Теоретичне обґрунтування та методологія системи оцінювання курей яєчних кросів

Аналіз показників, які характеризують інтенсивність нарощування несучості, дозволив виявити ряд закономірностей, а саме: високий рівень інтенсивності формування нарощування несучості у прабатьківських і промислових стад поєднується з низьким значенням індексу рівномірності. Кури батьківського стада характеризуються найвищим середньодобовим темпом нарощування несучості. Для промислового стада характерним є поєднання найвищого рівня загального темпу нарощування несучості (1,6928...1,8060) і низького - індексу напруги росту несучості (0,3807...0,4061) на відміну від курей племінних стад. Показник р є значно вищий у курей батьківського стада порівняно з прабатьківськими (25,1212 проти 19,7399 та 19,7400 відповідно), а у промислового - значення цього показника є проміжним. Встановлено істотний позитивний кореляційний зв'язок показників Ір, СП, р з рівнем несучості. Відзначимо показник р, оскільки саме високий рівень зв'язку цього показника з рівнем несучості у всі вікові періоди (r=0,8026...0,9332) може бути передумовою для прогнозування рівня несучості.

Проведення аналізу несучості курей яєчних кросів за використання математичних моделей Мак-Міллана і Мак-Неллі показало, що для кросів характерні специфічні особливості за співвідношенням параметрів. Серед них відзначимо кроси „Ломанн коричневий” та „Шевер 579”, для яких характерне високе значення норми нарощування несучості. Співвідносний аналіз параметрів моделі та рівня загальної несучості свідчить, що він може бути зумовлений різним поєднанням констант несучості. Це підтверджує і значна мінливість співвідношення моделей a/о та о/a. Параметри моделі Мак-Міллана о та Tо мають високий від'ємний зв'язок із загальним рівнем несучості: r (о) = -0,5746…-0,7485, r (То) = -0,6327…-0,8974. Встановлено високу кореляційну залежність як параметрів моделі Мак-Неллі, так і їх співвідношення з рівнем несучості за різний період r= |0,5072...0,8671|. Кінетична константа моделі Т.Бріджеса має істотний зв'язок (r=0,7217...0,7864) з рівнем загальної несучості.

На основі оцінки точності прогнозування несучості птиці за даними початкового періоду (3-6 місяців) встановлено доцільність використання моделі Т.Бріджеса для прогнозування її значень на період наступних 4-5 місяців: відсоток відхилення становить 0,14...5,41 при використанні даних за перші 3 місяці несучості та 1,35...5,26 - за даними 4 місяців.

Оцінка компонентів несучості курей промислового стада в умовах взаємодії „генотипсередовище” за використання дисперсійного аналізу свідчить, що фактор належності до генерації більшою мірою впливає на особливості складових формування кривих несучості птиці, особливо на початку продуктивного періоду до виходу на плато продуктивності, ніж на загальний рівень несучості.

Оцінка морфологічних показників яєць курей у комплексній оцінці кросів. Визначенням трансгресії кросів за ознаками маси та індексу форми яєць, товщини шкаралупи (табл. 10) встановлено найбільшу генетичну подібність за комплексом морфологічних ознак яєць між кросами „Хайсекс білий” та „Бебкок Б 300” - 0,71, дещо нижчу - між парами кросів „Ломанн коричневий” та „Ломанн сенді” (0,65), „Іса коричневий” та „Моріні” (0,64). Загалом, встановлена висока подібність між собою пар ”білих” та „коричневих” кросів. Найнижчі показники трансгресії, тобто найбільші генетичні відмінності, встановлено для кросу „Хай-Лайн коричневий” та кросів „Ломанн коричневий”, „Ломанн ЛСЛ”, „Хайсекс білий”, „Бебкок Б 300” (коефіцієнти трансгресії становлять відповідно 0,29, 0,22, 0,25, 0,26), а також для кросу „Моріні” і кросів „Ломанн ЛСЛ” і „Ломанн коричневий” (відповідно 0,29 і 0,24). Особливості кросів „Хай-Лайн коричневий” та „Моріні” можна певною мірою пояснити специфічністю ведення селекційно-племінної роботи при створенні і відтворенні цих кросів. Аналіз середніх значень коефіцієнтів трансгресії для кожного кросу надає можливість підтвердити, що саме кроси „Хай-Лайн коричневий” та „Моріні” найбільше відрізняються від інших кросів. Одержані коефіцієнти трансгресії середнього рівня (0,34...0,47) замість очікуваних високих між парами однойменних кросів отриманих з різних господарств свідчать про вагомий вплив взаємодії „генотипЧсередовище” на рівень прояву морфологічних ознак яєць. При цьому, необхідно враховувати особливості ведення селекційно-племінної роботи з батьківським стадом у господарствах-репродукторах, оскільки завезення племінної продукції в промислові птахівничі підприємства проводилось з різних господарств.

Таблиця 10. Коефіцієнти тримірної трансгресії кросів за морфологічними ознаками яєць

Рівень дискретності окремих кросів за морфологічними показниками яєць від загального генофонду курей яєчних кросів змінюється в значних межах: від 0,0430 - для кросу „Хай-Лайн коричневий” до 0,7881 - для кросу „Ломанн ЛСЛ”. Встановлені відмінності між значенням одного і того ж кросу при утриманні в умовах різних господарств (для кросу „Ломанн коричнеий” - 0,4988...0,5651, „Ломанн ЛСЛ” - 0,5618... 0,7881, „Іса коричневий” - 0,4222... 0,5454) підтверджують вплив фактора умов середовища на загальну мінливість ознак.

Використання кластерного аналізу дозволило виявити достатні рівні консолідованості проаналізованих масивів даних та визначити належність кросів до певних кластерів, при цьому має місце фактична візуалізація чіткої відокремленості „білих” і „коричневих” кросів.

За морфологічними показниками яєць кроси створили три кластери: перший сформовано з кросів „Ломанн коричневий” та „Ломанн сенді”, другий - „Іса коричневий” та „Моріні”, а третій - сформовано „білими” кросами.

При вивченні якісних ознак яєць курей дев'яти кросів за використання ентропійного аналізу (табл. 11) встановлено, що ознаки яєць „маса”, „індекс форми”, „товщина шкаралупи” за класифікацією С. Біра є складно-стохастичними системами, що свідчить про пріоритети селекції та рівень консолідації кросів. Найвищий рівень детермінованості встановлено для системи „маса яєць” (Н±SEH=3,29±0,014), високий - „товщина шкаралупи” (Н±SEH =3,14±0,026) і низький - „індекс форми” (Н±SEH =2,95±0,017), що підтверджує силу впливу штучного добору за ознакою при веденні селекційної роботи, її спрямованість на покращення якісних ознак яєць курей. Встановлена в курей яєчних кросів більша частота стохастичності систем якісних ознак яєць, на нашу думку, зумовлена традиційно вищим тиском добору за цими ознаками. Варіація між кросами за ознаками „індекс форми” і „товщина шкаралупи” надає можливість визначити напрями подальшої роботи з ними.

Моделювання змін маси яєць з віком за використання математичних моделей свідчить про доцільність використання моделі Т.Бріджеса (похибка до ±3,97 %) та В.Рясенка (похибка до ±7,01%,) для опису змін маси яєць з віком за високого рівня кореляційного зв'язку між фактичними і теоретично розрахованими значеннями маси яєць (відповідно r=0,9588...0,9963 та r= -0,9061...0,9921).

Таблиця 11. Ентропійно-інформаційний аналіз морфологічних ознак яєць (n=30) курей різних кросів

курка оцінювання яєчний крос

На основі високої точності опису моделлю Т.Бріджеса зміни рівня маси яєць з віком встановлена можливість прогнозування цього показника за значеннями перших місяців продуктивності - середня похибка становить 0,84...1,94 %. Використання моделі Ф.Річардса (середній відсоток відхилення 2,35...3,15) також може бути прийнятним для цієї мети.

Біохімічний поліморфізм овобілків яєць курей фінальних гібридів яєчних кросів. За результатами аналізу біохімічного поліморфізму протеїнів яєчних білків за локусами Ov, G3, G2, Tf, встановлено (табл. 12), що співвідношення алелів А і В локусу G3 і G2 значною мірою відображає специфічність яєчних кросів. „Білі” кроси характеризуються нижчим рівнем гетерозиготності (11,25...20,83%), ніж „коричневі” (25,625...40,00%). Найнижчий рівень гетерозиготності встановлено для кросів „Ломанн ЛСЛ” (11,25%) та „Хайсекс білий” (13,125%). Виявлені відмінності між кросами зумовлені генеалогічними особливостями їх створення на основі ліній курей різних порід і підтверджують консолідованість ліній, використаних для створення кросів. Кластерний аналіз та оцінка молекулярної диференціації курей яєчних кросів підтвердили вірогідні та наявні відмінності між дослідженими генотипами курей (р<0,05...0,001).

Таблиця 12. Частота алелів поліморфних протеїнових локусів

Показники генетичної дистанції вказують на відокремленість „коричневих” і „білих” кросів та окреме положення серед них кросу „Ломанн сенді”.

Визначені коефіцієнти кореляції між частотами локусів та морфологічними показниками яєць курей свідчать про наявність істотного зв'язку між окремими парами ознак, зокрема, між частотами локусів G3, G2 та масою яєць (відповідно r = -0,7953, р<0,01 та r = 0,5602, р<0,10) та індексом форми яєць (відповідно r = -0,3638 та r = 0,4333 відповідно).

Встановлено значні відмінності між групами курей кросів при відтворенні їх в умовах різних репродукторів. У „коричневих” кросів спостерігається різниця між фактичним і теоретичним розподілом генотипів за поліморфними локусами. За локусом G2 встановлено порушення генетичної рівноваги у кросу „Ломанн коричневий” та одного з стад курей кросу „Іса коричневий”. Аналіз частот алелів локусів G3, G2 свідчить про значні відмінності між кросами і стадами: крос „Ломанн ЛСЛ” відрізняється високою частотою алеля G3А (0,975...1,000) і G2В (0,838...0,913), що є характерним для ліній породи леггорн; у „коричневих” кросів частота алеля G3А низького або середнього рівня (0,233...0,550). Крос „Ломанн коричневий” характеризується високою частотою алеля G2В в локусі G2, а у кросу „Іса коричневий” відмічено значні розбіжності між групами за частотами алелів G2А та G2В залежно від їх походження. Між групами курей кросів „Ломанн коричневий”, „Іса коричневий”, „Ломанн ЛСЛ” встановлена значна різниця за фактичним розподілом генотипів за вивченими поліморфними локусами і за рівнем гетерозиготності (різниця становить відповідно 9,375%, 21,666%, 6,875%).

Молекулярно-генетичний аналіз популяцій курей різних кросів. Результати досліджень щодо визначення генетичної структури курей кросу „Ломанн коричневий” (дві популяції кросу, які одержані з різних репродукторів) та трьох „білих” кросів („Ломанн ЛСЛ” (дві популяції кросу), „Хайсекс білий” та „Хай-Лайн W-98”) свідчать про існування відмінностей як на рівні кросів, так і популяцій (табл.13). Використання п'яти маркерів (ADL0268, MCW216, LEI0094, ADL0278, MCW248) дозволило встановити відмінності генетичної структури кросів за всіма локусами, що вивчали, - кроси значно різняться між собою за варіантним набором алелей локусів. Загалом, крос „Ломанн коричневий” характеризується найвищою варіативністю алелів локусів порівняно з „білими” кросами. Кроси „Хайсекс білий” та „Хай-Лайн W-98” мають більшу кількість варіантів алелів локусів, ніж крос „Ломанн ЛСЛ”. Загалом, групи курей „білих” кросів є близькими за генетичною структурою.

Таблиця 13. Кількість алелей локусів у різних кросів

Молекулярно-генетичний аналіз популяцій курей кросів „Ломанн коричневий” та „Ломанн ЛСЛ” дозволив встановити, що популяції курей, які завезені з репродуктора в Німеччині, більш консолідовані за своєю генетичною структурою, ніж популяції курей, які одержані з репродуктора в Україні. Розрахунок параметрів гетерозиготності показав, що перша популяція курей кросу „Ломанн коричневий” має тенденцію до гетерозиготизації за локусами LEI094 та MCW248, а друга - за локусом ADL268. Обидві популяції кросу ”Ломанн коричневий” виявляють тенденцію до гомозиготизації. Популяції є високополіморфними (РІС>0,550). Перша популяція кросу „Ломанн ЛСЛ” за локусами ADL268 та LEI094 має тенденцію до гетерозиготизації, за алелем ADL278 - до гомозиготизації, а за алелями MCW216 та MCW248 є гомозиготами.

Друга популяція проявляє тенденцію до гетерозиготизації лише за локусами ADL268 та MCW248, за локусом MCW216 вона знаходиться в стані рівноваги, за LEI094 - прагне до гомозиготизації, за алелем ADL278 є гомозиготною. Популяції кросів „Хайсекс білий” та „Хай-Лайн W-98” повністю (на 100%) гетерозиготні за локусом ADL268. Популяція кросу „Хайсекс білий” за іншими локусами має тенденцію до гомозиготизації популяції, „Хай-Лайн W-98” - за локусом MCW216 прагне до гетерозиготизації, за іншими - до гомозиготизації. Загалом, перша вибірка кросу „Ломанн ЛСЛ” знаходиться в стані рівноваги, а друга прагне до гомозиготизації популяції. Аналогічна ситуація склалася і щодо кросу „Ломанн коричневий”. Популяції кросів „Хайсекс білий” та „Хай-Лайн W-98” знаходяться у стані рівноваги. Розраховані для кросу „Ломанн коричневий” індекси поліморфізму (PIC) свідчать про його високий рівень (РІС=0,7366 та 0,6774). Популяції кросів „Хайсекс білий” (РІС=0,5052) та „Хай-Лайн W-98” (РІС=0,5508) є також високополіморфними, „Ломанн ЛСЛ” мають значно нижчі індекси поліморфізму (0,2136 і 0,2944).

Високе значення вірогідності виключення випадкового збігу алелей РЕ (РЕ>0,600) зафіксоване в першій популяції кросу „Ломанн коричневий” для локусів LEI094 (0,695) та MCW248 (0,599); щодо кросу „Ломанн ЛСЛ” значення PE для локусу ADL268 становило 0,695 для першої популяції та 0,795 для другої. Для кросів „Хайсекс білий” і „Хай-Лайн W-98” вірогідність виключення випадкового збігу алелей (PE) для ADL268 становила 1,000, що свідчить про надзвичайно високу інформативність маркера. Щодо інших маркерів цей показник значно нижчий, окрім маркера MCW216 для кросу „Хай-Лайн W-98”, де РЕ=0,599. Показник комбінованої вірогідності виключення випадкового збігу алелей для досліджуваних популяцій і кросів свідчить про його високий рівень (СРЕ=0,7167...1,000), тобто загалом високий рівень інформативності обраної панелі мікросателітних маркерів для дослідження генетичної структури курей яєчних кросів.

Використання стабілізуючого добору для підвищення відтворювальних і продуктивних якостей птиці перспективного і резервного генофонду. В птахівничих господарствах промислового типу використовується птиця спеціалізованих кросів, але в більшості присадибних та фермерських господарств набула широкого поширення птиця резервного генофонду. Проведена порівняльна оцінка птиці м'ясо-яєчного напряму продуктивності (адлерська срібляста, кучинська ювілейна, гібридної птиці „Біларусь-9”кучинська ювілейна) за використання стабілізуючого добору показала (табл.14), що найвищі показники продуктивності птиці м'ясо-яєчного напряму і, відповідно, економічної ефективності використання, встановлено для класу плюс-варіант, а для гібридної птиці „Біларусь-9”кучинська ювілейна - мінус-варіант. Це надає можливість рекомендувати застосування методу стабілізуючого добору за рівнем живої маси ремонтного молодняку в птахівничих господарствах різного типу. Для виробництва яєць доцільно використовувати гібридну птицю, одержану схрещуванням плідників спеціалізованих яєчних кросів та курей м'ясо-яєчного напряму продуктивності.

Таблиця 14. Ефективність використання стабілізуючого добору для підвищення продуктивних і відтворювальних якостей птиці

Селекційно-технологічний проект використання основного і резервного генофонду курей яєчного напряму продуктивності на основі системної оцінки популяції. З метою оптимального вибору порід, популяцій, кросів для подальшого використання для виробництва продукції розроблено загальну схему проведення системи оцінювання курей, яка може бути основою реалізації селекційно-племінної роботи в регіоні.

Системна оцінка кросів, ліній, порід курей яєчного напряму продуктивності надає можливість визначити найбільш адаптованих до технологічних умов виробничого процесу в умовах конкретного господарства.

Рівень адаптивної норми в популяції може слугувати контролем оптимальності середовища, тобто, критерієм ведення технологічного процесу. Вибраний підхід є основою запровадження „породних технологій”, виходячи з рекомендованих фірмами-розробниками кросів технологічних нормативів виробничого процесу і враховуючи конкретні умови господарства. Це дозволяє проводити моделювання технологічного процесу в господарстві і розраховувати економічну ефективність виробництва. При цьому є можливість визначити генотипи, найбільш адаптовані до умов регіонів і типів птахівничих господарств, і рекомендувати застосування певних технологічних прийомів у виробничому процесі.

Висновки

У дисертаційній роботі одержано науково-обгрунтовані теоретичні і експериментальні результати, які в сукупності забезпечують вирішення важливої наукової проблеми - розробку методології системи оцінювання курей яєчних кросів, які використовуються в птахівничих господарствах країни.

Розроблена методологія системи оцінювання курей яєчних кросів на основі визначення і аналізу рівня продуктивності курей, еколого-генетичних параметрів кросу, популяції, генетико-математичного моделювання ознак продуктивності, надання молекулярно-генетичної характеристики, що дозволяє визначити їх специфічні особливості за реалізацією генетичного потенціалу продуктивності, оцінити рівень генетичної дискретності за проявом кількісних і якісних ознак, встановити адаптаційні параметри племінних і промислових стад в умовах взаємодії „генотипсередовище”.

1. Встановлено, що яєчні кроси є стабільними за ознаками „несучість” та „конверсія корму”, які переважно зумовлені генотиповою належністю птиці (зx2=0,88 при р<0,001), і пластичними за масою яєць, яка залежить від взаємодії „генотипсередовище” (зx2=0,57 при р<0,001).

2. Використання пробіт-аналізу у поєднанні з ранговим оцінюванням дозволяє встановити вікові особливості прояву основних господарськи корисних ознак. Індексно-ранговим оцінюванням встановлено переваги кросів „Моріні”, „Хайсекс білий”, „Хай-Лайн W-98” за комплексом основних ознак продуктивності.

3. Птиця „коричневих” і „білих” кросів подібна між собою за проявом комплексу основних ознак продуктивності в онтогенезі, а кроси „Хай-Лайн W-98”, „Тетра СЛ”, „Моріні”, „Бебкок Б 300” відрізняються від них.

4. Встановлено зниження прояву гетерозису у фінальних гібридів порівняно з батьківськими формами кросу (за показником несучості на початкову несучку за 64 тижні життя 97...101% проти 108,45%). Встановлено, що ефект гетерозису за ознаками „маса яєць” і „вивід курчат” з віком зменшується.

5. Еколого-генетичні параметри кросу (стабільність, пластичність, загальна і специфічна адаптаційна здатність), які характеризують норму реакції кросу на зміну умов середовища, визначають рівень реалізації потенціалу продуктивності. Вплив взаємодії „генотипсередовище” на основні показники продуктивності промислового стада є суттєвим - для показника несучості на початкову несучку - 35,39...83,22% (р<0,05...0,001), інтенсивності несучості - 41,02...57,25% (р<0,05...0,01), маси яєць - 33,27...40,18% (р<0,05).

6. Інтегральний індекс, що включає показники несучості, її інтенсивності, маси яєць, збереженості поголів'я, надає можливість оцінити господарську цінність кросів за комплексом ознак. Встановлено, що серед 12 яєчних кросів найбільш близькими до цільового стандарту є кроси „Іса білий” та „Хай-Лайн коричневий”. Використання індексів несучості ІН І, ІН Імодиф., ІН ІІмодиф. на основі вірогідно високого кореляційного зв'язку з рівнем несучості (відповідно r=0,9205, r=0,8623, r = -0,8958) є доцільним для її оцінки за весь період використання птиці.

7. За результатами визначення показників інтенсивності росту курей прабатьківських і батьківських стад кросу „Хайсекс білий” встановлено їх високий кореляційний зв'язок з рівнем живої маси у 4-тижневому віці (r=0,907...0,974) та наприкінці періоду вирощування (r=0,865...0,960), що доцільно використовувати для прогнозування рівня живої маси молодняку. Встановлено вплив генотипової належності і статі на вар'ювання значень параметрів моделей росту Т.Бріджеса, Ф.Річардса, В.Рясенка, які з високою точністю описують вікові зміни живої маси птиці. Рівень живої маси ремонтного молодняку наприкінці вирощування визначений не абсолютними значеннями констант росту математичних моделей, а їх оптимальним поєднанням, які можуть бути використані як критерії оцінки росту.

8. Параметри математичних моделей Мак-Міллана, Мак-Неллі, Т.Бріджеса, Ф.Річардса, В.Рясенка мають високу обернену кореляцію із загальним рівнем несучості (до r= -0,8550 ...-0,9769), що доцільно враховувати при ранній оцінці стада і прогнозуванні рівня продуктивності.

9. Визначено генетичну диференціацію кросів за комплексом морфологічних ознак яєць - рівень дискретності варіює в межах від 0,0430 („Хай-Лайн коричневий”) до 0,7881 („Ломанн ЛСЛ”). Аналіз коефіцієнтів трансгресії для кожного кросу свідчить про значну відмінність кросів „Хай-Лайн коричневий” та „Моріні” від інших. Одержані коефіцієнти трансгресії середнього рівня (0,34...0,47) між парами однойменних кросів, але за утримання в різних господарствах, свідчать про вагомий вплив взаємодії „генотипЧсередовище” на рівень прояву ознак.

10. Ентропійним аналізом ознак яєць курей дев'яти кросів встановлено, що ознаки яєць „маса”, „індекс форми”, „товщина шкаралупи” є, переважно, складно-стохастичними системами; найбільший рівень детермінованості встановлено для системи „маса яєць” (Н±SEH =3,29±0,014), високий - „товщина шкаралупи” (Н±SEH =3,14±0,026) і нижчий - „індекс форми” (Н±SEH =2,95±0,017), що підтверджує силу впливу штучного добору при проведенні селекційної роботи.

11. Встановлено доцільність використання моделі Т.Бріджеса (похибка до ±3,97%) та В.Рясенка (похибка до ±7,01%) для опису змін маси яєць з віком (відповідно r=0,9588...0,9963 та r= -0,9061...0,9921), а також її прогнозування за значеннями перших місяців продуктивності - за моделлю Т.Бріджеса середня похибка становить 0,84...1,94%, за моделлю Ф.Річардса - 2,35...3,15%.

12. Аналізом біохімічного поліморфізму протеїнів яєчних білків дев'яти фінальних гібридів кросів курей виявлено специфічні особливості їх генетичної структури, що значною мірою зумовлено породними особливостями та методами селекційної роботи. Кури „білих” кросів характеризуються нижчим рівнем гетерозиготності (11,25...20,83%), ніж „коричневі” (25,63...40,00%). Встановлено відмінності генетичної структури та рівня гетерозиготності між кросами та групами курей при відтворенні їх в умовах різних репродукторів. Виявлено істотний зв'язок між частотами алелів локусів G3 , G2 і масою яєць (відповідно r = -0,7953, р<0,01 та r =0,5602, р<0,10) і індексом форми яєць (відповідно r = -0,3638 та r = 0,4333). За використання кластерного аналізу встановлена висока ідентичність „білих” кросів, спорідненість пар „коричневих” і відокремленість кросів „Моріні” та „Ломанн сенді” від інших.

13. Молекулярно-генетичним аналізом курей кросу „Ломанн коричневий”, „Ломанн ЛСЛ”, „Хайсекс білий” та „Хай-Лайн W-98” встановлено відмінності на рівні кросів і популяцій за частотами та кількістю алелів, які визначені маркерами ADL0268, MCW216, LEI0094, ADL0278, MCW248. Крос „Ломанн коричневий” характеризується вищою варіативністю алелів локусів порівняно з „білими” кросами. Кроси „Хайсекс білий” та „Хай-Лайн W-98” гетерозиготні за локусом ADL268. Популяції курей кросу „Ломанн коричневий”, „Хай-Лайн W-98” високополіморфні (РІС>0,550), нижчий рівень поліморфізму встановлено для популяції курей кросу „Хайсекс білий” (РІС=0,5052), крос „Ломанн ЛСЛ” низькополіморфний (РІС<0,300). Встановлено високий рівень інформативності вибраної панелі мікросателітних маркерів для дослідження генотипової структури курей (СРЕ=0,7167...1,000), що надає можливість проведення комплексної оцінки кросів, їх ідентифікації, контролю якості племінного і промислового стада при завезенні птиці в країну і веденні роботи з нею.

14. Виробничою перевіркою встановлена ефективність використання стабілізуючого добору за живою масою молодняку при використанні порід курей резервного генофонду (породи адлерська срібляста та кучинська ювілейна), гібридної птиці („Білорусь-9”кучинська ювілейна). Найвищі показники продуктивності чистопородної птиці встановлено для класу плюс-варіант, а для гібридної птиці „Білорусь-9”кучинська ювілейна - мінус-варіант. Це надає можливість рекомендувати застосування методу стабілізуючого добору за рівнем живої маси ремонтного молодняку для підвищення продуктивності птиці в птахівничих господарствах різного типу.

15. Розроблено і обґрунтовано селекційно-технологічний проект використання основного і резервного генофонду курей яєчного напряму продуктивності на основі системної оцінки популяції. Комплексний підхід до роботи з популяцією впродовж тривалого часу дає можливість забезпечити систему управління селекційними і технологічними процесами, яка базується на оцінці селекційних змін в генераціях і впровадженні найбоптимальніших для конкретного генотипу технологій.

Пропозиції виробництву

1. Для оптимального вибору порід, популяцій, кросів курей при виробництві продукції рекомендовано проводити системний аналіз кросів яєчних курей, який включає оцінку генетичного потенціалу продуктивності і ступеня його реалізації, використовувати систему індексно-рангової оцінки кросів, проводити оцінку адаптаційного потенціалу птиці та генетичну оцінку із застосуванням мікросателітних маркерів.

2. У регіональних програмах виробництва продукції птахівництва впровадити розроблений селекційно-технологічний проект використання основного і резервного генофонду курей яєчного напряму продуктивності на основі системної оцінки популяції, що сприятиме підвищенню ефективності ведення селекційно-племінної роботи і технологій виробництва продукції в птахівництві.

3. Рекомендовано впровадити генотипування курей яєчних кросів із застосуванням мікросателітних маркерів ADL0268, MCW216, LEI0094, ADL0278, MCW248 для ідентифікації і контролю якості поголів'я.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бородай В.П. Технологія виробництва продукції птахівництва / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко, В.В.Мельник // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України: монографія в 2 т. - К.: Видавництво ТОВ „Алефа”, 2003. - Т. 2. - С. 72-79. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

2. Бородай В.П. Сучасний стан розвитку птахівництва / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко, В.В.Мельник // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України: монографія в 2 т. - К.: Видавництво ТОВ „Алефа”, 2004. - Т. 2. - С. 452-460. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

3. Бородай В.П. Стан і перспективи розвитку птахівництва / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко, В.В.Мельник // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України і АР Крим: монографія в 2 т. - К.: Видавництво ТОВ „Алефа”, 2005. - Т. 2. - С. 491-505. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

4. Пономаренко Н.П. Прийоми підвищення ефективності відбору ремонтного молодняку яєчної птиці / Н.П.Пономаренко // Птахівництво. - 2001. - Вип. 51. - С. 126-130.

5. Бородай В.П. Використання математичних моделей для оцінки параметрів росту птиці / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2001. - Вип. 41. - С. 109-112. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

6. Бородай В.П. Особливості кривих несучості птиці в залежності від енергії росту молодняку яєчних курей / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2002. - Вип. 6. - С. 226-269. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

7. Бородай В.П. Адаптаційна здатність птахів різних типів інтенсивності росту / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко // Птахівництво. - 2003. - Вип. 53. - С. 32-34. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

8. Пономаренко Н.П. Прогнозування живої маси курей за модифікованою моделлю Т.К.Бріджеса / Н.П.Пономаренко // Таврійський науковий вісник. - 2003. - Вип. 28. - С. 114-118.

9. Пономаренко Н.П. Використання математичних моделей для оцінки компонентів несучості курей рівновагових угруповань / Н.П.Пономаренко // Птахівництво.- 2004. - Вип. 55. - С. 105-108.

10. Бородай В.П. Показники якості і безпеки харчових яєць курей різних кросів / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко, В.В.Мельник // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2005. - Вип. 4 (32). - С. 154-161. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

11. Пономаренко Н.П. Селекційно-технологічні рішення в системі виробництва птахівницької продукції / Н.П.Пономаренко, В.П.Бородай // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Тваринництво”. - 2006. - Вип. 10 (11). - С. 104-109. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

12. Пономаренко Н.П. Оцінка продуктивності курей кросу „Ломанн браун” / Н.П.Пономаренко // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2006. - Вип. 32 - С. 79-81.

13. Ващенко О.М. Продуктивність курей кросу „Шевер-579” в умовах ТОВ „Птахофабрика „Полтавське сонечко” / О.М.Ващенко, Н.П.Пономаренко, В.В.Мельник // Птахівництво. - 2006. - Вип. 58. - С. 46-49. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків) .

14. Пономаренко Н.П. Племінні ресурси курей яєчного напряму продуктивності в Україні / Н.П.Пономаренко // Науковий вісник НАУ.- 2007. - Вип. 109. - C. 183-190.

15. Пономаренко Н.П. Біохімічний поліморфізм овобілків фінальних гібридів кросів яєчних курей / Н.П.Пономаренко // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 114. - С. 140-145.

16. Пономаренко Н.П. Зміна генетичної структури яєчних курей при відтворенні кросів в різних репродукторах / Н.П.Пономаренко // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2007. - Вип. 38. - С. 147-152.

17. Пономаренко Н.П. Генетична структура і продуктивність курей яєчних кросів / Н.П.Пономаренко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 3 (34). Ч. 3. - С. 120-124.

18. Коваленко В.П. Селекційно-генетичні функції у птахівництві / В.П.Коваленко, В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 9. - С. 41-43. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

19. Пономаренко Н.П. Еколого-генетичні параметри продуктивності курей яєчних кросів за результатами конкурсних випробовувань / Н.П.Пономаренко // Наукові доповіді НАУ. - http://nd.nauu.kiev.ua/2007-3/07pnpoct.pdf

20. Бородай В.П. Системи контролю і оцінка показників якості і безпеки продукції птахівництва / В.П.Бородай, М.Є.Жеребов, Н.П.Пономаренко, В.В.Мельник // Птахівництво. - 2007. - Вип. 60, Ч. 1. - С. 241-247. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

21. Пономаренко Н.П. Взаємодія „генотипсередовище” у формуванні продуктивності курей промислового стада / Н.П.Пономаренко // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія „Тваринництво”. - 2008. - Вип. 6 (14). - С. 104-107.

22. Пономаренко Н.П. Трансгресія кросів яєчних курей за морфологічними показниками яєць / Н.П.Пономаренко // Вісник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 34, Т.3. -С. 270-273.

23. Пономаренко Н.П. Використання індексів стабільності несучості для оцінки яєчної продуктивності курей / Н.П.Пономаренко // Наукові доповіді НАУ http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2008-3/08pnpoth.pdf

24. Сурженко М.В. Ефективність використання птиці перспективного і резервного генофонду в господарствах Херсонської області / М.В.Сурженко, Т.М.Сурженко, Н.П.Пономаренко // Сучасне птахівництво. - 2008. - № 9. - С. 22-23. (аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

25. Пономаренко Н.П. Критерій інтегрального оцінювання фенотипу в комплексній оцінці яєчних курей / Н.П.Пономаренко // Таврійський науковий вісник. - 2009. -Вип. 64, Ч.3. - С. 34-39.

26. Пономаренко Н.П. Оцінка несучості курей племінних і промислового стада кросу „Хайсекс білий” з використанням математичних моделей / Н.П.Пономаренко // Наукові доповіді НУБіП. - 2009 - №3 (15) // http://nd.nubip.edu.ua/2009-3/09pnpumm.pdf

27. Спиридонов В.Г. Молекулярно-генетичний аналіз популяцій курей кросу „Ломанн коричневий” / В.Г.Спиридонов, А.В.Шельов, С.Д.Мельничук, В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко // Сучасне птахівництво. - 2009. - № 9-10. - С. 16-19. (розроблена програма досліджень, проведено аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

28. Шельов А.В. Генотипування курей кросу „Ломанн білий” / А.В.Шельов, В.Г.Спиридонов, С.Д.Мельничук, В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко // Біологія тварин. - 2009. - Т. 11, № 1/2. - С. 277-281. (розроблена програма досліджень, проведено аналіз та узагальнення результатів, формування наукових концепцій та висновків).

29. Пономаренко Н.П. Оцінка морфологічних ознак яєць за використання ентропійного аналізу / Н.П.Пономаренко // Сучасне птахівництво. - 2009. - № 11-12. - С. 16-19.

30. Пономаренко Н.П. Оцінка племінних і промислових стад курей кросу „Хайсекс білий” за використання індексів стабільності несучості / Н.П.Пономаренко // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2010. - Вип. 54 - С. 70-75.

31. Пономаренко Н.П. Паратипова мінливість основних ознак продуктивності курей кросу „Хайсекс білий” / Н.П.Пономаренко // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Серія „Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2010. - Вип 18. - С. 159-162.

32. Пономаренко Н.П. Продуктивність курей яєчних кросів за початковий період використання / Н.П.Пономаренко // Аграрна наука - виробництву: тези доповідей V держ. наук.-практ. конф., м. Біла Церква, 23-25 листопада 2006 р. Ч. 1. - Біла Церква, 2006. - С. 107 -108.

33. Пономаренко Н.П. Генетичний потенціал та продуктивність яєчного кросу „Моріні / Н.П.Пономаренко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених „Теоретичні і практичні досягнення молодих вчених аграріїв”. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 254-257.

34. Бородай В.П. Продуктивність курей-несучок кросу „Тетра-СЛ” / В.П.Бородай, В.В.Мельник, Н.П.Пономаренко, С.М.Базиволяк, Л.З.Романів // Вчені вищої школи України - селу: праці міжнар. наук. конф., 5-7 липня 2006 р. - К.-Умань, 2006. - С. 207-213. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків).

35. Пономаренко Н.П. Комплексная оценка кур яичных кроссов / Н.П.Пономаренко // Материалы конф. «Современные технологии сельскохозяйственного производства»: XI Междунар. науч.-практ. конф. - Гродно: Издательско-полиграфический отдел УО «ГГАУ», -2008. - С. 186-187.

36. Пономаренко Н.П. Состояние и перспективы развития племенного яичного птицеводства в Украине / Н.П.Пономаренко // Universitatea Agrara de Stat din Moldova. Lucrari stiintifice - Chisinau, 2008. - Vol. 18: Zootehnie si biotehnologii. - P. 76-79.

37. Бородай В.П. Продуктивність курей несучок кросу „Ломанн коричневий” при утриманні у кліткових батареях з різною кількістю ярусів / В.П.Бородай, В.В.Мельник, Н.П.Пономаренко, С.М.Базиволяк, Л.З.Романів // Актуальные проблемы современного птицеводства: материалы IX Украинской конф. по птицеводству с междунар. участием. - Алушта, 2008. - С. 10-15. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків) .

38. Пономаренко Н.П. Оцінка продуктивних якостей курей промислового стада кросу «Хайсекс білий» за різних умов утримання / Н.П.Пономаренко, В.П.Бородай, В.В.Мельник // Матеріали регіональної наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку тваринництва на півдні України» (27-28 листопада 2008 р.) - Херсон, 2008. - С. 38-39. (проведення дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків).

39. Пономаренко Н.П. Ентропійно-інформаційний аналіз морфологічних ознак яєць курей яєчних кросів / Н.П.Пономаренко // Материалы X Украинской конф. по птицеводству с междунар. участием «Актуальные проблемы современного птицеводства» (Алушта, сентябрь 15-18, 2009). - Харьков, 2009. - С. 128-133.

40. Технологія виробництва продукції птахівництва. Підручник / [В.П.Бородай, М.І.Сахацький, А.І.Вертійчук, В.В.Мельник, Н.П.Пономаренко, С.М.Базиволяк, В.Г.Краснощок]. - Вінниця, „Нова книга”, 2006. - 360 с. (підготовлено розділи: Технологія виробництва харчових яєць (Розділ 8 (8.1-8.2.3) - С.206-236), Технологія переробки продукції птахівництва та оцінка її якості (Розділ 10. - С. 328-352).

41. Пономаренко Н.П. Тематика дослідницької роботи. Морфологічні ознаки та інкубаційні якості яєць, отриманих від птахів різного віку. Порівняльний аналіз розвитку курей різного напряму продуктивності / Н.П.Пономаренко // Додаткова освіта з біології у сучасній школі. Науково-методичний вісник. - Київ. - 2003. - Вип.1. - С.144-145.

42. Пономаренко Н.П. „Хайсекс білий” - до Ваших послуг / Н.П.Пономаренко // Сучасне птахівництво. - 2004. - № 2. - С. 12-13.

43. Бородай В.П. Рекомендоване широке впровадження / В.П.Бородай, Н.П.Пономаренко, М.Є.Жеребов // Сучасне птахівництво.- 2005. - №10.- С.13. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

44. Рекомендації щодо оцінки показників якості і безпеки продукції птахівництва та встановлення їх відповідності європейським нормативним документам / [Бородай В.П., Жеребов М.Є., Пономаренко Н.П., Мельник В.В.]. - К.: Колобіг, 2006. - 18 с. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

45. Пономаренко Н.П. Оцінка особливостей росту ремонтного молодняку племінного стада кросу «Хайсекс білий» / Н.П.Пономаренко // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН: Науково-виробниче видання. - Дніпропетровськ: Деліта,2007. - С. 170-180.

46. Пономаренко Н.П. Селекційно-технологічний проект „Використання основного і резервного генофонду курей яєчного напряму продуктивності на основі системної оцінки популяції” / Пономаренко Н.П. - К.: Арістей, 2008. - 20 с.

47. Племінна робота у птахівництві. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт та самостійного вивчення дисципліни „Племінна справа у птахівництві” / [В.П.Бородай, А.І.Вертійчук, С.М.Базиволяк, В.В.Мельник, Н.П.Пономаренко]. - Киів, 2008. - 61 с. (збір і формування даних, завдань).

48. Пономаренко Н.П. Рекомендації щодо впровадження системи комплексної оцінки технологій виробництва і контролю якості продукції в птахівничих господарствах / Н.П.Пономаренко, В.П.Бородай, В.В.Мельник. - К.: Колобіг, 2009. - 22 с. (збір і формування даних, аналіз та узагальнення результатів).

Анотація

Пономаренко Н.П. Теоретичне обґрунтування та методологія системи оцінювання курей яєчних кросів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин НААН України, с.Чубинське, 2010.

Методологія системи оцінювання курей яєчних кросів розроблена на основі комплексного підходу до застосування генетико-популяційних, онтогенетичних та молекулярно-генетичних досліджень. Для оцінювання рівня продуктивності курей за комплексом ознак запропоновано використовувати кластерний аналіз, індексно-рангову оцінку, інтегральні індекси, удосконалений метод оцінки за критерієм інтегрального оцінювання фенотипу. Визначена зумовленість загального рівня несучості параметрами математичних моделей і показниками інтенсивності її формування, встановлено їх оптимальні поєднання. Доведено генетичну диференціація птиці сучасних яєчних кросів за комплексом морфологічних ознак яєць за розподілу „білих” і „коричневих” кросів курей на окремі кластери. Доведено, що генетична оцінка курей яєчних кросів за поліморфними системами овобілків та мікросателітними маркерами забезпечує ефективне оцінювання генезису популяцій кросів. Запропонований селекційно-технологічний проект використання основного і резервного генофонду курей яєчного напряму продуктивності на основі системної оцінки популяції рекомендований до впровадження у регіональних програмах виробництва продукції птахівництва.

Ключові слова: кури яєчних кросів, система оцінювання, крос, популяція, показник продуктивності, індекс, адаптаційна здатність, математична модель, генетична структура.

Аннотация

Пономаренко Н.П. Теоретическое обоснование и методология системы оценивания кур яичных кроссов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных НААН Украины, с.Чубинское, 2010.

В диссертационной работе представлены теоретические и экспериментальные результаты, на основании которых разработана методология системы оценки кур яичных кроссов с использованием генетико-популяционных, онтогенетических и молекулярно-генетических исследований. Системный анализ популяций птицы различных кроссов позволяет определить их специфические особенности реализации генетического потенциала продуктивности, оценить уровень генетической дискретности по проявлению количественных и качественных признаков продуктивности, установить эколого-генетические параметры различных стад.

Предложено использовать кластерный анализ на основе многофакторной модели для комплексной оценки уровня продуктивности кур и его характеристики в онтогенезе. Установлено высокий уровень консолидации «коричневых» и «белых» кроссов и отличие кроссов «Хай-Лайн W-98», «Тетра СЛ», «Морини», «Бебкок Б 300». Усовершенствован метод оценки кроссов по критерию интегрального оценивания фенотипа. Доказаны преимущества предложенной индексно-ранговой оценки кроссов по комплексу признаков в сравнении с распространенным методом пробита; кроссы «Морини», «Хайсекс белый», «Хай-Лайн W-98» характеризуются высоким рангом на протяжении всего периода использования.

Определены эколого-генетические параметры продуктивности птицы яичных кроссов. Установлено существенное влияние взаимодействия „генотипсреда” на основные показатели продуктивности кур промышленного стада.

Предложены интегральные индексы оценки кроссов кур по комплексу признаков. Установлено, что среди 12 кроссов наиболее близкими к целевому стандарту были кроссы «Иса белый» и «Хай-Лайн коричневый». Установлена целесообразность использования индексов яйценоскости ІН І, ІН І модиф., ІН ІІ модиф. как дополнительных критериев оценки продуктивности птицы.

Использование параметров кривых яйценоскости кур, рассчитанных по моделям Мак-Миллана, Мак-Нелли, Т.Бриджеса, Ф.Ри...