побудови ранжированих рядів за комплексом ознак, індексної оцінки для оцінювання рівня продуктивності курей, їх характеристики в онтогенезі, добору кросу для птахівничого господарства. Показники пластичності й стабільності за продуктивністю є критеріями відповідності умов середовища генетичному потенціалу і дозволяють коригувати параметри технологічного процесу виробництва продукції за використання певного кросу. Для оцінки несучості птиці доцільно використовувати індекси несучості та параметри математичних моделей. Використання панелі мікросателітних маркерів для генотипування курей яєчних кросів надає можливості контролю їх якості та проведення ідентифікації.

Розроблений селекційно-технологічний проект використання основного і резервного генофонду курей яєчного напряму продуктивності на основі системної оцінки популяцій схвалено Науково-технічною радою секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Міністерства аграрної політики України (протокол № 6 від 20.12.2007 р.). Його впровадження сприяло вдосконаленню основних прийомів використання птиці, забезпечило підвищення продуктивності племінних і промислових стад у господарствах, що підтверджено актами впровадження результатів досліджень. Окремі результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто обґрунтовано наукову концепцію дисертаційної роботи, мету і завдання досліджень, основні теоретичні і наукові положення, методи вирішення проблеми добору і використання кросів з високим генетичним потенціалом продуктивності на основі системи оцінювання курей яєчних кросів. Здобувачем особисто проведені дослідження, їх аналіз і узагальнення результатів, зроблено висновки та впроваджено результати у виробництво. Дисертація є результатом власних досліджень автора, а особиста участь у проведенні наукових експериментів і публікаціях задекларована в списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були оприлюднені і схвалені на міжнар. наук-практ. конф. молодих вчених „Теоретичні і практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), міжнар. наук. конф. „Вчені вищої школи України - селу” (м. Умань, 5-7.07.2006 р.), міжнар. наук.-практ. конф „Аграрний форум - 2006” (м. Суми, 25-29.09.2006 р.), „Проблеми та ефективність сучасної селекції в тваринництві” (м.Одеса, 15-16.09.2006 р.), „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008 р.), міжнар. наук.-практ. конф. „Роль вчення про онтогенез у розв'язанні проблем тваринництва України”, присвяч. 100-річчю від дня народження К.Б. Свєчина (м.Київ, 13.09.2007 р.), „Аграрний форум - 2008” (м. Суми, 15-18.10.2008 р.), „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, присвяч. 140-річчю від дня народження Вацлава Морачевського (м.Львів, 18-19.10.2007 р.), VII, IX, Х Украинской конф. по птицеводству с междунар. участием „Актуальные проблемы современного птицеводства” (м.Алушта, 2006, 2008, 2009 г.), V держ. наук.-практ. конф „Аграрна наука - виробництву” (м. Біла Церква, 23-25.11.2006 р.), регіональный наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми розвитку тваринництва на півдні України” (м.Херсон, 27-28.11.2008 р.), XI Междунар. науч.-практ. конф. „Современные технологии сельскохозяйственного производства” (Гродно, 2008 р.), міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету „Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи” (м. Кам'янець-Подільський, 16-18.03.2010 р.), Simpozionului єtiinюific internaюional „Agricultura modernг-realizгri єi perspective” dedicat aniversгrii a 75 ani ai Universitгюii Agrare de Stat din Moldova (Chisinau, 21-23.10.2008), наук.-пед. конф., присвяч. 100-річчю від дня народження проф. В.Г.Амаліцького (м.Херсон, 3-4.06.2009 р.), ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. по птахівництву (м.Судак, 17-21.09.2007 р.), конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів ННІ тваринництва та водних біоресурсів (7.04.2006 р., 2-3.04.2008 р.), на засіданнях кафедри птахівництва НУБіП України в 2005-2010 роках.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 48 основних наукових публікаціях, з них 3 монографії, один навчальний підручник, 28 наукових фахових видань (із них 18 - одноосібно), затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із змісту, переліку умовних позначень, вступу, огляду літератури за темою, загальної методики й основних методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків і списку використаних джерел. Робота викладена на 464 сторінках комп'ютерного тексту і містить 102 таблиці, 37 рисунків і схем, 14 формул, 12 додатків. Список використаних джерел включає 699 робіт, з яких 113 - іноземних авторів. Обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки та список використаних джерел, становить 177 сторінок.

Матеріал і методика досліджень

Науково-господарські дослідження проведені впродовж 1999-2008 років в умовах репродукторних і промислових птахівничих підприємств - НД ППЗ ім.Фрунзе АР Крим, ЗАТ „Агрофірма Березанська птахофабрика”, ЗАТ ”Малинове”, ЗАТ „Птахофабрика Київська”, ВАТ ”Кожухівське”, ВАТ „Птахофабрика „Україна” Київської області, ВАТ „Птахофабрика „Перше травня” Черкаської області, ВАТ „ППР „Придніпровський” Херсонської області, ТОВ „Птахофабрика „Полтавське сонечко” Полтавської області на курях яєчних кросів і порід - „Хайсекс білий”, „Хайсекс коричневий”, „Іса білий”, „Іса коричневий”, „Ломанн коричневий”, „Ломанн ЛСЛ”, „Ломанн сенді”, „Хай-Лайн W-98”, „Хай-Лайн коричневий”, „Тетра СЛ”, „Шевер-579”, „Бованс ГЛ”, „Моріні”, „Бебкок Б 300”, „Білорусь-9”, адлерська срібляста, кучинська ювілейна.

Досліджували показники яєчної продуктивності курей, їх відтворювальні якості, живу масу, морфологічні ознаки яєць, поліморфні структури овобілків яєць, структурні гени.

Годівля та утримання птиці всіх груп відповідали нормам технологічного проектування для підприємств птахівничої галузі - „Підприємства птахівництва. ВНТП - АПК - 04.05” (2005) при дотриманні рекомендацій фірм-розробників кросів.

Оцінку наявних племінних ресурсів курей яєчного напряму продуктивності проведено за результатами власних досліджень роботи племінних птахівничих господарств країни та за даними Державного племінного реєстру за 2002-2007 рр.

Для оцінки і ретроспективного аналізу рівня продуктивності курей спеціалізованих яєчних кросів за основними ознаками були використані опубліковані матеріали конкурсних випробовувань. Для оцінки кросів визначено індекси за кожним показником та побудовано ранжировані ряди (Дзюбецький Б.В. та ін., 2007). Для узагальненої оцінки продуктивності курей використовували метод визначення тримірної трансгресії, кореляційний, регресійний та дисперсійний аналіз (Плохинский Н.А (1970), визначення узагальненої тримірної трансгресії за модифікацією Ф.Ф. Эйснера и др. (1982). Оцінка дискретності кросів яєчної птиці проведена за методикою В. Серомолот та С. Святченко (1984).

За використання методу парних різниць (Степаненко И.А. и др., 2005) оцінено різницю за рівнем прояву основних ознак продуктивності і нормативними значеннями. Рівень прояву гетерозису (Боголюбский С.И., 1991) визначали за основними ознаками в батьківських і промислових стадах курей кросу „Хайсекс білий”. Для аналізу змін комплексу продуктивних ознак курей яєчних кросів у онтогенезі використано кластерний аналіз - методом згладженої парногрупової кластерізації на підставі показників за основними ознаками продуктивності. Використано пробіт-метод (Коваленко В.П., 1976), поєднання пробіт-методу і методу побудови ранжированих рядів за комплексом ознак (Дзюбецький Б.В. та ін., 2007), критерій інтегрального оцінювання фенотипу І (Коваленко В.П., 2008) за розподілу кросів на класи за співвідношенням Х±0,67у (модальний клас - М0), Х-0,67у і менше (мінус-варіант - М-), Х+0,67у і більше (плюс-варіант - М+).

Еколого-генетичні параметри кросів курей визначали шляхом кількісної оцінки параметрів взаємодії „генотипЧсередовище” за показниками пластичності (bi) та стабільності (Si2) (Пакудин В.З., Лопатина Л.М., 1984). На підставі вивчення рівня основних ознак продуктивності оцінювали ефекти загальної і специфічної адаптаційної здатності (ЗАЗ і САЗ відповідно) кросів за методикою А.В. Кільчевського (1987).

Для індексної оцінки кросів за комплексом ознак використовували методику Н.В. Михайлова и др. (1986). Для оцінки несучості птиці адаптували і модифікували індекси за методами Тернера, Єлпатьєвського, Брууна, Веселовського, Йогансена-Хансона (цит. за В.М. Макаров, 1995) - відповідно ІН I, ІН II, ІН III, ІН IV, ІН V (ІН V-I, ІН V-II) за даними щотижневого обліку несучості (з 20- та 24- тижневого віку).

Для аналізу взаємообумовленості ознак (маса яєць, рівень несучості, жива маса, вік статевої зрілості), їх вкладу у загальну оцінку птиці та подальшого прогнозування використано метод „селекційно-генетичних функцій” на підставі застосування рівнянь множинної лінійної регресії.

Аналіз змін живої маси курчат та оцінку процесів росту у віці 1-14-28 діб здійснено за показником інтенсивності формування (Дt), індексом рівномірності росту (Ір), середньодобовим приростом (СП), відносним приростом (ВП) та індексом напруги росту (Ін), показниками напруги росту р і а рівняння початкового періоду росту (Боголюбский С.И., 1991, Коваленко В.П. та ін., 2008). Ці показники використали і для оцінки онтогенетичних змін несучості та маси яєць.

Із застосуванням математичних моделей Т.Бріджеса, Ф.Річардса, В.І.Рясенка (Коваленко В.П. та ін., 2008) визначали константи росту курчат, їх співвідношення. Проведено порівняння ефективності використання математичних моделей для опису динаміки живої маси курчат різних генотипів, кореляційний аналіз залежностей показників інтенсивності росту з живою масою ремонтного молодняку. Математичне моделювання кривих несучості курей різних генотипів племінних і промислових стад здійснено за допомогою моделей Т.Бріджеса, Ф.Річардса, В.І.Рясенка при перетворенні значень щомісячної несучості в сумарну, моделей Мак-Міллана та Мак-Неллі. Моделювання змін показника маси яєць за даними 12 груп кросу „Бованс ГЛ” здійснювали за використання моделей Т.Бріджеса, Ф.Річардса та В.Рясенка. Статистична обробка матеріалу проведена на ПЕОМ з використанням програмного продукту Mathcad.

Масу, індекс форми, товщину шкаралупи яєць курей у віці 52-тижнів визначали загальноприйнятими методами. Провели біометричну обробку даних із модифікацією визначення узагальненої тримірної трансгресії. Для оцінки кросів за комплексом морфологічних ознак яєць визначена їх дискретність як між собою, так і відносно до всього вивченого генофонду (Серомолот В.В. и др., 1984), та проведено кластерний аналіз. За морфологічними показниками яєць здійснено ентропійно-інформаційний аналіз (ЕІА) кросів. Оцінювалась максимально можлива (Нmax) і безумовна (Н) ентропії, її похибка (SEH), абсолютна (О) і відносна (R) організованість систем, міра частоти подій - анентропія (А) за класифікацією систем згідно з пропозиціями С. Бира та Ю.Г. Антомонова за методикою С.С. Крамаренка (2005).

Дослідження з вивчення показників якості і безпеки курячих яєць курей різних кросів проводили в умовах віварію науково-навчальної лабораторії кафедри птахівництва НУБіП України, зоотехнічних лабораторіях ВАТ „Птахофабрика „Україна”, ЗАТ „Малинове”, Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК, Київської міжобласної державної спеціалізованої лабораторії ветеринарної медицини по хворобах птиці, Київської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини згідно з методиками, описаними в нормативних документах: ГОСТ 27583-88 „Яйца куриные пищевые” та „Методические рекомендации по проведенню анатомической разделки тушек и органолептической оценки качества мяса и яиц сельскохозяйственной птицы и морфологии яиц” (2001). Проведена органолептична оцінка яєць курей кросів „Хай-Лайн W-98”, „Іса білий”, „Іса коричневий”, „Ломанн коричневий”, „Ломанн ЛСЛ” у віці 30-, 52-, 64-тижнів (по 30 шт.); визначили вміст вітамінів А і В2, каротиноїдів у жовтку яєць. Для оцінки забарвленості жовтка яєць використовували шкалу Ля-Рош, визначення проводили на білому фоні при розсіяному денному світлі. Амінокислотний склад яєць вивчали методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі марки ААА-339М фірми „Мікротехна-Прага”. Визначали вміст у яйцях токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів, антибіотиків, мікробіологічних показників, радіонуклідів згідно з „Обов'язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветмедицини, і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво” (2004).

Поліморфізм білків яєць вивчали в лабораторії відділу генетики та селекції Інституту птахівництва НААН України. Генетичний поліморфізм локусів, що контролюють синтез яєчних білків, визначали шляхом проведення горизонтального електрофорезу в крохмальному гелі за методом Смітіса з використанням буферних систем Гане (Кутнюк П.И. и др., 1986). Рівень гетерозиготності визначали як відсоток гетерозиготних локусів від загальної кількості досліджуваних локусів за чотирма генетичними системами Ov, G3, G2, Tf. Генетичну рівновагу перевірили методом ч2 (Меркурьева Е.К., Шангин-Березовский Г.Н., 1983). У першому досліді матеріалом для досліджень слугували яйця курей фінальних гібридів дев'яти кросів, від яких відібрано по 30-40 яєць, у другому - трьох кросів шести промислових стад. Для аналізу одержаних даних використовували кореляційний та кластерний аналізи. Рівень генетичної подібності між кросами визначали за допомогою матриць генетичної дистанції (CD) та міжгрупової (Фst) молекулярної різниці (Ней М., Кумар С., 2004).

На базі відділу молекулярно-діагностичних досліджень Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіП України провели дослідження з генотипування курей кросу „Ломанн коричневий”, „Ломанн ЛСЛ” (по дві популяції кожного кросу різного походження), „Хайсекс білий”, „Хай-Лайн W-98”. Для дослідження відібрали проби покривного пір'я з ділянки спини у 120 курей промислового стада. Геномну ДНК ізолювали з пульпи пір'їн за допомогою наборів «QIAamp® DNA Mini Kit» (Qiagen, Німеччина) за інструкцією виробника. П'ять мікросателітних локусів відібрали згідно з рекомендаціями Міжнародного комітету товариства генетики тварин (ISAG). Полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) застосовували для ампліфікації мікросателітних маркерів у стандартних умовах. Продукти ПЛР денатурували формамідом (Sigma) та розділяли методом капілярного електрофорезу на генетичному аналізаторі „ABI Prizm 3130” Genetic Analyzer (Applied Biosystem, США). Розміри алелей визначали за допомогою програмного забезпечення «Gene Maрper 3.7» (Applied Biosystem, США) і стандарту «Genescan-ROX 500» (Applied Biosystem, США). Частоти та кількість алелей оцінювали безпосереднім підрахунком та аналізом одержаних генотипів. Очікувану та одержану гетерозиготність (Hexp та Hobs), індекс поліморфізму (РІС) та вірогідність виключення помилкового збігу алелей (РЕ) визначали із використанням програмного забезпечення Cervus 3.0.3 (Marshall T.C., 1998) та PowerStatsV12 (Promega).

Визначена ефективність застосування стабілізуючого добору за рівнем живої маси курей при використанні порід адлерська срібляста, кучинська ювілейна і гібридів „Білорусь-9”кучинська ювілейна. Розподіляли птицю на класи, виходячи з нормованого відхилення особин за живою масою у 15-тижневому віці: модальний клас - М0 (Х±0,67у), мінус-варіант - М- (Х-0,67у і менше), плюс-варіант - М+ (Х+0,67у і більше). Для оцінки ефективності дослідження були визначені показники несучості на початкову несучку, вивід курчат у групах курей різних класів розподілу, вихід добового молодняку на 1 голову батьківського стада.

Для визначення економічної ефективності проведених досліджень використана „Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений”(1983).

Результати досліджень

Продуктивність курей спеціалізованих яєчних кросів залежно від паратипових факторів. За результатами використання 12 груп курей кросу „Бованс ГЛ” в умовах ВАТ „Птахофабрика „Перше травня” встановлено загальний високий рівень продуктивності курей за певної варіації між стадами. За використання методу парних різниць (табл.1) за всіма вивченими показниками, окрім збереженості поголів'я у віці 32 та 52 тижні, встановлена вірогідна (р<0,05...р<0,001) різниця зі стандартними значеннями для цього кросу. Тобто, фактичні показники продуктивності достовірно нижчі за використання птиці в умовах господарства, а при врахуванні оцінки птиці різних генерацій - достовірним є і вплив взаємодії „генотипсередовище”.

Таблиця 1. Достовірність різниці між фактичними і нормативними значенням (t)

Вік, тижні	Несучість на початкову несучку	Інтенсивність несучості	Маса яєць	Збереженість поголів'я	Жива маса
32	4,29	р<0,01	5,79	р<0,001	6,58	р<0,001	2,19	р>0,05	2,99	р<0,05
52	4,85	р<0,001	4,39	р<0,01	4,11	р<0,01	1,76	р>0,05	4,38	р<0,01
64	4,87	р<0,05	3,93	р<0,01	3,90	р<0,01	2,66	р<0,05	3,89	р<0,01
72	5,70	р<0,001	3,60	р<0,01	4,95	р<0,001	3,58	р<0,01	3,24	р<0,01

Використовуючи дисперсійний аналіз продуктивності 18 груп курей промислового стада, одержаних від батьківських стад за три суміжні генерації, вивчали вплив належності до генерації на її основні показники. Встановлено суттєвий вплив фактора на рівень прояву ознак, особливо на показник несучості на початкову несучку впродовж всього продуктивного періоду - 35,39...83,22% (р<0,05...0,001), інтенсивності несучості - 41,02...57,25%

(р<0,05...0,01), маси яєць (зx2=0,4018...0,3327, р<0,05). На рівень збереженості встановлено суттєвий вплив лише у 32-тижневому віці (зx2=0,7196, р<0,001).

Аналіз одержаних даних свідчить про вплив взаємодії факторів „генотипсередовище” як для фінального гібрида, так і при утриманні батьківського стада на продуктивність їх нащадків, і, певною мірою, про зміни загального рівня генетичного потенціалу птиці, яка завозиться в країну, що вимагає проведення контролю і аналізу генетичної структури батьківських стад.

Аналіз продуктивних якостей курей кросу „Хайсекс білий” в умовах НДППЗ ім.Фрунзе, ВАТ „Птахофабрика „Перше травня”, ЗАТ „Малинове” свідчить про високий рівень продуктивності курей за 72 тижні життя: несучість на початкову несучку становила 283,3...317,4 шт., маса яєць - 63,4...67,8 г, жива маса курей - 1591...1809 г, збереженість - 74,66…91,76 %. Рівень прояву фактичних показників порівняно з нормативними коливався між групами кросу: за показниками несучості на початкову несучку в межах 89,65...100,24%, інтенсивності несучості - 89,31...104,49%, збереженості поголів'я - 82,49...100,11%, маси яєць - 92,18...108,13%, живої маси - 88,18...108,85%. Встановлена вірогідна (р<0,05...р<0,001) різниця за переважною більшістю ознак (окрім показника збереженості поголів'я у 32- та 72-тижневому віці) за рівнем їх прояву і нормативними значеннями для кросу. За результатами дисперсійного аналізу не встановлено вірогідного впливу фактора (господарства) на мінливість показників продуктивності, за винятком показника „інтенсивність несучості” у 64-тижневому віці (р<0,05). Одержані дані свідчать про високий рівень генетичного потенціалу продуктивності птиці кросу „Хайсекс білий”, його адаптаційну здатність, що й зумовлює стабільність прояву ознак у різних умовах середовища.

Комплексна оцінка продуктивних якостей курей різних структурних складових кросу (на прикладі кросу „Хайсекс білий”). На підставі оцінки основних показників продуктивності прабатьківських, батьківського і промислового стад курей кросу „Хайсекс білий” в умовах НД ППЗ ім.Фрунзе встановлено рівень прояву гетерозису за основними ознаками (табл.2).

Таблиця 2. Гетерозис за основними ознаками курей кросу „Хайсекс білий”

Вік, тижні	Гетерозис у батьківського стада	Гетерозис у промислового стада
	до прабать-ківського стада >А+В	до прабать-ківського стада >С+D	зоотехніч-ний	1 група	2 група	3 група
Жива маса
17	2,46	0,81	1,62	12,88	5,24	12,70
64	-1,14	3,22	0,99	3,88	-3,99	-2,20
Маса яєць
32	2,03	2,55	2,29	2,32	-5,14	-3,32
52	1,12	0,80	0,96	7,45	3,01	3,96
64	1,27	-0,16	0,55	6,60	5,66	6,60
Несучість на початкову несучку
32	7,95	12,42	10,14	-6,29	-7,84	-7,72
52	6,05	6,21	6,13	-1,81	-1,24	-2,57
64	9,75	7,18	8,45	0,04	1,00	-0,97
Вивід курчат
31	27,60	5,39	15,44	-	-	-
38	13,72	5,77	9,60	-	-	-

За ознаками „жива маса” і „маса яєць” рівень гетерозису є нижчий, ніж за показниками несучості і виводу курчат, що підтверджує спрямованість селекційної роботи з батьківським стадом. У онтогенезі спостерігається зміна прояву гетерозису в курей батьківського стада порівняно з прабатьківськими формами. Тому при його характеристиці, враховуючи особливості організації селекційно-племінної роботи з кросами яєчних курей, доцільно визначати прояв гетерозису до конкретної прабатьківської форми.

Рівень прояву гетерозису в промислового стада (на прикладі 3-х груп за утримання в кліткових батареях різних типів) є нижчим, ніж у батьківського стада, і спостерігається лише за окремими ознаками. За показником несучості на початкову несучку за 64 тижні життя гетерозис становить 97...101%. Перевага батьківської форми за масою яєць у 32-тижневому віці і живою масою у 64-тижневому віці спричинена більшою мірою технологічними факторами.

Застосування методів інтегральної оцінки онтогенетичних змін продуктивності курей яєчних кросів. За результатами використання курей 12 яєчних кросів в окремих господарствах встановлено високий рівень прояву основних ознак продуктивності. Кури кросів „Ломанн ЛСЛ ”, „Ломанн коричневий” і „Шевер 579” за більшістю ознак впродовж всього періоду продуктивного використання перевищували нормативні значення. Встановлена вірогідна різниця (P<0,05...P<0,001) між нормативним значенням для кросів і рівнем несучості, її інтенсивності, живої маси та маси яєць. За показником збереженості поголів'я (рівень прояву якого порівняно з нормативами становив 87,72...100,61%) одержано найнижчі значення, що свідчить про вагомий вплив паратипових факторів саме на цей показник.

Проведений аналіз рівня прояву основних показників продуктивності курей яєчних кросів свідчить про їх певну міжкросову специфічність і різницю за рівнями експресії ознак впродовж всього періоду продуктивного використання, а також про специфічну відповідь конкретного генотипу на паратипові фактори, що виявляється при використанні кросів. Генетичний потенціал основних кількісних ознак продуктивності курей кросів є високого рівня, що зумовлює постійність його прояву в різних умовах середовища.

Для комплексної оцінки кросів, що вивчались, та онтогенетичних змін показників їх продуктивності застосовано метод кластерного аналізу. На початку продуктивного періоду (20-24 тижні життя) встановлено чітку відокремленість курей „білих” кросів („Ломанн ЛСЛ”, „Іса білий”, „Хайсекс білий”) від інших за їх групування в один кластер. З 28-тижня і впродовж наступних 20 тижнів (до 48-тижня життя) встановлена чітка відмінність кросу „Моріні” і подібність за проявом комплексу ознак кросів „Іса білий”, „Хай-Лайн W-98”, „Хайсекс білий”, які згруповано в єдиний кластер. У подальшому встановлено значну віддаленість і окреме положення у просторі координат кросу „Хай-Лайн W-98” та відокремлене - кросів „Тетра СЛ” та „Моріні”.

Таблиця 3. Критерій інтегрального оцінювання фенотипу курей різних кросів і розподіл їх за класами

Крос	Вік, тижні
	20	24	28	32	36	40	44	48	52	56	60	64
„Ломанн ЛСЛ”	4,24	4,06	4,71	4,90	5,04	5,15	5,16	5,20	5,20	5,20	5,26	5,25
„Ломанн коричневий”	4,20	4,24	4,66	4,76	4,79	4,84	4,88	4,92	4,92	4,92	4,94	4,90
„Тетра СЛ”	4,33	4,49	4,45	4,42	4,31	4,32	4,38	4,49	4,49	4,49	4,20	4,27
„Іса білий”	4,79	4,48	4,26	4,30	4,39	4,48	4,55	4,55	4,55	4,55	4,64	4,62
„Іса коричневий”	4,90	5,16	4,80	4,92	4,95	4,91	4,89	4,78	4,78	4,78	4,68	4,64
„Шевер 579”	4,73	5,27	5,10	5,19	5,08	4,90	4,82	4,75	4,75	4,75	4,75	4,74
„Хай-Лайн коричневий”	5,18	5,09	4,90	4,65	4.76	4,73	4,71	4,73	4,73	4,73	4,78	4,80
„Моріні”	5,99	6,11	6,37	6,28	6,38	6,38	6,29	6,24	6,24	6,24	6,05	6,01
„Бованс ГЛ”	5,19	5,21	5,06	4,90	4,91	4,91	4,96	4,99	4,99	4,99	5,01	5,01
„Хайсекс коричневий”	5,11	5,18	5,09	4,88	4,85	4,84	4,87	4,92	4,92	4,92	4,91	4,89
„Хайсекс білий”	5,27	5,19	5,24	5,14	5,15	5,19	5,25	5,31	5,31	5,31	5,46	5,59
„Хай-Лайн W-98”	6,07	5,52	5,37	5,68	5,38	5,35	5,25	5,14	5,14	5,14	5,33	5,29

Аналіз проведених розрахунків (табл.3) критерію інтегрального оцінювання фенотипу з подальшим розподілом кросів на класи свідчить про те, що кроси „Іса білий” та „Тетра СЛ” впродовж всього продуктивного періоду характеризуються невисокими значеннями критерію І. Кроси „Ломанн ЛСЛ” та „Ломанн коричневий” на початку продуктивного періоду віднесено до класу М-, а з 28 тижня - до класу М0. Кроси „Шевер 579”, „Хай-Лайн коричневий”, „Бованс ГЛ”, „Хайсекс коричневий” стабільні у прояві ознак і за критерієм інтегрального оцінювання віднесені до класу М0. Крос „Хай-Лайн W-98” у першій половині продуктивного використання віднесено до класу М+, а з другої - до класу М0; крос „Хайсекс білий” - М0, а потім - М+. Крос „Моріні” стабільно входив до класу М+.

Такий підхід для оцінки груп курей кросу „Бованс ГЛ” за утримання в умовах одного господарства показав (табл.4), що характер розподілу класів серед груп птиці у віковому аспекті значно відрізняється від одержаного при оцінці продуктивності різних кросів, що зумовлено дією різних факторів - у цьому випадку паратипового характеру на відміну від генотипово зумовленого впливу при оцінці різних кросів. Встановлено, що спостерігається менша варіація у за критерієм І у різному віці для груп курей кросу порівняно зі значенням груп кросів, оскільки крос є консолідованою структурною одиницею, що проявляється при комплексній оцінці за рядом показників.

Таблиця 4. Критерій інтегрального оцінювання фенотипу курей кросу „Бованс ГЛ” і розподіл груп за класами

Вік, тижні	Група
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
20	4,71	5,40	5,39	5,13	5,45	4,50	4,64	4,77	4,43	4,95	5,75	4,89
24	4,99	5,43	5,38	5,74	5,57	3,79	4,85	4,81	4,36	4,27	5,34	5,48
28	4,88	5,28	5,30	5,37	4,96	3,89	4,89	4,97	4,57	5,21	5,31	5,38
32	5,60	4,98	5,15	5,13	4,70	5,25	5,13	5,41	4,14	4,76	5,68	4,07
36	5,69	5,05	4,71	5,18	4,94	4,90	4,66	4,77	4,16	4,88	5,38	5,66
40	5,10	4,65	4,82	5,38	5,19	4,65	4,98	4,73	4,66	4,90	5,46	5,48
44	5,06	4,58	5,09	5,15	5,64	4,01	4,36	5,13	4,65	5,14	5,47	5,72
48	4,53	4,90	5,36	5,26	5,16	4,22	5,16	5,27	4,58	4,99	5,10	5,46
52	5,01	4,88	4,89	4,52	5,12	4,74	5,23	4,99	5,27	5,21	4,55	5,59
56	4,91	4,65	4,34	4,52	5,05	5,08	5,12	5,16	5,38	5,67	4,65	5,48
60	4,63	4,98	5,30	3,90	4,85	5,02	5,55	5,01	5,31	5,16	4,77	5,52
64	4,85	4,57	5,14	4,18	5,15	4,80	5,62	5,06	5,16	5,26	4,93	5,28

Для подальшої оцінки 12 кросів яєчних курей використали поєднання пробіт-методу і методу побудови ранжированих рядів за комплексом ознак. За змінами положення кросу в ранжированому ряді за сумарним індексом простежили особливості комплексного прояву ознак: у кросів „Ломанн ЛСЛ” та „Ломанн коричневий” з віком ранг поступово збільшується; кроси „Іса білий”, „Тетра СЛ” характеризуються постійно низьким положенням серед кросів; близьким за рангом до них є і крос „Хай-Лайн коричневий” (5-10). У кросу „Іса коричневий” - ранг знижується з віком. Кроси „Хайсекс коричневий” та „Бованс ГЛ” займають середнє місце (відповідно 5-8 та 4-7), а „Шевер 579”значно змінює своє положення у ряді поміж інших кросів (3-10). Крос „Моріні” з 24-тижневого віку стабільно займає перше місце серед всіх кросів. Кроси „Хайсекс білий” та

„Хай-Лайн W-98” мають високий ранг впродовж всього періоду. Загалом, сумарний індекс кросу значно змінюється з віком птиці. Це свідчить, що виявлені при комплексній оцінці кросів особливості надають можливість простежити у віковому аспекті прояв рівня продуктивності за комплексом основних ознак і встановити критичні вікові точки при роботі з певним кросом.

Розраховані коефіцієнти кореляції між рівнем продуктивності за ознаками (у віці 32, 52 та 64 тижні) та сумарним індексом і рангом підтверджують це положення (табл.5): встановлено високий кореляційний зв'язок між ознаками та сумарним індексом і рангом з показником несучості на початкову несучку (відповідно r=0,5912...0,8242 і r= - 0,5384...-0,7477), з показником інтенсивності несучості (відповідно r=0,7280...0,7946 і r= -0,7427...-0,8406).

Таблиця 5. Коєфіціенти кореляції між показниками продуктивності та сумарним індексом і рангом

Ознака	Вік, тижні	Сумарний індекс за період, тижні	Ранг за період, тижні
		32	52	64	32	52	64
Несучість на початкову несучку	32	0,8242	0,5912	0,6264	-0,7477	-0,5384	-0,6167
	52	-	0,7472	0,7517	-	-0,6583	-0,6925
	64	-	-	0,7537	-	-	-0,7081
Інтенсивність несучості	32	0,7575	0,7802	0,7326	-0,7863	-0,8047	-0,7427
	52	-	0,7280	0,7453	-	-0,8406	-0,7477
	64	-	-	0,7946	-	-	-0,7872
Маса яйця	32	0,0942	-0,1938	-0,2623	0,0205	0,3272	0,3251
	52	-	-0,1938	-0,3788	-	0,3879	0,3551
	64	-	-	-0,3170	-	-	0,2418
Жива маса	32	-0,4839	-0,5654	-0,6936	0,4398	0,5989	0,6066
	52	-	-0,5478	-0,6715	-	0,5627	0,5664
	64	-	-	-0,6551	-	-	0,5388

Критерій інтегрального оцінювання фенотипу за основними показниками продуктивності для різних стад курей кросу „Хайсекс білий” (табл.6) є приблизно одного рівня для прабатьківських стад і нижчий, ніж для батьківського і промислових стад кросу, за вищої варіації критерію у промислових стадах.

Таблиця 6. Критерій інтегрального оцінювання фенотипу курей кросу „Хайсекс білий”

Вік, тижні	Прабатьківське стадо >А+В	Прабатьківсь-ке стадо >С+D	Батьківське стадо >АВ+СD	Фінальний гібрид кросу
				1 група	2 група	3 група
20	4,8125	4,6611	5,4638	5,2027	4,9415	4,9183
24	4,6900	3,8170	5,9436	5,2165	5,2724	5,0603
28	4,7817	4,6353	5,9724	4,7124	5,0535	4,8488
32	4,4824	4,8584	5,8614	4,6749	5,3219	4,8013
36	4,2106	4,6655	5,8830	4,8453	5,3116	5,0856
40	4,2295	4,3071	5,8766	4,7801	5,7291	5,0785
44	3,8530	4,2810	5,8126	4,9111	5,8197	5,3231
48	4,0406	4,2663	5,9213	5,1526	5,6646	4,9593
52	4,1075	4,0701	5,6380	5,4228	5,7248	5,0368
56	4,0511	4,1415	5,5738	5,0474	5,7980	5,3882
60	3,7316	4,5535	5,2222	5,3478	6,1012	5,0436
64	3,7188	4,7042	5,0913	5,1030	5,9086	5,4746

Еколого-генетичні параметри продуктивних ознак курей у комплексній оцінці спеціалізованих яєчних кросів. За показниками продуктивності курей батьківських стад кросів „Хайсекс білий” та „Хайсекс коричневий” розраховано еколого-генетичні параметри (табл.7). Встановлено, що крос „Хайсекс коричневий” характеризується вищими параметрами за показниками інтенсивності несучості, збереженості, маси яєць, а „Хайсекс білий” - лише за показниками живої маси у віці 17- та 30-тижнів, несучості у віці 30- та 52-тижнів, у старшому віці втрачає свою перевагу за цими показниками. Параметр ЗАЗ за живою масою, несучістю, її інтенсивністю є практично однаковим у кросів. Відмінності встановлено за показниками маси яєць та збереженості поголів'я. Оцінка екологічної пластичності і стабільності курей батьківських стад кросів свідчить про різницю як між кросами за їх співвідношенням, так і про ефект взаємодії „генотипсередовище” в детермінації рівня продуктивності.

Загалом, показники пластичності і стабільності також можуть використовуватись як критерії відповідності умов середовища генетичному потенціалу продуктивності курей. В той же час, наявність значних відмінностей за цими показниками впродовж всього періоду продуктивного використання вказує на необхідність врахування у взаємодії „генотипсередовище” складової „генотиптехнологія” і коригування параметрів технологічного процесу виробництва продукції за використання певного кросу.

Таблиця 7. Еколого-генетичні параметри курей батьківських стад різних кросів

Ознака	Вік, тижні	„Хайсекс коричневий”	„Хайсекс білий”
		bi	Si2	ЗАЗ	bi	Si2	ЗАЗ
Жива маса	17	0,4916	0,0029	1,3214	1,5084	0,0161	1,0260
	30	0,0492	0,0007	1,4322	1,9508	0,0064	1,5890
	52	1,7342	0,0054	2,0022	0,2658	0,0006	1,9982
	64	1,5904	0,0747	2,3110	0,4096	0,0005	2,0043
Маса яєць	30	0,9359	5,1609	-1,6421	1,0641	3,6555	-0,3734
	52	2,1246	9,4615	0,1241	-0,1246	0,5375	0,6713
	64	1,7978	3,4039	-1,2742	0,2022	0,0817	0,2342
Несучість на початкову несучку	30	0,9934	0,0034	-3,2124	1,9984	0,0342	-2, 6891

Подобные документы

• Інкубація яєць курей яєчних кросів

  Промислове птахівництво та значення інкубації в племінній справі одержання життєздатних курчат. Системи для автоматизації, управління та контролю процесів інкубації. Розвиток зародків яєчних курей; фактори, що впливають на інкубацію та вивід молодняку.
  
  курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.10.2014
  

• Продуктивність курей несучок в залежності від яруса батареї в підпрємсті "Авіс - Україна"

  Матеріально-технічна база для ведення галузі птахівництва. Технологічні особливості вирощування та утримання яєчних курей. Аналіз і оцінка технологічних умов утримання і годівлі курей промислового стада кросів "Хайсекс" в умовах ТОВ "Авіс - Україна".
  
  дипломная работа [2,8 M], добавлен 20.06.2012
  

• Технологія, методи і прийоми інтенсивної селекції. Використання досягнень генетики у птахівництві

  Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.
  
  курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012
  

• Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва

  Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії. Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей-несучок на птахофабриці. Порівняння впливу ефективності застосування преміксів на продуктивність та якість продукції курей.
  
  дипломная работа [203,3 K], добавлен 28.11.2010
  

• Динаміка поствакцинального імунітету у курей щодо метапневмовірусної інфекції

  Особливості визначення епізоотичної ситуації та аналіз динаміки рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу. Обґрунтування необхідності вакцинації.
  
  доклад [220,7 K], добавлен 01.02.2010
  

• Розробка лікувально-профілактичних заходів з приводу аскаридіозу курей

  Умови утримання птиці в умовах навчально-дослідного племінного птахівничого завода ім. Фрунзе НАУ Сакського району. Епізоотична ситуація щодо аскаридіозу курей, збудник та рівень ураженості поголів’я курей. Розробка лікувально-профілактичних заходів.
  
  дипломная работа [64,5 K], добавлен 31.01.2014
  

• Організація промислового виробництва яєць на птахофабриці

  Походження та господарські особливості курей. Вплив деяких факторів на продуктивність птиці. Технологія виробництва харчових яєць. Корми, годівля та напування різних вікових груп курей. Розрахунок собівартості та рентабельності виробництва яєць.
  
  курсовая работа [124,0 K], добавлен 14.11.2010
  

• Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі

  Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
  
  курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Технологія виробництва м’яса качок

  Характеристика сучасних порід і кросів качок. Особливості годівлі і утримання птиці у період вирощування та продуктивний період. Забій, обробка і збереження м’яса. Оборот поголів’я та економічна ефективність виробництва. Ветеринарно-профілактичні заходи.
  
  курсовая работа [252,4 K], добавлен 26.02.2014
  

• Оцінка стану продуктивності праці у рослинництві на підприємстві СТОВ "Людмила"

  Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства. Виявлення резервів покращення екстенсивного використання його ресурсів. Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці у галузі рослинництва. Обґрунтування шляхів її підвищення.
  
  курсовая работа [89,6 K], добавлен 08.10.2014
  

• Обстеження і лікування птиці с аскаридіозом

  Обстеження системи дихання, травлення, сечостатевої, нервової системи. Дослідження зони патологічного процесу. Встановлення діагнозу – аскаридіоз курей. Загальні відомості про цю хворобу. Схема лікування, препарати, рекомендації щодо умов утримання птиці.
  
  история болезни [438,2 K], добавлен 12.12.2013
  

• Шляхи підвищення продуктивності насаджень України

  Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.
  
  лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011
  

• Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів

  Перспективи розвитку птахівництва, роль ферментів в годівлі курей, особливості протеїнової, енергетичної та мінеральної годівлі. Аналіз дії ферментного препарату МЕК (мультиензимної композиції) у складі комбікорму з перевагою зерна і соняшникового шроту.
  
  дипломная работа [95,7 K], добавлен 02.11.2010
  

• Аналіз діяльності свинарського господарства

  Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м'яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів'я свиноматок, кнурів, поросят.
  
  курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.03.2013
  

• Організація вирощування ремонтного молодняку в умовах ПП "Радівське" с. Радівка Калинівського району

  Закономірності росту органів у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку. Фізіологічні особливості відтворювальної здатності телиць. Первинна обробка молока в господарстві. Механізація основних виробничих процесів.
  
  курсовая работа [559,4 K], добавлен 07.06.2013
  

• Аналіз продуктивності праці в рослинництві

  Наукові основи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Показники продуктивності праці в рослинництві та методика їх визначення. Шляхи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Природн-економічні умови сільськогосподарського виробництва.
  
  курсовая работа [70,6 K], добавлен 08.12.2008
  

• Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві

  Зміст та економічна ефективність інтенсифікації та інновацій в сільському господарстві. Оцінка рівня інтенсифікації і продуктивності зернового виробництва. Механізація та хімізація виробництва як основні напрямки підвищення продуктивності аграрної галузі.
  
  отчет по практике [56,1 K], добавлен 26.11.2010
  

• Кнемідокоптоз курей

  Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних і окремих систем організму. Проведення епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки. Аналіз хвороби "кнемідокоптоз птиці": діагностика, лікування, заходи боротьби та профілактики.
  
  история болезни [31,8 K], добавлен 31.01.2012
  

• Метапневмовірусні інфекції птиці

  Вивчення метапневмовірусної інфекції - гострого інфекційного захворювання курей, симптомами якого є трахеальні хрипи, кашель, чхання. При цьому захворюванні вражаються яйцеводи, якість яєць погіршується. Джерела інфекції та методи розповсюдження вірусу.
  
  доклад [39,9 K], добавлен 01.02.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам