Агротехнологічні основи вирощування озимих зернових культур у південному степу України

Дослідження показують, що безполицевий мілкий обробіток із застосуванням гербіцидів у посівах пшениці озимої дозволяє підтримувати високу конкурентну спроможність цієї культури в контролі бур'янів і одержувати збір зерна пшениці на рівні 5-6 т/га.

ОПТИМІЗАЦІЯ СТРОКІВ СІВБИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Аналіз досліджень за 1997-2007 рр. свідчить, що за всі роки сходи пшениці озимої різних сортів отримували після чорних парів в будь-який строк сівби (з 26 серпня по 15 жовтня) і завжди одержували урожай зерна, але рівень урожайності коливався і збільшувався при сівбі з 25 вересня по 5 жовтня.

М'яка пшениця озима сорту Одеська 267 (стандарт), у середньому за 8 років, формувала найвищу урожайність зерна при сівбі 5 жовтня (рис. 8). Приріст зерна 3,34 т/га отримано у 2005 р. при сівбі 5 жовтня порівняно з сівбою 5 вересня і це при тому, що сорт Одеська 267 є найбільш толерантним до строків сівби. Ранні посіви візуально виглядають восени краще, але зимостійкість їх гірша і продуктивність нижче, ніж у пізніх.

Реакція сортів на строки сівби залежить не тільки від суми опадів, а також від успадкованої норми реакції сортів пшениці на строки сівби. Сорти мають різну адаптивність і не всі можуть продуктивно використати вологу ранніх опадів.

Досліди показали, що думка про доцільність пізніх строків сівби має належні підстави. Усі сорти, які були посіяні восени 2002 року до 20 вересня, загинули взимку екстремального 2003 року. Збереглася пшениця озима лише там, де сівба була проведена в період після 21 вересня до 5 жовтня. Це свідчить, що строки сівби впливають на морозо- і зимостійкість пшениці озимої.

Оптимальні строки сівби обумовлюють також більш раціональні витрати вологи і за рахунок цього забезпечують зменшення коефіцієнту водоспоживання і приріст урожайності зерна пшениці озимої.

Отже, в умовах Причорноморського степу рослини нових сортів пшениці озимої встигають утворити не менше двох пагонів до припинення вегетації, а також підготуватися до несприятливих факторів зимівлі та в весняно-літній вегетаційний період сформувати високий урожай, якщо (з дня сівби і до переходу температури повітря нижче 50С) сума ефективних температур повітря вище 50С складає 139-1500С.

ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Економічна ефективність вирощування пшениці озимої. Розрахунок економічної ефективності вирощування пшениці озимої на варіанті полицевого обробітку ґрунту показує (табл. 15), що на чорному угноєного пару найвищі виробничі витрати (2683 грн.) і найменші за чорним паром без гною (1847 грн.). На чорному пару угноєному високі витрати палива (186,3 кг/га), це в 2,0 - 2,3 рази вище порівняно з сидеральним паром і чорним паром без гною. На угноєному пару також вище витрати праці в 1,8 - 2 рази, та собівартісті 1 ц зерна пшениці озимої в 1,4 рази (423 і 310 грн. за 1 т).

Після угноєного пару отримано прибутку в 1,4 рази менше ніж по сидеральному пару і пару без гною. Рівень рентабельності в 1,9 рази вище після сидерального пару порівняно з угноєним. Одночасно найвищі економічні показники одержані після чорного пару без гною.

Таблиця 15 - Економічна ефективність виробництва зерна пшениці озимої залежно від основного обробітку ґрунту і різних парів, середнє за 1999-2001 рр.

*1 - полицевий глибокий, 2 - безполицевий мілкий обробітки ґрунту

Розрахунок економічної ефективності вирощування пшениці озимої при безполицевому мілкому обробітку ґрунту показує ті ж самі закономірності, які були відмічені за полицевим обробітком, а саме: по угноєному чорному пару найбільші показники виробничих витрат (4298 грн/га), витрат палива (173,3 кг/га) і праці (17,1 люд/год), собівартості зерна (425 грн/т); найменше отримано прибутку (1685грн/га) і найнижчий рівень рентабельності (64,5 %).

При безполицевому мілкому обробітку ґрунту отримано вищий рівень рентабельності ніж при полицевому глибокому. Наприклад, при застосуванні сидерального пару у варіанті безполицевого мілкого обробітку ґрунту рівень рентабельності складає 130,2 %, тобто приріст 4,7 % порівняно з полицевим глибоким (125,5%), але приріст рентабельності склав 60,1% порівняно з полицевим обробітком ґрунту на фоні угноєного чорного пару .

Урожайність зерна пшениці озимої за безполицевим мілким обробітком ґрунту (без оранки) після сидерального пару не знижується або знижується неістотно, але істотно збільшується економічна ефективність виробництва. Виробничі витрати на 1 га зменшуються на 844 грн. порівняно з угноєним чорним паром на фоні полицевого обробітку ґрунту; витрати праці - на 7,7 люд./год., собівартість 1 т зерна - на 119 грн. Водночас, умовно чистий прибуток з 1 га - збільшується на 641 грн.

Енергетична оцінка агротехнологій зернових культур. Розрахунок енергетичної ефективності агротехнологій обробітку ґрунту показує (табл. 16), що енергоємність технології з полицевим глибоким обробітком ґрунту в середньому була вищою на 1,1 ГДж/га, ніж з безполицевим мілким.

Приріст енергоємності за полицевим глибоким обробітком ґрунту вище порівняно з безполицевим мілким (76,8 проти 75,3 ГДж/га), але коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) за мілким обробітком вище ніж за полицевим (4,04 проти 3,98).

Таблиця 16 - Енергетична оцінка агротехнологій основного обробітку ґрунту , ГДж/га, середнє за 1999-2001рр.

Найменші енерговитрати за агротехнологією чорного пару, на якому не вносився гній, найбільші - у варіанті чорного пару, де гній вносився (табл. 17). Сидеральний пар за енерговитратами займає проміжне положення.

За агротехнологією пару без гною спостерігався найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності. Енергоємність урожаю вища на фоні полицевого обробітку. Сидеральний пар має вищий Кее, ніж чорний пар угноєний (3,96 і 3,80).

Таблиця 17 - Енергетична оцінка агротехнологій різних видів парів, ГДж/га, середнє за 1999-2001рр.

Якщо порівнювати енергоємність розроблених агротехнологій з агросистемами США (А.А. Созінов, 1985), то спостерігається економія витрат енергії на 3,5-4,6 ГДж/га після безполицевого мілкого обробітку порівняно з оранкою.

Дані дисертанта за 2005-2007 рр. показують, що чорний пар без гною (як у варіанті полицевого глибокого, так і безполицевого мілкого обробітку ґрунту) має найбільшу енергоємність урожаю і, навпаки, найменшу енергоємність агротехнології та одночасно найвищий коефіцієнт економічної ефективності порівняно з сидеральним і зайнятим парами, а також з непаровим попередником - горохом на зерно. Між тим слід шукати альтернативні шляхи відновлення родючості ґрунту. Насамперед, сидеральний пар має найкращі показники енерговитрат порівняно із зайнятим паром і горохом на зерно. На фоні безполицевого мілкого обробітку ці показники вищі ніж при полицевій глибокій. Сидеральний пар є кращим за енергетичною ефективністю порівняно з паром угноєним.

Біологічна акумуляція енергії (БАЕ). Отримані результати свідчать, що показники БАЕ у варіанті безполицевого мілкого обробітку ґрунту кращі порівняно з полицевою оранкою(табл. 18.). Особливо важливо те, що тут відновлення запасів гумусу відбувається інтенсивніше. Енергоємність гумусу після мілкого обробітку ґрунту на 147,7 МДж вища, ніж після оранки.

Таблиця 18 - Оцінка біологічної акумуляції енергії залежно від систем обробітку ґрунту, середнє за 2005-2007 рр.

Аналіз впливу попередників пшениці озимої на біологічну акумуляцію енергії показує, що попередники суттєво впливають на урожайність зерна і соломи пшениці, на вміст гумусу в ґрунті, на енергоємність гумусу і БАЕ (табл. 19).

Найвищий показник БАЕ відмічається після пару чорного неугноєного. Це обумовлено вищим урожаєм після пару, але вміст гумусу на цьому варіанті нижчий, ніж після сидерального пару, і нижча енергоємність гумусу. Найвища енергоємність гумусу отримана після сидерального пару. На цьому варіанті більш високий показник БАЕ порівняно з такими попередниками як зайнятий пар і горох на зерно.

Таблиця 19 - Оцінка біологічної акумуляції енергії залежно від попередників, середнє за 2005-2007 рр.

Пар чорний не угноєний характеризується за БАЕ як екологічно несприятливий. Довготривале його використання супроводжується посиленням дегуміфікаційних процесів. Сидерація сприяє підвищенню вмісту органічних речовин в грунті і тому є позитивною з точки зору відновлення родючості ґрунту.

Таким чином, економічна ефективність вирощування пшениці озимої після безполицевого мілкого обробітку ґрунту і сидерального пару вища порівняно з угноєним паром і полицевим глибоким обробітком. Біологічна акумуляція енергії іде інтенсивніше при безполицевому мілкому обробітку ґрунту, ніж при полицевому глибокому. Енергоємність гумусу після мілкого обробітку вища, ніж після глибокої оранки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено, теоретично обґрунтовано, експериментально розроблено та економічно підтверджено наукові основи технології вирощування озимих зернових культур в зернопарових сівозмінах південного Степу України із застосуванням сидеральних парів, безполицевого мілкого основного обробітку ґрунту та диференційованих строків сівби нових сортів пшениці озимої, що забезпечує стабільність виробництва зерна, підвищення якості продукції та відновлення родючості ґрунтів.

Науково обґрунтована доцільність використання сидерального пару в умовах південного Степу у новому технологічному варіанті: надземна маса сидеральної культури не заорюється, як при класичному їх застосуванні, а подрібнюється дисковим знаряддям і частково перемішується з поверхневим шаром ґрунту. За рахунок цього на поверхні поля залишаються рослинні рештки, які надійно захищають ріллю від дефляції та водної ерозії протягом вегетаційного періоду. Безполицевий мілкий обробіток ґрунту і мульча сидеральної культури в умовах посушливого клімату обумовлює отримання сходів пшениці озимої після сидерального пару, як і після чорного, та забезпечує середньорічну урожайність зерна на рівні 4,4 тонни з одного гектара.

Запровадження бобової сидеральної культури (вика озима) сприяє покращенню якості зерна пшениці до рівня першого класу, тоді як на фоні неугноєного чорного пару - до другого класу, та обумовлює відновлення родючості ґрунту. Бутонізація вики озимої настає на початку третьої декади травня, що дозволяє рано провести обробіток ґрунту і протягом чотирьох місяців відбувається трансформація органічної речовини кореневих систем та надземної маси рослин, яка обумовлює поновлення запасів гумусу. Якщо не вноситься гній, доцільно мати сидеральні пари з посівом вики озимої, яка невибаглива до умов вирощування, зимостійка і формує до третьої декади травня урожайність зеленої маси 33,8-36,5 т/га.

Неугноєний чорний пар характеризується як екологічно несприятливий, тому що тривале його використання супроводжується посиленням дегуміфікаційних процесів. Органічна система удобрення (з високими нормами гною), поряд з поліпшенням забезпеченості посівів елементами живлення, активізує в ґрунті процеси гуміфікації, що відповідно відбивається на величині біологічної акумуляції енергії, але ця система має високі енерговитрати. Сидерація сприяє підвищенню вмісту органічних речовин у ґрунті і тому є альтернативою чорному пару з точки зору відновлення родючості ґрунту.

Доведено необов'язковість глибокої оранки у паровому полі, оскільки урожайність озимих зернових культур формується після безполицевого мілкого обробітку ґрунту не нижча, а в деякі роки навіть вища порівняно з оранкою. Це обґрунтовується тим, що щільність чорнозему південного при мілкому обробітку ґрунту не перевищує рівноважний показник і знаходиться в допустимому інтервалі для вирощування зернових культур (1,10-1,31 г/см3). Така щільність складення ґрунту не має негативного впливу на доступність фосфору та калію з орного шару і одночасно стримує розкладання органічних речовин в ґрунті на 6,55% порівняно з оранкою та забезпечує збільшення вмісту гумусу.

Біологічна акумуляція енергії іде інтенсивніше при безполицевому мілкому обробітку ґрунту, ніж при полицевому глибокому, що видно по більш високій інтенсивності розкладання лляної тканини у шарах 0-10 і 10-20 см, а також за енергоємністю гумусу на фоні мілкого обробітку, яка вище на 147,7 МДж, ніж після оранки, а показник біологічної акумуляції енергії - на 600 МДж/га.

Способи основного обробітку ґрунту впливають на відносний вміст гумусу у ґрунті. Це пояснюється тим, що при різних заходах обробітку в ґрунті створюються певні фізичні умови, що впливають на процеси гуміфікації. Збільшення аерації орного шару при полицевому обробітку приводить до посилення процесів мінералізації органічної речовини, у зв'язку з чим вміст гумусу в ґрунтах цього варіанта спостерігається найменшим. Система безполицевого мілкого обробітку ґрунту (без оранки) забезпечує самовідновлення запасів гумусу на чорноземах південних, так як протягом 10-ти років вміст гумусу в шарі 0-25 см збільшився на 0,21% порівняно з оранкою.

Структурний стан чорнозему південного покращується після безполицевого мілкого обробітку, так як коефіцієнт структурності ґрунту зростає за обробітком без оранки у шарі 0-10 см до 4,86 проти 2,85 у порівнянні з оранкою і у шарі 10-20 см - до 2,55 проти 1,39.

Встановлено формуючий вплив сидеральних культур на мікроагрегатний склад ґрунтів у бік збільшення вмісту агрегатів розміром від 0,01 до 0,005 мм і менше 0,0001 мм та підвищення на 10 % вмісту макроагрегатів розміром 3-0,25 мм, які відіграють вирішальну роль у регулюванні фізичного випарювання вологи з ґрунту в умовах посушливого клімату. Безполицевий мілкий обробіток на фоні сидератів не призвів до переущільнення ґрунту порівняно з глибоким полицевим обробітком.

Визначено, що при довгостроковому використанні земель в орному шарі накопичилась велика кількість насіння бур'янів (до 217 тис. на 1 м2), яка не може бути знищена за один-два роки. Безполицевий мілкий обробіток чорнозему південного під пари не збільшує забур'яненість посівів пшениці озимої порівняно з оранкою при ретельному виконанні послідовності і своєчасності проведення заходів контролю бур'янів. Застосування гербіцидів у посівах пшениці озимої дозволяє підтримувати високу конкурентну спроможність цієї культури проти бур'янів. Наявність парів чорних і сидеральних у зернопарових сівозмінах дозволяє ефективно контролювати чисельність бур'янів і забезпечувати урожайність зерна пшениці озимої на рівні 5-6 т/га.

Доведено, що оптимальні строки сівби нових сортів пшениці озимої обумовлюють формування суттєвого приросту урожаю зерна. По сорту-стандарту Одеська 267 ( в середньому за вісім років) приріст склав 1,2 т/га, по сорту Херсонська безоста (за три роки) - 2,6 т/га порівняно з існуючими на даний час (15 вересня). В окремі роки приріст досягає 5,78 т/га (2005 р., сорт Херсонська безоста). Тому оптимальні строки сівби пшениці озимої є одним із суттєвих елементів систем землеробства і технології вирощування пшениці озимої.

Встановлено, що оптимальні строки сівби, коли отримується урожайність вища максимальної сортів-стандартів, для нових сортів були не однакові, а диференційовані: сорти Вікторія одеська, Лада одеська і Дельфін - 10 діб (з 25 вересня до 5 жовтня); Ніконія, Сирена одеська, Селянка - 20 діб (з 15 вересня до 5 жовтня); Одеська 267 - 25 діб (з 10 вересня до 5 жовтня); Струмок - 30 діб (з 5 вересня до 5 жовтня). Всі сорти формують найвищу урожайність при сівбі з 25 вересня по 5 жовтня, тоді як раніше було прийнято сіяти з15 по 25 вересня (і навіть з 5 вересня).

Допустимі строки сівби, коли спостерігається зниження урожаю не більше ніж на 10-15% від максимального сортів-стандартів, визначені наступні: для сортів Вікторія одеська, Лада одеська, Дельфін - 20 діб (з 15 вересня до 5 жовтня); Альбатрос одеський - 30 діб (з 5 вересня до 5 жовтня); Селянка і Сирена одеська - 30 діб (з 15 вересня до 15 жовтня); Ніконія - 35 діб (з 5 вересня до 10 жовтня); Одеська 267 - 40 діб (з 26 серпня до 5 жовтня); Струмок - 45 діб (з 26 серпня до 10 жовтня). В самі пізні строки (5-15 жовтня) можна сіяти сорти Селянка, Сирена одеська і Струмок.

Визначено, що продуктивність пшениці озимої може бути завжди високою, якщо мати в господарстві 2-3 сорти з різними агробіологічними властивостями. Сівбу можливо починати раніше або продовжувати пізніше сортами більш адаптованими до цих строків, а в оптимальні - сіяти більш вибагливими інтенсивними сортами. В ранні допустимі строки можна сіяти після рясних зливових дощів, а в посушливу осінь, якщо посівний і орний шар не мають продуктивної вологи, сівбу необхідно проводити ближче до пізніх допустимих строків (30 вересня - 10 жовтня).

Одним із заходів ефективного використання вологи ґрунтом, крім чорного пару, є дотримання оптимальних строків сівби пшениці озимої, які сприяють зменшенню її непродуктивних втрат, що обумовлює збільшення урожайності зерна пшениці озимої, наближаючи її до генетично-потенційного рівня (6,3-7,1 т/га). При сівбі в оптимальні строки коефіцієнт водоспоживання складає в середньому 32-35 мм/т, тоді як у виробництві - 86 мм/т і більше. На ефективність використання вологи впливають і сорти пшениці, що треба враховувати при сортозмінах. Наприклад, у сорту Херсонська безоста, яка має вищу продуктивність порівняно з сортом Одеська 267, коефіцієнт водоспоживання дорівнює 23-26 мм/т, а у сорту Одеська 267 - 27-34 мм/т.

Встановлено, що у трипільних зернопарових сівозмінах можна стабільно вирощувати зерно пшениці озимої м'якої і твердої (по пару), пшеницю озиму м'яку і ячмінь другою культурою після пару. Поряд з чорними парами, доцільно мати сидеральні (при удосконаленні технологічних заходів). За таких обставин сівозміни більш спрямовані на охорону ґрунтів від дефляції та усунення активних процесів їх деградації.

Обґрунтовано, шляхом застосування розрахункового методу, що інноваційна технологія вирощування пшениці озимої, яка пропонується (безполицевий мілкий обробіток ґрунту, сидеральні пари і диференційовані строки сівби), відноситься до енергозберігаючих. Енергоємність сидерального пару при скороченому обробітку ґрунту складає в середньому 24900 МДж/га, що на 3000 МДж/га менше порівняно з угноєним чорним чистим паром на варіанті оранки. Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) при комбінації сидерального пару з безполицевим мілким обробітком ґрунту складає 4,00-5,83 проти 3,78-5,63 на оранці.

Доведено, що економічна ефективність вирощування пшениці озимої після безполицевого мілкого обробітку ґрунту і сидерального пару вища порівняно з угноєним паром і полицевим глибоким обробітком, тобто менші витрати на 1 га: виробничі - на 844 грн., палива - на 103,3 кг/га, праці - на 7,7 люд./год. При цьому собівартість 1 т зерна менша на 119 грн. і, навпаки, умовно чистий прибуток з 1 га більший на 641 грн., а рівень рентабельності вищий в 1,9 раза.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах південного Степу України для господарств різних форм власності розроблено комплекс нових елементів технології вирощування озимих зернових культур в ланках зернопарових сівозмін, які пропонуються для впровадження.

Систему основного обробітку ґрунту у трипільних сівозмінах проводити на основі безполицевого мілкого обробітку (як під пари, так і під другу культуру). Застосовувати безполицеву мілку систему основного обробітку під пари, яка включає в себе дискування після збирання урожаю попередника (знаряддя типу БДТ-7) і через 2-3 тижні обробіток важким культиватором на глибину 8-10 см. Ця система в комбінації з сидеральним паром забезпечить зниження енерговитрат на 3000 МДж/га порівняно з полицевою глибокою оранкою і підвищить коефіцієнт енергетичної ефективності до 4,00-5,83 (проти 3,78-5,63 на оранці).

Використовувати сидеральні пари (з посівом вики озимої), що забезпечує за 10-річну ротацію сівозміни урожайність зеленої маси сидеральної культури 33,8-36,5 т/га, збільшення вмісту гумусу на 0,13% порівняно з чорним паром без гною і, навпаки, зниження на 1 га виробничих витрат на 844 грн., палива - на 103,3 кг/га, праці - 7,7 люд./год. (порівняно з угноєним паром і оранкою).

Проводити сівбу пшениці озимої в оптимальні строки, які є диференційовані для різних сортів. Всі сорти формують найвищу урожайність при сівбі з 25 вересня по 10 жовтня, тобто при сівбі на 8-12 діб пізніше строків, які були прийняті раніше. При дотриманні оптимальних строків сівби гарантовано збільшення приросту зерна на 1-2 тонни з 1 гектара і отримання прибутку на рівні 700-1400 грн./га.

Пшеницю тверду розміщувати на парах (чорних і сидеральних), яка при оптимальних строках сівби формує урожайність зерна на рівні м'якої.

Ячмінь озимий вирощувати другою культурою після парів, що забезпечує приріст зерна на 1,15 т/га порівняно з повторною пшеницею.

Дотримуватись оптимальних строків сівби пшениці озимої для водозбереження, що обумовлює зменшення коефіцієнту водоспоживання до 32-35 мм/т і приріст урожайності зерна пшениці озимої на 1,2-2,6 т/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, книги, брошури:

1. Цандур М.О. Наукові основи землеробства Південного Степу України / Микола Олександрович Цандур. - Одеса: ПАПІРУС, 2006. - 180 с.

2. Онищук В.П. Агрохімічний стан ґрунтів Одеської області і шляхи його поліпшення / В.П. Онищук, В.Ф. Голубченко, Г.А. Капустіна, М.О. Цандур // Довідникове видання / Під ред. В.П. Онищука. - Одеса: СМИЛ, 2007. - 52 с.

Статті у фахових виданнях:

3. Цандур М.О. Проблемы научного обеспечения агропромышленного комплекса / М.О. Цандур // Аграрний вісник Причорномор'я. Сільськогосподарські науки. Зб. наук. праць. - Одеса, 1999. - Вип. 3 (6) . - Ч. 1: Агрономія. - С. 4-8.

4. Патыка В.Ф. Основные принципы технологии биологизации выращивания озимой пшеницы / В.Ф. Патыка, И.П. Старчевский, Н.А. Цандур // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия: Сб. науч тр. - Одесса, 1999. - С. 26-31.

5. Цандур М.О. Погляди на сучасне та майбутнє кормовиробництво / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки. - Київ, 2000. - Спец. випуск, червень. - 2000. - С. 5-6.

6. Цандур М.О. Принципи організації комплексного наукового інформаційно-консультативного забезпечення АПВ Одеської області / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2000. - Вип. 1. - С. 3-7.

7. Цандур М.О. Ведення землеробства в посушливих умовах / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, - 2001. - Вип. № 2. - С. 3-6.

8. Цандур М.О. Строки сівби як елемент точного землеробства і адаптивної селекції озимої пшениці / М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, Л.С. Дикун // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2002. - Вип. 3 - С. 3-16.

9. Цандур М.О. Агроэкологические основы применения различных систем основной оброботки почвы в зернопаровых севооборотах Причерноморской степи / М.О. Цандур, В.Г. Друзьяк // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун.-ту. - Умань: УДАУ, 2003. - С. 614-617.

10. Друзьяк В.Г. Урожайность новых и перспективных сортов мягкой и твердой озимой пшеницы при разных сроках посева / В.Г. Друзьяк, М.О. Цандур, Дикун Л.С. // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун.-ту. - Умань: УДАУ, 2003. - С. 719-723.

11. Цандур М.О. Розвиток інноваційних процесів в системах землеробства степової зони України / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2004. - Вип. 5. - С. 3-11.

12. Цандур М.О. Використання парів в сівозмінах Степу південного / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2005. - Вип. 6. - С. 4-9.

13. Цандур М.О. Трансфер нових сортів пшениці у виробництво / М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, Н.О. Гончарук, В.В. Гончарук, Н.А. Янюк // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса:СМИЛ, 2006. - Вип. 7. - С. 109-116.

14. Цандур М.О. Сучасні проблеми обробітку ґрунту / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2006. - Вип. 7. - С. 6-10.

15. Цандур М.О. Післядія систем основного обробітку ґрунту у другій ротації сівозміни на продуктивність пшениці, ячменю і гороху / М.О. Цандур // Зрошуване землеробство: Міжвідомч. темат. наук. зб. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 46. - С. 56-60.

16. Цандур М.О. Ефективність чорного і сидерального парів та способів обробітку південного малогумусного чорнозему / М.О. Цандур // Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН» - К.: ЕКМО, 2006. - Спецвип. - С. 79-86.

17. Цандур М.О. Контроль забур'яненості в посівах зернопарової сівозміни степу України / М.О. Цандур // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць Херсонського держ. аграрн. ун.-ту. - Херсон: Айлант, 2007. - Вип. 54. - С. 43-49.

18. Цандур М.О. Мікроагрегатний склад і структура чорноземів південних при різних попередниках і системах обробітку ґрунту / М.О Цандур, В.Г. Друз'як, В.М. Кириленко, Л.А. Щетіннікова // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2007. - Вип. 8. - С. 32-38.

19. Цандур М.О. Екологічно чиста енергозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці в Південному Степу України / М.О Цандур // Зб. наук. праць УкрНДІЕП. - Харків: Райдер, 2008. - Т.2. - С. 422-427.

20. Цандур М.О. Вплив систем обробітку ґрунту і попередників на вміст гумусу в чорноземі південному та на якість зерна пшениці озимої / М.О Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2008. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 33-37.

21. Цандур М.О. Підвищення продуктивності культурних рослин і відновлення родючості ґрунтів - двоєдине завдання / М.О Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2008. - Вип. 9. - Ч. 2. - С. 4-9.

22. Цандур М.О. Динаміка вмісту гумусу в чорноземі південному під впливом систем обробітку ґрунту і попередників / М.О Цандур // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2008. - Т. 81. - Вип. 68. Екологія: Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її збереження. - С. 39-42.

23. Цандур М.О. Енергетична та економічна ефективність мінімізованого обробітку ґрунту і різних видів пару в умовах південного степу України / М.О Цандур // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2008. - Т. 82. - Вип. 69. Екологія: Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її збереження. - С. 134-138.

24. Цандур М.О. Енергетична та економічна ефективність скороченого обробітку ґрунту і сидерального пару в умовах південного степу України / М.О Цандур // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць Херсонського держ. аграрн. ун.-ту.- Херсон: Айлант, 2008. -Вип. 56. - С. 26-32.

25. Цандур М.О. Вплив способів обробітку ґрунту і попередників на вміст білка в зерні озимої пшениці / М.О. Цандур // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомч. темат. наук. зб. - Харків: ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”, 2008. - Вип. 68. - С. 96-99.

Методичні рекомендації, у розробці та підготовці яких автор брав безпосередню участь:

26. Перспективні напрямки удосконалення технологій в рослинництві на півдні України / Ю.В. Білоусов, С.І.Бурикіна, В.Г. Бурячковський, В.Г. Друз'як, В.В. Коваленко, В.Л. Куценко, Н.А. Ляховська, О.А. Федоров, М.О. Цандур. - Одеса: ОДСГДС, 2000. - 72 с.

27. Програма „Зерно Одещини - 2001 р.” / А.М. Мірошников, А.Т. Новаковський, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, А.П. Бурлака, М.О Цандур, М.А. Литвиненко, А.А. Лінчевський, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, Ю.В. Білоусов, К.К. Соколов. - Одеса: ОДА, 2000. - 27 с.

28. Технологія вирощування озимої пшениці з елементами біологізації / М.О. Цандур, В.Г. Бурячковський, В.В. Гармашов, В.М. Пилипенко, Ю.В. Білоусов, Н.Л. Бур'ян. - Одеса: ОДСГДС, 2001. - 24 с.

29. Програма виробництва зерна за інтенсивними технологіями в базових господарствах області / А.М.Мірошников, Л.Г.Новаковський, И.В. Панчишин, Н.А.Цандур, В.Г. Бурячковский, В.Г. Друз'як. - Одеса: ОДА, 2001. - 36 с.

30. Рекомендации по подготовке и проведению посева озимых культур под урожай 2002 г. / А.М. Мирошников, Л.Г.Новаковский, И.В. Панчишин, Н.А.Цандур, В.Г. Бурячковский, С.Ф. Лыфенко, Н.А. Литвиненко, В.Г. Друзьяк. - Одесса: ОДА, 2001. - 24 с.

31. Практичні рекомендації з наукового забезпечення програми “Зерно Одещини - 2001 р.” / А.Г. Новаковський, М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, Ю.В. Білоусов, Ю.В. Матвійчук. - Одеса.: ОДА, 2001. - 13 с.

32. Програма „Зерно Одещини - 2002 р.” / А.М. Мірошников, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, А.П. Бурлака, М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський, М.А. Литвиненко, А.А. Лінчевський, С.П. Лифенко, К.К. Соколов, Є.О. Юркевич. - Одеса: ОДА, 2001. - 25 с.

33. Рекомендації по виконанню весняно-польових робіт в агроформуваннях у 2002 році / А.М.Мірошников, Л.Г.Новаковский, И.В.Панчишин, Н.А.Цандур, В.Г. Бурячковский, В.Г. Друз'як. - Одеса.: Регіон. центр НЗ АПВ Одеської області, 2002. - 18 с.

34. Програма „Зерно Одещини - 2003-2004 рр.” / А.М. Мірошников, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, Д.І. Паламарчук, М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський, К.К. Соколов, Є.О. Юркевич. - Одеса: ОДА, 2002. - 20 с.

35. Цандур М.О. Особливості підготовки і проведення сівби озимих культур восени 2003 року / М.О. Цандур, В.Г. Бурячковський, В.Г.Друз'як // Методичні рекомендації по науковому забезпеченню виконання програми “Зерно Одещини - 2004 р.” - Одеса: ОІАПВ, 2003. - 23 с.

36. Цандур М.О. Рекомендації по догляду за озимими зерновими культурами в період від формування зернових до збирання урожаю в умовах 2004 року./ М.О. Цандур, С.І. Бурикіна, В.Г. Друз'як. - Одеса: ОІАПВ, 2004. - 14 с.

37. Панчишин И.В. Особенности подготовки почвы под озимые зерновые колосовые культуры в Одесской области (Методические рекомендации). / И.В. Панчишин, Н.А. Цандур, В.Г. Бурячковський - Одесса: ОИАПВ, 2005. - 22 с.

38. Цандур Н.А. Рекомендации по проведению комплекса весенне-полевых работ в 2006 году в сельхозпредприятиях Одесской области. / Н.А. Цандур, В.Г. Бурячковский, В.Г. Друзьяк, С.А. Сербина. - Одеса, Хлебодарское: ОИАПП, 2006. - 32 с.

39. Цандур М.О. Рекомендації з вирощування озимих культур в екстремальних умовах осені 2007 року на півдні України / М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський / Під наук. ред. М.О. Цандура. - Одеса: Таїрово, 2007. - 28 с.

40. Рекомендації з інноваційного відтворення сільгоспвиробництва та проведення посіву озимих культур в умовах осені 2008 року. / М.Г. Кісеолар, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, М.О. Цандур, С.А. Сербіна, В.В. Гіска, Л.П. Ткачук, Д.О. Ішков, Г.В. Стрижакова, В.Г. Бурячковський, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, В.Т. Робу. - Одеса: Одеська с.-г. дорадча служба, 2008. - 24 с.

АНОТАЦІЯ

Цандур М.О. Агротехнологічні основи вирощування озимих зернових культур у південному Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - ННЦ “Інститут землеробства Української академії аграрних наук”. - Київ, 2009.

У дисертаційній роботі узагальнено, теоретично обґрунтовано, експериментально розроблено та економічно підтверджено комплекс нових елементів технології вирощування зернових культур в зернопарових сівозмінах південного Степу України, який забезпечує збільшення продуктивності сівозміни, стабільності виробництва зерна, підвищення якості продукції та відновлення родючості ґрунтів (чорнозему південного). В основу комплексу положено такі інноваційні розробки як сидеральні пари, безполицевий мілкий основний обробіток ґрунту під пари (без оранки), диференційовані строки сівби нових сортів пшениці озимої.

В системі безполицевого мілкого основного обробітку в короткоротаційних зернопарових сівозмінах новим є те, що замість традиційної глибокої оранки рекомендується проводити дискування відразу після збирання урожаю і культивацію на глибину 8-10 см. Новим також є те, що у сидеральному пару зелена маса вики озимої не заорюється, а подрібнюється та частково перемішується з ґрунтом важкою дисковою бороною. До того ж строки сівби пшениці озимої зміщуються на 10-12 діб пізніше, ніж було прийнято до цього часу. Тверда пшениця озима формує урожайність зерна на рівні з м'якою, якщо висівається в оптимальні строки після парів. Другою культурою після пару ячмінь озимий дає урожайність вище на 1,2 т/га порівняно з повторною пшеницею. Загалом , ці нові елементи технології забезпечують захист ґрунту від ерозії та самовідновлення гумусу (0,21% за 10 років) і структурність ґрунту, обумовлюють збір зерна на рівні 4,4 т/га і його якість в межах І-ІІ класу, знижується енергоємність агротехнології на 3000 МДж/га, збільшується коефіцієнт енергетичної ефективності до 4,00-5,83, зростає рівень рентабельності в 1,9 рази.

Ключові слова: зернові культури, обробіток ґрунту, сидеральні пари, строки сівби пшениці озимої, сівозміни, агрофізичні та агрохімічні властивості ґрунту, забур'яненість посівів, урожайність, енергетична і економічна ефективність технологій.

АННОТАЦИЯ

Цандур М.О. Агротехнологические основы выращивания озимых зерновых культур в южной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. - ННЦ «Институт земледелия Украинской академии аграрных наук» - Киев, 2009.

В диссертационной работе обобщен, теоретически обоснован, экспериментально разработан и экономически подтвержден комплекс новых элементов технологии возделывания зерновых культур в зернопаровых севооборотах Южной Степи Украины, который обеспечивает увеличение продуктивности севооборота, стабильность производства зерна, повышение качества продукции и возобновление плодородия почв (чернозема южного). В основу комплекса положены такие инновационные разработки как сидеральные пары, безотвальная мелкая основная обработка почвы под пар (без пахоты), дифференцированные сроки сева новых сортов пшеницы озимой.

Научно обоснована целесообразность использования сидерального пара для Степи в новом технологическом варианте: надземная масса сидеральной культуры не запахивается, как при классическом их применении, а измельчается дисковым орудием и частично перемешивается с почвой в поверхностном слое. За счет этого на поверхности почвы остается надземная масса, которая надежно защищает пашню от дефляции и водной эрозии на протяжении вегетационного периода. Безотвальная мелка (минимализированная) обработка почвы и мульча сидеральной культуры в условиях засушливого климата обуславливает получение всходов пшеницы озимой по сидеральному пару, как и по черному. Корневая система бобовой сидеральной культуры (вика озимая) накапливает атмосферный азот за счет бульбочковых бактерий, от всходов до бутонизации, который благоприятствует повышению качества зерна пшеницы до уровня первого класса, тогда как на фоне неунавоженного черного пара - второго класса, и обуславливает возобновление плодородия почвы. Пар черный (без навоза) характеризуется как экологически неблагоприятный, так как он не защищен от дефляции и продолжительное его использование сопровождается усилением дегумификационных процессов.

Доказана необязательность глубокой пахоты под пар, так как после безотвальной мелкой (без пахоты) обработки почвы урожайность зерновых культур формируется не ниже, а в некоторые годы даже выше сравнительно с пахотой. Это обосновывается тем, что плотность чернозема южного при минимализированной обработке почвы не превышает равновесный показатель и находится в допустимом интервале для выращивания зерновых культур (1,10-1,31 г/см3).

Установлено, что оптимальные сроки сева новых сортов пшеницы озимой приходятся на период с 25 сентября по 10 октября и обуславливают формирование существенной прибавки урожая зерна (1,2-5,8 т/га).

В системе минимализованной основной обработки почвы в короткоротационных зернопаровых севооборотах новым есть то, что вместо традиционной глубокой пахоты проводится дискование сразу после уборки урожая и культивация на глубину 8-10 см. В сидеральном паре новым есть то, что зеленая масса вики озимой не запахивается, а измельчается и частично перемешивается с почвой тяжелой дисковой бороной. Новым есть и то, что сроки сева пшеницы озимой смещаются на 10-12 суток позже, чем было принято до этого времени. В целом, новый комплекс элементов технологии обеспечивают защиту почвы от эрозии, самовозобновление гумуса (0,21% за 10 лет) и структурности почвы; обуславливают сбор зерна на уровне 4,4 т/га и его качество в интервалах І-ІІ класса, снижается энергоемкость агротехнологий на 3000 МДж/га, увеличивается коэффициент энергетической эффективности до 4,00-5,83 и возрастает уровень рентабельности в 1,9 раз.

Ключевые слова: зерновые культуры, обработка почвы, сидеральные пары, оптимальные сроки сева пшеницы озимой, севообороты, агрофизические и агрохимические свойства почвы, засоренность посевов, урожайность, энергетическая и экономическая эффективность технологий.

SUMMARY

Tzandur M.O. Agrotechnological principles winter cereal crop growing in the southern Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Agricultural Sciences on the speciality - general agriculture. - NRC “Institute of Agriculture of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences.” - Kyiv, 2009.

The complex of new components of the cereal crop growing technology in grain-fallow rotations of the southern Steppe of Ukraine which provides the increase of productivity of crop rotation, stability of grain production, the improvement of quality of the product and restoring soil fertility (of southern chernozem) is generalized, theoretically substantiated based, experimentally developed and economically confirmed in this dissertation. Such innovative developments as green manured fallows, nonmoldboard shallow basic soil cultivation under fallows (without ploughing), differentiated sowing terms of new winter wheat varieties are set as principle.

In the system of nonmoldboard shallow basic soil cultivation in short-tern grain-fallow rotations a piece of news is that instead of traditional deep ploughing disk harrowing and cultivation 8-10 cm deep are carried out at once after harvesting. The novelty is that in green manured fallow the green mass of winter vetch is not ploughed in but is crushed and partly mixed with the soil with heavy disk harrow. Besides, the sowing terms of winter wheat are displaced by 10-12 twenty-four hours later than it was accepted before. As a whole, these new components of the technology provide soil protection against erosion, self-restoring of humus (0.21 % for 10 years) and the soil structure; cause the grain yield at a level 4.4 t ha-1 and its quality within the limits of I-II class, resource intensiveness of the agrotechnology is reduced to 3000 MJ ha-1, the energy efficiency coefficient increases up to 4.00- 5.83, the level of profitability does 1.9 fold.

Key words: cereal crops, soil cultivation, green manured fallows, sowing terms of winter wheat, crop rotations, agrophysical and agrochemical properties of soi1, weed infestation, productivity, energy and economic efficiency of technologies.

Размещено на Allbest.ru