Конкурентоспроможність продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Конкурентоспроможність продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств

Бужин Олексій Андрійович

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі "Інститут економіки та прогнозування НАН України ".

Науковий консультант

доктор економічних наук, професор

Молдаван Любов Василівна,

Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Драган Олена Іванівна,

Національний університет харчових

технологій, професор кафедри менеджменту.

доктор економічних наук, доцент

Кіщак Іван Теодорович,

Міжнародний університет бізнесу і права, завідувач кафедри менеджменту організацій

Захист дисертації відбудеться 25 грудня 2009 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 в Луганському національному аграрному університеті за адресою: містечко ЛНАУ, м. Луганськ-8, 91008.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: містечко ЛНАУ, м. Луганськ-8, 91008

Автореферат розісланий 23 жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Богачов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Продовольча безпека країни на макроекономічному рівні - це гарантоване забезпечення суспільства, незалежно від обставин, що можуть скластися, повним, необхідним набором повноцінних продуктів харчування. На мікроекономічному рівні - це впевненість окремо взятої особи в можливості задовольнити, з доступних джерел, фізіологічні потреби свої та своєї сім'ї в продуктах харчування, основний асортимент яких виробляється в господарствах і на підприємствах аграрно-промислового комплексу країни. Виробництво в аграрно-промисловому комплексі здійснюється за прямої взаємодії безпосереднього та опосередкованого людського капіталу, в основі якої лежить праця людини. Праця є об'єктивною сутністю власності, привласнення (В. Рибалкін, 2001), присвоєння залежить від форми власності (А. Чухно, 2001), а види доходів є конкретними економічними формами, в яких економічно реалізується все розмаїття типів, видів і форм власності, а також їх об'єктів (І. Лазня, В. Рибалкін, 2001). Капіталістична приватна власність як експлуатаційна форма, що неминуче вносить у суспільство соціальну нерівність та антагонізм, не є вічною й тому повинна поступитися вищій формі (А. Гош, 1994). З огляду на це постає питання об'єктивної зміни підходів до вивчення ролі та місця безпосереднього людського капіталу як у процесі технологічного виготовлення продуктів харчування, так і у виробничому процесі сільськогосподарського виробництва взагалі.

При прийнятті технологічних, господарських і управлінських рішень щодо забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва необхідна своєчасна й об'єктивна оцінка результатів економічної та господарської діяльності виробничих підрозділів і сільськогосподарських підприємств. А це потребує розробки підходів щодо вдосконалення оцінки конкурентоспроможності продукції тваринництва та одного з її основних внутрішніх факторів - собівартості продукту, що виготовляється за відповідний період на певному етапі сільськогосподарського виробничого процесу. Ці питання знайшли своє відображення в працях учених, у яких вони безпосередньо й опосередковано приділяли увагу:

- питанню конкуренції та конкурентоспроможності - В. Бабак, О. Березін, В. Богачов, О. Бородіна, О. Веклич, В. Власов, С. Ганначенко, В. Геєц, Н. Голомша, В. Гончаров, О. Грицик, М. Дем'яненко, Л. Дідковська, О. Драган, Ф. Енгельс, О. Жемойда, Т. Зінчук, С. Кваша, І. Кіщак,О. Кондратюк, Т. Крисанов, В. Ленін, І. Лотохва, Н. Мазур, М. Малік, К. Маркс, В. Месель-Веселяк, М. Місюк, М. Могильний, Л. Молдаван, Ю. Наумов, О. Нужна, С. Онисько, Б. Пасхавер, О. Попова, М. Портер, І. Прокопа, К. Прокопенко, Д. Рікардо, В. Рульєв, П. Саблук, О. Свістунов, Н. Скурська, А. Сміт, Б. Супіханов, В. Ткаченко, Л. Удова, В. Уланчук, Р. Фатхутдінов, А. Фесина, Ф. Хайєк, В. Чабан, С. Черненко, О. Шубравська, Й. Шумпетер, А. Юданов, А. Юзефович, В. Яровий та ін.;

- питанню планування та формування собівартості - В. Артиш, В. Єрьоменко, В. Зимовець, А. Зубченко, Ю. Коваленко, Т. Ковальчук, В. Коміренко, В. Павлик, В. Привалов, О. Фещенко та ін.;

- питанню собівартості продукції та амортизації основних засобів у сільському господарстві - Е. Болховитинова, О. Бондар, О. Бородін, С. Голов, Л. Городянська, Я. Гончарук, Л. Дубчак, П. Житний, Г. Кірейцев, І. Ковальчук, Т. Косарєва, В. Ластовецький, Б. Мельничук, А. Михайлов, В. Моссаковський, Є. Свідерський, Н. Фесан, М. Чумаченко, І. Яремко та ін.;

- питанню різних категорій обліку - В. Амбросов, С. Голов, З. Гуцайлюк, Л. Гуцаленко, П. Житний, А. Загородній, Т. Ковальчук, В. Ластовецький, В. Моссаковський, Т. Кононенко, Л. Нападовська, Н. Правдюк, Т. Чабан, В. Яценко та ін.;

- питанню праці та її мотивації - М. Агафонов, Д. Богиня, О. Бородіна, В. Геєць, А. Гош, О. Грішнова, О. Євтух, С. Єрохін, О. Єськов, Й. Завадський, Б. Кузняк, В. Корнієнко, В. Кравчук, А. Криклій, В. Куценко, В. Лагутін, В. Лукаш, А. Лук'янець, С. Мочерний, Ю. Наумов, Ю. Палкін,Б. Панасик, В. Письмак, А. Покритан, Н. Поліщук, В. Радченко, В. Рябоконь, С. Співак, О. Стратілат, В. Ткаченко, О. Устенко, В. Удовиченко, М. Хохлов, Г. Черевко, А. Чухно, А. Шатохін, Л. Шевченко, О. Шкільов, О. Шпикуляк, В. Юрчишин, К. Якуба та ін.

Кількісні та якісні напрацювання з цих питань, що виходили із особливостей економічної діяльності сільськогосподарської галузі, дають можливість подальшого розвитку підходів з метою забезпечення економічної конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, об'єктивно необхідним і невідкладним є розв'язання питання удосконалення підходів: амортизації сільськогосподарських тварин з метою об'єктивізації собівартості певних видів продукції тваринництва; структуризації собівартості робіт структурних підрозділів за рахунок введення в організаційну структуру аграрного підприємства системи технологічного управління та економічно-спеціалізованого обліку; оцінки місця людського капіталу в процесі виробництва продукції тваринництва та забезпечення її конкурентоспроможності. Цим зумовлюється актуальність теми дисертації та її значення для економічного розвитку підприємств з виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва - однієї зі складових продовольчої безпеки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Черкаського державного технологічного університету в рамках теми держбюджетної науково-дослідної роботи "Теорія та методологія формування моделі "нової" економіки України в умовах глобалізації" - державний реєстраційний номер 0106U004488 та науково-дослідної роботи Східноєвропейського університету економіки і менеджменту "Теоретичні та методологічні форми організації економіки і управління підприємствами в умовах конкуренції" - державний реєстраційний номер 0108U010705.

Основою дисертаційної роботи є одержані результати власних досліджень автора, в основу яких було покладено економічно-виробничі проблеми, сформовані автором у результаті багаторічної практичної діяльності в галузі тваринництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка комплексу теоретичних і практичних підходів щодо удосконалення забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами. Реалізація поставленої мети зумовила такі завдання дослідження:

-проаналізувати та визначити сучасний стан, місце і роль продукції тваринництва та її конкурентоспроможність у забезпеченні продовольчої безпеки і продовольчої незалежності країни;

-розробити критерії визначення конкурентоспроможності продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств;

-обґрунтувати визначення інтегрального показника різних видів продукції тваринництва з метою визначення її динаміки та місця в забезпеченні населення країни продуктами харчування;

-розробити підходи щодо визначення загально-середніх норм добової потреби населення країни в енергії, білках, жирах та вуглеводах, що є складовими продуктів харчування;

-розробити формалізований механізм оперативного визначення собівартості та рентабельності продукції тваринництва залежно від кон'юнктури ринку;

- обґрунтувати циклічність виробничого процесу, через етапність виготовлення;

-розкрити роль і місце працівника у виробничому процесі, виходячи з теорії людського капіталу;

-вивчити стан та обґрунтувати необхідність зміни підходів до амортизації основних засобів та біологічних активів у тваринництві;

-розробити пропозиції різних варіантів амортизації курей-несучок як одного із видів біологічних активів тваринництва;

-обґрунтувати, виходячи з амортизації біологічних активів, пропозиції щодо удосконалення визначення собівартості спермопродукції бугаїв-плідників, приплоду корів різних технологічних груп; собівартості курячих яєць промислового та репродуктивного напрямів, враховуючи амортизацію птиці, як біологічних активів тваринництва;

-сформулювати формальний підхід визначення якості та собівартості транспортних перевезень у сільському господарстві з урахуванням часового показника;

-сформулювати підходи щодо структуризації собівартості продукції тваринництва та вибудову собівартості робіт підрозділів, що забезпечують технологічний процес виготовлення конкурентоспроможної продукції тваринництва;

-обґрунтувати необхідність уведення в організаційну структуру аграрного підприємства системи технологічного управління;

-розробити пропозиції щодо удосконалення внутрігосподарського обліку за рахунок уведення економічно-спеціалізованого обліку.

Об'єкт дослідження - конкурентоспроможність продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні підходи вирішення проблеми забезпечення конкурентоспроможності продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дисертаційного дослідження. У дисертації використовується системний метод наукового пізнання, згідно з яким усі явища та процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв'язку, взаємозалежності та розвитку з метою досягнення певного результату. Такий підхід сприяє застосуванню методу аналізу та синтезу для дослідження особливостей оцінок економічної діяльності галузі тваринництва на різних етапах трансформаційного періоду розвитку суспільства, а також опрацюванню теоретичних засад вироблення, реалізації та їх оптимізації. Це дало можливість автору, використовуючи методи порівняння та узагальнення, аналізувати результативність та ефективність економічної діяльності галузі тваринництва.

У процесі дослідження використовувалися також такі методи, як поєднання аналізу та синтезу, абстрактного й конкретного, індукції та дедукції, експертних оцінок і прогнозування, статистичних порівнянь. Основні поняття сформульовано на основі методу узагальнення та наукової абстракції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому. що одержані в дисертації наукові положення у сукупності вирішують важливу науково-практичну проблему обґрунтування засад визначення та побудови механізмів забезпечення конкурентоспроможності продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств. за рахунок активізації внутрішніх факторів. На захист виносяться такі наукові результати, що містять наукову новизну і мають практичну цінність.

Уперше: конкурентоспроможність тваринництво амортизація актив

- розроблено практичні засади оперативного визначення собівартості основного внутрішнього фактора конкурентоспроможності та рентабельності продукції тваринництва залежно від кон'юнктури ринку для своєчасного аналізу, поточного та перспективного планування;

- обґрунтовано та реалізовано на практиці як загальну амортизацію птиці, так і її амортизацію з урахуванням кратності комплектування птахівничих приміщень, що є передумовою зміни структури собівартості, результатів економічної діяльності та об'єктивізації визначення рентабельності продукції птахівництва;

- обґрунтовано та розроблено визначення собівартості різних видів продукції великої рогатої худоби та собівартості яєць курей-несучок різних технологічних груп з урахуванням їх помісячної амортизації, що оптимізує показники собівартості та результати фінансово-економічної діяльності й дає можливість впливати на конкурентоспроможність продукції тваринництва;

- запропоновано один із підходів до визначення собівартості транспортних перевезень у сільському господарстві з урахуванням часового показника, що дає змогу оцінити їх якість, а також позитивний вплив на реалізаційні, технологічні та зоотехнічні показники при транспортуванні продукції тваринництва і самих сільськогосподарських тварин.

Удосконалено:

- визначення інтегрального показника певних видів продукції тваринництва, що дозволяє порівнювати інтенсивність її виробництва, визначати питому вагу в загальному виробництві та статичні й динамічні показники, а також виходячи з натуральних показників визначати загальну і повидову конкурентоспроможність продукції тваринництва;

- визначення загально-середньої норми добової потреби пересічного мешканця країни в енергії, білках, жирах, вуглеводах - складових продуктів харчування - на основі статистичних даних щодо розподілу населення за віковими групами, що дає змогу, враховуючи вікову структуру населення, встановлювати обсяги та оптимальні набори продуктів харчування, планувати розвиток рослинництва й тваринництва;

- організаційну структуру та структуру управління сільськогосподарського підприємства за рахунок системи, що грунтується на принципах технологічного управління, в основу якої запропоновано ввести розподіл служб сільгосппідприємства на провідні та допоміжні. Це дозволяє функціонально підпорядкувати провідним технологам рослинництва й тваринництва всі служби, покликані забезпечувати технологічні процеси виробництва продукції.

Дістали подальший розвиток:

- питання з визначення показників конкурентоспроможності продукції тваринництва на ринках різних категорій, що дає можливість оперативно відстежувати її конкурентоспроможність за відповідний період, а також використовувати показник конкурентоспроможності при різних видах аналізів і в процесі планування;

- амортизація основних засобів у тваринництві з урахуванням сезонності їхнього використання, що створює основу об'єктивного формування собівартості продукції тваринництва залежно від сезону та експлуатації основних засобів, впливати на сезонну цінову політику, об'єктивно оцінювати посезонну конкурентоспроможність;

- обґрунтування необхідності зміни поглядів на розуміння виробничого процесу через цикли та поетапність виготовлення продукту певного виду, що слугує передумовою для порівняння інтенсивності циклу отримання продукції від різних видів сільськогосподарських тварин;

- підходи до зміни поглядів щодо амортизації біологічних активів у тваринництві через їх видову конкретизацію, що в подальшому зумовить збільшення видів сільськогосподарських тварин, на яких буде необхідно нараховувати амортизацію, об'єктивно оцінювати собівартість і конкурентоспроможність їхньої продукції;

- необхідність подальшого удосконалення підходів щодо структуризації собівартості продукції тваринництва за рахунок поліпшення структуризації собівартості робіт підрозділів сільськогосподарського підприємства, що забезпечують технологічний процес її виготовлення. Це робить об'єктивною оцінку формування собівартості продукції, дає можливість приймати оперативні господарські, технологічні та управлінські рішення щодо забезпечення її конкурентоспроможності;

- удосконалення внутрігосподарського обліку за рахунок введення економічно-спеціалізованого обліку, що позитивно впливає на підвищення технологічної, облікової та економічної дисципліни керівників і спеціалістів різного рівня, задіяних у виробництві продукції тваринництва, а також на систему забезпечення її конкурентоспроможності.

- питання ролі і місця працівника підприємства у виробничому процесі, виходячи з теорії людського капіталу;

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дисертації полягає в розробці положень, рекомендацій та методик, що сприяють удосконаленню оцінки результатів економічної діяльності підприємства й забезпеченню виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва. Результати дисертаційних досліджень запроваджені та будуть запроваджені на рівні підприємств, управлінь, об'єднань, корпорацій та департаменту Міністерства аграрної політики України, а також у вищих навчальних закладах:

Відкрите акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше травня" - довідка № 241 від 28.02.2008;

Виробничо-наукове об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" - довідка № 63-02/8-5 від 21.03.2008;

Українська господарська корпорація племінних птахівничих підприємств "Укргоскорпплемптиця" - довідка № 3/1-6 від 21.03.2008;

Українська корпорація по виробництву м'яса на промисловій основі "Тваринпром" - довідка № 58-33 від 21.03.2008;

Департамент ринків тваринництва з головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України - довідка № 14-2-3-17/381 від 21.03.2008;

Головне управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації - довідка № 219/4 від 03.03.2008;

Черкаський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом - довідка № 29 від 27.03.2008.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційних досліджень, що викладені в дисертації та виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації пройшли цикл апробації. Результати досліджень виносились на конференції різного рівня: міжнародна наукова конференція "Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці" (Черкаси, 2003); VІІ міжнародна науково-практична конференція "Наука і освіта 2004" (Дніпропетровськ, 2004); V усеукраїнська науково-практична конференція "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України" (Дніпропетровськ, 2004); науково-практична конференція "Перспективные разработки науки и техники" (Белгород, 2004); перша науково-практична конференція "Науковий потенціал світу 2004" (Дніпропетровськ, 2004); міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика" (Дніпропетровськ, 2005); міжнародна наукова конференція "Сучасний менеджмент у виробництві та гуманітарній діяльності" (Черкаси, 2005); науково-практична конференція "Громадянське суспільство України у площині економічного, правового, політичного та духовного розвитку" (Черкаси, 2006); ІV міжнародна науково-практична конференція "Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю" (Черкаси, 2007); Дев'яті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників "Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку" (Київ, 2007); міжнародна науково-практична конференція "Наука - 2009: теоретичні та прикладні дослідження" (Черкаси, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковані в монографії, 11 статтях у наукових журналах і 15 статтях у збірниках наукових праць, які віднесено до наукових фахових видань України, та 11 тезах.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'ятьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 442 сторінки. Дисертаційна робота містить 353 сторінок основного тексту, у тому числі 28 таблиць на 16 сторінках, 35 рисунків на 15 сторінках, 85 розроблених формул. Список використаних джерел із 305 найменувань займає 37 сторінок, 30 додатків на 52 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її мету й завдання, розкрито предмет, об'єкт та методи дослідження. Відображено наукову новизну, обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Показано наукове та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробацію результатів дисертаційного дослідження та публікації за темою дисертації.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств сільського господарства» висвітлено теоретичні та методологічні засади загальної конкуренції, економічної конкуренції, стан якої впливає на розвиток економічної системи народного господарства, різнорівневий дієвий потенціал господарського механізму й формує економічно-соціальніф умови забезпечення реалізації потенціалу його конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність як похідна конкуренції - це мірило спроможності об'єктів або суб'єктів до самовираження і самоствердження в умовах конкурентної боротьби. Основою економічної діяльності є динамічний, цілеспрямований процес забезпечення самовдосконалення через систему економічної життєздатності сільськогосподарського підприємства, підґрунтям якої слугує необхідний рівень конкурентоспроможності. з її характерною ознакою і змістом - наявністю реалізаційних факторів та елементів. На рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств впливають фактори зовнішнього та внутрішнього походження (рис.1).

Основними внутрішніми факторами, які забезпечують економічну конкурентоспроможність продукції сільськогосподарських підприємств, є якість і собівартість, що мають за основу економічно-технологічну організацію виробництва й мотивацію праці.

Економічна конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства як економічна категорія є функцією собівартості і містить інформацію про зовнішні та внутрішні чинники, що забезпечують захоплення та утримання конкурентно-формуючих позицій даним підприємством у сфері економічної діяльності.

На основі дослідження багатьох існуючих методів оцінки показників конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств розроблено й запропоновано один із можливих варіантів визначення економічного показника конкурентоспроможності продукції тваринництва, що дає можливість оперативного її визначення на місцевих, регіональних, міжрегіональних ринках (внутрішній ринок), зовнішньому ринку, а також на внутрішньо-зовнішньому ринку виробничим підрозділом, господарством, районом, областю, регіоном, об'єднанням, асоціацією й державою.

Рис. 1. Основні фактори впливу на конкурентоспроможність продукції

Статичні показники конкурентоспроможності продукції тваринництва:

загальна формула (1):

, (1)

де - коефіцієнт конкурентоспроможності реалізованої продукції тваринництва; - обсяг реалізованої продукції тваринництва за розрахунковий період; - обсяг реалізованої продукції тваринництва за базовий період.

Динамічні показники конкурентоспроможності продукції тваринництва:

загальна формула (2):

, (2)

де - коефіцієнт конкурентоспроможності продукції тваринництва;

- обсяг реалізованої продукції тваринництва за розрахунковий період; - загальний обсяг реалізованої продукції тваринництва за розрахунковий період; - обсяг реалізованої продукції тваринництва за базовий період; - загальний обсяг реалізованої продукції тваринництва за базовий період.

Запропонований нами підхід з визначення економічного показника конкурентоспроможності можна застосовувати і для інших видів продукції сільського господарства, а також для визначення економічної конкурентоспроможності продукції як окремо взятих інших галузей народного господарства, так і країни в цілому.

Для об'єктивного визначення питомої ваги й місця кожної з підгалузей тваринництва в загальному виробництві продукції запропоновано один із можливих варіантів визначення її інтегрального показника. З цією метою для продукції великої рогатої худоби (яловичина й телятина та молоко) і птахівництва (м'ясо птиці та курячі яйця) нами введено інтегральні показники, що є показниками сумарного виробництва білкової продукції. Для розрахунків за основу брали наявність білка в продукції на певному етапі технологічної та виробничої завершеності, яким є виробництво м'яса в забійній масі - формула (3):

, (3)

де - інтегральна молочна продукція, прирівняна до м'яса в забійній масі; - маса молока, взята для розрахунку; - коефіцієнт переведення молока в умовне молоко.

Інтегральний сумарний показник, одержаний у результаті економічної діяльності підгалузі скотарства (яловичина й телятина), та інтегральну молочну продукцію визначаємо за формулою (4):

, (4)

де - інтегральний сумарний показник продукції великої рогатої худоби (яловичина й телятина в забійній масі та інтегральна молочна продукція); - маса великої рогатої худоби в забійній масі; - інтегральна молочна продукція.

Інтегральний показник продовольчої продукції птахівництва (м'ясо в забійній масі і яйця) знаходимо за формулою (5):

 (5)

де - інтегральний сумарний показник продовольчої продукції птахівництва; - маса м'яса птиці в забійній масі; - маса умовних яєць.

Загальну формулу можна подати в такому вигляді (6):

; (6)

де - сумарний показник різних видів інтегральної продукції тваринництва; - коефіцієнт переведення білка певного виду тваринницької продукції в еталонний білок; - кількість певного виду тваринницької продукції.

Розроблені підходи дають можливість визначити місце й роль продукції тваринництва та її конкурентоспроможності в забезпеченні продовольчої безпеки та продовольчої незалежності країни.

Виробництво продукції тваринництва залежить від багатьох об'єктивних та суб'єктивних факторів, основним з яких є продовольча доступність. Споживання продукції можна визначити і в показниках інтегральної продукції. Річний сумарний показник спожитої сумарної інтегральної продукції тваринного походження на одного пересічного жителя України становив у 1990 р. 176,9, а у 2007 р. - 116,6 кг. Основною причиною зниження показника є рівень продовольчої доступності, який залежить від рівня заробітної плати і ціни на продукти харчування. Коефіцієнт продовольчої доступності продуктів споживання знизився у 2007 році, порівняно з цим же показником 1990 року, у 2,1 раза (табл. 1).

Таблиця 1

Продовольча доступність продуктів споживання

Показники	Одиниці виміру	Рік	2007 +,-до 1990
		1990	2007
Кількість населення	млн.	51,9	46,2	- 5,5
Річне споживання продуктів харчування населенням - всього	млн. т	49,6	35,1	- 14,5
Річне споживання продуктів харчування на одну особу - всього	кг	956,1	760,5	- 195,6
із них тваринного походження	млн. т	24,6	13,9	- 10,7
в.т.ч. інтегральна продукція тваринництва	- всього	млн. т	9,2	5,4	- 3,8
	- на одну особу	кг	176,9	116,6	- 60,3
Витрати заробітної плати на продукти харчування	%	33,0	50,0	+ 17
Коефіцієнт продовольчої доступності	кг/%	29,0	15,2	- 13.8

Запропоновано визначення середньодобових норм фізіологічних потреб населення країни або регіону в енергії, білках, жирах та вуглеводах - складових продуктів харчування - з урахуванням статистичних даних демографічної структури населення. З цією метою ми застосували формулу (7):

; , (7)

де - зважене середнє значення ознаки - енергія, білки, жири або вуглеводи продуктів харчування на одного пересічного мешканця; - варіанта - середнє значення ознаки - енергія, білки, жири або вуглеводи продуктів харчування на одного пересічного мешканця певної вікової категорії; - кількість осіб, що віднесені до певної вікової категорії.

З урахуванням цього є можливість як визначати фактичний рівень продовольчої безпеки та продовольчої незалежності, так і вивчати можливу динаміку показників продовольчої безпеки та продовольчої незалежності за поточного, перспективного та стратегічного планування розвитку регіону, республіки, країни. Визначення середньозважених добових норм фізіологічних потреб населення країни в енергії та основних харчових речовинах дає змогу, виходячи з оптимального набору продуктів харчування та їх ринкової вартості, яка має певні відсотки в структурі сімейного бюджету, об'єктивніше визначати рівень прожиткового мінімуму населення країни. А це матиме економічне, соціальне й політичне значення в суспільному розвитку держави.

У розділі 2 «Собівартість продукції сільськогосподарських підприємств - результат взаємодії виробничих ресурсів» підкреслено, що собівартість продукції галузі тваринництва, як аргумент конкурентоспроможності, дає уявлення про сукупні усереднені витрати на виробництво та реалізацію продукції тваринництва по всіх підприємствах галузі. На собівартість певного виду продукції тваринництва як на один із ціноутворюючих показників економічної діяльності має вплив велика кількість різних за значенням і походженням чинників. Зовнішні чинники залежать від економічного, політичного й соціального становища в країні, внутрішні - як від підгалузі тваринництва, так і від господарських і технологічних особливостей виробника продукції тваринництва. Рівень показника собівартості продукції тваринництва вказує на ступінь розвитку технологічної системи, використання робочого часу, продуктивність праці, продуктивність сільськогосподарських тварин, використання кормової бази, адміністративні витрати та схему структуризації статей собівартості, а також ставлення держави до питання необхідності розвитку цієї галузі. Структура собівартості продукції тваринництва за статтями витрат дозволяє оцінити економічний стан підрозділу та підприємства - виробника тваринницької продукції, отримати уявлення про джерела перевитрат або економії, висвітлює загальний рівень необхідності оптимізації/мінімізації витрат за допомогою економічних, організаційних, управлінських і технологічних важелів.

Виходячи з цього, залежно від змін вартості виробничих витрат та реалізаційної ціни, нами запропоновано механізм оперативного визначення, за певний період господарської діяльності, показників собівартості та рентабельності - формули (8, 9):

, (8)

де - собівартість продукції розрахункова; - собівартість продукції базова; - коефіцієнт зміни вартості витрат на виробництво одиниці продукції; - коефіцієнт зміни реалізаційної ціни одиниці продукції; - коефіцієнт зміни продуктивності;

(9)

де - рентабельність одиниці продукції розрахункова; - рентабельність одиниці продукції базова; - коефіцієнт зміни реалізаційної ціни одиниці продукції; - коефіцієнт зміни вартості витрат на виробництво одиниці продукції; - коефіцієнт зміни продуктивності.

Такий підхід дає можливість своєчасно здійснювати необхідні заходи щодо підтримки конкурентоспроможності продукції тваринництва, однієї з основних функцій собівартості, на рівні виробничих підрозділів, підприємств і галузі в цілому. Наведений принцип оперативного визначення собівартості та рентабельності продукції тваринництва, залежно від змін витратно-цінових показників і навпаки, можна застосовувати не лише в галузі тваринництва, а й в інших галузях народного господарства країни.

У розділі зазначається, що технологічна взаємодія матеріальних ресурсів з виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва має цикловий характер. За цикл виготовлення продукції тваринництва витрачаються необхідні для цього обсяги ресурсів різних категорій, які оцінюються певними вартісними витратами, і ця оцінка подається у вигляді собівартості. Похідною від собівартості є ціна продукції тваринництва, а функцією собівартості - конкурентоспроможність. Від собівартості і ціни сільськогосподарської продукції залежить економічна й фінансова результативність економічної та господарської діяльності сільськогосподарського підприємства. Враховуючи те, що у виробництві продукції тваринництва використовуються багато видів сільськогосподарських тварин, у розділі показано, що на кожній ланці технологічного ланцюга кожного з циклів виготовлення певного виду продукції тваринництва можна виділити різні види основних засобів, які беруть участь як на різних рівнях циклів, так і в повторних циклах, що можуть мати різну ступінь повторюваності, до повного одержання продукту, сформованого в даному циклі або багатьох інших технологічних циклах. У багатоетапному виробництві, в процесі цілої серії циклів виготовлення продукту, на кожній із його стадій відбувається формування потенційного товару. Розв'язання проблеми конкретизації циклічності виробництва в тваринництві дає можливість підвищити рівень оцінки участі різних категорій капіталу в різних етапах виготовлення відповідних продуктів і виробничого процесу в цілому, а також рівень аналізу ефективності результатів кожного з циклів в етапах виробництва, оскільки і на етапі обґрунтування, і на етапі доведення до споживача виробляються свої специфічні продукти, складові перетворення продукту на товар, які мають різні форми виразу та оцінки. Виробничі зусилля виробників продукції тваринництва завжди направлені на те, щоб конкурентоспроможний продукт, вироблений на певному етапі, був своєчасно трансформований у товар.

Характерним технологічним оціночним показником землі як основного технологічного конвеєра є родючість, що безпосередньо залежить від рівня культури ведення землеробства. Економічним показником продуктивності землі є собівартість продукції рослинництва. Корми як матеріальний ресурс, що формує продукцію тваринництва, знаходяться на першому місці в структурі її собівартості. Посівні площі під кормові культури в 2007 році порівняно з 1990 роком скоротилися майже в 4 рази і становили 3028 тис. га. Зазнала змін і структура виробництва основних видів кормових культур (табл. 2).

Таблиця 2

Виробництво основних видів кормових культур

Показник	Одиниця виміру	Роки	2007 до 1990, %
		1990	1995	2000	2005	2007
Кукурудза на силос і зелений корм	млн. т	98,37	61,92	24,18	12,51	8,74	8,89
	%	74,46	76,89	70,97	51,27	44,07	-
Кормові коренеплоди	млн. т	27,27	13,47	6,67	8,02	7,53	27,61
	%	20,64	16,73	19,58	32,87	37,97	-
Багаторічні трави на сіно	млн. т	5,51	4,37	2,57	2,97	2,76	5,09
	%	4,17	5,43	7,54	12,17	13,92	-
Однорічні трави на сіно	млн. т	1,0	0,77	0,65	0,94	0,80	80,00
	%	0,76	0,96	1,91	3,85	4,03	-
Разом	млн. т	132,12	80,53	34,07	24,44	19,83	15,01
	%	100	100	100	100	100	-

Виробництво кукурудзи на силос і зелений корм скоротилося на 91,1%, кормових коренеплодів - на 72,4%, силосних культур без кукурудзи - на 92%, однорічних трав на сіно і зелений корм - відповідно на 20 і 94%, багаторічних трав на сіно - на 85%, кормової продукції сіножатей на сіно - на 44%, сіножатей на силос, сінаж і зелений корм - на 93%, кормової продукції культурних пасовищ на сіно - на 72%, кормової продукції культурних пасовищ на силос, сінаж і зелений корм - на 74%. Таке скорочення виробництва кормових культур зумовлене зниженням їх споживання, що пояснюється скороченням поголів'я сільськогосподарських тварин. Разом з тим відбувалося зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, задіяних у виробництві кормових культур. Показники урожайності у 2007 році по відношенню до 1990 року були на такому рівні: кормові коренеплоди - 67,2%; цукрові буряки на годівлю худоби - 89,1; кормові баштанні культури - 101,4; кукурудза на силос, сінаж, зелений корм - 68,1; силосні культури без кукурудзи - 67,4; однорічні трави на сіно - 77,8; однорічні трави на зелений корм - 58,7; багаторічні трави на сіно - 77,8; багаторічні трави на зелений корм - 56,5; сіножаті на сіно - 77,3; сіножаті на силос, сінаж, зелений корм - 87,1; культурні пасовища на сіно - 53,1; культурні пасовища на силос, сінаж, зелений корм - 94,5%. Зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва призвело до зменшення обсягів виробництва ґрунтообробної та збиральної техніки. Порівняно з 1990 роком у 2007 році виробництво тракторів скоротилося в 20 разів (5,3 тис. шт.), виробництво сівалок - у 8 разів (7,1 тис. шт.). Кількість наявних одиниць потужності тракторів на одиницю площі сільськогосподарських угідь зменшилася у 2007 році порівняно з 1990 роком в 1,3 раза. Скорочення поголів'я сільськогосподарських тварин призвело також до різкого скорочення потреби у виробничих потужностях. Уведення потужностей для великої рогатої худоби скоротилося у 87 разів, свиней - у 18 разів, овець - у 25 разів, при цьому сумарний показник уведення потужностей за 2000-2007 роки включно по відношенню до 1990 року становив: для великої рогатої худоби - 9,9%; свиней - 53,2; овець - 7,5, силосних та сінажних споруд - 7,2%. Водночас сумарний показник уведення потужностей для птиці за 2000-2007 роки включно зріс у 10,6 раза. Поголів'я основних видів сільськогосподарських тварин за останні 17 років значно скоротилося (табл. 3). Умовного поголів'я сільськогосподарських тварин у 2007 році налічувалося 9300,1 тис. голів, що у 2,89 раза менше, ніж у 1990 році.

Таблиця 3

Динаміка скорочення поголів'я основних видів сільськогосподарських тварин (на кінець року, тис. голів)

Рік	Велика рогата худоба	Свині	Вівці та кози	Коні	Птиця
	Усього	у тому числі корови		Усього	у тому числі вівці
1990	24623	8378	19427	8419	7896	738	246,1
1995	17557	7531	13144	4099	3209	756	149,8
2000	9424	4958	7652	1875	963	701	123,7
2001	9421	4918	8370	1965	967	693	136,8
2002	9108	4716	9204	1984	950	684	147,4
2003	7712	4284	7322	1859	893	637	142,4
2004	6903	3926	6466	1755	875	591	152,8
2005	6514	3635	7053	1630	872	555	162,0
2007	5491	3096	7020	1679	1034	498	169,3
2007 до 1990, %	22,3	41,1	36,1	19,9	13,1	67,5	68,8

Головним ресурсом виробничого процесу є працівник підприємства - людський капітал. У розділі акцентується увага на тому, що форма власності на капітал може бути одним із визначальних факторів при оцінці ролі й місця людини - головного ресурсу в системі суспільного виробництва, виходячи з частки її внеску у створюваному суспільному продукті. Обґрунтовано відхід від односторонньої експлуатації працівника у виробничому процесі і від взаємодії факторів виробництва, що виступають у вигляді взаємної експлуатації з переходом до взаємовідносин під час виробничого процесу у формі економічного мутуалізму.

Розширення підходів до питання взаємодії різних категорій виробничих ресурсів у формуванні собівартості - основи конкурентоспроможності продукції тваринництва - має визначальне значення в забезпеченні населення країни продуктами харчування тваринного походження та є однією з основ продовольчого забезпечення й продовольчої незалежності країни.

У розділі 3 «Амортизаційні відрахування - складова собівартості продукції тваринництва» на основі проведеного аналізу визначено, що в економіці кожний показник, який характеризує виробничу діяльність, має свій структурний вираз, зміна якого пов'язана зі змінами у виробничій діяльності. Так, зміни у виробництві продукції тваринництва спричиняють зміни структури такого показника, як собівартість, а звідси й структури ціни продукції. Тому існує нагальна проблема з вдосконалення відображення структури, особливо у тваринництві. Незважаючи на цілу низку нормативно-правових документів, що регламентують підходи в структуризації виробничих економічних показників, спеціалістам господарств доводиться багато в чому покладатися як на свою інтуїцію, так і на кмітливість. Це ще раз свідчить про те, що регламентуючі нормативи повинні постійно удосконалюватися, адаптуючись до постійно еволюціонуючих суспільно-економічних процесів. Чим досконаліше ми підійдемо до вивчення питання й визначення економічних показників, тим об'єктивніше буде розкрито якість обліково-аналітично-планово-контрольної системи забезпечення управління виробничим процесом і розуміння складових виробничих витрат різного рівня. Нині обліково-аналітично-планово-контрольна система галузі тваринництва переглядається.

Розкрито стан, проблеми та необхідність змін різних категорій амортизації у тваринництві. Обґрунтовано необхідність видово-часової конкретизації амортизації біологічних активів у тваринництві. Для деяких підгалузей галузі тваринництва характерним є сезонне використання основних засобів, а оперативне прийняття рішень з метою забезпечення господарсько-економічної діяльності підприємства неможливе без об'єктивного визначення витрат на виробництво тваринницької продукції за певний часовий інтервал. У зв'язку з видово-технологічними особливостями основні засоби у тваринництві використовуються не повний рік, а певний відрізок часу, проте амортизаційні відрахування здійснюються рівномірно, упродовж 12 місяців. Такий підхід нівелює амортизацію основних засобів і призводить до деякого спотворення відображення собівартості продукції.

Запропоновано ділити річну суму амортизації основних засобів у тваринництві не на 12 місяців, а на кількість місяців, упродовж яких вони використовуються, виходячи з технологічних особливостей виробництва різних видів продукції тваринництва. При цьому річну суму амортизації різних категорій основних засобів відносити на обсяги продукції тваринництва, одержані за період їх безпосередньої технологічної (сезонної) експлуатації - формула (10):

, (10)

де - місячна сума амортизації; - річна сума амортизації; - термін експлуатації основних засобів у специфічних умовах технологічного процесу отримання продукції тваринництва, місяців.

Такий підхід дає можливість більш об'єктивно оцінювати собівартість виробництва одиниці продукції тваринництва за певний відрізок часу та впливати на формування цінової політики, а також на її конкурентоспроможність.

У розділі, поряд з амортизацією великої рогатої худоби, обґрунтовано й запропоновано методику амортизаційних відрахувань птиці - формула (11):

, (11)

де - сума амортизаційних відрахувань щомісячна; - вартість птиці на початок періоду технологічного використання; - очікувана виручка від реалізації птиці, виведеної з періоду технологічного використання; - термін технологічного використання птиці, місяців;

а також амортизацію птиці з урахуванням кратності комплектації пташників продуктивним поголів'ям птиці - формула (12):

(12)

де - сума амортизаційних відрахувань щомісяця; - вартість птиці на початок технологічного періоду використання; - очікувана вартість реалізованої птиці, виведеної з технологічного використання; - кількість місяців, упродовж яких проводитиметься амортизація птиці, враховуючи кратність комплектації - формула (13):

, (13)

де - термін технологічного використання птиці, місяців; - кратність комплектації, виходячи з господарсько-технологічних особливостей.

Окреслені пропозиції амортизаційних відрахувань різних категорій активів у тваринництві мають практичне значення в господарсько-економічній діяльності сільського господарства, спонукають до подальшого обговорення та пошуку шляхів удосконалення технології з калькуляції собівартості різних видів продукції тваринництва.

У розділі 4 «Формування собівартості продукції у тваринництві» поставлено питання структуризації собівартості продукції тваринництва через удосконалення й пристосування амортизації сільськогосподарських тварин до вимог сьогодення. Це дає можливість мати більш повне уявлення про собівартість та її структуру як один з основних ціноутворюючих чинників та про фактичний і прогнозований рівень витрат, що, у свою чергу, буде одним із підходів у вирішенні проблеми адекватного управління витратами при виробництві різних видів тваринницької продукції та забезпечення її конкурентоспроможності.

У розділі обґрунтовано диверсифікацію процесу виготовлення спермодоз на два цикли - цикл забезпечення технології утримання бугаїв-плідників та взяття еякуляту і цикл безпосереднього виготовлення спермодоз із отриманого еякуляту; запропоновано методики визначення спочатку собівартості еякуляту, а потім виходячи з цього і собівартості спермодоз - формула (14):

; , (14)

де - собівартість продукції певного виду, виготовленої у закінченому технологічному циклі; - амортизація основних засобів, у тому числі і бугаїв-плідників; - витрати на оборотні засоби з іншими видами витрат; - витрати на заробітну плату з відрахуваннями на соціальний захист.

У розділі підкреслюється, що неможливо досягти необхідної відповідності технологічної та фінансово-економічної дисциплін не маючи об'єктивної структурно-витратної оцінки певного виду продукту на кожному окремо взятому етапі виготовлення продукції тваринництва. Проблемною є об'єктивна оцінка собівартості молока. Об'єктивне визначення собівартості молока неможливе без чіткого проведення, згідно з технологічним процесом, диференціації та своєчасного відособлення витрат на одержання приплоду великої рогатої худоби як при плануванні, так і при певних рівнях та видах оперативного обліку й аналізу. Запропоновано можливі варіанти удосконалення оцінки собівартості приплоду великої рогатої худоби різних технологічних груп з урахуванням її амортизації, які можна подати загальною формулою (15):

, (15)

де - собівартість приплоду корів різних виробничих груп; - амортизація різних категорій основних засобів; - витрати на оборотні засоби з іншими видами витрат; - витрати на заробітну плату з відрахуваннями на соціальний захист.

Запропоновані методи визначення собівартості приплоду корів приведуть до змін як самої собівартості приплоду та її структури, так і собівартості молочної продукції. Основне навантаження на корів племінного ядра - це одержання від них високопродуктивного приплоду за молочною продуктивністю і генетично-селекційними показниками з метою використання його як у племінних, так і товарних цілях. Велика рогата худоба для комплектації племінного ядра закуповується за цінами, що в кілька разів, а то і порядків вищі, ніж вартість товарних корів. Тому є оправданим запропонований варіант оцінки вартості приплоду племінних корів з урахуванням їх амортизації, коли основне цінове навантаження, виходячи з їх амортизації, переноситься на приплід.

У розділі запропоновано калькулювання собівартості яєць курей репродуктивного стада проводити диференційовано через визначення собівартості інкубаційних яєць та яєць, непридатних для інкубації - формула (16):

, (16)

де - собівартість інкубаційних яєць; - витрати на виробництво інкубаційних яєць; - сума амортизаційних відрахувань на курей-несучок та півнів; - кількість інкубаційних яєць.

Конкретизація витрат на отримання інкубаційних яєць і віднесення на них амортизаційних витрат, через введення статті „амортизація курей”, дає більш об'єктивне бачення стану витратного механізму, що, виходячи з показників різних категорій аналізу, дозволяє своєчасно приймати адекватні рішення як у питаннях господарської діяльності, так і в ціновій політиці підприємства щодо забезпечення його конкурентоспроможності.

При використанні транспортних робіт у тваринництві часовий фактор має одне з вирішальних значень. Виходячи з цього в розділі запропоновано методику оцінки якості транспортних робіт і розрахунки за їх виконання з урахуванням часового показника - формули (17, 18):

, (17)

, (18)

де - собівартість одного тонно-кілометра автомобільних перевезень; - коефіцієнт зміни загальної середньотехнічної швидкості; - сума витрат на виробництво одного тонно-кілометра; - коефіцієнт зміни витрат часу на виконання одного тонно-кілометра транспортних робіт від загально-розрахункового показника по підприємству.

У розділі запропоновано ланцюжкову структуризацію собівартості продукції тваринництва, яка необхідна для удосконалення облікової, аналітичної та планової системи з позиції потреб оперативного аналізу, оперативного контролю, оперативного планування та оперативного прийняття господарських, організаційних, технологічних і управлінських рішень з метою забезпечення, через конкурентоспроможність продукції, технологічної та фінансово-економічної життєдіяльності підприємства. Система ланцюжкового контролю за собівартістю продукту кожного з підрозділів, на кожному із етапів його виготовлення, необхідна для забезпечення технологічної та економічної дисципліни при виробництві продукції тваринництва. Такий підхід уможливлює оперативно оцінювати виробничу, економічну і фінансову ситуацію й володіти нею.

У розділі 5 «Організаційні засади забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва» з'ясовано, що удосконалення структури собівартості продукції тваринництва через деталізацію витратного механізму, контролю за видами витрат неможливе без удосконалення обліково-аналітично-планової системи та системи управління. Ураховуючи це, для впровадження нових принципів господарювання потрібен подальший розвиток ділової ініціативи та підприємництва на рівні провідних технологів, фахівців і керівників різних рівнів та їх технологічно-управлінських функцій.

У розділі показано, що провідними службами сільськогосподарського підприємства є служби тваринництва й рослинництва. З метою забезпечення процесу виробництва титульних видів своєї продукції вони зобов'язані диктувати правила організаційно-технологічної поведінки допоміжним службам (субслужбам). Якщо до питання провідних служб підійти з позиції виробництва продукції, характерної для даної основної служби, то в такому разі і служба тваринництва по відношенню до служби рослинництва теж знаходитиметься в категорії допоміжних, оскільки на неї в даному випадку покладено завдання забезпечення рослинництва органічними добривами, які поряд з технологічним значенням мають і важливе екологічне значення щодо збереження природної родючості ґрунтів. При ієрархічній сегментації виробничих підрозділів з виробництва продукції тваринництва, залежно від їх рівня у виробничій організації, кожна з виробничих одиниць має підрозділ основної виробничої діяльності і субпідрозділи, що забезпечують технологічний процес цієї виробничої одиниці певного організаційного рівня. Оцінка результатів діяльності, а також оперативної технологічної, економічної та інформаційної результативності залежить від якості управління в структурних організаційних одиницях певних рівнів, виходячи з об'єктивності бачення їх структуризаційної взаємозалежності. Основою взаємозалежності структурних одиниць і субодиниць у підрозділах є технологічні особливості й господарсько-організаційна структура виробництва, які можуть мати різне вираження, виходячи з особливостей виробничої доцільності забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств. Технологічне управління, як одна із функціональних організаційних форм управління, може бути запроваджене за різних варіантів структури управління, що за змістовністю викристалізується в контроль ресурсів через контроль технологічно-організаційних процесів. Запровадження технологічного управління з боку основних служб по відношенню до допоміжних служб дає можливість більш повноцінно забезпечувати вимоги технологічних процесів, що, у свою чергу, матиме позитивний вплив на їх функціонально-технологічне наповнення, а отже, забезпечить виготовлення технологічно якісного виробу, який відповідатиме необхідному рівню конкурентоспроможності. У сільськогосподарських підприємствах на агрономічну та зоотехнічну служби, як провідні служби, покладається завдання активної участі в організації оперативного аналізу. Удосконалення виробничої субординації служб, в основу якої покладено технологічні особливості виробництва тваринницької продукції певного виду, дає можливість підняти роль, а разом з тим і відповідальність керівників та спеціалістів провідних служб за кінцевий результат виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.

...