Технологічні прийоми вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут тваринництва

Національної академії аграрних наук України

УДК 636.5.083.084

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Технологічні прийоми вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Рябініна Олена Вікторівна

Харків 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Птахівництво було і залишається однією з найважливіших галузей агропромислового комплексу, від стану якої певною мірою залежить продовольча безпека держави. У 1991-2000 рр. воно, як і вся економіка України, пережило руйнівну кризу, після якої лише починаючи з 2002 року розпочало відновлення і вже у 2008 році за обсягами виробництва основної продукції (харчових яєць та м'яса бройлерів) вийшло на рубежі 1990 року, близьких до науково обґрунтованих з розрахунку на душу населення.

Для підвищення рентабельності виробництва цієї продукції у світі інтенсифікуються дослідження щодо отримання продуктів функціонального призначення, наприклад харчових яєць та м'яса птиці, збагачених вітаміном Е, селеном, йодом, поліненасиченими жирними кислотами тощо (Івахник Г. В., 2007; Іонов І. А., 1997, 2008; Сурай П. Ф., 2007; Фісінін В. І, Папазян Т. Т., 2007, 2008). Однак, зважаючи на епізоотичну ситуацію у світі у зв'язку з появою таких високопатогенних хвороб, як пташиний грип, асортимент продукції значно звузився. Особливих втрат зазнало гусівництво і качківництво, які вважаються найбільш вразливими з точки зору розповсюдження цієї небезпечної хвороби, насамперед у періоди міграції диких птахів та у разі контакту цього виду птиці з синантропною (Музика Д. В., Стегній Б. Т., 2004, 2006).

Прийняття нових ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання птиці, у тому числі й в фермерських та присадибних господарствах (2001, 2007), значно зменшило переваги цих видів птиці, як таких, що, завдяки фуражируванню на пасовищах і водоймах, а також здатності перетравлювати велику кількість грубих та соковитих кормів, не були значними конкурентами людини у споживанні зерна. Через брак відповідних технологій, створювані вітчизняні породи й популяції птиці не тестуються для визначення їх генетичного потенціалу. А спеціалізовані господарства на цей час практично не відгодовують гусей та качок на м'ясо, а лише реалізують добовий молодняк населенню. Останнє, у свою чергу, займається, в основному, відгодівлею птиці за екстенсивними технологіями, які не дають змогу підвищувати ефективність цих підгалузей птахівництва. Тому актуальності набула розробка нових технологічних прийомів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва та розширення асортименту продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом Інституту птахівництва НААН з проблеми: „Вивести конкурентоспроможні кроси та популяції сільськогосподарської птиці та удосконалити технологію її утримання і годівлі” за темою „Вивчити основні біологічні закономірності та фізіологічні особливості формування продукції водоплавної птиці з заданими властивостями при різних технологіях її вирощування, утримання та годівлі” (№ держреєстрації 0108U001568), а також досліджень за завданням Міністерства аграрної політики України „Розробка рекомендацій щодо спрямованого вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці для отримання високоякісного м'яса, жиру та великої жирної печінки” (№ держреєстрації 0108U003274).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - розробити технологічні рішення й прийоми спрямованого вирощування й утримання водоплавної птиці та підвищення ефективності виробництва, розширення асортименту і поліпшення якості продукції.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

- дослідити існуючі технологічні прийоми, обґрунтувати технологічні рішення щодо розширення асортименту і покращення якості продукції та основні вимоги до технологічного обладнання. Виготовити та випробувати експериментальні зразки обладнання;

- розробити технологічні прийоми інтенсивної технології спрямованої відгодівлі гусенят вітчизняної селекції, вибракуваних зі стада ремонтного молодняку;

- визначити особливості та удосконалити прийоми спрямованого утримання та відгодівлі дорослих гусей вітчизняної селекції, вибракуваних із племінного стада;

- розробити прийоми інтенсивної технології спрямованого вирощування гусенят з добового віку на м'ясо, а також на велику жирну печінку, м'ясо та жир;

- розробити прийоми інтенсивної технології спрямованого вирощування та відгодівлі на м'ясо, а також на велику жирну печінку, м'ясо та жир мускусних каченят місцевої популяції;

- дослідити вплив раціонів, збагачених біологічно активними речовинами (зокрема актиоксидантами), на якість продукції водоплавної птиці;

- провести виробничі перевірки технологічних прийомів, розрахувати економічний ефект та розробити рекомендації виробництву.

Об'єкт дослідження - технології вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці, молодняк та доросла птиця, технологічне обладнання.

Предмет дослідження - технологічні прийоми спрямованого вирощування, утримання і відгодівлі гусей та мускусних качок.

Методи дослідження. Дослідження проводили у три етапи: обґрунтування технологічних рішень щодо удосконалення технологій та обладнання, формування огляду літератури (зоотехнічні, зоогігієнічні, статистичні та інженерно-економічні методи); експериментальні дослідження розроблених технологічних прийомів і обладнання та їх впливу на птицю (зоотехнічні та біометричні методи, відеозйомка та хронометраж); вивчення якості отримуваної продукції та визначення основних техніко-економічних показників процесу виробництва продукції; аналіз і узагальнення результатів досліджень (аналітичні методи); визначення середньої арифметичної та її похибки, кореляційних залежностей між показниками (статистичні, кореляційно-регресійні, зоотехнічні, фізіологічні, хімічні та техніко-економічні методи).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обґрунтовано технологічні рішення й прийоми щодо удосконалення технології спрямованого вирощування та відгодівлі гусей і мускусних качок як у спеціалізованих, так і в присадибних та фермерських господарствах. Встановлено можливість отримувати при цьому продукцію розширеного асортименту, у тому числі й функціонального призначення.

Розроблено нову вітчизняну технологію та технологічне обладнання для відгодівлі водоплавної птиці на м'ясо, а також на велику жирну печінку, високоякісне м'ясо та жир, які можна застосовувати при тестуванні створюваних вітчизняних порід та популяцій птиці. Запропоновано оригінальну конструкцію універсальної кліткової батареї для групового вирощування і утримання тварин. Новизну розробки підтверджено патентом України на винахід №84224. Доведено, що застосування кормової суміші у вигляді каші із запареної кукурудзяної дерті з домішками і розробленої машини для її подачі у стравохід птиці дає змогу скоротити тривалість її примусової відгодівлі, значно зменшує час контакту „людина-машина-птиця” і „машина-птиця”, спрощує процес підготовки кормової суміші до згодовування. Вперше вивчено вплив раціонів, збагачених біологічно активними речовинами (зокрема актиоксидантами), на якість продукції водоплавної птиці. Встановлено, що введення в корм птиці таких антиоксидантів, як вітамін Е, селен та вітамін А, не тільки збагачує продукцію цими компонентами, але й дає змогу підвищити продуктивність птиці.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування розробок дає змогу знизити собівартість одиниці отримуваної продукції на 18,0-20,2 %, зменшити витрати кормів на 10,3-39,7 % та праці на 12,4-37,5 %, підвищити якість продукції за рахунок її збагачення БАР. Інтенсивна відгодівля гусенят, вибракуваних із ремонтного стада, і дорослих гусей після їх використання у племінному стаді дає змогу протягом 3-х тижнів довести птицю до забійних кондицій, а при подальшій примусовій відгодівлі отримувати продукцію функціонального призначення, яка користується підвищеним попитом в Україні та світі. На основі проведених досліджень розроблено рекомендації щодо спрямованого вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці, вихідні вимоги до кліткового обладнання та машин для примусової годівлі птиці при застосуванні розроблених інтенсивних технологій (затверджені секцією Науково-технічної Ради Мінагрополітики України, протокол №7 від 15 грудня 2008 року), проект ДСТУ на гусячу велику жирну печінку та проект ДСТУ на качину велику жирну печінку. Розроблено методичні рекомендації „Інтенсивні технології вирощування і відгодівлі водоплавної птиці”. Результати досліджень ввійшли до двох науково-публіцистичних книг („Гуси в фермерском хозяйстве и на подворье” і „Утки в фермерском хозяйстве и на подворье”). Результати тестування птиці передано селекціонерам для подальшого удосконалення великої білої популяції гусей. Практичне значення розробок підтверджує їх упровадження в ДП Агрофірмі „Шахтар” Донецької області, ТОВ „Діброва” та ДППП „Роздольне” Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обґрунтувала актуальність теми, готувала об'єкти та обладнання для проведення експериментальних досліджень, проводила дослідження, аналізувала отримані результати, приймала безпосередню участь у формулюванні висновків і пропозицій виробництву, упровадженні розробок (частка особистої участі становить понад 80 %). За участі наукового керівника складено програму і методику досліджень та виробничих перевірок.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлено і схвалено на: щорічних засіданнях Вченої ради ІП УААН (тепер ІП НААН) (Бірки, 2006-2010); VII, VIII та IX Українських конференціях по птахівництву з міжнародною участю (Алушта, 2006-2008), Українських конференціях молодих вчених (Бірки, 2007-2010), на XVI конференції Всесвітньої наукової асоціації по птахівництву (Російська Федерація, Сергіїв Посад, 2009), науково-практичному семінарі з актуальних питань птахівництва (Бірки, 2010).

Публікації. Матеріали дисертації у повному обсязі опубліковано у 20-ти наукових працях, у тому числі 8-ми статтях у наукових фахових виданнях, у 4-х статтях, опублікованих одноосібно, рекомендаціях, патенті та двох книгах.

Структура та обсяг дисертації. Основну частину дисертаційної роботи викладено на 150 сторінках комп'ютерного тексту. Вона включає вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати власних експериментальних досліджень та виробничих перевірок, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву та додатки. Список використаних джерел містить 302 найменувань (у тому числі 41-латиницею). Додатки викладено на 26-ти сторінках. Дисертацію ілюстровано 58-ма таблицями та 6-ма рисунками.

Зміст роботи

Матеріал і методи досліджень

Роботу виконували в лабораторії технології виробництва продукції птахівництва в спеціалізованих, фермерських та присадибних господарствах Інституту птахівництва НААН, а також у Державному племінному птахівничому підприємстві „Роздольне” (ДППП „Роздольне”) Харківської області та ДП „Агрофірмі „Шахтар” Донецької області у 2006-2010 рр. Окремі дослідження стосовно визначення впливу раціонів, збагачених біологічно активними речовинами (зокрема антиоксидантами), на якість продукції, у частині її аналізу, провели у співпраці зі співробітниками Інституту біології тварин НААН.

Для досягнення поставленої мети проведено вісім наукових і науково-господарських дослідів.

Завданням першого досліду було теоретичне та експериментальне обґрунтування технологічних рішень інтенсивного спрямованого вирощування, утримання й відгодівлі водоплавної птиці в спеціалізованих, фермерських і присадибних господарствах.

У другому досліді вивчали технологічні процеси безпосередньо в племінних та присадибних господарствах, здійснювали обміри птиці різного віку, враховували недоліки технологій, на основі яких розробляли основні вихідні вимоги до інтенсивної технології та обладнання.

Завданням третього досліду було розроблення за складеними вихідними вимогами та підготовка до випробувань і подальшого використання комплекту експериментального обладнання.

Четвертий дослід було присвячено дослідженню процесу спрямованого вирощування та відгодівлі гусенят великої білої популяції, вибракуваних у 70-денному віці зі стада ремонтного молодняку. У віварії лабораторії технології посадили 60 голів (30 самців та 30 самиць). Після контрольного забою (5-ти самців і 5-ти самиць) гусенят розподілили на 5 груп, по 10 голів у кожній, причому в кожній клітці розробленої кліткової батареї вирощували по 5 голів, окремо самців і самиць. Перші дві групи були контрольними, інші - дослідними.

Питома площа підніжної решітки кліткової батареї становила 1260 см² на 1 голову. Фронт годівлі й напування птиці дорівнював 15 см/голову. У період з 10-го до 13-го тижня гусям згодовували повнораціонний комбікорм з рівнем сирого протеїну 16 % та обмінної енергії 1,21 МДж в 100 г корму. Птиці дослідних груп 3, 4 та 5 до комбікорму додавали відповідно 0,06 % мідного купоросу, 0,1 % стандартизованої настоянки червоного перцю та 0,1 % сухого препарату свинячої жовчі. Після 12-тижневого віку птиці першої групи до корму додавали сухе, а птиці 2-ої групи - запарене зерно кукурудзи. На примусову відгодівлю гусенят перевели у 13-тижневому віці.

При примусовій відгодівлі кормову суміш готували із запареного зерна кукурудзи вологістю 26-33 % та яловичого жиру і соняшникової олії у відповідній пропорції (1 % олії та 1,2 % яловичого жиру, 1,0-1,2 % кухонної солі з розрахунку на сухе зерно).

Кратність годівлі на добу була різною протягом примусової відгодівлі - від 2-х до 6-ти разів. Тривалість періоду примусової відгодівлі становила 21-23 доби. Годували птицю за допомогою машини зі спіральним робочим органом. Хімічні аналізи корму та продукції виконували в лабораторії фізіології та годівлі птиці ІП НААН.

Метою п'ятого досліду було відпрацювання технологічних параметрів вирощування гусенят із добового віку та вивчення впливу домішок БАР до корму на результати відгодівлі. Добових гусачків великої білої популяції (три групи, по 25 голів у кожній) вирощували в розробленій клітковій батареї. Перші три тижні в деяких клітках цієї ж батареї встановили нагрівачі з лампами ІКЗК-250 на висоті 650 мм від підніжної решітки батареї. Температуру в зоні розміщення гусенят підтримували на рівні нормативної завдяки зміні напруги на лампах регулятором ,,Економ-Плюс М”, розробленим ІП НААН у співпраці з ТРВК ,,ОКО”. Для порівняння динаміки живої маси, додатково гусачків-аналогів 4 дослідної групи у кількості 30 голів передали на вирощування в одне із присадибних господарств, де їх вирощували й годували за екстенсивною технологією, прийнятою у більшості таких господарств. Перші два тижні питома площа підніжної решітки кліток по групах птиці була на рівні відповідно 460 см², 400 та 540 см² на 1 голову. У 2-тижневому віці кожну з груп розбили на підгрупи, для яких установили такі питомі щільності посадки: для птиці першої групи - 665 та 1200 см²/голову, для птиці другої групи - 460 та 600 см²/голову, для птиці третьої групи -750 см² на одну голову.

Годували птицю перші два тижні повнораціонним комбікормом, який містив 21-22 % сирого протеїну та 1,22-1,23 МДж обмінної енергії в 100 г. У подальшому птицю перевели на споживання комбікорму з 18-19 % сирого протеїну та 1,22 - 1,23 МДж енергії у 100 г. Починаючи з 6-тижневого віку птиці другої групи до комбікорму уводили з використанням експериментального змішувача вітамін Е з розрахунку 100 г/т комбікорму, а птиці групи 3 - вітамін Е з такого ж розрахунку та селен в органічній формі з розрахунку 200 мг/т. У 9-тижневому віці з кожної групи забили по 3 голови та відібрали матеріал для аналізів, які здійснювали в ІБТ НААН. Птицю всіх трьох груп, яка залишилась, вирощували в цих же кліткових батареях до 87-денного віку, після чого піддали примусовій відгодівлі за розробленою технологією. При цьому додатково (для порівняння з примусовою відгодівлею) сформували групу птиці 1а у кількості 4-х голів, яку залишили на споживанні комбікорму „самокльовом” до кінця примусової годівлі птиці 1, 2 та 3 груп. У 101-102-добовому віці всю птицю забили та відібрали зразки продукції на аналізи, які здійснювали в ІБТ НААН.

У шостому досліді завданням було відпрацювання технологічних параметрів при інтенсивному утриманні дорослих гусей (табл. 1).

Вибракуваних із племінного стада гусей 3-річного віку в кількості 100 голів було посаджено в розроблену кліткову батарею. У підготовчий період згодовували сухий комбікорм (вміст сирого протеїну - 19,7 %, обмінної енергії - 1,24 МДж/100 г)

і різні домішки до нього. У племінному господарстві сформували додатково ще одну

контрольну групу, птицю якої утримували в пташнику з вигулами та годували, як це було прийнято у господарстві (група 5к).

Потім сформували чотири групи птиці і піддали її примусовій відгодівлі за використання технологічних прийомів і обладнання, розроблених в ІП НААН (табл. 2).

Таблиця 1. Схема досліду щодо утримання та годівлі дорослої птиці

Група	Поголів'я птиці в групі	Умови годівлі	Домішки (50 % концентрат вітаміну Е)	Домішки (Сел-Плекс)
1(к)	19	Сухим комбікормом	-	-
2	27	„ Те саме ”	200 г/т корму	-
3	27	- // -	-	200 г/т корму
4	27	- // -	200 г/т корму	200 г/т корму
5(к)	27	Зерновідходи + зелена маса	-	-

Таблиця 2. Схема досліду щодо примусової годівлі дорослої птиці

Група	Поголів'я птиці в групі	Умови та строк годівлі	Домішки (50 % концентрат вітаміну Е)	Домішки (Сел-Плекс)
1(к)	12	Половину птиці - запареним зерном, другу - запареною дертю кукурудзи (17 діб)	-	-
2	20	„ Те саме ”	200 г/т	-
3	16	- // -	-	200 г/т
4	18	- // -	200 г/т	200 г/т

У кожній групі одну підгрупу птиці годували за використання машини зі спіральним робочим органом, а іншу - за допомогою машини „гідравлічного” типу.

Строк відгодівлі становив 17 діб.

Завданням сьомого досліду було тестування гусей великої білої популяції на придатність до примусової відгодівлі без підготовчого періоду (табл. 3).

У кліткові батареї посадили 46 дорослих гусей трирічного віку (23 самці і 23 самиці), вибракуваних після закінчення племінного сезону.

Птицю першої (контрольної) групи годували „ самокльовом ” - комбікормом до кінця досліду, а птицю інших двох груп - примусово протягом 15-16 діб. Аналізи печінки на вміст у ній вітамінів А та Е виконували в лабораторії фізіології та годівлі птиці, а зразки крові аналізували в лабораторії профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва НААН.

Таблиця 3. Схема досліду щодо відгодівлі дорослих гусей

Група	Поголів'я птиці в групі	Умови годівлі та основний склад корму	Домішки (50 % грановіт вітаміну Е)	Домішки (вітамін А-1мг-3300МО)
1(к)	6	Повнораціонним комбікормом	-	-
2	20	Примусово кормовою сумішшю з „типовими” домішками 15-16 днів	200 г на 1 тонну суміші	-
3	20	„ Те саме ”	200 г на 1 тонну суміші	20000 МО на 1 кг суміші

У восьмому досліді відпрацьовували технологію інтенсивного вирощування на 40 мускусних каченятах місцевої популяції в кліткових батареях із добового до 3-тижневого віку, обладнаних лампами ІКЗК, вакуумними напувалками та жолобковими годівницями. У подальшому напувалки замінили на жолобкові. Годували птицю в цей період сухим комбікормом заводського виготовлення з додаванням подрібненої молодої люцерни з розрахунку однієї третини за масою до кількості сухого комбікорму. Додатково одну з груп одновікової птиці (24 голови) вирощували на підстилці за екстенсивною технологією в присадибному господарстві. При цьому вивчали динаміку живої маси птиці, визначали основні проміри птиці (обхват та довжину тулуба, висоту рівня спини від рівня підлоги, ширину голови тощо) для подальшого використання цих даних при точнішому конструюванні універсального обладнання та визначення періоду вирощування, після якого вже можна розподіляти птицю за статтю за цими показниками. Після значного зниження приросту живої маси, самиць вибракували на забій і анатомічне розбирання тушок, а самців залишили на подальше вирощування й підготовку до примусової годівлі. Для примусової відгодівлі сформували три групи птиці (відповідно 7, 9 та 12 голів). Перші дві отримували кормову суміш у вигляді запареного зерна кукурудзи з „типовими” домішками (рослинна олія, яловичий жир та кухонна сіль), а птиця третьої групи - кормову суміш у вигляді каші з кукурудзяної дерті з „типовими” домішками, аналогічними першій групі. Птиця другої групи додатково отримувала вітамін Е з розрахунку 100 г/т до кількості сухого зерна кукурудзи. Живу масу каченят, яких вирощували у присадибному господарстві, продовжували визначати до 18-тижневого віку.

Виробничі перевірки та впровадження розробок виконували в ДП АФ „Шахтар” Донецької області. Для цього сформували дві групи гусей, по 1800 голів у кожній. Птицю базового варіанту утримували в господарстві на підлозі, згідно з існуючими технологічними нормативами, годували птицю - за раціоном непродуктивного періоду, згідно з рекомендаціями ІП НААН (2005 р.).

Птицю групи, яку відгодовували за новою технологією (новий варіант), посадили в групові клітки одноярусної кліткової батареї та піддали примусовій годівлі протягом 20-25 днів, залежно від готовності до забою для отримання великої жирної печінки, м'яса та жиру. У цьому ж господарстві провели виробничу перевірку нової вітчизняної технології тестування птиці на придатність до відгодівлі на велику жирну печінку. Упровадження технології спрямованого вирощування й відгодівлі гусенят великої сірої породи запровадили в цьому ж господарстві на поголів'ї 4200 голів порівняно з базовою технологією (4200 голів). Виробничу перевірку нової технології тестування великої білої популяції гусей провели в ДППП „Роздольне” Харківської області.

Результати власних експериментальних досліджень

Технологічні прийоми інтенсивної технології спрямованого вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці. На основі аналізу існуючих технологій встановлено, що вирощування та утримання птиці має бути спрямованим на максимальний прояв генетичного потенціалу щодо відгодівлі, перш за все, на м'ясо. У спеціалізованих племінних господарствах бажано мати дільницю для спрямованої відгодівлі молодняку (тестування на конверсію корму та придатність до примусової відгодівлі) та молодняку і дорослої птиці, вибракуваних із ремонтного й племінного стад. При конструюванні обладнання для вирощування й відгодівлі птиці використовувати результати її промірів, щоб у всі вікові періоди забезпечувати комфортність птиці (вільний доступ до годівниць та напувалок, групове утримання, надання змоги птиці розправляти крила, „чепуритися” та здійснювати інші „операції” типової її поведінки). Щоразу слід обґрунтовувати ефективність переходу тих чи інших БАР із корму в продукцію. Перевагу слід надавати внесенню в корм концентратів вітамінів Е і А та селену, які їх вміщують та виготовлені в спеціалізованих підприємствах, що мають на це ліцензію. Необхідність внесення у корми, особливо в кормову суміш при примусовій відгодівлі, додаткових доз вітаміну Е обґрунтовувати тим, що найбільш активними антагоністами вітаміну Е є саме жири, що містять відносно високу кількість поліненасичених жирних кислот (кукурудзяна, соняшникова, соєва олії тощо). Слід звертати увагу на можливі прояви токсичної дії або негативний вплив БАР на здоров'я чи продуктивність птиці. У цьому аспекті мати на увазі, що сам селен, як антиоксидант, не завжди позитивно впливає на її продуктивність, а при підвищених дозах є токсичним. Прогнозувати очікуваний рівень БАР в одиниці продукції на фоні встановленої потреби (чи ГДК) людини в ній, враховувати стабільність БАР у процесі уведення у корми та при кулінарному обробленні готової продукції. Враховувати необхідність проведення контролю якості продукції за відповідними параметрами.

Розроблення вихідних вимог до технологічного обладнання. Проведення дослідів безпосередньо в господарствах дало змогу розробити універсальний комплект обладнання для тестування птиці при створенні нових порід і помісей, а також розробити основні вихідні вимоги до технологічного обладнання для впровадження інтенсивної технології спрямованого вирощування та відгодівлі птиці. Експериментальний комплект включав: дробарку; похилошнековий транспортер та вертикально-шнековий змішувач; універсальну оригінальної конструкції кліткову батарею, обладнану годівницями, напувалками, пристроями для обігрівання молодняку при його вирощуванні з добового віку; машини різних модифікацій для примусової годівлі птиці; дільницю для забою птиці тощо.

Випробування технологічних прийомів та експериментального обладнання. Встановлено, що розроблений комплект відповідав принципу універсальності та придатності для проведення ширших випробувань технологічних прийомів інтенсивного вирощування та утримання птиці. Конструкція годівниць давала змогу не тільки вести тестування птиці з питань конверсії корму, але й використовувати ті ж батареї при її примусовій годівлі. Результати випробування машин різної конструкції для примусової годівлі водоплавної птиці свідчать, що найвища продуктивність і найменша тривалість контакту „людина-машина-птиця” притаманні машинам так званого „гідравлічного” типу. При їх застосуванні спрощується процес підготовки кормової суміші, підвищується продуктивність праці оператора приблизно у 2 рази.

Екстенсивно-інтенсивне вирощування і відгодівля гусенят. При дорощуванні гусенят, вирощених на підлозі й вибракуваних із ремонтного стада у 70-денному віці, протягом 3-х тижнів у клітковій батареї вдалось досягти забійних кондицій, а після примусової відгодівлі протягом 21-23 днів отримати від них м'ясо, жир та велику жирну печінку. Суттєвої різниці за результатами примусової відгодівлі птиці, залежно від годівлі її в підготовчий період, не виявлено (табл. 4).

Таблиця 4. Результати відгодівлі гусенят на велику жирну печінку (M±m), n=40

Середня маса печінки	Група
	1к	2к	3	4	5
	>	+	>	+	>	+	>	+	>	+
Залежно від статі, г/голову	391,0 + 73,8	380,0 + 67,1	488,7 + 30,0	295,0 + 39,0	425,0 + 60,1	362,5 + 61,8	555,0 + 74,2	391,7 + 59,3	386,7 + 27,3	412,5 + 86,6
По групі, г/голову	387,0+50,5	424,2 +47,2	393,7+ 53,0	457,0 +61,3	397,0 +42,0

У цілому, отримані дані свідчать про те, що генетичний потенціал великої білої популяції гусей дає змогу при інтенсивній відгодівлі за відносно короткий час отримати продукцію та розширити її асортимент, а розроблені технологічні прийоми та обладнання відповідають вимогам, що передбачені розробленими технологічними рішеннями.

Інтенсивне вирощування і відгодівля гусенят з добового віку. Встановлено, що до 2-тижневого віку гусенят можна вирощувати в розробленій клітковій батареї при 400 см², до 3-тижневого - 460 см², до 8-тижневого - 1050 см², а у подальшому - 1260 см² підніжної решітки клітки на одну голову. Вивчали вплив раціону годівлі на якість продукції (табл. 5).

Уведення в комбікорм додатково вітаміну Е у кількості 100 г/т (група 2) і вітаміну Е в аналогічній кількості та Сел-Плексу з розрахунку 200 г/т (група 3) з 6-тижневого віку птиці обумовлює, досягнення птицею у 9-тижневому віці забійних кондицій, та зі статистичною вірогідністю збагачення продукції такими антиоксидантами, як селен та вітамін Е. Однак вміст вітаміну А у тканинах печінки і грудних м'язів птиці дослідних груп у цьому випадку суттєво зменшується. При примусовій годівлі гусенят починаючи з 12,5-тижневого віку протягом 14-ти діб маса великої жирної печінки була вищою в птиці 3 групи, яка отримувала додатково вітамін Е та селен (438,75+46,8 г/голову), у той час, як у птиці 2 групи (вітамін Е) та 1 (К) групи - відповідно 422,5+49,4 та 358,3+24,5 г/голову. При такій відгодівлі в тканинах печінки та грудних м'язів птиці дослідних груп 2 і 3 вміст вітаміну Е та селену суттєво підвищувався порівняно з групою 1(К), птиці якої в кормову суміш домішок не вводили (табл. 6).

Таблиця 5. Вміст вітамінів і селену в тканинах гусенят 9-тижневого віку (M±m), n=3

Показники	Група
	1(к)	2 (Е)	3 (Е+Se)
Тканини печінки
Вітамін А (мкг/г)	200,75±19,43	79,35±2,96**	98,22±8,92**
Вітамін Е (мкг/г)	37,73±1,95	62,69±5,01**	68,73±5,89**
Селен (мкг/кг)	34,34±1,94	56,13±4,37*	95,17±13,98*
Тканини грудних м'язів
Вітамін А (мкг/г)	278,32±21,05	115,48±10,01**	121,33±10,98**
Вітамін Е (мкг/г)	1,96±0,21	4,35±0,89	4,88±0,75*
Селен (мкг/кг)	54,13±2,61	66,39±5,89	108,33±3,36***

Примітки: * - p< 0,5; ** - p< 0,01; *** - p< 0,001

Таблиця 6. Вміст БАР в продукції після примусової відгодівлі гусей

Показники	Група
	1(К)	2 (Е)	3(Е+Se)
Тканини печінки
Вітамін А (мкг/г)	12,53±1,93	16,21±0,86*	24,31±4,73**
Вітамін Е (мкг/г)	59,54±7,13	82,44±8,31**	88,33±7,12**
Селен (мкг/кг)	59,30+0,52	67,30 +3,63	96,5 +7,85**
Тканини грудних м'язів
Вітамін А (мкг/г)	2,66±0,31	2,45±0,54	2,69±0,73
Вітамін Е (мкг/г)	1,99±0,67	3,65±1,01	4,02±0,11*
Селен (мкг/кг)	42,00 +4,66	54,60 +1,58	55,80 +0,66*

Примітки: * - p< 0,05; ** - p< 0,01.

Слід зазначити, що вміст вітаміну А в тканинах печінки і грудних м'язів, як і при відгодівлі до 9-тижневого віку, зменшується порівняно з його вмістом до примусової відгодівлі.

Інтенсивна відгодівля дорослих гусей, вибракуваних із племінного стада.

Вивчення динаміки живої маси птиці при різній щільності посадки свідчить, що зміни питомої площі підніжної решітки клітки в діапазоні 1260-1575 см²/голову не мали суттєвого впливу на цей показник. Уведення до кормової суміші при примусовій годівлі додаткової кількості вітаміну Е, або вітаміну Е та селену (групи 2 та 4) забезпечує статистично вірогідне підвищення маси великої жирної печінки порівняно з птицею 3 групи, яка отримувала лише домішку селену (табл. 7).

Таблиця 7. Результати примусової відгодівлі гусей 3-річного віку (M±m)

Група	Початкова жива маса, г/голову	Кінцева жива маса, г/голову	Приріст маси, г/голову	Маса печінки, г/голову	Маса внутрішнього жиру, г/голову
1к(n=12)	5090 + 235	6510 + 235	1420+41	250 + 22,7	751 + 34,7
2 (n=19)	5140 + 119	6390 + 133	1250+38	283 + 19,9**	728 + 28,7
3 (n=15)	5020 + 146	6420 + 141	1400+39	188 +19,7	707 + 27,8
4 (n=17)	5140 + 128	6620 + 185	1480+45	283 + 26,2**	682 + 27,3

Примітка. ** - p<0,01

Примусова відгодівля дорослих гусей за технологією без підготовчого періоду. На основі попередніх досліджень, враховували необхідність уведення до кормової суміші додатково вітаміну А.

Результати відгодівлі (табл. 8), свідчать, що порівняно з птицею 1 групи, яку утримували на „самокльові”, птиця дослідних груп мала суттєво вищі показники живої маси, маси печінки та внутрішнього жиру. При цьому питомі витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту живої маси у птиці дослідних 2 і 3 груп були нижчими, ніж у контрольній групі (5,36-5,57 кг/кг проти 11,2 кг/кг).

Слід зауважити, що птиця контрольної групи отримувала комбікорм високої вартості, на той час, як птиця дослідних груп - у два рази дешевшу кукурудзяну дерть.

Таблиця 8. Результати відгодівлі гусей 3-річного віку (M±m), n1=6; n2=18; n3=20

Група	Початкова жива маса, г/голову	Кінцева жива маса, г/голову	Приріст живої маси, г/голову	Маса печінки, г/голову	Маса внутрішнього жиру, г/голову
1(к)	5320+190	5860 +150	540+22,8	117 + 87,2	399 + 64,5
2(Е)	5320+ 146	7490+198***	2170+38,6**	329+ 20,5*	851 + 28,9***
3(Е+А)	5250+ 162	7360+147***	2110+42,5**	339 +22,5*	789 + 21,3***

Примітки: * - p<0,5; ** - p< 0,01; *** - p< 0,001

За результатами аналізу зразків крові птиці дослідних груп (табл. 9) не виявлено суттєвих відхилень від показників контролю, що дає змогу опосередковано стверджувати, що птиця не мала патологічних змін в організмі при її примусовій годівлі.

Таблиця 9. Результати аналізу зразків крові птиці після відгодівлі (M±m), n = 6

Показник	Група
	1к	2(Е)	3 (Е+А)
Кількість еритроцитів, 1012 кл./л	2,72+0,269	3,12+0,098	3,10+0,141
Кількість лейкоцитів, 109 кл./л	25000+1900	26900+1600	22700+1390
Швидкість осідання еритроцитів, мм/годину	2,50 + 0,365	1,75+ 0,112	2,50+ 0,367

вирощування відгодівля водоплавний птиця

Завдяки уведенню до кормової суміші вітаміну А у кількості 20000 МО на 1 кг сухої маси суміші вдалось довести його вміст у тканинах печінки до 430-660 мкг/г, при цьому вміст вітаміну Е у тканинах печінки був на рівні 24,6-34,6 мкг/г.

Технологічні прийоми інтенсивної технології спрямованого вирощування та відгодівлі мускусних каченят. Встановлено, що жива маса самичок у 8-тижневому віці була на рівні 1810 г/голову, а у 9-тижневому - 1860 г/голову, що на 12,1 % вище у порівнянні з вирощуванням каченят за нормативами при підлоговому утриманні (1650 г/голову). Самці дослідних груп у 11-тижневому віці мали живу масу 3390,0-3440,0 г, що на 18,6-25,5 % вище ніж за чинними нормативами. У приватному господарстві навіть у 13-14-тижневому віці жива маса самиць була на рівні 1910 г/голову, а самців - 3165 г/голову. Питомі витрати сухого корму до 11-тижневого віку в кліткових батареях становили 3,94-4,62 кг/кг (а згідно з чинними ВНТП - у межах від 5,2 до 6,3 кг/кг). Тобто, розроблені технологічні прийоми спрямованого вирощування дають змогу підвищити живу масу качок порівняно з типовою технологією, знизити питомі витрати корму та здавати птицю на м'ясо на 1,0-1,5 тижня раніше строку, передбачуваного нормативами. У подальшому самців піддали примусовій відгодівлі протягом 23 діб. Примусова відгодівля забезпечила підвищення живої маси птиці та отримання жирної печінки на рівні її генетичного потенціалу (табл. 10).

Таблиця 10. Результати примусової відгодівлі мускусних качурів (M±m), n=28

Показник	Група
	1к (зерно)	2(Е) (зерно)	3 („каша”)
Жива маса птиці перед відгодівлею, г/голову	3433,0+56,2	3336,0+58,4	3400,0+59,3
Жива маса птиці після відгодівлі, г/голову	4914,3+173,0	4950,0+128,0	4900,0+125,0
Середня маса печінки, г/голову	350,0+48,9	396,7+18,8	338,7+24,5
Витрати зерна кукурудзи за період, кг/голову	11,5	11,5	9,1

У процесі примусової годівлі качурів вміст вологи, жиру і вітаміну Е у м'ясі, печінці та жирі істотно залежав від складу кормової суміші та технології відгодівлі.

Так, наприклад, вміст альфа-токоферолу в печінці птиці групи 2, яка отримувала з кормом додатково вітамін Е, підвищився на 23,4 %, у м'ясі - на 26,0 % і в жирі - на 41,0 % порівняно з контролем.

Виробничі перевірки та впровадження розробок у виробництво. Виробничі перевірки та впровадження розробок підтвердили результати досліджень. Інтенсивна відгодівля вибракуваних з племінного стада гусенят забезпечує економічний ефект 84,0 тис. грн., а дорослих гусей - 39,7 тис. грн. з розрахунку на 1000 голів. Економічний ефект від впровадження нової технології примусової відгодівлі, порівняно з базовою, становить 35,8 тис. грн. з розрахунку на 1000 дорослих гусей, вибракуваних із племінного стада.

Висновки

1. В умовах дефіциту і дорожнечі енергоносіїв та інших ресурсів розроблені технологічні прийоми інтенсивного спрямованого вирощування та відгодівлі водоплавної птиці дають змогу суттєво підвищити ефективність цієї підгалузі птахівництва за рахунок економії витрат і розширення асортименту отримуваної продукції, у тому числі й продуктів функціонального призначення.

2. Вирощування гусенят з добового до 9-тижневого віку в розроблених кліткових батареях (патент України на винахід №84224), обладнаних запропонованими пристроями для обігріву птиці на основі інфрачервоних випромінювачів у перші 3-4 тижні життя, дає змогу досягати забійних кондицій при питомих витратах корму на рівні 3,53-3,58 кг на 1 кг приросту живої маси, що на 3-5 % менше від нормативних витрат. Щільність посадки гусенят слід прийняти у межах віку: від добового до 2-тижневого віку - 400 см², до 3-тижневого - 460 см², до 8-тижневого - 1050 см², а у подальшому - 1260 см² підніжної решітки клітки на одну голову, що дає змогу обладнувати пристроями для обігріву птиці лише третину кліток батареї та зменшувати витрати електроенергії у 3 рази.

3. Уведення в корми гусенятам із 6-тижневого віку додатково домішки вітаміну Е із розрахунку 100 г/т та вітаміну Е в аналогічних дозах і селену в органічній формі з розрахунку 200 мг/т дає змогу суттєво підвищити вміст вітаміну Е в печінці у 1,66 та 1,82 раза і грудних м'язах - відповідно у 2,22 та 2,49 раза, а селену - у 1,63 та 2,77 раза.

4. Примусова відгодівля гусенят великої білої популяції, яких вирощено в розробленій клітковій батареї до 12,5-тижневого віку, протягом двох тижнів за використання технології годівлі запропонованою машиною „гідравлічного” типу дає змогу довести живу масу птиці до 6,39-6,82 кг/голову і отримати масу великої жирної печінки в середньому 358,3-438,0 г/голову при питомих витратах кормової суміші на один кг приросту живої маси з розрахунку на сухе зерно кукурудзи 4,58-6,13 кг. Найменші витрати корму та кращі результати відгодівлі спостерігаються при внесенні в кормову суміш додатково вітаміну Е та селену в органічній формі. При цьому в печінці підвищується: вміст вітаміну А - у 2,0; вітаміну Е - у 1,5; селену - у 1,6 раза.

5. Відгодівля гусенят великої білої популяції, вибракуваних зі стада ремонтного молодняку, з 10-ти до 13-тижневого віку в кліткових батареях запропонованої конструкції забезпечує отримання птиці живою масою 4,21-4,76 кг/голову, а після примусової відгодівлі за запропонованою технологією протягом 3-х тижнів - живою масою 6,55-7,31 кг/голову при масі великої жирної печінки 370,5-446,4 г/голову та внутрішнього жиру - 798,3-802,9 г/голову.

6. При примусовій відгодівлі гусенят 12-13-тижневого віку та дорослих гусей великої білої популяції 3-річного віку не виявлено суттєвої різниці щодо результатів відгодівлі, залежно від використовуваної кормової суміші. Суттєво впливає на результати примусової відгодівлі внесення в кормову суміш таких антиоксидантів, як вітаміни Е і А та селен.

7. Відгодівля в кліткових батареях гусей 3-4-річного віку, вибракуваних із племінного стада, протягом 3-4-х тижнів комбікормом забезпечує відносно низький приріст живої маси (0,54-1,04 кг/голову) при відносно високих питомих витратах корму (8,0-11,2 кг на 1 кг приросту живої маси). Примусова відгодівля протягом 14-20 діб таких гусей без підготовчого періоду за запропонованою технологією дає змогу підвищити живу масу птиці до 7,2-7,5 кг/голову, отримати масу великої жирної печінки у середньому 329-339 г/голову і внутрішнього жиру - 789-851 г/голову. У разі введення в кормову суміш вітаміну Е з розрахунку 100 г/т та вітаміну А - 20 тис. МО на 1 кг сухої суміші вміст вітаміну Е у печінці підвищується у 2 (34,6 мкг/г), а вітаміну А - у 1,5 раза (660 мкг/г).

8. Використання розроблених технологічних прийомів і обладнання дає змогу підвищити інтенсивність росту мускусних каченят з добового віку та знизити витрати корму з розрахунку на 1 кг приросту їх живої маси на 11,1-37,4 %. Статевий диморфізм за живою масою та розмірами тіла птиці відзначається вже у 8-тижневому віці. Додавання при примусовій відгодівлі качурів до кормової суміші вітаміну Е з розрахунку 100 г/т забезпечує отримання жирної печінки більшої маси при меншій її варіабельності (396,7+18,8 г/голову проти 350,0+48,9 г/голову) та вищих відносних приростів живої маси птиці за період відгодівлі (48,4 % проти 43,1 %). Вміст альфа-токоферолу в печінці при цьому підвищується на 23,4 % (до 261,0 мкг/г), у м'ясі - на 26,0 % (до 22,0 мкг/г), а у жирі - на 41,0 % (до 16,5 мкг/г).

9. Примусова відгодівля гусей і мускусних качурів за використання кормової суміші типу каші з кукурудзяної дерті з домішками та машини „гідравлічного” типу при отриманні показників маси печінки та приростів живої маси на рівні їх генетичного потенціалу дає змогу скоротити строки відгодівлі у 1,37-1,56 раза, спростити процес приготування кормової суміші та знизити її витрати у 1,3-1,7 раза, зменшити витрати праці та період сумарного контакту „людина-машина-птиця” у 1,8-2,0 рази.

10. Застосування розробок при інтенсивній відгодівлі вибракуваних із племінного стада гусенят забезпечує економічний ефект 84,0 тис. грн., а дорослих гусей - 39,7 тис. грн. з розрахунку на 1000 голів. Економічний ефект від впровадження нової технології примусової відгодівлі порівняно з базовою становить 35,8 тис. грн. з розрахунку на 1000 дорослих гусей, вибракуваних із племінного стада.

Пропозиції виробництву

1. Технологічні прийоми інтенсивної відгодівлі, спрямованого вирощування та відгодівлі водоплавної птиці, та розроблене обладнання рекомендується використовувати в спеціалізованих, фермерських і присадибних господарствах при відгодівлі гусенят і мускусних каченят із добового віку, а також вибракуваних із ремонтного й племінного стад гусенят і дорослих гусей.

2. Племінним гусівницьким і качківницьким господарствам пропонується обладнати дільниці для проведення тестування створюваних порід і популяцій птиці на м'ясну продуктивність, конверсію корму, придатність птиці до примусової відгодівлі. Встановлені закономірності процесу збагачення продукції водоплавної птиці біологічно активними речовинами (антиоксидантами типу вітамінів Е і А та селену) використовувати при отриманні продуктів функціонального призначення.

3. Вихідні вимоги до кліткового обладнання та машин для примусової годівлі гусей і качок використовувати в конструкторських організаціях та на заводах з випуску обладнання для птахівництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Хвостик В. П. Примусова відгодівля гусей / В. П. Хвостик, І. І. Івко, О. В. Рябініна // Сучасне птахівництво. - 2006. - № 10. - С. 7-11; 16-18. (Здобувачем проаналізовано способи годівлі птиці).

2. Івко І. І. До розробки екстенсивно-інтенсивної технології вирощування гусенят та їх відгодівлі на м'ясо і велику жирну печінку / І. І. Івко, О. В. Рябініна, А. П. Горбаньов // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2007. - Вип. 60. - С. 82-87. - (Праці / Інститут птахівництва НААН). (Здобувачем виконано досліди і проаналізовано результати досліджень).

3. Рябініна О. В. Спрямоване вирощування і відгодівля гусей на велику жирну печінку / О. В. Рябініна // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2007. -Вип. 59. - С. 129-137. - (Праці / Інститут птахівництва НААН).

4. Рябініна О. В. Технологія спрямованого вирощування мускусних каченят для фермерських та присадибних господарств / О. В. Рябініна // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2007 - Вип. 60. - С. 180-188. - (Праці / Інститут птахівництва НААН).

5. Отечественный опыт принудительного откорма птицы: техника и технологии / [А. П. Горбанев, С. В. Кульбаба, Е. В. Рябинина и др. ] // Вісник Харківського. національного техн. ун-ту с.-г. ім. П. Василенка. - Харків, 2007. - Вип. 59, том 1. - С. 332-339. (Здобувачем дано опис розроблюваної технології і обладнання).

6. До ефективності примусової відгодівлі / [О. О. Катеринич, І. І. Івко, О. В. Рябініна та ін.] // Сучасне птахівництво, - 2007. - № 10 - 11. - С. 13-17. (Здобувачем проведено експерименти, здійснено аналіз результатів та сформульовано висновки).

7. Шляхи підвищення ефективності процесу і якості продукції при примусовій відгодівлі мускусних качурів / [І. І. Івко, О. О. Катеринич, О. В. Рябініна та ін. ] // Ексклюзив АГРО. Новые технологии в агробизнесе. - 2007. - № 5. - С. 54-57. (Здобувачем проведено експерименти, здійснено аналіз результатів та зроблено основні висновки).

8. Гуси в фермерском хозяйстве и на подворье / [А. В. Терещенко, Д. Н. Микитюк, Е. В. Рябинина и др.]; под ред. А. В. Терещенка. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - Борки, 2008. - 76 с. (Здобувачем написано матеріали, викладені на с. 33-41 та 49-61).

9. Утки в фермерском хозяйстве и на подворье / [ А. В. Терещенко, Д. Н. Микитюк, Е. В. Рябинина и др.] ; под ред. А. В. Терещенка. - [2-е изд., перераб. и доп.]. -Борки, 2008. - 83 с. (Здобувачем написано матеріали, викладені на с. 38-51).

10. Рябініна О. В. До прогнозування результатів відгодівлі гусей та качок на велику жирну печінку / О. В. Рябініна // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. - Бірки, 2008. - Вип. 61. - С. 141-150. - (Праці / Інститут птахівництва НААН).

11. Рябініна О. В. Спрямована відгодівля гусей, вибракуваних з племінного стада / О. В. Рябініна // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. -Бірки, 2008. - Вип. 62, Ч. 2. - С. 230-236. - (Праці / Інститут птахівництва НААН).

12. Технологія і обладнання для спрямованого утримання дорослих гусей при відгодівлі на м'ясо, велику жирну печінку і жир / [А. П. Горбаньов, І. І. Івко, О. В. Рябініна та ін.] // Вісник Харківського національного техн. ун-ту с.-г. ім. П. Василенка. - Харків, 2008. -Вип. 75, том 2. - С. 279-287. (Здобувачем проведено експерименти, здійснено аналіз результатів та сформульовано висновки).

13. Пат. 84224, Україна, МПК А 01 К 31/00. Батарея кліткова для групового утримання тварин / І. І. Івко, О. В. Рябініна, В. О. Мельник; заявник і патентовласник ІП УААН. - № а 2007 02838; заявл. 19. 03. 07; опубл. 10.04.08, Бюл. № 7. (Здобувачем на основі експериментів сформульовано формулу винаходу, підготовлено заявку).

14. Рекомендації щодо спрямованого вирощування, утримання і відгодівлі водоплавної птиці / [І. І. Івко, Д. М. Микитюк, О. В. Рябініна та ін.]. -Бірки: Інститут птахівництва УААН, 2009. -116 с. (Здобувачем проведено досліди та написано матеріали на с. 26-37; 51-55; 61-80; 94-114).

15. Відгодівля гусей для отримання великої жирної печінки і жиру / А. П. Горбаньов, І. І. Івко, О. В. Рябініна // Вісник Харківського національного техн. ун-ту с.-г. ім. П. Василенка. - Харків, 2009. - Вип. 79. - С. 131-140. (Здобувачем проведено експерименти, здійснено аналіз результатів та сформульовано висновки).

16. Експериментальне обгрунтування концепції спрямованої відгодівлі водоплавної птиці / [І. І. Івко, О. В. Рябініна, О. В. Мельник та ін.] // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2009. - Вип. 63. - С. 161-175. - (Праці / Інститут птахівництва НААН). (Здобувачем проведено експерименти, проаналізовано результати та викладено висновки).

17. Направленное выращивание, содержание и откорм водоплавающей птицы / [ О. А. Катеринич, В. А. Мельник, Е. В. Рябинина и др.] // Достижения в современном птицеводстве. Исследования и инновации: материалы XVI конференции ВНАП. - Сергиев Посад. - 2009. - С. 205-207. (Здобувачем проведено експерименти, проаналізовано їх результати та викладено висновки стосовно запропонованої технології).

18. Технології примусової відгодівлі водоплавної птиці залежно від консистенції та складу використовуваної кормової суміші / І. І. Івко, О. В. Рябініна, А. П. Горбаньов // Науково-технічний бюлетень / ІТ НААН України. -Харків, 2010. - № 102. - С. 276-286. (Здобувачем проведено експерименти, проаналізовано результати та викладено висновки).

19. Інтенсивні технології вирощування і відгодівлі гусенят для отримання продукції, збагаченої біологічно активними речовинами / [І. І. Івко, О. В. Рябініна, А. В. Гунчак та ін.] // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2010. - Вип. 65. - С. 139-152. - (Праці / Інститут птахівництва НААН). (Здобувачем проведено експерименти, проаналізовано результати та прийнято участь у формулюванні висновків).

20. Шляхи підвищення ефективності вітчизняного гусівництва / [І. І. Івко, О. В. Рябініна, О. В. Мельник та ін.] // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. -Харків, 2010. - Вип. 66. - С. 207-213. - (Праці / Інститут птахівництва НААН). (Здобувачем викладено основні результати стосовно власних досліджень).

Анотація

Рябініна О. В. Технологічні прийоми вирощування, утримання та відгодівлі водоплавної птиці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Інститут тваринництва НААН України, Харків, 2011.

Розроблено технологічні прийоми вирощування, утримання та відгодівлі гусей і мускусних качок як у спеціалізованих, так і в присадибних та фермерських господарствах, у тому числі для отримання продукції розширеного асортименту та функціонального призначення. Запропоновано оригінальну конструкцію універсальної кліткової батареї для вирощування та утримання тварин (патент України на винахід №84224). Встановлено, що застосування кормової суміші у вигляді каші із запареної кукурудзяної дерті з домішками і розробленої машини для її подачі у стравохід птиці дає змогу скоротити строк примусової відгодівлі птиці у 1,4-1,6 раза, значно зменшує тривалість контакту „людина-машина-птиця” і „машина-птиця”, спрощує процес підготовки кормової суміші до згодовування. Уведення в корм птиці таких антиоксидантів, як вітаміни Е та А, а також селену, не тільки збагачує продукцію цими компонентами, але й підвищує її продуктивність. Застосування розробленої технології при відгодівлі гусенят та дорослих гусей дає змогу отримати економічний ефект відповідно 84,0 та 39,7 тис. грн. з розрахунку на 1000 голів.

Ключові слова: птахівництво, водоплавна птиця, інтенсивні технології, відгодівля, м'ясо, велика жирна печінка, біологічно активні речовини.

Аннотация

Рябинина Е. В. Технологические приемы выращивания, содержания и откорма водоплавающей птицы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Институт животноводства НААН Украины, г. Харьков, 2011.

На основе проведения теоретических и экспериментальных исследований разработаны технологические решения и приемы направленного выращивания, содержания и откорма водоплавающей птицы в племенных, фермерских и приусадебных хозяйствах. Показана возможность получать при этом продукцию широкого ассортимента, в том числе и обогащенную такими антиоксидантами, как витамин Е, селен и витамин А, то-есть производить продукцию функционального назначения. Разработано новое отечественное оборудование для интенсивного откорма гусей и мускусных уток на мясо, а также на крупную жирную печень, мясо и жир. Доказано, что технологию и разработанное оборудование можно использовать при тестировании создаваемых пород и популяций птицы. Предложено оригинальную конструкцию универсальной клеточной батареи для группового выращивания и содержания птицы (патент Украины на изобретение № 84224). Установлено, что использование кормовой смеси в виде каши из запаренной кукурузной дерти с добавками и разработанной машины для подачи ее в пищевод птицы обеспечивает сокращение срока принудительного откорма в 1,4-1,6 раза, значительно сокращает время контакта „человек-машина-птица”, упрощает процесс приготовления кормовой смеси с добавками. Установлено, что введение в корм птицы таких антиоксидантов, как витамин Е, селен и витамин А, не только обогащает продукцию этими компонентами, но и обеспечивает повышение продуктивности птицы, снижение удельных затрат кормов. Использование разработок в производственных условиях дает возможность: снизить себестоимость продукции на 18,02-0,20,2 %, затраты кормов - на 10,3-39,7 %; затраты труда - на 12,4-37,5 %, повысить качество продукции за счет ее обогащения биологически активными веществами. Так, например, при направленном откорме гусят и введении в комбикорм с 6-недельного возраста дополнительно витамина Е из расчета 100 г/т и селена в органической форме из расчета 200 мг/т содержание этих компонентов в печени 9-недельных гусят увеличивается соответственно в 1,8 и 2,8 раза, а в грудной мышце - соответственно в 2,5 и в 2,0 раза. Принудительный откорм ...