Використання регіональних зерносумішей з БММД-1 при м'ясній відгодівлі свиней в умовах західного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини

та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

УДК 636.4.086.1.085.084.1

Використання регіональних зерносумішей з БММД-1 при м'ясній відгодівлі свиней в умовах західного Лісостепу України

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Голіней Галина Михайлівна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор КВАША ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри зоології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України САВЧЕНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧ, Інститут сільського господарства Полісся НААН України, директор

доктор сільськогосподарських наук, професор ПІВТОРАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Ґжицького, завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів

Захист дисертації відбудеться «29» вересня 2011р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська,50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська,50.

Автореферат розісланий «27» серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Кропивка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зоні Західного регіону України основну частку концкормів раціону тварин складають зернові злаки, серед яких переважає пшениця, ячмінь і частково кукурудза, внаслідок чого має місце нестача білка до 30%, жирів - до 40% і цукрів - до 15%, окремих макро- мікроелементів, незамінних амінокислот та ненасичених жирних кислот, що гальмує реалізацію генетичного потенціалу продуктивності тварин.

На сьогодні балансування раціонів тварин за білком проводять в основному шляхом використання завозних дорогих макух і шротів та гороху збідненого на жир, як джерело енергії і вирощування, збирання і підготовка якого до згодовування складні та затратні із значними польовими втратами. Більш того, горох має широко використовуватись у харчовому аспекті для потреб населення. Він містить антитрипсинову речовину, що потребує додаткової термічної обробки для її знешкодження і послаблення дії. Горох багатий лише на критичні амінокислоти, зокрема, лізин.

Вирішення проблеми повноцінного білково-жирового живлення у годівлі моногастричних в умовах Західного Лісостепу України можливе шляхом широкого використання у раціонах екологічно чистих рослинних високобілкових і жиромістких кормів регіонального виробництва (РЖПК). У регіоні останнім часом широкого розповсюдження набувають високобілкові і жиромісткі дешеві кормові культури, такі як безерукові низькоглюкозинолатні сорти озимого і ярого ріпаку, кормових бобів та сої, площі яких з кожним роком розширюються.

У зоні Західного Лісостепу України агрокліматичні умови сповна забезпечують високі врожаї зерна озимого ріпаку (28ц/га) і кормових бобів (30ц/га) (Братуняк Г.В., 1998; Кравців Р.Й., Гладій М.В., Калачнюк Г.І., 2000).

Тому вивчення питання часткової і повної заміни у РЗС раціонів молодняка свиней при вирощуванні на м'ясо гороху екологічно чистим зерном озимого ріпаку, кормових бобів і сої у різних співвідношеннях у науково-виробничому аспекті є вкрай актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом наукової теми «Регіональні зерносуміші з балансуючими мінеральними добавками у годівлі і формуванні продуктивних якостей тварин: біологія, проблеми, технологічні шляхи і методичні аспекти вирішення» (державний реєстраційний номер 0109U005447), що виконується на кафедрі зоології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Мета і завдання досліджень. Експериментально вивчити і обґрунтувати науково-виробничу доцільність часткової і повної заміни (за масою) у раціонах молодняка свиней (свинки і кабанчики) зерна гороху екологічно чистим рослинним жиропротеїновим комплексом, зокрема зерном озимого ріпаку безерукових низькоглюкозинолатних сортів «00», кормових бобів та сої у різних вагових співвідношеннях у комплексі з балансуючою мікромінеральною добавкою (БММД-1).

Для виконання мети поставлені наступні завдання:

· зробити хімічний аналіз поживної цінності основних кормів раціонів свиней;

· розробити структуру регіональних зерносумішей, визначити поживну цінність та БММД-1;

· вивчити динаміку росту і розвитку молодняку свиней;

· дослідити на морфобіохімічному рівні особливості гематологічних змін в організмі молодняка свиней під впливом основного кормового фактору;

· провести контрольний забій та аналіз забійних і м'ясних якостей молодняка свиней;

· проаналізувати морфометричні параметри внутрішніх органів тварин;

· визначити м'ясні якості тварин;

· дослідити жирнокислотний склад ліпідів печінки, м'язової тканини і сала;

· здійснити гістологічні дослідження печінки і дванадцятипалої кишки свиней;

· дати зоотехнічну, економічну та виробничу оцінку результатів досліджень.

Об'єкт досліджень. Молодняк свиней (свинки і кабанчики) 3-9 міс. віку. свиня корм молодняк забій

Предмет досліджень. Поживність кормів і регіональних зерносумішей, раціон, ріст і розвиток, гематологія (морфобіохімія), забійні і м'ясні якості, морфометричні параметри внутрішніх органів та гістологія окремих травних залоз та відділів шлунково-кишкового тракту, економічна і виробнича оцінка результатів досліджень.

Методи досліджень. Основні завдання, поставлені у роботі, виконувались шляхом використання зоотехнічних (продуктивні параметри), фізіологічних (гематологія, морфофізіологія і біохімія параметрів організму, забійні і м'ясні якості, гістологія), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів), статистичних (обробка даних) методів досліджень та виробничої апробації одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше експериментально вивчено доцільність часткової і повної заміни за масою у регіональних зерносумішей раціонів молодняка свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ) різних статей при вирощуванні на м'ясо зерна гороху кормовими сумішами високобілкових і жиромістких екологічного чистих рослинних компонентів регіонального виробництва (РЖПК), що включають зерно кормових бобів, озимого ріпаку безерукових низькоглюкозинолатних сортів «00» і сої у співвідношенні 1:3 у поєднанні з БММД-1. Уперше вивчено вплив нового кормового фактора на ріст, розвиток, гематологічні показники організму, забійні і м'ясні якості, стан здоров'я і фізіологічний стан системи травлення тварин на основі гістохімічних досліджень окремих ділянок і травних залоз шлунково-кишкового тракту свиней з визначенням економічної ефективності вирощування свиней на м'ясо.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена патентом України на корисну модель 54396, МПК (2009) / Зерносуміш і БММД-1 для м'ясної відгодівлі молодняка свиней. ? № u 2010 04540; заявл. 19.04.2010; опубл. 10.11.2010. Бюл. №21.

Практичне значення одержаних результатів полягає у комплексному вивченні впливу годівлі свиней з використанням рослинних високобілкових і жиромістких екологічно чистих кормів місцевого виробництва у складі регіональних зерносумішей з БММД-1. Встановлено доцільність введення РЖПК у раціони свиней, що дозволяє підвищити середньодобові прирости на 8,5% при менших затратах корму на 1кг живої маси на 7,3%.

Собівартість 1ц приросту живої маси свиней зменшилась до контролю на 7,2%, а чистий прибуток і рентабельність виробництва були вищими до контрольної групи.

На основі результатів дослідження розроблені рекомендації і пропозиції виробництву для підвищення ефективності і здешевлення виробництва свинини в умовах господарств регіону.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблені схеми наукових досліджень, а самостійно опрацьовані літературні джерела, освоєні методи і методики досліджень, проведено лабораторні та виробничі дослідження, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, зроблено висновки та пропозиції виробництву, написано наукові статті, написано і підготовлено дисертаційну роботу до захисту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на:

- засіданнях кафедри (2008-2011рр.) і наукових конференціях професорсько-викладацького складу хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;

- міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного тваринництва», присвяченій 85-річчю біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам'янець-Подільський, 2009р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 21-22 жовтня 2010р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи» (м. Кам'янець-Подільський, 16-18 березня 2011р.).

Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 9 працях, зокрема: 7 статей у наукових фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України і 2 тез; 1 рекомендації і 1 патент на корисну модель № 54396.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна роботи викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, загальних методик і основних методів досліджень, експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 44 таблиці, 21 рисунок і 35 додатків. Список літератури включає 221 джерело, у тому числі 35 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для вивчення ефективності використання розроблених регіональних зернових сумішей з ріпаково-бобово-соєвим комплексом у годівлі молодняка свиней при м'ясній відгодівлі було проведено науково-господарський дослід у двох серіях на базі господарства ТОВ «Медобори» с. Кам'янки Підволочиського району Тернопільської області протягом 2008-2010рр за загальною схемою (Рис.1).

Об'єктом дослідження для постановки дослідів (серії 1, 2) було взято клінічно здоровий молодняк свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії заводської марки (ЧПСЛ), придатний для науково-господарських досліджень середньою масою 25-27кг. Відібраний молодняк у розрізі серій розподілявся на 4 групи по 8 голів у кожній. Піддослідні групи формувались за принципом аналогів, враховуючи при цьому вік, живу масу, ріст, стать, породу тварин.

Показники досліджень:

- поживність основних кормів;

- ріст тварин;

- коефіцієнт використання енергії кормів раці

- гематологічні параметри;

- забійні якості;

- морфометрія внутрішніх органів;

- хімічний склад м'яса;

- вміст жирних кислот у печінці, м'ясі і салі;

- гістологічні зміни печінки і кишечника;

Годівля піддослідних тварин проводилась з врахуванням живої маси і запланованих середньодобових приростів за розробленими нами раціонами, складеними відповідно норм годівлі і структури раціонів, виходячи з фактичної поживності кормів. Тип годівлі концентратно-коренеплідний.

Відповідно до схеми науково-господарського досліду (серії 1,2), який проведений на свинках і кабанчиках, контрольна і дослідні групи знаходились на зрівняльному періоді, що тривав 15 днів і основному - 180 днів. Молодняк свиней у зрівняльний період отримував основний раціон (ОР) (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарського досліду (серія 1,2)

Основний раціон піддослідних свиней у зрівняльний період досліду включав корми (% за поживністю): силос кукурудзяний - 5; подрібнений цукровий буряк -7 і жом - 23 та зерносуміш - 65, яка включала дерті: ячмінну, кукурудзяну, пшеничну, горохову та кухонну сіль і преципітат.

Відповідно схеми проведення науково-господарського досліду (серія 1,2), у РЗС раціонів основного періоду тваринам дослідних груп Д₁, Д₂ і Д₃ замінили горох (50% і 100% за масою) сумішами кормових бобів + зерна ріпаку і кормових бобів + соя у співвідношеннях 1:3.

РЗС виготовлялись у розрізі піддослідних груп свиней (С-1-2) у кількості на кожен місяць основного періоду досліду виходячи із добового раціону поголів'я у групах та структури (складу за масою) РЗС (КЗС, ДЗС₁, ДЗС₂, ДЗС₃). БММД-1 розрахована на нестачу до норми відповідних мікроелементів (їх солей) у середньому раціоні періоду і введенням до РЗС із розрахунку 19,6 г солей на 100 кг РЗС однакової для всіх дослідних РЗС.

Кожний зерновий інгредієнт РЗС подрібнювався відповідними молотковими дробарними установками з решетами діаметром 2 мм у об'ємі необхідному з структурним складом (масою) в у кількості місячної потреби на групу свиней. Жиромісткі інгредієнти РЗС (зерно ріпаку та сої) подрібнювались у суміші з компонентами, які добре зв'язували олії своїми оболонками (ячмінь, кормові боби). Наявний у оліях вітамін Е був добрим антиоксидуючим фактором для попередження окислення речовин при зберіганні.

Після подрібнення складників РЗС, їх змішування у відповідних бункерних дозаторах з шнековими установками відбиралось 50кг зерносуміші (роль наповнювача), яка оброблялась шляхом рівномірного розпилювання водного розчину (5л) необхідної кількості солей мікроелементів (апарат «Туман»), розрахованих на кількість відповідної РЗС. Оброблена суміш концкормів просушувалась під легким потоком теплого повітря від теплогенератора на протязі однієї години з послідуючим руйнуванням грудочок і рівномірним внесенням її через бункерні дозатори та шнекові змішувачі мінікомбікормового цеху у решту РЗС для відповідної групи свиней.

Техніка годівлі свиней піддослідних груп здійснювалась двічі на добу - рано о 8⁰⁰ та увечері о 19⁰⁰. Роздача кормів вручну. Вранці згодовували 1/2 добової даванки концкормів кашоподібної консистенції у суміші з подрібненим цукровим буряком (перша половина основного періоду), а в другій половині із запареним сухим жомом і у вечірню - 1/2 концкормів з кукурудзяним силосом молочно-воскової стиглості (подрібнення довжиною до 2 см).

Матеріалом для досліджень були регіональні екологічно чисті корми склад і поживність яких визначалась за загальноприйнятими методиками у лабораторних умовах зональної агрохімлабораторії і Інституту кормів НААН України, а годівля піддослідних тварин проводилась згідно деталізованих норм годівлі. Облік кормів проводили шляхом щодекадних контрольних годівель із зняттям при потребі залишків (Богданов Г., Цвігун А.).

Живу масу свиней визначали при постановці на зрівняльний період і в кінці зрівняльного періоду та шляхом щомісячних зважувань на протязі основних періодів. Індивідуальне зважування свиней проводили протягом двох суміжних днів вранці до годівлі. Визначали ріст, формування і напругу росту.

Для морфологічних і біохімічних досліджень кров у свиней відбирали в середині основних періодів з вени вушної раковини (вранці до годівлі). Для запобігання згортання крові використовували антикоагулянт гепарин. Для вивчення забійних і м'ясних якостей було проведено контрольний забій у забійному цеху на базі господарства ТОВ «Медобори» с. Кам'янки Підволочиського району Тернопільської області.

Після проведення забою проводили зважування парної туші, визначали масу внутрішнього жиру, голови, ніг, внутрішніх органів та товщину шпику на охолодженій півтуші над остистими відростками 6-7 грудних хребців (лінійкою з точністю до міліметра (без товщини шкіри) на холці, спині і крижах охолодженої півтуші). Визначали коефіцієнт повном'ясності, площу «м'язового вічка» і категорію свинини за вгодованістю за загальноприйнятими методиками.

Визначали масу внутрішніх органів, а також довжину тонкого і товстого кишечників; індекси внутрішніх органів. Хімічний склад м'язової тканини визначали за загальноприйнятими методиками на основі зразка, взятого з найдовшого м'яза спини кожної тварини на межі 9-12 грудних хребців після добового дозрівання у холодильній камері.

Для гістологічних досліджень було відібрано з кожної групи у трьох голів зразки печінки і дванадцятипалої кишки з відповідних до методик ділянок. Одержані зразки фіксували у 10% нейтральному формаліні до трьох діб. Потім промивали і зневоднювали у спиртах наростаючої концентрації (від 40% до абсолютного) і по класичних методиках заливали у парафін. Порізка матеріалу проводилась на санному мікротомі (товщина зрізу - 7,5мкм) і натягування тканини на предметне скло. Дослідження проводили за допомогою мікроскопа МББ-1А (Меркулов Г.).

Визначення жирнокислотного складу ліпідів органів і тканин проводили у відібраних зразках печінки, м'язової тканини і сала, відповідно до загальноприйнятих методик,. У зразках визначали жирнокислотний склад ліпідів тканин свиней на газовому хроматографі ХРОМ 5 (Чехія).

В умовах ТОВ «Медобори» с. Кам'янки Підволочиського району Тернопільської області у період з жовтня 2010 по квітень 2011рр. проведено виробничу перевірку кращого варіанту на двох групах кабанчиків (по 50 голів К і Д групи), враховуючи при цьому стан здоров'я, ріст, витрати кормів та економічну ефективність використання РЗС з БММД-1.

Економічну ефективність одержаних результатів визначали за затратами кормів на одиницю продукції та одержаних приростів, собівартості і рентабельності виробництва за загальноприйнятими методиками.

Одержані основні показники оброблялись статистично за методикою Н.О. Плохінського, Г.А. Меркулова і в форматі Microsoft Office Excel. Для встановлення ступеня вірогідності результатів використовували значення критерію вірогідності за Стьюдентом-Фішером при порогах вірогідності: * -Р<0,05, ** -Р<0,01, *** -Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Склад і поживна цінність регіональних зерносумішей. Високобілкові і жиромісткі екологічно чисті корми регіонального виробництва (РЖПК) використовувались у двох серіях науково-господарському досліду. Для організації повноцінної і збалансованої годівлі тварин визначали поживну цінність кормів в умовах Західного Лісостеру та використовували норми годівлі сільськогосподарських тварин ( Цвігун А., Повозніков М., Богданов Г.).

До складу регіональних зерносумішей входили (% за масою): КЗС - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, гороху - 24; кухонна сіль - 1 і преципітат - 1; ДЗС₁ - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, гороху - 12, суміш КБ + ЗР (1: 3) - 12 (3: 9); кухонна сіль - 1 і преципітат - 1; ДЗС₂ - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, суміш КБ + ЗР (1:3) - 24 (6: 18); кухонна сіль - 1 і преципітат - 1; ДЗС₃ - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, суміш КБ + Соя (1: 3) 24 - (6: 18); кухонна сіль - 1 і преципітат - 1. В 1 кг РЗС з БММД-1 при заміні в них 50-100% за масою гороху рослинними жиро-протеїновими концентратами (озимий ріпак, кормові боби, соя) у співвідношеннях 1: 3 коливались у межах 1,13-1,20 корм. од.

Годівля піддослідного молодняка свиней. Склад і поживність середньодобових раціонів свиней у основному періоді наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Склад і поживність середньодобових раціонів молодняка свиней в основний зимово-стійловий період

Структура середньодобових раціонів складала (% за енергетичною поживністю): силос кукурудзяний - 5,0; цукровий буряк - 7,0; сухий жом - 23,0 і концкорми (зерносуміш) - 65,0.

Нестачу мікроелементів у раціонах дослідних груп основного періоду доповнювали розробленою балансуючою мікроелементною добавкою БММД-1, у склад якої входили Cu, Zn, Co, Mn, I у розрахунку 19,3г солей на 100кг зерносуміші (рис.2).

Рис. 2 Структура мікромінеральної добавки БММД-1

Інтенсивність росту молодняку свиней при м'ясній відгодівлі. Показники інтенсивності росту живої маси піддослідних свиней подані у таблиці 3.

Таблиця 3

Інтенсивність росту живої маси піддослідних груп свиней за основний період, М±m, n=8

Аналіз одержаних результатів показав, що згодовування у раціонах свинок дослідних груп розроблених регіональних зерносумішей з БММД-1 забезпечило підвищення середньодобових приростів у дослідних групах Д₁, Д₂ і Д₃ порівняно з контрольними аналогами відповідно на 0,4%, 2,2% (Р<0,01) і 1,8 % (Р<0,05), а витрати корму (корм. од. ) на 1 кг приросту зменшились по групах відповідно на 0,01%, 2,1% і 1,4%.

У кабанчиків середньодобові прирости збільшились у групах Д₁, Д₂ і Д₃ відповідно на 2,9 (Р>0,05), 6,9 (Р<0,001) і 4,5 % (Р<0,001) порівняно з контрольними аналогами, а затрати корму (корм. од.) на 1 кг приросту живої маси зменшились відповідно на 2,7, 6,1 і 4,2%.

Гематологічні показники організму молодняку свиней. В обох серіях науково-господарського досліду нами були проведені морфологічні і біохімічні показники крові піддослідних тварин. Забір зразків проводився в середині основних періодів науково-господарського досліду (табл. 4).

Таблиця 4

Морфологічні і біохімічні показники крові свиней, М±m, n=4

Одержані дані свідчать, що кількість еритроцитів у крові свинок дослідних груп Д₁ і Д₃ суттєво не змінилась порівняно з контрольною групою, а у дослідній групі Д₂ вміст еритроцитів у крові збільшився до контролю на 23,7%, (Р<0,05). У кабанчиків групи Д₂ кількість еритроцитів і гемоглобіну порівняно з контрольною збільшилась відповідно на 25,9% (Р<0,05) і 7,9% (Р>0,05) Щодо вмісту загального білка у сироватці крові, то у свинок дослідних груп Д₁, Д₂ та Д₃ він переважає контрольних аналогів відповідно на 10,6 (Р<0,05); 18,1 (Р<0,001) і 7,8 (Р<0,05) %, а у кабанчиків відповідно на 4,9(Р<0,001); 18,4 (Р<0,001) і 4,2(Р<0,001)%, що свідчить про високий рівень інтенсивності білкового обміну в їх організмі і оптимальне протеїнове живлення свиней.

У двох серіях науково-господарського досліду, у групах свиней Д₁, Д₂ і Д₃, вміст г-глобулінів був нижчий до контролю, так як фракції гамма-глобулінів (імуноглобулінів) містять основну масу антитіл, що забезпечують гуморальний захист організму у молодому віці, то в дорослому їх вміст може дещо знижуватись.

Забійні і м'ясні якості свиней. Збалансована повноцінна годівля тварин впливає на забійний вихід та покращує якість м'яса (табл. 5).

Таблиця 5

Забійні показники піддослідних свиней, М±m, n=3

Результати контрольного забою у серіях науково-господарського досліду свідчать, що використання у годівлі рослинних високобілкових і жиромістких екологічно чистих кормів місцевого виробництва у складі регіональних зерносумішей з БММД-1 збільшує передзабійну масу свинок у групах Д₂ і Д₃ на 2,3% (Р<0,01) і 1,7%, а у кабанчиків відповідно на 3,4 (Р<0,01) і 2,0% (Р<0,05) до контрольних аналогів, як наслідок позитивного впливу кормового фактору на інтенсивність росту тварин. У другій дослідній групі свинок відмічено більшу забійну масу, порівняно з контрольною на 3,2 %,а у кабанчиків у групах Д₂ і Д₃ забійна маса переважала контроль відповідно на 4,8 (Р<0,05) і 2,3%. Забійний вихід у свинок групи Д₁ і Д₂ був дещо більшим на 1,07 і 0,7%, а у кабанчиків на 1,41 та 1,03%.

Коефіцієнти повном'ясності у свинок дослідних груп Д₁ і Д₂ були на рівні контрольної, а у групі Д₃ нижчими контролю на 3,1%, а до Д₂ на 3,6%. У кабанчиків групи Д₂ був вищим на 2,3%, а у групах Д₁ і Д₃ на 0,2 і 1,7% нижчими відповідно контрольних аналогів.

Маса внутрішніх органів піддослідних свиней. Від характеру годівлі залежать і стан здоров'я організму, а також зміни внутрішніх органів і їх функціональна активність (рис.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Зміни маси внутрішніх органів свиней, кг

У групах свинок Д₁; Д₂ і Д₃ маса печінки становила 1,53; 1,67 і 1,60 кг, що на 6,3; 15,9 (Р<0,01) і 11,1 % (Р<0,01) більше, ніж у контрольній групі, а у кабанчиків цих груп більше відповідно на 1,4; 11,8 (Р<0,01) і 6,9% (Р<0,05). Відносна маса внутрішніх органів (індекс) є найбільш об'єктивним показником впливу характеру годівлі на масу і функцію органа. Так, у свинок і кабанчиків групи Д₂, у раціонах яких повністю заміняли горох (за масою) кормовими бобами і озимим ріпаком, індекс печінки був вищим на 15,4 і 7,7%.

Хімічний склад м'язової тканини свиней. Аналіз даних показав, що вміст протеїну у найдовшому м'язі спини свинок збільшився на 0,4-4,7%, а у кабанчиків на 5,3-9,6% до контрольних аналогів. Так як оцінка корму за вмістом протеїну застосовується при контролі якості годівлі тварин, то дані свідчать про позитивний вплив кормового фактору на організм свиней. В цілому тварини дослідних груп, яким згодовували розроблені регіональні зерносуміші з включенням БММД-1, порівняно з контрольними групами були кращими(табл. 6).

Таблиця 6

Хімічні показники найдовшого м'язу спини свиней піддослідних груп, М±m, n=3, %

В отриманих результатах жирнокислотного складу печінки піддослідних свинок і кабанчиків відмічено збільшення лінолевої кислоти у дослідних групах та зменшення «небажаної» в харчовому аспекті пальмітинової кислоти відповідно до контрольних аналогів.

Жирнокислотний склад найдовшого м'яза у молодняку свиней обох статей дослідних груп показав, що вміст незамінної лінолевої кислоти був дещо менший, тоді як б-ліноленової збільшився відповідно контрольних аналогів (на 0,02-1-0,12%). Відмічено також зменшення до контролю пальмітинової кислоти.

За результатами жирнокислотного складу сала свиней відмічено збільшення незамінної лінолевої і б-ліноленової кислот у всіх дослідних групах тварин, а вміст пальмітинової кислоти був практично на однаковому рівні.

Стан гістоструктур найбільшої травної залози і дванадцятипалої кишки відповідав фізіологічним нормам і згодовування розроблених регіональних зерносумішей з включенням РЖПК та БММД-1 позитивно впливає на організм свинок і кабанчиків при м'ясній відгодівлі.

Розрахунки економічної ефективності вирощування свиней підтвердили доцільність використання у раціонах рослинних високобілкових і жиромістких екологічно чистих кормів місцевого виробництва у складі регіональних зерносумішей з БММД-1 (табл. 7).

Таблиця 7

Економічна ефективність використання досліджуваного кормового фактору у годівлі молодняку свиней (на одну голову)

У дослідних групах свиней середньодобові прирости були вищими ніж у тварин контрольної групи, при цьому затрати корму на 1 кг приросту живої маси (корм. од.) були нижчими. Враховуючи загальні витрати, собівартість 1 ц приросту молодняку груп Д₁; Д₂ і Д₃ була на 2,7; 5,7 і 2,3% меншою відповідно до контрольної групи за рахунок зростання продуктивності тварин.

Чистий прибуток від реалізації одержаного приросту у розрахунку на одну голову в закупівельних цінах на час проведення досліду в дослідних групах був більший, а рентабельність виробництва у цих групах була вищою на 3,6; 7,8 і 3,0%, порівняно з контрольними аналогами. Проведена нами виробнича перевірка підтвердила доцільність і ефективність використання у годівлі досліджуваного кормового фактору.

ВИСНОВКИ

Високобілкові і жиромісткі корми мають велике значення при вирішенні проблеми білкового дефіциту та балансування раціонів за протеїном, лізином та іншими амінокислотами. У проведених дослідженнях теоретично обгрунтовано та експериментально доведено доцільність використання у годівлі рослинних високобілкових і жиромістких екологічно чистих кормів місцевого виробництва (рослинних жиро-протеїнових концентратів) у складі регіональних зерносумішей з частковою (50% за масою) і повною (100% за масою) заміною зерна гороху сумішшю кормових бобів + озимого ріпаку (1:3) і кормових бобів + сої (1:3) у комплексі з розробленою мікромінеральною добавкою (БММД-1).

1. Структура розроблених середньодобових раціонів піддослідного молодняка свиней склала (% за енергетичною поживністю): соковиті (силос кукурудзяний) - 5,0, коренеплоди (цукровий буряк - 7,0), сухий жом - 23,0 та зерносуміш (концкорми) - 65,0, а загальна енергетична поживність раціонів за основний період коливалась у межах 2,8 корм. од., обмінна енергія - 30,3-30,7 МДж, а суха речовина раціонів була 2,17-2,25кг. Загальна поживна цінність 1 кг дослідних регіональних зерносумішей з БММД-1 при заміні в них 50-100% за масою гороху рослинними жиро-протеїновими концентратами (озимий ріпак, кормові боби, соя) у співвідношеннях 1:3 коливались у межах 1,13-1,20 корм. од., а обмінна енергія - 12,4-13,3 МДж проти відповідно 1,12 корм. од. і 12,2 МДж у контролі.

2. Встановлено, що згодовування у раціонах регіональних зерносумішей з БММД-1 забезпечило підвищення середньодобових приростів у свинок дослідних груп Д₁, Д₂ і Д₃ порівняно з контрольними аналогами відповідно на 0,4% (Р>0,05), 2,2% (Р<0,05) і 1,8 % (Р<0,05) а витрати корму зменшились по групах відповідно на 0,3%, 2,1% і 1,4%. У кабанчиків середньодобові прирости у групах Д₁, Д₂ і Д₃ збільшились відповідно на 2,9 (Р>0,05), 6,9 (Р<0,001) і 4,5 % (Р<0,001) порівняно з контрольними аналогами, при менших затратах корму відповідно на 2,7, 6,1 і 4,2%, що засвідчує позитивний вплив кормового фактору на інтенсивність росту досліджуваних тварин при зменшенні затрат корму на 1 кг приросту живої маси.

3. Аналізом встановлено збільшення у свинок групи Д₂ вмісту еритроцитів у крові до контролю на 23,7%, (Р<0,05), а у кабанчиків групи Д₂ кількість еритроцитів і гемоглобіну порівняно з контрольною збільшилась відповідно на 25,9% (Р<0,05) і 7,9% (Р>0,05). Вміст загального білка у сироватці крові свинок дослідних груп Д₁, Д₂ та Д₃ переважав контрольних аналогів відповідно на 10,6 (Р<0,05); 18,1 (Р<0,001) і 7,8 (Р<0,05) %, а у кабанчиків відповідно на 4,9; 18,4 (р<0,01) і 4,2%, що засвідчує високий рівень інтенсивності білкового обміну в їх організмі і оптимальне протеїнове живлення свиней.

4. Виявлено, що досліджених кормовий фактор позитивно вплинув на забійні і м'ясні якості свиней. Відмічено збільшення передзабійної маси свинок у групах Д₂ і Д₃ на 2,3 (Р<0,01) і 1,7%, а кабанчиків груп Д₂ і Д₃ відповідно на 3,4 (Р<0,001) і 2,0% (Р<0,01) до контрольних аналогів. У другій дослідній групі свинок відмічено більшу забійну масу, порівняно з контрольною на 3,2 % (Р<0,05). Забійний вихід залишався на однаковому рівні у всіх піддослідних групах, маса туші у свинок дослідних груп була більшою на 0,1-3,1% у порівнянні з контрольною групою, а у групах кабанчиків Д₁; Д₂ і Д₃ забійна маса була вища відповідно на 2,0; 4,8 і 2,3%, а маса туші і забійний вихід у дослідних групах переважав контроль відповідно на 2,0-7,5% і 1,03-1,41%.

5. Як свідчать результати, згодовування розроблених зерносумішей з БММД-1 сприяло збільшенню у групах свинок Д₁; Д₂ і Д₃ маси печінки на 6,3; 15,9 (Р<0,01) і 11,1 % (Р<0,01), порівняно з контрольною групою, а у кабанчиків цих груп відповідно на 1,4; 11,8 (Р<0,01) і 6,9% (Р<0,05). Індекс печінки у свинок групи Д₂ був вищий на 15,4%, а у кабанчиків відповідно на 7,7% до контролю, а індекс серця у всіх групах свинок і кабанчиків був на одному рівні що є найбільш об'єктивним показником впливу характеру годівлі на масу і функцію органа.

6. Експериментально встановлено, що вміст протеїну у найдовшому м'язі спини свинок і кабанчиків у дослідних групах збільшився відповідно до контрольних аналогів (0,4-2,01%). В цілому тварини дослідних груп, яким згодовували розроблені регіональні зерносуміші з БММД-1 мали кращі показники хімічного складу м'яса, порівняно з контрольними групами. Відмічено зменшення жиру у свинок і кабанчиків групи Д₂, на 0,65 (Р<0,001) і 0,11% і відношення протеїну до жиру до контрольних аналогів, що свідчить про кращу трансформацію протеїну у м'язову тканину свиней даної групи.

7. Виявлено збільшення у дослідних групах тварин вмісту лінолевої кислоти у печінці в межах 1,82-2,80% і у салі - 8,79-8,99% та її похідних, більш ненасичених жирних кислот (арахідонової), та меншого вмісту олеїнової кислоти в печінці (0,41-2,18%) і салі (10,74-11,06%) в досліджуваних органах та тканинах кабанчиків, що свідчить про краще протікання біохімічних процесів і фізіологічних функцій в організмі тварин, які лежать в основі їх життєдіяльності і продуктивності.

При порівнянні вмісту стеаринової кислоти у м'ясі і салі свиней спостерігається незначне її зменшення до контролю у дослідних групах у м'ясі (на 0,8-1,9%), а вміст пальмітинової кислоти найбільший у м'ясі і салі, тоді як у печінці менше (на 1,7-3,7%), а у кабанчиків вміст стеаринової кислоти був менший у салі, тоді як вміст пальмітинової кислоти був дещо вищим у м'ясі кабанчиків дослідних груп (на 1,29-1,43%) і у салі на 0,8-1,06%. Такий розподіл пов'язаний з температурним фактором зимово-стійлового періоду, який впливає на рівень насиченості жиру.

8. Доведено, що стан гістоструктур найбільшої травної залози і дванадцятипалої кишки відповідає фізіологічним нормам і згодовування розро...