Ресурсозберігаючі елементи технологій розміщення, закладення і ведення виноградарства Автономної Республіки Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА «МАГАРАЧ»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗМІЩЕННЯ, ЗАКЛАДЕННЯ І ВЕДЕННЯ ВИНОГРАДАРСТВА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Борисенко Михайло Миколайович

Ялта - 2009

Анотація

Борисенко М.М. Ресурсозберігаючі елементи технологій розміщення, закладення і ведення виноградарства Автономної Республіки Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 - виноградарство. Національний інститут винограду і вина „Магарач” УААН, Ялта, 2009.

Виділені перспективні для передгірної зони Криму столові сорти винограду Кишмиш променистий і Кишмиш молдавський, для вивчення в системі Держсортомережі рекомендовані нові європейські сорти Каберне фран, Гаме чорний, Коломбар, Егіодола чорний, Арінарноа чорний, Сира та Ліліоріла білий. У розряд цінних для виробництва в південно-східній зоні Криму виділені аборигенні сорти Сонячнодолинський, Солдайя, Сари пандас, Капсельський білий, Кок пандас і Джеват кара, які внесено до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні.

Розроблено та апробовано у виробничих умовах нові системи ведення куща в умовах відсутності або обмеженого використання шпалери. Експериментально доведено, що значне зниження витрат на закладання виноградників можливе за рахунок застосування нетрадиційних для Криму видів садивного матеріалу: вегетуючих саджанців і нестратифікованих щеп у поліетиленовому бандажі. Розроблено основні параметри ресурсозберігаючої технології відновлення старих виноградників. Доведено, що пропоноване 4-5-кратне малооб'ємне обприскування (з витратою препарату до 8 кг/га та робочої рідини - до 250 л/га) дозволяє заощаджувати витрату препаратів в два рази, робочої рідини - в 3-5 разів. Загальна економія засобів складе 608 грн/га. Розроблено формулу для розрахунку витрат робочої рідини за площею листкової поверхні, що розвинулася на гектарі. Експериментально доведений гарний ступінь покриття листя винограду робочим розчином пестицидів при роботі аерозольного генератора ГАРД-1, установлена оптимальна ширина захвату ГАРД-1 при роботі на виноградниках - 400-500 м. Економія пестицидів становить 50% без зниження ефективності захисних заходів. Доведено, що вітчизняний регулятор росту рослин «Емістим С» у концентрації 50 мг/л є високоефективним і забезпечує не тільки істотне збільшення урожайності винограду, але й підвищує цукристість ягід. Для посилення росту пагонів і збільшення маси грона для безнасінних сортів рекомендовано застосування гібереліну в концентрації 40, 50, 75 і 100 мг/л залежно від сорту. Для насінних сортів і сортів з функціональним жіночим типом квітки оптимальна концентрація 40-50 мг/л. Строк обробки - через 10 днів після масового цвітіння. Встановлено агрономічно значимі ґрунтові показники, що визначають придатність чорноземів звичайних передгірних і коричневих ґрунтів Південного берегу Криму під виноградники. Розроблено нову технологію вирощування винограду, енергоємність якої на 20-25% менше типової технології, а також нові технологічні норми раціональної витрати ресурсів для господарств степового і передгірного Криму, розміщених у різних за станом рельєфу районах: розсічений, слаборозсічений, рівнинний.

Ключові слова: виноград, ресурсозберігаючі технології, вегетуючі саджанці, нестратифіковані щепи, малооб'ємне обприскування, гіберелін, регулятор росту рослин.

Аннотация

Борисенко М.Н. Ресурсосберегающие элементы технологий размещения, закладки и ведения виноградарства Автономной Республики Крым. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.08 - виноградарство. Национальный институт винограда и вина «Магарач» УААН, Ялта, 2009.

Диссертация посвящена подбору лучших новых столовых и технических сортов винограда для АР Крым, совершенствованию размещения насаждений и разработке ресурсосберегающих технологий закладки и ведения виноградарства.

Многолетнее изучение агробиологических, хозяйственных свойств и коэффициента адаптации к конкретным почвенно-климатическим условиям новых бессемянных сортов винограда позволило отнести к перспективным для предгорной зоны Крыма столовые сорта Кишмиш лучистый и Кишмиш молдавский, для которых характерны крупные грозди и ягоды. Для дальнейшего изучения в системе Госсортосети рекомендованы новые для юга Украины и АР Крым европейские сорта: Каберне фран, Гаме черный, Коломбар, Эгиодола черный, Аринарноа черный, Сира и Лилиорила белый. В разряд ценных для производства в юго-восточной зоне Крыма выделены аборигенные сорта Солнечнодолинский, Солдайя, Сары пандас, Капсельський белый, Кок пандас и Джеват кара, которые внесены в Государственный реестр сортов, пригодных для распространения в Украине.

Предложен алгоритм расчета показателей оценки экономической эффективности мероприятий по апробации, массовой, фитосанитарной и клоновой селекции винограда, который позволяет определять перспективные направления развития виноградарства, виноградного питомниководства и выбирать тактику реконструкции сортовой структуры насаждений.

Разработаны и апробированы в производственных условиях системы ведения куста в условиях отсутствия или ограниченного использования шпалеры. Экспериментально доказано, что значительное снижение затрат на закладку виноградников возможно за счет применения нетрадиционных для Крыма видов посадочного материала: вегетирующих саженцев и нестратифицированных прививок в полиэтиленовом бандаже. Разработаны основные параметры ресурсосберегающей технологии восстановления старых виноградников путем среза кустов на обратный рост. Установлено, что реформирование поврежденных насаждений нужно проводить только после их тщательного обследования на предмет выявления всех факторов повреждения, включая и микробиологический анализ состояния тканей многолетнего и однолетнего прироста. Растения, имеющие многочисленные усохшие рукава, повторному формированию не подлежат.

Экспериментально доказано, что актуальность капельного орошения для Крыма и юга Украины обусловлена дефицитом и дороговизной поливной воды, а также тем, что этот способ орошения позволяет проводить поливы на участках с рассеченным рельефом. При этом практически исключаются потери воды на фильтрацию. Приживаемость молодых виноградников на участках, где смонтировано капельное орошение, составляет 99%. Использование капельного орошения позволяет увеличить урожай в 1,5-2 раза и повысить потенциальную плодоносность винограда.

Доказано, что предлагаемое 4-5-кратное малообъемное опрыскивание (с расходом препарата до 8 кг/ га и рабочей жидкости до 250 л/га) позволяет экономить расход препаратов в 2 раза и рабочей жидкости в 3-5 раз. Общая экономия средств составит 608 грн/га. Разработана формула для расчета расхода рабочей жидкости не по обрабатываемой площади, а по площади листовой поверхности, развившейся на гектаре. Экспериментально доказана хорошая степень покрытия листьев винограда рабочим раствором пестицидов при работе аэрозольного генератора ГАРД-1, установлена оптимальная ширина захвата ГАРД-1 при работе на виноградниках - 400-500 метров. Экономия пестицидов составляет 50% без снижения эффективности защитных мероприятий.

Доказано, что отечественный регулятор роста растений «Эмистим С» при концентрации 50 мг/л высокоэффективен и обеспечивает не только существенную прибавку урожайности винограда, но и повышает сахаристость ягод. Для усиления роста побегов и увеличения массы грозди для бессемянных сортов рекомендовано применение гиббереллина в концентрации 40, 50, 75 и 100 мг/л в зависимости от сорта. Для семенных сортов и сортов с функционально женским типом цветка оптимальна концентрация 40-50 мг/л. Срок обработки - через 10 дней после массового цветения.

Установлены агрономически значимые почвенные показатели, определяющие пригодность черноземов обыкновенных предгорных и коричневых почв Южного берега Крыма под виноградники.

Разработана новая технология возделывания винограда, энергоемкость которой на 20-25% меньше типовой технологии. Новые технологические нормы регламентируют рациональный расход ресурсов для хозяйств степного и предгорного Крыма, размещённых в различных по состоянию рельефа районах: рассечённый, слаборассечённый, равнинный.

Ключевые слова: виноград, ресурсосберегающие технологии, вегетирующие саженцы, нестратифицированные прививки, малообъемное опрыскивание, гиббереллин, регулятор роста растений.

Summary

Borisenko M.N Resource-saving elements of technologies for grape culture location, vineyard establishment and grape-growing practice in the Autonomous Republic of the Crimea. - Manuscript.

Thesis for the Degree of Doctor of Agricultural Sciences in Speciality 06.01.08. -Viticulture. National Institute for Vine and Wine “Magarach”, Yalta, 2009.

The Thesis is concerned with choosing the best table and wine grape varieties to be grown in the Autonomous Republic of the Crimea, improvement of the location of grape plantings and development of resource-saving technologies for vineyard establishment and grape-growing practice in general.

The table varieties with large clusters and berries Kishmich louchistyi and Kishmish moldavskii have been classified as promising for the foothill area of the Crimea. The European grape varieties, new to the south of Ukraine and the Crimea, such as Cabernet franc, Gamay noir, Colombard, Black Egiodola, Black Ariarnoa, Sirah and White Liliorila, have been recommended for further testing within the framework of the State Variety Trial System. A number of autochthonous grapes already found in the State Register of varieties suitable for distribution in Ukraine (Solnechnodolinskii, Soldaia, Sary pandas, Kapselskii belyi, Kok pandas and Jevat kara) have been classified as valuable varieties to be grown in the south-eastern area of the Crimea.

Systems of training to be employed when a trellis is lacking or has a limited use have been developed and tested under conditions of commercial grape growing. It has been tested experimentally that a considerable reduction in the costs of vineyard establishment can be achieved by the use of planting material which is not in routine use in the Crimea, such as vegetating rooted vines and non-stratified grafts in the polyethylene bandage. Principle elements of a resource-saving technology for restoration of old vineyards have been developed. It has been proved that four or five low-volume spray treatments envisaging the use of a pesticide of up to 8 kg per ha and that of the active ingredient of the preparation of up to 250 l per ha lead to a two-fold and three to five-fold reduction in the consumption of the preparation and the active ingredient, respectively, the total level of savings making 608 hrn per ha. A formula to calculate the consumption of the active ingredient based on the leaf area per ha instead of the vineyard area to be treated has been developed. An excellent coverage of the leaves with the active ingredient of the preparation has been achieved by the use of the aerosol generator ГАРД-1, and an optimum vineyard coverage width of 400-500 m has been established. The level of pesticide savings is 50% without a reduction in effectiveness of protection measures. The domestic plant regulator «Эмистим С» at a dose of 50 mg/l has been found effective, enabling considerable increases in yields and sugar content of the fruit. Gibberellin application at 40, 50, 75 and 100 mg/l depending on the variety is recommended to improve shoot growth and to increase cluster weight in seedless varieties. The level of 40-50 mg/l is optimal for seeded varieties and those with functionally female flowers. The treatment should be applied ten days after mass flowering. Agronomically important soil indices characterizing the suitability of chernozems of the foothill and brown soils of the South Coast of the Crimea for establishing vineyards have been determined. A new technology for cultivation of vineyards has been developed with an energy consumption 20-25% lower than that of its available counterpart. New technological norms have been raised referring to the logical consumption of resources for farms of the step and the foothill areas of the Crimea differing in the type of relief (broken, slightly broken or plain).

Keywords: grapevine, resource-saving technologies, vegetating rooted vines, non-stratified grafts, low-volume spraying, gibberellin, plant growth regulator.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність досліджень. Культура винограду на півдні України належить до числа найбільш прадавніх. Серед південних районів України Крим характеризується найбільш сприятливими умовами для розвитку виноградарства. Такими особливостями є біокліматичний потенціал півострова, системи внутрішніх зв'язків, що склалися, наявні виробничі потужності виноробних заводів, інвестиційні можливості та соціальна ситуація на селі. Температурний режим, різноманітність ґрунтів і зон зі специфічним мікрокліматом дозволяють виробляти великий асортимент виноградо-виноробної продукції високої якості.

Сучасний стан виноградарства і виноробства України характеризується зменшенням загальних площ виноградників, зниженням урожайності. Площі виноградних насаджень у сільськогосподарських підприємствах України в 2007 р. зменшилися майже вдвічі у порівнянні з 1990 р., і склали 93,3 тис. га (усі категорії господарств). З 2000 р. в господарствах з товарним виробництвом розкорчовано виноградників більше (43,5 тис. га), ніж посаджено (26,9 тис. га). Урожайність за ці роки, у порівнянні з потенційно можливою, майже вдвічі нижча і значно коливається за роками, і навіть у кращі за кліматичними умовами роки не перевищує 5,5 т/га. На низьку врожайність виноградників впливає високе зрідження (22% від загальної площі), помилки в розміщенні, віковий склад насаджень. З огляду на нормативний облік витрат виробництво винограду може бути ефективним при врожайності не менше 5 т/га. Відмічається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду і виноробної продукції.

В працях Акимцева В.В., Давитая Ф.Ф., Унгуряна П.Н., Благонравова П.П., Катар?яна Т.Г., Гаврилова Г.П., Голодриги П.Я., Авідзби А.М., Цуцука В.О., Трошина Л.П., Догоди П.О. і багатьох інших зазначено, що важливим для стабілізації та ефективного розвитку галузі є науково обґрунтована оцінка розміщення виноградних плантацій з урахуванням біологічних особливостей сортів, із застосуванням ресурсозберігаючих технологій вирощування, реконструкції старих та закладання нових виноградників.

Тому, одним з головних напрямків розвитку промислового виноградарства в Автономній Республіці Крим є вдосконалення прийомів агротехніки, науково обґрунтована оцінка ґрунтово-кліматичних умов зони, впровадження у виробництво перспективних технічних і столових сортів винограду, застосування ресурсозберігаючих технологій, реконструкція старих і закладання нових насаджень перспективними сортами. Необхідність вирішення цих питань, що представляють не тільки науковий інтерес, але й мають велике народногосподарське значення, є актуальною, що визначило мету і завдання наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася згідно з тематичним планом Національного інституту винограду і вина «Магарач» за науково-технічними програмами УААН: «Виноградарство 2000-2005 рр.»: «Провести оцінку ресурсів Автономної Республіки Крим для виробництва та зберігання столового винограду і розробити прогноз тривалого зберігання грон», «Виноградарство»: «Вивчити закономірність впливу агроекологічних факторів розміщення столових сортів винограду на якість грон багатоцільового споживання і розробити оптимальні моделі виробництва» (номери держреєстрації 0101 U 006740, 0107 U 008017).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень була розробка окремих елементів ресурсозберігаючих технологій ведення виноградарства.

Завдання досліджень: оцінка сучасного стану виноградарства України і АР Крим; аналіз існуючих програм розвитку галузі і динаміка їх виконання; господарська оцінка і встановлення ступеня адаптації нових для півдня України столових і технічних сортів винограду в умовах передгірної зони Криму, а також аборигенних сортів винограду в умовах південно-східного Криму; економічна оцінка ефективності заходів щодо апробації, масової, фітосанітарної та клонової селекції у виноградарстві; розробка елементів ресурсозберігаючих технологій створення та вирощування виноградних насаджень в умовах дефіциту матеріальних і фінансових ресурсів, що включають у себе системи ведення виноградного куща за обмеженого використання шпалери; використання нетрадиційних видів садивного матеріалу для закладання виноградників, прийоми відновлення продуктивності виноградних насаджень, використання зрошення в умовах дефіциту водних ресурсів; розробка елементів енергозберігаючих технологій застосування засобів захисту рослин; господарська оцінка використання регуляторів росту рослин у виноградарстві; визначення придатності ґрунтових умов півострова для успішного культивування винограду; вивчення інтенсивності використання ресурсів виноградарства Криму в сучасних умовах.

Об'єкт досліджень: окремі елементи технології ведення галузі виноградарства в Автономній Республіці Крим.

Предмет досліджень: технології розміщення, закладання і вирощування виноградників у різних природно-кліматичних районах АР Крим.

Методи досліджень: 1) польові - вивчення об'єкта досліджень у зв'язку з біотичними та абіотичними факторами; 2) лабораторні - визначення якісних показників і напряму використання врожаю; 3) математично-статистичні - варіаційний аналіз мінливості показників та дисперсійний аналіз отриманих результатів.

Наукова новизна результатів досліджень. Реалізація програм досліджень і аналіз отриманих результатів дозволили вирішити ряд наукових і виробничих проблем: вперше дана оцінка адаптивної здатності столових безнасінних та інтродукованих із Франції технічних сортів винограду в умовах передгірної зони Криму; уперше запропонована технологія розширеного аналізу ґрунтових умов, що враховує європейські критерії оцінки придатності ґрунтів під закладання виноградників; досліджені основні агробіологічні та господарські характеристики аборигенних сортів південно-східного Криму в щепленій культурі; розроблена перспективна технологія закладання виноградних насаджень нетрадиційним садивним матеріалом; науково обґрунтована система ведення виноградного куща за відсутності або обмеженого використання шпалери; розроблені елементи ресурсозберігаючої технології відновлення продуктивності виноградних насаджень, старіших 15-20 років; розроблені елементи ефективного застосування засобів захисту і регуляторів росту рослин; науково обґрунтована оцінка енергоємності технології вирощування винограду та її окремих елементів, що дозволить раціонально витрачати ресурси при вирощуванні винограду для багатоцільового призначення.

Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовані до розмноження і вирощування в АР Крим столові безнасінні сорти винограду, технічні сорти, інтродуковані з Франції, а також кримські аборигенні сорти винограду.

Розроблено технологію, що дозволяє знизити енергоємність закладання і експлуатації виноградних насаджень за обмеженого використання шпалер.

Запропоновано нетрадиційні для Криму види садивного матеріалу та технології закладання виноградних насаджень.

Розроблено технологію відновлення продуктивності виноградних насаджень, старіших 15-20 років.

Розроблено технологічні карти вирощування винограду в різних ґрунтово-кліматичних зонах Криму.

Випробувано і запропоновано вітчизняні регулятори росту рослин, що дозволяють підвищити ефективність виноградарства за рахунок підвищення врожайності та поліпшення якості продукції.

Ресурсозберігаючі технології впроваджені в 2001-2008 рр. в ЗАТ «Коктебель», ВАТ «Сонячна долина», ДП «Радгоспі-заводі «Плодове»», ДП «Сімферопольський винзавод», НВАО «Массандра» на загальній площі більше 2 тис. га з економічним ефектом 10,531 млн. грн.

Автор брав участь в розробці «Програми розвитку виноградарства і виноробства Криму до 2015 р.».

Особистий внесок здобувача. Безпосередня особиста участь виражається в аналізі літературних джерел, розробці програми досліджень, закладанні та проведенні польових експериментів, узагальненні отриманих даних та їх інтерпретації, формулюванні висновків і науково обґрунтованих пропозицій виробництву, підготовці до друку наукових праць і рекомендацій, науковому забезпеченні впровадження результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися і обговорювалися на секції вченої ради з виноградарства НІВіВ «Магарач» (2007-2009 рр.) і вченій раді НІВіВ «Магарач» (2007-2009 рр.), пройшли публічне обговорення та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях з перспектив розвитку виноградо-виноробного комплексу агрофірми «Радгосп «Бєлозерський»» Запорізької області (1998 р.), смт. Миколаївка Сімферопольського району АРК (1999 р.); м. Ялта (1999, 2003, 2006 рр.), с. Кольчугіно, Сімферопольського району АРК (2006 р.), м. Алушта (2007 р.), м. Сімферополь (2002, 2004, 2007, 2008 рр.), на IV Міжнародній науково-практичній конференції (Нікітський ботанічний сад - ННЦ, м. Ялта, 2008 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції (НІВіВ «Магарач», м. Ялта, 2008 р.), на Міжнародних Таїровських читаннях (м. Одеса, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 42 наукові праці, з них у фахових виданнях - 33, 2 брошури, 2 патенти і 1 національний стандарт України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 362 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, 9 основних розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 50 таблиць, 10 малюнків. У додатках 24 таблиці, 7 актів впровадження результатів досліджень у виробництво, «Програма розвитку виноградарства і виноробства Криму до 2015 р.». Список проаналізованих і цитованих літературних джерел містить 414 робіт, у тому числі 21 іноземну.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано необхідність і актуальність теми, визначено мету і завдання, показано пріоритетні шляхи вирішення проблеми. Проведено аналіз результатів наукових праць з проблем світового ринку винограду, показані тенденції розвитку виноградно-виноробного комплексу та обсяги споживання вина на світовому ринку.

Перший розділ. Проведено аналіз агроекологічних особливостей, що забезпечують високу якість сировини. Розглянуто сучасні технології вирощування винограду. На підставі наведеного аналізу наукової літератури визначені основні напрями розробки ресурсозберігаючих технологій у виноградарстві.

Другий розділ. Наведено програму і методи досліджень.

Дослідження з агробіологічної та господарської оцінки безнасінних сортів винограду Мєчта, Сюрприз, Безнасінний Мельника, Кишмиш променистий, Кишмиш молдавський, Кишмиш білий овальний (контроль), Бєлградський безнасінний проводили в 1990-1995 рр. на базі ампелографічної колекції ПФ НУБіП України «КАТУ», що розташована в передгірному природно-виноградарському районі Криму. Дослідження з агробіологічної та господарської оцінки інтродукованих із Франції технічних сортів винограду Каберне фран, Гаме чорний, Арінарноа чорний, Ліліоріла білий, Коломбар, Сира, Егіодола чорний проводили в 2004-2006 рр. на виноградниках Сімферопольського виноробного заводу, які розташовані в передгірному природно-виноградарському районі АР Крим.

Дослідження основних агробіологічних і господарських характеристик 10 аборигенних сортів винограду південно-східного Криму проводили в 2001_2006 рр. на ампелографічній колекції ЗАТ «Сонячна долина», що розташована в гірсько-долинному приморському природно-виноградарському районі Криму. Форма кущів - середньоштамбовий двобічний кордон з вертикальним розміщенням приросту. Як підщепа використаний сорт Берландієрі х Рипаріа Кобера 5ББ.

Дослідження із закладання виноградника нетрадиційними видами садивного матеріалу проводили в 1995-2000 рр. на виробничих ділянках СВК «Ізумрудний», розташованих у центральному степовому природно-виноградарському районі Криму. Як об'єкти досліджень були взяті технічні сорти винограду Аліготе, Фетяска біла і Ркацителі, щеплені на підщепі Берландієрі х Рипаріа Кобера 5ББ. Схема садіння кущів 3,0 x 1,5 м. У досліді вивчали такі види садивного матеріалу: стратифіковані і нестратифіковані щеплення в поліетиленовому бандажі, вегетуючі саджанці та однорічні щеплені саджанці (контроль).

Дослідження з розробки ресурсозберігаючих прийомів відновлення продуктивності старих виноградників проводили в 1995-2000 рр. на запланованих до розкорчування насадженнях у ДП «Радгосп-завод «Плодове»», розташованому в західному передгірно-приморському природно-виноградарському районі Криму. Насадження сильнорослого сорту Совіньйон зелений на підщепі Шасла х Берландієрі 41-Б садіння 1987 року характеризувалися зрідженістю зі ступенем заповнення ряду зеленим приростом більше 30%. Схема садіння кущів 3 х 1,5 м. Форма кущів - середньоштамбовий двобічний кордон. Напрямок рядів - з півночі на південь.

Вивчення впливу краплинного способу зрошення на приживлюваність саджанців і продуктивність винограду проводили в 2003-2005 рр. на виноградниках ЗАТ ЗМВК «Коктебель», розташованих в гірсько-долинному приморському природно-виноградарському районі Криму. Як об'єкти дослідження були взяті технічні сорти винограду Аліготе, Каберне-Совіньйон, Мерло, Сапераві та Бастардо магарачський. Схема садіння кущів 3 х 1,5 м. Форма кущів - середньоштамбовий двобічний кордон з вертикальним веденням приросту. Підщепа - Берландієрі х Рипаріа Кобера 5ББ.

Дослідження з використання нового універсального маневреного, менш металоємного та енергоємного обприскувача, здатного виконувати технологічний процес малооб'ємного та ультрамалооб'ємного обприскування шляхом керованого електроосаджування аерозолів проводили на виноградниках ДП «Агрофірма «Магарач»», розташованих у західному передгірно-приморському природно-виноградарському районі Криму.

Дослідження з встановлення оптимальної ширини захвату при роботі на виноградниках аерозольного генератора регульованої дисперсності ГАРД-1 (машина вітчизняного виробництва з удосконаленнями замовника - ТОВ «Укроптитех») проводили в 2002-2004 рр. у Криму на виноградниках ДП «Радгосп-завод «Плодове»» (західний передгірно-приморський природно-виноградарський район) і СВК «Ізумрудний» (центральний степовий природно-виноградарський район). Польові дослідження з вивчення ефективності захисних заходів на винограді при роботі аерозольного генератора ГАРД-1 проводили в порівнянні з роботою вентиляторних обприскувачів.

Вивчення впливу регулятора росту нового покоління «Емістим С» на врожайність і якість продукції винограду сортів Кишмиш білий овальний, Кардинал, Ркацителі, Совіньйон зелений і Каберне-Совіньйон проводили в 1997-2001 рр. на виноградниках ПФ НУБіП України «КАТУ» і радгоспу-заводу «Завєтне», які розташовані в передгірному природно-виноградарському районі Криму. Регулятор росту «Емістим С» випробовували в трьох нормах витрат - 25, 50 і 75 мл/га.

Вивчення впливу гібереліну на ріст і плодоношення винограду проводили в 1995-2000 рр. на виноградниках ДП «Радгосп-завод «Алушта»», розташованих в гірсько-долинному природно-виноградарському районі Криму. В передгірному природно-виноградарському районі Криму дослідження були проведені в умовах ДП «Радгосп-завод «Сонячний»», а у західному передгірно-приморському природно-виноградарському районі Криму - в умовах ДП «Радгосп-завод «Виноградний»». Для вивчення впливу гібереліну на виноградні рослини в експеримент було включено сорти, які належать до різних біологічних груп: безнасінні - Кишмиш чорний, Кишмиш білий овальний, Бєлградський безнасінний; сорти з функціонально жіночим типом квітки - Німранг і Чауш білий; з двостатевим типом квітки - Кардинал, Мускат гамбурзький, Мускат янтарний, Карабурну, Ранній Магарача, Каберне-Совіньйон, Сапераві, Бастардо магарачський. У дослідженнях було використано гіберелін Курганського заводу медпрепаратів. Препарат випробовували у вигляді водних розчинів у концентраціях 40, 50, 75 і 100 мг/л.

Дослідження придатності коричневих скелетних ґрунтів Південного берега Криму для вирощування винограду проводили в 1999-2001 рр. на ділянках, розташованих у ДП «Радгосп-завод «Привєтний»» (гірсько-долинний приморський природно-виноградарський район Криму) і «Гурзуф» (південно-бережний природно-виноградарський район Криму). Дослідження проводили на 14-16-річних виноградниках сортів Піно сірий і Мускат білий на різних за ступенем скелетності та потужності ґрунтового профілю коричневих плантажованих ґрунтах ПБК.

Визначення загибелі зимуючих вічок проводили за методикою вивчення зимостійкості рослин (Новочеркаськ, 1978 р.). У період вегетації на дослідних ділянках проводили такі обліки та спостереження: строки проходження фенофаз за методикою Лазаревского М.О. (1946 р.); визначення сили росту пагонів і ступеня визрівання однорічних лоз (Новочеркаськ, 1978 р.); весняно-літній агробіологічний облік; стійкість сортів до грибних хвороб (Ялта, 2004 р.). Визначення плодоносності центральних бруньок проводили за методикою Диканя О.П. (1978 р.). Облік урожаю проводили за допомогою вагового методу, у кожній повторності розраховували масу врожаю з куща та визначали, у відповідності зі схемою садіння, урожай з 1 га. Масова концентрація цукрів визначалася відповідно до Держстандарту 27198-87; масова концентрація титруємих кислот - за ДСТ 14252-73, механічний і увологічний аналіз грон та ягід проводили за методикою Простосердова М.М. (1963 р.). Коефіцієнт адаптації визначали за методикою Губіна Є.М. (1980 р.). Математична обробка первинних даних була виконана за допомогою дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів згідно з методикою Доспехова Б.О. (1965 р.). Економічна оцінка ефективності заходів щодо апробації, фітосанітарної та клонової селекції проводилася у відповідності з «Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів НДіОКР, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій» (Київ, 1986 р.). Розрахунок енергоємності виноградних насаджень за різних систем ведення кущів проводився відповідно до типових технологічних нормативів (Одеса, 1994 р.). Розвиток захворювань і чисельність шкідників визначали при проведенні маршрутних обстежень виноградників, видовий склад кліщів визначали в лабораторних умовах (використовуючи мікроскоп МС-2). Дальність розпилу і величину краплі робочого розчину при роботі аерозольного генератора визначали за допомогою предметного скла, розподіленого по довжині масиву (ділянки) виноградника на відстань до 400-500 м, з інтервалом 30 м. Робота аерозольного генератора при цьому велася водою, підфарбованою метиленовим синім. Підрахунки проводились за допомогою мікроскопа МБИ-12, а також з використанням об'єктмікрометра і окуляра-мікрометра. Скло розміщували на шпалерах прямовисно і горизонтально в місцях максимального розташування листкового апарату. Польовий відбір зразків і лабораторно-аналітичне їх дослідження проводили відповідно до «Общесоюзной инструкцией по почвенным полевым обследованиям и составлению крупномасштабных почвенных карт землепользования» (Москва, 1973). Ґрунтові розрізи закладалися під рослинами в гарному, задовільному та поганому стані до глибини щільних корененедоступних порід. Після морфологічного опису профілю зразки ґрунтів для аналізів відбиралися пошарово через кожні 20 см на всю глибину профілю. У цих же шарах визначалася скелетність ґрунтів (в % від обсягу) і об'ємна маса дрібнозему за методом вирубки моноліту (Ялта, 1974 р.). Хімічні аналізи виконувалися за методиками, що прийняті у ґрунтознавстві (Москва, 1970 р.). Комплексну енергетичну оцінку технологій вирощування винограду проводили відповідно до «Методических указаний по энергетической оценке агротехнических приемов и технологий в виноградарстве», що були розроблені в НІВіВ «Магарач» шляхом порівняння енергоємності окремих етапів кращої фактичної за результативністю технології з енергоємністю цих же етапів у розробленої УкрНІВіВ ім. В.Є.Таїрова типової технології (Одеса, 1994 р.) і розрахунку коефіцієнта енергоємності (КЕ), як відношення енергетичного еквівалента (енергоємності) фактично виконаної роботи до енергетичного еквівалента типової роботи з технологічної карти.

Починаючи з третього розділу, наведені результати досліджень при використанні ресурсозберігаючих технологій при виробництві винограду.

Сучасний стан виноградарства України і АР Крим, аналіз існуючих програм розвитку галузі й динаміки їх виконання

Аналіз динаміки площ під виноградом у сільськогосподарських підприємствах України дозволяє зробити висновок, що в цілому, на жаль, спостерігається тенденція зменшення площ. Якщо за 1981-1985 рр. загальна площа становила 213,9 тис. га, то до 2007 р. вона зменшилася на 123,8 га, або майже на 58%. В 1991-1995 рр. середня врожайність також зменшилась на 1,43 т/га, а в 1996-2000 рр. з кожного гектара в середньому було отримано лише по 2,62 т, що в 1,8 разів менше, ніж у середньому за 1981-1985 рр. В 2001-2005 рр. середня врожайність склала 3,33 т/га, а в 2008 році - 4,85 т/га.

Промисловим вирощуванням винограду в Україні нині займається 279 сільськогосподарських підприємств різних форм власності. Загальна площа виноградних насаджень на 1.01.2007 р. становила 90 тис. га. Молоді виноградники займають лише 11% від загальної площі. П'ята частина насаджень має зрідженість більше 30%, а в цілому в галузі вона знаходиться на рівні 22% (аналіз даних ЦСУ).

Аналіз стану галузі дозволяє нам зробити висновок, що з метою стабілізації площ багаторічних насаджень на Україні необхідно щорічно садити виноградники на площі 5,0 тис. га, причому для закладання і догляду за ними в цінах 2008 року необхідно 325 млн. грн. Такі обсяги закладань протягом п'яти років дозволять стабілізувати площі насаджень на рівні 100 тис. га і валове виробництво винограду в обсязі 400-500 тис. т.

Серед основних причин, які негативно вплинули на стан галузі, на нашу думку, слід зазначити розшарування інтересів всіх учасників процесу від виробництва винограду до випуску готової продукції, незадовільне матеріально-технічне забезпечення господарств, низький рівень механізації, зниження технологічної дисципліни. З прийняттям Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 року № 587-XIV, у галузі, хоча й у недостатніх темпах, але почала проводитися заміна старих маловрожайних сортів на високоякісні та високоврожайні сорти, що дає можливість збільшити виробництво якісних марочних вин, шампанського і коньяків. Вивчаються і впроваджуються у виробництво сучасні технології вирощування винограду. За період чинності закону про Державний бюджет, згідно з даними Міністерства аграрної політики України, на компенсацію витрат, що зазнали суб'єкти господарювання при садінні 32,7 тис. га виноградників за новими технологіями, було спрямовано засобів у сумі 1103 млн. грн. Площа закладання виноградників збільшилася з 2,6 тис. га в 2000 р. до 5,8 тис. га в 2007 р. Крім того, в 2007 р. було впроваджено краплинне зрошення на площі 1,5 тис. га і встановлено шпалери на 4 тис. га виноградників. Подальше здійснення намічених заходів дасть можливість призупинити спад у галузі та забезпечити значний приріст валового виробництва винограду, поліпшити його якість.

Аналогічні закономірності відмічені у виноградарстві АР Крим. В останні роки площі виноградників продовжували поступово, але стабільно зменшуватися (табл. 1). На 2000 р. площа виноградників зменшилася до 42,5 тис. га, а на 2005 р. - до 33,5 тис. га, при середній урожайності за 1991-1995 рр. 3,84 і 2,95 т/га - за період з 1996 по 2000 рр. На 1.01.2008 р. площа виноградних насаджень налічувала 32,0 тис. га, при середній урожайності 3,29 т/га.

Не без підстав можна говорити, що ще з другої половини 80-х років минулого сторіччя почалося руйнування кримського виноградарства і виноробства. Ще зовсім недавно Крим був основним постачальником столового винограду і виноматеріалів для підприємств України, Росії, Білорусії та Прибалтики. Наприкінці 60-х років минулого сторіччя доходи від виноградарства і виноробства становили до 60% його бюджету.

Скорочення площ відбулося у всіх районах півострова, але найбільше розкорчували виноградників у Ленінському (86%), Сакському (72%), Красногвардійському (69%), Джанкойському (65%), Сімферопольському (46%) районах, а господарства Красноперекопського району взагалі припинили займатися промисловим виноградарством (аналіз даних ЦСУ АР Крим).

Відповідно до норм амортизації та у відповідності з науково обґрунтованою системою ведення виноградарства частка молодих виноградників повинна становити не менше 20%, тобто щорічному відновленню підлягає 5% існуючих насаджень і тільки тому необхідно щорічно закладати в АР Крим не менше 1,5 тис. га виноградників.

В 2008 р. частка молодих насаджень склала лише 15%, що обумовлено відсутністю належної фінансової підтримки з боку держави. Так, в 2001 році було посаджено лише 652 га, що менше запланованого Міністерством аграрної політики АР Крим обсягу майже в 1,5 рази. В 2002 р. посаджено 776 га, в 2003 - 924 га, в 2004 - 422 га, в 2005 - 431 га, в 2006 - 1013 га, в 2007 - 1250 га, в 2008 - 1151 га. Тобто, програма закладання молодих виноградників не виконується. У той же час, розкорчовування старих непродуктивних виноградників, зріджених і ушкоджених морозами, ведеться темпами, що набагато перевищують темпи, передбачені «Програмою розвитку виноградарства та виноробства АР Крим до 2015 року», - я є співавтором цієї роботи. Так, якщо за період з 1999 по 2005 рр. потрібно було розкорчувати 7900 га, то фактично за цей період було розкорчовано близько 17 тис. га.

Цією програмою передбачено, що для забезпечення стійких валових зборів необхідно нарощувати площі зрошуваних виноградників, довести їх до рівня 15-20% від загальної площі. В 2007 р. зрошувані виноградники в Криму займали площу 3830 га, що становить 12% від загальної площі.

Ресурсозбереження набуло стихійного характеру, причому основний шлях зниження витрати ресурсів пов'язаний з невиконанням ресурсоємних заходів вирощування, з відмовою від удосконалення технології.

З метою вдосконалення роботи галузі виноградарства АР Крим в 1999 р. відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим № 337 від 10 листопада 1998 р. в НІВіВ «Магарач», за моєю участю, була розроблена і затверджена «Програма розвитку виноградарства та виноробства АР Крим до 2015 року».

Основний шлях виправлення стану, що склався, на нашу думку, пов'язаний, у першу чергу, з реалізацією Програми реконструкції виноградних насаджень. При цьому, основний наголос повинен бути зроблений на перезакладанні старих виноградників з одночасною зміною тієї сортової структури, що склалася.

В 2001-2006 рр. в господарствах АР Крим було посаджено 4218 га нових виноградників, з яких 50% - червоні сорти: Каберне-Совіньйон, Сапераві, Піно фран, Антей магарачський та ін. При цьому, практично припинене садіння сортів Ркацителі, Аліготе, Совіньйон зелений, Рислінг та інших білих технічних сортів, без яких неможливе зміцнення сировинної бази високоякісного виноробства.

Значне число господарств, які мають холодильники для зберігання винограду, продовжують садіння нових виноградників столових сортів, в основному придатних для реалізації у свіжому вигляді без тривалого зберігання. Такий підхід виправданий з погляду забезпечення їх «живими» грішми безпосередньо від реалізації, гостру нестачу в яких вони відчувають постійно і у все більш зростаючій мірі.

Недостатньо звертається уваги на комплексно-стійкі сорти, здатні істотно знизити ресурсоємність галузі.

Технологія закладання виноградників поки що залишається відповідною до стандартних вимог, однак усе більше зусиль і засобів потрібно від господарств при використанні застарілої техніки. Тому, для реалізації «Програми розвитку виноградарства та виноробства АР Крим до 2015 року» галузь має гостру потребу в розвитку ресурсозберігаючих технологій ведення виноградарства.

Для цього необхідно вдосконалювати технологію закладання і вирощування виноградників, цьому буде сприяти оцінка їх поетапної енергоємності, з урахуванням використання техніки, сортів і напряму використання урожаїв. Необхідна методологія такої оцінки стосовно умов Криму, що також є одним із важливих завдань галузевих науково-дослідних установ. Зміна сортової структури насаджень буде потребувати вдосконалення системи їх розміщення з урахуванням ампелоекологічних ресурсів, спеціалізації господарств на випуск вин контрольованих найменувань. Удосконалення сортового складу виноградних насаджень необхідно проводити за рахунок використання нових інтродукованих, а також кримських аборигенних сортів винограду, проведення заходів щодо масової, фітосанітарної і клонової селекції винограду.

Нові виноградники необхідно закладати на підставі оцінки ґрунтово-кліматичних умов, і, насамперед, у зоні неукривного виноградарства на територіях Керченського і Тарханкутського півостровів, у західній передгірно-приморській підзоні Криму сертифікованими саджанцями кращих сортів з високою морозостійкістю та груповою стійкістю до шкідників і хвороб.

З метою вдосконалення фінансування галузі і обслуговування її фінансово-кредитної інфраструктури доцільне створення загальнокримського спеціалізованого банку, здатного взяти на себе виконання грошових операцій по фінансуванню закладання насаджень, їх реконструкції, а також необхідних науково-дослідницьких проектів у галузі.

Поліпшення сортового складу виноградних насаджень в АР Крим - основа ресурсозбереження

Нові перспективні для АР Крим безнасінні столові сорти винограду. За останні роки в країнах Західної Європи, в Японії, і особливо в США зріс інтерес споживачів до винограду безнасінних сортів. У США, наприклад, близько 50% свіжого винограду, що реалізується на ринку, - безнасінних сортів.

Безнасінні сорти винограду в Україні у промислових насадженнях майже не вирощують. Інтродукція їх з інших виноградарських регіонів не завжди дає позитивні результати. Потрібні сорти, пристосовані до конкретних умов довкілля, з більшими ягодами, підвищеною стійкістю до несприятливих факторів зимового періоду і, особливо, весняних заморозків, хвороб та шкідників, більш ранніх строків достигання.

Аналіз стану перезимівлі досліджуваних нами перспективних для Криму безнасінних сортів винограду показав, що низькими температурами ушкоджувалися зимуючі вічка, а тканини однорічних пагонів мали одиничні ушкодження камбію і лубу тільки у сорту Бєлградський безнасінний і в контролі - у сорту Кишмиш білий овальний, в основному ближче до верхньої, менш стиглої частини.

Найменша збереженість бруньок відмічена на контролі (сорт Кишмиш білий овальний), а також у сортів Мєчта, Сюрприз і Безнасінний Мельника. Підвищена зимостійкість бруньок була характерна для сортів Кишмиш молдавський і Кишмиш променистий.

За результатами вивчення фенологічного циклу інтродукованих сортів винограду були встановлені строки початку основних фаз вегетації, виявлені норми та відхилення від них під впливом внутрішніх сортових і зовнішніх факторів. На базі цього можна прогнозувати, у якому районі найбільш раціонально використовувати ті чи інші сорти залежно від тривалості вегетаційного періоду.

Порівняльна оцінка результатів фенологічних спостережень за період 1990-1995 рр. показала, що тривалість вегетаційного періоду від розпускання бруньок до повної промислової стиглості у сорту Кишмиш променистий коливалася від 119 до 135 днів і склала в середньому 126 днів; у сорту Сюрприз відповідно 119-138 днів, у середньому 129 днів; у сорту Мєчта 121-137 днів, у середньому 132 дні; у сорту Кишмиш молдавський 126-141 день, у середньому 134 дні; у сорту Безнасінний Мельника 127-140 днів, у середньому 135 днів; у сорту Кишмиш білий овальний 128-142 днів, у середньому 135 днів; у сорту Бєлградський безнасінний 136-141 день, у середньому 138 днів.

Таким чином, на підставі проведених фенологічних спостережень, в умовах передгірної зони Криму сорти Сюрприз і Кишмиш променистий зарекомендували себе як столові сорти винограду ранньосереднього строку достигання; сорти Мєчта, Безнасінний Мельника, Кишмиш молдавський і Кишмиш білий овальний - середнього строку достигання, а Бєлградський безнасінний - середньопізнього строку достигання. Коефіцієнти плодоношення і плодоносності пагонів досліджуваних сортів досить високі та істотно вищі у порівнянні з контрольним сортом. Оцінка величини врожаю і його якості показала, що високою й стабільною за роками урожайністю відзначаються сорти Кишмиш променистий і Кишмиш молдавський. Для них характерні великі грона, великі ягоди, що надають вказаним сортам товарного вигляду. Урожай з куща у досліджуваних сортів винограду Кишмиш променистий, Кишмиш молдавський, Безнасінний Мельника та Мєчта був значно вищим, ніж у контролю та інших сортів, що статистично доказово. Крім загальної маси врожаю, для досліджуваних сортів велике значення має товарна якість винограду. Найбільша середня маса грона була у сорту Кишмиш молдавський - істотно вища у порівнянні з іншими сортами, що підтверджується результатами математичної обробки отриманих даних. Значно вищою, у порівнянні з контролем, середня маса грона була у сортів Кишмиш променистий, Бєлградський безнасінний та Безнасінний Мельника.

Найбільш великим і пишним гроном серед досліджуваних сортів характеризується сорт Кишмиш молдавський, у якого найбільша та найкраща ягода, середньою масою близько 4 г. Гарними товарними якостями грона відзначаються такі сорти, як Кишмиш променистий, Бєлградський безнасінний та Безнасінний Мельника. Слід зазначити, що маса 100 ягід у досліджуваних сортів була вищою в порівнянні з контрольним сортом, що статистично доказово.

Незважаючи на те, що середня маса грона у сорту Кишмиш променистий була меншою, ніж у сорту Кишмиш молдавський, у нього був відмічений найбільший урожай з куща, що пов'язане з більшою кількістю грон, які розвинулися на кущах. У той же час, у сорту Кишмиш молдавський була відмічена найвища середня маса грона, а врожай був нижчим і склав 7,12 кг із куща. До кінця другої декади серпня всі дослідні сорти мали типове забарвлення ягід. Зовнішній вигляд і смакові якості дозволяли використати всі сорти для споживання у свіжому вигляді. Найбільш інтенсивним цукровим накопиченням відзначався контрольний сорт, однак масова концентрація цукрів була недостатньою для використання його на сушіння. Досліджувані нами сорти винограду належать до числа інтродукованих для Криму, тому необхідно було визначити реакцію сортів на зміну метеорологічних і еколого-географічних умов, встановити можливість вирощування їх в умовах передгірної зони Криму. Для визначення потенційних можливостей генотипу досліджуваних сортів винограду був застосований метод оцінки інтродукованої здатності вказаних сортів за Губіним Є.М. Це дозволило встановити не тільки ступінь адаптації сортів до конкретних умов довкілля, але й визначити перспективність їх вирощування в передгірній зоні Криму. Оцінку властивостей і ознак проводили за 5-бальною шкалою. Коефіцієнти адаптації досліджуваних сортів винограду розраховували за вісьмома показниками: силою росту пагонів, ступенем їх визрівання, відсотком плодоносних пагонів, коефіцієнтами плодоношення і плодоносності пагонів, урожайністю, масовою концентрацією цукрів і морозостійкістю. Проведене нами обчислення коефіцієнта адаптації показало, що у контрольного сорту Кишмиш білий овальний він був нижчим, ніж у досліджуваних сортів винограду. Відповідно до методики Є.М. Губіна, сорти Кишмиш променистий і Кишмиш молдавський віднесено нами до перспективних для передгірної зони Криму, а сорти Бєлградський безнасінний, Мєчта та Безнасінний Мельника - до досить перспективних.

Агробіологічна оцінка інтродукованих з Франції технічних сортів винограду, перспектива їх вирощування в АР Крим. Навесні 2001 р., при активному сприянні Союзу виноградарів Франції для виробничого випробування з метою подальшого впровадження була закладена ділянка площею 86 га новими для півдня України сортами Каберне фран, Гаме чорний, Арінарноа чорний, Ліліоріла білий, Коломбар, Сира, Егіодола чорний та їх перспективними клонами. Фенологічні спостереження показали, що більш ранню продукцію забезпечують сорти Ліліоріла білий, Егіодола чорний і Каберне фран, трохи пізніше достигає сорт Арінарноа чорний і найбільш пізнім серед цих сортів виявилися Сира, Коломбар і Гаме чорний. При цьому слід зазначити, що у сорту Арінарноа чорний період настання знімальної стиглості за роками був дуже розтягнутий. Тривалість вегетаційного періоду сорту Каберне фран коливалася від 130 до 134 днів, і склала в середньому 132 дні, у сортів Гаме чорний, відповідно, 135-143 днів (139 днів), Арінарноа чорний - 127-144 днів (136 днів), Ліліоріла білий - 127-132 днів (130 днів), Коломбар - 134-143 днів (139 днів), Сира - 133-141 день (137 днів) і Егіодола чорний 124-135 днів (130 днів).

В умовах передгірної зони Криму сорти Каберне фран, Егіодола чорний і Ліліоріла білий віднесено нами до групи середнього строку достигання; сорти Гаме чорний, Арінарноа чорний, Коломбар і Сира - до групи середньопізнього строку достигання. Проведені нами дослідження показали, що досліджувані сорти у різному ступені пошкоджуються грибними хворобами.

У сорту Каберне фран стійкість до хвороб склала 5 балів (уражено до 10% ягід і грон), у сортів Гаме чорний і Сира - 4 бали (уражено від 11 до 25% ягід і грон): їх можна віднести до відносно стійких або витривалих сортів. Інші сорти є сильно сприйнятливими до грибних хвороб - ступінь їхнього пошкодження становив 3 бали (уражено від 25 до 50% ягід і грон), тому вони потребують своєчасного і ефективного хімічного захисту (4-5 обприскувань за сезон). Для інтродукованих сортів винограду характерний високий ступінь визрівання однорічного приросту. Гарне визрівання лози (понад 80%) було відмічено у сортів Каберне фран, Гаме чорний, Сира та Коломбар. А у сортів Егіодола чорний, Арінарноа чорний і Ліліоріла білий визрівання пагонів було задовільним. Сорти Коломбар, Егіодола чорний, Гаме чорний, Арінарноа чорний мають найвищі показники врожайності (7,13-7,73 т/га) й істотно перевершують інші сорти, що підтверджується математичною обробкою отриманих даних. Найнижча врожайність була відмічена у сорту Сира, що статистично доказово. Коефіцієнт адаптації сортів Каберне фран і Гаме чорний склав 0,76 і 0,72, що характеризує ці сорти як перспективні. В інших сортів цей показник був у межах від 0,56 до 0,68, що дозволило нам віднести їх до групи досить перспективних сортів винограду для вирощування в передгірній зоні Криму.

...