Корекція продуктивності індичат білої широкогрудої породи пробіотичним препаратом "Байкал" ЕМ 1У за різних умов вирощування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

УДК 636.592.03.087

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КОРЕКЦІЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ІНДИЧАТ БІЛОЇ ШИРОКОГРУДОЇ ПОРОДИ ПРОБІОТИЧНИМ ПРЕПАРАТОМ "БАЙКАЛ" ЕМ 1У ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

Максімовська

Світлана Валеріївна

Харків

2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

Чорний Микола Васильович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри гігієни тварин та ветеринарної санітарії

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент

Антоненко Петро Павлович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри клінічної діагностики

та внутрішніх хвороб тварин доктор сільськогосподарських наук, професор

Бреславець Віталій Олексійович,

Національний науковий центр "Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини" НААНУ, головний науковий співробітник

відділу вивчення хвороб птиці

Захист дисертації відбудеться " 28 " квітня 2011 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні вченої ради К 64.070.01 у Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, Харківська область, Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1, ауд. 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, Харківська область, Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1.

Автореферат розісланий " " березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

М.М. Кущ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Промислове птахівництво, як динамічна продовольча галузь АПК, вносить вагомий доробок у забезпечення населення повноцінним білком тваринного походження. Інтенсивність птахівництва, зокрема, індиківництва та отримання від нього екологічно чистої продукції в значній мірі залежить від мікроклімату приміщень, санітарної якості використаних кормів, ступеня обґрунтованості застосування біологічно активних добавок та препаратів (М.О. Захаренко, В.М. Міхальська, М.М. Лемешева, 2005, В.О. Бреславець, 2007, В.В. Вороняк, 2009 та ін.). Одним з таких препаратів нового покоління є пробіотик "Байкал" EM 1У, що пройшов державну експертизу у Львівському науково-дослідному контрольному інституті ветпрепаратів та кормових домішок і рекомендований до використання у тваринництві.

За останні роки відношення до антибіотиків різко змінилось у зв'язку з виявленими негативними наслідками їх широкого використання, тому що такі препарати можуть накопичуватися у харчових продуктах, а, в подальшому, і в організмі людини. Крім того, безконтрольне використання антибіотиків сприяє появі резистентних форм мікроорганізмів, зниженню ефективності лікарських засобів та викликає цілий ряд негативних процесів в організмі (М.С. Найденський, 2007).

Необхідність вирощування птиці без використання кормових антибіотиків, що також можуть знижувати якість м'яса, є нагальною потребою сьогодення. Актуальним є пошук альтернативних засобів, які б гальмували розвиток патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, підвищували ступінь засвоєння поживних речовин корму та загальну резистентність птиці. Саме пробіотики і є тією групою препаратів, які відповідають потребам галузі, гігієни тварин та ветеринарної санітарії.

Ефективність та визначення оптимальних доз препарату "Байкал" EM 1У для використання у комбікормах тварин вивчали на свинях В.П. Коваленко, 2003, М.О. Садомов, 2005, В.О. Медведський, 2005, П.П. Антоненко, 2009; телятах - А.М. Никитенко, 2003, О.М. Маменко, 2004; лактуючих коровах - А.Н. Федонсен, 2009, Ю.Н. Вальков, 2010; курчатах-бройлерах - Д.Н. Хавронін та ін., 2007, Б.Т. Стегній, 2008. Поряд з цим, дослідження відносно використання "Байкал" EM 1У у раціонах м'ясних індичат відсутні, його вплив на продуктивність, резистентність і якість отриманого м'яса не встановлено. У зв'язку з цим поглиблене вивчення біологічної та зоотехнічної ефективності пробіотику "Байкал" EM 1У при використанні у раціонах індичат за різних умов вирощування та технологій є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є окремим самостійним фрагментом наукової теми кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії Харківської державної зооветеринарної академії: "Розробка технологічних прийомів і гігієнічних нормативів, спрямованих на підвищення резистентності, продуктивності та профілактики хвороб тварин різних видів і виробничо-вікових груп" (номер державної реєстрації 0107U003357). Здобувач у межах цієї теми виконувала розділ 3: "Вплив умов утримання і пробіотичного препарату "Байкал" ЕМ 1У на продуктивність індичат білої широкогрудої породи".

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - визначення динаміки продуктивних показників індичат білої широкогрудої породи і корекція їх препаратом "Байкал" ЕМ 1У та оцінка якості м'яса птиці за різних умов технології вирощування і мікроклімату.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- дати санітарно-гігієнічну оцінку технології та умов утримання індичат, яких вирощують у державному підприємстві дослідне господарство (ДГ) "Борки" Інституту птахівництва НААН України та фермерському господарстві (ФГ) "КАІ";

- визначити вплив використання препарату "Байкал" ЕМ 1У на гравіметричні і соматометричні, морфологічні та біохімічні показники крові індичат;

- дати санітарно-гігієнічну і біологічну оцінку м'яса, одержаного від індичат після використання препарату "Байкал" ЕМ 1У;

- здійснити виробничу перевірку і обґрунтувати економічну доцільність використання препарату "Байкал" ЕМ 1У при вирощуванні індичат.

Об'єкт досліджень - продуктивні показники індичат білої широкогрудої породи.

Предмет дослідження - теоретичні і практичні аспекти використання пробіотичного препарату "Байкал" ЕМ 1У при вирощуванні індичат у різних умовах утримання.

Методи дослідження. При проведенні досліджень використані загальноприйняті методи: гігієнічні (визначення параметрів мікроклімату); гравіметричні (визначення живої маси, середньодобового приросту); соматометричні (визначення розвитку, вагових і лінійних індексів); біохімічні (дослідження сироватки крові); анатомічні, органолептичні, фізико-хімічні (оцінка якості м'яса птиці); економічні (розрахунок економічної ефективності); статистичні (обробка результатів досліджень).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше застосовано комплексний пробіотичний препарат "Байкал" ЕМ 1У на індичатах білої широкогрудої породи, який надав можливість проявити в повній мірі генетичний потенціал продуктивних властивостей організму птиці, збільшити її збереженість та застерегти від захворювань.

За результатами комплексних досліджень удосконалено заходи щодо підвищення продуктивності і збереженості індичат за рахунок активізації і стимуляції захисних сил організму. Подальший розвиток отримало застосування пробіотичного препарату "Байкал" ЕМ 1У у тваринництві, а саме у індиківництві.

Наукова новизна знайдених рішень підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель "Спосіб підвищення продуктивності індиків" (№50171 від 25.05.2010 р.).

Практичне значення отриманих результатів. На основі вивчення впливу комплексного пробіотичного препарату "Байкал" ЕМ 1У запропоновано його використання в умовах виробництва, що підвищує продуктивність, стимулює природну резистентність організму індиків. Результати досліджень використані при підготовці та написанні науково-практичних рекомендацій на тему: "Продуктивні і якісні показники індичат білої широкогрудої породи за різних умов мікроклімату, способу утримання та використання біологічно активних речовин", що затверджені Управлінням ветеринарної медицини у Харківській області (протокол № 3 від 15.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертаційної роботи автор самостійно провела пошук і аналіз джерел літератури, сформувала піддослідні групи індичат, здійснила експериментальні, лабораторні дослідження та статистичну обробку даних. Аналіз та узагальнення отриманих результатів виконані дисертантом під керівництвом наукового керівника. Одержані наукові результати, що виносяться на захист, є особистим досягненням здобувача.

Санітарно-гігієнічні дослідження здійснені у лабораторії кафедри гігієни тварин та ветеринарної санітарії ХДЗВА. Біохімічні, морфологічні та імунологічні дослідження проведені у відділі патоморфології, біохімії і імунології ННЦ "ІЕКВМ" НААНУ (м. Харків), вивчення якісних показників індичатини - у лабораторії оцінки якості кормів та продуктів тваринного походження Інституту тваринництва НААНУ (м. Харків).

Апробація результатів дисертації. Отримані результати досліджень викладено, обговорено та схвалено на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Харківської державної зооветеринарної академії (Харків, 2008-2010 рр.), міжнародній науковій конференції "Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения" (Белгород, 2009); міжнародній науково-практичній конференції "Майбутнє аграрної науки та виробництва" (Львів, 2009); науково-практичній і навчально-методичній конференції "Новітні досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини" (Харків, 2009); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 125-річниці кафедри гігієни тварин та ветеринарної медицина ХДЗВА "Новітні досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини" (Харків, 2009); міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (Львів, 2010).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 10 наукових працях, з яких 5 - у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Дисертант є співавтором деклараційного патенту України на корисну модель: "Спосіб підвищення продуктивності індиків" (№50171 від 25.05.2010 р.); науково-практичних рекомендацій "Продуктивні і якісні показники індичат білої широкогрудої породи за різних умов мікроклімату, способів утримання та використання біологічно активних речовин".

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу та методів дослідження, результатів досліджень та їх узагальнення, висновків і пропозицій виробництву, додатків, списку використаних джерел, який налічує 246 найменувань, із них 37 латиницею. Загальний обсяг дисертації складає 160 сторінок комп'ютерного тексту, роботу ілюстровано 34 таблицями та рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Схема досліджень. Експериментальна частина роботи виконана на індичатах білої широкогрудої породи в умовах дослідного господарства "Борки" Інституту птахівництва НААН України (Зміївський район Харківської обл.) та фермерського господарства "КАІ"(Зміївський район Харківської обл.). Для дослідів було відібрано 6 груп однодобових індичат-аналогів білої широкогрудої породи (самці, однієї партії виведення, масою 64,4±10,1 г) по 30 голів у кожній. Усі піддослідні індичата отримували однаковий комбікорм виробництва Ізюмського комбікормового заводу Харківської області.

Індичат 1 і 2 дослідної (1-д і 2-д) та 1 контрольної групи (1-к) утримували в умовах фермерського господарства "КАІ" (утримання на підлозі з використанням тирсової підстилки, щільність посадки: 1-4 тиждень - 7 гол/м², 9-25 тиждень - 3,2 гол/м²; 4-8 тиждень - наявність вигулу). Індичат 3 і 4 дослідної та 2 контрольної групи утримували в умовах дослідного господарства "Борки" (утримання на підлозі з використанням тирсової підстилки, щільність посадки: 1-4 тиждень - 20 гол/м², 5-8 тиждень - 10 гол/м², 9-25 тиждень - 3 гол/м²; вигул відсутній).

Індичата 1-д і 3-д групи отримували комплексний пробіотичний препарат "Байкал" ЕМ 1У у дозі 0,2 мл/кг живої маси, а індичата 2-д і 4-д групи - у дозі 0,4 мл/кг живої маси (з кормом, щоденно у віці 1-5, 56-60, 151-155 діб). Контрольні групи (1-к і 2-к) препарат не отримували. Вирощування індичат проводили у період з 3 липня по 25 грудня 2008 р.

Дослідження проведено згідно схеми (Рис. 1).

Методи досліджень. Як пробіотик, препарат "Байкал" ЕМ 1У використовують шляхом згодовування тваринам і як препарат для обробки тваринницьких приміщень, систем збуту і зберігання відходів їх життєдіяльності. При цьому стимулюються процеси ферментації органічних речовин і пригнічуються процеси їх гниття (В.В. Вороняк, 2009).

Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень

У науково-господарських дослідах нами враховані наступні показники: стан природних захисних сил у 5 індичат з кожної групи з визначенням бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) - за методикою О.В. Смірнової та Г.А. Кузьміної (у відношенні до добової культури кишкової палички (E. Coli - штам №201) - у модифікації Ю.М. Маркова, М.В. Чорного, О.С. Вовка, 1968; лізоцимна активність сироватки крові (ЛАСК) - методом В.Г. Дорофейчука, 1968 із застосуванням тест-культури Micrococcus Lysodeicticus; фагоцитарна активність нейтрофілів (ФАН) - встановлення опсоно-фагоцитарної реакції за В.С. Гостєвим (у якості тест-культури використовували культури Streptococcus albus штам 209-Б).

Визначення ефективності використання пробіотику "Байкал" ЕМ 1У за різних зоогігієнічних умов утримання птиці виконували згідно "Методичних рекомендацій по дослідженню мікроклімату у промисловому тваринництві і птахівництві" (Д.Н. Мурусідзе, Т.К. Волков, Ю.М. Марков, 1988), вказівок і посібників з гігієнічних досліджень у тваринництві (М.В. Чорний, М.П. Високос, 2006). Гематологічні показники виявляли загальноприйнятими методами (А.А. Кудрявцев та ін., 1974), вміст гемоглобіну - методом фотоелектроколориметрії (Л.Я. Піменов та ін., 1969), підрахунок формених елементів крові - у сітці камери Горяєва, 1974. Кількість загального білку виявляли за допомогою рефрактометра ІРФ-22 (В.Г. Колб та ін., 1976), білкові фракції - методом електрофорезу на папері.

Живу масу, середньодобовий приріст, масу тушок та соматометричні показники (ріст, розвиток, вагові та лінійні індекси) визначали шляхом зважування, натурних замірів за загально прийнятим у птахівництві методом, категорію тушок індичат оцінювали за методом В.О. Бреславця, 1997.

Економічну ефективність використання пробіотику "Байкал" ЕМ 1У при вирощуванні визначали за типовою методикою визначення економічної ефективності з розрахунку на одну голову.

Цифровий матеріал опрацьовували з використанням методів варіаційної статистики за М.О. Плохінським, 1969 з розрахунком показників за допомогою програми Microsoft Excel з підключенням додаткових статистичних модулів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Загальна санітарно-гігієнічна оцінка технології та умов утримання індичат. Оцінка мікроклімату у приміщеннях, призначених для утримання піддослідних тварин, наведена в табл. 1. Із таблиці видно, що мікроклімат приміщення фермерського господарства не за всіма показниками відповідав ВНТП-АПК-04.05 для птахівничих підприємств. У той час, як у дослідному господарстві індичата знаходились в оптимальних умовах утримання.

Температура повітря приміщення у фермерському господарстві в перший тиждень вирощування становила 30 ?С, у другий - 28 ?С, у третій - 25 ?С, у четвертий - 22 ?С. Надалі, за рахунок високої температури зовнішнього повітря і недостатньої роботи системи вентиляції в пташнику, температуру зменшували шляхом дрібнодисперсного розпилення води та навішування на двері і віконні кватирки змоченої у воді тканини. У цей період відносна вологість повітря коливалась у межах від 70,2 до 80,4%. Вентиляцію приміщень здійснювали в теплий період року за допомогою відкритої віконної кватирки та дверей. Показник повітрообміну становив у теплий період року 3 м³/год. на 1 кілограм живої маси, у холодний - 1,4 м³/год.

Таблиця 1

Динаміка параметрів мікроклімату пташників

Перші 3 доби інтенсивність освітлення знаходилась на рівні 4,4 лк, для цього використовували лампи розжарювання потужністю 60 Вт. З 4 по 21 добу, не змінюючи інтенсивності освітлення, поступово зменшували тривалість світлового періоду протягом тижня до 10 годин. З 21 доби індичата весь світловий день знаходилися на вигулі, у загороді біля пташника. З 9 по 25 тиждень світловий період становив 8 годин, інтенсивність освітлення - 4,4 лк. Концентрація вуглекислого газу коливалась у межах 0,2-0,3%, аміаку - 15-20 мг/л, сірководню - 5-7 мг/л. Підвищену загазованість спостерігали у періоди, коли птицю не випускали на вигули, тобто, перші три тижні (за рахунок надмірної відносної вологості повітря і недостатньої вентиляції) і в період з 9 по 25 тиждень (за рахунок підвищення щільності посадки, що не відповідала нормативним вимогам).

У дослідному господарстві температуру у приміщенні у перший тиждень підтримували на рівні 30 єС, другий - 28 єС, третій - 25 єС, четвертий - 22 єС; п'ятий - 21 ^оС. З 6 до 17 тижня температуру знижали до 20 єС, з 18 тижня і до забою підтримували на рівні 16 єС. Відносну вологість підтримували на рівні 70% за рахунок роботи припливно-витяжної системи з обміном повітря 6 м³/кг в теплу пору року та 1,4-1,77 м³/кг - у холодну. Тривалість світлового періоду в перші 3 дні - цілодобова, інтенсивність освітлення - на рівні 50 лк. З 4 по 21 добу інтенсивність освітлення складала 30 лк. Протягом тижня світловий період поступово зменшували з 24 до 17 годин. Надалі, з четвертого по восьмий тиждень, інтенсивність освітлення складала 15 лк;світловий період становив 14 годин. З 9 тижня і до кінця досліду рівень освітленості приміщення зменшили до 5 лк, світловий період становив 8 годин. Склад повітря у пташнику відповідав ветеринарно-санітарним вимогам і не перевищував гранично допустимі концентрації шкідливих газів у повітрі.

Індичат контрольних і дослідних груп годували однаковими комбікормами, згідно віку, збалансованими за інгредієнтами у відповідності із рекомендаціями з нормування годівлі сільськогосподарської птиці (ІП УААН, 2005). Дефіцит макро- і мікроелементів, вітамінів і амінокислот в раціоні поповнювали за рахунок премікса, виготовленого на Ізюмському комбікормовому заводі.

Вплив препарату "Байкал" ЕМ 1У на гравіметричні, соматометричні та морфологічні і біохімічні показники крові індичат білої широкогрудої породи. У 10-денному віці індичата 1 і 2 контрольних груп мали вірогідну (p?0,001) різницю за живою масою у 78,27 г (41,7%) на користь ДГ. Вірогідно відмінною (p?0,05) також була жива маса між індичатами 1-д та 3-д груп - 34,82 г (21,5%) на користь умов вирощування ДГ. Різниця між птицею дослідних груп 2-д і 4-д становила 79,13 г або 38,8% (p?0,001). У ФГ показники 1-д та 2-д груп, виявилися майже тотожними. Так, середня жива маса тварин 1-д групи була більшою за середню живу масу птиці 1-к групи на 14,7%, а середня жива маса індичат 2-д групи - більшою за середню живу масу птиці 1-к групи на 13,9%. У ДГ показники 3-д групи були меншими від показників 4-д групи на 21,6%. Індичата 3-д групи були меншими за індичат 2-к групи на 14,9%. У 4-д групі середня жива маса птиці була більшою ніж у 2-к групі на 8,6% (Р?0,001). Збереженість поголів'я за 10-денний період вирощування становила у групі: у 1-д - 96,7%, 1-к та 2-к - 90,0% та 93,3% відповідно, у 2-д, 3-д, 4-д - 100%.

У індичат 20-денного віку 1-к групи жива маса була меншою порівняно з 2-к групою на 9,6%. Різниця між 1-д та 3-д групами була незначною - 4,8%. Вірогідні відмінності (p?0,05) встановлені між групами 2-д і 4-д, різниця складає 11,6% на користь останньої. У ФГ 1-д перевищувала 2-д групу на 3,3%. Ці показники в обох групах були вищими за показники 1-к групи на 4%. У ДГ індичата за середньою живою масою 3-д групи були вірогідно меншими (p?0,05), ніж у 4-д групі на 31,8 г. За живою масою індичата 3-д та 2-к груп не відрізнялися.

На 30 добу життя вірогідну різницю (p?0,05) середньої живої маси реєстрували між 1-ою і 2-ою контрольними групами, де 1-к більше 2-к на 24,9%. Вірогідна різниця була і між показниками живої маси 1-д та 3-д груп (p?0,01), перевищення на користь 1-д групи склало 183,9 г, тобто 36,1%. Високу вірогідну (p?0,001) перевагу мали індичата 2-д групи над птицею 4-д групи. Порівняно з 1-к групою показники 1 -д групи були вищі на 12,1%. Середня жива маса тварин 2-д групи, була більша за середню живу масу індичат 1-к групи на 16,5%. Між середньою живою масою птиці 1-д і 2-д груп відчутної різниці не встановлено. Щодо ДГ, то всі групи поміж собою майже не відрізнялись. Так, середня жива маса індичат 3-д групи була меншою за середню живу масу птиці 4-д тільки на 10,8 г, або на 2,1%, а показники 2-к групи перевищували на 15,5 г, або на 3,0%. Жива маса птиці 4-д групи перевищувала середню живу масу індичат 2-к групи на 26,3 г, або на 5%.

Протягом третьої декади спостерігали прискорення росту індичат у фермерському господарстві, що можна пояснити введенням у режим утримання прогулянок на відкритому повітрі з природною інсоляцією. У той же час зберігалася стійка динаміка перевищення показників приросту живої маси індичат дослідних груп над контрольними.

У табл. 2 наведено узагальнені результати продуктивності індичат, яким задавали пробіотик "Байкал" ЕМ 1У у дозах, передбачених схемою дослідів, у віці 10, 20, 30, 60, 120 і 175 діб.

Таблиця 2

Вікова динаміка середньої живої маси однієї голови індичат, г

Примітка-наявність однакових букв вказує на існування вірогідної різниці між порівняльними групами, де a, b, c, d - p?0,05; e, f, m - p?0,01; g, h, i, j, k, l,n - p?0,001.

На 60 добу жива маса індичат 1-к групи була на рівні 2-к групи. Вірогідної різниці щодо середньої живої маси між 1-д та 3-д групами не встановлено, різниця склала лише 151,3 г (8,7%) на користь 1-д групи. Так, середня жива маса тварин 2-д групи перевищувала на 107,0 г (на 6%) середню живу масу індичат 4-д групи, але різниця статистично не вірогідна. Вірогідну різницю спостерігали між групою 1-к і 1-д (p?0,05), що перевищувала на 29,1% та порівняно з 2-д (p?0,01), що перевищувала на 29,5%. Однак різниця в показниках дослідних груп 1 та 2 була не достовірною. У ДГ обидві дослідні групи (3-д і 4-д) мали високі показники живої маси і вірогідно (p?0,001) перевищували індичат 2-к групи; 3-д на 18,7%, а 4-д на 22,1%. Середня жива маса птиці по групі 3-д була меншою за середню живу масу птиці у 4-д групі на 2,9%. У ДГ індичата відставали за живою масою від аналогів, яких вирощували у ФГ, що, на наш погляд, пояснюється умовами утримання: відсутністю вигулу, нестачею інсоляції.

На 120 добу середня жива маса індичат групи 1-к відрізнялася від такої 2-к групи і була менша на 992,6 г або на 21,6%. Між тваринами 1-д і 3-д груп різниця становила 855,2 г або на 17% на користь 3-д. Подібну різницю спостерігали і між 2-д і 4-д групами, яка склала 803,4 г або 15,6 % на користь 4-д. Слід відмітити, що у ФГ показники живої маси 1-д і 2-д були тотожними. Однак, обидві дослідні групи перевищували середню живу масу птиці 1-к групи на 449,0 г (9,8%) та 559,4 г (13%) відповідно. У ДГ індичата за середньою живою масою 3-д групи були важче за індичат 2-к групи на 311,6 г (5,6%), а у 4-д групі перевищували середню живу масу індичат 2-к групи на 370,2 г, або на 6,6%. За середньою живою масою у 3-д групі птиця була менша ніж у 4-д групі усього на 1,0%.

Ми вважаємо, що менш високі продуктивні показники індичат 1- і 2-д, 1-к груп обумовлені погіршенням мікроклімату через обмежену площу приміщень для утримання птиці у фермерському господарстві, де на 120 добу вирощування спостерігали збільшення щільності посадки що, як наслідок, призвело до погіршення санітарно-гігієнічних умов утримання. Незважаючи на погіршення макро- та мікрокліматичних умов, застосування пробіотику "Байкал" ЕМ 1У залишається ефективним, що підтверджується показниками продуктивності індичат, які були інтактними, тобто при однотипному кормовому раціоні їх жива маса у період вирощування залежала тільки від зоогігієнічних умов утримання.

На 175 добу вирощування птиця 1-к групи була вірогідно (р?0,001) меншою, ніж у 2-к групі - на 2994,1 г, або на 46,4%. Індичата 1-д групи були вірогідно (р?0,001) меншими за показники 3-д групи на 2864,5 г, або на 38,4%. Так само, вірогідно (р?0,01) відрізнялась (на 2820,7 г, або на 37,8%) птиця 2-д та 4-д групи. Таким чином, жива маса індичат 1-д та 2-д груп, які отримували пробіотик, мала вищі показники у відношенні до 1-к групи. Аналогічну залежність одержано при порівнянні результатів вирощування індичат в умовах ДГ. Так, середня жива маса індичат 3-д та 4-д групи, які отримували пробіотик, також були більшими за результати 2-к групи, а саме: 3-д на 637,5 г, 4-д на 723,7 г. Слід зауважити, що показники живої маси індиків дослідних груп ДГ вірогідної різниці між собою не мали.

Отримані результати свідчать, що застосування індичатам пробіотику "Байкал" ЕМ 1У вірогідно сприяє підвищенню їх продуктивності. Суттєвих розбіжностей за показниками продуктивності між групами, які отримували різні дози препарату в однакових умовах утримання не виявлено, отже, з економічної точки зору, вважаємо доцільним застосування меншої дози за умов, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. На підставі вірогідних розбіжностей за продуктивністю між піддослідними групами слід звернути увагу на те, що застосування пробіотику "Байкал" ЕМ 1У більш ефективне при його використанні в гірших умовах утримання. Однак, тільки використання пробіотичних засобів, зокрема препарату "Байкал" ЕМ 1У, не забезпечує корекцію умов мікроклімату та санітарного стану в приміщеннях, цю проблему слід вирішувати комплексно.

Морфологічні показники крові індичат за дії різних доз препарату. Протягом усього періоду досліджень встановлено вірогідну різницю за кількістю формених елементів крові індичат (табл. 3).

Таблиця 3

Показники крові індичат піддослідних груп

Примітка: * - р?0,05; * * - р?0,01, у порівнянні з групою 2-к

Вміст гемоглобіну у крові птиці у всіх дослідних групах відповідав нормативним показникам. Індичата із 3 дослідної групи за цим показником перевищували контрольну у 28-денному віці - на 17,7%, 42-денному - на 13,5%, 90-денному - на 11,2%, за кількістю еритроцитів порівняно до контролю - на 9,8 та 11,5% відповідно. Розбіжності між групами (3-д та 4-д) за вказаними показниками були не вірогідними (р?0,05).

Резистентність організму індичат. Стан природної резистентності птиці багато в чому залежить від гігієнічних параметрів утримання, стану годівлі й застосування біологічно активних речовин. Аналіз отриманих даних свідчить, що при використанні препарату "Байкал" ЕМ 1У показник БАСК вищий у дослідних групах, особливо у четвертій, де її рівень коливався в межах 33,8±1,4 - 45,7±0,8% порівняно з контрольною групою, діапазон показників якої склав 28,9±1,99 - 36,8±1,5% (табл. 4). У індичат дослідних груп, які отримували пробіотичний препарат до основного раціону в дозах 0,2 і 0,4 мг/кг, ЛАСК становила 37,2±2,1 - 48,12±1,8%, а в контрольній групі - на рівні 24,7±3,01 - 33,9±2,3%.

Таблиця 4

Показники гуморального захисту організму індичат піддослідних груп, %

Примітка:* - р?0,05; * * - р?0,01, у порівнянні з групою 2-к

Продуктивні, морфологічні і якісні показники м'яса індичат. Відомо, що для споживача важливим є вихід їстівних частин у відношенні до патраної тушки, а для господарства - у відношенні до маси живої птиці. Тому вважаємо за доцільне висвітлити ці два важливих моменти. Маса серця, печінки та м'язового шлунку, які користуються значним попитом у населення, за відношенням до живої маси птиці коливалися у невеликих межах - 4,1-4,2% (табл. 5).

Незалежно від умов утримання, ці показники були з різним ступенем вірогідності кращими у 1-д та 2-д групах: 273,5 і 343,4 г, ніж у 1-к - 252 г (ФГ) та 3-д і 4-д, ніж у 2-к - 403,7 і 466,6 та 382,2 г (ДГ). Вихід їстівних частин (м'язи та шкіра патраної тушки) у відношенні до маси живої птиці коливався в межах 49,9-53,6%. Крім того, що цей показник дещо вищий (53,6-52,5%) у дослідних групах, птиця яких отримували пробіотик у дозі 0,4 мл/кг живої маси, контрольні групи та дослідні групи з меншою дозою пробіотику (0,2 мл/кг живої маси) мали фактично однакові показники (50,7-51,8% - контрольні та 49,9-52,2% - групи 1-д та 3-д).

Встановлено високий корелятивний зв'язок (близький до функціонального) між: живою масою птиці та масою їстівних частин патраної тушки з врахування маси печінки, шлунку та серця (r=0,9966), живою масою и масою патраної тушки, (r=0,9958), живою масою птиці та масою кісток патраної тушки (r =0,9764), масою їстівних частин патраної тушки і масою кісток (r=0,9871).

Таблиця 5

Результати анатомічного поділу тушок 175-добових індичат

Примітка - наявність однакових букв між групами, які порівнюються, вказує на існування вірогідної різниці, де: а, b, c, d, f - р?0,05; g, h, i, j - р?0,01; k, l, m, n, o, p - р?0,001.

Результати обвалки патраних тушок індичат. Маса їстівних частин у патраній тушці коливалася у межах 79,3-82,6%, а вихід кісток - від 17,4 до 20,7%. Встановлено, що вихід їстівних частин у тушках індичат, вирощених в умовах ДГ значно вищий (82,1-82,6%), ніж у тушках із ФГ (79,3-81,0%), у зв'язку з цим вихід кісток був на 1,6-1,8% меншим.

Так, найвищий показник відношення їстівних частин до неїстівних встановлено у кілевій частині тушки (7,22-7,97) та в стегнах (6,32-6,93), а найменший - у таких відрубах, як крило, гомілка та тулуб, відповідно 1,9-2,89, 2,51-3,25 та 3,32-4,14. Незалежно від типу господарства, збільшення дози пробіотику від 0,2 до 0,4 мл/ кг живої маси сприяє підвищенню (р?0,001) показника відношення маси їстівних до неїстівних частин у відрубах тушок 175-денних індиків.

Показники індексів м'ясності відрубів у наших дослідах були наступними. У порівнянні з контрольними групами, збільшення дози пробіотику з 0,2 мл/кг до 0,4 мл/кг сприяло підвищенню індексів м'ясності в усіх досліджуваних відрубах тушок (кіль, стегно, гомілка, тулуб) індиків обох господарств. Винятком є індекс гомілки 3-д групи, де отримано дещо нижчі показники (36,21), ніж у контрольній групі (37,13). Високий корелятивний зв'язок цього показника з дозою пробіотику отримано для тулубової частини тушки (r =+0,97). Корелятивний зв'язок цього показника щодо гомілкової частини тушки був нестабільний (r=+0,94-фермерське господарство та r =+0,75 - дослідне господарство). Аналогічна залежність отримана і для грудної частини тушки (r=+0,85 - фермерське господарство та r =+0,99 - дослідне господарство). Незалежно від умов утримання птиці у господарствах, корелятивний зв'язок індексу м'ясності стегнової частини тушки з дозою пробіотику був високим і тісним (r =+0,94).

Незважаючи на високий корелятивний зв'язок індексу тулубової частини тушки з дозою пробіотику (r =+0,97) для визначення його величини витрачається багато часу, а тому він може бути використаний переважно в науково-дослідній роботі. Стосовно індексу стегна то його показник можна вносити до вимог стандартів у якості об'єктивного методу оцінки категорії тушок індиків (табл. 6).

Таблиця 6

Відношення маси їстівних до неїстівних частин у відрубах тушки

Хімічний склад індичатини. Встановлено, що за хімічним складом проб м'яса індиків з вказаних господарств достовірної різниці за жодним з наведених показників порівняно з контрольними групами не виявлено.

Не встановлено достовірної різниці біологічної повноцінності м'яса, одержаного від птиці піддослідних груп. Співвідношення триптофану до оксипроліну у м'ясі птиці коливалось в межах: із ФГ - 4,07-5,71; із ДГ - 3,98-6,02.

За фізико-технологічними показниками м'яса (концентрація водневих іонів, м'ясної вологи) помітної різниці між піддослідними групами обох господарств також не встановлено. Однак показники вологоутримуючої здатності м'яса (ВУЗ) грудних м'язів у міру підвищення дози пробіотику (від 0,2 до 0,4 мл/кг) вірогідно (р?0,001) збільшуються з 60,02 - у групі 1-к до 62,3% - у групі 2-д (фермерське господарство) та з 61,65% - у групі 2-к до 62,83% - у групі 4-д (дослідне господарство). Аналогічної залежності щодо м'язів стегна, які мають велике фізичне навантаження, не встановлено.

Дегустаційна оцінка. Встановлено, що за більшістю показників м'ясо індиків (смак, ніжність, соковитість) та бульйон (колір, аромат, наваристість, смак) контрольних груп поступається перед дослідними (табл. 7).

Таблиця 7

Дегустаційна оцінка м'яса та бульйону м'яса індиків

У зв'язку з цим загальна дегустаційна оцінка м'яса індиків дослідних груп фермерського господарства склала 4,35-4,54 бала, а контрольної - тільки 3,97. Аналогічні дані отримано при оцінці якості м'яса індиків дослідного господарства "Борки", а саме: 3,97 бала - група 2-к і 4,13-4,18, групи 4-д та 3-д.

Прозорість і колір бульйону не мали тісного зв'язку з груповою чи господарською належністю птиці. Однак, значно вищі його показники отримано щодо його аромату (1-к - 4,15 та 2-к - 3,86 балів; 1-д та 2-д - 4,49 і 3-д та 4-д відповідно 4,18 та 4,23), наваристості (1-к - 4,14 та 2-к - 4,16 балів; 1-д - 4,64 та 2-д - 4,27, 3-д та 4-д відповідно 4,27 та 4,23) та смаку (1-к - 3,89 та 2-к - 3,85 балів; 1-д - 4,29 та 2-д - 4,33, 3-д та 4-д відповідно 4,37 та 3,93) у дослідних групах у порівнянні з контрольними. Загальна дегустаційна оцінка бульйону м'яса птиці дослідних груп фермерського господарства склала 4,33-4,42, дослідного господарства - 3,96-4,09 бала. Контрольні групи мали дещо нижчі показники, а саме: 4,01 - 1-к група та 3,88 бала - група 2-к.

На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що за показниками якості м'ясо дослідних груп має переваги над контрольними як за біологічною, так і харчовою цінністю. Значних переваг вищезазначених показників щодо господарської належності птиці не встановлено.

Економічна ефективність застосування пробіотику "Байкал" ЕМ 1У при вирощуванні індичат. З метою виключення впливу маркетингових стратегій збуту продукції на економічні результати виробничого циклу реалізаційна вартість одного кілограму індичатини у розрахунку на живу масу прийнята однаковою - 15,21 грн. (відповідно одного з договорів реалізації продукції дослідного господарства). При розрахунку ефективності використання пробіотикопрофілактики загальна рентабельність вирощування птиці збільшувалася на 25,1 та 20,4% у групах, яких вирощували в умовах дослідного господарства, та на 15,8% і 21,6% у групах фермерського господарства. Таким чином, використання пробіотику є економічно обґрунтованим.

Встановлено, що при використанні препарату "Байкал" ЕМ 1У виручка від реалізації індичатини зростає значно більше, ніж собівартість за рахунок витрат на пробіотикопрофілактику. Так у ФГ (доза 0,2 мл/кг) реалізаційна вартість однієї голови птиці склала 107,33 грн., в дозі 0,4 мл/кг - 112,85 грн., в ДГ - 154,68 та 155,14 грн. відповідно. Найбільший додатковий прибуток на одну голову одержаний у 2-д, 3-д та 4-д групах - 22,49, 20,15 та 20,40 грн., що призводило до підвищення загальної рентабільності на 24,3, 16,3 та 16,5% відповідно. Тоді, як вартість пробіотикопрофілактики склала залежно від дози від 16 коп до 39 коп на одну голову (від 0,15 % до 0,36% у складі собівартості) Таким чином, логічним завершенням підвищення приросту живої маси індичат є позитивний економічний ефект від застосування "Байкал" ЕМ 1У у всіх дослідних групах.

ВИСНОВКИ

У науково-господарських дослідах теоретично обґрунтовано та експериментально доведено позитивний вплив комплексного пробіотичного препарату "Байкал" ЕМ 1У на продуктивність, морфологічний і біохімічний склад крові індичат, якісні показники м'яса.

1. Відхилення у пташниках нормативних параметрів мікроклімату (відносної вологості на 10%, руху повітря на 50%) від нормативних показників супроводжується зниженням захисних сил організму і середньодобових приростів живої маси індичат на 31,3% ( р?0,001) та зменшенням їх збереженості на 3,3%.

2. Застосування препарату "Байкал" ЕМ 1У не компенсує повною мірою відсутність необхідних гігієнічних і санітарно-технологічних умов утримання індичат, але в деякій мірі зменшує дію стресових чинників; у дозах 0,2 і 0,4 мл на 1 кг живої маси обумовлює підвищення збереженості індичат на 6,7% у задовільних умовах та на 10,0% - у несприятливих зоогігієнічних умовах; сприяє підвищенню імунної резистентності птиці.

3. Введення препарату "Байкал" ЕМ 1У до раціону індичат сприяє посиленню їх природної резистентності, що виявляється підвищенням бактерицидної активності сироватки крові до 45,7%, лізоцимної активності сироватки крові - до 48,1%.

4. Економічна ефективність застосування пробіотичного препарату "Байкал" ЕМ 1У складається із зменшення захворюваності індичат, підвищення на 10,0% їх збереженості, та на 11,4% середньодобового приросту живої маси тіла.

5. Додавання препарату "Байкал" ЕМ 1У до раціону індичат у дозі 0,2 і 0,4 мл/кг живої маси покращує забійні і м'ясні якості та органолептичні властивості. У м'ясі дослідних індичат спостерігається незначне зменшення вмісту води, збільшення жиру, підвищення біологічної цінності м'яса.

6. М'ясо індичат, яким до раціону додавали пробіотик "Байкал" ЕМ 1У за запропонованою методикою, відповідає ветеринарно-санітарним вимогам щодо якості та безпеки, відсутності контамінації мікрофлорою.

7. Незалежно від умов утримання збільшення дози пробіотику від 0,2 до 0,4 мл/кг живої маси сприяє підвищенню (р?0,001) показників відношення маси їстівних до неїстівних частин у тушках 175-денних індиків. Показники виходу їстівних частин конт...