Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Управління продукційним процесом вирощування цукрових буряків

Управління продукційним процесом вирощування цукрових буряків

Обґрунтування управління продукційним процесом цукрових буряків шляхом системного аналізу дії впливових факторів на ріст, розвиток рослин та внесення змін через відповідні елементи технології вирощування. Чинники формування врожайності і якості продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2015
Размер файла 5,4 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР і ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

06.01.09 - рослинництво

УПРАВЛІННЯ ПРОДУКЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

СІНЧЕНКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Важливим завданням агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є забезпечення продовольчої та енергетичної безпеки держави шляхом суттєвого збільшення і стабілізації виробництва, переробки та реалізації конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, інтеграції вітчизняного сільськогосподарського виробництва до світового. Впровадження у виробництво та розширення посівних площ під культурами універсального напрямку використання, з високим потенціалом урожайності й технологічними показниками якості, здатні вирішити ряд глобальних проблем, які нині постали перед людством, є актуальним.

Цукрові буряки - культура, яка відповідає традиціям України, її ґрунтово-кліматичним умовам, має значний потенціал продуктивності, ресурсне забезпечення на значній території України та соціально-економічне значення для сільських громад та переробної промисловості, яка в роки економічної кризи втратила свої пріоритетні позиції серед технічних культур в Україні. Досягнення у світовій та вітчизняній науці з питань селекції і технологій вирощування цукрових буряків завдяки працям В.Ф. Зубенка, М.В. Роїка, К.Х. Вундерлих, В.Ф. Самерсов, C. Becker, Д. Шпаар, J. Brunotte, О.О. Іващенка, В.Т. Саблука, Я.П. Цвея та інших свідчать про значний інтерес і перспективу культури, високу ефективність вирощування цукрових буряків та використання сировини для продовольчих, фуражних і промислових цілей. В останні роки створено багато вітчизняних гібридів цукрових буряків нового покоління з високим потенціалом продуктивності, що дозволяє говорити про принципово новий етап у виробництві даної культури. Сучасні гібриди характеризуються високим біологічним потенціалом продуктивності, проте реалізація його у виробничих умовах досить низька. Доведено, що сучасні гібриди з високою потенційною продуктивністю більшою мірою «сканують» нерівномірний розподіл абіотичних і біотичних факторів середовища, тому завдання отримання стабільних врожаїв у нинішній час набуває все більшої актуальності через важелі управління продукційним процесом.

Використання їх у структурі посівів та розробка економічно вигідних і екологічно безпечних технологій їх виробництва, адаптованих до екологічних умов різних регіонів країни.

Завдяки досягненням, у першу чергу, наших вітчизняних селекційних центрів, вирощування цукрових буряків за сучасними технологіями не суперечить правилам економічної доцільності, охорони довкілля і вимогам сталого господарювання, сприяє підвищенню родючості ґрунту і на фоні високої культури землеробства забезпечує зростання врожайності інших культур, особливо зернових, якщо дотримуються принципи адаптивного рослинництва.

Актуальність теми. Актуальність досліджень обумовлена недостатньою вивченістю рівня адаптивних можливостей гібридів цукрових буряків нового покоління, потребою в обґрунтованих біологічних і агроекологічних основах інтенсифікації їх виробництва в Україні, технологіях вирощування розроблених на принципах адаптивного рослинництва і обґрунтуванні ефективної системи управління продукційним процесом посівів цукрових буряків. Актуальним є визначення показників оптимальної концентрації буряківництва в Україні з урахуванням вимог ринку цукру і пов'язане з цим більш ефективне використання ґрунтово-кліматичних ресурсів для забезпечення переробних підприємств необхідною сировиною, зменшення витрат на її виробництво, зниження собівартості продукції тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до науково технічних програм: на 2002-2005 рр. 03.01 НТП «Цукрові буряки» (номер державної реєстрації 0104U002621), 03.07.02 «Організувати організаційно-економічні моделі застосування прогресивних технологій виробництва цукрових буряків».

На 2006-2010 рр. 03.01. НТП «Цукрові буряки» (номер державної реєстрації 0104U007160), 12.03.12 - 027 «Розробити науково-обґрунтовані моделі високоефективних технологій виробництва цукрових буряків для різних ґрунтово-кліматичних зон бурякосіяння».

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є наукове обґрунтування управління продукційним процесом цукрових буряків шляхом системного аналізу дії впливових факторів на ріст і розвиток рослин та внесення змін через відповідні елементи технології вирощування.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдання:

- науково обґрунтувати й визначити зони оптимальних умов вирощування цукрових буряків;

- оцінити особливості формування агрофітоценозів цукрових буряків залежно від гідротермічних умов їх вирощування;

- обґрунтувати й визначити найбільш продуктивні ЧС гібриди цукрових буряків для регіональних ніш їх вирощування;

- дослідити і обґрунтувати структуру посівних площ, системи сівозмін, обробітку ґрунту, внесення органічних і мінеральних добрив, встановити їх вплив на ріст і розвиток рослин, елементи структури врожаю, продуктивність цукрових буряків і збереження родючості ґрунту;

- розробити заходи інтегрованого захисту рослин цукрових буряків від бур'янів, хвороб і шкідників з урахуванням економічних порогів їх шкідливості;

- розробити операційну технологію виробництва цукрових буряків, паспорт бурякового поля, журнал контролю за виконанням умов та нормативів технологічних операцій;

- дати економічну та біоенергетичну оцінку технології вирощування цукрових буряків.

Об'єкт дослідження - процес інтенсифікації виробництва цукрових буряків: біологічні та агроекологічні основи; фізіолого-онтогенетичний процес формування і реалізації потенціалу продуктивності та якісних показників продукції гібридів залежно від екологічних та технологічних факторів.

Предмет дослідження - ґрунтово-кліматичні умови зон бурякосіяння, ЧС гібриди, норми органічних і мінеральних добрив, елементи інтегрованого захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб, продуктивність рослин, економічна й енергетична ефективність технологій вирощування.

Методи дослідження. В процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень.

Серед спеціальних методів використовували:1) польовий метод - вивчення взаємодії об'єкта дослідження з біотичними і абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; 2) лабораторні методи: а) фізико-хімічні - визначення хімічного складу вегетативної маси рослин та коренеплодів; агрохімічних показників ґрунту; б) морфофізіологічні - визначення біометричних параметрів рослини; в) фізичні - визначення показників фізичної якості коренеплодів; 3) статистичні методи: дисперсійний, регресійний, визначення вірогідності даних, виявлення залежностей між досліджуваними показниками, математичне обґрунтування моделей агрофітоценозів; 4) порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

- виявленні фізіолого-онтогенетичних особливостей формування та реалізації потенціалу продуктивності гібридів цукрових буряків залежно від екологічних та технологічних факторів;

- ідентифікації гібридів цукрових буряків за рівнем адаптації до несприятливих чинників довкілля, а також у розробці на цій основі оптимальних, економічно вигідних та екологічно безпечних технологій вирощування гібридів цукрових буряків для умов Лісостепу України;

- розроблені моделі ефективних високопродуктивних зерно-бурякових сівозмін для крупних приватних і фермерських підприємств, міжтериторіальних зерно-бурякових сівозмін на основі міжгосподарських територій сільських рад;

- встановлені залежності між ГТК, польовою схожістю і продуктивністю ЧС гібридів цукрових буряків, які сприяють підвищенню врожайності і цукристості коренеплодів;

- запропоновано шляхи управління формуванням посівів, елементами структури врожайності та якості цукрових буряків шляхом виконання певних елементів технології вирощування - норм органічних і мінеральних добрив, науково обґрунтованих систем обробітку ґрунту та інтегрованого захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб та ін.;

- встановлено обґрунтовані оптимальні зони вирощування цукрових буряків за рівнем зволоження та ґрунтово-кліматичними умовами;

- економічно і енергетично обґрунтовано «Операційну високоефективну технологію виробництва цукрових буряків».

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені технології вирощування цукрових буряків, які забезпечують реалізацію біологічного потенціалу гібридів на рівні 60 т /га і збором цукру 10 т/га.

Автором підготовлені практичні рекомендації щодо оптимізації ведення сівозмін у післяреформений період аграрного сектора, спрямованих на підвищення продуктивності і якості цукрових буряків, збереження і відтворення родючості ґрунту.

Розроблено карту бурякового поля, журнал контролю за виконанням технологічних операцій.

Основні положення роботи покладені в основу наукових рекомендацій для впровадження у бурякосійних підприємствах усіх форм власності: «Інтенсивна технологія виробництва цукрових буряків» (2006), «Високоефективна технологія виробництва цукрових буряків» (2010).

Результати досліджень впроваджено у сільськогосподарських підприємствах Київської області, підтверджена їх висока ефективність.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці програм та обґрунтуванні методології постановки і проведення досліджень, виконанні експериментальної частини досліджень, узагальненні одержаних результатів та їх інтерпретації, підготовці друкованих праць, наукових звітів та рекомендацій, пропаганді та науковому супроводженні результатів у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення дисертації оприлюднені й обговорені на: Міжнародній конференції «Наукові основи раціонального використання земель, виведених з обробітку», Київ-Чабани, 2002; Науково-практичній конференції молодих вчених «Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології» Київ-Чабани, 2003 р.); Виїзному засіданні президії УААН «Стан та перспективи розвитку АПК Кагарлицького району до 2015 р.», де було прийнято рішення щодо Кагарлицького району Київської області, як базового району для проведення наукових досліджень та впровадження наукових розробок Української академії аграрних наук (Кагарлик, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан земельних угідь та поліпшення їх використання» Київ-Чабани, 2005; Всеукраїнській науковій конференції «Методика, механізація, автоматизація та комп'ютеризація досліджень у землеробстві, рослинництві, садівництві та овочівництві», Київ, 2007; Міжнародній науковій конференції «Ґрунтово- агрономічні основи розвитку сучасного агровиробництва», Харків, 2009; Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень», м. Полтава, 2009; Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Особливості реформування економіки України в умовах глобальної економічної кризи», Вінниця, 2009; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інтенсивні технології технічних культур і їх впровадження в умовах Київської області», Кагарлицький район, Київської області, 2010»; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку селекції, насінництва та технології вирощування сільськогосподарських культур, Суми, 2010»; Міжнародному семінарі «Інтенсивні технології вирощування і особливості збирання пізніх культур: цукрових буряків, кукурудзи, сої, соняшнику за умов зміни клімату», ДГ «Терезине», Гребінки, 2010; Всеукраїнському семінарі «Перспективні високопродуктивні гібриди цукрових буряків - у виробництво», смт. Гребінки, Київська область, 2010; на вчених та координаційних радах Інституту цукрових буряків, ННЦ «Інститут землеробства НААН України», 1996-2010 рр.; Міжнародній науково-практичній конференції на тему: «Біоадаптивна технологія виробництва цукрових буряків», Київ, 2011.

Публікації. Автором опубліковано 40 наукових праць; за результатами проведених досліджень - 36, всі у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 9 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, 5 додатків. Роботу викладено на 312 сторінці комп'ютерного тексту, проілюстрованого 62 таблицями, 19 рисунками. Кількість використаних літературних джерел становить 381, з яких 45 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

цукровий буряк продукційний врожайність

ШЛЯХИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ (огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників, статистичних даних, щодо стану виробництва цукрових буряків в Україні, біологічних особливостей росту та розвитку культур, технологічної забезпеченості гібридів нового покоління.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Ґрунтово-кліматичні та гідрологічні умови вирощування цукрових буряків в Україні. Визначення оптимальної концентрації буряківництва в Україні тісно пов'язане з ефективним використанням ґрунтово-кліматичних ресурсів. З урахуванням ресурсів природної вологи та ґрунтів районів бурякосіяння визначено буряковий пояс України, в якому із загальних 750 тис. га цукрових буряків за зонами зволоження врожайність коренеплодів становитиме 50-60 т/га на площі 270 тис. га, 40-50 - на площі 380 тис. га і 35-40 т/ - на 100 тис. га. За валового збору коренеплодів 25-30 млн тонн буде вироблятися 3,2-3,5 млн тонн цукру. З підвищенням врожайності до 50-60 т/га посівні площі під цукровими буряками можна зменшити до 500 тис. га.

Погодні та ґрунтові умови проведення досліджень. Ґрунти господарств СВК АФ «Перемога і ЗАТ МАК Кагарлицького району Київської області, де проводилась більша частина польових дослідів, чорнозем типовий легкосуглинковий. Вміст гумусу в шарі ґрунту 0-30 см (за Тюріним) становить 3,2-4,8 %, рухомого фосфору (за Чіріковим) - 120-160 мг /кг ґрунту, обмінного калію (за Чіріковим) - 80-100 мг /кг ґрунту. Кислотність ґрунту - 6,2-6,9 рНKL, гідролітична кислотність -2,64 мг-екв. /100 г ґрунту, сума ввібраних основ - 24,2 мг-екв. /100 г ґрунту, ступінь насиченості основами - 88 %.

У експериментальному господарстві «Широкоступ» Кагарлицького району Київської області, досліди закладалися на чорноземах опідзолених середньосуглинкових на лесі. Вміст гумусу в них становить 2,8-3,2 %, рН сольової витяжки - 6,1- 6,3. Забезпеченість лужногідролізованим азотом низька - 100-120 мг/кг, рухомим фосфором і обмінним калієм - середня й підвищена, відповідно 90-120 і 70-100 мг/кг ґрунту.

Погодні умови в роки досліджень істотно різнилися за температурним режимом, опадами та вологістю повітря, які в окремі роки мали значні відхилення від середніх багаторічних, що дозволило більш повно вивчити біологічні та фізіологічні особливості гібридів, їх адаптивність до умов вирощування та здатність реалізовувати біологічний потенціал (табл. 1).

Таблиця 1. Коефіцієнти суттєвості відхилень між середніми багаторічними і щорічними елементами погоди за 1996 - 2010 рр.

Роки

Кількість опадів, мм

Середня

річна температура повітря, °С

Середня річна вологість повітря, %

Тривалість сонячного сяйва (IV-X), годин

за рік

за вегетаційний період (IV-X)

1996

-0,45

-0,15

-1,53

0,85

-0,50

1997

1,44

1,53

-1,43

0,85

-1,50

1998

0,26

0,30

-0,73

0,24

-1,41

1999

-0,92

-1,19

0,48

-0,37

-0,45

2000

0,93

1,04

0,27

0,85

0,69

2001

1,04

0,31

-0,03

0,24

0,14

2002

1,28

1,79

0,38

-0,98

-1,13

2003

-0,09

0,10

-0,73

-0,37

1,09

2004

0,17

-0,08

-0,33

0,85

-0,14

2005

0,57

0,08

-0,33

0,24

0,81

2006

0,03

0,19

-0,63

1,46

0,33

2007

-1,41

-1,41

0,98

-1,59

1,07

2008

-0,05

0,15

0,78

0,24

-0,54

2009

-0,63

-1,10

0,48

-0,37

1,98

Методика досліджень. Для вивчення біологічних особливостей, фотосинтетичної діяльності, елементів технології вирощування ЧС гібридів цукрових буряків, строків сівби, норм мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення, негативного впливу на бур'яни та ін. - проводили лабораторні, модельні, польові й виробничі досліди.

Дослідження, передбачені програмою, проводили за методиками, розробленими Інститутом цукрових буряків УААН: «Методика исследований по сахарной свекле» - ВНИС. / Под ред. В.Ф. Зубенка. - К. - 1986. - 292 с.; Методичні вказівки по вивченню інтенсивних технологій виробництва цукрових буряків по зонах вирощування України - К., 1995. - 26 с.; Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Агропромиздат. М.: 1985. - 351 с. та ін.

Для цього проводили лабораторні, польові й виробничі досліди. Назви і схеми їх наводяться нижче. Деталізація окремих елементів методики буде подана у відповідних розділах дисертаційної роботи.

Дослід 1. Вплив природних і біологічних особливостей на створення високопродуктивних агрофітоценозів.

Дослідження з моніторингу польової схожості насіння проведені СВК АФ «Перемога», впродовж 1996-2010 років.

Дослід 2. Продуктивність сучасних ЧС гібридів цукрових буряків.

Дослід був закладений в базовому господарстві ІЦБ УААН ЗАТ «МАК», 2005-2009 рр. за наступною схемою: 1) Шевченківський; 2) Ромул; 3) Етюд; 4) Ольжич; 5) Різольт; 6) Прометей; 7) Хорол; 8) Рамзес; 9) Приз.

Площа посівної ділянки 64,8 м2 (5,4 12 м), облікової - 54,0 м2 (5,4 10 м). Повторність - триразова. Розміщення варіантів у дослідах одноярусне, систематичне.

Дослід 3. Вплив способу передпосівної підготовки насіння на продуктивність цукрових буряків. Дослід був закладений в експериментальному господарстві «Широкоступ», 2005-2010 рр. за схемою:

1. Протруєне насіння - контроль.

2. Інкрустоване насіння.

3. Дражоване насіння.

Площа посівної ділянки 64,8 м2 (5,4 12 м), облікової - 54,0 м2 (5,4 10 м). Повторність - триразова.

Дослід 4. Ефективність вапнування ґрунтів та продуктивність цукрових буряків. Дослід був закладений в експериментальному господарстві «Широкоступ», 2005-2010 рр.

Схема досліду:

1. N120P100K140 - фон.

2. Фон + Ѕ н СаСО3 за Нг під лемішне лущення стерні восени

3. Фон + 1 н СаСО3 за Нг під лемішне лущення стерні восени

Площа посівної ділянки 201,6 м2 (10,8 20 м), облікової - 100 м2 (10 10 м). Повторність - триразова.

Дослід 5. Особливості формування урожайності цукрових буряків залежно від системи удобрення. СВК АФ «Перемога», 2004-2009 рр.

Схема досліду:

1. Контроль (без добрив).

2. Гній 40 т/га+N120P100K140.

3. Гній 40 т/га+N60P50K70.

4. N120P100K140.

5. N120P100K140 + солома.

Площа посівної ділянки 200 м2 (10,8 18,5 м), облікової - 100 м2 (10 10 м). Повторність - триразова.

Дослід 6. Вплив позакореневого підживлення хелатними добривами і строків збирання на продуктивність гібридів цукрових буряків

Трифакторний польовий дослід був закладений в базовому господарстві ІЦБ УААН СВК АФ «Перемога», 2005-2009 рр. за наступною схемою:

Фактор А - гібриди: 1. Шевченківський - контроль; 2. Український 72;

3. Анічка.

Фактор Б - позакореневе підживлення хелатними добривами:

1. Обприскування водою - контроль.

2. Реаком-Р-бурякове - у фазі змикання листків у рядках 5 л/га.

Фактор В - строки збирання: 1. 1.09; 2. 20.09; 3. 20.10

Дослід закладався за методом розщеплених ділянок. Строки збирання - у двох блоках, ЧС гібриди - послідовно, варіанти позакореневих підживлень - розщепленими ділянками в межах ділянок ЧС гібридів. Загальний фон мінеральних добрив N120P150K150.

Площа елементарної посівної ділянки - 108 м2 (5,420 м), облікової - 72 м2 (4,516 м), повторність - чотириразова.

Дослід 7. Контролювання забур'янення посівів цукрових буряків шляхом застосування міжрядних обробітків та гербіцидів.

Дослід проводився в експериментальному господарстві «Широкоступ», 2001-2005 рр.

Схема досліду:

Фактор А - проведення міжрядних розпушувань:

1. Без розпушувань і прополювань - контроль;

2. Поява бур'янів або ущільнення ґрунту, одне розпушування на глибину 4-5 см.

3. Поява бур'янів або ущільнення ґрунту, два розпушування на глибину 4-5 і 6-8 см.

Фактор Б - гербіциди: 1. Без гербіцидів (контроль); 2. Бетанал Експерт 1,0 л/га; 3. Бетанал Експерт 0,75 л/га + Карібу 30 г/га (Тренд 90 0,2л/га) + Арамо 1,0 л/га.

Площа облікової ділянки першого порядку - 108 м2 (5,420 м), облікової - 54 м2 (5,410 м), повторність - триразова. Дослід закладений за методом розщеплених ділянок: міжрядні рихлення і повторення - послідовно, гербіциди - упоперек обробітків.

Дослід 8. Продуктивність цукрових буряків залежно від системи захисту посівів від бур'янів.

Дослід проводився в експериментальному господарстві «Широкоступ», 2005-2010 рр. за наступною схемою:

1. Контроль 1 - без проведення заходів захисту від бур'янів;

2. Контроль 2 - без присутності бур'янів (проведення п'яти послідовних ручних прополювань);

3. Система захисту 1: Дуал Голд + Пірамін Турбо (1,5+2,0 л/га) в ґрунт до появи сходів; Бетанал Експерт - 1,5 л/га - після масової появи сходів бур'янів; Бетанал Експерт - 1,5 л/га - після нової масової появи сходів бур'янів; Центуріон + Аміго (0,4+1,2 л/га). - після масової появи сходів злакових бур'янів; Лонтрел Гранд - 0,12 кг/га. - після формування розвинених розеток;

4. Система захисту 2: Бетанал Експерт - 1,0 л/га після появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Бетанал Експерт - 1,0 л/га після повторної появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Бетанал Експерт - 1,0 л/га після повторної появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Центуріон + Аміго (0,4 л/га + 1,2 л/га) - після масової появи сходів злакових бур'янів; Лонтрел Гранд - 0,12кг/га - після формування розвинених розеток у рослин осотів;

5. Система захисту 3: Біцепс Гарант - Пілот (0,75+1,0 л/га) після появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Біцепс Гарант + Пілот (1,0+1,0 л/га) - після повторної появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Біцепс Гарант + Пілот (1,0+1,0 л/га) після повторної появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Міура - 0,5 л/га - після масової появи сходів злакових бур'янів; Лонтрел Гранд - 0,12 кг/га -після формування розвинених розеток у рослин осотів.

6. Система захисту 4: Бетанал Експерт - (1,0 л/га) після появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Бетанал Експерт + Карібу +Тренд - 90 (1,0+0,03+0,2 л/га) після повторної появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Бетанал Експерт + Карібу +Тренд - 90 (1,0+0,03+0,2 л/га) - після повторної появи сім'ядоль у рослин бур'янів; Тарга Супер 1,5 л/га - після масової появи сходів злакових бур'янів; Лонтрел Гранд 0,12 кг/га. Після формування розвинених розеток у рослин осотів.

Площа посівної ділянки 36 м2 (6 6м), облікової - 25 м2 (6 6 м), повторність - 6 разова.

Дослід 9. Ефективність передпосівної обробки насіння цукрових буряків інсектицидами проти основних шкідників.

Дослід проводився в СВК АФ «Перемога» Кагарлицького району Київської області протягом 2004-2010 рр. Схема досліду наведена в табл. 15.

Площа посівної ділянки 75,6 м2 (5,4 14 м), облікової - 54 м2 (5,4 10 м), повторність - чотириразова.

Дослід 10. Вплив основного обробітку ґрунту на поширеність і розвиток коренеїда у посівах цукрових буряків.

Дослід проводився в СВК АФ «Перемога» Кагарлицького району Київської області протягом 2004-2008 рр.

Схема досліду:

1. Глибока оранка з оборотом пласта на глибину 30-32 см

2. Мілка оранка на глибину 12 - 14 см

3. Плоскорізний обробіток ґрунту

Дослід 11. Поширеність, розвиток коренеїда у посівах цукрових буряків залежно від обробки насіння фунгіцидами і їх композиціями. Дослід проводився в СВК АФ «Перемога» Кагарлицького району Київської області протягом 2004-2008рр., ЧС гібрид Олександрія.

Схема досліду наведена в табл. 18.

Площа посівної ділянки 75,6 м2 (5,4 14 м), облікової - 54 м2 (5,4 10 м), повторність - чотириразова.

Дослід 12. Розвиток церкоспорозу і продуктивність гібриду Олександрія залежно від застосування фунгіцидів.

Дослід проводився в базовому господарстві ІЦБ УААН СВК АФ «Перемога» Кагарлицького району Київської області, 2004-2010 рр.

Схема досліду:

1. Контроль - без обробки фунгіцидами.

2. Імпакт, 25 %SC к.с., 0,25 л/га.

3. Дерозал, к.с., 0,4 л/га.

4. Рекс Топ, к.с., 0,8 л/га.

5. Альто Супер 330 ЕС, к.с., 0,5 л/га.

Площа посівної ділянки 75,6 м2 (5,4 14 м), облікової - 54 м2 (5,4 10 м), повторність - чотириразова.

Дослід 13. Толерантність ЧС гібридів цукрових буряків до ураження хворобами.

Дослід проводився в базовому господарстві ІЦБ УААН СВК АФ «Перемога» Кагарлицького району Київської області протягом 2004-2008 рр.

Схема досліду:

1. Ялтушківський ЧС-72.

2. Білоцерківський ЧС-57.

3. Уманський ЧС-76.

4. Уладово-Верхняцький ЧС-37.

5. Льговсько-Верхняцький ЧС-34.

6. Олександрія.

7. Шевченківський.

Площа посівної ділянки 75,6 м2 (5,4 14 м), облікової - 54 м2 (5,4 10 м), повторність - чотириразова.

У дослідах проводили наступні обліки, спостереження і аналізи.

1. Фенологічні спостереження за фазами росту і розвитку рослин, динаміку накопичення маси та ін. проводили за методикою ВНИС, 1986

2. Агрохімічні аналізи ґрунту проводили за методами: гумус за Тюріним (ДСТУ 4289-2004); рухомий фосфор та обмінний калій за Чіріковим (ДСТУ 4405:2005); азот, що легко гідролізується, за Корнфілдом (ДСТУ 4729:2007); гідролітичну кислотність і рН сольове за Каппеном; суму ввібраних основ за Каппеном і Гільковицем.

3. Листкову поверхню цукрових буряків визначали за методом «висічок», розрахунки фотосинтетичного потенціалу і чистої продуктивності фотосинтезу проводили за методикою А.А. Ничипоровича, 1970.

4. Забур'яненість посівів впродовж вегетації цукрових буряків визначали кількісним і кількісно-ваговим методами двічі: перед внесенням гербіцидів і через 10 днів після їх внесення. Для цього на кожному повторенні досліду по діагоналі ділянки визначали 4 облікових майданчика розміром 0,25 м2 (0,2х 1,25 м), на яких обліковували загальну кількість і видовий склад бур'янів; встановлювали відсоток загибелі бур'янів від дії гербіцидів.

5. Ступінь ураженості рослини коренеїдом визначали за шкалою:

0 - відсутність хвороб; 25 % - наявність бурих смуг на корінцях і під сім'ядольному коліні, вражено біля четвертої частини довжини ростка; 50 % -бура частина складає половину довжини підземної частини ростка, наявність перетяжок; 75 % - ураження займає більше половини довжини підземної частини ростка, поражена частина темно-бура, майже чорна; 100 % - повне відмирання ростка.

Поширеність хвороби визначали за формулою:

де Р - поширеність хвороби, %; N - загальне число рослин у пробі, шт.;

П - кількість уражених рослин у пробі, шт.

Ступінь розвитку хвороби визначалась за формулою:

,

де Я - ступінь розвитку хвороби, %; N - загальна кількість рослин у пробі, шт.; Е (а • в) - добуток кількості рослин у пробі на відповідний їм відсоток ураження (В.Н.Шевченко, 1959).

6. Технологічну якість коренеплодів цукрових буряків визначали за методиками:

- вміст сухої речовини термостатно-ваговим методом;

- вміст цукристості коренеплодів методом холодної дигестії;

- вміст золи за допомогою лабораторного золоміра КЛЗ - 1;

- доброякісність нормального та очищеного соку - за допомогою поляриметра та рефрактометра;

– вміст цукру в мелясі, МБ фактор, технологічний вихід та збір цукру - розрахунковим методом (К.Д. Сокирик, В.О. Нагорна, 2001).

7. Облік урожаю основної і побічної продукції цукрових буряків проводили методом суцільного збирання коренеплодів і зважування з кожної облікової ділянки; кількість нетоварної продукції цукрових буряків розраховували за співвідношенням з основною на підставі аналізу проб.

8. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за варіаційним, дисперсійним, кореляційним і регресійним методами; методикою генетико-імунологічного аналізу. Для цього використовували прикладну комп'ютерну програму Statistica-6 (Е.Р. Ермантраут і ін., 2007).

9. Економічну оцінку факторів, які досліджували, проводили за методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій (И.Ф. Баланюк, С.И. Барило, С.Р. Басун и др., 1986].

10. Енергетичну оцінку здійснювали за методикою О.К. Медведовського та П.І. Іваненка (1988).

Технологія вирощування цукрових буряків, за виключенням досліджуваних варіантів, була загальноприйнятою для регіону. Попередником цукрових буряків була озима пшениця.

Зразу після збирання озимих проводили лущення стерні на глибину 4-5 см у двох поперечних напрямках. Після проростання бур'янів і внесення добрив в третій декаді серпня проводили глибоку оранку оборотними плугами на глибину 30-32 см.

Сівбу цукрових буряків проводили у другій-третій декадах квітня сівалкою «Оптіма». Норми висіву насіння відповідали передбаченим схемою досліду. Встановлювали їх шляхом підбирання ведучих і ведених зірочок висівного апарата сівалки.

Збирання цукрових буряків проводили ділянками кожної повторності або повністю досліду.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТУ АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ

Темпи росту й розвитку цукрових буряків тісно пов'язані з гідротермічними умовами вегетаційного періоду (табл. 2).

Таблиця 2. Густота рослин цукрових буряків залежно від надходження ФАР і ГТК, дослід 1

Рік

Надходження ФАР,

мДж /га

ГТК

Кількість рослин, фаза сходів, шт. /м

I

II

І

II

1996

6,9

9,0

1,30

1,71

4,82

1997

7,8

9,5

1,88

1,69

5,64

1998

7,2

9,5

1,28

1,44

5,71

1999

6,4

9,6

1,34

0,92

5,63

2000

7,7

8,6

1,08

1,74

4,22

2001

5,7

9,0

1,89

1,20

5,45

2002

6,4

9,4

1,37

1,27

5,47

2003

5,6

9,3

1,21

1,20

5,44

2004

6,5

10,2

1,07

1,65

5,66

2005

7,8

9,9

1,37

0,87

5,73

2006

7,8

9,9

1,54

1,12

5,42

2007

5,7

9,5

0,86

1,34

4,35

2008

7,7

10,1

1,69

1,81

5,14

2009

6,8

9,5

0,82

0,65

4,22

Середнє

6,86

9,5

1,34

1,33

5,22

Примітка.1I - сівба - змикання листків у міжряддях; II - змикання листків у міжряддях - збирання

Між надходженням фотосинтетичної радіації (ФАР) і гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) встановлено: середній позитивний кореляційний зв'язок у період сівба - змикання міжрядь (r = 0,34) і середній зворотній - у період змикання міжрядь - збирання (r = -0,47).

За гідротермічним коефіцієнтом (ГТК), у період сівба - змикання міжрядь посушливим був вегетаційний період 1999, 2007 і 2009 рр. (ГТК < 1), помітно вологими 1997, 2001 і 2008 рр. (ГТК > 1,5), у решту років ГТК були близькими до середнього багаторічного показника.

У період «сівба - змикання листків у міжряддях» ГТК коливався в межах 0,82-1,88, «змикання листків у міжряддях - збирання» - 0,65-1,81. За посушливістю найбільш характерним був вегетаційний період 2007 і 2009 роки.

Особливості проходження фаз та міжфазних періодів гібридів цукрових буряків.

Можлива потенційна врожайність цукрових буряків залежно від строку сівби і фотосинтетичної радіації наведена на рис. 1.

Рис. 1. Вплив строку сівби і надходження ФАР на врожайність коренеплодів цукрових буряків, за умовами 2005-2009 рр.

Для створення високопродуктивних посівів цукрових буряків необхідно забезпечити оптимальні параметри біологічної густоти, яка безпосередньо залежить від погодних умов, фізичної стиглості ґрунту, лабораторної та польової схожості насіння і побічно - календарних строків сівби.

Особливості росту, розвитку і продуктивності нових гібридів цукрових буряків. Диплоїдні гібриди цукрових буряків у початковий період вегетації на 2-3 дні опереджають триплоїдні за строками проходження фенологічних фаз, що дає змогу більш ефективно використовувати гідротермічні умови вегетаційного періоду.

Якість насіння, польова схожість насіння та чинники їх оптимізації

Польова схожість насіння залежно від гідротермічних умов

Несприятливими для одержання оптимальної польової схожості насіння за забезпеченням вологою були 1999, 2007 і 2009 рр. - польова схожість становила відповідно 56, 56 і 54 %. У 1999 році кількість опадів у період сівба-сходи цукрових буряків була лише 21 мм (середня багаторічна норма 47 мм), ГТК - 1,08; у 2009 році - відповідно 7 мм опадів і 0,82 ГТК. За 14-річний період польова схожість насіння цукрових буряків у межах 54-56 % спостерігалася тричі (21,4 %), в межах 63-69 % - чотири рази (28,6 %) і межах 70-74 % - сім разів (50 %).

За досліджуваний період між ГТК і польовою схожістю насіння цукрових буряків встановлено тісну позитивну кореляційну залежність r = 0,80 (рис. 2).

Рис. 2. Залежність між гідротермічним коефіцієнтом у період сівба-сходи і польовою схожістю насіння цукрових буряків

Ця залежність діє у 64 % випадків вибірки (коефіцієнт детермінації R2=0,64); визначивши ГТК, можна передбачити польову схожість насіння за рівнянням регресії у = 54,2 + 8,35х (в межах ГТК 1,2-2,6 ймовірність такого передбачення досить висока).

Між лабораторною і польовою схожістю, як і лабораторною схожістю та ГТК достовірних зв'язків на 5 %-ному рівні значущості не виявлено. Підтвердженням цього свідчать такі дані. Якщо зазвичай за лабораторної схожості на рівні 83 і 95 % польова схожість становила 71 % і 77 %, а в 2007 і 2009 рр. за лабораторної схожості відповідно 90 і 95 % польова схожість становила лише 54 і 56 %.

Маса коренеплоду суттєво залежить від гідротермічних умов у період «сівба - змикання листків у міжряддях»: за недостачі в цей період вологи рослини втрачають масу коренеплодів - в посушливі роки вона становить 80-100 г, у вологі - 120-150 г. За вегетаційний період у цукрових буряків утворюється в середньому 50-62 шт. листків. Найбільш інтенсивно наростання листкового апарату проходить в період з 20 липня до 20 серпня. В цей період відзначається також і найбільша їх асиміляційна поверхня.

Вплив передпосівної підготовки насіння на початковий ріст, формування структури агрофітоценозу та продуктивність цукрових буряків.

Гідротермічні умови, що складаються у період сівба-сходи, істотно впливають на динаміку появи сходів і на польову схожість насіння. Вона істотно різниться залежно від варіанту передпосівної підготовки насіння (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Вплив гідротермічних умов і способу передпосівної обробки насіння на польову схожість насіння цукрових буряків

За умов вологості 20 сантиметрового шару ґрунту - 16-17 мм, польова схожість протруєного насіння становила 69 %, інкрустованого - 67 і дражованого - 74; з покращенням гідротермічних умов (вологості ґрунту 18-20 мм, температура 6-8 ОС) польова схожість протруєного і інкрустованого насіння підвищується до 83 %, а дражованого - до 87 % (НІР05=3.1 %).

Порівняно з контролем з більш якісною підготовкою у вигляді інкрустованого і дражованого насіння за рахунок кращого збереження рослин на час збирання врожайність коренеплодів підвищувалась відповідно на 4,3 і 6,5 т/га, а збір цукру - відповідно на 0,76 і 1,02 т/га (табл. 3).

Таблиця 3. Продуктивність цукрових буряків залежно від способу передпосівної обробки насіння (дослід 3, 2007-2009 рр.)

Варіант підготовки насіння

Густота рослин перед збиран-ням, тис. /га

Урожайність коренеплодів, т/га

Цукрис-тість,

%

Збір цукру,

т/га

Протруєне - контроль

92

35,5

15,7

5,57

Інкрустоване

104

39,8

15,0

5,97

Дражоване

112

42,0

15,7

6,59

НІР05 7 3,8 0,9 0,18

Висока середньодобова температура в період змикання листків у міжряддях за надмірної кількості опадів (2004 р.) сприяє інтенсивному росту коренеплодів (маса сягає 320 г), але викликає зниження їх цукристості (13,9 %).

Коливання тривалості вегетаційного періоду цукрових буряків у регіоні в межах від 153 до 168 днів істотно впливає на рівень урожайності коренеплодів (відповідно від 42,1 до 54,6 т/га), цукристості (відповідно від 16,2 до 16,5 %) і валового збору цукру (відповідно від 6,8 до 9,0 т/га).

Продуктивність агрофітоценозів цукрових буряків упродовж 1996-2010 рр. була різною і залежала як від польової схожості насіння, так і від гідротермічних умов вегетаційного періоду. Так, в період повних сходів густота стояння рослин коливалась у межах 92,4-138,6 тис/га. За сприятливих гідротермічних умов у період «сівба-сходи» (1997, 1998, 2004, 2006, 2008 рр.) отримано порівняно високу густоту рослин у період повних сходів. Проте внаслідок різних гідротермічних умов та фітосанітарного стану посівів до збирання ця густота не збереглася. Так, у 1998 і 2005 рр. густота рослин у період повні сходи становила 125,4 тис/га. У 1998 р. внаслідок випадання рослин, яке відбувалося через ушкодження шкідниками й хворобами та несприятливих гідротермічних умов у період формування листкового апарату перед збиранням вона становила 102,9 тис/га; за сприятливих гідротермічних умов 2005 року, коли випадання рослин за вегетацію не перевищувало 4 %, густота рослин перед збиранням становила 114,1 тис/га. Аналогічні закономірності були встановлені і в 2003 і 2008 рр.

За 14-річний період найбільш високопродуктивними агрофітоценози цукрових буряків були в 2000-2004 рр. (табл. 4).

За умов ГТК 1,25, середня врожайність коренеплодів у 2003 р. становила 47,6 т/га, а в 2004 році за ГТК 1,36 - 41,7 т/га.

Між ГТК за вегетаційний період і показниками продуктивності цукрових буряків достовірна на 5-%-ному рівні значущості встановлена кореляційна залежність лише за врожайністю; вона позитивна і середня за тіснотою (r = 0,65), яка діє в межах 42 % вибірки (R2 = 0,42). За рівнянням регресії у = 20,8 + 15,1ЧГТК в межах ГТК 0,55-1,55 можна з досить високою ймовірністю визначити рівень урожайності.

Таблиця 4. Продуктивність агрофітоценозу цукрових буряків залежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду, дослід 1

Рік

За вегетацій ний період

Урожайність, т/га

Цукристість, %

ГТК

ФАР, мДж /га

1996

1,50

15,9

39,3

15,0

1997

1,94

17,3

38,3

14,3

1998

1,36

16,7

36,4

14,8

1999

1,08

16,0

32,5

14,2

2000

1,41

16,3

46,9

15,2

2001

1,55

14,7

46,9

15,1

2002

1,32

15,8

41,7

15,2

2003

1,25

14,9

47,6

14,7

2004

1,36

16,7

41,7

14,9

2005

1,22

17,7

38,7

14,2

2006

1,33

17,7

38,4

15,2

2007

0,75

15,2

25,2

14,5

2008

1,75

17,8

35,0

14,9

2009

0,73

16,3

29,2

16,8

Середнє

1,33

16,4

37,8

15,0

Стандартне відхилення

1,50

15,9

6,33

0,67

Низька врожайність цукрових буряків була в 2007 і 2009 рр. - відповідно 25,2 і 29,2 т/га. У 2007 р. за холодних умов травня, дефіциту опадів з наступним швидким ростом температур і зниженням кількості опадів порівняно з багаторічною нормою, у фазі змикання листків у міжряддях спостерігалось зниження запасів вологи в метровому шарі ґрунту до критичного рівня (34-70 мм), що негативно вплинули на формування листкового апарату цукрових буряків і призвело до ураження церкоспорозом в межах 50 %.

Вегетаційний період 2008 р. проходив від впливом холодної другої та третьої декад травня і високих температур (ГТК 1,75). Кількість опадів у першу половину вегетації була в межах норми. У червні і серпні ГТК становив відповідно 0,7 і 0,6, що викликало втрату листків і негативно вплинуло на ріст і розвиток цукрових буряків.

Між рівнем урожайності (від 25,2 до 47,6 т/га) і кількістю опадів за червень (від 46 до 144 мм) встановлено позитивний середній за тіснотою зв'язок (r = 0,51), який діє в межах 26 % вибірки. Орієнтовну врожайність цукрових буряків за кількістю опадів у червні в межах досліджуваної вибірки можна визначити за рівнянням регресії: у = 0,13х + 28,4.

Цукристість коренеплодів упродовж 1996-2009 рр. коливалась у межах 13,9-16,8 %. На цукристість коренеплодів впливають гідротермічні умови, густота рослин, наявність вологи в ґрунті, ураженість листкового апарату та коренеплодів хворобами, ушкодження шкідниками тощо. Із зовнішніх факторів найбільший вплив на рівень цукристості має тривалість сонячної радіації. Між тривалістю сонячної радіації і цукристістю коренеплодів за період з 2000 до 2009 рр. встановлена середня кореляційна залежність; коефіцієнт кореляції становить 0,49.

Про залежність урожайності цукрових буряків від густоти і рівномірності розміщення сходів з різними інтервалами модельного посіву можна судити за даними рис. 4.

Урожайність, т/га

а

90

70

50

30

10

0 10 20 30 40 50

б

0 10 20 30 40 50

Середній інтервал у рядку, см

Рис. 4. Залежність урожайності цукрових буряків від густоти і рівномірності розміщення рослин: а - після формування густоти стояння; б - перед збиранням; коефіцієнт варіації інтервалів: 1 - 25 %; 2 - 50 %; 3 - 75 %; 4 - 100 %; 5 - 125 %; коренеплід масою, г: ------- 500, - - - - - 750, -°- 1000 г.

За відсутності обмежень з боку площі живлення, в період росту і розвитку рослин цукрових буряків маса коренеплоду визначається біологічними властивостями ЧС гібриду, ґрунтовими і гідротермічними умовами певного поля. Найбільшою вона може бути за рівномірного розміщення рослин. Незначне зниження маси коренеплоду відбувається вже за нерівномірності сходів у межах 20 %. Якщо вона зростає до 125 %, то урожайність знижується в середньому на 22,0 т/га.

Залежно від інтервалів між рослинами, рівномірності їх розміщення і густоти стояння відповідно змінюються врожайність і цукристість цукрових буряків (табл. 5).

Таблиця 5. Вплив відстані між рослинами в рядку і густоти стояння на врожайність і цукристість коренеплодів цукрових буряків, 2005-2010 рр., дослід 1

Відстань у рядку, см

Густота стояння, тис./га

Урожайність, т/га

Цукристість, %

15

115,2

71,4

16,6

18

96,0

70,6

16,5

20

86,0

70,9

16,5

НІР05 =

1,2

0,1

Посіви з високою польовою схожістю відзначаються більш рівномірним розподілом рослин на полі, що є передумовою одержання високого врожаю коренеплодів.

За сівби на задану густоту, вирішальним фактором, що визначає площу живлення, є очікувана польова схожість насіння, за якою формують оптимальну відстань між насінинами.

За польової схожості насіння понад 80 % і відстані між рослинами цукрових буряків у межах від 16 до 20 см, можна сформувати густоту стояння рослин у межах 100-120 тис. /га, з них понад 80 тис. рослин будуть забезпечені оптимальною площею живлення.

Роль гібридів в ефективності виробництва цукрових буряків.

Серед ЧС гібридів цукрових буряків кращими є високопродуктивні, з високими технологічними показниками якості, найбільш пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов, стійкі до ураження хворобами. Продуктивність нових ЧС гібридів вітчизняної селекції, особливо їх новітнє покоління, має потенціал урожайності на рівні 60-70 т/га і збір цукру понад 10,0 т/га.

Порівняно з контрольним ЧС гібридом Шевченківський новітні гібриди суттєво різняться за темпами накопичення маси коренеплоду протягом вегетаційного періоду (рис. 5), рівнем врожайності, цукристості і збором цукру (табл. 6).

Рис. 5. Динаміка росту маси коренеплоду залежно від спадкових особливостей гібридів (2004-2008 рр.)

У вересні найбільшою масою коренеплоду виділялися ЧС гібриди Різольт, Хорол і Прометей - відповідно 405, 418 і 425 г.

Таблиця 6. Продуктивність сучасних ЧС гібридів цукрових буряків (дослід 2, 2005-2009 рр.)

Гібрид

Врожай-ність,т/га

± до St

Цукрис-тість,%

± до St

Збір цукру,

т/га

± до St

Шевченківський - St

47,1

- 

17,0

- 

8,0

- 

Ромул

61,1

14,0

17,0

0,0

10,4

2,4

Етюд

60,7

13,6

17,1

0,1

10,4

2,4

Ольжич

60,2

13,1

17,2

0,2

10,4

2,4

Різольт

60,3

13,2

17,0

0,0

10,3

2,3

Прометей

63,0

15,9

17,2

0,2

10,8

2,8

Хорол

64,0

16,9

16,7

-0,3

10,7

2,7

Рамзес

64,0

16,9

16,7

-0,3

10,7

2,7

Приз

62,0

14,9

16,4

-0,6

10,2

2,3

НІР05 =

3,6

0,2

1,3

Характерною особливістю цих гібридів є те, що вони, крім високого потенціалу продуктивності коренеплодів, характеризуються екологічною стабільністю, адаптовані до зональних умов. Окремі з них (Приз і Різольт) мають підвищену стійкість до хвороб - ризоманії, коренеїду, церкоспорозу та борошнистої роси. Вирощування стійких до хвороб гібридів на великих площах дозволяє одержувати високі й стабільні врожаї за умов мінімального застосування препаратів захисту рослин від хвороб та знизити хімічне навантаження на ґрунти й ґрунтові води, захистити довкілля.

Продуктивність ЧС гібридів істотно зростає за комплексного застосування декількох елементів технології вирощування (табл. 7).

Таблиця 7. Вплив позакореневого підживлення хелатними добривами і строків збирання на продуктивність ЧС гібридів цукрових буряків (дослід 6, 2005-2009 рр.).

ЧС гібрид

Варіант позакореневого підживлення

Строк збирання

Урожайність коренеплодів, т/га

Цукрис-тість, %

Збір цукру, т/га

Шевчен-ківський

Вода

1. ІХ

37,3

14,7

5,47

20. ІХ

41,4

15,7

6,50

10. Х

46,3

16,8

7,77

Реаком-Р-бурякове

1. ІХ

39,0

15,4

5,99

20. ІХ

44,1

16,3

7,16

10. Х

48,6

17,3

8,39

Український ЧС 72

Вода

1. ІХ

38,4

14,4

5,54

20. ІХ

42,5

15,4

6,54

10. Х

47,4

16,5

7,83

Реаком-Р-буряко...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены