Продуктивність, якість м'яса, обмін речовин та стан внутрішніх органів свиней при згодовуванні ферментного препарату МЕК-БТУ-3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної

медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького

УДК 636.085.5

Продуктивність, якість м'яса, обмін речовин та стан внутрішніх органів свиней при згодовуванні ферментного препарату МЕК-БТУ-3

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ремінний Олег Іванович

Львів 2009

Дисертацію є рукопис.

Дисертаційна робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Мазуренко Микола Олександрович, Вінницький державний аграрний університет, кафедра технології виробництва продуктів тваринництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Півторак Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, кафедра годівлі тварин і технології кормів;

доктор сільськогосподарських наук, професор Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, декан біотехнологічного факультету.

Захист дисертації відбудеться 19.11.2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 17.10.2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради_______________ О.М.Слобода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для збільшення виробництва свинини в сучасних господарсько-економічних умовах важливе значення має спрямування зусиль науковців на підвищення ефективності використання поживних речовин раціонів, складених із кормів власного виробництва. Адже більшість свинини виробляється саме на таких кормах, а придбання комбікормів заводського виробництва часто обмежене. Вийти з положення можна завдяки застосуванню в годівлі кормових добавок різної природи.

Теоретичному обґрунтуванню фізіологічної ролі та практичного використання у тваринництві біологічно активних кормових добавок та інших стимуляторів росту у складі преміксів та інших форм присвячені роботи Г. О. Богданова (1990), Г. Т. Кліценка (2001), В. І. Георгієвського (1990), І. Т. Кіщака (1995), І.І.Ібатулліна (2003), П.З.Столярчука (2006), А.І.Свєженцова, Р. Й. Кравціва, Я. І. Півторака (2005), Г. І. Калачнюка (2005) та інших вчених.

В останні роки перспективними є біологічно активні речовини в тому числі і ферментні препарати, що виробляє біотехнологічна промисловість. Вони мають важливе значення в годівлі тварин, особливо молодняку, у якого ферментативні системи травлення ще недостатньо розвинуті. Завдання полягає в оптимізації умов ефективного використання в годівлі тварин нових ферментних препаратів, враховуючи їх вплив як на продуктивність, так і на організм в цілому та якість одержуваної продукції.

В якості нового кормового фактора можна вважати мультиензимну композицію МЕК-БТУ-3, що створена і виготовляється на науково-виробничих потужностях біотехнологічного центру ПП ''БТУ-Центр'', м. Ладижин Вінницької області. Застосування цього препарату в годівлі тварин вимагає наукового обґрунтування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми: "Вивчити ефективність використання ферментних, мікробіальних препаратів та їх композицій з мінеральними речовинами та вітамінами в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо", яка розробляється на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького державного аграрного університету в 2005-2009 роках і відноситься до науково-технічної програми 010U0090945 „Кормовиробництво”, завдання 03/04-104.0302 „Розробити і впровадити рецепти білково-вітамінно-мінеральних добавок з введенням до їх складу природних антиоксидантів, ферментів та алюмосилікатів для виробництва комбікормів з власної сировини господарств”, що координується Інститутом кормів УААН.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є вивчення продуктивності, якості м'яса, обміну речовин, структури органів травної та ендокринної систем молодняку свиней різних вікових груп при згодовуванні нового ферментного препарату МЕК-БТУ-3, а також визначення оптимальної дози його введення в раціон тварин.

Для досягнення поставленої мети в завдання роботи входило: встановити оптимальну дозу згодовування МЕК-БТУ-3 молодняку свиней різних вікових груп; вивчити продуктивність молодняку свиней; дослідити перетравність поживних речовин, баланс азоту та гематологічні показники; провести дослідження фізико-хімічних показників якості м'яса; дослідити стан структур органів травної (шлунок, кишечник, печінка, підшлункова залоза) та ендокринної (панкреатичні острівці, щитоподібна залоза, наднирники) систем; провести виробничу перевірку та економічну оцінку використання препарату МЕК-БТУ-3 в годівлі свиней при вирощуванні на м'ясо. свиня вирощування м'ясо згодовування

Об'єкт досліджень - молодняк свиней великої білої породи при вирощуванні на м'ясо за різних доз ферментного препарату МЕК-БТУ-3 у раціоні.

Предмет досліджень - продуктивність, перетравність поживних речовин раціону і баланс азоту, гематологічні показники, фізико-хімічні властивості м'язової і жирової тканин, морфологічні показники органів травної та ендокринної систем.

Методи досліджень. Поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (науково-господарські досліди на тваринах), хімічних (аналіз м'яса, кормів), морфологічних (дослідження органів травної та ендокринної систем), статистичних (біометрична обробка цифрового матеріалу), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально обґрунтовано та встановлено оптимальну дозу згодовування молодняку свиней нової мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3. Встановлено, що згодовування препарату в дозах 1,0-1,5 г на голову за добу збільшує продуктивність підсисних, ранньовідлучених поросят, а також молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі; не має негативного впливу на м'ясо-сальні показники свиней; підвищує перетравність клітковини, жиру, протеїну, використання азоту раціону та вміст гемоглобіну, заліза і білкових фракцій у крові; зумовлює структурні зміни в стінці шлунка та кишечника адаптивного характеру; суттєво не впливає на гістологічні показники печінки та підшлункової залози; збільшує кількість ядер в панкреатичних острівцях, розміри та висоту фолікулярного епітелію в щитоподібній залозі, масу наднирників та каріометричні показники в пучковій зоні кори та мозковій речовині. Наукову новизну підтверджено деклараційним патентом на корисну модель „Мультиензимна композиція МЕК-БТУ для сільськогосподарських тварин і птиці” № U200706507 А 23 К1/16-11.06.2007.

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні оптимальної дози та доцільності згодовування мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3 в раціонах молодняку свиней різних вікових груп при вирощуванні на м'ясо. Застосування її у виробничих умовах в годівлі молодняку в кількості 1,5 г на голову за добу підвищує середньодобові прирости на 43 г, або 12%, забезпечує одержання додатково 39,9 грн прибутку на кожній голові. Препарат характеризується технологічністю введення в склад кормосумішей, добре зберігається протягом року, сприяє одержанню якісної свинини при зниженні витрат на її виробництво. Результати досліджень використано при розробці технічних умов:''Добавка кормова'' ТУ У 15.7.-32854397 - 001 - 2004.

Особистий внесок здобувача полягає в організації та проведенні науково-господарських дослідів на тваринах, освоєнні методик, виконанні фізико-хімічних, обмінних та морфологічних досліджень органів і тканин тварин, обробці і аналізі одержаного цифрового матеріалу, написанні дисертації. Розробка програми досліджень та контроль над її виконанням здійснювались з методичною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на щорічних наукових конференціях викладачів ВДАУ (2005-2008 роки, тези не публікувались) і включені до річних звітів науково-дослідної роботи факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва за 2006-2008 роки, а також на тематичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми в свинарстві і птахівництві”. - Дніпропетровськ, 2006 р.; V-й науково-практичній конференції „Україна, комбікорми 2007”. - АР Крим, 2007 р.; III-й Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Агропромислове виробництво України та перспективи розвитку".- Кіровоград, 2007.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, з них 10 статей у наукових фахових виданнях України, 3 - матеріали конференцій.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках комп'ютерної верстки, містить 46 таблиць, 9 додатків і складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків та пропозицій, додатків, списку використаної літератури, який включає 155 джерел, з них 20 іноземними мовами.

матеріал і методика досліджень

Науково-господарські досліди по вивченню ефективності згодовування препарату МЕК-БТУ-3 та виробнича перевірка проводились на свинях великої білої породи в умовах племферми дослідного господарства „Артеміда” Інституту картоплі УААН (Калинівський район Вінницької області) протягом 2006-2009 років.

Лабораторні дослідження органів і тканин, відібраних після забою тварин, а також зразків з обмінного досліду проведені в науково-дослідній лабораторії факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького державного аграрного університету. Гематологічні показники визначені за участю дисертанта в умовах Вінницької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (Калинівське відділення).

Науково-господарські досліди проведені на молодняку свиней таких вікових груп: підсисні та ранньовідлучені (в 45 діб) поросята, молодняк на вирощуванні та відгодівлі (табл.1).

Основним методичним прийомом постановки дослідів був прийнятий метод аналогічних груп. При формуванні груп враховували живу масу тварин, їх вік, стать, породу, фізіологічний стан.

Таблиця 1

Схеми науково-господарських дослідів

Групи	Кількість тварин, гол.	Періоди дослідів
		зрівняльний, 15 діб	основний	заключний
			характер годівлі	тривалість, діб	характер годівлі	тривалість, діб
Дослід 1. Поросята підсисні
1 (контрольна)	30	-	ОР*	45	ОР	30
2	30	-	ОР+МЕК-БТУ-3, 0,5 г на голову за добу	45	ОР	30
3	30	-	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,0 г на голову за добу	45	ОР	30
4	30	-	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,5 г на голову за добу	45	ОР	30
Дослід 2. Поросята ранньовідлучені
1 (контрольна)	14	ОР	ОР	90	ОР	119
2	14	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 0,5 г на голову за добу	90	ОР	119
3	14	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,0 г на голову за добу	90	ОР	119
4	14	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,5 г на голову за добу	90	ОР	119
Дослід 3. Молодняк на вирощуванні
1 (контрольна)	12	ОР	ОР	90	ОР	86
2	12	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 0,5 г на голову за добу	90	ОР	86
3	12	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,0 г на голову за добу	90	ОР	86
4	12	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,5 г на голову за добу	90	ОР	86
Дослід 4. Молодняк на відгодівлі
1 (контрольна)	15	ОР	ОР	74	-	-
2	15	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 0,5 г на голову за добу	74	-	-
3	15	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,0 г на голову за добу	74	-	-
4	15	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,5 г на голову за добу	74	-	-
Виробнича перевірка результатів досліджень
1 (контрольна)	112	ОР	ОР	90	-	-
2	112	ОР	ОР+МЕК-БТУ-3, 1,5 г на голову за добу	90	-	-
ОР* - основний раціон

В першому-третьому дослідах вивчалась дія і післядія згодовування препарату, в четвертому (на відгодівлі) - лише дія на організм свиней за продуктивними та морфофізіологічними параметрами.

Виробнича перевірка ефективності згодовування препарату МЕК-БТУ-3 проведена на двох групах молодняку свиней на вирощуванні по 112 голів в кожній, з початковою живою масою відповідно 23,8 та 24,2 кг. Контрольна група кожного досліду протягом певних періодів (зрівняльного, основного, заключного) одержувала основний раціон (ОР).

Дослідним групам в основний період досліду вводився досліджуваний фактор (МЕК-БТУ-3) у визначених схемою досліду дозах. Препарат згодовували в сухому вигляді один раз на добу (вранці), в складі ячмінної дерті.

Годівля тварин здійснювалась у відповідності із загальнопрйнятими нормами. Склад раціону визначався методикою конкретно по кожному досліду, враховуючи як сезон року, так і ріст тварин. В годівлі використовувались найбільш поширені у центральній частині Лісостепу України корми. З концентрованих кормів тварини одержували дерть пшеничну, ячмінну, вівсяну, кукурудзяну, горохову, макуху соняшникову; з соковитих - траву люцерни; з грубих - сінне борошно люцерни; з кормів тваринного походження - сироватку, молоко збиране і незбиране; з мінеральних - сіль кухонну, монокальційфосфат. При проведенні дослідів в годівлі тварин використовували корми власного виробництва (окрім мінеральних), без спеціальних комбікормів та преміксів заводського виготовлення. Корми раціону згодовувались підсисним і ранньовідлученим поросятам тричі на добу, а на вирощуванні та відгодівлі - двічі на добу в сухому вигляді. Молодняк мав цілодобовий доступ до води завдяки сосковим напувалкам.

Облік спожитих кормів і кормових добавок проводився щоденно. Зважували тварин щомісячно та по періодах досліду. Утримувались піддослідні тварини усіх груп в типових свинарських будівлях в однакових умовах. Догляд та годівля свиней проводились згідно розпорядку для свиноферми.

До складу препарату МЕК - БТУ -3 входять такі ферменти: пектат-транс-еліміназа з активністю 750 од./г, амілаза - 125 од./г, бета-глюканаза - 100 од./г(основні), а також супровідні - целюлаза, ксиланаза, протеаза.

На основі даних зважування тварин по місяцях і за періоди вирощування вивчали зміни живої маси, середньодобові прирости. А за результатами обліку спожитих кормів і приростів визначали витрати кормів на 1 кг приросту в кормових одиницях. Для вивчення забійних показників в дослідах 2-4 в кінці вирощування був проведений контрольний забій і відібрані зразки внутрішніх органів для лабораторних досліджень.

Після забою визначали: забійну масу тварин, масу туші, вихід туші, забійний вихід, морфологічний склад трьохреберного відрубу туш, масу внутрішніх органів.

Фізико-хімічні показники якості м'яса вивчали в найдовшому м'язі спини, взятому над 9-13 хребцями. При цьому зразки м'яза препарували, відділяючи жирову і сполучну тканину, двічі пропускали через м'ясорубку і досліджували за методиками. Вологу, жир і азот визначали загальноприйнятими методиками зоохіманалізу; водоутримуючу здатність та ніжність - методом пресування за Грау і Гамм, в модифікації В. Воловинської та Б. Кельман; інтенсивність забарвлення - колориметричним методом за Февсоном і Кирсаммером; активну кислотність (рН) - потенціометричним методом на універсальному рН-метрі ОП-204/1; показник мармуровості - методом ВНДІМП; калорійність - розрахунковим методом, на основі даних хімічного складу м'яса (вміст жиру і білка); вміст триптофану - за Спайзом і Чемберзом, в модифікації Геллера; повноцінні та сполучнотканинні білки - за В.І. Соловйовим та Г.Н. Кузнецовою; жирні кислоти - методом газохроматографічного аналізу на хроматографі „Хром-5”.

Морфологічні показники внутрішніх органів тварин визначені загальноприйнятими методами. Гістологічні дослідження зразків внутрішніх органів свиней проведені після фіксації в 10-процентному нейтральному формаліні і наступних таких операціях: промивка, зневоднення в спиртах і хлороформі, заливка в парафін, виготовлення зрізів на мікротомі, забарвлення їх гематоксилін-еозином і дослідження на мікроскопі МББ-1А.

Каріометричні дослідження внутрішніх органів проведені при допомозі мікроскопу МББ-1А під масляною імерсією при збільшенні бінокулярної насадки 1,6х.

Відібрані зразки кардіальної, фундальної та пілоричної зон шлунка, а також голодної та ободової кишок фіксували в формаліні. Морфометрію стінки, слизової та серозно-м'язової оболонок проводили на стереоскопічному мікроскопі МБС-9, користуючись лінійкою окуляр-мікрометра.

Перетравність поживних речовин раціону досліджували за методикою Інституту свинарства УААН (2002).

При дослідженні морфологічних та біохімічних показників крові свиней використані методики, викладені і спеціальних довідниках.

Біометрична обробка цифрового матеріалу проведена за М.О. Плохінським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Відгодівельні показники. Дослідження показали, що включення в склад підкормки підсисним поросятам мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3 в дозах 0,5, 1,0 та 1,5 г на голову за добу має позитивний вплив на їх продуктивність (табл. 2). Але кращі показники одержані за доз препарату 1,0 та 1,5 г на голову за добу - середньодобові прирости збільшуються на 35-29 г, або на 18,4-15,2%, зростають також показники маси гнізда, збереженості поросят за підсисний період. Підвищена енергія росту поросят дослідних груп зберігається і в наступний період їх вирощування.

На ранньовідлучених поросятах результати згодовування різних доз МЕК-БТУ-3 одержані дещо інші. Доза препарату 0,5 г на голову за добу продуктивного ефекту не дала. При 1,0 г препарату в раціоні одержано також невірогідне збільшення середньодобових приростів на 4,7%. Лише за дози 1,5 г препарату на голову за добу одержано суттєве збільшення середньодобових приростів - на 42 г, або на 10,9 % (Р < 0,05) в порівнянні до контролю.

Таблиця 2

Продуктивність молодняку свиней в основний період досліду

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2	3	4
Доза препарату, г/гол. за добу	-	0,5	1,0	1,5
Дослід 1. Підсисні поросята
Кількість поросят при народженні, гол.	12,3±0,54	12,0±0,47	12,6±0,27	12,3±0,27
Маса гнізда, кг	15,25±0,44	14,4±0,14	16,0±0,6	15,13±1,03
Маса одного поросяти, кг	1,24±0,04	1,2±0,05	1,27±0,02	1,23±0,06
Кількість поросят при відлученні в 45 діб, гол.	10,6±0,54	11,0±0,47	11,3±0,72	11,6±0,27
Маса гнізда, кг	104,12±2,54	112,2±4,24	129,2±0,16	128,76±10,4
Маса одного поросяти, кг	9,8±0,26	10,3±0,76	11,4±0,34хх	11,1±0,43х
Приріст за 45 діб: загальний, кг	8,5±0,27	9,1±0,81	10,13±0,32	9,87±0,49
середньодобовий, г	190±5,93	202±17,9	225±7,04хх	219±11,01
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	3,0	2,82	2,53	2,60
Збереженість поросят, %	86,18±4,42	91,66±0,33	89,68±6,44	94,3±4,9
Дослід 2. Ранньовідлучені поросята
Жива маса: на початок періоду, кг	11,49±0,45	11,50±0,50	11,36±0,43	11,40±0,89
на кінець періоду, кг	46,05±1,38	45,88±1,12	47,54±3,07	49,74±1,27
Тривалість періоду, діб	90	90	90	90
Приріст: загальний, кг	34,56±1,18	34,38±0,84	36,18±1,09	38,34±1,07х
середньодобовий, г	384±12	382±9	402±12	426±12х
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	4,11	4,13	3,93	3,71
Забійна маса, кг	82,1±1,03	80,0±2,5	89,5±5,9	85,5±6,8
Маса туші, кг	62,4±0,97	60,15±1,8	66,4±0,59х	63,9±2,8
Вихід туші, %	54,69±1,23	53,28±0,49	54,34±2,4	54,24±2,7
Маса внутрішнього жиру, кг	1,42±0,17	1,3±0,08	1,7±0,1	1,55±0,09
Дослід 3. Молодняк на вирощуванні
Жива маса: на початок періоду, кг	23,1±0,62	22,9±0,7	22,8±0,73	23,2±0,79
на кінець періоду,кг	61,53±0,97	69,61±0,69хх	67,71±1,76хх	67,21±1,19хх
Тривалість періоду, діб	90	90	90	90
Приріст: загальний, кг	38,43±1,17	46,71±0,63ххх	44,91±1,62хх	44,01±1,17хх
середньодобовий, г	427±13	519±15ххх	499±18хх	489±13хх
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	6,65	5,47	5,69	5,80
Забійна маса, кг	78,73±7,9	89,53±3,27	89,73±5,57	90,28±3,64
Забійний вихід, %	72,03±2,4	73,7±2,11	69,77±7,76	74,42±4,37
Маса туші, кг	60,63±6,5	70,12±3,02	71,13±4,42	70,81±3,49
Вихід туші, %	55,47±2	57,7±2,06	55,31±8,46	58,37±3,99
Дослід 4. Молодняк на відгодівлі
Жива маса: на початок періоду, кг	65,90±0,88	66,10±0,78	65,86±0,87	64,90±0,83
на кінець періоду, кг	107,8±2,6	109,3±2,2	114,3±1,6	115,8±2,3
Приріст: валовий, кг	41,9±2,2	43,2+1,8	48,4+1,4х	50,9+1,6хх
середньодобовий,г	566±30	583+25	654+19х	688+22хх
Витрати корму на 1 кг приросту, корм.од.	6,0	5,83	5,19	4,94
Забійна маса, кг	82,32±4,0	84,43±6,3	90,87±4,3	92,05±5,2
Забійний вихід, %	78,77±4,0	79,65±2,1	82,6±1,9	81,6±0,95
Маса туші, кг	61,55±2,9	64,58±4,1	68,07±4,0	68,13±3,7
Вихід туші,%	59,17±2,7	60,92±1,3	62,56±1,7	60,20±0,6
Маса внутрішнього жиру, кг	1,64±0,3	1,57±0,21	2,05±1,31	2,47±0,26

Досить ефективним виявилось використання різних доз препарату молодняку свиней на вирощуванні. Середньодобові прирости в основний період досліду збільшуються за всіх трьох доз препарату в раціоні. Навіть при дозі 0,5 г на голову за добу різниця в приростах відносно контролю високовірогідна (Р < 0,001).

В заключний період вирощування кращою енергією росту характеризувались тварини, що споживали 1,0 та 1,5 г препарату в раціоні. Їх прирости були відповідно на 18,5 та 13,1% вищими, ніж в контрольній групі.

На відгодівельному поголів'ї кращі показники одержані за доз 1,5 г на голову за добу - середньодобові прирости збільшуються на 122 г, або на 21,5%. При дозі препарату 1,0 г - різниця в приростах відносно контролю також вірогідна (Р < 0,05). Цілком закономірно, що витрати корму на 1 кг приросту зменшуються у всіх дослідах при збільшенні середньодобових приростів.

Отже, за рівнем середньодобових приростів найкращі результати одержані в усіх чотирьох дослідах при дозі препарату 1,5 г на голову за добу.

Забійні показники. В дослідах на ранньовідлучених поросятах та на вирощуванні забій тварин був проведений після заключного періоду при досягненні живої маси 100-120 кг. Тому істотної різниці в показниках забою можна не сподіватись. Адже ферментні препарати тварини одержували протягом перших трьох місяців досліду, а в наступному всі вони перебували на основному раціоні до забою.

В досліді на відгодівлі забій тварин проводився безпосередньо після припинення згодовування препарату при живій масі 110-115 кг.

У свиней на відгодівлі за доз препарату 1,0 та 1,5 г на голову за добу забійна маса збільшується на 10,4-11,8%, відповідно збільшувалась і маса туші. Звертає увагу значне збільшення маси внутрішнього жиру - на 22,7 та 28,1% (в третій і четвертій групах). Враховуючи цей показник в попередніх дослідах, можна заключити, що мультиензимна композиція МЕК-БТУ-3 в раціонах свиней зумовлює інтенсифікацію ліпідного обміну. Це в певній мірі узгоджуються з специфічністю дії ферментів досліджуваного препарату, яка спрямована на розщеплення сполук переважно вуглеводного складу кормів раціону. А надлишок вуглеводів перетворюється в жир.

М'ясо-сальні показники. У відгодівельних тварин споживання різних доз ферментного препарату не має вірогідного впливу на морфологічний склад трьохреберного відрубу туш, зумовлює тенденцію до збільшення середньої товщини підшкіряного шпику, що має позитивну кореляцію із збільшенням маси внутрішнього жиру в тушах свиней дослідних груп. Фізико-хімічні показники м'язової тканини свідчать про вірогідні зміни лише в третій групі, де збільшення вмісту зв'язаної вологи супроводжується зменшенням кількості вільної (Р < 0,05), за практично однакового з контролем рівня загальної вологи (табл. 3). М'ясо дослідних тварин мало інтенсивніше забарвлення відносно контролю.

Післядія згодовування молодняку свиней різних доз ферментного препарату МЕК-БТУ-3 в досліді з ранньовідлученими поросятами не має вірогідного впливу на зміну показників морфологічного складу туші, товщини підшкіряного шпику та більшості фізико-хімічних показників якості м'язової тканини. Тенденція до змін полягає в тому, що із збільшенням забійної маси у дослідних тварин, відповідно збільшується і маса трьохреберного відрубу туш та товщина підшкіряного шпику.

Таблиця 3

Фізико-хімічні показники якості м'яса свиней на відгодівлі

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2	3	4
Загальна волога,%	73,12±0,38	72,8±0,22	73,94±0,32	73,11±0,31
в т.ч. вільна,%	22,02±0,42	24,2±1,42	19,45±0,77	20,52±1,14
зв'язана,%	51,1±0,56	48,61±4,2	54,49±1,0х	52,59±1,01
Суха речовина,%	26,88±0,4	27,19±0,19	26,06±0,81	26,89±0,32
pН	4,97±0,26	4,93±0,19	5,05±0,3	5,07±0,16
Інтенсивність забарвлення,е.100	15,8±0,29	16,4±0,34	18,3±0,54х	16,8±0,4
Ніжність,см2/г загального азоту	234±12	254±30	252±19	245±22
Мармуровість,коеф.	23,95±1,4	24,61±2,75	24,45±2,09	25,2±5,2
Калорійність,кДж.	7268±3,2	7377±1,5	7088±2,5	7314±0,63
Азот загальний,%	3,31±0,51	3,32±0,3	3,17±0,43	3,27±0,12
Азот білковий,%	2,98±0,22	2,99±0,3	2,84±0,47	2,94±0,14
Білок,%	18,64±0,66	18,73±0,4	17,73±0,49	18,38±1,4
Жир,%	7,14±1,2	7,36±1,1	7,23±1,3	7,4±1,7

Тенденція до змін полягає у збільшенні маси відрубу, виходу м'яса в ньому і зменшення виходу сала. За більшістю ознак, що характеризують якість м'яса, істотних змін між групами немає. Але із збільшенням вмісту білка в м'язовій тканині в дослідних групах, кількість жиру зменшується, що є позитивним явищем. Отже, досліджуваний кормовий фактор не має негативного впливу на м'ясо-сальні показники свиней.

Перетравність і кров. При згодовуванні мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3 спостерігається її позитивний вплив практично на всі показники перетравності поживних речовин корму (табл. 4).

Істотним було збільшення коефіцієнтів перетравності клітковини, в меншій мірі - сирого жиру та протеїну. Не зазнали змін відносно контролю показники перетравності безазотистих екстрактивних речовин.

Відзначається також позитивний баланс азоту у дослідних тварин.

При порівняно однаковому споживанні азоту у тварин дослідної групи було кращим його використання в організмі - як від прийнятого, так і від перетравленого. Це в певній мірі узгоджується із збільшенням приростів тварин в процесі проведення досліду.

Гематологічні показники досліджувались на ранньовідлучених поросятах та молодняку на відгодівлі. Одержані дані свідчать про те, що досліджувана кормова добавка не впливає на кількість еритроцитів в крові тварин обох дослідів.

У відгодівельного молодняку відсутня різниця між групами за кількістю лейкоцитів, гемоглобіну, кольоровим показником, а кількість базофілів збільшується (табл.5).

Таблиця 4

Показники перетравності поживних речовин раціону та баланс азоту

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2
Коефіцієнт перетравності, %
Суха речовина	81,41±0,68	83,75±1,90
Органічна речовина	84,62±0,66	84,77±1,82
Сирий протеїн	78,72±1,08	81,83±2,07
Сирий жир	75,91±1,07	77,86±1,59
Сира клітковина	40,50±3,25	61,24±5,25хх
БЕР	88,15±0,39	88,95±1,4
Баланс азоту
Одержано азоту з кормом, г	50,68±5,44	51,14±1,36
Виділено з калом, г	8,67±1,28	6,54±1,67
Перетравлено, г	42,1±1,2	44,6±0,45
Виділено з сечею, г	11,49±0,16	9,0±0,76х
Відкладено в організмі, г	30,52±2,54	35,6±1,5х
Засвоєно: від прийнятого, %	60,22±2,35	69,6±2,74х
від перетравленого, %	72,64±4,1	79,8±2,08

З біохімічних показників не одержано суттєвих змін за вмістом загального білка, кальцію, фосфору.

Таблиця 5

Гематологічні показники свиней на відгодівлі

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2	3	4
Еритроцити, 1012/л	7,20±0,12	7,25±0,23	7,37±0,18	7,35±0,17
Гемоглобін, г/л	116,5±4	114,5±10	115,2±1,4	112,0±7
Кольоровий показник	0,81±0,01	0,79±0,04	0,78±0,01	0,83±0,01
Лейкоцити, 109/л	11,05±0,13	11,3±0,09	11,0±0,12	11,0±0,19
Лейкограма, %: базофіли	0,15±0	0,15±0,03	0,32±0,02хх	0,23±0,04ххх
еозинофіли	1,4±0,2	2,0±0,61	2,27±0,21	2,37±0,3х
Нейтрофіли: юні	1,18±0,15	1,13±0,05	1,25±0,19	1,37±0,18
паличкоядерні	2,5±0,25	2,75±0,54	2,25±0,55	2,75±0,41
сегментоядерні	31,0±2,12	36,5±1,03	33,5±0,25	35,0±0,87
лімфоцити	43,7±1,34	44,75±0,82	45,75±1,27	43,75±1,3
моноцити	3,5±0,56	3,0±0	3,25±0,22	3,5±0,56
Загальний білок, %	81,65±0,88	81,8±0,83	81,55±0,40	80,25±1,69
Кальцій, ммоль/л	290,7±5	292,5±7	292,7±17	288,7±8
Неорганічний фосфор, ммоль/л	153,7±8	161,5±16	167,0±14	169,5±29
Залізо, мкмоль/л	21,62±0,44	17,55±0,4	19,95±0,75	21,9±1,0
Білкові фракції, %
альбуміни	41,25±1,39	39,75±1,0	38,75±1,85	36,75±1,08
альфа-глобуліни	17,5±1,09	17,25±0,6	19,0±1,27	17,75±0,54
бета-глобуліни	18,75±1,39	19,75±0,8	21,5±1,79	22,75±0,65
гама-глобуліни	21,25±0,65	21,0±0,71	19,75±0,41	20,75±0,82

У ранньовідлучених поросят незначно підвищується вміст гемоглобіну, кольоровий показник і зменшується кількість лейкоцитів. За біохімічними показниками вірогідних змін не має, окрім тенденції до збільшення вмісту заліза, альбумінів, гама-глобулінів і зменшення частки альфа- та бета-глобулінів.

Внутрішні органи. Шлунок. У всіх трьох дослідах, де проводились контрольні забої, згодовування мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3 не має вірогідного впливу на масу шлунка. Але в різних функціональних зонах відбулась певна структурна перебудова. Так, в шлунках відгодівельних свиней споглядається загальна закономірність зменшення морфологічних показників в кардіальній зоні і збільшення їх в фундальній та пілоричній зонах, за окремими винятками (табл. 6).

Таблиця 6

Морфологічні показники шлунка та кишечника свиней на відгодівлі

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2	3	4
Шлунок
Маса, кг	0,81±0,06	0,76±0,5	0,88±0,03	0,84±0,06
Кардіальна зона
Стінка, мм	13,55±1,13	11,15±0,45	10,93±1,43	12,1±0,93
в т.ч. слизова оболонка, мм	3,08±0,24	2,10±0,31	2,48±0,32	2,50±0,33
серозно-м'язова оболонка, мм	10,47±1,12	9,05±0,69	8,45±1,73	9,58±1,18
Фундальна зона
Стінка, мм	5,32±0,44	5,90±0,32	5,77±0,12	6,80±0,47
в т.ч. слизова оболонка, мм	2,31±0,55	2,97±0,18	3,02±0,12	3,0±0,09
серозно-м'язова оболонка, мм	3,01±0,15	2,93±0,44	2,77±0,22	3,80±0,49
Пілорична зона
Стінка, мм	5,55±0,72	6,13±0,65	6,30±0,28	5,87±0,53
в т.ч. слизова оболонка, мм	1,27±0,20	1,23±0,09	1,85±0,27	1,0±1,05
серозно-м'язова оболонка, мм	4,28±0,71	4,90±0,6	4,45±0,15	4,37±0,46
Тонкий відділ кишечника
Маса, кг	1,41±0,15	1,4±0,04	1,54±0,11	1,56±0,09
Довжина, м	18,33±0,62	18,75±1,22	19,45±0,56	19,4±0,3
Товщина стінки порожньої кишки, мм	2,02±0,25	2,27±0,48	2,68±0,57	2,72±0,57
в т.ч. слизової оболонки, мм	1,42±0,15	1,66±0,17	2,08±0,12'	2,12±0,16*
серозно-м'язової оболонки, мм	0,6±0,13	0,73±0,12	0,59±0,19	0,6±0,15
Товстий відділ кишечника
Маса, кг	1,53±0,04	1,55±0,06	1,71±0,05*	1,79±0,13'
Довжина, м	4,87±0,15	4,90±0,25	5,05±0,06	4,97±0,08
Товщина стінки ободової кишки, мм	4,46±0,83	4,4±0,83	4,04±0,51	4,04±0,71
в т.ч. слизової оболонки, мм	3,18±0,83	3,21±0,72	2,98±0,42	3,08±0,65
серозно-м'язової оболонки, мм	1,29±0,06	1,2±0,12	1,05±0,1	0,96±0,08

Кишечник. У свиней на відгодівлі дія різних доз МЕК-БТУ-3 проявилась потовщенням слизової оболонки порожньої кишки, без вірогідних змін в структурах ободової кишки. Це відбулось на фоні збільшення маси обох відділів кишечника.

Згодовування різних доз препарату МЕК-БТУ-3 не має вірогідного впливу на зміну маси та довжини тонкого і товстого відділів кишечника молодняку свиней у досліді на ранньовідлучених поросятах. Відсутні вірогідні зміни стінки порожньої кишки, лише в ободовій спостерігається потоншення слизової оболонки і потовщення серозно-м'язової оболонки.

У досліді з молодняком на вирощуванні різні дози МЕК-БТУ-3 в раціоні зумовлюють тенденцію до збільшення маси тонкого і товстого відділів кишечника, без зміни довжини. В голодній кишці невірогідне зменшення товщини стінки відбулось за рахунок потоншення серозно-м'язової оболонки. В ободовій кишці дослідних тварин збільшується товщина як слизової, так і серозно-м'язової оболонок.

Інші внутрішні органи - печінка, підшлункова залоза, панкреатичні острівці та наднирники були досліджені за різних доз згодовування препарату МЕК-БТУ-3 у свиней на відгодівлі, тобто, без перерви між споживанням препарату і забоєм тварин (табл.7).

Печінка. Різні дози ферментного препарату не мають вірогодного впливу як на зміну маси залози, так і на каріометричні показники її структури - кількість та розміри ядер.

Щитоподібна залоза. Різні дози досліджуваного препарату в раціоні свиней не впливають на зміну маси залози та кількості фолікулів на 1мм^{2 .} Але із збільшенням дози препарату в раціоні збільшується діаметр фолікулів та висота фолікулярного епітелію.

В підшлунковій залозі збільшується маса, а також кількість і розміри ядер в панкреатичних острівцях.

Наднирники. Реактивність надниркових залоз при згодовуванні різних доз мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3 проявилась у збільшенні маси та каріометричних зрушеннях переважно в пучковій зоні кори та мозковій речовині. Фізіологічне значення цих змін полягає в тому, що збільшення маси пов'язують із гіпертрофічними процесами в цих залозах на екзогенний подразник, як стрес-фактор певної сили. А це є одна із фаз пристосувальної реакції в створених кормових умовах.

Різні дози препарату не мають вірогідного впливу на каріометричні показники клубочкової та сітчастої зон коркової речовини.

Отже, в надниркових залозах прореагували на кормовий фактор ті структури, які пов'язані із станом вуглеводного обміну. Якраз і на вуглеводний комплекс кормів в основному спрямована дія ферментів препарату МЕК-БТУ-3, підсиливши ензиматичну дію в організмі тварини. А це пов'язано з кращим засвоєнням поживних речовин корму, що позитивно вплинуло на продуктивність тварин.

Підсумовуючи одержані дослідні дані, можна зробити науково-практичний висновок про те, що формування продуктивності молодняку свиней при згодовуванні мультиензимної композиції МЕК-БТУ-3 супроводжується певними змінами показників обміну речовин і структур органів травної та ендокринної систем, які носять адаптивний характер.

Таблиця 7

Морфологічні показники залоз свиней на відгодівлі

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2	3	4
Печінка
Маса, кг	1,65±0,29	1,61±0,14	1,67±0,11	1,60±0,04
Кількість ядер на 1 мм2, шт.	3228±99	3316±106	3400±99	3430±34
Розмір ядер:діаметр, мкм	3,03±0,1	2,90±0,08	2,98±0,05	3,00±0,07
об'єм, мкм3	14,60	12,80	13,89	14,17
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	47,13	42,59	47,23	48,62
Підшлункова залоза
Маса, г	59,70±1,56	62,40±2,06	69,40±2,21хх	65,52±1,52х
Кількість ядер на 1 мм2, шт.	5888±42	5892±39	6020±102	6000±106
Розмір ядер діаметр, мкм	3,41±0,12	3,40±0,13	3,52±0,12	3,50±0,15
об'єм, мкм3	21,0	20,6	22,9	22,5
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	123,6	121,5	137,7	135,1
Панкреатичні острівці
Кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, шт.	3,6±0,13	3,7±0,15	3,9±0,14	3,7±0,11
Площа острівця, мкм2	4224±68	4200±56	4220±39	4200±30
Кількість ядер в острівці, шт.	48±4	56±2	74±6хх	66±5х
Розмір ядер:діаметр, мкм	2,87±0,04	2,79±0,08	2,94±0,08	3,12±0,09х
об'єм, мкм3	12,41	11,4	13,34	15,94
Кількість каріоплазми в острівці, мкм3	596	638	987	1052
Щитоподібна залоза
Маса, г	12,0±0,10	12,84±0,08	12,44±0,06	12,22±0,12
Кількість фолікулів на 1 мм2, шт.	55±3,9	58±4,4	53±2,5	57±3,3
Діаметр фолікулі...

Подобные документы

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней

  Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
  
  дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009
  

• Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"

  Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.
  
  дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Терплюка Л.В. Рожищенського району Волинської області

  Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.
  
  дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015
  

• Особливості різних видів відгодівлі свиней

  Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011
  

• Теоретичні та практичні аспекти використання білково-вітамінних мінеральних добавок у свинарстві

  Загальна характеристика та принципи розробки рецептів кормових добавок, особливості їх використання в годівлі свиней. Оцінка впливу згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят, їх наступну продуктивність.
  
  дипломная работа [90,4 K], добавлен 24.02.2012
  

• Технологія відтворення, утримання та годівлі свиней в умовах сільськогосподарського підприємства

  Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
  
  дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013
  

• Розведення свиней

  Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.
  
  курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011
  

• Технологія утримання молодняка свиней в умовах СТОВ "Чапаєва" Диканського району

  Біологічні особливості свиней. Швидкість росту і витрати кормів. Суть інтенсивної технології виробництва свинини. Вивчення технології утримання груп свиней в умовах господарства. Особливості годівлі холостих і супоросних свиноматок, вирощування поросят.
  
  дипломная работа [62,6 K], добавлен 25.10.2011
  

• Нормована годівля свиней

  Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Аскаридоз свиней

  Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
  
  реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010
  

• Воспроизводство стада свиней на товарной ферме

  Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.
  
  курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014
  

• Влияние кормления на рост и развитие свиней

  Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.
  
  курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012
  

• Роль концентрованих кормів у забезпеченні повноцінної годівлі тварин

  Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013
  

• Биологические и хозяйственные особенности свиней. Туклинская порода свиней

  Рассмотрение биологических особенностей свиней. Изучение качественных показателей свиного мяса. Оценка общего вида животного, пропорциональности его телосложения, развития костяка и мускулатуры. История выведения туклинской породы свиней П. Кудрявцевым.
  
  реферат [621,1 K], добавлен 21.01.2012
  

• Промышленное скрещивание свиней

  Преимущество селекции и скрещивания для улучшения мясных качеств свиней. Морфологический состав туш. Мясная продуктивность помесных свиней, полученных на основе скрещивания пород СМ–1 и Ландрас. Мясные, откормочные и убойные качества чистопородных свиней.
  
  курсовая работа [43,6 K], добавлен 25.01.2015
  

• Відтворення поголів’я свиней

  Шляхи підвищення поголів’я свиней у дочірньому підприємстві фірми "Деметра", характеристика виробничих груп свиней і правила комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок. Підвищення ефективності осіменіння маток, форми штучного осіменіння.
  
  курсовая работа [43,1 K], добавлен 08.06.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам