Становлення та розвиток бджільництва в Україні

8. За природно-кліматичними, флористичними і географічними умовами на території України історично сформувались зони і своєрідні типи медозборів (Лісостеп, Степ, Полісся, Карпати, Крим). На природних угіддях та освоєних землях для сільськогосподарського використання бджоли збирають нектар і пилок з більш як 1000 видів рослин, в тім числі двісті становлять групу деревних та кущових форм. За походженням нектару від виду рослин та його особливостями розрізняють ботанічні сорти меду. Сучасні технології відбирання його з бджолиного гнізда, центрифугування і кондиціювання відповідним обладнанням дають змогу зберегти специфічні особливості монофлорного меду або отримувати природну суміш у вигляді поліфлорного меду.

9. Аналіз становлення науково-організаційних засад бджільництва привів до окреслення певної етапності, що відображає еволюційний розвиток галузевої наукової думки. Перший етап - це період безсистемного накопичення знань, який тривав від стародавніх часів до кінця XVIII ст. Другий період характеризується інтенсивністю поширення й популяризації знань і розпочинається відкриттям у 1797 р. М. Куральтом у Львові приватної школи бджільництва. До цього періоду належать відкриття П.І. Прокоповича, В.Ф. Ващенка, М.М. Вітвицького; організація шкіл, товариств, з'їздів, виставок. Третій період бере свій початок від 1920 року, коли була організована Українська дослідна станція бджільництва. З цього часу розпочинається комплексна й скоординована науково-дослідна робота в галузі бджільництва.

10. Доведено, що сподвижницька науково-практична та освітянська діяльність плеяди вчених на кшталт П.І. Прокоповича, О.Х. Андріяшева, М.М. Вітвицького, В.А. Нестерводського впродовж ХІХ-першої половини ХХ ст. великою мірою сприяла визнанню України як батьківщини культурного бджільництва та стала поштовхом до інтенсифікації галузі, подальшого розвитку галузевої наукової думки у світовому вимірі.

Пропозиції виробництву

1. Пріоритетні напрями ведення бджільництва в Україні на сучасному етапі розвитку науки і практики мають враховувати проблеми розвитку систем управління якістю, використання можливостей бджільництва в контексті новітніх концепцій світової фармацевтичної та харчової галузей, а також його роль у збереженні природного середовища. Для досягнення цієї мети потрібно забезпечити тісні міжрегіональні та міжнародні взаємовідносини в обміні науковими розробками й опрацювати єдину програму щодо використання теоретичних основ і методів ведення бджільництва.

2. Проводити селекцію аборигенних порід бджіл в умовах створення чистопородних масивів або з підключенням інструментального осіменіння для збереження їхнього генофонду. Враховувати такий показник, як нектаропродуктивність при селекції більшості медодайних ентомофільних культур, що буде сприяти ефективному їхньому запиленню.

3. Як один з можливих заходів захисту бджільництва від масової загибелі сімей, яка в зимовий період іноді складає 5-30%, необхідно використовувати метод прискореного розмноження бджолиних сімей на основі сім'ї-виховательки.

4. Серед фундаментальних наук, які забезпечують успішний розвиток бджільництва слід назвати фізіологію, морфологію, генетику, біохімію і багато інших, тому необхідне спільне об'єднання та використання їхніх теорій, методик і наукових досягнень з метою забезпечення раціонального функціонування галузі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Боднарчук Г.Л. Микола Михайлович Вітвицький (1780-1853) і його роль в історії розвитку бджільництва Західної України / Г.Л. Боднарчук // Історія науки і біографістика. - 2008. - Вип. 4

2. Боднарчук Г.Л. Сальмонельоз бджіл / Г.Л. Боднарчук, Л.К. Волинець // Ветеринарна медицина України. - 2009. -№10. - С. 6-7.

3. Боднарчук Г.Л. Перша науково-дослідна установа з бджільництва в Україні / Г.Л. Боднарчук, Л.М. Харчук // Бджільництво / Ювіл. вип. з нагоди 20-річчя ННЦ «Ін-т бджільництва ім. П.І. Прокоповича». - К.: КП «Редакція журналу «Дім, сад, город», 2010. - Вип. 24. - С. 43-52.

4. Боднарчук Г.Л. Історія розвитку та сьогодення бджільництва в Україні / Г.Л. Боднарчук // Історичні записки: зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля; В. П. Михайлюк [голов. ред.]. - Вип. 21. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - С. 26-30.

5. Боднарчук Г.Л. М.М. Вітвицький в історії розвитку вітчизняного бджільництва / Г.Л. Боднарчук // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 40. - С. 17-22.

6. Боднарчук Г.Л. Апітерапія - пріоритетний напрям галузі бджільництва / Г.Л. Боднарчук // Тваринництво України. - 2010. -№10. - С. 40-42.

7. Боднарчук Г.Л. Зародження та розвиток вчення про бджільництво / Г.Л. Боднарчук // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. - К., 2010. - Вип. 47. - С. 22-29.

8. Боднарчук Г.Л. Історична пам'ять / Г.Л. Боднарчук: матеріали Четв. міжвуз. наукова конф. з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії освіти, науки і техніки: 3 груд. 2007 р. / МОН України, Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля - Луганськ, 2007. - С. 12.

9. Боднарчук Г.Л. До історії вітчизняного бджільництва / Г.Л. Боднарчук // Шоста міжвуз. наукова конф. з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії освіти, науки і техніки: матеріали, 25 листопада 2008 р. / МОН України, Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля - Луганськ, 2008. - С. 4.

10. Bodnarchuk G.L. The history of development and the present state of beekeeping in Ukraine / G. L. Bodnarshuk, A. M. Bokotey // VIIIth international workshop on landscape architecture and regional planning “Bees int the landscape” and international conference “Landscape conservation and bees or why the bees disappear from rural areas” // Tuczno (Poland), 30.04-3.05.2009. - Warsaw, 2009. - S. 75-80.

АНОТАЦІЯ

Боднарчук Г.Л. Становлення та розвиток бджільництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.04.01 - Історія сільськогосподарських наук. - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено системному дослідженню етапів зародження, становлення та розвитку бджільництва в Україні від найдавніших часів до сьогодення.

Відображено еволюційний шлях науково-організаційних основ бджільничої галузі, зокрема розкрито у ретроспективі системи і методи ведення бджільництва, здобутки окремих установ та відомих учених. Виокремлені в дослідженні періоди дали змогу простежити еволюцію наукових поглядів і результативність дослідницької роботи. У процесі дослідження було використано й проаналізовано велику кількість маловідомих джерелознавчих матеріалів, які містять окремі відомості щодо теми дослідження.

Ключові слова: історія сільськогосподарської науки, бджільництво, мед, вулик, бортництво, пасіка, еволюція, науково-дослідна станція, дослідна справа, система.

АННОТАЦИЯ

Боднарчук Г.Л. Становление и развитие пчеловодства в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.04.01 - история сельскохозяйственных наук. - Государственная научная сельскохозяйственная библиотека Национальной академии аграрных наук Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена системному исследованию этапов зарождения, становления и дальнейшего развития пчеловодства в Украине от древних времен и до современности. Отражено эволюционный путь научно-организационных основ пчеловодческой отрасли, в частности раскрыты в ретроспективе системы и методы ведения пчеловодства, достижения отдельных научных учреждений и известных ученых. Анализируя историю развития пчеловодства, удалось проследить эволюцию научных взглядов, оценить результативность и разработать соответствующую периодизацию. В процессе исследования было использовано и проанализировано значительное количество малоизвестных источниковедческих материалов, которые содержат отдельные сведения по теме исследований.

Структура диссертационной работы обусловлена целью, заданиями исследования и состоит из вступления, четырех разделов, выводов, предложений производству, приложений и списка использованных источников.

История становления и развития пчеловодческой науки за весь исследуемый период приобретала качественные изменения относительно использования разных методов и приемов, систем ведения отрасли.

Путь к рациональному пчеловодству был достаточно долговременным. В практической деятельности человек отбирал более усовершенствованные методы (комплексы приемов содержания и разведения пчел, разработанных с учетом местности медосборных, климатических условий для повышения продуктивности пчел и получения от них наибольшей прибыли) и приемы (отдельные способы повышения медосбора при ведении пчеловодства в одной и той же системе или методе) ведения пчеловодства.

Исторический путь пчеловодческой отрасли и ее научного обеспечения состоит их четырех условных этапов, так как в каждом из последующих еще существовала система ведения отрасли предыдущего. I этап - примитивное (дикое) пчеловодство (от древнейших времен до V в.), этот способ не играл важную роль в питании, экономике племен, однако таким путем добывался единственный источник концентрированной углеводной пищи. Это была начальная форма пчеловодства. Человек был только охотником за готовым медом и тратил усилия на поиск пчелиных гнезд и отбор меда, при этом узнавая привычки пчел для отыскания приемов их укрощения. ІІ этап - бортничество (V-XІII вв.), связан с оседлым способом жизни людей. В эпоху Раннего Средневековья продукты пчеловодства были главным товаром не только в Украине, но и для вывоза за границу, почти во все страны Центральной Европы. Развитие феодальных отношений заметно повлияло на все отрасли народного хозяйства древней Руси. В пчеловодстве создались условия для дальнейшего развития. III этап - пасечництво (XIV-XVIII вв.) начался с упадком бортничества по причине интенсивной вырубки леса. Кризис бортных системы привел к поискам более интенсивных форм пчеловодства и такой системой стало пасечное, ульевого пчеловодство. IV этап - рациональное пчеловодство (начало ХІХ в.) берет свое начало от 1814 года, когда пчеловод П.И. Прокопович создал ульевую рамку - простейшее и вместе с тем гениальное изобретение, совершившее переворот в мировом пчеловодстве.

Существенные изменения в отечественном пчеловодстве состоялись в начале ХХ в., вызванные повышением общего уровня образования, появлением пчеловодческой литературы на украинском языке и другими факторами, в частности приобретения нових знаний. Переход к рациональному пчеловодству и приостановление его упадка произошли через массовые мероприятия распространения знаний. Ведущими научными и образовательными центрами отрасли пчеловодства стали Украинская научно-исследовательская станция, Боярская школа пчеловодства, Гадяцкая одногодичная сельскохозяйственная школа, а также ННЦ «Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича» НААН, который является главным научным учреждением Украины по проблемам пчеловодства и осуществляет научно-методическое руководство, координацию научных исследований, проводимых организациями, учреждениями и учебными заведениями, хозяйствами разных форм собственности. Основные направления научных разработок - селекционно-племенная работа с породами пчел, технология производства продуктов пчеловодства, апитерапия, ветеринарное обеспечение. Отличительной чертой современности явлется использование только аборигенных пород, которые сформировались в процессе эволюции и хорошо приспособлены к местным климатическим и медосборным условиям. На формирование пород повлияла массовая народная селекція, и пчелы длительный период подвергались естественному отбору, поэтому наиболее приспособлены к тем условиям, в которых сформировались, и представляют большую ценность для селекционной работы.

Далеко за пределами Украины известны имена выдающихся ученых, которые внесли неоценимый вклад в развитие не только отечественного, но и мирового пчеловодства. Петр Прокопович (1775-1850) стал основателем рационального пчеловодства, сделав целый ряд выдающихся открытий, которые имели большое значение для развития мирового пчеловодства. Василий Ващенко (1850-1918) разработал оригинальные протироевые методы, внес большой вклад в совершенствование конструкции улья, активно распространял новые знания. Николай Витвицкий (1764-1853) является автором фундаментальных пособий по пчеловодству, создал разборный «колоколообразный» улей, который максимально отвечает биологии развития пчелиной семьи.

Ключевые слова: история сельскохозяйственной науки, пчеловодство, мед, улей, бортничество, пасека, эволюция, научно-исследовательская станция, система, опытное дело.

ANNOTATION

Bodnarchuk G.L. Becoming and development of beekeeping in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of agricultural sciences by subject 06.04.01 - history of agricultural science. - State scientific agricultural library of National academy of agrarian sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted to systematic investigation of the stages of formation and development of beekeeping in Ukraine from ancient times until today.

In dissertation shows the evolutionary path of scientific and organizational bases of beekeeping sector, particularly opened in retrospective, systems and methods of beekeeping, the achievements of individual institutions and famous scientists. Singled in the study periods allowed to trace the evolution of scientific views and research results. During the research was used and analyzed a many of little-known source materials, which contain specific information about the research subject.

Key words: history of agricultural science, beekeeping, honey, hive, apiary, evolution, research station, research business, system.

Размещено на Allbest.ru