Науково-практичне обгрунтування акліматизації овець породи новозеландський корідель у степовій зоні України

Коефіцієнти повторюваності і успадковуваності відображають долю генетичного різноманіття в стаді, тому вони можуть бути використані для раннього прогнозування продуктивності конкретних тварин, а також для встановлення максимально можливого рівня ефекту селекції для даного стада. Визначення коефіцієнтів повторюваності і успадковуваності дозволяє прогнозувати вказані можливості і в тому, і в іншому випадку.

Ці коефіцієнти у випадку повторюваності відображають долю загальної генетичної різноманітності в загальній фенотиповій мінливості, а в випадку успадковуваності - тільки аддитивну частину генетичної різноманітності.

Результати наших досліджень (табл. 12) показали, що найбільш висока ступінь сталості рангів за фенотиповим проявом живої маси у баранів породи новозеландський корідель є в 2-4-річному віці і становить 0,56±0,08, а у маток в 2-3 роки - 0,49±0,04, коли досягнута і максимальна жива маса.

Що стосується настригів вовни, то висока ступінь повторюваності спостерігається у баранів у віці 1-2 роки - 0,48±0,09, а у вівцематок у віці 1-3 роки - 0,42±0,08.

12. Коефіцієнти повторюваності основних ознак продуктивності у новозеландських коріделів

Найбільш висока повторюваність довжини вовни у баранів встановлена у віці 1-3 роки - 0,35±0,07, а у вівцематок у тому ж віці - 0,38±0,08, сталість цих ознак висока.

Загальновідомо також, що показник вікової повторюваності визначає коефіцієнт успадковування і він почасти може бути використаним при оцінці генотипової різноманітності популяції. З іншого боку показники вікової повторюваності встановлені при співставленні ознак в різні роки розведення однієї і тієї ж популяції дають змогу дослідникам більш чітко встановити адаптативну норму, як окремих особин, так і їх груп у популяції.

Повторюваність живої маси і настригів вовни баранів-плідників ґрунтовано вивчена шляхом корелятивного аналізу. За всіма віковими співставленнями одержані неоднозначні середні показники повторюваності даних ознак продуктивності.

Так, за живою масою найбільш висока повторюваність була у баранів І та ІІ генетико-екологічних генерацій у віці 2-3 років, відповідно 0,663 і 0,688, а найменшою в однорічному та дворічному віці - 0,009-0,015. Така ж тенденція спостерігається у віковій повторюваності і за настригом немитої та митої вовни. У два та три роки вона становила у баранів першої генерації 0,458-0,806, у баранів другої - 0,418-0,466. Та якщо найнижчі показники повторюваності за настригами вовни встановлені у баранів першої генетико-екологічної генерації в однорічному та двохрічному віці - 0,547-0,646, то у баранів другої генетико-екологічної генерації у один і три роки - 0,212-0,286.

Таким чином, визначені нами показники коефіцієнтів повторюваності вказують на ефективність добору за настригом і довжиною вовни в одно- і дворічному віці, тоді як за живою масою необхідно провести корегуючий добір за даною ознакою у три роки.

Це свідчить, що біологічні механізми онтогенезу забезпечують в кожному віці високу адекватність і реалізацію генотипової різноманітності тварин в популяції. Не виключено, що це обумовлено індивідуальною відмінністю швидкості реалізації в онтогенезі спадкових задатків продуктивності овець, тобто швидкості досягнення максимальних показників продуктивності тварин. Зважаючи, що в популяції овець породи новозеландський корідель у процесі акліматизації встановлено високу повторюваність основних екогенетичних ознак продуктивності, можливо стверджувати про високий ступінь спільності механізмів онтогенезу тварин незалежно від рівня генотипової різноманітності організмів в популяції, що дуже важливо для теоретичних і практичних методів селекції овець. Аналіз успадкування основних селекційних ознак у новозеландських коріделів засвідчив, що спостерігаються певні розбіжності у рівні коефіцієнта успадковуваності, вирахуваного тим чи іншим методом (табл. 13).

13. Коефіцієнти успадковуваності основних ознак продуктивності у новозеландських коріделів (n = 244)

В цілому, коефіцієнт успадковуваності живої маси, розрахований за методами кореляційних і регресивних зв'язків характеризується як середня величина і знаходиться на рівні показників інших м'ясо-вовнових напівтонкорунних порід - 0,28-0,34. Більш високі коефіцієнти успадковуваності - 0,35-0,42 і 0,37-0,46 спостерігаються за довжиною і настригом вовни. Але, коефіцієнт успадковуваності, розрахований методом дисперсійного аналізу, за цими ознаками є досить низьким - 9,6-13,2%, хоча і він є достатнім для успішного ведення селекції.

З метою теоретичного узагальнення і прикладного використання цих залежностей нами вивчено кореляції між основними господарсько-корисними ознаками під час акліматизації новозеландських коріделів. Наші дослідження показали, що коефіцієнти кореляції між ознаками у баранів-плідників у різні вікові періоди, варіюють досить широко. Так, кореляція між живою масою і довжиною вовни була від'ємною, але з віком мала тенденцію до зменшення від - 0,26 до - 0,11. Поміж іншими ознаками, що вивчалися спостерігається позитивний зв'язок. Але слід відзначити, що на настриг вовни, як немитої, так і митої у 24-місячному віці більший вплив чинить довжина вовни, коефіцієнт кореляції, між цими показниками, склав 0,60 і 0,59 відповідно, в той час, як жива маса - 0,20 і 0,29. А в 36-місячному віці більший вплив на настриг вовни спричинила маса тіла.

Вивчення корелятивних зв'язків між основними господарсько-корисними ознаками ярок у розрізі генетико-екологічних генерацій, показало, що коефіцієнти кореляції були позитивні, але вони проявляються на рівні середніх величин (табл. 14).

З даних, наведених в таблиці 14, видно, що фенотипова кореляція між живою масою і настригом немитої вовни досить висока - 0,27-0,62. Між живою масою і довжиною вовни, настригом і довжиною вовни вона також позитивна, але варіює в значно менших величинах у розрізі екогенетичних генерацій, відповідно - 0,16-0,22 і 0,16-0,27.

Необхідно відзначити, що коефіцієнти кореляції між живою масою та настригом вовни в міру збільшення генерацій поступово зменшуються, що пов'язано з тиском відбору та підбору при відокремленні ярок з низькою продуктивністю для ремонту материнського стада.

14. Коефіцієнти кореляцій між основними ознаками у ярок(n = 50)

Враховуючи, що величина коефіцієнта кореляції показує який відсоток загальної варіації ознаки залежить від мінливості, пов'язаної з нею іншої ознаки, це дає підставу вважати, що встановлені закономірності прояву кореляційних залежностей при відборі за однією ознакою буде ефективним і для інших, хоча ступінь ефективності при цьому очікується недосить високою. На основі проведеного кореляційного аналізу ми встановили, що при збереженні існуючого в господарстві рівня селекційної роботи в наступних поколіннях суттєвих змін за величиною та напрямком фенотипового зв'язку не виникне.

Результати схрещування асканійських тонкорунних і помісних маток з баранами новозеландських коріделів показали (табл. 15), що помісні вівці усіх статево-вікових груп характеризуються достатньо високою класністю і показниками продуктивності.

15. Продуктивність помісних ярок

Більш детальний аналіз розвитку екогенетичних ознак у ярок нового типу засвідчив, що всі групи помісних тварин незалежно від умовної кровності мали добру живу масу. Але слід відзначити, що помісні ярки з меншою часткою крові по новозеландському коріделю мають дещо вищу живу масу в порівнянні з 3/4 та 7/8-кровними. У свою чергу, помісні ярки з підвищеною кровністю по новозеландському коріделю характеризуються значно довшою вовною і високими настригами митої вовни.

Аналогічно високі показники препотентності проявили новозеландські коріделі на тонкорунних матках у багатьох регіонах України, що дозволило у отриманих помісних овець за рахунок збільшення довжини вовни та виходу митого волокна підвищити на 15-20% настриги митої вовни.

господарський новозеландський корідел генетичний

Висновки

1. У дисертації узагальнено результати комплексних досліджень тривалої експериментальної, організаційно-практичної і селекційної роботи з популяцією овець породи новозеландський корідель при розведенні їх в умовах степової зони. Науково обґрунтовано, розроблено і реалізовано ефективні методи вивчення акліматизації овець у розрізі генетико-екологічних генерацій залежно від віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та створено репродуктор чистопорідних новозеландських коріделів і на їх основі виведено новий зональний тип овець з кросбредною вовною і високими м'ясними якостями.

2. Аналіз репродуктивних функцій новозеландських коріделів показав, що вони характеризуються раннім статевим дозріванням, доброю відтворювальною здатністю і продуктивним довголіттям. Плодючість вівцематок завезеної інтродукції протягом усього періоду розведення була достатньо високою і становила 111,9-133,2%. Найбільш продуктивним був період з 3 до 7 років, коли від 24,1% до 33,2% маток дають при ягнінні двійні. Збереженість ягнят до відлучення у розрізі п'яти екогенетичних генерацій становила 82,1-92,2%.

У баранів-плідників фізіологічні показники сперми характеризуються високою біологічною якістю, запліднюваність маток при цьому складала 86,4-97,4%.

3. Встановлено, що протягом усього періоду розведення у нових природно-кліматичних умовах чистопорідні ягнята, незалежно від різного екогенетичного походження, народжувалися міцними і досить великими. Жива маса новонароджених ягнят залежно від статі знаходилася в межах 4,2-5,1 кг у ярок і 4,4-5,3 кг у баранців. Маса двійнят в усі роки спостережень складала 78-81% від маси одинаків тієї ж статі.

У постнатальний період молодняку притаманна висока інтенсивність росту, особливо в підсисний період. Жива маса при відлученні коливалася по роках спостережень у ярок від 22,5 до 27,8 кг, у баранців - 24,2-28,7 кг.

За інтенсивністю розвитку молодняку від народження до 8-місячного віку встановлено, що 38,6% ягнят мали швидкий тип формування, 31,4% - помірний і 30,0% - сповільнений.

4. Молодняк коріделів характеризується добре вираженими м'ясними формами у ранньому віці, що є передумовою широких можливостей реалізації їх на м'ясо в рік народження. При забої баранців на м'ясо у 5-7 місяців вони дають тушки масою 11,4-15,3 кг, забійний вихід м'яса становить - 44,6-45,0%, коефіцієнт м'ясності - 2,92-3,56.

За якісними показниками м'яса різниця поміж 5-місячними і 6-місячними баранцями значно більша, ніж між 6- та 7-місячними, що дає нам підставу стверджувати про доцільність реалізації на м'ясо позаремонтних баранців починаючи з 6-місячного віку.

5. З'ясовано, що плюсневі кістки у баранців усіх вікових груп значно міцніші за п'ясткові і більше руйнуюче навантаження вони витримують при стиску - 7,5-11,5 кН, в той час як при згинанні - 1,47-2,32 кН. Співвідношення кальцію до фосфору у досліджуваних кістках в усі вікові періоди варіює і найбільш оптимальним було у 12-місячному віці по п'ястковим кісткам - 3,1 : 1, а по плюсневим 2,9 : 1 - у 18-місячному віці.

6. Кросбредна вовна, яку продукують новозеландські коріделі, внаслідок однорідності волокон, вирівняності їх за товщиною і довжиною, високим ступенем міцності, малій валкоздатності і якісному жиропоту є цінною сировиною для переробної промисловості.

Достатньо висока жива маса і міцна конституція овець місцевої інтродукції вдало поєднується з бажаною довжиною і масою вовни. Довжина вовни у дорослих овець залежно від статі становить 12,3-16,5 см, а у молодняку - 13,8-16,5 см і відноситься за класифікацією до I групи. Настриг вовни у митому волокні у баранів складав у середньому 5,0-5,9 кг, а у маток - 2,9 -3,5 кг, у молодняку відповідно - 3,5-4,0 кг і 2,8-3,2 кг. Основна маса вовни дорослих баранів має товщину 56-50 якості, у маток і молодняку - 58-56 якості і відноситься до групи тонкого кросбреда.

7. Комплексний підхід з вивчення конверсії поживних речовин у продукцію молодняком новозеландських коріделів різного екогенетичного походження показав високу здатність їх до ефективного використання кормів степової зони, що підтверджують коефіцієнти перетравності поживних речовин. Але ці корми повинні бути доброякісними, забезпечувати в раціонах оптимальне цукрово-протеїнове і кальцієво-фосфорне співвідношення.

Встановлено, що у віці 5-7 місяців на приріст маси тіла витрачається 91,7-90,1%, а вовни - 8,3-9,9% від загальної енергетичної цінності виробленої продукції, а у 12-місячному віці відповідно - 72,7% і 27,3%.

8. На сезонні коливання кліматичних умов, притаманних степовій зоні України, організм імпортованих овець реагував незначними змінами свого фізіологічного статусу. Клінічний стан та показники легеневого газообміну як у дорослих овець, так і молодняку в усі досліджувані періоди знаходилися в межах фізіологічної норми, забезпечуючи цим достатнє функціонування механізмів терморегуляції.

Проте, у овець місцевої інтродукції, у порівнянні з завезеними, процеси терморегуляції проходять при дещо меншому напруженні фізіологічних функцій організму, що обумовлює нижчі енергетичні витрати і сприяє більш ефективному використанню ними поживних речовин кормів.

9. За інтенсивністю впливу на організм овець сезонних метеорологічних факторів і ступенем реакції на них основних фізіологічних систем доцільно календарний рік умовно розділяти на три періоди: оптимальний (осінь), проміжний (зима, весна) і екстремальний (літо). Це дасть можливість, при дотриманні певних вимог, зняти напруженість функціонування систем і механізмів, що регулюють процеси терморегуляції.

10. Морфологічні і біохімічні показники крові овець місцевої інтродукції, в цілому, також свідчать про позитивне проходження процесу акліматизації. При вивченні сезонних відмінностей у морфологічному складі крові у овець різних генетико-екологічних генерацій нами не виявлено суттєвих сезонних зрушень. Це знайшло своє підтвердження і в показниках природної резистентності таких, як лізоцимна, бактерицидна та фагоцитарна активність крові, які при цьому змінювалися асинхронно, компенсуючи один показник іншим.

11. Рівень загального білка в сироватці крові вівцематок досліджуваних генерацій протягом року також не зазнає суттєвих сезонних коливань. Найбільший вміст його відмічено у осінній період, а найменший - у другій половині зимово-стійлового періоду і влітку. При цьому виявлено, що рівень альбумінової фракції білка піддається меншому сезонному впливу, ніж глобулінова фракція. Різниця між максимальним і мінімальним показником вмісту альбумінів у розрізі досліджуваних генерацій становить 8,1-9,0%, а за вмістом глобулінів - 35,9-40,1%. За змінами імуно-біохімічного статусу крові у віковому аспекті більш стабільні показники мав молодняк, народжений від вівцематок п'ятої генетико-екологічної генерації.

12. За мінливістю основних екогенетичних ознак продуктивності у новозеландських коріделів встановлено, що максимальна жива маса і настриг вовни спостерігаються у віці 3-4 роки, а довжина вовни - у віці 2-х років.

За ступенем сталості рангів фенотипових ознак добір за настригом і довжиною вовни більш ефективний в 1-2-річному віці, тоді як за живою масою необхідно проводити корегуючий добір у віці 2-3 років.

13. Встановлені позитивні, на рівні середніх величин, фенотипові кореляції між живою масою і настригом вовни (0,27-0,62), між живою масою і довжиною волокна (0,16-0,22), між настригом і довжиною вовни (0,16-0,27) з віком мали тенденцію до зростання.

Коефіцієнти успадковуваності живої маси, довжини і настригу вовни, розраховані за методом кореляційних і регресивних зв'язків, характеризуються як середні величини і знаходяться на рівні показників інших напівтонкорунних порід (0,39-0,61). На основі коефіцієнтів, розрахованих методом дисперсійного аналізу, встановлено, що мінливість даних ознак при визначенні за матерями обумовлена генетично на 9,6-13,2%.

14. Результати взаємодії "генотип-середовище" різних екогенетичних груп овець за ознаками добору показало, що забезпечення генетичного прогресу і удосконалення популяції краще вести на основі стабілізуючого добору.

Пропозиції виробництву

1. Систематизовані та апробовані прийоми і методи вивчення акліматизаційної здатності овець породи новозеландський корідель в умовах степової зони можуть бути використанні в інших природо-кліматичних районах України при інтродукції імпортних порід.

2. Для підвищення ефективності селекції при інтродукції імпортних овець з метою доцільного поєднання генетико-популяційних параметрів, що базуються на закономірностях прояву морфо-фізіологічних особливостей та розвитку екогенетичних ознак продуктивності овець в процесі зміни поколінь слід використовувати стабілізуючий добір.

3. Розроблена і практично здійснена система схрещування новозеландських коріделів з тонкорунними матками, яка основана на синтезі у тварин бажаного типу позитивних якостей вихідних порід з переважаючою часткою кровності коріделів - 3/4, 5/8 і 7/8 дозволяє широко використовувати її при створенні масиву кросбредних м'ясо-вовнових овець. Вони характеризуються не лише високою вовновою продуктивністю, а і скороспілістю та добрими м'ясними якостями. Завдяки цьому у них досить швидко за короткий період часу можна змінювати напрямок селекції на переважаючий вид продукції залежно від кон'юнктури ринку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Микитюк В.В. Оцінка якості тваринницької сировини: навчальний посібник / В.В. Микитюк / ДДАУ, Інститут біотехнології та здоров'я тварин. - Дніпропетровськ: ТОВ "ЕНЕМ", 2008 р. - 208 с.

2. Микитюк В.В. Акклиматизационные особенности овец породы новозеландский корридель в условиях степной зоны Украины / В.В. Микитюк // Сб. науч. трудов. - Днепропетровск, 1989. - С. 23-28.

3. Шуваєв В.Т. Новозеландські коріделі / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк, В.І. Похил // АПК "Наука. Техніка. Практика.". - 1990. - № 11. - С. 28-29. (Дисертант самостійно сформулював завдання та інтерпретував отримані результати; приймав участь у написанні статті).

4. Шуваєв В.Т. Продуктивні якості новозеландських коріделів в ДПЗ "Руно" / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк, В.І. Похил / Міжв. тем. наук. зб. УААН. - Вівчарство. - Вип. 28. - К. - 1995. - С. 66-69. (Дисертантом проведено дослід, оброблено експериментальний матеріал та написано статтю).

5. Шуваев В.Т. Генетическая оценка изменчивости селекционных признаков при акклиматизации овец новозеландский коридель на Украине / В.Т. Шуваев, В.В. Микитюк, В.И. Похил // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Зб. наук. праць УААН. - Київ, 1996. - С. 273-274. (Дисертантом оброблено експериментальний матеріал, приймав участь у написанні статті).

6. Микитюк В.В. Особливості індивідуального розвитку новозеландських коріделів у процесі їх акліматизації в Україні / В.В. Микитюк, В.Т. Шуваєв // Проблеми індивідуального розвитку с.-г. тварин: Зб. наук. праць. - Київ. - 1997. - С. 57. (Дисертантом проведено дослід, оброблено експериментальний матеріал та написано статтю)

7. Шуваев В.Т. Новозеландские корридели - улучшатели тонкорунных овец в Украине / В.Т. Шуваев, В.И. Похил, В.В. Микитюк, А.В. Северов // Міжв. тем. наук. зб. УААН. - Вівчарство. - Вип. 30. - К. - 1998. - С. 151-152. (Дисертант розробив програму досліджень; самостійно провів дослідницьку частину роботи; прийняв участь в аналізі та обговоренні отриманих наукових даних).

8. Шуваев В.Т. Продуктивные показатели украинских скороспелых мясо-шерстных овец в типе корридель / В.Т. Шуваев, В.В. Микитюк, В.И. Похил, А.В. Северов, В.В. Рожков, Н.П. Тюпина // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 1998. - № 1-2. - С. 101-105. (Дисертант приймав участь у розробці схеми досліду, провів експериментальну частину, обробив дані).

9. Микитюк В.В. Ефективність розведення новозеландських коріделів / В.В. Микитюк // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 2001. - № 5. - С. 153-155.

10. Микитюк В.В. Ефективність використання корму новозеландськими коріделями: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту/ В.В. Микитюк. - Харків. - 2001. - С. 136-138.

11. Микитюк В.В. Резистентність лактуючих вівцематок породи новозеландський корідель в залежності від фізіологічного стану / В.В. Микитюк // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2001. - № 1. - С. 108-109.

12. Микитюк В.В. Відтворювальна здатність новозеландських коріделів в умовах степу України / В.В. Микитюк // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава. - 2001. - № 2-3. - С. 108.

13. Шуваєв В.Т. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу / В.Т. Шуваєв, В.І. Похил, В.В. Микитюк, О.О. Калініченко, О.М. Задорожня // Науково-технічний бюлетень. - Харків, 2002. - Вип. 81. - С. 152-154. (Дисертант приймав участь у розробці програми досліджень; прийняв участь в аналізі та обговоренні отриманих даних).

14. Шуваев В.Т. Генетико-экологическая адаптация корриделей на Украине / В.Т. Шуваев, Микитюк В.В. // Овцы, козы, шерстяное дело. - М. - 2003. - №2. - С. 7-14. (Дисертант приймав участь у розробці програми досліджень, самостійно провів експериментальну частину роботи, провів аналіз данних).

15. Микитюк В.В. Акліматизація імпортних овець / В.В. Микитюк // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2003.-№1. - С. 149-150.

16. Шуваєв В.Т. Особливості росту і розвитку овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк, О.В. Сєверов // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2004. - №1. - С. 154-156. (Дисертант теоретично обґрунтував та розробив програму досліджень, написав статтю).

17. Микитюк В.В. Залежність м'ясної продуктивності молодняку овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи від якості маток / В.В. Микитюк, О.О. Калініченко // Вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. Гжицького. - Львів, 2004. - С. 107-109. (Дисертант провів узагальнення експериментального матеріалу та написав статтю).

18. Микитюк В.В. Особливості конверсії поживних речовин корму на продукцію молодняку породи новозеландський корідель / В.В. Микитюк // Таврійський науковий вісник. - Вип. 39. - Херсон, 2005. - С. 147-150.

19. Микитюк В.В. Особливості формування м'ясної продуктивності молодняку овець породи новозеландський корідель / В.В. Микитюк // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2005. - № 1. - С. 116-119.

20. Микитюк В.В. Взаємозв'язок біохімічних показників сироватки крові з продуктивністю молодняку овець породи новозеландський корідель / В.В. Микитюк // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2006. - №1. - С. 171-173.

21. Шуваєв В.Т. Ефективність використання в схрещуванні новозеландських коріделів на тонкорунних матках / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк // Зб. наук. праць УААН. - Вівчарство. - Вип. 33. - Нова Каховка, 2006. - С. 24-29. (Дисертантом проведено експериментальну частину та написано статтю).

22. Микитюк В.В. Закономірності формування кісток кінцівок у молодняку овець породи новозеландський корідель / В.В. Микитюк // Зб. наук. праць Харківської зооветеринарної академії. - Т.16. - Харків. - 2006. - С. 394-397.

23. Микитюк В.В. Сезонність прояву фізіологічних функцій у корідельських вівцематок / В.В. Микитюк // Вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. Гжицького. - Львів, 2007. - С. 113-116.

24. Микитюк В.В. Вікова мінливість та повторюваність продуктивних ознак баранів-плідників породи новозеландський корідель / В.В. Микитюк // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2007. - № 3. - С .61-64.

25. Микитюк В.В. Особенности производства баранины в полутонкорунном овцеводстве / В.В. Микитюк // Современные достижения зоотехнической науки и практики - основа повышения продуктивности сельскохозйственных животных: Сб. науч. трудов Севекавказского НИИЖ РАСН. - Краснодар, 2007. - Ч. 1. - С. 123-125.

26. Микитюк В.В. Особливості формування кісток кінцівок в овець породи новозеландський / В.В. Микитюк // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2007. - № 2. - С. 138-140.

27. Микитюк В.В. Особливості прояву функцій відтворювання у вівцематок породи новозеландський корідель / В.В. Микитюк // Міжв. тем. наук. зб. УААН. - Вівчарство. - Вип. 34. - Нова Каховка, 2007. - С. 124-128.

28. Микитюк В.В. Особливості теплового та газоенергетичного обміну у корідельських вівцематок / В.В. Микитюк // Таврійський науковий вісник. - Вип. 54. - Херсон, 2007. - С. 100-105.

29. Микитюк В.В. Вікова динаміка впливу екологічних факторів на організм ягнят в онтогенезі / В.В. Микитюк // Зб. наук. праць Харківської зооветеринарної академії. - Харків, 2008. - № 16. - С. 291-294.

30. Микитюк В.В. Формування вагового росту молодняку овець у постнатальному онтогенезі / В.В. Микитюк // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2008. - № 2. - С. 149-152.

31. Микитюк В.В. Перетравність та особливості білково-азотистого обміну в молодняка овець / В.В. Микитюк // Вісник Державного агроекологічного університету. - Житомир. - 2008. - № 2. - С. 26-30.

32. Микитюк В.В. Еколого-фізіологічні особливості акліматизації овець / В.В. Микитюк // Тваринництво України. - 2009. - № 2. - С. 13-14.

33. Микитюк В.В. Методы создания новых типов мясо-шерстных и тонкорунных овец в степной зоне Украины / В.В. Микитюк, В.Т. Шуваев, В.Т. Классен, В.И. Похил // Матеріали респ. наук. конф. - Київ. - 1990. - Ч. 2. - С. 63-66. (Дисертант брав участь у аналізі отриманих даних та формулюванні висновків).

34. Микитюк В.В. Зависимость продуктивности дочерей от возраста матерей / В.В. Микитюк // Мат. VІІ съезда ВОГИС. - Т.III. - Москва, 1992. - С. 78-79.

35. Шуваєв В.Т. Адаптивні особливості новозеландських корриделів на Україні / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк, В.І. Похил // Мат. наук.-прак. конф. - Дніпропетровськ. - 1994. - С. 4. (Дисертант брав участь у аналізі отриманих даних та формулюванні висновків).

36. Микитюк В.В. Ефективність вирощування ягнят в залежності від строків окоту вівцематок / В.В. Микитюк // Мат. наук.-вироб. конф. // Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах. - Дніпропетровськ. - 2003. - № 1. - С. 95-97.

37. Шуваєв В.Т. Наукові основи виробництва баранини на сучасному етапі / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк // Мат. міжн. наук-практ. конф. - Кам'янець-Подільський. - 2004. - С. 69-70. (Дисертант брав участь у написанні статті

38. Микитюк В.В. Научные аспекты производства баранины в полутонкорунном овцеводстве / В.В. Микитюк // Тезисы междунар. науч.-практ. конференции. - Беларусь. - 2005. - С. 115-116.

39. Шуваєв В.Т. Продуктивність баранів-плідників породи новозеландський корідель в розрізі генетико-екологічних генерацій / В.Т. Шуваєв, В.В. Микитюк, О.В. Сєверов // Матеріали наук.-практ. конференції. - Дніпропетровськ. - 2006. - С. 252-256 (Дисертант брав участь у аналізі отриманих даних та формулюванні висновків).

40. Микитюк В.В. Трансформация питательных веществ кормов в продукцию у молодняка овец / В.В. Микитюк // Тезисы междунар. науч.-практ. конференции. - Белгород. - 2007. - С. 126-127.

41. Микитюк В.В. Эффективность использования гумата натрия в рационах суягных овцематок / В.В. Микитюк // Матеріали міжнар. наук.-пр. конференції. - Дніпропетровськ. - 2008. - С. 225-227.

42. Микитюк В.В. Методичні рекомендації по використанню новозеландських коріделів в Дніпропетровській області: Облагропром / В.В. Микитюк, А.Ф. Ткаченко, М.А. Шевченко. - Дніпропетровськ. - 1990. - 3 с. (Дисертантом обґрунтовані наукові положення, які лежать в основі рекомендацій).

43. Микитюк В.В. Рекомендації з дослідження акліматизаційної здатності овець породи новозеландський корідель за еколого-технологічних умов степу України / В.В. Микитюк. - Дніпропетровськ, 2008. - 34 с.

Размещено на Allbest.ru