Оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід і типів худоби північно-східного регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МОЛОКА НОВОСТВОРЕНИХ ПОРІД І ТИПІВ ХУДОБИ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва

Приходько Микола Федорович

ХЕРСОН - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Котенджи Геннадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва.

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Костенко Василь Іванович,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

професор кафедри технології виробництва молока та яловичини

кандидат сільськогосподарських наук, доцент,

Рясенко Віктор Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет,

доцент кафедри технології зберігання і

переробки продукції тваринництва

Захист відбудеться „ 4 ” лютого 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.67.830.02 у ДВНЗ „Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Р. Люксембург, 23, ауд. 92 головного навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ „Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Р.  Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „ 29 ” грудня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ______________ Н.М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

молоко порода білок сиропридатність

Актуальність теми. Одним з основних завдань молочного скотарства є збільшення виробництва якісного молока високої біологічної цінності та з оптимальними технологічними властивостями.

Північно-східний регіон України, до складу якого входить і Сумська область, має свої природно-кліматичні, демографічні, споживчі та економічні особливості, які у свою чергу впливають на розвиток молочного скотарства. Останніми роками в регіоні проводили цілеспрямовану роботу з удосконалення лебединської породи, на основі якої, використовуючи кращий світовий генофонд, створено українську буру молочну та сумський внутріпородний тип української чорно-рябої молочної порід (Наказ Мінагрополітики та УААН за № 386/59 від 3 червня 2009 р.).

Дослідженням різних порід і типів худоби північно-східного регіону України присвячені роботи В.М. Овчаренка, В.І. Ладики (1999), Й.З. Сірацького (2001), В.І. Ладики (2004), В.І. Ладики, Г.П. Котенджи, І.О. Рубцова (2005, 2007). Проте проведення комплексної оцінки молочної продуктивності, складу молока, впливу різних факторів на зміни та взаємозв'язок надою й основних компонентів молока, впливу жирнокислотного складу ліпідів, амінокислотного і фракційного складу білків молока на його біологічну цінність і технологічні властивості молока корів новостворених порід і типів щодо породної, лінійної та батьківської належності має важливе теоретичне і практичне значення, що і зумовило напрямок наукового пошуку і вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету, кафедри технології виробництва продукції тваринництва за темою „Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні сільськогосподарських тварин” (номер державної реєстрації 0199U0011622).

Мета і завдання досліджень. Метою наукових досліджень було комплексне вивчення продуктивності та технологічних властивостей молока корів української бурої молочної породи та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи в умовах північно-східного регіону України.

Для виконання цієї мети були поставлені такі основні завдання:

провести комплексну оцінку показників молочної продуктивності залежно від породи і походження;

дослідити якісний склад жирів та білків молока залежно від породи і походження тварин та їх вплив на біологічну цінність молока;

дослідити вплив сезону року, стадії лактації, сухостійного, сервіс - і міжотельного періодів на продуктивність і якісний склад молока;

визначити технологічні співвідношення основних компонентів молока;

визначити фракційний склад білків та його вплив на сиропридатність молока;

визначити жирнокислотний і амінокислотний склад молока та їх вплив на органолептичні властивості молока;

оцінити сиропридатність молока корів новостворених української бурої молочної та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної порід;

провести економічну оцінку продуктивності та технологічних властивостей молока корів новостворених порід та типів.

Об'єкт дослідження. Формування генетичного потенціалу продуктивності та якісних показників молока в тварин новостворених порід великої рогатої худоби, яких розводять в умовах північно-східного регіону України: українська бура молочна порода та сумський внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи.

Предмет дослідження: Показники молочної продуктивності, фактори впливу на молочну продуктивність, якісний склад жирів та білків молока, технологічні властивості молока худоби північно-східного регіону України.

Методи дослідження. Зоотехнічні, фізичні (ультразвукова та інфрачервона діагностика, електрофорез у поліакриламідному гелі, іонообмінна рідинно-колоночна хроматографія, газорідинна хроматографія), математичні, біологічні, мікробіологічного аналізу, економічні, варіаційної статистики (за методиками Н.А. Плохинского (1969) та Е.К. Меркурьевой (1970)).

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах північно-східного регіону України вперше проведено комплексне дослідження продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених української бурої молочної та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної порід щодо батьківської та лінійної належності. Вперше визначені технологічні співвідношення основних компонентів у молоці корів; досліджено якісний склад жирів (жирнокислотний) і білків (амінокислотний) молока; запропонована методика визначення біологічної цінності молока за комплексом показників його якісного складу; встановлена біологічна цінність молока корів новостворених української бурої молочної та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної порід; досліджено фракційний склад білка та його вплив на технологічні властивості молока корів; проведена оцінка технологічних властивостей молока, які визначаються його жирнокислотним, фракційним та амінокислотним складом білка у корів та визначена сиропридатність їх молока; розрахований теоретично можливий вихід сичужного сиру за вмістом у молоці жиру та білка; подана економічна оцінка ефективності використання тварин цих порід у північно-східному регіоні України.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення продуктивності та технологічних властивостей молока української бурої молочної породи та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної порід, які розводяться в північно-східному регіоні України. Це дозволить створити нові високопродуктивні стада худоби в господарствах різного напряму і форм власності: племзаводах, племрепродукторах, товарних та фермерських господарствах.

Кращі з оцінених бугаїв-поліпшувачів можуть бути використані для подальшого удосконалення продуктивних показників та покращення біологічних і технологічних властивостей молока в тварин як породи, типу, так і окремих стадах новостворених порід.

Запропонована методика визначення біологічної цінності молока за комплексом показників його якісного складу дозволить об'єктивно проводити таку оцінку, що сприятиме розширенню напрямків селекційної роботи з молочною худобою.

Результати досліджень впроваджені в племзаводах „Колос” Білопільського району та „Михайлівка” Лебединського району Сумської області, що підтверджується відповідними актами.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на біолого-технологічному факультеті, факультеті харчових технологій Сумського національного аграрного університету, у лабораторії оцінки типу племінних тварин Інституту розведення і генетики тварин УААН, Технологічному інституті молока та м'яса УААН.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи зібрав дані первинного зоотехнічного та племінного обліку піддослідних тварин, створив комп'ютерну базу даних первинного обліку, проаналізував літературні джерела. Спільно з науковим керівником визначив науковий напрямок досліджень, розробив схему досліджень.

Дисертант провів комплексну оцінку показників молочної продуктивності щодо породної, лінійної та батьківської належності; визначив і проаналізував зміни молочної продуктивності залежно від сезону року, стадії лактації, тривалості сухостійного, сервіс- та міжотельного періодів; розробив методику визначення біологічної цінності молока за комплексом показників його якісного складу; оцінив технологічні властивості молока залежно від вмісту в ньому білкових фракцій; здійснив оцінку технологічних властивостей молока корів за жиробілковим складом; дослідив сиропридатність молока; виконав статистично-біометричні розрахунки; проаналізував і узагальнив одержані результати, на основі яких сформував висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались й отримали позитивну оцінку на:

науково-практичних конференціях Сумського національного
аграрного університету (Суми, 2004-2008);

науково-практичній конференції “Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2004);

міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум 2006” (Суми, 2006).

міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції
тваринництва” (Вінниця, 2008);

міжнародній науково-практичній конференції „Новітні технології скотарства в XXI столітті” (Миколаїв, 2008);

міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми
сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі та шляхи їх вирішення”, присвяченої 105-річчю від дня народження професора М.І. Книги (Харків, 2008);

міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум 2008” (Суми, 2008).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 6 друкованих працях, 6 у фахових видань, що входять до переліку ВАК України, в тому числі 4 одноосібно.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається із таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріал і методики досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки і пропозиції виробництву, додатки, список використаних джерел. Дисертація викладена на 137 сторінках комп'ютерного тексту, містить 35 таблиці, 3 рисунки та 5 додатків. Список літературних джерел налічує 296 найменувань, у тому числі 56 робіт іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана на основі проведення науково-господарських дослідів, опрацюванні результатів експериментальних досліджень, а також проведенні варіаційно-статистичного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліку згідно схеми (рис.1).

Дослідження були проведені протягом 2004-2008 років у племзаводах „Михайлівка” Лебединського та „Колос” Білопільського районів Сумської області, Інституті розведення та генетики тварин УААН, Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Технологічному інституті молока та м'яса УААН та на кафедрі технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету.

Об'єктом дослідження були новостворені породи великої рогатої худоби, які розводять в умовах північно-східного регіону України: перша група - українська бура молочна порода (n=351), друга - сумський внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи (n=340).

Годівлю піддослідних тварин здійснювали згідно раціонів, що складались за нормами, які наведені в довіднику „Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных” (1985), з урахуванням продуктивності, живої маси і фізіологічного стану корів. Поживність кормів визначали в Сумській агрохімлаболаторії.

У племзаводах „Колос” і „Михайлівка” річні витрати поживних речовин склали: обмінної енергії 57975-58642 МДж, перетравного протеїну - 528,42-539,71 кг. В одному МДж обмінної енергії містилось 9,12-9,20 г перетравного протеїну. Структура раціонів лактуючих корів племзаводів подібні: об'ємні і зелені корми складають 72,4-72,3%, концентровані - 27,6-27,7%.

Способи утримання молочних корів у господарствах були подібні: у зимово-стійловий період - прив'язний, у літній - табірно-пасовищний. Технологічні процеси по обслуговуванню тварин здійснювались відповідно до розпорядку дня. Всі досліджувані тварини були клінічно здорові.

Молочну продуктивність корів оцінювали за 305 днів або скороченої (не менше 240 днів), першої , третьої та найвищої лактацій.

Основні фізико-хімічні показники молока - жир, білок, СЗМЗ, густину визначали методом ультразвукової діагностики на аналізаторі якості молока “Екомілк” Мілкана КАМ-98.2 А” фірми „Бултех-2000” (Болгарія) безпосередньо у виробничих умовах у період проведення контрольного доїння, а також методом інфрачервоної діагностики на автоматичному аналізаторі молока „Laktoscope” фірми ”Deltainstruments” (Голландія) у лабораторії селекційної оцінки якості молока Інституту розведення та генетики тварин УААН.

Взаємозв'язок молочної продуктивності і показників відтворювальної здатності корів вивчали за впливом на них тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів.

Визначення можливого виходу телят проводили за формулою В.Ф. Бочарова (1975) [цит. за Д.Т. Вінничуком (1983)]:

ВТ = (365Ч100) : СП+Т, (2.1)

де ВТ - вихід телят на 100 корів за рік; 365 - кількість днів у році; СП - тривалість сервіс-періоду, днів; Т - тривалість тільності, днів.

Коефіцієнт відтворної здатності корів визначали за формулою Й. Дохи (1963):

КВЗ = 365 : МОП, (2.2)

де КВЗ - коефіцієнт відтворної здатності корів; 365 - кількість днів у році; МОП - середній міжотельний період в днях.

Втрати молока за міжотельний період залежно від його тривалості розрахували за методикою В.І Костенко (1995):

(2.3)

де ВТ_м - кількість недоотриманого молока від тривалості днів неплідності корів, кг; Н_дм - середньодобовий надій молока за оптимальний МОП, кг; Н_дф - середньодобовий надій молока за фактичну тривалість МОП, кг; МОП_ф - фактична тривалість міжотельного періоду, днів.

Фракційний склад білків молока визначали в акредитованій лабораторії інструментальних досліджень Технологічного інституту молока і м'яса УААН- методом електрофорезу в поліакриламідному гелі за U.K. Laemmli (1970).

Амінокислотний склад білків молока визначали на дослідній базі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії автоматичним аналізатором амінокислот Т 339 виробництва „Мікротехніка” Чехія.

Оцінку амінокислотного складу білка, його вплив на біологічну цінність молока проводили за комплексом показників, перелік яких формували самостійно, використовуючи різні наукові дослідження:

Амінокислотний скор (за даними WHO/FAO Technical Report, 1973).

Скоригований амінокислотний скор (G. Schaafsma (2000).

Найменший амінокислотний скор перших трьох лімітуючих амінокислот - PDCAAS min (G. Schaafsma, 2005).

Для кількісної оцінки амінокислотного складу визначали загальну суму незамінних і замінних амінокислот (мг) в 1 г білка.

Амінокислотний індекс (А.А. Покровский, 1975).

Коефіцієнт утилітарності з використанням скорегованих амінокислотних скорів (PDCAAS) (Н.Н. Липатов (мл.), 1986).

Амінокислотну формулу (амінограму) досліджувальних зразків, яка відображає оптимальні співвідношення між незамінними амінокислотами, порівнювали з її еталонними зразками (за метіоніном+цистином) до еталонних потреб людини (за даними FAO/WHO/UNU Expert Consultation, 1991) і до „ідеального білка” курячого яйця (за даними WHO/FAO Technical Report, 1973). Для побудови амінокислотної формули використовували методику, розроблену А.А. Покровським (1964).

Жирнокислотний склад ліпідів молока визначали методом газорідинної хроматографії після виділення жиру за ДСТУ ІSО 1211-2002 „Молоко. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру” та метилування за ДСТУ ІSО 5509-2002 „Жири та олії тваринні і рослинні. Приготування метилових ефірів жирних кислот”.

Жирокислотний склад молока, його вплив на біологічну цінність жирів, їх легкотравність і засвоюваність вивчали за вмістом основних життєво важливих кислот, комплексний перелік яких склали самостійно, використавши відповідні наукові дослідження: олеїнова (С_18:1) - (Д.Д. Кеннел, 2007); ПННЖК (С_18:2-С_18:3) - (К.К. Горбатова, 1997; И.М. Скурихин, В.А. Шатерников, 1987); масляна (С_4:0) - (С.С. Гуляєв-Зайцев, 1999); каприлова, капринова, лауринова (С_8:0-С_12:0) - (К.К. Горбатова та ін., 2005); С_4:0-С_12:0+ПНЖК - (К.К. Горбатова та ін., 2005).

Вміст основних компонентів молока (сухих речовин, жиру, білка, СЗМЗ) порівнювали з вимогами у сироварінні (А.В. Гудков, 2003) та ДСТУ (1997).

Технологічні співвідношення основних компонентів молока (жиру, білка, СЗМЗ) визначали згідно вимог у сироварінні (Г.М. Ножечкіна, 2006; З.Х. Диланян, 1984; В.А. Пабат та ін., 2004) та ДСТУ (1997).

Жирнокислотний показник визначали за формулою (В.В. Кузнецов, Г.Г. Шилер, 2003):

(2.4)

де ЖП - жирнокислотний показник, %; УС_14:0+С_16:0+С_18:0+С_20:0 - сума високомолекулярних насичених жирних кислот, %; УС_4:0+С_6:0+С_8:0+С_10:0 - сума низькомолекулярних насичених жирних кислот, %; УННЖК - сума ненасичених жирних кислот, %;

Фракційний склад білка, співвідношення його основних фракцій та вплив їх на сиропридатність молока вивчали за методиками К.К. Горбатовой (1997), Г.Д. Перфильева та ін. (2005), З.Х. Диланяна (1984), А.В. Гудкова (2003), Г.О. Єресько та ін. (2005), J. Dzuba et. all. (1997), Р. Хаертдинова та ін. (1997).

Органолептичні показники і густину молока визначали за стандартними методиками: густину (кг/м³) визначали ареометричним методом за ГОСТом 3625-84 „Молоко и молочные продукты. Методы определения плотности”; органолептичну оцінку проводили згідно ГОСТу 28283-89 „Молоко коровье. Методы органолептической оценки запаха и вкуса”.

Сичужну пробу проводили за методикою З.Х. Диланяна (1961).

Сичужно-бродильну пробу виконували згідно ГОСТ 9225-84. „Методы микробиологического анализа”.

Фракційний, амінокислотний склад білків, жирокислотний склад ліпідів, органолептичні властивості, реакцію молока на молокозгортаючі препарати визначали в середніх пробах молока від досліджуваних груп корів.

Розрахунок вартості надоєного молока за лактацію із врахуванням вмісту жиру та білка проводили згідно галузевих рекомендацій ГРУ 46.018-2002.

Теоретично можливий вихід сичужного сиру розраховували за формулою C. Brito (1997).

Величину критерію достовірності визначали за такими рівнями теоретичної ймовірності: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999. Біометричну обробку результатів досліджень виконали методом варіаційної статистики за загальноприйнятими методиками Е.К. Меркурьевой (1970) та Н.А. Плохинского (1969). Математичне опрацювання результатів проводили на ЕОМ ІВМ з використанням пакету аналізу, що входить до складу програм Microsoft Excel (2002), розроблених корпорацією “Microsoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Молочна продуктивність корів новостворених порід і типів. Аналіз молочної продуктивності показує, що за І, ІІІ та найвищу лактації від корів СВТ УЧРМП надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця над тваринами УБМП склала відповідно за лактаціями - 1350 кг (38,7%), 712 кг (15,4%) та 755 кг (15,30%) (Р>0,999). За вмістом жиру і білка в молоці між тваринами також є певні відмінності: вищі вони в корів української бурої молочної породи. Різниця над аналогами СВТ УЧРМП за лактаціями за вмістом жиру в молоці склала - 0,11%, 0,09%, 0,03% (Р>0,999), білка - 0,13%, 0,06%, 0,12% (Р>0,999). Кількість жиру і білка синтезованих організмом тварини СВТ УЧРМП за лактаціями дорівнює 339 кг, 375 кг, 405 кг, у корів УБМП - 252 кг, 332 кг, 358 кг. Різниця відповідно склала 87 кг, 43 кг, 47 кг (Р>0,999).

Вплив якісного складу білків і жирів молока на його біологічну цінність. За комплексом показників молоко корів УБМП та СВТ УЧРМП відзначається високою біологічною цінністю. Про це свідчить перевищення їх середніх величин над вимогами за: загальною кількістю незамінних

амінокислот в 1 г білка молока - на 46,9 мг у корів УБМП та - на 43,2 мг у аналогів СВТ УЧРМП; амінокислотним скором - за еталонним білком (AAS) - на 37% і 36%, за скорегованим, до потреб у незамінних амінокислотах людського організму, особливо дітей дошкільного віку (PDCAAS) - на 48% і 47% відповідно у дослідних групах тварин; амінокислотним індексом - на 0,03 та 0,01. Отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока (табл. 1,2).

Таблиця 1. - Амінокислотний склад білків молока повновікових корів (середня проба), м/г

Амінокислоти	УБМП, n=95	СВТ УЧРМП, n=86	Амінокислоти	УБМП, n=95	СТВ УЧРМП, n=86
Незамінні			замінні
Ізолейцин	48,1	46,2	гістидин	26,3	28,8
Лейцин	100,7	100,6	аргінін	35,2	35,7
Лізин	90,0	88,1	аспарагінова кислота	59,1	63,7
Метіонін + цистин	38,4	38,5	серин	55,4	54,2
Фенілаланін + тирозин	101,4	100,5	глютамінова кислота	192,9	194,2
Треонін	45,9	44,4	пролін	91,0	86,7
Валін	56,4	53,5	гліцин	19,8	21,4
Всього НАК	480,9	477,2	аланін	39,3	38,0
			всього ЗАК	519,1	522,8

Таблиця 2. - Показники біологічної цінності білка молока повновікових корів (середня проба)

Показник	Вимоги	УБМП, n=95	СВТ УЧРМП, n=86
Амінокислотний індекс - АІ, част. од.	0,7-0,9	0,93	0,91
Амінокислотний скор - AAS,%	100	137	136
Скоригований амінокислотний скор - PDCAAS,%	100	148	147
Лімітуючі амінокислоти
по PDCAAS,%
PDCAAS min 1	100	треонін -128	треонін -124
PDCAAS min 2	100	лізин -145	лізин -144
PDCAAS min 3	100	метіонін+цистин - 146	валін -145
Коефіцієнт утилітарності - UPDCAAS , частк. од.	1.00	0.87	0.85

За комплексом показників молоко корів української бурої молочної породи має вищу біологічну цінність білка, ніж сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Біологічну цінність жирів, їх легкотравність і засвоюваність визначали за вмістом та складом жирних кислот (табл. 3).

Таблиця 3. - Жирнокислотний склад молока повновікових корів (середня проба), %

Жирні кислоти	УБМП, n=40	СВТ УЧРМП, n=40	Жирні кислоти	УБМП, n=40	СВТ УЧРМП, n=40
Насичені			ненасичені
Масляна С4:0	2,92	3,31	капринолеїнова С10:1	0,21	0,24
Капронова С6:0	1,94	1,97	лауринолеїнова С12:1	0,22	0,33
Каприлова С8:0	1,22	1,20	міристинолеїнова С14:1	1,18	1,32
Капринова С10:0	1,99	2,30	пальмітинолеїнова С16:1	1,57	1,52
Лауринова С12:0	2,57	2,63	олеїнова С18:1	25,96	26,34
Міристинова С14:0	10,21	9,84	лінолева С18:2	2,07	1,69
Пальмітинова С16:0	31,96	29,48	ліноленова С18:3	0,23	0,31
Стеаринова С18:0	10,68	11,52	всього: мононенасичених-МННЖК	29,14	29,75
Арахінова С20:0	0,21	0,24	поліненасичених-ПННЖК	2,30	2,00
Всього: насичених	63,70	62,49	ненасичених-ННЖК	31,44	31,75

За вмістом суми найбільш біологічно важливих поліненасичених жирних кислот перевага належить тваринам української бурої молочної породи - 2,30%, проти - 2,00% у сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи (табл. 4). Олеїнової кислоти, що має антихолестиринову дію, більше в молочному жирі корів сумського внутріпородного типу УЧРМП - 26,34%, а в УБМП - 25,96%.

Більший вміст ненасичених жирних кислот, а отже і краща засвоюваність молочного жиру в молоці корів сумського внутріпородного типу УЧРМП.

Таблиця 4. - Вміст основних життєво важливих жирних кислот в молоці повновікових корів (середня проба), %

Жирні кислоти	Оптимальний показник	УБМП, n=40	СВТ УЧРМП, n=40
ННЖК	38-47	31,44	31,75
НЖК	62-53	63,70	62,49
ПННЖК (С18:2 -С18:3)	1,87	2,30	2,00
Олеїнова (С18:1)	28-32	25,96	26,34
Масляна (С4:0)	2,79	2,92	3,31
С 8:0 - С12:0	6,74	5,78	6,13
С 4:0 - С12:0 + ПННЖК	13,74	12,94	13,41

Вміст низькомолекулярних насичених жирних кислот, а також масляної, що надходять до організму в основному лише з молоком, більше в молочному жирі корів сумського внутріпородного типу УЧРМП - масляної кислоти - на 0,18%, С _8:0-С_12:0 - на 0,35%. Сумарна кількість жирних кислот, що складають біологічно важливий комплекс поліненасичених жирних кислот з насиченими низькомолекулярними леткими кислотами, переважає в молочному жирі корів сумського внутріпородного типу УЧРМП - 13,41%, проти - 12,94% у тварин УБМП.

Вплив сезону року, стадії лактації, сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів на продуктивність і якісний склад молока. Серед найістотніших у молочному скотарстві чинників середовища за впливом на прояв ознак більшість дослідників називають взаємодію стада і сезону року. Найбільше молока від корів обох порід отримують влітку, найякісніший його склад - в осінньо-зимовий період. Сезонність впливає на співвідношення основних компонентів молока від яких залежать його технологічні властивості. Найбільше коливань зазнають співвідношення жир:білок, жир:СЗМЗ і білок:жир, а білок:СЗМЗ не змінюється. Оптимальні величини співвідношення жир:білок - 1,1-1,23:1, жир:СЗМЗ - 0,41-0,46:1 та білок:СЗМЗ - 0,37-0,39:1 виявлені в усі періоди, крім зимового в тварин СВТ УЧРМП. Найбільше білка на одиницю жиру в молоці, а отже, і кількості жиру, що переходить у сир при його виробітку, спостерігається улітку і восени - 0,88-0,91.

Сезонні зміни відбуваються також у фракційному складі молока. Результати досліджень білків молока показали перевагу зимового періоду над літнім за вмістом у молоці суми основних фракцій (++-Cn та +-Cn ). По УБМП - суми фракцій ++-Cn більше - на 1,48%, суми +-Cn - на 1,07%; по СВТ УЧРМП - на 2,29% і 0,93% відповідно. Найбільші сезонні коливання спостерігались за технологічно важливою фракцією -казеїну: її було більше в зимовий період - на 1,69% у молоці корів УБМП і - на 2,31% у СВТ УЧРМП.

Дослідженнями встановлено, що впродовж лактаційного періоду якісні показники суттєво коливаються - найвищі на початку і в кінці лактації і найнижчі на третьому-п'ятому місяцях лактації.

До основних показників відтворювальної здатності корів, які суттєво впливають на молочну продуктивність відносять тривалість сухостійного, сервіс- й міжотельного періодів. Встановлено, що максимальні показники молочної продуктивності у піддослідних корів проявляються при тривалості сухостійного періоду - 66-75 днів, сервіс-періоду - 71-90 днів, міжотельного періоду - 366-385 днів.

Вміст та технологічні співвідношення основних компонентів молока. Технологічні властивості молока худоби новостворених УБМП та СВТ УЧРМП визначали: за вмістом та технологічними співвідношеннями основних компонентів молока (суха речовина, жир, білок, СЗМЗ); вмістом фракцій казеїну, поєднання їх варіантів між собою; органолептичні властивості молока, за його жиробілковим складом; реакцію молока на молокозгортаючі препарати (сиропридатність).

Аналіз отриманих даних свідчить, що молоко корів УБМП та СВТ УЧРМП за вмістом основних компонентів та їх співвідношень, за винятком одного співвідношення - білок:жир, відповідає вимогам для сироваріння та ДСТУ 3662-97 „Молоко коров'яче незбиране. Вимоги під час закупівлі” до молока ґатунку „Екстра”. Порівняно між собою, перевага за всіма показниками належить молоку корів УБМП, в складі якого більше сухих речовин - на 0,16%, жиру - на 0,05%, білка - на 0,09% (Р>0,999), СЗМЗ - на 0,11% (Р>0,99).

Вплив фракційного складу білків молока на його сиропридатність. За результатами аналізу фракційного складу білків молока корів УБМП і СВТ

УЧРМП видно суттєву перевагу корів УБМП, у молоці яких було більше основних казеїнових фракцій: -Cn - на 3,89%, -Cn - на 4,84 %, сумарного вмісту , , - на 6,08%; сума технологічно важливих для сировиробництва фракцій - та -Cn, які сприяють отриманню найякіснішого, міцного і щільного згустку, більша - на 1,61% (табл. 5). У свою чергу молоко корів СВТ УЧРМП відрізнялось вмістом більшої кількості фракції -Cn - на 2,27%.

Таблиця 5. - Фракційний склад білків молока повновікових корів

(середня проба), %

Білкові фракції	Порода, тип
	УБМП, n=95	СВТ УЧРМП, n=86
Казеїни: ++	76,51	70,43
+	50,98	49,37
	42,59	38,7
	25,90	21,06
	8,40	10,67
- лактоглобулін	8,84	8,78
- лактоальбумін	4,54	5,72
Імуноглобуліни + сироватковий альбумін	5,77	8,68
Пептиди	4,34	6,39

Вплив жирнокислотного складу молока на його технологічні властивості. Технологічні властивості молока значною мірою визначаються його жирнокислотним складом. Особливості жирнокислотного складу молока обумовлюють смак і консистенцію продуктів, що з нього будуть вироблені (масло, сири). Нами встановлено, що молоко корів УБМП та СВТ УЧРМП за жирнокислотним складом має різні технологічні властивості. Жирнокислотний склад молочного жиру корів СВТ УЧРМП порівняно з аналогами УБМП сприятиме отриманню жировмістних молочних продуктів з м'якою, ніжною й пластичною консистенцією. Прояву цих властивостей забезпечує підвищений вміст моно- і поліненасичених жирних кислот - 31,74 %, олеїнової кислоти - 26,34% та менший жирнокислотний показник - 1,26. Молочні продукти виготовлені із молока корів УБМП будуть приємніші за смаком і запахом, але щільніші та твердіші за консистенцією, ніж з молока корів СВТ УЧРМП.

Вплив амінокислотного складу молока на його технологічні властивості. Амінокислотний склад молока відіграє певну роль у формуванні його органолептичних властивостей. Аналіз зв'язку амінокислотного складу білків молока корів УБМП та СВТ УЧРМП з його впливом на органолептичні властивості молока показав, що за вмістом амінокислот, які формують приємний слабкосолодкуватий присмак молока, перевага належить тваринам УБМП - 150,1мг/г. Амінокислоти, які беруть участь у створенні небажаних смакових відтінків (гіркого, кислого, сірчаного) у сумі більше на 4,3 мг/г у молоці корів СВТ УЧРМП. Амінокислотний склад молочних білків корів УБМП має краще співвідношення амінокислот для формування бажаних органолептичних властивостей молока і молочних продуктів, що будуть із нього виготовлені. Вони матимуть приємніший, насичений, характерний смак і аромат, ніж у тварин СВТ УЧРМП.

Сиропридатність молока. Один із головних технологічних показників молока при виробництві сиру - зсідання його під дією сичужного ферменту. Дослідження молока корів УБМП та СВТ УЧРМП показало різну сиропридатність (табл. 6). Було встановлено, що сичужне зсідання за часом тривалості було менше у тварин УБМП : фаза коагуляції - на 0,6 хв.; фаза гелеутворення - на 0,83 хв.; загальна тривалість - на 1,43 хв. Суттєвий вплив на процес зсідання молока відіграє тривалість фази гелеутворення: чим вона коротша, тим щільніше згусток. За типом сиропридатності молоко обох груп тварин відноситься до ІІ типу, що свідчить про його високі технологічні властивості.

Таблиця 6. - Сиропридатність молока одержаного від повновікових корів, (середня проба)

Показник	УБМП, n = 95	СВТ УЧРМП, n = 86
Сичужне зсідання молока:
- фаза коагуляції, хв.	8,9	9,50
- фаза гелеутворення, хв.	3,17	4,00
- загальна тривалість зсідання, хв.	12,07	13,50
Тип молока за сичужною пробою	ІІ	ІІ
Клас молока за сичужно-бродильною пробою	І	ІІ
Клас молока за бродильною пробою	І	ІІ
Густина молока кг/м3	1028,4	1028,3

За результатами оцінки молока за сичужно-бродильною перевага належить молоку, одержаному від корів УБМП (І клас). Молоко від корів СВТ УЧРМП дещо поступається молоку УБМП і відповідає ІІ-му класу. Воно також може бути використане для виробництва сиру, але якість продукту буде дещо нижча.

Оцінка бугаїв-плідників та ліній за молочною продуктивністю, біологічною цінністю та технологічними властивостями молока. Комплексна оцінка селекційних ознак бугаїв-плідників виявила, що серед тварин УБМП за продуктивними показниками своїх дочок кращим виявився бугай-плідник Балеро 225588461. З інших бугаїв УБМП можна виділити: Моряка 6050 та Біг Боя 566339973. Серед бугаїв-плідників СВТ УЧРМП найкращі дочки Д. Ламбардо 5180378, Грибка 4426 та Вакуума 1373.

Найбільший вміст найцінніших незамінних амінокислот в 1 г білка молока мають дочки Петера - 488,8 мг/г, Біг Боя - 480,5 мг/г і Моряка - 479,2 мг/г (УБМП). Найменша сума незамінних амінокислот у молоці дочок Грибка - 475,9 мг/г, Куранта - 477,8 мг/г (СВТ УЧРМП). Найкраще збалансований амінокислотний склад білків молока і найбільша частка незамінних амінокислот у корів-дочок бугаїв Балеро - 0,890, Моряка - 0,884 і Петера - 0,871 (УБМП); найнижчі у Айсберга - 0,844, Куранта - 0,845 і Грибка - 0,847 (СВТ УЧРМП). Амінограма краща в дочок бугаїв Моряка, Біг Боя (УБМП) і Айсберга (СВТ УЧРМП), а найгірше збалансування незамінних амінокислот молочного білка - у дочок Балеро (УБМП) і Грибка (СВТ УЧРМП).

Найбільше біологічно цінних поліненасичених жирних кислот (ПННЖК) в молочному жирі дочок бугаїв Моряка - 2,85%, Біг Боя - 2,48%, Петера - 2,22% УБМП, та Айзберга - 2,43% (СВТ УЧРМП), а найменше - у дочок Грибка - 1,56% (СВТ УЧРМП) та Балеро - 2,07% (УБМП). За вмістом ненасичених жирних кислот (ННЖК) кращі показники в дочок бугаїв Моряка - 33,90%, Біг Боя - 33,23% (УБМП) та Айзберга - 32,80% (СВТ УЧРМП).

Оцінка молока дочок бугаїв-плідників за фракційним складом білків показала, що сумарний вміст основних казеїнових (, , ) та технологічно важливих для сировиробництва фракцій (- та -казеїнів) в молоці дочок бугаїв-плідників УБМП Балеро 225588461 становить - 79,21% і 54,27%, а серед дочок бугаїв СВТ УЧРМП - Грибка 4426 - 70,90% і 49,47%.

Серед корів-дочок бугаїв-плідників УБМП найбільше амінокислот, що формують приємний присмак молока і молочних продуктів мають дочки Моряка - 153,3 мг/г і Біг Боя - 150,7 мг/г, а серед тварин СВТ УЧРМП - Куранта - 148,2 мг/г.

Під час розведення тварин за лініями важливе значення має вивчення продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід і типів худоби північно-східного регіону України. В українській бурій молочній породі кращими за комплексом показників виявились тварини лінії Елеганта 148551. По сумському внутріпородному типу української чорно-рябої молочної породи кращими за всіма показниками були тварини лінії Хановера 1629391.

Економічна оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід та типів. Економічна оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока досліджуваних порід худоби північно-східного регіону України за повновікову лактацію показала, що вартість 1 тони молока першого ґатунку з врахуванням фактичного вмісту жиру та білка (при закупівельній ціні 1 тони за базисним вмістом жиру і білка в 2008 році - 1900 грн.) вища у тварин української бурої молочної - 2122,86грн., що на 42,92 грн. або на 2,06% більше від тварин СВТ УЧРМП. Однак, за рахунок більшого надою загальна вартість отриманого молока за лактацію вища у корів СВТ УЧРМП - 11090,24 грн. Різниця склала 1282,63 грн., або 13,07%.

У разі переробки надоєного молока на сичужний сир, більший вихід цього молочного продукту із 100 кг молока буде у корів УБМП - 12,4 кг, що на 0,24 кг (2,0%) сиру більше, ніж у аналогів СВТ УЧРМП. У той же час із всього молока більше отримають сиру від корів СВТ УЧРМП - 648,37 кг, що на 75,59 кг (13,2%) переважає показники тварин УБМП. При реалізації сиру, виробленого із молока корів СВТ УЧРМП, отримають і більше грошових надходжень - на 3023,60 грн., або 13,2%.

ВИСНОВКИ

Проведена комплексна оцінка молочної продуктивності, складу молока, впливу різних факторів на зміни та взаємозв'язок надою й основних компонентів молока, впливу жирокислотного складу ліпідів, амінокислотного і фракційного складу білків молока на його біологічну цінність і технологічні

властивості корів новостворених УБМП та СВТ УЧРМП у зв'язку породною, батьківською та лінійною належністю. Виходячи із результатів даних досліджень зроблені наступні висновки.

1. Від корів СВТ УЧРМП за І, ІІІ та найвищу лактації надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця за надоями від корів УБМП склала відповідно за лактаціями - 1350 кг (38,7%), 712 кг (15,4%) та 755 кг (15,30%) (Р>0,999). За вмістом жиру і білка в молоці між тваринами також є певні відмінності: вищі вони в корів української бурої молочної породи. Різниця між тваринами на користь СВТ УЧРМП за лактаціями за вмістом жиру в молоці склала - 0,11%, 0,09%, 0,03% (Р>0,999), білка - 0,13%, 0,06%, 0,12% (Р>0,999). Кількість жиру і білка синтезованих організмом тварини СВТ УЧРМП за лактаціями становить 339 кг, 375 кг, 405 кг, у корів УБМП - 252 кг, 332 кг, 358 кг. Різниця відповідно склала 87 кг, 43 кг, 47 кг (Р>0,999).

2. Встановлено, що за якісним складом білків молоко корів УБМП і СВТ УЧРМП відзначається високою біологічною цінністю. Про це свідчить перевищення їх середніх і еталонних величин над вимогами: загальною кількістю незамінних амінокислот в 1 г білка молока - на 46,9 мг та - на 43,2 мг; скорегованим амінокислотним скором - за потребами в незамінних амінокислотах людського організму, особливо дітей дошкільного віку (PDCAAS) - на 48% і 47%; амінокислотним індексом - на 0,03 та 0,01, а отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока. Молоко корів української бурої молочної породи має вищу біологічну цінність білка, ніж сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи.

3. За вмістом більшості життєво важливих жирних кислот та їх груп, які впливають на біологічну цінність і засвоюваність молочного жиру пріоритет за тваринами сумського внутріпородного типу УЧРМП: олеїнової кислоти, насичених низькомолекулярних, а також масляної, що надходять до організму в основному лише з молоком - 26,34% і 25,96%, 3,31% і 2,92% та С_8:0-С_12:0 - 6,13% і 5,78%, ненасичених - 31,75% та 31,44%, комплексу поліненасичених з насиченими низькомолекулярними леткими кислотами - 13,41% і 12,94% порівняно з українською бурою молочною породою.

4. Найбільше молока від піддослідних корів отримують влітку, кращий за якістю його склад спостерігається в осінньо-зимовий період, найбільш оптимальні технологічні співвідношення основних компонентів молока - влітку й восени, найкращий фракційний склад - у зимовий період. Хімічний склад, фізико-хімічні й органолептичні показники молока залежать від стадії лактації. Якісні показники найбільші на початку і в кінці лактації.

Максимальні показники молочної продуктивності у піддослідних корів проявляються при тривалості сухостійного періоду - 66-75 днів, сервіс-періоду - 71-90 днів, міжотельного періоду - 366-385 днів.

5. За фракційним складом білків молоко піддослідних корів української бурої молочної породи містить більше основних казеїнових фракцій: -Cn, -Cn, сумарного вмісту , , , суми технологічно важливих для сировиробництва фракцій - та -Cn, які сприяють отриманню якіснішого, міцного і щільного згустку.

6. Жирнокислотний склад молочного жиру корів СВТ УЧРМП сприяє отриманню жировмістних молочних продуктів з м'якою, ніжною й пластичною консистенцією. Прояв цих властивостей забезпечує підвищений вміст моно- і поліненасичених жирних кислот - 31,74 %, олеїнової кислоти 26,34% та менший жирнокислотний показник - 1,26. За вмістом амінокислот які формують приємний слабкосолодкуватий присмак молока перевага належить тваринам УБМП 150,1% (+5,1 мг/г), отже молочні продукти, що будуть із нього виготовлені матимуть більш приємний, насичений, характерний смак і аромат ніж від тварин СВТ УЧРМП.

7. Один із основних технологічних показників молока при виробництві сиру - зсідання його під дією сичужного ферменту за часом тривалості було менше в тварин УБМП: фаза коагуляції - на 0,6 хв., фаза гелеутворення - на 0,83 хв., загальна тривалість - на 1,43 хв. За типом сиропридатності молоко обох груп тварин відноситься до ІІ типу, що свідчить про його високі технологічні властивості.

8. За проявом молочної продуктивності серед корів-дочок УБМП кращим визнано бугая Балеро 22558861 (+249 - 582 кг), а серед корів-дочок СВТ УЧРМП - бугая Д. Ламбардо 5180387 (+717-1892 кг). За сумарною кількістю жиру та білка корови-дочки бугая Балеро перевершують аналогів на 20-41 кг, бугая Д. Ламбардо - на 58-131 кг.

Серед УБМП кращою за показниками молочної продуктивності є лінія Елеганта 14855166, а серед СВТ УЧРМП - лінія Хановера Ред 162939172.

9. При доборі бугаїв-плідників необхідно враховувати біологічну цінність та технологічні властивості молока їх дочок за амінокислотним і жирнокислотним складом, скорегованим амінокислотним скором, коефіцієнтом утилітарності, співвідношенням амінокислот, комплексу ПННЖК з ННЖК, жирнокислотного показника, співвідношення білок:жир, суми казеїнових фракцій тощо.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У селекційній роботі використовувати бугаїв-лідерів за показниками біологічної цінності та технологічними властивостями молока їх дочок.

2. Для виробництва високоякісних білкових продуктів (тверді сири, кисломолочний сир, сиркові вироби), доцільно використовувати молоко корів УБМП, а для високоякісної цільномолочної продукції і вершкового масла - молоко корів сумського внутріпородного типу УЧРМП.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Приходько М.Ф. Напрямки селекції худоби за казеїновими фракціями молока / М.Ф. Приходько // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”. - Суми, - 2005. - Вип. 5 (8). - С. 123-128.

2. Якісний склад і технологічні властивості молока корів бурої молочної породи залежно від походження / М.Ф. Приходько, Г.П. Котенджи, Насирова Г.Ф. [та ін.] // Молочна промисловість. - 2006. - № 7 (32). - С. 48-50. (Дисертант брав участь у постановці експериментальної частини роботи, проаналізував отримані результати, підготував роботу до друку).

3. Приходько М.Ф. Фракційний склад молочного білка корів-дочок бугаїв-плідників бурої молочної породи / М.Ф. Приходько, В.І. Остапенко // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”. - Суми, - 2007. - Вип. 3 (12). - С. 88-91. (Дисертант брав участь у постановці експериментальної частини роботи, проаналізував отримані результати, підготував роботу до друку).

4. Приходько М.Ф. Амінокислотний склад молока та біологічна цінність білків молока корів української бурої молочної породи і сумського типу української чорно-рябої молочної породи / М.Ф. Приходько // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2008. - Вип. 34 (Т.1). - С. 257-264.

5. Приходько М.Ф. Біологічна цінність білків молока корів-дочок бугаїв-плідників української бурої молочної породи і сумського типу української чорно-рябої молочної породи / М.Ф. Приходько // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”, 2008. - Вип. 10 (15). - С. 94-99.

6. Приходько М.Ф. Жирнокислотний склад молочного жиру корів української бурої молочної породи і сумського типу української чорно-рябої молочної породи /М.Ф. Приходько // Мат. між. наук.-практ. конф. „Новітні технології скотарства у ХХІ столітті”. - Миколаїв, 2008. - С. 57-64.

АНОТАЦІЇ

Приходько М.Ф. Оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід і типів худоби північно-східного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва. - ДВНЗ „Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2009.

У дисертаційній роботі викладено результати комплексного вивчення продуктивності та технологічних властивостей молока корів української бурої молочної породи та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Встановлено, що від корів СВТ УЧРМП за І, ІІІ та найвищу лактації надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця над аналогами УБМП склала відповідно за лактаціями - 1350 кг (38,7%), 712 кг (15,4%) та 755 кг (15,30%) (Р>0,999).

З'ясовано, що за якісним складом білків та жирів молоко піддослідних корів обох порід відзначається високою біологічною цінністю. Про це свідчить перевищення їх середніх і еталонних величин амінокислотних скорів, амінокислотного індексу, а отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока. Білок молока корів української бурої молочної породи має вищу біологічну цінність, ніж у тварин сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи.

За вмістом більшості життєво важливих жирних кислот та їх груп, які впливають на біологічну цінність і засвоюваність молочного жиру (олеїнової кислоти, ненасичених та насичених кислот, комплексу поліненасичених з насиченими низькомолекулярними леткими кислотами) пріоритет за тваринами сумського внутріпородного типу УЧРМП.

Найбільше молока від піддослідних корів отримують влітку, кращий за якістю його склад спостерігається в осінньо-зимовий період, найбільш оптимальні технологічні співвідношення основних компонентів молока - влітку й восени, найкращий фракційний склад - у зимовий період.

За фракційним складом білків молоко піддослідних корів української бурої молочної породи містить більше основних казеїнових фракцій: -Cn, -Cn, сумарного вмісту , , , суми технологічно важливих для сировиробництва фракцій - та -Cn, які сприяють отриманню якіснішого, міцного і щільного згустку.

Технологічно важливий показник - сичужне зсідання за часом тривалості було менше у молоці тварин УБМП: фаза коагуляції - на 0,6 хв., фаза гелеутворення - на 0,83 хв., загальна тривалість - на 1,43 хв. За типом сиропридатності молоко обох груп тварин відноситься до ІІ типу, що свідчить про його високі технологічні властивості.

Ключові слова: українська бура молочна порода, сумський внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи, молочна продуктивність, біологічна цінність молока, технологічні властивості молока, фракційний склад білків молока, сиропридатність.

Приходько Н.Ф. Оценка продуктивности и технологических свойств молока вновь созданных пород и типов скота северо-восточного региона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04. - технология производства продуктов животноводства. - ГВУЗ „Херсонский государственный аграрный университет”, Херсон, 2009.

В диссертационной работе изложены результаты комплексного изучения продуктивности и технологических свойств молока коров украинской бурой молочной породы и сумского внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы.

Установлено, что от коров СВТ УЧРМП по І, ІІІ и наивысшей лактации надоено молока 4839 кг, 5332 кг и 5689 кг, от аналогов украинской бурой молочной соответственно - 3489 кг, 4620 кг, и 4934 кг. Разница над аналогами УБМП составила соответственно по лактациям - 1350 кг (38,7%), 712 кг (15,4%) и 755 кг (15,30%) (Р>0,999).

Выяснено, что за качественным составом белков и жиров молоко подопытных коров обеих пород отмечается высокой биологической ценностью. Об этом свидетельствует превышение их средних и эталонных величин: аминокислотных скоров, аминокислотного индекса, а полученные показатели коэффициента утилитарности и аминокислотной формулы показывают высокий уровень сбалансированности аминокислотного состава белков молока. Белок молока коров украинской бурой молочной породы имеет выше биологическую ценность, чем сумского внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы.

По содержанию большинства жизненно важных жирных кислот и их групп, которые влияют на биологическую ценность и усвояемость молочного жира (олеиновой кислоте, ненасыщенных и насыщенных кислотах, комплексу полиненасыщенных с насыщенными низкомолекулярными летучими кислотами) приоритет принадлежит животным сумского внутрипородного типа УЧПМП.

Больше всего молока от подопытных коров получают летом, качественный его состав - в осенне-зимний период, оптимальные технологические соотношения основных компонентов молока - летом и осенью, наилучший фракционный состав молока - в зимний период.

...