Стратегія формування сталого землекористування у сільському господарстві: теорія, методологія, практика

У четвертому розділі "Оцінка земель у механізмі регулювання сталого землекористування" викладено напрями удосконалення нормативної грошової оцінки земель і методичні підходи щодо її визначення, сформульовано економічні принципи оцінки землі, напрями застосування матеріалів економічної оцінки землі в сучасному механізмі господарювання.

В усьому світі землеоціночна діяльність пов'язана зі створенням і функціонуванням ринку землі. Із становленням земельного ринку в Україні потреба в такій діяльності не тільки не зникає, а, навпаки, посилюється, оскільки зміна власника (користувача) передбачає визначення найбільш імовірних цін продажу, за якими укладатимуться угоди щодо володіння, користування та розпорядження цими ділянками. Цінність однієї й тієї ж земельної ділянки може відрізнятися залежно від можливого її використання. В умовах функціонування ринкової економіки вартість землі є індикатором корисності вибору того чи іншого способу використання земельної ділянки. Доведено, що центральним місцем у створенні умов для економічного регулювання земельних відносин є визначення ціни землі.

Термін ціна землі - це грошове відображення її цінності як основного капіталу, що являє собою плату за право одержання земельної ренти - фіксованого щорічного доходу. Відповідно до цього ринкова ціна на землю визначається величиною щорічно отримуваної земельної ренти і рівнем позикового відсотка, який встановлюється банком. Вона дорівнює грошовій сумі, яка за умов укладення її в банк, дає дохід у вигляді процентних платежів такої ж величини, як і рента, що отримуватимуть із даної земельної ділянки щорічно.

Земельна рента в її натуральному та вартісному виразі тісно пов'язана з різними оцінками землі, у тому числі з ціною землі та її нормативною грошовою оцінкою.

Економічній оцінці підлягає земля в широкому розумінні цього слова: одночасно з ґрунтом оцінюються й інші природні умови, в яких вона розташована та які впливають на ефективність сільськогосподарського виробництва. Цінність землі обумовлюється тим, що вона залучена до сфери суспільного існування людини і стала носієм певних соціальних відносин. В основу оцінки покладено споживану вартість землі як головного засобу виробництва, що знаходить свій прояв в економічній родючості ґрунтів і є предметом економічної оцінки землі.

Специфіка та унікальність землі як об'єкта оцінки визначається такими чинниками: земельні ділянки не відтворюються; кожна земельна ділянка має фіксоване місцерозташування; можливість багатоцільового використання землі; необмежений термін експлуатації земельних ділянок; земельний фонд є основою життєдіяльності людини; володіння, користування та розпорядження землею здійснюється вільно, якщо це не несе шкоди та загрози навколишньому середовищу.

Одним із головних завдань сучасного етапу земельної реформи визнано перехід від кадастрового обліку земельних ділянок до кадастрового обліку об'єктів нерухомого майна та створення єдиного кадастру нерухомості. Оскільки цієї мети ще не досягнуто, то процеси оцінки земельних ділянок і розташованих на них об'єктів проходять в автономному режимі, на основі певних економічних принципів і мети оцінки.

Запропоновані нами економічні принципи оцінки земельної ділянки поділено на три групи (рис. 3). Першу групу утворюють принципи, засновані на уявленнях потенційних земельних власників, другу - обумовлені процесом використання землі, третю - принципи, що відображають дію ринкового середовища. Викладені принципи тісно взаємопов'язані, являють собою теоретичну основу оцінки вартості земельних ділянок і можуть відігравати в цьому процесі основну або допоміжну роль.

Науковцями ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН України розроблена методика нормативної грошової оцінки землі на основі обчислення сукупного рентного доходу (диференціальної ренти І, диференціальної ренти ІІ, абсолютної ренти).

До існуючої методики грошової оцінки землі, на наш погляд, доцільно внести уточнення для того, щоб, по-перше, уникнути використання матеріалів економічної оцінки 1988 р., які призводять до отримання не завжди точних результатів; по-друге, щоб її вартість у кожному конкретному часовому періоді показувала роль і значення цього ресурсу в досягненні кінцевих економічних результатів (інфляційний процес не повинен впливати на втрату вартості, яка належить власнику землі); по-третє, забезпечити перехід до формування оцінки, виходячи з позиції теорії земельної ренти.

Для розмежування земель за якісними ознаками запропоновано використовувати дані землеоціночного районування території адміністративних областей, формування яких здійснювалося за принципом спорідненості агровиробничих груп ґрунтів. Сучасний розвиток комп'ютерної техніки та ЗІС-технологій дає змогу здійснити накладання карти щодо нових меж землекористувань фізичних та юридичних осіб.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема класифікації економічних принципів оцінки землі (розроблено автором)

Маючи дані щодо належності агровиробничих груп ґрунтів у землекористуванні сільгосппідприємства до певного землеоціночного району, рентний дохід можна розрахувати за формулою:

РД = ( Уп -У min ) х Ц (1)

де РД - рентний дохід, грн./га;

Уп - середня багаторічна врожайність сільськогосподарської культури в оцінюваному підприємстві, яка вирощується на землях, що належать до певного землеоціночного району, ц/га;

Уmin - мінімальна багаторічна врожайність обраної сільськогосподарської культури, отримана на підприємствах, які розташовані в межах одного землеоціночного району, ц/га;

Ц - ціна реалізації сільськогосподарської культури в розрахунковому році (або середня багаторічна реалізаційна ціна), грн./ц.

Середній рентний дохід по підприємству розраховується як:

, (2)

де - середній рентний дохід по підприємству, грн./га;

- рентний дохід, розрахований за формулою (1) для і-го землеоціночного району, грн./га;

- площа ріллі підприємства, що розміщена в межах і-го землеоціночного району, га;

- площа ріллі підприємства (дорівнює площі для даного підприємства), га;

n - кількість землеоціночних районів, до яких належить рілля цього підприємства.

Усереднення даних по адміністративно-територіальних одиницях України (районах, областях) здійснюється за формулою:

, (3)

де - середній рентний дохід по адміністративно-територіальній одиниці, грн./га;

- рентний дохід, розрахований за формулою (2) по j-му підприємству даної адміністративно-територіальній одиниці, грн./га;

- площа ріллі цієї адміністративно-територіальній одиниці, га;

т - кількість адміністративно-територіальних одиниць, за якими проводилась оцінка.

Грошова оцінка землі розраховується (відповідно до основних положень економічної теорії) як капіталізований рентний дохід, отриманий від її використання:

ГО=РДрЧК, (4)

де ГО - грошова оцінка земель, грн/га;

РДр - рентний дохід, розрахований за формулою (1, 2 або 3), грн./га;

К - термін капіталізації рентного доходу, визначений згідно з методичними підходами та з урахуванням відповідних економічних умов господарювання в країні.

Обґрунтовано доцільність коригування негативного впливу інфляції на величину нормативної грошової оцінки за допомогою інфляційного коректора, що розраховується як відношення середньорічного індексу інфляції, вираженого у відсотках, до 100%. Інфляційний коректор за ряд років розраховується як добуток річних інфляційних коректорів.

Автором здійснено перерахунок нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь України з урахуванням впливу інфляції за 14 років (табл. 2).

Таблиця 2

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь України, грн./га*

Вид сільгоспугіддя	Нормативна грошова оцінка за станом на
	01.07.1995 р.	01.01.2010 р., розрахована згідно з існуючим порядком	01.01.2010 р., проіндексована на фактичний рівень інфляції
Степ
Рілля	3769	12061	35956
Багаторічні насадження	13887	44438	132482
Природні сіножаті	1222	3910	11658
Природні пасовища	917	2934	8748
Сільськогосподарські угіддя в середньому	3603	11530	34373
Лісостеп
Рілля	3978	12730	37950
Багаторічні насадження	15678	50170	149568
Природні сіножаті	1608	5146	15340
Природні пасовища	1057	3382	10084
Сільськогосподарські угіддя в середньому	3799	12157	36242
Полісся
Рілля	3043	9738	29030
Багаторічні насадження	9317	29814	88884
Природні сіножаті	2259	7229	21551
Природні пасовища	1762	5638	16809
Сільськогосподарські угіддя в середньому	2848	9114	27170
Всього по Україні
Рілля	3734	11949	35622
Багаторічні насадження	13927	44566	132864
Природні сіножаті	1842	5894	17573
Природні пасовища	1119	3581	10675
Сільськогосподарські угіддя в середньому	3543	11338	33800

* Джерело: власні дослідження автора

Скоригована на інфляційний коректор грошова оцінка сільгоспугідь у 2,981 раза більша за аналогічне значення, отримане відповідно до порядку розрахунку коефіцієнта індексації, затвердженого Кабінетом Міністрів України. А відтак на цю величину пропорційно збільшиться орендна плата і земельний податок, що є джерелом наповнення бюджету селян-орендодавців та держави відповідно.

У п'ятому розділі "Стратегічні пріоритети сільськогосподарського землекористування в контексті сталого розвитку" розкрито шляхи екологізації державного регулювання в сільському господарстві, розроблено концепцію формування сталих і високопродуктивних територіальних систем сільськогосподарського призначення та агроекологічного моніторингу за їх станом, обґрунтовано запровадження екологічної паспортизації, розроблено макет екологічного паспорта сільськогосподарського підприємства.

Взаємодія суб'єктів землекористування та власників земельних ділянок у нормативно-правовій, бюджетно-податковій, кредитно-фінансовій, організаційно-економічній та інших сферах пов'язана із забезпеченням економічних умов відтворення як окремих суб'єктів, так і еколого-економічної структури держави в цілому.

Екологічний розвиток сільського господарства України й сфери його земельних відносин являє собою створення умов соціально-економічного прогресу агропромислового виробництва, заснованого на екологічно оптимальних обмеженнях техногенезу й орієнтованого на збереження та відтворення земельно-ресурсного потенціалу, а також спрямованого на досягнення соціально-еколого-економічної збалансованості розвитку національної економіки та природно-ресурсної сфери.

Ефективне використання рентного фактора в механізмі раціонального сільськогосподарського землекористування багато в чому визначається потенціалом державного моніторингу та регулювання земельно-ресурсної сфери. У зв'язку з цим пріоритетного значення набуває формування дієвої системи земельного кадастру, реалізація його еколого-економічного регулятивного потенціалу, упровадження різних програмно-цільових підходів, удосконалення системи земельних платежів з урахуванням екологічного чинника (рис. 4).

Окремим завданням у системі екологізації державного регулювання сільськогосподарського землекористування є підвищення родючості ґрунтів, що являє собою комплекс фінансових, виробничо-технічних і наукових проблем. Тому тільки на рівні держави може бути розроблена й виконана програма підвищення родючості ґрунтів і поліпшення використання землі. Розроблена модель державної підтримки ефективного та екологічно безпечного аграрного землекористування в Україні ґрунтується на принципах системності та міжгалузевої паритетності використання земельних ресурсів.

Втілення в практику сільськогосподарських господарюючих суб'єктів еколого-економічних інновацій, заснованих на принципах природно-ландшафтної організації сільських територій, екологізації сільськогосподарського землекористування, формування адаптивних систем землеробства, поліпшення якості ґрунтово-ресурсних благ і, зокрема, земельного потенціалу, а також створення біоіндустріальних систем ведення агропромислового виробництва - усе це створює умови подолання сучасної безпрецедентної за гостротою і тривалістю природогосподарської (включаючи її земельно-ресурсну сферу) кризи вітчизняного агропромислового комплексу, а також є гарантами досягнення ним конструктивно-утворювальних тенденцій та наступної позитивної економічної динаміки. Ураховуючи складні деградаційні процеси, що відбуваються в сільському господарстві, обґрунтована необхідність розробки основних концептуальних напрямів сталого землекористування, спрямованого в першу чергу на збереження родючості ґрунтів, захист їх від ерозії, оптимальне застосування засобів хімізації та продуктивне ведення землеробства. На наступному етапі рівень успішності функціонування високопродуктивних територіальних сільськогосподарських систем визначатиметься ефективністю управління ними (рис. 5).

Рис. 4. Модель екологізації державного регулювання сільськогосподарського землекористування(розроблено автором)Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Система формування сталих і високопродуктивних систем сільськогосподарського призначення (розроблено автором)

Сільськогосподарське виробництво досліджуваного регіону характеризується посиленням антропогенного тиску на ґрунтовий покрив, що пов'язано не тільки з підвищенням рівня використання земельних ресурсів, а й посиленням деградаційних процесів.

Незважаючи на сучасне екстенсивне ведення землеробства, деградаційні процеси продовжують зростати у зв'язку з порушенням основних законів природокористування. Невизначеність у співвідношенні між сільськогосподарськими угіддями, незбалансованість біогеохімічних речовин і енергії в агроландшафтах, недосконалість протиерозійних систем охорони ґрунтів і відсутність агроґрунтового моніторингу зумовлюють не тільки зниження потенційної родючості ґрунтів, але й порушують екологічну стійкість довкілля та знижують продуктивність сільськогосподарського виробництва.

Розв'язання проблем екологічної стабілізації територіальних систем сільськогосподарського призначення, захисту ґрунтів від деградаційних процесів і підвищення їхньої продуктивності здійснюватиметься шляхом розробки та реалізації Державної (регіональної) концепції формування сталих агроландшафтів, яка повинна передбачити розробку заходів за такими напрямами: виведення з обробітку малопродуктивних орних земель; здійснення консервації земель; використання зрошуваних земель; поповнення ґрунту органічною речовиною; застосування мінеральних добрив; вапнування кислих ґрунтів; гіпсування солонцевих ґрунтів; біологічне землеробство й одержання екологічно чистої продукції; агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення; земельний кадастр і бонітування ґрунтів; інформаційна система управління якістю ґрунтів.

Сучасні соціально-економічні та екологічні умови вимагають створення екологічного паспорта сільськогосподарського підприємства, який дає уяву про правовий, господарський та природний стан земельних ділянок. Це нормативно-технічний документ, в якому відображено вплив підприємства на навколишнє природне середовище в процесі господарської діяльності. Оскільки земля є основою суспільної діяльності людини, то в екологічному паспорті сільгосппідприємств із належним ступенем докладності висвітлено правові аспекти, господарські показники діяльності та розширено уяву про ґрунтовий покрив земельних ділянок без обмеження суто агрохімічним підходом. Як вихідну позицію закладено необхідність проведення організаційно-консультативної роботи та науково-методичного обґрунтування кожної позиції паспорта, з виходом на центральні органи виконавчої влади й надання цим паспортам статусу обов'язкового документа.

Управління раціональним та екологічно збалансованим землекористуванням реалізується за допомогою збору, детального аналізу й узагальнення достовірних даних про стан земельних ресурсів. Такий аналіз потребує проведення систематичних комплексних спостережень (моніторингу) за станом земельних ресурсів. Агроекологічний моніторинг повинен являти собою загальнодержавну систему спостережень і контролю за станом і рівнем забруднення агроекосистем у процесі інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Головною метою цього моніторингу є створення високоефективних, екологічно збалансованих агроценозів на основі розширеного відтворення ґрунтового покриву, максимального використання природних ресурсів, раціонального застосування засобів хімізації. земельний сільськогосподарський грошовий економічний

Запропонована система агроекологічного моніторингу включає універсальні параметри, що характеризують кожен компонент агроекосистеми, та ґрунтується на принципах комплексності, безперервності контролю, єдності цілей, завдань і системності досліджень. Різноманітність природних умов і факторів антропогенного впливу на ґрунт, складність ґрунтових структур обумовлюють необхідність розробки диференційованих програм ґрунтово-екологічного моніторингу.

Формування системи контрольованих параметрів є найбільш важливою ланкою в організації та проведенні моніторингу. Запропонована система показників агроекологічного моніторингу, яка дає змогу контролювати зміни стану земельних ресурсів, включає в себе: структуру земельних угідь; структуру сільськогосподарських угідь; трансформацію земель сільськогосподарського призначення, які вилучаються для несільськогосподарських потреб; зміни структури ґрунтового покриву; зміни, що пов'язані із впливом зрошувальної та осушувальної меліорацій; контроль за дотриманням співвідношення рекомендованого й фактичного використання сільськогосподарських угідь, структури посівної площі; контроль за дотриманням рекомендованих для природно-кліматичної зони технологій вирощування сільськогосподарських культур; контроль реалізації необхідних (або рекомендованих) заходів щодо охорони земель і ґрунтів. Запропонований перелік комплексних та індивідуальних показників стану земельних угідь і ґрунтово-екологічного спостереження може бути розширеним й удосконаленим у процесі ведення агроекологічного моніторингу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретико-методологічне узагальнення та нове розв'язання науково-практичної проблеми, пов'язаної із формуванням стратегії сталого землекористування в сільському господарстві в умовах розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. На основі результатів дослідження сформульовано наступні висновки та пропозиції, які мають теоретичне й практичне значення.

1. Земельні ресурси, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, необхідно розглядати як систему, що відображує сучасний стан земельних відносин і розвиток продуктивних сил галузі. Ця система характеризується такими ознаками, як єдність, розвиток у просторі та часі, структурність, цільове призначення, інформаційна послідовність, природні рентоутворюючі властивості (родючість, місцерозташування), ступінь інтенсивності та екологічності використання, економіко-правові відносини господарчих суб'єктів, взаємозв'язки та взаємозалежність, оптимальність. Багатогранність проявів землі в сільському господарстві, використання земельних ресурсів як головного засобу виробництва галузі потребує розробки надзвичайно складної проблеми - сталого землекористування в сільському господарстві, на розвиток якого значною мірою впливають суб'єктивні й об'єктивні фактори та політика держави.

2. Трансформація земельних відносин в Україні, що спрямована на запровадження різних організаційно-правових форм господарювання на базі державної, комунальної та приватної власності, формування та розвиток ринкової економіки загострює питання екологічно збалансованого та ефективного використання землі. Протягом останніх 10-15 років у країні спостерігається погіршення екологічного стану землекористування (посилюються процеси ерозії, хімічного й радіоактивного забруднення, засолення, осолонцювання тощо), показники інтенсивності використання земельних угідь є невиправдано високими, розвиток сільськогосподарського виробництва відбувається екстенсивним шляхом (природні властивості землі використовуються майже без відтворення її продуктивних якостей). Поняття стале землекористування враховує і ефективність, і бережливе ставлення до землі.

3. Поняття сталий розвиток має право на широке застосування, оскільки передбачає, з одного боку, тип рівноваги (баланс) між його соціально-економічними та природними складовими, а з іншого - довготривалість і безперервність процесу розвитку суспільства, де боротьба за екологічність виробництва не повинна перешкоджати економічному та соціальному розвитку. У практичній діяльності повинен переважати інтенсивно-екологічний тип відтворення, вимогою якого є застосування факторів інтенсифікації в екологобезпечних межах. На наш погляд, система сталого землекористування - це така модель соціально-економічного розвитку суспільства, коли забезпечується збільшення кількості, підвищення якості сільськогосподарської продукції та ефективне використання природно-ресурсного потенціалу, а сукупні зміни якісного стану земельних ресурсів (під впливом людської діяльності) не перевищують самовідновлюваного потенціалу ґрунтів.

4. Причини критичної ситуації в сільськогосподарському землекористуванні України обумовлені дією як суб'єктивних, так і об'єктивних чинників. Трансформація земельних відносин призвела до створення нової структури землекористування, яка не враховує змін і впливу на навколишнє природне середовище. Теоретичні та практичні дослідження доводять необхідність розробки нової еколого-економічної концепції розвитку вітчизняного агропромислового виробництва, яке передбачає формування в ньому досконалого техніко-технологічного потенціалу та збалансованої ресурсно-виробничої бази. Беззаперечною основою такої бази в аграрній сфері є стале використання земельних ресурсів.

5. Реалізація основних напрямів еколого-економічної концепції, спрямованих на досягнення сталого розвитку природи та суспільства, сприятиме формуванню нового економічного механізму природокористування, який повинен передбачати: облік і соціально-економічну оцінку природно-ресурсного потенціалу та екологічного стану території; ефективний фінансово-кредитний механізм природокористування; планування охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів; формування цільових екологічних фондів; економічне стимулювання природоохоронної діяльності; створення екологічних банків та екологічне страхування; формування ринку екологічних робіт і послуг; платність природокористування; удосконалення організаційно-економічних методів природокористування (урахування екологічного фактора при приватизації); економічний вплив на порушників природоохоронного законодавства; розвиток ефективної системи природоохоронної освіти на всіх рівнях навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів різних ланок народного господарства.

6. На підставі виявлених тенденцій та закономірностей, які свідчать, що сучасне землекористування України не відповідає засадам сталого розвитку, вважаємо за доцільне розробити в рамках зазначеної вище концепції стратегію формування сталого землекористування в сільському господарстві. Для досягнення поставленої мети важливим є дотримання таких наукових принципів: регуляторна роль держави; соціальна спрямованість раціонального, науково обґрунтованого землеустрою та землекористування; екологічність науково-технічного прогресу; єдність показників економіко-екологічної оцінки землекористування; екологічність управління землекористуванням; мотивації сталого розвитку землекористування.

7. Суттєвим негативним моментом реалізованої трансформації земельних відносин є те, що регламентовані Земельним кодексом України заходи економічного стимулювання та адміністративної відповідальності щодо ефективного, екологобезпечного використання й охорони земельних ресурсів, ще й досі не набули конкретної реалізації. Тому інвестиційне забезпечення реалізації природоохоронних проектів у землекористуванні є важливим напрямом інвестиційної діяльності в сільському господарстві, де об'єктом мобілізації фінансових ресурсів є земля, що обумовлює існування категорії земельні інвестиції. На наш погляд, земельні інвестиції - це процес перетворення всіх видів майнових та інтелектуальних цінностей у раціонально організоване землекористування й охорону земельних ресурсів для отримання доходу або збереження соціальної значущості землі.

Формування привабливого інвестиційного клімату є чинником, який сприяє залученню інвестиційних ресурсів у сферу землекористування, за умови адресної спрямованості конкретних програм для всіх суб'єктів різних рівнів управління земельними ресурсами. У перспективі в Україні необхідно реалізувати інвестиційно-інноваційну модель сталого розвитку сільськогосподарського землекористування.

8. Основними пріоритетними напрямами формування моделі сталого землекористування в сільському господарстві України, які сприятимуть вирішенню соціально-еколого-економічних проблем суспільства, є створення умов для забезпечення ефективного використання земель різного цільового призначення; удосконалення законодавства та посилення системи державного управління у сфері охорони та використання земель; фінансування робіт і заходів за програмами, спрямованими на поліпшення якості земель; корекція та системне впорядкування земельного оподаткування, удосконалення економічної та нормативної грошової оцінки земель; забезпечення розширеного відтворення земельно-ресурсного потенціалу як базису сталого розвитку України.

9. Необхідність підвищення ефективності управління землекористуванням, включення землі в економічний обіг, розвиток приватного землеволодіння при забезпеченні соціальної справедливості, екологічно безпечне використання земельних ділянок у сільському господарстві вимагають створення ефективної земельної інформаційної системи (ЗІС), що включає в себе систематичний збір, коригування, обробку та розповсюдження просторово прив'язаних даних про землю. Природним способом організації управління інформацією про землю є т.зв. вузловий підхід. Він полягає у створенні в межах ЗІС основних баз даних як первинних вузлів для централізації системи та встановлення міцних взаємозв'язків.

10. Теоретичні та практичні результати дослідження доводять необхідність удосконалення підходів до здійснення економічної оцінки землі та використання матеріалів землеоціночних робіт у планово-економічних розрахунках, регулюванні міжгалузевих і внутрішньогалузевих економічних відносин, регулюванні обігу земель сільськогосподарського призначення. У дисертаційній роботі обґрунтовано понятійно-категоріальний апарат, критерій, показники економічної оцінки землі, їх взаємозв'язок та пріоритетні напрями використання. Обґрунтовано необхідність уточнення розмірів диференціального рентного доходу в натуральному вираженні та вартісному обчисленні, факторів впливу на його величину в ринкових умовах господарювання на землі.

11. Запровадження повноцінного ринку сільськогосподарських земель слід вважати об'єктивно зумовленим завданням, підготовленим попереднім етапом земельної реформи. Контрольований і регульований державою та суспільством земельний обіг, рух власності на землі сільськогосподарського призначення, перетворення землі у виробничий капітал ґрунтуються на ринковій вартості земельної ділянки, величина якої залежить як від поточного землекористування, так і альтернативних варіантів її використання. Розроблена нами система принципів оцінки земельних ділянок враховує інтереси потенційних власників, результати використання землі та дію ринкового середовища.

12. Розроблений алгоритм розрахунку диференціального рентного доходу та нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення відповідає не тільки класичним, а й сучасним економічним підходам. Процес розрахунків, який передбачає використання даних землеоціночного районування територій адміністративних областей, сформованих за принципом спорідненості агровиробничих груп ґрунтів, може бути автоматизований спеціальними комп'ютерними програмами та уточнений за допомогою ЗІС-технологій. Доведено необхідність уточнення методики індексації грошової оцінки земель за рахунок застосування інфляційного коректора. Порівняльний аналіз величини нормативної грошової оцінки, розрахованої за діючою методикою, із показниками, визначеними за запропонованим методичним підходом, дає підстави стверджувати про переваги останнього.

13. Осмислення та критичний аналіз інвестиційних процесів у сільському господарстві, стимулювання залучення інвестиційних ресурсів для системного відтворення земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств дозволяють реально оцінити один із головних чинників стримування цих процесів - відсутність достовірної інформації про інвестиційну привабливість землекористування. У роботі обґрунтовано доцільність оцінювати інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації земельних відносин за системою показників, об'єднаних у шість блоків, що характеризують майновий стан, ліквідність, фінансову стійкість, ділову активність, прибутковість, стан і використання земельних ресурсів.

14. Запропонована модель екологізації державного регулювання сільськогосподарського землекористування ґрунтується на принципах системності і міжгалузевої паритетності використання земельних ресурсів й ураховує пріоритетність забезпечення населення екологічно чистими продовольчими товарами, гармонійний розвиток сільських територій, збереження родючості землі, охорону навколишнього середовища. Екологічний розвиток сільського господарства України і сфери його земельних відносин на шляху формування стратегії сталого розвитку сільськогосподарського землекористування передбачає вирішення соціально-політичних, економіко-екологічних та природно-господарських проблем.

15. Для формування збалансованих і високопродуктивних територіальних систем сільськогосподарського призначення запропоновано та апробовано концепцію розробки заходів щодо розв'язання проблем екологічної стабілізації агроландшафту регіону. Державна політика у сфері земельних відносин повинна передбачити проведення агроекологічного моніторингу за станом і рівнем забруднення агроекосистем у процесі інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Запропонований перелік комплексних та індивідуальних показників стану земельних ресурсів та ґрунтово-екологічного спостереження при необхідності може бути розширений і деталізований у процесі проведення агроекологічного моніторингу.

16. Необхідною умовою сталого розвитку сільськогосподарського землекористування є підвищення родючості земель. Система агроекологічного моніторингу і стандартів раціонального природокористування повинна спрямовуватися на екологобезпечне виробництво та охорону ґрунтів, запорукою якого є екологічна паспортизація. У розробленому макеті екологічного паспорта розширено наявну агрохімічну характеристику земель економіко-виробничими показниками, що створює умови для екологічно збалансованого землекористування. Запропонована в роботі концепція екологічної паспортизації сільськогосподарських підприємств спрямована на поліпшення ситуації, яка виникла, створення банку нормативно-інформаційних даних для державного контролю за їх станом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Гуторов О. І. Проблеми сталого землекористування у сільському господарстві: теорія, методологія, практика: [монографія] / О. І. Гуторов - Х.: Едена, 2010. - 405 с.

2. Гуторов О. І. Оцінка земельних ресурсів та ефективності інвестицій: [монографія] / О. І. Гуторов / Харк. нац. аграр. ун-т. - Х.: ХНАУ, 2006. - 368 с.

3. Гуторов О. І. Сучасний стан і перспективи розвитку інвестування сільськогосподарського виробництва // Ринкова трансформація економіки АПК: [монографія]: у 4 ч. / О. І. Гуторов; за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2002.

Ч. 3: Фінансово-кредитна система. - 2002. - С. 61-65. (Особистий внесок: визначено стан і перспективи інвестування сільськогосподарського виробництва).

4. Гуторов О. І. Теоретичні основи та порядок визначення втрат при вилученні земель для несільськогосподарських потреб // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: [монографія]: у 2 т. / О. І. Гуторов; за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001.

Т. 1. - 2001. - С. 165-167. (Особистий внесок: проаналізовано методику визначення втрат при вилученні земельних ділянок для несільськогосподарських потреб).

5. Гуторов А. И. Проблемы экологизации экономики // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: [монографія]: у 2 т. / А. И. Гуторов; за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000.

Т. 2. - 2000. - С. 323-327. (Особистий внесок: розглянуто сутність, складові та напрями екологізації економіко-виробничої діяльності).

Статті в наукових фахових виданнях:

6. Гуторов О. І. Економіко-екологічна оцінка сільськогосподарських земель та проблеми їх сталого використання / О. І. Гуторов // Агроінком. - 2010. - № 1-3. - С. 35-40.

7. Гуторов О. І. Екологізація державного регулювання сільськогоспо-дарського землекористування: пріоритети, інструменти, моделі / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2009. - № 14. - С. 43-54. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

8. Гуторов О. І. Концепція формування сталих і високопродуктивних територіальних систем сільськогосподарського призначення на прикладі Харківської області / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2009. - № 11. - С. 27-38. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

9. Гуторов О. І. Особливості та економічні принципи оцінки земельної ділянки / О. І. Гуторов // Агроінком. - № 9-12. - 2009. - С. 32-36.

10. Гуторов О. І. Оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств / О. І. Гуторов, К. М. Крамаренко // Економіка АПК. - 2009. - № 10. - С. 69-73. (Особистий внесок: розроблено концепцію оцінки інвестиційної привабливості підприємств, зібрані дані для апробації методики).

11. Гуторов О. І. Проблеми та напрями використання нормативної грошової оцінки землі в умовах трансформації земельних відносин в Україні / О. І. Гуторов // Наукові праці ПФ НУБіП "Кримський агротехнологічний університет". - Сімферополь, 2009. - Вип. 119. - С. 99-104. - (Серія "Економічні науки").

12. Гуторов О. І. Сучасний стан вкладення інвестицій у землересурсну сферу та пріоритетні напрями інвестиційної політики землекористування / О. І. Гуторов / Наукові праці ПФ НУБіП "Кримський агротехнологічний університет". - Сімферополь, 2009. - Вип. 120. - С. 36-44. - (Серія "Економічні науки").

13. Гуторов О. І. Екологічний паспорт сільськогосподарського підприємства як інструмент ефективного використання земель / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2009. - № 13. - С. 53-63. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

14. Гуторов О. І. Сучасний стан та резерви підвищення ефективності використання землі в сільськогосподарських підприємствах / О.І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2009. - № 6. - С. 39-45. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

15. Гуторов О. І. Методичні аспекти грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в Україні з позиції теорії земельної ренти / О. І. Гуторов, А. О. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2009. - № 5 - С. 55-63. - (Серія «Економіка АПК і природокористування»). (Особистий внесок: методичне опрацювання підходів до вдосконалення методики грошової оцінки землі).

16. Гуторов О. І. Застосування результатів економічної оцінки земель в господарському механізмі / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2008. - № 9. - С. 29-38. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

17. Гуторов О. І. Теоретичні аспекти інвестиційного проектування та його особливості в сільському господарстві / О. І. Гуторов, Л. П. Рудь, К. М.Крамаренко // Інноваційна економіка. - 2008. - № 2. - С. 77-82. (Особистий внесок: обґрунтовано особливість та послідовність розробки бізнес-плану інвестиційного проекту в сільгосппідприємствах).

18. Гуторов О. І. Проблеми формування та використання ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки / О. І. Гуторов, О. О. Гуторова // Вісник СНАУ. - Суми, 2008. - Вип. 7/1 (29). - С. 34-39. - (Серія "Економіка та менеджмент"). (Особистий внесок: з'ясовано умови формування та ефективного використання земельних ресурсів у складі ресурсного потенціалу аграрного сектора).

19. Гуторов О. І. Сучасний стан і методи регулювання інвестиційної діяльності в землекористуванні / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2007. - № 9. - С. 12-19. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

20. Гуторов О. І. Тенденції, закономірності та наукові принципи розвитку сталого землекористування в сільському господарстві України / О. І. Гуторов / Вісник ХНТУСГ ім. П. Василенка. - Х., 2007. - Вип. 54. - С. 13-21 - (Серія "Економічні науки").

21. Гуторов О. І. Наукові основи сталого розвитку аграрного землекористування / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 2. - С. 47-53. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

22. Гуторов О. І. Проблеми раціонального, екологобезпечного та сталого розвитку аграрного землекористування в Україні / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2006. - № 1. - С. 10-17. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

23. Гуторов О. І. Поняття ціни та вартості землі / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2006. - № 8. - С. 10-15. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

24. Гуторов О. І. Проблеми становлення екологобезпечного аграрного виробництва в Україні / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2005. - № 3. - С. 43-56. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

25. Гуторов О. І. Земельний ринок: передумови організації, принципи побудови та функціонування / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2004. - № 7. - С. 75-79. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

26. Гуторов О. І. Проблеми економічного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві / О. І. Гуторов, К. М. Бойко // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ, 2004. - № 38 (50). - С. 181-185 - (Серія "Економічні науки"). (Особистий внесок: запропоновано та обґрунтовано джерела фінансування капітальних вкладень).

27. Гуторов О. І. Еколого-економічні проблеми сталого розвитку природи та суспільства / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2003. - № 6. - С. 50-58. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

28. Гуторов О. І. Земельні інформаційні системи - інструмент розвитку аграрної реформи в Україні / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. - Х., 2003. - № 4. - С. 47-57. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

29. Гуторов О. І. Земельний фонд України як об'єкт земельних відносин / О. І. Гуторов // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2002. - Вип. 51. - С. 196-199. - (Серія "Економічні науки").

30. Гуторов О. І. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь як складова земельної реформи / О. І. Гуторов // Зб. наук. праць Луганського НАУ. Т. 2. - Луганськ, 2002. - № 14 (26). - С. 55-59. - (Серія "Економічні науки").

31. Гуторов О. І. Теоретичні аспекти інвестиційної та інноваційної діяльності / О. І. Гуторов // Вісник ХДАУ. - Х., 2001. - № 9. - С. 243-251. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

32. Гуторов О. І. Раціональне природокористування як спеціалізована сфера виробничої діяльності / О. І. Гуторов // Вісник ХДАУ. - Х., 2000. - № 2. - С. 124-126. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

33. Гуторов О. І. Шляхи та заходи по залученню інвестицій в українську економіку / О. І. Гуторов // Вісник ХДАУ. - Х., 1999. - № 3. - С. 37-42. - (Серія "Економіка АПК і природокористування").

Тези конференцій, конгресів:

34. Гуторов О. І. Стратегічні пріоритети формування сталого землекористування в сільському господарстві / О.І. Гуторов // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: матеріали міжрегіон. зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників у м. Луганську 29 січня 2010 року. - Луганськ: Ельтон-2, 2010. - С. 61-68.

35. Гуторов О. І. Агроекологічний моніторинг - шлях до створення раціонального та екологічно збалансованого землекористування в сільському господарстві / О. І. Гуторов // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: матеріали III регіонал. річних зборів Північно-Східного відділення Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників, 10 груд. 2009 р. - Х.: ХНТУСГ, 2010. - С. 351-357.

36. Гуторов О. І. Екологічна паспортизація як чинник сталого розвитку сільськогосподарських підприємств / О. І. Гуторов // Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 8-9 жовтня 2009 р. Харків: ХНАУ, 2009. - С. 120-121.

37. Гуторов О. І. Можливості впровадження та етапи формування ринку іпотечного кредитування в умовах земельної реформи України / О. І. Гуторов // Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 квіт. 2009 р. - Полтава: ПДАА, 2009. - С. 30-32.

38. Гуторов А. И. Характеристика деградационных процессов и их влияние на состояние земельных ресурсов Украины / А. И. Гуторов // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: материалы ХIII междунар. науч.-практ. конф., 19-22 мая 2009. - Россия, Белгород, 2009. - С. 254.

39. Гуторов О. І. Земельні інвестиції: сутність, поняття та класифікація / О.І. Гуторов // Трансформація земельних відносин до ринкових умов господарювання: матеріали ІІ регіон. річних зборів Північно-Східного відділення Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників, 5 лют. 2009 р. - Х.: ХНТУСГ, 2009. - С. 88-92.

40. Гуторов О. І. Сучасний стан та напрями залучення інвестицій в сільськогосподарське землекористування / О. І. Гуторов // Трансформація земельних відносин до ринкових умов: зб. матер. ХІ річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників, 26-27 лют. 2009 р. - К.: ННЦ ІАЕ, 2009. -С. 441-444.

41. Гуторов О. І. Макроекономічне середовище та особливості сільськогосподарського виробництва як чинники формування інвестиційного клімату галузі / О. І. Гуторов, А. В. Ткаченко // Інвестиційна складова сталого розвитку регіону: матеріали наук.-прак. конф., 10 груд. 2008 р. - Х.: ХРІНУ, 2009. - С. 48-52. (Особистий внесок: обґрунтовано поняття інвестиційний клімат сільського господарства регіону).

42. Гуторов О. І. Проблеми створення ефективної земельної інформаційної системи в Україні / О. І. Гуторов // Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України: матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., 20-21 листопада 2008 р. - Х.: ХНАУ, 2008. - С. 52-54.

43. Гуторов О. І. Продовольча безпека як стратегічне завдання соціально-економічної політики України / О. І. Гуторов, О. О. Гуторова // Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 листоп. 2008 р. - Полтава: ПДАА, 2008. - С. 19-21. (Особистий внесок: обґрунтовано необхідність інвестиційної діяльності сільгосптоваровиробників).

44. Гуторов О. І. Передумови перетворення АПК України в високоефективний сектор економіки / О. І. Гуторов // Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період: матеріали Х річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників, 10-11 квіт. 2008 р. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. - С. 225-229.

45. Гуторов О. І. Особливості та сучасні тенденції інвестиційних процесів у сільськогосподарському виробництві / О. І. Гуторов // Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку: матеріали ІХ річних зборів Всеукр. конгресу вчених екон.-аграр., 26-27 квіт. 2007 р. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - С. 306-310.

46. Гуторов А. И. Тенденции землепользования в Украине / А. И. Гуторов // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их рения: материалы ХІІ междунар. науч.-практ. конф., 19-23 мая 2008 г. - Белгород, 2008. - С. 363.

47. Гуторов О. І. Напрями формування інтенсивного і сталого розвитку сільськогосподарського виробництва / О. І. Гуторов, О. О. Гуторова // Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 верес. 2008 р. / ПДАА. - Полтава, 2008. - С. 28-30. (Особистий внесок: визначено стратегічні напрями інтенсивного і сталого розвитку аграрного сектору).

48. Гуторов О. І. Проблеми раціонального використання землі як територіального ресурсу України / О. І. Гуторов // Роль держави у відродженні економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників у розвитку аграрного виробництва в умовах вступу України до СОТ: матеріали І регіональних річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників, 27-28 листоп. 2007 р. - Х.: ХНТУСГ, 2007. - С. 202-207.

49. Гуторов О. І. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення: основні напрями її розвитку та використання / О. І. Гуторов // Розвиток аграрної економічної науки в Україні та її завдання в умовах освоєння ринкової системи господарювання: матеріали VIII річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників, 20-21 черв. 2006 р. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - С. 287-290.

50. Гуторов О. І. Соціально-економічна стратегія ефективного природокористування / О. І. Гуторов // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій: матеріали сьомих річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників 9-10 листоп. 2005 р. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - С. 345-349.

51. Гуторов О. І. Об'єктивна необхідність удосконалення економічної та грошової оцінки земель / О. І. Гуторов // Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК: тези доп. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. 13-15 черв. 2005 р. - Мелітополь: ТДАА, 2005. - С. 60-63.

52. Гуторов О. І. Сучасний стан та проблеми іноземного інвестування аграрного сектора економіки України / О. І. Гуторов, К. М. Бойко // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13-16 трав. 2003 р. - Суми: СНАУ, 2003. - С. 62-66. - (Особистий внесок: обґрунтована необхідність оформлення іноземного інвестування в самостійний напрям державної інвестиційної політики).

53. Гуторов О. І. Проблеми використання природних ресурсів та еколого-економічна політика в Україні / О. І. Гуторов // Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 17 листоп. 2000 р. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - Вип. 47. - С. 99-103.

В інших виданнях:

54. Гуторов О. І. Екологічний паспорт сільськогосподарського підприємства: наук.-метод. видання / О. І. Гуторов / Харк. нац. аграр. ун-т. - Х., 2009. - 36 с.

55. Гуторов О. І. Сутність, оцінка та ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу: теоретичні аспекти: лекція / О. І. Гуторов, І. О. Шарко; Харк. нац. аграр. ун-т. - Х., 2009. - 48 с. (Особистий внесок: проаналізовано стратегічні завдання соціально-економічного розвитку аграрного сектора економіки).

56. Гуторов О. І. Ресурсний потенціал ґрунтів і земель // Ґрунтознавство: підручник / [Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін, М. І. Лактіонов та ін.]; за ред. Д. Г. Тихоненка. - К.: Вища освіта, 2005. - С. 674-695. (Особистий внесок: охарактеризовано земельний фонд України, тенденції трансформації сільгоспугідь, викладено принципи економічної оцінки землі).

57. Гуторов О. І. Інвестування: навч. посіб. / О. І. Гуторов. - Х., 2003. - 293 с.

58. Гуторов О. І. Сучасні тенденції та оцінка інвестиційних процесів у сільськогосподарському виробництві: лекція / О. І. Гуторов. - Х., 2002. - 52 с.

59. Гуторов О. І. Земельно-ресурсний потенціал і проблеми його раціонального використання: лекція / О. І. Гуторов. - Х., 2002. - 70 с.

60. Гуторов О. І. Економіка природокористування: навч. посіб. / О. І. Гуторов. - Х., 1999. - 152 с.

АНОТАЦІЯ

Гуторов О.І. Стратегія формування сталого землекористування в сільському господарстві: теорія, методологія, практика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад сталого землекористування в сільському господарстві України.

У роботі здійснено комплексне дослідження сутності і стратегії формування сталого розвитку аграрного землекористування в умовах трансформації земельних відносин. Розроблено пріоритети й модель екологізації державного регулювання сільськогосподарського землекористування. Удосконалено систему класифікації принципів оцінки земельної ділянки, методичні підходи до визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та застосування матеріалів економічної оцінки земель у господарському механізмі. Запропоновано напрями класифікації земельних інвестицій та методичний підхід до оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування. Розроблено концепцію складання та макет екологічного паспорта сільськогосподарського підприємства, обґрунтовано концептуальні підходи до формування сталих і високопродуктивних систем сільськогосподарського призначення, здійснено їх апробацію на прикладі досліджуваного регіону. Систематизовано методологічні та методичні підходи до організації агроекологічного моніторингу, запропоновано систему комплексних та індивідуальних показників стану земельних угідь та ґрунтово-екологічного спостереження.

Ключові слова: земельні ресурси, стале землекористування, екологізація землекористування, земельна рента, економічна та грошова оцінка земель, форми власності на землю, інвестиції, управління земельними ресурсами.

Гуторов А.И. Стратегия формирования устойчивого землепользования в сельском хозяйстве: теория, методология, практика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

...