М’ясні якості свиней при згодовуванні комбінованого силосу з включенням зеленої маси амаранту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

06.02.02 - Годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Тема:

М'ясні якості свиней при згодовуванні комбінованого силосу з включенням зеленої маси амаранту

Васильєв Руслан Олександрович

Львів - 2009



Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Інституті агроекології Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, член - кореспондент УААН Славов Володимир Петрович, Житомирський національний агроекологічний університет, професор кафедри моніторингу навколишнього природного середовища.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Костенко Володимир Миколайович, Вінницький національний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі тварин, технології кормів та рибництва.

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Савченко Майя Григорівна, Інституту Полісся УААН, старший науковий співробітник.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Слобода



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основою розвитку тваринництва взагалі і свинарства зокрема, є вдосконалення технологій, одним із головних елементів яких є деталізована годівля, що дає можливість тваринам реалізувати свій генетичний потенціал.

Основними типами годівлі свиней у країнах Заходу є сухий, концентратний. Це дозволяє отримувати високі прирости живої маси підсвинків при малих затратах кормів. Проте використання даних типів годівлі вимагає включення в раціони дорогих доповнювачів, якість свинини при цьому є невисокою, а вартість добавок значно здорожує раціони.

Сьогодні в Україні понад 70% свинини виробляється в особистих селянських господарствах, де тварин годують згідно раціонів, які складаються з двох - трьох кормів та різних балансуючих кормових добавок. Тому в час дефіциту енергоресурсів, невисоких врожаїв зернових, злакових та бобових культур, доцільно використовувати в раціонах свиней нові в умовах Полісся України, дешеві, високоенергетичні кормові засоби.

Пошук альтернативних кормових засобів і способів їх приготування, які були б високоврожайними, дешевими, біологічно повноцінними, екологічно чистими, здатними ефективно впливати на продуктивність тварин та заміняти частину зернових кормів - є актуальною проблемою. Останнім часом велика увага приділяється нетрадиційним культурам родини амарантових (Amaranthus L). Результати досліджень В.І. Гноєвого (1998), П.З. Столярчука (1998), С.Е. Дроздова (1998), О.М. Слободи (1998) та інших свідчать про те, що зелена маса амаранту містить 3,5-4,3% протеїну, який за амінокислотним складом наближається до «ідеального протеїну» для свиней, завдяки високому вмісту незамінних амінокислот, особливо лізину.

Амарант - культура, яка не вивчена як компонент в складі комбінованих силосів для свиней в зоні Полісся України. Наукову та практичну цінність має вивчення технологій приготування та використання комбісилосів з включенням зеленої маси амаранту в якості монокорму в раціонах молодняку свиней на відгодівлі. На даний час нема єдиної думки щодо оптимальних співвідношень компонентів в складі силосів, норм їх згодовування, впливу на перетравність і використання поживних речовин, м'ясні і забійні якості молодняку свиней.

Ці обставини обумовили вибір теми досліджень

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно тематичних планів Інституту агроекології УААН за наступною науково-технічною програмою: «Теоретично обгрунтувати і розробити практичні заходи щодо екологобезпечного використання природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів з метою забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва і покращення якості умов життя людини на період 2001-2005рр.» (№ДР 0101U003298), підпрограма «Теоретично обґрунтувати і застосувати на практиці засоби та методи генетики, екології та біотехнології для цілеспрямованого формування генетичної компоненти та біорізноманітності сталих агроекосистем» (№ДР 0101U003297).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - експериментально обґрунтувати можливості приготування і ефективного використання молодняком свиней на відгодівлі комбінованих силосів, які виготовлені з включенням зеленої маси амаранту, та вивчити їх вплив на продуктивність, обмін речовин, відгодівельні та м'ясо-сальні якості молодняку свиней в умовах Полісся України.

Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- дослідити фенологічні показники, урожайність та хімічний склад зеленої маси амаранту по фазах росту і розвитку;

- розробити рецепти силосів та визначити оптимальну кількість зеленої маси амаранту в складі комбінованих силосів для молодняку свиней на відгодівлі стосовно умов Полісся України;

- вивчити біохімічний і хімічний склад комбінованих силосів в лабораторних і виробничих умовах, провести їх порівняльну оцінку;

- дослідити вплив згодовування комбінованих силосів на ефективність використання кормів, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі молодняку свиней;

- провести порівняльну оцінку продуктивності молодняку свиней на відгодівлі;

- вивчити забійні та оцінити м'ясо-сальні якості туш піддослідних свиней;

- проаналізувати хімічний склад найдовшого м'язу спини свиней з дегустаційною оцінкою;

- дослідити окремі морфологічні і біохімічні показники крові;

- дати оцінку економічної ефективності використання комбінованих силосів у раціонах відгодівельних свиней;

- провести виробничу перевірку використання комбінованих силосів, запропонувати виробництву їх оптимальну кількість в раціонах молодняку свиней, що гарантує економію зернових компонентів в умовах Полісся України.

Об'єкт дослідження: фази росту і розвитку амаранту, свині великої білої породи, комбіновані силоси, обмін речовин, м'ясні та забійні показники свиней.

Предмет дослідження: комбіновані силоси, їх біохімічний склад, обмін речовин (перетравність, баланс азоту, кальцію і фосфору), продуктивність тварин та якість продукції, фізіологічний стан організму тварин залежно від факторів, що вивчаються.

Методи дослідження: польові (фенологічні показники росту і розвитку амаранту в залежності від фази), зоотехнічні (науково-господарські досліди, рецепти комбінованих силосів, їх якість, продуктивність, оплата корму, забійні якості), фізіологічні (перетравність поживних речовин, баланси азоту, кальцію і фосфору), хімічні (хімічний склад кормів, м'язової тканини), біохімічні (показники комбінованих силосів), гематологічні показники, економічні (ефективність використання комбінованих силосів), аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів), статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень) та виробнича апробація.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексних досліджень фенологічних показників, хімічного складу зеленої маси амаранту по фазах росту і розвитку, біохімічного та хімічного складу комбісилосів з включенням амаранту та їх впливу на використання відгодівельними свинями енергії поживних речовин в умовах Полісся України вперше:

- встановлено оптимальну фазу скошування зеленої маси амаранту для приготування комбінованих силосів, розроблено їх рецептуру;

- експериментально обґрунтована доцільність, розроблені норми введення комбінованих силосів з включенням зеленої маси амаранту в раціони відгодівельних свиней, вивчено їх вплив на продуктивність тварин, ефективність використання кормів, відгодівельні та м'ясо-сальні якості.

На основі проведених досліджень обґрунтовані найбільш ефективні дози введення за енергетичною поживністю комбінованих силосів з включенням зеленої маси амаранту в раціони свиней на відгодівлі, доведена доцільність їх використання.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що максимальний урожай зеленої маси амаранту (245,5 ц/га) та вихід сухої речовини (62,5 ц/га) отримано у фазу воскової стиглості. До складу комбінованих силосів в умовах Полісся України доцільно включати 26% або 20% зеленої маси амаранту та згодовувати такий силос свиням на відгодівлі до 55% або 75% за загальною поживністю. Це дозволяє підвищити середньодобові прирости на 10,1-17,0%, знизити витрати кормів на 1кг приросту живої маси на 13,8-16,6%, в тому числі концентрованих кормів на 10,6-11,1% і за період відгодівлі зекономити на 1 голову 35,5-37,0кг зернофуражу.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтована наукова концепція, сформована мета роботи та розроблені основні етапи проведення досліджень згідно затвердженої теми. Дисертантом самостійно проведено експериментальні дослідження, опрацьовано літературні джерела за темою дисертації, освоєно необхідні методи досліджень, біометрична обробка, аналіз та інтерпретація одержаних результатів, написано та підготовлено дисертаційну роботу до захисту. Проведенню досліджень сприяли працівники лабораторії Науково-дослідного інституту регіональних екологічних проблем Житомирського національного агроекологічного університету та Обласної лабораторії ветеринарної медицини. Розробка програми досліджень та її виконання здійснювались спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на щорічних засіданнях Вченої ради Інституту агроекології та засіданнях кафедри годівлі тварин і технології кормів Житомирського національного агроекологічного університету (2001-2008 рр.). Результати досліджень доповідались і були схвалені на:

1. міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми живлення тварин, технології кормів та шляхи їх вирішення» в національному агроекологічному університеті (м. Житомир, 2008 р.);

2. міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» в Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького (м. Львів, 2009 р.);

3. міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку зоотехнічної науки» Республіканське унітарне підприємство «Науково-практичний центр національної академії наук Білорусії по тваринництву» (м. Жодіно, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 4 працях, з них наукових статей - 3; 1 - матеріали конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методики досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу, узагальнення, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел і додатків. Дисертація викладена на 173 сторінках комп'ютерного тексту, містить 36 таблиць, 15 рисунків та 20 додатків на 27 сторінках. Список літератури нараховує 304 найменувань, з яких 19 - іноземних авторів.

Матеріал та методика досліджень

Відповідно до мети досліджень робота виконувалася в три етапи:

1 етап - польові дослідження;

2 етап - технологічні дослідження;

3 етап - вивчення ефективності використання зеленої маси амаранту в складі комбінованих силосів при відгодівлі молодняку свиней.

Експериментальні польові дослідження проводили в умовах вирощування амаранту на дослідному полі Житомирського національного агроекологічного університету протягом 2001-2003 років на ділянці площею 5 га. В процесі досліджень проводили фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, вивчали висоту рослин амаранту по фазах вегетації. Визначали урожайність, відбирали середні проби на початку викидання волоті, цвітіння, молочної, воскової стиглості амаранту. Відбирали середні проби зеленої маси конюшини червоної другого укосу, яка також використовувалась для приготування комбінованого силосу. Облік урожаю проводили за фазами вегетації методом контрольного укосу, відбирали середні зразки для визначення хімічного складу.

В зеленій масі амаранту та конюшини визначали вміст сухої речовини, сирого протеїну, сирої клітковини, сирого жиру, БЕР, золи за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу (Петухова Е.А. и др., 1981). Одержані результати були використанні при розробці рецептів комбінованих силосів та кормових раціонів.

Заготівлю силосів у лабораторних і виробничих умовах проводили у 2002-2003 роках на кафедрі годівлі тварин і технології кормів та в навчально- дослідному господарстві “Україна” Черняхівського району Житомирської області за методикою Зафрена С.Я., (1968). Проводили органолептичну оцінку силосів, а також, визначали їх біохімічний та хімічний склад.

Дослідження по ефективності згодовування комбінованих силосів в раціонах молодняку свиней на відгодівлі, апробацію одержаних результатів провели в умовах навчально-дослідного господарства „Україна” Житомирського національного агроекологічного університету/ м. Житомир /.

Було проведено два науково-господарських досліди в умовах зимово-весняного періоду 2003-2004 років на молодняку свиней великої білої породи. Дослідження проводили за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема проведення дослідів

Групи тварин	Кількість голів	Періоди досліду
		зрівняльний	дослідний
1 - контрольна	14/12*	ОР (дерть ячмінна, дерть горохова, сироватка) + комбісилос з конюшини №1	ОР + 30% по поживності комбісилос з конюшини №1
ІІ - дослідна	14/12*		ОР + 30% по поживності комбісилос з амаранту №2
ІІІ - дослідна	14/12*		ОР + 55% по поживності комбісилос з амаранту №3
ІV - дослідна	14/12*		ОР + 75% по поживності комбісилос з амаранту №4

*у чисельнику перший дослід, у знаменнику - другий

Основним методичним прийомом постановки дослідів був прийнятий метод аналогічних груп (Овсянников О.І., 1976). При формуванні груп враховували живу масу тварин, їх вік, стать, породу. Годівля тварин здійснювалась у відповідності із загальноприйнятими нормами із щоденним обліком згодованих кормів. Раціони складалися згідно з існуючими нормами годівлі з урахуванням живої маси, продуктивності тварин. Для тварин всіх піддослідних груп були створені аналогічні умови годівлі та утримання. Годівлю проводили двічі на добу.

Динаміку живої маси піддослідних свиней визначали шляхом індивідуального щомісячного зважування на початку і в кінці кожного періоду. За результатами обліку спожитих кормів і приростів визначали витрати кормів на 1кг приросту в кормових одиницях. Для аналізу закономірностей росту тварин використовували похідні величини - абсолютний приріст і середньодобовий приріст в грамах.

З метою вивчення перетравності поживних речовин, особливостей обміну азоту, кальцію та фосфору на фоні науково-господарських експериментів провели два фізіологічних досліди згідно загальноприйнятих у свинарстві методик. Балансові досліди проводились на молодняку свиней живою масою 60кг в першому досліді та вагою 100-110 кг в другому. У кормах, калі, сечі визначали вміст сухої речовини, азоту, протеїну, жиру, клітковини, золи, кальцію та фосфору за загальноприйнятими методиками (Петухова Е.А. и др., 1981).

Якість кормів та їх хімічний склад визначали в лабораторії Науково - дослідного інституту регіональних екологічних проблем Житомирського національного агроекологічного університету. Дослідження крові, м'яса виконані в Житомирській обласній лабораторії ветеринарної медицини.

Фізіолого-біохімічний стан молодняку свиней оцінювали за показниками крові. У крові визначали загальний білок рефрактометричним методом на рефрактометрі ВТУ та білкові фракції експрес-методом; концентрацію гемоглобіну за допомогою гемометра Салі, кількість еритроцитів та лейкоцитів - в лічильній камері Горяєва.

З метою визначення забійних якостей піддослідних тварин по закінченню дослідів було проведено контрольний забій по 3 голови з кожної групи. При цьому визначали забійну масу, кг; забійний вихід, %; товщину шпику (на рівні 6-7 грудних хребців), мм.

Морфологічний аналіз туш (вихід м'яса, сала, кісток) визначали шляхом обвалування туш в м'ясо-переробному цеху навчально-дослідного господарства «Україна» Житомирського національного агроекологічного університету.

Оцінка продуктів забою проводилась за методиками А.М. Паливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького (1997). Хімічний склад найдовшого м'язу спини визначали за показниками: кількість загальної вологи, вміст жиру, вміст протеїну, вміст золи. Дегустацію м'яса та бульйону проводили за методикою А.М. Паливоди (1977). На основі даних хімічного аналізу зразків м'яса розраховували його калорійність за формулою: К=[С - (Ж + З)] х 41 + Ж х 93 де, К - калорійність, ккал/кг; С - суха речовина, %; Ж - вміст жиру, %; З - вміст золи,%; 41-калорійність 100г білку, ккал; 93-калорійність 100г жиру, ккал.

Економічну ефективність використання комбінованих силосів з включенням зеленої маси амаранту при відгодівлі свиней визначали розрахунковим методом за реалізаційними цінами 2008 року. Експериментальний цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики за Н.О. Плохінським (1969) в середовищі MS Оffice 2003 та статистичного пакету SPSS 15.0. Вірогідність одержаних результатів та відмінності між групами визначали за допомогою критеріїв Стьюдента. Для показу вірогідності в таблицях прийняті умовні позначення: Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001, в роботі, відповідно, позначені зірочками (*; **; ***;).

Результати власних досліджень

Урожайність та хімічний склад зеленої маси амаранту по фазах росту і розвитку. Встановлено характерні чотири періоди росту і розвитку амаранта в умовах Полісся України.

Інтенсивний приріст амаранту спостерігався у фазу бутонізації (3, 4 декади). В цей період прирости рослин по роках (2001-2003 рр.) становили, см: 17-30,9; 16,8-30,4; 15,9-29,7, в середньому за три роки - 16,6-30,3.

Середньодобовий ріст рослин за вегетаційний період коливався від 1,4 до 1,51см, а за три роки склав 1,44см.

Урожайність зеленої маси амаранту у роки спостережень різко коливалась. В середньому за три роки максимальний урожай зеленої маси амаранту отримано у фазу воскової стиглості - 245,5ц/га.

Найбільший приріст зеленої маси відбувався в період від фази викидання волоті до цвітіння. Найнижчий добовий приріст зеленої маси одержано у 2003 році - 2,3 ц/га, або на 0,3 - 0,35 ц/га менше ніж у 2001-2002 роках.

Аналіз хімічного складу зеленої маси амаранту показав, що вміст поживних речовин в рослинах, зібраних у різні фази росту і розвитку, коливався залежно від кліматичних умов та фаз розвитку. Максимальний вміст поживних речовин у зеленій масі амаранту одержано у фазі цвітіння, а у зеленій масі конюшини червоної у фазі бутонізації.

Вплив фаз росту і розвитку на продуктивність амаранту відображають показники вмісту сухої речовини у зеленій масі. (рис. 1).

Рис. 1 Вміст сухої речовини в зеленій масі амаранту

Вміст сухої речовини у зеленій масі амаранту збільшувався по мірі старіння рослин, і в середньому за три роки за фазами вегетації становив від 20,7 до 25,4%. Вихід сухої речовини з 1га посівів в середньому за три роки за фазами росту становив від 24,01 до 62,54 ц/га.

Вміст сирого протеїну найвищим був у фазі початку викидання волоті і в середньому за три роки становив-24,7%, а по мірі росту і розвитку рослин поступово зменшувався до 14,2% у фазу воскової стиглості. По мірі росту рослин і збільшення вегетативної маси вихід сирого протеїну з одиниці площі збільшувався і складав в середньому за фазами вегетації від 5,93ц/га до 8,92ц/га.

Максимальне накопичення сирої клітковини в рослинах відмічено у фазу воскової стиглості у 2001р-20,8%. Вихід сирої клітковини з одиниці площі по мірі старіння рослин зростав і складав в середньому за фазами вегетації від 2,67ц/га до 12,09ц/га. Вихід кормових одиниць в середньому за три роки у фазу цвітіння становив 31,9ц/га.

Характеристика комбінованих силосів. Відповідно до схеми проведення дослідів було заготовлено 4 рецепти лабораторних і виробничих комбісилосів, склад яких наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Рецепти експериментальних комбінованих силосів, % за масою

Компоненти силосів	Рецепти силосів
	№1	№2	№3	№4
Зелена маса конюшини червоної	39	-	-	-
Зелена маса амаранту	-	39	26	20
Гарбузи кормові	9	9	12	12
Буряк кормовий з гичкою	33	33	36	36
Полова лляна	3	3	3	3
Дерть ячмінна	16	16	23	29

Вміст кормових одиниць в 1кг виробничих силосів (№3, №4) з включенням зеленої маси амаранту був на 22,5 і 32,2%, та 26,6 і 46,6%, а обмінної енергії на 31,6 і 43,6% та 31,5 і 47,9% вище у порівнянні з комбінованим силосом з конюшини (рецепт (№1) табл. 3.

Таблиця 3

Хімічний склад комбінованих силосів, заготовлених у виробничих умовах, г/кг

Поживні речовини	Рік заготівлі
	2002	2003
	Рецепти силосів
	№1	№2	№3	№4	№1	№2	№3	№4
Кормових одиниць, кг	0,31	0,31	0,38	0,41	0,3	0,3	0,38	0,44
Обмінної енергії, МДж	3,48	3,57	4,58	5,00	3,46	3,66	4,55	5,12
Сухої речовини	280	290	320	360	270	280	320	360
Сирого протеїну	39,3	44,3	46,1	50,5	39,9	44,6	46,8	50,9
Перетравного протеїну	26,4	30,5	31,2	33,9	27,2	31,1	31,8	34,2
Сирого жиру	8,51	8,60	8,95	9,71	8,65	8,53	9,12	9,97
Сирої клітковини	28,2	27,8	24,0	25,2	28,8	27,4	23,4	24,6
БЕР	182,9	181,3	215,7	252,0	175,6	173,4	219,6	254,5
Лізину	2,1	4,0	3,9	3,7	2,1	4,0	3,9	3,8
Метіоніну + Цистину	1,28	1,83	1,69	1,41	1,38	1,80	1,66	1,58
Кальцію	2,73	3,04	2,47	2,28	2,85	2,93	2,37	2,12
Фосфору	1,13	1,15	1,31	1,49	1,11	1,13	1,29	1,46
Магнію	0,61	0,44	0,57	0,70	0,63	0,45	0,55	0,62
Міді, мг	0,77	1,08	1,07	1,21	0,8	1,02	1,09	1,2
Цинку, мг	7,4	7,63	8,51	9,64	7,5	7,67	8,58	9,73
Кобальту, мг	0,11	0,16	0,17	0,13	0,12	0,15	0,17	0,12
Каротину, мг	17,3	13,4	7,9	6,2	17,5	12,5	8,4	6,3

Вміст сирої клітковини у силосі №1 порівняно з рецептом №3, №4 був більшим відповідно на 14,8 і 10,6% та 18,7 і 14,5%.

Відмічено збільшення вмісту сирого протеїну та незамінних амінокислот (лізин, метіонін + цистин) в комбінованих силосах рецептів №3, №4 порівняно з рецептом №1 на 17,3; 28,4% та 17,2; 27,5%.

Рівень рН комбінованих силосів коливався - від 3,81 до 4,09. В усіх варіантах силосів переважала молочна кислота, на долю якої приходилось 64,3-68,3% , в той час як на долю оцтової - 31,7-35,7%. Загальна сума кислот складала 2,17-2,50%. Масляна кислота в усіх рецептах комбінованих силосів була відсутня.

Комбіновані силоси, заготовлені в лабораторних і виробничих умовах, мали помірно кислий смак, запах квашених овочів, колір вихідної сировини, збережену структуру часток. Зазначені показники органолептичної оцінки стійко зберігались упродовж всього періоду використання силосів.

Продуктивність молодняку свиней на відгодівлі. Годівля молодняку свиней раціонами з включенням комбінованих силосів в кількості 30%; 55%; 75% від поживності (рецепти №2, №3, №4) сприяла підвищенню споживання ними сухої речовини.

Згодовування молодняку свиней ІІІ та ІV дослідних груп комбісилосів рецептів №3, №4 зумовило зниження вмісту сирої клітковини в раціонах. Так, тварини І групи споживали більше сирої клітковини порівняно з ІІІ та ІV групами в першому досліді на 9,4 і 6,5%, а в другому досліді відповідно на 15,5 і 14,7%.

Тварини, які отримували комбісилос рецептів №2, №3, №4, за рахунок більшого вмісту в них незамінних амінокислот, споживали їх більше у порівнянні з контрольною групою. Так, рівень лізину був вищим в обох дослідах у раціонах тварин ІІІ та ІV груп порівняно з І на 38,0 і 39,7%, та 28,7 і 34,4%, а вміст метіоніну + цистину найвищим був у ІІ - й групі відповідно на 11,9 і 8,3%. За період відгодівлі молодняк дослідних груп мав різну інтенсивність росту (табл. 4, рис. 2).

Рис. 2. Динаміка середньодобових приростів молодняку свиней

Середньодобові прирости молодняку ІV - ї групи перевищували їх аналогів в першому досліді порівняно з І - ю групою на 47 г або 10,1% (Р<0,01), ІІ - ю - на 66г або 14,7% (Р<0,001), ІІІ - ю -на 14 г або 2,8%.

Таблиця 4

Показники продуктивності піддослідного молодняку свиней (М±m)

Показники	Перший дослід	Другий дослід
	Групи тварин
	І	ІІ	ІІІ	ІV	І	ІІ	ІІІ	ІV
Тривалість основного періоду, днів	139	139	139	139	151	151	151	151
Жива маса на початок досліду, кг	38,7±0,56	38,0±0,88	38,1±1,06	37,8±0,75	38,4±0,40	38,0±0,49	37,5±0,51	38,1±0,53
Жива маса на кінець досліду, кг	103,5±1,46	100,2±1,97	107,5±1,37 *	109,1±1,21 *	106,8±1,09	107,1±1,83	111,9±1,73 *	118,1±2,16 **
Приріст: загальний, кг	64,8±1,58	62,2±1,54	69,4±1,27*	71,3±1,40**	68,4±1,10	69,1±1,37	74,4±1,87*	80,0±2,17***
середньодобовий, г	466±11,33	447±11,12	499±9,15*	513±10,04 **	453±7,26	458±9,11	493±12,44 *	530±14,41 ***
± до контролю: г	-	- 19	+ 33	+ 47	-	+ 5	+ 40	+ 77
%	-	- 4,1	+ 7,1	+ 10,1	-	+ 1,1	+ 8,8	+ 17,0

Тварини ІV групи в другому досліді також мали також вищі середньодобові прирости: порівняно з І групою на 77 г (17,0%) (Р<0,01), ІІ - на72 г (15,7%) (Р<0,001), ІІІ - на 37 г (7,5%).

Перетравність і використання основних поживних речовин кормів. Представлені в табл. 5 результати досліджень свідчать про високий рівень перетравності органічної речовини кормів підсвинками усіх груп, однак кращі показники мали тварини ІІІ та ІV дослідних груп, відповідно, 85,0-85,4% та 84,2-85,6%. Вони переважали своїх ровесників із І та ІІ груп на 0,2-1,2%.

комбінований силос амарант свиня



Таблиця 5

Коефіцієнти перетравності поживних речовин, % (М±m)

Показники	Перший дослід	Другий дослід
	Групи тварин
	І	ІІ	ІІІ	ІV	І	ІІ	ІІІ	ІV
Суха речовина	81,2±1,10	80,9±0,68	82,6±0,66	82,9±0,92	83,6±1,17	81,9±0,67	82,0±0,69	83,7±0,50
Органічна речовина	84,8±0,87	84,2±0,72	85,0±0,72	85,4±0,71	85,0±0,84	84,7±0,49	84,2±0,72	85,6±0,65
Протеїн	77,6±0,96	74,4±1,19	83,7±0,54*	84,8±0,95*	76,3±2,89	73,8±0,68	84,2±1,19	86,4±1,52*
Жир	43,8±2,81	40,2±3,15	47,0±1,63	51,0±1,33	47,9±2,93	49,1±2,21	48,5±2,29	52,8±3,33
Клітковина	49,1±4,49	49,4±1,78	37,9±3,02	38,4±5,30	49,6±4,27	48,8±2,16	36,2±3,67	35,9±2,37*
Безазотисті екстрактивні речовини	91,6±0,52	91,2±0,50	91,1±0,29	91,1±0,23	92,9±0,42	92,0±0,24	90,0±0,50*	91,1±0,38*

В першому обмінному досліді перетравність сухої речовини молодняком свиней контрольної та другої дослідної груп була майже однаковою (81,2%; 80,9%), а свині третьої та четвертої дослідних груп перетравлювали її на 1,4 та 1,7% краще відносно контрольної групи, та на 1,7 і 2,0% відносно другої дослідної групи.

Перетравність протеїну кормів при вірогідній різниці була у підсвинків ІІІ -ї групи на 6,1% вищою відносно І - ї групи та на 9,3% відносно ІІ - ї групи, жиру відповідно на 3,4 та 6,8%. Підсвинки ІV - ї дослідної групи також краще перетравлювали протеїн та жир: порівняно з І - ю групою протеїн на 7,2% (Р<0,05), жир на 7,2%; відносно ІІ - ї групи, відповідно, на 10,4 та 9,8%.

Разом з тим, клітковина та безазотисті екстрактивні речовини краще перетравлювались молодняком контрольної та другої дослідною групою. В другому досліді дана тенденція щодо коефіцієнтів перетравності поживних речовин тваринами дослідних груп збереглась.

Баланс азоту, кальцію та фосфору у дослідних свиней був позитивним. В першому обмінному досліді у свиней, яким згодовували комбісилос в кількості 55% або 75% за поживністю, відмічено значне зменшення втрат азоту з калом, як в абсолютних величинах (г/гол на добу), так і у відсотках від прийнятого, відповідно, на 3,98(Р<0,05) та 3,97(Р<0,05) та 6,1 та 6,9.

Рівень засвоєння азоту як від прийнятого, так і від перетравленого був вищим у свиней ІІІ - ї та ІV - ї дослідних груп порівняно з контрольною, відповідно, на 6,3 (Р<0,05) та 4,1% і 5,9 та 3,3%.

Подібна закономірність спостерігалась і в другому обмінному досліді. Втрати азоту з калом у тварин третьої групи відносно контрольної та ІІ - ї дослідної були відповідно на 7,9 та 10,3% (Р<0,05) нижчими, а у свиней ІV - ї дослідної групи - на 10,2 та 12,6% (Р<0,05). Рівень засвоєного в організмі азоту в розрахунку від спожитого також був більшим у свиней ІІІ - ї та ІV - ї дослідних груп, відповідно, на 4,2 (Р<0,05) і 2,0% та 5,9 (Р<0,05) і 3,7%.

Свині ІІІ і ІV дослідних груп при вищій продуктивності мали відповідно кращі показники використання кальцію та фосфору як до прийнятого так і до перетравленого.

Забійні якості свиней. В кінці першого та другого дослідів було проведено контрольний забій піддослідних тварин (табл. 6).

Дослідження показали, що в першому досліді вихід туші вищим був у тварин ІV дослідної групи порівняно з контрольною на 1,1%, а з ІІ та ІІІ групами відповідно на 1,8 та 0,5%. Маса внутрішнього жиру найвищою виявилась у тварин І - ї та ІІ - ї груп порівняно з ІІІ і ІV групами на 18,7 (Р<0,05) і 16,7% (Р<0,05) та 11,4 і 9,1% відповідно. Маса голови була більшою у тварин ІІІ - ї групи, а маса шкіри - у свиней другої групи.

Забійний вихід у відгодівельних свиней був практично однаковим і складав 75,5-75,6%. Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями була нижчою у свиней ІV - ї групи порівняно з тваринами І - ї, ІІ - ї та ІІІ - ї груп відповідно на 0,6; 0,4 та 0,3мм.

У другому науково-господарському досліді забійний вихід у тварин ІІ - ї групи був на 1,4% вищим ніж у І і ІІІ групах, на 1,2% ніж у ІV - й групі. Вихід туші найвищим був у тварин ІІІ дослідної групи. Він відповідно переважав тварин І; ІІ та ІV груп на 1,6; 0,4 та 0,3%.

Таблиця 6

Забійні якості піддослідних свиней (М±m; n=3)

Показники	Перший дослід	Другий дослід
	Групи тварин
	І	ІІ	ІІІ	ІV	І	ІІ	ІІІ	ІV
Передзабійна жива маса, кг	104,3±1,67	102,0±1,00	106,7±2,03	110,0±2,31	106,3±1,67	109,0±1,44	117,3±2,32*	116,5±1,66*
Маса туші, кг	61,6±0,81	59,6±0,53	63,8±1,35	66,2±1,21*	62,4±0,69	65,3±1,31	70,8±1,73*	69,9±1,51*
Вихід туші, %	59,1±0,20	58,4±0,69	5 9,7±0,30	60,2±0,29	58,7±0,40	59,9±0,45	60,3±0,44	60,0±0,47
Внутрішній жир, кг	4,8±0,17	4,4±0,49	3,9±0,26*	4,0±0,15*	4,3±0,10	4,4±0,15	3,7±0,12*	3,8±0,21
Маса голови, кг	6,6±0,12	6,5±0,17	6,8±0,10	6,5±0,06	6,4±0,12	7,0±0,29	6,7±0,60	7,0±0,29
Маса ніг, кг	1,5±0,12	1,6±0,10	1,5±0,00	1,6±0,06	1,7±0,12	1,8±0,10	1,9±0,21	1,8±0,21
Маса шкіри, кг	4,2±0,29	5,0±0,15	4,7±0,66	4,9±0,64	4,9±0,09	4,7±0,50	4,7±0,10	5,0±0,23
Забійна маса, кг	78,7±0,50	77,1±0,36	80,7±0,70*	83,2±0,83	79,7±0,85	83,2±1,27	87,8±1,01*	87,5±1,65*
Забійний вихід, %	75,5±1,13	75,6±1,03	75,6±0,88	75,6±0,83	74,9±0,45	76,3±0,29	74,9±0,62	75,1±0,38
Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм	33,3±2,33	33,1±1,53	33,0±2,65	32,7±2,73	35,3±0,33	34,5±0,50	35,0±0,58	34,3±0,88

Маса внутрішнього жиру, як і в першому досліді, була більшою у свиней І та ІІ груп порівняно з ІІІ та ІV групами, відповідно, на 13,9(Р<0,05) і 11,6% та 15,9 і 13,6%. Маса голови нижчою була у тварин І дослідної групи, а маса шкіри - у свиней ІІ та ІІІ дослідних груп. Товщина шпику у свиней контрольної групи була вищою порівняно з тваринами ІІ; ІІІ та ІV дослідних груп, відповідно, на 0,8; 0,3 та 1,0мм.

Тривале згодовування свиням комбінованих силосів суттєво не вплинуло на масу печінки, серця, нирок, селезінки, легенів, шлунка. У свиней дослідних груп, які споживали в раціоні комбінований силос 75% за поживністю, була більша маса шлунка порівняно з тваринами контрольної групи, що, напевно, пов'язано із більшим об'ємом і масою кормів, які вони споживали.

Морфологічний склад туш та результати хімічного аналізу найдовшого м'язу спини Обвалування показало, що групи між собою різняться за морфологічним складом туш ( табл. 7).

Відносний показник виходу м'яса залежав від проценту згодовування по поживності комбінованого силосу в раціонах відгодівельних свиней. За виходом м'яса в першому досліді свині ІІІ-ї дослідної групи переважали на 4,6% (Р<0,01) молодняк І - ї та ІІ - ї груп, а підсвинки ІV - ї дослідної групи - на 5,4,(Р<0,01); 0,8% аналогів І - ї, ІІ - ї та ІІІ - ї груп.

Таблиця 7

Морфологічний склад туш піддослідних свиней (М ± m; n = 3)

Групи	Маса туші, кг	Вміст у туші	Співвід-ношення м'ясо:: сало
		м'ясо	сало	кістки
		кг	%	кг	%	кг	%		...

Подобные документы

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Вплив добового нормування корму на ріст і морфо-фізіологічні показники коропа вирощуваного у садках

  Хімічний склад кормів для риб та фізіологічне значення поживних речовин. Раціональне використання кормів при годівлі риб. Досліди з однорічними коропами в садках, гідрохімічні показники вирощування. Нормування кормів в умовах садків на теплих водах.
  
  курсовая работа [82,6 K], добавлен 05.07.2011
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Терплюка Л.В. Рожищенського району Волинської області

  Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.
  
  дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015
  

• Використання поживних речовин кормів молодняком великої рогатої худоби при ринотрахеїті

  Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
  
  курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011
  

• Нормована годівля свиней

  Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015
  

• Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней

  Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
  
  дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009
  

• Характеристика і властивості кальцієво-фосфорних добавок у раціонах тварин

  Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013
  

• Механізація приготування кормів для риби

  Фізико-механічні властивості сировини і кормосумішок. Механізація переробки концентрованих кормів та зеленої рослинності в пасту. Обладнання для гранулювання та брикетування кормів. Дозатори сухих і рідких компонентів. Машини для змішування кормів.
  
  лекция [859,5 K], добавлен 07.12.2013
  

• Зернові бобові культури у кормовиробництві

  Вміст білка, основних незамінних амінокислот, протеїну в зерні і калорійність зернобобових культур. Значення зернових бобових культур для кормовиробництва. Використання зеленої маси, сіна, а також соломи гороху. Виробництво трав'яного борошна з сої.
  
  презентация [3,2 M], добавлен 17.05.2019
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Особливості різних видів відгодівлі свиней

  Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011
  

• Роль концентрованих кормів у забезпеченні повноцінної годівлі тварин

  Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013
  

• Ефективність клініко-біохімічної діагностики захворювань свиней в умовах ПрАТ "Агро-Союз" Синельниківського району Дніпропетровської області

  Проблеми незаразної патології у свинарстві. Вплив факторів утримання і технології годівлі на її розвиток у свиней. Економічний збиток, що спричиняється неінфекційними внутрішніми хворобами. Ефективність біохімічних досліджень в діагностиці захворювань.
  
  дипломная работа [119,5 K], добавлен 07.07.2013
  

• Розробка комбінованого ґрунтообробного агрегату

  Вплив технології обробітку ґрунту на його якість. Сучасна ґрунтообробна техніка та ефективність її використання. Класифікація знарядь і форм робочих поверхонь комбінованих ґрунтообробних агрегатів, принцип їх роботи. Розрахунок на міцність стояка диска.
  
  дипломная работа [7,9 M], добавлен 26.04.2014
  

• Технологія утримання молодняка свиней в умовах СТОВ "Чапаєва" Диканського району

  Біологічні особливості свиней. Швидкість росту і витрати кормів. Суть інтенсивної технології виробництва свинини. Вивчення технології утримання груп свиней в умовах господарства. Особливості годівлі холостих і супоросних свиноматок, вирощування поросят.
  
  дипломная работа [62,6 K], добавлен 25.10.2011
  

• Аскаридоз свиней

  Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
  
  реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010
  

• Воспроизводство стада свиней на товарной ферме

  Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.
  
  курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014
  

• Влияние кормления на рост и развитие свиней

  Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.
  
  курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам