Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Ветеринарно-санітарна оцінка молока при лейкозі великої рогатої худоби

16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза

Білик Руслан Іванович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник:

доктор ветеринарних наук, професор Якубчак Ольга Миколаївна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри ветсанекспертизи і санітарії у тваринництві і харчових технологіях

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Яблонська Оксана Валентинівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології

кандидат біологічних наук, доцент Труш Анатолій Михайлович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, санітарії і гігієни продукції тваринництва.

Захист дисертації відбудеться "10" червня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к.28.

Автореферат розісланий "8" травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Шевченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Харчові продукти, у тому числі молоко, являють собою потенційне джерело різних патогенів, здатних викликати хвороби та завдавати шкоди споживачу. Більшість проблем безпеки харчових продуктів починаються в господарствах і довкіллі. Спектр і поширеність небезпек у харчових продуктах постійно змінюються. Значна кількість збудників хвороб може передаватися тваринами, які не мають клінічних ознак захворювання. До таких хвороб належить і лейкоз - одна з найбільш актуальних проблем патології людей і тварин. Питання лейкозу великої рогатої худоби на сучасному етапі вийшло за рамки ветеринарної медицини, вона має також загальнобіологічне і соціальне значення. Понад 150 років учені всього світу працюють над вивченням етіології та розробляють специфічні засоби профілактики й лікування хворих на лейкоз тварин, проте ця ретровірусна інфекція досі залишається маловивченою. Дослідженнями багатьох науковців - Н. Н Доронин, 1969; А.Ф. Бабкина, 1976; А.Ф. Валихова, 1980; Р.А. Кукайн, 1982; Г.А. Надточий, 1984; А.Т. Шикова, 1988; J. M.miller, 1980 та інших у кінці 60-х та на початку 70-х років минулого століття було підтверджено вірусне походження хвороби.

Немає єдиної думки щодо сприйнятливості людини до вірусу лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ). Так, деякі вчені пов'язують передачу з молоком вірусу лейкозу у зв'язку з виявленням у секреті молочної залози хворих тварин вірусних часток. Крім того, отримано позитивні результати з відтворення лейкозу у піддослідних тварин при випоюванні їм молока хворих корів. Враховуючи цілий ряд обставин, передчасно робити остаточні висновки про відсутність персистенції ВЛ ВРХ до людини (Н.Н. Доронин, 1980; В.О. Бусол 1982, М.И. Гулюкин, 2006). Інші науковці вважають, що матеріали епідеміологічних і епізоотологічних даних вказують на відсутність прямого зв'язку між виникненням хвороби у людей, які працюють у тваринництві (А.А. Васильченко, 1979; П.М. Смирнов, 1992; М.С. Мандигра, 2000). Отже, проблема ветеринарно-санітарної експертизи молока залишається суперечливою і не до кінця вирішеною. Особливої актуальності набуває питання використання молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних щодо лейкозу корів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною роботи науково-дослідної теми кафедри ветеринарно-санітарної експертизи Національного університету біоресурсів і природокористування України "Розробити правила ветеринарно-санітарної експертизи молока та м'яса при лейкозі великої рогатої худоби" (номер державної реєстрації 0106U003310).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - удосконалення ветеринарно-санітарної експертизи і санітарної оцінки сирого незбираного молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:

проаналізувати поширення лейкозу великої рогатої худоби в Україні;

провести еколого-епізоотичний аналіз ризику поширення лейкозу при споживанні молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів;

провести порівняльну оцінку фізико-хімічних, мікробіологічних, технологічних, біохімічних показників молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних на лейкоз корів;

визначити біологічну цінність і токсичність молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних на лейкоз корів;

удосконалити діагностику лейкозу великої рогатої худоби методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та цитологічним із використанням проб сирого збірного молока;

встановити оцінку біологічного ризику розвитку інфекційного процесу лейкозу у лабораторних тварин при згодовуванні їм молока;

розробити правила ветеринарно-санітарної експертизи молока при лейкозі великої рогатої худоби.

лейкоз молоко ветеринарна експертиза

Об'єкт дослідження - ветеринарно-санітарна оцінка молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів.

Предмет дослідження - зміни характеристик, інфекційні властивості, епізоотичне значення молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних на лейкоз корів.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання виконувались експериментально з використанням ветеринарно-санітарних, мікробіологічних, органолептичних, біохімічних, технологічних, біологічних, молекулярно-біологічних, цитологічних, гістопатологічних, а також біометричних методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовано зміни показників якості й безпеки молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів, розроблено правила ветеринарно-санітарної оцінки такого молока. Вивчено біохімічні показники, амінокислотний і мінеральний склад, біологічну цінність і токсичність молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів.

Вперше в Україні теоретично та експериментально обґрунтовано ступінь ризику споживання молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних на лейкоз корів, який підтверджено дослідами на біологічній моделі з лабораторними мишами при тривалому (хронічному) згодовуванні їм молока.

Удосконалено діагностику лейкозу великої рогатої худоби методами полімеразної ланцюгової реакції та цитологічним з використанням проб сирого незбираного молока. Вивчено цитологічні показники молока, отриманого від РІД та ПЛР-позитивних на лейкоз корів. Наукова новизна підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, увійшли до "Рекомендацій з ветеринарно-санітарної експертизи та санітарної оцінки молока і м'яса при лейкозі великої рогатої худоби" (затверджені наказом Державного комітету ветеринарної медицини України, протокол №1 від 21.12.2007 р.).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі різних навчальних закладів України при вивченні дисципліни "Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва".

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів пошук літературних джерел, упорядкував огляд літератури за темою дисертації, освоїв та використав усі описані в роботі методики. Самостійно виконав експериментальні дослідження та теоретичну інтерпретацію їх результатів. За участю наукового керівника визначив напрям наукових досліджень, розробив схеми та порядок виконання експериментальних робіт, зробив узагальнення отриманих результатів, оформив наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Основні результати експериментальної роботи доповідалися на:

Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю заснування факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету "Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні" (м. Біла Церква, 2006);

Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора С.І. Смирнова "Актуальні проблеми ветеринарної медицини" (м. Харків, 2007);

Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2007);

ІІІ міжвузівській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Наука. Молодь. Екологія - 2007" (м. Житомир, 2007);

науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю заснування факультету ветеринарної медицини Луганського Національного аграрного університету "Перспективи розвитку ветеринарної медицини України" (м. Луганськ, 2007);

V та VI Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2007, 2008);

Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини" (м. Житомир, 2007);

Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань епізоотології, біотехнології та імунології" (м. Полтава, 2008);

конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (м. Київ, 2008);

науково-практичній і навчально-методичній конференції "Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини" (м. Харків, 2008);

сьомій науково-практичній конференції морфологів (м. Житомир, 2008);

VІ конференції молодих вчених та аспірантів УААН (с. Чубинське, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 15 наукових працях, у тому числі 12 у співавторстві, серед них 9 - у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 4 статті - в інших виданнях, деклараційному патенті на корисну модель, методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, 15 додатків, списку використаної літератури, який включає 278 джерел, з них 65 - латиницею.

Основний зміст роботи матеріал і методи досліджень

Дослідження проводилися протягом 2006-2008 років у науковій лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НУБіП України, дослідних господарствах Київської, Хмельницької та Черкаської областей, лабораторії Золотоніського маслоробного комбінату Золотоніського району Черкаської області, Київській міській державній лабораторії ветеринарної медицини, Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ІВМ УААН, лабораторії "Група хроматографії" Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Матеріалом для дослідження слугували: корови української чорно-рябої молочної породи різної лактації, молоко та кров, отримані від позитивних та здорових негативних за РІД та ПЛР тварин.

Схема досліджень наведена на рис. 1.

Для виконання роботи використано такі методи:

гематологічні - за загальноприйнятими методиками: кількість лейкоцитів визначали в камері Горяєва; морфологічний аналіз лейкоцитів - у мазках крові, зафарбованих за Романовським-Гімза;

імунологічні дослідження - методом реакції імунодифузії;

ПЛР-діагностика - методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі із використанням флуоресцентних зондів та діагностичного набору "Лейко-ПЛР";

показники безпечності та якості молока визначали згідно з вимогами чинного ДСТУ 3662-97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі за показниками:

органолептичними (запах, смак, колір, консистенція);

фізико-хімічними (густина - за ГОСТ 3625-84, кислотність - за ГОСТ 3624-92; вміст масової частки жиру - за ГОСТ 5867-90; білка, СЗМЗ, золи, сухої речовини - за ГОСТ 3623-73);

санітарно-мікробіологічними (МАФАМ, БГКП - за ГОСТ 9225-84);

виділення патогенної мікрофлори - відповідно до стандартних методик виділення окремих бактерій за видами;

цитологічними - фарбування мазків молока методами Романовського-Гімза та Ньюманса, за власною удосконаленою методикою;

кількість соматичних клітин у молоці - за методом Прескотта-Бріда;

гістологічними - за схемою Л.П. Горальського, В.Т. Хомича, О.І. Кононського (2006).

Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали у програмі Microsoft Office Excel, 2003 за методом Монцевічюте-Ерінгене. Ступінь вірогідності оцінювали за критерієм Стьюдента.

Рис. 1. Схема проведення досліджень.

Результати досліджень

Визначення фізико-хімічних показників молока, отриманого від РІД-та ПЛР-позитивних корів

Фізико-хімічні показники молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів, відрізняються від таких у клінічно здорових тварин (табл.4).

Густина молока в 1-й дослідній групі як у РІД - та ПЛР-позитивних, так і у здорових тварин, практично знаходилася на одному рівні, але кислотність була значно вищою в молоці, отриманому від РІД - та ПЛР-позитивних корів. Розбіжності між молоком, отриманим від дослідних і контрольних тварин, досягали 11,6%. Масова частка білка в молоці, отриманому від РІД - та ПЛР-позитивних корів, була нижчою (на 16,8%), ніж у молоці, отриманому від здорових тварин. Масова частка казеїну також знижувалася і знаходилася на рівні 89,1% по відношенню до контрольної групи (Р<0,001). Сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) практично не зазнавав змін і перебував у межах фізіологічних коливань. Аналогічні зміни в молоці спостерігали і стосовно масової частки жиру, лактози, сухої речовини і золи.

Молоко, відібране від тварин 2-ї дослідної групи, практично не мало відмінностей за кислотністю і густиною порівняно з контролем, проте масова частка жиру в молоці, отриманому від РІД-позитивних тварин, була нижчою, ніж у контролі (Р<0,01). Масова частка білка та казеїну значно підвищувалася в молоці дослідної групи корів (на 19,2% і 9,5% відповідно). Результати даних змін статистично вірогідні при рівні значення Р<0,001.

Вміст сухого знежиреного молочного залишку, лактози і золи практично не зазнавав змін і знаходився в межах фізіологічних норм для клінічно здорових корів, а вміст сухої речовини в молоці, отриманому від РІД-позитивних тварин, значно знизився (на 20,5%); при цьому зниження було статистично вірогідним (Р<0,001).

У молоці корів 3-ї дослідної групи були вірогідно знижені числові значення густини, жиру, сухого знежиреного молочного залишку, лактози, золи і сухої речовини. Показники кислотності, білка і казеїну в молоці знаходилися в межах фізіологічних норм.

Таблиця 4

Фізико-хімічні показники молока клінічно здорових та РІД - та ПЛР-позитивних корів, М±m, %, n=6-9

Примітка. Рівень вірогідності різниці з контролем, де*Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001.

За результатами проведених групових розрахунків густина молока, отриманого від РІД - та ПЛР - позитивних корів, знизилася на 6% порівняно з контролем. Виявляли й значне зниження масової частки жиру в молоці (на 13,6%) порівняно з таким, отриманим від здорових корів (Р<0,01). Що стосується інших показників, то вони були нижчими за контрольні величини на 6,6-10,9%.

Визначення мікробіологічних параметрів молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів. Результати проведених досліджень, які наведені в табл.5, свідчать, що у РІД - та ПЛР-позитивних корів усіх трьох дослідних груп кількість МАФАнМ молока вища (Р<0,001) порівняно зі здоровими.

У першій дослідній групі РІД - та ПЛР-позитивних корів, порівняно зі здоровими, загальна кількість мікроорганізмів у молоці перевищувала контроль у 2,2 раза, в другій - у 1,8, а в третій - у 2,5 раза.

Бактерії групи кишкових паличок та сальмонели в молоці як РІД-та ПЛР-позитивних, так і здорових корів усіх дослідних груп не було виявлено. При вивченні якісного складу мікрофлори молока встановлено, що бактерії в молоці від РІД-позитивних корів всіх дослідних груп представлені стафілококами. Виділено 4 культури, з яких Staphylococcus aureus - 3 культури та Staphylococcus epidermidis - 1 культура. Ізольована з молока РІД-позитивних корів стафілококова мікрофлора характеризується патогенними властивостями у 13,6 % випадків.

Таблиця 5

Мікробіологічні показники молока, отриманого від здорових і РІД - та ПЛР-позитивних корів, Мm, КУО/см³, n=6-9

Примітка. Рівень вірогідності різниці з контролем, де*** - Р<0,001.

Амінокислотний склад білків молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів. Результати досліджень з визначення сумарного вмісту незамінних амінокислот у молоці, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних і здорових корів, дещо різнилися (табл.6).

Співвідношення незамінних/замінних амінокислот у молоці зменшилося на 0,16 г/100 г білка. Вміст незамінних амінокислот (треонін, метіонін, аргінін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, лізин) знизився, а замінних - підвищився, що свідчить про погіршення біологічної цінності молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів.

Серед замінних амінокислот білка молока, отриманого від РІД-та ПЛР-позитивних корів, виявлено підвищення глутамінової кислоти на 49%, валіну - на 41, проліну - на 19% порівняно з аналогічними показниками молока контрольних корів. Встановлено підвищення на 37% вмісту триптофану в білку молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних корів.

Таблиця 6

Вміст амінокислот у молоці, отриманому від РІД - та ПЛР-позитивних та здорових корів, М ±m, n=10, г/100 г білка

Примітка. Рівень вірогідності різниці з контролем, де *Р < 0,05; **Р < 0,01.

Мінеральний склад та технологічні властивості молока, отриманого від РІД - та ПЛР - позитивних корів. Молоко від РІД - та ПЛР-позитивних тварин не відрізнялося від такого у клінічно здорових корів. Воно мало нормальний природній вигляд, колір, запах і консистенцію. Кислотність досліджуваних проб коливалася у межах 16-17⁰Т.

Як свідчать результати досліджень, наведених у табл.7, вміст макроелементів у молоці дослідних РІД - та ПЛР-позитивних корів знижувався (натрій - на 16%, калій - на 25, кальцій - на 18%), а мікроелементів - підвищувався (міді - на 19%, цинку - на 44%).

Таблиця 7

Мінеральний склад молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних та здорових корів, М ±m, мг/100 мл, n=10

Примітка. Рівень вірогідності з контролем, де *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001.

Токсико-біологічна оцінка молока, отриманого від РІД - та ПЛР-позитивних щодо лейкозу корів. Біологічну цінність молока від РІД-позитивних на лейкоз корів досліджували з використанням інфузорії Tetrachymena pyriformis. Розраховували показники відносної біологічної цінності (ВБЦ) продукту, а також вивчали можливу токсичну дію молока на найпростіших. Дослідні проби молока від РІД - та ПЛР-позитивних на лейкоз тварин були слабко токсичними. Відносна біологічна цінність молока становить 60 % порівняно з контролем, тобто знизилася на 40 %.

Вивчення інфекційних властивостей та впливу на організм дослідних мишей молока, отриманого від РІД-позитивних корів.

Зміни гемопоезу та кількісних показників крові дослідних лабораторних мишей. Дослідження проводили на мишах двох ліній С₅₇ та CVA.

Здійснювали дослідження кількісних показників крові тварин. Визначали загальну кількість лейкоцитів та виводили лейкограму. Одержані дані представлено в табл.8.

Таблиця 8

Кількісні показники клітин крові дослідних і контрольних мишей, Mm,%, n=10

Як показує аналіз даних, наведених у таблиці 8, в усіх дослідних групах мишей молоді форми клітин крові та базофіли відсутні. У крові мишей, які споживали протягом 6 міс. сире і пастеризоване молоко від РІД - та ПЛР-позитивних на лейкоз корів, загальна кількість лейкоцитів зменшилася в 1,3 рази порівняно з контролем і знизилася за межу нижньої фізіологічної норми: кількість еозинофілів - у 1,2 рази, паличкоядерних нейтрофілів - у 1,7, сегментоядерних нейтрофілів - у 2,3 рази. Кількість еозинофілів та паличкоядерних нейтрофілів знаходилася в межах фізіологічної норми, а сегментоядерних нейтрофілів - знизилася, порівняно з фізіологічною межею нижньої норми. Відзначається зростання лімфоцитів у 1,4 рази, порівняно з контролем, моноцитів - у 1,2 рази. Проте ці показники знаходилися в межах верхньої межі норми. При згодовуванні мишам пастеризованого молока, отриманого від РІД-негативних корів, показники крові майже не змінювалися, порівняно з нормою.

У мазках периферійної крові від 20% дослідних мишей, яким згодовували сире незбиране молоко протягом 6 міс., спостерігали дегенеративні форми еритроцитів: макроцити, шизоцити, еритроцити з базофільною пунктуацією. В мазках кісткового мозку виявляли мітози в нормоцитах, велику кількість голих ядер, вакуолізацію цитоплазми нормобластів. У поліхроматофільних та оксифільних нормобластах встановлено ознаки дизеритропоезу, які проявлялись у вигляді дво - та триядерних клітин, каріорексису, фрагментації ядер.

Ці зміни свідчать про порушення нормальних процесів кровотворення в кістковому мозку та зниження функціональної активності гемопоетичних клітин.

Перед початком експерименту, на 120 добу та в кінці досліду проводили дослідження крові з використанням РІД та ПЛР. У мишей дослідних і контрольних груп за період спостережень сероконверсії та позитивних результатів ПЛР щодо ідентифікації BLV-DNA носійства не встановлено.

Морфологічні дослідження внутрішніх органів мишей, яким згодовували молоко, отримане від позитивно реагуючих за РІД та ПЛР на лейкоз корів. При патологоанатомічному розтині дослідних мишей у внутрішніх органах (селезінка, печінка, нирки, серце, тимус) макроскопічних змін не виявлено.

Абсолютна маса селезінки, тимуса, нирок контрольних і дослідних груп мишей не відрізнялася. Так, маса селезінки становила, г: 0,09±0,030, тимуса - 0,19 ±0,21, нирок - 0,38±0,11. Маса серця і печінки у дослідних групах мишей була дещо вищою порівняно з контрольними. Маса серця дослідних мишей знаходилися на рівні 0,14±0,006 г, контрольних - 0,10±0,001 г, маса печінки дослідних мишей була 1,48±0,022, контрольних - 1,32±0,012.

Під час дослідження клітинного складу препаратів-відбитків печінки та нирок змін, характерних для лейкозу, не виявлено.

У препаратах-відбитках селезінки встановили патологічні форми клітин у двох тварин з 1-ї та однієї тварини з 2-ї дослідних груп. Домінуючим типом клітин були лімфобласти. Деякі з лімфоцитів мали слабко зафарбоване ядро з пухкою структурою, а також ядра чотирикутної форми. Спостерігали розпад лімфоцитів, вакуолі в їх ядрі та цитоплазмі, нетипові гігантські клітини, такі у формі "дзеркальця", із сітчастою структурою та із співвідношенням ядра і цитоплазми 1: 2. Крім цього, виявляли так звані клітини лейколізу (тіні Боткіна-Гумпрехта). Поява останніх пов'язана з ламкістю мембран лейкемічних клітин, що призводить до їх руйнування при виготовленні мазків.

При гістологічних дослідженнях відзначено наступні мікроскопічні зміни. У чотирьох тварин з 1-ї групи, яким згодовували сире незбиране молоко та трьох тварин з 2-ї групи, яким згодовували пастеризоване молоко від РІД - та ПЛР-позитивних корів, в печінці спостерігали розширення й переповнення кров'ю синусоїдних капілярів і міжчасточкових вен, біля їх стінки виявляли скупчення клітин з ядрами чотирикутної форми, інтенсивно зафарбованих гематоксиліном. Траплялися ділянки з лізисом ядер клітин. У трьох тварин з 1-ї та двох тварин з 2-ї групи спостерігали скупчення незрілих форм лейкоцитів у просторах Діссе та навколо міжчасточкових судин; у двох тварин з 2-ї групи, яким згодовували пастеризоване молоко, виявили зернисту та жирову дистрофію гепатоцитів.

У двох тварин з 1-ї та однієї тварини з 2-ї групи судини міокарда були розширені та гіперемійовані.

При дослідженні селезінки у чотирьох тварин з 1-ї та двох тварин з 2-ї групи встановлено гіперплазію лімфоїдних вузликів (периартеріальна зона та світлий центр займають більшу, ніж за нормальних умов, площу, мантійна зона ущільнена).

Зміни до правил ветеринарно-санітарної оцінки молока при лейкозі великої рогатої худоби.

1. Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80 ⁰С протягом 30 хв, після чого його можна використовувати для згодовування тваринам, які знаходяться на відгодівлі у межах господарства. Крім того, таке молоко можна використовувати для подальшої переробки на сухе молоко для преміксів і кормів тваринам за наявності на молокопереробному підприємстві окремої лінії для приймання і переробки такого молока.

2. Молоко, отримане від серонегативних корів неблагополучного стада використовувати без обмежень за умов виконання вимог чинної "Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу" (2008).

Висновки

1. Біологічна цінність і токсичність молока та м'яса при лейкозі великої рогатої худоби / О.М. Якубчак, Г.В. Козловська, Т.В. Таран, Р.І. Білик [та ін.] // Ветеринарна біотехнологія - К., 2007. - № 10. - С.230-235 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних)

2. Якубчак О.М. Фізико-хімічні показники молока, отриманого від серопозитивних на лейкоз корів / О.М. Якубчак, Р.І. Білик // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. зб. наук. праць. - Харків, 2007. - Вип.14 (39). - Ч.2. - Т.1. - С.235-237 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

3. Білик Р.І. Моніторинг мікробіологічних показників молока, отриманого від РІД-позитивних корів / О.М. Якубчак, Н.А. Меженська, Р.І. Білик, І.В. Семенчукова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ: ЛНАУ, 2007. - № 78/10 1 - (Ветеринарні науки). - С.44-48 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

4. Білик Р.І. Вивчення інфекційних властивостей та впливу на організм дослідних мишей молока, отриманого від РІД-позитивних на лейкоз корів / Р.І. Білик // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.Ж. Гжицького - Львів, 2007. - Т.9, №2 (33). - С.129-133.

5. Білик Р.І. Моніторинг сезонних змін показників якості молока при лейкозі великої рогатої худоби: матеріали ІІІ міжвузівської наук. - практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених О.М. Якубчак, Н.А. Меженська, Р.І. Білик [та ін.]. - Житомир: ЖДУ ім.І. Франка, 2007. - С.3-5 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

6. Якубчак О.М., Білик Р.І. Характеристика амінокислотного складу молока, отриманого від серопозитивних на лейкоз корів / О.М. Якубчак, Р.І. Білик // Науково-теоретичний вісник ДАУ. - Житомир, 2007. - Вип. №2 (19). - Т.1. - С.71-75 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

7. Якубчак О. Зміни лейкоцитів крові дослідних мишей при згодовуванні їм молока та м'яса, отриманих від РІД-позитивних на лейкоз корів/ О. Якубчак, Т. Тар...